автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Семантическая структура вiвiiерсоналених прикмеликiв с суффиксом -И- в современном русскоя языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантическая структура вiвiiерсоналених прикмеликiв с суффиксом -И- в современном русскоя языке"

РГ6 УШВЕРСИГЕТ 1и.ТАРАСА 1ШЧШКА.

На правах ру|!ишн:у

1 а АПР .

ГУРАЛЬ МАЙЯ 1Г0РШ1А

скмаишна СТРУКТУРА ыданкхнАШШ идаишшии 3 СШНСОМ - Н - С СУЧАСН1И Р0С1ЙСЬК1Й И0В1.

Спвц1альц1сть 10.02.01 - рос1йеька мсва

АВТОРЕФЕРАТ

цнссртаа! I на «добуття ннукоььг ; е*>1г<ш! кышида** ф1ж.лог1чних наук

Кй1в - 1993

КИ1ГСЬКИЙ УШВЕРСИТЕГ IV.ТАРАСА ШЕВЧЕННА

На прчиах рукопису

ГУРАЛЬ МАЙЯ 1Г0Р1Н1А

СЕМАНТИКА СТРУКТУРА ВЩЕРСОНАЛЬНИХ ПРИКМЕТНШ1В 3 СУФГКСОМ - Н - Е СУЧАСШЙ Р0С1ЙСШЙ МОВ1.

Спец1альн1еть 10.02.09 - росГйська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на адобуття наукового етуприя кандидата ф1*одог1чни* наук

Ки1в - 1993

Робота виконана на кафедр! рое1йсько! мови Черн1вецького державного ун1верситету Фепышвича.

Наукпвий кер!вник: доктор ф(лолог1чт1'< наук,професор

Зпврев А.Д.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог1чних наук.професор , Циганенко Г.П.

кандидат ф1лолог!чних наук.доцеяг МосквЫ В.П.

Пров1дна уотанова: К1ровограпський пепдгог1чний 1нсти-тут 1м.0.С.Пушк1на

Захист в1дбудеться о 40 годин1 на зас1данн1 спец1ал!зовано1 рапи К 068.18.16 у КиКвському ун!верситет1 1м.Тараса Шевченка за апресою: 252017, Ки1в-17, бульвар Т.Шевченка,24,аул.64.

3 дисертац1еп можна ознайомитися в нчуков!й б1бл1отец1 ун1верситету /вул.Волопимирська,58/.

Автореферат роэ1сланнй . 3. _•

Учений секретер спец1ал1зовано? рдди,кандидат ф1лолог1чних наук,

доцент '/Л/сМЗГ/ —- Шахова Л.I,

ЗАШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОШГН

СучасниЯ етап розвитку л1нгв1стично! науки в1дзначаеться н1лвищеним ¡нтересом до семантичних аспект(в мови на вс!х його р1внях,зокрема,аиро1?е поаирення одержало вивчтшя смислово! структури слова. При цьому сстання розгляяаеться як складна ди-на(Лчна о.пя1сть системно зв"язаних та пзаомоа5вчпх компонент^, що реал!зуе у мов! та текст! р1зноман!тн1 можливост! к!льк1сни1с та як!сних сп1вв1аношень таких компонент)в.

Ьиб1р теми роО'оти зумоплений необх!ян1стю поналмого пог-либленого вивчення та си.стематиэац} I знаиь про семантичцу сторону мовного ц1лого,що зп!йснмсться,як правило,шляхом яосл1ш»ення окремих лексико-секштнчних труп.

Вивчення семантики прикметник1в проводиться у р1зних аспектах: досл1ажуеться семантика прикметник1в як особливо! части-ни мови, анал!зуеться семантична структура прикметника у зв"язку з його морфолоНчниии особливостями.описуеться семаИтична структура окремих лексико-тематичних груп прикметник!в,проводиться анал!з структури прикметника в контекст!.

Реферосаиа робота присвячена вивченню семантичноК структури в1.дпервональних прикметник!в э суф!ксом -н-,оск!лькй ця трупа прикметник!в не отримала надежного висв!тлення в семантично-КУ аспект1. У працях, присвячених вивченню в^всубстантивних прикметпик1в,утворених з допомогою суф1кса -н-,залучаються в основному ад"ективи,мотивован1 1кенниками-назвами не!стот. Прик-метники,пох1дн1 в1л основ особових !менник!в /та ! взагал! в1л 1менник1в-назв 1стот/,роэгляяались яйле частково.по того ж ав-тори досл1джень в ряд! випалк!п обмеку*>ться вкаэ1вкою на немож-лив!сгь утвореккя прикметник!в за допомогою суф!кса -н- в!л основ особових 1кенник1в. Так, акад.В.В.Виноградов у книз! "Русский язык" висло в лее думку про те, що 1ену»гь обмеження утворен-ня прикметниИв на -ный, називаючи при цьому неможлив1сть поеа-нання суф!кса -н- з основами 1менник1в-назв 1стот.^ О.А.Земоька п1дкресл«1е,лю сполучуван!сгь суф1кса -н- а основам« нйэв !стот

'•Виноградов В.В. Русский язык,Граиматическое учение о слове.-З-о иап.испр.- М.:Высш,шк.,1986.- СЛ89.

сбмежена вузьким колом основ: чсловечньй,конный,рыбный,скотный, летный та деяк! 1нт!.* "Русская грам:,птика"-8С пертпбачзе наяв-н1сть таких приклад!в,однак ьказус на невелику '¿х к1льк!сть у икш!.^ ¡снус ¡1 шиа точка зору.коли не роаргзнямгься угнетения г.риккстник!е на в!л основ -назп 1сгот 1 н.юв не!стот.^ Тому актуаль.ч!сть вибрано! теь:и визпачпетьея рядом причин. По-пер-шс, п сучас'Мй л!нги!стиц1 до цього часу не нирЬиене питания про м1сцс нрк!«:сгп»;)!1в на -ныП в систем! мдоссбових лериват!в,б!ль~ ше того - цл трупа прикметнкк(в не одержала лостатнього висв!т-лення в ссманшчнсму аспект!. По-друге,пе вир1шена проблема сп!в-о!ц1ющсшш реал 1 эорапого прикметником зм1сгу ! гим оемантичним потенц!плом,яки!1 заклапениЯ в ц1й ояиниц! формою /особливо це стосуеться прш:1:ст1шк{в на -тельный ! силаанкч сл!в на -ныЯ/. Семантичн! категор! I заР.мають важлиге м!сце у мов!,а тому проблема пизначении тип! в лексичних значеиь тако« належить по най-б1лыи актуальних.

Пп.укоп.ч нови.чна роботи пизиачасться, в перлу чоргу, особ-лив1с.тв аииИаопаного магер1алу. Робиться спроба сстановлення ссмко! !срэрх!1 в структур! прикметник!в.

Б робот! дослпкуегься рплив контексту на сетнтичну стру| туру нох!дного слова. Аиал!эом практичного м-.тер!алу п!дтверлку-еться та теоретична теза.що пох!лн! слова полод!нть б!лквою !н-формагивнов насичсн!ст» в пор1внянн! э простими словами эавпяки наявност1 в эначеми! деривата скритнх.не виражемих сем,як! вик-ликають иаб!р асоц!ац1й,зв"лзаних з тв!рноо основою.

Теореткчне та практично значения роботи поллгае в тому,що под!Си! досл!джеиня вносять певний вклад в монограф!чне описания сс!е5 лексико-семшшмно! систем;« сучэсно» роЫйсько* мови, а також у В!ф1шенн! склонно 1 проблею) сп!вв1лношсння форми та эм!с-ту в иов1: в!дстул в!д в!аоиого положения про з!дпов!лн!сть фор-мальних та зи!сгових показник!в ноже бути квал!ф!кований не ли-

* Див.про не:Очерки по историчоской грамматике русского литератур ного языка XIХв.:Изменения п словообразовании и формах существи тельного и прилагательного в русском литературном языке Х1Хв.-(1 Нчука, 1904. - С.344; ЗЪО-ЗйЗ.

^Русская грамматика /Под рея.Н.Ю.Шредовой. - М.:Наука, 1980.-ТЛ, С.272.

•а

Див.робота Г.Ф.Плот1цино!,В.М.Немченко.

3.

ше як вияв одного з вид!в асиметрП у мов!,але 1 як використання ефективнмх ~стил!стичних,оц!!гочних эасоб!в мови.

кв.тер!ал 1 висновки поыидження можуть бути використан1 в пеаагог1чн!й та лексикограф!чшй практиц!: в иурсах лексиколог!I, словотвору та морфолог!I,а такоя для уточнения та посл!повного тлумачення пначень пох1лних одиниць.

Мэтоди досл!дження. НауковиЯ пошук эягйснтетьея на основ! в!домих положень про зб"язок мояи та мислення,сдност! загального га часткового,сп!вв!дношення зм!сту та форми.

Досл!джэння мовного матер1алу эпШснювалось за допомогою таких лхнгв!стиччих метоп!в:компонентного,описового,трансформац!й-ного,контекстуального та деяких !нпшх.

Опис значень прикметник!в виконаний на основ! аная!зу структури прикметниИв в сучасних хупожн!х,публ!цистичних та !н-щих текстах,а також тлумачень значень прикметник!в у словниках рос!йсько! дави.

Матер!ал дослГтаення отшманий у результат! вибору прикмет-ник!в э суф!ксом -н- в!д особових !менник!в !з "Словаря современного русского литературного^языка".в.17-ти томах,"Словаря русского языка" в 4-х томах,!э словникових магер!ал!в "Новое в русской лексике",!з словник!в "Новые слова и значения",!з текст!в худож-н!х,публ1цистичних твор!в.

Основна мета досл!яження - визначення тип!в значения в!я-особових прикметник!в з суф!ксом -н-, IX семантично! структури, встановлення загальних та часткових особливостей сп!вв!пношення зм!сту та форш у р!зних трупах прикметник!в даного словотв!рно-го типу.

Поставлена в робот1 мета досягаеться шляхом розв"язання таких конкретних завдань;

- провести анал1з тематичних пох!дних прикметник!в на -мыЩ

- встановити м!сце в!аособових прикметник!в на -ный в ряд! утворень, що знаходяться у стан! "напруженост!" словотв!рно* структури;

- виявити семантичн! особливост! паралельних сп!льнокоре-невйх утеорень 1з суф1ксом -н- ! м>в, -н- ! -с«- Та !н.!

- вияначити м!сце семи "особа" та представити 1срарх1ю сек в семактичн!й структур! прикметник1п;

- вйаначити м!сце оц^бчноРо компонента й структур! прик-

метник!в в!д коннотативних особових !менник!в;

- розглянути ап"ективи з суф1ксом -н- в1д особових !менни-к1в не лише пк одиниц! мови, але й мовлення.

На захист риносяться так! основн! положения:

1. С.уф1кс -н- здатний поеднуватись з основами особових !менник!в 1 функц1онувати у мов! поряд з суф1ксами -ов-,-ск-,як! передають в1.дносно-присв1йне значения.

2. Семантика пох!дних в1дперсональних прикметник!в обумов-лена впливом трьох фактор!в: а/ значениям тв!рного особового !мен-ника; б/ значениям словотв!рного форманта; в/ впливом значения слова, з яким узгоджуеться прикметник, тобто зумоЕлен1сть контекстом.

3. У структур! пох1иного прикметника розрядно-категор!аль-н! семи виступають пк так1,що означаготься 1ншими,емп1ричними /1н-див!дуально-лексичними/.

4. В семантичн!й структур! в!дперсональних прикметник!в на -ный в зон1 емп!ричних о знак взаемод!ють в основной'/ чотири основ-н1 семи - "особа","неживий предмет","д!я","ознака" /"в!дноиення"/.

Апробан!я роботи. ДисертацШна робота обговоргаваяась на зас!данн! кафедри росШсько! мови Черн!вецького державного ун!вер-ситету !м.Юр!я 3?едьковича,на сем!нар! викладач!в кафедри,окрем! положения роботи - на м!жвуз!вських та республ!канських наукових конференц!ях 1990,1991р.р. Основн! положения дисертацИ в!добря-жен! в опубл1кованих працях /список пу<5л1кац!й див.у к!нц! автореферату/.

СТРУКТУРА ТА КОРОТКИЙ ЗМСТ РОБОТИ

Композиц!я роботивизначаеться эавданням досл!дження й м!с-тить так! структури! частики: вступ,три основн! розд!ли,висновки, список використаноI л!терагури.

Загзльний об"ем роботи 184 стор!нки,список використано1 л!тератури складае 235 найменувань.

У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми дисертацН.розкриваеть-ся ¡¡I актуальн!сть,наукова новизна,теорегичне й практичне значения, визначаеться мета.завдання 1 методика поел}даення,формулюються основн! положения,що вяносяться на захист. '

У роэдШ I "С&ЛАНТИЧНА СТРУКТУРА ПРШЖГЖ1В НА -¡М В1Д НАЗВ OCIb ЗА ПРиФМС!РОДО^ ДШЬЬОСТ! .БДЦО.М ЗАНЯТЬ" роэглп-даюгьоя георетичн! питания семантики no:d иного словя, встановлю-ються законом1рност1 поепнання словстворчих aacooib з тв!рнсю основою. Семантика пох1дних в1дособових пршшетник1в,як совошться у писертац!ï,аалежить як Bin. значения TBipuoi основи - особовсго 1менника, так i в!д значения словотв!рного форманту. Значний вплив на семантику в1.дперсонального прикметника справляв також значения озчачуваного слова; прикметники.як в!помо,у б1лыпоет} випапн1в не мавть самост1йних незалежних эначень, «х значения проявляться, конкретизуються у контекст!.

Профес1йн! ,як i inuit особов!,прикметники на -ный знахоаять-ся у стан! "напруженост!" словотв1рно1 структури.* flin "напруже-н!стю" словотв}рно ï структури маеться на уваэ1 розхо.дження структурно ï й смислово! /семантичноÏ/ мотивац!ï в1пособових прикметни-к1в на -ный, а якщо розглядати проблему б1льш широко - то це но-в1дпов1дн!сть форми певному зм1стов1. Под1бне явигце отрицало в л!нгв!стиц1 р1зне Найменування - це роэхопження формальмо-смисло-вих в1.лношень у словотвор! /О.А.Земська/,"конфл1ктн1 ситуац! ï" /несу|Лсн1сть/ - E.I.Иенпельс. Однак терм1н "напружен1сть" слово-tbIphoS структури,на нашу думку, е наШлып вдалим у застосуван-Hi до анал!зованоро нами матер!алу. "Напружен1сгь" структури прик-метник!в на -ный полягас у тому.що формально так! аа"ективи cnie-в1диосяться з особовими tMeHHHKatm,a семантично - з назвою tîcï "дН" /мсправи"/,котрою зайнята особа. Це викликано тим.що у су-часн!й MOBi суф!кс -н- виражас в1дношення майже виключно до не1с-тот.переважно ненонкретних предмет!в. Однак це не означаемо прик-ыегники ?овс!м не можуть попупкати семантичне сп1вв!пнотення з твтрним особовнм ¡менником. Браховуючи б1функц1ональи!сть тв!рних (метши 1 в 1з значениям профес!1,сл1д зазначити,то законом1рним е й те, що прикмегники,мотивован1 такими основами,можуть сгт1вв1дно-ситись або з денотативним значениям 1мен1,або ж !з сигн!ф1катив-ним значениям осталнього.а це, в1дпов1дно, впливав на семантику noxfatioro: у pfsmix випагкзх перл за все pJatmtt семний склад,окр!м того,ноже зы1нк!вагись й 1ерарх1я сем. Наприклад.литера1.уроЕедный

^TepMÎH належи« А.Д.Звереву.

б.

/сьеэд,форум,объединение та 1нш/ 1 литературоведческий /"относящийся к литературоведению"/, В первому випадку - зв"язок э пено-тативним значениям тв!рного 1менника,контекст пIптримус сему "особа" , в другому - з сигн1ф1кативцим значениям,коли сема "особа" нейтрал1зуеться.

У груп! "профес!йних" прикметник!в розглядаеться семантика прикметник1в,,до включають у сврю структуру особове "профес!йне" 1м"я,але семантично сшвв!цносяться з !менниками-назвами не!стот /санитарный,штукатурный .ювелирный.костюмерный.парфюмерный.гримерный , ветеринарный, пекарня-?.. уулиинриы!*/. а також семантика прикметни-к!в на -ный, сп!вв1дносних з особовими зменникаш - найменування-ми ос1б за профес!ев /типу акционерный,столярный,инженерный/. У таких прикметник!в в б!льшост! вйпадк!в семантичний 1 структуркий зв"язок р!знонаправлений: структурно вони зв"нэан1 а особовим !ыенником - наймецуванням особи за профес!ею,родом Н д!яльност!, а семантична мотивами у них !ниа. Значения вхдношення до особи, як правило,перелагать прикметники з хншими словотв!рними суф1ксами. У мов! 1снуать паралельн! форми прикметник!в,мотивован! оан!ею 1 т1ею ж основою особового !менника,але утворен! за допомогою р!з-них словотБ1рних суф!кс1в. Част¡те - це паралельн! утворення на -ный I -ский, р!шве на -ов,-ев,-ий: слесарный-слесарский,токарный-токарев.плотничный-плотничий-плотницкий.языковедный-языковедческий ,кузнечный-кузнецкий-кузнецов-кузнечий та 1нш1. У названих ви-, ще паралельних утвореннях прикмегншив в!д основ !менник!в-назв ос1б за лрофес!сю часто в!дбуваеться диференц!ац!я значень:прикметники з суф1ксами -ск,-ов,-ий передають.як правило,значения "який належить особ!" або !'властив1й особ! чи груп! ос!б",прикметники ж 1э суф!ксоы -н- передають !нш! в!дношення по особи чи П д!яльносг!,а також як!сн! значения. Пор.¡акционерские взносы -"взносы акционеров" ! акционерная Форма - "основанная на акциях"; портновсКар мастерская - "принадлежащая портному" 1 портняжное дело - "относящееся к шитью одежпы"» 1нод! прикметники,що включають опну тв!рну основу - "профес!йне" 1м"я,але р!зн! суф!кси,передашь одинаков! .значения. Пари сл!в,як! ыають одну ! ту ж тв!р-ну оеноьу.одне 1 1е ж значения, але в1ар1зняиться суф!ксами,роз-глднаються л1нгв!стпыи по-р1зному. Так,наприклад,А.I.Смирницький, О.С.Ахмаиова рахупть так! прикладй шрфолоИчними чи словогв!рни-

ми вар!антами.слIb, К.й.Горбачевич.^.И. iLifi; р.ва«.и:.т"ь thkí mihiI ояитщ! езыост!йниш слоичми,ükí вш.икли у мои! зл л?гк :иралел1-ним слоиотг^ршм засовам. ¿t ijrактусмо еп1льноиор«нвв1 прикыетни-КИ з рГзниии cyí1ксатд1,як! блпзмч або тотлжн! за зч.чччг.ччн»!, як сп i л тоге f ii'.'.eu i с ино н i ;.:,t.

Осссово "провесiñad" см"я виступае (иколн яля прялк-тникь 1 "ceistHlwmo TBtpiioB" i "структурно тв!р»лг> owk«j*. Прикметники на -lu.ii bin iменмлкi ь-нззв ocio за npjttrciM jaavui иерепа-вати яаЯр1ЭНомам1тн1!п! значения,ahí т!льки можуть перепавати В!ДН0Р.Н! ПрИК'ЮТНИКИ. Це ЦИаЦЫМЯ "в(ПНО"1ецЧП ю п)ялыюет1 особи, ька.чано« в TBtp'it« о;ной5":11априклап,:1озростком я освоил столярное дело /Ф.Углов. Человек срели людей/; Torna кстролог поц-вел его /Цицерона/ к гончарному кругу... /"Комсомольское знамя"/. Значения "належност! Toi¡y,XTo вкаэаний у тв)рн!Я ochobí":Почта-льонннй флигель устроен на скорую руку и очень неудобен пля обитателей, составлявших все почтовое население /Решетников./.«акея/; почтальонный флигель - "фл!гель,який належить погатарям". Часто у таких прикладах значения прикшвтник1в уточнюеться 1менником ронк-ретнзго значения,який сзначас предмет пслсатння.

Перепаючи значения "який склаааетьсн з ос!б,вказаних у TBipnií ос1Югл",в1пперсэнальнг прикметники э cyjtncoM -н- на ein-víну bin прикметник1п з inir.ii.in словотв1ряш;н '{ориантами,замни поедаться з таким оаначуваним Ьшннином.який ьказуе на сукуп-nicTb ccirt, котра склсчае ycix ос!б,наэваних основою прикмегни-ка. Лгр. ¡минерная рота /всi мшери/.сапеснпй бчт^.льоя /ус! са-г.ерн/, экспертная комиссия /вс! експерти/.

фикметники ланого типу мсжуть матк i значения "гризначе-ний для.;.", Однан в;:ражавть вони призначен!сть на окреьпй ocoöl /особам/,а груп!,класу ос!б,зв"яэаних опинакопсю д!клы11стю.Пор.: Поля Германии этой весной вспаривались бомбами, снарядами, салер-Hi 1-*.:и лопатами, гусеницам танков,а не плугами,засевались не зерном,а костями и осколками /А.Покрышккн.Небо войны/,

"Професхйн!" прикметники на -ный отримувть значения влас-tueoctí ,якгдо сполучастьея э означуваним словом, ио передав оэна-ку.дка бив!лкс netöy з ряду 1ндик абс яяаотипа ус!м особам дано* Kai.ar.ipj I.bKpasac внутр1вню пригзшнн!сгь особ!. "Категйр!алы«а 1.ласть1сть йпежди включае елемент пор!вяяи?(я,Át-uii створений в

а.

результат! як видтленох о.пн1е4 I т!е! ж ознаки у ос!б одн!е1 ка-тегор! 1,так 1 переносу ознаки э одн!сI особи на шшу".* Наприк-лап, структур и виртуозный стиль игры, виртуозный танец, профессиональный тон можуть буги трактован! з допомогою перифраз "поп!б-но особ1,вкаэан!й у тв1рн1й основ!",тобто "властивий в!ртуозу, профес!опалу". Прикметники можуть передавати ! як!сн! значения, якщо втрачають семантичний з&"язок а тв!рним особовим ¡мешшком. Наприклаи: Чистый вздох стеклоаувии из глуши гусь-крусгалышй задержался в игрушке модернистки кустарной /А.Вознесенский,Андрей Полисадов/; .И,похоже,система скорее готова стать профессиональной попрошайкой.чем разуть глаза и сделать вывод:торговый порт в Лиепае важен ке только для Латвии /"Огонек", 1991,?? 14,с, 2/. Прикиетники кустарный,профессиональный у наведених прикладах передають як!сн! значения,а тому у семантичн!й структур! сема "особа" нейтрал!зуеться.

Враховуючи контекстне вживания прикметм.Ив.у робот! в!д-м!чаються значения,котр! не заф!ксован! словниками сучасно! ро-с!йсько1 мови /зокрема,гончарная поговорка,инженерная зарплата в окремих контекстах набувають значения "який в1дноситься по ропу 0С1б,вказаних в основ! тв!рного !ыенника"/.

Прикметники на -тельный займають особливе м1,сце в систем! "прсфесШшх" прикметник!в на -ный, до цього часу нема евино! думки щодо вианачення IX струкгури, Значения таких ад"ектип!в у, б1льшост! випадк!в залежить в!.а семантики означуваного слова. Досл!джуваний ыовний матер!ал показав,що б1льщ1сть таких прик-метник!в сп!вв!лносяться з основою д!еслова,що зумовлпе в свою чергу обов"яэкову присутн!сть семи "д!я" в структур! прикметни-ка. Однак ряд прикметник!в на -тельный е пол!мотивованими,той-то можуть сгНвв^дноситись з л1есловом /строительные леса - "с помощью которых строят11/; з ¡печником абстрактного аначемня /строительный обьект - "связанный со строительством"/; з особовим "профес}Йним" !меннином /строительна^ бригада - "состоящая из строителей"/»

У семантичн!й структур! таких Прикметник1в э множинною

•^Зверев А.Д. Словообраэование в современных восточнославянских языках. - М.:Высш.шк.,1981,- С.185.

мотивац1ею семи "я!я","предмет","особа"-взасмоп!вть багатопллиево, б залежност1 в1л означуваного слова,з яким лосл!гокувдний прикметник склааае семантичну едн1сть,"висв1чусться" та чи ¡нша сема.

Ьагато прикметник(в на -тельный можуть переаавати як!он! значения,поепнуючись з кеособовими 1менниками: ».-учительное чувство неразрешимости, мучительная смерть,яоброгелэтельная экономика, спасательная глубина подземелья.

Склапн1 приныетники на -ний /типу хлеборобный/ у б!лмюс-Т1 випалк^Б с пол1иотив.оааними. Тому у эалежност! в!п к1лькост1 сл1в,'до е тв!рними основами для прикметника.розгляласмо (х як оаикиц! двомотивован! /наприклад:рнболовный - сецантично сп1вв1в-носиться 3 особовим склалним !менником "рыболов" ! основою д!е-сл!8Но-!менннкового сполучення "ловить рыбу"/ та мотквован! тризма тв1рними базами /наприклап:прикметник медоварный сп1вв!аносить-ся ,1з склалним особовим (менником "меаовар"; !менником абстрактного значения "медоварение"; сполученням д)сел 1 пно-тмеиникошм - "варить мед"/.

У труп! прикметник1в на -ний В1п склапних особових !мен-ник!в аустр!чаються випапки.коли словотп!рний зв"яэок м!ж прик-метниксм та (менни.ксм в!асутн!й. Це в!ибувагться при умов!,якщо прикметник та пленник зовслм р!зн!'за эм^стом. Наприклап: легковесный /неполновесный/ ! легкояес /спортсмен/; тике до весы,/лишенный тонкости,неуклюжий/ 1 тяжело нес /спортсмен/; водовозный /"гакиА,що служить для доставки воли"/ 1 водовоз /"той.хто возить воду"/. Однак таких приклаа1в ншпчуетьия мало.

0уф1кс -н- пор1вняно легко сполучаеться з основами профессиях шенншив тому,що сема "особа" в них не знаходиться на передньому плаш.вона в!дсунута дал! центру структури слова семами "фах","профес1я","звання" та 1н.

У роздШ II "СЕМАНТИКА ПРЖШ'НВДБ 3 СУФДКСОМ -Н-,СТРУКТУРНО СП1БВ1ДН0СНИХ 3 ОСОЬОВИШ 1МШНИКШ 0Ц1Н0ЧН0Г0 ЗНАЧЕНИЯ" розглядасться ряд питань,пов"язаних з вивченням семантично! структури прикметник!в. II!д семантичною структурою слова розу-м1бмо семний склад однозначних та багатозначних сл1в,а також сукупшсть лексико-семантичних вар!ант!в багатовначних сл1в.

У дисертац!йн!й робот! уточнветься семантичнп структура оц!ночних прикметник!в. Деяк! вчен! в структур! таких прикметни-

Ю.

¡ав эдуйляюгь два комлоненти-часткнномавне значения та значення лексичне,тсбто конкретне, 1ндив!пуальне значения слова. Однак та-1:а точка эору не б перекошшвою,тсму що в семантич|МЯ структур! пршсмстшж!в кояна еид!лити три зони /"центри"/: I/ зона частин-номовного значения; 2/ зона розрядно-категор!альних сем; 3/ зона емптричикх ознак, У зв"язку з детальним анал!зом османтично! структур» оц!ночних прикметник!в,розглядаемо проблему розмежу-вання як!сних ! в!дносних прикыет!шк1в. Сеыантична в!дм!нн!сть як!сних 1 в!дносних прикметник!в полягас ,на начг/ думку, в тому, цо сема "в!днояення" у в!дноснях прикметник!в вказуе на в!шюшен-ня до предмета в сукупност! вс!х його ознак,а у як1сних прикмет-ник!в - в!днощення до яко1-цебудь одн!е! ознаки,що вводиться в ц!локу до того.що в!дносн! прикмегники актуал!зувть сему в!пно-шення, а як!сн1 - се!<у якост1.

Оск!льки прикметники на -ииП з як!сним значениям мотивова-н! в основное/ коннотативнини /"ознаковими"/ {метшками,розгля-даеыо проблему про м!сце коннотативного компонента в структур! слова. Ця проблема вважэеться сулеречливою, не вир¡шеною. Од л} вцен! однозначно вважають, що у семемах вид!лямься так! компо-ненти.ак емп!ричний,або денотативний,рац!онал&ний,або сигн!ф!ка-Тивний, 1 кошютативний /Л.Васильев,1903;0.Загорська, 1963;0.Кова-леБСЬка,197о/,1нд! експреснвно-емсц!йк! елементи виключають з лексичного значении слова /В.ЗЕег1нцев,1957;Л.Сергеева,1983/. . дотримуеыосЬ т1е! точки зорУ,що коннотац!я - це додатков! елементи сыисловоИ сгруктури лексичного значения слова,вони служать основою повторно! ном!нац15 у нов! та мовленн!. Коннотац!я слова - явище нвопнор1дне й вицленовуе в свою чергу др!бн!ш! компонен-ТИ-емоц!Яний,експрееивний,оц!ночнйЯ уа фуш;ц!оналыю-етил!стичний, Категор!я оцЬши.як правило,служить для вираження колективного в!дношення до тих чи 1нших ос}б,предыет!в,явищ д!йсност!. 0ц1-ночний Компонент коннотац!1 закр!плюе в значен»! слова Ыформа-ц1в про позигиане або негативке,схральнз або несхвальне гЛкношен-ня ДО Предмета чи явища. 0ц1ночн! семи т1сно пов^язши з пенота-Тивним компонентом,уточншть його та допоеиювтцщо в свою чергу ®умоелюз иаявн|сгь таких сем у словннкових леф1н1ц1ях.

В жисертацП рббиться сироба детального розглазу питания сп1вв!днсйеНня У еем&НГИц! лрнйиетника "опобовоГо" тп"меоеобово-го" /"як1еного,</ 9Иаченкя !юх!дного слова. Прикметники на -ный

з як!сним значениям представлен! пвома р!знсвидами: I/ Фор?.!« в!и стил!стично I експресинно немаркованих або слабо млрконаних най-менувань ос1б /интеллигентный,человечный,кардинальный/ : 2/ г)ср-ми в1д назв ос1б,що включають оц!ночне значения /балагурный,баламутный ,сволочной/,

Прикметники перзкм групи перепають як1сн! значения,що,як правило,обумовлен! або не повнхстю обумовлен! вплипом семантики тв^рного особового ¡менника. Так! прикметники заатн! поеднуватись а присл!вниками м!ри та ступеня: слишком кнтсллигенгногз вида ладя. глубоко интеллигентный человек, уанепи чутотт прспшциальнца. В структур! прикметник!в типу дружный.провинциальны?,человечный та под.вгдбуваеться узагальнення ознзк,що приводить до переходу прикыетник1в у розряп як!сних. Це в1дбуваеться тод!,коли прикмет-ник втрачае зв"язок з тв!рним !менииком. У тлумачних словниках значения таких ад"ектив!в розкриваеться через синон!м!чн! прикметники,а не через «пвв^аносн! !менкики з вид1ленням в!цт!нку властивост! особ1.

1нод1 як!сн1 значения передають прикметники,утворсн! в!.п влас.чих !мен,як! в!яомг сво'1ми типовими иластивостями: в!д 1мен л!тературних геро1в,тшьменник1в та под. Так,переучли у розряд загальних Ьшн:1перщов!лкривач!в - Колумба та ¿¡агеллана, а ока-31ональн1 прикметники в!п цих пласнмх !мен перепчють як!сш значения - "ран!ше нев!аомий","нев!дкритий". Пор.:Двери наших мозгов Посрывало с петель В миражи берегов, В покрывала земель, Этих обетованных,желанных И колумбовых,и магеляанных /В.Высоцкий. Баллада о брошенном корабле/.

Прикметники з оценочным компонентом представлен! досить великою к!льк!стю сл!в.. За даними словник!в сучасно! рос1йсько! мови, $х нал!чуеться блиаько 60-ти сл!в. Характерною особлив^с-тю таких прикметник1в е те, ио 1х значения обумовлене перш за все семантикою тв!рно! основи,оск1льки так! (меннийи не ст!льки наэивавть особу, ск1льки оц!нюють Н: у них м!сти»Ься беапосе-редня вказ!вка на як!сть,на бнутр1шню притаманн1сть П людин!. Прикметники з суф!ксом -н~, структурна сп1вв1сносн1 з особовими ¡менншшми оц!кочногс значении, здапа передавати в основному два значения:"влвстивий юцу»хти..." та значения якост!. Збер!гавчи *!сний 8ь"язоя э тв1рним коннотатявким !менником,воии передають

аначення властивост!, Суть значения властивост! - у приписуван-н! певних властивостей особ!, вказан!й тв!рноя основою прикмет-ника. Воно оформляеться нер!дно у виглялí пор!йняння:"як у особи, вказано i в основ! прикметника" чи "в якостi особи.,.п Пор1в,: тунеядная жизнь - "свойственная тунеядцу"; лицемерный вид - "как у лицемера"; нахальная улыбка - "как у нахала"; алкашная болезнь - "свойственная алкоголику"; довосельная бодрость - "свойственная новоселу".

Передавчи значения "властивий тоцу.хто вказаний тв1рною основою прикмегника", под i бн I ад"ективи п!дтрик(ують сему "особа"-у овоШ структур!. Однак о крем! прикметники на -ный з оц!ночиим значениям можуть оп!вв1дноситись не лише э основой коннотативно-го !менника,але й а осювами Ihuioi частини мови /частше .числовом/, тобто можуть мати не одну мотивац!ю /мотивац!» одним особо-виы !менником/,але й множинну мотивац!п,якщо прикметник допускав словотв!рну сп!вв1днесен!сть не э одним,а в!празу з дск!лько-ыа словами. Наприкладiлицемерный - лицемер,лицемерие«лицемерить; горемычный - горемыка,горемыкать; нахальный - нахал,нахальство, нахальничать; попхалимный - подхалим,подхалимничать; бродяжный -бродяга,бродяжничать. Таким чином,виэначаьчи мотивац!» кожного конкретного прикметника з оц!ночним эначенням.при якоцу можлив! сп!вв!дносн1 форми особового !менника та д!еалова,дуже.важлирим е показания контексту. ,

Хоч ! !нколя Й контекст дозволяе осмиолювати значения прикметника по-р1зному. Цв в!дбувавться,як правило,тод1,коли прикметник поеднуегься в! словами человек.люди. Пор.:Друзья,нужные и Подхалимные люди, прислужники,почитатели таланта¿равнодушные -все они давали ему необходимую для избрания квоту.../С.ЕсвН, Соглядатай/i лодхалимные леди - "люди-подхалимы" /лосИйна як!с-на оц!нка особи,пост!йно присутня ознака особи/, або подхалим-ные лрпи - "люди,которые подхалимничают" /властив!сть особи, Н д!я у певних *иттевих ситуац!ях", або ж поДхалимные люди -"люди,чертой характьра которых явяяется подхалимство" /тобто властность особи,яка присутня у характер! людини.але ика эпат-на проийяятись чае Ыд часу,при яких-небудь,мо*ливо,вимушених ситуац!ях/,

У семантичн!* структур! «{дпорсоняльних прикметник!в а

оц!ночним значениям !снуе певна эалежн!сть м!ж в!ат!нкамя власти-всст! та якост!. Властив1сть у прикметник!в вид!лявться, до тих-п!р,поки вони збер!гають зв"яэск э~тв!рногс осоновою.втрата ж такого эв"язку прнзвопить по появи як!енсго значения. Напрмклад: Твоя жизнь.как и наша, лицемерна»пуста и пошла /И.Никитин/,тобто "удаваний","проникнутой лицем!оством"; дурашный - "придурковатый", "глуповатый"; балагурный - "шутливый","веселый". Прикметкики.що передають як!с!П значения¿част!те всього викориеторуэться у пое-зИ.р^лие - у публ 1цистиц!.

Група прикметник!в э як!спим значениям поповнюеться новими Словами,серед яких немало оказ!ональних. Окаэ!онал!амцтакого типу - здеб!льзого складш прикметники:путлцрО-хлобосольный -....шутливо-хлебосольным жестом указал на стол.../Ю.Бондарев.Игра/; наивно-мечтательный - Теперь же выплывал из прошлого наивно-мечтательный городок,затейливый.непрактичный.../Д.Гранин.Картина/; волшебно-обольстительный - На темном лице лунно светились узкие, злые и в то же время волшебно-обольстительные глаза /В.Катаев. Трава забвения/; изысканно-интеллигентный - Бунин был дачник столичный,иэысканно-ителлигентный /В.Катаев.Трава забвения/} строго-доброжелательный - Ее лицо было строго-доброжелательно /В.Катаев.Алмазный мой венец/.

У практиц! лексико-семантичного досл!аження не можна не враховувати той факт.що творцем мовно!' семантики е люпина - но-с!й мови, 1 що вона ж виступас у якост! вищо5 !нстанц!1 при оц!н-ц! бгльмост! явит мовно! семантики. Цьому питанию присвячений Ш розд!л "ФУНКЦЮНУВАННЯ В1ДПЕРСШАЛШИХ НРИКМЕГНИК1В 3 СУФ1КС0М -Н- В УСШ1 ЮВ1 /НА МАТЕР1Ш ЕКСПЕРИМШТАЛЬНИХ ДАНИХ/".

У робот! використаний матер!ал - приклациэ усноI мови,а також дан! опитування.яке проводилось серед етудент!в 1-1У кур-с!в ф!лолог1чного факультету та факультету 1нояемних мои Черн1-вецького державного ун1верситету !м.Юр!я Федьковича.а також служ-бовц!в деяких державних установ,вчител!в ! иколяр!в старших кла-с!в деяких шк!л м!ста.

1нформантам було аапропоновано !дентиф!кувати значения рпву конструктивно пох!дних одиниць. Найменування прея"являлись у чистое, 1зольованому вигляд! /пот контекстом/. Таким чином, виконуючи умову експерименту,Ыформанти вихояили 1з семантики

тв!рно! структури лексеми. Експеримент /письмове анкетування/

перепбачав виявлення в!дм!нностей в семантико-прагматичн!й 1н-

терпретацН пох1лних сл1в /простих 1 складних/. Дан! такого ек-

сперименту дозволяють стверпжувати/до аяЧктиви под!бного типу

активно функц!онують у мов! та мовленн!,окр1м того,перелаючи

р!зноман!тн1 "особов!" значения. Наппикладгпопхалимный человек -

"подхалим" /значения "являющийся тем,Кто назван производящей

основой"/; инженерный институт - "предназначенный для поцготов-

ки инженеров"; инженерный профессионализм - "профессионализм

инженера" /субъектное значение/.

Прикметники.у деф!н)ц!ях котрих в!пм!чалось значения "по-

в"язаний з оообоо", "той/гакий/,шо мае вношения до особи",най

часг!ие виступають означениями сл!в лшпина,особа,дитина та 1н.

г, 1 ,~7--;— ции.чцкяу

Пояснюючи значения прикметник!в,рец!п!енти у багатьох використо-

вували трансформац!йний метод - метоп синтаксично1 зам)ни слово-сполучення прикметника э !менником синон!м!чним сполученням двох !менник!в тв!рного та означуваного. [1ор.:глумачення коннотатив- . них прикметник!в,наведен! !нформантами: нахальный тип,человек = тип,человек-нахал; ябедный ребенок = ребенок-ябеда; лицемерный бюрократ = бюрократ-лицемер.

Прикметники в!д назв ос!б за профес!ею та в!д "ознакових" !менник!в не вичерпують ус! можлив! семантичн! групи в!дперсо-нальних прикметник!в. в й 1нш! вд"ективи в!д 1нших семантичних категорий 1менник1в - в!д назв сусп!льних груп.родиняих в!дно-син.назв жител!в якохсь певно$ територ!5 та !нш!. По к!лькосг! вони значно уступаготь першим двом трупам. Ми вважали за доц!ль-не обмежитись IX анал1зом у цьому роздШ.

Серел в!дособових прикметник!в звертас на себе увагу трупа ад"ектив!в з суф!ксом -н-,мотивованих !менниками-наавами людей, що знаходяться у родинио-с!мейних стосунках /сыновний.дочерний ,мужний.матерний.братний/. Б!льш!сть таких сл!в эдатна пе-редавати значения приналежност! особ!,причоцу означують вони слова-1менники конкретного значения,як! називають предмет воло-д!ння. /Пор.!братний пиджак,матерний платок,дочернее приданое/. Прикметники на -«¿А можуть передавати ! суб"ск!гцв значения. У такому випядку вони сп1вв!дносяться !з в!дд!есл!вними !менниками. [}ри !зольованому нааиваНн! слова одне !з значень /ЛСВ/

чзстГле hmix перчим "сплитс" у cniscMccTt б!лыасст! опитува-. лих - нос! ii? 'рсс!йсько1 мови,! ст v .'»»^•»••¡•'•т.як правило,etilр-пап ас з т::м, яке риэиччяст" сл догяжоигЦ чм*. w осипше /головне/ значения слова. У багатьох випавкях {иформянтаии впНлплт* р!зн<>кзн!тн! "особое!" значения пригттнвпЦ» /"л.здпстяийгл "тюк, укадпга«чк п пгокпвовяги!« ослопе","продиазиочетш!! л,'.л.. .","ир;;--няплекяви!* ту,кто катай производятся оснорсч"<", "cnci'cT!'?;';!!^ лицу.. .".."»начочнч cyCrun гч tmii/. Нос! i pccütcwol wni n!n-чусаоть зп"лзск ¡юх!дних в1яперсоняльних пркнметник!п з тпIрптг-ми особопип: !тпшкаш.

l'j-ynj* г{длсрсс!:алы1кх прикметник!и я суф' к«">ч -н- е му сл1д в!днссти до групп,близькоi до продукткппих (.;:шслей,ос-к!льки вонз пог.ошгостьсп новики слопали /пер,поп! слова, зарисован! у сдошшках "Hon! слова та значения" та у еловниягтих матер! плох" "Иове п рос!Сськ!Л локсиц1*: алпачшъ'Я, лембельний, лег-коподолаэниЯ, новосел мтй, зоотисомергшй, гриборарниП, покорный, личностный,пилотный,постижсрнмй,референтный, туголумный/,а прикметники активно функц!омупть у мое! та моплеин!. ЦеЙ оиснопок п!птпгрджу:ться ! експери!.!ситальш!мй паними.

У ßncHOBitax узагллмгаггьел еппстеррятчшя про структуру пр»ккат'тк!в !з cyffксом -м- п!д рссбооих !менник1в тп ix «ипгач-ня у моп!.

Проведений ачгч!з пох1пнпх яояполпя зребиги т.чк! пиппсрги:

1. Р!знопапраплеи1сть формально! та спиантп'ию! мотипом-ност! приводить но "иапружеиосг!" слопот»!рпо i структур» noxis-них прикмвтник!в.

2. Скисло»! сп1 пп1дно;2«1!11я м!* тп!pitHM Ь/енчиком т.а пох'л-ним причметнитм мя -мкй можуть бути !!пЯр!зломап 1 TuiciKMi»;досихь г1сними,коли значения прикмотмика нзблкгасться до значения 1няи-п!луяльно!' приналетност!, ! носить лзлягими,якгю прирметник н!с-тить в соб1 загальн! значения стяну,прсцесу,як!сио): характеристики.

3. Основким значениям прт:метник!п на -ннй е значения б!д-но<пяння. Сема "р!аноявння" п структур! прикчетника ноже бути ви-гягит у вигляв? чистого ч1пнся'енмп або конкретизугятись у риг-ляд! "р!ановення'включения" чи у риглял! "в!пно,лен11я волоя!нчя".

4. У паралельних формах лри*хптч1т!в,мот!»зомни>: baftfen !

4. У паралельних формах прикметник!в,мотивоваНих они!ею 1 т!ею к основою особового !менника,але утворених за допомогою р!зних словотв!рних суф!кс!в /наприклаи,-н- I -ськ-,-ов-,-!й-/ досить часто в!пбувасться диференц!ац1я значень:ая"ектйви на -ський,-оя,-!й трамсформутоть значения "приналежност!","властивост! особ!",а прикметники на -ний передавть 1нш! в!дношення до особи чи Н д!яльност!.

Ь. Для багатьох прикметник!в характерне явище пол!мотиво-ваност1.

6. Семантичне сп1вв1дношення з тв!рною основою приводить до вид!лення у структур! прикметника р!зних "особових" значень.

7. Значения властивост! займае серединне положения м!ж значениям приналежност! та якост!. Це вже не "чисте" в1пношення, але ще ! не як!сть. Зрулення в жгрямку того чи !ншого значения залежить,як правило,в!д характеру семантики означуваного слова. Для сучасно! рос!йсько! мови хярактерний процес набування ознак як!сност! в!лперсональними лрикметниками.

8. У структур! прикметника,мотивованого особовим !менни- • ком,в основному взагмод!ють семи "в1днотення","предмет","особа", "д!я".

9. Сема "особа" займае у структур! и!дособового прикмент-ника особливе м!сце. Практично вона знаходиться в структур! кожного прикметника,але актуал!зупатись може лише в певних випапках. Це аалежить в1д сп!вв!днозення пох1дного в!лособового прикметника э тв!рним словом денотативного чи сигн!ф!кативного значения.

10. У лроцес! анал!зу пох1дних було встановлено.що одн1еп 1з проблем,лов"язаних э функц!онуванням пох!дних сл!в,с проблема взаемод!$ пох!дного слова з оточугчим його контекстом.

11. В усн!й мов! прикметники з суф!ксом -н- функц!онують в основному э тими ж значениями, то й заф!ксован! в словниках сучасноI рос(йськоК мови.

Основн! положения дисертац!! викладен! у таких публ!кац!ях:

1. Прилагательные с суффиксом -н-,мотивированные личными коннотативными существительными /семантический аспект/ /Черновиц. уи-т.-Черновцы, 1991.- 17 с. - Деп.в ИНИОН АН СССР 23.0?.91,(г 45037,

2. Семантическая структура прилагательных на -ный,соотносительных с личными профессиональными именами /Черновиц.уи-т,-

гл

Черновцы, 1991. - Ю с.-Деп.в ¿Е1ИСЛ1 Ali СССР 23.07.41,» 4L036.

3.Семантика прилагательных на -ный,мотивированных наименованиями лиц по профессии // 370 рок!в Хотинсько! и)1<ни/ Тез. доп.Шжнародн.наук.конф.27-20 вересня №1.-Черн!вц1,1991,-C.Ö2-63,

4. Субьектное значение прилагательных /Соотношение синхронии и диахронии п языковой эволюции /Тез.докл.науч.конф. 23-26 октЛ991.-Моска.1-Ужгорол,1991.- СЛ47-148 /у сгИваьтор-ств1/.

5. Словообразовательная парадигма существительных со значением профессии // Актуальные проблемы русского словообразования.4.II. - Мат-лы У1 респ.науч.-практ.конф.-Сямарканд,1991.

- C.I04-I06.

6. Женские имена и прилага-гельные в структуре отперсо-нальных словообразовательных парадигм // Актуальные проблемы русского словообразования. 4.1 - Ият-лы У1 респ.науч.-пракг.конф.-Самарканд, 1991.- С.27-30.

Подписало к печати 25.02.ЛЗ. формат 1/16. Усл.иеч.лист. 1,Hi. Зак.177. Тир. 100. Киявский университет им.Тараса Шевчеика ОУС. ул. Головня, 249-а