автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Формирование кадров рабочих угольной промышленности Украины (1926-1939 гг.)
Полный текст автореферата диссертации по теме "Формирование кадров рабочих угольной промышленности Украины (1926-1939 гг.)"
рг В ОД
^ 7 АП Р V"-' ■' ДОНЕЦЬКИЙ дожавші УНІВЕРСЙГВГ
На правах рукопису
Красноносов Юрій Миколайович
ФОРМУВЛННН КАДРІВ РОБІТНИКІВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У КРАЇ ни (1926-1939 рр.)
Спеціальність 07.00. Ш - Історія Україии
Лягорофораг • шсергаціт-на здобуття наукопого ступзяя ’• кандидата історичних наук '
Донецьк - ІУУЬ
Диоаргиціьи є рукопис
* Робота виконана на кафедрі Істо-
. рії України .Донецького деркавно-го у ні верситету
Наукові керівники - диктор історичних наук
В.1.Кравченко
- кандидат історичних наук, доцонг
■ Е.О.Зайцова
і .
Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор,
заслужений працівник освіти України П.М.Тригуб
кандидат історичних наук, доцент
В.М.Канунніков '
© ■ .
Провідна організація - Донецький державний технічним уніворситаг
Захист відбу#льоя 11 ** " травня 1995 р. о і'і год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради К.06.06.01 по присуджено наукового ступеня кандидата історичних наук в Донецькому державному університеті (340055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24, корпус 2, ауд.38). '
3 дисертацією нокна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького державного університету.
Автореферат розіслано "-3 " 1995 р. '
Вчений секретар опаціалі аованот ради, } ___
кандидат історичних наук, доцент / , ‘
^О^В.Крапівін
з
і. ЗАГАЛЬНА XAPAhTSPl'CT1ІКА РОБОТ її
Актуальнійгь геми. Одним із проявів реформування соціально-економічної моделі розвитку українського суспільства на сучасному eta' - • . /" — пі є загострання кадрової проблеми. Структурні та конворсіпнг процеси, падіння мотиваційних стимулів виробничої діяльності, прихо-. ‘ 'к
ванз і реальна безробіття зумовили плинність робітників на державних підприємствах, перехі д кваліфікованих кадрів до невиробничої Сфери, комерційних та підприємницьких структур, загострення проблеми з працзвлаптуванням молоді. У зв'язку : цим вивчення способів вирішення кадрових проблем і.а різних етапах історії, врахування історичного досвіду минулого, порівняльний аналіз-умов та принципів формування трудових колективів допоможе раціонально розв'язувати соціальні питання. Очевидним є і те, що природу сучасних кадрових процесів на етапі переходу від директивної, централізованої до ринкової економіки неможливо зрозуміти без вивчення досвіду 20-Зи-х років - початкового періоду радянської комйндно-агкіністрагизног моделі суспільного розвитку з притаманним» їй рисами і в галузі кадрової політики. Тим більса, ио ця політика з деякими модифікеціями зуновлве і характер сучасних проолем забезпечення пі діриемств робітниками.
Одним із найпотужніших загонів трудівників України були .гірники. Прискорена індустріалізація зумовила нароідування топливно-енергегичного комплексу, що супроводжувалося масштабним» кількісними зрушеннями в складі працівників галузі. Нзобхтдність вивчення характеру ; насліжіз кадрових процесів серед гірників, аналізу усього спектру об'єктивних і суб'єктивних чинників, частина яких стала над5анням гласності лииа на сучасному етапі, нових підходів наукового, неполігизоеаного дослідження минулого, а такої# відоут-ніоть узагальнпвчнх робіт з проблеми і зумовили вибір геми дасер-
таціт: "Формування кадрів робітників вугільно: промисловості України {1926-1939 рр
Об’єктом дослідження є вся система факторів, умов, які впливали в 1926-1539 рр. на чисельність, форми, методи комплектування шахтарських колективів, а також демографічні, культурно-технічні зміни серед складу гірників. .
Предютом дослідження виступає виявлення закономірностей ді! об'єктивних .і суб'єктивних чинників на динаміку кадрових змін у кам'яновугільній промисловості України.
Регіональний та галузевий характер дисертації зумовленій::
1) місцем, яке історично займає вугільна проииоловіоть, шахтарські області України як у економічному, так і у соціально-політичному житті республіки;
2) специфічним характером розвитку гірничих регіонів, кадрового складу галузі з притаманними їй особливостями. -
Хронологічні межі дисертації охоплввть період з 1926 по 1939 рр., відображаючи протиріччя розвитку суспільних процесів. Ліквідація непу і утвердження директивних, антиринкових методів та принципів керівництва, масштабний індустріальний "стрибок" і примусові експерименти в сільському господарстві кардинально змінили механізм забезпечення вугільних підприємств робітничою силос, суттєво вплинули на тенденції формування шахтарських рядів. •
Ступінь наукової розробки проблеми. Наукова література, при-овлчена досліджзнню проблеми розвитку трудових колективів України^ роки індустріалізації, представлена монографіями, статтями, які умовно дисертант розподіляє на три групиь • ' _
X) література другої. половини 20-х - середини ЗО-х.рпків ;
■ 2) література серздіши 5С-х - кінець йо-х років;
3) література кінця 8и-х - К-х рр.
Сарад літератури. пзриот.. групи відповідно до класи:* гкацГ’ цак-горіь та. наукової шги виділявться поліднвння соціолсгічнс-: нормативного 'характеру, що базувгься на разу легатах ряду порописіа і акцентупть уьвгу нй впливові об'єктивних економ;чних, соці алі них чинників у калровіП С'іврі^, а також праці полі гико-і Н{ ормзціИного, агігацілно-прогтгзндтегського плану, які з тенденційних позицій відображали роль суб'єктивних умов, суспільно-політичні процеси у КОНГ0КСГІ формування трудових Сі шахтарських) ьолактивта .
■ 3 кінця ЗО-х рр. праці, що висвігливал.і кадрові процеси серед
робітників України втратили, взагалі, наукову, дослідницьку спряко-ваніоть і характеризується суворим схематизмом, ідеологічний догматизмом, утвердконішм пріоритету та важливості соціально-політичних ’ передмов. . ■ '
В цілому, історіографія другої полознни 20 - сорзд.іни 5С-х рр. характеризується відсугністо катодів цодп аналізу сгаглсгичного на-гарі.алу, поступовим скороченням історичних досліджень, утвардяенням суб'єктивних, апоіогзтичких оцінок га поглядів, примусовим насадку-ваниям: міфів і стереотипів.
.Другий порі од історіографії проблеми починається з середини 50-х рр., коли робляться спроби наукового аналізу процаоу ііормуван-ня найважлив'тих із загонів робітників/роки індустріалізації. В цих роботах; на основі впадання до наукового обігу нових джерел, роз-глядовгьоя деякі ^актори кадрової поіігики (технологічні зрушення,
1. Ратин А,Г. Состав іраОрично-заводикого пролотариага СССР. М., 1930;
Ранка И.II., Ііирйя ІІ.А. Зао'пйщицкие кадри в рудоупразлениях Дон-угія. Харьков, 1929. .
2, Вопошт М. ііугільниЯ Донбас у першому п’ятиріччі. Харків, 1932.
. Турубінер В, На боротьбу за механізований Донбас. Харків, 1930.
соціальні джерела, механізм постачання робітничої сили, суспільно-по^ літична атмосфера), Ало суггсЕов рисо» зазначених досліджені є вибіркове відображення лише позитивних сгррін соціальних змін 1 замовчування цілого ряду існуочих у період індустріалізації негативних чинників (колективізація та її наслідки, голодомор І932—1933 рр,, падіння ефективності Праці, політичні процеси *а чистки).
Особливо широко на другому етапі були представлені праці, які розкривали особливості формування трудових колективів у І926-І932 рр. на основі загальносоюзних та загальноукраїнських матеріалів*.
Найбільш грунтовнов серед зазначених робіт є монографія Б.Ь’.Ло-
2 • - . бурця , в якій вперше розглядається процес формування кадрів найбільш крупних галузевих загонів робітничого класу УРСР на етапі відбудови та переходу від ринкових відносин непу до початкового періоду утвердження командно-адаінісгративної економіки. Науковий інтерес викликає твкок методика аналізу кількісних та якісних змін серед робітників України (і гірників) та виділення ряду факторів кадрової політики другої половини 20-х років (початок індустріалізації, стихійне відхідництво).
Менше в історіографії з дисертаційної проблеми представлені дослідження, присвячені 30-м рокам та ті, що охоплюють процеси фор- .
1, Довгопол Б.14. Робітничий клас України в роки соціалістичної ін-
дустріалізації (1926-1929).-Харків, 1971» Панфилова А.М. Формирование рабочего класса СССР в года первой пятилетки (І928~І932гг.) М., 1964 ; Рогачавская. 31.С. Из истории рабочего класса СССР в первые гоЫ1 андустриализации 1926-1927 гг.-М., 1959 • Слуцкий Л.Б. Рабочий класс Украйни в борьбе за создание фундамента социалис-.__ тичоской экономики (1926-1932)-К., 1963; Кпштейн А.І. Робітничий клас України в-боротьбі за створення матеріально-технічної бази соціалізму (І928-І932 рр.)-Харків(~ 1968. ' -
2. Лобурець В.Ь.-Формування кадрів радянського робіптчого~кдасу
України (1921-1932 рр.) - Харків, 1974. . ,
кування трудових колективів на всьому протязі індустріалізації1. Серед даних досліджень безпосередньо простежується кількісні та якіоні зміни, аналізуються ооціально-полігиуні, економічні фактори
формування кадрів робітників Донбасу в 1928-1937 pp. у монографії
2 '' ' ' '■ '
З.Г.Лихолобової .
•
Окрему групу серед робіт другого періоду займаять історико-пар-ті Пні дослідження"*. Специфіка цих праць полягає в тому, що головну увагу вони приділяогь розкритгіг суб'єктивних факторів кадрової політики (партійна керівництво, роль оуспільних організацій, суспільно-політична активність) і обгрунтовувть керівну роль Комуністичної партії у всіх оуспіаьно-виробничих процесах. Але незважавчи на їх апологетичний характер та схематизм, історико-Партійні дослідження містили і значну архівну базу та сприяли розвитку історичних знань.
Окремі сюжети, цо характеризуем фактори кадрової політики ч галузі, містятьоя в колективних працях з іоторії робітничого клаоу УРСР, Донбасу*1, а також в спеціальних дослідаеннях, присвячених
1. Мальцев Н.И. Рабочий класс Донбасса и социалистическая индустриа-
лизация.-Киев. Лонецк, 1976 } СырЦова С.М. Рабочий класс Украина на завершавшем otano социалистической индустриализации,-К.1979 ; Шаталина.В.Л. Развитие социальной структуры рабочего класса Украинской ССР (30-ые гг.).‘К., 1983. ,
2. Лихолобова З.Г. Рабочие Донбасса в годы первых пятилеток '
(1928-1937) .-Донецк, 1973.. . :
3. Зихоглядов Ф.Р. Коммунистическая партия Советского Совза во гла-
ве трудовой активности масо. 192Q-1941 гг. (из опыта работы партийных организаций Донбасса},-М., 1973 ; Мс ликова А. Боротьба Комуністично? партії України за підвищення культурно-технічного рівня робітничого класу (1928-1932).- К., I960 ; Пономаренко Г.Я.
. Курсом индостриализации.-Донецк," 1974. . .
4. Історія робітничого класу Української РСР: у 2-х r.-K., 1967. -г.І ; Иотория рабочих Донбаооа: в 2-х т.*К., 1981. - т.І.
розвитку кам'яновугільного виробництва*.
В ці*оиу, література середини 50 - кінця 80-х рр., не давлячись на значно розтирання кола джерел, постановку нових проблем, появу прогресивних мето дачних підаодів, продовжувала існувати в межах ідеологічного контролю, однобоких оцінок ра суджень, що гак вияви- ‘ лооя в дозуганні факторів формування трудових колективів (на користь, виключно, позитивним) га міфологізації періоду індустріалізації.
Наприкінці 80-х рр., в умовах поступового подолання ідзологіч-них схем, розвитку гласності іа елементів плюралізму, ліквідації цензурних обмежень, вивчення "білих плям" історії України починається третій етап в історіографії геми. Так, у цей час з'являється ряд дрслідаонь, що грунтовно аналізують замовчуваний чинник насильної колективізації га її наслідки, насамперед, голодомор 1932—1933 рр. Певний інтерес становлять праці, в яких з.нових позицій розкриваються особливості суспільно-політичних процесів в умовах утвердження тоталітарної владці. З'являться роботи з дослідконням проблем
1, Бакулев Г.Д. Развитие угольной промышленности Донецкого <1пссейна.-М., 1955 ; Перспективи развития угольной промышленности СССР.-М., 1960; История технического развития угольной промышленности Дон-баоса: в 2-х г.,-К., 1969,
2, Голод 1932—1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів (кер.кол.упоряд. Р.Н.Ниріг).-К., 1990 ; Кульчицький С.Б. Ціна "Великого перолому".-К., 1991; Кульчицкий С.В., Шаталина К.П. Коллективизация сельского хозяйства и голод -в 1932-1933 гг.
//Новые страницы в истории Донбасса,-Кн,2.-Донецк, 1992 ; Троян И,II
. Голод. //Донбасс.-1989.-Ї 3. .
3, Данилзнко В., Касьянов Г.,'Кульчицы'.кй_С.В. Сталінізм на Україні:
в 20—ЗО—ті роки.-К;, 1991 ; Примут Н.В, Ударничество: миф и рсаль-ность.-Донецк, 1990 ;.Шаповал Ю.1. Україна 20-50 років: сторінки на неписаної історії .-К., 1993. . ~ . ,
джорелознавогва 20-30-х рр., як, наприклад, монографія М.К.Бойка*.
Таким чином, аналіз іогоріиграфі'г дозволяє зробити висновок,
- що ступінь наукової розробки теми виявляє відсутність узагальнив-мої роботи щодо факторів формування кадрів гірників в 1526-1939 рр. і-зумовлює зосередження уваги дисертанта уа таких питаннях; І) висвітлення особ:ивосгви кадрових процесів ооред робітників галузі в І926-І92Й і І937-1939 рр. ; 2) розкриття традиційної форми постачання шахтарських поповнень - стихійного відхідництва - з уоіма притаманними йому рисами в часи інц/сгріалізації ; 3) дослідження передумов та шляхів подолання кадрової кризи у галузі в ЗО-ті роки;
4) аналіз чинників формування окладу гірникіі, що стали надбанням гласності на сучасному етапі (колективізація, голодомор та зміни кадрової політики між містом та селом, кадрова криза та падіння '
ефективності виробництва, ліквідація непу і утвердження командіш-ад-міністрагивної економіки, тоталітарного режиму); 5) перегляд однобічних,, дещо ніфологізованих оцінок щодо кількісних і якісних змін серед гірників в період індустріалізації.
Нега і основні завдання дисертації. Метоп дослі даеиня є-вивчення та аналіз системи факторів економічного і соціально*-по^ич-ного плану, що визначаоть специфіку формуаатгя-ййсгйрських колективів України у 1926-1939 рр. ,• з*ясування> закономірностей кадрових процесів у. минулому івучаоноку.
Для досягнення «вивченої>дати у ^дисертації .вирішувгься такі завдання: , .
-■виді.лити і систематизувати основні чинники об'єктивного і оуб'єктивного характеру, ЩО зумовили особливості.формування кадрів
“■"І. Бойко Н.К. Рабочий класо-Украины в период социалистического строительства: (Анализ-массовых статистических; источников 20-30-х годов). ;К,, 1990. '
' 10 гірників у роки індустріалізації ; .
- розкрити ступінь впливу на кадрові процеси ліквідації політики непу і пароходу до командно-адаініогративних, авторитарних принципів керівництва;
- проаналізувати і співвіднести традиційний та новостворэний державний, тотальний механізм вирішення питань забезпечення шахт робі тничою силою ;
- дослі діти основні форми і методи комплектування трудових КОт* лвкгивів галузі на всіх етапах індустріалізації ;
- розкрити фактори стабілізації шахтарських кадрів, причини,
форми та шляхи подолання плинності робочої сили; .
- виявити закономірності та з’ясувати уроки кадрової полі піки у другій половині 20-30-х років.
Методологічною основою дисвргаціт є системний підхід, цо базується на принципах історизму, об’єктивності, науковості з залученням та аналізом різноманітного'кола джерел.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, то в дисертації зроблена спроба комплексного аналізу проблеми, яка протримала належного висвітлення в сучасній історйчиій літературі. В дісортації розкриваються фактори, що зумовили специфіку формування кадрів сахт-тарів України в І926-І939 рр. ; вивчаться форми і методи комплокту-вання, по-новому трактується традиційний спосіб шахтарських поповнень - відхідництво, дослі дауег.ься багаговарівнгнісгь і тривалість його існування. В роботі на основі введення до наукового вбігу по-вого фактичного матеріалу, розкривається взаємозв'язок між кадровими зрушеннями та чинниками, котрі ігнорувалися в радянській історіографії (примусова колективізації*, голодомор 1032.-1913 рр., негативна оцінка залучення жінок до галузі., проблема стабілізації '
шахтарських кадрів).
На захист виносяться такі положоння:
' *
- Кардинальна зміна соц’альїю-окином'чного га політичного курсу в суспільстві наприкінці 20 - початку 30-х років різко вплинула на форми, методи, принципи формування шахтарських колективів України. Кадрова політика на відану від пзріоду непу стає одним із засобів контролю соціальних процесів з боку партійно-державного керівництва.
- Значні демографічні (стать, вік, національність) і культурно-технічні зміни у складі гірників в 1926-1939 рр. стали результатом домінуочого впливу на кадрові процеси суб'єктивних факторів примусового характеру з боку парггЯно-дзржавних структур. ,
- Дослідження процесу стабілізації шахтарських колективів у роки індустріалізаціт світить, що кадрова криза в галузі на початку 30-х років була наслідком необгрунтованих, насильницьких’соці а ль-но-економ'чних, політичних експериментів тоталітарної влади. Одним із шляхів подолання цієї соціальної проблеми стало часткове повернення т традиційних методів комплектування, стимулпвання робітників, а також використання досягнень технічного прогресу.
- 11 рові Ліон форм о в постачання шахтарських кадрів для галузі на протязі всього дослідкуваного періоду виступало відхідництво з притаманними йону позитивними та негативними рисами.
Дкеральна база дисертації складається з різноманітних джерел, які за походженням і характером умовно розподіляються на 5 груп. ■ Першу становлять документи державних установ влад» усіх рівнів (законодавчі акти, пистанови, звіти)*' До другої відаесені документи і матеріали громвдоьких організацій. Трем групу окладавп різноманітні статистичні матеріали (переписи, збірники, довідники).Четвер-
ту - нагорі али порі одичної преси.
П'яту складають матеріали, що містяться у фондах архівних уста^ нов України і Росії: Центральний державний архів вищих органів дар-жавної влади і органів державного управління України (ЦДАЗОВУ); Донецький обласний державний архів (ДОДА), Луганський обласний державний архів (ЛОДА), Дзржавний архів Російської Федерації (ДАРФ), Російський деркавиий архів економіки (РДЛЕ).
Найбільш важливі матеріали знаходилися у фондах Народного Комісаріату важкої промисловості, Головного управління вугільно? та сланцевої промисловості, Донецького державного тресту по виробництву і продажу вугілля та антрациту (РД№), Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок, Центрального комітету профспілок гірників (ДРФ), Народного Комісаріату праці УРСР, Державної планової комісії при РИК УРСР, Центрального статистичного управління УРОР (ЦДАВОЦУ). Загальна кількість досліджених фондів - 28. _
Слід зауважити, що в процесі вивчення архівних матеріалів встановлено, що краще збереглися фонди, які охоплвють другу половину 20 - початок 30-х років. В цілому, використані джерела забезпечусь наукову достовірність та об'єктивність роботи.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що фактичний матеріал, положення та висновки дисертації можуть бути використані при вирішенні оучасник кадрових проблем у вугільній галузі з боку державних, господарських структур. Конкретно-історичний, статистичний матеріал дослідження може бути застосований при викладанні загальних та спеціальних курсів з історії України у вищій та середа ній школі, а також у краєзнавчій роботі.
Основні положення дисертації були апробовані у виступах автора на міжнародник, 'загальноукраїнських наукових конференціях, засіданнях кафедр-л історії, України .Донецького державного унівар-
ІЗ
ситегу, а також викладені у публікаціях.
П. СТРУКТУРА І иШііНІ ПОЛОНЕННІІ ПРАЦІ •
Структура і зміст дісвртаці,;. Диооргація складається Із вступу, двох розділів, що розподіляться на параграфи, заклпчоїшя з висновками і рекомендаціями, пореліку джерел га літератури.
У вступі обгрунтовується актуальність теми та обрання хронологічних моя, подасться історіографічний аналіз літератури, характо-ризуиться використані джерела, визначена методологічна база дослідження, сформульовані мота га завдання роботи, показані новизна і практична значення дослідкення.
Перший розділ "Фактори змін чисе/ ності, принципів та методів комплектування шахтарських колективів у 1926-1939 рр." аналізує оистему об’єктивних і суб’єктивних чинників, що обумовили кількісні зрушення соред складу гірників.
На початку першого розділу дослі джупться економічні фактори як матеріальна основа формування шахтарів у роки індустріалізації. Серед них провідними визначено:
1. Зростання виробничих потужностей вугільної промисловості,, реконструкція та введення до експлуатації шахт, їх переобладнання.
2. Освоєння нових вугільних родовищ за межами Українського Донбасу.
3. Технологічне оновлення, інтенсифікація вугільного виробництва. Початковий етап техн-чної модернізації галузі (1926-1939 рр.) характеризувався нодостагнім рівнем механізації га збереженням від-оталих, ручних методів вугле добування і транспортування.
На межі 20-30-х років, в умовах "великого отрибка" індустріалізації, у галузі починається наступний етап технічної реконсгрук-
( ції. Так, як ;о в 1929 р, у Донбасі нараховувалося'біля І тис. від-біііних молотків, го в 1932 р. - більпс5 гис., питома вага ручної зарубки з 58,^у 1930 р. зменшилася до 2'і,8> у 1933 р. Але парадокс соціально-економічної, технологічно* ситуації у ці роки полягав у тому, що разом із зростанням кількості обладнаная та механізмів катастрофічно знижувався коафіцннт'т'х раціонального використання, провокуючи козбалансована зростання нових кадрових поповнень.
Початкові періоди технічної реконструкції як матеріального чинника замість того, цоб зняти, ще більсе загострили кадрову проблему. Тільки завершальний етап інтенсифікації вугільного виробництва (Іу33-І939 рр.) проходив більш послідовно та результативно, ставши одним із об'єктивних факторів подолання абсолютних кількісних змін серед шахтарів республіки.
■5' _
Окремо можна виділити такі соціально-економічні’ ^актори,
як перегляд виробничих планів в умовах підготовки і проведення курсу індустріалізації, а також експорт вугілля за кордон. Наприклад, наприкінці 1932 р. вивіз донецького палива в такі країни як Франція, США га інші досягнув 5 млн. т.
Лалі у першому розділі розглядаотьоя умови формування шахтарських колективів у період останніх років непу і зародження командної економіки (1926-1929 рр.) Кадрова політика на цьому етапі суттєво зумовлювалася попереднім досвідом вирішення соціальних проблем.
Так, головний каналом забезпечення шахг робітничо» силов традиційно вйступало стихійна ві дхідаиціво, засноване на принципах стимули-вання, мобільності, спадкоємності, свободи вибору. В другій половині 20-х років трудову міграцію селянства у вугільну промисловість України обумовлювали:
І) надлишок робітничої сили у сільськогосподарських областях
15 • як УРСР, гак і у сусідніх регіонах (біля 2/3 відхідників серед гірників складали мешканці Центрально-чорноземного району Росії, а також Бі лорусії) ; .
2) низький сгупінь рентабельності частини селянських господарств га пошук додаткового джерела існування;
3) більш високий рівень оплати промислово" праці, ніж с;льсь-когосподароької.
Соціально-економічна природа ві дхідництва, заснована на двох способах робітничої д'яльності - в місті та на селі, викликала поступально-зворотні міграційні зрушення серед гірників. Особливо ці процеси активізувалися в період проведення польових робіт, шо викликало сезонну динаміку кількісних змін у шахтарських колективах.
Негативні сторони відхі дництва досить повно розкрйті у історіографії, але. на практиці, на думку автора, за межами досліджень залишилися позитивні риси цієї форми комплектування:
1) Завдяки стихійному в і дх і лниц тву вугільна промисловість
здійснювала набір робітників провідних підземних професій. Так, наприкінці 20-х років поміж забійників, прохі дників частка се- . лпн-відхідників досягала 90$. . . .
2) Дана форда комплектування забезпечувала регулювання ринку
праці приватним, індивідуальним шляхом, обмежуючи втручання державних структур. . .
3) Система відхідництва часто заснована на земляцькихт родин-
них принципах, забезпечувала спадкоємність кадрового складу, була гарантом нормальної виробничої, психологічно'" атмосфери для новоприбулих. ■ • .. .
Аналіз чинників динаміки кількісних змін серед вугільників у
другій полої ині 20-х років свідчить, що це зростання візувалося .
рівномірно та характеризувалося подільними темпами збільшення всіх ' ' * ' ' . * ' • ' , ' • • \ • ‘ ’ • ’ категорій грудівників галузі. Так, число робітників по експлуатації вугільних родовищ у 1926/27 рр.- складало 181,4 тис., у 1927/20 рр. - 190,9 тис., у 1928/29 рр. - 194,3 тис., а в 1929/30 р. - '
210,3 тис. Таким чином, чисельність шахтарських рядів за п’ять ройків зросла лито на ІО*. ' .
У дании поріод відхідництво гшредрачало зростання на абсслвт-них показників, а відносних кількісних зрушонь. Сезонна кадрова аритмія як специфічна риса динаміки чисельності супроводжувалася відносно низьким процентом плинності. Так, у 19^7/26 рр. він складав ¥1%, в 1923/29 рр. - 1Ь,%. . '
Результати дослідження доводять - в другій половині 20-х років у кадровій полі тиці зберогалася спадкоємність форм га методів, що ' сприяло Відносній стабільності трудових колективів вугільної промисловості. .
У останній частині першого розділу розглядається процес формування шахтарських колективів України в І930-І939 рр. в умовах суттєвих змін фогм, методів та принципів кадрової політики.'На межі 20-30-х років тотально втручання державно-партійних структур в усі афери суспільного шггя привело до загострення ситуації по забезпечений вугільних підприємств робітничої) силов. Так, , у цей час різко зростає абсолютна кількість гірників (до 319 гііс. у 1932 р.), яка в гой же,час супроводжувалася масштабное плинні ст.в робітничої сили. Наприклад, в 1930 р, у вугільну галузь прибуло 516,2 гио. а вибуло - 545,4 гис.чолов^к. : ' ■
Результати дослі даення доводять, ідо провідними чинниками створення такої кадрової ситуації у 30-ті роки виступали, насамперед. ,
соціально-політичні, суб'єктивні фактори:
1. Внаслідок насильницької колективізації були порушені гра- : диційні форми га методи кадрових зв'язків між міогом і салом, що призвало да загострення економічних, соціальних, психологічних проблем у суспільстві.
2. Проведення політичного курсу ра\гянського керівництва, спрямованого на прискорення темпів промислового розвитку, зумовило нез-балансована та ірраціональне зростання шахтарських лав.
3. Зміна орієнтирів га принципів кадрової політики, утвердження практики державного, директивного контроле в суспільстві, ліквідація вільного "ринку праці", заперечення матеріального заохочон-ня порушили спадкоємність та стабільність у шахтарських колективах. Одаак, результати деслідкзнкя свідаать, що дзрасава но змогла взяти під свій повний контроль гаку традиційну форму кадрового постачання як відхідництво. Воно продовжувало відігравати значну роль у забезпеченні шахт новими поповненнями на протязі 30-х років.
Проблему кадрової стабілізації у вугільній промисловості частково вдалося подолати в другій половині ЗО-х років. Це проявилосг у зниженні розмірів плинності га амплітуди кількісних зрушень у лавах шахтарів, застосуванні досвіду традиційної кадрової політики, що базувалася на принципах спадкоємності та часткового стимулювання.
Таким чином, аналіз факторів кількісних змін як прояв кадрових процесів свідчить про домінупчий аплйв суспільних.перетворень на становлення шахтарських колективів у ІУ26-І939 рр.,. що призвело, до суттєвого загострення виробничих,соціальних проблем у галузі.
У другому розділі "Фактори динаміки якісного окладу гірників . України в роки ініуотріалізаціїГаналізуНГьбя якірні зміни Сервй робітників вугільно5 промисловості. Ло'лілжувтьоя демографічні .
зрушення (участь молоді, жінок, національний склад), а також чин-,ники, що їх зумовлюють. .
■ У роки індустріалізації проходив паралельний процес зростання кількості жіночої та молодіжної праці у вугільній промисловості.
На пзргюму етапі ініустріалізації (1926-ІУ32 рр.) приріс? молодих робітників віком до 23 років випаре дасав темпи залучення жінок до ^галузі, Так, у 1932 р. процент молоді серед гірників досягав 60%, то ді як жінки-шахтарки складали 19# від загальної кількості робітників. Однак, у сорздині ЗО-х років чисельність останніх зростає до 26,3$ у 1936 р. '. '
Іншим важливим демографічним зрушенням у досліджуваний період були значні зм!ни в національній структурі гірників. ІІа протязі тривалого часу, аж до початку ЗО-х років, провідною національною групою серед вугільників залишалися росіяни (в 1926 рокі вони складали 61$ від загальної маси працюючих). Частка українців серед гірників у цеіі період була меншою і вони займали другу позицію (в 1926р- 28$). Широко у вугільній промисловості були предетавлзні такі національні групи - білоруси, татари, поляки, молдавани та інші.
На. початку ЗО-х років щодо національного складу шахтарів зрос-гає питома вага українців, кількість яких зрівнялася а робітника-ми-рооіянами. Так, у 1934 р. робігники-українці складали 49,4#, а росіяни - И,3$,
Результати дослідження доводять, що прові длими умовами кардинальних якісних змін у 1926-1939 рр. був вплив суб’єктивних, соціально-політичних чинників у сфері кадрової політики. Так, сталінське реформування села ліквідувало рентабельність, принципи стимулювання одноосібних селянських господарств і викликало специфічну хвилю соціального протесту аграріїв проти колективізації. Все це' зумовило збільшення організованого «а стихійного відхідництва із
сільськогосподарських регіонів до промислових центрів. .
Трагічний голодомор 1932-1933 рр. ще більше активізував мі гра- • ців і суттєво змінив якісні характеристики складу гірників (пбіль- * шення частки жінок, підлітків, українців).
Розглядаючи зрушення щодо статі ta: ■: вікової структури шахтарів в дасортації пі дтвердаується точка зору, що склалася щодо відображення позитивних наслідків та оцінок залучення молоді до формування трудових колективів в галузі.
Але запорзчуєгься подібна оцінка активної участі жінок у вугільному виробництві (особливо на підземних роботах). На нашу думку, використання жіночо'^ праці в біологічно несприятливих умовах у роки інлустріалізаці" стало одним із гіроявіа морально'' чзградації суспільства, безглуздого втілення в життя гасла про повну рівність чоловіка і жінки. Такий сумний факт історії формування шахтарських колективів мав негативні наслідки соціального, психологічного, демографічного характеру. , .
У другому розділі також розкриваються передумови загальних, культурно-технічних змін у складі гірників України, В зв'язку з цим, прові дайм чинником даних коливань був процес технічного переоз- ' броємня кам'яновугільної промисловості, спроба переходу від екстенсивних до інтенсивних шляхів роботи. , ‘ .
Період другої половини 20-30-х рр. визначив проблему невідповідності мій рівнем розвитку технічної бази галузі та низьким кваліфікаційним, освітнім потенціалом обслуговуючого її персоналу.
З одного боку, в умовах технологічного оновлення, особливо на початку ЗС-х років,' вугільні пі дприємстаа республіки почували все більш зростаичу потребу п пі зготовлених кадрах, к з другого.-в цей час, значно погіршилися такі важливі якісіі: харакгерисїЯки,.
■ • ги , ■ ' .
як виробничиг стаж, професійний рівень, процент письменних гірни-
* ків. їак, якщо в іі'2.9 р. особи, що працювали на иахтах до двох-ро-’ » . . ' ■ ків, складин 29,5;» серед гірників, т" в і932 р. - .51,8#, а в
1936 р. - вже Кількість письменних гірників у гой зка час ско-
роїилася: н 1929 р, їх вираховувалось б;і,о> від загального числа •
робітників, и в Х9)Ь р. - Уи,3;і.' . • .
» ііііій.і сіті рче.і. щь з/моішнии тям, до' »а кадрову пил: гику од-
ночасно йіілшшли ьо'якґ.гинин (рікгрр гмнологі чниго прогресу га суб'екікані, сиціалиіо-пилігичні і мови, і.олоктізайір., доржавнші конгроль над питаннями працвалаг.гунчння, нрискерзння темпів інлусг-ріалхзаціг провокували міграційній! вибух нових нопіді-оговлоних. селянських поповнень; Ці хвилі булл, .спрямовані насам.п-зрод у традиційну сіору використання праці відхідників - вугільну промисловість, що обумовило деформації якісного складу гірників. А відсутність на міЗцях належної’морожі п..ойесікно-тйхнічних, освітніх закладів да . більша гагосгроаала про<і-есіґіну адапгицію новобранців, дастабі.лі-зувчи формування- трудових’ колективів. ’
Структурні зміни в системі-пі дгетовки шахтарських кадрів, що проходили в середині ЗО-х рик.: в, знижання питоиот ваги селянсько? міграції та збільшення міських джерел комплектування, зростання, якісних параметрів вугільників були пзрвлунвьаии стаиовлзння шахтарських колективів. ' " . -
Таким чином, динаміка якісних'змін сарод гірників у І926-1939 рр стала відображанням впливу на кадрові процеси всіе'т‘ суми об'єктивних га суб’єктивних 4'акгорів і зумовила кардинальні зрушення щодо . статі, віку, національності, професійно-ойягтитй структурі шахтарів. , . . . ■
Заклвчоння дисергації складається з висновків і рикомзндацій,
у яких викладені узагальнення з голопних проблем дослідження, ви— словлвні деякі пропозиції з вирішення кадрових проблем на сучасному вгапі. Внаслідок аналізу щодо умов стаороння стабільних щахтар-. оьких колективів у 1926-1939 рр. визначено наступні групи ^акторів кількісних і якісних змін у лавах гірників:
1) об'єктивні та суб'єктивні ;
2) економічні та соціально-політичні ;
3) тривалі Сна всьому протязі досліджуваного періоду) та обмежені за часо.и;
4) традиційні та новостворвні.
Ьинчоїінл кадрової політики у роки індустріалізації свідчить про можливість розподілу процесу формування шахтарських колективів на два етапи: 1926-1929 рр. та 1930-1939 рр. На пзршому з них, в умовах ще існуючих ринкових відносин у сфері праці, головними чинниками комплектування складу гірників виступали об'єктивні та традиційні фактори. На другоиу~отагіі - провідну роль відігравали суб’єктивні умови, викликані соц"ально-оконом:чними і поЛ:гичничи зрушеннями з боку радянського керівництва.
Аналізуючи уроки кадрової політики другої половини 20-30-х рр. можливо зробити висновок, до навіть у умовах різких змін кадрової політики епохи утвердження тоталітарної -влади повільноі але відбувався об'єктивний процес формування гірників, з’являлися кваліфіковані вугільники, як, наприклад М.Ізогов, П.їілімонов, (ХСтаханов.
Основні полпжання дисергаііі" викладені в публікаціях!" •
і. Кількісний -зрісї та соціально-лвмографічні зміни в складі гірників Донбасу в 1926—1932 рр. //Яихо'лобова З.Г., Краснонооов В.Н іізп. сг. н ШСН ЛН СіиР № 27657 від Об,ОІ.в7 - ЗІо. (роо.мова^).
2. З іг:торії демографічних процесів у Донбасі по матеріалам перепису 1926 р. //Матеріали міжрегіонального науково-практичногб
* ' г ' . ‘ 1 ■ - ‘
семінару "Лидина в сучасному світі" - Москва-Донецьк. 1991,
С.*й-45 (рос.мова); .
3. Демографічні зміни у складі шахтарів Донбасу в 1926-
1932 рр. Літопис Донбясу, //Краєзнавчий збірник. - Бипуск І. - До* нзцьк, 1992, С.<й-4б Срос.мова). ; .
4. Особливості еганиплення шахтарських традицій на мзжі 20-ЗО-х рр. у Донбасі. //Матеріали міжнародного симпозіуме "Лв-дина: світ і дім" - Маріуполь, 1992, С.192-195 Срос.мова).
5. Участь російського та українського народів у формуванні шахтарських колективів Донбасу в 1926-1939 рр. //Міжнародна ньуко-во-пракгична конференція "340.років Лераяслівській Раді" - Донецьк, 1994, - вкп.2 - С.ЗІ-З'* (рос.мова).
• • АННОТАЦИИ . '
Красноносов Юрий Николаевич. Автореферат рукописи "Нормирование кадров рабочих угольной промышленности Украйни (1926-1939 гс. на соискание стопони кандидата исторических наук пи специальности 07.00.02. - "История Украины". Защита состоится в Донецком государственном университет її 1995 году.
Б работе рассматриваются основные фактори, обусловившие количественные и качественные изменения среди рабочих крупнейшего отраслевого отряда Украины - вахтеров. Проанализированы особонности кадровой политики и ее результаты в годы индустриализации, выдиле-ны негативные и позитивные черты формирования шахтерских коллективов, раскрыта проблема дестабилизации горняков в 30-ыо гг.
ANMOTATICtT. _ ..
Krasnonosov Yuriy Nikolaevich. '"Tie formation of the spec-in
lists of the workers of the coal-mining industry of the Uiraine
(19?^ - 1939)"- 'iheeisfor competition for a scientific degree of e candidate in uistory ni speciality <>2- CO.O?, - l^e Hi story
of the Wcraine, Donetsk University, - Uonetsk, 1995.
This work considers the mai.n factors having conditifcned the
quanbntive ar.d qualitative changes among the workers of the
biggest industrial group of the Ukraine - the miners. It also
tbe •peculiarities of regular policy and results in the years of
ialustrialieation, es well as the developaeat of this workers'
group in the 30thyeare.
ілючові слова: кпм'яновугільна промисловість, відхіднііці во, суб!
єстиені та об’е кгіяні фактори, плинність, стабілізація, робітничі'колективи.
Іідп. до flpyjQ' 26.03.95, Формат 60 І/І6. Папір друк. Офсет.друк. Іблік вид.арк.І. Тираж ;100. прим.
Іамовлення У ______