автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Формы выражения авторского сознания в драматичеоких поэмах и киноповестях Ивана Драча

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формы выражения авторского сознания в драматичеоких поэмах и киноповестях Ивана Драча"

ЛНГПРОШГГРОВСЬКИЙ ДЕРЗАВНИЙ УШВЕРСТОЕТ

РГ6 од

:;) IJ..Í

На правах рукопнсу

ГМАЦЬКА Валентина Леон1д1вна

МВД ВИРАУЕННЯ ABTOPCbKOÏ ШДОМОСП В ДРШАШШ ПОИШ ТА КПЮП0В1СТЯ2 ГВАНА ДРАЧА

Спец1адьн1сть 10.01.01. - УкраУпська л1тература

АВТОРЕФЕРАТ

дневртацП на эдобуття вчвного ступени кандидата ф!лолог1чних наук

Дя1пропвтровськ 1996

Дисертац1«ю с рукопис.

Робота вхконава на кафедр1 украУнсько! л1гература Дн1пропет-роиського державного ун1верситету.

Науковпй кер1вник - доктор ф1лолог1чнпх наук, професор ФРОЛОВА К.П.

0ф1ц18п1 опонвкти - доктор ф1лолог1чнпх наук, професор 1ЛЬНИЦЬКИЙ М.М.

кандидат ф!лолог1чшп наук, доцент ШЕВЧЕНКО В.Ф.

Пров1дна установа - Крквор1аьквй дераавннй педагог!чняй 1ястдгут

Захиот в1дбудэться с!чня 1997 роет о год.

на 8ао!данн1 спвц!ол1зованоТ ВчекоТ Рода 03. Od.. &0. по прасудаонпп паукового ступеня кандидата ф1лолог1чюп наук пра Дц!пропетровсьюыу дераавноау ун1вврситот1 sa адресов: 320010, и.Дп1пропатровоьЕ, пр. Гагар1на, 72, корп. I, ауд. 1305.

3 дасортац1ев дохла ознаНоивтпсь у пауков 16 б1бл1отец1 Дн1проветровського дергавного ун1верснтоту / ы.Дя1пропвтровськ, пр. ГагЕр1во, 72 /.

Автореферат ров!оланнЗ

грудия 1996 р.

ВчеикВ секретер cneulaslsoBaMoï Вчвно! Рада, кандидат ф1лолог1чкет паук, , „

доцопт ^ ОЛЙНИК Н.П.

АКТУ АЛЫЙ сть тш досягдання

1стор1я украУнськоУ л!тератури XX стол)ття ы!стать у сод1 феномен "ш!стдвсятництва". У пвр!од хрущ!вськоУ в1длнгя на твратурну арену вийтли досять ц1кав! з точки зору художньо! осойистост!, см!лив1 за масштабом осмисленяя киттввоУ правда Дмитро Павличко, Л1на Костенко, Микола Шнграновськай, Борис (Шйник та 1н. Творч(сть шстдесятинюв, одним з духовита про-в1дянк1в якоУ був 1ван Драч* вже при самому своему зароджвигИ викликала до себе упередаене старления з боку пануючо! в 5070-1 роки о<$1ц1йноУ 1деолог1У. Та оск1льхн виступати проти пафосу гуман{зму, яким була сповнена творч!сть молодо? генарацИ, компроментувало 6 поет1в, то весь вогонь критики був спрямова-вий протя художн^х форм митц1в. 1х эвинувачувади у формад1зи1, птукарств! 1 т.п. Внасл1док цього було дещо загальмовано дос-л}даення творчост! ш1стдесятннк1в, 1 в тому числ! Я Г.Драча. Цв призвело до того, що ряд безШнних художн1х яабутк!в цього по-кол!ннл,лк 1 його представника Г.Драча, лишаляся невивченнмя, а наше уявлвння про мояливост! художнього слова не збагаченнм. У св!тлх цього важливим в вивчеявя жанровоУ природн художяьоТ творчост1 I.Драча, поета, драматурга, л!торатурного крвтяка, лауреата ДврхавноУ прем!? 1мен1 Т.Шевченка, ШхнародноТ Л1тера-турноУ прем!К фундацН Аятонович1в, св!тового поетичного конкурсу в Канад! /М.Торонто/.

Гван Драч - автор хрестомат!йний, який давно ув!йшов в бнциклопедичн! л!тературознавч1 видаяня. В1н привн!с у нац|о-иальну л!тературу своз. розум!ння поетичннх яаяр!в б ал ада, драматично*' поеми, удосконалив та розвинув в укра1нськ!й л!тврату-р1 чи не ус! роди, базуючись на св!тов14та иац1ональя1й пов-тнчних традиц1ях.

Особливо ратвльно в л1твратурознавчому аспект! вивчвна поетична творч!сть I.Драча: в1д першоТ зб1рки "Соняшнлк* до цой-но видано! "Вогояь э допелу". Мистецьке надбаняя I.Драча було об'вктом статвйпого, рвценаИного, дисертац!йного 4нтересу. Зок-рема, р1эн1 аспект* поетичного доробку I.Драча внсв1тлвд1 в дн-сертац!ях П,Дулг*вра, М.Тльнжцького, В. Кал си ника, I .Шиайлина, К.ФроловоУ, розд)лах книг та статтях К.Балабухи, Д.Вакулонко, Л.Дем'ян1вськоУ, I .Дзюби, А.Макарова, Я.Медьнака, Б.Мвлытуха, Л.Новиченка, е.Пр1совського, Е.Соловвй та 1н.

Творч1сть Г.Драча здеб!льшого розглядалась в 1сторико-л1-

тературному план!, з урахуванням розма1ття його !дейно-стнльо-бп по!пук1в у noeal!. При цьому поза увагою залипилясь найб1льи складн! форми художньо! творчост! I.Драча - драматичн! поеми, к!нопов1ст1, к!носценар11, в ялнх синтетично внявилася творча особист!сть письменника. Щоправда, у в1домюс на сьогодн! л!те-ратурннх портретах I.Драча Ы.Гльннцького1 та А.Ткаченка2, як1 не мають суто наукового монограф!чного характеру, написан1 в науково-популярн!й манер!, оск1льки роарахован! на широкого читана, окреы1 розд!ли присвячен! внсв1тлвнню поетичноТ та к!но-ярааатургИ I,Драча. При сьому драматичн! поема та к!нопов1ст! письменника розглядаються в контекст! його поетично! творчост!, дос*1джуиься !х яанрово-образна природа, ала проблема автора не оснислювться. Природно, до виннкав необх!дн!сть вивчення еднос-т1 неповторного стилю в р!знхх родах 1 аанрах та взавмозв'язку utx ними в noeaiT письменника. А це кохна виявнтя лише через форьга вирахення авторсько! св{домоет!, на сьогодн 1 мало досл!д-ава! в сучасному л!тературознавств!. Особливо це стосуьться дво-родовнх утворень I.Драча /драматичлий епос, л1рячна драма, драматична л1рика/, як! в даному аспект! майхе не вивчалнея.

Осмислення форм вирахення авторсько! св!домост1 у поетич-н1й драматурги та х1нодраыатургП I. Драча збагатить наше у явления про творч!с» поета взагал!, дасть зыогу розиирити тео-ретячн! уявленяя про даородов! утворення, продуктивн!сть 1 фор-их метафоричного мислення, худохле вирахення нац1ональноТ св!-домост!, траднцП 1 новаторство в сучаснШ л!тератур1.

Творч1сть I .Драча 1 сам письменные эд!йснюють великий вал® яа сучасне духовые хягтя оусп1льства, форцування нацЮ-нально! св1домост1, процве дерхавотворення, на сучасний рквень худокнього «медення як один г духовни* cettosiB «¡стд&еятництвп, л!тературкий ирити*, перекладин ,к|нодрамагург . Це до-зволяе вести ыову про синтетичн!сть авторсько! св!домоет! I.Драча, во виявдяеться насамперед у творах дифузнхх ханр!в: у дра-матичних поемах, х!нопов1стях та к!носценар1Ях, про багатство авторського осмислення св1ту, драматичне св!тосприйняття ним хиття.

Сьогодн! в1дома всього одна кандидатська дисертац!я з проблем творчост! I.Драча - "Творч!сть 1вана Драча /Рух проблематика

*никЯИ1986Й М'М" 1ван-Драч' НаРис творчост!. - К.: Рад.пнсьмян-

^^^K.f'toinpo" file" НарИС тв°Рчост1> Л!тературний порт-

та поэтики/" А.О.Ткаченка, Бона в поетичним "портретом" повта, в якому його життя ! творч1Сть представлен! в!д 1х виток!в до осягненяя письменником вершин майстерност!. Хоча в робот! в роз-д1ли, присвячен! аяад!зу дряматичних поем та к!нопов!стей I.Драча, але в них твори назваких жанр!в розглянут! оглядово, у зв'язку з поетичною творч»стп, подан! в хронолог1чному до гвор-чо! б1ограф!Т I.Драча осмислекв!, без анал1зу отильових особля-востей в аспект) проблема автора.

Образ автора в художньому твор! в, на думку вченвх, осново-положнпм для анал!зу його стнлЬових особливостей, вияву таор-4oi !ндвв!дуальност! митця. Саме образ автора та форма вяражен-ня його csi^oMocTi "лородяугть", на наш погляд, жанр та р!д тво-ру. Автор у художньому твор! розглядаеться, виходячи з загальво-. ф!лософських понять "субъекта як "суб'вкта, що виража® пввяу точку зору на св!т* причому в залехност1 в!д роду л!тературн ця форма И виражения зм1нюзться.

У драматичному твор1, на думку Б.Кормана, текст розпод!лв-но м!ж первинними та вторинними суб'вктамн мовления. Лише нвэ-начна його частана належить первинному суб'вкту /назва твору, перел!к д!йових ос!б, "авторськ!" ремарки/. Первинним суб'вктом мовлення в, як правило, автор, "який не вводиться iramra суб'ск-тами мовлення, Б1льша частина тексту розпод!лена м!ж вторинними суб'ектами мовлення: це репл}кн та д!алоги д!йових ос1б".*

Под1бна формально-суб'вктна орган!зац!я притаманвя й к!но-драматургП Г.Драча, в як!й спостер1гавться взавмопроникненкя к!лькох родових та видових ознак: к1но, драми, епосу, л1рики, музики, образотворчого мистедтва. На пая погляд, анал!з к1нопо-в!стей Г.Драча в аспект! проблема автора був би пл!дявм 1 пэрс-пективним, оск!лыси жанр к!нодрамагург!У в цьому план! не анал!-зувався взагал! н! у в!тчкзшшому л1тературознавств! та к1но-8навств1, н! у эаруб1жному.

Наукова новизна лясертап!Т полягав у тому, до:

- в робот! проанал1эоваяа поэтична драматург1я в оуб'вкт-них та позасуб'«ктнях формах виражеяня авторськоТ св!домоет!, що дозволяв зробати узагальиення щодо жанрово-стильовоТ ц!янос-т! твор!в;

- KiHonoBjcTt та к!носценарП I.Драча вперив досл1джвно в

1 Корман Б.О. Литературоведческие термины по проблеме автора. -- Ижевск, 1974. - С. 2.

аспект1 проблеми автора, що дало можлив!сть дифервнц!ювати фор-машю-зм!стов! оэнаки цнх сиитетичних жанр!в л1тературн та к1-В0{

- эроблена спроба довести едн1сп стшш I.Драча у творах р1аних род!в та яанр!в;

- визначена жанрова дифервнц!ац1я дифуздих утворень к!нопо-в!ст! та к!косценар}в I .Драча завдякн анал!ау сама у план! форм ввраяення образно! св!домоет!;

- поэтична та к1нодраматург!я I.Драча досл!джена з точки вору пафосу, внявлена специф!на конфл1кту в драматичних поемах та к1нопов1стях;

- вроблено огляд театральнкх постановок драматнчних поем I.Драча та ф1льм!в, поставлених за його сценар)ями.

Мета ланоТ лясеютап!йвоТ роботу поллгак у вивчени1 спеинф1~ кн драматурги та к!нопов!стей I.Драча в аспект! форы виражения авторськоТ ев!домоет!.

Но вязначае эавтщния роботв:

- проанал1зувати проблеьшо-теиатичний зм1от поатично! та г! но драматург IV I .Драча;

- досл!дити поетичну та к1нодраматург1в I.Драча а точки вору пафосу, виявити спецяф!ку конфя!кту в драматичних поемах та к!нопов!стях;

- визвачити особливост! 1ндив1 дуального стшш письыеннкка в »аирах поэтично! та к!нодраматург!Т;

- спробувати довести вдн!сть стшш автора у творах р!зивх аанр!в;

- класиф1кувати суб'вктп! та поаасуб'вктн! форыи авторськоТ св!домост! Г .Драча-драматурга;

- дяференц? ^-гвватв повяття "к1нопов!сть" та "к1носценар1й" на основ! конкретнее твор!в Г.Драча;

- зробитн огляд театральних постановок, та ф1льмограф!! Г.Драча, представивши дан1 катер! алв у додатках.

Метод досл!дхеняя. У дисертацН застосован! принципе ц!л!с-ного аиал1зу художиього тексту, 1ндуктивно-дедуктивного, пор1в-иялыю-пшологНного п!дход1в, методика в!дбору та класвф1кацН категор!ального апарату проблеми автора В.Виноградова, М.Бахт1-на, Б.Кормана, елементи театровнавчого та к1нознавчого анал!эу.

Аяал1а драматичнвх поем та к!нопов!стеВ I.Драча в дад!й дисертад!йн18 робот! спиратиметься також на ф!лософськ! та куль-

туролог1чн! засади драматург! У в систем! мистецтв, розроблвя! в працях Ар1стотеля, Буало, Гегеля, Ш1ллера, Пушк1на, Кем», Лес1 УкраУнки, I,Франка, Леся Курбаса, М.Вороного, К.Стан!славсысого,

Досл!дяення к1нодраматург!У I.Драча базуаться на теорвтич-нжх працях О.Довженка, С.Ейзвкптейна, Д.Лоусояа, В.ВолькеватеЯ-на, М.Кагана та 1н.

Матео<алом лосл!дження у дан!В робот! в три драматичм! пов-ми Г.Драча "Дума про Вчителя", "Соловейко-Сольвейг", "Зоря 1 смерть Пабло Неруди", опубл1кован! та екран!зован! к!нопов1ст1 "Криннця для спраглпх", "Гду до табе", "Фантаа!я на тему дико! пшшшни-трояндя", неекран!зована поема для к!но "КпУвськнЗ обв-р!г", к!носценарН "Мама р1дна, кохана ...", "Д!д л!вого краЯ-нього", "В!нчання з{ смартю", К1носценар!1 I.Драча не вадаваян-. ся окремим видениям, тому для анал!зу взят! на к!ноотудИ 1мяа| О.Довяенка у вигляд! "монтаднюс лист!в" художн!х ф!льм!в.

Практична значения лисертан!У. Результати наукового досл!д-ження, проанал!зований в яьому конкретний художн!й матер!ад /драматичн! поеми га к!нопов!ст! I.Драча/ в аспект! проблема автора модуть бути використан! в шк!льному курс! украУнськоУ л!тв-ратури, який передбачав обов'язкове вивченвя драматурги I.Драча, у вуз!вському курс! !стор!У украУнськоУ л1твратури, теор!У драми, теор1У та 1стор1У украУнського к!но. Проблема автора в драматичному твор1 /на матвр1ал! творчост! I.Драча/ може бутя частинов курс1в "Майстерн!сть актора драми та к!но", "Театральна режисура", "Сценарна майстерн!сть" у творчих вузах, оск1льки цей п!дх1д дозволить розкрити специф!ку профес!У режисера, автора, сценариста, виявити !нтервс для театральноУ та к!нопрактики.

Основн! висновки дисертац1У моауть бути представлен! в спецкурсах "Сучасна украУнська к!нодраматург!я: традиц!У, проблематика, майстерн!сть", "Поетична драматург!я Т.Драча",

Апробац!я роботи. Дисертац!я обговорювалась на кафедрах украУнськоУ л!тературд та теор!У л!тературн 1 мистеитва Дл!про-петровсъкоГо державного ун!верситету.

Основн! положения дося!ддвяня викдаден! у 13-публ!кац!ля, представлен! на щор!чнюс наукових конфервнц1ях викладач!в та асп!рант!в ф!лолог!чного факультету Дн!пропвтровського держун1-верситету Д950-Г 995/, на ВсеукраУнських конференц1ях "Методика викладання украУнськоУ мови ! л)тератури" /м.Шжлн, 1950/, "До-

б

ся УкраУнка: особист)сть, тборч1сть, доля" /м.Лупьк, Г991/, "Гуман!зм i гумая!таризац!я осв!ти" /Днзпрспетровськ, Т993/, "Поэтика художнього тексту" Дерсон, 1996/, на кпжнародних яау- , кових конференц!ях "Франц1я i Украина - д!алог двох культур" /м.Днiпропетровськ, Г955/, "Художн! жанри" /м.Красноярськ, Г996/.

На кафедр! теорП л!тератури та мистецтва ДДУ прочитан! спецкурси "Поэтична драматург!я I.Драча" та "Сучасна украУ'иська к1нодраматург1я: традиц!!, проблематика, майстерн!сть" для сту-дент1в У курсу украУнського в!дд1лення. У дитячому к!нов!део-центр! "Веснянка" /м.Дн!пропетровськ/ прочитано спецкурс "Укра-!нське псетичне к!но". На обласному рад!о проведена авторська програма "Театральн1 зустр!ч!", присвячена поетичн!й драматурги I.Драча та постанови! твору "Зоря i смерть Пабло Нерудн" па сцен! Дн!пропетровського театру иного глядача.

Структура дисетУгацП в!дпов!дае мет! та висунуткм завданням 1 складасться з1 вступу, двох розд1л!в, висновк1в, б!бл!ограф!У, додатк!в.

ОСНОВНИй 5MICT ДИСЕРТАЦГ1

У вступ! обгрунтовувться виб!р теми досл!даення, YY акту-альн!сть, наукона новизна, визяачаються мета, завдання дисерта-aifinoY роботн.

Перший роэд)л "Поетичва драматург)я Т .Драча в аспект! Форм В|грвжерня авторськоТ св1домост!" характеризуе• позасуб'ектн! та суб'вктн! форыи выражения авторськоУ св!домоет! у драматичннх поемах "Дума про Вчителя" /Г977 р./, "Соловейко-Сольвейг" Д978 р./, "Зоря ! смерть Пабло Неруди" Д980 р./.

У першому параграф! розд1лу "Жанр, пафос, стиль як Форма позасуб'вктно! орган}заи!У поетичннх поем I.Драча" досл!джують-ся особливост! розум!ння шос л!тературознавчвх понять у I.Драча. Адае поет обрав для реал!зацИ свого тв'орчого задуму я аир, "в якому поеднуються форми драми 1 л!ро-еп!чно! поеми".

Традиц!йна яанрова модель драматично! поеми зм!нювалась в1д антично! драчи до драматично! поеми ХУШ стол!ття Гете та Байрона, драматурги Франка та Лес! УкраТнки, !, нареит!, пое-т!в-драматург1в XX стол!ття Кочерги та Драча, г ' м ■ — " ■ 1 —

УкраУнська л!тературна енциклолед!я. - К.: Укр.рад. енциюто-пед!я !м. М.Бахана, 1990. - Т. 2. - С. 107.

Використовуючи та творчо iнтерпретугчи точн! параметры жанру думи: наявн!сть стало!" композиц!У /засп!в, розпов!дь, к!нц!в-ка, поетичн1 засоби, особливост! строф!чноУ будови/, Г.Драч створив яскравий авторськи* tbí р героУко-педагог!чного характеру, зобразив драму життя видатного педагога Сухомлинського, а його творчими пошуками, особистами перипет}ями дол}.

Самв протиборство героУв, Ух вчинк!в, !дей, педагог!чних принцип!в створюе не т1льки словесну, як у драч! для читаная /якою в здеб!лыпого драматична поема як жанр/, а й д!вву канву драгой. Bet героТ перипет!У драматичного конфликту "зщеплен!" образом Автора i Хором, який постае в р!зних inooTaCHX, виражаючя авторську точку зору на под!У Д ведучий, П ведучий, вчитель Ся-дорук, Хор учн1в. Хор учител!в, Хор в!дв!дувач!в/. При цьому са-ме взавмод!я цих "голос1в", XopiB, Автора н1би "провокув" конф-* л1кт драми як з1ткнення !дей, р!зних точок зору в систем! вихо-вання.

Свовр1дним, притаманним стилю саме Г .Драча-драматурга а к!льцеве обрамления твору словами автора . Саме в цих мовних парт!ях поет Г.Драч як автор твору ! Автор як д!йова особа наб-лижен! максимально, фактично ототоянюються. Автор Драч н!бито був св!дком творчих шукань Сухомлинського i першою д!йовоп особою, яка заф!ксувала це художньо. У такому випадку, на думку Б.Кормана, в1дбувасться ц!кава взаемод!я часово-просторовоУ 1 фразеолог1чноУ точок зору автора. Фразеолог!чна точка зору як в!дношення м!ж мовними манерами суб'екта та об'екта характерна саме для драми, осн)льки найб!льшу частину тексту в н!й склада-ють решйки та д!алоги д!йових ос!б.

Це виявляеться також у внутр!шньому сюжет!, у "боротьб! !дей", яка досягаз крайньоТ д!алектичяосг!. У цьому в!дчувавть-ся спадховмн!сть художн!х принцип1в Лес! УкраУнки. Зокрема, э YY поем1 "Одержима" присутн!й типолог!чно близький образ Учителю ~ Мес!я як траг!чноУ ! романтично! постат!, протиставленоТ натовпу. Гдейна боротьба героя Лес! УкраТнки Мае!У та Учителя Гвана Драча художньо виявлявться в розгорнутих д!алогах, як! нер!дко переходять у стад!ю найвищоУ гострота - д!алог-агон . У внутр!шн1х монологах, голосах "натовпу", як! створюють яктив-ну протид1п твору всупереч основн!й д!У, ця своер1дяа "битва !дей" виражена не д!вю, а словом, в якому "закодована"'д!я напружен! стю емоц!йного темпоритму, нагн1танням ритмо-мелодичних засоб!в.

Для aBTopcbKoY манври I.Драча характврн! надзвичайна емо-Шйна насичен1сть монологу та д!алогу, висока концентрац!я д!Т на одиншдо тексту, макскмал1зм в оп1нках життввих факт!в. Головней нос1й авторського 1деалу - протагон!ст Сухомлинський висту-пав в цьому твор! як особист!сть траг!чна, ц!л!сна в душевяих пошуках, романтична за концептуальним авторським вир!шенням.

Другий хронолог!чно розташований у поетичн!й драматургiï тв1р Г.Драча - драматична поема "Соловейко-Сольвейг". Не тв!р, в якому "... к!лька мистецьких шар!в: античний театр, Гр!г, Леся Украинка, Котляревський, украУнська народна п!сня, зокрема жарт1влива. Це тем б!льше, що у п'вс! героиня - митець. Марина Турчин тягнеться не т!льки до щиро! любов!; це прагноння художника зустр!тнся з! справжн!м життям", - так визначав "надза'вДания" свого твору сам 1ван Драч,1

Ущ!льнювча час под!й драмЬтично! поемн до к1лькох м1сяц!в, автор виводить на авансцену ряд неординарних, багатогранних у характеролог!чн!Е своТй м!сткост1 д!йових ос!б: скульптора 1ва-па Савицького i шофера Петра, роб1тниц1 Наталки, све!фухи героТ-н! баби Степанвди. Кояна з цих д1йовшс ос!б привносить cbod сю-вотну увертюру в загальну драматичну канву поеми. Та цих персо-нах!в р!длить одна особлив1сть: вони висгупають н)би фоном для xhttsboï t творчо! enoneï Марини Турчин, для розвитку цього ди-нам!чного непередбаченого характеру, вмотивованого психолог!чяо сцен!чпов д!св.

До в!дтворення сцен!чно! д1Т кожкоТ д1йово1! особи I .Драч Шдходить з великоп долен драматизму, як "специф!чного кута сприйяяття, властивого драч!, який склався як 1нструмент худоя-нього аасвовнкя драматизму буття".^

Все в драматнчн!й поем! взавмод!б з образом Марини, на ut S "ва&шкавться" авторська точка зору як центр в!дл!ку под!й, сю-хетних перипет1в, обертон1в драматичного конфл!кту м1х Маринос-игтцвм 1 МарижФ-я!нкоо, яка прагне в!дбутися в коханв! ! в д!-тях.

Характер Маранн Турчин, перипет!я П сцен!чно! повед!нки в драматичк1Я поем! дан! у в!дпов!дност! до закон!в естетичноТ категорП "драматично". Так будувться сюжет поеми, який склада-

вться з к!лькох "вершинних" композиц!йннх точок: лосвячення в >- ■ —

Драч 1.Ф. Духовний Меч. Л1тературво-кригичн! статт! та есе. -- К.: Рад. письменник, 1983. - (Г. 333.

^Владимиров C.B. Действие в драме. - Д.: Искусство, 1972. - С.

IcTopiB життя Савицького, пожежа в майстерн!, розв'язання любовного трикутника з Петром i Наталкою. Драматург i ноет I.Драч, вир1шуючи художне "надзавдання" поеми, моделюе свою образну св1-дом!сть в позасуб,ектн1 форми жанру, композиц!У, як! взавиодЬоть з суб'ектнимя - Хором дивних 1стот, "Тим, що гребл1 рве", Перелесником, Водяником. Це визначав типолог!чну спор!днен!сть з драмою-ф)е8р]бю Лес! УкраУнки "Л!сова п!сня", з образно-стнльови-ми У У принципа'«.

До найб1льших досягнень поетичноУ драматург! ï I .Драча наложить "Зоря i смерть Пабло Неруди", тв1р, що в п!дзаголовку Mas назву "Драматична поема, або спроба сучасного л!тературознавства на ч!л!йсышй лад". Гсторична основа поеми, зображених в н!й людей не потрвбуе особливих пояснень - це деяк! з найб!лыя зпач-, них i драматично напружених еп! эод!в ашт'гя i д!яльност! великого поета-антифашиста, останн! дн1 якого припали на найтраг!чн1ш1 ча-си в JcTopiï Ч1л! - фашистсышй переворот.

Поему написано 1980 року i поставлено в 1989 роц1 в Кн1воь-кому театр! естради заслуженим Д1ячем мистецтв УкраУни В.Малахо-вим як пол!тичний спектакль, причому в ньому "виразно вид!ляеть-ся нац!лен!сть на карнавально-маскарадн! традиц1У латино-амери-канських вуличних видовищ" /М.Глыгацышй/. У поем! "Зоря 1 смерть Пабло Неруди", як i в цикл! BipmiB про Америку, в1дчува-еться тяж!ння до гостроУ соц!ально-пол!тичноУ ! морально-ф1ло-софськоУ проблематики, нехай 1деолог!чно застар!лоУ i несучасноУ нин! через виражену прокомун!стичну спрямован!сть. Але попри все вона актуальна. Адде в ц!й драматичн!й поем! кр!зь багатолнкий натовп персонаж!в, !сторичн! 1 особист! драла проходить наскр!з-на думкл про орган!чну причетн1сть митця до !стор1У, розум!нют його м!с!У як виразника сушПння свого часу.

Автор у драматичн!й поем! "Зоря ! смерть Пабло Неруди" широко використовуе умовн! форми, починаючи з образу Корабля як вт!лення поез!У, УУ сили. Цей сю/вол не придуманий Драчем, в!н взятий з арсеналу образ!в самого Нэруди, де в!п досить потираний, починаючи з ранн!х поез!й /"Святкова п!сня"/. Д!я в сюжет1 поеми рухавться з допомогою додаткових д!ввюс "стимулятор!в", пружин траг!ко-драматичного конфл!кту. В авторськ!Я ремарц! "С!м эауважень э приводу д!У" зазначено, що "д1я вистави в1дбуваеть-ся по к!лькох л!н1ях, фабула розвивавться к!лькома р1чищями, час поредплвтений".

У художн!й розробц! "Семи эауважень з приводу д!У" виявля-

«ться в!ртуозна майстерн]сть Драча як драматурга, який волод!е законами режисереького втглення авторських эадумгв, знаниям вс)х елемент1в мистедтва драматурга. Про це св!дчить 1 досить талано-вито розроблена система д1йових ос!б /суб'ектних форм вираження авторськоУ сб!домоет)/; л)тературознавц!в-практикант!в, Автора, Хору, Режисера, Композитора, Художника. Ця система "вступу до "Прологу" видаеться нам модерн!зованою з антично! драматург!У, вона готуе читача до сприйняття д!У 1 характеров.

Попри всю складн1сть побудови "Зор! ! смерт! Пабло Неруди", УУ композиц1йну багатошаров!сть, у н!й виразно простежуеться к1лька л!н!й, вид!ляються опорн! пункги орган!зац!У сюжету. Це передус!м сцена смерт1 й похорону поета в "Пролоз!" ! його без-смертя, точнше, безсмертя його творчост1, поез!У в "Еп!лоз!".

0пов!дь автора-Драча про под!У максимально драматично наси-чена. 1й властива зм!на емоц!йного темпоритму, чергування верл!б-рових вставок,зокрема,в мов! Чорного та Б1лого хор!в 1 прозов!й мовн!Й парт!! Поета. Цей прийом зб!лыпув смислове навангаження кожного речення, дробить його на монтажн! в!др1зки, створюючи ситуац!йний п!дтекст твору, оч!кування майбутнього слова - д!У. Взаемод1я р!знорсдових ознак: епосу, л!рики ! драми як позасу-б'ектних форм вираження авторсько! св!домост! в "Зор1 ! смерт! Пабло Неруди", виявлених на суб'ектному р1вн! /в монологах дробях ос!б/, засв!дчуе складну природу авторського мислення I.Драча. Важливу роль в сюжет! поеми в!д!грае символ!зована деталь як позасуб'ектна формула аираженнл авторськоУ св!домост1, як ху-дожн!й прийом.

1ог1ка сюжету в драматичн1й поем! I.Драча базуеться на роз-витку внутр!шн!х мотив!в, !де! едност! дол! поета ! дол! народу, слова 1 вчинку, Але в драматичному твор!, розрахованому до того а на сцен!чне вт1ленкя, !дея мусить мати матер!альну опору, роз-криватися через конкретних персоная!в. Персонаж! в ньому висту-пають не як 1ндив1дуал1зован! характери, а як образи-узагальнен-ня, персонаж!-символе. Така свовр!дн!сть твору "Зоря 1 смерть Пабло Неруди" дав велик! можливост! для режисерського "прочитан-ня". Але оск1лыси перед нами не просто п'вса драматурга, а драматична поема. То на не! треба дивитися як на тв!р, призначений 1 для читання. Т.Драч, створюючи в "Зор! ! смерт1 ..." розгорну-тий, як в еп!чному твор1, сюжет, багатошарову композитю, вираз-ну позасубгвктну форму вираження авторськоУ св!домост!, розрахо-вув на творче осмислення його читачем.

ri

У другому параграф! першого розд!лу "МетаФоризаШя як виз-начальна суб'ектна toa авторськоУ cBi домоет! в поетичи!й драматург! ï Г.Драча" охарактеризовано головну стилетворчу ознаку поета. Стиль I .Драча-поета визначавться глибокою метафоричя1ста мисленяя. Ней неповторний стиль збер!гавться у його творах, цо належать !нтому роду л!тератури ! дифузному його жанру - в дра-матичних поемах.

Bipml I •Драча в!дзначаються незвичайною побудовою. В Тх сэ— жет1 маемо наб1р окремих частин, котр1, поеднувчнсь монтажяо сп!льним сюжетом та !девю, утворюють м!кросценар!8. I в такиЯ спос!б автор н!би унаочвюе, "оживляв" под!!, виражаючл S своз до них ставлення. Яскравий приклад цього - "Балада про дядьгл 31нька", в як!й образ автора ототожнгзться з л!ричняы героем. Серед твор!в такого плану можна назвати-"Крила", "Баладу про дядька Горд!я", "Натурал!стичну баладу" та !н. Вс! д! поезй складаються наче з окремих картин ! мають одну особлив!сть. Як у сонет!, в них s теза ! антитеза, раптова розв'язка. I в1рш1, ! драматичн! поеми мають под!бну структуру. В!рш! н!би являють собою спробу драматичного твору, адже в них, як у n'eci, в за-в'язка, розвиток сюжету, розв'язка, кульм1нац!йна точка, конф-л1кг.

У драчатичних поемах I.Драча най!стотн!ш! форма вираження авторськоУ св!домост! « суб'вктн!: це ремарки, перел!к д!йових ос!б, заголовок. У заголовок поет завжди виносить головну думку твору, яка передавться у вигляд! метафоричного узагальненяя. Заголовок в, по сут!, пафосним ядром Драчевих TBopiB. Дядько 3!нько /"Балада про дядька 3!нька"/ s метафоричним узагальнен-ням думки про те, що людина киве в пам'ят! людей своУми добрн-ми вчинками. Г в драматичних поемах заголовок також е пафосним ядром. Поет у "Зор! ! смерт! Пабло Нвруди" в уособлвнням душш про свободу ! несвободу митця. Драматичн1 твори I.Драча мають 1ще одну особлив1сть. Форма вираження авторсысоУ св!домост! в ннх - рем1н1сцеятяа. 1.Драч широко переосмислюе образи свИово! л!тературз. В його драматург!У наявн1 рем1н!сценц!Т з власних в!рш!в, як! були наче м!н!начеркачн майбутн!х драматичних поем. Маеяо на уваз! те, що ключов! думки, як1 покладено а основу них твор!в, були висловлен! набагато ран!ше у Bipcnax.

Поема "Соловейко-Сольвейг" "ув!брала" в себе к)лька в1рш1в, написаних у р!зн! часи. До того ж один з них - "Солов'Тнлй етпд"-дав змогу "розшифрувати" назву цього твору. Драч одя!«ю коро-

тбяькою фразою н!<3и пояснив, чому цю Ыренысу непом!тну пташку названо солов'вм. Виявлявгься тому, що вона "соло в'в". 3 обрв-зом баби Корупчики /"Балада про вузлики"/, яка в вт!ленням без-корисливо! доброти 1 любов! до людей, пов'язано образ Степки /"Соловейко-Сольвейг"/, яка "нипав по розорах, трави визбиру«".

У драматург!! I.Драча повн!стю збер1гавться неповторний ые-тафоричний стиль поета-л1рика. В!н головяу думку вияосить у наз-ву твору, в эаголовок, який е всеохоштючов метафорою. Ця всео-хошпшча метафора свовр!дна. ГУ зм!ст не розкриваеться безпосе-редньо, а "розшифроЕубться" через ряд метафоричндх узагальнень, ко являвть собов образи твору, символа, спадков! ланцюги та ре-ц!п!сценц1!. Свжет драчатнчялх поем е не що !нше;як розвиток ке-тафори в!д всеохоплювчо! до словесно!.

В1домо, що метафоричн!стъ - ознака романтизму. Метафора до-поыагаа авторов! висловити думку, передатп стих!в почутт1в геро-!в. У Драча метафора пов'язаяа сама з романтичшш началом. Образ Соловейко-Сольвейг, але на як конкретно! лвдияи, а як метафоричного узагальнения, в розвптком схяету "вбирав" в себе 1н-а! кетафорнчп! нааарування, як!, перепл!тавчись, яаповнюють все-охошшачу метафору конедетшаш образами, як! також несуть на со-б! певне !дейнэ навантаденвя. Серед таких образ!в ! символе, 1 реы!п!сцепц!1, 1 ц!л! метафоричн! ланцюги, як1 повднують собою вс1 три посме. Серед таких образ1в 1 образи Ствпкя, нос!я народно! цудрост!, 1 Маринв, яка уособлюз г!рку дола ж!нки-ш1тця, 1 Сол!, вт!лення гертовност! к1шш.

"Дума про Вчнтеля" - мэтафоричяе вт1лення !де! поеднання в сбраз! Вчдтеля муяност!, непршнренност1 в боротьб! в! злом 1 бозмежяо! доброта. При цьоау сл!д в1дзначнтЕ, що прототипом /та одием 18 прототип1в/ 8б1рного образу Вчнтеля в Сухомлднсь-кий. Назва твору в всеохоштючов метафорою, бо об'едкув в соб! образи Макаренка, Корчака, Песталоцц!, Сковороди. Всеохоплювча метафора в поем1 "Зоря 1 смерть Еабло Неруди" - образ Боета, що е вт1ланаяи не конкретно! особи - П.Неруди а воета, як уособ-левая свобода чи несвободи творчост!, як символ свобода духу, част!, розуыу людей. Автор у вс!х трьох поемах дотримувться одного принципу:вс! його метафори мавть реальиу основу. Це 1 образ Марина, прототипом якого була реальна особа - ж!нка-скульп-торка, 1 Поета, за яким - постать П.Неруди.

Найб!лышЯ 1 найвагом!шай компонент художност1 I.Драча -мотефоричн! ланцюги, як! е в кожному твор! 1 як!, повдяуючись

cnfльною 1дабю, зв'язугть ссжети трьох поем в единив текст. Най-багатша з ц!«1 точки эору п'вса "Соловейко-Сольвейг". В остаян!й Сольвейг вт1лена в к!лькох ж!иочих образах: Сольвейг - норвежка, яка своТм життям продовжус життя Михайла, Оксана, яка бере з рук Михайла скрипку, наче символ життя. Прийяявпш символ-скрипку, Оксана передасть IT своТй дочц!, яка i буде спокутувати гр!хи матер!, а такоя П першоги кохання до Михайла Турчина. Це знай-пло вт1лоння в образ! Петра. Таким чином в!дбувавться взаемод!я 1 "взавмоперелпваяяя" образних компопент!в твору. М Лльницькдй наголояув, що в поетичних творах I.Драча "символ!ка переходить в алегорпчн! сть" J Ц! слова справедлив! 1 по в!диоп1ешш до дра-матичних поем письменника. Б!льиэ того, при досл!дженп! метафор поета виникав думка, що чимало з них свмвол!чн1.

Постановка питания про неперес!чп!сть Драчево! метафора, floro образно! символ!кп вддавться нам сврйозноп се й тому, що 1нколи не липе читач, а й нав1ть л!тэратурознавець "не сприйма«" цього поетнчного прийому, який потребуе волякоТ творчоТ сп!ву-чост! читача, його !нтвнсивноТ творчоТ уяви, вм!ннл ув!йтп в св!т поета.

Символе /як окреме поняття, а пэ магафори з символИним зпаченням/ у драматурги' I.Драча викорпстаа! мало. Напб!льпе тают символ!в у драматичп!й поем! "Зоря i смерть Пабло Нерудз", у твор!, який паписаний на "1возвмному" матер!ал!. Спмволи в ц!8 поем! отвергать певну канву. Вони р1вном1рно розтаяован! впродовя усього свжету: корабель, собака, мертв1 методики. Козон таклй символ виконув фупкц1о поперодяенпя под1 Т. Заголовок в по- ' рпфразованою назвою твору самого Неруда "Зоря 1 смерть Хоак!на Мур'стп". Назва - рем1н1сценц1я, у п!В закладене попвредзенпя про под!бп!сть деякнх жяттввих факт!в. А дал! в окот! твору роз-гортавться ц!лий ряд рем1н1сценгша матафорячних л!н!й, як! в спмвол!чнтга утвореннлмп: л!н!я Торэсн - Дзульвттп, Мур'втп 1 Неруди. Багато в драматичних поемах I.Драча символ!в-метафор, як! образно "п1дтверджупть" драматизм спжетяих п9рнпет1й, форму-ють суб'вктну орган!зац!ю тзор!в.

Другий розд!л дисертацИ "Спешка диттення образно! св1-домост! в к!яолршаттрг!Т Г.Драча" роз крив as природу йвторськоТ св!домост! та форт впраження в еннтетнчшп для л!тературз 1 к!-по яанрово-родових утворепнях к!нопов1ст! !.к!носценар1ю поета.

*1льиицький М. Так прагнеться точв!шм бути в слов! ... - Рад. л!т-во. - 1986. -»4.-С. 18.

У першому параграф! другого роздхлу "Принцип метафоричного монтажу в к!нопов!сгях Г.Драча як позасуб'ектна Форма вияву авторсь-коТ ев!домоет!" досд!джуеться метафора у чотирьох к!нопов!стях I.Драча "Кришщя для спраглих", "Мвський обер!г", "Фантаз!я на тему дико! троянди-шишпини", "1ду до тебе".

Багатогранн!сть Драча-митця, його опоетизоване еп!чне начало виявляеться вже в одн!й !з перших його к!нопов!стей "Криниця для спраглих" Д964 р1к/, за якою в!домий украТнсышй к1норежв-сер Юр!й 1ллвнко в 1966 род! поставив однойыенний ф!льм. Голов-на 1дейно-тематична л1н!я твору, що утверджуе невмирущ!сть народного духу, нац!онально! пам'ят! та чест! ,-опов!дь про життя украТнськоТ селянсысо! родини Левка Сердюка. У к!нопов!ст! прос-тежувться пор!вняно невеликий пром!жок часу, протягом якого роз-гортаються траг!ко-драматичн! подП' життя ЛевковоТ родини. Для сюжету характерно зм{щення часово-просторовоТ точки зору автора в спогадн про багатор1чну давн1сть, у "монтажну" побудову худож-ньо! ткаяини твору. Драч уривчасто, "к!нематограф!чно" зобракуе хшття 70-р!чного селянина, по-режисерсыси вихоплюачи з нього най-1стотн!ш1 в моральному план! моменти. Ведучи розпов1дь в!д тре-тьоТ особи, письменник, здаеться, дивиться на св!т очима Левка, переносить на героя особист!сну 1 часово-просторову точку зору: "Левков! сьогодн! виповнилось р!вн!с!нько с!мдесят л1т, а н!хто про це не знав"1 Саме ц!вю характеристикою, даною на початку твору, автор задав тон всьому пов!ствуванню, саме з не! "почивав в1дл!к"1 драматичний темпоритм, який народжуе драматичний пафос твору. Ежа в ц1й мовн!й авторсыс!й конструкцП яскраво виражавться структура драматичного пафосу, "яка грунтувться на свовр!дн1й поступливост1 - "хоч-але".

I.Драч будув к!нопов!сть за законами монтажного принципу в мистецтв!, композиц!йного засобу, заскованого на побднанн!, "стиковц!" р1зних за зм!стоМ, темою, стильовим забарвленням фрагоент1в. Для двородового утворення к!нопов1ст! монтаж е ос-новоположним стильовим принципом. "Два будь-як! фрагмента, поставлен! поряд, неминуче поеднуються в нове уявления, яке вини-ка* 18 цього з!ставлення як нова як!сть" - так формулюв С.ЕЙзен-итейн основний закон к!нообразност!.^ у Драча цей монтаж особ-ливий, в1н зд1йснювться эа допомогою метафоричних ланцюг!в, ос-

I -—

2Драч 1ван. 1ду до тебе. К1нопов!ст1. - К., 1970. - С. 7.

Фролова К.П. Теория и методика применения эстетических категорий в литературоведческом анализе.- Днепропетровск, Г985.-С. 69.

Эйзенштейн С.М. Избранные статьи. -М.: Искусство, 1956.-С. 253.

к1лыси вони виражають оссбливу поетичну чи мета£оричну 1стину, важливу позасуб'вктну форму вираження автороькоТ св!домост!.

"Гстор!я життя" головного героя К1нопов1ст1 Левка Сердюка показана Г.Драчем у символ1чних суб'вктннх формах вираження ав-торсько! св1домоет1. Через образи води й труни, човна та млияа, яблун!, родинного столу уособлювться украТнська ментальн!сть. Певне монтажяе чергування них образ1в в!дтворюе безперервн!сть народно! традиц1!, повернення до парвхеного ладу життя, чистотп своТх виток!в. Найвищим у художнШ довертеност! а образ-символ, всеохоплююча метафора "Криниця для спраглих", який актуая!зув долатков! значения образу "криниця" /джерело тачування спрагя ф!зично! та духовно!/. Образ Левка Сердюка уособлгв в соб1 м!с-тхчннй образ предка як сов!ст1 в укра!нськ!й культур! . Найпочес-н1шяй для героя к!нопов!ст! обов'язок - врятувати в сел! кринлцю й вапоТти водою людей, як! не завжди розум!ють його, латр!арха с1льського роду. У цьому драматизм 1 нав1ть траг!зп ц!е! непере-с1чно! постат!, його самвол1чне призначення на земл!. Художн1й концепт "криниця для спраглих" переконливо засв1дчуе це. Образ-символ "криниц! для спраглих* зчешгоз образяу, !дейно-стильову структури к1нотвору, в!дносить його до шедевр!в украТнського по-етичного к1но.

Досл!дження проблема форм вираження авторсько! св!домоет! в драматург!! ускладнюзться, бэзперечно, специф!кою родово! ди-фуз!!, що виявлячться в художньому твор!. У 1вана Драча в к!но-драматургП вона досить складна. Показовою в цьому план! в одна . з ыалов1дсмях к!нопов!сте8 I .Драча-?Ки!вський обер1г". За жанром-це "поема для к!но", 1 разом з тим - це розгорнуте, написано прозовою новою я!нематограф!чно оп1чне полотно. Природа к1попо-в1ст1, к!нопоеми, як ! критер!! авторського образного мислення Гвала Драча, суто поетнчн!. Нодаремпо передмовоп до к!нотвору в поез!я "Як машина з машиною", написана за ыотдвача твору Дью!са Б.Соломона, в як!й дано авторську оц)яку "жпття" електронно-об-числювально! мааини I сприЯяяття нея лкдняя.

У художио канву к!нопов!ст! впл!тазться автор-опов!дач у проз!, який трак сформуем ся в !ншого суб'вкта св!домост1, головного героя, вченого-к!бернетика Юр1я Сушка. Причому це в!дбува-вться непом1тно, оск!лыси суб'вкт св!домост1, н!бя непом!тппй в текст!, стае в!длаленгол в!д власяе автора: "1ду полам, Босий 1ду. На мен! б1ла сорочка з льону, 61л! атаня, б!лнА я весь, а поле чорне. Перед! мною чорна р!лля тяжгами хвнлями застигла в!д краю

до краю неба. А я бреду р!ллвю".1

Нав!ть зяакове, граф!чне оформления "к!ноеп!графу" - чергу-вання суц!льних, написаних лише великими л! тарами абзац!в з по-етичними верл!бровнми вставками, св!дчить про надто складну природу авторськоТ св!домост! I.Драча в дан!й к!нопов!ст!. У к!но-еп!граф! заф!ксовано три родов! взаемопереплетення: епос ! його форми вираження авторсько! св1домост1 /автор-опов!дач, герой-опов!дач, рольова л!рика/ 1 заголовок та еп1граф як форми вираження /позасуб'ектн!, як! не мають в!дпов!дност! до суб'ектно! св!домоет! Юр!я Сушка/ авторськоТ свддомост! в драм!, зокрема, в к! но драматурги. Наступи! розд!ли к!нопов!ст! засв!дчують ! в!дкривають б!льш стану 1 вдину форму вираження авторськоТ св!-домост! в епос! /назвемо ТТ драматичною, йдучи за класиф1кац!«ю Б.Кормава/, 1з позасуб'ектних форм наявний лише заголовок, а з суб'вктнкх - горой-опов1дач. А оск!лыш природа еп1чноТ опов!д! в Драча наскр!зь поетична, що п!дтверддуе 1 використання образно! символ!ки, надзвичайно! метафоризац!! художнього тексту, це даз п!дстави говорити про двородове л!тературне утворення, яке зумовлхя визначення жанру к!нопоеми "КиУвський обер!г" як л!рич~ ного епосу.

Такому жанру властиве посилення формально-суб'вктно! орга-н!зац!! художнього тексту, сп1вв!днесен!сть вс1х уривк!в тексту 8 в1дшв!дшвга суб'ектамн мовлення, яскрава виражен!сть прямо-оц!ино! точки эору, л!ричний емоц!йний тон, включаючи в!дпов!дш! дрематнчн1 обертони. Кожна поетична деталь у твор! випукла, зрима, д!би вавмисне вупинена мить, щоб задишитися в к!нокадр!.

Третя, досить ц!кава в св!тл! досл!джувано! проблеяи - к!-нопов!сть I.Драча "Фаятаз1я на теми дико! троянди-шипшини", ек-раи1вована режисером ТДевчуком на к!ностуд1! е1мен! О.Довженка. У н!й автор ретроспективно в1дтворюв !стор!ю життя, творчого становления 1 композиторського тр!умфу Миколи Лисенка. Часово-просторова точка аору в цьому твор! досить розтягнута. Перший еп!зод - Микола Лисенко в КиТвсысому трамваТ. При цьому в!дзна-чено в!к композитора /в цей час йому виповнилось ш!стдесят три роки/. Герой Тде на урок ыузики, а за ним стежать представники пол!ц11. Цей еп1аод досить насичений д!вю ! в свовр!дною зав'яэ-хою д11, яка драматично нагн!тавться протягом усього твору. В ц1й к!нопов1от1 часово-просторова точка зору як стил!стичний

1----—

Драч I. КиТвський обер!г. Триптих. - К.: Молодь, 1984, - С. 71.

прийом к!нематограф1чност1, монтажност! мислеяня Драча - чи пе найголовн!ша позасуб'зктна форма вираження авторськоТ св!домоет!.

Уява Микоян Лисенка, а разом з тим i д!я твору переноситься в далеке дитинство, в батьк!вську оселю Лисенк1в на Полтавщи-н!. Автор показуз Лисенка в оточеян! мальовничоТ украТнськоТ при-роди, в як!Я ще дитиною був напрочуд орган!чним, засвоював 1 вчився говорити мовою музики про принципа яиття, засновал! на на-родн!й морал!: "Панича все перекрикувало - вересклнва пврелякана квочка, яка б!гала за виводком качат, вся живн!сть мазтку. Все це в1двол!кало панича в!д музики, в!н перестав храти 1 здивовано дивився на цей св1т"Л Музика стала головним м!рплом ц!няостей для героя /М .Лисенка - людинн 1 композитора/, його важлнвнм гро-мадянсышм вчинком. Бона a i концептуальною основою к1нопов!ст1.

Значке м!сцэ в худояяьо-к!яематограф!чному яитт! Г.Драча пос1дав образ Лес! УкраТнга. Синтетичний художньо-к1нематограф!ч-идй портрет поетеси Г.Драч створив у 1970 роц! в к!нопов!ст! "1ду до тебе", за якою в 1971 роц! реянсер Микола Мавенко поставив од-нойменний ф!льм.

Образ ген!альноТ поетеси Лес! УкраТнки в сучаснШ нац!ональ-н!й л!тератур1 широко !нгерпретованяй в прозовому та драматичному родах. В!дом! на сьогодн! 61ограф!чно-худоян! пов!ст! Анатол!я Костенка "Леся УкраТнка" та Микоян 0л1йяика "Дочка Прометея", створен! за б!ограф1чнимн в!xa-oí яиття поетеси, 8 привнесениям елемент!в письменницысого вимислу. 1снув такоа багато драматич-них твор1в, головною героТнею яких в Леся УкраТнка. Цв п'вси "По-бачвння в Несв1ч1". С.Забулка,'"Легенда зеленого гаю" В.Котляра, "Спалах" С.Левенця, "Леся УкраТнка" Я.Майстренка, "Нападки Прометея" К.Нрохореяка, "Червона троянда" Л.См!лянського, "Зоре моя" В.С1дака, "Стор1нки великого яиття" М.0л!йдика та С.Бол!вва. П'вси мають певву художяю ц!вн1сть, але страждають через недостатка драматург!чау глибину образу Лес!, невмотявован!сть драматнчнях порипет!й 1 обставин.

У цьому вир1 драматичного оемделення образу Лес! УкраТнга художяьо вяд!ля«ться п'зса Ер1я Щербака "Спод!ватпсь". Цей тв1р визначавться спор!днен!стг з к1попов!стю-Г.Драча в эасобах хузоя-нього осмислення образу lecl через внутр!пш! монологи, онзистен-ц!ю думки поетеси, життзвою та поетичною, драматург!чною перекоп-лив!стю конфп1кт!в та йс авторсысого вир1шення, ио виявляеться в г-

Драч I. КяТвсысий обяр!г. Гриптвх . - К.: Молодь, 1984. -

поэасуб'вктних формах авторськоУ св1домост!: у жанр!, драматичному пафос!. У Драча у к!нопов!ст1 драматично осмислений процес на-родкення драматичноУ поеми "Одержала", а у Ю.Щербака - "Касандрв" та л!ричних поез!й.

Еанр твору Г.Драча визначено як "майже документальну к!но-1стор!ю, в!дтворену за в!ршами ! листами, поемами й опов1даннями Лес! УкраУнки, за спогадами про неУ та УУ сучасник!в". Це перший в украУнськ!й л!тератур! художн!й к1новитв1р, який образно 1 зо-рово осягав мистецьку постать Лес! УкраУнки. Образ поетеси постав в траг!чно-драматичн!й !нтерпретац1У У! л1тературного, громадсь-кого 1 особистого життя. Писшешшк художньо осмислив саме осо-бистнй аспект життя Лес! - УУ кохання до Серг!я Мержинського, ре-волюц!онера, однодумця, душевно близькоУ людини. Назва к!нотвору—

"Гду до тебе" - з л!ричною в!дверт!стю розкривав все багатство кохання Лес! УкраУнки, УУ життеву нещаслив!сть, драматичну нввиз-начен!сть майбутнього, зумовлену хворобою УУ коханого.

Художяя тканина твору - суц!льний л!ричний монолог геро!н!. Цей суто. художн!й, драматург!йний прийом режисер використав у ф1льм! "1ду до тебе", в якому вс1 под!!, д!алоги, м!зансцени, до-куыентальн! матер!али: уривки в!рш!в та лист1в - коментуються за-кадровим голосом геро!н!: "1ду до табе, Серг!ю. I за дорогу про-цайне перед очима - ! перша зустр!ч в Ялт!, 1 н!чне падаюче море,^ ! "моя перша спов!дь перед тобою - спов!дь а першоУ зустр!ч! ..." Ц! спомлни Лес! розкривають УУ психолог1ю, людську первинн!сть ! самовречен!сть в 1м'я коханого. Драматург вводить у тв!р документально факт життя Лес!, показу» бол!сний процес написания б!ля л!жка хворого Сврг1я драми "Одержима", процес, який в!дпов!дав душевному стану героУн!. Можливо, тому поетес! близький образ Шр!ам, бо в!н багато в чому автоб!ограф!чний. Драматична дилема героУн! М!р!ам: "Вс!м дати щастя ! нещасним бути, Нещасним, так, бо в!чно одиноким" - породаув нвв!дпов!дн!сть м!ж поетнчним !де-алом поетеси. В!н не т!лыш особистий для Лес!: одужання ! щастя коханого, а пов'язаний 1з загальнолюдськими ц!нностями добра, са-мопокертви, душевно! чистоти.

Це створюв неперес1чн1сть документально-художнього образу Лес! УкраУнки, довершеного 1вавом Драчем в синтетичному вид! мис-тецтва - к1нодраматург1!.

У композиц!йв1й оргая1зацИ к1нопов!ст1, в як!й, як ! в дра-

Драч 1ван. Iлу до тебе. К)нопов)сг!. - К.: Рад. письменник, 1970. - С. 71.

Т9

матичних поемах, превалюв "вершинна" побудова, визначаеться вежлива позасуб'ектна форма виражепня авторсько! св!ломост1. Композита к!нопов!стей I.Драча формув принцип метафоричного монтажу, базований на д1алектичност!, екзальтованост! екранного мислення, випуююст! поетичних деталей.

У другому параграф! другого розд!лу "Суб'ектн! Фоши вира-явная авторсько! св!домост! в к!носпенат»!ях I .Драчд" розгляда-ються три к1носцанар1Т: "Д!д л1вого !файнього", "Мама р1дна, ко-хана", "В!нчання з1 смерти".

К1носценар!й у Драча виотупаа як тв!р к!нодраматург!!, ви-конув функцН л1тературно! основи ф!льму.

Нос1ем авторсько! св!домост! в першому сценар!! е головний горой - д!д в!домого футбол!ста,"л!вого краЯяього" киУвсьяого "Динамо" В!тал!я Бесараба. Розпов!дь ведеться в!д третьо! особп, об'ектив!зоваяо про побутовий 1 ыоральний "зр!з життя" Трохима 1вановича, його моральн! настаяови внуку. Причиною недостатньо! к!нематограф1чност! твору, на наш погляд, в в!дсутн!сть конфл1ж-ту як такого, гармон!йянй пафос. У цьому сценар!! позасуб'эктн! формя авторсько! св!домост!-недостатньо актпвн1, а так! суб'еят-н! формн, як д1алог, снтуяц1йний п!дтексг творять ц!каву образну систему.

"Мама, р!дна, кохана" - зразок к!носценар1ю, насиченого дра-матично-траг!чиим пафосом. Написаний разом з режнсером ф!льму 1 М.Мащенком, тв!р в х!по!стор!вю життя молодо! ж!нкя Тетяни, яка усиновила десять д!тей, I! боротьба за оф!ц1йяе визнаняя бать-к!вських прав, за долю репрзсоваяого яайстаршого сина Гвана в "вершиною" драматичного конфл!кту, вежливою цозасуб'вктною формою вираження авторсько! св!домоет!. Сценар18 ма? л!ричне начало, со засв!дчуе тяж!ння до л!ричного епосу як форма суб'вктно-об'вктно! орган1зац!! твору.

Назва третього сценар!п-В1нчання э1 етертю!-& розгоряутою метафорою - оксимороном. К!потв!р наскр!зь траг!чний, аж до епа-таяяоет!. Кульм!вац!ею траг!чного в ньому а еп!зод розстр!лу с1льського вес!лля, яке стало св!дком зншзвняя п'ята репресова-них. Д!я в!дбувавться в 1937 род!. Б п1й псяхолог1чпо достоз!рно передано д!алектику дуй! вбявц! - старпганп Татарського, його жертв-

репресованих людей ! гостей с!льського вес!лля, 0станн1 випад-ково опинилися на м!сц1 розстр!лу й за !нструкц!вю НКВС як св!д-ки повиня! бути зтпцен1. Молодив лейтенант Щербаков, який керу-вав розстр1лом, став пот!м пост!йним виконавцем вирок!в. Душев-

няё злам ц!бТ ледиеи, вагання "помилуватн чи розстр1ляти", яко-го ai страхом чекають приречен! на смерть невинн! цив!льн! люди, вдалося вередати kíнодраматургу Гванов1 Драчу, який художньо простехуе процес "народження" вбивц!, морального вилравданяя шм виншцення людей. Лакон1чн1 д!алоги вбивц! шокують в!двертим цин!змом по в!дношеняю до людського життя. Вони будують суб'ект-ну орган!зац!ю твору, максимально в!ддалену в!д власне автора i авторського !пеалу фразеологИною точкою зору. Цей сценар!й е двородовш утворенням - драматичним епосом. Найб!льше в цьому к!носценарИ, а тахох у к!ноф!льы!, створеному режисером М.Ма-щенком, авторському !деалу в!дпов!дав образ Тан!, кохано! Щербакова, яку в1в зрадив, визнавши 1! батька ворогом народу. "Там, де я був, - виправдовувться таким чином Щербаков, - св!дчення не п!дписують лише мертв!".1 Тортури, !нсцэновая1 представвиказш НКВС, щоб залучити Щербакова на св!й б!к, ламесть його душевно. В!а став прислужником сисгеми вярок!в, слугою страху, адже 1 його як св!дда можуть колись розстр!ляти теж. Найвизначн!ш1 ду-иевн! злами, д1алектичн! вагання образно в1дтворюе Г.Драч-к!но-сценарист. В зудожньому ф!льм1 вона посилювться крупними планами, дннам1кою кадрово! оргашзац!!, монтажнвми переплетiннями.

Вм!ння "бачити" подП нац!ональво-самобутн)ми художн!ми концептами, змонтованими за принципом метафоричного монтажу, прита-манле к1нодраыагург!ï Гвана Драча. Вона tíepe cboï початки в пое-alï, що п!дтверджув *К!нобалада" як л1ричне осв!дчення в коханн! десят1й муз!. Невипадково Драч став драматургом поетичного к!но. Це виявилось як орган!чне продовдення його поетичних шукань в образн!й прозаТчв!3 форм!, в художн!х утверджевнях загальнолюдсь-ких 1дейних шукань, валилось в застигл! живописиi нац!ональн! картини-кадри.

У Висновках дисертацИ автором зроблено узагальнення щодо стилю I.Драча-драматурга, форм вираження авгорсько! св!домост! в його драматкчнЕх поемах та к!ноцов i стях,того, що викладено в основя!й частив! роботи.

Анал1з поев!!, драматург!Y та к!нодрематургН I .Драча заев 1дчуе вдшсть стилю мнтця, який npanpt в р!звих родах л!тера-турд. Джерелом вдност! стилю передуо!м е особист!сть поета, гу-мая1стичний пафос його творчост!, поетично сформульованнй в од-

Мовтажний запис кольорового широкоформатного художнього ф!ль-

му В!нчання з! смертю". - К.: к/с !м. О.Довженка, К1ноф|рма »тт _ таоэ - п та

н!й з перших поем - "Спрага".

Стиль I.Драча характеризуемся багатошаровою метафоричного яскраво нац!онального характеру, позиц!ею духовного максима-л1зму, екстатичн!стю, образною д!алектичн!стю, конкретною зримою. Авторська св!дом!сть Г.Драча продуковаяа в позасуб'ектннх формах авторсько! св!домост! /жанр, конфл!кт, пафос, стиль/. Су-б'сктна орган!зац1я драматнчннх поем та к!нопов1стей I.Драча характеризуемся посиланяям фразеолог1чно! точки зору, двородо-вкми утворенаями: л!рична драма, драматична л!рпка, л!ричпкй епос.

Основн1 положеппя дисертацИ вакладен! в таких публ!кац!ях:

Т. Галацька В.1. Естетичн! га художя! форма виражвння пафосу патр!отизму в к1нопов1ст! I.Драча "Кринщя для спраглих"// Зд1йсневня лен!нсько! нац!онально! пол!тики па Донбас1. Тези роспубл!кансько! науково-практично! конференцП. - Донецьк, 1990. - С. 58-61.

2. Галацька В.Л. Вивчеяяя гворчост! I .Драча-драматурга в свредн!й школ! // Актуальн! гагання методики викладаяяя мови та л1тератури в школ1 1 вуз1. - Н!дия, Г990. - С. 58.

3. Галацька В.Л. Образ Лес! УкраТнкд в драматург!! Гвана Драча // Леся Укра!нка. 0собист1сть. Творч!сть. Доля. Тези допо-в!дей республ! каясько! яауково-практнчноТ конференцП, при свячено! 120-р1ччю з дня народ&ання Лес! УкраТнкп. - Луцьк, Г991. -

- С. 64-65.

4. Галацька В.Л. Комун!кативно-естетична фупкц!я слова у драматург!I I .Драча // Семантика ! граматака у мовлэнев!й кому-я!кац1Т. Зб!рник науковшс праць. - Дн!пропетровськ: ДДУДШ-С. 18-22.

5. Галацька В.Л. Гуман!стичпнй потенциал гворчост! I.Драча

I йога використання у вуз!вському навчальпому процэс! // Гукан!-зац1я 1 гуман!тариаац1я - пр!оритетяий яапрямок державпоТ пол!-тлкя УкраТня в галуа! вшзоТ осв!тд. Частина П. т Дп!пропетровськ, ДПУ, 1992. - С. 96.

6. Галацька В Л. П'еса Микоян Кул!па "Зона" та особлпвост!

II к!носпенарного вар1ангу // Тези рэспубл1капсько! науковоТ коп-форенц!!, присвячено! Г00-р!ччв в!д дня народаення. - Херсон, 1992. - С. 55-56.

7. Галацька В.Л. Духовнпй нотенц!ал твор!в Гвана Драча в жанр! к!яодраматург!Т // Л!тературозвавство, *Просз!та" 1 духов-

ехй 1деал укра!нця / Матер1ади всеукра!нсько! науково-практично! конференц!! / - Кривий Fir, Г994, - С. 45.

8. Галадька В.Л. Образ Поля Еяюара у поез!! Гваяа Драча // Франц!я 1 Укра!на, науково-практичний досв!д у контекст! д!ало-гу нац!онадьних культур. Тези допов1дей. - Дн!пропетровськ: ДНУ, I9S5. - С. 9.

9. Галацька ВД. Форми вврахевяя авторсько! св1домоет! в сучаснШ укра1яськ!й драматург!I // Придя! провсыснй науковнй в!сняк, 1996. - С. ЗГ.

10. Галацька В.Д. Форми вираження авторсько! св!домоет! в к!новраматург11 1вана Драча // Монастирський остр1в. - 1996.— tf 5. - О, 128-135.

ГГ. Галацька ВД. Особливост! поетикн к1нодраматург!!. Гва- ' на Драча // Поетика художнього тексту. Тези допов!дей Всеукра!н-сько! науково-теоретично! конференц!!. - Ки!в-1ерсон, Г996. -- С. 271-272.

Г2. Гадацкая ВД. К вопросу изучения теория драмы и кинодраматургии в современном литературоведении // Международная научная' конференция "Художественные жанры: история, теория, трактовка". Тезисы докладов. - Красноярск, Г996. - С. 8-9.

13. Галацька ВД. Проблема д!алог!зац1! монолог!чного слова в сучасн!й укра!нськ!й к1нодраматург1! // Наследие М.М.Бахтина в проблемы развития диалогического шшления в современной культуре. Тезисы международной научной конференции в Донецкой уииверемтвге.-Доиецк,1996. — С. 108-109.

АННОТАЦИЯ.

ГАЛАЩАЯ В.Л. Формы выражения авворского сознания в драматических поэмах м киноповестях Ивана Драча. Диссертация на соискание ученой отепени кандидата ^дологических наук по специальности 10.01.01 - "Украинекая литература", Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1996.

В работе исследуются формы выражения образного сознания в драматических поэмах И.Лрача "Дума про Вчителя", " Соловейко-Сольвейг", "Зоря I смерть Пабло Нерули", киноповестях "Криьиця для опраглих", "1ду до тебе" та 1н. Констатируется, что для этих произведений характерна жанровая диффузнооть, выраженная в оталевом аспекте через субъектные формы и внесубъектные формы авторского сознания: речь персонажев, монологи Хора, прямое

авторское слово: заголовок,композицию,конфликт,стилевые средств«,Зти Joomu порождают синтетические для тватра,киио и литературы пянрн (драматическая поэма,ккносценирий,киноповесгь). Ля.ч стиля ".Драча-драматурга характерны мота]?оризация,диалек-тичность образного мигслпния,духовный максимализм,богатство тропой.

annotation

GALAZKAYA V.I.Express ion forms of tho autor"s conciousness In dramatik poems and feature films by Ivan Dratch. The thesis for a candidate for a scientific degree of the phylologlcal scien- -ces on speciality, 10.01.01. "Ukrainian literature",Dniepropet-rovaic State University, 1996.

Tbe expression forms of the figurative consoiousneao in dramatik poems by I.Dratch "Jhought about Jeacher'V'Nishinsale-Solweisjh" ,"Daw:i and Death of Pablo Neruda", in feature films "'.Veil for thirstj-","Inra corning "to you" ets are investigated in thi.i work.It is -.roved that these work3 are characterised by fjenra diffusion,expros. ed iu the style aapekt by the subjektive ind outsubjektivo forras of t№ autoi's constiousneafljpersonages • "speech,monologues of Chorus,Direkt autor"s words) titlo,composition,conflikfc,style means. ТЬезе forma give rise to the syn- ■ thetic -onri'e of the dramatik poem filmscreen,feature film, for theatre,cinema and literature.

The 3tyle of I.DrRtoh as a plau-wri^hter is characterised . with no taphoris ation,dialectics of tho figurative thinking,spiritual maxiaalisn,richness of raeans.

Key words: figurative consciousness,filn plau-wrighting, dramatic poora,style,genre.

Ключоа! e.'.ose: образна св1яом1сть,к1ноцрэматург1я,драмэ-тяч1Л поема,стиль,жанр, ^0рми вираконш авторсько! свТдомост!.

■ти-п, ФГУ гас. ¿т-гсо.