автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Фразеология украинских народных говоров: ономасиологический, ареальный, этимологический аспекты.
- Год: 2000
- Автор научной работы: Ивченко, Анатолий Александрович
- Ученая cтепень: доктора филологических наук
- Место защиты диссертации: Киев
- Код cпециальности ВАК: 10.02.01
Полный текст автореферата диссертации по теме "Фразеология украинских народных говоров: ономасиологический, ареальный, этимологический аспекты."
НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ УКРАШСЬКО! МОВИ
?Г6 ОД
л • - - . с Ч ¿лиД ---1
1вченко Анатолш Олексаидрович
УДК 800.87(477)(09)+801.3
Фразеолопя украшських народних говорив: ономасюлопчний, ареальний, етимолопчний аспекти
Спещальшсть 10.02.01 - украшсыса мова
Автореферат дисертац1У на здобугтя наукового ступеня доктора фпюлопчних наук
Кшв-2000
Дисертацкю е руколис.
/
Робота виконана в 1нституп украшськоТ мови HAH УкраТни.
Науковий консультант: доктор фшолопчних наук, професор 'Гара-ненко Олександр Онисимович, завщувач н iд-дшу лексикологи, термшологи та ономастики 1нституту украшськоТ мови HAH УкраТни
Офщшш оионенти: доктор фшолопчних наук, професор Жайво-ронок Впалш Цшторович, провщний науковий сшвробпник В1дц1лу загальнослав1стич-ноТ проблематики i схдднослов'янських мов 1нституту мовознавства HAH УкраТни;
доктор фшолопчних. наук, професор Ужчен-ко Виктор Дмитрович, завщувач кафедри методики викладання украшськоТ мови Луган-ського державного педагопчного ушверси-тету im.. Тараса Шевченка;
доктор фшолопчних наук, доцент Прадщ Юрш Федорович, заступник начальника з на-уковоТ робота Кримського факультету Уш-верситету внутренних справ.
Прошдна установа - Ужгородський нащональний университет, кафедра украшськоТ мови; MiH-во ocbith i науки УкраТни, м. Ужгород.
Захист вщбудеться 30 С1чня 2001 року о 14 годин! на засщанш спещалгзованоТ вченоТ ради Д 26.173.01 при Ьгституп украшськоТ мови HAH УкраТни (КиТв-1, вул. Грушевського, 4)
3 дисертащею можна ознайомитися в 6i6nioTeui 1нституту (КиТв-1, вул. Грушевського, 4).
Автореферат розкланий*£^ грудня 2000 року
Вчений секретар спещашованоТ вченоТ ради,
кандидат фшолопчних наук ' /ßditk" I-А. Самойлова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Фразеолопя укра'шських народных roBopiB почала активно фжсуватися вщ 40-х роив XIX ст., переважно у склад1 р13номаштних паремюлопчних доб1рок та зб1рниюв, а також словниюв. За нашими пщрахунками, протягом XIX - поч. XX ст. у них було опублжовано понад 15 тисяя фразеолопчних одиниць (flani - ФО).
У теоретичному вщношенш фразеолопя укра'шських roBopiß, незважаючи на публ1кацй' Н. Бабич (Буковина), М. Демського, Ю. Прад!да (Бойювщина), М. Доленка (Подшля), В. Лавера (Закарпаття), 3. Ганудель, А. 1вченка (Лемювщина), Г. Доброльож1 (Житомирщина) та деяких шших aBTopiß, дос1 залишаеться поза серйозним осмисленням як цшсна система. Показовим е факт, що на Marepiani фразеолопТ украшських roBopiB захи-щено лише три кандидатсью (Н. Бабич, Т. Грица, Г. Доброльожа) та одну докторську дисертацпо (В. Лавер).
Наявш пращ базуються на обмеженш репонально та синхронно матер1альнш 6a3i й не дають цшсного уявлення про процеси фразеотворення й функщонування ФО в украТнському д!алектному континуум!. Неповнота даних про ономааолопчш процеси в синхронй' та fliaxpoHn негативно впливае на р1вень етимолопчних студш укра'шськоТ фразеолопТ. Значною перешкодою у вивчент фразеологп" укра'шських roBopiß е В1дсутн1сть ефективних методик ономасшлопчного, ареального та етимолопчного анал!зу.
Таким чином, вщсутшсть дослщження, яке б давало опис ономасю--лопчних процепв в укра'Тнськш народнш фразеологп як цшсшй систем! з подальшою екстраполящоо виявлених законолпрностей у слов'янський мегаконтинуум та науковим етимолопчним коментарем невмотивованих ФО, визначае актуалыпсть теми дисертацшно! роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертацшного дослдаення пов'язаний i3 комплексною темою "Ареалопя укра'шськоТ мови" 1нститугу укра'шськоТ мови HAH УкраТни та програмою KoMicifbi слов'янсько'Т фразеологп при Мшнародному KOMiTeTi слав!ст¡в 'Тсторико-етимолопчш дослщження фразеолопТ слов'янських мов".
Мета й завдання дослщження. Метою дисертацшного дослщження е з'ясування системного характеру фразеотв1рних процеав у фразеологп укра'шських народних roBopia, що передбачае TT розгляд в онома-сюлопчному, ареальному та етимолопчному аспектах. Для досягнення uiei мети поставлено низку завдань, найважлившими з яких вважаемо:
— виявити продуктивш семантичш ряди та фразеосемантичш групи у фразеолопТ укра'шських народних говор1в й обрати для подальшого
ономасюлопчного анал1зу т1, яга недостатньо повно або взагаш не проанал130ваш вукрайистицг,
- здшснити ономасшлопчний анализ вдабраних ФСГ; виявити у Тх склад! структурно-семантичш модел! (дал! - ССМ) та мотивацШш модел! (дал1 - ММ) фразеолопзм!в, а також ФО з шдивщуальною мотиващею та невмотивоваш ФО;
- визначити р!вень продуктивное™ услх виявлених ССМ та ММ; описати лексичну вар1антнють у середин! моделей;
- на матер1а!И анал1зованих ФСГ виявити законом!рноси образного 1\1ислення д!алектоноспв та його кореляцп з духовною та м§тер1альною культурою;
- розробити методику ареального опису та штерпретацн ССМ;
- визначити ареальну проекщю ССМ та образних конкретизатор1в (дшп - ОК) в украТнському д1алектному континуум! та слов'янському мегаконтинуум!;
- з'ясувати автохтонний або гетерохтонний характер ССМ в украТнському Д1алектному континуум! та слов'янському мегаконтинуум!; '
- визначити архшчний або шновацщний характер ССМ в украТнському д!алектному континуум! та слов'янському мегаконтинуум!;
- з'ясувати типолопчний або генетичний характер фразеоглоси
ССМ;
- виявити та проанатзувати р1знотипт м^жмовш контакта, з'ясувати !'х роль у формуванш фразеолоп"1 украшських народних говор!в;
- розробити методику етимолопчного анал!зу украшсько1 фразео-
лоп1;
- проанал!зувати ФО, як! доа не мали переконливих етимологш або взагал! не були об'ектом етимолопчного анал1зу;
- визначити теоретичш засади методу етимолопчного анал!зу фра-зеологи.
Об'ектом дослщжения е фразеолог1я украшських народних говорив, зафжсована в перюд вщ кшця XVII до кшця XX ст. У межах говорив ми розглядаемо уЫ фразеолопзми, що використовуються д!алектонос!ями (загальнонародш, д!алектн!, простор!чн!, арготичн! тощо). Пщ фразео-лог1чною единицею в дослщженш розум1емо в!дносно стшке, в^дтво-рюване, експресивне сполучення лексем, яке мае (як правило) цшсне переносне значения.
Предметом дослщження е ономас!олог!чний, ареальний та етимолопчний анал!з фразеологи украшських народних говор!в, з'ясування системного характеру номшацшних, мотивад!йних та деривац!йних процеав у синхрона та дгахронп.
Джерелами фактичного матер!алу слугувапи украТнськ! паремю-
лопчш зб1рники, фразеолопчш, д'1алектш та загальномовт словники: "В1рши Припов1сп посполитГ' Клименпя Зшов1ева (К., 1971), "Старосветский бандуриста" М. Закревського (М., 1860-1861), "Укра-Унсыа приказки, приел ¡в'я \ таке шше" М. Номиса (СПб., 1864), "Галицько-русьщ народи 1 приповщки" I. Франка (Льв1в, 1901-1910), "Нова зб1рка народних малоруських приказок, пржшв'Тв, помовок, загадок 1 замовлянь" М. Комарова (Одеса, 1890), "Образне слово. Постшш народи! пор1вняиня" I. Турина (К., 1974), "Словник украшськоТ мови / ГКдготував до видання В.В. Шмчук" П. Бшецького-Носенка (К., 1966), "Словарь укра'шськоТ мови" Б. Гршченка (К., 1958), "Словник укра'шськоТ мови" Д. Яворницького (Катеринослав, 1920), "Фразеолопчний словник схщнослобожанських 1 степових пшрок Донбасу" В. Ужченка (Луганськ, 1997), "1деограф1чний словник полюьких народних поршнянь з компаративними об'ектами-назвами тварин" Г. Доброльоэм (К., 1997) тощо.
У дисертацшному досшдженш використано також фразеолопчш матер1али (понад 5 тисяч одиниць), з1браш автором протягом 1981-1996 рр. у р1зних репонах УкраТ'ни (Харювщина, Житомирщина, Сумщина) та за и межами (Прянйвщина). Загальна кшьюсть украТнських фразео-лопзм!в, що стали базою дослщження, перевищуе 20 тисяч одиниць, з них понад 1700 ФО, переважно компаративних, проанал1зовано в дисертацшному доапдженш.
Для ареальноТ характеристики ССМ залучено фразеолопчш паралел1 з ушх слов'янських та деяких захцдаоевропейських мов, ексцерповаш з1 * словниив та парем'юлопчних зб1рниюв.
Методи дослщження. Основним методом анал1зу фразеологи, що використовуеться в ус1х трьох роздшах дисертащ иного дослщження, е метод структурно-семантичного моделювання, який полягае у констру-юванш структурно-семантичноТ або мотивацшноТ модел1, що виявляеться внаслщок анализу низки ФО, об'еднаних епшьним значениям, однотипшетю синтаксичноТ структури, варшванням компоненте у межах однор1дноГ групи лексики. Ономасюлопчний анатз додатково базувався на метод! ¡деограф1чиого опису фразеолот, який полягае в групуванш фразеолопзм1в за епшышми семантичними ознаками в семантичш ряди, фразеосемантичш групи, фразеосемантичш поля тощо. Ареальний анал1з фразеологи здшснювався ¡з використанням ареального методу, який передбачае визначення просторових характеристик структурно-семан-тичноТ модель Етимолопчний анал1з здшснювався за допомогою ¡сторико-етимолопчного методу, спрямованого на виявлення первюноТ внутр1шньоТ форми ФО. В уах роздшах використовувався етнолшгвютичний метод,
який спрямований на выявления зв'язкш мш фразеолопзмами та р1зноманшшми елементами духовно!" культури.
Наукова новизна одержаних результатов визначасгься там, що вперше здшснено системний науковий опис фразеологп укра'шських народних говор1в, який охоплюе в<л три д1алектш групи: твденно-захщну, твшчну й швденно-сх1дну, в ономасюлопчному, ареальному та етимоло-пчному аспектах. В ономасюлопчному аспект! вперше проаналЬовано ФСГ: "Розумова характеристика", "Знания", "Зовшшнш вигляд", "Сощальна характеристика", "Час", "Покарання", в яких виявлено 217 моделей, що засвщчили системний характер фразеотв1рних рроцес'ш фразеологп укра'шських народних говорт. В ареальному аспект! описано 71 структурно-семантичну модель з використанням уах слов'янських мов. Вперше проетимолопзовано або представлено нов! етимолопчш вере!!' 30 ФО. У науковий оби" запроваджено великий обсяг нового фактичного матер!алу.
Теоретичне значения одержаних результат!в полягае в тому, що в дисертацн розроблено теоретичш засади ономасюлопчного, ареального т& етимолопчного анал!зу фразеолоп!' укра'шських народних говор!в. Виявлено деривацшш законом!рносп творения фразеолопзм!в у говорах, з'ясовано мотивацшну базу, реконструйовано вагом1 фрагмента побутово!' мовноТ картини св!ту укра'шських д]алектоноспв. Виявлено законом!рност! варповання структурно-семантичних моделей в ареальному аспект^ визначено основш джерела чужомовних запозичень 1 способи !"х адаптац!!'.
Практичне значения одержаних результатов полягае в можливост! !'х використання в теоретичних лекцшних курсах та спецкурсах з фразер-логн ус1х слов'янських мов, у перекладацькш та лексикограф!чнш практищ, зокрема в процесс укладання двомовних фразеолопчних слов-ниюв слов'янських. мов, "Етимолопчного словника укра!'нсько1 фразеолоп!".
Значну частину укра'шських фразеолопзм!в, використаних у дисертацшному досл!дженн!, опублковано автором у "Фразеолопчному словнику лемк!вських гов1рок СхщноТ Словаччини" (Пряш!в, 1990) та "Словнику стшких народних пор!внянь" (Харк!в, 1993).
Особистий внесок здобувача. Ус1 результата дослщження одержан! дисертантом самосташо. Теоретичних праць, написаних у сшвавторств1, немае.
Апробашя результатш дисертацн. Основн! результата дослщження було представлено в доповщях на 18 наукових конференц!ях, симпоз1умах, конфесах: М1жнародна слав!стична наукова конференщя "М!шаш та перех'щш говори- на слов'янських теренах" (Любл'ш, 1989), Третш науковий сем!нар з сорабктики (Льв!в, 1989), Науково-методична
школа-семшар "Фразеолопчш словники i комп'ютерна фразеограф1я" (Орел, 1990), XVI Республканська д1ал'ектолопчна парада "Проблеми укра'шськоТ д1алектологп на сучасному еташ" (Житомир, 1990), М!жнародна славютична наукова конференщя "Ономастичш системи в слов'янських М1шаних i перехвдшх д1алектах" (Люблш, 1991), М!жнародна наукова конференщя "Наукова спадщина Василя Латти i дослщження roßopiß Карпатського мовного ареалу" (Снина, 1991), Всесоюзна наукова конференщя "О.О. Потебня — дослщник слов'янських взаемозв'язшв" (Харюв, 1991), "Володар рщиого слова": Республшанська науково-методична конференщя, присвячена 110-ш р1чнищ вщ дня народження Янки Купали (Гомель, 1992), II М1жнародний конгрес украТшспв (Льв1в, 1993), М1жнародний симпоз1ум "1деограф1чний та юторико-етимолопчний анал13 слов'янськоУ фразеологГГ' (Псков, 1994), М1жнародний конгрес "Сврофраз 95" (Грац, 1995), III М1жнародний конгрес украУшсив (Харюв, 1996), Млжнародний науковий симпоз1ум "Фразеолопя та релшя" (Ополе, 1996), М1жнародний конгрес "€врофраз 97" (Лштовси Ян, 1997), XII М1жнародний з'Узд слав1спв (Краюв, 1998), М1жнародна наукова славютична конференщя пам'ял проф. К. Трофимовича (Лыйв, 1998), М1жнародна наукова конференщя "УкраУнська фьлолопя: школи, постай, проблеми" (Льв1в, 1998), IV М1жнародний конгрес украТшспв (Одеса, 1999).
Остаточний текст дисертаци обговорено на спшьному засщанш вщдшу лексиколога, термшологи та ономастики й вцщшу д1алектологи 1нституту украУнськоТ мови HAH УкраТни (кв1тень 2000 р.).
' Публ1каци. Основн1 положения дисертаци викладено у двох шдивь дуальних монограф1ях: "УкраУнська народна фразеолопя: ономасюлопя, ареали, етимолопя" (19 друк. арк.), "УкраУнська народна фразеолопя: ареали, етимолопя" (10 друк. арк.), 28-ти наукових статтях у наукових журналах та зб!рниках наукових праць, 9-ти статтях i тезах, опублшованих у матер1алах конференщй.
Структура роботи. Дисертащя складаеться 31 вступу, трьо^с роздшв, висновк1в, списку використаноТ Л1тератури (258 найменувань) i джерел (189 найменувань), покажчика украУнських фразеолопзм1в, який е до дат-ком до основного тексту дисертаци. Повний обсяг дисертаци - 463 с.
ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦИ'
Перший роздш "Ономасюлопчна характеристика фразеологн украТнських roBopiß" присвячений ormcoBi системних фразеотв1рних
npoueciB в украТнсышх народних говорах на piBHi ССМ та ММ; виявленню законом1рностей образного мислення Д1алектоносп'в та його кореляци з духовною та материальною культурою.
Анал1з 3i6panoro нами фразеолопчного матер1алу дозволив виявити продуктаBui семантичш ряди та згрупувати i'x у ФСГ, а саме: "Розумова характеристика", "Знания", "Зовшшнш вигляд", "Сощальна характер-ристика", "Час", "Покарання", як1 недостатньо повно або взагал1 не аналь зувалися в ономасюлопчному аспект1 в украш'ютищ. Bn6ip цих труп спричинений також бажанням проашшзувати ФО з р1зною граматичною сгшшщнесеигстю: ¡мсшшков1 (ФСГ "Розумова характеристика"), прикмет-*~ ников1 (ФСГ "Розумова характеристика", "Зовшшшй вигляд", "Сощальна характеристика"), присЛ1вников1 (ФСГ "Час") та д1еопвш (ФСГ "Пока-рання", "Сощальна характеристика", "Знания"). Важливим аргументом щодо вибору саме цих ФСГ було те, що в них переважають ФО з пор1вняльною структурою, як1 найкраще надаються для структурно-семантичного моделювання.
Найнижчою iepapxi4Hoio ланкою у ФСГ е семантичний ряд, який об'еднус ФО 13 сшльним значениям та ¡дентичною граматичною характер-ристикою. Наступною ланкою е фразеосемантична мшрогрупа, що об'еднус семантичш ряди i3 сшльною семантичнош ознакою та палежшстго до одного лексико-граматичного розряду. Найвищою в цш iepapxiT е фразер-семантична група, яка може включати семантичш ряди або фразеосе-мантичш мшрогрупи р1зних лексико-граматичних разряд!в, об'еднащ певною семантичною ознакою. У середин! ФСГ спочатку описуються, як правило, семантичш ряди з негативними конотац1ями (яю посщають центральне мюце), а пот1м з позитивними (ят перебувають на перифери).
Подальший ономасюлопчний анализ було спрямовано на виявлення структурно-семантичних та мотивацшних моделей у склад! семантичних рящв, а також ФО з шдиввдуальною мотиващею та невмотивованих ФО. Важливим елементом ономасюлопчного анализу е визначення продук-тивност! ycix виявлених ССМ та ММ, опис вар1антноси в середин! моделей та виявлення законом1рностей образного мислення д1алектоносив та його кореляци з духовною та матер1альною культурою.
У склад1 фразеосемантичноУ групи "Розумова характеристика" (422 ФО) описано семантичш ряди: 'дурна' (тупа) людина', 'дурний (тупий)', 'придуркуватий, недоумкуватий', 'дуже дурний (тупий)', 'божевшьний', 'збожеволтти', 'розумна (мудра) людина', 'дуже розумний (мудрий)', 'бути розумним, кмгтливим'. Скпадшсть (i певна умовшсть) розподшу фразер-лопзмт пом1ж в1дпов1дними семантичними рядами пов'язана насамперед ¡з тим, що поняття 'дурний' у народнш мов! надзвичайно багатозначне й дифузне. Воно реалвуеться в протиставленнях: 'дурний' 'розумний',
'дурний' <-> 'мудрий', 'пмшчно ненормалышй' о 'псих1чно нормаль-ний', 'тупий' <-» 'кмггливий', 'неосв1чений' 'осв1чений' тощо.
Загалом у щй ФСГ виявлепо й описано 37 ССМ та 9 ММ. 55 ФО мають шдшвдуалышй характер мотивацп внутр1шньо! форми. Як у к1ль-к!сному, так 1 у фразеотв1рному плаш сл!д вщзначити помггну перевагу вираз1в 13 негативною характеристикою розумових зд"1бностей - 390 ФО (33 ССМ та 8 ММ). На позначення позитивно!' характеристики виявлено 33 ФО (4 ССМ та 1 ММ).
Фразеосемантична трупа "Знания" (64 ФО) складаеться ¡з семан-тичних ряд1в: 'зовшм не розум!тися на чому-небудь' та 'дуже добре знати що-, кого-небудь', в яких виявлено 13 ССМ та 3 ФО з ¡ндивщуальною мотиващао, що засвщчуе високий р!вень регулярносп ономасюлопчних процеав.
Фразеосемантична група "Зовшшшй вигляд" (319 ФО) розподшя-еться на чотири мжрогрупи: "Загальна характеристика зовшшностГ' (семантичш ряди: 'дуже гарний', 'негарний, некрасивий', 'бридкий, пот-ворний'); "Вигляд обличчя (волосся)" (семантичш ряди: 'дуже блщий', 'дуже рябий', 'дуже чорний', 'дуже рудий', 'зовам сивий', 'зовам лисий', 'дуже схожий', 'зовам не схожий'); "Будова тша" (семантичш ряди: 'дуже високий', 'дуже низький (малий)', 'дужетовстий', 'дуже худий'); "Манера одягатися" (семантичш ряди: 'гарно вбраний', 'гарно вбратися', 'незвично, по-чудернадьки вбратися', 'абсолютно не личити, не пасувати - про елемент одягу', 'неохайно вбраний'). У цш ФСГ загалом виявлено 35 ССМ та 4 ММ. Для Щ€1 групи характера! малопродуктивш модел1 та велика кшьмсть ФО з ¡ндивщуальною мотиващею внутр1шньо1 форми.
До складу ФСГ "Сощальна характеристика" (196 ФО) входять семантичш ряди: 'будний', 'дуже бщний', 'бщувати, жити в злиднях', 'зубожгги, збщшти', 'жебракувати', 'дуже багатий', 'добре, заможно жити', у склад! яких виявлено 37 ССМ, 20 ММ та 38 ФО з ¡ндивщуальною мотиващею внутршшьоТ форми. У кшьшсному вщношенш переважають вирази на позначення бщносп (155 ФО), вщшзвщно на позначення багат-ства зафжсовано (41 ФО).
У склад1 ФСГ "Час" (118 ФО) розглядаються лише продуктивш семантичш ряди: 'школи' 1 'дуже давно', в яких виявлено 12 ССМ, 6 ММ 1 лише 16 ФО з ¡ндивщуальною мотиващао внутр1шнь01 форми, що свщчить про високий р1вень модельованосп всередиш щеУ групи. Онома-сюлопчний анализ фразеолопзм^в семантичних ряд1в 'нколи' 1 'дуже давно' засвщчив, що вони утворилися на баз1 р1зних хронотошв, ям в мовшй картиш св1ту д1алектонос11В мають певну ¡ерархпо. Так, пашвне М1сце посщае б1блшний хронотоп. На другому мшщ стоТть фольклорний
хронотоп, насамперед ФО казкового та шсенного походження, на третьему - кторичний хронотоп.
ФСГ "Покарання" складаеться ¡з двох семантичних ряд1в - 'бити, карати' та 'бути побитом, покараним', яш в ономасюлопчному план! е практично повними корелятами. Проте у юлыасному вщношенш ряд 'бити, карати' (343 ФО) значно переважае, що дозволяе провести об' ективний анаиз процеспв фразеотворення й виявити законохпрносп моти-вацп внутр1Шньо'1 форми фразеолопзм^в.
Ономааолопчний анализ ФО цього семантичного ряду дозволив виявити й описати як видокопродуктивш, так 1 малопродуктивш фразеотв1рш процеси у вигляд1 23 ССМ та 2 ММ, а також запропонувати нов! етимолопчш розв'язання окремих ФО. 1ндивщуальна мотиващя заф1ксована у 32, а етимолопчно затемнена - в 43 ФО.
Ономасшлопчний аншпз було здшснено на матергати вдобраних продуктивних ФСГ: "Розумова характеристика", "Знания", "Зовшшшй вигляд", "Сощальна характеристика", "Час", "Покарання", яи скла-даються з 41 семантичного ряду, що включають 1460 ФО. Загалом було виявлено 173 ССМ та 45 ММ, 1 лише 195 ФО мають шдшзщуальну, а 43 ФО етимолопчно затемнену мотиващю внутршшьоТ форми. Отримаш результата свщчать про модельований характер фразеотв^рних процеав.
Ономааолопчний анал13 засвздчив, що для р1зного типу ССМ характерш р1зш форми вар1антност1, яи завжди регулюються та обме-жуються мотиващйною базою. Так, для моделей з компаративною структурою найпродуктившшою формою вар1антност1 е нарощення об'екта пор1вняння або антошм'шна замша основи пор'шняння. Закрепления й поширення оновлено! форми фразеолопзму може спричинитися до ви-никнення нових ССМ в окремих ареалах, яю надаш можуть поши-рюватися на весь /цалектний континуум. Досить продуктивним типом вар1антносп е контамшащя, яка вщбуваеться звичайно в межах спшьного семантичного ряду, але фжсуються також випадки кумулятивно!' контамшацп, коли об'еднуються дв1 компаративш структури з р'пною семантикою, причому нова ФО прибирае значения другоТ за порядком розташування компаративно! одиниць Серед малопродуктивних тишв вариантности вщязняегься народноетимолопчна трансформация об'ект'т пор1ВИяння. Свою специф!ку мають • вар1ащйш процеси в Д1есл1вних семантичних рядах, де переважають: синошм13ащя, контамшацй', народноетимолопчна трансформащя. Нарощення компонентного складу та евфем1защя е перифершним явищем.
Другий розд!л "Ареальна характеристика фразеологп укра'ш-ських говор1в" присвячений проблематищ ареального опису ССМ.
Наявш дослщження продемонстрували, що вардовання фразеологп в
ареальшй проекцп можна простежити на юлькох р!внях: фонетичному, морфолопчному, синтаксичному, лексичному, семантичному. Однак релевантною для фразеолопчного р!вня с лексична вар!антшсть, яка I стае головним об'ектом анашзу в рамках методу структурно-семантичного мо-делювання.
Ареальний анализ укра'шськоУ фразеологп здшснювався у двох лшг-В1стичних контекстах: укра'шському д1алектному континуум! та слов'ян-ському мегаконтинуум!. Важливим результатом дослщження стало ство-рення методики ареального опису структурно-семантично1 модели яка передбачае таю процедури:
1) визначення ареально! проекцп ССМ;
3) з'ясування часу першо! фшсацп ССМ (запису або публ1кацп фразеолопзм1в);
4) визначення ареально1 проекцп вах образних конкретизатор'т, для опису яких використовувався термин внутршньомодельна гзоглоса;
5) визначення р1вня фразеоглоси, тобто зон бшьшого або меншого вартовання ССМ;
6) визначення ареалопчно релевантних образних конкретизатор1в у склад! ССМ;
7) визначення автохтонного або гетерохтонного характеру окремоТ
ССМ;
8) визначення архаТчного або шновацшного характеру ССМ;
9) з'ясування типолопчного або генетичного характеру фразеоглоси;
10) виявлення м!жд!алектних контактов.
Залежно в!д проекцп структурно-семантичних моделей у слов'ян-ському мегаконтинуум! вид!ляються так! ареальн! зони: спшьнослов'ян-ська, схщнослов'янсько-захщнослов'янська, схщнослов'янсько-твденно-слов'янська, схцдаослов'янська, укра'шська. Усередин! цих зон модел! розташован! в!дпов!дно до Тх ареального поширення.
Фразеосемантична група "Розу^мова характеристика"
Семантичний ряд "дуже дурний"
Стльнослов'янська ареальна зона
Модель 1 "дурний (тупий) + як + дерево (шматки, частини зру-баного дерева) = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафшеована в уах трьох д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-бшорусько-росшсько-польськсъсловацько-чесько-верхньолужи-цько-нижньолужицько-болгарсько-сербсько-хорватсысу фразеоглосу; ар-
хаТчна, автохтонно слов'янська, генетична.
Модель 2 "дурний (тупий) + як + свшська тварина = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в ус1х трьох д1алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-сербсько-хорват-сько-словенську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, генетична.
Модель 3 "'дурний + як + молода свшська тварина = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швденно-захщнш та швшчнш Д1алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-быорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-болгарсько-хорватсько-словенську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, генетична.
Модель 4 "дурний (тупиц) + як + дерев 'яний предмет — дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в уых трьох д!алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росш-сько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-болгарську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, генетична.
Модель 5 "розумний + як + свшська тварина = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швденно-захщних та твшчних Д1алектах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-верхньолужицько-болгарсько-сербську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, типолопчна.
Модель 6 "дурний (тупий) + як + взуття = дуже дурний" в украТнському континуум'1 зафксована в усгх трьох Д1алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словадько-чесько-болгарську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, типолопчна.
Модель 7 ,1дурний (тупий) +як+ металеве знаряддя = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в уых трьох д!алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-бшорусько-росшсько-слрвацько-чесько-верхньолужидько-сербсько-хорватську фразеоглосу; архаТчна, автохтонно слов'янська, ймов!рно генетична.
Модель 8 "дурний + як + свшський птах = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в 'ус!х трьох д!алектних трупах; у слов^янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-болгарсько-сербську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 9 идурний + як + пп1д (овоч, ягода) = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в ус!х трьох Д1алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-росшсько-польсько-
кашубсыш-словацько-чесько-болгарську фразеоглосу; автохтонно сло-в'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 10 "дурний + як + частит доби = дуже дурний" в укра-Т'нському континуум! заф1Ксована в швденно-захщшй та швшчшй д1алект-них трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-слова-цько-чесько-хорватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 11 "дурний + як + риба = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафшсована в швшчшй Д1алектшй rpyni; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТ'нсько-росшсько-польсько-болгарсько-хор-ватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Схщнослов'янсько-захщнослов'янська ареальна. зона
Модель 12 "розумний + як + елемент одягу = дуже дурний" в укра'шському континуум! заф1ксована в ycix трьох д1алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'шсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, контактна.
Модель 13 "дурний (тупий) + як + посудина = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафшсована в швшчнш та швденно-схщнш д'т-лектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-б1лорусько-рос!йсько-польсько-кашубсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 14 "дурний (тупий) + як + буд1вля (частина 6ydieni) = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафжсована в швшчнш та швденно-схщшй д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-б!лорусько-рос!йсько-польсько-чесько-верхньолужицьку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 15 "дурний + як + дикий птах = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафжсована в ycix трьох Д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-бшорусько-росшсько-польсько-чесько-верхньолужицьку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 16 "дурний (тупий) + як + частина mina ceiítcbKoi твариии = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафжсована в швшчнш та швденно-схщшй д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 17 "дурний + як + скоромна '¿жа = дуже дурний" в укра'шському континуум! зафжсована в ycix трьох д!алектних групах; у
слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-польсько-кашубсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, гене-тична.
Модель 18 "дурний + як + елемент упряж1 = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швшчнш д!алектн!й груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-польсько-кашуб-сько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, арха'1'чна, типолопчна.
Модель 19 "дурний + як + антропоним = дуже дурний" в укра'Тп-ському континуум! заф!ксована в ус!х трьох д!алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько»росшсько-польсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолог!чна.
Модель 20 "дурний + як + мшок = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в уск трьох д!алектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-польсько-кашубську фразеоглосу; архаТчна, типолопчна.
Модель 21 "дурний + як + дитина - дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швшчнш д!алектшй гругп; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-польсько-верхньолужицьку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 22 "дурний + як + етнонш = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в ус1х трьох групах говор!в; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-росшсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 23 "дурний (тупий) + як + транспортний заЫб = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в уах трьох д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 24 "дурний + як + комаха = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швшчнш д!алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Схщнослов'янська ареальна зона
Модель 25 "дурний + як + др1бш грош1 = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швшчнш д!алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-росшську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, шновацшна, контактна.
Модель 26 "розумний + як + металевий предмет = дуже дурний" в украТнському континуум! зафксована в швденно-схщшй д!алектнш гругп; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-росшську фразео-
глосу; автохтонно слов'янська, ¡нновацпша, контактна.
Модель 27 "розумний + як + свшсъкий птах = дуже дурний" в украшському континуум! зафшсована в твшчнш та гпвденно-схщшй /цалектних фупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-росшську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, шновацшна, типолопчна або контактна.
Модель 28 "дурний + як + стара свшська тварина = дуже дурний''' в украшському континуум! зафшсована в швшчнш Д1алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-росшську фразеслгло-су; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
УкраТнська ареальна зона
Модель 29 "розумний + як + посудина - дуже дурний" в украхн-ському континуум! зафшсована в твденно-схщнш д!алектшй груш; у слов'янському мегаконтинуум! фразеоглоси не утворюе; автохтонно слов'янська, шновацшна.
Модель 30 "'розумний + як + частина тша свшськоI тварини = дуже дурний" в украшському континуум! заф!ксована в твшчнш д^алект-нш груш; у слов'янському мегаконтинуум! фразеоглоси не утворюе; автохтонно слов'янська, шновацшна.
Модель 31 "розумний + як + скоромна ю/са = дуже дурний" в украшському континуум! заф|ксована в гнвшчнш д!алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! фразеоглоси не утворюе; автохтонно слов'янська, архаична.
Модель 32 "розумний + як + дерево = дуже дурний" в украшському континуум! зафжсована в твшчнш Д1алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! фразеоглоси не утворюе; автохтонно слов'янська, шновацшна.
Модель 33 "розумний + як + етнотм — дуже дурний" в украшському континуум! зафшсована в твшчнш д1алекттпй груш; у слов'янському мегаконтинуум! фразеоглоси не утворюе; автохтонно слов'янська, шновацшна.
Семантичний ряд "дурний (тупий)"
Спшьнослов'янська ареальна зона
Модель 34 "<мати>+ смття, непотргб + в голов1 = дурний (тупий)" в украшському континуум! заф!ксована в уах трьох д!алектних трупах; у
слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-хор-ватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, гене-тична.
Семантичний ряд "придуркуватий, недоумкуватий"
Стльнослов'янська ареальна зона
Модель 35 "<мати> + комах + у голое! = придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! зафжсована в швшчшй д!алектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'шсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-маке-донсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, гене-тична.
Модель 36 "ударений + неважким предметом = придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! зафжсована в ус1х трьох д1а-лектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украГнсько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-болгар-сько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, гене-тична.
Модель 37 "дерев 'яног детали + бракуе + в головI = придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! зафшсована в уах трьох д'т-лектних групах; у слов'янському мегаконтинуум'1 утворюе украУнсько-бь лорусько-росшсько-польсько-кашубсько-болгарсько-хорватсько-словенсь-ку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Модель 38 "'механичных деталей + бракуе (забагато) + в гоповг -придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! зафжсована в твденно-захщнш та швденно-схщшй д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-польсько-ка-шубсько-чесько-верхньолужицько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Модель 39 "мати + Хжу + в голов1 = придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! зафксована в п!вденно-зах!дн!й та п!вденно-сх!днш д!алектних групах; у. слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-македонсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Схщнослов'янсько-захщнослов'янська ареальна зона
Модель 40 "мати + тварин + у голов! = придуркуватий, недоумкуватий" в украУнському континуум! заф!ксована в гивденно-захщтй та
швденно-схщнш д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! ут-ворюе укра'шсько-б!лорусько-рос1йсько-ггольсько-каи1убсько-чеську фра-зеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 41 "<мати> + птах'т + у голов/ = придуркуватий, недо-умкуватий" в украшському континуум! зафжсована в п!вденно-зах!дн!й та швденно-схщнш Д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-польсько-кйшубсько-словацько-чесько-верхньолужи-цьку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Семантичний ряд "божевшьний"
Сп!льнослов'янська ареальна зона
Модель 42 "нсився + отруйноХ (наркотично'О рослини = боже-вигъний" в украТнському континуум! зафжсована в ус!х трьох д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росшсько-польсько-словацько-чесько-болгарсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Фразеосемантична група "Знания"
Семантичний ряд "зовс!м не розумгтися"
Сп!льнослов'янська ареальна зона
Модель 43 "розумгтися + як + свшська тварина + на людськш 1ж1 = зовсш не розумтися" в украшському континуум! зафжсована в ус!х трьох д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росШсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-болгарсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 44 "розумтися + як + тварина + на музищ = зовет не розумтися" в украТнському континуум! зафжсована в швденно-схщнш та швшчнш д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолу-жицько-болгарсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, ар-хаТчна, генетична.
Модель 45 "розумтися + як + тварина + на книгах = зовсш не розумтися" в украТнському континуум! зафжсована в швденно-схщнш та швшчнш д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росшсько-польсько-чесько-верхньолужицько-бол-гарську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Схщнослов'янсько-захцшослов'янська ареальна зона
Модель 46 "розумтися + як + тварина + на астрономи = зовет не розумтися" в укра'шському континуум! заф1ксована в уЫх трьох д1а-лектних трупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТ'нсько-польсько-кашубсько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Схдаослов'янсько-швденнослов'янська ареальна зона
Модель 47 "розумтися + як + свшська тварина + на класичних мовах = зовам не розумтися" в укра'шському континуум! зафксована в швденно-зах!днш /палектшй груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-болгарсько-сербську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, шновацшна, типолопчна.
Семантичний ряд "дуже добре знати"
Спшьнослов'янська ареальна зона
Модель 48 "знати + як + епемент свого одягу = дуже добре знати кого-небудь або що-небудь" в укра'шському континуум! зафжсована в швденно-захеднш д!алектнш труп!; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-польсько-кашубсько-чесько-верхньолужиць-ко-нижньолужицько-хорватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 49 "знати + як + маловартюну (др1бну) монету = дуже добре знати кого-небудь, переважно з негативного боку" в укра'шському континуум! зафшеована в швденно-захщнш д!алектшй труп!; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-бшорусько-польсько-кашуб-сько-словацько-чесько-верхньолужицько-хорватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архшчна, типолопчна.
Фразеосемантична група "Зовншшш вигляд"
Семантичний ряд "абсолютно не личити, не пасувати"
Сшльнослов'янська ареальна зона
Модель 50 "личити, пасувати + як + неупряжнш твариш + епемент у пряж I = абсолютно не личити, не пасувати" в укра'шському континуум! зафксована в ус1х трьох дтектних групах; у слов'янському
мегаконтинуум1 утворюе украТнсько-б1лорусько-росшсько-польсько-ка-шубсько-чесько-болгарсько-македонсько:хорватсько-словенську фразео-глосу; автохгонно слов'янська, архаТчна, генегична.
Модель 51 "личити, пасувати + як + свшськш meapuni + pin, що належить людиш = абсолютно не личити, не пасувати" в украТ'нському континуум! зафксована в ycix трьох Д)алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум1 утворюе украшсько-бшорусько-польсько-кашубсько-чесь-ко-болгарську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типо-лопчна.
Схвднослов'янсько-захдаюслов'янська ареальна зона
Модель 52 "личити, пасувати + як + свшськш meapuni + непри-родний орган = абсолютно не личити, не пасувати" в украшському континуум! заф1ксована в швденно-схщшй та швшчшй д1алект1пй групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-поль-сько-словацько-чеську фразеоглосу; ймов1рно гетерохтонна, архаТчна, контактна.
Фразеосемантична група "Сощальна характеристика"
Семантичний ряд "дуже бщний"
Сшльнослов'янська ареальна зона
Модель 53 "голий + як + частина людського mina = дуже бгдний" в украшському континуум! зафжсована в ycix трьох Д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-болгарсько-македонсько-хорватсь-ку фразеоглосу; автохтонно слов'янська, арха'Тчна, генетична.
Модель 54 "голий Шдний) + як + тварина = дуже 6idnuü" в украТ'нському континуум! зафжсована в ycix трьох д^алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-б'шерусысо-росшсько-польсько-кашубсько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-хорватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолог!чна або контактна.
Модель 55 "голий + як + дерев'яний предмет = дуже б1дний" в украшському континуум! зафшсована в швденно-захщнш та швшчнш д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украТнсько-б!лорусько-рос!йсько-польсько-чесько-болгарсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Модель 56 "голий (6idnuü) + як + птах = дуже 6idHuü" в украшському континуум! зафксована в швшчних та швденно-схщних Д1а-
лектних групах; у слов'янському мегаконтинуум1 утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-верхньолужицько-болгарсько-македонсько-словен-ську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Модель 57 "голий + як + дерево (частина дерева) = дуже СпдтпГ в украУнському континуум'1 зафшсована в ус!х трьох д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум1 утворюе украТнсько-бшорусько-росшсько-словацько-чесько-болгарсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, генетична.
Модель 58 "голий + як + музичний шструмент = дуже б1дний" в украУнському континуум! зафшсована в ус!х трьох д1алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-польсько-болгарську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, генетична.
Схщнослов'янсько-захдаюслов'янська ареальна зона
Модель 59 "голий + як + сеятий = дуже б'гдний" в украУнському континуум! зафксована в ус1Х трьох д1алектних групах; у слов'янському мегаконтннуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-польсько-ка-шубську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, контактна.
Схщнослов'янсько-швденнослов'янська ареальна зона
Модель 60 "голий + як + металевий предмет - дуже б1дний" в украУнському континуум! зафшсована в швшчшй даалектнш груш; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-болгарсько-македонсько-хорват-ську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Фразеосемантична група "Час"
Семантичний ряд "дуже давно"
Спшьнослов'янська ареальна зона
Модель 61 "за давнього (вторичного) воподаря = дуже давно" в украУнському континуум! зафшсована в швденно-захщнш Д1алектн1й груш; у слов'янському мегаконтинуум1 утворюе укра'Унсько-бшорусько-польсько-кашубсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаУчна, типолопчна.
Схщнослов'янсько-захщнослов'янська ареальна зона
Модель 62 "за + казкового (неюнуючого) володаря = дуже давно" в украУнському континуум! зафшсована в ус^х трьох д!алектних групах; у
слов'янському MeraKoimniyyMÍ утворюе украТнсько-б'шорусько-росшсько-польсько-словацько-чеську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Семантичний ряд "«¡коли"
Сп'шьнослов'янська ареальна зона
Модель 63 "на + день вигаданого святого = /¡¡коли" в укра'шському континуум! зафжсована в твденно-зах1днщ д1алектн1Й rpyni; у слов'янському мегаконтинуукй утворюе украТнсько-^нлорусько-нольсько-сло-вацько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, типолопчна.
Фразеосемантична група "Покарання"
Семантичний ряд "бити, карати"
Спщьнослов'янська ареальна зона
Модель 64 "бити + по частит mina = сильно бити" в укра'шському континуум! зафжсована в ycix трьох Д1алектних групах; у слов'янському мегаконгинуум! утворюе укра'щсько-б'шорусько-росшсько-польсько-ка-шубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-нижньолужицько-болгар-сько-македонсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 65 "бити + знаряддям удару = сильно бити" в укра-Унському континуум! зафжсована в швденно-сх!днш д!алектн!й rpyni; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украУнсько-бшорусько-росшсько-поль-сько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужицько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 66 "виготовляти (ремонтувати) + одяг = сильно бити" в укра'шському континуум! заф!ксована в п!вденно-зах!дн!й та швденно-сх!днш д!алектних групах; у слов'янському мегаконтинуум1 утворюе укра'Тнсько-бшорусько-росшсько-польсько-кашубсько-чесько-верхньолу-жицько-хорватсько-словенську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 67 "бити + по частит одягу = сильно бити" в укра'шському континуум! зафжсована в твденно-схщнш д1алектшй rpyni; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'Тнсько-польсько-словацько-чесько-верхньолужицько-болгарсько-сербсько-хорватську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Модель 68 "бити + знаряддям удару + по час тип i mina = сильно бити" в укра'шському континуум! зафжсована в твденно-захщнш д!а-
лектнш фут; у слов'янському мегаконтинууш утворюе укра'шсько-бшо-русько-росшсько-польсько-кашубсько-словацько-чесько-верхньолужиць-ко-болгарську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, арха'Гчна, типоло-пчна.
Схщнослов'янсько-захщнослов'янська ареальна зона
Модель 69 "здерти + шкуру = сильно побиты" в украТнському континуум! зафксована в швденно-схщнш д!алектнш фут; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'шсысо-бшорусько-росшсько-поль-ську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаТчна, генетична.
Схщнослов'янська ареальна зона
Модель 70 "пошкодити + внутргшш органы = сильно побити" в укра'шському континуум! зафшсована в уах трьох д!алектних фупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе укра'шсько-бшорусько-росшську фразеоглосу; автохтонно слов'янська, архаГчна, генетична.
Модель 71 "написати + церковнослов'янсьп буквы = сильно побити" в укра'шському континуум! зафжсована в швшчнш та швденно-захщнш д!алектних фупах; у слов'янському мегаконтинуум! утворюе украшсько-бшорусько-росшську фразеоглосу, автохтонно слов'янська, архаг'чна, контактна.
Ареальний анал13 71 ССМ проведено у двох лшгвктичних контекстах: укра'шському д!алектному континуум! та слов'янському мегаконтинуум!.
В укра'шському д!алектному континуум! ареальна проекщя ви-значалася як на р1вш моделей, так ! на р'шш образних конкретизатор!в. На р1вш моделей було видшено 7 ареальних зон: спшьноукра'шську (31 ССМ), швденно-схщцу - твшчну (8 ССМ), твденно-захщну - п!вн!чну (6 ССМ), швденно-захщну — твденнсьсхщну (4 ССМ), швшчну (11 ССМ), шв-денно-захщну (5 ССМ), швденно-схщну (6 ССМ). На р1вш ОК виявлено 70 внутр1шньомодельних ¡зоглос: спшьноукршнських (15), швденно-схщних -швшчних (18), швденно-захщних - швшчних (17), швденно-захщних -швденно-схщних (16). Враховуючи як ареальн!, так ! хронолопчш показ-ники (час фжсацЙ в джерелах), здшснено розподш уйх моделей на арха'1'чн! (47) та шновацшш (24), автохтонш (45) та гетерохтонш (26).
У слов'янському мегаконтинуум! в залежност1 вщ ареалы км проекцп вони розподшяються так: спшьнослов'янськ1 (38), схщно-слов'янсько-захщнослов'янськ! (20), схщнослов'янсько-швденнослов'янськ! (2), сх!д-нослов'янсыа (6), укра'шсьи (5). У 71 ССМ виявлено 146 внутр!шньо-
моделышх ¡зоглос з украТнськими ФО, з них: спшыю-слов'янських - 37, схщнослов'янсько-захщнослов'янських — 51, схщнослов'янсько-швденно-слов'янських - 4, схщнослов'янських - 7, а також 47 ексклюзивних ¡зоглос-. украУнсько-росшських - 14, украшсько-подьських - 10, украУн-сько-чеських - 6, украУнсько-бшоруських - 5, укра'шсько-кашубських - 4, украУнсько-болгарських - 3, укра'шсько-словацьких - 2, украУнсько-верхньолужицьких - 1, украшсько-сербських - 1, украУнсько-словенських - 1. Кшыасш показники наявност1 ФО услх слов'янських мов у склад1 фразеоглос засвщчують р!зн1 р1вш близысосп Д1алектних фразеолопчних систем стосовно украУнськоУГпольська - 51, росшська - 48, чеська - 47, бшоруська - 44, кашубська - 37, болгарська - 29, словацька - 27, хорватська - 26, верхньолужицька - 25, словенська - 14, македонська - 7, сербська - 7, нижньолужинька - 3.
Вщповщш показники на р1вш внутршшьомоделышх ¡зоглос мають такий вигляд: польська (76), росшська (68), чеська (65), бшоруська (57), словацька (36), кашубська (34), болгарська (24), хорватська (22), верхньолужицька (20), словенська (16), сербська (7), македонська (5), нижньо-лужицька (3).
Кореляцп м1ж фразеоглосами та внутр1шньомодельними ¡зоглосами очевидш, що з певшстю дозволяс видшити чотири д1алектш фразеолопчш системи у слов'янському мегаконтинуумц найбшьш пов'язаш з укра'ш-ською: польську, росшську, чеську, бшоруську.
Сшввщношення м1ж архаУчними та ¡нновацшними ССМ у слов'янському мегаконтинуум1 зазнало значних кшьгасних коректив: вияв-лено 63 архаТчш модел1 та 8 шноващйних. Анал1з переконливо засвщчив кореляцп пом!ж арха'Тчним характером моделей та Ух ареальною характеристикою. Ус! ССМ ¡з спшьнослов'янською та бшышсть ¡з СХ1Д-нослов'янсько-захщнослов'янською проекщею мають архаУчний характер. Сх1днослов'янську проекщю мають лише дв1 архаТчш ССМ.
Автохтонно слов'янськими визнано 69 моделей, гетерохтонною — 1 модель, що засвщчуе незначний вплив германських та романських мов на фразеолопчш системи слов'янських Д1алектш на ртш ССМ.
Ареальний анамз ССМ у слов'янському мегаконтинуум! проде-монстрував незначне переважання типолопчних фразеоглос (33) над гене-тичними (26). Слщ зазначити, що недостатня матер1альна база з окремих слов'янських мов не дозволила з певшстю класифшувати деяк1 модель У таких випадках ми висловлювали застереження типу ймовгрно генетична, ймов1рно типолог'щна або взагаш уникали класифшацшних визначень. Фразеоглоси 7 ССМ квал5фжовано як контактш.
Третш роздш "Етимолопчний анал13 фразеологи украТ'нських говор!в" присвячений виробленню теоретичних засад 1 методики етимо-
логичного анатзу невмотивованих фразеололчних одиниць.
Незважаючи на тривалу традищю етимолопзування слов'янськоТ' фразеолоп'1 (принаймш В1д XVII ст.), лише останн'ш часом з'явилися публжацп теоретичного характеру, в яких робляться спроби узагальнити досвщ етимолопчного анал1зу ФО (В. Мошенко, О. Б1р1х та ж.). Головним завданням етимолопчного досл'щження ФО у рамках методу структурно-семантичного моделювання, опрацьованого В. Моиенком, е пошук пер-в1сно1 структурно-семантичноТ модель А вже на а основ1 реконструюеться перв1сний образ ФО або з'ясовуеться и безобразшсть. Подальша ареальна штерпретащя ССМ спрямована на з'ясування автохтонного або запозиченого характеру конкретно!' ФО. Кшцевим етапом етимолопчного анамзу е лшгвютичне або етнолшгвштичне коментування ССМ 1 конкретно!" ФО.
У роздш запропоновано методику етимолопчного анализу, що базуеться на структурно-семантичному моделюванш. За и допомогою з'ясовано процес утворення 30 невмотивованих ФО, зафшсованих в украТнських говорах (15 з них дос! не були предметом етимолопчного анал1зу)!
1. Бога за бороду вхопити 'досягги чогось особливого, незви-чайного, омршного'. Пов'язуеться з д!Вочими ворожшнями шд час об-жинкових обрядав, коли треба було першою схопити божу бороду 'останню китицю колосюв, яку залишали незр1заною з ритуальною метою'. Процес фразеотворення на основ1 цього вфування можна представити так: схопити божу бороду (бога за бороду) 'першою вийти зам1ж' (вербал1защя ритуально! да) —> схопити Бога за бороду 'досягти чогось особливого, незвичайного, омр1яного' (фразеолопзащя ритуально!' формули з нас-тупним семантичним узагальненням).
2. Б'ють як жид1вського гамана 'безжально б'ють кого-небудь'. Первкна внутрплня форма "бити +■ як + Гамана (¡м'я антисемпхьки налаштованого б1блшного персонажа)". ФО виникла внаслщок фразео-лопзацй' обрядово! поведшки пщ час свята_Дурим, коли свреТ влашто-вували шсцешзацно подш, описаних у б1блшшй Книз1 Естер, яка завер-шувалася побиттям 1 повшенням Гамана.
3. В сорочщ родивсь 'надзвичайно щасливий'. Первюна внутр1шня форма "народився + в одяз1 доросло!' людини" пов'язана ¡з фразеоло-пзащею фольклорного мотиву чудесного народження героя, який базуеться на арха!'чних уявленнях про вщродження в новш шостаа померлого предка. Сорочка виконуе роль розшзнавального знака, що пщтверджуе чудесне народження.
4. Вивести на чисту воду 'викрити, виявити шдступш нам'фи'. Первкна внутр1шня форма "вивести з виру (каламутно!' води) на чисту (не
каламутну) воду чорта" ii мотивашею "викрити тдступш Д11 нечистого" пов'язана з народними уявленнями про перебуваиня чорта в р1чкових ямах, вирах, де, будучи схованим вщ людського ока, ßin чинить KanoCTi.
5. Вшами на eodi писано 'невщомо ще, буде так чи ni\ Первкна внутршня форма "записано + непридатним для писания знаряддям + на MaTepiani, на якому не залишаеться слщш". В основ! образу лежить
Хопозищя написано го пером (ясно, недвозначно) i написаного вилами (незрозумшо, двозначно). ФО утворилася внаслщок контамшацп двох арха'Гчшших пираз!в: вилами писано + на eodi записано.
6. Вирвався як Пилип з конопель 'зробив недоречний вчинок'. IlepBicHa внутршня форма "вискочити + як + проста (нерозумна) людина + ¿з заросгнв наркотичноТ рослини".
7. Bimb-y-eimb 'достеменно такий самий'. ФО утворилася внэслщок народноетимолопчноТ та семантичноТ трансформацп фразеолопзму вет за вет 'адекватно, тим самим способом', який е книжним запозиченням (вщ XVII ст.) з польсько! мови, пор. пол. wet za wet, wet za wet oddac. У польськш MOBi ФО виникла на баз1 шмецького виразу wir sinn weit 'ми квити' за синтаксичною моделлю б1близму око за око, зуб за зуб.
8. Вовка вбити 'впасти, сшткнутися'. Первкна внутршня форма "добути + хутряного 3Bipa = впасти, сп1ткнутися" мотивуеться ¡рошчною ¡нтераретащею невдалого вчинку як особливо\" удач!.
9. Говорити бештефранти 'вести порожш розмови'. Фразеолопзм е нашвкалькою з пол. besztefranty gadac 'т.е.', який своею чертою е семан-тично трансформованою нап^вкалькою з him. bester Freund reden 'називати когось найкращим другом'.
10. Дати диптю 'сильно побита'. Первюна внутршня форма "завдати египетсько1 (дуже тяжкоТ) кари = тяжко, безжально покарати —> сильно побита". Компонент дипоть е фонетичною трансформащею слова Сгипет. ФО утворилася в бурсацько-семшарському середовицц внаслщок ¡мпл1кащ1 б1бл1йного сюжету про египетський полон.
11. Дати дуба 'померти, загинути'. Первкнавнутр1шня форма "дати + дуба = впасти догори ногами", де компонент дуба е приствником ¡з значениям 'догори ногами'. Внаслщок зближення з фразеолопзмами мотивацшноТ модел1 "впасти догори ногами = померти" вщбулася семан-тична трансформац1я. Процес народноетимолопчного зближення лексем дуба 'догори ногами' та дуб 'назва дерева' спричинився до шдвищення експресивност1 ФО й затемнения первкноТ мотивацп.
12. Дожитися до бтого лебедя 'повшетю зубож1ти\ ФО утворилася на oasi нап1вкальки з ihm. labet sein 'бути в nporpauii, бути хворим, нездужати' —> зайти в лябет 'заборгувати, збанкрутувати' —> попастися в лабет, попасти у лабети, тйматися в лабети 'опинитися в безвихщному
становищ!' (структурна й семантична контамшащя ¡з ССМ "опинитися + в пастщ") -> попасти в лебедики 'т.е.' (народноети-молопчне зближення з лексемою лебг'дь) —» дожитися до бшого лебедя 'повн!стю зубояати' (розширення за рахунок усталеного егптета й контамшащя з ФО семантичного ряду "втратити все, зубожки").
13. За пояс заткнути 'значно перевершити кого-небудь'. Первюна внутрииня форма "сховати + до вмктшца для збер1гання або перенесения невеликих предмет = значно перевершити кого-небудь" мотивуеться традицшними ппербол1зованими нахваляннями перед двобоем сховати меншого суперника (геэр. слабюшого) в себе за поясом, у кишеш, за халявою.
14. *3а бузан забиеати 'знущатися, принижувати'. Первкна внут-ршня форма "заганяти + в (за) трясовину (болото, грязь) = ставити в складне, безвихщне становище знущатися, принижувати" виявлена на п!дстав! семантичноТ' реконструкдн компонента бузан 'болото, грязь'.
15. Задати пинхву 'вчинити що-небудь шдступне, неприемне для шшо\' особи'. ФО виникла на баз! запозичено! бурсацько'х традицн та п вербального вираження, див.: шм. pfifa 'люлька'-» пол./г/а —> /т/а, /т[а 'назва бурсацького жарту' (арготична трансформация шляхом додавання суфшса -п-, -да- ) —>• укр. фтфа -> пинфа, пимфа (фонетична трансформация) —»■ тинфа, тинхва, тимфа (народноетимолопчна трансфор-мац!я внаагндок ототожнення з назвою монети тгшф) на основ! розповсюдженоУ синтаксично'/ модел! "даги + !менник".
16. Маши хованщ у мшку 'жити заможно, багато'. Первюна внутршня форма "мати + демонолопчну гстоту = жити заможно, багато" мотивуеться вхруванням у те, що демонолопчш !стоти, зокрема хованщ 'домовики', забезпечують заможне життя людям, у яких живуть.
17. На воловш шкур! не списав би 'дуже багато чого-небудь'. Первюна внутршня форма "так багато гр!х!в, що й чорт би не зм!г вмю-тити на воловш шкур1 дуже багато" мотивуеться апокриф1чним сюжетом про чорта, який записуе гр1хи кожно! людини на воловш шкур!, щоб п!сля смерт! пред'явити п Богов! як доказ своТх прав на людську душу.
18. Набшки набити 'пл!ткувати'. ФО утворилася шляхом метафоричного переосмислення "плести, ткати -» розмовляти, пл!ткувати" терм!-нолог!чного словосполучення набшки набивати, яке позначало один !з кшцевих еташв виготовлення тканини.
19. Навшки давати 'наставляти, повчати'. ФО утворилася вна-сл!док розщеплення д!еслова патджати (нав1жати) 'наставляти, повчати' на анал!тичне словосполучення навгжку давати з подальшою народноетимололчною трансформащею за аналопею до лексеми вгха.
20. Палю забиеати 'сильно напиватися'. ФО виникла в бурсацькому
середопиии внаслщок народноетимолопчноУ трансформащУ кальки з польськоУ мови, пор. zalac palq (доел, заливати голову) 'сильно напива-тися' за аналопею до вшыюго словосполучення забивати палю.
21. Плести мандрони 'розповщати жсештнищ'. Народноетимоло-пчна трансформащя ФО андрони плести 'т.е.' (за аналопею до лексеми мандри або манити), яка е нашвкалькою польського виразу androny píese 'т.е.'. Польська ФО переконливих етимолопй не мае.
22. Побожний як святого Юрого кшь 'нещирий, лицем'фний'. Первшна внутршня форма "побожний + як + вовк = нещирий, лицем1р-ний" мотивуеться в1руваннями, зафжсованими на Полю«, у те, що святийГ IOpi й Уздить на bobkobí верхи, як на kohí.
23. Полокати Kocmi 'обмовляти кого-небудь'. ФО утворена на ос-iíobí мотивацшноУ моде л i 'очищати (мити) + tíjto = пл1ткувати, обгово-рювати', яка мае метафоричне шдгрунтя.
24. Пошити витяжки 'померти'. Первюна внутршня форма ФО мае вигляд "пщготувати + взуття на смерть = померти", яка мотивуеться обов'язковим взуванням поюйника, що е важливою частиною традицш-ного слов'янського поховального ритуалу.
25. Скакати в гречку 'мати позапшобш статев1 стосунки'. ФО утворилася на баз1 модел1 "стрибати (ходити) + в hocíbh = мати поза-шлгобш статев1 стосунки" з мотиващею "порушувати недоторкашисть чужих сшьськогосподарських упдь, нищити рослини". Ппотеза узгод-жуеться 3Í слов'янською традицшною символшою на позначення стате-вого акту, зокрема з мотивом нищення рослин.
26. Смоленого дуба плести 'розповщати нюештнищ'. Первюна внутршня форма "розповщати + притч!, байки = розповщати шеештнищ" встановлюеться на пщстав1 семантичноУ реконструкщУ компонента дуба 'примовка, притча, байка'.
27. У тчурщ родився 'надзвичайно щасливий'. Первкна внутршня форма "народився + в ne4Í" пов'язана Í3 фразеолопзащею фольклорного мотиву "героя, який народжуеться з ne4Í". Мотив склався на шдстав! звичаю поховання померлих усередиш житла пщ шччю.
28. Удрати Спаса 'мщно заснути'. ФО утворилася в результат! розщеплення д1еслова спати на анаштичне словосполучення даты спаса з подалыпою штенсифжащею семантики за рахунок використання експре-сивного Д1еслова удрати. Кшцевим етапом дериващйного процесу шляхом евфемпащУ у форм! антономазп стало утворення ФО удрати Спаса 'мщно заснути'.
29. Ховатися, як зозулька (зозуля) по Kponuei 'старанно ховатися, уникати зустр1чей'. ФО е парафразою петр1вчаного пленного мотиву "пе-реховування зозулГ'.
30. Хропки дати 'померти'. Деривацшна схема утворення ФО мае вигляд: хротти 'мщно спати' -» хропки дати 'мщно заснути' (семантичне розщеплення д1есловахропки дати 'померти' (метафоризашя).
Проведений аналгз 30 ФО дозволив узагальнити теоретичш засади, на яких можуть базуватися подалыш етимолопчш дослщження укра'шсько'] народно'/ фразеологн.
1. Анашз, зафжсованих в паремюлопчних та лексикограф1чних джерелах вар1ант!в ФО, мае бути спрямований на формальну та семантичну н реконструкщю. У раз1 виявлення в джерелах значних хронолопчних або ареальних розб1жностей у семантищ вар^атчв ФО для подальшого ономасюлопчного анал!зу (структурно-семантичного модедюва^ня) мають добиратися вар1анти, з найдавшшою фшсащею та найширшим ареалом. Семантична реконструкщя мае враховувати те, що внаслщок утрати первюно!' внутр1шнь01 форми може вщбуватися перемещения фразеологтзму до шшо'{ семантичноТ парадигми на шдстав1 тотожност1 сшпгаксичнох структури, спшьност! д1есл1вного компонента тощо.
2. Етимолопчний анализ ус1Х ФО, зафжсованих у контактних зонах та сощальних диалектах, мае передбачати процедуру перевфки на калькування. Етимолопчний анал1з украшських ФО, що виникли внаслщок калькування та нашвкалькування, мае передбачати виявлення етимона у мовьджерел!.
3. Мета ареального анал1зу структурно-семантично'1 модел! в слов'янському мегаконтинуум) полягае у визначенш перв!Сно\' образно! структури через з'ясування найархшчшших образних конкретизатор1В.
4. Первюна внутршня форма мае визначатися лише теля ареального та хронолопчного анализу структурно-семантичноТ модели яы дозволяють визначити центральт (архшчш) образт конкретизатори й вирЬнити шноваци та вузьколокальт вар1анти.
5. Реконструкщя внутршшьо! форми ФО здшснюегься лише на шдстав1 дофразеолопчних (ирямих) значень компонентов. Пцотетична внутршня форма мае пройти перев1рку на вщповщшеть законом'фностям фразеотворення конкретного семантичного ряду. Виявлена невщпо-вщшеть може бути евщченням хибносп ппотези.
6. Лише наявшеть перехрещення на ареальнш площ1 Ьодокси 1 фразеоглоси створюе тдетаву для етнолшпйстично'1 гшотези мотивацп внутршньо! форми ФО. В'щповщно, в'щеутн'ють под^бних перехрещень мае стати важливим аргументом неспроможносп па або ¡ншо? етимолопчноТ ппотези. Значш в'щмшносп в розм'фах ареал1в ФО та явищ духовноТ культури також можуть евщчити про хибшеть етимолопчно1 верен.
У висновках шдсумовуються результати досл'дакення, подаються узагальнення зпдно з визначенога основною метою 1 завданнями.
Ономас'юлопчний аналЬ, проведений на матер'1ал1 ФСГ "Розумова характеристика", "Знания", "Зовшшнш вигляд", "Сощальна характер-ристика", "Час", "Покарання", засв'щчив модельований характер фразео-тв1рних процеав в украТнських народних говорах. Загалом виявлено 173 ССМ та 45 ММ, лише бшя ! 5 % ФО в склад! ФСГ маготь шдивщуальну або затемнену мотивацно внутршньо! форми.
Проведене досл!дження засв!дчило, що переважна б!льш!сть ФО украТнських народних говор!в мае вмотивовану внутр!шню форму. Саме фразеолопзми 13 прозорою '1 модельованою внутр'шньою формою в!дзначаються активною р!знотипною вар!ативн!спо й хронолопчною ст!йк!стю. ФО з шдивщуалыюю або затемненою внутр'шньою формою перебуваюгь на периферн мовноТ св!домост! д!алектоноспв, харак-теризуються незначною вар!ативн!стю 1 низькою частотшстю вживання.
Ономас!олог!чний анализ виявив активш варшцшш процеси, як! регулюються та обмежуються мотивац!йною базою ССМ. Найпродуктив-Н1шими типами вар!антност! е нарощення компонент!в, синон!м!зац!я, контамшашя, народноетимолопчна трансформац'т.
Ареальний анал!з проведено на матср1ал! 71 ССМ. В украТ'нському д!алектному континуум! 31 ССМ мае поширення в ус!х трьох д!алектних фупах, 8 ССМ сшльш для п!вденно-сх!дних ! п!вн!чних д!алект!в, 6 ССМ - для швденно-захщних ! п!вн!чних та 4 ССМ - для швшчно-зах'щних ! швденно-схщних. 22 ССМ заф!ксовано лише в однш з д!алектних груп: в швшчнш — 11, п!вденно-сх!дн!й - 6, п!вденно-зах!дн!й - 5. Це може свщчити як про актившсть !нновац!йних процес!в у фразеолоп1 украТнських народних говор!в, так I про значний чужомовний вплив на фразеотв1рш процеси. У слов'янському мегаконтинуум! в залежност! в!д ареально'Т проекц!Т ССМ розпод!ляються на 5 зон: сшльнослов'янськ! - 38, сх!днослов'янсько-зах!днослов'янськ! - 20, сх!днослов'янсько-швденно-слов'янськ! - 2, схдаослов'янсьш - 6, украТнськ! - 5, що свщчить про особливу близьисть фразеологп украТнських ! зах!днослов'янських д!алекпв.
Проведений у слов'янському мегаконтинуум! анал!з дозволив в!днести 63 ССМ до архаТчних, а 8 ССМ до шновацшних утворень, що значною м1рою сп!впадае з розпод!лом моделей на автохтонн! - 69 ССМ та гетерохтонш - 1 ССМ. Генетичне походження фразеоглос було доведене для 26 ССМ, типолопчне - для 33 ССМ. 7 ССМ були визначеш як контакте!.
Ареальний анал!з структурно-семантичних моделей засв1дчив процеси як дивергенца, так ! конвергенщ'Т, що характеризуют взаемо-
стосунки слов'янських ддалектних фразеолопчних систем. Для украУнського д1алектного континууму, насамперед швденно-захщноУ та швшчноУ групи говор1в, характерш процеси взаемозближення з польською фразеолопчною системою протягом ХУП-Х1Х ст. 1 навпъ у перлий половши XX столггтя, викликаш безпосередшми контактами з ноаями польськоТ мови укра'шського населения цих репошв. 1нший шлях проникнення полон ¡ЗМ1В характерний для швденно-схщноУ групи говорив. У цьому регюш головним посередником проникнення полон!зм1в до народно-д1алектно1 мови був бурсацько-семшарський жаргон, в якому було адаптовано значну юлыасть польських фразеолопзм1В як жаргонного, так "1 книжного походження. Ц'1 запозичення в д1алектному середовшЦ! здебшьшого зазнали значних, часто багатор!вневих народноетимолопчних трансформаций.
Бшышсть гетерохтонних ФО в украТ'нських Д1алектах виникла не внаслщок м1жд1алектних контактов, а в результат! взаемоди украУнських д1алектних систем з розмовно-простор!чними елементами чужих мов. У твденно-захщнш д1алектшй грут переважають запозичення з польськоУ (Галичина I Волинь), причому ¡снус стайка тенденцш до польсько-украУнсько'Т дивергенщ'Т. В украУнських гов1рках Пряицвщини, де наявна значна юльюсть запозичень з1 словацькоУ мови, домшуючою е тенденщя словацько-украУнсько! конвергенци. У швденно-схщнш д!алектн!й груш, особливо на Слобожанщиш й у Донбасс, тенденщя украУнсько-росшськоУ конвергенци фразеолопчних р1вшв постшно прогресуе. Одночасно вщзначаеться вплив украУнськоУ народно!' фразеолопУ на росшську д!алектну ! простор!чну фразеологда, особливо в контактних зонах (Воронежчина, Брянщина, Дон) та зонах шзнього заселения (Сиб!р, Далекий Схщ).
Пом!тне мкце у фразеолопУ украУнських говор!в посщають вирази жаргонного (бурсацько-сем!нарський жаргон) та арготичного (злодшське арго) походження, ям мають в!дм!нн! хронолопчщ характеристики. Масове ^проникнення ФО жаргонного походження до украУнських д!алектних систем розпочалося в!д XVII ст. 1 було викликане значним поширенням ишльництва на украУнських землях. ГПзшше жаргонна фразеолопя активно поширювалася в селянському середовищ! через випускниыв духовних сем!нар!й. ФО арготичного походження активно шфшьтруються в д^алектне мовлення на меж! Х1Х-ХХ ст., що можна пов'язати ¡з масовою декласащею селянства на теренах колишньоТ РосшськоУ 1мпер!У й в1дпов')дно збшьшенням контакт!в з крим!нальним середовищем. ОсобливоУ активност! щ процеси набули в радянський пер'юд, внасл'щок масових депортаций та репреай, як1 охопили значну частину населения УкраУни.
Проведений етимолопчний аншпз 30 ФО засвщчив суттев1 вщмшност1 в1д етимолопчного анал1зу лексем, що пов'язано з р1зним розумшням поняття етимона в ¡сторичшй фразеологи та лексикологи. У фразеолопчнш етимологи узагал1 не ставиться завдання реконструкшТ праслов'янсько!', а тим больше шдоевропейськоТ праформи конкретних фразеолопзм1в на фонетичному р!вш, осюльки останш, як експресивш мовш засоби, характеризуются значним динам1змом 1 постшно оновлюються в процеа мовлення. Внаошдок хронолопчно! "молодостГ' бшьшосп фразеолопзм1в процедура ТхньоТ семантично! реконструкцн е зайвою або не вимагае значних зусиль. Тому видаеться важливим формулювання теоретичних засад, на яких мае базуватися метод етимолопчного анализу ФО, який спрямований на реконструкцпо и пер-вкно'Т внутршньо! форми та з'ясування и лшгвютичноТ або етнолш-пйстичноТприроди.
Анал1з ¡стор!'Г ф5ксад1х конкретно!' ФО в паремюлопчних та лексикограф1Чних джерелах мае бути спрямований не лише на з'ясування и ареальноУ характеристики в укра'шському д1алектному континуум!, а й на формальну (фонетичну, компонентну) та семантичну и реконструкщю.
Етимолопчний анашз уах ФО, зафксованих у контактних зонах та сощальних д!алектах, мае передбачати процедуру перев1рки на чужомовшсть походження. Для швдешю-зах1дн01 Д1алектноТ зони контрольними мовами е польська 1 шмецька, меншою м1рою угорська, словацька, румунська; для швшчноТ та швденно-схщно!' - польська 1 росшська.
Обов'язковим е ареальний анашз виявленоТ структурно-семантично! модели в слов'янському мегаконгинуумк
Анашз ФО у склад1 яких виявлено етимолопчно затемнений компонент спрямовуеться на його фонетичну реконструкцпо, з'ясування дофразеолопчного значения (або значень) 1 виб1р пом1ж них того, яке спричинилося до формування внутр1шньо1 форми анашзованого фразео-лопзму. Ареал такого слова мае перехрещуватися з ареалом ФО.
Реконструкщя внутршнын форми ФО не може здшснюватися на гадстав! фразеолопчно зв'язаного значения компонента, без вщтворення його дофразеолопчного значения.
Первюна внутршшя форма мае визначатися лише теля ареального та хронолопчного анал1зу структурно-семантичноТ модел1, яю дозволяють визначити централый (архшчш) образш конкретизатори й вир1знити ¡нноваца та вузьколокальш вар1анти.
Етнолшгвютична гшотеза мотивацГТ внутршньоУ форми ФО мае враховувати ареальну характеристику як ¡зодокси, так I фразеоглоси (лшш, яю окреслюють ареали явищ духовно!' культури 1 сшввщносних з
ними фразесшопзм1в). Лише наявшсть перехрещення на ареалыпй плоил ¡зодокси i фразеоглоси дае шдстави для етимолопчних зближень.
Етимолопчна гипотеза мае враховувати соцюлшгшстичш характеристики фразеолопзму, насамперед сферу його побутування (гов1рка, арго, простор1ччя тощо).
Основш положения дисертацн викладено в таких публжащях:
1. Укра'шська народна фразеолопя: ономасюлопя, ареали, етимолопя. - X.: Фолю, 1999. - 304 с.
2. Укра'шська народна фразеолопя: ареали, етимолопя. - X.: Око, 1996. — 160 с. (рецензи: J. Treder. А. Гвченко. Укра'шська народна фразеолопя: ареали, етимолопя // Jgzyk polski. - Warszawa, 1998. - № 1-2 (LXXVIII). - S. 140-144; В. Ужченко. Украшська фразеолопя у простор! й 4aci // Збгрник Харювського ¡сторико-фшолопчного товариства. - X., 1998. Т. 7. - С. 253-258; В. Мокиенко. А. 1вченко. УкраТнська народна фразеолопя: ареали, етимолопя // Slavia: casopis pro slovanskou filologii. — Praha, 1998. - Sesit 4. - S. 515-523).
3. Общеславянский фонд фразеологии верхнелужицкого языка // Формирование и функционирование серболужицких литературных языков и диалектов. - М.: Наука, 1989. - С. 97-112.
4. Ареальное описание фразеологии верхнелужицкого языка (к проблеме создания "Общеславянского фразеологического атласа") // Letopis instituta za serbski ludospyt. -Rjad A. - 1989. - со. 36. - С. 12-24.
5. Негативна характеристика розумових зд^бностей людини у фра-зеологй серболужицько'Т та украшськоУ мов // Проблеми слов'янознавства. - Льв1в: Cbit, 1990.-Вип. 41.-С. 146-148.
6. Формирование фразеологического фонда верхнелужицкого литературного языка с конца XIX в. до настоящего времени П Letopis. Casopis za sorabistiku. - 1992. - со. 1 (39). - С. 25-28.
7. Лемювська фразеолопя Прягшвщини // Rozprawy Slawistyczne 5. Gwary mieszane j przejsciowe na terenach slowianskich. — Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1993.-S. 113-124.
8. Фразеолопя украшських гов1рок Пряилвщини на загальноукраш-ському та слов'янському тл1 // Науков1 записки. - Пряппв, 1993. - № 18. -С.137-144.
9. Проблеми щентиф"1каш\' ономастично! фразеологп // Rozprawy Slawistyczne 7. Systemy onomastyczne w slowianskich gwarach mieszanych i przejsciowych. - Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1993.-S. 155-163.
10. Russisch убить бобра // Zeitschrift für Slawistik. - 1993. - № 3. -S. 391-393.
11. Украшська фразеолопя. Етимолопчш етюди // Збфник Харюв-ського ¡сторико-фшолопчного товариства. - X.: Око, 1994. - Т. 3. - С. 117-126.
12. У пошуках нечисто!' сили // Культура слова. - К.: Наук, думка, 1994. -Вин. 45. -С. 43-48.
13. Проблеми етимолопчно!' штерпретацп верхньолужицько!" фразеологп // Проблеми слов'янознавства. - Льв1в: Свгг, 1994. - Вип. 46. -С. 172-173.
14. "Корабель дуршв" у Mopi слов'янсько!' фразеологй' // Збфник Харювського ¡сторико-фшолопчного тб"вариства. - X.: Око, 1995. — Т. 4. — С. 147-158.
15. Ареапьний опис фразеологп украГнських народних roBopiß // Зб1рник Харк1вського ¡сторико-фшолопчного товариства. - X.: Око, 1995. -Т. 5,- С. 155-168.
16. Происхождение польского фразеологизма rej wodzic // Rozprawy Slawistyczne 10. Ze studiöw nad jezykoznawstwem slowianskim. - Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1995. - S. 327-329.
17. Идеографическое описание фразеологии верхнелужицкого языка // Проблемы становления и развития серболужицких литературных языков и диалектов / Отв. ред. М.И. Ермакова. - М.: Наука, 1995. - С. 120-137.
18. Ще раз про Пилипа з конопель // Культура слова. - К.: Наук, думка, 1996.-Вип. 46-47.-С. 127-131.
19. Контрастивний аналв компаративно!" фразеологп украшськоТ та верхньолужицько!" мов (зовшшнш вигляд людини) // Учёные записки Харьковского гуманитарного института "Народная украинская академия". - Т. 3. - X.: Око, 1997. - С. 315-323.
20. Auffassung und Bewertung der Juden in der slawischen Phraseologie (am Beispiel der ost- und westslawischen Sprachen) II EUROPHRAS 95. Europäische Phraseologie im Vergleich: Gemeinsames Erbe uijd kulturelle Vielfalt. - Bochum: Brockmeyer, 1998. - S. 365-376.
21. Засади етимолопчного анатоу укра'шськоТ народно!' фразеологи // 36ipHHK Харывського ¡сторико-фшолопчного товариства. -X., 1998. - Т. 7. -С. 105-122.
22. Евреи в славянской фразеологии: восприятие и оценка (на материале восточнославянских и западнославянских языков) // Slavica Tarnopolensia 5. -Терношль: Терногнльський держ. пед. ун-т, 1998. - С. 311.
23. Фразеолопзми 3i значениям 'бита, карата' в укра'шських народних говорах: ономасюлопчний анал!з // Зб1рник Харювського ¡сторико-фшолопчного товариства. - X., 1999. - Т. 8. - С. 159-172.
24. Польсько-украТнсьш фразеолопчш контакта та етимолопчний
анал1з фразеологп' // Slavia Orientalis. - Krakow, 1999. - Т. XLVIII. - № 3. -S. 443-448.
25. Фразеолопзми 3¡ значениям 'придуркуватий, недоумкуватий' в украшських народних говорах: ономасюлопчний анайз // Bíchhk Луган. держ. пед. ун-ту ¡м. Т. Шевченка. Фиюлопчш науки. - 1999. - № 10. -С. 35-40.
26. Фразеолопзми на позначення розумових зд1бностей людини: семантичний ряд 'дуже дурний' // Фшолопчш студи. - Луцьк: Волин, держ. ун-т, 1999. - № 3. - С. 58-68.
27. Юношеские возрастные инициации древних славян и их отражение во фразеологии Л Слово во времени и пространстве: К 60-летию профессора В.М. Мокиенко. - СПб.: Фолио-Пресс, 2000. - С. 70-75.
28. До етимолопТ' украшського фразеолопзму задати пинхву П Studia Slavica Savariensia. - Szombathely, 2000. - № 1. - С. 88-93.
29. Темпоральна фразеолопя украТнських народних roBopie: онома-сюлопчний анализ семантичних ряд1в 'ншоли' i 'дуже давно' // Сучасш проблеми мовознавства та ли-ературознавства: 36. наук, праць. - Вип. 2. -Ужгород: Ужгород, держ. ун-т, 2000. - С. 114-122.
.30. Фразеология и этнография: к этимологии некоторых русских фразеологизмов // PrzegKd Rusycystyczny. - Wroclaw, 2000. - № 3. - С. 8489.
31. Укра'шська /налектна фразеолопя: проблеми ареального опису та штерпретацй' // Проблеми украшськоТ Д1алектолош на сучасному еташ. Тези доп. i пов1домл. - Житомир, 1990.-С. 125-126.
32. Из опыта составления идеографического словаря русской фразеологии // Фразеологические словари и компьютерная фразеография. Тез. сообщ. школы-семинара 13 -17 ноября 1990 г. -Орёл, 1990. - С. 17-18.
33. Укра'шська народна фразеолопя як об'ект етнолшгвютики // A.A. Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Тез. Всесоюз. науч. конф. (октябрь 1991 г.). Ч. 1. -X., 1991. -С. 141-142.
34. Да паходжання фразеалапз_ма весщрэй II Валадар роднага слова. Тэзюы рэспублканскай навукова-метадычнай канферэнцьн, прысвечанай 110-гадавше з дня нараджэння Янк! Купалы. - Гомель, 1992. - С. 116-117.
35. Здобутки i перспективи етимолопчних дослщжень украшськоТ' фразеолоп'1 // Другий м1жнародний конгрес укра'ш1ст1в. Льв1в, 22-28 сер-пня 1993 р. Доп. i пов1Домл. Мовознавство. - Льв1в, 1993. - С. 178-183.
36. Мотив чудесного рождения в славянской фразеологии // Идеографический и историко-этимологический анализ славянской фразеологии. Международный симпозиум. Тез. докл. - Псков, 1994. - С. 45-47.
37. EthÍ4hí стереотипи в украТнськш фразеологп // Третш М1жна-родний конгрес украТшсив. Мовознавство. - X.: Око, 1996. - С. 204—207.
38. Польсько-украшсып фразеолопчн! контакти: змагання за першо-родство // Матеркиш М1Жнародно'1 славютичноУ конференщУ пам'ят! про-фесора Костянтина Трофимовича (1-3 квггня 1998 року): У 2-х т. - JIbbib, 1998.-Т. 1.-С. 352-357.
39. На пути к фразеологическому этимону: Этимологический анализ славянской фразеологии // XII Miçdzynarodowy Kongres Slawistôw. Krakow 27.VIII- 2. IX 1998. Streszczenia referatôw i komunikatôw. Jçzykoznawstwo. -Warszawa: Energeia, 1998. - S. 316.
Анотацш
1вченко А.О. Фразеолопя укра'Тнських народних roBopia: ономасю-лопчний, ареальний, етимолопчний аспекти. - Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступени доктора фшолопчних наук 3i спещальност! 10.02.01 - украУ'нська мова. - 1нститут украУнськоУ мови HAH УкраУни, Кшв, 2000.
У дисертацй' в ономаЫолопчному, ареальному та етимолопчному аспектах дошиджуеться фразеолопя укра'шських народних говорт, зафк-сована протягом XVII-XX столиъ. Загалом у робой проанал1зовано понад 1700 укра'шських фразеолопзм!в.
Предметом ономааолопчного анализу, в результат! якого виявлеш 3aKonoMipHocTi фразеотв1рних процеЫв на piBiii структурно-семантичних i мотивацшних моделей, е найпродуктившин фразеосемантичш групп: "Розумова характеристика", "Знания", "Зовшшшй вигляд", "Сощальна характеристика", "Час", "Покарання", в яких виявлено 218 моделей р1зного типу. Отримаш результати дозволяють рекоиструювати важлив1 фрагмента mobhoï картини свггу украшщв. Oimcani р!зномаштш види BapiaHTHoeri й визначена il' роль у розвитку фразеолопчноУ системи укра'шських roBopie.
В ареальному аспект проанал!зовано 71 структурно-семантичну модель i3 застосуванням оригшальноТ авторськоУ метоДики. ССМ розглядаються як в украУнському д!алектному континуум!, так i в слов'янському мегаконтинуум1 (з використанням матер1ал1в ycix слов'ян-ських мов). Отримано важлив1 результати, яю стосуються ареального поширення моделей, Ух архаУчносп/шновашйноеп, генетичного/типоло-пчного характеру Ьоглос. Виявлено та проанал^зовано pÏ3Hi типи мЬкмов-них контагав та Ух роль у формувашп фразеологи украУнських roBopiß.
Опрацьовано методику етимолопчного анашзу фразеологи та запро-поновано нов) етимолопчт розв'язання для 30 фразеолопзм'т.
Ключов! слова: фразеолопя, фразеолопчна одиниця, украУнсью народи! говори, семантика, ономасюлопя, етимолопя, структурно-семан-тична модель, фразеосемантична група, образний конкретизатор.
Ивченко A.A. Фразеология украинских народных говоров: ономасиологический, ареальный, этимологический аспекты. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украин-ского-языка HAH Украины, Киев, 2000.
В диссертации в ономасиологическом, ареальном и этимологическом аспектах исследуется фразеология украинских народных говоров, зафиксированная в течение XV1I-XX веков. Всего в работе проанализировано более 1700 украинских фразеологизмов.
Предметом ономасиологического анализа, в результате которого на уровне структурно-семантических и мотивационных моделей выявлены закономерности фразеообразовательных процессов, являются наиболее продуктивные фразеосемантические группы: "Умственная характеристика", "Знание", "Внешний вид", "Социальная характеристика", "Время", "Наказание", которые включают 1460 фразеологизмов. В их составе выявлены 173 структурно-семантические модели и 45 мотивационных моделей, 195 фразеологизмов имеют индивидуальную, а 43 фразеологизма затемненную мотивировку внутренней формы. Полученные результаты подтверждают положение о моделируемом характере ономасиологических процессов во фразеологии и позволяют реконструировать важные фрагменты языковой картины мира украинцев.
Проведенное исследование продемонстрировало, что большинство фразеологизмов украинских народных говоров образуется по структурно-семантическим или мотивационным моделям и имеет мотивированную внутреннюю форму. Именно эти единицы отличаются активной разнотипной вариативностью и хронологической устойчивостью. Напротив, фразеологизмы с индивидуальной или немотивированной внутренней формой пребывают на периферии фразеологической системы.
Ономасиологический анализ продемонстрировал, что для разнотипных структурно-семантических моделей характерны различные формы вариантности, которые всегда регулируются и ограничиваются мотивирующей базой. Вариантность может увеличивать экспрессивность ФЕ в результате обновления образной структуры, возникновения дополнительных коннотаций, а также вызывать ремотивировку внутренней формы, которая является главной движущей силой постоянного обновления системы образных средств украинской народной фразеологии.
В ареальном аспекте проанализирована 71 структурно-семантическая модель. ССМ рассматриваются как в украинском диалектном континууме, так и в славянском мегаконтинууме (с использованием материалов всех славянских языков). В зависимости от ареальной
проекции они распределяются следующим образом: общеславянские - 38, восточнославянско-западнославянские - 20, восточнославянско-южно-славянские - 2, восточнославянские - 6, украинские - 5. В славянском мегаконтинууме определены четыре, наиболее близкие украинской, диалектные фразеологические системы: польская, русская, чешская и белорусская.
Проведенный анализ показал, что фразеоглосса ССМ в славянском мегаконтинууме может образовываться разными путями: 1) типологическим, т. е. независимым, по существующей ономасиологической модели, сформированной общей культурной, исторической или ментальной традицией; 2) путем междиалектных контактов и влияния иноязычной арготической или литературной фразеологической систем; 3) вследствие различных типов варьирования уже существующей в ареале модели. Как правило, фразеоглоссы - это сложные образования, в которых представлены все три способа фразеообразования.
Выявлены и проанализированы различные типы межъязыковых контактов и их роль в формировании фразеологии украинских говоров. Ареальный анализ украинских фразеологизмов в славянском мегаконтинууме позволил выявить значительное количество заимствований из соседних языков (польского, русского, словацкого, а также из немецкого через польское посредничество).
Разработана методика этимологического анализа фразеологии, являющаяся синтезом нескольких методов: структурно-семантического моделирования, ареального анализа фразеологии, этнолингвистического, историко-этимологического. Предложены новые этимологические решения для 30 фразеологизмов (15 из них до сих пор не были предметом этимологического анализа): Бога за бороду вхопити, б'ютъ як жид\в-съкого гамана, в сорочщ родився, вывести на чисту воду, вшами по вод1 писано, вирвався як Пилип з конопель, вть у втъ, вовка вбити, говорити бештефранти, дати диптю, дати дуба, дожитися до бто2о лебедя, за пояс заткнути, за бузан забивати, задати пинхву, мати хованця у мшку, на воловт шкур1 не списав би, набшки набити, навшки давати, палю забивати, плести мандрони, побожний як святого Юрого ктъ, полокати кость, пошити витяжки, скакати в гречку, смоленого дуба плести, у тчурщ родився, удрати Спаса, ховатися, як зозулька (зозуля) по кропив!, хропки дати.
Ключевые слова: фразеология, фразеологическая единица, украинские народные говоры, семантика, ономасиология, этимология, структурно-семантическая модель, фразеосемантическая группа, образный конкретизатор.
Ivcenko A.O. Ukrainian phraseology: onomasiological, distributional, and etymological aspects. - Manuscript.
Dissertation submitted for Doctor of Sciences (Philology) degree in speciality 10.02.01 - Ukrainian language. Ukrainian National Academy of Sciences Institute of the Ukrainian Language, Kyiv, 2000.
The dissertation analyses the onomasiological, distributional and etymological aspects of the phraseology of Ukrainian regional dialects from the XVII-XX centuries. The thesis includes an analysis of more than 1700 Ukrainian phraseological units.
The subject of the onomasiological analysis, which results in presentating regularities of phraseological processes at the level of syntactic-semantic and motivation models, are the most productive phraseo-semantic groups: "Mental Description", "Knowledge", "Physical Appearances", "Social Description", "Time", "Punishment", which display 218 various models. The obtained results help to reconstruct important aspects of the Ukrainian linguistic picture of the world. The work contains a description of various types of modification and its function in the development of the phraseological system of the Ukrainian dialects.
The dissertation presents a distributional description of 71 syntactic-semantic models produced according to the author's original methodology. The syntactic-semantic models is analysed in both the Ukrainian dialectal continuum and the Slavic macrocontinuum (on the basis of the material from all Slavic languages). The description yields significant results concerning territorial distribution of models, their archaic/innovative character, as well as the genetic/typological character of the isoglosses. The work reveals and analyses various types of intra-language contacts and their role in the formation of the phraseology in Ukrainian dialects.
The work proposes a methodology of etymological phraseological analysis and suggests new etymological solutions in the analysis of 30 phraseological units.
Key words: phraseology, phraseological unit, Ukrainian regional dialects, semantics, onomasiology, etymology, syntactic-semantic model, phraseo-semantic group, picture substantiator.
