автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционально-семантическая структура дiэслiв вмiщення в современном русском литературном языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционально-семантическая структура дiэслiв вмiщення в современном русском литературном языке"

Р Г 8 , ОД

. г г шоп взз

Київський університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ЛОГВИНЕНКО Святослав Іванович

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ДІЄСЛІВ ВМІЩЕННЯ В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬЙЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 — російська мова

Авторефере? на здобуття вченого ступеня

кандидата філологічних наук ,

/ -

Київ — 1993

Робота виконана на кафедрі російські мови та методики викладання як іноземної Київського університету імені Тарас Шевченка та на кафедрі фонетики і граматики слов'янськн мов Київського державного педагогічного інституту іноземод мов •

Наукові керівники доктор філологі чних наук,

, професор СХІБілодід

, . • доктор філологічних наук,

професор Р.В.Болдирєв

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

професор ММПилинський • кандидат філологічних наук,

. старший науковий співробіт-

ник СО.Соколова

Провідна установа Інститут мовознавства

АН України

Захист відбудеться 1993 р. о )9

годині на засіданні спеціалізованої/ вченої ради” К 068.18.16 Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресо 252017, Київ-17, бульвар ТІИевченка, 14, ауд. 64.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліоте університету (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «_________»___________, - 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних і

наук, доцент ^— Шахова Л.1.

Актуальність дослідження визначається тим, ідо інтерес до змістовної сторони мови, який виявляється, зокрема, у вивченні проблем семантичного варіювання та семантичного синкретизму, імпліцитних засобів вираження граматичних значень, питань : взаємодії лексики та граматики, є характерною рисою сучасного мовознавства.

Перспективним у цьому плані є функціонально-семантичний підхід до вивчення, мовних явищ, що дозволяє всю систему мови подати у вигляді взаємозв'язків функціонально-семантичних поліп, які об'єднують різнорівневі та різноструктурш засоби вираження близьких значень (В.Г. Адмоні, В.В. Акуленко, А.В. Бондарко, М.М. Гухман, З.Я. Тураєва, 1.Я. Харитонова, С.А. Швачко, Є.1. Шендельс та інші) та забезпечують розуміння специфики форм та значень у межах кожного з фукнціонально-семантичних полів. .

Функціональні властивості мовних одиниць знаходяться у діалектичній залежності від їхніх семних характеристик. У роботі, що реферується, форми виявлення цієї залежності вивчаються на матеріалі лсксико-семантичної групи

дісслів вміщення у сучасній російській літературній мові, яка іде монографічно не досліджувалася. Системне дослідження функціонально-семантичних властивостей та структури окремих лексико-семантичннх груп донедавна іде не було в центрі уваги лінгвістів.

v На сучасному етапі вивченніс російської мови у функціо-’нально-семантичному аспекті були присвячені праці P.M. Г.ійгіноі (1981), Є.І. Білясвої (1985), Н.Н. Гончаровоі (1985), О.В. Кондрашової (1985), А.Ю. Антомонова (1987), К.Г. Кендюшенко (1987), О.Н. Сєлівєрстової (1990) та інших.

Спираючись на сучасні рішення проблем теорії частин мони можна досить повно визначити сугність лексико-семантичних класів слів, з'єднати проблематику лексичної системності з традиційним вивченням класів слів, існуючих в граматиці, Це певною мірою може сприяти подоланню того «атомізму», яким характеризується сучасний стан розробки питань системності лексики.

Науковаціниість полягає у визначенні семантичної структури діргдіп пмітц'чтя п системі гучасчої російської літературної м<-«рч

і розробці типології їх основних семасіологічних і комунікативних характеристик.

Практичне значення дисертації визначається тим, що результати дослідження певною мірою уточнюють деякі положення сучасної семасіології. Основні результати роботи можуть бути використані в практиці вузівського викладання сучасної російської мови, при викладанні основного курсу, спецкурсів, у лексикографічній практиці, а також при вивченні російської мови як іноземної.

Наукова новизна полягає у тому, що опис семантичної структури дієслів вміщення дає матеріал для розв'язання таких важливих питань семантики, як визначення зв’язку між лексичними значеннями дієслів та їх комунікативною функцією; виявлення залежності типу лексичного значення від напряму семантичної метафоризації; встановлення типів лексичних значень, що виникають при різних засобах реалізації полісемантичного потенціалу слова.

Основна мета дисертаційного дослідження визначена його темою — вивчення функціонально-семантичної структури дієслів вміщення у сучасній російській літературній мові. У роботі дається наукове обгрунтування принципів опису семантичної структури дієслів вміщення з базовим значенням ВМІЩАТИ/ВМІСТИТИ та їх зв'язків, взаємодій і функціонування у мові. Під семантичною структурою ми розуміємо сукупність лексичних значень групи дієслів. .

Поставлена мета обумовила такі завдання дослідження:

1. Встановити кількісний склад групи дієслів вміщення.

2. Виявити місце лексико-семантичної групи дієслів вміщення у системі мови.

3. Проаналізувати внутрішні та зовнішні взаємозв'язки, в які вступають дієслова вміщення.

Об'єктом та предметом дослідження є дієслова Із значенням вміщення у просторі, які вивчаються в аспекті своїх семантичних та комунікативних властивостей. Під ситуоцієй вміщення ми розуміємо один з типів дій-відношень, при якому метою суб’єкта є вміщення об'єкта, який діє до дії, існуючої окремо і незалежно від неї.

Матеріалом дослідження е дієслова, що виступають як предикати із значенням вміщення на рівні мовного функціонування.

Тут, зокрема, реалізуються ті потенціальні значення дієслів,встановлення, визначення та аналіз яких складає основну задачу на першому етапі дослідження. Передбачається з'ясування та узагальнення значень дієслів вміщення в усіх наявних випадках функціонування, їх частотність — переважно у сучасних лексикографічних джерелах тлумачного типу (Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти томах, М.-Л,, 1950—1967; Словарь русского языка В 4-х томах, М., 1957—1 961; Словарь русского языка. Под ред. Д. Ушакова, їх 1-1У, М., 1938—1940), та фунціонування дієслів вміщення у текстах художньої літератури 80-х років XX ст.

Методом дослідження є компонентний аналіз дієслівної лексики на основі добору її з тлумачних словників російської мови з наступним аналізом функціонування її у мові. Аналіз дієслів вміщення дозволив визначити тип внутрішньої структури дано! лексихо-семантичної групи і умови функціонування лексичних одиниць, що входять до її складу в мовленні,

Апробація роботи. По темі дисертації автором було прочитано доповіді на 6 наукових конференціях (Київ, І9Я6; 1989; 1990; Санкт-Петербург, 1986,. 1988; Житомир, 1992). Надруковано б наукових праць.

Структура роботи. Дисертація включає в себе вступ, дні глави, висновки, додатки та список наукової літератури.

Зміст робота. У вступі викладені основна мета і -завдання роботи, обгрунтування вибору теми та П актуальності, наукова цінність тз можливості практичного використання одержаних результатів, подана коротка історія питання, визначені об'єкті і предмет дослідження, лексичний матеріал та методи його аналізу.

У першій главі «Структурна організація лексико-семантичної групи дісслія вміщення» виявлено кількісний склад дано! групи дієслів. Виходячи з даних, що отримані п результаті роботи над «Словарем современного русского литературного языка-. А 17-ти томах» визначено склад групи дієслів вміщення у 900 дієсловах нейтральних за використанням.

За характером диференціації підгрупи та відношенням до категоріальної семи лексико-семантичні групи можуть ма-іч ріпну структуру, У результаті аналізу внутрішньої структури лексико-семантичної групи дієслів вміщення були виявлені три ступені коикррд№<чції, -іага^ьним принципом будочи «ікну к 1<-р;>ру\ч

Структуру групи можна подати у такому вигляді: очолює групу базове дієслово ПОМЕЩАТЬ/ПОМЕСТИТЬ з найбільш абстрактною ознакою, а інші члени лексико-семантичної групи дієслів вміщення складають привативні опозиції щодо базового слова. Елементи групи класифікуються за зростанням кількісних семантичних ознак, що виділяються в їх семній структурі (від загального до більш конкретного),

Найбільш узагальнене значення у ЛСГ дієслів має слово ПОМЕСТИТЬ, яке охоплює майже всі дії вміщеия, але не має можливості до конкретизації цих дій.

Узагальнене значення можливо розглядати як особливий лексико-семантичний тип, тому що він істотно

відрізняється від початкового конкретного значення по семному складу та типу контексту. Як правило, загальні значення дієслів вміщення реалізуються в більш широкому контексті, ніж конкретні. Розширення контексту здійснюється завдяки позиції прямого об'єкту, лексичне наповнення якого складає практично відкритий ряд. Характерно і те, що найбільшу багатозначність серед дієслів вміщення мають ті, в яких загальне значення спирається на конкретне.

Семантична конкретизація слова реалізується в контексті, який значно розширює сферу використання слів. Контекстом і зумовлена ця конкретизація. Полісемія дієслова ПОМЕСТИТЬ (як сукупність ряду значень однією функцією чи як можливість визначення однією функцією ряду різнобічних явищ) дає можливість говорити у даному випадку про полісемію номінації. Кожне значення дієслова вміщення зорієнтовано на певні конкретні умови його використання.

На першому ступені конкретизації знаходяться дієслова вміщення, які включають у свою семантичну структуру такі семантичні ознаки:

1) «місце вміщення об'єкта» (охватить, влепить, развесить}. Дієслова з даною ознакою розподіляються за підгрупами з семами: «вміщення в друці чогось» (печатать, публиковать); «позбавлення волі когось» (арестовать, запрятать, изолировать); «місце заселення» (дислоцироваться, квартироваться):

2) «яхіаіа характеристика дії» (уместить, вкрапить). Аналіз цієї підгрупи показав, що в даному випадку мова йде про те, що в різних дієсловах ппреважає та чи інша ознака і що це

в

зумовлено не властивостями значень префіксів, а значенням мотивуючої основи. Домінантна ознака може супроводжуватися значеннями досягнення позитивного (необхідного виконавцю дії) стану об'єкта: уместить воїни в чемодане. упрятать ценности. Семантична ознака «якісної характеристики дії» ускладнюється просторовою семою «усередину» («Начнешь уто слово в строчку всовывать, а оно не лезет — нажал и сломал». Маяковский. Разговор с фининспектором.);

3) «кІлькіспиЙсіО'скта (нанести). Дієслова вміщення а ціни» ознакою можуть' передавати цілу низку значень, які пов'язані з мотивацією визначального слова. Дісслова даної підгрупи можуть бути мотивовані іменником із подальшою семантичною конкретизацією диференційною семою «способен» (изтафить. исполосовать). Визначальним для виразу семантичної ознаки «кількість об'єкта» є префіксація дієслів. Найбільш продуктивними префіксами даної підгрупи є префікси о-, на-, за-. Менш продуктивними є префікси вз-, из-. В ході дослідження ми Прийшли до висновку, ідо семантична ознака «кількість об’єкта» може уточнюватися тільки диференційною семою «способу дії». Інших диференційних сем ця семантична ознака не розвиває.

4) «Спеціальнии$рб'єкп» (меблировать). Характерним для вираження цієї семантичної ознаки є конкретний об'єкт, який входить до семантичної структури мотивованої основи дісслова і визначає його дію. В цю підгрупу входять дієслова вміщення, що поєднані семою «нанесення кольору па поверхню» (белить, желтить, зеленить). Семантико-синтаксичнс функціонування таких дієслів переважно можливе лише за наявності денотата, який виражений іменником, що означає будь-яку поверхню (площу), яку фарбують. Необхідно зазначити, що дія вміщення, яка розвивається семантичною ознакою «спеціальпиц^б'скт» виражається дієсловами тільки тоді, коли ці дієслова поєднуються не з конкретним іменником, а я абстрактним (пор. года белят волосы). Семантична ознака «спеціальний об'єкт» розвиває ди-ференційні семя тину «засоби дії» (грунтовать, гудронировать, смолить). Засіб дії означає різні часові, кількісно-часові та результативні модифікації дії, що нередамугься зя допомогою словотворчих формантів: -а (маслить, салять); -оса- (шйЕШЕйїе)’ -ну- {царапнутьЬ Префіксальні дієслова вміщення мотивуються дігсапрями, Чягто з&одвдн префіксальному утворенню яоїшюяадкг

дієслово входить до ЛСГ дієслів вміщення (лить-плить. рыть-прыть, качать-вкачать). Аналіз виявив, що визначальним для дієслів вміщення у виразі семантичної ознаки «спеціальний об'єкт» та диференційної семи «засобу дії» є наявність префікса. Тут найбільш продуктивними є префікси в-, до-, за-, на-, у-. Менший ступінь продуктивності мають префікси пере-, про-, под-. Диференційну сему «мети дії» мають дієслова спеціальної термінології. Префіксальні утворення дієслів вміщення з семантичною ознакою «спеціальний об'єкт» та диференційною семою «мети дії» відповідають по своєму значенню безпрефіксним

формам.

Дослідження диференційних сем префіксальних дієслів вміщення розкриває зв’язок між різними значеннями одного префікса, а також між значеннями префікса та мотивуючої основи. Певна частина префіксальних сем значно розширює семантичне поле дієслова, додаючи до нього переважно більше одного

семантичного компонента. Разом з тим, деякі значення є унікальними і виявляються передусім внаслідок впливу семантики лише одного префікса. Дієслова вміщення з семантичними ознаками «місце вміщення об'єкта», «якісна характеристика дії», «кількість об'єкта» та «спеціальний об'єкт» мають вільну, не-замкнену структуру з широким функціонуванням метафори і метонімії, що спричиняють уявне зближення між явищами

матеріального світу та явищами, які недоступні безпосередньому спостереженню за видами діяльності людини. Дієслова вміщення вступають в просторові й часові відношення, тут широко

використовується власне лексична метонімія, що пригаодить до утворення у Д ІЄСЛОВАХ вміщення нових лексичних значень.

На другому ступені ієрархії знаходяться дієслова, які включають до свого значення сему «місцфміщення» та розвивають її додатковими семантичними ознаками напряму дії вміщення: «усередину» (вкладывать, влагать, вставить). Направлення дії усередину чогось передасться за допомогою префіксів в-, за-. Слід визначити, що для такої синтаксичної структури обов'язковим є поширювач з просторовою семантикою з прийменником д, (вставить ящик в шкаф). Якщо він у конкретному контексті відсутній, то може бути легко відновлений. У поєднанні з іншими прийменниками деякі дієслова можуть означати напрямок «догори» (вмещать лампу над столом) чи «під предмет» (уме-

ститься под крышей). Ці напрямки передаються тільки іменниками, з якими поєднується дієслово. Кінцевий пункт дії вміщення тут стає ніби-то замкненим простором, де префікс передає дії цього простору: «донизу» (опустить), «навколо»

(окружить), «назоант (выложить), «по різним місцям» (развесить), «в інше місце» (переложить]. .У результаті аналізу додаткових семантичних ознак напряму дії вміщення можна зробити висновок, що безпрефіксні дієслова вміщення та дієслова із значенням вміщення з різними префіксами, які передають охоплення дією певної поверхні, синонімічні, а позначення віддалення від якоїсь поверхні у кожного префікса своєрідне: префікс с- Вказує на віддалення з поверхні (сместить), из-/ис-з меж чого-небудь (измазать), от- віддалення в процесі руху (отбросить). Просторове значення направлення дії «догори» мають дієслова вміщення з префіксом из- (взвалить), але у деяких контекстах можугь передаватися дієсловами з префіксами за-(забросить) та в- (вбросить). Направлення дії «усередину» передається дієсловами вміщення чи дієсловами із значенням вміщення з префіксом с- (спрятать). Як зумовлене контекстом, воно може бути г у дієслів з префіксом за- (залить) (обов’язково із значенням «усередину»), а також у дієслів вміщення з префіксом у- (упрятать), і мотивуючою основою з семою «усередині». Таким чином, досліджені префіксальні дієслова з додатковими семантичними ознаками напряму дії мають сроє коло лексичних значень та передають близькі, а іноді й тотожні значення. Для вторинимхзначень аналізованих дієслів характерним є утворення цих додаткових семантичних ознак чи зникнення їх при переході в інші лексико семантичні угрупуванпя.

На третьому ступені ієрархії ця підгрупа дієслів уточнюється додатковими семами: «знаряддядії» (вмазать, впрыснуть), «конкретного об'єкта» (воткнуть), «мети дії» (вселить), «часу дії, короткочасності (обмакнуть).

Семантика слова насамперед зорієнтована на певні умови використання. Багатоплановість контекстів зумовлює включення тут всіх випадків, як! потребують уточнення значеіпш слова, що розкриває деиотативннй зміст у прямій та нейтральній позиції і фіксується контекстом завжди чітко. Значно ускладнюються умови використання слів, які пов'язані з відтінками основин V гтачрчь, маргінальними питаннями, що пхпдот», у

загальну сферу конотації. З позиції семантики — слова ЛСГ дієслів вміщення ідентифікуються завдяки наявності загальної семантичної ознаки. Окрім інваріантної семантичної ознаки в структурі ЛСГ дієслів вміщення є уїла низка різних за характером семантики диференційних ознак,“'підпорядковуються інтегральній ознаці. Структурна організація ЛСГ має характер послідовного включення семантики одиниць нижчого рівня одиницями вищого рівня. Парадигматичну структуру дієслів вміщення можна визначити як комплекс взаемозв язаних семантичних парадигм, як систему міжлексемних семантичних кореляцій. Внутрішня структура ЛСГ дієслів вміщення складається з окремих типів міжлексемних семантичних опозицій, що виділяються у корпусі тих чи інших класів слів, цілої серії слів, які пов'язані спільністю категоріально-лексичних та дифереиційних сем. Однією з специфічних рис ЛСГ дієслів вміщення є однорідний, однотипний склад диферєнційних ознак. Це зумовлюється тим, що категоріально-лексичні семи припускають не будь-які, а конкретні аспекти уточнення, в межах яких і формуються певні типи диференційних сем. Такі диференційні семи виявляються специфічними для кожної групи. В структурі ЛСГ дієслів вміщення нами були виділені окремі парадигматичні угрупування, що об'єднуються за спільністю типових диференційних ознак. Попередній аналіз показав, що ЛСГ дієслів вміщення, уточнених додатковими семами, певною мірою завершує формування основи системи дієслів вміщення в сучасній російській літературній мові. Компоненти даної підгрупи дієслів можуть створювати ряд форм, зорієнтованих у напрямку збільшення кількісних ознак, які виділяються в їх семній структурі (від загального до більш конкретного). У даному випадку мова може йти про конкретний різновіід ієрархі чного типу організації. Дієслова вміщення з додатковими семами переважно префіксальні. Важливе значення туг має «фазова функція» дії, що реалізується дієсловами. Термін «фазова функція» нами використовується тільки в порівнянні префіксального дієслова з тим дієсловом, з яким він знаходиться у відношеннях словотворчої мотивації. Щодо дії, яка зумовлена дієсловами з іншими коренями, цей термін не використовується. Фазові функції префіксальних дієслів із значенням вміщення зумовлюються насамперед семантикою мотивуючих основ, тому у деяких випадках вони уявляються,

на перший погляд, протилежними значеннями префіксів. Дод -аткова ссма «часу дії» виявляється префіксальною дієслівною мотивацією. Більша частина мотивуючих дієслів належить до недоконаного виду, значно менш як мотивуючі виступають дієслова доконаного виду чи двонидові. Ці дієслова належать до групи дієслів із загальним значенням характеристики дії, що відбувається в межах певного часу та об'єднує дієслова з конкретним значенням. Дія, яка здійснюється за деякий час, передається дієсловами із значенням вміщення з префіксами: по- (часто в поєднанні з значенням «недовга») — погружать-, про- (із значенням «довго») — °пробыть', пере- (із значенням дійсного, визначеного часу дії) — перезимовать, переночевать вы- (із значенням «держати щось довгий час») — выдержать (в воде), вымочить', до- (із значенням «доведення дії до певного часу чи до кінця») — досидеть, дополнить рас- (із значенням «неквапливої, тривалої багаторазової дії» — раскладывать. Аналіз дієслів вміщення, які уточнюються додатковою семою «часу дії» показав, що цю сему можуть виражати дієслова, які означають течію дії у часу та в різних його фазах. На фазовість показують префікси у сполученні з мотивуючим дієсловом. Інколи у виявленні семи «часу дії» беруть участь суфікси: -она-(у значенні «робити дію у час того, що названо мотивуючим іменником») — ночевать, зимовать’, -и- (у означенні «додаткової дії») — досадить, домостить, довесить. Фазові значення не охоплюють все семантичне поле дієслів вміщення, але є обов'язковим його компонентом.

Дієслова вміщення з додатковою семою «знаряддядії» передають значення «вміщення, проникання у що-небудь за допомогою і якого-небудь знаряддя». Дана сема передається дієсловами з префіксами в- та на-, що мотивуються дієсловами. Сема «знаряддя дії» передає значення «проводити дію, яка означена мотивуючим дієсловом» — вбивать, вдсїЬлипать. На якісну характеристику місця вміщення вказують лексеми втискать, вминать. Вплив на конкретний об'єкт дії вказують дієслова вплести, вплавить, впекать, які об'єднані загальним значенням «робити дію», що названа мотивуючим іменником — плетение, планка, печение. Значення «напряму дії із середини» передається дієсловами, які показують на здатність об'єкта самостійно вести дію, скеровану у суб'єкт дії — всасывать,

впитывать. Значення «направлення дії на поверхню об'єкта за допомогою знаряддя дії» передають дієслова з префіксом на-(натирать, наващивать).

Додаткова сема «конкретний об'єкт» передається дієсловами, які мотивовані дієсловами з префіксом в-. Вони вказують на дію вміщення об'єкта та поєднують в собі дієслова з конкретним значенням — вкалывать, вонзать, вотюіуть. Засобом передачі семи «конкретного об'єкта» є префіксація дієслова. У вторинних значешшх дієслів^дуже часто проходить перенесення ознак з дій вміщення на інтелектуальну дію (впитывать мысли) та соціально-комуні кативну дію (всадить дешги). Дієслова з семою «конкретного об'єкта» мають внутрішні у. зовнішні взаємозв'яки з іншими ЛСГ дієслів.

Дієслова вміщення з семою «нетаріЬ передаються лексемами з' спеціальної термінології (опылять, орошать). У своєму вторинному значенні сему «мета дії» передає дієслово включать — «вводити в склад чого-небудь з якою-небудь метою» {включать в список учащихся) та замачивать — «опустити у воду з якою-^ебудь метою». Дану сему можуть передавати як дієслова вміщення, так І дієслова із значенням вміщення.

Однією з важливих проблем розвитку лексики є проблема нових слів. Це не тільки новоутворені слова літературної мови, але ї\ слова, які прийшли з інших мов, а також індивідуальні авторські утворення (оказіоналізми). Як показав аналіз ЛСГ дієслів вміщення, серед неологізмів найбільшу групу утворюють стилістично марковані дієслова. Більше третини дієслів вміщення, що входять у довідник «Новые слова и значения», мають позначки «у розм. мові» — ввинчиваться — «включатися, приймати активну участь», вкалывать — «багато працювати», вклеить — «вдарити; зробити іцо-небудь неприємне кому-небудь», вкрутиться — «займати чиєсь місце», вливать — «робити нагоняй», вписаться — «підійти», врезать — «ударити, лаяти», врубить — «вмикнути щось; почати грати», закладывать — «передбачати; випивати», заклеить — «влюбити в себе». Кількісне співвідношення Дієслів вміщення, які використовуються у розмовній мові та подані у словниках нових слів, змушують звернутися до складних проблем функціонування розмовних елементів у структурі сучасної національної російської мови та проблем їх взаємозв’язку з літературною мовою. Поповнення

словника новими дієсловами вміщення зумовлено насамперед внутрішньомовннми факторами. Однією з характерних особливостей розмовної мови є тенденція до економії засобів виразу та максимальної стислості. Тут складні ном» нативні конструкції переважно замінюються одним словом. Прикладом такої мовної економії с відіменникові дієслова, що складають численну групу у сучасній російській мові. Для цих дієслів характерним с зв'язок між семантикою похідної та непохідної основ, які називають дію, пов'язаігу з тим, що визначено у непохідній основі. Префіксація с одним із засобів розширення дієслівної лексики в російській мові. Однією з широких і активних тенденцій виникнення метафоричних значень у дієсловах вміщення в російській мові є семантична диференціація. Серед неологізмів ЛСГ дієслів вміщення менше лексичних архаізмів, ніж семантичних. Це може бути зумовлено тим, що семантика цих дієслів зорієнтована переважно на сипшфікат. Для дієслів вміщення характерними є значні семантичні трансформації, що певною мірою спричитняь розширення кількісних параметрів цієї ЛСГ дієслів за рахунок (на базі) інших ЛСГ.

Використання в літературній мові нелітературних елементів пов’язана з соціальними факторами, наприклад, з розширенням сфери носіїв літературної мови в мові яких слова, що не були літературною нормою використовуються як стилі стично немар-ковапі.

Таким чином, у загальному масиві лексичних іновацій дієслова вміщення займають незначне місце. Неологізгіи-дієслова у порівнянні з неологізмами інших частин мови характеризуються рядом властивостей.

Поповнення словника сучасної російської літературної мови новою дієслівною лексикою цього типу ЛСГ пояснюється певними внутрішньомовними причинами. Поява дієслівних неологізмів зумовлена розвитком розмовної мови, Йсіі.ц створюються за існуючими словотворчими моделями. Для сучасної системи словотворення дієслів характерний потяг до мовної економії. Поява великої кількості дієслів-неологізміь пояснюється тим, що вони означають необхідні поняття, які ранішг могли виявитися тільки за допомогою опису.

У другій главі «Зовнішні зв'язки лекснко-семянтичної групи дієслінч аналізуються вторинні значення дієслів вміщення, що

зумовлюють семантичні зв'язки з іншими ЛСГ дієслів. Розглядаються також функціонально-семантичні параметри цих дієслів на комуні кативному рівні. Зв’язок, дієслів вміщення з дієсловами інших ЛСГ реалізується у напрямку відцентрових та доцентрових трансформацій. Параметри відцентрових процесів визначалися на базі кодифікації системи вторинних значень дієслів ядра групи ЛСГ. Структура доцентрових трансформацій виявлялася на матеріалі аналізу семантичних функцій дієслів периферії ЛСГ дієслів вміщення, основні значення яких входять також у систему суміжних ЛСГ.

Як показав аналіз, дієслова переміщення розвивають значення процесів вміщення тільки в сполученні з префіксами. Ці семантичні фуіи.ції префіксів домінують у метафоричних процесах дієслів ЛСГ вміщення, які в своєму інваріантному значенні виражені дієсловами переміщення. У ході дослідження було виявлено, що префікс, як і твірна дієслівна основа, може мати в своєму складі не один семантичний множник, а два чи більше.

На першому ступені конкретизації дієслів вміщення значення «місцевміщенняоб'єкта» розвивають дієслова переміщення, (пор: выходить (на Ърогулку — окна выходят на север); внесши (вещи — в протокол); вступать (входить куда-л. — в состав чего-л.). Значення «кількостіоб'скта у сполученні з префіксом розвиває, наприклад, дієслово переміщення, (пор: нести (нести дрова — нанести дрова в сарай$. Зв'язок семантичних сфер в даному випадку здійснюється дієсловами вводить, внести, наталкивать. Незворотні форми цих дієслів мають первинне значення касації руху {наталкивать — «поштовхом насунутися на щось, примусити наткнутися на кого-небудь»). Зворотні форми, за винятком каузативної семи, семантично відповідають по значенню незворотним формам. Ці слова розвивають значення «якісної характеристики дії» (наталкивать в мешок, вводить в состав, вбить гвоздь в доску). Значення «кількості об’єкта» 4- «засіб умі» розвивають дієслова переміщення вволиться, взволакивать.

На другому ступені ієрархії дієслова вміщення значення «усередину» розвивають дієслова переміщення вползти, въехать, загнать, задвигать, запалэывать, заплывапиь заходить тощо, які у своїх повторні значеннях1 включають сему «вміщення

об'єкту усередину чого-небудь». Значення «рухаючи, вставляти щось усередину чого-небудь» передають дієслова переміщення типу задвигать, втягивать; значення «змушувати вбігти, увійти когось куди-небудь; розташовувати де-небудь» розвивають дієслова переміщення загнать, затолкать. На цій ступені конкретизації дієслів вміщення значення «усередину» розвивають майже всі дієслова переміщення з префіксами за-, в-.

Значення «місцеївміщенндЬб'єкта» з диференційною ознакою «назовні» розвивають дієслова переміщення: вывести, вынести, выходить. Названі дієслова передають значення вміщення тільки з префіксом вы-: вывести {ребенка — антенну на крышу дома); вынести {мусор — на поля страницы); выходить (на улицу — в эфир). Зв'язок семантичних сфер дієслів переміщення та дієслів вміщення може здійснюватися будь-яким дієсловом ЛСГ переміщення в поєднанні з абстрактним іменником, в наслідок чого відбувається факультативна мовленева номінація вміщення.

На третьому ступені ієрархії дієслів вміщення диференційну ознаку «мета дії» розвивають дієслова переміщення вводить, ккрадіАваться. У даному випадку вторинне значення дієслова вподипи, розвиває сему «вміщення» в структурі більш загального «вводити в склад будь-чого; вміщати куди-небудь». Дієслово переміщення вкрадываться розвиває значення «проникати ку-ди-иебудь таємно».

Диференційну ознаку «часудії, короткочасності» розпивають дієслова окунуть, окунуться та визначають сому «вміщення об'єкта в будь-що на деякий час». При цьому іпірішальчим для вираження значення вміщення є іменник, з яким узгоджується дієслово.

Значення «спещальнбгоЪб'скта», «знаряддя дії» дієслова переміщення но розпивають.' _

Серія дієслів із значенням «приеднанняо6‘єкта> своїми вторинними значеннями входять у структуру семантичного поля дієслів вміщення. Загального функціональною ознакою дієслів ЛСГ приєднання об'єкта є їх здатність виступати у предикативні функції у фразах, що передають інформацію про той чи іншим різновид «приєднання об'єкта». Основою зближення функціональної семантики «зміщення» з функціональною семантикою «приєднання об’єкта» є, мабуть, те, що названі

функціонально-семантичні сфери пов'язані з структурою володіння (кінцевий етап приєднання). Через те, що значення дієслів приєднання (володіння) зорієнтовано на вираження ситуації приєднання, вказані дієслова використовуються для вторинної номінації тих процесів вміщення, у яких семантика об'єкта вміщення носить результативний характер.

Взаємозв'язки ЛСГ приєднання об'єкта та ЛСГ дієслів вміщення підтверджуються можливістю іновацій, що виявляються у сфері мовленевої факультативної номінації.

Функціонально-семантична сфера приєднання об'єкта виявляє міцні лексико-семантичні зв'язки з семантичним полем дієслів вміщення, що мають чітко виражену бінарну структуру скерованості дії. Дії.слова з первинним значення приєднання об'єкта широко використовуються для номінації процесів вміщення, разом з тим у нашому матеріалі не зафіксовано жодного первинного предикату «вміщення», що використовується для номінації дії приєднання об'єкта.

Інтенсивність доцентрових процесів посилюється включенням до мовленевої факультативної номінації «вміщення» також групи дієслів ЛСГ «приєднання об'єкта», які не мають кодифікованих значень «вміщення».

Такий самий бінарний функціонально-семантичний зв'язок демонструють ЛСГ дієслів вміщення і’ ЛСГ дієслів переміщення в просторі. Доцентрові процеси тут, зокрема, виявляються у сферах семантичного функціонування дієслів типу: вбить, ввалить, взволакивать, внести, выходить, задвигать.

У висновках сформульовані основні загальні характеристики дисертаційного дослідження щодо функціонально-семантичної структури дієслів вміщення у сучасній російській літературній мові. Відзначається релятивний та більш абстрактний характер лексичного значення дієслів вміщення, їх специфіка; звертається увага на системні зв'язки у семантичній структурі дієслів ЛСГ вміщення. Узагальнюються результати активних процесів семантичного функціонування дієслів вміщення у плані предикативного функціонування.

Підкреслюється, що граматична сполученість дієслів вміщення певною мірою визначається її належністю до тієї чи іншої семантичної підгрупи аналізованих дієслів.

Звертається увага на те, що граматична та лексична сполученість дієслів вміщення зумовлена семантикою дісслова: граматична сполученість — переважно абстрактно-се-

мантичними ознаками дієслова, лексична сполученість зумовлюється більш конкретно-семантичними ознаками дісслова.

У додатках подається індекс 900 дієслів ЛСГ вміщення,

По темі дисертації є такі публікації:

1. Семантичні особливості і лексико-семантичні зв’язки дієслів вміщення // Питання опису російської мови як іноземної та методика її викладання: — Київ, 1986.

2. Об особенностях семантики глаголов помещения // Развитие

фундаментальных и прикладных исследований. — Ленинград, ЛГУ, 1986. — С. 38-42.

3. Функционально-семантические особенности глаголов локативной семантик» // Развитие фундаментальных и прикладных исследований. — Ленинград, ЛГУ, 1988. — С. 25—26.

4. Функціонально-семантичні особливості дієслів вміщення у російській моиі 11 Анотована програма VII наукової конференції молодих вчених, присвяченої 175 річниці з дня народження Т.Г. Шевченка — Київ, КДУ, 1989.

5. Особливості семантики дієслів вміщення у текстах художньої литератур» /7 Доповіді на IX науковій конференції молодих вчених — Кнів, КДУ, 1990.

6. Взаємодія лексико-семантичноі групи дієслів вміщення з полем дієслів інтелектуальної діяльності (у лінгві .личному аспекті) // Науково-методичні матеріали. Вип. 4. — Житомир,

3 992. — С 45-48.