автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Функционирование существительных в текстах разных стилей (на материале современных беллетристических и научных текс тов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционирование существительных в текстах разных стилей (на материале современных беллетристических и научных текс тов)"

ЮЙВСЫЯЙ ДЕШВНИЙ Л1НГБ1СТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

о

На правах рухопя-"-

«V

- ¿ШИШТетяна; Олеко г твна ^ ^ ^

ФУНКЦЮНУВАННЯ ШЗШЙВ У ТЕКСТАХ РЙНИХ СПОИВ /на матерхалх сучасних белетристичних

............-—-—-та- наукових-тексмв/.------------_--------

Спе^алыисть Ю. 02.04 - германськх мови

А в торе ф е о а т дисертацх! на здобуття наукового ступени кандидата ф4лолог1чних наук

Ки?в 1996

Дисертагцзю е рукопис

Робота виконана на кафедр 1 англ1йсько1 фйологхх. Ки1вського державного лшгвхстичного ун1вёрситету

НауковиГ' кер1вкик - доктор фиологччних наук професор

Перебили1с Валентина 1сидорхвна

Офщхйя: опоненти . доктор ф!лологхчних наук професор

Скороходько Едуард Федорович

кандидат фхдолог1чних наук доцент Сердоков Летро 1горевич

Проз 1дна орган1зацхя - БолинськиР державник унхверситет

Захист вадбудеться 16 литого 199о року об II год. 30 хв. на аасаданш спецхалхзовано! вчено'1 ради Д 50.26.01 для захисту дисертащй на эдобуття наукового ступеня кандидата фйюлог1чних наук при Кихвському державному лшгвхстичному ун 1верситет I /252650, и.Кихв, вул. Червоноармгйська, 73/

3 дисертацхзю можна ознайомитися у науков1й бiблioтeцi хСихвського державного дшгвхсткчного ун1верситету.

Автореферат розхслано 1996 року.

М.П.Дворхецька

Учений секретар ,7

спе!цал1зованох ради ^

Серед багатьох проблем, якг привертають увагу лхнгвхстгв в останнх роки, особливе м!сце постдачть проблемк функцхснування лексичних одиниць.

Функц1онування лексичних одиниць - явище.багатоаспектне.. В це поняття ми включаемо: вживан1сть слона, тобто його частоту; сполучуван1сть; розпод|л елхв у текст!; реал1зац1о в текст! лек-сично! семантики; реалхзапхч в текст! граматкчнот семантики; кому-нхкативну функлдо слова в текст!; виник'нЬння стилхстичних ефекттв.

^^ютадагцю про перший тэ названия аспектов функпхенувакн?! лексичних идиниць дають частотах словники /ЧС/, ЯК1 вхдоораяа'отъ етатиетичну структуру текстхв, показуять, з яких лексичних елемен-т}в пкляпялться тексти, яка частота яаних елемвнттр. позволять пифег>енцт1овати випадковх та законсухрнх явипа в тексту.

Зв1дси випливае, що для повнот I точно! в1дповхд1 на питания про законом1рност! вживаностх лексичних одиниць у текстах необх1Д-но охопити р1знт сфери тх функцхонування, тобто зхставити якнай-бгльше рхзних галузевих ЧС.

Окрем: аспекте функцхонування розглядали багато мовоэнавц1в: П.М.Алексеев, С.Д.Береснев, А.С.Григор'пва, Л.Г.Данцевич, Л.А.Цус-товойтова /вяшванхеть лексичних одиниць/, М.Р.Кауль /функшону-вання субстантивних словосполученъ/, М.б.Кадирина /розподхл лексичних одиниць у текст г/, 1.1.Квас*)':, А.I.Мамижеза /функцхонуван-ня антонхмхв/, В.М.Московии /функцхенування низькочастотно? лексики/, Л.С.Яровенко /функцхонування виоокочастотнет лексики/

Однак проблема функцхенування не одержала достатньо повнл розробки. Са"е тому ми визнали можливим присвятити ?Я наше диоер-тапгйне дослхдкення.

^ Эб'ектся дослхд?.енна с функцзЬнування хменник1в алглхйсько" мови в сучасних текстах рхзних ханрхв та пымов,

Лосд^ет дослхдясення - функцхокування високочсототких ник1а анг'Л1йеьки!' мови в худ они хх та наукових текстах загальним обсягом 8 769 ООО слововяивань.

У робот1 перев1рялася гипотеза: частота 1менникхв, Тх Форм.

моделей, сполучуваност1 та ланцч*к{в моделей сполу"уваност1 о текс-торозмежувальним фактором.

Ыеточ дэсл1дження е системний опис функцхонування високочас-тотних тмен;-1»;к1Б у чекст!.

Основну мету дослинення передбачаетться досягти, розглядаю-

чи наступиi конкретно задачу:

- 31птавлення корпусу гменникхв i ix частот у рхзних ЧС з метою виявлення закононпрноетей функцхонування 1менник1В е одному Я р1зних жанрах та гидмовах;

- класкф1кац1я висскочастстни! лексики, видглення функцхо-нальних клас1в /ФК/ 1меннккхв, вкявлення особливостей i законощр-ностей ix функцхонування в худоннгх та наукових текстах;

. - виявлення особлив остей реал1запп в текстг граматичних ка-терорхй;

- виявлення функц10нальних характеристик граматично? сподучу-Еаност! 1менкик1в.

Актуальн1еть даного дослхдження визначаеться загальною тен-дендгею сучаснок лхнгвхстики, спрямованога на дослгдження функционально* сторони лексичних одиниць, важлив1стю науково обгрунтовано го выбору граматичного та лексичного мгнхмуму в npoqeci навчання iHoaeMHoi ыови. '

Матерхал досладження - 79 високочастотних хменникхв англгйсь-ко! моей, ЯК1 були В1дхбраН1 з реестру " The Deskbook of Most Frequent English Collocations".

У po5oTi застосовуються pi3Hi за cboIm характером методк i прийоми лшгвхстичного аналхзу: статистичнх методи /кореляцхя paHriB, критерхй Стьюдента, розподхл за квартилями, 1ндекс лексичного зв'язку текст1в/, методи дистрибутивного аналхзу, семантично-го аналхзу,- Teopil граф1в, эхставно-тилологхчний аналхз.

Наукова новизна даного дослхдження полягао в тому, що в ньом вперае у пор1вняльному план1 розглядаяться функцхонування високочастотних 1менник1в у текстах р1зних фуншдональних стил1в /ФС/ /белетристичному та науковому/, жанрах /хуцокньот прози, драматург^, метахудокн1х текстах/, гидмовах /сусп1льних, фхлологхчних, технхчних наук, к:гномистецтва, харчово! проыисловост1, електро.Ч1ки Одержано ФК слхв у рхзних стилях, видхлено типов1 моцел1 сполучу-ваност1 високочастотних хменникхв.

Теоретична значимicTb роботи полягая в тому, що-в Н1й:

- виявлено закономхрностх функцхонування високочастотних i.v,eHHHKi3 у текстах одного i pismix saHpis та пхдмое, що r вкла-д.ог-1 у лхнгЕхсткку тексту;

- перев!рено правом!рн!сть екстралоляц1т данях галузевих ЧС на тексти {ншот галуз!, тобто уточнено положения статисткчнот лексиколог!!;

- виявлено закономгрност! граматичног еполучуваност1 англхй-ського 1менника, доведена в!дсутн1сть прямот залежност!' сполучува-ност! 1меннин1в в!д тх семантики.

Практична ц!нн1сть досл!дження полягае в тому, що його результата 1 методи можуть використовуватися:

- у лексикограф1чн1й практгап при укладанн! галузевих ЧС, а також словник!в сполучуваност! англ!йськот мови;

- при читанн! спецкурс1в э фунгаЦональнот граматики та функ- , ц!ональноу стилистики;

- у лекц!ях, на практичних та семхнарських заняттях з граматики, стил!стики та лексиколог!! англ!йськот мови;

- при написаннг курсових 1 диплоыних роб!т;

- при створенн! навчальних посЗбник!в з англ}йськоу мови для гуман!тарних 1 техн!чних вуз!в.

Апробац1я основних результат {в досл!дження зд!йснявалася на наукових конференциях у К1ровоградському державному педагог!чному. 1нститут1 1м. В.К.Винниченка /1989 - 1995 рр./, на наукових конфе-ретцях "Ст&тистична лекснкограф!я 1 навчальний процес" Ди?в 19В9/ 1 "Текст. Терм1н. Словник." /Китв 1989/, на заседаниях кафедри англ1йськот ф!лолог!т К1ровоградського державного педагог!чн^го ^статуту В.К.Винниченка та кафедри англ1йськот ф!лолог1т Китб-ського державного л!нгв}стичного ун!верситету.

Основн! положения дисертац!т знайшли воображения у восьми публ!кац1ях,

*На захист виносяться так! положения:

1. Високочастотн! 1менники мають тексторозмежувальку спро-можн1сть нав!ть якщо вони стил!стично нейтральн} \ не с маркерами стил!в.

2. Дан! про частоту 1менник1в е основою для вид!лення ФК 1менник!в, якими в!др!зюготься р!зн! масиви текст!в. Т!сного зв'язку м!ж ФК 1 семантикою !менник!в, як! в них входять. не виявлено. 3 цього вилливае, що частота !менник!в не залежить в!д тх семантики .

3. Частота !менник!в, тх форм, моделей сполучуваност! та ланцпкк!в моделей сполучуваност! с параметрами текст!в р!зних ФС, жанр!в та п!дмов. На основ! параметр1в: вживан!ст'ь !менник!в, час-

тота !менник!в в однин! та множим!, сполучуванхсть !менник!в з не означеним, означеним та нульовим артиклями, приев!йними, вказ!вни ми, неозначеними займенниками,'"частота моделей ак ; КргрИ , Яргрн - будуеться багатом!рний прост!р текс^в, який мае свою структуру для коадсго параметра.

4. У багатоытрному простор! текст!в, побудованому на баз! синтезу 20 параметрга, драма знаходиться на найб{льш1й в!ддал! в) ус1х !нших тексттв, а тексти з електрон^ки е центром цього простс ру, демонструючи найыенш! в^дстан! в!д !нтих текст!в.

5. Дан! проведеного анал!зу ще раз п!дтвердкують положения с мготичного закону простоти /чим прост!ша одиниця - морфема, формг модель, - тим част!ше вона вживаеться/ ! закону переваги, який ствердкуе, що ! в мо»1, ! в мовленн! е в!д 5 до 105» високочастоп одиниць, якиы належкть основне функц!ональне навантаження в тенсч

Структура дисертац!т. Робота складаеться !з вступу, 4 глав, висновк!в, списку л!тератури та додатк!в.

Зм!ст роботи. У вступ! мотивуеться виб!р теми, формулюеться основна мета та задач! дослхдасення^ видхляються його об'ект ! пре мет, визначаеться методика досл!дження, обгрунтовуеться актуаль-н!сть, наукова новизна, теоретична значим!сть та практична ц!нн!с роботи, викладаються положения, цо виносяться на захист.

У перш!й глав! "Деяк! аспекти функц!онування одиниць' мови" розкриваеться поняття функц!онування, обгрунтовуеться необх!дн1с: врахування фактора ч'астоти при виэначенн! ФС I стилю автора:, при в!дбор! лексичного м!н!муму для навчання !ноземно! мови, при авт( матичн!й сбрэбц! тексту. Розкриваеться поняття сполучуваност!, сп: в!дношення валентност! ! сполучуваност!, розглядаеться питания р< под!лу одиниць у текст! та реал!зац!я в текст! лексичнот й грама-тично! семантики.

Перша глава е теоретичною основою для вир!шення ряду питань як! розглядаються у наступних главах.

У друг!й глав! "Частота !менник!в як одна 13 характеристик IX функц!онування" наводяться !снуюч1 класиф!кац!т лексики за ча( тотою, анал!зуеться вживан!сть високочастотних !менник!в у текстах, як! належать до р!зних ФС, жанр!в ! п!дмов, даеться пор!вня; нийаналхз тх функц!онування, вид!ляоться ФК сл!в.

У сучасному мовознавств! !снуе дек!лька процедур класиф!ка-

лексики за частотою. Найб!льш розповсюджениыи е класиф!кац!т на основ! абсолютно? та в!дноснот частота слова, на основ! його рангу. Спроби дати класиф!кац!га лексики численн1, але сама класи-ф!кац!я зд!йснн>еться рхэними авторами по-рхзноку: вид1ляеться р!з-на к!льк!сть Б1др1зк1В шкали частот, використовуються р!знг "спосо-"" би проведения лея м!к ними. Так, на основ! абсолютно} частоти слова побудовано б!льш1сть словник!в. Б!льш!сть л!нгв!ст!в вважа-ють абсолютну частоту головною ! м!н!малЬною необх!дного характеристикою вживаност! лекскчних одиниць у корпус! обстежених текстов.

Л!кгв!сти визнають, що в будь-якому ЧС завжди е невелика трупа духе частих слгв, велика трупа рхдкс вяиааних сл!в, а мхе ними двсма п!дмножинами энаходиться перех!дна зона, в як!й р!зниця м!ж ядерними та перифер{йними елементами стерта. При цьому, !з зкен-■шенняы частоти зб!льшуеться к!льк!сть одиниць, як! знаходяться в .одному Ытервал!.

Питания, де проходить межа мхж.цими зонами, е сп!рним. У да-ному досл!дженн! до ядра входять елементи, як! складають 75% дос-л!джуваного матер!алу, до основног системи - елементи, як! формують 90& масиву, а !нш! 105Й становлять перифер!о.

Оск!льки використання абсолптних частот робить немоясливим по-р!вняння даних, одержаних на основ! виборок р!зних об»ем!в, деяк! вчен! пропонуять класиф*ггувати лексилу, використовувчи в!дносн! частоти /в!дношення абсолютно! частоти до загального об'ему икбор-ки/. Такого принципу дотримуються Л.В.Малаховський, В.К.Мошке*

Класмф!кац!я лексики за частотою коклива також на основх рангу слова, п!д яким розум!еться порядковий номер слова в частотному списку, упорядкованому за змекшенням частот /Е.Торндайк/.

У деяких словниках поряд з абсолптною частотою слова дасть-ся !/исго ранг /Г.В.Васовська, О.О.Вербицький/;

У дан!й робот!" використовуються абоо.татн! й я!яносн! частоти та ранги сл!в залокно в!д конкпетних ц!лей ! завдань.

Досл!дження виконано на матер!ал! групи !менникхв, як! маять високу .вживан!сть у мовленн! ! характеризуются в!рог!дною частотою /40 i б!льше вживань/ хоч би в одному !з анал!зованих ЧС. Для таких !менник1в укладено ЧС двох ФС: белетристичного та наукового. Ц! стил! вибрано, виходячи з того, що вони е основними в будь-як!й роэвинен!й лхтературн!й мов! ! д!аметрально протилежн! за своео конун!кативною спрямован!стю.

Для белетристичного стилю укладено ЧС худокньох прози

/ЧСхуд./, драматург!i /ЧСдр./ ! ыетахудожн!х текст!в /ЧСм.худ./.

Для наукового стили - ЧС сусп!льних /ЧСсусп./, ф!лолог!чних /ЧСф!л./ i техн!чних /ЧСтехн.7 наук, п!дмов к!номистецтва /ЧСк!н. харчово* промисловост! /ЧСхарч./ й електрон1ки /ЧСел./.

BiibaicTb is укладених ЧС належать до розряду невеликих, ос-нованих на виборках в£д 399 ООО слововясивань. Два словники /ЧСел. ЧСтехн./ ябляють собоаэ м!крослоБники, тобто словники, виборки яних меншх за 100 ООО слововживань.

Питания про характер виборки мае вир{кальке'значения з точки эору функц!онування одиниць у текст!, оск!льки ЧС в!дображапть тгльки тх особливост! мовлення, як! е у виборц!.

При формуванн! виборки враховувалаея ц л!нгв!стична одно-р!дн!сть, п!д якою ми розум!емо однор!дн!сть мови, хронолог!чну, функц!онально-стильову, тематичцу однор!дн!сть та однор!дн!сть жанру. Виборки кожного !з укладених ЧС е однор!дними, але вони не однор!дн! м!ж собов.

Для перев!рки г!потези про тексторозмежувальну спромокн!сть йисокочастотних !менник!в укладен! ЧСз!ставлялися трьоыа способами: за списком частотних !менник!в, за ix часготними характеристиками, за сп!вв!дношенням ix частот.

Ус! !менники були класиф!кован! за ix пояшрен!стю. Були в!-д!бран! !менники з частотою 40 i б!льше, як! зустр!лися у максимально к!лькост! списк!в /8/. У цю групу входить лише tiae /1,27% в!д загальнот к!лькост! досл!джуваних !менник!в/. Друга за к!льк!стю група складаеться з трьох високочастотних сл!в, сп!льних для 7 ЧС / part , worlc , year. /, що складае 3,8%. Всього 14 !менник!в /17,72%/ з частотою 40 ! вще зустр!лися б!льше, н!ж у половин! списк!в. 17 лексичних'одиниць /21,52%/ е високочастотними тхльки в одному списку.

У даному досл!дженн! встановлюгаться так! пороги спхльност! списк!в !ыенник!в у ЧС:

- висока сп!льн1сть - 100 - 80 % списку;

- сп!льн!сть вища середньо! - 79 - 60 %\ 1

- середня сп!льн!сть - 59 - 40 %;

- сп!льн!сть нижча середньо? - 39 - 20 Й;

-"низька сп!льн!сть — 19 — I

Не виявлено жодно? пари ЧС, яка б характеризувалася повт:м зб!гом ix лексемного корпусу, середньою сп!дьн!стю та сп!льн!стю вищо» середньот. Аналхз також показав, що за частотою високочас-

тотним хменникаы властиво б!льше специфЬших, н!х сп!льних рис наЕхть у рамках одного ФС.

Биявлення лекснчного эв'язку текст1в на основ! даних ЧС прозодилося за формулою I- -с— " ' ■йе с ~ К!ЛЬК1С1?Ь сп!ль-

них сл1в у з!ставлованих ЧС, к« - к!льк!сть сл!в, як! з,уетр!гкея лише в ЧСЛ . ^з - к!льк!:сть сл!в, як! зустр!лися лизе в ЧС5 .

Анал1з показав, що текстхв, якх були б тотозними за високо-частотниыи 1менникаыи, а також дуже близьких 1 блкэьккх ке вияв«-но. 4 пари текстов налевать до групп середньот близькост!, 15 пар-нижче середньо? близькост!, 15 пар - вхддален!. Не мае блкзькос-т! одна пара текст|в /др. - ел./.

Кореляц}йниЯ аналгз показав, що 13 парам ЧС властива пряма кореляц!я, тобто !з зростанняы частота у першону стску эростае частота } в другому. Це е св1дченняы того, що в цих ЧС сп!вв!дно-шення частот визначаеться сп{льними законом!рностями. Заф!ксовано-такок 4 випадки обернено? кореляц!!, при як!й 1з зростанням часто-ти у першому списку зменшуеться частота у другому. Це ЧСхуд. -ЧСел. / = -0,33/, ЧСдр. - ЧСхарч. //>. » -0,38/, ЧСдр. - ЧСел. • /р = -0,36/, ЧСдр. - ЧСтехн. / р ■ -0,31/. /Табличний покаэник р = 0,31/.

Очевидно, це вказуе на вхддален!сть белетристичного з*д наукового. Особливо це стосуеться текст1в п'ес; драма за багать-ма параметрами сто?ть осторонь в!д хнших текстов.

У даному досл!д*екн! була зроблена спроба виявити своер!*-нхсть функц!онування кокного !менника, обумовлену комун!катиЕног. спрямован!стю з!ставлвванкх ФС.

1стотн1сть розходжень мха вхдносними частотами вияеляласг за д^помогоо критерха Стьвдента. Для пхдрахункгв був ггр1:Г:няи.; 5 % рхвсиь значимость Результати анал!зу показали, що сергд р!в белетристичного стилю иакскыальну кхл.ьктсть розхолжень мають ЧСхуд. - ЧСдр. /45/, а м!н!кальну /41/ - ЧСхуд. - ЧСм.хуг,.. гг'-то за к!льк!сто сл!в, як! мають !стотн! розходкення хх час^.-» тексти худокньот прозн та. ыетахудожн{ в б!льш близькими, н!ж ц! а тексти у пор!внянн} з драматургхчними.

3!ставлення к!лькост! !менник!в, частоти яких мають {стотн! розходкення в ЧС гуман!тарних наук, виявило, що найбхльше сл!е розмежовугать ЧСф!л. - ЧСк1н. /61/. ЩнЫалъка. я!льк!сть розхо-дкень для ц!с! групи эаф!ксована для ЧСсусп. - ЧСф!л. /49/.

- о -

Найнижчий показник хстотних розходкень властивий текстам природничо-технгчних наук. 1х розыежовують менше половини хменни-к!в. Це е ще одним свечениям ун!ф!кованост! наукових текс^в, в тому числ! х на лекоичному р!вн!.

Ще одним фактором, який впливае на вживанхсть слова, е його налеянгсть до певно? п!дыоии. Г1!дтвердженням цьому е оставления я!лькост! !менник!в, як! розмеьовують тексти гуман!тарних'та при-родннчо-техн!чних наук.

3!ставлення текст!в белетристачногс та наукового стил1в показало, що б!льше половини !менния!в розмеяовують ус! пари текс-?!в. Тут зафхксована максимальна к!лькхсть таких лексичних одинии 65 /худ. - ф!л., м.худ. - харч./. Це доказ того, що данг стил1 е протилежними за чх функц!ями та формою викладу. Основною функцгею наукового стилю с повхдомлення ново* гнформацп в лог!чно орган!-зован!й, лакон!чн!й форм!, а тексти художньог прози виражаать об-разно-естетичне сприйняття св!ту, що впливае 1 на форму викладу. Сл!д також враховувати ! форми ввдобрадення дхйсноет! у свгдомо-'ст!: худо«н!й образ та наукове поняття. Очевидно, ця специфика ФС ! поясняв той факт, що найб!льша к!лькгсть !менник1в, як! маоть !стотн! роэходження, характерна для цих пар стил!в.

Одержан! дан! також п!дтверджують думку про.те, що частота слова в текст! е, з одного боку, результатом досить в!льного вибО' ру ц!е* одиниц! мови з багатьох хших, якх складають систему. 3 !ншого боку, на виб!р лексики впливають закони ФС, жанру, теми, способу розпов!д! ! т.п.

Виявлено тенденц!» !менник!в до част!шого розмежування текс-т!в белетристичного стилю в!д текст!в наукового. В той же час великою е к!льк!сть !менник!в, як! розмежовують тексти гуман!тарних та природничо-техн!чних наук, незважаючи на тх налекн!сть до одного ФС. Можна припустити, що на вживан!сть високочастотних хмен-никхв впливае тематика текстхв: чим менше сп!льного в темах, тим б!льша р!зниця в частот! лексичних одиниць. Але ця г!потеза вима-гае подальшого досл!дження.

Анал!з показав, що кожна п!дмова I кожен жанр демонструють свот особливост! функц!онування в них !менникхв, нав!ть високо-частотних, стил!стично нейтральних.

Знайшла п!дтвердження й !нша г!потеза: ЧС не мать узагаль-гегачз'г фунет . Дан! одного галузевого ЧС не можна екстраполт.вати

- t» -

на !нш! ЧС, оск!льки кожн!й п!дмов! чи жанру властивий св.!й наб$*> високочастотног лексики. Тому дан! ЧС - це !нструмэнт диферениЬо-вання як ЧС, так i жанр!в чи пхдмов. 1ншими словами, основна фунн-ц!я ЧС - диференахоича.

Биявлено середно силу зв'язку кожного тексту э yciM& !нши-ми. Найсильн!ший зв'язок з !нгоши текстами характерний для текс-т!в з електронхки, найслабший - для текст!в з ф!лолог!?.

Для перев!рки г{потези, що коэсна ЛСГ' эдатна розмековувати текста, yci !менники бут розлод!лен! по 12 ЛСГ'. При цьому спосте-р1гайться закономхрнхсть: ксжен ФС розмежовуеться невеликою групою ЛСГ. Так, б}льше половини !менник!в, як! розмежовують yci три бе-летристичннх жанри належать до трьох ЛСГt Pen-pie «ad th*> Yamily: man, iafflily^ group, party; General and Abstract Terms? thing, case, state; Space and Timet day, time, light.

У текстах гуман:старних наук майже третя частина !менник!в, як! мають високу тексторозмежувальну силу, належать до загальних та абстрактних терм!н!в: case, problem, condition, type, example, kind.

У текстах природничо-технЬших наук ус! п!дмови розмековуоть-

ся 8 !менниками, три з яких належать до ЛСГ' Substances . Mate- ' rials. Objects T Equipment s material , use , water , три -до ЛСГ General and Abstract (Terms : system , state , con-

dition . Характерно, що ясоден !з !менник!в, який мае максимальну тексторозмеясувальну силу у белетристичному стилх, не належить до ЛСГ Substances, i!ateriale, Objects, Equipment . В той же

час, серед ¿менникхв, якх роэмежовуют:- текста природничо-технхч-них наук, немае хменник!в, як1 б належали до ЛСГ' People astf the FamiW та' Buildings , Houses « The Hoae . Clothes . '<!■

ireaoro боку, в текстах хтрирзднячо-технгжих наук зайхксокако 9 !менник!Е, що належать до загальних та абстрактних. терм!нт~-тексторозмежувалъна сила яких piBHa нулю / type , example , kind , chance , force , difference , practice , page , cauac /. У текстах белетристичного ФС таких лексичних одиниць - 5 / type, size , condition , example , difference /.

Привер-тае увагу той факт, цо немае «одного !мекчика, який розмежовував би вс! масиви текст!в. Не виявлено такок !менник!в, як! б мали нульову тексторозмежувальну силу в ycix текстах.

На вживан!сть !ыенник!в у. р!зних текстах можна подивитися

i з хншого боку: встановити, скхльки хыенникгв розмековують пев-ну кхльк1сть текстов. Так, максимальна /34/ i ыхншальна /16/ кхльк1сгь ЧС розмежовуеться лийе однлм пленником кожна / man : cauce 5 вхдповхдно/. Промхжне положения посадають групи, якх розмеяовуються киькома хменниками /вхд 2 до II/.

0ск1льки лексичнх одиншй мають рхзну вхиван!сть у текстах, було вид1лено за частотою Ж, гид якиш в данхй робот1 розумшть-ся групи 1менник1В, якх мають однакову вагу в текстах певного аанру чи певноу пхдмови.

Було ввд1лено 7 ФК для драматург 1чних текстхв, 8 $К - для текстхв з електронхки, по 9 ФК - для метахудошпх TeacTiB, текстов суспхльних наук та кшомистецтва, по 10 ЗК - для текстíb ху-дог.ньо; прози, фхлологхчних наук,.II ШК - для текстхв з харчово? прсмисловостх. Рхзна кхлькхсть ФК у рхзних текстах законоыхрна, оскхльки, по-перше, межi частот pÏ3HÏ, по-друге, кожний стиль мае cboï особливост1 вживаностх хыенникхв.

Те саые слово може належати до ФК, якi знаходяться на великий В1дстан1 один В1д одного в рхзних жанрах i пгдыовах. Так, 1ыенник time знаходиться у 10-му ФК в ЧСхуд. i в 1-му в ЧСдр. , хмонник - example входить у 10-й ФК в ЧСфхл. i в 1-й - в 4Ckíh.

1менники, якх входять до рхзностильових ЧС, -свхдчать про ще бхлыну р1зницо в надежности до SK. Так, тменник material знаходиться у 1-му ФК в ЧСхуд., ЧСдр. i в П-му Ж в ЧСхарч.

3 хншого боку, в кожному is яанрхв та кожн1й niflMOBi е низькочастотнх хменники, Ж яких маять той саыий номер /перший/. Це слова idea , type в жанрах белетристичного стилю; air , ■bottom , center , light , minute , month , side , table в текстах гуманиарних наук; .ara » chance , man , money , party, question, sign в текстах природничо-техн1чних наук.

Нами спростована гхпотеза про пряыий вплив семантики на розподхл хменник1В по §Н, тобто на ïx частоту. Не можна твердити, цо в текстх переважавть 1менники яко!сь однхе! ЛСГ. Текст н1коли не будуеться is сл1В переваяно одн1е? ЛСГ, i сказать, що певна ЛСГ виходить на перше М1сце в текстi, неыожливо. Немае прямо! за-лежностх mix частотою i семантикоп лексичних одиниць.

Цифровх дан! дозволили пробити щэ один висновок: чим нижча частота 1менника, тим бмызе одиниць об'еднуеться в один ФК. Цим за раз одержано пгцтвердження закономхрностх, згхдно з якою хз зыензенням частоти збхльдуеться кхлькхсть одиниць, якх знаходять-

ся в одному частотному 1нтервал1.

Проведений багатоаспектний анал!з функцхонузання високочас-тотних 1менник1В показав, що тексти хстотно зхзрхзняютъся за зсЛ-ма параметрами, тобто котаому хз чанрхз, 5С, коян1й эдас-

тивий свхй Ha6ip високочастотно? лексики; Це св*дчить, ir;o часто--, та лексем мае велику тексторозмежузальлу силу.

У третi'Л главi "•Зуннцхснування форм тмеяника" дае-ося ана-Л13 функцхонування форм менника та Яого сполучуванос.'Х з артиклями та 1ншими детерминативами.

Досд1дяення функц1онузання форм числа провояигас.т г три етапи:

- з1стазлення уасиэхв текстхз за частотою форми одаани;

- з!стазлення масязтэ текст ib за частотою

- з!с?авлення частот форм однини та мнозсини з косному масивх.

Показнини критерга Стьодента св!дчать, що яанри белетристич-

ного стило показують б!льше хстотних розходжень иЬи собою, при 1х з{ставленнг з текстами <5С науки. Тексти гуман!тарних наук повн!сто.розходяться як мхж собою, так i з текстами природничо-техн1чних наук.

Ictotho розходяться 33 пари tskctíb Í3 36 можлизих. Нехстот-нхсть роэходжень эафхксована для однхет пари текстхз, якi належать до одного ФС /харч. - техн./, i для дзох пар текстхз, якi налезать до р!зних ФС /м.худ. - оусп., худ. - ел./.

За одержанный поназниками критерию Стьюдента встановлено мхру розходження мхж текстам за даним параметром. Велика вхдстань зластива 19 парам текст!в, мала - 2.

Форма мновики розмеяовуе тексти меншою м!рою, híi форма однини.. I7 пар текст1в не показують хстотних розходэсень. Характерно, що HeicTOTHicTb розходжень заф{ксована i для тенсгга, як! належать до одного ФС: тексти гуманхтарних - пркроднкчс-техн!чних наук та тексти худояньо? прози - метахудожн1 тексти.

Велика в¡дстань властава 7 парам текст!в, мала -2.

На основí показникха критергю Стьюдента для Еяивгностх форм множили та в$дстаней mí® текстами за метода;.® Teopit граф1В побу-довано багатом£рний прост{р масивхв текстхз, який показуя ступ!яь зв'язку míe текста^::.

Наведений граф чхтко пеказуе, зо всередин! пього простору зидхляюгься закритх пхдсистеми, пов'язанх дузе сильним ав'язяом.

Це тексти першого ступеня спаяностх: ел. - харч. - к1н. - фхл. -сусп. /усх науков!, кр1м текстхв э технхчних наук/, худ. - сусп. фхл. - кхн. - ел.;Техн. мае середнхй зв'язок з усша науковими текстами, крхы ел., i нивчий середнього та слабкий в белетристич-ними текстами.

Тексти другого ступеня спаяностх /тексти, яким властив1 ду-ке сильний х сильний ав'яаки/: худ. - ы.худ. - кхн.

Драматург1чн1 тексти характеризуются слабкиы ав'язком з ус на хншкми ыасивами текстхв.

Багатомхрний простхр масив1в текстхв за параме ром частота хменникхв у ыножинх ел.

Умовн1 позиачення: ■ - духе сильний зв'язок; •-сильний эв'язок; ^ ■-■-■■ - зв'язок вище середнього; =•=■ = -

ссреднхй зв'язок; - - — - зв'язок нижче середнього; ----

слабкий зв'язок.

Подхбнх багатом1рн1 простори побудованх за ус1ма параметрами, й'хх розглядаються Е дисертацхт.

0дер)кан1 дан1 свхдчать про те, що хоч у текстах спостерхга-вться хстотнх розходкення за обомапараметрамк, текстороз*!в*даййЬ«а сила хменникхв в одниих бхльша, нхк у множим!.

Результат« зхставлення частот 1меняиК1» а аднш! ^а «ножинх Ь кожному ыасивх текстхв показали, що йсх 9 т-руп локаэують хстот-нх розходаення. При цьому перевага вхддаеться йживаннп 1менникхв в однин1 в обох ФС. БисЛовлшмс припущення, що це е загальномов-Ною унхверсалхею.

С'татистичний 4шал?:», Эд1Йснений для леревхрки гхпотези про теКс*орозмежувальну ейромокнгс'ть артиклхв та хяших детерыхнати-

Показав, що вкиван^ггть 1яёНййк1в з не означении артиклем бхль-

ше розмежовуе жанри белетристичного ОС, н1к пгдмоеи наукового стилю. Мхя текстами белетристичного стило 1 текстами гуманпарних наук б!льше схошэст!, нхж' мх* текстами белетристичного стилю I текстами прир0днич0-техн1чних наук. Немав розходжень м!эс 9 п?рами тйкст!в, що вказуе на однор!дн1Сть даних маскв1в за циа параметром.Велика э встань характерна для 7 пар текст1в, мала - для 6.

За сполучуванхстю тменникгв э означеним артиклем тексти белетристичного стиля - тексти природничо-технхчних наук 5тах«т мхя собою, тексти белетристичного ОС - тексти гуманхтарних наук. Хстотнх розходг.ення заф!ксованх для 26 пап текст!в. нехстотнх -для 10. Однорхдними за даним параметром^ 10 пар техст1э, мала в!дстань характерна для 4 пар.

Частота еполучуваност! !менник!в з нульовим артиклем може бути добриы !нструментом для розмежування всхх жанр!в 1 гЛдиоз. Вхн розмежовуе ус! жанри белетристичного ФС та п!дмови наукового. Не-спод!ваним виявився той факт, що вяиван!сть хменник!в з нульовим артиклем мае тенденц!о бхльше розмеяеовувати тексти, як! належать до одного ФС, але р!энкх жанр!в та пгдмоа, нхж тексти рхзних ФС. Цей параметр мая б!льпу розрхзнювальну силу, н!ж два попереднх. Не!стотн!сть розходжень заф!ксована всього для 2 пар текст|в /худ. -ф!л., м.худ. - сусп./. Велика в!дстань характерна для 15 пар текст!в, мала - для 5. Найсильн!тий зв'язок з ус!ма хншими текстами мають метахудожн* тексти /як ! при сполучуваност! з оз-наченими артиклем/, найслабпиЯ - тексти з харчово! проиисловост1 /як г при сполучуваност! з неозначенич артиклем/.

За частотой хменншав з приев1йними займенниками тексти, як! належать до рхзних ФС /тексти белетристичного стилю - тексти гума-н!тарних наук/, маять б!лыае сп!льного, нхж тексти одного ОС /тексти гуман!тарних - техн!чних наук/. Но даному параметру 1стот-н! розходження заф!ксован! для 28 пар текст!». Белику в!дстань мають 18 пар текст!в, малу - I пара текст}в /худ. - к!н,/.

Максимальна сила зв'язку з !кшими текстами за.ф1ксозана для текст!в художньот прози, м!н!мальна - для текст1в з харчовот про-мисловост! та ф!лолог!чних наук.

Сполучуван!сть !менник!в !э вказ!вними займенниками покаэуе, що даний параметр схильний б!льше роэмеяовувати тексти р!эних ОС. В!н розмежовуе.22 пари текстхв. Велика в!дстань характерна для 6 пар текстхв, мала - для 5.

з неозначеними займенниками показуоть, що ix функц!онування в р!зних SG /тексти белетристичного 5С - тексти гуман!тарних наук/ показуе б!льше сильного, н!ж в текстах того самого ФС.

HeicTOTHicTb розходясень характерна для 25 пар текст!в. Велика в!дстань властива 9 парам, мала - 3. Найсильн!ший зв'язок а ус!ма масивами текст!в характерний для драиату рг !чнкх текст!в, найслабший - для художньоТ проэи.

Ус! досл!джуван! масиви деыонструють тенденц!ю до розмеку-вания за вс!ыа параметрами. Виявлено, що максимальна к!льк!сть ви> падк{в найсильийпэго та найслабшого зв'язку характерна для драма-тург1чних текстов. Так, найсильн!ший зв'язок текст!в цього насиву з 1ншими текстами заф|ксований на основ! частоти сполучень !ыен-ник!в а вказхвними та неозначеними займенниками. Таку ж к!лькхсть випадк!в найсильн!того зв'язку мають метахудожн! тексти за частотою сполучень !менник!в з означеним та нульовим артиклями, Най-слабшим е зв'язок драматург!чних текст1в з !шими масивами за частотою 1менник!в у мнокин! та IX сполучень з неозначеним артиклем.

Таким чином, результата досл!дкення вживаност! форм 4менника п!дтвердали г!потезу про те, що дан! параметри мають р!зну техсто-розмекувальну силу. .

У четверт!й глав! дисертац!! "Функц!онування моделей сполу-чуваност! !менник!в" наголошуеться на необх!дностх розмекування понять валентн!сть та сполучуван!сть, деяться характеристика в!д-ношень м!ж членами моделей, вид!ляоться «одел! сполучуваност!.

функц!онування вид!лених 36 моделей розглядаетьея з погляду IX частоти та поширеност!.

. На основ! одержаних даних було вид!лено ядро, основну систему та периферию системи моделей. Серед моделей, як! входять до ядра, сп!льтши для ус!х груп текст!в с АК , КргрК . Щ високо-частотн! моделх ввакасыо типовими.

Одержан! дан! потвердели д!ю так званого закону переваги, суть як ora полягае в тому, що в мовленн! в!ддаеться леревага не-велик!й к!лькост! одиниць, hkí складаить ядро, тобто той иЫхмум, що несе максимум функц!онального навантаження.

Ус! модел! характеризуються р!эною к!льк!стю 1менник!в, як! в них вживаються. Тому виникла моклив!сть i необх!дн!сть встано-вити групи моделей за íx поширен!стю.

Т!льки в трьох масивах текст!в эаф!ксована висока пошире-н!сть моделей. Це - текста художньот проэи / модель АН /, тексти

s к!номистецтва /модел! AN та NprpN /, тексти з харчовот про-мисловост! /модель NprpN /. В ц!лому високоп, вищсо середньот та середньою потирен!стп характеризуются в текстах художньот прози б моделей / ah , NprpN , NprpN , us , гщ ; кч;| /, 3 драыатург!чних - 4 / AN , NprpN , NprpN , NN /, в метахудож-hîx та текстах з харчово* промисловостГ- 6 / NcrpN t.?-. nn , NprpN. ш , NS /, в текстах сусл!льних наук - 5 / , NprpN, NprpN , NN , NS /»в текстах ф!лолог!чних наук - 5 / NprpN, Aï«", NpmN , HH , NS Л в текстах техн!чних наук — 5 / AN , NprpN , NprpN , NN , NN /5 в текстах, з електрон!ки - 5 / ait, NprpN, NN , NprpN , NN /, з к!номистецТВа - 7 / NprpN , , NprpN, NN , MI , NS , N'sN /-1

BiflbmicTb високочастотних моделей мавть поширен!сть високу та визу за середнв. Але повн!ста ц! групи s ядром не зб!гаютьея. Робиться висновок: твердити, що частота 1 поширен!сть - явкща того самого пирядку, неправcmipho.

У четв«рт!й глав! роэглядаоться частота високочастотних моделей та ух ланцюжк1В i вплив семантики на функц!онування моделей сполучуваност! !менник!в. .

Встановлено, що найбгльшу тексторозмежувальну силу мае модель NprpN • Бона розмежовув 31 пару текст!в !з 36 мсжливих. На-ступною за ц!ею ознакою е модель NprpN , яка розмежовуе 29 пар tekctib. Найменш! тексторозмеиувальн! можливост! у модел! an /27 пар текст!в/.

П!д ланцюжками моделей сполучуваност! {менникхв розу»г!емо сполучення к!лькох моделей у реченн!.

Бивчення ланцпжк!в е особливо актуальним, оск!льни вони зи-являють усе коло зв'язк!в слова, його реальну вживанхсть у текст!. Хоч теоретично обмежень для к!лькост1 моделей у ланцюжку не !снуе, у мовленн! вона л!м!тована /до II моделей/.

Встановлено 731 ланцюжок моделей, як! под!ляються на 10 груп за к!льк!ст» моделей в них: в!д 2- до Н-компонентних.

Найчастотн!шими е 2- та З-компонентн! ланцюжки. Для най-б!льш частотних 2-компонентних моделей вид!ляються ядро, основна та перифер!йна п!дсистеми. Встановлено, що у Bcix масивах текст!в ДО ядра входять: dNS, dNprpîï, dAN, NprpdN,

Оскхльки яайбхльа частотними a ycix масивах е мкц^ки dNprpN та dAN i У Дан!й глав! вивчаеться ïx фушсц!онування.

Г. Модел! розгашован! за спадом ïx частзти.

Аналхз показав, що ланцюжок аАЯ мае б!льш! тексторозмежу-вальн1 властивост! /26 пар текстов/. Текстороэмежувальна сила ланцюжка еКргрИ - 22 пари текстов.

На основ! частот моделей сполучуваност! !менник!в та тх лан-цюжкхе астановлюються в!дстан! м!ж текстами, як! е основою для по-будови багатом!рного простору текст!в. Для кожного 1з параметр!в у цьому простор! вид!лягаться свот закрит! п!дсистеми.

У висновках викладаються основн! положения, одержан! в результат! досл!дження.

1. Анал!э функц!онування 79 високочастотних !менник!в, проведений за трьомапараметрами/наб!р частотних одиниць, частота! характеристики, сп!вв!дношення частот / виявив, що ЧС !стотно в!д-р!зняготься за вс!матрьомапараметрами. Встановлен! !стотн! розхо-

дження показали, що ЧС не маоть узагальнгапчот сили.' Коисний жанр чи п!дмова мають свот особливост! функц!онування в них високочастотних, отилхстично нейтральних !менник!в. ■ ''

2. За частотою !менник!в вид!лено тх ФК, к!льк!сть яКих для р!зних масив!в текст!в р!зна,-оск!льки р!зними е межГчастот, а кожен текст мае свот особливост! функц!онування в ньому |менник!в.

Розпод!л !менник!в по Ж показав, що те саме слово у р!зних ФС, а також жанрах та п!дмовах одного ФС може'входити до р!эних 5К, як! знаходяться на велик!й в!дстан! один в!д одного. Такйй розпод!л !менник!в по ФК св!дчить про те,- що:т!сного зв'язку ы!ж семантикою хменник!в, якх входять в один 4К, тне "1сцуе; '

3. Частота, форм 1менника, його сполучень'з -артиклями та !н-шими детерм!нативами, моделей та ланцпжк!в моделей сполучуваност! можуть бути маркерами стил!в, I розгляд тх функц!онування вимагае врахування жанру, п!дмсви та ОС тексту. Багатомрний простхр текст!в, побудований на основ! одержаних даних, мае свою структуру для кожного параметра.

4. Драматург!чн! тексти знаходяться на найб!льш!й вхдстан! в!д !нших текст!в. Центром багатом!рного простору е тексти з електрон!ки, для яких заф!ксован! найменш! в!дстан! в!д !нших ма-сив!в текст!в.

• 5. На основ! частоти моделей сполучуваносг! 1менник!в та Тх ланцюжк!в вид!ленх адро, основна та перифер!йна п!дсистеми. Одержан! дан! п!дтвердили д!в закону переваги: у мовленн! в!ддаеть-ся перевага невеликхй к!лькост! мовних одиниць, як! несуть максимум функц!онального навантаження.

6. Найб!льа частотними ланцожками сполучень !менник!в с

двомодельн{ ланцшки, що п!дтвердило положения семхотичного закону простоти: чим прост1ша модель, тим частйпе вона вживаетьея.

Основу положения дисертац!йного досд1джения атдбито а таких публ1кац1ях:

1. Частота существительных как одна из характеристик их Лунх- -ционирования // Внедрение результатов исследований молодых ученых

в реализацию реформы средней и перестройку высшей школы: Тез. науч,-практ. конф. - Кировоград, 1988. - С. 33-35.

2. Принципы частотной стратификации лексики // Усовершенствование учебно-воспитательного процесса в свете решений Всесоюзного съезда работников, народного образования: Тез. науч.-прах?. конф. молодых ученых. - Кировоград, 1989. - С. 127-128.

3. Стиледифференцирущие свойства высокочастотных еучзствк-тельных // Единицы языка в системе и тексте: Методические рзко:«ч-дации по использованию результатов исследования функционирования единиц языка в системе и тексте в филологических курсах по английскому языку в педагогическом вузе. - Луцк, 1989. - С. 21-25.

4. Количественный анализ высокочастотных существительных // Статистическая- лексикография и учебный процесс. - Киев, 1990. -С. 122-133.

5. Функционирование моделей сочетаемости существительных и разностилевых текстах // Пооблемы статистической лексикографии * учебный процесс: Тез. докл. межреспубл. научно-метод. семинара по пробл. теории и практики составления частотных словарей. - Луцк, 1991. - С. 32-33.

6. Граматичн1 форми числа та в!дм1нка I чх функщонуваннл э текст£ // Питания англгйськоу ф}лолог}х та методики навчання ¡ис-земним мовам: 36. наук, та наук.-метод, прлць кафедри англ}йсько? мови 1 ф!лолог!т. - К1ровоград, 1993. - С. 31-35.

7. Бидхлення частотних моделей сполучуваност1 1менник!в у рхзностильовиг текстах // Питания англ!йсько? ф!лолог1? методики навчання 1ноземним мовам: 36. наук, та наук.-метод, праць кафедри англ!йсько! мови ! ф1лолог1т. - К1ровоград, 1994. - С. 40-42.

8. Статистичн! параметри функц!онування високочастотних 1мен-ник!э // Питания англ1Йськот филолог!? та методики навчання гно-земним мовам: 36. наук, та наук.-метод, праць кафедри англ1Яськог мови та кафедри англ!йсько? ф!лолог1т. - К1ровоград, 1395. -

С. 26-32.

Анотац1Я /Epitome/

Mizin I.A. The functioning of Boüns in Texts Belonging to Different Styles /on the material of.modern belles-lettres and scientific texts/. Dissertation presented to acquire candidate degree in philology, speciality 10.02.04 - Germanic languages, Kiev State Linguistic University, Kiev, 1995. übe object of investigation is the usage of nouns of high frequency, "their forms, combinatory models in texts belonging to different functional styles. Every genre, sublanguage and style are characterized by a peculiar usage of nouns of high frequency and stylistically neutral. Considerable divergence in frequency shows that frequency as the most characteristic feature of Word Frequency Jooks has no generalizing significance. Word differentiation is their main- function.

Мизин Т.А. Функционирование существительных в текстах разнь стилей /на материале современных беллетристических и научных текс тов/. Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидат филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки, Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1995. Предметом исследования является употребительность высокочастотных существительных, их форм, моделей сочетаемости и цепочек моделей сочетаемости в разностилевых текстах. Каждый жанр, подъязык и стиль демонстрируют свои особенности функционирования в них высокочастотных существительных, стилистически нейтральных. Существеь ные расхождения по частоте показали, что частота, как важнейшая характеристика частотных словарей, не имеет обобщающей силы. Их основная функция - дифференцирующая.

Ключовт слова: функшонування, валентн1сть, сполучувангсть, словозмтнна *огма, модель спслучувансстг , ланшккок мсзелеп сполу-чувансстт / functioning, valency, combining power, an ^ciicence form, a combinatory "models a chain of combinatory models/.