автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Функционирование театров малых форм Киева в I9I7-I9I6 гг. /социокультурный аспект/

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционирование театров малых форм Киева в I9I7-I9I6 гг. /социокультурный аспект/"

Ш1ВСЫй1Й-ДЕРЖАММИ IНСТИТУТ КУЛТЛ7ГИ......."

РГ6 од ¡1а црааах рунопиеу

- 5 И ЮН

КАШ'-ОНОНА Тетяна Виктор!вна

ФУНКЩОНУВАННЯ ТЕАТР1В МАЛИХ ФОРМ КИЕВА У 191? - 1918 РР. / соц1окультурний аспект /

17.00.0В - теор{я 1 1стор1я культур

Автореферат дисертацИ на здобуття вченого ступени

кандидата {сторичних наук

Ки!в - 1995

Дисертац!сю с рукопис

Роботу виконано в Кй!вському державному {нститут! культури

Пауков! кер!вники: доктор !сторичних наук,

професор Г0РД1ШК0 Леонид Митрофанович;

кандидат мистецтвозна'вства НЕКРАСОВА Над¡я йосиП1Вна

Офйпйн! опоненти: доктор ф!лософських наук, професор, член-кореспондент НАН Укрспни ПОПОШЧ Мирослав Володимирович;

доктор ¡'сторичних наук, професор МИРОНЕЦЬ Над!я 1ван!вна

' Пров1дна установа: Наш онзлыгай ун1версмтет "Киево-Могилянська академия"

Захист в!дбудеться "_"_1995 р. о _год.

на зассданн! спец!ал!эовано? вчено! ради Д 01.34.02 при КчГв-ському державному 1нститут1 культури /м.Ки!в, вул.Щорса, 36/

3 дисертшйекгможна оэнайомитися в.б!бл!оте1п Кй?вського державного 4 не та ту ту культури /м.Кигв, вул.Шорса, 36/

Автореферат роэ!олано "__19У5 р.

Бчений. секретар спейалгзоЕзно! кченоз ради

У АГАШ ¡А .ХАРАНТЕР(ГЛ'ИКГРОГОТН

Актуальн 1 с т ь. д о с л I д ж е н н я. Театраль-не життя Уирах'ни I, зокрема, Киева - великого пол1тичного. х культурного центру, - периоду двох револкщй 1917 р. I початку громадянськоЗс вини 1918-го, - доси не було предметом опецхаль-иого наукового дослхцкегшя. Два налругеених переломних роки фак-тично вилучалися з науковох першдизацхх: 1стор1я радянсьиого театру в Киевх починалася з весни 1919 р., коли в мтетх утвер-пилася радянсыш нляпаТскпм чином, дтяшасть театрхв Киева в 1917-1916 рр., пр розгорталася на тлг безперервнох змши полх-тичних режтпв: утворення Центрально? Ради, окупацхя каста Н1-мецько-австрхйськими в1йськами, гетьманат П.Скоропадського, Ди-ректорхя, - не вклвчалася в поле зору 1сторик1в I науковому до-слхдженню практично не П1дцавалася. Означена ситуацхя виводить за мели 1сторз:1 театральн1 I - ширше - культуролог1ЧН1 процееи, Т1сно зв"яэан1 з соцюкультурним контекстом епохи. Лориваетьея хсторичний зв"язок мш ярищаип,- коФрг виникали в цг роки 1 якх, ■так чи Ьтктае транс^ормувавшись, продовжували св1й розвиток у подальший перход.

Чимало культурних починань, якх стали нев1д"емною складовою программ национального вхдродження Украши, - наслхдок денокра-тизацхх всхх сфер життя суспхльства. Це - В1дкриття Першого театру Украхнсько1 Народнох' Республ1ки, Державного народного I Державного драматичного театрхв, двох украхнських ун1верситет1в - у Киев1 та Кам"янц1-Под1льському, Украхнськох-Академхх науй,'нац10-нвльного арххву та бхбл1отекй, украхнських цшл," студ1Й, музе1в, заснування газет х журнял1В, видання книг тощо.

Нова генерац1я укра1нсько1 1нтелхге!Ц11, .котра називала себе "нвцхоналхно свздрмими укра1нцями", сформувала украхнський рух -"альтернативу росхйськ!й культурх. Однак украхнськв питания, одне з ключових у револкц1Йний перюд, эалишлося нероэв"язаним. Шсь-ке населения було зрусифхкованим; п украшська 1нтел1генц1я скло-дала в ньому 2-3^, г лише незначня И частина П1дтримувала укра-1нську хдею. Центральна Рада починяла розбудову держави, - як пяте О.Субтельний, - до завершения формування нацх?.

В царти украхнського театрального мистёцтва хоча й вхдбува-дися значнх зрушення /формування нових театральних колектиа1в, ххнт хдейно-художнх та естетичнх пошуки, иародження нових форм/.

проте в Ц1Лому нацюнальний театр мав досить провшцхйний вигляд, не в змоз1 шдолати хсторично зумовлену обмеженхсть. Так, бмь-шхсть укрэ1нськнх театрхв, - щойно створених стацхонарних i вже 1снуючих пересувних музичло-драматичшвс труп, - продовжували традицхх соцхально-побутового театру корифеи, що вичерпали себе i потребували оиовлення. IIomiä укра1нських teatpib, kotpi вхд-кривалися в цх роки, як1сно новим явшем був лише "Молодий театр" Леся Курбаса, де робилися nepmi кроки в освоеннг европейських стилхв х форм. Укра1нська театральна культура в I9I7-I9I8 рр. все ще нала локальний характер.

Культуролог1Чнх цикли, пропден1 росЫською культурою упро-довж XIX i на nopy6i»s«i XX ст., на 1917 р. - момент формування ренесансних тенденцгй укрэшського мистецтва - Bse завершилися. Пхдввлини укра1нського "Втдрод^ення" лише заклэдэлися.

Украма х, особливо, Кихв внаслгдо!- обставич, то склолися з останнхх М1сяц1в 1917 р., стали nicqsii, кули стхкалися найрхзно-MaHiTHimi суспхльн1 верстви з Москви, Петрограда й хнших nicT Ро-ci'i. Тут залочатковувався перший етап епхгрпцИ хнтелектуальнох елхтй Pocii те Украхни. РосхНський культурний "Ренесанс", вхд-кривши нову сторхнку на початку XX ст., д1став свос лоНчне завершения в "руйнхвному безумств!" револпххгнох катастроФи" Д.1ль-ih/ х двох, "про^итих" в Укрехнх, нэступних роктв.

Складисть хсторичних умов i поЛ1Тичко5 ситуацт! вадбилася в мистецтв1 театру i, перш за, все, в кистецтв1 театру мэлих форм. Bei велик! театри обрали оч:гкувальну позиц1ю: вони зберхгали на-працьований репертуар, зэвершували розпочат1 рачетю роботи. Мате-Р1вльн1 нестатки стрга/ували намхри реггпсертя у ixnix нових пошу-ках. Великх театри не могли шви.ико реагурэтп на голхтичнх о>шш. Для цього необхщно було встановитп брзлосередчтй контакт гз глядвчем, докор1нно оновити репертуар,; по потребувало часу i визначеност1 ситуацы.

Театри галих <*орм ргзних Timiß завдякчг CBoi'i структур! та ые-б1Льност1 програм найбхлын щтльно дотиквлнея до соцхалыю-хсторич-них процесхв I9I7-I9I8 рр. Акалхз дхяльност: тег.трхв малих Форт, котра нтколи не була об"ектом хсторпппого г.ослхдтення, дозвэляе простежити худозпй процеси, яв"язан1 э дег.-окргткзг-чхею i полхти-оацхею згаданих театрхв, Форнургнням нових v-'PnpiB естрадчох драматургй'. В театрах мхнхатюр i кабаре нэбугав вияву гсваинЗ вхдгук на сучаснхсть. Комунхкртивнхоть тегтртв t.-алих ^орм, ix

ямий шпсхд на щонайширту аудитор?» були неархвнянно-вкщими, хж у будь-якому хншомувидг драматичного мистецтва. - -Оскхльки в укра1нськгй культур! 1сторхя х теорхя естради, цгальна детермхнованхсть провхдних тендешдй 51 розвитку досх були об"ектом системного вивчення, автор поставив це собх за ту.

Отже, актуальность дослвдження зумовлюетъся вагомими чинни-ми, а саме:

необххддтстю освоения 1 збереження 1сторико-культурнох спадщи-; Киева 1917-1918 рр., вивчення х пэрзоемислегаш культуре :х процента у кхетх, склада бою ятппс була дхялыпеть театр1в ма-'л форм;

вхдсупистю дослхджень з 1стор11' й теорп естради УкразЕни, нк1 розкривали феномен театрхв малих форм, необхз:дн1стю поновити ¡рервэну ланку в хсторИ культури Украти;

можливз:стю практичного використання доев1ду театрхв малих форм сучасному театр1.

Театральне життя Киева 1917-1918 рр. .у дян1Й-'робат1 розгля-ют'ься в певному рак.урех:-це'естетична спрямованхсть театрхв маис форм, IX проблематика I художне функцхонувашш в культуроло-:чному контекст! 1еторичнох доби.

Дисертецхя написана на основ1 вивчення таких сфер *иття суе-:льства:

1сторичн1 поды в Украли, що зв"язанх з II вздродженням та ук-анською 1деею; концептуальне трактування цих подШ сьогоднх; хдейно-ф1лософськ1 пошуки художньог хнтелхгеицй', II постушва щхальна диференц1вц1я; емхграцхйн!. процеси та ххшй вплив на квиток культури цього периоду;

к;ультуролог1ЧНХ процеси: згасання рос1йського культурного "Ре- -;сансу" I вхдродження украхнськох культури; театральна шлхтика тетей у эаэначений перход{ театри малих форм - камертон часу.

Предмет дослхдження- особливост1 розвитку >атрхв малих форм Киева, хх, мхеце в культурному соц1ум1 тих ро-:в, жанрова специфпга естрадно5 драматурги, со1цально-комунхка-шна функцхя актора театрхв ьшиатюр I кабаре.

Об"ект дослхдження - театри малих форм в умэ-IX полхтичного життя мгета, в соц1окультурному контекстх 1917-Я8 рр. д£ялыасть театрхв - яскравий'приклад вадбиття жанрами

-х^гш

естраднох драматург11 1сторичних подхй, хх своерхдашй лхтопис.

Хронолог1чнх рамки дослз:дження охоплюготь два роки - 1917 I 1918-й, котрг за своею насиченхстю П0Л1ТИЧНИМИ, ек0Н0М1ЧНИМИ, куЛЬТурнИМИ ПОДХЯМИ ДОр1ВНЮЮТЬ Ц1Л1Й епосг. Рамки натого дослхдження обмеженх двома найважлившими х пршщиповими для 1стор11 Укравши полтганими под1ями: Лютневою револкц1ею 1917 р..- крахом гетьманату х переходом влади до Директорах 14 грудня 1918-го. Неэнзчний за дгопазоном промхжок ча су позначений вагомими под1ями, що справили вплив на увесь ххд СуСП1ЛЬН0-П0Л1ТИЧН0Г0 ЖИТТЯ В Укра1Н1.

Пер1од 1917-1920 рр. - повзлення старт? влади, боротьба за Укра!£ну I встановлення новох влади, - умовно годхляеться на два етапи. Нин1 1снукть дв1 концепцхд под!й всередин1 цього пер:ходу х, в1дповадно, хх хронологхчна градация. Головна проблема поля-гае в тому, яку з под1й слхд вважати тючатком громадянсько1 в!й ни в Украхнх: окулац« радянськими вхйськами в с1чнх 1918-го чи в С1ЧН1 1919 р. з наступнпми' безперервниш военними дхями /1нте венхця в1йськ Антанти, партизанська В1йна, В1йна вхйськ Украгас ко!' Народло1 Республгёи з б!лою аршею, наступ вМськ Польпц та УНР на Украхну I т.д. I остаточне встановлення радянськог влади Попри те, що початок 1918 р. с кривавою сторхнкою в 1СТор11 Ук-рахни, увесь рхк, який завершився утворенням Директора, можна все ж вважати ввдносно стабхльним. Перход 13 с1чня 1919-го по грудень 1920-го, коли в Украхнх панували анарххя й хаос г трива ли безперервн1 бойов1 дГх, - похменований деякими з науковгив рухною, - залишаеться поза межами нашого дослз:дження.

Загалыкисторичним П1дгрунтям дисертацп, присвячено"1 одлх: 1з маловивчених сторхнок укрзЗ:нсько1 культури, частина яко1 теа' ри малих форм, стали теоретичн! модел1 тстор11 та культури Укра ни, розроблен1 в прадях В.Впнниченка, М.Грушевського; Д.ДорошеН' ка, 0.Субтельного, М.Шаповала та з.нших видатних учених I пол1ти них дтясйв, котрт обстоювали 1дею национально! культурно? само-бутгаст1 укрвмського народу.

Сучасне суспхл^ство, утверджуоти нову украмську державна виявляе пильний 1нтерес до мшулого I, особливо, до окресленого нами часового реггстру.

1сторичн1 подхх в Укро1Н1 х, эокрема, в Кмевх, як1 припада' ють на 1917-1918 рр., на нашу думку, вже висветлен! досить груН'

товно г всеб!чно. В науковийобтг-вводиться нов! факти й 1менй, переосмислюютЬс'я подхх", конкретизуються детал1.

У наукових зб1рниках, альманахах, кторичшгх, фглософських та популярных часописах з кхнця 80-х рлив систематично з"явля»гь-ся фундаментальна дослхдаення, присвяченг двом револкцхям та тпй-ськов1й штервенцИ в Укра1нх, в тому чнслх й матер1али мемуарпо-Публтцкстачного характеру /В.Дорошенко, Н.Миронецъ, Т.Приймак, Д.Табачник та хн./. !Сниги, анадхтичн1 статтг, нариси И нотатки д?* слхдншав I публщистхв хз взаемовиключпктш. точок зору д«шгь уяя лення щодо гсторичиого процесу б усгй йога багатозначност1 й стро-катостЬ-До названих роб:гт можна ваднести передус1М публиацп М.Майорова, П.Милюкова, Р.Млшювецького, М.Славинського, П.Хрис-тюка та 1Н.

1нформац1йною I пхзнавальною базою для дисертаЦ11 стали до-сл1дження провздних мистецтвознавцхв, в тому числх 1сторик1в театру; Ю.Дмитрхева, Д.Золотницького, В.Лапшина, П.Маркова, а також зб1р-ники статей театральних Д1ячхв початку столхття /А.Белого, Б.Бреь сова, А.Луначарського. Во.Мейерхольда то багатьох пших/ - свое-р1днт театрально-естетичнх манхфести, що роокривають суть театральних процесхв у росхйеыай культур-г. В них з"псовукться природа й еволкцхя художн IX явищ, котр1 нас цхкавлять, IX цикл1чн1сть. етапи формування I трансформация жанр1в та форм, феномен естрад-ного мистецтва минулих лхт.

У монограф1ях 6.Кузнецова, 1.Нестьева, Г.Терекова, С.Уваро-во1 розглядаються головН1 напрямки розвитку дореволщ1Йнох I ра~ дянськох естради, питания структурування естрадних форм, жанровх рхзновиди естраднох драматург«, подвиться певнт в1домостх про майстрхв.

' Джерелом хнформацхх ирдо вторичного шляху розвитку I теор11 естради в пореволкцхйний пергод стало 3-томне видання, шдготов-лене сп1вроб1тниками Всесоюзного науково-дослхдного хнетитуту мис-тецтвознавства, де вперше систематизовано й узагпльнено матергал з 1сторх1 росШськох естради за 60 рок1в /з 1917 по 1977/.

3 темою нашого досладження зв"язанх й так1 роботи: збхрпте прэ естрадних драматургхв 20-60-х рокхв "Москва с точки зрения...", де мгстятьсп гтублхкацй" твор1в естрадних авторхв - безцхнний ма-терхал, котрий зберхгся головним чином лийа в пертодичних видениях минулих рок!в чи в особистих арх!вах артистхв естради, I

г*

видана вперше як навчальний посхбник книга режисера, педагога х критика С.Кл1Т1на, що висвхтлюе теоретичьп проблем» естрадного мистецтва.

Чйсленн1 нариси, статт!, книги про окторхв, режиоерхв, ест-радних драматурга написан1 в радянський пер1од такими авторами, як В.Ардов, О.Брик, О.Влсторов, С.Воскресенський, б.Гершухтх, М.Грш, В.Поляков та 1Н. 1хш роботи ьистять конкретний фактич-ний матер1ал, однак здебхльшого мають описовий характер, х спро-би теоретичних узагальнень випадков1.

У сво'1Й д1яльност1 багато видатних драматургов, режисерхв, художники,- критшав, акторхв - оперних, опереткових, драматич-них, циркових - стикалися з практикою театрхв малих форм. Тому в1домостх про людей театру знаходимо в монографиях про ?хню твор-Ч1сть, в окремих статтях. Видан! книги про блискуч1 рос1йськ1 кабаре "Кривое зеркало" I "Летучая мышь".

Укра£нським театрознавством досх ще.не розроблена 1стор1я I теорхя естради. Якщо в юших галузях мистецтвознавства все ж з"являються статтх, де почасти заторкуються проблеми перходу, цо дослхджуеться, то естрадне мис'гецтво продовжус залишатися тере-ном невивченим. У дослхдженнях минулих рок1в з хстор11 театру Ук-ра?ни загального характеру вхдомостх про театрп малих форм обме-жен1, як правило, одним абзацом, а оцхночн1 критерх? поверхов1 й не в1дпов1дають вимогам сучасно? науки; погляд на естради! виста-ви минулих ~Л1Т .як на продукт буржуазно? культури надто тенден-Ц1йний /Укра?нський драматичний театр: Нариси 1сторп. В 2 т./.

У контекст1 "дисертац1йно? проблематики свушними е статтх визначного полхтичного Д1яча С.Петлюри, в яких подаеться панорама лхтературного х театрального життя Укра?ни ввд початку столхття до 20-х рокхв х ЯК1 мають неабияку цхннхсть для розумшня особли-востей розвитку культуропогхчних процесхв.

При обгрунтуванн1 концептуальних поло жень проблематики та естетичних оцх:нок, художньо? спрямованостх театрхв .малих форм Киева, 1хнього функцхонування в зазначений хсторичний промшэк часу для виявлення хронотопу театрхв малих форм ми спиралися на дослхд ження фхлософського, естетичного, культурологхчного характеру, ко рх поновлюеть перерван1 ланки рхзнорхдних процесхв соцхально-по-лхтичного I духовного життя суспхльства. Це статт1 та книги М.Бердяева, 1.1льхна, П.Милюкова, Л.Троцького, Г.Федотова,'-.та

багатьох теших авторхв, як1 стоять на рханнх сви'оглядних по-"

зиц!ях. __________________________ ~" "

— " Дйфёренцхювати кулътуролог1чн1 я в ища минулих рок1в-допома-гають роботи вчених, де. порушуються питания теорхх та хстор1х культури, сбцхвлънох психолог11 та 1сторх1 тощо. Книги П.Бога-тирьова, В.Ванслова, Л.Виготського, Ю.Лотмана, Д.Наливайка, Е.Шукса, М.Хренова, 1нших автор1в'дозволяють внзначити функцхт театрхв малих форм, хх 1.исце в системх вндовищних мистоцтв, пояснит и культивування ними тих чи тпих художхих стилхв I специфику хснування в характерному соцхокультуриому передовиц!.

У роботах хсторкко-теоротичного иапримку розглядавться ¡¡роолеми, пр бияйляоть формоутворюючг начала програм i вистав у театрах ммхатюр та кабаре, зв"язки, схояисть I вхдшниостх мга видами й жанрами театрально-муэичного мистецтва, специфхку I природу жанр1В /Ю.Бахрушин, В.Вас1на-Гроссман, А.Гозенпуд, Г.Добровольська, В.Красовська, В.Новиков, Ю.Тинянов, М.Янковсь-кий та т./.

Фундаментальна розробцх хсторико-теорет!мних проблем театрхв малих форм у французытхЯ та рэс1йськхй культурах прнсвя-чэн! дисергацхх Н.Петровох та Л.Тихвинсько1. Динамхка "мйиатюр--стилю" I "мпаатюр-форми" показана як цхлхений процес най01льш характерного виду естрадного мистецтва епохи - вежлива обста-вина для розумганя шляххв еволкщх театрхв малих форм у еврзпей-ському й росхйському театрах, визначення сгильних I влдмтшх рис у системх рхзних художихх культур. У дисертахпях про с т ежу от ь» ся наступшсть традицхй естрадного мистецтва, показаний зв"язок з хншими видами мистецтв у структур!. естрадних вистав театрхв мпиатвр та кабаре:" '

" Низка джерел мемуарно-публхцистичного характеру - що денники й спогади людей, причетних до под1Й тих,рокхв,.- неминучесу-б"ективнх, хм властивх фактичн1~неточностх, помилкр,"эмщення в часх. бднак вони неоцхненнх вхдтворенням побуту, життя, культурного середовища, в них зафцксована змхна суеп!лышх настро-1в, вхдповхдао до эмтн влади, вхдтворенх портрети полтжхв, учених, Л1тератор1в, людей мистецтва рхэних соцхальних прош'ар-К1В, нацшнальностей х доль.

Це спогади й щоденники М.Грушевсъкого, Д.Дорошенка, П.Сно-ропадського*. М.Шкгльника; ,прденники В,Вернадського, публхцисти-ка О.Ден1кша та Пйщх'8вт6р1в.~

Ъ'5-гШ

Важливим дяерелом для комплексного вивчення дано? проблеми е мемуари, документальна проза, щоденники майстр1в естради мину-лого I сучасникхв: О.Алексеева, О.Вертинського, О.Грековох-Деш-ковськог, О.Дейча, Б.бфимова, О.Каплера, Г.Козинцева, Л.Иикулх-на, Л.Утьосова, А.Шполянського, 1.Еренбурга та багатьох. ншпс.

Типологхчн? особливост1 театр1в малих форм эумовленх зм!сто~ вою стороною програм, що складалася з твор1в р!зних видхв театрального, музичного й циркового мистецтва та жанрових рхзновидхв, 1ншими словами, характером естраднох драматург!I. Тому анал1Э репертуару можливий лише на основх оригшальних текст1в, вмщених у збхрниках театральних фейлетон!в та пародхй, етграм, вхршова-но1 сатири х парод11, а також творхв естрадних драматург1в, ви-друкуваних окремими виданнями та в.пертодицх минулих л1т /книги 1,Руденкова, С.Сокольського, б.Мировича та 1н./.

У нашому дослвдженнх використан1 також данх р1эноманхтних довадникових та енциклопедичних видань загальнохсторичного характеру г науково"1 дов1дково1 лиератури остагаих рок1в.

Мета д и с .е р 'т а ц I I - об"ективно досл1дити тендон-Ц11 розвитку естрадного мистецтва Киева в конкретний 1сторичний перюд, розкрити динампсу функцхонування театрхв малих форм у соцгакультурному контекстх, показати взаемозв"язок хз вже устале-ними театральними формами 1 трансформащю деяких жанрхв та форм у наступн1 роки, проанал!зувати системну спхввхдноснхсть жанр1в у рамках едино1 сцен1чно1 форми.

Завдання:

- Дати характеристику 1сторичному пер1одов1, котрий дослхджуеться, I показати вплив сусмльних под1й на театральний процес.

- Описати, систематизувати, об"ективно оцшити спадщину естрадно'1 драматург11, котра складала репертуар театрхв.

- Реконструюватй театра льну топографхю М1ста, назви театрхв та хх-ню репертуарну афшу, вхдновити бхографп Д1ЯЧ1В естрадного театру -Дати класиф1кац1ю театрхв малих форм Киева, визначити 1хн1 типо-лог1чнх особливост:и

- Досладити головн1 тенденц11 розвитку естрадного мистецтва, ви-явивши спхввхдноснхсть зм1н структури вистав та програм, природи жанрхв 31 змтами полхтичши обстановки в Украхн!.

- Визначити специфику сприйняття худокньою 1нтел1гешцсю творчих експериментхв у мистецтв1 театру, показати ставлення цього сусального прошарку до полтжи та соц1альних прзцесхв.

- Узагальнити досвхд роэвитку театрхв малих- форм Киева' 1917-^ [SI8 pp. _L зробити прогностичн1 висновки щодо перспектив сучас-юго театру, використання його доевхду й драматургхчнох спадщши .гапулих poKis.

Теоретична основа д и о е р т а ц i Ï, Основ-ie методологгчне значения для вирхшення. завдань даного досл!джен-ш мало положения про спадкоемн1сть людеькох культей як чинника ;оцхального прогресу. Головнх методн досладжеиня -■аагальнохсто-тлчний та логгший, в основ! яких лежать гуман!сттш! концегац! эозвитку театру. В процясг вивпенаа характеру Я дров!,ну дтялшоо-;i геь-рртв мпЯяк Форм «ястосоваих ¡)]облемно-хронолог!чний, ретро-¡шзктивний i пор1вняльно-хстор№ший методи. В основ! класи$!кац!5 -?иполог1чний метод, встановлений у св1товхй практицх вздомими вче-ш.га в царинх icTopiï й Teopiï театру. Автор намагався зд1Йенити сомплексний П1дххд до вивчення проблем театрхв малих форм як спе-1иф1ЧН01 форми естрадного мистецтва, ш,о рэзвиваеться за законами иалектики.

Джерелознавчу базу д о с л i д ж е н н п жлядакггь.докукеити'й матерхали Державного музею театрального, «узичного та кйюмистецтва Укрохни /далх ДМТМК Украхни/, особист! ipxÏEii театральних д1ячтв: 0.Алексеева, А.Громова, Г.Терпком; тан,пи пер!одичних видань бхбл1отек: ДМТШС /кра5пн. Цгшралшох шуковох б1блхотеки !м.В.Вернодського H АН Украхни, Центрально! шуковох б!бл]'отеки Споки театральних д!яч!в Росхйськох Федера-liï, Рос1йськох державно'х бхблютеки з мистецтва, б!блютеки Ро-;!йського науково-доелвдного йттитуту мистецтвознавства,/м.Санкт-[етербург/, Санкт-Петербурзькох державш1 театрально! бхблготеки. ¡они мдетять: 'листи, угоди, неопублхковвнх спогади, нотатки, яр-;ен'ники, penopryapui збгрники, альбоми пхеень /нотний i текстовий ютерхял/, фотографхх, программ,.a$icii, фонотеки. ApxÏBHi матерха-]и та перюдичнг видання були головним джерелом ддо вивчення ic-'opiï театрхв малих форл, вадновлення театрально!' топограф^ мхета, зепертуарних програм i назв театрхв, творчого шляху та бхограф1й ншатних театральних Д1ячхв.

H а у к о в а новизна р о б о т и. Вперле представле-ia панорама театрального життя Киивa I9I7-I9I8 pp. у контекст1 юцха'льно-полггичних под1Й, mi зм1нили Х1Д icTopiï .i вадбилися j культурних провесах цьо го пер ходу. Зроблена спроба освоения,

узагальнення I систематизаЦХ1 досвхду роботи театрхв малих форм, позначен! тенденцп хх розвитку. Вперше виявленх механ1зми соцга-культурного функцхрнування театрхв малих форм в особливих 1Сто-ричних умовах Киева, розкритх зв"яэки зм1стово1 сторони 1хн1х вистав з соцхальними проблемами епохи.

Визначен1 теоретичнх основи специф1чних форм 'естрадного мистецтва: проведена класифхкацхя театрхв малих форм, дослхдже-на жанрова природа творхв естраднох драматурги р1зних видхв те-атрально-музичного мистецтва; виявленх принципи формування репертуару з урахуванням факторхв Д1ялыгаст1 театр1в у конкретний хс-торичний перход.

Зд1йснена наукова реконструкция театрально? топографн мхс-та, назв г репертуару б1льшостх театрхв малих форм, творчих скла-дхв труп. У бтографхях Д1яч1в рос1Йського та укразшського театру вхдновлений маловивчений дос! кихвський перход.

Унауковий об1г уперше введен1 театрально-критичнх статтх в1домих оглядачхв минулих рок1в, твори естраднох драматурги, частина яких, що збереглася, мхстилася в перходичних виданнях, особистих архивах. ДослхдженнЯ базуеться головним чином на дже-релах, практично невэдомих 1сторикам та театрознавцям.

Практичне значения. Деяк1 форми г методи роботи театрхв малих форм, 1хн1й репертуар, вивчен? й проанал1зован1 в дан1Й дисертаЦ11, можуть бути використан1 в практичней д1яльнос-Т1 театр1в-студ1Й. Оскхльки вадсутня спецхальна лхтература з хс-торы естради, результати дослхддення, Його положения I висновки можуть бути використан1 в навчальному процес1, лекцхях, прове-денн1 семхнарських занять з 1сторх1 театру, в п1дготовц1 навчаль-них пос1бник1в та методичних розробок для студентхв вуз1в. Результати доел!дження можуть також знайти застосування при пода льспй розробц1 проблем естрадного мистецтва I для вдосконалення теоре-тико-методолог1чноЗЕ бази театрознавства в га луз I хсторхг естради. Фактологхчний матер1ал досл1дження певною м1рою служить заповнен-ню хнформативного вакууму в галуз1 театрально? культури цього переду.

Апробацхя роботи. Основн! 1сторико-теоретичн1 положения дисертац11 викладалися на науково-практичн1й конферен-Ц11 /м.Москва/, в курс1 лекцхй з 1сторх1 театру, прочитаних у . Ки1вському державному 1нститут1 культури, в публ!кац1ях автора.

С т р у к тура д и_с е р т я~ц п. Робота складяеться хэ-вступуГ двох розд1лхв, виеновк1в, перелхку джерел та опнорно! використанох л1тератури х додатка. . ■

ОСНОВШЙ ЗМ1СТ ГОЕОТИ

Впершому р о з д I л I "Театральне життя Киева. 1917-1910 рр. ян воображения, ¿сторичног гсоцткулъчурюх ситуо-цх! • в УкраХн!" дано характеристику досл1,п*ув5!того аор!оду, показано .взаемо9вппзок культур" тег гптх лроцесхв, у Т.ч. театрэльних, 2 х'Ьловними пэитлчтши подхями того часу; зроблена спроба рекон-струкци театрально? то по графи мхста, даеться огляд дхяльностх пров1Дних театрхв. У робоТ1 зазначаеться, що дйнамхчнхсть' худож-нхх процес-хв р1зного р!вня стала наслхдком демократизаци суспхль-ства. Лотнева револкцхя, хнгах важливх 1сторичнх поди 1917-1918 рр. та зумовлен1 ними емхграцхйн1 процеси сприяли 1нтенсивн1Й 1нтег- • рацп в художне середовище м1ста бэгатонацхональних культурних традицхй та пиал. Слхд. зазнячити; ир" В'центральнхй чостннх Киева пряцювали близыш 70 великих I малих театрхв, виходило друком по-над 250 перюдичних видань рхзними швами. Жвавкм був I перебхг национального культурного життя: працювали стацхонарн1 й гастро-лювали рос1йськх. узфахнськг, еврейсыи, шльсыи, нхмецыа театра льнх колективи, чеський театр, румунськйй оркестр I т.д.

Значн1 змхни в ц1 роки вздбувалися у сфер1 украхнського театрального мистецтва завдяки культурним програмам рхзних властей у галузх театру. Продовжував Д1яльн1сть Перший стацхоиариий ук-рахнський музично-драматичний'театр М.Садовського, в1дкривалися новх /"Молодий театр" Леся Курбаса,"Пергаий театр Украхнськох Народно! Республхки - Нацхональний зразковий театр, очолгваний 1.Мар"яненком, Державний народиий театр П1Д керхвництвом П.Сак-саганського та 1Н./.

Аналхз ситуацН, котра склалася в украхнському театра льном;' мистецтв1, показуе, шо результата лошукхв, реформ були в рхзних театрах неоднаковими. ТрадицШшй тептр М.Садовського х колектив нового типу - "Молодий. театр" - засвхдчували змхну поколшь, онов-лення традицхй, кристал1зац1га гппих театральних форм, освоения незвичнох для украхнського театру.естетики.- - • ■

Осглислення дхяльностх великих театрхв, узагальнення досвхду хх роботи в особливих соцхвльно-полхтичних умовах Киева дас

нвдстави зробити висновок про певну обмеженх:сть творчост1 цих колективхв. Беликх театри не могли швидко реагувати на полггичв« под11, в '¿хиьому репертуар1 переважали назви вке вздомих п"ее, хоча й сгюстери'алися спроби 31ткнення з сучасн1стю /мминги-кон-цертп як нова форма мистецтва вхдбувалися в багатьох кихвських театрал'/.

1сторичниЙ огляд дхяльностх театр!в Киева засвхдчуе про не-абпяку дина!.ичн1сть театрального життя М1ста. Взаеыозбагачення нацкшальних традиций I шкхл, художнгх напряшав та виконавських манер, полхфункц1онування культур постушво змхнили обличчя М1ста, перетворивши його у великий культурннй центр европейоького зразка. Досладжуваний перход виявквся надзвнчайно вакливим для формування ренесансних традицхй украЗснськох театрально! культури.

В робот! розглядаеться проблема актуалхзац!1 популярних кан~ рових форм оперети, нузичнох комедхх, фарсу, функцхонування гаст-ролюючях та пост1Йно.Д1вчих театрхв у досладжуваному просторово-часовое контекстх. Оперета К.Марджанова, Н1мецька оперета, одесь-кий фарс М.Чернова, оперета.К.Грекова та Ф.Валентеттх, театри-ва-р"сте "Аполло", "Буфф", "Шато-де-флер" та №. були м1сцем "духовно! розваги мае" /Е.Фукс/, де забувалися траг1ЧН1 под11 дня. Ка-зуси 1сторичнох доби вхдповхдали оперетков1й стих11 мхета, котра, у свою чергу, була своерхдним вхдобракенням полхтично1 круговер-Т1, па'роксизм1В 1стор11. Аналхзуючи дхяльн1сть рхзноманхтних щодо структури та художнього рхвня театрхв - В1д традицхйнох оперети до театрхв, нр наближалися до театрхв шнхатюр I кабаре, - ми з"я-сували головнх тенденцхх рознитку театрально-музичних форм.

Комерц1ЙниИ характер б:слыюст1 вистав сприяв змиканню кла-сичнох оперети о розвакальною естрадою. Оперетковх спектакл1 часто-густо перетворювалися в дивертисмент, зазнаючи впливу театру-вар"ете. Видовищнхсть I зовнхтнхП, шетановочний б1к спектаклхв багато в чому визначали естетичну природу опереткового театру. Шанрова специфша оперети, фарсу, музично1 комед11 в дослхджуваний перхрд проявлялвся досить умовно, вона немовби вуалювалася. Репертуар театр1в здебхлыиого дублювався, художнг прийоми та засоби виразност1 тиражувалися, "клхшувалися".

Сл1Д зазначити, що розмивання отдав х жанр1в театрально-му-зичного мистецтва /заперечення класичних форм оперети, танцю/ В1Д-бувалося П1Д Д1ею аналог1чних процес1в в 1нших видах сумхжних миетецтв /наприклад, у балетх цхех епохи/.

Розглядаючи скрем1_.спектаклт -т--тгор1Г поиулярних автортп, рпбгтго ""висновок, по оперете, чузична коиедтя. фарс, трансформо-ванх часок, гснупчи не в класичноиу своему вигляд!, задовольня-т потреби художнього смаку демокретшшоЗ:, вельми строкэтох за художнши запитами, аудитори. Мотиви соцхальнох критики, яи--правило, втхлквалися в жартхвливу, пяродйну Т>срму. Устпленг форгя! штотептве не вхдповхдали киттевим реял1ям, та Я характер нвюс-иення цих форм не гавжди. вхдговздав трвгхчному пэребхгов1 хсторы /виняток становили лише пол1тичн1 вистави в гротеску та

скетчу в театр! "Пел-Мел"/. Лго'шдоЬчас у яри^го; составах про-стежувзло»я праньння рекисерхв реконструювати класичну оперету, вт1лити хдею синтетичного театру, очистивпи оперету в1д баналь-ност! й штамп1в /К.Марджаиов/, г эктуалхзувати змхст спектаклхв.

Полхтизац1я популярних форм мистецтва 1 театрально-музичних зканрхв /наприклад, куплету/ та включения театрально-видовищних закладхв розважальнох естр'ади - театр1в-вар"ете в хсторико-гаэлг-• тичний контекст життя Киева - кулътурюлог1чн1 процеси, гпо стали наслхдком демократизацы ветх сфер лпггтя 'суспхльстпп. Вхдзнзхшмо характера рнси розглянутих нами форм театралыш-музичного мистецтва.

- естрлда стас мхецем проведения благодхиних громядських акцхй. -реакцхя на полхтичнх процеси тих рокгв;

- комунхкативна функцхя театрхв оперети, фарсу, вар"сте надзви-чайно зростае /вхдвхдування театрхв рхзними за класовйм та соцх-альним стоном глядачами вс1х в1кових категорЫ/;

- пон'уки синтезу мистецтв були домшуючиуи п худо;шьому мисленнх; ' '

- опечатку в театрх-вар"ете, пот1м'в театр! оперети з"являеться х утверджуеться полмичний куплет.

У другому р о з д I л х - "Соцхальна детершновянхеть - - -малих форм театрально-музичного мистецтва"'- розглядаються питания Теорх1 та 1Сторх1 малих форм I малих жанрхв естраднох' дрг.матур-Г11, театрхв мдпатюр 1 кабаре, хх ф5гнкцхонування в'систем! театра льно-музичного мистецтва доелгдяувоного пергаду.

В робот1 доеться клаенфхкацхя естрадних жачрхв та жанрова градация всерединх р1зновидхв ввдповхдно до встпновлстюх в науко-вхй лхтератур1 термгаолог1х I притоманних хм тиползг1чних особли-востей. Наголошусться, що науковI розробкк.стосовно питань сгте— ци:Мки та структури жанр{в малих форм естрадно1 драматург!! х принципов хх взаемодх! з формами та жанрами велико! лхтератури до пев-

но1 ыхри поверховх. Теорхя естради дос1 залшаеться маловивченов галуззв теори драми. В дисертац!? эроблена спроба сиетематизацх: жанр!в естрадно? драматурги.

Провадна роль тих або хнших-жанрхв I форм у певн1 перходи 1< торй", IX сплески х згасання зумовлен1 взаемовпливом I нашаруван-ням 1дейно-поЛ1Тичних та лхтературло-естетичних процеслв. У робот! показана еволыця деяких естрадних жанр1В, епхзодичнхсть чи тривалхсть IX 1снування на прикладх творчо? спаддини ввдомого в тх роки фейлетонхста й естрадного драматурга Я.Ядова, "ген1я естради" /П.Утьосов/, а також на приклад1 твор1в, що набули знач-ного поширепня 1 стали популярными. Так, з початку XX ст. аж до кихвських естрадних вистав 1917-1918 рр. мсеньки Беранже, куп-лети складали репертуар провхдних майстрхв естради /Вхктора Хен-К1на, Л.Утьосове, С.Сокоы.ыкого та 1ншнх/.

Сл1д П1дкреслити, що за вс1х в1дм!нностей жанри малих форм драматурги мають спхльнх художньо-естетичнх ознаки I закономхр-ностх-розвитку. Завдяки лаконхзмовх форми, спресованостх й елас-тичностх материалу, мовн1Й яскравост1 та доступност1 викладу мал] форми виявнлися найбхльш "чутливиш" до соцхальних процесхв; саме через мал1 форми в1дбувалася свого роду художня ф1ксацхя соцхаль-но-полхтичних, культурнкх, побутових явищ д1йсност1 дослхджувано-го пермду.

Тенденц1я розвитку жанрх:в малих форм драматурги, ?х множин-Н1сть, котра визначилася на початок XX ст. I стала, на нашу думку, воображениям свмогляду кризово'1 доби, завершилася в естрадних виставах 1917-1918 рр.

Жанри формував час, хсторичн! особливост1 розвитку, нацханал Н1 культурн1 традицхх. Наприклад, хнтенсивн1 етапи розвитку одного з жанр1в худокньо-публщистичнох лхтературк - фейлетону эв"я-зан1 13 загостренням суспоьно-полхтичнох ситуаци /фейлетони Я.Ядова, М.Кольцова, 1.РуденковауТншах авторов публхкувалися на сторхнках перходичних видань Киева/.

Нагоюсимо, що еволщ1я малих жанрхв драматург!! та IX рхз-новидхв, етапи формупання, шляхи мхграцхх, "вживления" жанрхв у структурно драматург1чн1 форми та IX ввдгадуження, - проблеми, що так чи хнакше спхввхдноснх з логхкою соц1вльно-1сторичного процесу, детермхнованх ним.

3 певних 1сторичних причин полхтизацхя р!зною мхрою зачепила

темэтичну í жанров у спрямовангсть театрхв -малпх "форм,- с при яла ви-нитечнкГЙ'формуванню подеколи химерного, що не эапжди мхг бути пояснений, взаемозв"яэку'I вэаемовшшву старих та нових театр?ль-них жанрхвх форм.

Характер кихвських естрадних вкстав часхв громядянськох вШ- • ни хстотно змхнюсться: вони наповнюються актуальною полхтичноп тематикою, - результат гострох хдейнох боротьби. Саме в доелгд-жуваний лерход, а не в 20-х роки, як це прийнято вважати, слосте-р!гаеться виникнення й формування нових естрадних "^рхв, ко?р1 набули дадяякзэго розвигку не- рп,".яйоьк1Л естрядт.

■ Тсторипгтх х ооц1окультурн1 процеси 1917-1918 рр. сприяЛи формуйанню евхтоглядних категорхй у художньох 1нтел1генц1х, 5х соц1альному та полхтичному розмежуванню, визначили також непрямо к творчих пошук1В, у т.ч. 1дейно-естетичну та яанрову диферен-цхецхю естраднох драматург1?. Сприймання диття в соцхально-сати-ричному клят, усталена концепция тотального художньо-естетичного-критицизму на адресу р1зних полстичних режимхв, гротесково-кари-. катурне эображення представникхв ново? яяади - бхльшовикхв вира-жають головнх тзнденцхх остраднох драматурги того пэр ходу, "Р сп1вв1дносяться з неловторнхетю й унхкальнхетю соцхокультурю! ситуацхх в Киевх.

Аналхз дхяльност! театрхв мхнхатюр х кабаре Днтгмгого театру, Великого театру мхн1атюр, Вхльного театру, Художнього театру Кручинна, "Перегхуття", "Гротеску"/ дас змогу простежити IX взае-мозв"пзок 13 соц1ально-полхтичними подхлми епохи. Рухливх та гнучк1 за свосю структурою, вони першими оргвнхчно вхдобра-тлли складихсть хсторичного моменту в свохх прогрэмах.

Завдяки особлив1Й соцхонулътурнШ ситуацп, що склалася в мхетх, теэтри метхатюр становили собою специфхчний театральний св1т. Унхверсальнхсть репертуару, -загальнодоступнхсть, багато-сеенсов1сть програм притягували в театри рхзнх верстви населения. Процес демократизацп захопив I пхдприемства буржуазно-комерЦ1Й-ного, розважального типу; х елхтарн1 Л1тературно-артистиШ1 кабаре, клуби.

В естетицх театр1в. мШ1атюр переплхтплися-1-!3зэс1ид1яли народ« традицхх та свхтсысх культурнх форми. Фольклор!I лорсо-нгн« прадавнхх гулянь х свят лотраяляли в атмосферу езотерот.'ох итииюстх театрхв кабаре з притоманними хм элементами м1стиф1ка-цп, театралхзовано! гри,

Час не лише народжував новх форм» обраэностх, а й формував естрадного актора нового типу - фейлетон:гста, пол!тичного комен-татора - конферансье /П.Трохцький, С.Сокольський, О.Алексеев, М.Еонч-Томашевський/.

Таним чином, театри мппатвр виявилися найбхльш моб1льниш в пошуках нових тем 1 форм роботи, першими вгдгукнулися на вак-лив1 полхтичнх подх1 хсторГх Детнева та Ковтнэва револкцх!, с1ч-нев1 поди 1918 р., [пмецька окупац1я та хной/. Творчими колекти-вамп театрхв мал их форм р1зного худош!ього р1вня Й естетичноЗг спрямованостх був сприйнятий I осмислений факт неспромомгостх х банкротства револххдйнох хде1, а також уперше була дана оцшка трагхчних суперечностей д1йсност1.

Б дисертаЦ11 пропонуеться класифякацхя театрхв м1Н1атюр 1 кабаре за принципом художнього спрямування ххн1х програм у доелзд кувакому просторово-часовому контекстх: театри кшомюхатюр Дн-тимний театр/; театри М1Н1атюр /ЕИльний театр. Великий театр мх-Н1атюр/; театри кабаре /"Гротеск", "Перепуття"/; л1тературно-ар-тистичнх клуби /КЛАК або ХЛАМ/.

Анвл1з соЦ1окультурно'1 ситуацГх Киева в 1917-1918 рр. дозволяв виддлити деяк1 основнх культуролог1чн1 р1внх. Перший пов"яза-ний 13 вхдродженням украхнськох хдех х формуванням нових европей-ських'форм у нац1ональн1й театралыШ культурх, - етап, що виявнв-ся надзвичайно повчальним для розумвшя шлях1в розвитку мистецтва в Украхн1 в 20-1 роки, похменований "Ренесансом".

Другий эумовлений ем1граЦ1Йними процесами в середовищ ро~ с1йськох художньо5с 1нтелхгенц11, котра через хсторичнх обставшш опинилася на деякий час в Унрахнх. Форми об"еднання столично! громадсько-пол1тично'1 та лхтературно-артистичнох елхти були до сит г рхэиоманхтними: це партн I спхлки, перходичн1 видения, театри малих форм, драматичнх, балетах, худо »их студп, к1ношкояи та хн. Культурологхчнх процеси перходу росхйського "срхбного вхку", що завершилися, безумовно справили вплив I на духовне життя Укра1сни.

Прихзд в Украхну 1Ноземних в1Йськових мхс1й, початок грома-Дянсько1 вйни та окупацхя значнох частини територы, в т.ч. Киева, н1мецько-австр1йськими вхйськами, - все це супроводжувалося культурними акцхями: в М1СТ1 функцхонували театрольно-видовнщн1 -эаклади I виходили пер1одичн1 видання рхэними швами. Взаемозба-гачення й по лгфункцтонування культур у межах локального просторово-

часового контексту перотворило Кихв у полхтико-культурний центр________ - ---------

европейського-зразкя.---------------------

Для культурелогхчноY cüTyaqii I9Í7-ISI0 рр. хароктернх: пю-жиннхеть театралыю-естетичних систем/котр! репрезентували кр-п~ mi Л1терэтурно-артистичн1 сили, стрекэ'псть течтряльно-музиччох лексики, високх худо:<гап KpiiTepií .ргзнорвдних явищ мистецтва, ди-ференц1ацхя театралмга-естотнчиих розважпнь, рхзних типтв тзатргп, театрально-музичних форм i жанр i в естрвдно! драматурги.

Хоча мистецтво й розвиваеться за власними специфхчними законами, однак у переломнх моменти icTopi'i зарод^ення та п«»нт»г ттгпв TcaTpÍB i жанрзя стпковтггь соб>ю систему, що функционально зв"язана з перебхгом сусптлыюго життя.

■ Полничнх та естетичн1 стимули висунули на передне план малi •форми i мал! жанри.'На вхдмхну В1Д великих драматургхчних форм, мал! жанри естрадно!" драматурги, що Д1стали назву художньох мх-нхатюри, з граничною точн1стю й гостротого зумхли закарбувати епо-ху. Coцiaльнa детермхнованхеть феномена "театри малих форм" впзна-чалася демократизацхею i полхтизацхею вехх сфер суспхльного .життя, Комунткятивний фятгтор - важлнвп "обставила, зявдяки пкхй театри мплих форм взяли по себе функцп великого мистецтва в перелог/нi i кризов i роки. Коли велик! театри не дхяли чи майже не .паяли, коли 1хня ÍHopTHÍcTb досягла крайньот меж} i вони остоточно втрятили живпй зв"язок з часом, 'Цонпйширшх-соцхпльнт верстви глядачхв ni.rt-дали перевогу малш.

Зроблена в дисертацп спроба розглянути футппонування тепт-pin малих форм у I9I7-ISI8 рр. i дати С0Ц10культурнпЛ аиглхз цьо-го явипа, заповнивши тин самим хенуючу. прогалину в-icTopií'театрального мистецтва Украхни, водночас надае можлив1сть реконструг^-вати од'*н тз найбхлыл важливих т аначшгх для украхнського "Бтд-ролреннл" етап розвитку ехтчнзн*но1 культури. .

Ochobhí iflei дисертацп викладенх в лублхкац1лх:

1. Аверченко негодует... /Злхлыю э Н.Нузякгноет/. //Геатрть>!г>я г.изиь. - М. - 1990. - 7. - С. 18-21.

2. Деятельность театров миниатюр Кпэга в ropi револщк:: игра;::— •данекой войны /1917 -'I920 гг./ //Роаисн ипуо"о-прктк«вскоЯ конференции "Револпдия и театр". - 1". - I9C7. - 26-ГС упл. -- С.15-16. , - '

3. Кнхъсък! театри нхнхатюр: Сторшки хсторп. // Украхнський ' театр. - 19Б8. - П 6. - С. 25-27.

4. Ки1в театральний: Фрагменти 1918-го... //бва. - 1995. - Зима.- С. 54-56.

5. 1917-й: Ких'в театральний... // Украхнський театр. - 1987. - № 6. - С. 25-27.

6. Яков Ядов / Давыдов/. - В кн.: Москва с точки зрения: Эстрадная драматургия 20-60-х годов. - М.: Искусство, 1991. - С. 4762. /Рец. Захарова 6. А сатира предупреждала... // Культура. -М. - 1992. - 18 июля.

Катасонова Т,В. Функционирование театров малых форм Киева в 1917-1916 гг. / социокультурный аспект /. !

Диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 17.00.08 - теория и история культуры. Киевский государственный институт культуры. Киев, 1995,

В работе показана взаимосвязь культурологических процессов, в т.ч. театральных, с основными событиями политической истории, впервые определен хронотоп театров малых форм, а также сделана . попытка реконструкции театральной топографии Киева 1917-1918 гг. Социальная детерминированность малых форм театрально-музыкального искусства, вопросы теории и истории малых форм и малых жанров эстрадной драматургии, театров миниатюр и кабаре, их классификация, проблематика функционирования в системе театрально-музыкального искусства рассматриваются в пространственно-временном контексте данного периода.

Ключов1 слова:

функц!онування, театри шлих форм, соцгокультуркий аспект

Katasonova. The Minor Forma Theathere Functioning In Kiov of 1917-1918 /socioculturological aspect/.

Tb« thesis for o doctor's degree as s candidate of historic»!, iisnces in this specialisation 17.00.09 - Thoory and history of ilture. Kiev Institute of Culture, Kiev, 1935.

In tbij prossnt thesis tha connections of the culturology -ocosB, the theatrical process including, with the "ojsr iviilopasntc of political history of tha country nrs vienad. t is for the first time in the works of tha kind that the j-celled chronotop of the minor forma theatres is defined, ne author also made an attonpt to reconstruct the theatrical jpogrephy of Kiev in 1917-1910. The problems of the social »termination of the minor forms of the theatrical and musical rt, the history and theory of minor for» and Janres of variety how play »righting, mlnuature theatres and caberaa, their testification and functioning in the theatrical anil nustcol art ystoti - »11 these are viewod in the definite periodical and ironologlcal context of that time.