автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Горнопромышленная буржуазия Донецко-Приднепровскогорегиона и социально-экономическая политика царизма в пореформенный период (1861 -cep. 90-x гг. XIX в./

Полный текст автореферата диссертации по теме "Горнопромышленная буржуазия Донецко-Приднепровскогорегиона и социально-экономическая политика царизма в пореформенный период (1861 -cep. 90-x гг. XIX в./"

ДШПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГ6 ОД

" 8 ОКТ 1996 На правах рукопису

Крупков Володимир Володимирович

Г1РНИЧОПРОМИСЛОВА БУРЖУА31Я ДОНЕЦЬКО-ПРИДШПРОВСЬКОГО РАЙОНУ ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПОЛ1ТИКА ЦАРИЗМУ В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРЮД (60-90 - Т1 рр. XIX ст.) 07.00.0^,3- 1стор1Я УкраТни

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора 1сторичних наук

Дн ¡пропетровськ 1996

Диеертедгеп е рукопие.

Робота виконана на кафедр! всвсв!тньо? 1стор1Г К1ровограцоъного державного педагог1чного Лнститучу :м. В. К. Винниченка.

Сф1Ц1йнх опоненти:

I. Доктор ^торичних наук, професор САРЕЕЙ В1ТАЛ1Й ГРИГОРОВИЧ.

2. Доктор 1стори«них наук, профееор

игртако фвдр Григорович.

3. Доктор 1сторичних наук, профееор БСТРОВ РАД1И 1БАК0В5Ч.

ПровIдна орган1зад1я - Донецьккй дерчавний ун1верситет.

Задаст в1дбудеться 9 1956 р.

о 13 годин! на зас£цанн! слец1ал1зовано1 вчено! ради Д.03.01Л5при Днхпропетровському державно^ ук1версигет£, /320625 мел, и.Дн1пропетровсьх, пр. Гагарина, 72, горв.1, ауд.307

3 дисертаа1еп мояна ознайомитися у ^жвМ б!бл1-этец! Днхпропетровського державного университету.

Автореферат роз1Сланий

Вчений секретар слец1ал1зовано$ вчено! ради, кандидат 1сторичних наук, доцент ТУШ Л.С.

ЗАШЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РСБ01Й

Акчуа.чьнтсть теми досдгдження. Кардит ль нх змхки, якг а1дбу5ися в хнттг народу Укратни за остаяиг роки, вхдкриля ков1 иохлиеостх для розширекня проблематики гегоричних дослгдаень. Сднг5ю з тагах проблем, ир триаалий час зяаходилися га перя^ерЛ паукового I грокадського ¿нтересу, безперечш, с хсторхя буржуазхг Укра1ни, яка на початок XX ст. леретворилася а прозхдниЯ в еко-коыхчнзиу г духе валивовий у суаплыга-полхтачному вхдкошеннх к лас суспхльства.

Актуальность дисертацгЯного дослгдазння гизшчзаться необ-ххдахстю Бйвченкя само! природи фуикцгснуганкя приватного калг-талу а умовах переходу до ринуово! В принципом) коахй

¿сторичягЯ ситуацхт эначгай 1нтерес стадазить аналхз процесу зароджешк, стаетвлення х роэвитау класу, в ругах я ко го з на ходи лися осковнх Е?.жел1 управлхння 1 контроля хапхтал1 стачного народ-тогосподзрського мехэнхэму р дсреволюцгйний перход. Еа;х.тав::м е еивчеикя зиробничот дгяльюстх, а також вэцхокальних, оогйалько-психологхчдах, рсл!гтйних, схме^них рис окрсмпх груп та прсдстаз-:В1Х1В велико! буркуазх", якг очолхдаяи провхдг:! комерцхШц банки, ахх'доиернх тогарисгва, ионопслхстичнх об"едгання та пхдорнем-кицыа органхзацг!.

" В умовах поглаблення еоцхально-екошыхчтт зфиза, яку переживай зараз Укратьа, х викликаного криа® зростання согйальнот гапругевэсг1 тадзвичайно важлипоа ехала проблема ггдносин кха реботодавцяш i найманими працхгниками. Цх вхдкосйни ахдрхзняать-ся складнхста вшелхдек кентальиостх пострадянського суспхльст-ва, вхдеутноетг вхдоовхдшго протестЯнсго 1 життаго.'о досзхду, ведоскок!лосг1 заюнодазства тошо. Для подолаккя цих недолги» пев ну хористь може принести озна ¡Томления хз слробаии врегулв'ван-ня Езазмоахдкосин Ы1х прадед г кал ¿та лом в дореволацхйний

Ба&якву роль у сучасноыу сощально-еконо.чхчюму х сушхльно-полгтачнэку литтх незаяежно! Украхни вхд1грае об"едкання проыяслозцгв т п^дприешйз, гхд успгху дхЗ яках а значка «1рх заленить прогрес в оздоровлена! г роззи^ку еизкомхки. Не-ззазявчи ш хардинальн! вхдахндастг конкретно-!сторичного характеру, значну в!дстань у чай за 1нше, аиюористання доевхду пгд-приемницьних органхзацхЯ, во хсяували в кратх гаприххнцх XIX-на початку XX ст., цхлшк доцхяьне, особливо, стооовно тх сгрух-туря» осноэшх напра£4К1В дгяльиоей, взаекозхдвосян 1з

. 2 дергавши апаратоц.

•Однхею з оообшвостей хадустргальнох« розвитну дореволо-qii»œï Fociï буяа активна роль хнозешпго lani'rajiy« Ця обставк-ш зуыовлюе )зеобдднгсть Й1льш глибоного вивчення ¿ноэе^них ка-пхталовкладекъ у проыксловгс-гь Укра^геГшприкхкй XIX - .га. поч. XX с?. Зокреш, «ова Рде про пфорнх^гкацгю ггозекккх коша ni G, , . якг д*яаи y/sa^tf ¿аддо^г^аеда^^ •••

про осдавнг тапр'ямгш ,ïx дхкпъгосга, .а ?аж>ж'взаеювхддо сини au-ч. вггчизпяка; капиталом. Безперечда важливиц е дослхдженнл зг"лз- ' kïb ihc3eiîk0eb kanits^ з дерзавним апаратак. Сх-ворекиЯ при ак- ' - тавихй у^аст11шземних,каса>деред1 ^аккоч5ельгх£-сьпгг каахза-". - лхв.ПгвденниЯ гхршгэд-заводський раГсн.перегзсркзся у csospiдну вхзитцу. к&ртку i юз ей но го Е1дорис«нкцтзва: у БхдстадгЗ s техаххо-еюшйвдзсыу 'вгдтшеинх крацй. .Зтання поэигквквх та кегогашях рнс дгяльшстг 1юзе5£га!г. над^ад1в^особга:зо кюбххдне е умзвах п^еххдюго перходу, в явюьу гнпходиться ззраз еюноьйкз незалех-нот Укратки..

' Об"вжтом лослтлжекня s 'ГтЬш^п-роыислоЕа буржуазия ¿¿жсцько-Придн1провськото periOKy упоредррмеккй пергод. . ■ >■

Предает дослхдк'ення сганзвихь анализ i.cTopiî фэрцузакня i . розвитку Г1рначо.гф01э;слово1 буржуазЛ Д£г£агу,.вингкнення i о|ор-мления з"1здгв пхедоших гхркичопромисловцхь --r.sj.-sffiS рейояалъж-галузевот предсзаБгкцько' рргакхзатй! великого тл^йлувУкаГиг й хш'ерхг в"1Цлзцу,гизченнй.1х практачют дгялькоегх та вплкву . да' соцхадьда-еЕономхчц/ подх тияу уряду в о стадах в чЕ.гртх XIX ст. . • • ' .' Кзукова говкзш роботи далягае б тому, щэ вперше в хсгоркч-к1й науцх sa ochosx шйроког дкегоельшт базх зроблено спробу дос-лхдявнкя провхдкрго .класу Kaoiталхстачного сустгльства а Украгн!-npowicJaDBOï бургуазхг. Д>сл1даеш1я проводиться на катсрхалах . ' основногоi пасхального .раРо^г Укради - ^ведью -Лридщп-ровсьхого - i охошюе шрефорнекнй пфход.

XpoHoa>ri4Hi% -рамка т аршл дослтдження охопдають сстанав хретицу XIX ст., кола в зв"язку з залхэнишшм будхггагцтзам.. пвид-. вами гасацк вгдбуваеться розвкток вугхльно? проаисловоcsi, а , також вхдбуваетъся буд1вництво перших мвг&лургх t&Cix зазодхв на / •ДзнецьиЬму лфЯЕх» Hî сля введения, в Д1Ю Еатфининсько? шггстралх /1834/ за nisfopa десятирхччя .здникзе :'сучасда *х>рга ыеталургхя-. ла ДрнСасх i'.e^Придихиров*ï, рэзпочккадться'промислова< екшлуа-. згахйя зал13орудккх родогии, Крквого Рогу, зшчзо збхльаусться . вкдобуток докецького вугхлля. Таким чк»ы, ка лоч. XX ст. за »¿в-

чуеться становления Донецьтя - Приднхпровсысого гндустрхальюго району, яккй стаз одним-з найбхльгоих промислових гсошлекйв в кра1чх. В цвй час, в остпноыу, завершаться процес форггування гхркихюпродаслово; буржуаэхт. региону.

• Ареалом дослгджеккя обрано Д?нецько-ПриднгпрозськиЯ прокиб-яогий район, який охоплював територхю Еатеринослааеьно! г Херсон-сьео? губврнхТ, Щвденчу' частицу Харивсько! губернхт, а та кож Заххдку ■частиц сбластх Вхйська Дзнського. 2а рхвксм технхчного оснащения та енергооэброзння, мзштабгв змробгацтва, продуктиз-ностг працх нз пхдприсмствях залио т прокисло го ст1 тоир регхон зайлав прозхдне мхсце в 1 мл ер! т. Пктома аага Дэ^ецылго Еугхдля ста но вила приблизно 67$ загальноросхйського Яого видобутку. Потд 80^ вхтздзнятюу залгзно! рудя видобузалося у Кригорхзьяому басеЯях. Пгвденкг металургхГ'нх загодя виробляли близьюэ 52, иегалу в краткг. Все це свхдчить про .швидкг теши дормування Йзкецько-Придкгпровського резону, який вже наприкхий XIX ст. . перетворкзея в осювну вугхльно-металург1й1^у. базу РосгГ.

Стан нзуковот розроби* .яроблегли. Швидяий роз ниток пронислово ст-х ю Джецькому кр.яжх пгсля скасузанкя хртпоснмцтза щ,е та зламх 60-70 х рр. XIX ст. пр^асриув у гагу пуб лх ди стг зрг пр ед ставка кг з хязеекертот думки. Серэд перзих роб1т.переваано дозхдховего характеру слхд Б1Д«хтати бропуру вхдогжго гЗркитопршяелового : дхяча А.Ф, Мевхусз, в як£й вперше було по ста в л еда питания про несбххднх сть протегувашя з болу уряду молод! й вугхльнх Я про-икслйбос?!, со народаува лаея га Дэгтецьиоыу крядг , 3 повхдомленнх лейтенанта флоту Д.П.СБЖЧЙКА, ад"ютанта великого князя Кос-тянтина МиколаЯозичз, керхвника Морського Этдомстза, ззерзреться углгз на необггдн! сть роз витку сутсиих шляхгв «получения . Врозура в{домого спецхал1ста ггрничэ* справа тарного радника Б.О. 1славхиа присвячена анализу технгиэ - енономхчгого стану перших мета лургх ¡¡них зазодха I оаювних копа лень «Докецького краху з повгдокленняяпро содхаль^иЯ склад 1х власникхв, серед яких перевязали мхецевх поыхи^кя . •

МеЕнус А.Ф. Будущность горнозаводского дела та Юге России,-016., 186?.

2

Семечки я Л.П. 0 именнзуголько? и келезюде.тательж" арамып-.текноста ка Дэнецяом кряже.-СПб., 1872. ^славян В.А. Обзор каменноугольной и железной прожшлетюсги Докецтаго кряжа.- СПб., 1875.

- В uj лоьлу литература початдавого етапу кгп! та à ста эдо х хйдус-трхалхзацхт Дэкецыгого perioHy характеумзусться прикладною спряш-ванхспо, операTKBHi сто написания праць,. обиекенгста яеерсл, шеаи-фхчким складом auropis - ггрничик ¿нквнсрхв, якх мали безлосёредкз вхдношешш до великоï xaniTaJiiстачнст прсьс: слово c?i. Бее це виклзз-чало межливх сть кауковего анализу тндустрхального роз ей тку р cric ну.

1нтерес до роз витку Пгвдекюго гхриичозеводського району зростзс в п Epi од скокоыхчного пхднесенкя 90-х pp. XIX ст. ,,_кали з"являвться докл5д;-:х працг S.î. Parosina4 та В.Ф. Брандта .

Книга €.î. Parosira характеризуешься тендер й:км виевхтяекнкм роз витку вакют inayerpiï Дзнб асу г Првднгпров"я, а таюж алояо-гетичикы ставЕенклм до iкоземкого капхталу.

Моногрг^гя петербурз^кого екоиокгста 5.Î. Ерандча uiстить цхкавкй из терзал про Д1я.а>к1сть гнозеших пхдяркекц1в в промаезогих центрах perl оку .»»прикгвдй XIX ст., однах автор, на налгу думку, персбхльогиз роль хноэслного капиталу у резвнтху bsxkoï iknywpxï У краги.

ßa вхдахну В1Д апояогеткчнкх праць S.Î. Рагозхш i Б.Ш. Бранд-та доелгджекня п етербурзького юриста В.О. Дэ'бродобсва зхдрхзнжться критачник ставленник до проыкслово! 6ypx:jasiï. Цгляом слушно автор констахуе, щр дцялькхсть пхвденшх гхрдачслромислових з"тзд1В вкзкачадась ivgepécam йль'юох аюйокьршх товаркств i на{фслших шахтовласшкхв.

Дхяльнхсгь пред ста вницьких орггихгацхй 6ypaya3iï Укратни виктдаяа появу першкх дослхдгкцьких i кауксБО-популлртах праць з uiei проблемаиаз!. В три ci ПЛ. Comîie э icropiï э"тэдхв rtp-НИЧОЛрОМН ело ецг з Дэ к ець ко -П рк д Hi пр о в сь ко го р cri ому було вперзе з¿брако i систематазовагю значки» матерая, ср хграктериэував . рад в&хливих сторгн дхкяьгося! з"тзд1Е . 3 доейд/г.еннх петербурзь-кого екококхста O.A. Когана даеться перебгльшення вплизу Ради

^Рагозин Е.К. Железо х уголь не Ere Poccra.-ŒÔ., IB95. Ч5ракдт E.Î. Иш страннее .капиталы. Их влияние на экономическую 2кзкь этраны.-СПб., 1899, 4.2. ¿¡рбролвбов Б.¿. О положении каыенноуголъкой промьлглендаеги Лзнец-jcoro 6s ccei&a х об стнсшего.'н к ней ее руководителей к руководимых. -СПб., IS33 - 4.2.

'фамик П.К. Кратки? очерк историк съездов горкопромкпленкиков Юга России.-Харьков, I50S.

з гздгв m торго во-промн ело ау по лх тагу уряду «

В грунтовному досл!даекн1 харххвеьаого icroptm промисдв-BOffxr Я.1. §о!йна роэгдяяутх деяхх сторона даяльноегх з"тэд13, однак icropiя гхрничопромисловоI ôypacyaaiï региону яя каухова проблема казхть не буяа поставлена .

В ni лому з працях дореголюцхйних авторгз були досягнутх девнг yciix»! у визченнх зажкот проми слово cri регхону, а тахоз дхллькоегг з"гзд1вськс; оргзнхзацх!, яричоыу остання розглдцалася липе в пгл-нх воаемовхдкосин зя гздхз i державного апарату, лкг тракту ¿а к: сл до а&чь. обызхеда i однобхчко. Еи:мкнешя з"1здхв,. пер старения хх в орган йедикого, а пхзнхше i иошюдх стачного капиталу, класоса основа взасмсдх! великоi буряуазх ï з держазнам апаратом затааилися поза увагса дослхддакв.

. Вхдсутнгсть спецхальких дослхдхенъ з ieropii ГЦздешо! гхрнй'юпроии слово i 6ypsyaaiï перешнэдаала визначеиво ïï ыхеця в craK020-icpapxi4Kiî\ систем! iMieptï» а тако-д не давала змоги биявнтя дкерела формування, структуру i чи се ль ni сть, здхйснати аерсонхфхяацхю, розкрити Mipy отливу на' соцхально-ехонсухчну полс-тагу уряду тоф.

Нечисленнх nparft, ср буди вйдащ у nepai роки рядяисько! злади, практично не зхдрхзнялися. вхд дореэолацхйних Hi методологс-е»( й проб легат« ксю, hî колом ядер ел .

Наприк1кцх 20-k pp. вивчеппя icropiï бургугоi 7 Уicpa ггзагалх перерзалося на кхяька десятирхч, • втаелгдок негативного впливу культу оссЗи Сталхна на роз ей то к i стсрично ï науки,

Jûîsra в пер10д"бхдлиги" ЁО-х pp. окремх сторон:; дхяльюегх 6ypxya3iï роэглддааться в дослхдаеннях з icropiï прсмисловоcri ' i пролетархату. Зокреыа, монография Î.II, Хлистоза кгстить даьг. про дцрела фэрмування бурзуазгт у епдйй тастй Дэнецьивго кряку . O.A. Парасукыго розглядаа деякг сторон^пояхтики про-мисяовот буржуазх! Ухрахни з роб^ничэго питания . 3 досл^енн*

о

Гухяа. А.О. Представительные организации торгово-промышленного »ласса в России,- СПб., 1912.

ioifflH П.И. Горная и горнозаводская промшленность Юга Россия.-Црьшв, 1915 - T.I.

Див. : Фомин П.И. 1Ърна* и горнозаводская проышлендасть.Ега России.-Харьков, 1924. - Т.2.

"^Хлкстоз ИЛ. Дон а эпоху халитатазиа.-Рсстсв-на-Дсну v• -IS62.. t ¡1арасунько O.A. Положение и борьс'а рабочего класса Узсраяны.-К., ■1963.

с - . ' .

СЛ. Потолова вводиться до наукового рбхгу ряд факт:в, якх свхд-

чать про прхоритет гхрничопромисловц1в Донецько-Придн1провськргс району у застосуванн! вхйськ для боротьби з. робгтничим рухом^. ВЛ. Бовикгн у сво!й монографН дослхдяуе участь пров!дних банкхв крайни у фхнансуваннх пхдприсмств региону I константуе роз-ширеиня складу п!вденног гхрничопромисдово! бур^аз!? за рахунок представникгв дхлового свхту столиц!, а також хноземних пхдприем-ц!б . В дослхдженн! Л.Я. Корнейчукрозгляцаеться позиц1я з"!здхе у зaлiзшчнoмy, мятному та деяких хгагах питаниях^5. Деякх дан! про промислову бурлуазхя Украхни м!стить монография Л .Г. Мельника .

Успххи у вивченн! соцхально-економхчноЗ хсторх'! псрефорыенох Рос 5:1, поигтне розщирення бази джерел 1 рсзроблення методики хх опрацявадая дэзззлили перейти до створення сдегиальких праць з хсто-р11 бур*уазх1. Хронологхчнр перяим дослхдоениям з хстор11 нового класу порефориенох РосП* стала стаття 1.5. Гхнд}на, в якхй поставлено; ряд ггринцкпово важливях питань стосовно становления 1■розвит-ку вхтчизняно'г' ■бур'суази^7. В той же час, ка налу думку, москав-ський 1сторик недооцхнив самостхйний характер гхртгаопромислово! бзфиуаз1:. Дсжедько-Т!ридк111ровського району, хх значения в еконо- • мхчному житт1 крахни, зокрема посклення впливу на аснсвкх напрям-ки торгово-промисловох полхтики уряду.

Праця В.Я.-Лаверкчева становить собот» перше моногр&51ине дос-лхдхення 1Стор1х становления I розвитку велико! 5ур*уази Росхх у лорефорыений пер!од^®. Певну увагу автор придхлкв висв1тпенчч про-цесу формування гхрничолромисловох. буржуаз!! Донекько-Лпиднхпров-ського'региону, стислхй характеркстицх пхвцекних э"1зд1в, однак деякх стороки д1яльностх ортизащх лише поставлен!,, а 2нш1 зали-. шлися лоза увагов дослхддака.

13Потолое С.И. Рабочие Донбасса: в XIX в. - !«1. - I., 19СЗ.

^Бовыкин В.И. Зарождение финансового капитала в России.-К., 1967.

. ■""'Корнейчук Д.Я. Сус1т1льно~еконок7чна думка на Укра1к1 з 70-х рр.

.XIX ст.- К., 1971. ; ' ТР

аи!&льник Д.Г. Т'ехн1чнкй переворот на Укра1н! у ХТХ ст.- К., 1272.

Т-г,

л'Гиндин И.С. Русская буржуазия в лериод капитализма, ее разви-_ тг.е и особенности // История СССР - 1963 - 2-3.

1 -"^аверотев В.Я. Крупная буржуазия е пореформенс.й России. 13С1 - 1900. - Ы., 1374.

В монограг|2 7 Д.5. Шеаельоза дохладно ейcsiтленг мета, потней г нетоди торгово-промисдэваг политики царизму в порефзрмедай аерход », В той ze час, на кащу думку, «едостатньо показаний залив буржуазны основких гндустр1альшх райоигв крагни ка фэрму- . вання еюноыхчно т полхтикя уряду.

Уи1хане до сл!даеякя г cropi 1 Öypxyasi i s зага льноро ci Ясьиому масштаб! дозволило, розпощзи виаченна nisï проблема у локальному сданх. В сгрвданх 6D-x pp. з"явидася сгатга ыосновсьного гсторкяа . Я.H.. Рубхка, в якхЯ розглядаласа лойтава пхвдегазизс ripiraqonpoirao-давих »"гадая з робхтш.чого питания20, -

Вгдрийвдг 60-х рр» шмэйдкешетл буржуазЛ Дзнбару починав займатаса В.В. îqjysïSDB .

1сгоргя прска-словот буржуазхд Дзнецыаэ-ПрлдахпрОБського ре-рхону нротягом трквалояо. часу аряверхада- увагу зарубгзних дсейд-KHsxBr iuTcpec. sGWt до lîrsïпеобзьавд в значнхй Mtpî поясноеться рвзнхргааа i значениям хнозшних хввеепойй у ршвитад важно! iHitfcrpiï &нщьЕО-Пргдэдг1ровського рег^оиу^тхсним спхвробхтшцт-вскм£а^з11х\г1ршчопро^лтзц1в э ^ашго-беяьгх^сьхими пздприем-цяш, вплиаок осзанвгх ка вяутрхлша, поягпщу урдду вапередод^ i г а^рход ревоащх т KDS-ISO? pp. Серед, цйх азторгв, насамкред , сдхд назвата вхдокого белыхйськогс ' ейшюыгсш,. профеоора Гентсь-иого унхвэгр.аигету Марселя Лотхза, автора адльвох до-сдхдаень з icro-piî BaaaDî.iH4ycspii Пхвдня. Homrpa^ïi JoBij® щишертахлувагу свое» технхко-еизноьйчно» дара ктери стеною дхдори^ыств гугхльно! та мегалургхйшг прока ело во сгх, особливо ^Чсоиерних то вари ста, шо: дг.ял2 на фракш-бельгх Ясыих капхталах ■ . Яхдразуики М.Лов1ка евхячая»,® белы^йськх хапхтадоззшдення. в- еяошнхку PociT на-пер-едрднх ISQ5 р. еташвЮТблизыаэ ыгльярда франка, тобто

.JÙ5. Царизм и буржуазия во.второй половине XIX в. Ос-_ нош тщл'тас-пртшшленной полмтата.-Л, ,1981. ^Вубвн H.H. Рабочая вопрос ва съездах горнопромышленников Era Ijecra /Дчшыа заявок ШШиа.В.И. Легаша. -У., 1966. -Т.249.

Дез. tüscDJt праць автора шпркетнцх робота.

22. *

Zi.Iau.wick: la crise politique et sociale ea Eusse. fruxelles-Ihris,

M.Iaa>iicb L'industrie daaa la Basse îferidionale. Bruxelles, 1907.

M.Iamwiclc L'industrie ... P.23-24-.

приблизнэ I/II рухомого uaftm БелыЦ . В той же час для праць li.JIoBisa та хнпих ¿ранцузыях i бельггйсьхих ехонойсй» та пу6-йцисйв характерно переб1льшення poauipiB i рой хнозеынр'х) капиталу в innycTptajiisattfl Дзнецыоо-Придйпровсьюго региону .

Ця теидешйя зберхгаеться i в працях сучааях заруЙ1жних дослхдникхв, зокрема у MOHorpaftt анериканського досн+пника fiк. Маккея, присвячен!» хнозеыному пхдпрнеижцтау у Foci Г . Написана на основ! широкого кола даерел, зоиреыа документов дераавнкх i приватних архгвхв Белых г i Франвдт, ця монографя розширила нашг знания про дкереяа i особливосгх $ормування проиислово! 6ypsya3fi Украця/ i Pocil в хилому/ наприкхнЩ XIX - ж початку XX ст., про роль хноземних кап!тал1в в розвигку проыисдавого потеийалу крайни. Одночасно в досайдаедаг Ас. Маккея чхтно прост ежу сться тенденция перей1льшення позитивних cropiH itoaeMimx itmecnfoifl » а тако* питомо? ваги осташйх у процей гнлустр1ал!зацгт iunepi т. В целому не иожна не погоди тлея з роййсыаш вченнн акадеихком Б. В. Аданbjveu, по американський до<уйдник подав гдеалхзовану вартицу пхдприеыиидько! дхяльшея! ¿ноземцхв у Рой? на гран* дво? CTOniTL25

Тезу про вирхшальну роль франко-белы! йськиг капхтадхв в хНцусгрхаяхзацЗ;! пореформенот Pocil под!дяе аигл£йський i сгори к Ольга l^icn, яка при святила калька cjopinoK свое у MOHorps^ti роз-вятку вахте? хадустрх! Донедыю-Прндйпровсыюго регЧоцуЧб Певний хнтерес ста но вить мовографЁя амвриканоьиого хсторика А. Piiepa, присвячеда виевхтленню остального i нацгонального складу 6ypayasii йхвденноукратнських губернхй i Облает! Bi йська Дэнсьно-

23 H.lauwlck L'industrie ... Р. 2?.

24 ^'.P.JfcEay Иоде ers for й-ofit. ïoreigû Sitr epr eneur sh ip and Su ian. bidistrializ&tion. 1885-1913. Qiicago-Ioadon, 1970.

25 Ананьич Б.В. Иностранное предпринимательство и промьпшеннс развитие России в конце XIX - начале XX вв. (о книге Джона Мг //Критика новейшей буржуазной истографии - М.,Л.1976 - С.180

26 Glg{ Criep Studies in the Eussian economy before 1914. Iondoa,

27 A. I.Eieber îfer.chaixte and Entrepreneurs lu Impérial Kassia. "Jhi thiversity оt îfarth Cfcrolina 2:ess. Ohapel ail, -1982.

Вихоцячи з результатов перепису 1697 р., адериканський вчений намагаеться гизначите нахцональний склад буржуазП' Укра1ни, хоч в багатьох випадках Його пГдрахунки викликаять заперечення, а принцип вигначення нацхональност1 пхдприемця за його пр!зви-щеи приводить до прикрих пошло к.

Останнш за часом написания досл1дтенням е стаття гзра'хльсько-го вченого Т.Г. Фрщгута з icTopii Новоросгйського товариства28. Використання нових матер1ал1в, виявлених в англ1йських арххвах, дозволило автору бхлш докладно висв1тлити бгограф'хл х деяк! с.тороки дхял1.ностх Д*. Юза, зокрема, як далекоглядного кер!вника nepmoi в Poci I металург!йно1 комлани, яка пращгаала на кам"яному вуг1лл1.

Певний 1нтерес становлять нариси з украхнсько'1 економхчно! icTopii, п1дготовленг Укра'хнськкм Доел1дкицьким гнститутом при Гарвардському ун1верситет129. ВигЦно в1др!знякться в 1ц irermx частин дослздження роздхл, в якому роэглядаеться 1ндустр!альяий розвиток Украхни у I пол.XIX ст. Автор розд1лу - украхкський вчений, професор Кихвського державного ун1верситету Л.Г.Мельник використовуе численн! джерела, серед яких е i apxiBHi матер1али, що дало можливхсть бхльш грунтовно висвгтлити особливостх проми-слового роэвитку украхнських губерний. Характеризуэтчи початковий етап формування бур^азгх, Л.Г. Мельник а!дзначас важливу роль в цьому процес! мгсцевих помгщикгв г купцхв30. Автор роздхлу, гсрисвяченого розвитку укра!нсько1 економЬси в II пол. XIX - на' поч. XX ст.ст., Мартин Спехлер робить спробу визначити у загальних рисах нацхональний склад буряуазы, констатуп^т високу питому вагу эосхяи, полякхв, HiMniB, украшав та свре!в'31. На жаль, обмечете коло джерел i вгцсутнгсть гидрахушив по галузях виробництва, 1 такох по 'губерчхях не дали можливхсть досл!днику визначити'

Фридгут Т.Г. Иностранные капиталовложения в индустриализацию 'оссииг.Джон Юз и Новороссийское обдество. В кн.: Новые страницы j истории Донбасса.- Донецк, 1992.- Выл. I.C. 65-76. Ukrainian Economic History Interprise Essäya/-Cambridge, ssachusetts, 1991 Ibid. P. 246-260 Ibid. P. 270

изцхотлькиЯ склад торгЧзво-лроыислозих ад л Укратня.

В дос.?гдкеннях аьтло-америяанських гсторикгв х екоаомхстхв ьайбхльш вдало показано хпозекке я1доризмництво у вгжкгЯ ¿кдустрх! • Укратни в останню чверть XIX ст. Позитивним в ух працях е розширен-ня бази даерел за рахушк дояумект1В з арх±вхБ банкхв х аийонер-них товарисгв, а та кож держаниях у станов Белых! х $ракцхТ. Практично Ц1 документа булк недоступними для вчеких Радяяського Союзу. Кр1ы того, слхд звернути уззгу иа досхокзле знакня 1вдзгм:и-ш (^ах1вдями психолог зг пхдорвемництва, тонкому:в бхзкесу топе. В той жо час вхдсуткгсть арххвних документ!в та дасерел росхйського "походжешш, перобхльшення рол1, а ¿нколи х розмхр1в хаозаших ¿нвес 5иц1й, певга недооцхнка дхлових якостей росхйсьетх птдрриемцхв ; вишгають оберекного сгавлеиня др концепций х висновкхв цих вчених.

В щлоиу у до слхдаеннх - г сторх I гхрничопрош! слово т буржуазх! У кратки за осташ£ десятирхччя досягиутг певнх успххи, яга, шеаыперед, пов"язан1 з вивченням окрешх сторхн дхяльноегх зп1здхБсыаэ1 органхзацхТ, шливу П1Дприсмц1В региону на митну I тарифа политику уряду, а також политики власкикхв заводов х копа лень у роб!тничому питаннх тошр-

В той же час бхльшх сть аотектхв проблей! лише поставлен! або зробленх в першх кроки в 1х вивчешх.Це стосуеться у першу чергу анализу соцхагь::эго 1-<дац1огальдаго складу гхршчопро1!ислов-ейв Дэнецько-Приднхпровського рег1оцу,.визиачення Ц1СОД пхвденнкх з"тздхв у сясгш1 представкицыих организаций В1Тчкзкяно! бур-хуаз11;валаву власникхв гаводхв I копалень регхону на основнх ,стор< ни торговельш-прошсловот политики уряду;участг великих п1ддри-емцхв басейну у реалхзацхТ залхзккчкот х военних програм уряду; еволюцх! ооцхалыю! психологх* хндустрхально? буряуазхт Укра^нн та деяких хнших. Все цс зуыовило иеобх1ДН1сть спецхалького дослхд-хення проблема.

Мета I завдання доелгддення .Основною метор. дослхдкенкя е кивчення конкретного прояву загальних закономхркостея I особливо сгей процесу фэрыувакня I становления гтрничсаромисловот бур-вуаз11 Дэнецько-Приднхпровського району як складово; частани проводного к ласу кап1 та Л1 сгичкс го сушхльстаа. Це передбачае виртшен-ня таких завдань:.

1. Зизначити чисельн1сть, да ер ела г шляхи #ормування велико т х се-редньо! гхрничопромислово! буржуазхI регхону. .

2. ^св1тДёти.процес становления зи1здавсыюк органхзацхТ пхзден-них гхршчопроиисдовц1в.

3. В2вч0ти дхялыйсть заводчийв х шахтовласникгв у залхзничному

питакнг. .

4. Проакалхзувати ьжтку полгтику гхрничопроиисловцхв Дэнецьиэ-Приднтпровсыгого району. • •

5. Виз на чити роль гхрдачопромислзвот бурхуазх? у зкхцненнг воен- . но-екодамхчнэго потенхйалу кратни.

6. Покззати бсротьбу пхдприемцгв регхогу -за зовнгшнх ринки збуту

I вплив п1вденпйх з"тзд1В на зовнхшньоторговельну политику ураду.

7. Прознал!зуБЭти оснознх текденщт политика великого капиталу региону у рсбтткичоиу питаннх. - •

Дасерельпа база достхджеккя. Реал1зац1я поставлекких у дясерта-цЛ завдакь здг^оапться на основ1 широкого кола да ер ел, серед якй7. наЭбхлън важливи'д! е. тай: а/ законодаз'й документ»; б/ стертая*. дхлсводствз; в/ статистика; г/ перходкка; д/ ме:.г/ари; е/ ар-XIвщ документа. Дета^на характер?.стика даерел мх статься в пра-цях автора да сер та гЩ, ш дозволяз обмезглтися лише загальнзв характеристикою опублхкозаних матер!алхв 1 арх1вшх документ!в.

Серед даерел першо! грули основна увага придхлялася матерхалам Г1рнич5Го I ащгонерного закождаветва, особливо сепаратним за-конодавчкм актам I статутам акцхонернях иша^к! ?? гр далрккхнцг ш ну лого столхтя основу ззжкот Г-Ндустрх I Дзнецьно-Прид-нгпровсъкого региону. Дэ Ц1е1 я групи дкере.ч з певш ластерене»-нями сл!д вхднестн норцатавнг документа зп1здхв пхдприемцгв, кэ-сакп^зед, положения х старта, яга давали зч1здг2ськоторган1зац1ям право га легальне 4снування. В норматавних документах гхрничопро-аи словах э"1здгв фсксузаяися найбхльш важливт ргси, золена, пета г завдамня предсгавницькэ ? срганхзацгт, розкривався зщст статуту то®. ■•"..'

Дз другот групи дкерел в!дюсяться догукектацхя держаниях ус-ганов, аийонерннх кошанхй, пхвденних гхрничопромисяовкх з*здхв »пр. Склад I структуру дгловодчог дояуыентацгт виэшчаяи законо-•авчг норки, потреби ф/нкгйонуЕання.г «егеде гхркичопромнслових "тздхв. в соцгально-екгномтчнхй системт РосхТ. Найбгльшкй хнтерес гтзнгзкть документаЩя виробшчс! I фгнансовс-економ1чког дгяльностг рсшсяових Щдярясмегз: статута, звхти, баланся акйонерних'кок-акхй, протокола загальних зборхв, а також яурнали, про то ко ли I тенограми з"уздгв.

Крутияс-в Ь. 3. Источники по ссциально-экономячёсксй истории Украины. 1060-1900. - Днепропетровск, 193С.

Серед документацН г!рничопромислових з"тзд1в ийд назвата чх "Труди", якх регулярно видавалися з 1874 р. 1н$эрыативнх мохливося! цього даерела духе эначнх, шо пояснэеться багатоплановх стю i склад Hicno питаш, якх об Говорова лися на з"тздах. а та кож великим обся-гом матергалу в "Трудах".

Серед дяерел третьо! групи наибольший iHTepec становлять шр-piчих "Збгрники статистичних ведомостей про Нрничозаводську прокисло Ei сть Pocxl", ир вида ва лися Гхрничим департаментом. У "36ip-никах" мх стився великий текстовая штерхал, а такох численнх табли-qi практично з ycix га луз ей гхрничо! сярави.

Одним з о снов них видхв стати ста чних видань е публ£кацг1 rip-ничопмиислових з"тздх в,iН||ррмативнг можливосТ1 яких достатньо ши-

poKi«

Важ ливим дкерелом з ieropiï г^рничопроми ело во I ÖypxyaaiT ÎP-нецько-Придейпровського periorçy е загальна i галузева перходииа. Серед пергодичних видань безперечний прхоритвт далежить "Прниш-заводсько^ листву", яхий почав вида вата ся у Харювг з 1880 р. ке~ р!вництвом п!вденних з"тздгв. "Прничозаводсыдай листок", щр приз-начався насамперед для буржуазгт i технхчгот iHTeflireHqiï. Дрнецько-Придйпровського регхоцу, був одним з перших видань пхдприешицьких органхзафй кратки i багато в чоьдг визначив характер i структуру однотипних видань.

Ппяту групу джерел становлять нечисленнх даогади, серед яких насамперед потрхбно тзвати мемуари С.Ю. Йтте^,4 а та кож предетавни-KiB гхртчопромислэво! ÖypxyaaiT ЛрнЗасу О.А.Ауербаха35та 1.Л.Уман-сысого . У слога дах C,D.BiTTe привертае у вагу виевхтлення еволю-цхТ торговельно-проми слово ï политики цариэцу наприйнцх ми ну лого столхття, особливо, у митнэцу питатй. Автор деталью обгрунтовуе необххднхеть протекции! стського характеру економхчнот по л i тики уроду- 1нший характер мавть мемуари донецьких вуглепромисловцхв, якг Miстять новий uaTepiaa про початнэвий етап розвитку г1рничэ! та Г1рничодобувюг проми слово cri.

33 Див. ; Крутиков В. В. Статистические-издания съездов горнопромышленников Dra Росси. // Историографические н источниковедческие проблемы отечественной истории,- Днепропетровск, 1983. Дэ 1887 р. мав назву "Южнорусскиигорный листок".

34 Витте С.Ю. Воспоминания. М., i960. Т. 1-3.

35 Ауербах A.A. Воспоминания о начале развития каменноугольной промшленноста в России. //Русская старина.- 1909.- Т. 139-140.

36 Уманский И.Л. Начало угольной промышленности в Донбассе. и Горнозаводск й листок.- 1913.- »27.

Весь комплекс арххзк;х дкерел.аожна роздхлити га дз1 зеликх групи. Дз псрютт з чих зхдиэсяться дс^мента, я:сг характеризуясь дкерела ¡£ор?л'взккя, '-:•! сельнх сть т склад ггрнэтопрол!ело гот буржуа-3ít з псрв£<зрма:и й п opio д. Втдсутнх сть фэндхв особи сто го походаен-ня, л ici шстс г ti стать унЪплънмй первинний материал, зумозила необ-ххднхсть широкого вихористзння масових даерел. Тут у першу чергу Û0ïpi6ra назтага документа про кадання "потомственного паче его го громадяяствя" особам , яга вхдзначилися в номер цх 7 або npot.ni слово-cri. Дг- докуыенти, гцр знаходяться у Poci йському державному хсторично-ку арххзх, MicTKTb qiHHi данх про станове походнеення oci6, якх пре-теадувалн та почесне громадянство, ïx вхк, склад cím"i тощр. 1шу групу apxxEiffix документхв становлять документа иентральних i мгеце-вих уркдовкх уставов, яга "курировали" екокоыхгу. Суттзво ахдрхз-нлючисъ один ехд одного за езотм походаенкям i характером, документа nisï групи даать у явления про виребничу та екокомхчну дхяльщсть г!ршчопромиatoBuiз региону.

Репрез ei;тзтизhí стъ j достевхртдеть викорастаних даерел в цхлоыу хара кг ери зуються достатньою по внэ той i точнхетв, тому щр бглылсть технхко-едатмхад^х показниххв сво"х пгдприемстз, зкгст . '-с:слеьтах допов1дш!х записок., клопотань тощр проиясловпда не було 1!>зс-б.ххдгюсгг1 приховушта, особливо з урахуванням Tieï об era вита, яр Их дакх були вхдсм1 деряавкяы устаюзам, якх ont кали тгрошс-лсвтсть. Зтой же час безуковго критичного ставяення вжагаять bi-домостх про' прибуган аиЦснерних тозаристз i окре/гих каптталгеггв, а тг; ксж про уыони прагй i лобучу робгтниятв тоцо. Вкксра стання цих матерталхв мокли не ну,se при умов! гх епхзставленш з хшгигли дкерела-ми.

Комплексна ви кори ста ння scieï маси дхарел дозволило з1брата дестатньо репрезентатизний i в основному дсстовхряий фзктичний мате-pia-, який дав можливхсть вяргигия» основнх заздяння до елг дк^ння.

'■'с-тодо.тзгтЧгД основа до слхддення. Визнання автором диалектики, як заггльнси^яосо^ського методу дослЫжешы-хсгсричнот дхйе-

v.octí , обумовило обракня вхдпсз1дких методадсгхчн;пс ттринцппт з nia— т rwçt^vi'tinr то & v^nT»

Одним 3 OChOBI-ШХ кет0д0л0г1чних прйлт^пхя в принцип хсториз-iîy, який дая мояливхсть вивчекня будь-якого явгща в геиттх суазхльегтва

в динам1Цг, передбачае яошфетно-i сторкчнаЯ сгдид до подай i $S8Tíb i передбачае вивчення питания про те, як эиникло те чи iHme явищр, визначити йога змгст та егзпи розвитку, а таког floro . суть да суфсному piBHi ni знания. Обов'язкоэою умовою застосування принципу хсторизму g розгяад явили ар вивчввтьсе, у контекст! пев-нот хсторичног ел охи.

Бинятково валливу роль в дослхдяеннг ¿сторичних явищ, i подгй вхдг грае принцип объективность явий)виыагае всебхчного адалхзу сусягльного розвитку в усхй ttoro повнот£, Ц1 лг сностт i дталектич-нгй суперечност1. Принцип об"ективностх дае мояливгсть правильно визначити предмет дослхдкення, «ого мхсце серед íhskx питань, а' та кож вика гас його ренонегрукцг i як единого лого.

Взаемодоповновчг можливостг принципов хсторизму i обпектив-hoctí обумовлюе Тх цунупне ви хори ста ння, щр передбачае адекватне пхзкання ми ну лого i «учасного.

Иатодолог1ЧН1 принципа в дослхдаеннх реадхзуються через пев-нг методи наугового пгзнання.

qchobhi методи, gp були використанх при тагшсаннг дисертацх?: .. пер1одизасй I, проблемно-хрокрлогхчний, nopíвняльво-iсторичний, структурно-систatraстатистичний г анкетно-бхогра^счгай. ."■ .

Метод пер1одизацх7 дас мо^лив! сть визначити о сдавит етапи розвитку i дгяльностг г1ршшпромиелово1 буржуазЦ Дэнеиько-При-дн1провського perioHy, а такод якгснг змхни, шр вхдбувалися на цих етапах в об"ектх досдгдкення.

Проблемно_-хронолог1чний метод передбачав розчлеьувакня до ста т-ньо широко2 тши на декглъкз вхдносно вузькях проблем, ножна з яких розгяядаеться в хронологхчнхй посл1довюстх стосовю i сторични jI явищ i подай, цо доле! В1Дносяться, а та кож в дккамапд, тобто в pyci i змхнах, да вхдбуваяися.

Порхвнялью-гсгоричгшй метод полягае в шгвсИБ.теинг явица, щр вивчаеться, з ашлог{чшм, вже до стгдаетда«, для того, щрб зро-зуыхти суть першого з них. Цей метод вимагае конкретно-хсторичного аналгзу . оджгрхдних явищ, а та кож визвання певких зхдмхнностей ыхж ними.

Важливу роль в дослхдаеннх вхдаграе структурно-системкий метод, якяй дозволяя розкрити складах процеся i явигр, щ> вхдбувалися в cymtabcTBi у поре<*ррмений пергод. Цея метод дае можливхсть вивчення буржуазх! як "по горизонталх," тан i "по вертикалу."

Широко ви кори стовуеться в дисфтацН статасгичний метод, вшеяхлрг наязностг велияог йлькостг цифрового материалу, яянадру-кованого, так 1 вияэленого автором в архгвах. .

Певне вигорйсгання в дасертадхТ здавяов анкетно-б£огра^4чний . метод, який дозволив за лучи ти до гаукового 06117 мало^вхд&мх мате-рхали, ср дають мозглкв1 сть бхльш глибоко 1 поено висв1тлити прочее фэрмуваиня гдеяхМнй сторони хсторхт Прничопроми слово т буркуаз11 региону.

Основнх положения дисертацту, нинесент на захист :

1. & протязг останньот чвертх кинутого стойття вхдбуваеться фэрмування Дэнепько-Пр: днтдровсьтого гвдустрхалыюго району, характер яхого виз начали сучаснх баэовх галузх пр окисло во ей. Поегуловс значно зросла роль ваадат прокисло воет! реггону у створ еннх военнэ-ея>ном1чного потенцхалу ярагга.

2. Однтв» з.вирхдалъних причин авидкого проми елового развит*? регхогу слхд ББааэта значиий приплив ¡скоэемних, насамперед, $ранкэ-бельгхйських капхгалгв у вуггльну та иеталургхйну прошсловхсть.

3. Зормування ггрничопроми слово? буржуаз^ 7кратни розпочалося наприктнцх 60^ - на початку 70^ рр. ХЕХст., а основнг етапи цього ггроцесу знаходятьси у прямей зале^нсстх в1д еволпцгт каахталгстачного виробкицтва.

4. Загоегрешя конкурентно! боротьби мхг рхзними угрупуванняии ягдприямцхв П1Д час економхчдат кргзи 1873 р. пркскорклз створе^я представницькот органхзагйт донецьгах. шхтозласнигав зразком для аналогхчних об"еднань в осыавких ¿идустртельни* районах хмаерхт.

5. Отзорення могутньс? х вплизовот з12здхьсько7 орган!эацх? значно по си лило вплив великого кап! талу Дрнецько.-Приднхпров сытого реггону на по я± тику уряду у залтзначнему питанта, шр проявило ся у здтйсненнх лланхв ггрничопромиеловг&в прдо будхвництва залгзниць, у от орудие нщ п1д"тэних . шшх1В за рахудах казни, а :також у кардн-нальних заджх у тарифнгй полгтицх Мхнхстерства шляггв сполучення.

6.: Втслгдок постхйшго тисяу на уряд в о ста них десятирхччя ПХ ст. вхдбуваетьея переход до иитного прстеийонхзму, щр створило сприятливх уыови для розвитку важног хндустрхг регхону, забезпечидо ¿околольне становище Дрнецызо? буржуазх; на внутрхшньому ринку х сет-<улввало приплив ¿ноэеншх капхталгз, ' г~.

7. Йапркктнц1 XIX ст. посялтёться вялив г1рничэпрокислэвот ¡уржуазт? Дрнбасу на зовнгшньоторговельну полгтияу. ураду, особливо на гаргево-економхчнх зх дно сини а Щыеччяною, а таю* з Турёччмюо $ гоа!--« Балканського 'пх во строну.

8. 3 полгтйц! гхрдачопрошсловцхв з роб1.тничого питания поеднува-лися бурацуаэт 1 налЬфеодальш 'пркнципи, у.вЗдносинах мхж працею •■ т кал1талом. ■ . .

9. В боротьбГ з робгтничом рухом пхдприеедг регч'ону в!ддавалипере-вагу в'1йськоБололщейськкм мзтода'г. тод! як методи ¿деологгшогс впливу на робхтши:: в-носили обмеженкй характер I нав:ть наприкш- • ц! столгття не набули значного поширешш..

Теотзетичне-значения дисертащ? полягае у встансвле.чн! Г.вив— , ченнГзагальких'.закоюцхрностей I. особливоетей.лроцесу форцувзакя /I д1ялоногт! г-1ршчопрс»мислово1 "бурчуазП пров1д::ого- !ндустр!ально-го району -!кг|ер'Ц..; Разрюблеи! .-автором концепц!я I *«е?одолог!я вив-чення пробле:.ш • мохуть стати теоретичном птдгрунтяу в пропес! вивчел. : ня. <йфя|уаз1'Г.!{ишизс' рег!он1в Укра?ни..! украГнськоТ буржуазг* в т'локи

Науково-практичне гначення диьертац1 У. г о ля гае е тему, • П результата мохуть бути використзш шд чао гпдготовки -як, окрэдкх до-лсладхень', так } узагальншчих праць з соц"1ал1.но-екояэм1чно? гсто-рИ УкраТни периоду. халтгаяДзму; Я1д час гзаписання п!дручникгв та пос1бник1в, розррбки,лекц!йних та спецзальних курсгв 'для.студент!в тстрричних та еярномгчк^ факультетов; для г. тдвищення хвал!фIкац11" викладачхвтстррД;-в лгкц1йт.В, а

. АпробацТя тоботи,- До тем! дисертац; Г опубликовано б.тазько . 40 праць, в. то^у чися! 2 1каив:дуадШ ыочографИ. Основа! положения дисертац! Г, апробованг на 20 реН-оналших, республ!каяських- та • . шжнародних наукозих ко^ференцтях в 1969-1994 рр., е ' яких: прийкав' участь евчар. .

. '■ : Структура дисертат? зумовлена метою досл1дкення "1 скяадае- . ться з -везупу , 5"роздал1в» .висновкав, перелгщ'. використаких даерел та. лхтератури. "V" ..-.•'.'•'■.--'*

; . . -Основний зы1стдисертацИ. . .

; У вступ!: обгрунтовуються виб!р теш, ?! актуальность та нау-кове- значения, в^значаються зфачрлогтчна .рамки та"'реНон дорпдхен-ня, сформульовант мзтатазаЕданкя дис.ертада5, розкриваються мето-долог1я, ноЕизна та1фактичне .значення. досл1даеннн. Охарактеризоза-К!- ступ'1нь науковоГ розробки .проблеки, а такох станджерел. Визча-•чен! основнГположения, до. виносяться на захист. .. - ! . В'пероону т)озл1л1 :"0сновк1 :те.чдеш1'Г- г пхцеумки гндустрз&чь-яого розвитку Дон^асу/в порейорцений пер! од' резглядаеться прядес •• зародгення -тг£ стдовлёнкя, базовкх галузеР етт-г^-пшшТ 1ф?мясядвос?1 •. в останшй -.третитП': XIX ст.В;ф1'ггальне значения у овкдкоцу розв.итку ву

Г7

Цяьно! та neieaypritlHOj проиисаоюга! » Джецыюцу я|яй aiflir-рало 1нтеи0гвне задхзетчне будхвництво да Укратнх у 70- - 80- pp. минуло го стоймя, оообливо агорудаення Натерйнинсьиэт залгзняцг у 1884 р. ,яиа зпвднал9 донецысе вуг1ляя я кряворгзьш» за'^знсю ру-

Вдасд1дох розвитку зарничного транспорту, иетаяургхйнот, . метадообробнвт » цукрсвот промипяэ во eri/росту лй er, тощо, бурхли-вй4Я тестами розотваеться syri льна промяеловхстмза останнв десятирх-"ччя :Х1Х ei, ctf сяг луглевидобут^у в басейй зр!с вчрячг. •

''\Охфудкевяя Катерининсыют залхзншй створило шриятлнвх умо-вя для розвитку иета^ггйшг проаисловэстг ж П^вднх Укра?ни, де д> сер едят 8ÛÎ рр.хснутвлишеэавод Яоворо схАо-кого товара сгвтГз}; fc. Die розвйтку чОржц металургЦ У^тш припадае на перЮд вйб-исвдчшго пхднесення 9С>2 pp., воля за кглька рокгв у Дэн5асх та ÍIpKi-seft буя> побудовада Кмегалурги&их й1дприеиств» серед дай*. 4íjQ>-íe «йсце ..заяная* J^pyxKiBObrioeyíbwcp&iío^'TícbWfa, Летрхвсьхий i Ыа-Х1ввсьяив заводи, якт ЗЕЗрактерязудалися в!дшсао виашшр1вна! тех-Hî^r осшшряост! i екерлюзброеносгх, í зайиали npoeiÄHi гйзяцх? ъ KpaiHi. •

Вшдаий розвмог saní талому m ГЦзднх УйраТни, a íáso* створен* *я «erajyprifccrr баз* у Дзий^ззо-11ридк1провсыо>»^ район! шринй» >удг»ницт»у ююпобудЗгвжх » метаййобрдбних завСдгв.

Оегаявз: десятярхччя мицужго егозам« харакг^агзуей>ся роз-игхои залгзарудног проиисяовоетх, де пройдцу ро*ь вхДхгравали руд-ики великих кетаяургхЯнях заводов HfBflH*.

Ochobkí тенденцгГ'^огстрхаяьюго. розвктву Донецысо-Приднхпров-

ыгого району. На.претяэх поре^орменого пергоду вЬдбуваляся зшчнх <îmî техн£ко-виробничот бази важил гндустрЛ регхоку, зумовленг вчнмм прогреем* Техйтки. Загаяьдаю теедеихгев у розвитву ваяют 1дусгрхт став перезегд г£д.ручнот техих »i до иаяингот, характер ни й, саиперед, для видобувнот галузгпромислэвостх.

..PiBHB розвйпу технткй вхдповхдали певнх фэрми проми слово cri: тбнз, маяуфзктурна i $абрична, Перш* лореформенх десятирхччя ктеркзуються появоо численних дрхбннх тахт, а та гож пернйх пхд-исмяв шууфэктурного типу. Oí спя епорудження Дэнецьхот залйзюпй Г878 / роэпочикаетьея процеспотдкого переходу вхд дрхбнопз товарш-виробництвг до тнуср.ктури при эберекеянх зкачног йльюстх дргб-: вих*. Дгяльлгсть Катерннинськот загхзннхй / 1854 /, -завершения

промзспового перевороту присюршть початок безгосереднього пере»: в1д иануфактури до фабрики. Нарещт!, перход економхчного пхднесенн SO- рр. XIX ст. характеризуешься шорудаошяа великих ыехан1зованн копа лень, якг зайнязш провхдне сганонще у вугхяьнх» промя слово cri i ыайке повкхста вктхсшли пхдприеметвфшу¿фактурного типу. В той : час .наприкхнцх рр. XIX ст. нхдбуваеться csaspiflHe вхдродаекня дрхбшго виробництва, яке при сто су ва лося до ринкоЕИх умов.

Основное тенденцхеп взазиэдх! форм оромисловостх у залхзоруд галузх був посйдовний переххд вхд ыаиу(фактурного до ееликого. виро ництва.

У ыашитобудхehíй f металургх (taiй сроыислсвостх вирсбництво. р почииалося безпосгредньо у ф1брмчнгй фзрмх.

В Щлому у важкхй хвдустрх! Дзнецько-Прнднхпровськсго региону наприkíhuí XIX ст. есяат/очнр перемогло велихе капхзалхстичь'е вире ництео. Про це.евхдчить досить значне зростання технхчког оешцвно tí та енфга^53Йрое:юст1 шшннобудхвках i ыеталургх йних заводхв, а» значнхй «ipi поясшвалось Йааанняа пхддризщхв покра:цити свот пези на внутр1шге>оцу ришр за рахунок зменшення собхвартосгх продувдху.

1нтадшвшй роз вито к важно! хццустрх! у регхонх став иождавк завдякк пркплищу у зшчних розвдрах хнозашего капиталу, .ер особ ли характерне для 20^ рр. XIX ст. Практично вех велик! акцхонерш: toe сгва, щр да я ли у г^рничхй галузх, ыехалургх! та машинобудувашх, % рактеризуються виооксю ш? темою saлзв ¿тзеыммх, на самперед, с^раию белъгШсьжх капгвалхв. Де забездечуБазэ бгльшу дЁнансову егабхль-нхеть пхдпризмств завдяки тхениы зв"язкам э i коз емкими та росхйсь т банками i ^шнеовими грудами, а та кож ыожяивхсть бхльс шире пег вимзрисгання передою! захгдда! тезойяи, техдалоггу хпередсаих о санхзадхйшх форн виробництва.

Швидке фзрму.вання .Дрнацько-Придяхпровсыгого ^ршчолроыис:: ьэго району напршсхнцЕ XIX ст. було зумовлене розвиткон чисто кап i Л1СТичнот npoifflcuOBOCTi з такими характерными особливо стая, як до татйьо висоеи й. pi еснь техгачно? о снащено cri i ен^сгссзброявэег1, к центрацхТ виробшцтва, а такоас високоэ патомою вагою хшаеьших кал талхв. Якгсно ыове ссанотшр важко! гедусп'рх? зушнили fuujuíy «дел» до! за своты характером ripraracnpcncíслово! буржуаз!t.perioну,

У другому роздхлх "Ггрдачвпрошсагова буржуазт я Укга тни v порефэрыешй яерход^.осшвну увагу придхдено вирхшеша трьох питан визкаченнн)о енэвдах етаахв форцуханая буржуазЦ, характера стад! со

ноге I национального склада пхдориекцгв региону, а та юг агаяхзу процесу вккикненкя й даялькостх з"тзд1в ггрничзпромисловдтв Дэнець-ко-Пркднхпровсьгюго регхону. . ...

В перзкзыу параграф роздглу показано, ср гюява такого пост-тзйного споасивача мхнеракьтего паяиэа, як залхзницх, а та кож значке розширення ршясхв збуту вугхялн стало осшвнсго причине® переходу ыхе-цевих П1Дриомцхв, васашеред, покхя{Икгз Вгд занять гхрничоб спрайт як лхдеобжм пробелом до проиналово? аксялуатахйТ вуггдьких родо-вкц. Одно^аснз розпочшаеться будхвницгво та Дшецыюму кря&х пегого металургх йнсго заводу, який працпвав на «хнеральноцу паливх. Саме в цей период розпочигасг" сз $ормуваяня гхрничзпроми слово т буржуазхт у регхочх. Осжанх даереяа: вдецевх поыхщики, купецтво, а та юг сел«т-' -и г кхзакк. ' . . •

Прсинолсз; птдкеселня первих перефзрменах дгеятирхч на пошт-•<у 80^ рр. зигюпться егвюмхтаою нризса 1 оризадта депресхна. Кризе-5х явщэ у зугглькгй вролисловост! првззели до значдаго евзрочення ви-юбкицтва, а таюж пршиншня дгяльноегх багатьох дрхбннх та середнхх адарисасгв. НескриятжБа господзрсьха ЕОн"юнктура аи кликала певнх кхни у сзаадх гхргагепроиислово! буржуазх! Укразни: вхдбувздтъея меншежя еттоиот вага цхдприешйв-помхЕ^кхв з 38,851 у 1682 р. до 25£ 1894 р. Адалогхч1сг зкхки пгдбуваотьсп 1 езред сзлянських вуглшро-исловцхз. Нагореть збгльаузтъеа кхлысхсть пред ставни йв таких соцга-ьних версТЕ, яе йупецтво та гнтедхгенйл, юсакперед, гехягчна. 'Чдпсг-[дно збтльЕустться кхлькгсть вихадйв з ЦонтражьноА Рост г I Пхвденно! кра1кк, якх сгворавгиви гкднв1дуадьн1 игдориемстза або пайовх то вари ст-1 з невеликою кхлькхтаз уггаскйкхв. Технхчш хотелхгекцхя В1Д1Гравала пиз^у роль у дхяяьшетх ахййонериах 20Бариств.,_

3 соедини 90^ .рр. разом- з подалъшш розвитлом важно т хндуст-I в1й5уваеться помхтне збхкыгення чиселъюсгх I розширення джерел |рмування ггркичоггрошслово? буряуазЛ регхону, а такск хстотнх пс э-щекня в серед5пп: кдасу калтгалхспв.В умошх зам!ж дндизхдуальш-на-талхстачнот §ррми вла еда ей ахцхонершв значного впливу нзбувэе в^з-вка' управляячих азайонеркиют пхдприемстаами, нр склада лася з диреи-рхв та членхв правлхкь х рад жмпанхй, директорхв иромисдових ,П1Д-изиств та хн.

процент серед кенедзфхв великих г^ршчопроийсловкх ззркств Донецько-Прэдв1Г!ровсьЕаго району ста нови ле лредставжкк тех-1шу 1нгелхгекц11, янх пх сля закхнчекня. ГЁрнзчэго та хнажх хкстиауЦь фазу вступали на езтугбу до пркаатках лхдоризкетв бассйцу х з та сои 1вали Епжвоииыц ^¿хурйиг у. драетсловэдг сзхтз хфаггщ.

Haflöisbo яафввими прикладами в х&й групj буя» М,.С.Авда:Еюа я'-. &.B.UiHeuitos» vas дхяяьахсхь дохдадн) харакгеризуетъся а диccçrra-

•. uti. ."'.-'■ 'о- '' .:•••''

1нву, чясаешф групутехнхчногхнтейгенц!! етаюЕили

ti iBseHQia, да! nicas законченна хнсгипутгв вегупалищ дергавну службу г лише nisHime переходили до е^оа^них товарисжв»лякг -охота втдддвади gepisac до gnt особам, ар серебували шдерасавнхй , службг, розраховуючв викорисгатв у cbqïx хнтерешхшрой дгаовх; 'зв"язки осзашцх. Наябхльи йдрмида средстватами цге! груаи були О.А.Ауербах» Л^М, Горлов, sie»,. А»0.Нет4ус та ítaií.,

йжикнення пхд час промислового пхднесення 90-х pp. ЗСГХст. . нових форм. itanîsaaiço!4HQfr opraHiaax&t - "система учасгг*, вщю~. soi íteptai особистах yuül терхвнайв банзсгв i прамислових коша- . их а приводят» до ясзановлення тх сних зв"язив дрнецьгах »aniaaflic-тхв i3 столич$кш:^шншво^прож^саоБря буржуазно) г, йдоовгдш,. .. до розяирення складу ггрничппрокислово I буряуаах î . вхпровсьяого реггощг за разудак заких хйдприемцха загадьаороййсько-; го масштабу, да I.C. Ададуров, Д. 8. Го^бев,. ЯЕ.Терб^зц та ..¿и. ■■ ' " Ыапринхмй XIX ст. зро ciae шгаяв.вага хноэемних схдарием-1бв, явг' л ocbobjkïç'деяля • в. а^онер^ юмпа^ . tícrb iiffiBBi^aJEWMx паяхиий ейв хшаатого шходгення бува не-адачною. Серед хнозао^Вг .даа.вхдагравата аиивну роль в промис- . , додаму життг региону на цея ^вс, у ейд, шзвати А.Бу-

роза. С,. UantäapÄi де - розгладаетьев автором. Y • •

. -, В дасертац! т детльш анийэуються ooobhí дгереха фзрыуван- , ня ггрнишпронисаовог бурщуазх Т .Црн^и^рвднхпрозсьдаро perioby.. 'а. таяож вианачаетыж здачешя;шжиах о^вльдагу дага^нха еярувтурх .цьш» ,юн<у njOTBTOM дер«^^

Другий парахрзфрещдг^лрио'яиешг иафодадьирго. ...

складу х^ржчопрташакдайврегга^.; - В су^ссдах умзвах: це питания набуж» ведишго даугоэого хёфш i о собдиво г асгуя ль но çrj.

Переважна. öiitercsb гйдпраеыцЬв реггей®, aa -o^qiüHOö чадайно-^ rorispy буди драаославипд, : табто poeís^am £ ущатвд^ш!.; Через нода.сюн^сяъ.'демагЕа^счиа1'. cmTíwréie ^еврлвзаЕйшяг Pocíi," a ochobx яш t . лвдаго Btpo аюзгдання,. a, ж жесхонадьна озш го, важ-. ко видглити yicpaïHiçtB' а. .щ&всижгвяго еяемегшу . в: хйазму, :

Над/миу автора» в дано^ випадну uo*m к^уватиея двома факторами : : сцеы народаекня або виходу пхдпркемця, а ташлс floro прозвищем. . При л вс± й, недо смока ло cri да иного методу, ; sia дав певнв хоч^х дрйить приблизнс, уявлення про кхдькгсть проиисдовцхв ук-рагнсыог дац!ошдано«1»: про тх^ пожэдаення, а такса глохли Bicrb п«рссн1ф1кущ5й ряд-вхдомих пгдариеыцхв.-'

Аная|зархсвних доздгыент1вi дов^^во-статисгичних штерхадхв приводить др ви сно вку про бхльау- чиседьнхсть проми словцг в-ухра jh-Цсв»: нгж вказуеться в гсгорииэ-еиэгномгчнгй aiTepaTypí. Щдприеий узра'^нсьшт тцг&налыюстг буди вихгдцяш з поийдакхв, jQuaprsa i селянства, а дглп* перевааде у ггршчодобуэнга ■ тщошстао<а±. Детально isjcbí тлена дглльнгсть. таких вязгачних предсгавникга дояоного csity,-. як O.ÍC Аячевоыаай,-Данченко, та ¿в. <•

Маидргади ди«ерТЕщ|зг свхдчать про досгатньо широку ршрезектатив-Н1стд> украгнцхв вошэвних ami а льшх версгвах« за рахунзк яких $ор»уваласа бурауазхя period.

роль у фэрыувада*: гхрначопррмиство itfypsyasi j рег1ону,росгян най-б1льи© буя>: серед пхдприеьой эха покй^тй в»: в$йськовр-адм1Н1егра-тивного адарату, купедтва, театачнот iuresirenqit; i дрнсысого япззцтва» •' •

&прикгшй^ XIX\cx*\-c&^-nij№a!&&B.j¡áaDBBitBca- за рахунок . пояякхв i hík4íb. В дассртац! i роагдвдзв ться причини^ перенесения представникаыи. великого калхталу Вольпй i. Прибалтам» свое! дгязыю-cTi. др crpiaльмзго pañoriy,

a jpstiooat робаться агал£з^ сквад заэода^в" !>.шх^адасникгв ^ нхиецько?.! польсыют ¡ацго^зльност!» середяних.яереважали урод-*енц£'P&crl. "v-\-

В^дасерсацг г детально. рбзгддг^тьедп^^ розмгри тгоземнях капгтажшсааде^ у -важжу' хндустри) регхону.а таао»: про оообливостг дього процесу сдасовда рйзних галузей вироб-ництва. Зокреыа» уметалургЦ в^евааало <яворешя акЦ10нерних го вари ста, щр1 даяли шдагст або п«реважно ¡на гшзенних капгталах. Навпаки, у вух1льадйпроцис®всгей(]^

вгддавали. nepeiary, етвщзенж'яацфне^ на ссшвх вша-

лень* яр буза при#$анг. у шлзсш'шшг в; JJptriaty. За вацгоналыюв азнзхст серед ycix'. гтзеш^.каахтяЁсгтвд^евадала^^ ки. праыксдззях впшанга г^гамтвих. jrpya.Beibrt j ЗраяЩ, а тазсх етдщкяяй* як бяррв дв ifejssp,

Буро»,Т^ааенекя, ЕЪегацер. в£дгграваля ввхдиау. роль у лроыисшвему аат! - региону i; POCÍI В ЦЁЛОЗОГ. ,

Кхнець кислого столх ття характеризуеть ся встановленшм широких'далових зв"язкхв i оообистих контактов к!ж представнигоми В1Тчизняшго. г ¿коземного uani талу. У цьому взаеюзвпязйу були зацгкавлеяг обидвг старо ии: Mi сцевх пхдпризицг одержали можли-BiCTb запозичеши б^льп досконалих. форы оргакхзацхт ЕИробыедтва, а та кож передо во? техйки 1 технолог!?. 1ноземн1 icani иалт сти за допоиогои роёйеьюах промисдэвцгв стали краще орхектуватися в особливосгях внутрхснього ришу, ьраховувагк господарську кон"-юнкгуру а таиож одержали ыояяивхсгь шдаду-.иа урядовх установи.

В результат!"-кардинальних smjh на аротязх о статях десятирхч XIXbt. ггрничопроыислова бурауазхя periony деретворава лася у клас капгтадхсзжчдаго сусп1иьства,який поступовр коясол1Дував у coöi рхзноргдч: сохйальнх елеиеяти.Однак ястднорхднг сть coujaami струя-тури буржуазх? при наявдаа-i чйслзннвдс залишк±в станово! заккнеш ст+ i вхдкгдастей/ооцхальнхй лсахолощ з укозах лануьання сашдерках.-ства гадыгувазш цей процес.

У гретьоцу. параграф! п&шккешя i сгакоелення предсгавшцькот орган! за цг? гхрничэпроьшсловц!б periOE^". оснэвна увахъ .прцдгластьсг висвхтаеивд пдзедушв стЕореянк пхвденшх зи1здхв.

Значне ыхсце в дисертацЦ за&гас васагтлення складного яро-цесу оформления зи1здхвсько1 органхзацх!, ср аоясноетьоя ирин-циповиш протирхччями uxz. великим капгталам г основною маоою вугле-промисловЩв, а таксж wir окремйми хрупами,-пхдорксшй в. йючатгу npOBiflHi npoiäH словцг взагалг даиагалися у су нуги cbojx конкурентов . В1Д учасй у робот! з оропозицхсю обмежкти праве голосу на з"зздт певним майновим цензом. Всг намагакня дрхбних г середнхх шхто-власникхв добитися. вгдмхни прийнятого У III з "Мздой /1632/ ргсення . про ценз ви яви лися ыарикш, i цев пункт був включений, у затвердкене в I885.p. mihi строи державного кайге "Положения про з'Мзди вугле-иромисловцхв Дэнецыюго басейцг".

. "Положения" на лекало до дарматквккх документов, якг фхксували найбглыз вахливх ри си з" узда в: ix завдання, склад учасникхв, порядок дхялыюстх тощр. ■

У "Положеннх" вперше чгтко фгксувалися арава i обов"язки поса-дових oci6 з"1зду уповноважених i вибраних.

Згхдю з положениям, правом голосу у зиборчих зборах зя?з^ кори етува ли ся Ii льют тх гхршнопрокисловцх .. абс представннки ак-Ц1 онер них товг.риств, якх втдправили проткгом эв^тного року залхзни-хшги не мешге 250 вагон!б гхрничэзаводських вант&гсгв i своечасно

заплати да встаю в лени й эб£р на утримання лосадових oei6 з" тзлу. Введения пайкового цензу позбавляло дрхбних i частицу середнхх шахЭДвласнитйа брата участь у вирхя:енн1 важливих питань роз витку . зугхльно? прокисло во ей. Зокреуа, art дно з новим "Положениям", виягилига вгдстсроненими aifl участг у po6oTi з";здхв, за пгдрахун-каки автора, до 3/5 вуглепромисловцхв Донецького кряку. Таким чином, цеЯ нормативний документ аридячно закрхпливаз перешгу великого игахталу наддншиыи'пхдприващями. .

Питания про змхни в "Положених" розглядалися на XXIII з" 1здг /листопад 13 S3 Л Змушенх. погодитися на збереженкя попер едньо го цензу /250 вагонхз/, великх гхрничопроьасловцг домоглися змхни норми представництйа га з"тздах. Так, з1дправка 1000 вагонхв дача ла право ка 2 голода, а 4000 í бхлыпе - гаЗголоск. За дсрученням дозволялоет пат лише один голос, причому загалька kí лысеть . голэсхв дхя однхяï особи не могла перевицунати 3. Пхсля тривалого i. эсебхчнсго обговореяня на Особливхй нарадх при Гхрюпзому департамент! у F.03TKÎ 1899 р. "Полсаекня" було затвердаене мгнхстори державного майна.

Введения нового цензу, привело до ще бгльпого обмекення впливу осювнот :-гет лхдпсиещхв на страви з:'1зд1Всько? органхзацгт. lite па первому пхсля введения ноеого "Положения"', ХХГУ. Э'"Гздг /TBS9p.V гэ 166 присутнхх лише 24 брали участь у голосуваннг, во/»доучи 64 виборедаи голосами. Bi дао si дно >.ало мхсце тар бЬтылв зо середжегая bcíx йунщг й яредстазвщыют оргавдзацхт в рунах вели акх гхргачслромисдоащв, посялення ïx впливу на да яльщ: сть з" узда в.

3 х.нисго беку, вяникнення х дхялъкхсть представницькот орга-нхзагй* вехи кого тндустрхальюго капиталу Дэнецьк0-Придн1Гф0всьиэг0 району наклало csiií эхдбиток на дола ашлогхчких об"зднань в хкжх иромислових районах кра^и. Осахяыя яхаденнг riрдачопро-мислозх з" ?зди були першою рег1ональш-галузевою представницъкоэ органт злате» poci Зська? хцзустрхалзют буржуазгТ» К структура, статут тоо могли бути викориетанг пгдприемцями тншз районхв кра?ни. "

Все це даз право зробит ни скове к, що з"тзди гхрни'жпрсмислов-ai з Донецы®-Яридн1Провськзго региону стали зразновою ' експериненталь--.ихйаиз^&а ¿c^ántjZú прошсяового кащталу, де вгдпрацьоаувалися pi лнх. отделi гоаюдар cbKDï дхяльностх, а та кож вгдносани з держав-кик шире том. В той же час створа пегламентаттт п дтяльтст* тздгэ з боку урядовях у станов забезлечувала иг лиша- поеттйний -контроль, ала й поступозе залучення органхзащ 1 до систеьш державного rani-талгзму, становления явого в!дбувалося в iwnepiï.

ТретТй роздТл "ПрдачопромисяовцТ регТону I звтЗзитчне питания" ркладаеться з «грьотс параграф!^.

Пертий параграф црисвячено вивчента' д1ялъноет1 вупепромяе-ловц!в Донбаеу по визначенио оеновяих наггрямк!» СуцДвноттва эа-л1зниць, в1деутн1еть якях гальмувала рЬзроб*у родовищ кирисних копалин на repirropíí рег!ону. > . ' .

Слорудтення мерид1альних зал1з1^кчних л!к1й у сх1цн1Я 1 центральна частотах кряжу помГтно розаиркло риики збутгу морального палива на середине? 70-х рр. Однак на розвиток вуг1жьно1 яромисло-boctI Лстотно вшивала в1дсутн1сть рад1алытех ззд1знкцъ, ях1 б . в1дкривали вих1д донецькоцу паливу на зах1д - до ДЩпре, иа п1в-денний зах1д - до Чорноморсъких порт1в, а також на сх1д ^ до Волги. Не зумовидо постановку штання про звл1зннчне '6уд1б:пщтво втее на першому г1рничопромис.*:овойу з"1зд!, де було начХчекс споруджен-яя ряду л1н1й загальноо дов-пино» 1624 верстак, а найг>а»ляв1пп?ли були Донеиъка, Зах1дно-Донецька, Сг1д>го-Дснец^ка мзг1е^алГ. :

На перших рГрнячопромислових э"1здат розглядзлося. питания . про буд1вництво Донецько! эалТзникГ,-яка.була здана до »кеплуатэ-ц11 наприк1нц1 70-х рр. ВГдкриття.руху по вс1й лТнЯ еммргазало. зростання видобутку вуг1ллй у центральна частинХ кряку, хоч пев-ний час "в1дчувалася вТдсутн1стк виходу до Алове ького «еря.

Тому У г1рничопромислов!гй з'гзд /1830/ поставив питания про продовження Дочецькот маг1етал1 до 1.'лр1уполя з iteren) стзорення • бГль® сприятливих умов для вйвззёнт&г м1нераяьного паяэтл « порти Азовськогс I Чорного мор1в» а при иапзд! I'за кордон.ЯрГм. того, к* з*1зд1 розгяядвлось питания про- спсрудгенчя Зах1гско-Дснепьхо! I Сх1дно-ДонецькоТ мат1етрглей, а таког. гЛуХй в!д ДугачеъЕгого ъавопу' на М1ллерово í в1д Лисячангька^до Харкова.' Спо^'Д^ення цих. лХнТй дозволяло значно розпдарити збут дояепького вугГлля з руянккХв,,' . розтагоованих у центральиГй -частин! баеейну. • '

Значну увагу на з"1зд1 булр првдДлено гтстанйв про. споруд*ен-ня Зах1дно-Донецько1 магХстрадГ, яга в1п*ривала доступ нГтчизня-ноцу м1неральноцу паливу на .Щвдечну I Право5ере*ну Укра 1цу, повинна була слрияти розвктку метадург1йно1.промкслоЕоет1, а такс* зростанда експортних перевезень зорпа та IkeoI сТ^ьськогосподар-сыг1 продукцП. Такоя спорудхенкя иаг1страл1 кала I вачливо оборонив значеши, гпедяуточи ? Донбасом огнэвн! ч0р::окорськ1'г1йсь-ково-моргьк! бази JAisoiialp I ль -на рипачок 3~>' блока"!*

ачтл1йськиу флотов.

. Значну увагу в дисертзцН в1дведено I стар 5:1 спорудження Зах1дно-До11БЦькох /Катерининоько"/«аг1страл1, яка повинна: була • з"едкати денег»ке вугХлля з кртеопГзысоп -рудою з метоп розвитку метадург1йно1 1 ж т ал о обр о бноI промисловост1 у Донбас! та Приди! пров"1, а також !стотно розоирити ринки збуту донецького ву-г1лля. У/дисертзцЛ розглядаеться. питания про виб1р основного налрямку иаг1страл1 у процес1 конкурентно! боротьби м1ж рГзники групами п1дприе.ш;1а. Липе завдяки втручаннв урядових установ . вдалося.онаЯти кскпром1сний варГант, який дозволив розпочати спорудження Катеричивсько1 ,зал1зн^ц1 ваприк1нц1 траста .1881 р., • а через три роки в1дб;,^сся урочисте вТдкриття маг1страл1. '

На в1дм1ку в 1ц Доиецысо1 х Катерининськох зал1зниць знач-"но лов1льн1зе экрГ'яувалося питания про спорудяення Сх1дно-До-■ нецысо! маг1страл1. Ка думку дасертачта,. в1дсутн1сть практичных. д!й по реал1зац!1 хлопотань лерпйх з"1зд1в щодо буд1виицтва ц1е1 залТзниц1 пояснпеться на лиае фГнансовими труднощами уряду ; та 1ншими об"ектиЕН1&и тгричинами, але.й кедостатньои активн1с-' то кер1внкцтва з"1ад1в:. хнтереси великих вуглелроикслозц1в Дон-басу були пэв'язан! з Правобередаои 1 Швденною Укра1ноп, з 2* великими ринка'л? збуту. . , • .

Аиле з середини 90-х рр. у зв'язку з розвитком промисловос-т! на територ!5 Нижнього Повсикя актив,1зуеться д1ялш!Стъ з"1з-д!в хэцр будГвлигхтва Сх1дно-Дэнваько1 маг1страл1. Протягом' друге! половили 90-х рр. основн1 дТлянки цаг1страл1 були збудовак!, шо дало доступ донг;-лкоц/ вутГлло до Волги. • *.'

Таким чином, протягом остаякьоГ.чверт1 данувого стол1ття . донецыекм г1рничопрзьтслаЩя*£5далося~т -у ловному обсяз! домогтися ,зд1йснен!в» своГх план1в у датанн! згйГзничного буд!в-ниатаа.. ■ : ••'*.■'■. .".л"

У детому параграф! розглядаеться питания про вплив завод-чикХв I лахтоЕласник1в регГочу на спорудження. п1д"1зних : шаях1в, при наявност1 лких значно зменшувалися витрати на транспортуьан-. ня з копалень м1нерального палква на станцП I практично повн1с-тп эникла залежя1сть п1дприеыця в1д погодних,уиов. Т1 безпереч- " н1 перекати, як! сдеряували рудники,, цо мали п1д"1эн1 шляхи до- ' зал1зничних. станц1й., зумовили постановку питания про спорудження цих шлях!в ухе на I Прничопромисловоцу з*1зд1, однак-нХяки* практичнкх д!й в пьому напряыку тривалий час. не проводилося. Це.

пояснюеться наявнГстю численних труднощ!в ф1нансового, техн1ч-ного та оридичного характеру.

Значме м1сце у дисертацй займае д1яльн1сть п1вденнкх з"1з-д1в по реал1зацг!Гприйнятого УП з"Тедом /1882/ плану спорудкен-ня п1д"1зних шлях1в на Донецькому кря*с1, дким перецбачалося спорудження 25 л1н1Й загалъного t спец1ального призначення доб-жиноп близько 700 кк. Детально анал!зуютъся позицК р1зяих груп шахтовласник!в, то пропонували сво! вар1анти вир1аенкя питания, а тало*. план iîiHicrejpcTBa шлях!в еполучення., розрахований на будТвництво найва*.лив1дах ,л1в1й за рахукок казни з наступит* в I цнткодгванням витрат вуглепромксловпями, рудники яких обслуго-вувалися дано1? залГзничнот) л1н1ею.

Внасл1док обмежених ф1нансових. мояливостей царизм та через lirai причини побачання г1рничопромисловц1в у питаян! спорудхен-ня »отвильних' л1н1й задовольнялися ке заведи звидко i. е повно.му обсяз1, однак загальна тевденпТя урядово! пол1тихи у питанн! про п1д"1знГ шляхи залииалася незмЬпгап - спорудтення на казсн-н1 кошти, що було своср!дноо прихованоо субгуд1сп наризигу вели-к1й бур^аз!*.

Трет1й параграф розд1лу нрисвячений.амалТзу влливу з"1зд1в-сько1 орган1зацН на тарифну полТтику уряду в остаин1й чверт1 минулого стол1ття. В1дсутн1сть единоI системи оплати перевезень вантат1в зал1зницями приводила до введения Тнцив1дуальних тари-ф!в на кожнТй зал1зниц1, що.ускладнювало перевезення взтТлля. РгзноманТтнТсть таркфГв i ïx част! змТни викликалк серйозн1 ут-руднення у власник1в шахт при збут1 продукцН, приводячи до зни-ження ïx прибуткГв. Зац1кавлен1сть вуглепрог^исловцГв у врегулп-ванн! тариф1в зумовила постанову питания про зал1зничн1 ■га.рифи вже на I г1рничопромисловому зТздТ, який висловився за макси-мальне зниження величини тарифу, а також га обкетення тарифних коливань.

Значне мГсце у дисертвцхГ пркдХляеться висв1тленк^ карди-нальних змТн у тарифнШ потЛтап! уряду у друг!f. половкч! 80-х pp. Тарифна реформа 188Э р. фактично встановкла деп^авну моког:ол1г на зал1эничн! тарифи, внасл1док чего урпд одержав котляв1сть ловного контролю над тарифними заходами зал!а;птсь, а також егтлк-ву на них s ver о о 51льгаого забезпеченкя штересГв гтровТдких га-дуэей ватко1 :ндустр11. Одночасно прокислоЕа 5уртуаз1я Енутр1п-н!г райзнХв Pocîr нама^алзся рикогжетати у своТх тнтересаг г.*-

силення державного контролю над залГзницями, а тахотс протекцГо- . нГстський.характер еконотгГпноГ полГтаки урялу. Зокрека, заводчики х нтхтовласники Донепько-Прид.чХпрозського району посилшть тиск на уряд, по приводить до безперевного снижения тариф1в на перевезення вугГлля г металу до Центрального 1ндустр1ального ра-

та хнтпих найватаийТизих цетрТв обробно! провисловост! кра1-ни, особливо у лерХод сконо,м1чного пГднесення. 90-х рр.

Таким чином, заядякл пост!Яном;/ тиску на. уряд гГрничопро-шсловцям Донецько-ПридчТпровського регТону вдалося досягте • значного знижсния таркфшх ставок на перевезення вугГлля I металу, по дозволило заводчикам г яяхтовлаеникам рег1ону змГцнити своТ позшиг на традипТй'<их ринках збуту, а також успТпно утвер-^/ватась в новях районах - Летербурзьконс 1 "осчовському, на ГЬавоберек:51Й : Птвденн1й УкраГн1, П1вн1чному Кавказ! 1 в Закав-яаэзХ. .

Четвертей роздТл "Приичопромис'лова буржуазХя УкраГни г загальк! захпци економТчноГ полГтики царизму в пореформений пе-оТод" присвяче;^ анализу впливу влаешкХв завод1в I шахт регХону на загальк!? куту економ!чно1 полIтики уряду.

Загострення мГхнэродного становища в с ере дин I х другКполо-вл.ч1 80-х рр. в имаго." о при с кори г/ розвяток залхзнщь х створення гучагя»>1 важхй? 1идус.трИ. Вяасл1док збереже*««'-. чяслечних-эалия-к1в крХпосництва, техн1ко-еконгт1чно1 вГдсталост1 кра1ни тоио кап1талТстичпа 1нцустр1ал1зал1я могла зцГйснитися лиле за' активно! пТдтримки дер-гави. Тому царизм був. змупюшЯ прискорювати 1ндустр1ал1зац1г! Рос II за допомогоп р1з;тих форм деряавного втру-чанняв еяономГку, а також використания загалъяих заход1в еко-номГчно! пол1тики, серед яких важливе м1сце займзв митний захист в1тчкзняно1 промнсловостГ. 3 Хнзого боку, в свохй економ1чн1Я пол1тиц! уряд не м1г не враховувити хнтереси тих груп промисло-ео! бур-куаэI*, як! безг.ссередньо були пов"язанГ з гГрничоп справою I металургГео.

В дисертшп! догсладно розглядаеться д1яльн1сть акц1онерних компанГй, власник1в завод1в I рудник1в Донецько-Придн1гтровського пегТону по пГдвипегого мята ча 1ноземнХ метал I вугТлля у 70 - 80-х рр. XIX ст. Значну увагу придХлено також висв!тленнт> участ! пгецстазникХв великого кадТталу рег1ону у яампан-£1 за загальниЯ перегляд митного тарифу. До складу комГсП по п1дготовц1 нового

тарифу, створено! 1Ггн1стерством ф1накс 1в наприкГнц! 1688 р., входили один, з найб1льших п1дприемц1в УкраХни О. К. Алчевський, хар-. кГвськиЗ заводчик И.Ф.Гельфер1х - Саде ; представках одного з харкХвських банк1в М.В.Орлов. Одночастно експертсм до цХеХ :.эм1-С11 в!д г1рничопромисловц1в регГоугу було запроиенп АГ.С.Авдпнэвя. У час та представникхв велико! бурскуаз1'г Дояоцько-Придн1г:рорського району в дГкльнпсТ! ком{сП е!дкривала жшгивхс-гь бХльз актирного впливу, нГж ранрзе, на вирХзення .проблеял мятного затас-ту. Це дозволило гХрнячопромисловцям регХону подолати спХр чис- ■ •ленних противникХв перегляду тарифу х домогтися з X липня 16&1 р. значнрго п1двидення мита на ХмпортнХ метал : вироби э кього, маяини I. ыеханГзми, вуг1для г коко.

Штний протекцХонХзм стянулявав розвиток вачко; 1ндустр1° Дрнецько-Придн1провськсго району, забезпечував монопольке станс-• вице велико! г1рничопромислово1 бутауаах* рег1ону ча в;гугр1;пкьо-му ринку i в 'той же час створсвав додаткозХ трудяощ1 в дХяльнос-т1 народногослодарського орган!эму. Зокрема,' гХрничопромисловцХ широко використовували в своХх Хнтересах постХйнз зрос?акня по-питуна вугХлля т метал I, ктучко стрилуючи розркток за*-ко Г тн-дустрхг, неодноразозо виклинали гак зван! "сугТльнХ кризи" /Г£Б"7-1688, 1893 - 1894, ГСЭ7, Г898/, а таяо* етворговали постХЯну нес-тачу металу, що давало мокливГсть значно пГдвгецувати ц1;щ на готову продуяц1т, пррмислову сировину I ПЕЛИРО.

Таким чином, митний протекц1онХзм сгтрияв значно!?/ збХльзен-но прибутк1в .заводчикХв I иахтовласникХв Укт?аГ:г,<, стамулпвав . приплив хноЗемних • капХталХв I в той не час приводив до лог'1р:те?:-ня матер!ального становиаа трудядах у зв'язку з поступим зрос-танням ц!н на метал, паливо.-

У другое параграф! розцХлу анал1зуеться роль ва-хко! хн-' дустрП регХону врозвитку залХзничнего 0уц1втцтБа х в с.м1ц-ненн1 в1йсысово-економхчного потенпХалу крайня--.

"' Ватшгае значения для розвитку метгиг>грг'1* та мгсгинооу пу валяя в£д1гравали замовлення Айк1с?ерства шлях1в спслучскня. Автор «иявив, що б1льш1сть металург1йних ЗаЕОДГь ре!"1¿ОпУ Оула ЛиО,> ци— вана. з розрахунком одертання казенних замовлекь, причо1<у бХль-лХстъ замовлень нацавалася ше до початку я.1яльчос?1 пГялриемстз, а в.деяюпс випадках -,нав1ть до початку будХвництаа завад:з.. •Зокрема, довгострокоаий. догов1р на поставку Петроаським заводом

Рос1йеько-Бельг1Ясъкого товариства 12 шго.пуд1в рейок був подписаний о травня 1895 року, тод1 як оф1ц!Яко товариство було затвердчене липе 5 лапня того ж року, тобто фахтично договХр пХдлксуеться з иркдично неХснуючим ахц1онерним товариствсм.

3 цьому параграф! розглпдаетьсл питанга ггро участь п1вдек-яих гТрничопромисловцХв у створеннГ броненосного флоту на Черному мор Г.

, Р1зко загострсння а!ггло-рос1йських вЦносин наприкГнп! ?С~г - на початку 80-х рр. примусило Уорське мГнГстерство без-ттосередчьо зайнятися створениям Чорноморсьяого флоту. 7 травнГ Г862 р. Особлива парада, скликана кер!вництвсм м1н1стерства, схвалкла перлу в пэреформетй перГод кораблебудГвну про грачу, яка перекатала будГвництвс на Чорному морх 8 броненосцТв,

2 {среЯеергэ, 19 м:ноносп1в с 2 транспорт.^. При цьому передбачало-ся, цо 5роченоай г крейсери повипн! будуватися у Севастополе

та '.йкоггаеЕ)!. Прийяяття урядом велико 1 кораблебуд Г в но I програгли

3 задсволенням було з.устрХнуто про?/м.слово.\> бурку аз хеп У крах т, яка лрагнуда огригати велик! замовленггя вГд Морського в!домства.

В диеортадгх влерше в ГсторэтнГй л1тературГ роэглядаеться питаччя яро роль ъаяко* хчдустр!г Донецько-Придн1лровсьхого ре-гГоку у стпоренн! бронсноспого флоту на Чорному морХ.

ТретХй параграф розд1лу присвячений- розгляду питания про вплив п1в^анних гХршчояромясловцХз ка освнГаньоторговельну по-л!тику г;аркз?,гу в останн1й чвертх XXX ст.

В параграф! аиал1зуються рХэнГ форми впливу заводчикХв : палТовласникХв ,Донецько-Прцдн1провського регХону на торгово-еко-ном1чн1 в!дносини з Ншеччино?, особливо на ыитну псл1таку. уряду. Зна«ма увага лричХляеться харайтераспщ! позшГй пГвденних з"Хзд1в п!д чп рос!йсько-и1мецьто1 митно1 вХйни 1892-1893 рр., а тако^ 7.x ставлен™ до торгового договору обсма краГнами, п!длкеаного 29 сХчня 1894 р. У вХдповТдностХ з договором, мито на кам'яне вутГлля, кокс i метали, то ввозилися з Кхмеччини, було эначно зметкьено. Незадзволення г1р:отчогтром;гслозо1 бурчуаз П торгэвим договором з Ншеччино»} виразно прсявилося у "ЗалисцГ? пГ^готовленЬч дорадчо^ контороч залХзозавоячикХв для мХнХстра фхчансТв С.Ю.Зхтте. Б цьему документ! мХстилося енергГйне "по- • ^а^ання" яомпенсаг!!! втрат вХтчизняних заводчикХв у за"язку з п£апясанням рос Г?ськз-н1мецького торгового договору. ОскХлька

Шн1'стерство ф1начс1в не посп!иаяо 1э задоволенчям "побажанъ* кап!тан1в вачко! 1ндусгрН, питания про .тато на тно^еиж? чавун було поднято на XXII з*1зд! /1897/, який висловився за повернення до попереднього рбзмхру мига, одночастно пх'дияепи питания п Iдв;гае!Н'.я тарифккх ставок на дсягЛ ви^и *шортчпро эачхза.

Вхдчуваттчи поспйний ткск з боку п!вденних гхрдачопрог'ис-ловц!в, а таксж велико? блз^аз^г }гт<>: :ндустр1&лышх ра*он1? кра!ни, уряд з I вересня 1898 р. п{дви;дав м!тп> на 1ноз51ГШ$ чавув, дот! в ли Р.ого розмхр до 45 коп. з пуда на привезёшь рем I до 78 коп. - по зах:цио!.-у сухопутнсгу ксрдону. Сдночас.чо" булк Пхдвизен! тарифн* ставки на хнсзеьаге листове г сортове зал!зо.

Значне п!двищокня гата на мэтаи, який в основному•приво-зквся з К+мсччи:ж, ев!дчило про вшмвовс становище г1рничопр&-мислово! буряуаз.И Укра1ни в екоиомГчкому житт! !мпер1* í про 1х'пом1тний вплив на зовнтячьоторгову политику цару.з:ги: тзпри-к1нц1 XIX ст.

Друга частина параграфу' прясвячена висв!тлення боротьби яахтовласнккхв Донбасу за аговк'пк! ринук збуту. В^е на I з'гздт гхрничопромисловц1в було поставлено пктэлня про мо^.тавгсть орган'задгГ екепорту донепькогс вуплля до Туреччини х кра'н .Балканського п!вострова, однак обмечен: виробнич: мо*ливост1 вуг1льно1 промисловост1 на Донепькому кря*т, в!дсутн:сть каботажу тодо робили рракткчно немохливим експорт морального па-лива.

В дисертацг? ввалхзуеться дхялыйсть уредовихустанов, зок-рема, Мгнгстерства ^¿тансгв, по каданнэ допомога рост йсьий буржуазен з боку диплоштичних прсдставтшкгв г комерцх йких агентов уряду у вивченнх зовнхшнхх ринкхв 1 еиэномхчнот кон"ккктури у Ту-реччинх х балкансьхих кратнах..

Середина 90^ рр. характеризуешься б+льш активного уча сто гн-дустрхальног бургуазхУ Украуии у тарггллх з щ'мк красками. У дч-сертадх; розгледасться 1 ч-сть гхркитап^омииювщв Хонецько-Прид-нхпровського рсгхону у торговых операциях э Болгарх-та, Гвец+зя 1 Румунхею, а та юг з Туреччино». Ьккористовуючи рхонг .здерела, на-самперед, аргхвнх документа, автор впеппе в хсторичнхй лхтератур) аналгзус; вллкь гхрничопроьтсловот 6уржуаз1г регхону на торге во-екокомтчкг вхдиоетж Рост? э гоггка.чк Баякэнського г.1востро?г,

Ко кета туи чи зростанкя вплаву заводчикха i шахтовласниетв >а зовкхшньотссговельну полхтику уряду, вхдзначиыо обмежений характер практично? участг П1Длрис!.'Д1 й регхону у роззитку торгозо евсномхчшх зхдшсзш з Ва годись ки:.тм кра сками, ар пояснюзться великою Miсткхстаз Знутрхшнього ринку Pccri; каприк1НЦ1 XIX ст. , високими Цхнам на вугхл-ля i метал з крагн! пгд час проья елового пгднесення pp., хдеятач-Hjcm гссподарськоч структура Focil i кра?н Балканського пхьострова, ду^е обиеген^га кредит; ж мй моялизоетями росхйських банкхв то ср.

У п"ятому роздглт ашлхзуеться аолхтика гхршчопроьгиславцхв Доне-г(ько-Пр;:днтпрозсакогс з рсбхтичого питания.

Перпия параграф присвячежй bhcbiтленна проблема регулавашш вхдглсин Mis ирацао i калгталом. Осшз:а увага придхлязться характа-ристицхоснозшх тенденцхи робгткичо? яолгтизш заоодчикхз i айхтовдасй-к!в регхону в останнхй чверк минулсго столхття. Анализ числетгих джерел привхв автора до висновкупро даявнхсгь дюх осювких тапряшяз у дхкльностх буряуазН: укошлектування пхдприемств кадрами робгтшкга i створекня останяхм мг^мальких виробничих побутовЯх умов, а такод д1яльк1сть гхрничэпромйслових з"1зд1а у питаннх про фабрично-завод-сбке закояздазство. .

Праетячна реалхзацхя кадрового пита:1ня здх {¡сновалась мотода><и, .арактеркими для бурхуазг! охтябсистсьхого типу. Перевзжали патрхархаль-Ki (jiopMH кайгу, з opieKTauiea ка традицхЯН1 ринки збуту, прагнення пхдпр.й^здхз збхльккти травалхсть рсбочого часу, несвоечасна выплата • sapoöiTmj платн1, гаявнхсть додаткового даерслз прибутху - прокис-лоЕЦхв у зиглядх штрайв, хгнорування безпеки працдичих, незадовхль-Hi жи'тлого-побутовх умови 6i яъшст! робх тниктв. Одкочаско Д1 яла i про-талежиз тенденцхя: б1льш ей сока, His в ihiekx 1ндусгрхальних райтдах, зарибттьа платня, краще медичне обслуговування, зхдхриття за рахунок каптталгстгв лочаткозих шктл i гхркичотехнхчних училищ.

Друган гапряыак характеризуешься даями пхдприемцтв з галуз! •Табричш-завсдсьюго за ко кода в ст ва, стазленням до тих чи хтаях зано-нодазчих ахтсз, зо крема, до залогу вгд Z червня 1897 року про трива-«-' лхстъ робечого дач, а такок до проектов страхузаннд ¿'ipHHxi в, особливо ai сля початку дхяльдаст! То вари ст за допомоги гхрникам Пгадня Pocil-Зрдчний .^актичниЯ штертал, використаж! й у дксертацгт, свхдчить, яр пеней«не забезпечення сгмея загиблих i таких робхтникхв, up зтратали працёздатнгсть, на протязх о ста нньо t чверТ1 микулого столхття зкаходи-лось на низько.',!у piBHi, яхий не забезпечував гавхть мхкхкального про-SWTKOBOrO pi зня.

В Щюцу ставлення Т1рнячопромисяових з"тздгв до ¿абр-ччно- за-« водсыюго загодадавства вхдэдачадася <^еречлквим .характдом. 3 одного бону, Я1дприемг0 Bi детою вали певй буржуазна принцип* f критикую ли опхвувальк1 мотиви уроб^ничхй полгтицг уряду.В той же чао багато пролозицх я эазодчикхв i шахтовяасникав буля об"ект::ено спря-мо»ан1 на розширеннк ексалуатацтI пролетариату напгвкрхпосяицькими методами.

У другому параграф роздглу анал1эуються ргэнг ¡»орми боротьбк гхрничолромиатовцхв з робхтничим рухсм у регион} в о сгонной чвертг XIX ст. . ?

Шахговласники /Ьнба су першими'га Укратщ виступшгл гяхахатораш створенкя • та к. ssaHO т прокислою! або фабркчло-зазодськоI голхцт?, яка фЕнансувалась п!дприс:лцяки i постгйда звзтодипась на заводах i рудниках. "Лхонером"■в дьдму; вхдшшеннх став &ок-Сз, яки f . веств 1872 р. дом^ся дозволу пррського-уряду т.-заснування у сс лигу: Ко-воросхйського товарисгва посту э ваглпдача i чэтирьох полх цейських» якг з на ходи лися на утрхманк1 пхдприекства.

В дисертащ! док ладно розглядасться штання про дпя.шйсть гхрничопрокисловцгБ, етрямовану на збхлыаекня чисеяыюстх :шгадьног i промислзво! полхпх т в регхонг. Лише в Кзтеришсжавськгй субернх! на утриданш заводчик!в i пвхтов ла сникхв та початок XX ет. нарахойу-валося вже 18 класних читйв i 5Q6 полгцейсьхйх. Одночзсно (5уиа зтч-нэ збхлыпет йльгаегь загальнот. пояхцхт.. Тому кхлькгсть пойцейсьхих ш за га льну ихлыйсть робхтникхв у ryöqiHif кайже вдвгчх пгревитдува-ла^загальтроййсьхх норда, яга. сганоаилкг класшй чин на 3-4 тис; робхтнийв, а ряцовиЯ полхцейський - на 3QCMOOpo6iTH5ixiB. В той же час в Катерн но слав ськ! й губернх! один мнений чин припадав на 2750 ро-бгтнимв, а городовий - на 151 робатнвка. Однак навхть концентрацхя значних полхцейськкх сил в дедус^хальних Центрах басейну не могла забезпечити yenix у боротьбх з робхишчим рухом, до невяинно эрос-тав. Тому i Mi сцева. Елзда, i Л1дприсмцг ■: все шетгше використовусть вхйська для придушення виcryniB Прнклгв i металург+в. . ?

. Наляканг Д1днесенням робттничзго руху капри кхкцх снулого сто лх тая заводчиьи i пвхзовла сники вимагали вхд центрально! i wie-цево! влади негайнкх заходов по oxoponi вяасвостх, эокр&а, передие-локацгГ на тети тор je региону додаткових вхйськсвих частик.

На початок XX ст. тхльки на териTOpij Катаринослевсько? гу-бервдт були розихшэн! 53 резервт бригада, 112 СимферопольськяР„ 134 Феодосг Яськкй f 135 Керч-Снткальсыэ'!? полки 34 пххстно; дивхзхт.

Псрекогтсысий резервга П батальйон, третя Докська о крема козача сотня 7 Дочського козачого полку, а тахо* Лутанська артилер!йська ко-.уэчда. Ц1с: ктлъхост: ехЯсьх виявилося, однак, недостатньо для ус-тпгно? боротьби з рэбДтничим рухоу, тому гхрничопромисловцх намага-лися компенсузати нестачу в хЯгькових час тин !х частики в!дрядження-ки для пгидуяелня страйкхв тощо. За пхдразунками автора, липе у Г893-Г9С-0 рр. мали ?л:сце близь ко 20. зхдрядтень вШськових п!дроз-4,17:17) чисзльн:гтэ в!д роти /сотнх/ до полку, а також зведених за-гон:в. .

В оста:*къому десятирхччх XIX- ст. масть ыхсце нечисленн! спро- . би 1деолог1чного »плису пхдгтриемЦв на робхткикхв за допомогсю скла-дено! ХУ гхргтчсгтромисловим з"1здом прогреми недгльних читаиь з хри-стиянськкми I в1рноп!дданшдькиыи сметами. Ця тенденция-дето поси-люетъея на клюць ЭО-х рр., хоч I тод! вона не була домхиупчоч. -

■ В цхлому лолхтика гхрничопромислово! буряуази Донецько- Г1р:;-днхпровеькэго регхояу з робхтначсго питания востанн1й чверт1-Х1Х ст. характеризуется прах-ненняи максимально використати в1йськово-пол1-цейськх метода у боротьб! з пролетгрхатом.

Методи 1деолог:чного впливу на робхтник!в та членхв 1х сшей носили дуза обмелений характер 1 нав!ть налрикхнцх с'торхччя не були зкачно тютзиренх. Натомхсть гхркичопромисловц! вхддавали перевагу силсвкм методам боротьби з робхтничим рухом. Заводчики I шахтовлас-дохи стали Хнхцхаторами створення слецГальнох, промислово! /фабгзгч— ко-заводськоЗ/ полхдН, яка утрииувалася'за рахук^г; окремих п1д-пркемцхв 1 анцхонерних товариств,' а також. розквартирування в!йсь-кових коктичгент1в у дрошслових. цеярах регЗону. Таким чином, г:р-кичрпромисловц! Уграгнк у - знаки! Р. н1р1 стицулввали репресивнкй характер политики самсяергавства у робхгаичому аитанн!..

Висковкк. Остання чверть ХПС ст. характеризуешься швидкими темпам!', роавитку велико! гтрогаслэвостГ Донецько-Цридкхпровськогс району', ркий г.остутгово г.еретвзрив ся в оси овну вуг1ль;го-металург:й?у базу .фашк. Завершения прсмяслсвого перевороту у провхдккх галузях |1еткох ггаустр:! рег!ону на початку 90-х рр. мало вкнятково важ-п-гве значения для ттрисноренкя ?емп1в кал1тал!стичноТ 1ндустр£ёлТ-Важк» г.чщ'сгргя "крайни в!дзначалася в!дноско високик р!в-»(£м технично? осназеност! 1 екергоозброеяня, да доззслило "18 зайнятк ¡"гров1дке кхспе у г?ромисловоцу потещ'алГ .1мперП. - г

Внкяткэрг. сгг.кгтяква хон^ликтура сере^ни-И пол.90рс_

эгдкрила широкг можливостГ для прискорення .темпхв формузання про-мислово! буртуазН рег1очу ! розяяреняя II складу. 1стэтникя особливоспши цього процесу були ггор1вшшо невеликий бплив залшшсхв кр1посництва, а танок комплетггузання яадрхв пхдприсмцгв в значнхй мхрх за рахунок прийпшгх* а не мГсзцевих елементхв. Суто ка: •':тал!с-тачне походження важкох ЬздустрП регхону зумовило велику питому вагу акционерного менеджменту, технхчнох штелхгечщх, представни-К1в бюрократично-чияовншхышго апарату, а також хноземц1в. Напри-кхнцх XIX ст. склад лхдприемцхв розаирився за рахунок столично! . ф£наисово2 I прошсловох аристократ!!»

Представшим «рничояромиславо? буряуазхх Украина у бхльзост! свохЯ мали вхдяосно високий ргвень освхти, в!дпов1дгдг профес!йну п1дготовку а також необхадн! органхзацхйнх навики, до створствало сприятливх умова для розвитну промясловост1 на сучаслоиу рхвнг,

Аналхзстзново-соцгального складу п1вденних г1ушчопромислов-

■ цхв свхдчить про наявмсть серед буряуазх х кхлькох верств, ло ввд-р1знялися одн& В1Д одно! походженняи, осв1тяхм I культурник рхвнем, нацгоназгьниии особливостями» виробничим? хнтересами, налеамхсте да р1зних форм вжасностх. В национальному вхдношеннг серед-зааодчикгв 1' шахтовласниг! в переважали росхятж та украйщт; високоп; була гтито-

■ ма вага н!мц!в, поляков, французов, бельгхйсгв,. год! як-чисельяХеть пхдприемцгв гнших на:;хональностей була незнатно«. АкумуляцТя йред-статеп^в р1зшх еоцгальшх т нагх!оналъних груп, об"еднашх вхдго-шенням до власност! та'мсцен в- систеиг сусгилъного виробництва, •пояснюе певну г^хснгсть г1рничопромиелрво1 буржуазх! рег!ону та II проввдй позиц5Г в економхц! Украхяя. В значнхй игр! сама цимя обставинаш поясшеться становления саме на.гхрничозаврдськоиу <■ П1вдн1 найбгльа вгапгвовох регхонально; органгаацН 1чдустр^ально1

буржуаз11 краЬа - з'хздЕв гхрничопроынсжгайв Донецьяо-Придя 1проб-; ського рег!ону, якх стали свосрхдним зразком для п1дприсмницьких 'об"еднань в осковнюс еиошаачних районах кр&1ни- Кезабарох пхсля -свого утворення, п1вденнг.г1ртгчопроыислов1 з* 1зди перетворилися з орган велико? буржуазИ, яка мала стаб!лън! та широк! зв"язки з дер-жавним апяратоыи Постхйний характер под!бких. зв"язкхв у значнГй ахрх сприяв посюгеныо вшшву заводчикхв 1 шахтовласшкха рег!ону на економхчну политику-уряду наприкЬщ! шнудого столхття.

• Шд впливом ведвкохч1: кап!талу екононхчна политика уряду наби-рае в1дверто протекцхон1стськсго характеру. В останнтй чверт! XIX ст

■ протекц1он1зм в хилому вхдхгравав поз;гглвну рель, то?иу тпо сприяв

розвитку вхтчизнянс? велико! машинной ЬедустрП, захищавчи II вхд !нсэемнох конкурента?. Одночасно протекц1онгзм стимулввав приплив-Хноземнит кап!тал1в до економтни Укра1ш, по в!дкривадо . широк1 можливоет! для використання заххдно! техники I технолог!!, а такс передового органхзад*йного досвхду великих промислових держав св1ту. Цей фактор, эо!фёма, вхдхграв валливу роль у ппзидкоцу розвитку Донецькэ-Птадн1проБСького 1гто'гтр1ального району»

Посилення претекц1оя1стських тенденций в. економгчшй пол1тищ уряду сприяло 61.тыл актившй участ! Г1рничопромисловц1в рег1ону у. . зд1йсненнх заходов по зм!цненга> в1Аськово-економ£чного потенцхалу РосII, насавдеред, у згяхзничноъу будхвництв1 та створеннх броненосного флоту на Чорному ыорх.

. Политика г1ркичопромисловц1в у роб1тничому питаны! характери-зувалася наявн1стп як загальних, так I специф!чних рис, зумовлених особливостями формування. та св1тогля.ду П1длриеыц1в рег1ону. 1ндуст-ргальча буржуазия басейну форцувалася у пер!од зр1лого кап!тал1зыу, «о зумовило 1снування певних лхберальних еленент1в у д1яльност! заводчикхв г аахтовласник1в, однак у цхлому роб1тнича полхтика носила консервативней характер I в!дзначалася прагненням пхцприем-цгз широко використати з1йськово-феодальн1 метода експлуатацх! пролетариату. Нездатн1сть гхрничопромисловхЦв'самостийно вир1пшти проблем/ взаемовхдносин м!ж працетэ I капиталом -за допомогос пев- -них поступок, 1деологтчного впливу на роб!тник1в тощо зумовила кеобххднхеть сирокого використання в!йськово-полхцейського апара-ту, по-;зпаччо обмежувало можливост! маневрування велико"! хндуст-рталько: бурт.уаз!! ре Нону з уыовах назревания револ^цгйнот кризк • в кра!к: на початку XX ст.-

Основй положения та змхст дисертац£1 викладен1 у тавих публикациях автора:

1. Из истории борьбы буржуазии с рабочим движением в Донбассе в 60-90-х гг. XIX ст. //Из истории местного края. Сб. статей профессорско-преподавательского состава кафедры истории СССР и i ССР ДГУ-

. Днепропетровск, 1966 - 0,5 п. л.

2. Кустарные промыслы в угольной про мысленно ста Донбасса в пореформенный период // Научная сессия по проблемам многоукладное^ российской экономики в период империализма. Тезиса докладов и сообщений.-Свердловск, 1969.-0,3 д. л.

3. Донбасс в период промышленного подьеыа в 90-х годах XIX в. Автореферат диссертации га соискание ученой степени кандидата исторических наук.-Днепропетровск, 1969.-1,25 п. л.

4. Металлургическая промшленность Дрв5асо* в период этономичесиогс подъема 90-х гг XIX в. //Некоторые проблемы социально-зконогдаческог и политического развития УССР. Сб. научных трудое. - Днглролетров ск, 1970.- Еш. I.-I п. л.

'5. Роль.железнодорожного строительства в развитая . тяжелой индустрии в первые пореформенные десятилетия // Некоторые проблемы социально-экономического и политического развития УССР Сб. научных трудов, ¿лепрэпетровск, IS7I -Вып..2 -.0,6 п. л.

6. Горнопромышленная буржуазия Донбасса и сооружение подьездных

, путей в 80-90-е годы XIX ст.//Некоторые проблемы социалыю-экоко-

• мического и политического развития УССР. Сб. научных трудов. -Днепропетровск, 1972.-Вып. .3 - 0,7 п.л.

7. Формирование горнопромышленной буржуазии Юга России в первые пореформенные десятилетия //Некоторые проблемы социально-оковдми-

. ческой и политической истории УССР. Сб. научных трудов.- Днепро-

• петровск, 1974 - Вып.5. - 0,75 п. л.

. 8. Русско-германские экономические отношения 70-х - I пол.80-х гг. XIX ст. и горнопромышленная буржуазия Юга России //Вопросы гер-■ манской истории и историографии. 05. научных статей.-Днепрспегровс:

1975 - Вш. 3 - 0,6 п. л. - .9. Из истории раннеыонополистаческих объединений в экономике Росси*« в пореформенный период //Некоторые проблемы ооциально-эконокическс! » иблитической истории УССР. Сб. научных трудов.-Днепропетровск, 1975 г Ees. 6 -В,5 п.д.

10. ПроАзтарский б&ззггея - В кн.: Днепропетровску - 200 - Днепропетровск, 1976 - 1,5 п.л.

11. 1з хсторхт боротьби га скола митюг полгтакп царизму- в II пол . 80-х рр. XIX ст./Лстор1я народного государства та еконоыхчнот думки УРСР.-Шив, 1977 - Бет. II - 0,5 др.арх.

12. Гхршчопроми слова бурдуазгя Пгвдня РосгТ та митна по л г та № царизму у 70-х - на початку 80-х рр. XIX ст. // Питания Iстер!I СРСР - Харкхв, 1973 - Вт. 23 - 0,5 др.а^к.

13. Русско-германские экономические отношения II пол. 80-х гг. и горнопромыллегажя буржуазия Юга России // Вопросы германской

и стерки ?и исгормогра^и. 05. научных статей.-Днепропетровск, 1978. Был.б -'0,5 пл. .

14. Гхрипчопромислова 'урзяуазхя У кратки та митка полгтика царизму в ос-таин!Е чвертт XIX ст./Акр. хсторичний яурнал - 1978—".5 - I др. арк.

15. "Еянэруссгий горный листок" как иеггечши по истории буржуазии .Украина // Проблема исгориограспи и и сточки но ведения -истории СССР. Сб. научных статей.-Днепропетровск, 1979 - 0,5 п.л.

16. Крестьянское предпринимательство в угольной проидалешюсти Донбасса в пореформенный период //Актуальные проблема аграрной истории Украины. Об. научных статей.-Днепропетровск, 1330 -0,5 п. л.

17. Руссно-геркр.некяе экономические отношения Ппол. XIX в. в освещении историков - ьарксистов ГД5 //Проблемы историографии и источниковедекия германской истории. Сб. шучных статей.- Днепропетровск, 1960 - 0,5 п. л. -

18. Источники по сощалько-зкош1гичесиой истории Украины лериола капитализма /1361 - 1900/. Учебное пособие - Днепропетровск: ДГУ, 1980 - 6 п. л. '

19. Съезды вжных горнопрокьзыекников //'История СССР - 1£8Г—# 41,2 п. л. .

20.- Основные этапы ¿орюфования гсрнопрсмыаленной буржуазии

Юга Росс« // Из истории бурэсуазии в России. 05. научных статей.-Томск, 1932 - I л. ж.

21. Горнопромышленная буржуазия Сга России г. русско-гсртзксяие эхономгческие отношения начала 90-х гт. XIX в. //Вопросу германской истории. Сб. научных статей - Днепропетровск, 1932 - Вш. 10 0,5 п.г.

.22. -Статистические кздадая Созета съездов гернопроижлекшков Вга России // йеториографичеекке к и сточни ко в едче екк е проблемы отечественной историк. Сб. научных статей - Днепропетровск, ' 1963 .-0,5 п. е.

23. 1з гсторт? росхйсько-болгарсьхкх екэномхчккх звпязкхв каприкхнцг • XIX ст. //Проблши слов"яшзиавства. Респубгхкпкський мхжвхдокчий науке вир збхрник.- Львтз, 1935 - Бкп." 32 - С, 5 др.' арк.

..... ■ f

24. Оеь^киие роли иностранного лредприника7е.тьстаа э России в с ременной буржуазной историографии //Материалы всесоюзной

научной конференции'по историографии.- Днепропетровск,Г233-£),

25. Револадия 1905-190? гг. и промышленная буржуазия Украиг •. /Историография проблемы/ //Тезисы докладов и сообщений всесоюзной научной конференции, посвясенной 30-летию со дня ро-'детгля эк: дешка A.M. Панкратовой.- Донецк, 1937 - 0,2 п.л.

26. Рецензия на монографию Л.В.Матвеевой: Социально-экономически* предпосылки Великой Октябрьской социалистической революции.-Киев., I9S7 //Укр. хсторичний журнал - 1989 -54- 0,3 др. ар к.

27. Из истории русско-болгарского торгового договора 1902 г. //

I дрииовскде чтения. Тезисы докладов и сообщений I всесоюзной на.; ко-практической конференции по болгаристике,- Харьков,1969 - 0,2

28. Роб1тничиЯ pyx i гГрничопрошсловц! Донецько-Приднхпровськогс perioHy напередодн! револицИ 1905-190? pp. //Гз icTopxf робхтни-чого класу УкраГни у XIX - XX ст. Зб!рник кауковкх статей. - ,Днх-пропетровськ, 1990 - 0,5 др.арк.

29. Из истории русско-болгарских торгово-экономических отноиечий на рубетс 70-80-х гг. XIX в. // II дриновские чтения. Тезиса докладов и сообаенпЛ 2 всесоюзной конференции по болгаристике.-Харьков, 1991. - 0,2 пгл. '

30. П.I. Jomih I вивчення соц!ально-економ1чнох fcTopfl Украхни на початку XX ст. // Ороблеми icTopxorpa^ii та джерелознавства icTopxi Украхни.. Мхжвузгвський зб!рник наукових праць. - Дн!лро-петровськ, Г991 - 0,5 др.арк.

31. Пр.'дачояроиислова буржуаз 1я Украхни в початковий перхсд рево-люцх! I9C5-I907 рр'.. // Досл1да:ення з хсторх! Придн1пров"я: соцх-альн® вадносини та сусп£льна думка. 361ртак наукових логць. -ДнЪтропетровськ, 1991 - 0,5.др.арк.

32. Соцхальна структура торг велъно-промисдово! бур^уазхх УкраТня напередодн! революци 1X5-1907 pp. // Укр. 1сторичний яурнал. -1992 - J 3- I др.арк.

33. Буржуазхя Укра1ни та економхчна полхтика царизму в псреформэ-ний пер1од.- Днхпропетровськ: Вид. ДГУ, 1392 - ГЭ,5 цр.аря.

34. Промисловц! Укра1ни в рос!йськс-болгарських торггвельно-еко-homihhhx зв"язках поч. XX ст. // Проблеми слов"янознавстБа. ?ес-публхканський мхжв!домчий наукозий збхрник - Льнхв, 1992 - ?,/л. 4 .0,5 др.арк.

35. Возникновение и становление горнопромышленных съездов Донбасс

II foM&wiea&ibL ы^шм " f^wuu&tf ¡¿уыиия 'Ш-Ук С ширми Г^^ёС %ryf — ¿Tf ^ ^

Крутиков В.В. Горнопромышленная буржуазия Донецко-Приднепровского региона и социально-экономическая политика царизма в пореформен- -ный период /1861-сер.90-х гг.XIX з./ Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01. - История Украины.

Днепропетровский государственный университет. Днепропетровск, 1996.

Диссертация является рукописью, в которой представлены результаты научного анализа основных этапов формирования горнопромышленной буржуазии Донецко-Приднепровского региона, ее социального и национального состава, возникновения и становления первой предпринимательской организации - съездов шахтовладельцев и заводчиков бассейна. Основное внимание уделено изучении влияния съездов на социально-экономиче^куа политику царизма в последней четверти XIX века.

Исследование базируется на широком.круге источников, прей- . мужественно архивных материалах, значительная часть которых впервые вводится в научный оборот.

7. V.Krutikov. 2he cining bourgeoisie of the Ibnetde EUbdniepex region and. the socio-economic policy of Vzarism in the pre-rel period (l861-Did-90a of the I2X century}. Tbe thesis for a tbc tor's degree of historical science in speciality C7.OO.O1 - H tory of Ukraine. Iniepropetrovak State University. Eniepropet-rovsk, 1996.

Die fom of the thesis is a manuscript. Ihe dissertation deals with the process of formation, of the mining bourgeoisie the Eonetsk aountaine-ridse. Founded on the initiative of gres Bineowners in the region, the first eaployere' enterprise in Ukraine named the Sauth Ifining (inventions had a great influea on the economic policy of toarism, supporting and increasing p tectionietic tendencies in it during the last decades of the p century, aotectionism created favourable conditions for the d lopaent of heavy industry in Ibnbas and Bridneprovye. ^hs poll of the mining industrialists differed in its aspiration to use half-feudal methods o£ exploitation of the proletariat and set the problem of relationships between labour and capital, first all, with the help of the tzsrist military-punitive machinery.

Ключов1 слова:

гчрничопромислова буржуаз1я, Донецько-Придн1провський peri вплив, сощально-еконимична пол1тика царизму, пореформений