автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Городища IX-XIV вв. в бассейне Верхнего Поднестровья

Полный текст автореферата диссертации по теме "Городища IX-XIV вв. в бассейне Верхнего Поднестровья"

РГБ ОД

Нашональна Академы наук Украши

1нститут археологи 2 7 ЯНВ т?

На правах руко1шсу

УДК 904 : 711 . 424 (47 . 74)

КОРЧИНСЬКИЙ Орест Мирославович

ГОРОДИЩА IX-XIV СТ. В БАСЕЙШ ВЕРХНЬОГО ПОДШСТРОВ'Я

ÍcTopH4HÍ науки - 07.00.04 - археолопя

АВТОРЕФЕРАТ диссртаци на здобуггя наукового ступени кандидата icropu'UíiíX наук

Кшв - 1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп народознавства HAH Украши

HayxoBi KepiBHiiKH: кандидат юторичних наук с.н.с.|В.В. Аушх

доктор юторичних наук с.н.с. О.П. Моця

Офщшш опоненти: доктор юторичних наук, с.н.с. Кучера М.П.

кандидат юторичних наук, доцент • Коваленко В.П.

Провщна установа - Чершвсцький дсржавний утверситст ш. Ю. Федьковича

Захист вщбудеться " ^О—-199^ р.

о _ годин! на засщанш спещатзовано! вченох ради

по захисту докторсысих дисертацш /Д.50.25.01/ при 1нституп

археологи HAH Украши.

252025, м. Ки!в, вул. Володимирська, 3

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш бйблютещ Институту археологи HAH Украши за адресою: 252014, м. Кшв, вул. Видубецька, 40

л /,

Авторефератрозюлано "-" - —-1996 р.

Вчений секретар

спещал1зовано1 Вчено! ради фг/^

кандидат юторичних наук й/Сс^-^^^^.О. Петрашенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуалыйсть теми. Серелкьов1чн1 городища Укра1кського Передкарпаття i Карпат пенал стол!ття призертають уэагу широкого кола ученлх, гкатср:н-кр£сзнавЩЕ. За цей час 1>: г!д-крито 1 досл1д;хено бШьше 200. Серед них в1дом1 за писемкими данимм центри екоком!чного,политичного i культурного життя -Miera Галич, Теребовля.Леремишль,Звенигород. Васил1в та íhuíí. íx присутшсть на cTopiKKa.x л!тописних даерел переважно по-в'язана з рХзними пол1тичними под1ями,що в б1лыи1й Mipi при-вертало увагу досл1дник1в, hís до. городищ, про як1 немае жод-них згадок. 3 огляду на цей факт недооц1нювалось 1сторичне i культурне значения пам'яток, котр1 не зазначеШ на стор!нках джерел.до в своя чергу. негативно в!дбилося на реконструкцИ 1сторичного та культурного розвитку краю.Пронес еволюцП се-редньов1чних слов'янських городищ складний i багатегранннй. оск1льки вони перебували п1д постШним впливом Оагатьох чин-ник1в природнього. економ!чного. пол1тичного та культурного характеру,через що у вивченн! питания про виникнекня, розвитку та припинення 1снуЕання ци:< комплекс!з виняткоео ванлизе значения вШграе археолог1я.

Проблематика городищ Pyci поруиувалась в працях ЯЛ.Пастернака, О.О.Ратича, В.З.Аулгха, и.П.Кучери, рос1йських уче-них П. 0. Раппопорта, Ю. В. Кухаренка. I. П. Русаново!, А.В.Кузи. В останн! десятил!ття тематика укр!плених сх1днослов'янських поселень в усьому II науковому спектр1 знайшла свое bkcbít-лення в .узагальнюючих працях П.П.Толочка, Б.О.Тимощука, 0. В. Сухобокова, Л. П.Михайлини, Б.А.Зв1здецького та шших. Учен1 пХдсумували тривал! дослгдхсенкя ряду пам'яток як в межах конкретних територ1й. окремих етнгчних масив1в. заселе-них тиверцями, хорватами, древлянами, северянами, так i в

ц!лому. як на Pyci, так i за И кордонами (Толочко).

Нэ зважаючи на вагомий внесок у цю проблему, сьогодн! все ж залишаються цгл! peri они. де вона нэ отримала це надежного висв!тлення. Причину цього вбачаемо.передус1м. у уер!вном!р-ност1 наукових досл1джень. Одним з таких рег!он1в е басейн Верхнього Подн!стров'я. Зазначимо.що ця територ!я розташова-ка у центральн1й частик! слов'янського св1ту ! на Швденно-зах!дному пограничч! Pyci. Тут BiflOMi численю городища IX-XIV ст.. зац!кавлення до яких пост!йно зростае. ГИдтвердкен-ням цьому була робота м1кнародно1 науково! конференцП на тему: "Еволюшя розвитку слоз'янських град1в VIII-XIV ст. у передг1р'1 Карпат 1 Татр" (Льв1в. 1994). В числ! порушених проблем - питания хронолог!!, типологП, соц1ального зм1сту, етн1чно1 та пол1ткчно! прикалекност1 басейн1в Верхнього Дн1стра i Сяну.

Географ1чн1 мек! роботи охоплюють п!вн!чно1сх!дне Перед-карпаття 1 Карпати, п!вденно-зах1дну частину Малого Подхлля i п!вдень Розточчя. На cxozi границя пролягае вздовн правого берега р.Гнила Липа, л1во! притоки Днестра.i по л!вому бере-3i р.Лхмшщ!, право! притоки Дк1стра. Швденний кордон визна-час гсловний Свропейський водод!льний хребет, а зах!дннй -верхн! течп pp. Дн!стра, Стриз!гора i Вишн1.

_На думку 51льшост1 дослишшив, ця територ!я входила в меш розселення л!тописних (сх1дних) хорват!в (Тимощук, Русанова. Седов, Купчинський). Тако! ж думки дотримуеться автор. Згодом ц1 земл! ув1й!ш: до складу галицького, а в!дтак Га-лицько-Волинського ккяз!зстза.

У робот! охоплений nepioz в!д печатку IX до першо: полоз::-ни XIV ст. Зиб!р нкжнъо! хроколог!чно! границ! г обуковленпп ьОм1тними зрулэннямп у сс1Д!ально-економ!чкому та сусп!льно-

пол!тичкому нитт! сх1д5глх слоз'ян. Пояеа укр1плених поселень з басейк! Верхкього Дн1стра - назлнва з!ха з генезис! феода-льних В1ДН0СИН, що засз!дчуе виниккення 1 роззиток дернаво-ТЕорчих !нститут!в. Верхня хронолог!чна границя - к!нець першо! половини XIV ст. - захоплення Ще1 територП Польщею.

Предметом досл1джень с типология укр1плених поселень. 1х соц!альн! ФункцП та динам!ка розвитку.

Основна мета роботи полягае у вивченн1 характеру 1 рис оборонного буд!вництва на територП л!тописних (сх!дних) хорват!в. еволюцП та сошальних функц!й городищ. Для досяг-нення ц1е1 мети у прац1 розв'язуються наступи! завдання: 1) влроваджуються в наукоЕий об:г вс1 з1дом1 материал! з досл1д:«ень укр!плених поселень IX - початку XIV ст. ; 2) для встановлення хронологи городищ досл!джуються етапи еволюцП матер!ально1 культури; 3) визначаеться м1сце 1 роль цього типу пам'яток на р!зних ступенях историчного та культурного розвитку, з'ясовуються прикшши !х функц!онуваняя: 4) прсЕо-диться пор!вняльний анал1з городищ Верхкього Подшстроз'я з аналог!чними пам'ятками на сус1дн1х слов'янських землях.

Джерельну базу роботи складають окрем! фондов! колекцП 1нституту укра:нознавства НАН--• Укра1ни !м I. Крип'якевича, Льв1еського 1сторичного, Дрогобицького. Стрийського та йи-дач1вського краезнавчих музе!в Льв1всько! област1. опубл!ко-ван! археолог!чн1 матер!али 1 арх!вн! документа довоенного пер1оду Б.Януша. Я.Пастернака. В. Коб!льника,Т.Сул!м1рського 1 п!слявоенного часу В.В. Аул!ха. Б.О.Тимощука, Т.П.Русаново!. Р.Т.Грибовича, М.А.Филипчука. В. I. Шишака та 1нших.

Вперше у науковий об!г впровадауються матер!али власних ар-хеолог1чних досл!джень. отриман1 на 53 городищах впродовхс 1981-1996 рр. •

Метололог1чною основою роботи е: принцип 1сторизму. досл1джень явищ в 1х розвитку. Основними методами стали ти-полоПчний 1 хронолог1чний анал!зи матер1алхв, .що дозволило просл1дкувати еволюц!ю укр!плених поселень рег1ону..

Наукова новизна роботи полягас в тому, що под1бне наукове досл!дження по дан1й проблемативд з використанням архео-лог!чних матер1ал1в та писемних джерел. стосовно Верхнього Подн1стров'я. • проводиться вперше. Це дае можлив1сть реконс-труювати процеси 1сторичного та культурного розвитку досл1-джуваного реПону на тл1 городищ 1Х-Х1У ст.-важливих центрХв сусшльно-полгтичного життя,простежити 1х еволюцшю процеси.

На захист виносяться так1 основн1 положения: виникнення 1 розвиток укрШлених поселень 1Х-Х1У ст. у Верхньому Подн1-стров'1, 1х соЩальн1 функцП. що зумовлен1 законстрн1стю еволюцП на значн!й територП слов'янського св1ту, а також властив! для досл1джуваного рег1ону локальт особливост!.

Практичне значения роботи полягас в тому, що фактичний ма-тер1ал разом 1з висновками може бута викорисганий для написания узагальнюючих праць, комплексного вивчення городищ на сус1дн!х слов'янських землях, при п1дготовц1 видань катало-Пв, спещальних дов1дник1в. зведень-пам'яток 1стор11 та ку-льтури. нагшсанн1 лекЩйних курс1в з 1сторП, археолог!! та етнологП для вуз!в 1 -пиал. 0сновн1 положения дисертацп бу~ ли апробован1 автором у його наукових статтях. дожшдях на м1жнародних конгресах та конференц!ях: Москва - 1986. 1990, Ки1в-1987: Суздаль-1987; Льв1в-1986, 1987; Кам'янець-Под1ль-ський - 1985. 1987; Черн1вц1 - 1994; Н1тра - 1996.

Структура 1 обсяг дисертацП обумовленл Щлями 1 заздання-ми досл1дження 1 складаються з вступу,трьох розд1л1в (149с.). перел1ку використано! л!тератури (14 е.). каталогу городищ

(38 с.) , шзстраа!;"! 1 таслипъ (158 с.}, разом (419с.).

Р03Д1Л I. 1СТ0Р1Я Д0СЛ1ДЖЕНЬ

1стор1ю археолог1чного вивчення городищ Зерхкього Подн1ст-роз'я можна умовно розд1лити на чотири пер1оди.

Персии - охоплював пер!од к.1кця XIX - початку XX ст. 1 ха-рактеризувався намагаккями аматор!в-краезнавц1в провести ]'н-вентаризащв цих пам'яток.о'писати 1х. спробувати 1дентиф1ку-вати укрШлен! поселения з л!тописнини пов1домленнями при майке повн1й в!дсутност1 археолог1чних досл!джень (Б.Януш).

На другому етагп (20-30 рр. XX ст.) заздяки стараниям, як археолог1в-аматор1в, так 1 професхнних учених, разом з вХдкриттям нових городищ розпсчинаютъся розкопки. Зусиллями учасник!в культурно-просв1ткього товариства "Бойк1вщина" в1дкрито ряд городищ у сс. Доброгост1в. Довге, Лшня. Нижн! Га1. провалились досл!дження у сс. Спас 1 ступиця. Ц1 роботи суттево доповнили карту городищ Еерхньог-о Подн1строз'я, дозволили зробити певн! припущення поло 1снування оборонно! системи в Карпатах (Коб1льник).

Розкопки городищ поблизу смт. Стебник 1 с. Мал1 Грибович1 дали вазклив! матер1али стссовно 1х топографИ, оборонких спо-руд та функШонального призначення (СулШрський. См1шко).

У цей час на ряд1 пам'яток проводить досл!дження в!домий укра1нський археолог Я.I.Пастернак. Йому вдалося в3.дкрити низку ваяливих археолог!чних об'ект1в на городищах у сс.Глинсь-ко 1 нижн3.й Струтин, що дало змогу вченому в1днести 1х до - категорП городищ-сховищ. Позитивними були результата досл1-джень вченого ка городищ1 1 в печерному монастир! у с.Страдч (Пастернак). Розв1дковий характер цих досл1джень не дозволив дати повнсшнну характеристику цих городищ.

Наступили етап - (50-70 рр. XX ст.) характеризуемся б1льш

масштабними розкопками окремих пам'яток, створекням на 1х баз! нових матер1ал1в каталогу городищ рег1ону. впровадкенням в науковий об!г новов1дкритих комплексов. -

Вагомими були досл!дзкення 0.0.Ратича. Складений.ним каталог давньоруських археолог1чних пам'яток заххдного рег1ону Укра1ни. м!стить ц!нну !нформац!ю про городища 1 не втратив свое! науково! вартост1 до наших дн!в. У 1955-1956 рр. вче-ний започатковуе розкопки на Замков1й Гор! у Львов1.Отриман! матер1али дали змогу йому д1йти висновку. що у Х-Х1 ст. тут функщонувало в1дкрите поселения, а в Х1-ХП ст. на його м!сц1 закладено замок, що з XII ст. переростас у мз.сто.Досл1-джуючи городища Розточчя у сс. Рокитно. М.Грибович!, Завад1в, Добростани 1 Страдч, 0.0.Ратич зазначив. що вони були вахли-вйми оборонними об-'ектами 1 контролювали переходи м1ж Га-лицькою 1 Волинською землями.

Масштабними були археолоПчн1 досл!дкення, проведен! на те-риторП укр1пленого поселения у Судов1й Вишн!. На городищ! в ур. Замчище детально вивчались оборокн1 споруди. китлов! та господарськ1 буд1вл1, з!бранс багатий археолог1чний матер!ал, що дало змогу вид!лита хронолог!чн1 етапи його !снування ! встановити сощальний зм1ст пам'ятки. Городище в ур. На Чво-раках в1н пов'язуе з феодальним замком боярина Филипа, згада-ного у Галицько-Волинському л1топис1 (Ратич).

На початку 60-х рр. досл1дкеннями городищ у Верхньому По-дн!стров'1 займався. заг!н по вивчекню фортець Ленхнградсько-го в!дд!лення 1нституту археологи АН СРСР- (Раппопорт,Калев-ська). В узагальнююч1й прац!, присвячен1й оборонному ,буд!в-нкцтву зах!дноруських земель, вм!щен! плани. подана характеристика 1 хроколоПя ряду городищ. Важлизе значения для досл!дкення з!йськового оборонного

буд!вкицтва Галицьчс-Золиксько! земл1 кала робота О.О.Ратича, гфпсБ.ячена визченнэ кскструхтизних особливостей оборонних споруд.У 70-х рр., в результат! проведених археслог1чких роз-в1док у Карпатах ним було внявлено дек!лька нових городищ:Ту-хдя. Верхне Синьовидне,Сколе. Водночас у Прикарпатт! в1дкри-то Которинськ1 городища (Оприск).

Заключний, четвертий етап досл!днень, припадае на 80-Ti -середину 90-х рр. BiH виразняеться погтбленими досл1даення-ми як- окремих пам'яток, так i всього регюну, що провалились на основ! довгострокових програм ПрезидП HAH Украпш.

Вагомий внесок у вивчення каскельно: оборонно! забудови в Карпатах !. зокрема,фортец! Тустань у с.Урич,зробила Карпат-ська арх!тектурно-археолог1чна експедищя (М. Ф. Рс:хко).

Вперше в icTopil вивчення дерев'яного оборонного буд1вниц-тва домонгольського пер!оду,на п1дстав1 археолог!чних розко-пок i натурних обм1р!в,вдалося довести висоту дерев'яно: забудови, вичленити п'ять етап!в каскелького 6уд!вн!цтза. Це дало змогу здШснити граф1чну реконструкцию фортец:.

Починаючи з 1982 1 до 1993 рр. тривали стац1онарн! архео-лоПчн! досл!дження л1тописного Звенигорода - столиц! уд!ль-ного одноименного княз!вства. Хоча роботи по його вивченню були започаткован! ще у середин! 50-х po.KiB, вони не мали то-д! конкретного спрямувакня, а проводились на р1зних д!лянках пам'ятки з метою визначення окремих аспект1в !! матер!ально! культури. Внасл1док проведения шестир1чких розкопок (19821987) на пригород! Звенигорода розкрито 38 житлово-госпо-дарських oo'eKTiB, що залягали у трьох буд!вельних горизонтах (к!нець XI - середина XII ст.). Значна увага була прид!-лена досл!дненню настилу дерез'яно! мостово:.

У 1985 р. вперще започаткован! розкопки на дитишц. Це да-

ло змогу з'ясувати конструктивы! особливост! Г0Л0ВН01 л1н11 оборони. з1брати значний археолончний матер1ал, що засв!дчуе вашшв1сть ц1е! неперес1чно! пам'ятки 1стор11 та культури.

3 1981 р. автором розпочато планом1рн1 археолог1чн1 досл1дження городищ 1Х-Х1У ' ст. у Верхньому Подн1стров'1. Проведен! стац1онарн1 розкопки на городищах у Кидачев!. Ст1льську, Городку. Вивчено соц1ально-топограф1чну структуру ранньосередньов1чного м1ста, характер його оборонних споруд, з'ясовано хронолоПю 1 потужшсть культурних нашарувань.Зна-чну увагу прид!лено вивченню господарсько! д1яльност1 населения л1тописного Зудеча- (1164 р.).

Впродовк 1981-1986 рр. в1дкрито 1 обстекувались ряд городищ. З'ясовано 1х параметри 1 хронолоПю. проведено 1нстру-ментальну зйомку 1 виготовлено топограф1чн1 плани. У 1985 р. були започаткован! археолог1чн1 досл!дження на територП л1-тописного Городка (1216 р.). Це дало змогу встановити площу давньоруського м1 ста. з'ясувати характер його укршлень 1 со-Щальну структуру. В1дкрито 1 дослШено рештки трьох буд1-вель, встановлено хронолоПю 1 потужн1сть культурного шару (Корчинський, Петегирич).

Починаючи з 1987 р., у в1дпов1дност1 до довгостроковох програми АЛ Укра-1ни пост1йнод1ючов Верхньодн1стрянською ар-хеолоПчною експедиц1ею (кер1зник 0.Корчинський) були проведен! археолог!чн1 досл!дкення на ряд! городищ Прикарпаття. В результат! в!дкрито:17 городищ; встановлено 1 уточнено хронолоПю 27; висотовлено 1нструментальн! плани 42; виявлено фрагмента ран!ше нев1домих оборонних л!н1й у сс. Добростани 1 Шдгородище. У Солокську. Гпдгородищ!, Рокктноыу, Ганач1в-ц1, Кидачев!. Завадоз!. В.Синьовидному та !н. вивчалися особливост! земляних укр!плень.

Найб1льш1 за масштабами розкопки проведен! на городищ! 1Х-Х1 ст. у с. Ст!льську. де розкрито площу понад 10000 м2, з'ясовако характер забудови укр!плених майдакчик1в. розкопа-но покад три десятки житлово-госпсдарських буд1вель,дв! над-вратн1 сгюруди у м!сцях про1зд1в (ур.Золот! Борота 1 Б1ла Дорога). В останньому випадку досл1днено реитки мощеного з ка-меню про!зду (Корчинський. Филипчук). Важливе значения для визначення соц!ального змхсту городища мало в1дкриття в най-ближчих околицях понад 40 синхронних поселень, що е показни-ком його економ1чного, демограф1чного та соц!ального зм!сту (Корчинський).

У 1988 р.. сп!лько з Прикарпатською археолоПчкою експе-дищев 1А АН СРСР (кер1вник I.П.Русанова). проведено розкопки на городищ!-святилищ! в с.1л!в. Досл!дкено нертовний п'е-дестал з1 сл1дами стовпових ям у м1сц!, де знаходизся !дол. рештки ритуальних кострищ на капищ!, поверхн! земляного валу 1 п!д його насипом.0триман1 матер1али характеризуют рел1Пй-н! уявлення ! св!тогляд м!сцевого населения 1Х-Х1 ст.

На цьому ж етап! проводились розв1дков1, а на окремих городищах стац!онарн! досл!дження. що дало змогу б!льш конкретно досл1дити топограф!».топон1м1ю, орган!зац!ю оборони, мето-ди 1 техн1ку спорудження давн!х укр!плень ! забудову майдан-чик!в. хронолоПю. типолог!ю городищ, 1х соц1алький зм1ст, етн1чну та полгтичну приналежн!сть.

Р03Д1Л II. АРХЕОЛОГ1ЧНА КАРТА ГОРОДИЩА 1. Природне середовшце.

Верхне Подн1стров'я площею понад 15000 км2, займае цент-ральну, п1вденну 1 п!вденно-зах3.дну частину Льв1всько1 та п!вн!чну частину 1вано-Франк1всько1 областей.

На гпвдешшй сх1д в!д Львова простягаеться Под!льська ей-

сочима, на якай в1дома низка археолог1чних пам'яток. у тому числ1. ранньосередньов1чних городищ.

У межир!чч! рр.Верещиц1 та Зубри (Льв1вське плато). 1 на п1вдень в1д нього. де знаходиться Передкарпаття з густою с1ткою р!чок, концентруеться к1лька десятк1в укр1плених по-селень. П1вденно-зах1дна частина ц1е! територИ належить Карпатам, де в1дом1 городища, що утворювали карпатську систему оборони, завданням яко! було контролювати стратег!чн1 переходи 1 торговельн1 шляхи.

Отже, густа с1тка р1чок, наявн1сть придатних для земле-робства грунт1в, сприятлив! умови для тваринництва, багат1 на дичину л1си та пом1рно-континентальний юпмат сприяли освоению людиною цих земель з давн!х час1в, що особливо ак-тив1зувалося у пер1од середньов1ччя 1 в1дпов1дним чином в!д-билося на оборонному буд1вництв1.

2. Топографгя г оборонно споруди.

Городища Верхнього Подн1стров'я за зовн1шн1ни ознаками под1ля»ться на три типи: мисов!, р!внинн1. або так!, що розм1щен1 на плато ! останцях. 3 69 пам'яток. впроваджених в об!г робота, 44 (63.8%) пам'ятки в!дносяться до першого типу, 19 (27.6%) - до другого ! т!льки 6 (8.6%) - до третього!

Мисов1 городища, в свою чергу. д1ляться на прост!, з одним укршленим майданчиком, - 21 (30.5%) та складна з двома ! больше укр1пленими частинами - 23 (33,35?). Серед укр!плень з1 складною системою, оборони мокна вид1лити городища в сс. Ст!лъсько. Рокитно, ГПдгородище. Которини-Ш, Которини-У та 1н. Час спорудження ! функц!онузання цих пам'яток припадае на середину IX 1 руб1ж Х-Х1 ст.

Городищ другого типу з простою системою оборони В1Д0М0 7 (10,2%),а з1 складною - 12 (17.4%). Основна !х б!льш1сть на-

- и -

лежить до Х-Х1У ст. Хронология окремих пам'яток дос1 залиша-еться неуточненоэ (Кульчиц!. Розг!рче).

Укршлен1 поселения.що розташован! ка високих останцях.при-родньо в1дд1лен1 в!д навколишньо! територП стр!мкими схила-ми.переважно позн!стю зруйнован!. УШкальною 1 добре збереже-ною пам'яткою иього типу е городище в с. Урич. де було вдало поеднано скел1 з дерев'яною забудовою.

Конструктивн! особливост! оборонних споруд вивчались на 26 городищах.Встановлено.що у б!лыност1 випадк!в !х землян! ваг ли зводились без дерев'яних конструкщй. На внутр!шн1х схи-лах трапляються мощен! з каменю площадки (Ст!льсько. Доброс-тани, Ганач!вка та 1н.).В окремих випадках вали частково або повн1стю складен! з каменю (Гологори, Голог!рки,1л1в, Ст!ль-сько та !н.).Сл1ди наземних конструкц1й у вигляд1 ст!ни з горизонтально покладених колод, що закр!плювались ьанцями у стовпи-стояки або невелик! зруби. заф1ксован! на городищах у Ст1льську. Рокиткому, ГНдгородищ!. Добростанах. У Судов1й Вишн1 в основ! вал!в знаходились дерев'ян! зруби-клШ, котр1 використовували як прим!щення для господарських ! в!йськових ц1лей (Ратич).

3. Площа городищ г харакгг.ер забудови укргплених майданчикгв.

За розм1рами укр!плених майданчик!в городища под!ляються на п'ять основних груп: 1) до 0.5 га - 14 городищ (22%); 2) в!д 0.5 до 1.0 га - 11 городищ (18л); 3) в!д 1,0 до 5,0 га 14 городищ (22%); 4) в!д 5,0 до 10.0 га - 7 городищ (11%); 5) 10 га ! б1льше - 17 городищ (33.3%). Б!льш1сть пам'яток першо! групи наленить до ХИ-ХШ ст. .друго! - до XI - сере-дини XIII ст. В1д IX до першо! половини XIV ст функц!онували переваяно городища третьо! групи. Пам'ятки четверто! групи

належать до середини IX - початку XI ст.. а п'ято! - в основному до IX-X ст.. 1 лише окремх - до середини XI ст. Наведен! дан! засв1дчують, що цю територ!ю характеризуе вксо-кий в!дсоток городищ з великою площеа, що е локальною особ-ливхстю для рег1ону Верхыього Подн1стров'я. Б!льш1сть 13 них припиняе свое 1снування наприШнц! X - початку XI ст. Предо вкують 1снувати укр!плен1 поселения в Городку, Кидачев!. Ступниц!.

Важливим завданням даних досл!джень було вивчекня забудови укрШлених майданчик1з. На б1лызост! городищ п'ято! групи спостер!гаеться хаотична забудоза. Рештки житлоео-госпо-дарського комплексу розк!щен! перэзажно трупами по вс1П илощ! пам'яток. На укрШлених поселениях 1нших труп в1дзна-чаеться як хаотична забудоза по зс!й плоид. так ! локальна, вздовк внутр!шнього п1дн1;ю£Я валу. В окремих випадках II вдалося простежити ! на позерхн1 штучно слоруджених терас. Лише наприклнц! половини XIII ст. на територп м!ст Звенигорода 1 Львова простежуетъся частксвэ пданузання квартал!з.

4. Хронологгя археологгчного мотпергалу.

Для дгтування городищ Верхнього Подк!стров'я використано найб!льи масову категор!н знах1док - керам!чн1 комплекса. 1х розд1лено на три оснозн! групи за хронолоПею: 1Х-Х1 ст.; XII - перша половина XIII ст.; друга половика XIII - XIV ст. У перш1й груп1 переважае кружальний посуд чотирьох типхв. Сюди в!дносяться л1ш! горщики. скозор1дки. киски. Керам1ка XII - першо! половики XIII ст. Б1дзначагться багатстзом асор-тименту 1 форм: горщики.миски,кринки,кух.~1,накризки, с!лънич-ки. гадсзз-чники, дптяч! Хграхкп.писанки. Важливою озкакоэ для горщпкгз рубежу Х1-ХП ст. е пояза какрпззк та заглполених

групи представлена круяальними горщикани. глеками. мисками, кубкам та дзбанами. 3 н1й к!льк!сно перезажають горщики.

Керам1чний комплекс IX-XIV ст.. у поеднанн! з 1ншими добре датованими категор1ями знах1док, дозволив розробити хронологию городищ. вид!лити основн! етапи Ix вторичного та культурного розвитку.

Р03Д1Л III. С0Ц1АЛШ ФУККЦП I ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРШЕНИХ ПОСЕЛЕНЬ.

1. Социальна типологгя.

Укр1плен1 поселения часто привертають до себе увагу вчених з огляду на ix сощалый функци. Писемн! джерела про Укра-1нське Прикарпаття не висв1тлю:ють соц1ального зм!сту городищ, а тому в!дпов1дь на поставлене питания дас лише археолога. На о снов 1 масового археолоПчного матер1алу та ряду !нших характерних ознак. вид1лено дв1 ochobhI групи укр1пле-них поселень; общинн1 1 ранньофеодальн! центри (Тимощук). Ц1 озкаки зумовлен!: а) типами 1 конструкц1ями основних 1 допо-mIshhx лШй оборони; б) характером забудови укр!плених май-данчик1в: в) типами буд1вель; г) bmIctom i потужн1стю культурного шару; д) характером речових знах!док 1 Ix хронолог!-ею; ж) зв'язком укр1пленого поселения з навколишн!ми син-хронними пам'ятками.

Корелящя основних ознак соц1ально! типологП дозволила вид!лити в менах обох груп окрем1 типи городищ. До общинних центр1в належать: сховища. святилища. адмШстративно-госпо-дарськ! центри округи. Феодальнг центри под1ляються на MicTa, феодальн1 замки 1 фортеШ.

»

Гооодиша-сховиша характернзують невелик!. прим!тизно yrai-плен! поселения на природньо захищен!й MicuesocTi. На них пе= резаяно нема культурного пару.Назколишне населения сходилось

сэди у час вЩськсво! небезпекп (Раппопорт;. Першими у Верх-ньому Подн1стрсв'1 городнща-схоБЛша Еизначилп Я.I.Пастернак i .4. ¡0. CMiniKo (Мал1 Грибович!. KiüshIA Струтин).

В npoueci археолог1чних дослгджень автору вдалося виявити низку городищ-схозищ (Корч1зка, Верхне Синьовидне-П. Гро-зьоза, Лопушка,Стебник, СтрЫки, Городисько.Терш1в). Отриман! результата вказують на ix характеры! ознаки: а) розташування на високих п!дзищеннях 3i стр1мккми важкодоступними схилами, в оточенн! урвшц i яр1в; б) наявШсть переважно одн!е! лШ! земляних укрШлень (вал. р!в. тераса. ескарп); в) найпрост!ша конструкц!я оборонно! cTiHH; г) позна в1дсутн1сть або дуке мгзерний культупниЯ шар: д) моализа незначка локальна забудо-ва, перезажно вздовж_ вкутршнього Шдьлжжя валу;е) наявн!сть одного або к1лькох синхронних поселень.

Городища-святилища тривалий час вивчались на Прикарпатт! I. П. Русаковой 1 Б. 0. Тимсщуком. Це дало змогу визначити i охарактеризувати ix особливост!. як! автор поклав в основу ■cBoix досл1лжекь. На територ!! Берхнього Гюдк1стров'я такЛ ' пам'ятки BiflOMi в пунктах Шв, Романов. ГПдгородище, Льв1в-111, Микола1в. До них в1дносяться городища в сс. Мал! Грибович!, Кавсько-I i Нижн1й Струтин. як1 досл!джувалися попередниками. Найб!льа;ими за обсягом були розкопки в с. 1л!в, що проводились сгально експедиц!ями IA АН СРСР ! ВДАЕ ICH АН Укра!ни у 1988 р.(кер1вник I.П.Русакова). На святили-ид досл1джено кам'яний п'едестал з заглнбленнями, де встано-влювали 1дола, жертовк1 ями з! слШми кертвоприношень. вали та рови. що мають ритуальний характер.

Пам'ятки даного типу у Верхньому Подн!стров'1 характеризуют так1 ознаки: а) розташузакня на висок!й ropi; б) невелика площа майданчика, що обнесена ритуальним земляким валом 1

ровом з коритопод1бним проф1лем; в) на поверхн! вал1в 1 на дн1 ров1в. локально, зкаходились сл1ди кертовних багать; д) в межах майданчийв городищ-святилищ в1дсутн1 сл1ди житлово-господарсько! забудови; е) можлива присутн1сть на окремих городищах-святилищах п'едестал1в 1 нертовних ям (Шв.Кавсько); е)майданчики капищ перевазсно вимощен! каменем (П1дгородище-1. Льв1в-Ш); з) розташування святилищ в оточенн1 синхронних поселень.

Городища-адмШстративно-господарськ! центри - рештки великих за площею. осередк1в громадського киття 1Х-Х ст. Харак-терними ознаками цього типу с: а) велика площа: б) потужн1 оборонШ споруди; в-) наявн1сть сл1д1в ремхсничо! д!яльност1. В межах Верхнього Подн1стров'я рештки таких центр1в в1дкрит1 1 досл1дяувались автором у сс. Ст1льсько. Шдгородище-1. Га-нач1вка,Солонсько,Рокитно.Добростани 1 в м.Жидачев! (ур. Ба-зи!вка).3а сво!м характером вони близыа до ранньофеодальних м1ст. алё в 1х соц1альн!й структур1 ще в1дсутн1 деяк1 харак-терн! ознаки м1ст.

Одним 1з найб1льш дослШених городищ е Ст1льсько.яке зай-мае значну територ!» на плато л!вого високого берега р.Колод-ниц1. Встановлено. що на початковму етап! функц1онування -перша половина IX ст.. укрьтлений майданчик городища-адм1н1-стративно-господарського центру мав лише одну л1н!ю оборони 1 охсплював площу близько 15 га. Навколо нього м1стались чи-сленн! поселенкя. на окремих виявлен1 сл1ди рем1сничо! лояльность Такими е городища у Ганач1вц1. Йидачез1-1. Кульчи-цях. На початков1й фаз1 функЩонування комплексу поруч 1з в1дкритим поселениям у Ганач1вц1 зводили укр1плення горо-дища-общинного центру. Отриман! матер1али з розкопок 1,зо-крема.картографування, дають змогу простенити еволюц1ю.Такий

розвиток спостер!гаемо на городищах Которини-Ш 1 Рокитно.

М1ста - центри розвитку ремесла. торг1вл1 1 культури в!дом1 в л!тописах п1д назвою "града". Думка вчених сп1впа-дае у тому, що !х характеризуе складна сод1альна структура: дитикець. посад (передостя) 1 в1дкрит1 поселения. В околи-цях таких городищ в1дом1 некропол1. культов! осередки ! нер1дко феодальн! замки. Такими е археолоПчн1 комплекси у Ст!льську, Жидачевх. Ступниц!, Страдч!. Звенигород!, Городку, Львов1. Правда, 1х характеризуют незначн! в1дм!нност.1 в еволюцИ. що зумовлюе вид1лення з-пом!ж них двох хроно-лоПчних пер!од!в: 1Х-Х1 ст. 1 ХП-Х1\Г ст.

До числа найповн!ше досл1джених городищ-м!ст першого пер!оду належить укрШлене поселения в с. Ст!льсько (250 га). Навколо колишнього общинного центру в середин! IX ст. будуються нов! укрШлення, що охоплюють в1дкрит1 поселения, як! переростають у посад (передм1стя) з новою системою оборони. В цей час. очевидно, зд1йснюеться реконструшця укр!плень дитинця. Основу !х становить вал-платформа, на по-верхн! якого, зводиться оборонна ст1на зрубно! конструкцП.

В межах укр!плено! територП городища досл!джено б!лызе 30 житлових та господарських буд1вель як заглибленого,так 1 наземного типу,три господарських двори, заф!ксовано два 1 роз-крито один мощений бруком про!зди. вивчались рештки буд!вель на 1х м!сцях.В околицях городища, в рад!ус! до 7 км, виявлено понад 40 с1льських поселень, курганн! могильники, дохристи-янськ! культов! осередки. Встановлено, що вс1 ц1 пам'ятки сп!в!снували одночасно в к!нц! IX на початку XI 1 становили единий соц!ально-економ!чний комплекс давнього м!ста.

Городище !нщого м!ста досл!джувалось в ур. Бази1вка на око-

лиц! н. Жидачева, на великому Muci правого високого берега р. Стрий (34 га). Його укр!плення виникли у середин! IX ст. вна-сл!док об'еднання в одн!й оборонн!й систем! к!лькох поселень. На дом!нуюч1й висот! мису простекуеться контур зруйнованого земляного валу-дитинця.який в план! мав форму овалу (60x80м).

На сх1д в!д укр!плень передм1стя заф1ксовано сл!ди грунтового могильника i рештки кыькох поселень в1дкритого типу. На в!ддал1 800 м. на п1вн1чкий сх!д знаходиться Шше городище - Замок. Його укр!плення з'являються не п!знше як на початку XII ст. Довкола е густа с!тка поселень XI-XIV ст. В потужному inapi городища виявлений багатий археолог!чний ма-тер1ал з характерними ознаками для давньоруських MicT.

Величезне за розм1рами укр!плене поселения (25 га), яке мае яскраво виранену структуру м1ста, збереглося в с. Ступ-ниця. Його дитинець (2.5 га) розтакований на стрглц! мису 1 в1докремлений в!д натльно! сторони потужним земляним валом висотою 8 м ! глибоким та широким ровом. Площа передм1стя сягае 22,5 га i в1д нап!льного боку тек оточена земляним валом i ровом. В менах-укр!плень заф1ксований потужний куль-турний шар. Археолог!чний матер!ал дае п1дставу в!днести це городище до категор!! MicT XI-XIII ст. На сус1дньому п1дви-щенн! - плато, яке мае площу близько 100 га, виявлено сл1ди дек1лькох поселень, що сп!з1снували одночасно з городищем.

До другого хронолог1чного пер!оду - XII-XIV ст. - узшшли лггописн! м!ста Звенигорд, Льв1в, Городок. Писемн1 джерела пов1домлявть про них, як про ваклив! осередки економ!чного, пол1тичного та культурного життя perioHy. ix значно доповню-ють матер!али археолог!чких досл!джень. Надззичайно зажли-вим у цьому контекст! е сп1зстазлення даиих л!тош:с!з з реально збереженою соп1аль:-:о:о структурою раннъефеодального

м1ста. Якщо п1зн1шою забудовою Львова були знлвельован1 в 61льш1й м1р1 його раккьосередньов1чн1 укр1плення 1 1х ваако сьогодк1 реконструюзати. то у Звенигород! 1 Городку вони збереглися досить добре (дитинець. посад. прим!ськ1 села, некрополь). Вакливою ознакою для м!ст ХП-Х1У ст. е потужний культурний шар. насичений численними знах!дками, характерни-ми для такого типу поселень. Окр!м вироб1в м1сцевих майстр!в,трапляеться чимало предмет1в !мпорту. привезених пе-ревакно з кра!н Сходу, Заходу 1 П1вдня. (Багр!й, Петегирич, Ратич. Свептков).

Замки 61льш1сть учених розглядають як приватновласницьке поселения - резиденц!ю ! фортецю одночасно (Рибаков). Найк-раще досл!дженим на Прикарпатт! е феодальний замок в с. Чорн1вка на Буковин!, результати розкопок 1 узагальнень яко-го стали своер!дним еталоном для вивчення под1бних поселень укр!пленого типу. (Возний).

У Верхньому Подн1стров'1, за л!тописними пов!домленнями, так! пам'ятки в1дом! у Вишн1 (1231 р.). Гологорах (1232 р.) 1 Щекотин1 (1242 р.). Сп1вставлення отриманих в результат! археолоПчного вивчення матер1ал!в з !ншими аналоПчними добре досл!дкеними пам'ятками дозволили автору значно допов-нитк 1х перел1к. До них належать городища в сс. Завад!в, Библо,Б1льче, Дроговиж,П'ятничани, Жидач!в-П, (Которини-1).

Встановлено, що в!д найб!льш раннього замку належить городище Х-Х1 ст. у с. Завад1в. Воно розташоване на високому ми-совидному виступ! в ур. Бобелика ! займае овальний в план! майдан 45 х 70 м. який вздовж периметра був укр1плений зруб-ною ст1ною ! п!дсипаний ззовн! невисоким земляним валом-в!д-косом ! оточений ровом.Внутр1шн1й майданчик городища мае сл!-ди китлово-господарсько! забудови (Шишак).1нш! феодальн! са-

диби в!дом1 в досл1джуваному рег!он1 з к1нця XI - початку XII ст. .а ще 1нш1 з'являються на рубеж! ХП-ХШ ст. До числа найб1льш досл!дкених налекить городище в ур. Замок, що на околиц! м. Жидачева. Воно складаеться з двох укршлених май-данчик1в площею близько 3,7 га 1 мае. потужну систему укр1плень,що збереглася у вигляд! глибоких ровхв та ескарпо-ваних схил1в. Розкопками автора встановлено наявн1сть потуж-ного культурного шару ХП-ХГ/ ст. ,який представлений багати-ми речовими знах!дками. характерними для феодальних замк!в. 1нш1 пам'ятки цього типу, час виникнення яких припадае на другу половину XIII - початок XIV ст.. н1чим хстотно не в1д-р1зняються в1д феодальних садиб ран1шого пергоду. В окремих випадках дещо потужн!шми ставть землян! укрШення (51льче, Дроговиж), на окремих в1дом! веж1-донжони (П'ятничани).

ФортеШ. Серед укрШлених поселень учен! вщпляють кате-гор!ю пам'яток, як1 в!дносяться до фортець. Давньоруськ! л1тописи пов1домляють, що 1х будували княз!, а це вказус, що вони перебували п1д деркавким управл!нням. Основними' 1х функц!ями були зб1р данини. охорона торг!вельних шлях!в 1 .прикордонних територ!й. У фортецях знаходились в!йськов1 гарн!зони, що перебували на державши служба

На територП Верхнього Подн1стров'я добре в1домий такий тип пам'яток. До них належать городища в сс. Добростани, Го-'лог!рки та Льв1в-1. Серед княз1вських фортець вид!ляють ще сторожов!.До них в1днесемо т1.що розтащовшп на високих вершинах г!рських масив1з вздовн торгових шлях!в (Урич. Спас. Посада Новом1ська). Можна припустити, що з! зм1ною пол1тич-ного врядування стар! общикн1 центри-сховища. де збереглися давн!шн! укр1плення, теж перейшли до рук великокняз!зсько! влади 1 почали зикористовузатись як фортец1 (Грозьова. Верх-

-гоне Синьовидне-П. Городисько, Лопуша. Стр1лки).

Найкраще досл1дженими пам'ятками цього типу е городища Су-дова Вишня-I 1 наскельна фортеця Тустань в с. Урич (Ратич. Рокко). Шдсумовуючи результата вивчення городищ-фортець, в1дзначимо ах потужну оборонку систему, невелику укршлену площу 1 багатий речовий матер!ал. в якому переважають предмета озброення та в!йськового обладунку.

2. Еволацгя укргтыених поселень.

Тривалий час питания в1рно! хронолог1чно! класиф!кац11 городищ Верхнього Подн1стров'я залишалося мало розробленим. Досл1дженнями, що були проведен! автором роботи, вдалося продатувати 1 уточните хроколог1ю близько 38 городищ. Вста-новлено.що перш! укр!плен! слов'янськ! поселення>виникають в рег!он1 досл1джень ще у IX - на початку X ст. 1 функщонугать у р1зний 1сторичний пер1од до XIV ст.

До числа таких, що з'явились у середин! IX - на початку X ст.. сл1д в!днести 30 городищ. Бз.льш1сть 1з них проЮнувала досить короткий пер].од часу - з середини IX до к!нця X ст., а в окремих випадках - до початку XI ст. На рубеж! Х-Х1 ст. 18 1з них припиняе свое 1снування. На думку автора, причина припинення функц1онування укр1плених поселень,ймов!рно. кри-еться у внутр1шн!х кризових процесах економ!чного. демог-раф!чного чи соц1ального характеру, що в окремих випадках могли бути прискорен1 насл1дками зовн1шньо! експансП. Нап-рик1нц1 X - 1 у друг1й половин1 XI ст. 1снуе близько 30 поселень. б1льш1сть з яких мають невелик! укр!плен1 площ!. За характерними ознаками ц1 пам'ятки сл1д в!днести до категорИ державних княз1вських фортець ! феодальних замк1в.

У ХН-ХШ ст. з'являються 14 нових укр!плених поселень переважно невеликих за площею. але м1цно укрШлених, як1 за

б1льш1стю ознак вШосять до категорП феодальних замк!в. Водночас продовжують функц1онувати 19 городищ, котр! виникли у попередн! стол1ття (Б1льче. Городок. Жидач1в-1, Розг1рче). Поселень з великою укр!пленою площею стае пон1тно менше (Звенигород. Льв1в. Городок. Страдч, Яидач!в). Тод! ж р1зко зростае к1льк1сть феодальних замк!в. окрем! з яких в!дом1 за л1тописними пов!домленнями (Судова Вишня. Голого-ри. Глинсько). За п!драхунками автора, до середини XIII ст. у Верхньому Подн1стров'1 функщонус щонаймение 33 укр1плен1 поселения. Наприк1нц1 XIII - початку XIV ст. виникае дек1ль-ка нових (Дрогсвиж. Березина. Б1лобр1дка).

Отже, пров1вши попередню хронолоПчну класиф1кац!ю городищ даного реНону, вдалося в основних рисах простежити еволюц1ю укр!плених слов'янських поселень впродовж 1Х-Х1У ст., з'ясу-вати 1х роль 1 значения в процес! розвитку феодал!зму у Г1рикарпатт1. •

ВИСНОЕКИ.

1. З'ясовано, що ренон досл1джень 1, особливо, передкар-патська його частина у IX - перш1й половин! XIV ст. були щ1льно заселен! н1сцевим автохтонним населениям - л1тописни-ми (сх1дними) хорватами.

2. ВщЦлено 35 укр1плених поселень з культурниш ввкладами IX - початку XI ст., котр! можуть бути в1днесен1 до городищ сх1дних хорват!в.

3. Досл!джуван1 автором укр1плен! поселения були най-давн1шим типом схПшослов'янських общинных центр!в. держав-них фортець. феодальних замк!з та м1ст.

4. 3 числа закладених у 1Х-Х ст. хорватських град1в лише 12 або 17.3% функЩонували ан до початку XIV ст. ! за спри-ятливих умов переросли у м!ста.

5. В перЮд з!д початку ХГ- до першо! половики XII ст. у дссл!джуваному рег1ок! простереться спал фортиф1кац1йкого буд1вництва, зумовлений. ймов1рко. надм!рною к!льк!стю городищ на дан1й територП. що забезпечувало потреби внутр1шньо! та зовн!шньо! безпеки. !

6. Наприк1нц1 першо! половини XII ст. простежуеться пом!тний к!льк!сний зр!ст невеликих городищ, як1 найб1льш ймов!рно належать до категорп феодальних замк!в.

7. Пом1тне зростання укр!плених доселень та 1х кульм1нац3.йний етап у розвитку припадае на XII - першу половину XIII ст., що. очевидно, пояснюеться активним зростанням феодально! ол1гарх11 в Галицьк!й земл!. Актив!зуеться процес подальшого бугцвництва княз!вських фортедь, символу мШтар-но! потуги держави, котр1 становили первинну ланку державно! орган!зацИ.

8. Поява на пол!тичн1й арен1 феномену укр1плених поселень була викликана рядом Еажливих обставин як внутр1щнього. так ! зовн!шнього характеру, невпинним соц!ально-пол1тичним роз-витком сусп!льства. утвердженням феодальних в!дносин та обо-ронним характером.

9. Шляхи !х розвитку мають не т!льки ряд сп1льних для сло-в'янських земель законом!рностей та ознак. але й низку харак-терних локальних особливостей.

10. Зовн1шньо-пол1тична-експанс1я на Прикарпаття в друг1й половин! XIII ст. не змогла зупинити подалыиий соц1аль-но-економ!чний та сусп1льно-пол!тичний розвиток краю. Про-довжують !снувати б!льша частина укр!плених поселень, цент-ральне м1сце серед яких у друг1й половин! XIII - перш1й половин! XIV ст. займае Льв!в - визначний осередок економ!чно-го. пол!тичного та культурного киття на Прикарпатт!.

- 23 -

Головн1 положения дисертацП опубл1кован! автором з 19 працях. основн! з яких:

1. Корчинский О.М.. 1985. Меч из летописного Удеча //СА -N1. - С. 268-270.

2. Корчинский О.М., 1987. Городище-гигант в предгорьях Украинских Карпат //Труды V Международного конгресса славянской археологии. 7-Ш. вып. 1а. - М.: Наука. - С. 111-115.

3. Корчинский О.М.. 1990. Славянские раннефеодальные центры 1Х-Х вв. в Украинском Прикарпатье //Тезисы докладов советской делегации на VI международном конгрессе МУСА. - М.:

- С. 162-165.

4. Корчинський О.М.. 1994. Про один тип городищ IX - початку XI ст. у Верхньому Подн1стрсв'1 //Тези допсв!дей та пов1домлень м!кнародного семшару "Населения Прутсь-ко-Дн1стровського межир3.ччя та сум!жних територ1й у друПй половин! першого - на початку другого тисячол!ття и.е. Черн1вц1. - С. 25-27.

5. Корчинський О.М., " 1996. Досл1дження городищ 1Х-Х1У ст. у Карпатах //Археолог1чн1 досл1дження на Льв1вщин1. - Льв1в.

- С. 37-39.

- 24 -

Kortchyns'ky O.M. The IX-XIV Centuries A.D. Hillforts in the Upper Dniester Region Basin.

The thesis of candidate's degree of the speciality 07.00.04 - Archaeology. Institute of archaeology of Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 1996.

The main thesis of the dissertation have been published in 19 scientific papers. It is ascertained that the IX-XIV centuries A.D. hillforts in investigated regionäre the remains of ancient fortified settlements - shelters, sacred places, administrative-economic centres, towns, castles and fortresses. Investigated monuments are divided conditionally into three chronological periods, which characterize regularities and special features of military architecture of the Upper Dniester Region during Kyiv Rus' epoch.

Корчинский O.M. Городища IX-XIV вв. в бассейне Верхнего Поднестровья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт археологии Национальной академии наук Украины, 1998.

Главные положения диссертации опубликованы в 19 научны работах. Установлено, что городища IX-XIV вв. в исследуемом регионе являются остатками древних укрепленных поселений-убежищ, святилищ, административно-хозяйственных центров, городов, крепостей и замков. Изученные памятники условно ."разделены на три хронологические периоды, характеризующие закономерности и особенности военного зодчества Верхнего Поднестровья в эпоху Киевской Руси.

Ключов! слова: городища, оборони! укр!плення, хронолог!я. соц!альна типолог!я.