автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.06
диссертация на тему: Городской костюм Галичины конца XVIII-XIX столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Городской костюм Галичины конца XVIII-XIX столетия"

AbBiBCbKa Академ1*я Мистецтва

На правах рукопису

ШПИРАЛО ЛШя Ромашвна

М1СБКИЙ КОСТЮМ ГАЛИЧИНИ К1НЦЯ XVIII - XIX СТОЛ1ТТЯ (cTHAbOBi ознаки)

Спещальтсть 17.00.06 - декоративно-прикладне

мистецтво

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

AbBiB - 1995

Дисертац1я е рукошс.

Робота виконана в Льв1еськ1й АкадемИ мистецтв. '

Науковий'к8р1вник - доктор мистецтвознавства, професор Стельмащук Г.Г.

0ф1ц1йн1 опоЕбнти:

1. Доктор мистецтвознавства, старший науковкй сп1вроб1тний Кара-Васильева 7.В. ;

г. Кандидат мистецтвознавства, доцент Голубець О.М.

Пров1дна' орган!зац1я - Хнсстгут народознавйва НАН Укра£ни.

- . Захист в1дбудбться " Ч "_ 41995 р. на зас1данн!

Спэц1ал1зовано£ вчено! ради Д 04.12.01 у Льв1вськ1й академИ мистецтв •(290011, м. Льв1в, вул. -Ку01йовича,-38).

3 дасертз!;1=ю мсжаа ознайомитись у б1бл!отвц1 АкадемИ. . -*

I •

Автореферат роз1сланий » ^с/Ор& у% р.

'- Вчений секретар Спец1ал1зовано1 вчеко! радах

кандидат мистецтвознавства .В.Голод.

-'--У-час- наШонального Ылролженнл 1 становдс-нвя самост1Кно!-----

укра!ясько! державк веда::*! актучльноетЗ ю'кра«: лэий.жпд-я у .Hlr пам'яток мзтер1альн?Т та дг/г.отн:! культури. одпЗвг з кгетгпгх !! складовшс е одяг. На кокн-ж^ Зстсричному >-"!ал1 здлгхио f.i; сп1льно-еконсм:чню:, пркрэдик, гес.грй*1чтс< та кдзкьпгпаяс у:.::ч, основнвх занять нзс»л»нкя, г</ш'/д: уудьтзгаих к^-ъкгв ' sskíb Vi сус-1дн1ми неролами одяг набував своерЗяних ознчк, дифрренпЗ**звся щодо материалу, крою, призн&чення.

Костюм, як один з компонента культура укра!нц1в, давно привертев увэгу 1сторкк1в, мистецтвознавцЗв, етнографХв, худозкникЗв, "хоча разом з Знзими дехоративно-пркклэяними рЗзновкдамк худозкньо! творчост1 в1н став об'ектом мистецтвознавчих студ1ювань лкше з друго! половики минулого столЗття. -1сторЗя його розвитку 1 ста- -новлення nocí дав почесне и^сце ке тЗльки в c>.isHO слев'янськЗй, а а у sarsja.H05Bpon^ÄCbKiß та св1тов!й культур!.

Одяг зььзкди був в*£1д'емноп «игсдовою часткжда к? ja тура к:;?.;-н-то народ:,-, його ц1х1снэ комплексна завергп-нзсть кеявляодся s п$?1ег фтакування кацЗ.!, к:.лк створиться сы.;-; поняття hsuíokw-кого одягу, костюму.

Як. бачимо, ак.туальнЗст'ь дослЗдж?ння зумовлена зрэстаючкм 30 е'льчоння 1,'.1СЫ'/Л КУЛЬТур". (soitpc-t-.r-:, p-KOpír.L'.LK'.--

соикладного кистеитва)•, яка становись кеыд'емну чьстиьу кг.й1о налью! культури 1- як!Я paníme hs надавалося налегло! увЕП-i. Як zzrstxT ягуковего досл1дж5няя обранкй регион через шен! зсторич-

hí ооставяни зкслккэе пзеилене зайЗкаил^гня. Fc?b»î?ok КЗС7Ш8, ЯГ-Itfï тут ЯОбутуЬЬЕ, íi'1'згас ГруНТОЕНССЭ дэмйзезекя, рз-конструкт! та теоретичного угагаглнення. Шдт&.рдя'.ввлк тему с '•огляд лЗтетэатурп з дано! проблематики, яка загалом мае описаний,

констатуючий характер 1 м!стить лише окрем1 теоретичн1 висноеки.

Певн1 в1домост1 про одяг к1нця XVIII - початку XIX ст. зна-ходога в оттасах-щоденнжах, мемуарах мандр1вшпс1в, як! подорожу-вали в цвй час по Галичин!, загальяих 1сторичшос працях вчёких-1стсрик1в Б.Гаке, П.Чубинського, Б.Познаноького, Ф.Вовка, 1.Вага-леь'лча. На особлиЕу увагу ззслугоЕують в1домос,т1, ,як1 подав Я.Го-ловацький. В його роботах вперше даеться спроба грунтоЕИо схарак-тер'.кувати м1!данський одлг Галичини, окремо розглянути чолов1ч1 I ж1нэч1 ксмплэяси Ебраннл з врзхуванням яскраво! зонально! вар1ан-тност1 ряду !х сзнак, ЗаЩкавлення до Ебрання проявляв I.Франко п1д час етнограф!чних експедицШ, то ф1ксуютъся в його працях.

■ Питаиня культури 1 побуту, в тому числ! 1 Ебрання укра!нсь-кого народу; пос1дало пеане м3.сце в працях польських, чеських та н!мецьких досл1дяик1й XIX стол!ття: В.Поля» А.Бельовського, В.За-Еадського, Л.Ваятеля, Я.БаПгера, К.Фалькевича, Ф.Рквгоржа, 1.Ко-перн1цького, О.Кольберга.

У XIX ст. .л!тература з дано! проблема поповнилася новимн працями украГнських та 1дозеших досл1дрк1в. Теоретичн! проблема р1зних сфер материально! та духовно! культура знайшли в!доОражен-ня у працях С.Арутюнова, Ю.Бромлея, В.Наулко,- Я. При липко, М.РаС1-новича, С.Токарева, - Б.Рибакова, О.Сухарево!, а такол вченизс . е Молдови В.Зеленчука 1 Н.Калашн1ково!, Л.МолчановоГ - з Б1лорус11. ■ • Значний 1нтерес для висв1тлення дано! теми становлять моно-графИ та окрем! статт1" Г4Ааслово1, Б.Б1лвцько1, К.Стамерова, Ю.Гошко, ЯЛсаевича, Т.Н1колавво1, Г.Щер01я. Безпосередньо питания м!ського костюма у б1льш!й чи менш!й м1р! торкалися в моногра-ф1! "Укра!нський народний одяг" К.Матейко, у статт! - В.Миронов. Етнограф1чний та мистецтвознавчий анал!з комплекс1в укра!нськог<

народного о лягу, 5 тому ЧЕСЛ1 1 мИцанського, зробилз ь монографИ "1'кра1нський народний одяг'-лШ - пол. XIX ст.-в-акварелях В.Глй-гозського" Г.Стельмааук.

Сл1л в!дзначити i .результата досл!дкень польських наукоЕШв, як! предстаиляють наукову и1ян!сть з огляну :юр1внянъ 1 аналоги нольеького тэ украТнського костюма - С.Лама, М.Барткевича, I.Typ-нау, €.Ш!ллер, А.Банаха та £.Банах, Т.БлотнШького, Я.Матейка ть фундаментальна робота М.Гутковсько^-Рихлевсько!, яка в контекст! розвитку стильовоУ еволтаШ полъсъкого вбрапня псдалс певцу 1к-формац1в i про одяг галицыотх мицан.'

Отже, можна в1дзначити, що в га луз! вивчення м!ського костюма до початку XZ ст. в!дбувався процес нагромадження багатого фактичного матер1алу та робились перш! спроби його наукового об-грунтування. Узагальнених публ1кац1й на дану тему все к не оуло. У перш! десятил!ття XX ст. одночасно з появов нових документальна матер!ал!в починаеться 1 розробкв штань теорИ костюма.

Як бачимо, вивчення л1тератури з даного питания засвЗдчуе Е1дсутн1сть цШсного досл!дження, яке б у повн!й м1р! розкриле стильову спэциф1ку м!ського вбрання Галичини к!яця XVIII-2IX ст., а також особливост! його кошлекс1в у р1зних верств м!ського сус-Шльства. У зв'язку з цим у робот! зшропоновано вовий метод комплексного Лдходу до вивчення вкбрано! теми на основ! пср!внйлъ-ного анал1зу р!зних вид!в джерел.

Кр1м розглянутих вшце л!тературних джерел, джерелознавчу базу досл!дження складають матер1али арх!в!в, запасники музе!в Укра1ни, пер!одичн! видання, що виходили в той час, фотодокумента, приватн1 колекцИ. .

До роботи залучен! матер!али, як1 мЮтяться у фондах Льб!б-ськох науковог б1бл!отеки !м. В.Стефаника HAH Украйзи, рукописно-

му в1ад1л! Тяотитуту мистецтвогнавства, фольклористики та етноло-ri! 1м. .М.Т.Рильського HAH Укра!ни у Киев! та 1нституту народо-знавства HAH Укра!ни у Львов!.

Багатий фактичний матер1ал поповяили музейн! колекц!!." . Це нзсамгоред багата зб!рка одягу 1- ткашш Музею Етнограф!! та ху-дсхнього промислу ' 1нституту народознавства HAH Укра!ни у Львов!, де збер1гаються ориг!нальн1 зразки м!ського чолов1чого та ж!ночо-го Ебракня Галичини, 1сторичного музею (Льв!в), Нац1оналъного музею (Льв!в) та Державному музе! укра!нського народного ^декоративного мистецтЕа Укра!ни (Ки!в). Певний 1нтер9С представляв ! ко-лекц!я Ебрання у державному музе! етнографИ Санкт-Петербурга.

Суттввим джерелом з дано! теми <?, травюри, акварел1, сер1я скулыггурних статуеток, виконаних фабрикою ГЛевинського у Львов!'. Велика !х к!льк1сть м1ститься у колекц!! Музею етнограф!! та художнього промислу (Льв1в), у приватшк зб1рках. .

У робот! використано твори образотворчого мистецтва з запас-ник!в !сторичних, художн!х та кравзнавчих музе!в Укра!ни. Щкав! матер!алидо теми е у Льв!вському 1сторичному музе!, Льв!вськ!й картинн1й галере!, Национальному музе! у Львов!, Музе! укра!нсь-кого образотворчого мистецтва Укра!яи у Киев!, 1вано - Франк1всь-кому художньому музе!, Дрогобицькому краезнавчому музе!, музе!-запов!днику Олеський замок. -

Документальну ц!нн!сть представляли колекц1! фотограф!й XIX ст. Тсторичного музею у Львову."' До робота долучено знайден1 1 до-сл!джен! фотографПз приватних с!мейних арх1в1в жител!в Львова.

• Виходячи 1з стану вивчення обрано! проблеми на ' сьогодн!дш1й день та огляду джерелознавчих матер1ал!в, в робот1 ставиться основна мета - грунтовно досл!дити та реконструювати м!ський костюм Галичини' к!нця XVIII-XIX ст., проанал!зувати стальов! ознаки в

комплексах м1ського ьзрання.

. У зв'йзку з поставлэною метою к ДкеертъцП шзиачадасъ та-:! завдаиня:

- систематизувати .й узагалышти л!тературн1 дкерела з дакоУ-проблеме, Евестк до наукового о01гу виявлек1 арх!ьк! мэтетЛ&лк та огапювати давн1 малшкп худояптгасИ; !з зобтзпкекням сдягу к1~ия луШ-ХТХ ст., що м1стяться в запасниках музе!в;

- проолЬцкувати ■ залёкн1сть процесхв розвитку осноенкх форм ВЗрання Е1д конкретнкх пркродно-геогряф1чних, 1сторичшх та культурна* умов;

- показяти становий характер комплекс1в м!ського' ворання у' Галичт! 1 досл1дати особшвост! його формування у пр-эдс?аЕнпк1в р1знщ. соц!альних груп м1ського населения; ■

■ - висв1тлкти костш Галичини у контекст!■розвитку захЗдно-европейсько! меди к!нця ,ХУШ-Х1Х ст., вплпву державно - пол1т:;ч-нкх отЙ£нтаи1й та гудоЕиього стилю дослЦакукано! до'к;

- Естансвита наяьн!сть та роль даыШ: нароглкх традиций у створенк! окремих. бкд!б 1 основких тип1е м!ського ь'ракня Галичини.

- розглянута та проанал1зувгти худозш! особливост! костюма в!дпое!дно до взаемовплив!в соц!альних та бтн!чнкх фактор ¿в 1 сприйнятт! етилютичких коезШй.

Об"ектом досл1даення .е оркПяальн! зразки ^ коракня - твори декоративно-прикладного мистецтва та образотворч1 джзрвла 1 фотодокумента. Предмет досл1дження визначаеться 1сторико-худокк1ми прсцесаки розвитку м1ського костша Галичини на тл! сврол&йсько! кулътует. Територ1я досл1дкеяня обмежена 1сторичкимя землями Галичини. Зг1дно з сучасикм адм1н!стратиЕно-територ1алышм под1лом досл1даУЕЗна терктор1я м!стить Льв!вську, 1вано-Франк!вську, за-

х1дау частину Терноп1лъсько1 областей ■ та частково сх!дн1 земл1 Польщ! Перемвдшъського та Жеш1зського воеводства. Саме тут яскраво виэначилась спэцифХка викикнення 1 частях зм!н форм, багатство комплекс!в Ебрання, йзаемозв"язки з елементами культури йшшх народ!в.

ХронолоПчн! меж! доел1дкення охоалшть к1нець XVIII-XIX ст. -складний пар1од в !сторичн!й дол! народу Галичиш 1 разом з там показовий у план1' вр1зноман!тнення та ускладнення як окремшс вид1в, так 1 цЗлих комплекса м!ського ворання, прошс еволшИ якого в!дбувався на фон! активного розвитку мистецтва того часу.

Методолог!чва оспова досл!диання Оазуатьса на засадах 1сто-рично£ ои!нки, цо дозволяв просл!дкувати еволюц!ю форм м!ського вбрання. Методом дослЩження обрано комплексно-системней анал!з матер !алу, який проводиться на !сторико-мистецтвознавчому р1вн1.

Нзукова новизна роботи визначаеться насашеред гим, та в н!й уперше проведено ц1л1сяе досл!дження з наступним 1старико-мистецтвознавчим анал!зо» стильових ознак основних комплекс1в такого Люмену як м!ський костюм . Галичини к!нця XVIII - XIX ст.

У робот1 уперше сястематизовано й узагальнено' опубликован! ран!ше матер!али, а такок використано метод комплексного п!дходу до предмету-досл1дання. До наукового о01гу введено нов! зяах!дки - обширний фактичний матер!ал, в тому числ1 1 наспубл1кований ра-н1шв, який вклотае як писемн! даерела, назви тканин та окремих складових чаетин вСрглг.-'я, 'так^1~мал№ки художник!в, живописн1 роботи, др!бну пластику, що довгий чае збер1галися у закритвх чи малодоступних. фондах 0!бл!отвк та музеХв.

Практичне значения роботи полягае в моадивост! II зикорис-гання як вагомо! складово! фундаментальних праць г 1сторц укра-1нсько1 культури. Бона мохе стати основою розд!л!в наемника з

мкстецтвознавства та народознавства для викладач!в та студ-1'кт1в в!дпое!дних наьчальких заклад!в. -Робота маз-значну 1нформап1йну ц!нн!сть та може ефгктивао Ечстоеовунатись ь музейнШ поьктжЦ при визнапенк1 хронолог !чних меж етБорення та псЗутувопня эт!е, а такой мае вахливе значения для зтрибуц!! ми^тещких пам'яток.

Апробац1я. Оскэвн! пслокенння дасгертацП висытлюв&лксь на м1жнародн!й пауков !Я конференц!! "Етнограф!чна спадшика 1 нчн1о-нальне в!дрод5кенняи (Ни2£в, 1992), дэ~ов1дглись на лл£1- ХалХП науково-творчих ■ конфзренц!ях професорсько-вккладацького складу ЛАК (Льв!в, 1932-1994), викладалксь у публ1кац!ях.

Структура та обсяг дасертац!!. Дисертац1я складэеться з! вступу, трьох розд1л1в, ексн0бк1в, прим!ток до кожного розд!лу, списку л1тератури. До дисертац!! додаеться альбом !люстроц!й (додаток 1), що нал!чуе 144 фотограф!!.

У Вступ! согРунтсвуст*=л актуалън!сть теми, дасться короток огляд л!тературк я даного досл!дженяя, вкзначаються джерела, на основ! яккх Е1дбуЕаеться анал!з, формулюсться мета 1 основк! зав-даная дассертацП, пришили методолог!! 1 метода робота, а такок Бкзначэеться какова новизна 1 практична значения.

У периому розд!л! "3 1стср!1 розвитку м!ського вбрання Галичинг" автор анал!зуг. еитоки та еволш!ю форм вбрання г.г лераодах: Княжа доба та £У1-ХУ11 ст.

Даний розд!л складаеться з двох п!дрозд!л1в. У першому "Ода-ров! тканини та 1х функцЮнальне прлзначення увага зосереджуеться бегшсереднъо на тканинах для одягу, !х видах, походжекню та особливостях побутування на теркторП'' Галпини. Костш того часу буз певною позначкою, за якою визначалась н&лезкнЮть людини до в1дпов!дно1 соц!ально! верстви. Розк!шниЙ одяг княз!в, шляхти

стверджував Ix пан!вне становище i -характеризувався насамперед використакням золототканих прив1зних тканин, прикрас або нав!ть готових закордонних предмет1в одеж!.

У досл!даенн! розглядаеться розвиток ремесла i торг1вл1,' як1 були важлиьою економ1чнои базою, на основ! яко! в1дбувзлося фор-мування м!ського костюма. М1ж .Сходом ! Заходом провалилась зсвава торПвля, оснсвн! поставки сировини та предмет!в проходили через торгов! шляхи Галичиня, яка була немов би з"еднувчим вуз лом м!х двома культурами.

Поряд з оглядом р!зних гатунк!в тканин, як! побутували в середньов!чч1 та у п!зн1ших часах, робиться сцроба схарактеризу-вати спос!б h. використання 1 призначення в костюм1. Побутування в той чи !ший пер!од р!зних гатунк!в тканин, було продиктовано формами та силуетомвбрання, a cfxe стильовими ознаками костюма.

Широкий виб1р дорогсШнних прив1зних матерШ забезпечував смаки та потреби аристократ!?. Водночас б1льша частина м!щан шила св1й одяг з тканин, виготовлених в мЮьких осерадках ткацтва. ApxlEKi матер!алк св1дчать, иа пров!дкою галуззю домашнього ткааького пр>?аюлу було виготовлвння полотняних вироб1в - -р1з!сп сорт!з лляного чи конопляного полотна, а такок сукна, ала в значка мокшШ Mi.pt, 'ом полотна. 3' XVII i Will ст. s uisai вказ!вкя про MicnsBe випробництЕо повкових тканин- у Дагодоз!, Сокал1, Уг-'нев1. Кутков!, сслочев!, Стан1слав1, Львов!, да вцрсбляли-шовксв! 1 золотели! ткантет., узорчат.! псяси, р!зк! строчки.

7 другому п12росд1л! "ЕъолюШ Фэри збраша4 розглянуто ма-rsplaj;. який доаволяз вияенти г--нети'пи хсрен1 ав"язч!в йбпання з наступая»» зарядами. При рсзглял! коотгмч р/зннього ;9Е!?дньоб!ччн увагз с оснопком.7 глзвшзг* hi ятсв1тлэнн1-форм пбоання знат! та князгв, оск1яьк1! пес fjc ксстш мгеко кайб1лывв виомостей. Хасак-

теркэувалися ферма, склует всракня, слоеоЗн посдкзння 1 окремих елемент1в костюма, знаков! ознакп. .Но дало у.озют.вЗсть зоо'ити наступнкй висновок: слое"я.ксекиЯ одяг мье оагато спального 1 подЮного о ЕОракням Зезех народЗв, так як на його формувзкн? великий вплик мала сер^дньсвЗчьа мода, яка фсрмуь ал а с я йа огкзг.1 схипшх. та римо-вЗзантЗйських вши!в1в. Ць в першу черту я

на вбрвнн! аанукчкх в-рств - кн?о!ь, с-элр, ^ужшпоПв, ку:и:1ь. Хоч 1х одяг 1 складався з окрямих елементЗв народного ворзпня, прете став яг: по Ф^рмз, так з ?я силуэтом, з&Зль-

ашлася к!лькЗсть його чаотан, з"явилися розстЗбнЗ форми з рогр1-заки зверху 3 знизу.

Одяг простих мЗщак вЗдгкачавсЯ'СТЗЯкЗджми формами. Вони про-довжували носити сорочку, штани, а в непогоду користувались хут-ряним плацем. У формах та кро! мЗщавсъкого Ббрання було Сагато сильного з с-елянським. -

Ш-Ш1 ст. пьоходали ваг-кв! процеск розыгеку одягу схЗдксслоь-янськкх народов, зонрома мЗськсго костша Галичкни.

У XVI- на зочатку XVII ст. у ЗахЗднЗй Сврон! запанувзв мкотецький стиль ренесанс. У Галкчкн! Яого нпетву в основному ск№мнх деталей ворання зазнав костюм еклих станЗв суспЗльотва. Проте багато ел«мент1в в одяг! сализалося трздтцзакими. ЧолоьЗки хгосдоЕкуьали носити де! сорочки - верхер та нижню.

Вбоання м!сько1 знат! хоч 1 леред'ачало окремЗ елементи народного одягу, проте значно ЕЗдрЗзнялося вЗд нього. ВерхнЗм одя-гом иляхти 1 замошп: мЗшан був довгий сукнякий одяг - "сукман", купан, доломан, поверх якого одягали дел!!, кунтуш!, шуби, фэрез!!. У досл1да:енн1 охарактеризовано форму, крЗй, склует цих Ы'Л'1е вбрання, а так о«; головн! у бори, ьзуття. Чисто захЗднЗ елементи вбряйия у Ш-ХШ ст. були поширен! с^ред шляхти.

наближено! до двору.

Ж1ноче вбракня було бХлыд п!ддатливе частим зм!нам форм 1 силуету чим чолов!че. Воно еволюц1ояувало в русл1 розвитку середньов!чно1 европейсько! мода, набираючи нових стильових. чзнак 1 Еодночас збер!гаючи декоративн! якост! костюма гапередн1х стол1ть.

Починаючи з Кнлжо! доби 1 до к!нця XVIII ст. м!ський костюм Галичини досяг свого найвшцого розвитку у формотворенн1 та вико-ристанн! р!зних за видами- та естетичними характеристиками тканин. Основн! компонента традиц1йного одягу Оули давньосло$"янськими. Вони розвивались 1 еволюЩонували на основ! праслав"янських тра-диц1й, в1дбиЕаючи сп!льн!сть псходження сх!дних слов"ян. Це на-самперед тун!коггод!бна сорочка, яку носили навипуск 1 опоясузали широким поясом. До не! чолов!хц, вбирали штани (порти), а ж1нки поясний одяг у' зигляд1 прямокутно! смути ткаяини, обгортки або запаски. Давньослов"янськ1. елементи виявляються ! у верхньому вбранн! - це свата прямоспиняого крою з клинами по боках, з дов-гими вузькими рукавами, п1дперезана поясом. Ц1 елементи також

збереглися в рушникопод!бному ж!ночому головному убор1,, прикра-

*

сах, в художньо-декоративному вир!шенн1 костюма.

Другий розд!л дисертацИ "СтиЛьов1 ознаки костша м!ського населения Галичини к1нця XVIII ст." складаеться з.трьох п!дрозд!-* л1в, де художн! особливост1 костюма, його стильова еволюШя роз-глядаеться на фон1 розвитку 1 культури двох стан1в сусп1льства -аристократ1в ! м1щанстЕа.

У -першому п1дрозд!л! "Зах1дноевропейськ1 елементи мода у кошозиЩйному та декоративному вир!пенн! костша галичан" анал!-• зуеться костюм аристократ 1в 1 заможних верств м1ського населения Галичини, художн! принципа декорування та фэрми вбрання якого

складалися в процес1. твореная та т!сних взаемозв"язк1в з -культурою 1нших народ!в.

Мода художнього стилю барско, що поширився в Галичин! шё з друго! полоеики XVIII ст., а пот1м 1 рококо, створила новий зов' н1шн1й вигляд костша, впровадивши нов! гатунки тканин та зр!зно-ман!тш1вши прикаси. Я!яоч! та чолов1ч1 формы вбрання у той час з!дзначаються значною притален!стю, що в1др1зняло Их з1д псперед-н!х час1в давкьоруського костама. В костюм1 пан!вних верств га-лицько! верх!вки поряд з вишуканим кроем вводиться велика к!лъ-к!сть р1зних декорукзчих засоб!в - мервжива, шнур!вГ стр!чок, ви-шивки. Пе. св1дчило про перевагу декоративного вир!шення костша того пэр!оду над конструктивним.

На основ! м1жанських !нввнтарних опис1в того часу можна ска-зати, що м!ський патр1ц!ат, кр!м вбрання шитого за зах1дною модою. мав в своему гардероб! кулаки, дел1Г, кунтуш! сх.1дного по-ходження, ао стали традицШшм строем на Укра!н1 не т!льки у зна-т!', а 3 у заможного козацтва. 1х назви,як!, часто повторюються з перел1ку майна, говорить про иироке використання ! популярн!сть цих элемент!в костама ян у м!ського населения Галичини. так ! в ц!л!й Укра1н!, про цо св1дчить велика к!льк!сть гравюр, малшнк!в з зображенням цього вбрання. Жуттани й кунтуш! збереглися в поСут1 давн1х м1щанських галиньких родин аж до печатку XX ст.

■У досл1джеш! схарактэризовани основн1 компонента чолов!чого вбрання, зокрема хупани 1 кунтуш!, як! у XVIII ст. стали оф!д!йно . визнаною шляхетською формою, а такой звернено увагу на nei-.il пришит колористичного зир1шення костюма. Никн!й одяг - жупан завжди оув св!тлого кэльору, а верхн!й кунтуш - темного. Другим видом верхнього. додаткового вбрання поширеного серед м1данського стану XVIII ст. були кире!. Як обов"язковий 1 вашший компонент

костюма галицько! еляхти згадуеться пояс, який п!длягав частим змхнам художа1х та конструктивных особливостей.

У к!нц! XVIII ст. все 01льшо1 популярно ст! серед аристократкчних к1л кабирають костами, шит! за зах1дними вз!рцямк. . .

Ж1ноч1 костюма починакяи з половили XVII ст. i до к!нця XVIII ст. витриман1 в пануючому тод1 в Европ1 вичурному сткл! барок о 1 рококо, а пот!м, на злам! XVIII - ПХ ст. - вони стать 01лые простими 1 'строгими за формою. Однак в середовщ! галицько! шлягго та магнат!в збереглися деях1 традиций! фсрми вбрання, основан! на давн!х мХсцешд традиц!ях. Цв в1добракено в особливос-тях крою, декоруванн!■суконь, си1дшщь, верхнього вбрання 1 особливо головних уборах.

Мода! сукн! заможно! галицько! иляхти та м!иан складалися з двох частик - облягаючого л1фа тг широко! стгЩкц! ва каркаснШ

основ! s зал!зних прутк!в, оотягнутих полотном., У друг!й половин1

*

стол!ття сп1дниц! сильно розашрюються 1 набирають овально! форми. Костюм досйть ч!Ткий по сидуету грунтуеться на ефектних коатрас- . -тах стклй рококо. '

На ochobI збербйених ориг!напьних зразк!в вбрання та образо-твзрчих джерел робиться художньо-конструктивкий анал!з, Еизнача-.

У

ються основы!, найхарактерн!ш! вида вбрання . та простереться особлквост! йога побутування.

Таким чином, частина галацъкого панства, особливо з прив!-лейованих верств населения, костш яких п!ддавався силъним впли-вак Заходу, носила одяг, китйй за чукоземними, 1нод1 змодиф!кова-ними через м!сцев! традиц!! подними вз1рцями. Ц!нн!сть таких стро!в вкзначалася коштовними тканинами. М1ський костюм того часу шли на зразок фрвнцузько!, а в к!нц! стол!ття - ангд!йсько1.

моди, яка була представлена як в оде si гзлицьклх двссян, так багатих м!щан. Давн1х строев майжв до к!нця XVIII ст. притримувз-лась у MicTi з основному середньозамокиа шляхта. Б1дстогата1 сзо! традацИ золънсст! з бсротьб1 з прагненням корол!в до абсолютно! здади, шляхта виЬтупила проти чужоземних вшшв1в на традиц!йний деркавний устр!Й, п1дкреслюючи там самим з!ддан!стъ давн!м звнчаям.

У другому п!лрозд!л! диссертед!! "Традицией. ферм:: одягу та особливост! побутузання окремих коеттаних комплексов" документальна матер!али, зокрема 1конограф!чн! джерела, арх!вн! св1дчен-ня 1 згадки мандр!вник1в дашь можлмв!стъ встановита одяг т1з! частини населения, яка збер!гала 1 носила в м!стах традиц!йн1 форми вбрання.

Середньсзаможн1 1. б1дн! м1тани - рем!скики, др1бн! купиi, прислуга, то в основному були вих!дцями з с!лъських м!сцевостей, продовжували носита в м!стах тра^рц1йний костюм, але вже з дещо ускладненими його характерней -типами.. Тх м!ський костюм в!др!з-::янся б!лъао1п к!льк1стю компонент!в вбрання, як! до нього вхоли-л!, : -Í 1.гь2 знатно» дкферешд!ац1ею комплексу. Якаю у селян сороч-ля п итзни суля 1лод! ^дпними элементами вбрання, то у мШан вони в!д1гравали роль нижньо! б!лизш, повеох яко! часто вбирали щв

■ Кен? того. б!льшу частоту трудового населения míct становили рем!сникя, основним ззняттям яких було ремесло, ак* п1коли не бу-ло noBHicT» r¡t.; т;млег.с.-с?;л. гикож ггсзначилсся

на фсрмуЕанн: .':: :•• }*кл*я .у крайня. ^.тт -vrix -nrercpií мНаад у Галичан! зшидмз жЦии:-". "лгеипх. /ак, ае о друг-! половини

от. законом паооренллооч мата мюанству дорогоц1нност1, шов-ков! гканини, дорог! вбрання, а також хутра з соболя, рис!, чор-

но! лисиц! та тонко: 1 пояси.

Соц1альна диференц!ац!я в м!ському костюм! Галичини позначи-лися насамггервд на якост! тканин. М1ська 0!днота шила одяг з домотканих тканин. Серед майна замэжн1шх м!щан часто трапдялиса Змпортн! полотна.

У третьому п!дрозд!л1 "Засади художньо-естетичного вир!шення м!ського вбрання" розглядаються способи та техйИси озлобления. Худокн! принцшш 1х декорування складались в процэс! стЕорення самих виро01в.

Серед р!зких декорких засоб!в м!ського костима на особливу увагу заслуговуе таптування. У Галичин! ще у XVII ст. вишивання золотом, срЮлом та шовком набуло такого великого розвитку, цо вид1лилося в окремэ так зване гаптарське ремесло.

3 огляду ва орнаментально-композиЩйне вир!шеная мокна вед1-лити да! груш вгшивок XVIII ст., якими прикрашали ж!ноч1 та чо-лов!ч1 косткми багат! !• незамокн! верстви м!ського населения Г'&-личини. Ода! з них користувалися шошотт. нктками в поетрвн! з 'золотими та ср!0ними техн!ками стебн!вки, глад!. До друго! грули. налагать шоеков! бшивки, в яких не мае вкраплень золотих, ср!б-них та металевих ниток. Як приклад такого використання шття мо-куть бути зберекен! ориг!нали вбрання - дворянськ! фраки та ;кам1-зельки, що в!дзначаються продуман!стю та н1кн1ств кольоровкх з!ставлень, багатством орнаментального вир!шення. КомпозиЩйк! схемк вшшвки були завкди п1дпорядкован1 призначенню та форм! предмета. . ,

Еоруч з гаптуванням характеризуются 1нш1 засоби озлобления, а саме декорування одягу кольоровим 1 золотим шнуром, озлобления тасьмою чк апл1кац1ев, р!зними по форм! чи структур! гудзиками. Особливо популярним Оуло використання мерекива. Ним оздоблювали

(чепчиков) до ■ вяклалэнизс даре.клзом перед:/ х!ночж га •••слсддчлх "еоевж!в. Склизом псиксшалл -piSHi детзл! та эдем&кта. костюма:. мзязети. "гореети. sa.ilиус?очка до носа, ¿албанка, .дастужп. Ррсстелу'-отъся з!д:л!нност! у :ехц!чних та комшзтщ!йно-худо:кк!х псссбах' дексрувзння кссгшз знатт 1 MissH.

розгдякупсе 5ВД1В 1 став сздоб визна'ндпся еотегччк! дрзн-^za 1":с ;сржтвор=ння. серед яках за пешему м1с~1 буяа

ЛЗК000ХКЗНЛ.СТЬ.

ТРгТ!^ ""'.'.ода 1 ТУ.ТЙК! ТТЛMiCbKOrO кчсттай Т-дгз-

£1 пх столггтя" вклгчзв гри п!лрозд1ли.

3 ньсну да-зтъся характерно та:?, г/дотньо-«уш»ьоьо£, спрямова-iocri хоетхма, яка зира.каетъся в основных. Формах i пропорции, :псссб! кос1ннл, гикоркстана! THssax тканин 1 кольорових з!став-внь. характер! прикрас.

■?м!на ¿ysosaboro стаж)- зоби, saxss уистецтгз cpvn I хсгзкт-р MicbK.orc -.остг.ма' Галачлпнг "¿Iii ст. 1рсте ламе з IX ст. -,мгла =Лдбуза.гася досхть часто. Пев'ясоно це i тали ■ эктсссм, лк мода, роль лу.о'1 ссоблава пая зивчачн! :л!оького кс--*-емз :сх ст. СосблйЕС лекргво й ахтизно проявляв себе моаз з клеим!. ягяй пгддатлтЕ^й частям зм!лзм об' лмшос. плолтслни;

«1н12них <;орм. На злам! Г,"II-SU ст. мода поступсво бяссЗляя :-в! ссоблпЕост! костюма i готуе отзнозлзнн« ноелгл худлл-гнвсго салю.

Якщо в пспередн! стол!т.тя пеаш-й сталь, пакувэз десять дозго

•аиржлад. у I7III ст. - барскэ." а-пот!м рококо з ГалачЕнЛ), то

1?. "IX ст. хзрзкте-рне Нормаль я-? з'е.ткзння отллте худс.к"!д стд-■й. so tsxrswrese мистчцгзу даного аер!оду. В мЮъкому костай. :.чичаии "vir:-:! яккористоння елементРз аатичнсст! 1 гс'лка

Галичини пом!тн! використання елемент1в античное?! ! готики (перша половина стол!ття), рококо 1 бароко (в середин! 1 другШ половин! XIX' ст.). Ц1 елементи читаються в.-орнамент! тканин, е кольо-р!, фактур!, в декоративному ! конструктивному.вкрьленн! костюма.

. 1сторичний процес розвитку м1ського костюма. Галичини в.сус-п!льств1 з-соц!альним розшаруванням-диференц1юеться, породжуючи • р!зноман1тн!сть тип!в 1 форм костша.

Н1мецький .вчений 1 мандризнгк Иоган Коль, подорожуючи по Га-личин!, зокрема, перебуваючи у Львов! в 1838 р., в!дзначив у сво-записках, що "тут (у Львов!) одягаютъся тейер по-французьки або по-н!мецыа!". ' ' .

У досл!даенн!-звэрнено увагу'на силует костюма. На початку стохЛття сетует костша- амп!р наближався до цил1ндричного окрес-лення високо! струнках колони, а пот!м в1н все б!льше декоруеться 1 стае перевантакеним завдяки поперечному по л!н11 низу декору-ванню мерезашом, рниами, воланами. Щэ б!льшэ зм1нкеться силует в середин! XIX.ст. з появою широких сп1дшщь на кринол!нах. Не зва-жаючи на незручШсть ! непрактичн1сть таких сп!дниць, 3> почине-ютъ носити широк! кола м1ст Галичини. Лише у. друг1й половин1 XIX-ст. вЗдбуваеться повернення до струнного витонченого силуету ф1гури.

. У Висновках узагальншться основн! положения 1 формулюються п!дсумки досл1дкення. . -

1стор!я м1ського костюма Галичини е яскравою стор!нкою М1сь ко! культури вс!е! Укра1ни. Одяг, костюм як один !з сформованих еид!в декоративно-прикладного мистецтват!сно повпязаний з !сто-р!ею 1 сво!ми традиц!ями сягае глибоко! давнини. .

Ы1ський костюм Галичини - цШсна система художн1х засоб!в, сформованих на баз! природою-географ!чних, Юторико-культурних та

економ!чних фактор1в. Цв складне-синтетична питания охоялюе штреке коло питань матер1алъно1 та духозноЗ: культури. 3 сгляду на цэ у досл1джвнн1 застосованкй системний п!дх!д, який найб!льше в1д-поз!дав вивченню м!ського костюма Галичини як важлизого qCskth мистецтзознавчог© анал!зу, оск!льки передбачав його ксмплексну оц!нку кр!зь призму часового та художньа-образного св!тобачення.

Костюм населения Галичини упродовж BCiel 1сторИ розвивався на тл1 загальноевропейсько! цивШ1зацИ, чему великою м!рою спри-яло гзографХчне'розташування Галичини на перехрест! р!зша. культур. Основн! поставки сировини та предмет1в вбрання проходили через торгов1 шляхи Галичини, що була немов би з"едыуючою ланкою Mis двсма культурами - Сходом I. Заходом. Тканини та одэка, яку. привозили з. 1нших м!ст, кра!н, або виготовляли в. самих MicTax Галичини своею р!зноман!тн!ств та к!льк!стю певною м1рою сприяли розвитку культури вбрання, • збагачення традйц1йного костела та у творению ц!лком ноеих його форм.

Упродовж досл!джуваного пер!оду_. зиявлета,: що з результат!

i

значних !стсричних та соц!ально~економ1ч1шх зм1н в сусп!льств! сялалась велика р!зноман!тн1сть комш1екс1в вбрання з! сбо!ми стильовими характеристиками, як! в1дпов!дали р!зним сод!альним групам населения.

Паралельний - анал!з них компснент!в вбрання, визначення сп!льних 1 в!дм1нних особливостей 1х. формування проводився на фон! стильово! еволюцИ ввропейсысих форм вбрання. Це дало змогу вид1лити характерн1 стильоз! ознаки м1ського костюма у Гадичин1 в основ! яких лежать в1дм1нност!. принцип1з формотворення силуету вбрання, сп1вв1дношення його частой - пропорц!й форми, характер 1 спрямування обмежувальних л!н!й, конструкц1я ! кр!й.

.Ч!ський костюм Галичини к1нця XVIII - XIX ст. з одн!вХ сто-

рони в1цо0ражав смаки вищих м!ських верств сусп!льства, а з друге! - Еац1онально-стпиф1чн1 особливост!, як! склались на дан!?, територ!! упродовж стсл!ть. Давв!Е спос!б носити одночасво два вэрхн!х вбраннл у Галичин! залишався без зм1н : нижнз - в1дносно коротке та облягаюче зь еллуетом, а верхне - б1лыл просторе 1 доЕге.

Худокн! особливост!-м!ського костюма Галичини фэрмуважсь на основ! т!сних взаемозвпязк!в традиц!йного 1 нового в процес! ед-нанкя культурних ттроткр!ч. Серед основних прояв1в художнъо! спе-циф1ки сл1д в!дзнзчкти зоерекення народних традац1й 1 культурнкх засад укра!нського наЩонадьного. Саме ця специф!ка мЮького костюма Галичини оргаШчно поеднала стильов! напрямки зах1дноевро-пвйсько! культури з наШональними ознаками, створивши чудов! зразки вбрання, як! в!дпов!дали новим вимогам ! в1янням часу, допомогла знайти ! виробити нов! художн! формотворч! принципи.

Збагачення худокн!х засад м!ського костюма в!дбувалося шляхом синтезу влемент!в формотворення 1 декору, з"еднання функи1о-нальних та естетичних 'якостей кожного елвментв. .»

' МЮький костюм Галичини мае глибоке кор1ння 1 0агат1 тради-ц11, повиязан1 з еволюц1вю форм вбрання. Иого вивчення допоможе осмислити 1 розкрити художньо-образн! критер!! розвитку костюма предстанник!в р!зних соц!альних прошарк1в населения, доступов! зм!ни культурно! ор!бнтаи!1, багат! етн!чн! зв"язки та взаемо-гетливи. Шп-хр взюппя йорг.тчг»^ •эг1.ш1-> р »чг! альтом становитям та матер!альним забезпеченням, з врахуванням естетичних та мо-ральних норм, художнього стшго досл!джувано! епохи. Воно може служити як показником станових, так. 1 культурно-побутових взаемо-в!даосин, сприяти комплексному досл!даанню мистецтвознавчих проблем.

О

Публ!кзц11' по тем! дисзстзц!Т"

1. Шпярало'ХР. М1ський костюм 'Галичини друга! пслозшш XIX ст. // Народна тЕорч1сть та етнограф!я. - 1993. - Л4. - С. 71-74.2. Шпирэло 'Л.Р. Народний одяг з1 зб!рок кэрам!чно1 пластики фабрики 1вана Л&винського (До 140-р1ччя. з дня нзродаення 1.Левин-ського) // Мистецьк! студИ. - 1991. - М . - С. 49-50.

3. Одяг льв!в"ян XVII - серэдини XIX ст. // Д.коративно-узаткозе та образо-творче мистецтно: 1с?ор!я, теСрХя, практика. Вип. 3. - Льв1в, 1992. - С. 42-49.

4. Мода I вбрання Галичини XIX ст. // Двкаратавно-ужиткове та сбразотворче миствцтво:' 1стор1я, теор!я, практика. Вип. 4. -Льв1в, 1993. - С. 42-49.

5. [Опирало Л.Р. "Народний одяг Галичини к!нця XIX - початку XX стол!ть (за- матарПлами кадекцП керзм1чно1 пластики фабрики 1вана Левинського у Львов!) // Етнограф!чна<спадщина ! нац!ональ-яэ в1дроджання: Тези доп. та пов1дсм-. м!аснарод. наук. конф. кв1-тень 1992. - Ки!в, 1992. - С. 257-258.

Shpyralo liliya Romanlvna

Town-dress-of Gallchina at the end ofXVIII-XIX centures

(Indications"of style) Thesis presented for a degree of master of art on the speciality J7.00.06 - Decorative and applied arts.

Lviv Academy of .art. bviv, .1995. ' •

Manuscript is defended containing the complex investigation of style indications of town-dress in Gallchina as a inseparable part of Ukrainian' decorative and applied arts. The factors, which define'the originality of this, phenomenon are-exposed. The class character of town-dress complexes of different social groups are analysed. Special attention spared to role of folk traditions in creation of separate kinds and types of Gallchina's town-dress. The art features • of dress according to interinfluence of social and ethnic factors In perception of stylistic novations are examed and analysed. ...'"■,

Basic proportions \ oI thesis set out in five scientific publications.. . . _ л ' ' " • , •*

Key-word: torn-dress, Gallchina, style;'art features. ■

Шпырало Лилия Романовна. • •

■Городской костюм Галичины конца X7III-XIX столетия.

" (Стилевые признаки) Диссертация на соискание ' ученой степени . кандидата искусствоведения по специальности 17.00.06 -. Декоративное и прикладное искусство.

Львовская Академия искусств, Львов, '1995. Защищается рукопись, 'содержащая комплексное исследование стилевых особенностей городского костюма Гвличинк как неотъем-

-ламой составной часта украинского декоративного ж прикладного искусства. Выявлены факторы, определяющие своеобразие этого явления. ■ . .. ......

Проанализирован сословный характер комплексов городской одежда разных социальных груш. Особое внимание уделено роли народных традиций з создании отдельных зщсв городской одежды Гадичины. Рассмотрены и проанализированы художественные особенности костюма соответственно к взаимовлиянию социальных л этнических факторов в восприятии стилистических новаций .

Основные положения. диссертации изложены в пяти научных публикациях.

Ключов! слова: лЮъкий костюл, Гсштна, сттиъ, худохнг особшваст1:

, Шдписано до друку 6.09.95 р. Формат бОхб1» 1/16. Лрук офсетниЯ. 7м. лрук. арк. 1,0. Тираж 100. Зам. 806-Лрук. ПТУ ж 58. 290003. ЛьВ1в. 1а.. «здорова, 9.