автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Художественные основы аматорского народно-оркестрового исполнительства

Полный текст автореферата диссертации по теме "Художественные основы аматорского народно-оркестрового исполнительства"

МППС^ЁРСТВО КУЛЬТУРИ I МИСТЕЦТВ УКРАКНИ НАЦИОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМIЯ УКРАШИ ¡меш Г1.1. Чайковського

?Г6 од

О 3 ФЁЗ 1937 На правах рукопису

ШЬЧШЖО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ХУДОЖН! ОСНОВИ АМАТОРСЬКОГО НАРОДНО-ОРКЕСТРОВОГО ВИКОНАВСТВА

Спешалыпсть 17.00.03 — Музичне мистецтво

Автореферат на здобуття искового ступени доктора мистецтвознавства

КиГв — 1996

Дисертац1ею в рукопис.

Досл*дження виконано на кафедрг народних 1нструме^т1в Шивського державного хнституту культури.

0фхц1йш опоненти:

доктор мистецтвознаветва

ДАЬИДОЬ ШКОЛА АНДР1*Ш1Ч, доктор мистецтвознаветва 1йАНИЦЫШ АНАТ0^1и 1ИАН0ШЧ, доктор педагогччних наук ПАДАЛКА ГАЛИНА ШКИТ1БНА.

Пров1дний заклад - тнститут мистецтвознаветва, фольклору та втнологй' Ы. М.Т. Рильського.

зас!данн1 спец1ал1зовано'1 вчено! ради Д Ь0.27.01 по эахисту ди-cepтaцiй на здобуття паукового ступени доктора наук у Нац1ональ-н!й ыузичнгй академп Украпм 1м. ПЛ. Чайковського за адресою: 252001, Ки'1В, вул. Городецького, 1/3, другий поверх, ауд. 36.

3 дисертац{ею можна ознайомитисл у б1бл:отец1 Национально I музично! академп ПЛ. Чайковського.

Захист в1дбудеться С1чня 1997 р. о 1& год. 30 хв. на

II

Вчений секретар спещал1зо-вано! вчено? ради кандидат мистецтвознаветва, доцент

1.М. К0ХАНИК

Актуальность досл1дяоннл. Випчення иасовог нузично-виконавсько! практики, аыаторського музичного иистецтва о одн1с«з з актуальных проблей сучасного музикознавства. Дослхдження кожного виду чи фории лпбительського музикування дав Ц1нну хнформацгв про духовну культуру народу, його художнг сиакн та 1нтерэси, виявляв р!ввнь 1 пеш: законсихрноот! непрофесгйно! иузично-виконавсько! Д1яльност1, сприяе п*знанно !! сутност! як художнього явиеа. У цьояу вхдносенш теоретична розробка I науко-вв обгрунтування концепцгй аматорського народно-оркестрового вн-конавства пае вахливе значения, оск1ЛЬки воно вгдбивав особливос-т! народного ыузикування, масового освоения рхзних видхв г ханр1в. иузичного иистецтва, акумулюе творчу саыореалхзацгю велико! к^ь-кост! учасншив.

Оркестровз виконавство е одним з найдоскоиалгинх х найефек-тивнгсих засоб1в рзпродукцх! творхв цузичного иистецтва. Воно сфорцувалося пхд впливои велико! ктлькостг 1сторико-еволюц1йних 1 соцтально-художн{х факторов, як! в1дбивають об"ективний процес поступального розвитку цпвШзац!!, художньо! 1 духовно! культури, формування худоннього цислення, удосконалення видхв, форы 1 за-соб1в цузичного виконавства.

Сун1снз, колективне виконаЕство на народних 1иструыентах гли-5око входить сво1м кор1нняи в хсторичнэ иинуле, у иасову ыузично-виконавську практику. Проте в УкраШ народнг оркестри, у повному розуиЬшг цього слова, з"явилисл лишэ на початку XX стол1ття 1 зройшш складний паях форцупанкл П!струмонтар{о, створення оркест-зових 1нструиант1в /1нструментал ышх с1мей/. А дне оркестр - це но формальна об"вднання звучания зхбраних докупи народних хнструмеи-г!в, чи ызхан!чно об"еднання р1эноиан!тнцх ансамбл1в. Як цШсний эиконавський колоктив, "один 1нструивнт", в!н повинен в!дповгдати

певним закономхрностяи I правилам подо формування, тш специф!ч-ним вимогам I характеристикам, якх, власне, I забеэпечувть його д1яльн!сть, художн! засади звучания сама як оркестру, а не велико! групк виконавщв.

Народный оркестр, на вхдмхну В1д симфомчного чи духового оркестру, не е хнтернацхональним, единим I лостхйним стосовно 1н-струментархю, оск!льки фориуеться перевахно за нацхональними озна-ками. У ньому використовувться музичн1 гнструменти, лк1 та чи 1н-ша нацхя ввахае невхдиеиною частиною свое! духовно! культури, сво-!ми нацхональними музичними хнструментами.

У даний час в Укра!н1 побутують два основнх веди народного оркестру - на баз! струнно-сиичкових I струнно-щипкових 1нстру-ментхв. Оркестр, провхдною групоп якого е грула струнно-смичхових 1нструиент1в, визнаний як нац10нальний 1 не викликае суттевих за-□еречень цодо здструиентального складу. У той хе час оркестр, створений на баэ1 чоти'риструнних домр, часто ввахаеться рос1йсь-ким, чужим у музичнхй культур! Укра!ни. Вивчення особливостей розвнтку народного 1нструментар1в дае пхдстави ствердхувати, що чотириструнна домра в продуктом худояньох культури укра!нсысого народу, а оркестр, сфорыований на базг чотириструнних домр - ху-дохн1м нодбанняы укра!нського музичного мистецтва. Запо-

речувати це - означав йти проти исторично! 1стини, штучно вилуча-ти з национально! культури !! природшй вид I спосхб муэикування х цим значно збгднювати масову музично-виконавську практику, об-мехувати мохливост1 колективного виконання музики у сфвр1 аматор-ства. Адхе цей вид оркестру в найдоступнгшим I найефективнхшим цодо мохливостей органхзацх!, опанування технолог1ео гри I до-сягнення налехного художньо-виконавського рхвня.

Водноч&с треба наголосити, по аматорство досить часто сприй-

мавться як мистецтво ниячого гатунку, яке не моке претендувати на високий виконавськнй р1вень. Дослхдкення художнып природи 1 як1сних характеристик аматорського оркестрового виконавства дозволяв зрозум1ти сутшсть I специф!чнгсть художньох ц1нност1 та оцгн-КИ ЛЮбИТ6ЛЬСЬК01 музичног ТВОРЧОСТ!, УСВ1Д0МИТИ природу самоцгн-ностх музичних творхв. Опрацювання поняття "художн1Сть" наповнюв Ц1НН1СН1 й ОЦ1НН1 оргвнтири I критергг новим змхстом I обумовлге актуальн1сть питань дано'1 проблематики для всього музичного мис-тецтва.

Оркестр, аматорський зокрема, не може виконувати свогх твор-чих чи виховних функщй, здхйснювати ефективний худохнхй вплив на слухачхв I учасникхв, якщо В1н не волод1в належшш виконавськиы рхвнеа. Такий оркестр не спромояний реалхзувати художшй потенц1-ал твору I музика як художн1й феномен, перестав бути власне музи-коп. Визначення принцшпв формування оркестру, основних факторхв 1 законом1рностей колективного виконавства - це один 13 важливих чинник1в досягнення як1сного оркестрового звучания.

Дослхджоннл особливостей ознайомлення з музичним твором I вивчення нотного тексту, оволодхння технолог1вп виконання, реалг-зацп художнього потенц1алу, вхдтворення художн1х образ1в дозволили створити систему роботи оркестру над музичним твором, в якхй особдивост1 вгдтворення оркестрово! фактури, використання засобхв музично! /оркестрово!/ виразносм, досягнення ансамблево! злагод-жаност! звучания, створення колективно? художньо! 1нтерпретац1I• виявляються як певна художня закономгрнхсть.

Актуальним здавться також розкрнття сутност! та основних фактор!в о^нгаочого сприймання слухачами аматорського оркестрового виконавства, створення його структури, у межах яко! взаемод!-ють об"ект виконання /художня як1сть твору/, процес виконання

/художнЛсть реального звучания/ 1 суб"ект сприймання /перадумови

1 СПР0Н0ХН1СТЬ 0б"вХТИВН01 ОЦ1НКИ/.

Вивчаючи роль 1 мхсце репертуару в розвитку художньо-виконав-ського рхвня аматорсьхого народного оркестру, не мохна не помгти-ти ун!версального характеру роэроблено1 модел1 репертуару як по-Л1функц1опального явища, то мае складну структуру, доц:дьност1 використання запропонованих тпдход^в у робот1 з ним та принцишв формування у р!зних ыуэично-виконавських холехтивах.

Не виклихав суынхву актуальность проблеми художньо-ц1льово': спрямованост1 професхйно! пгдготовки диригентхв, оск1Льки ефек-тивне вир!аеннл художньо-вихонавських эавдань шд силу лише В1д-пов!дно пхдготовленому фаххвцю.

Усв1домлення худохмх основ аматорського народно-оркестрового вихонавства в вахливим фактором творчо! самореал1зацп учасни-к!в, досягненнл висохого виконавсьхого рхвня оркестру, худохноси реального звучания.

С т у п I н ь досл1дхеностх проблемы. У даний час проблеми оркестрового вихонавства ще не видхлилися в едмну галузь наукового П1знаннл ях самост1йний теоретичний напря-ыох. Проблеми оркестрового диригентсьхого мистецтва розглядали 1. Кванц, Г. Берлхоз, Р. Вагнер, Ф. Вейнгартнер, А. Лазер, Д. 1вен, Р. Кан-Шпейвр, 4. Фуртвенглер, Ш.Мпнш, А. Пазовський, К. Кондра-шин, Б. Лайнедорф, Б. Тхлес, 1. Мус1н, 0. Iванов-Радкевич, А. Бо-улт та 1но1 в1домх музиканти. У сво!х працях автори висв1тлюють б1льа!сть питань з позиций диригента в аспект! удосконалення способов 1 метод:в управления орхестровим виконавством, розгдядають проблеми 1нтерпретац11 окремих музичних творхв тощо. Практично не робилися спроби виявити I обгрунтувати сутнхсть худохньо-творчо! д1яльност! оркестраннв, хнтегрувати особливостх вхдтворення ор-хестрово! фахтури, використання засобхв музичног /оркестрово*/

виразност^ досягнення ансамблевого звучания у певцу художню за-хоном1рн1СТь виконаннл пузики t впливу на слухач1в.

Проблема вэ бхльше загострюеться коли вона переноситься у плошину д!яльност1 народного оркестру, аматорського народно-оркестрового вихонавства. Працг А. Гуменюка, П. 1ванова, >1. 1мханиць-кого, В. Комаренка, 6. Юцевича, 6. Беэплтова, Г. Хоткевича, прис-вячен1 питаниям хнструментари та репертуару, науковг дослгдкан-ня педагог1чного спрямування 0. Винокура, 0. Хльченка та В. Лап-ченка, а також у галузх аматорського /самодхяльного/ оркестрового вихонавства В. Бхбергана, А. Каргхна, С. Допонова, С. Соколов-ського зробили певний внесок у розвиток науковог думки про народ-ний оркестр, особливостх його фушнцювання, специфхку виконавсь-ко'1 дхяльиостх, про можливостх вир1вення у ньому навчадьних I ви-ховних завдань. Проте автори фактично не торкалися питань, пов"я-заннх з художн1ми основами оркестрового вихонавства.

Об"ехтом дослгдження в аматорське оркест-рове виконавство, предметом досл1дження - тео-р1Я аматорського оркестрового вихонавства, субстратом яко1 в за-гальн1 теоретична засади та хманентн! характеристики музичного мистецтва й особливостг аматорсько! колективно! музично-вихонав-сько! д!яльност1.

Мета даного дослгдження полягав у теоретичному обгрунту-ванн! художн1х основ аматорського народно-оркестрового вихонавства, у створеши системи П1экавально-технолог1чно1 1 худодньо-творчо! д!яльност1 орхестрантхв-аматор1в у процес! роботи над му-зичним твором, реал1зац1'1 його художнього потьнцхалу. Завдання дослхдження передбачають: - обгрунтування сутност! художност! як хманентно! властивос-т! 1 як1сно*1 характеристики музичного мистецтва;

-визначення специфгки художност! аматорського цузичного мис-тецтва;

- визначення художн1х принципов форцування народного оркестру;

- обгрунтування основних законоихрностей I факторов оркестрового виконавства;

- опрацювання системи роботи над музичним твором в аматорсь-кому оркестр!;

- розробка худохнгх засад вивчення музичних творгв;

- визначення основних налрямкхв оволод1ння технологхеи вико-нання твору;

- обгрунтування особливостей реадхзацхх художнього лотенща-лу муэичного твору;

- виявлення критерив художнього виконання 1 сприймання;

- висвгтлення добинуючих фактор!в розвитку аматорського народно-оркестрового виконавства.

Мотодологхчною основою дисертацхйного дослхдження е: науковх положения фхлософ11, сощологп та естети-ки яро шзнания явии навколишнього св1ту, сусшльного буття, при-роди мистецтва I процесу художиьо! творчостх; методолог1чн1 прин-ципи музикознавства, ио стосуються передует« анал1зу явил музич-ного мистецтва, рхзнобхчност1 зв"язкгв музики з рзальним буттяы, методы аналхзу музичних твор1в, виконавсько! дхяльностх, особливостей виявлення хнтонац1Яно1 природи муэичного мистецтва; ме-тододогхчн1 п1дходи I методи вивчення й аналхзу народно! худож-ньо'1 творчост!, аматорського музичного мистецтьа.

У процесг дослхдження використовувалиря так1 методи:

I. Теоретичний анал1з х узагальнення наукових знань I сфор-мованих уявлень стосовно зыгсту предмету дослхджання.

2. Спостережвння х анал1з дхяльностх профессиях, навчаль-них 1 аматорсышх народних оркестр!в. Спхвст&влення теорП 1 практики.

3. Формування нових теоретичних положень шляхом 1нтеграц1| наукових энань, практичного досв1ду у галуз1 цузичного, зокрема, оркестрового виконавства, особливостей аматорсько'г музично! твор-чост!, аматорського коявктивного музикування.

4. Системний пхдххд до вивчення конкретних об"ект1в досл1д-ження.

5. Теорзтичне обгрунтування сутностг явиа х видiв дхяльностх як певно! ц1Л1сност1 пляхои вивчення 11 складових елемент1в, роз-криття кожного елеиенту як органхчно'г I нев1д"еино1 частики цх«1 цхл1сност1.

6. Методична забезпечення теоретичних полонень як природой зв"язок теорх! з практиков.

Основна проблема досл1дження розглядавться на прикладх двох вид!в народного оркестру, цо побутувть в Укра!н1. Оркестр, веду-чоэ групои якого в струнно-сиичков1 1нструменти, у дан1й прац1 одержав назву "украхнськиЯ народний оркестр", а оркестр, сфорыо-ваний на баз1 чотириструнних домр /кобз/ - "академхчний народний оркестр".

Наукова новизна досл!дження.

Уперзе в тэорх! музичного иистецтва зд1йснене наукове дос-лхдження у гадузх аыаторського оркестрового виконавства, присвя-чене його як1сним, художн1м характеристикам.

Виконана теоретична розробка поняттл "хуДожнхсть": виявлен! х обгрунтованг його сутнхсть, зм!ст, складов! елементи та особли-востх !хнк01 взавмод1}.

Розроблен! основи колехтивного виконавства, система взаемо-

дН орйвстрант1в, визначеш елементи техмки оркестрово! ¡три, сформована поняття "оркестровий ансамбль" - визначен! фахтори ху-дожност1 оркестрового виконавства. Биявлена специф1ка хуаожност! аматорського музичного мистецтва.

Визначен! основн! принципи формування народного оркестру, но забезпечувть необххдн! умови для худохнього виконання муэики.

Створена система роботи над цузичним твором, в яххй :вс! хо-лективн! пхзнавально-технолог1чн1 Д11, виконавськх операцИ спря-моваш на вирхяення художн1х завдань.

Внявлен! об"ективн1 фахтори оркестрово! художньо! 1нтерпрв-тацИ музичних твор1в та I! специф1чнх оэнаки в аматорському оркестровому виконавствх, а такох розроблена система оц1нюючого сприймання реального звучания аматорського орхестру.

Висв1тленх фахтори розвитху народно-оркестрового виконавства: сутн!сть репертуару I художн1 засади його формування, зм1ст 1 ху-дохньо-ц1льова спрямованхсть професхйно! п!дготовки диригентхв.

Теоретично значения дано! дисертацх! полягав у тому, во вона в1дхривае новий напрямок наухових дослхдхень у 2'алузх музичного мистецтва, зокреыа, оркестрового виконавства, закладае фундамент теорх! холехтивного муаикуваннл на народних хн-

I

струментах, золочаткадуе методолог» 1 теор1в аматорського холехтивного виконавства як худохнього явида.

Практично значения досладкення полягав у тому, цо опрацьован1 теоретичн1 положения, висновки 1 методичнх рекоиендацп можуть вихористовуватися у науково-дослхднхй роботх в галуз! чолективного музичного виконавства, у практичней роботх з профессиями, аматорськими 1 навчальними народними оркестрами I ансамблями, а такох у курс1 лекцхй з методики роботи з оркестром 1 ансамблем, на заняттях оркестрового класу 1 класу ансамблю ви-

тих I серёдн!х навчальних эакладхв культури 1 мистецтва.

Розкриття художн!х основ 1 специф:гки аматорського музичного мистецтва дав мохливхсть сприймати вех види, форми х амхет робо-

I

ти оркестру в органхчнгй едност1 як комплекс!шй пгдххд до вир1-иення проблеми досягнення високого худохньо-вмконавсъкого рхвня,

I

худохност! звучания.

Результати досл1дхення дозволяють, на нащу думку, переуевх-домити особливостх формування народного оркестру, сутнхсть оркестрового ансамблю, роль оркестрант1в у виконавському процесх, роботу над технолог1еп 1 художнхми аспектами оркестрового виконавст-ва.

Практична Ц1ннхсть дослхдхення полягав також в опрацлванн! та уведеши у науковий ужиток музикознавства поняття художностх ях робочого терм!на.

Наукове опрацввання проблем виконавськох д1яльност1 сприяв збагаченню теорП музичного мистецтва, уевхдомлешш певних зако-ном1рностей.колективного вхдтворення музики.

На захист винослться:

1. Концепц1я аматорського оряеетрового виконавства, стрихньо-вим елвыентом якох в худоянхеть.

2. Теоретичне обгрунтування сутностх худохност1 як феномену музичного мистецтва, П руихйних сил, структур« 1 особливостей саыореалхзацп в уиовах аматорського музичного виконавства.

3. Визначення основних принципе 1 законом1рностей формування народного оркестру, теоретична розробка основ'колективного, ансамблевого виконавства - вахливих передумов 1 факторхв досягнен • ня худохност! звучания.

4. Система роботи над музнчним твором, осковн! засади вияв-

лення 1 решйзацп його художнього потешиалу в умовах дгяльнос-т! аматорського народного оркестру, а такох система оц1нвючого сприймання реального звучания.

5. Фактори розвитку аматорського народно-оркестрового вихонавства: особливост1 формування репертуару х художньо-игльова спрямован1сть професхйнох подготовки диригентхв.

Апробацхя 1 впровадження реауль-1 а т 1 в д0сл1дження. 0сновн1 хдв1, положения, разул ьтати 1 висновхи досл1дження викладенх у монограф! I* "Народно оркестрова виконавство: аматорство I пробдеми художностх" та двадцять однхй друкован!й працх, допов1далися на Республ1кансьххй науково-лрактичнхй конференцх! "Актуальна проблеми культурного будхвництва" /Ыикола£в, 1985/, Республ1канськ1й науково-практич-н!й конференц1х "Актуальнх питания роэвитку культури I мистецтва" /Одеса, 19Э7/, Всесоюзной науково-практичшй конференцх'1 "Проблеми удосконаленнл профес1Пно'1 п1дготовки кадр1в в умовах перебу-дови культурно-освотньох роботи" /Тамбов, 1990/, Всеукра1нськ1й науково-прахтичной конферонцх! "Худогнл культура та проблеми подготовки професхйних кадр1в в умовах укра|нського духовного вод-роджання" /Кихв, 1993/, Всеукргинсь'кхй наухово-творч1Й конфорен-цХ1 "Проблеми роэвитку художньо! творчосто" /Кихв, 1994/, Всеук-рашсыий науково-практиший конференц1'1 "Актуальнх напрямки в!д-родження 1 роэвитку народно-онструментального мистецтва в УкраШ" /Кихв, 1995/, Всеукра!нськой науково-практичнхй конференцП, прис-вяченой 25-рхчному вволеп Державного орхестру народних онструмен-т1в /Ки'о, 1995/, на дорочшх науково-практичних конференцоях профосорсько-викладацького складу Кихвського институту культури.

иагерхади дослхдницько1 роботи дягди в основу курсу лекц!й з методики роботи з оркестром. Розроблен1 художнх засади вивчення

- и -

1 вмконання муэичиих твор!в, методичн1 рвкока.чдоцИ з пн-ань тех-нологХ1 1 художн!х аспект1в вихонавства застосовувалися у робот! оркестрового хласу Кигвсьхого хнституту культури.

Структура роботи обумовлена лог!кою дисертацхйного дослхдження, складмться з вступу, п"яти частик, висновк!в 1 616-л1ограф!1. Список л!тератури, яка використовувалася у процес! дослхдхення, мхстить 360 периоджерел, э яких 29 роб1т 1ноэеиних автор!в.

ЗИ I СТ РОБОТИ

У п е р ■ I й час I к н 1 - "Художмсть - 1манвнтна ямсть иузнчного мкстецтва" - розкривавться сутн!сть художностг як ¿иакектно! властивост! 1 цхтиско! характеристики музики та художил специф1ха аыаторського музичного ммстецтва.

Ях1сть виконакня не 1снув сама по собг незалежно в1д музичного твору, його 1ыанентних якостей: доскональнгсть, виразн1сть ор-хестрово! гри допокагав успггао розв"язувати художньо-творчг зав-дання, проте не мае самост1Йно| худохньо! ц1нностх. Яахсть вико-накня - це, насамперед, всвбхчне I глибохе виявлення хдайно-худож-нього зы!сту твору, його художнього потенциалу. Оскхльки якхсть вмконання 1 як1сн1 характеристики цузичного твору т1сно взаемо-зв'язан! 1 взавмообумовлен1, а перле значнов мхрою заложить в!д другого, у перну чергу необх1дно зварнутк увагу на тв1р як певцу художнв ц!нн1сть. Не усв^омивви сутност! ц!ех ц!ннос-

*

т1, не можна нам!тити оптимальнхх влях1в Н рвал1заци у виконав-ств1, домогтисл высокого р!вня оркестрового звучания.

Питания ц1кяост1 ях тахох, естетшию? х художньо!, эокрема,

розглядалися стародавнхмм 1 сучасниын фхлософами, первов1дкрива-чами у галуз! фольклору 1 дослхднихами суч&снмх цузичних систем. Зусиллями Аристотеля, Платона, 1. Канта, Г. Гегеля, Ч. Ыорхсса, Ч. Шрса, А. Уайта, А. Р*чардсона, Е. Ганслхка, А. Холя, Б. Аса-ф'вва, М. Когана, Т. Кетово!, 1. Лявенка, Л. Столовича, 0. Чес-нокова, 1. Шивова, Т. Чередниченко, А. Костика, В. Мадувевського, Л. Мазеля, 6. Назайххнського, А. Сохора, С. Гркц1, €. Гусева, 0. Правдюка, Н. Путглова та хнших досл1дник!в закладався фундамент наунового роэумхкня сутност! художньо! ц!нност1 та оцхнки, ■нявлялнся об"ективн1 i суб'ежтивнх фактори ххньо! сусп^ьнох та 1ндивхдуально! мотивацп, взавмоэв"яэки I вэаемообумовленос^, виэначалися пввн1 ргвн1 вкмхру I хритери.

В1домо, во головним об"ектом воображения в музиц1 в внутр1ш-н!й св1т суб"вкта творчо! д1яльност1, його почуття 1 переживания. Вони вт1лхшться в штучно створемй суб"ективн1й естетичнхй реальное^, яка одержуе об"ективну художню Ц1ннхсть. Досл1дження дано? проблем« дозволило прийти до висновку, шо твори музхчного мистец-тва волод!ють такими аластнвостями 1 яхостями, яхх однаково оцхнв-вгься у р!зн1 1сторкчн1 пергоди 1 не пхдлягають суттввому вшшву а боку эовн1ин!х фактор!». Щ властивост! 1 яхост1 обумовлветь с&ыоцхннхсть твор1в, форму ют ь 1хн1й художн!й потонц1*л.

Художня ц!нн1сть музики п!зн&еться через художню о ц 1 н -к у. Незважаичн на соц1ально-естетичну обумовленхеть, залежн!сть в!д баг&тьох об"вктивних 1 суб'ективнкх фактор1в, художня оц1Нка як форме. 1 рхвень вхдношення сусп*льства 1 окремого ¿адив^да до твору мистецтва в вдпниы екв1валоктшш вгдображекням художньо! ц1нностх. Адже об'ективна самоц!нн1сть музики, високх худохн! якост! окремого цузичного твору виникапть внасл!док суб"ехтивно-

творчо! д!яльност1 лпдкни 1, в свои черту г усвхдомдивться 1 стверддувться як такх шляхом емоц1Йно-розумово! дхяльностх люди-ни, формування 1ндив1дуального в1дношення х суспхльно-громадсь-КОХ думки.

1стиннхсть хндивхдуальног оцхнки вилливав э того, но суждения про об"вкт, його цхннхсть виноситься безпосередньо на пхдста-в! сприймання I усв1домлення /чуттвво-емоцгйного у тому числ!/ об'вктивног реальное«. Самоцхншсть мистецтва вимагае в£дпов!д-ного, вп!льненого В1д зовнхвнього впливу судкення, свого роду "са-моц1нно!" оцхнхи. Не треба думати, зрозумхло, по може бути вине-сена оц1нха, яка повнхстю зв1льнена в1д впливу р1зноман!тних фан-тор1в суспхльного життя, суб"ективного ставлення э боку того, хто Н виносить. "Безоц1ночн1Сть" оц1нки необх1дно розглядати як метод 1 спосхб п1знания твору мистецтва, холи судхення виносяться липе на п!дстав! 1нтелактуального t емоц1йно-чуттового сприймання, анал1зу х переживания худохн1х образ!в.

0ск1яьки оц!нка формувться у процес1 сприймання конкрвтних сарактеристик звучания, як1 належать конкретней вирахальним ела-(внтам цузнчнох нови, особливостям побудови музичного твору 1 його !Иконання 1 сухупно передають його хдейно-худохн1й зм!ст, емоц1й-ю-образну сферу, в1дтворюить "худохн1сть" звучания ях специф1ч-<у як!сть пузики 1 II основкий оц1нний критерхй, можна зробити 1Исновок, по природня самоц1ИИ1сть музики детерм1цувться такою утн1сно-1манентною властив1стю, як художн!сть.

Щоб в4дтворити худохнв сутн1сть твору, досягти пот^бного 1вня художност1 звучания, нвобх!дно мати уявления про худохн!сть к поняття, форму кислекня, як!сть, зм*ст, структуру. БонаУповин-а катер1ал£зуватися у таких видах, формах i складових частинах, (1 б дозволили розглядати II як певцу цШсн*сть, логхчну сут

купн!сть конхретних складових влементхв.

Художнхсть - цв поняття, яке переважно використовуеться а метою показати належшсть яви«, процесхв, об"ектхв, рхзних вид!в 1 форм людсьхо! д!яльност1 до мистецтва /художяя д!яльн1сть, ху-дожнхй, хдеал, художшй метод, художшй образ, художнв виховашя тощо/. У спецхальнхй 1 науковхй лгтвратурх художн!сть досить часто трактуеться як абстрактна сутн1сна, природня властивхсть мис-тецтва, як своер1дний 1ндикатор якостх його творхв.

Худохн!сть - це 1манентна властив!сть 1 Ц1нн{сиа характеристика музичного мистецтва. Бона, як 1нтегральне явиве, являв собов таку ращональну сукупн1сть ознак, властивостей, характеристик 1 структурних елементхв, за допомогов яко! цузика виявлявться як сусп1льна свхдом1сть х мислення, як зас1б П1знаннл х воображения дШсност!, як художня форма 1 худохнхй зы1ст, як художнхй про-цес I художшй образ, викликае у слухач1в образн1 уявлення, про-буджув почуття й виоцх!.

Щоб УСВХДОМИТИ сутнхсть ХУДОЕНОСТХ, необххдно м&ти конкрет-нх уявлення про не! ях предиетну якхсть 1 семантичний зи!ст. Бона повинна внйти з сфори абстрактных тлум&чень х ыатер1алхзув&тися в таких характеристиках, видах 1 фориах реального буття, у пев-них складових елемвнтах, як! б дозволили розглядати !! як конкретно явище, органхчно функщонувчу ц1л1снгсть.

В1домх музиканти-практики, педагоги, науковц!, розглядавчм т! чи 1гсй питания музичного мистецтва, прямо чи опосередковано торкавться 1 питань художност!. При цьоцу сама поняття "художнхсть не завжди використовуеться, проте воно постхбно присутнв у св1-домостх, оскхльки моьа йде про як1сн1 характеристики музичнкх тво-р!в, музичного виконавства чи про водив цуэики на сдух&чхв. Внв-чення спецхально! лиератури евхдчить про те, по досл!дни1ш су-

купно в!днесли до ознак, носЙв художностё практично вс1 як1сн1 характеристики, вирахальн1 засоби 1 конструктив»: елементи музики.

Так, вахливов ознаков художност: в спроможнхсть музики вгдоб-ражати реальну д!йснхсть, бути образное формою п1знания, виноси-ти естетичну оценку, мати конкретну предметность. Руплйними силами худохност1 вгдображення об"ективно! д1Йсност1 е активна участь в И моделюваннх уяви 1 фантазх!, хррац1онально'1 свхдомос« та !нтухцхх. Вгдображення предметного св!ту зд1Йсню«ься шляхом фор-мування художньо! 1де!, створення музичного твору, музичного зше-ту, музично! форми, цузичного образу, як! репрезентують засоби I способи логично! органхзацх! емоцхйно образного уявлення I, вже в силу цих обставин, в явицами худохн1ми. Як ознаку художност1 необх1дно розглядати належн!сть музики до певного жанру I стилю. Домхнувчими факторами художностх в музична мова - основний зас1б хомун1хацхх художн!х образ1в, а тахох хнтонац1йна природа цузихи, музична лог1ка, вех засоби цуэично! виразност!.

Важливов ознаков художностх е оцхнне ставлення музики до реально! д!йсносм, II тенденцхйнхсть, воображения дхйсностх з по-зицШ художнього 1деалу, в1дпов1дн1сть иузичннх твор1в суспхльниы та 1нднв1дуальним художшм потребам, а тахож спромохнхсть цузикп мати естетичну цЬшхсть, здхйенввати художньо-виховний вплив.

У к!нцевому п!дсуику вс! вимоги стосовно художностх музики адресувться музичноцу твору, по авучить, оск1льки художметь - це потенц!ал твору, а не об"вктивна реалыпеть. Таков вона стае т1ль-ки у процесх художнього виконакня.

Важливими показниками худохност! 1нтерпретац1!, а зв!дси f елементами худохност! в: ц1л1си!сть форми, правдив!сть поцутт!в та вмоц1Й, лог!чна сп!вв1дношення рационального та вмоц!йного,

доцхльне використання засоб0в музично': виразносм, належка функ-Ц1йна подготовка самих вихонавцхв.

Суттевою ознаков художнос« в здатнхсть музики пробуджувати у слухачiв почуття, euoqii, естетичнх переживания, бути об"ектом niзнания, нести конкретну художню хнформацхп, викликати 1нтелек-туальну реакцхп, асощативне мислення, уявлення, фантаз1Ю, натх-ненн1сть, приносити насолоду.

Визначен! ознаки, якос«, властивост!, характеристики та еле-менти музики, а також засоби i piBHi ii caiiope&sisaqii i впливу на слухачхв сукупно формують художнх основи музичного мистецтва i с складовими елементами цих основ. В1дпов!ДНо до функционального призначення вони об"еднуються у охсть самостхйних блок0в: блок вхдоброження д i й с и о с t i, блок >i а т е р i -ального буття, блок конструювання х у -дожнхх образхв, блок соцёально-есте-тичних елементхв, блок художнього в и -конавства i блок художнього сприйман-н я.

Bei блоки, ixhi складов! елементи тхено взаемозв"язанх, активно взаеиод!сть i зумовлюють один одного. Проте блоки матер!аль-ного буття, ело«внт1в конструювання худоанхх образхв i художнього виконаннл caui собою не гарантують створення художнього потенцха-лу твору, художностх його звучания, а звхдеи i всибхчного вияв-лення музики як художнього явица. Художнхсть створюеться художнхм талантом композитора, а потхм i виконавця. Але необххдно пам"я-тати, що названх блоки i ixhi елементи - це "будхвельний матерх-ал", реальн0 музично-виражальн1 засоби, без яких досягти художностх неыожливо.

Питания художньох сутност!, художньо! специф1ки непрофесхй-

кого музичного мистецтва, ц1нност1 окремих твор1в пасть важливе значения не лише для аматорства, а й для всге'1 ыузичног культури. Адже мова йде про масову художньо-творчу прахтику - природню му-эичну д1яльн!сть, яка органично пов"язана з реальнии життям, духовники потребами I естетичщш св1дом1сть людей.

У буденному ыисленнг, в працях деяких досл!дник1в форцуеться думка про аматорське музичне мистецтво як таке, то е вторинним, неповноц1нним I не мае необх1дного рхвня худояност1. Б.В. Асаф"ев у св1й час категорично виступав проти занижения оцшхи аматорства в пор1внянн! з профес1йноп художньоп дхяльн1ста. Вхн стверджував, во мова мохе йти лише про зм1ну художнього критерхю. Водночас де-як! досл1дники шдкреслюють, що розуы1ння як1сного р1вня в специ-ф1чним для кожного виду 1 кожнох форм аматорського мистецтва, ви-магав урахування його багатор1вневого характеру.

Важливо наголосити, що вивчення особливостей цгнностх х оцх:н-хи аматорського мистецтва, яке проводиться шляхом усв1домлення його хманентно-сутнхсних якостей, незмхнно приводить переважну б1льш1сть дослхдникхв до висновку про еднхсть закон1в х правил ну-знчного мистецтва, як1 аналогхчно виявляються як у сфер1 профес1й-ного, так 1 непрофесхйного музичного мистецтва. Водночас специ-ф1чн1сть аматорського мистецтва, його певна вхдм1нн1сть В1д мистецтва професхйного в ус!х виявах - це незаперечний факт. Ало ця специф1чн1сть кардинально не впливае на сутнхсть художносм, на х! окрем1 елементи. Вона лише надав цим елементам певного забарвлення, завдяки чому вони, не зм1нюючи своему загальноцузичноцу призначен-гао, В1ддзеркалюють xapaктepнi рнси аматорського цузичного мистецтва.

Так, як зас!б в*дображення д I й с н о с т 1 аматорське мистецтво виявляе свою специфхчн1сть у своер!дностх.

глибкн! передач! художньо! i&ei, в 1д творения художнього образу, у засобах, во використовуються з цхев метою. Специф1ха арисутня у npoueci, у мехакгэмах воображения, а не у сутн1снхй,1манент-ностх чи функцп.

Форми i способи utTtpitiiaauii аматорського музичного мистецтва адекватн1 професхйному мистецтву. Воно 1снув як музичний твхр, складавться з визначених елементхв блоху материального буття. Особливхсть творхв, форм i хан р i в аматорського цузичного мистецтва полягае в ххнхй просто«, доступности як для виконання, так i для сприймання, у безпосередньо-цу зв"язку э реальнкм буттям i народиими худохихми традицхями. С т и я ь , як один з вахливих фахтор!в худохностх, в аиаторсько-цу иистецтвх сдерхув деякх специ^хчн1 характеристики. Вхн вхдби-вав, иасамперед, особливост1 народноi творчостх, народного вико-навства, як1 характер« для певного perioHy, виконавську манеру народного муаиканта чи окремо'г групи аматорхв.

Bei елементи блоку конструовання х у д о ж -нього образу змхетовно i фунхцхйно так само сутн1сно притаманнх аматорсьхому цузичиому мистецтву, як i професхйному. У цьому розумхшй вони 1дентичн1. Водночас кожний з елементхв, не змхнхшчи свое1 початковох прмроди, а умовах аматорського мистецтва отримуе деякх специфхчн1 ознаки, оскхльки аматорське мис-тецтво ортодоксально не дотримуеться творчих канонхв профес1Йно-го мистецтва.

М у з и ч н а мова аматорського мистецтва характеризуемся тим, во вона досить проста, зроэумхла i доступна як для масового виконавства, так i масового сприймання музики.

До 1нтонацхйного строю аматорськох музики не можна п!дходити однозначно. Тут панують рхзноманхтнх пог-

ляди, подхода, правила х закономхрностх, до зуыовлЕпться ли суб"ективними факторами, так х багатор1вневиы характером аыатор-ства. У деяких видах 1 формах аыаторського музнчного мистецтва 1н-тонацхя одержала певну стаб1льн1сть, виразну конкретнхсть. Особливо цэ характерно для традиц1йно1 народно! творчостх. Ьодночас нетрадищйшй народн1й творчост1, багатьом творан саыод1яльних автор!в, коипозицхям любительських музкчних груп часто притаман-на 1нтонац1Йна новиразнхсть чи пряме касд1дування. Вяконавц1, як! ор1внтуоться на твори професхйного мистоцтва, дотримупться, зро-зуыхло, "передбачених особливостеЯ ¿нтонування.

Фунюцв орган1зацх1 викладу цузично? думки у час1 в аматорсь-кому музичному мистецтз!, як 1 в професёйному, виконуе м у з и ч-на л о г I к а. Профес1йна музика, професхйне виконавство, як правило, точно дотриыуються передбаченого ладу . В аматорсь-кому виконавств1, зокрема у побутовоиу музикуванн1 ставлення до нього дещо 1нше: вхн пост1йно перебувае пхд впливом навколишнього серодовида, залежить В1д багатьох зовн1шнхх факторхв, творчих на-хилхв х смакхв, а 1нколн х вхд шицонально! чи регхональнох припаленное« виконавц!в. Щ виконавцх вносять нов1 1нтонац1йн1 риси, внаслхдок чого основний лад отримус нову своврхднхсть.

Ладотональн1сть у ыасовЭД музичнхй практик також набував деяких специф!чних властивостей. Основними з них е: в!дсутн1сть орхентацп цузичного твору на конкретного виконавця, на його виконавськх можливосм, а зв1дси £ на конкретну тональность; виконання музнчного твору кожного разу в новхй тональнос-т! /сп!в/; пошук необх1днох тональностх безпосередньо перед ви-конанням, виходячи з реальних можливостей аматорхв 1 т.п.

Ы е л о д I я виконуе, зрозумхло, едину художив функц1ю 1 в профес!йному, 1 в аматорському музичному мистецтв!. Прота у тво-

рах аматорського мистецтва ця функщя ясхравхше виявлена, пред-метшше актуал1зована, оскхльки мелодхя пост1Йно несе основне ху-дожньо-эм1стовне I емоц1Йно-виражальне навантаження. 0собливост1 мелосу масово! музики полягають у простот1 викладу, переважно невеликому д1алазон1, доступностх щодо технгки виконання, конкретное« 1 взаемозумовленост1 форм 1 зм1сту, здатносп швидко запам"я-товуватися, ментальное« мелодики фольклору, використаши стан-дартних прийомхв викладу музично! думки у мгському "фольклор!", у наслхдуванн1, яке часто характерно для авторськох музики тошо.

Такх засоби музично! виразносн /елеменги художностх/, як ритм, метр, темп, динаыхка х тембр в аыаторському музичному мистецтвх мають стхйкий характер, Т1сний взаемозв"язок з традицхйноо народной :ворч1Стю х виявляються у поперешнних розмхрах народно! музики, в авторитарное« певного темпу в калецдарних П1снлх, народних танцях, в особливостях дина-шчного розвитку в укра!нських думах , у специф1чност1 тембрового забарвлення народного голосу, народного хнструменту тощо.

Г а р и о н I я аматорського музичного мистецтва - це най-частхпз рац1ональни;1 I найдоцхльнхиий вар!ант гармон1зацп мело-Д11, який забезпечуе глибину передачх цузично! думки, характеру иузшш. Нац1ональна народна музика, !! окремх види I жанри надають гарыошчшй мов1 особливих властивостей х оанак, як1 пхдкреслюоть !хш сутн1сн1 характеристики.

Аматорська цузика набувае високо! худохньо! цхнностх у тому випадку, коли вс1 засоби х елементи художностх сукупно вхдобра-жають реальцу дхйснхсть, левну I д в ю, соцхалыи й моральна аспахти людського буття, а конкретний цузичний тв1р вхдпо-вхдае сформованому в суспмьств! естетичноиу х д е а-

лу, художнгм потребам широкого загалу.

Вакливою ознакою художньо! цгнност! аматорського цузичного мистецтва е його спроможнтсть здхйснювати виховний вплив. Народна творчгсть несе хнформац1ю про 1сторичн1 поди, св1тогляд р13НИХ ПОКОЛ1НЬ, про способы музичного мисленнл I особливост! його веления у цузичшй творчостх. Акаторська музика - це завжди кон-кретн! музичн1 образи, якх тгсно пов"язанх з реадьннм буттям, тра-диц1яыи, м1фологхею тощо. Водночас твори повикиI мати внутрхюий потенцхад художностх, хнакше гхн1й художньо-виховний вплив може не в1дбутися.

Аматорська музика, як х музика у цхлому, хснуе у виглядх музичного твору, який потребус свого виконавця. Основною характерною рисою аматорсько! I нторпро тац I | е.то, со г: суб"вктом виступасть лвбитэл1, якх часто не мають ка-лежно! виконавсько! мдготовки, а хнколи 1 необххдних музичних здгбностей. Вхдтворення 1дейно-художнього зм1сту твору, дослглем-ня художностх звучания здхйснюеться за допомогою оптимальних за-собхв, якими волсд1е масова музичко-виконавська практика.

В аыаторськоцу музичнону вшгонавстз1, як I в професхйноцу, не-в1д"емшши атрибутами !нтерпретац11 с Ц1л1снхсть фор-ми, правдив!сть почутт1в, емоц1й, лог1чнз з1ставлсння 1 сп1вв1диопання р а ц 1 о н а л Ы1 о г о та о п о ц I о -нального , доцхльне зикористання з а с о б I в музнч-но! в ир аз н о с I ¡.

Характера особливостх технхкв аматорського внконавства полягавть у тому, цо технхчна п1дготовка любнтелхв значно нижча порхвняно з профессиями виконавцями. Проте реальн1 виконавсьх! можливост! аматорхв дозволяють досягти наложного художнього рхвня звучания, оскхльки твори аматорського

мистецтва переважно розрахован1 на масового виконавця. Водночас любител1, аматорськх музичн1 колективи, як1 у сво!й д1яльност1 ор1внтуються на профес1Йна мистецтво, повита I у техн1чнхй пхд-готовцх в1дпов!дати Його вимогам.

Важливоо ознакою художност1 аматорсьхого виконавства в його спроможшсть викликати у слухач I в естетичн1 пережив а н н я, виконувати П1знавальну функщю.

Аматорське музичне мистецтво, як I музика в целому, спромож-не викликати !нтелектуальну р е а к ц I в, а с о-цхативне мислення, художне уявленя, пробуджувати фантаз1Ю , породжувати натхнення, приносити насолоду.

Шдсумовуючи викладене можна зробити висновок, що складов! елементи художностх аматорського I профес1Йного музичного мистецтва хдзнтичш. 1снувч1 Б1дм1нн1 ознаки х специфхчнх риси детермх-нувться умовами г особливостями самореалхзацхх цих елеменмв, тими характеристиками, яй дозволяють розглядати аматорство I професхо-налхзи як двх самостхйнх форыи хснування музичного мистецтва.

У д р у г I й ч а с т и н I дисертацп - "Передумови ху-дожнього виконання" - розглядаються художнх принципи формування сродного оркестру та основнх фактори 1 законоихрностх оркестрового виконавства.

У трет1й глав1 висв1тлгеться сутнхсть рац1ональнох побудови оркестру. На прикладх симфоничного оркестру як такого, цо мае оп-тимальний склад х фактично необмежен! виконавськ! можливостх, показан! особливосм структури оркестру та окремих оркестрових груп, виявлявться законом1рностх взаемоди мхж ними.

До складу симфон1чного оркестру входять чотири основн1 оркестров! групи, як: володхють свохми, Т1льки 1М притаманними худож-

ньо-виражалынши характеристиками х технхко-виконавськими можли-востями. Формуються групи за ознаками спорхдненост1 чи в!днос-но! спорхдненостх 1нструмент1в. Однаковх 1нструменти створюють мал! групи - складов1 частини великих оркестрових труп. Анал1з технолог1чних, функц!ональних 1 пузично-виражальних можливостей !нструментар!в симфон!чного оркестру, особливостей об"сднання велико! к1лькост1 музичних 1нструменив в едину ц1Л1сн1сть дае п1д-стави зробити висновок, що формування оркестру обумовлюеться ре-альшшн об"ективними факторами. Воно здхйснюеться за пршщипамн с п о р! д н е н о с т I , полхфункцгональнос-т1 I художньо-виражально! ц1л1снос-т 1 сильного звучания 1нструмент1в. Основними умовами i факторами, якх безпосередньо детермхнують формування оркестру, е:

- об"еднання у певну орган1чну цхл1сн!сть велико! кхлькостх р1зноман1тних музичних хнструыент1в;

- наявнхсть оркестрових труп, якх форцувться на базх спор1д-нених чи вхдносно спор1днених 1нструментхв;

- наявн1сть великого диапазону, який фактично охошшв весь музичний дгапазон;

- наявнхсть максимальных динам1чних можливостей як в област1 гучного, так х тихого звучания;

- динамхчно збалансоване звучания оркестрових груп;:

- наяв^сть велико! кхлькосм спор!днених I контрастних темб-

р!в;

- можливост1 рац1онального в ид х легаш, протиставлення 1 узгод-ження тембрхв, створення нових томбр!в;

- спромохн!сть одночасного вхдтворення значно! х1лькост! р!з-номан1тних метроритм1чних иалвнкхв;

- наявн1сть техн!чних можливостей виконання найскладн!иого ротного тексту;

- наявшсть велико! к1лькост1 способ1в I прийомхв звуковидо-бування х звуковедення, штрих1в;

- технологхчна I художня спроможнхсть в1дтворення всхх вид1в фактури та 11 конструктивних елементхв;:

- вгдносна художньо-виконавська самосийнхсть оркестрових

груп.

Бивчення особливостей формування 1нструментархю профессиях, учбових та аыаторських народних оркестрхв, думок з цього приводу фал1вц1в-практик1в х науковц1в, а також розроблен1 у даному дос-лхджеша прикципи формування оркестрового колективу дозволили визначити оптимальний склад народних оркестрхв.

Укра!нський народний оркестр складаеться з чотирьох основних оркестрових груп - дерев"яних духових, струнно-смичкових, струн-но-щипкових та ударних хнструыентхв. Акадеыхчний народний оркестр такон мае в своему складх чотири групп: чотириструнних домр, бала-лайок, баяшв та ударних 1нструмент1в. До цих груп додаються бан-дури, цимбали та окрем1 еп1зодичн1 1нструыенти. Кожна з оркестрових груп мае певну кхлькхсть /в1д трьох до вести/ иалих груп.

1нструкенталььиЙ склад народних оркестр!в забезпечуе ефектив-не використ&ння практично всього ыузичного звукоряду. Щ оркестри волод1ють ппятьыа реестрами /наднизьким, низькиы, середнхы, высоким х надвисоким/ х обсягоы диапазону не поступаються симфон1чному оркестру.

НародиI оркестри волод1ють значниыи д и н а и I ч н и и и мокливостями. Вони поступаться симфоничному оркестру максималь-ними динам1чними характеристиками, але переверщують його можли-востяыи природнього /без в1длучення вхд гри окремих ¿нструмеитхв чи оркестрових груп/ тихого звучания.

Ыародн! оркестри володтють великими можливостями сугубо ор-

кострового вхдтворення иетроритыу , зокрема, спромож-и!стп вхдтворовати рхзноманхтн1 метроритм1чн1 побудови в усхх реестрах, одночасно виконувати значну кглькхсть самост1йних, неа-декватних метроритм1чних малюнкхв.

1нструментар1й народних оркестрхв дозеоляс долати значн1 викокавськ1 трудной! , в1дтворовати вс1 види I склади музично! фактури. Цим оркестрам фактично доступна вся нотна лхтература с1!^фон1чного оркестру.

Вадливин св1дченням досконалостх побудови народних оркестрхв е в1дносна самост1йн1сть оркестрових груп.

Отже, украхнський I акадеыгчний народах оркестри иавть бага-тий иодо художиьо-виконавських иожливостей 1нструментар1й 1 рац10-нальну побудову. Характеристики звучания цих оркестрхв повнхстю в1дпов1дають основним принципам I вимогам оркестрового звучания як такого I стЕорюпть нзобх1днх умови для досягнення художностх ви-конавства.

Художтй потенц1ал музичного твору виявлявться лише у проце-С1 його зияонання, досягнення художност1 звучания. Р1-вень художност1 залеяить як В1д якост1 саиого твору, так I в1д спромояностх оркестру вхдтворити цл лкхсть. Оркестрове виконавст-во передбачае:

- п1знавально-анал1тичний характер д1яльност1 виконавцхв;

- рацхональне об"еднання 1ндив1дуально1 гри у колективне ви-конавство;

- музично-психологхчне узгодження колективного виконавствя;

- визначення конкретних напряшав узгодження виконавських операцхй 1 характеристик по вхдтвореннв елемвнтхв художностх;

- визначення технолог1чних аспекта оркестрового виконавства.

Шзнавальна Д1яльн1сть оркестрант!в зд1йснювться у процесх

сприйшння х аналхзу реального звучания х е домхнувчим фактором налагодження в оркестрх необххдного контакту, полхпшення звучания як стосовно технолог!I гри, так х у сфер! художнього.

бднхсть дхй оркестрант1в, необххднх взаемозв"язки мхж ними, мхж оркестром х диригентом досягаються за допомогов оптимально! системи музичнох взаемод1!.За музично-психоло-г1чною сутшотв ця взаемодхя може бути об"ективною х суб"ектив-ною, а за напрямками виявлення - прямое х опосередкованою.

Пхзнавально-анал1тична дхяльнхеть г музична взаемодхя оркест-рантхв всебхчно виявлявться у конкретних видах I формах об"ектив-но-суб"ективних заложностей, якх створювть систему колективного виконавства - оркестровий ансамбль.

Оркестровий ансамбль складаеться з двох вхдносно самостхйних, проте тхено взаемозв"язаних х взаемозумовлених блокхв: блоку технолог!! оркестрового виконавства ! блоку х у д о ж-нхх аспектов виконавства. Кожний з цих блокхв мае свою складну структуру, групу складових елементхв чи малих блокхв, як1 сукупно охоплюють певний роздхл оркестрового виконавства, напов-навть конкретним змхетом той чи хнший блок. Так, блок технологи оркестрового виконавства включай техшку оркестровох гри, спосо-би I прийоыи звуковидобування 1 звуковедоння, вхдтворення засо-бхв музично! виразност1, догхчну органхзацхю оркестрового звучания по горизонталх I вертикал1. В1Н складаеться з таких елементхв: темпо-ритм1чний ансамбль; динамхчний ансамбль; гармонхчний ансамбл тембровий ансамбль; функцхоналышй ансамбль; техн1чний ансамбль.

Блок художнхх аспект1в оркестрового виконавства передбачае адекватно розуихння, емоцхйне освоения музичного твору, особли-востей його 1нтерпретац1!, а також еыоц1Йно-художне сивпережи-ваиня оркестрантами музики, яка виконуеться.

Отже, блок технолог!! оркестрового виконавства передбачае уз-

годжання вс1х аспект1В колекуивного вгдтворення музики на рхвн1 технологхчних процесхв, а блок худоднгх аспектов оркестрового вк-конавства - на р1вн1 хнтелектуально-емоц1Йного освоения 1 вико-иання музичного твору. Под1л на блоки мае досить умовний характер, оск1льки чуттево- емоц1йне ставлення до музики зароджуеться з моменту звуковидобування першо! ноти, а спгвпереживання музики вхд-буваеться в умовах реал1зацп I контролю технологхчних процес1в. Разом з тим такий под1л дозволяв мати конкретнг уявлення про нап-рямки узгодження колективних дхй, що е важливим фактором досяг-нення высокого р1вня художностх звучания.

Важливою умовою художнього виконання в и х н 1 ч и а спроможн1сть оркестру, кожного окремого оркестранта як!сно в1дтво-рювати нотний текст твору. Проблема тохнхки гри особливо актуальна для аматорських оркестрхв, оскхльки орквстранти-любителх не мають належно! виконавсько! пхдготовки I формування у них необ-х!дних техн1чних ум1нь х навичок в об"ективною необххдн1стю. Ус-П1вне розв"язання цхв! проблеми неможливе без конкретного уявлення про сут»псть поняття "тахтка", а стосовно оркестрового вико-навства - про техн1ку оркестрово! гри.

Техн1чну готовнхсть оркестру обумовлюють хндив!дуальна тах-н!ка гри на хнструмент! 1 технхка колективно! гри. Технхка оркестрово! гри як ц1л!снз поняття складавтьсл з таких основнхх елемен-тгв: якхсть звуку; як1сть виконання способ!в I пркйомхв звуковидобування 1 звуковедення; рухово-ыоторна технхка; як1сть вхдтво-рення темпо-ритыу; якхсть в1дтворення дмнам!ки; якхсть в1дтворвн-ня фактура музичного твору.

Техн1к& оркестрово! гри не обмежувться вюсоианням сугубо тах-н1чних опарацхй на р!вн1 1ндив1дуалыю! та колективно! гри, а по-вирюютьсл, про ко свхдчать перелхченх елемонти, на основ! засоби

засоби музично1 виразностх I фактуру як покаэник якосм гх холек-тивного вхдтворення. Проблеми техники I оркестрового ансамблю тхсно взаемозв"язан1, оскхльки техника не 1снуе сама собою, не можв виявлятися у чомусь хншому, кр1м художньо-виразного викладу нотного тексту. Засоби музичнох виразност1, з свого боку, можуть вхдтворюватися лише за допомогою хндив1дуально! гри, технологхч-них процесхв колективного виконавства.

Третя частина дисертацп присвячена виявленню художн1х засад колективного вивченнл музичних творхв, эокрема, ознайомлення з твором г вивчення нотного тексту, оволод1ння тех-нологхев його виконання. Проведена досл1дження дозволило створи-ти систему роботи над музичним твором, основними елементами яко! е:

- попередне ознайомлення з музичним твором;

- 1ндивхдуально-групове вивчення нотного тексту;

- групове вивчення нотного тексту;

- досягнення технологхчного ансамблю;

- досягнення високого р1вня художност1 звучания;

- створення художнього образу.

Якно роботу над цузичним твором розглядати як велику систему, то кожний з названих елементхв в достатньо самост1йною малою системою чи шдсистемою, що мае сво! складов! елементи. Так, попередне ознайомлення а музичним твором /мала система/ складаеться з таких компонентхв:

- загальна характеристика твору;

- прослуховування твору;

- докладний анализ твору.

1ндив1Дуально-групове вивчення нотного тексту оркестрових пар-Т1Й передбачае:

- точна вхдтворення нотного тексту;

- правильно виконання способов 1 прийомхв звуковидобування х звуковедення, штриххв;

- встановлення I освоения правильно: ашпкатури;

- досягнення як!сного звуку;

- правильне засвоення метроритму;

- правильне засвоення необхтднох сили звучностт;

- подолання складних для виконання ихсць;

- освоения особливостей виконання супроводу.

Точне вхдтворення нотного тексту - це дошнуючий фактор вив-чення твору. В аматорському оркестрх ця робота насамперед пов"я-зувться з правильним в1дтворенням звуковисотност1 I тривалостх нот, 1нтонуванням, способами I прийомами звуковидобування х звуковедення, штрихами, апл1катурою.

Досягнення якхсного, "спхвучого" звучания иожливе за умови як1сного використання художньо-виражальних можливостей хнструмен-ту, удосконалення вм1нь I навичок звуковидобування I звуковедення, правильного вхдтворення формоутворюючих елемент1в мелоди /1нтонац1Й, мотив1в, фраз, речень/, розум1ння законом1рностей об"еднання хх у ц1Л1сну худохньо-логхчну структуру.

Досягнення правильного засвоення метроритму но об-меяуеться точним вхдтворенням тривалостх коянох ноти, забезпечен-ням чхткого чергування метричних долей. Як зас1б музичнох вираэ-ностх, що орган1зув 1нтонацхйну структуру мелодизму, 1наих еле-мент!в фактури, метроритм безпосередньо поеднуеться з хнтонацхею, з процесои фразоутворения.

Правильне засвоення необх1дно! сили звучност! перед бачае:

- овододхння навичками якхсного вхдтворення нот з р1зною силою звуковидобування;

- оволодпшя навичками р1вном1р.чого чи рантового посилення I послабления звучания;

- точне дотрииання передбаченох динамики, передування усв1-домлення необххдшн сили звучност1 звуковидобуванню;

- виконання твору, окремих його частин, елементхв фактури тоьки з необххдною силою звучност1;

- пост1Йне в1дчуття основно! сили звучност1 у процесх динамичного розвитку музики у часх, побудови фраз, речень, кульм1нац1Й.

Подолання склад них для виконання м1сць нотного тексту в аматорському оркестрг мае свою слецифхку. Оскгль-ки любител1 часто не володхють належною виконавською пхдготовкою, робота над цими м1сцями використовуеться як заехб пхдвищення вико-навсьгсо'х майстерност1. Ефективнхсть ц1ех роботи забезпечують: по-в1льний темп, багаторазовх повторения, досягнення автоматизацп виконання, поступовос« у пхдвищэши темп1в, чергування швидко! I пов1льно1 гри, дотримання передбачеши динам1ки, використання р1з-номанхтних метроритм1чних малюнк1в в1дтворення одного I того ж нотного тексту.

У процесх вивчоння парт1й супроводу д1ють Т1 ж за-кони I правила, принципи I методологхчнх передумови, що г П1д час роботи над нотним текстом 1нших парт1Й. До особливостей, характер-них лише для парт1й супроводу, необххдно вхднести, насамперед, психологхчний аспект проблеми, оск1льки виконавцх цих ларт1й часто вважають свою роль в оркестрх другорядною. Важливо, щоб виконавцх супроводу добре знали основний текатичний матерхал, в1дчували особливост1 розвитку музичнох думки у час1, глибоко розумхли рольх

крикретн1 функцп свое! парти у виконавському процесх. Таким чином створюються передумови ансамблевого звучания, усв1домлено1 участ1 оркестрант1в, як1 виконують супров1д, у художньо-творч1й 1нтерпрета!;п твору.

Важливим етапом роботи по оволод1нню технологхев виконання музичного твору е зведення 1ндив1ду-ального виконання оркестрових п а р -Т1Й у звучания оркестрових груп. Обеднения 1ндив1дуально'1 гри зд1йснюеться на основх тотожност1 партхй, 1хнього функц1онального призначення. Окрэмо узгоджуеться гра ви-конавц1в мелодичних лхн1й, супутнгх голосхв, супроводу. У кожшй оркестров1й груп1 1ндив1дуальне виконання перев1ряеться, коорди-нуеться, узгоджуеться, приводиться до единого знаменника I втх-люеться у колективному звучанш. У першу чергу узгодженню шдля-гають способи т прийоми звуковидобування I звуковедення, штрихи, ашпкатура, як1сть звуку, тембри, особливостх хнтонування, темп I метроритм, динам1ка, особливост1 виконання складних м1сць.

Налзжие 1ндив1дуальне опанування нотним текстом оркестрових парт1й, досягнення узгодженого колективного виконання цих партМ, в якому 1ндивхдуальнх твхн1чнх операц11 I сенсуальнх виявлання певною м1ров ототожнюються, хндентифхкуються та 1нтегруються в ц1л1сне звучания оркестрових груп, дозволяють безпосервдньо перейти до роботи по об"еднанню оркестрових груп в ц1Л1сна оркест-рове звучания, тобто, до роботи над оркестровиы ансамблем.

Для налагодження в оркестр1 музично£ взаемоди виконавцям-аматорам наобх1дна адаптащя в умовах оркестрового багатоголосся, одночасного сполучення рхзних функщй значнох кглькост1 партМ, тобто, в умовах реального оркестрового звучания. Це звучания за-безпечуеться шляхом поперед нього об"сднан-н я 1ндив:дуального виконавства. При цьому певна злагодженхсть звучания досягаеться за допомогоо механхчного сполучення IндивIдуально! гри, звучания оркестрових груп зг!дно з вас-

военный виконавськиыи пораметрами. 1нтегруючими факторами механичного сполучення е об"ективн1 характеристики 1 параметри звучания, зокрема, темп, метр, ритм, динамхка, штрихи, I, певною м1рою, характер звучания.

Робота над оркестровим ансамблем вхдргзняеться вхд поперед-Н1х етапхв роботи над твором тим, що у Н1Й беруть участь вс1 ор-кестранти, а на Ч1льне М1сце виходить музична взаемодхя . Ансамбль значков м1рою досягаеться зусиллями самих оркестрант1в, якх сприймають I анал1зувть реальне звучания, ко-ректують особисту гру, форцують звучания свое! групи, беруть ак-тивну участь у розв"язанн1 колективних виконавських завдань.

Робота над оркестровим ансамблем - це робота над елемеитами блоку технологи: темпо-ритм1чним ансамблем, динам1чним ансамблем, гармон1чним ансамблем, тембровнм ансамблем, функц1ональним I тех-и1чним ансамблем.

Мета роботи над темпо-ритм1чним ансамблем полягае у досягнешп злагодхеного звучания оркестрових груп /партий, елементхв фактури/ по вертикал1, точного вхдтворення иотроритмхчних побудов, единого чуття всхма оркестрантами метроритмхчнох пульсац1! у певному темпх.

Робота над динам1чним ансамблем спрямо-вуеться на досягнення правильного, збалансованого звучания фактури, коли сила звучност1 кожного П елементу знаходиться у пов-н!й в1дповхдност1 з об"ективними закономхрностями 1 встановлеии-ми критерхями колективного виконавства.

Робота над гармонхчний ансамблем мае мету досягти такого правильного, динамично. , узгодженого звучания гармонН, при якому кожний звук, кожний елемент фактури, виконуючи конкретну функц1ю у голосоваденн!, не порушуе стрункос-

Т1 гармонхчних побудов. У процес1 цге! роботи розвиязуютьсл так1 завдання:

- визначення М1сця I ролг всхх елементхв фактури у гармои1ч-них побудовах;

- правильна побудова акордхв у рхзних умовах оркестрового звучания;

- динамхчна узгоджемсть звучания акордхв;

- правильна побудова рхзнотвмбрових акорд1в.

Робота над тембровим ансамблем вимагае знания рол1 тембр1в у вхдтвореннх художньох образност1, лог1ки х особливостей використання тих чи шших тембрхв у передач1 мелодики, супутнхх голосхв, супроводу тощо. Дя робота передбачае:

- досягнення гцлхсного звучания окремих тембрових груп;

- узгоджене звучания спорхднених 1нструмент1в, як1 виконують аналог1чний нотний текст;

- темброве видхлення окремих елемент1н фактури;

- досягнення цхл1сного звучания в умовах, коли окремий елз-мент фактури в1дтворюеться у багатотембровому звучашп;

- створення синтетичним шляхом нових тембрхв.

0сновн1 завдання роботи над функц10нальним ансамблем полягають у практичному вт1леннх особливостей звучания кожно! парти, "вживленн1" цих парт1й у колективне звучания як нев1д"емних елементхв фактури, носпв певно! художньох виразностх. Змхст практичноI роботи по досягненню функц1онально1 злагодженостх звучания оркестрових парт1й обумовлюеться особли-востями фактурного викладу конкретного твору, а також особливос-тями 1нструментовки. Основними напрямками узгодження с: головний тематизм - супровхд; тема - супутнхй голос; тема - супутн1й голос другого порядку; тема - тема.

Робота над техн1чним ансамблем передба-чае узгодження способов I прийом1в звуковидобування 1 звуковеден-ня, гатрих1в як в окремих оркестрових трупах, так I М1ж трупами. Ця робота безпосередньо пов"язуеться з проблемами колективното звучания, зокрема, з передачею стилю, характеру музики, з установлениям необх1дних функцхонально-виражальних стосушйв м1к еле-ментами фактури, оркестровими парт1ями. У першу черту узгоджуються способи 1 прийоми звуковидобування I звуковедення м1ж оркестровими трупами, шо виконують аналогхчний нотний текст, а потхм узгод-жуеться звучания оркестрових партхй, нотний текст яких виконуеть-ся рхзними штрихами. Розум1ння оркестрантами художньо'1 мети ви-користання адекватних чи неадекватних штриххв дозволяв домогтися доцтдьного виявлення ветх елементгв фактури, необхгдног худож-ньо1 виразностх звучания.

У четверт1Й ч а с т и н 1 дослхдження - "Художнв виконання твору" - розкриваються особливостх реал1зацп художньо-го потенщалу твору, обтрунтовуються художн! критерп виконання 1 сприймання музики.

Робота над художн1м образом е завершальною стадхею вивчення музичното твору. 1ндивхдуальна х колективна го-товнхеть оркестрантхв точно вхдтворювати нотний текст, правильно передавати особливосм формоутворення дозволяв безпосередньо при-стуцити до роэкриття 1дейно-художнього зм!сту твору, його худож-ньо-образно1 сфери.

Робота над художнхм образом починаеться з перших крок1в оз-найоилэння з цузичним твором 1 продовжуеться, поступово розши-рюечнеь х поглиблюючись, протягом вськото лроцесу його вивчення. Ц аыаторському оркестр! ця робота мае свою специф1ку, оскхльки передбачае одночасне вирхшення велико! кхлькост! музично-осв!тн1х

I виховних завдань.

Оркестранти повиши усвгдомити, ао музичний твгр - цо певна худояня 1дея, викладена засобами музичного мистецтва. Дя 1дея реа-Л1зувться через художнг образи, втхлюеться як художн1Й змхст, який передаеться за допомогою певши музично! форми. В:дтворення худоя-Н1х образ1в, передача художнього зм1сту, виявлення особливостей I лог1ки формоутворения зд1йснюеться за допомогою засобгв яузично! виразност1 - елементхв художностх, якг П1знавалися I засвоювалисл на попереднхх етапах роботи над твором. Важливо домогтиоя, щоб оркестранти усв1домили музичний твгр як складну, лог1Чну побудо-вану художню Ц1лхсн1сть. В1дчуття ц I л о г о напов-нюе конкретним зм1стом кожний елеыэнт худояностх, розкривав роль I логгку взаем0зв"язк1в елементхв у побудов! I виконаннх гвору.

Валсливим фактором формоутворения, передач1 характеру музияи, лог1чно'х побудови художньо! Ц1Л1СН0СТ1 е темп I динам к а . Робота над темпом на даному етал1 передбачая:

- вибгр правильного, художньо доильного тейпу, який хараате-риэус музичний твхр у целому;

- вибгр правильного, худояньо доцоьного темпу окреиих частиц твору;

- установления логхчних темпових взаемозв"язк1в I взаемов!д-носин мхж частинами твору;

- визначення особливостей темпу, його з!пн у коший частинг твору /рубато, затримання, упов1льненнл, прискорення, фермати, цезури, генеральн1 паузи тощо/;

- повернення до першого темпу гпсля його зшни;

- эабезпечення стабоьного темпу.

Робота над динамхкою проводиться у таких налрлмках:

- визначення загальжп сили звучания музичного твору I за-

безпечення ii практичного вт1лвння;

- визначення сили звучания окреыих частин твору, установления в1дпов1дних динаыхчних взаемов1дносин uix ними;

- забезпечення необххдн01 сили звучания музичних тем, установления оптимальних динам1чних взаемов1дносин Mis ними;

- забезпечення необх1дно1 сили звучност1 головно! кульмгна-qiiiвору, другорядних кульм1нацхй, досягнення необх1дних динам1ч-них взаемовгдносин mix ними;

- установления конкретно! силц звучания нижнього i верхнього порог!в при поступовому посиленш i послаблеин1 звучания;

- досягнення необххдного динамхчного контрасту при ралтов1й auiiii сили звучност1;

- забезпечення адекватно! сили звучания однакових динам1чних В1ДТ1НК1В.

Виконання музичного твору як художньо! ц1Л1сност1 не обмежу-еться, зрозумхло, проблемами темпу i динамки. Bei засоби музич-Hoi виразност!, 1ндив1дуальн1 i к0л8ктивн1 виконавськх операци гйдпорядковуються одному завданню - досягненню високого р1вня ху-дожност1 виконавства, створенню переконливого музичного образу. KpiM того, проблема художностх виходить за рамки питань арххтек-тон!ки, BHyTpiniHboi лог1ки структурно-елементних в1дносин тощо i поиирюеться на художньо-соцхальнг аспекти життед1яльност1 твору, на його загадьнх эовн1шн1 ознаки. Зокрема, оркестранти повишл мати глибок! у явления про х а н р о в i, стилхстичнх особливостх i манеру виконання того чи iwnoro твору, оскх. льки вони базпосередньо пов"язан1 з художнхм smictom, засобами цузично! виразност! i особливостями ix використання, з основними принципами формоутворення та хнтонування. Тыьки за qiei умови можливе глибоке проникыення у сутн!сть твору, правильна i виразне

в1дтворення 1Сторико-стил1стичних, нац10нальних чи рег10нальних особливостей музики.

Виконання музичних TBopiß для слухацькох аудитора в основним смислом дхяльност1 аматорських оркестр:в i у той же час мае важливе значения як гпдсумок тривалoi i ц1леспрямовано1 навчально-осв1тньо1 i худояньо-виховно! роботи. Bei види, форми i методи роботи над ыузичшш твором, що висв1тлювалися у поперед-hix роздхлах дисертацй", у художньому виконавствх знаходять езое як1сне воображения. Виконавський процес вимагае В1д оркестран-tib як1сно ново!, суб"ективно1 взаемодп, встановлення у колек-тив1 tichhx емпатичних взаемозв"язк1в, колективного худокньо-емо-ц1йного сп1впереживаннл музики. Оркестранти продовжують слухатн i анал1зуЕати об"ективну хнформацхп, брати активну участь у гпдтри-маннх злагодженого звучания, але ця робота повнхетп шдпорядкову-еться худокшй суб"сктивац11 виконавського процесу.

3 метов виявлення сутност1 аматорсысого виконання музичних твор1в, особливостей досягненнл худомюст1 реального звучания, у дисертац11 розглядавться загальнх проблами музичного виконавства, анал1зуються погляди теоретик1в i практшйв, висвхтлюеться спе-циф1ка виконавсько! д1яльност1 аматорських оркестр1в. У центр! уваги энаходяться такх питания: особливост1 музично! взаемодп; в1дносини сприймання реального звучания /осягнення/ i вхдтворен-ня /передача/ музики як взаемозумовлених складових частин вико-навського процесу; залеян1сть емоц1йного ставлпння до музики як вхд якост1 вивчення твору, спрямованост1 цього вивчення на про-будиення емоц1йно-чуттево1 сфери, так i В1Д художн1х якостей самого твору; роль виконавця у досягненн1 худоянього звучания; пля-хи шзнання художнього задуму композитора /художньо! хде! народного твору/ i особливост! його практично; реалхзацП; хндивхду-

альний вплив виконавця на музичний тв1р, взаеиостосунки авторсь-кого I виконавського в ЫтерпретацП. Автор приходить до таких висновк1в:

- досягти точно! передач! художнього задуму композитора /ху-дожньо! эде! народного твору/, ефективного в1дтворення художньо-образно! сфери музичного твору, зм1сту народно! П1сн1, характеру танцю можна Т1льки за умови глибокого усв!домлення оркестрантами !хньо! сутност1 як художнього феномена, створення 1 виконання якого зд1йснг>еться у в1дпов1дност1 з правилами художносм;

- творча свобода виконавгцв по в1дношенню до художнього задуму композитора, змтсту музичного твору реал1зуеться у межах, що не лорушують !хньо! художньо! сутност1.

Аматорське оркестрове виконавство в1др1зняеться В1д профес1Й-ного, по-перше, метою, яку воно переслтдуе. Якщо у профв-с1йному оркестр! ця мета передбачае високохудожне виконання му-зичних твор1в для слухацько! аудитор!!, то аматорське виконавство спрямовуеться, як в!дзначалося, I на виршення значно! к1ЛЬкостх внутрхонхх функц!Ональних завдань.

По-друге, аматорське виконавство В1др1зняеться особливостями П1дготовки до концертного виступу. Якщо у профес!йному оркестр1 ця подготовка безпосередньо спрямовуеться на досягнення глибокого, переконливого вхдтворення худоюах образ1в, то аматорський оркестр перед тим, як приступити до розв"язання питань 1нтерпре-тацгг, повинен пройти довгий 1 складний шлях 1ндив1дуального I колвктивного зростання, ретельного поетапного вивчення музичних творхв.

По-трете, аматорський оркестр, на в!дм!ну в!д профес1йного, не вавади укомплектований р1вн0ц1нними виконавцями, що негативно впливае на якгсть колективно! гри, ц1л!сн!сть звучания оркест-

рових груп.

По-четверте, особливост1 аматорсько! 1нтерпретац1! часто обу-мовлюються не тгльки художн1ми завданнями, але I виконавськими можливостями оркестру.

По-п"яте, аматорське оркестрове виконавство В1др1знлетьсл особливостями слухацького ставлення. У сприймачн: аматорського 1 профес1Йного оркестр1в Д1ють рхэн1 оцлаит критери', внаслхдок чого П1Д час концерту М1к цими колективами I слухачами виникають неадекватн1 психолог1чн1 взаемозв"язки.

Не зважаючи на деяк1 в1дм1нност1, аматорське оркестрове виконавство повинне вхдповхдати таким же високим критергям художнос-т1, що I професхйне виконавство, оск1Льки критерх! худодност1 у них единг. Особливо це стосуеться аматорських колективгв, якх у с во!й д1яльност1 ор1ентуються на профес1йне мистецтво, виконують його твори. Водночас народн1 оркестри, самобутнг фольклора колок-тиви, якх виконупть оригинальну пузику чи твори 1з джерел народно! творчост1 ! виступають у рол1 основних 1нтерпретатор!в цих творхв, користуються специф1чнини критер1ями художност1 звучания. Нова 1до не про "зам1ну критери", а про Т1 риси I характернх особливост1 виконання,ко надають звучанию цих колектнв1в ориг1-нальност1, обумовлюють своср1ДН1сть виявлення ознак худояност1, викликають особлив1 почуття та еыоцп I, зрозумхло, вхдчутно впливають на його оцхнку з боку слухачхв. До таких рис ! харак-терних ознак необххдно вхднести:

- яскраве виявлення характерних особливостей народу, його псих1чного складу, нац10нальних особливостей музичного мислення;

- виявлення народно! традиц1!, використання народно! /нац1-онально!/ чи рег1онально! манери гри;

- поеднаннл народно! манери гри з високим техн1чним р!внеи

викон&ння;

- використання оптимальних,часто Ы1н1кальних виконавських можливостей 1 засоб1в, шо особливо в характерним для масовох му-зично-виконавсько! практики;

- творча свобода виконання, яка не обмежуеться жорсткими рамками регламента^х процесу вхдтворення музики.

Не змеишуючи рол1 об"ективних фактор!в художностх необх1дно п!дкреслити, во IX дхйсний р1вень визначаеться Т1льки у систем! об"вктивно-суб"ективних в!дносин ! передус!м за допомогою оц!нв-пчого сприймання.

Оцхнююче сприймання -це система шзнаваль-но-чуттево!, аналхтичнох ! оцхновальнох д1яльност1, у межах яко! виявляються х взаемод1ють о б " е к т виконання /ху-дожня як!сть твору/, процес виконання /як!сть реального звучания/ I с у б " е к т сприймання /переду-мови I можливост! об"ективнох оц!нки/. Оцхнка виноситься на постав! сприймання эагального художнього впливу музики ! конкретних характеристик звучання, якх сукупно створюють цей вплив. Зрозумх-ло, що оц!нюоче сприймання, суб"ектом якого е масовий слухач, не забзапечуеться обсягом, глибиною I конкретшстю еиоцхйно-анал1-тично'х д!яльност!, яку проводить слухач з музичнов осв!тою. 11роте у формувашй оц1нввчого сприймання Д1ють един! законом!рност! I мехашзми, а рхвень оц!нввально!' дхяльност! масового слухача об"ективно Б1дпов1дае, а 1нколи I перевищуе можливост! художнього виконавства аматорських музичних колектив1в. Художня як1сть твору, його самоц!нн1сть займавть дом!нуюче М1сцв у форму ванш оц!нюочого сприймання. Вони усв!домлввться через художн!Й змхст i музичну форму, жанров! ! стильов1 ознаки, художнх образи х заообн музичнох виразност! . Великий вплив на оц!нввче сприйман-

ня здхйснвють зовн1ин1 характеристики твору, зокрема, його соцхальнкй статус, вид музичного мистецтва, до якого в!н належить, нац1ональнх /рег1оналыи/ х соц1-ально-1ндивгдуальн1 оэнаки тощо.

0ск1льки самоц!нн1сть твору виявляеться тхльки у процеах його виконання, оц1нююче сприймання передусхм обумсвлювться як1стю виконання, художнхстю реального звучания. Сприйманнп 1 0Ц1НЦ1 п!д-лягае вся сукупнхсть художшх характеристик твору, елемент1в ху-дожностх, як1 реализуються I створввться у процес1 виконання, а саме:

- р1вень художньо-смислового освоения оркестром музичного тво-

РУ.-

- якхсть вхдтворення нотного тексту;

- техн1чна досконалхсть гри;

- як1сть оркестрового ансамбли;

- глибина 1 переконливхсть в1дтворення художнхх образ!в;

- глибина виявлення особливостей иузичнох мови;

- худояия рац1ональн1сть використання засобхв иузичнох вираз-ностх;

- р1вень 1ндив1дуальнэ-колоктивного сш.ювираження.

Але оцхнввче сприймання може не вхдбутися, якщо суб"ект сприймання не спроможний виконатя вiдnoэíднy п1знавально-анал1-тичну, оцхнвючу роботу. Сприймання музики - це складний I багато-гранний процес, тому роцопхент, нав1ть на р!вн! контакту з ама-торськии мистецтвом, повинен мати 1 певнх цузичнх задатки, 1 пов-н1 знания, х психологхчну готовн!сть до сприймання. Тобто, р!вень I об"ективн1сть оц1нювчого сприймання великое м1ров заложить в!д суб"екта сприймання 1 обумовлювться:

- загальшш музичшш розвитком рецеп!снта;

- знаниям рхзних вид1в, форм I ханрхв музичного мистецтва;

- наявн1стю музичких здхбностей;

- знаниям музично! мови, !! вирааних засобгв;

- наявнхстю досвхду сприймання музики;

- п1знавальн1стю музики;

- спромоюаств здхйснювати об"ективний /неупередкений/ аналгз 1 виносити об"ективну, незалехну 0Ц1НКУ.

Проблема об"вктивност1 оцхнки з боку слухачхв особливо актуальна для аматорського виконавства у эв"язку з тим, по оц1нююче ставлення до артист1в-аматор1в часто обумовлюеться факторами, як: не мають прямого в1дношення до якосм гри. Внасл!док цього оцхню-оче сприймання одержуе певнх специф1чнг ознаки, дещо зм1нюе кри-тер!х оцхнки р1вня худо*ност1 виконавства. До таких факторхв в1д-носяться:

- особливостх взаемостосушив мхж самод1яльними виконавцями 1 слухачами;

- завищення оцхнки мхсцевим аматорам, оскхльки ххнв виконав-ство б1льше в1дпов1дае хритер1ям худояносм, якх дгють у данхй м!сцевост1;

- дето поблахливе ставлення до недол1кхв в аматорському ви-конавствх;

- оц!нка не стхльки якост1 виконання, скхльки досягнутих ус-п1х!в в опануваннх музичним мистецтвом;

- краще ставлення до загальновхдомо! музики, анайомих мело-д!й, я« побутують у даному регхон1: пхзнавальнхсть музики стае вахливим фактором активного сприймання х позитивно! оц1нки.

У дисертац11 подаеться система оцхнхночого сприймання, лка склад&вться з трьох основних компоненте /"об"ект виконання", "процес виконання" 1 "суб"вкт сприймання"/, кохний з яких

мае вхс1м складових елемент1в. Системний шдх1д до проблеми у межах зм1сту I завдань даного досл1дження використаний з метоп виэначення основних напрямк1в, критерНв I р1вн1в детермхнац1! об"ективного оцхнюпчого сприймання - дом1нуючого фактору виэначення реального рхвня художност! аматорського виконавства.

Уп"ятхй ч а с т и н ! дисертацП - "Фактори розвитку аматорського народно-оркестрового виконавства" - розглядаеться репертуар як фактор художньо-виконавського розвитку аматорського народного оркестру та художньо-ц1льова спрямован1сть профес1Йно1 шдготовки диригент1в.

Правильне.науково обгрунтоване I апробоване практиков форму-вання репертуару в ваяливоп уыовоп досягнення ефектнвно-ст1 роботи аматорського народного оркестру, високого художньо-виконавського рхвня, оск1льки за допоиогоо конкретних музичних тво-рхв вирхпуються вс1 навчальн1, виховн1 I творч1 завдання.

Репертуар аматорських народних opкecтpiв формуеться х попов-нюеться з багатьох джерел. Вхн складаеться з ориг1нальних твор!в для оркестру, перекладень партитур сикфон!чно! та камерно! музи-ки, 1нструментовок фортепханно! та скрипково! Л1тератури, творхв для баяна, рхэних ансанбл1в тоцо. Щ даерела використовувалися при складанн! зб1рник1в партитур для профессиях 1 аматорських оркестр! в народних 1нс.'румент!в /видавництво "Ыузична Укра!на", колишнх всесоюзн1 видавництва "Нуэнка" 1 "Советский композитор" /Москва/.

Основу репертуару аматорського народного оркестру складавть перекладання та 1нструментовки класично! музики, твор1в сучасних композитор!в, аранжування музики з скарбниц! народно! творчост!, партитури оригтнальних твор!в для того чи !ншого складу оркестру.

Класичний репертуар пос!дав Ч1льне ы!сцо у переважн!й бтль-

пост! збгрникхв р!зних видавництв. Вхн включав твори Ф. Шуберта, Д. Россхнх, Ф. Тарреги, Р. Др1го, Е. Гр1га, И. Брамса, И. Гайдна, й. Баха, 1.Стравинського, Р. Шумана, Ы. Гл1нки, II. Чайковсь-кого, 0. Глазунова, С. Рахманинова, С. Прокоф"ева, М. Лисенка, В. Косенка, Л. Ревуцького та 1нших композитор!в.

Перекладання сучасно! музики такох досить рхзномангтко поданх у зб1рниках. Де твори Г. Свиридова, 3. Пал1ашв1лх, Д. Шостаковича, 6. Глебова, Г. Шендерьова, А. Скулте, 1. Шамо, К. Мяскова, М. Скорика.

Вахливе м!сце у багатьох зб!рниках займав народна музика: хнструментовки та обробки народних пхсень х танцхв, авторсыа п"вси, створен! на основ! народного мелосу /вар!ацП, фантазхх, рапсод!!, парафрази тощо/. Це твори В. Заремби, В. Косенка, Л. Ревуцького, А. Штогаренка, М. Скорика, Т. Хренникова, В. Блока,

0. Циганкова.

Одне з пров!дних мхсць у репертуар! кожного оркестру лосхда-ють ориг1нальн1 твори В. Андреева, 0. Пащенка, С. Василенка, И. Будашкхна, В. Д1теля, П. Куликова, 0. Холм1нова, 0. Шишакова, В. Бояшова, В. Блока, А. Гайденка, 6. Кравченка та 1нших компози-тор!в, то друкуються у рхзних зб!рниках. А такох твори, по прой-вли апробац!» у хонцертно-виконавськ!й дхяльностх, поповнили записи рад1оиовлення 1 телебачення /твори А. Гайденка, В. Гуцала,

1. Кирилхно!, 6. Льонка, К. Мяскова, В. Степурка, В. Тишка, В. Щумейка, 0. %ровського та !н./.

Формування репертуару для аматорського народного оркестру ускладнювться в1дсутнхстю единих подо складу оркестру партитур. В1др1знявться не диве партитури рхзних видавництв, а й партитури окремкх твор!в в одному зб1рнику. Щ обставинк змушують дириген-та докор!нно переробляти вс! партитури, "пристосовувати" !х до

наявного складу аматорського оркестру, який до того ж мае влас-тив1сть пост1Йно зм1нюватися.

Ефективне використання музичних творгв, правильна побудова окремих програм, логхчний параххд вхд одн1в! до пшо! програми ви-магають глибокого знания особливостей 1ндив1дуального художнього розвитку учасникхв та оркестру в хилому, сутнсстх репертуару як основного змОтовного матерхалу, у процес1 роботи над яким вир1-шуються вс1 навчально-п1энавальн1, художньо-виховн1 х художньо-творч1 завдання. Знания тих якостей, характеристик, потенц!й I важел1в, за допомогою яких репертуар всебхчно виявляв себе в ус1х видах I формах функц1ювання оркестру.

У дашй прац1 репертуар трактуеться як сукупнхсть програм, ио об"еднують музичнх твори в окрем1 групи за певними ознака^и. Як певна Ц1лтсн1сть В1н мае значку к1льк1сть таких груп /складових елементхв/, кожна з яких виконуе лише !й притаманну роль, вхдби-вае одну з характерних рис 1 виявляв одну з конкретних функцхй репертуару.

Групи репертуару В1др1знлються одна в1д одно! часом знаход-ження у роботх оркестру; налеанхстю твор1в до рхзних 1сторичних пер10д1в, творчих напрпмк1в 1 теч1й, р1зним щльовим призначон-ням; р1зноп музичною формою I жанровоя належн1с.тю твор1в; рхэни-ми р1внями технхчних труднощхв. Щ об"ективн1 характеристики репертуару детерм1нували створення таких груп твор1в: вид1в репертуару; типхв репертуару; жанр1в музики; тип1в музично! форыи; р1вн1в техн1чних труднощ!в.

Кожна з груп репертуару мае сво! складов! частини. Так до складу групи в и д I в репертуару входять так1 мал1 групи чи елементи: реаийзований репертуар; функц1онуючий репертуар; пэрс-пективний репертуар; постШшй репортуар; виб1рковий репертуар.

Група т и п i в репертуару мае п"ять шлих груп: класичний репертуар; сучасний репертуар, народний репертуар, оригхнальний репертуар i тематичний репертуар. До групи класичного репертуару входять твори композитор!в-класикхв та твори, що написан! у класичнхй манер!. Сучасний репертуар складають твори сучасних композитор! в, народний репертуар включае авторськ! твори, що написан! на,народному муэичному матер1ал1, i першо^ерела народно! музично! творчостх.

До ориг1нального репертуару входять твори, що написан! для народного оркестру чи ансамблю. Тематичний репертуар - це трупа творхв, як! об"еднуються за ознаками творчо!, зм!стовно!, !сторично! чи нац!онально! спорхдненосм. До складу групи х а н р i в музики входять: п!сенний жанр, танцювальний жанр, мараевий жанр, дуал!стичний жанр i синтетичний жанр.

Група тип!в музично! форми мае Taxi мал! групи: твори просто! форми; твори складно! форми; вархацП i рондо; ж'вори зм!шано! форми; твори сонатно! форми; твори циюйчно! форми. До складу групи р t в н i в техн1чних трудно щ ! в входять так! елементи: початковий р1вень; низький pi-вень; середн!й р!вень; високий р!вонь i надвисокий р1вень.

Bei групи репертуару, як i складов! елементи кожно! групи, TicHO взаемозв"язан! i знаходяться у лост1йн!й взавмодп'. Вони обуыовлтаоть, доповнюють, характеризують одна одну, чи входять до складу !нших груп.

Визначен1 групи репертуару, складов! елементи кожно! з них, взаемозв"язки i взаемод!я м!ж великими i малими трупами дають п!дстави ствердхувати, т репертуар - це цШсна, лог!чно функ-ц!онуюча система.

Вигористання репертуару ях системи дозволяв охопити i рвал!-

зувати вех н&прямки, види i засоби навчально-творчо! роботи, най-повнхшв використати худохн!й потенц!ал ргзних вид1в i жанрiв му-зичного мистецтва, передбачити розвиваюче, художньо-ц!льове приз-начення кожного музичного твору в контекст! вир1шэннл конкретних навчальних i творчих завдань, домогтися логично! послхдовност!, ц1леспрямованост! у робот! а ор!ентуванням на реальну перспективу.

Форыування перспективного репертуару зд1йснп-еться з урахуванням необх1дност1 вир1шення таких завдань: поетап-ного розвитку оркестру, поступового пол!пя9ння худохност! реального звучания; вивчення tbopíb класичного, сучасного, народного та ориг1нального репертуар!в; вивчення музики пленного, танцевального, маршевого, дуал!стичного та синтетичного жанр1в; вивчення tbopíb р!зних тип!в музично! форыи, забезпочення поступового переходу eifl простих до складних форм; забезпечення лог!чно! пос-лгдовност! у наросту ванн! виконасських трудноейв, у рус! "в1д простого - до складного", в!д "малих виконавських трудноо!в - до великих виконавських трудноni в".

Усвхдомлення сутност! репертуару як пол!функц!онадьно1 сис-теми, особливостей взавмозв"яэк!э nía floro складовныи трупами, законом!рностей формуваннл перспективного репертуару дав п!дста-ви розглядати його, репертуар, як важливий фактор художнього розвитку оркестрант!в, досягнення висохого виконавського р1вня, ху-дожност! реального звучания оркестру.

Щдготовка висококвал!ф!кованих диригент!в - одна а ключових проблем досягнення високого худохньо-виконавського piBHfl аматорського народного оркестру. У досят!й глав! дисерта-ц!f розглядаються сутн!сть диригентсько! профес!!, !снуюч! уяв-лення i дунки в!домих д1фигонт!в, педагог!в про роль диригегта в

оркестровому виконавство, про т! эдобност!, якост1, знания, прак-тичн! вм!ння та навички, якими в!н повинен володоти.

Щдсумовувчи насл!дки огляду спец!ально! л!тератури, автор приходить до таких висновк!в:

1. Подготовка диригент!в - це складний процес, до перэдбачав р!зноб!чний 1 глибокий загальномузичний розвиток студент!в, як!с-ну п!дготовку IX до практично! роботи з оркестром, до худохньо! 1нтерпретацП музичних творгв.

2. Ыавчальн! дисциплони, що входять до эмосту навчання, лог!ч-но об"вднувться в окрем! групи ! в1дбивають певн! налрямки профе-с!йно! п!дготопки. Зокрема, проблеми роботи з партитурою /в1д розпифрування нотного тексту - до формув&ння уявного худокнього образу/, репетицойно! роботи /в!д планування - до методики проведения/ та управлгння виконавством /в!д зовн!внього вигляду, по-вед!нки диригента - до методов 1 эасобов впливу на виконавський процес/.

3. У даний чао не мае наукового обгрунтування профес!йно! П1д-готовки диригент1в як певного комплексного ам1сту, не визначен1 руш!йн1 сили та специф!ка виховання фах!вц!в ц!в! унокально! про-фесП. Внаслодок цього водсутн! конкретн! уявлення про змост навчання як ц1л!сцу систему, во охоплювала б вс! боки 1 налрямки формування фаховця, про складово частини профес!йно! подготовки

в !хн!й орган!чн1й едносто, логхчнМ посл1довносто 1 взаемод!!.

Аналоз нового /д!ючого/ навчального плану сводчить про те', чо у даний час в 1нститут1 культури в реальн! умови для якосно! п!дготовки диригент!в оркестр1в народних 1нструмент1в. Проте на-явн! мокливоет! повнов морою не вихористовувться. у зв"язку а в!дсутн1стю системного п1дходу до орган!зацо! профес!йно! подготовки, В1Дпов!дного спрямування викяадання навчальних дисциплон,

обумовленого логгкою функц1ювання систеыи, м!жпредметними взав-мозв"язками.

Лише систеин!сть забеэпечув ц!леспрямоване моделювання профессиях рис диригента, створення оптимального эмгсту навчання, ефективне формув&ння вс!х кеобх1дних знань, якостей, практичних умтнь 1 навичок, реал!зац!в художньо-цгльових аспектов викладання окремих дисцшпн.

Проведений анал!з навчального плану, змОту окремих дисцип-л1н дав птдстави для об"еднання цих дисцишин в окрем1 групи за ознаками належност! г'х до певних напрямк!в профестйно! п!дготов-ки. Так,' "оркестровий клас", "клас ансамблю", "спец1альний 1нстру-мент", "вивчення оркестрових 1нструментхв" 1 "фортеп1ано" скла-дають блок дисципл!н !нструментально-виконавського циклу. "Дири-гування", "читання партитур", Инструментовка", "методика роботи з оркестром" 1 "диригентська практика" об"вднуються у блок дис-ципл1н диригентського циклу. "1стор1я музики", "хсторхя 1 теор!я диригентського мистецтва", "оркестрова литература", "народна му-зична творч!сть" та Чнструыентознавство" створюють блок дисциплин хсторико-теоретичного циклу. "Сольфедж!о", "гармон1я", "пол1-фон1я" та "анал1з музичних форм" - це дисциплЫи, що входять до музично-теоретичного циклу.

Групування дисцишин за ознаками спор!дненост1 галузей знань чи вид1в дхяльност1, як! ц! дисцишгёни репрезентують, дозволяв: визначити основн! налрямки, складов! частини професхйно! п!дготов-ки, спрямован!сть 1 к!нцеву мету роботи по формувашш профес1йних якостей; виявити роль 1 м!сце у професхйн1й п1дготовц! кожного циклу дисциплгн, особливост! взаемозв"язку ! взавмодП дисциплгн у межах одного блоку; виявити стан забезпечення кожного налрямку професхйно! пхдготовки нообх1дници дисциплЬюми; виявити сутнтсть

взавмозв"язк1в М1ж блоками дисцишгён р1зних циклIв та '¿хн1й вплив на ефективн!сть профес1йно1 п1дготовки; домогтися художньо-цхльо-во1 спрямованостг процэсу навчання у целому, вивчення кожно! спе-ц1ально! дисциплин, эокрема.

Формально художньо-ц1льова спряыован!сть навчального проце-су, тобто, п!дготовка майбутнхх диригентгв до практичного вирх-шення художньо-виконавських завдань, передбачена навчальним планом. Прота, як св1дчать спостереження, цей процвс у ц1лому не мае ч1тко! ор!ентацп на единий кхнцевий результат - як1сну п1дготов-ку майбутн1х диригентхв до художньо-виконавсько'г д1яльност:, не передбачае освоения змхсту кожно'1 дисциплхни як с к ладо во! частини формування фах1вця дано! квалтфздацИ.

3 метоп визначення вляхгв досягнення художньо-ц1льово! спря-ыованостх навчального процесу в дисертаци дослгджуються роль 1 реальнх можливост! формуючого впливу блок1в дисциплхн р!зних цик-л!в у п1дготовц1 майбутн!х диригентхв до художньо-творчоI д1яль-ностх, особливост1 художньо-ц1льово1 спрямованост1 вивчення кож-но! окремо! дисциплхни.

Блок дисципл1н 1нструментально-вико-навського циклу передбачае форму вання у студент! в прак-тичних ум!нь 1 навичок художньо^творчо! д!яльност1 в умовах колек-тивного музикування /оркестровий клас, клас ансамблю/» удоскона-лення майстерност! гри на моральному 1нструмвнт!, оволодЫня грою на оркестрових 1нструментах 1 фортехгё&но.

Блок дисципл!н диригентського циклу забезпе-чуа формування теоретичних 1 методичних знаиь, практичних ум!нь 1 навичок, як! базпосередньо стосуються проблем художньо-творчо! д!яльност! дирмгекта га п!дготовта до не!.

Блок дисцмпл!н 1 с т о р щ о - теоретичного

- Я -

циклу формув св1тоглядн1 позиц1|, дав мояливхсть п!знати особли-востх розвитку музичного мистецтва, народно-оркестрового виконав-ства, репертуару, становления диригування як профес!!.

Блок дисципл!н ыуэично - теоретичного циклу пос1дав важливе м!сце у вихованн1 музичних зд!бностей, в ус-военн1 правил х елементхв музнки, законом1рностей будови твор!в.

Худояньо-ц1льова спрямовашсть навчального процесу полагав: в ор1внтуваннх змхсту навчання, зи1сту кояно! окремо! дисциплин на кхнцевий результат - як1сну профес!йну шдготовку диригента; в штегрувати дисциплхи у комплексну систему роэвиваючого 1 форму вчо го 'впливу на студентхв; у застосувашп "худоянього методу", який поредбачав худояньо-п!знавальну сутн1сть навчання, т1сний зв"язок освоения теоретичних знань, практичних умхнь х наничок з проблемами худоянього виконавства.

У висновках викладаються основн! пхдсумки проведе-ного досл1ддення, формулюються теоретичн1 узагальнення 1 прак-гичн1 рекомендацй'.

В аматорському народно-оркостровоыу виконавствх, як одному э зажлнвих компонент1в народно! нузично! культури, заломлюються завалы« положения I правила музичного мистецтва, в^Дбивавться спо-^1ф1ка аматорсько! музично! творчост1, виявляються основнх зако-юмхрност1 колективного, оркестрового виконавства х особливостх х реал1зац1! у масов!й музично-виконавськхй практицх. Основной >усцйнов силою аматорського оркестрового виконавства в худоян!сть.

Худоянхсть як сутшсно-1манентна власти01сть, спо-1иф1чна ознака I як1сна характеристика музики, репрезентув вс! иди I форми !х реального буття, у тому числ! й основн! з них -рофестйне I непрофес1Йнв музичне мистецтво. Вхдобрахаючи ! обу-овлюючи глибину впливу на духовно-чуттеву сферу людей, який

здёйснюеться музичними струмами емоцёйно-образного нав1ювання, художиёсть водночас мае реальнё обриси I матерёалёзусться як форма, структура х змёст, виявляеться у конкретних характеристиках, властивостях, ыожливостях 1 закономёриостях музики. Художиёсть е субстратом самоцённостё музики х функцёонуе як логёчно органё-зована, самодостатия система.

Аматорське музичне мистецтво не знижуе вимог до художностё виконання творёв, не спрощуе и сутностё нё у змёстовному, нё в якёсному, нх у психолого-емоцёйному аспектах. Складов! частини, елементи художностё единё для всёх видхв ё форм ёснування музики. Певнх вёдмённостё художнхх ознак аматорсько! х професёйног цузич-нох творчостё детермёнуються тими соцёальними обставинами, худож-ньо-творчими умовами, цо видёляють аматорство 1 професёоналёзм як двё самостёйиё форми буття музичного мистецтва.

Одним з важливих факторов досягнення художностх звучания народного оркестру е рацёонально сформований склад. Вён повинен вёдповёдати основним вимогам як я виде ё продукт нацхонально: культури х мати такий пёдбёр ёнструментёв, якё сукупно можуть створити органёчну цёлёснёсть, забезпечити виконання всёх вимог щодо органёзацёё оркестрового звучания.

Художнёй потенцёал музичного твору може бути всебёчно розкри тим 1 донесении до слухачёв лише у процесё його виконання. Реально звучания оркестру, передаючи якёсну сутнёсть, цузичнх образи твору, створве специфёчну емоцёйно-образну сферу, яку можна роз-глядати як виявлення художностё звучания. Рёвень цёе! художностё залежить не тёльки вёд твору, а й вёд спроможностх суб"екта ви-конавсько! дёяльностё ефективно реалёзувати його художнёй потен-цёал, технёчно! ё психологёчнох готовностё кожного оркестранта ё оркестру у цёлому забезпечити високий виконавський рёвень.

Головними факторами досягнення наложного виконавського р1вня

е:

- п1знавально-анал1тичний характер д1яльност1 оркестрант!в;

- рационально об"вднання 1ндивхдуально1 гри у колективне звучания ;

- муэично-психолог1чне уэгодження нолективного виконавства;

- визначення конкретних напрямкгв уэгодження виконавських операц1й по вхдтвореннв елементхв худояностг;

- визначення загальнотехнхчних аспектхв оркестрового виконавства.

Наэван1 фактори виявляються в основних руштйних силах 1 компонентах колективного музичного виконавства, до яких передус1М необххдно в1днести: музичну взаемод1п /внутрхшньо-регулююча система - засхб уэгодження виконавства/, оркестр о-вий ансамбль /колективне в1дтворення засобхв муэично'х виразност1, художнхх образ1в - форма уэгодження виконавства/, техн1ку оркестрово! гри /хндиз1дуальна 1 ко-лективна спроможнхсть виконання музичного твору - об"вкт уэгодження виконавства/,.

Ефективн1сть вивчення и у з и ч н и х т в о р I в за "правилами художностх" забезпечуе розроблена оптимальна система п1знавально-тьорчох роботи, яка перодбачае:

- 1ндив1дуально-групове вивчення нотного тексту;

- групове вивчення нотного тексту;

- досягнення технологичного ансамблю;

- досягнення високого р1вня оркестрового звучания;

- створення художнього образу.

Щ завдання вир1шувться у процес1 1ндив1дуального вивчення зркестрових партхй, об"едншдая !ндив1дуальиого виконагаш оркестро-

вих парт!й у звучания оркастрових груп, об"еднання оркестрових труп у загальна оркестрова звучания.

Реалхзацтя худохнього потенцгалу твору зд!йснюеться таким шляхом:

- усв1домлення твору як логично! ц!л1сност1, п1знання зако-ном1рностей його виконания як художньот 1да'1, худохнього образу, !дейно-худохнього змхсту, пэвно! музично! форми;

- всебхчне виявлення темпових 1 динам1чних характеристик зву--чання - основних факторгв формоутворення ц!л1сн0ст1 1 передач! характеру музики;

- глибоке розкриття ханрових 1 стильових особливостей твору, виявлення в1ддовхд1Ю1 манери виконания.

Виконавська д1яльн1сть аматорського оркестру В1др!зняеться в!д професхйного Ьиконавства матов, яку вона пересл!дув, эалехн1стю якосм гри втд обмективних фактор!в функ-ц!онування кохного окремого оркестрового колективу, в!д його реальных виконавських мохливостей, а такох особливостями п!дготов-ки до виступу та неадекватним оцЬшим ставленням з боку слухач!в, а зв!дси ! неадекватними оц1нввчими критериями.

Оц!нююче сприймання-це основна форма виявлення дхйсного р!вня худохностх звучания. Вона являв собою складну систему, в як1Й орган1чно д1вть обнвктивно-суб"ективи1 взавмозв"язки м1х основними складовими елементами: о б " е к т о виконания /худохня ямсть твору/, процесом виконания • /як!сть реального звучания/ ! суб"ектом сприймання /переду нови ! мохливост! об"ективно! оцгнки/.

Одним а основних фактор!в оц!нвючого сприймання в х у д о а н ! с т ь реального звучания /сумарна як!сть худохньо! ц!нност! твору ! худояньог якост! його виконания/. В оцгнц1 якост! аматор-

ського оркестрового виконавства Д1ють 1ншг руш1йн1 сили, И1ж в оц1нцх професгйного виконавства. Тут важливу роль вхдхграють: специф1чн! взаеыовхдносини М1ж аматорами I слухачами; приоритетна становище мхсцевих артистхв; достутисть 1 П1знавальн1сть репертуару; дещо поблажливе ставлення до деяко! невхдповхдност1 ху-дожньо! ц1нност1 твору х якостх його виконання. У цих умовах ху-дожнхсть як така не ввдходить на задн1й план, а стае категорхею рухомою, що кожного разу обумовлюсться певними об"ективними I суб"сктивними факторами.

Репертуар е важливим фактором художньо-виконавського розвитку аматорського народного оркестру. Иого складавть перекла-дення та 1нструментовки класично! музики, творхв сучасних авторхв, музики з скарбниц1 народно! творчост1, партитури оригхналышх творхв.

Репертуар - це сукупнхсть програм, що об"еднують твори в ок-рем1 групи за певними ознаками, зокрема: вид1в репертуару, типхв репертуару, жанр1в рувнри^арипхв музично! форми; р1вн1в техн1чних ТРУДН0Щ1В.

Формування репертуару повинне передбачати вирхшення таких завдань: худоясн1Й розвиток оркестрантхв, пол1пшення художньо-виконавського р1вня оркестру; вивчення творхв, що вЦносяться до всхх тип1в репертуару, жанрхв музики, тип1в музично! форми, забез-пачення поступового переходу В1д простих до складних форм; забез-пачення поступового нарощування технхчних трудноицв.

Репертуар як ц1лхсна, логхчно функцхонуюча система дозволяв охопити 1 реалхзувати вех завдання по всебхчному розвитку оркестру, досягненню художност! реального звучания.

Шдготовка висококвалхф1кованих диригент1в - одна з ключових проблем досягнення високого художньо-виконавського ртв-

ня аматорського народного оркестру. Змхст навчання являв собою цШсну систему, елемвнти /блоки дисцишйн р1зних цикл i в/ яко! су-купно охоплюють всi боки i калрямки формування фах1вця.

Художньо-цхльова спрямован1сть навчального процесу полягае в ор1ентуваннх зм1сту навчання, змхсту кожно! окремо! дисцигипни на к!нцевий результат - якгсну профес1йну подготовку студент1в, у застосуваннх "художнього методу" навчання.

Оркестрове виконавство на народних Ыструментах - це найвища форма розвитку масового музикування, народно-хнструментального ви-конавства. Як феномен народно! музично! культури народний оркестр дае змогу залучати до активно! худохньо-творчо! Д1яльнаст1 велику к1льк!сть людей, знайомити !х "зсередини" з кращими зразками музично! сладщини i сучасною музикою, п!знавати i зберхгати особли-Bocri народного музикування. Биявлення i усвхдомлення художн1х основ аматорського оркестрового виконавства розкривае можливостг досягнення високого виконавського píbhh, повно! самореалхзацп oco6hctoctí, рационального ыоделювання дхяльност! кожного аматорського оркестрового колективу, услхшного вирхшення у ньому музич-Ho-ocBÍTHÍx, виховних i художньо-виконавських завдань.

Ochobhí положения дисертацп викладенх у таких публикациях:

1. Народив оркестрове виконавство: аматорство i проблеми ху-дожлостх. Монограф1я. - К.: ВДЙ{, 1995. - 1X6 с.

2. Формування практичних навнчок i вмхнь в оркестровому клас: музично-пвдагог1чного фáкyльтeтy пединституту. - К.: Радянська школа, 1978, »-II. - С. 102 - 105.

3. Организация учебно-воспитательной работы в оркестровом классе педагогического института и училища. - tí.: Míhocbíth Укра-!>ш, 1979. - 12 с.

4. Програма роботи оркестргв народних хнструментхв у загаль-

ноосвётнгх школах та позашкгльних установах. - К.: Мёносвёти Украгни, 1980. - 23 с.

5. Повышение эффективности обучения студентов музыкально-педагогических факультетов пединститутов в оркестровом классе.

- К.: НДО1, 1980. - С. 22

6. Методические материалы по научно-исследовательской работе студентов на кафедре оркестрового дирижирования. - К.: ВД1К,

1984. - 32 с.

7. Методические рекомендации по совершенствованию профессиональной подготовки студентов и учащихся в оркестровом классе институтов культуры и культурно-просветительных училищ. - К.: Мп:-освхти Украши, 1985. - 24 с.

8. Творческая сущность музыкальной самодеятельности // Актуальные проблемы культурного строительства. Вып. 2. - Николаев,

1985. - С. 22-25.

9. Формування репертуару для самодгяльного оркестру народних 1нструмент1в // Репертуар колективёв художньо! самодхяльност1.

- К.: Музична Укра!на, 1985. - С. 40-48.

10. Методические рекомендации по работе с самодеятельным оркестром народных инструментов. - К.: КД1К, 1986. - 40 с.

11. Самодеятельное музыкальное искусство и развитие художественной культуры социалистического общества // Актуальные вопросы развития культуры и искусства. - Одесса, Госконсерватогчя, [987. - С. 87-88.

12. Особенности НИРС на кафедре оркестрового дирижирования.

- К.: КГИК, 1987. - С. 12-14.

13.Самостоятельная работа студентов по изучению курса народ-шх инструментов // Методические рекомендации по организации са-юстоятельной работы студентов.Ч.И. -К.:КГИК,1988. -С. 102-ЮЬ.

14. Современному клубу - современного специалиста // Респуб. науч. -теор. конференция "Актуальные проблемы подготовки кадров а области искусства и культуры в свете перестройки высшего и среднего специального образования". - Николаев, 1988. -С. 52-54.

15. Ыузично-освгтня робота у самод1яльноцу дитячому оркестровому колективх Ц Мистецтво 1 виховання творчо'х особистосм. 36. праць. - К.: Держконсерваторхя, 1988. -С. 80-88.

16. Ыетодичн1 рокомендац« до самост1йноЗг роботи студентов по вивченню курсу "Методика роботи з самодхяльним оркестром на-родних 1нструмент1в". - К.: ВД1К, 1989. -С. 16 с.

17. Ролевая игра как фактор интенсификации учебного процесса в курсе "Изучение оркестровых инструментов" // Проблемы совершенствования профессиональной подготовки кадров и их закрепление в условиях перестройки культурно-просветительной работы. -Тамбов: Тамбовский филиал МГИК, 1990. -С. 377-379.

18. Про нов! концептуальн1 пхдходи до профес1Йно1 подготовки споц!ал1ст1в народно-онструментального жанру // Питания культуролог^. - К.: КД1К, 1993. -С. 79-86.

19. Деяхх питания музичного хнструментархю // Художня культура та проблеми пхдготовки професхйних кадрIв в умовах украхнсь-кого духовного вхдродження. Тези доповхдей. - К.: ВД1К, 1993.

-С. 44-46.

20. Художнхсть як хманентна сутн1сть I як1сна характеристика музичного мистецтва // Всеукрахнська науково-творча конференцхя "Проблеми розвитку художньох творчосм". Тези доповЦей. - К.: ВД1К, 1994, -С. 138-140.

21. Деякх проблеми формування укра!нського оркестру народних 1нструмонт1в // Актуалыи напрямки вадродження та розвитку народ: но-хнструментального мистецтва в У крапп. - К.: УкрахнськиЙ цент! культурних дослхджень, 1995. -С. 31-34.

Ильченко А.А. Художественные основы аматорского народно-оркестрового исполнительства.

Диссертация на соискание ученой степени доктора искусствоведения по специальности 17.00.02 - Музыкальное искусство, Киевская государственная консерватория им. II.И. Чайковского, Киев, 1995.

Диссертация посвяиена одной из малоизученных в музыковедении проблеме исследования художественной сущности аматорского музыкального искусства. Впервые на диссертационном уровне рассматривается аматорскоа народно-оркесгровоэ исполнительство как художественное явление, определяются его сущностные характеристики и особенности их проявления. В исследовании доказывается, что эффективное функционирование аматорского народного оркестра возможно при условии знания и реализации художественных основ изучения и исполнения музыкальных произведений, закономерностей коллективной познавательно-творческой деятельности.

Ilchenko A.A. The artistis basis of amateur people's orchestra performance.

The dissertation for getting doctorate on art criticism on speciality 17*.00.02 - Musical art, Kiev State Conservatory noaed after P.I. Tchaikovsky, Kiev, 1995.

This dissertation is devoted to one of the lees learned problems in music criticism concerning the searching of artistio essence of amateur musical art. For the first time the amateur people's orchestra perfomance is displayed on the dissertation level aa an artistic phenomenon, its qualitative characterietioe and peculiarities are defined. This searching study proven that

effective functioning of amateur people's orchestra Is possible In condition of knowlende and realisation of the artistic basis of learning and perfoctanoe of musical works and realisation of principles of oolleotlve perceive and creative activity.

Ключовг слова:

Аматорство, художнхсть, народний оркестр, ансамбль, ыузичний тв1р, виконавства.

Пилп. ь ПСШИ V. ft. И Формат fOttfc Бумага офс. Vu lici л АХ Уч -ии л Тираж /00

ОАО «Книжная типография научной книги» :.«m. Кисв-30, ул. Б Хмельницкого, 19