автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Идеи этики категорического императива в академической философии Украины (первая половина - середина XIX века)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Идеи этики категорического императива в академической философии Украины (первая половина - середина XIX века)"

РГ6 OD

- 1 MAR 1993

îhckîîjt slxomsn лклдемп um укра!ни

На правах рукопису

КУЦЕШО НаТал1я ОлексаццрЫа

1ДЕ1 ЕТЙКИ КАТЕГОРИЧНОГО Î ИТЕРАТИВУ В АКАДЕРЛ1ЧН1Й ФШООФИ УКРА1ЙИ / ПЕВЗА ПОЛОВИНА - СЕРЕДИНА ХК СШЧЧЯ /

i

Cneui8ibHicTb 09.00.03 - îctoptn ф!лософ!Г

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН на здобуття вченого ступенл

кандидата ф}лософських наук

К И I В - 1993

Дисертац£я виколана у вцуплх хсторх! фЬюсоф;! ка Укра1ш институту фтлософ!! АН УкраКни.

{¡аукопнП керхв?шк;

0ф|ц}Пл1 опокэцти:

ГОРСЪККй В.С.,доктор фхлосафських 1&ук,проф.есор,

КРИМСЬКИП С.Б,,доктор фтлэсофськ!« наук,профасор,

ВодуЧа организация:

БУРЛА^УК В.О.,1;ащвдат фхлософсшк наук.

КиИвський ушвсрситет НиТ.Шевчодоа, | кафедра 1стор11 зарубаю* ф!лософИ.|

/ /

Бахис^ вЦбуДоться " У < 1993 року в / годин •

на зас!данн1 СпецхалхзованэТ ради Д 016.26.01 при 1исти|уг! фхлософ!» ДН УкраТни за адресов: 252001 ?Ки1в-1,вул,'11рьахсвятительська 4.

3 дисертац1ев монна озкайомитися в бгблхотецх 1нстигугу ф!лософ1г АН УкраТни.

Автореферат роз^сланий

Вчений секретар Опец1ал1зорако! ради

1993 року.

Козловський В.П»

ЗАГЛЛЖ ХАРЛКТЗ^'С'ГОЛ РОБОТИ

А:;туг.лГ;И1сть т&:лл дсол^гешп. Процсс культурного гпдродт.ен-яя укра'1Пського пароду пктуотпзус завдашш по в}дтзорешно об"ск-тивноi icToplï yKpaïHCbKoï культур;!, зокреыа ф!лософсько1 думкп. Такз повторения й анал!з нояугь бутя усп!шнзми, яют укра'шська

ф!ЛОССф}Я рОЗГЛЯДПТПМЗТЬСЯ В KOHTCKCTt CBiTOnOl, nopüflyeiM "зах!д-ио-свропейсысох ф)лософоько'1 трэдпцП, шляхом досл1дження розро-боя основнлх пптань, ко хпкавхта в1тчнзняшх ф{лософ1в, а такоя глз!;аи™х л1дор!в сучасно! ïu сэItctîoî ф!лософсы:о'/ дп«:ш. Оск!ль-К2 одШоа з характорннх ознак фьтесофського дуиання на Укра'йИ с T-Tsimui передус!» до розв"яза1шя смпслостгтсво?, етг.чно1 проблематики, суттевим видаеться, зокроыа, досл1дпти взасмод!п погля-д!з предотавняк1в украгнсько!" фЛлссофН si cbîtoboïo зтичноп дум-коо. Cavo цлм зуновлоний акцент начгаго досл1дкення на етпчн{й проблематглп, яка з поязою критично!" ф{лософН Канта пос5ла одно з пров!дних Н1сць у европейоьк1й фглософсы^й культурi й привертела до себе увагу визначнлх мясллтел1в pi3imx KpaïH. Як саме ви-р!шувала етачн! проблеып укра'шська ф!лософ1я в найближчий наступишь пор!од п!сля KpsTirnio! философ!! - взглзве питания для yc3i-доилення ы1сця, то його поо1дае укра'шська культура в загальному . здобутков! культура свропейсыспх народов.

■ Переосмысления сутност! nponecis, 20 характерязувата спрзй-няття па yitpaïHi етлчнлх +дей представнлк1в niwew.oï класачно!' фмософП, зокрема Канта й Síxto, зумовлене такси потребою иодо-лання ofliicáÍ4nocTi схеыл ^торлко-фЬтософського процесу на Укра-ïnt, mo панувала в нааШ Hayni довгпй час. Притаыанне uiñ схем! лоретке проткставлення матер1ал!зму та 1деал1зку, абсолктгпзац1я класовозо п1дходу привели до того, цо досл1днпки часто не прид!-лялл иалежно!' увагп роботам найб!льп значнлх представилиíb ф}ло-софськоГ ду1.1кп Украпш, також перекручувалось уявлення про особ-ливост! укра!'нсько1" ф1лософсько1 думки в Ц1ло:.:у. Отже, була в!д-сутньою 0б"сктивн1сть розгляду спадшни bíтчизияних мяслител{в. Цю об"ективн1сть забезпечуе такий Шдх1д до визначеног фЬтосо-

при якому зона /ф{лософ|я/ не протиставлясться окремi.1 шко-л1, як i не зображуеться процессу. ïï букв&чьного насл!дування, а розглядаеться як таха, що розвивае на наЩональному культурному грунт-i Kpaai з :дей класпк1в cbítobo'í ф1лософй".

»

Що стосуеться л!тературз з цього питания - перех1д до н1мсць-коУ ф!лоооф1У, то така об"ективн1сть у н!й, здаеться, в1дсутня. I не ст!льки в змалюванн! фактичного матер!алу, ск1льки в наяв-них висновках. Так, наприклад, рсботй А.М.Почапського, Т.О.Коло-и!сць, де подана 1нфорыац1я про ф!лософську ситуац1в на УкраУн! в XIX стор!чч1, зооеред:.кен1 на 1люстрац1У сприйняття на УкраУн! ыатер1ал1стмчного зы!сту французькоУ ф1лософ1У. Цеспрайняття вн-даеться за самодостатнс та позбавляе хдеалхстичну школу гносеоло-г1чн01 доцхлыюст!, перетворвючи УУ на просту опозишю ыатер{ал1-стичн1й. Не дквно, що до нашого часу в1дсутне грунтовнз досл!д-ження, яке 6 було прлсвячене анал!эу фхлософського розвитку на УкраУи! в XIX стор1чч1 ¿1 давало д{йсно об"сктивну хнформацш про ситуац!ю в цЬто.му, але не варто .зшнувачувати в цьоыу досл1дни-к1в, 'яким бракувало елементарноУ свободы творчостх.

Сказане зумоанюс необххднхсть переосмысления методологзчних засед, на яких грунтуеться стгилешш ^торака фьтасофн до предмету, який в!н розглядае. При цьоыу суттевиы с звмышюш в1д абс тракт ки:с ецпюк, спряцуватш до визначення не лише вченсп поо-тат1, а й особи ф!лософа, що дозволяа суттево переосшелитп шс~ це в 1сторП' культури того чи 1ншого числителя, б1льш глиОоко з"ясувати значения тих щей, як1 в1н обгрунтовував, для вир1ысн-ня загальних проблей ыоралх. Щкаван бачиться вир1шення проблем ладськоУ моральное?1 взагал1 в ф1лссофоьк!й спадали1 наших вче~ них, бо ця спадишна за часом створення спхвпадас з перходсм становления цШсноУ систем нац!оналыюго фхлософського св1ТОгляду, що мае свох як5сн1 характеристики, в1ди!ши вхд Зах}дно-европей-ськоУ ф1лософ12. Вхдзначиыо лише-,- ио саые ухил до розгляду морально!' проблематики й сутност! початк!в лвдсько!" ыоральност1 в кктт! Ц1л1сноХ ладинл дозволяс украУнсыс1й ф!лософН псрпоУ половами - середина XIX сторхччя зайнятн гхдне ы!сце в сигтовп! ф!лософськ1й культура

Стан дослЛдиепня проблема. Сприйняття хдей нхыецькоУ клисич-ноУ ф1лософ!'х на УкраУнх, як 1 в Росп1ськ1й 1ыпер1У взагаг.1, в1д-Йувалося значков ы!рою в иежах акадеЫчноУ фШюофН. Тому слад в1дзяачпти, ко до розглядуваноУ теш ыають безпосередне в ^ношения прац1 дослхдниШв XIX - початку XX стор1ччя присвяче1п характеристик загалыюго стану викладаыш ф1лософ1У в окремях ака-деы1чнях закладах УкраУни. До них сл1д вхднести публхкацГх 0.Во-

глнськсго, I.Iía/tüEsuobKoro, Д.Багал1я, Ы.Лавровського з 1оторН наука, осиiта й культура ка Укради!.

'Ми враховуемо, хота не завяди погодауемося, оц!нки стану досл!дг.ення ф!лософП в вузах УкраКни, що ix м!стять прац! Г.Шпе-та, присвячен! icTopii в!тчязняно? ф}лософН. 0крем1 характеристики спадшини представник!в в{тчизняноК ф!лософсько'( думки,перед-yciu П.Юркевлча, g в ирацях В.Соловйова, З.Зеньковського, С.Фло-ровського та {ншх.

Загальну характеристику стану фЬюсоф! i та П ввдношения до п!мецькоТ класичног ф^ософй' шстять прац! з IcToplY ф!лософН на Укра'1'Hi ДДижевського, а такод С.Ярмуся. До питань, дотичних теми иашого досл!даення, звертались i сучасн! укра'/нськ1 й рос!й-ськ! досл!днини, зокрема А.ПочапськиЙ, Т.Колом!ець, М.Лук, А.Пашкова, З.Каменський, В.Губенко, Т.Тевзадзе. Зрозум1ло, цо звертаю-члсь до н1мецько'1 класично: ф!лософП, зокрема до спадшянп I.Канта ü Й.3!хте, № враховували значку л!тературу, присвячену ана-л!зу ф!лософН цях впдатких мкслител!в, а саме прац! В.Абросню-ва, А.Ахут!на, М.Булатова, А.Гайденко, Т.Длугач, А.Дмитровеького, Ю.Кушакова, С.Кримського, 1,Нарського, Г.Ойзермана, б.Соловйова, В.Шинкарука та i ни.

I все ж, доо1 в!дсутне узагалыпоше !сторико-ф!лософське доелвдкення, в якому зосереджувалась би спец!альна увага на спрай-нятт! ф!лософП Канта й Sixre на Укра'ш!, зокрема з огляду на розвиток пров1дно'1' для украи-íCbKoi нац! опально i традицП етико-норально! проблематики. Тому подальший анализ мз прзевячуемо роз-гляду того, як спраймалася моральна фЬтссоф!я цих впзначних hí-мецышх ?,пюлителгв укра'/нськими вченима - фхлософаш першo'i поло-вини - середини XIX стор!ччя.

Мета й завдання досл}днення. До анал1зу обранох проблеми ми п!дходиля з урахуванням цШсного розум!ння укра'1нсько1 ф1лосо-фП nepnoi половиии - середина XIX стор!ччя як виразу opariHarcb-ного, своер!дного й у багатьох виподках неповторного архетипу мис-лення, зн!ст якого ваялляс в багатьох в!дношеннях свою актуаль-HicTb поншй. Ми мал^т на мет: на грунт! вивчення цього зм1сту -конкретного матер!алу э icTopii' ф!лософ1'1 Укра'пт початку - середини XIX стор1ччя - з"ясувати ьпеце й роль, яку в1д!грало сприй-няття й осмислення етики категоричного !мперативу, обгрунтовано! Кантом f Ф1хте, для розвитку ориг1нально! ф!лософсько¥ дуцки.в

працях представил к ¡в академ1чно! ф!лософ!К Укра'пш розглядувано-го порIоду. Шдкреслимо, що ш бачили свое завдання не в тому, щоб визначкхк, який вплив мала ф!лософ1я Канта е Ф!хте на акадсмШник мислител1в, Такз постановка питания в1длушос ргсами феноыенолог1з-иу, ыо як к!нцева передуыова розгляду розвитку ф!лософоького знания -та культури взагал! на сьогодн!, на налгу думку, себе вичерпав. Спираютаоь на реальну вэаемозац^кавлеЩсть р!зних нац!оналышх ф|-лософських культур, т ыали на ыст! розглянути питания - наок!ль-ки ф!лософ!я конкретного ыислителя, що включасться в зц!ст 1ншоК яацзонально'1 культурл, нешнуче трансформуеться через особлавост1 иентал1тету цхеХ культурл, Дшп, як така трансформация дас зыогу розширятя загальну уяву про ф!лософ1ю, що спрзймаеться, допоаогти в П адекватному сприйнятт$, оц!нитя Н м!кнац!онольне значения. .У процес! 1реал}зац1^ вдеI мети вир!шуваиюь так! эавдання:

- уточнитн 1!етодслог1чп1 засади досладсення 1стор1 г' взаеыо-дН нац!ональних ф!лософських культур;

- проанал1зувати на грунт 1 вивчення конкретного ыатер1елу 1С-тор!ю сприйняття на УкраиИ в перш!й половин! XIX стор1ччя н»;ець-ко5Е класично* ф1лософ1У йз"язувати ы!сце в ньому етичних !дей Канта й Ф!хте;

- розглянути причини акцентування сане на еткчн!й проблеыати-ц1 в сприйнятт! ¡дей представнакзв н!ыецько1" класпчно! ф^ософП на УкраШ з огляду на особливост! украКнсько* ф^ософсько* дуыки;

- розглянути деяк! аспекти взаемодИ двох р!эних стшпв ф!ло-софського улслоння - н!мецького та украгнського - й визначяти, щи сшв приваблювала украУнських вчених-ф!лософ!в моральна доктрина Канта й Ф!хте, а такой як1 -певн! характеры! риси.ыиолення н!мецышх ф!лософ1в знайшли свое роэуы!ння й розвиток на укра'1'н-оьксму академичному ф!лософському грунт!;

- досл!дити сприйняття етики категоричного 1ыператсву в "ф!-лссофГх сердя" П.Юркевича як найб!льш репрезентативноI й характерно! для украУнсько: ф1лософсько'1 думки середина XIX стор1ччя;

- з"ясувати значения, яке ыало осмислення в1тчизняшшя мисли-телныл етики категоричного Ьжеративу Канта й Ф1хте з огляду на 1стор1ж> як украшсько*, так I зах!дно-европейсько1 ф!лософп XIX стор!ччя. *

МетодолоНчн! засади, теоретики! джерела. При впр!шенн! зав-дань досл!дяення автор керувався. принципаш наукового анал!зу !о-

тори ф!лооофН, зокрема тима, ею безпосередньо стосуються анал!-зу ¡стор!I взаемодП ф!лооофоыих культур. Поряд 1з принципами 1сторязму, конкретно-1сторичного п!дходу при осмясленн! взаемодН нац1ональних ф!лософоьких культур певна роль належала принципу •^ало^зму" п1д час системного опрацювання матер!алу. Вибрана метода анал!зу явищ ф!лософсько? думки двох р!зних над1окальних ф}лософських культур дозволила зосередити увагу на глабинних 1де-ях морально-етично¥ проблематики й IX 1нтерпретацП н1мецькими та украшськими мислителями, п!д чао яко! в}дбувалося взасмозбага-чення цих культур.

У дисертацП' анал(зусться теоретична спадщина представник1в ф1лософсько1 думки Укра'1'ни: Й.Шада, арх!мандрита 1нонент{я, П.Юр-кевича, ЬСкворцова, П.Авсенева,,В.Карпова, О.Новицького, С.Гогоць-кого, Й.Михневича, Т.Оси.повськогх>,прац!, що ран!ше но вводилиоь у об!г напоУ 1сторико-ф1лософсько1 науки, а також твори Канта I ЗНхте.

■Наукова новизна досл>дження. На основ! досл1дження конкретного ттер1алу з 1стор|Т ф!лософ1'1 на Укра'1'н1 в XIX стор1чч! впер-ше подана узагальнююча картина поширення }дей нн.:ецько1 класичноК ф!лософН на Украш1 в перш!й половши XIX стор!ччя, зокрема ф1-лософН Канта.

Анал1з взасмодН двох нащональних ф!лософських культур показав,. що ця взасмодхя не була просто ретрансляц!ею вдей 1з одн!в1 культурз в 1нщу, а становила собою процео шукань , в' яко.му обидв! культури виступали на р{вких. Такс п!дноаання приводило до взасмо-збагачення ф1лософсышх систем як за зм1стом, так г за формами прояву та впливу. Маючи ор1сктасцю з одного боку на визначен! в философ 11 Канта характеристики добра, укра'тськ} ф1лософи, з другого боку, висв1тлюЕа!Ш п1д час полем1кп з ним тати зм1СТ0вн1 момента його вчення, як1 не брались до улагк представшкаш ф!лософ-ського рад!онал13му, але як! давали змогу локазатя Канта в 1ншому св1тл!, тим самим збагачуючи прояви д1евост1 його ф1лософ1'1. Отже, аншйтичний принцип у сп1вставлеши та ана^з} погляд!в н1мецьких та украшських етик!в с суттевпм не лтае з точки зору завдання реконструкц!I тд1л1сноУ картина стану ф{лософсвког культури УкраКни. Не мент важливе значения мае в1н також для вщтворения у ес¡й прп-теманнН! йому багатсман1тн0ст1 процесу розвитку всесв!тньоУ ф}лосо-фН.

Назначена сутн1сть в1дношення украгноьклх вчених до етичних погляд!в представки;:! в категоричного шпоротиву: прагпення до единого зм!сту при наявност! р1аних пр1ор2тег!в ьуыовлзавало не ст1лыш критику н!мецьких ф1доеоф1в, скзлькк анал!э 1х пололень, що виходив овоКх власних позиц1й, а такоя викориотання гх до-сягнень для иолеьпки з шага самими, тобто реалышй розвиток пронесу осыислення един01 мети. Бачення хстиннох сутиосм ф|лософи Канта Й Ф1хте дозволило в!гчизняним ыислителяы зосередкгп увагу на П глибинних !деях, як! зац!кавпли широк1 ф!лософськ! верстви захэдно? бвропи п!зн1ше, кола'потроба домислитп Канта зыусила прочитати його деио по-новому, що викликало появу ц}лого напрям-ку нео?ант!анства, яке проголосило гасло: "Назад до Канта" /к1-нець XIX отор!ччя/, В1тчизнянй. ф!лософ1я вже з самого початку оз-Найомлення з ф1лософ!ею Канта, а згодом 1 Ф1хте усв1домила й виз-начила П роль як ф1лософ1?, яка дае трактовку початк!в перетво-рення лвдини. Власне тям, ио в межах украиюьксл ф|лссофН пер-во1 половиня - середина XIX стор!ччя було акцептовано увагу на цих характеристиках ф!лософ11 Канта, В повинно визначатися, зреш-тою, своер!дне ы1сде И в загальнорос^сыШ та свропейсыШ ф1-лософГ? XIX стор1ччя. .

Подана обгрунтування мокливост1 пл1дного поеднання двох р:з-нах на перший погляд стил!в ф1лософськог.о мислення: н!мецького, який е загалоы рац1онал1стичшш, та украхнського, який тяж1е др рел1гШк>1 ф!лософ1 Х", на грунтI загального в^ношения до лвдини, як до цШсиоХ хстоты. 'бо воно передбачае наявн1сть емоцШно-твор-чого компоненту в 'П розуыовШ д1яльност! в'обох випадках. На фон1 цього шпдного поеднання вперше проанал!зоване сприйнятгя фхлосо-ф1'1 Ф1хте на Укра'1'нI, де ф1лософ!я "я" розглядалась як така, що доводить до лог1чного к!нця етичну концетЦю Канта й резюмуе собою едину в н!мецьк!й класичн!й фхлософх1 суто антрополог1чну доктрину ц1л1сно"1 лвдини, як1й властивий.принцип шзнания Шдва-лин абсолютного взагал! й його морального буття зокрема.

Такса; визначен! основн! в1ды1нноот! ы!ж двоыа вищезазначени-ыи стилями-врхвтипами ф1лософського мислення. Даючи 1м характеристику, ншецьку ф!лософ1ю можна назвати автономии« пластом лцд-ського мислення, тод1 як украхноьку_-_таким, Щ0"3бер1гае" в со(И ре-Л1г1ю таТзд^йснивши п философеьке осмысления , знову "поверта-сться" до К"! запов1дей. Це на значить, що украшська ф*лософ1я

не зне.е зЗри в розум, ало зона налагает ься обмекяти його абсолэт-н! претензН не т1лька №4, що доводить кеобх!дн!сть обередкого користувания ним /це робив I Кант/, але й ткм, що стзердкуе к!-нечне покладання на з!ру як найвлиу розумов!сть в гаттсв!й !ерар-х!*, Виходячз 1з реально! д1йсноо¥1 Й ор1снтуюЧись у сво?х побу-довах саме на не]?, а не на такого роду д!йсн!сть, яка уявляеться ¡деальною для абстрактного ф!лософоького знания, в!тчязняна ф!ло-соф!я дотримуетЬся думка, ио гр!шну лвдину спекулятивная розум може т!лькн проев{тити, перетворяти а П мае змогу лше розум оснований на в1р1. У пошуках вшяоТ правда, яка с визнанняы вищо! моральноот! та справедлпвост1 в особ! Бога, академ!чн! ыислитол! не в!дкидали гносеологН та'етшга Канта, як це мало м!сце в ро-с!йських ф!лософоышх колах, а розвивалз окрем! його а ово-1х поглядах, ио було проявом Богословського л1берал!эму з одного боку й Богословського консерватизму з !ншого,

Виходяча з того, що акцент, який робився на етичн!й пробле-матяц! слов'янськими ыислителяыа першо! половина - середгот XIX стор1ччя, в1до<Зражав свовр!дн!сть укра!нськоК думки в ц!лому, доз-воляючи при цьому вйявити ту сторону опадщйни Канта й Ф1хте, яка в той 'чао не -одержала свого тлумаченш! й розвитку в н!иецьк!Й класичн!Й ф!лософ!К, та Й в зах!дно-еВропейськ1й традиц!! взага-л1, показано, що найб1лыа значний внесок в осмислення 1дей етики категоричного !мперативу в укра!нс^1й ф1лософськ!й думц! середи-ни XIX отор1ччя належить П.Д.Юркевичу. Своер1дн1сть осмислення Ним спадпини Канта й Ф1хте полягала в синтез! метаф!зичного зм!сту мо-рал! з огляду на рац!онал!стичний п!дх!д до морального закону з розглядом цього зм!сту з позиц!й рел!г!Йно-ф!лософських, як! спирались на коддоцентризм властивий укра1'нськ!й ф!лософськ!й тради-цН.

Теоретичне та практичяе значения роботи полягае в тому, що одержан! результати даюгь можлив!сть збагатити загальну уяву про особливост! розвитку ф!лософН УкраУни середина XIX стор!ччя в контекст! зах!дно-европейсько!, передуо!м, н!мецькоТ тогочасно! ф!лософсько'1 традицК. Доведено самост!йний, ориг!нальний характер осмислення украТнською !нтел1генц!гщ!дей н!ыецько! класично! ф!лософН, що знайпшо св!й вияв у своер!дному тлумаченн! в!тчиз-няними мислителями, особливо представниками духовно-академ1чно? ф!лософ?Т, загальнолвдських проблем морал!, як1 влсв!тлен! в.ети-

ц! категоричного !мперативу. Виб!р ц!е'1 проблематики тяк1б до традт^йного для фхлософа Украпш кола етичних питань, в якоыу в!тчизняна ф:лософська школа мае власний напряыок, ко дозволило нашим числителям акценту кати увагу на тих характеристиках з:,псту ф1лософ1К н!мецьких мислителгв, як! лишились поза увагою тогочас-них зах1дно-европейськях наступник!в Канта й Ф!хте.

Загальне теоретична значения днсертац 11' иалягае в тому, що П виснозки нац!люють на подальше дослвдження провхдних тенден-цхй розвитку украгнсько:, а такой сприяеть уточнению розум!ння П специф1ки пор!вняно з тогочасною захдао-европейською та ро-с!йськоа ф!лософськйми традициями.

Матер1али роботи мохсуть бути використан! п!д час читання курсу лекц!й з 1сторИ ф!лософП Укра¥ни, хсторН етичноТ думки та всесв1тньо1 1стор!5; ф!лософН, зокрема роздШв, присвячених философ! '{ Колта й Ф!хте.

Апробац1я доол!дження. Головн! 1деI дисертац!!' допов!дались автором на науковому укра1нськ0-н!мецьксму теоретичному сем {нар I з питань 1стор1У фмософН /Кл)'в - 1991 р!к/, на ПершШ Саннт-Пе-тербурзыпй конференц! I з питань в1тчизняно'1 ф!лософсько!' думки. ОсновшШ зм!ст дисертацЛ' вздобратено в трьох публ!кац1ях автора.

Структура дисертацШю! роботи обумовлена лог1кою досд!дкен~ ня, яка випливае з поставлено'! мети й основная ц!лей. Дисертац1Я складаеться !з вступу,, двох частин, заключения. Перша частина при-свячена анал!зу взаемодн украгнсько: та нНшцько! ф!лософських культур у перши половин! - середин! XIX стор!ччя. Розглядаються ме.тодолог1чн1 аспекти цього питания Й подаеться картина поширення та'сприйняття хдей Канта й Ф!хте -в акадеы1.чних закладах Украаш. На фон: серйозио? зац1кааденост1 критичною ф!лософ!егз Канта й зокрема його етичною доктриною, лопчним продошенняи яког стала отична доктрина Ф}хте, подана загальна характеристика логлад ¡в прихильшпив етики категоричного !мперативу, зокрема й.Шада, 1но-кент1я, О.Новицького та Ишихпрофесхйних ф1лософ!в, лк1 репрезек-туьали укра!нську ф!лософськушколу цього периоду.

Невичерпн! можливост! ф1лософських пошугЛв в осмисленн! пи-тань морал! й призначення лвдини розглянут1 в другШ частин! дос-л1дження, яка прповячена подальшому виявленню фьтософськогоЧисця" Канта в в1тчиънян1й ф!лссоф!1 на фок! аьтипз/ провхдних ¿дей етики категоричного ишератяву та иисв!тленпя 1'х у фыоооф!'! Л.Мркевача ■

найбьчьш uUícHifi i3TH4Hiii доктрин! в украшськ!й ф1ЛссофИ озна-ченого нер!оду.

Заключения мгстить ряд ehchobkíb, необх;дних для форыування загачьноУ оцшки украшсько! ф:лософн першо'! половини - середини XIX с?ор!ччя в контекст! розвитку загальноевропейсько!' ф!Л'.соф-cbkoi думки,

п. основний зшст роботи

У лстуд! обгрунтовувться актуалыНсть о б ран о'i т еы та комплекс ггроблемгах питань методолоИчного та конкретно-зм}стовного характеру, як i необх!дно розглянути при розробц1 теш. На основ! цього формулюеться коло завдань, ио стоять перед доол1дженкям, визначаеться головна мета роботи - показати високий р!вень украгн-ського академгчного думашш та його ориг!нальн!сть на фон* виз-начення та розгляду конкретного питания. Характеризуються методо-лог!чн! засади та теоретячгп джерела роботи, наукова новизна,- тео-рзтичне й практичне значения дисертацН,

Перша глава роботи - "Поширення та спрайняття !дей н!ыець-koí класично1 ф! jioco$í í в академ!чних закладах'Укра if ни в nepmifl подобии! XIX стор1ЧЧя" - присвячена комплексному розгляду питания про визначення та конкретно-зьйстовне вивчення 1сторико-ф!лософ-ського матер!алу, на якиц покладаеться дуге в!дпов!дальне завдан-ня - бути псказнйкоы загального стану та р!вня фйтософсько!' думки в певному нац!ональному ф!лософському ссеродков!. Конкретпза-ц!я досл!днкцького завдання роботи робить необх!дниы вих1д на роз-гляд лог!чно ц1лыю? cyicynHOCTi цетодолог1чннх питань, кр!зь вп-р!шення яких подальший зм^стовний анал13 одернуе додатков! моми-boctí в уяснешп свого значения. Починаеться цей розгляд в визначення того, в чо!,¡у полягав вираз загальноУ едност! ф!лософського осмпслення буття в час, шо нас щкавить. Автор вванав, що з к!нц! ХУШ - на початку XIX CTOJiiTTff-основна проблема, навколо яко¥ в!д-буваеться становления ф!лософського знания як такого: уяснення сутностi доброго та злого, одержала свШ вняв у формуванн! теор!й про ввдношення загалъного та iндивiдуального хиття на ochobí морального закону впзначеного ¡.Кантон. 1сторична форма, зо YY прий-няло пптання.про добре, заклшала.в co6i бозмежн! перспектива реа-лхз&ш,. причому в ус!х хснухлих ф!лософсысих сферах - в!д гно-

оеолог1чпо'1 до еотетичиоТ, У самого Канта головне зк1стовие значения цього питания розкрзте в практична честив Його критично! ф!лософН, яку прийкято такой вважати за окрему етичну доктрину -етицу категоричного Ьшеративу. У цю доктрину 1оторико-ф|лософ-оька наука включав такоя етично вчення й.-Г.Ф1хте, яке з першого поглдцу В1др.1знясться в1д Кантового як за формою, так 1 за зм!с-той. ПодалыаиЙ розвиток евроиейсько! ф!лософ1! становить собою продео осмислення оутйоот! жаття, якиЛ в!дбуваеться вже на прин-ципово новому яагальному р|вн1, шо "вийщов" з Кантових початк!в.

Дал! становления ф!лооофського знания в1дбувалося як у р!з-ких напрямках 1 р1зними теч!ямИ, так I & р!зних проблемних зр1-зах, Доц1льно вид|лити Головн! два э останн!х: становления рац!о-нал1стично! та духовно-рел1г1йно! традицИ, кожн1й з яких прита-машшй власнийМйль осмислення реал!й киття. Перший сшьосмислен-ня локал1зувався на визначенн1 загальних 1стин розуму, другой - ■ на перетворейн! розуму на шляху спао!ння та благодать Треба в!д-М1тити, що такий "роэпод!л }нтерес1в" в досить уыовним, бо у ьи-р!шенн1 багатьох ф1лософоьких питань, а зокрема ! питания морал1, не ыожлива повноц!нна реал1зад1я потенц!алу одного етило без 1н-шого, Ми вважаемо, що т! ф!лософськ! система, як! в!д1грають виз-начальне значения у формуванн1 ф!лософського розвитку, масть у •соб1. нерозривну едн1оть цях двох характерних ®ил1в. Так саме ети-ка категоричного 1мперативу, шо знаменув собою початок ф1лософП Нового часу, мае сум1кний характер, тому шо спекулятивна д!алек-тика посднана в н!й з моментами чиотого одкровення /особливо у Ф1хте/ та м1стичних заглиблень у абсолютну ц!л1сн!сть.

Подалылий розвиток Кантових початк!в у традицН н1мецькоК класично! ф!лософП подав ф!лософське тлумачення Канта в основному в рац!онал1стичн1й традицН, яка не могла вичерпати воього зм!сту КантовоУ ф!лософ11, бо мала розвивати проблема свого плану та являла собою ч!тко визначену ц!л1сн1сть. Показати етичн! шту-дП Канта в дето 1ншоыу, н!ж рац!онал1стичний, св1тл1 мала змогу ф!лософ1я б1бл!йно-духовного напрямку. Сх1дно-словиянський архетип ф!лософування належить у найб1лып визначних своКх проявах в основному до цього стилю, 1 досл}дження конкретного 1сторико-ф}ло-софського зы!сту в укра!нськ1й культур1 першо! половини - середи-ни XIX стор1ччя показуе, що в1н подае таке в!дношення до ф1лосо-

Канта & Ф1хте, яке зд1йснветься на зовс!ы 1ншоцу-р!вн1 оц!нок,

н!я присуппй у рац1онал1стичн!й традпцП, Дин укра!нська ф!ло-софська думка виьначаа себе як нев!д"емну скдадсву чаогсшу передового загальносвропейського розштку ф1лософського маслення. Бона нас свои тератор1альну локал1зац1га, а такоя реальну базу сво-го 1снування - це виш! навчальн! заклади Укра!'нл, академ!чн! та духсвнС. 3 цього приводу /зац!кавлення укра!нськях академ1ст1в етпкою категоричного императиву/ доц!льно э1дзначита, ао ставлен-ня до ф{лософП Канта в укра!'нськях ф1лософських колах, основною частяною кких була рел1г!йяа ф1лософ!я, в!др1знялось по-сут: в1д оц1Шса критичного вченкя в росШськах рзлхгШю-фЬтософсъклх ко-, лах. Неприйяяття духу критично? ф!лософП в ф1лоссфсько-рел!г1й-н1й традиц11 Рос 11 укра!нська рел1г1йна ф}лософ!я протиставляе прлнципово в1дм1нннй п{дх1д. П представняка нз заперечукзть кан-т1всыотх сумн1в1в( а влкористовують !х для поиуц)з духовно! хстп-ни.

Така ф}лософ!я робять ладану, и о прийшга до цих суггн1в1в у прсцео! реального розвптку свого знания, центром духовно! оп!1Ш, залучаючи лвдгну до роз душ в над видны сиислом буття та доводячи, що !стшга розуму не заперечукггь 1стин духу, а гарыоШЙно посдну-ються з ними.

Причина саке тако! оцднки Канта визначають характер укра!н-сько! духовно! ф1лософ11, яку сл!д сприймати як посднання богослове ького'реал 1зму з одного боку 1э богословським консерватизмом з 1гепого. Це було результатом того, що эзасмов ^ношения ДЪох наковальнях фхлософськах культур базувалося не на взаемовилучен-н1, а на поауиов! слЬших 1нтерес1в, на прагненн! до взаемопоро-зум1шш. Основним предметом сп1льно! ,зац|кавленост1 шмецько! та укра!нсько! ф1лософи виступав суб"ект, тобто той, через кого зд1Йстоеться вираз Божествено!, або.БИЩо! правди та 1стшш. У сво-!х вченнях прпвославн! шслителх йили сшяхоы Езаемодоповнення 1с-нуючих традиции "ВзаштПоть" вираяалась у тому, що в !х працях отримав свое висв!тлення "невЧдомзй", або "незвичний" Кант, а такой $1хте. Рел!г1йнепрарсславне бачення св1домсст1, яке в моральном ¡з самого початку, потребувало свого збагачення ф1лоссфськям осмясленням буття, той ватлумачену в ф!лософ!!' Канта й ЗИхте свободу та волю лвдини знову а таки повернути до .сво!х канон1в -ре-Л1Г1йних заповедей. Враховуючи ц! загальн1 зауваження, як: в по-дальыоыу одержують сво! конкретн} докази, коана вяэначити голов-

ний метод, на який спиралось досл1дження: вих1дниы принципом ъза-еыодН двох нац!ональних тип!в ф!лоссфсьхого мислення - н1мецько-го та укра!Еноького - була не рвтрансляц!я !дей э одн1еК культури до 1ншо1, а творча анал(тика. яка приводила до взаемозбагачення ф!лооофських культур.

Таким чином, розглянут! методолог1чн1 питания дозволяють дата визначення загального принципу в!дношення до досл!дкуваного ыатер!алу. Розгляд конкретного зы!сту украУнсько! та н1мецько'1 ф!лософН зд1йонюеться'в дисертацП з огляду вир!шення питания -наск!лыш ф!лософ!я певного мислятеля, яка включаеться в зм!ст 1шкй' нац!онально¥ культури, неминуче трансформуеться п!д впливом особливостей ментал!тету ц1е! культури, та як така трансформац1я дае змогу розширити загальну уяву про ф!лософ!ю, що сприймаеться, збагачус Н внутр1шн1й зм!ст, допомагае в новому св!тл1 дати оц(н-ку П м!жнац!ональному значению, а з другого боку - висв!тлюе р1-вень та характер сприймаючо* ф1лоссф1!(.

Виходячи з такого п!дходу, подано загальну картину проник-нення та засвоення {дей н1метдько! класично¥ ф!лоооф)1' на Укра'1'н1 в перш!й половин1 XIX сгор!ччя, визначаеться м!сце, яке в цьому процес! займала ф!лософ!я Канта та Ф!хте, Шд час розгляду цього питания дясертант не оОмежуеться врахуванням конкретних даних про знайомство в н!ыецькою класичною ф!лософ1ею на УкраШ, а анал!ауе у контекст! обрано? методологН. Спец1альну увагу прпд!лено анал!зу головних причин переор!ентацП в1д зац!кавле-ност! у французьк1й ф!лософ!1 до н!мецько1 ф!лософ!*', з"ясову-ються соц1альн! та теоретичн! передумози такого переходу. Досл!д-кення отупеня знакомства з н1мецькою класичною ф1лософ1ею на УкраШ безпосередньо спираеться на врахування _д{яльност! перш за все вице:: академ1чних заклад!в - Харк1воького та Ки?вського ун1верситет!в, Ки1всько1 духовно* акэдемН, ИмназН вищих наук у Н!жин!, Одеського л!цею.

Серед викладач!в ф!лософ}1, що працювалп в означений пер1од у Харк!вському ун!верситет!, спец1ально анал!зуеться спадоини Й.Шада, П.Любовського, А.Дудровича, Т.Осиповського, Л.Якоба. Особливу увагу прид1лено творчост! Й.Шада-н1мця,його поыидовншав. Поданий процес спрчйняття !дей н1мецько'х класично? ф!лософН в КиУвсыс1й духовн!й академ!У, що продовяувала традиц!ю украУнсько-го духовного ф!лософування ще з середлни ХУЛ стор!ччя. Особливо

ц!кавога з огляду на питания, ао аяал!зуеться в дпсертацП, впда-еться постать 1нскент!я Борисова - випускника академН, згодом -П ректора. Ф!лософська спадшша архп/дндрлта 1нокент1я - лрлхиль-няка й популяризатора н1мецько'1 класично!' ф!лософН, особливо ф!-лософ!У 51х?е, являв собой ще не оц!нений ыатер!ад, якяЯ е пракла-дои безпосереднього синтезу ф!лософського та рел!г1йного тлуиачен-ня морал!. У дасертацН анал1зуеться зд1йсненпй 1нокент!ем синтез рел!ги'5них та ф!лософських первооснов П1д час трактуваяня шм питания п1знання Бога на основ! своер!дноУ 1нтерпретац11С трьох ос-новоположень "Науковчення" Ф1хте, як! пор!внюютБся е.ч з

трьока {постасямл Бога.

Розглядаеться в1днси;£ншг до Канта й Ф!хте фувдатора ф|лоссф-сько? науки в поновлен1й академП Х.Н.Скворцова, який зробив великий внесок у реальну популяризац!п вчення Канта не т!лька своХ— ми науковиыа прадяии, а й тим, що забезпечив академ!чну б1бл!отэ-ку творама Канта, Ф1хте Я наступних прздставнак!в н 1!гецьког кла-слчног философ!!'. У св!тл! морального пантеУзму подана досить ц!-каве осмислення Канта й Ф|хте в ф!лософськ1й спадсан! П.С.Авсе-нева, погляди якого в!дзначаються властивим йоыу пслхолог!змом.' Очевидно, що кожен з акадсмхчних иислител!в, як1 ц!кавшпгся хдеа-Л1ст:гшою етякою н1мецьког класично! ф!лософП, пав св!й власшШ погляд на м!сце, то його нас етлка «орального обов"язку в ¡сгорН лвдськрх сш.!осв1домост1. Згадан! празославш мислител1 надавали Ц1й етиц! певлого значения в процес! синтетичного розгляду морально'! й богословсько'1 проблематики, Тими, хто найб!льш в}д|йшов в!д богослов"я але продоваував шанувата традацП духовно-акадешч-жп' ф1лософсысоУ еколл в своему ф!лософсысому становленн!, булл О.НовпцькиЙ та С.Гогоцькпй. У досл!диенн! вид!лен! найб1льш ц!~ кав! для иал!01 теми момента, ао мають м!сце в 1х значн!Й спадсл-н!, особливо в С.Гогоцького. У дасертаШх розглянуто такоя спрзй-няття !дей Канта 1 Ф1хте в творчост! Й.Махневича, К.Зеленецького, М.Белоусова та !нилх. Обгрун&эвано ввсновок, ао лл!днэ знайсист-во з н1мецысою класичнога ф1лософ!ея> в!дбувалося на те ритор! X вс1-е!' УкраУнл в особах. д!яч!в и фхлософсько:' культури..

Безперечно, головизн у першхй патован! - середин! ИХ стор!ч-чя в зм!ст! укра'£нсько'1 ф!лософН був 1деал!стичнай напряыок, в якему значне и1сце пос1далл розробкя !нтамно-психолог!чнах мораль-них плтань у св!тл1 осмаслення кант!вського сумн!ву як першого

кроку до постук 1ь вито"! правда. Само р!зниця в трактуванн 1 свободы Кантом та в подальшому Гегелем - та, ио кан?!вське розум!ння свобода мае в своему зм!ст! духовн! компонента - ф!лософськ!, творч!, псахолог1чн!, рел!г!йн!, зумовлюе значения ф1лософ!Т Кан- ■ та у в1тчизняи1й духовн1й культур! XIX стор1ччя: зм!ст философ!стае предметом д!алог!ки етичних потук!в. Така метода особливо виявляе св!й внутр!шн1й потонц!ал, коли звертаеться.до спад-шини одного з найб!льш глибоких укра'1'нських мислител1в Памф!ла Юркевича, деяк! моменти якох розглянут! в наступн!Й глав!. ,

Друга глава - "1нтерпретац!я 1дей етяки категоричного !мпе-ративу в ф!лософ!'! П.Д.Юркевича" - присвячена детальному розгляду окремих !дей Канта й Ф!хте, як! /!де'1'/ ц!кавили Юркевича й знахо-дили св!й розвиток у його творчостЬ Тлумачення цих !дей з пози-ц±X ф!лософ!'! духа дае мояливхсть Юркевичу в новому св!тл! поба-чити морально вчення Канта, уяснити внутр!шню сутн1сть етики морального обов"язку. Юркевича та Канта об"еднуе морал!зм, тому перший спряыовуе свою увагу на поеднання зусиль рел!г!йно'! та кла-сичко'! ф1лософН у вир!шенн! питания про пошук ладиною мораль-ност1 у внутр!шньому та зовн!шньому св!т!. Визначаючи духовн!сть КантовоЪ' ф1лософ!1' для того, щоб в!двести 'Ш м!сце у власних пог-лядах, Юркевич тим самим подас приклад вир1шення питания про пл!д-не сп!вв!дношення в!ри та знания та про моялив!сть д!алогу ы!ж ними. У робот! п!д час висв!тлення розв"язання ц!е'1 проблема Юр-кевичеы прид!ляеться увага окрешш зы!стовним моментам його морально'! доктршш, а також ф1лософ!1 Канта та Ф1хте. Виходячи з надзавдаиня досл1дження - показати, що ф!лософська думка бвропи в XIX сторхчч! була единою в своему лог!чному становленн!, но див-лячись на !снування в!домих нац!ональних тенденц!й, автор побуду-вав виклад матер!алу в так1й посл!довност!: показано, ио ф1лосо-ф!я Канта виконуе роль ор!снтиру ладського розуму тим, що в нШ подад1 уЛверсальн! формальн! визначення, як! стосуються лвдини, що е членом сусп!льства, зор!ентованого на конкретний соц!альний стан - етпчний. Такок ця ф!лософ!я наповнена ще й внутр!шн!м змге-том - потребою укор¡нения моральност! в житт! кожно'! лвдини - в якоцу виступае як моральна теолог!я, то залишаеться для Канта вишни проявоы духовност!. Про!'люст ро ванкй духовний зм!ст практично'! ф!лософП Канта, який вит!кае 1з пост!йно зд!йснюваного ф!лософом синтезу-Есезагальност! та суб"ектлвност!, та вт!люеться в можли-

Bicrb у?отепоглядашхя етичного як такого. Прячсму духовн1сть у bcíx цпх прсцесах виступае не лиие перэдумовоп моральное?!, але Й II нос i ем,тому могла говорит про"рел1г(ю моралх та обов'язку".

Те, як впзначасться духоенхсть у Канта та в його наступишь' SixTe, й чиы в{дрхзняеться таке вязначегшя в!д релхгхйного. а отже, й як сл!д об"ективно сприйматп одне та друге, проясшосться з тлумачешп загалы'оУ позицй' Канта та QiXTe з фхлософських тво-рах П.Юркевича. Ддегаатно подання иетаф!зики Канта Юркевпчем про-!люстроване на фонi нзтоди що с зластпвою Юркевячу як ф!ло-софу - анал!тику: спочатку подаеться вид!лення Юркевичем тих хдей Канта, з якимд сл!д погодиткся та фхлософсыса аргументами такого ¡?яд1лрння украУнським мыслителем, потхм ноданкй розвиток !дей Канта в поглядах Юркевича. Особлзву увагу прид!лено методолог!"/ останнього. яка заключастъся в поеднашп спекулятивно-анал!тич-ного та духовного погляд!в.

Порхснюэтп прояш Нантозих псчаткхв у Oíxtg, якгш продоржу-вав розвпвати 1деУ Канта п межах рахионалхстичноУ традихш, та в Юркевича, показано, в чому вони cxoai, та наскьчькл коясн з них був српгшашиш у подалькому осмислешй зпцоУ духовность КЗркеви-ча в чьему план! наЯбЬттс цхкаетгь "проев!тлення" розуму истинами духа, щоб в1дчутп та видiлита вишу коральну мотаф!зику в реальному KHTTi. Збер!гавчи BipHicTb пришдапач практично! фхлософгУ, BÍH ВНОСИТЬ у НИХ ОСОбЛИЕИИ ДУХОЕНИЙ 2míct i формус власну 6ТИЧ-ну доктрину - "фьюсофхп серия". Юркевлч не иуиас безпосередньо-го зв"язку »la п!длв1дсм 1 абсолютом, як, паираклад, самаосягаю-чз млслення JíixTe, тобто вщкпдас ыожлив1сть прямого виходу розу-му на ¿дею, залишаючись у цьому питашй прахильником Платона, в якого -прояви !деУ лише "схоплмоться" розумом. Тим Юркевич i вхд-р1зняеться в!д нхмецьких ф1лософ!в, ¡до при розгляд! етичнох проблематики нхмецьк! мислител! вдакться до використання духовном!, яка освячуеться розумом, тод1 як Юркевич не "прлземлис" абсолютну розумн!сть. Не дивлячись Ha.ije, ним адекватно, осмислене вчення про "caMicTb", подане Síxtb в ф!лософ1У "я", яка була сприйнята як Teopin встановлення принцишв вхдноЕення лкдсько! !вдзз!дуаль-ностх до сиiту в co6i, до csity навколо себе й до cbítу над собою в i'x цШснсстх. Не в1дкидаючи принципов побудови зв"язку 1ндив!~ дуалького та загального розумХв н1мецькох гносеолог1У, Юркевич наповнюе цх принципа своУми настановами шд час трактування розу-моност! пи верховенством прапедноог!. Це да с нсаиив!сть по-ново-

ыу дыж 0Ц1к;:у с прдшипг.и, 3 оисззд на цз пор12»ын2й пошук Шдваиш моральное» 1 '£ ф!лософГ: Ф!хте та в Юркев2<а..Якцо б первого "не~я" грае роль !рр&ц!опального початку, що збуджув св1до-«1сть на ылях його подольшш, п}д чао якого вона доходить ыета -зд!сту та прллучиеться до впщого роду ыаслення, то в другого н1е реальннм св1том 1 мета-св!том сто!ть одкровення. на яке покладен! певн! гкосеолог!чн! фунхцП.

Побачитк в ф!лооофськюс штуд!ях н!кецьких етик1в висв!тлен-ня таких одв1чних рел!г!Шшх тем, як вих1д з абсолюту, ц!леспря-1:ован!сть на нього, цо потребуе виразу в конкретних д!ях, удоско-налення мог.итвостей уыоспоглядання абсолюту та !кших ставало ре-олышм т!льки при в1доыому л1берал!зыов{. В!н доповнювався неза-ц1кавлен1ств б спростуванн! тих чи !нших полояень, шо було нас-л!дкоы розуыного консерватизму, бо булл власн! непохитн! канони, як! не виыагаля для свого визнання в!дхилення !нтх - останн! спряйыались на фон} першах. Це очевидно на приклад! розглянутого з^сту ф!лософН П.Юркевича, 1нокент!я та 1ишях представиак!в в1тчизнлно* ф!лософсько! думки означеного часу. Загальна готов-и!сть до анал1зу поглиблюеться при стиканн! 1нтерес!в рад!онал!-стичноУ та духовноI ф1лософП, оск!льки присутн!сть художньо-творчого компоненту в рел!г!йно-ф!лософському мисленн! робпть моа-лиеиы не т1льки адекватне сприйняття певного вчення та бачення того, чип Його автор "був ведений", а це й исб!гравання" конкретних !дей у власних !нтересах.

1з всього досл1джсння робиться висновок, що фактично етика Канта, яка не отримала пШсно'! оц!нки в сво1'х безпосередн!х на-ступник!в, кр!м Ф!хте, знайшла для себе той грунт, на якому проросли П зерна - ф!лософ!ю !ншого типу та !нших традиц1й. Вияви-лось, що молитве досить пл!дне поеднання двох стил!в ф!лософсько- ц го мислення, а 1нод1 - таклй глибокий розвиток 1дей Канта, який не був можливим в авторсысому стал!. У цьому план! ф1лософська спадщина П.Юркевича вид!ляеться як найб!льш глибока та ц!кава,

У Заключенн! висловлюеться думка, що для надання оц!нки ф}-лософськ!й культур! Укра1'ни першо'1 половини - середини XIX сто-р!ччя, необх!дно просл!дкувати наявн!сть безпосередн!х зв"язк!в з тогочасною европейською ф!лософ!ею в ц!лому- з французькою, англ!йською та !нших, у св!тл! аншмтичнох методи. що об"ективно та цШсно дасть зыогу показати р1вень в!тчизняно'! ф1лософН.

Ocuotnl полсхзгая дпсергоцП ^дсЗрг^е'н! э nydilrrUm ei>~ •

TOPI:

1. »ЕггапЗ аосап? ntoceo.iorl'niot пгщяпцН // "ПрсЗ-лз>л осп:а са пстзгяп", .'i -15. - K.IÍ3, ID3I,

2. "Бзайгятзо о лЫзц:>га» ягзсютоз OUcoe-Jlca n

сг.тах УггрггГза пзр-o'í согсеппз Ш csopivfi"-// "lípcírm OteoccJtX, Й 09, - Кл!в, 1391»

3. н1до! c¿ir.ci кмвгогтпсМ Itaeprrasy з узра!пзьк!Л сгэ.-.э-М|чя13 ф|лопо.5» сэрхо! по.-гогхп SIS oropi<ra" // "ПрсЗлеш ocjií", 23. - KaYfl, IS22.

ПТсз. по вруку i9.0t.IG33.

Формат 60x81/16. Пап1р о$с. Офс.Дууг. . *

Ум.лруг.ерх. 0.8. ОЙп.-г.нлл?ь, 1,й Тгргя 100 го.

Зек. № S. Вежллтпо.

-Т--

Пал1греф1чиа п1пыгеаа |всппт9 всоаоы!хз АН УгрзТпя.

252011, К«1В, II, вуп.Паваеа Мврюго^З.