автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Идейно-теоретические позиции российской секции международного товарищества работников (1870-1873 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Идейно-теоретические позиции российской секции международного товарищества работников (1870-1873 гг.)"

ЧЕРНІВЕЦЬКІЇ! ДЕН А ЕН Щ УНЇЕРРСЇПЕГ

Яг, прапчх рукопису

Кругладов Анатолій Миколайсряч ЗДЕЙНО-ТЕСРЕГІРШ1 ПОЗИЦІЇ -

російської секцп міжнародного товігйотва

РОБІТНИКІВ /1870-1873 pp./

Спчпталыисть 07,00.03. - Ес°спттия гстсргя

АВТОРЕФЕРАТ

ятертагсїї im г’лсо'уття поуктеого ступ?ия кгчупдатя історяпшп: тіг»ун

'їерн^ій - 1^4

Робота виконана на кафедрі історії нового та новітньо часу історичного факультету Чернівецького державного уніве тету іиент Юртя їєдьковиад ,

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Шаповалов Вітольд Вікторович

ОфіціПнт опоненти:

г-, доктор історичних: наук Юрій Михайло Фад'оровкч '

- кандидат історичних наук, доцент Чорній Валсдюмр П

БИЧ

Провідна організація - Київський державний унтверсите імені Тараса Шевченка >

Захист відбудеться 1994 ропу

" годині на засіданні спеціалізованої Ради Д 07. при Чернівецько^- деркавног<у університеті іи.Ь.&гдькоЕйча /274000, м.Чернівці, вул.Кафедральна , 2/.

З дисертацією мскна ознайомитися у науковій біблістец Чернівецького деркавного університету іиані Юртл їедькошге едр-зсоо: «.Чернівці, вуя Л. України і, 23.

Автореферат розісланий ''<?&. п 1994 роїф

Учений секретер

е^еціалізовано! Ради, кандидат історичних наук

- з -

Актуальність теми. Сучасний роб ітнитій рух, соц:олі<”гипнт, іоціял-демскратичні, комуністичні партії ^а анархістом? т ерга-пзпцМ одним із своїх попередник5 в г'зють Н Ьшарсднп То по рис т~ ю Робітників, засноване у 1864 році. В його діяльності під ппа загострення внутрішньої боротьби аЬг анархістською та соціоя-;емократичною течією активну участь брали члени Російської секті? Інтернаціоналу. .

Група російських емігрантів - членів МГР під керівництвом І.Утіна пройшла складним шляхом ідпіімоТ еволют'ї бід світогляду зеролкцтопєрів - "шестидесятників" до становили адептів соціал-їемократичної течії, що формувалася у Західній Європі кз початку 70-х років XIX ст.ЦтР групі учасників Інтернаціоналу належать різнобічні спроби поєднати традиційні уявлення російських революціонерів про завдання та форми визвольної боротьби з інтересами та запитами робітничого руху на Заході.

Нова спроба вивчення ідейних позицій Російської

зекцтї обумовлена потребою подолання стереотипів визначення теоретичних поглядів учасників Російської секції через дилему: чарксизм-народницгпо".Ідейний розвиток групи російських членів •ГГР під керівництвом И.Угіна повинен розглядатися передусім, через співставленім їх переконань і вчинків з загальним процесом ідейно-політичної еволюції міжнародного робітничого руг/.

Наукова актуальність дослідження визначається несбхтдніс-?в вивчення теоретичних розробок учасників Російської секції як одних з найперших спрсб внесення у революційну пропаганду-елементів "пролетарського соціалізму". Важливо такоя прсстетйтіг сприйняття частиною російської еміграції в Швейцарії основ соціал-демократизму, дзо формувався на початку 70-роктв минулого століття, вивчати і зворотній вплив російських революційних емігрантів на погляди лідерів та активістів робітничого руху у Західній Європі. Обрана тема дисертації ще.не знайшла відображення у спеціальному історичному дослтдаєнні.

Недостатня розробленість теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, присутність у ній суперечливих оцінок і висновків, а таксж наявність політичної заангажовпностт в науковій лі тературі з зазначеної проблеми обумовили вибір автором об’єкту дослідження.

Об'єктом дослідження в пропагандистська та агітаційна ді-

яяыпеть учасників Російсько! секції, яку вони проводити на сторінках органу секцтї - "Неродное Дело", а такте через газету " і' Ег;аіз 16 "та інші видання. Дисертант проа нал і з.ура в теоретичну споріте' учасників Російської секції, їх листування з діячами МІР - К .Маркс ом, {і .Беккером, Г.Юнгом. В ньому відображена позиція учасників Російської секції щодо принципових питань соціалістичної та революційної ідеології, зардань т таки їси діяльності робітничого руху. Участь Російської секції у те< ретичнір діяльності МТР розглядається автором як через звернеї ня до ідейних аспектів (функціонування утінської групи, так і через співставлений її з реальною роллю секції в міжнародному робітничому русі, з вчинками то дтяии її учасників.

' Ступінь наукової розробки проблеми. З часу вивчення історії Інтернаціонале та участі в ньому російських представників напрацьовано значну історичну, соціологічну та філософську літературу. Проте, перші згадки про діяльність Російської секці! МТР зустрічаємо в спеціальних поліцейських і жандармських опи дах^, які мали виразно "службовий" характер т можуть цікавити дослідника завдяки використанню агентурних відомостей, не всі яких збереглися в архівах. .

Кінець XIX - початок XX ст. характеризується формуванням двох основних історіографічних шкіл у вивченні минулого ИГР: соціал-демократичної та анархістської. Представники цих шкіл звертають увагу й ца окремі аспекти діяльності Російської секції Інтернаціоналу, передусім на И роль у конфлікті між К.Ма] сом і М.Бакунтним. Автори, що симпатизували анархістській теч в робітничому русі, в різко негативних тонах висвітлюють діялі ність утінської групи російських членів МТР. Відзначимо роботі Д.Гільома^ та М.Нетлау . Соціал-демократичні автори, насампер<

т

■Татищев С.С. Революционное движение в России. І86І-І87І гг./ Записка, составленная по департаменту полиции. - БДІ, Б/Д; Г лицин H.H. История революционного двиквния в России. 1861-18* Глава десятая.-С,-Петербург, 1887; Мальвинский А.П. Обзор соц ально-революционного движения в России.-С.-Петербург,1830. ^Гильом Д. Интернационал /Воспоминания и материалы 1864-187Эг; /,-Пєтербург-Москва, 1922; Його д. Карл Маркс и Интернациона

- Петербург-Москва, 1921. ~

%етлау М. Бакунин // Михаилу Бакунину. Очерк истории анархического движения в России.-М., 1926.

- б - _

Іерінг також негативно оцінювали роль Російської секції у виу-твньсму конфлікті в МТР, були не проти перебільшити особисту шоптдальнтсгь "народодільців" за розкол п Інтернаціоналі*'. шгчення становить робота Г.іекка, де діяльність М.Уттна та 'о товарів знаходить комплементарні оцінки*" В «єй же час ¡вллються й вітчизняні праці, в яких звертається увага на ран-1 період діяльності утінської групи в еміграції, робиться зоба з’ябугати походаення конфлікту між цією групою та М.Баку-іим. Головним недоліком робіт цього періоду була недостатня зрельна база й наявність фактичних помилок у висвітленні ряду гань істсрі'' російської еміграції у Швейцарії^.

Значна кількість літератури про Перший Інтернаціонал і про зійських його членів виходить друком у післяреволюційній РоГ. Початок 1920-х років був багатим і на публікації мемуарів волюцтонерів, документів з історії вітчизняного та міжнародно-робітничого руху. З’являються спроби довести, то саме Росій-ка секція МТР є першим організованим осередком російських расистів. Найбільш систематичний характер мала .узагальнююча аця В.Горохова**. Проте окремі представники більшовицького нап-лку в тсторичитЯ науці категорично стверджували про неможли-зть ототстення поглядів М.Утіна та його товаришів з марксиз-чґ. Таке твердження робилося не Па основі розгляду тєоретич-х позицій Діячів секції, а насамперед тому, що М.Утін вванав-ренегятом, оскільки в 1877 р. просив царя про помилування т

еринг Ф. Карл Маркс. История его жизни. - М., 1957, -екк Г. Интернационал. - С.-Петербург, 1906. ‘

ив.: Глинский Г.В. Революционный период русской истории /1861381 гг./. - С.-Петербург, 1913; Куклин Г.А. Итоги революцион-ого движения в России за сорок лет /1862-1902 гг./ //Сборник рограммных статей русских революционных партий и групп и ратких очерков по истории русского революционного движения.-енева, 1903.; Баррйве Л. Освободительное движение в царствова-ие Александра Второго. Исторические очерки. -М., 1909 т т.д» орохов В. 1-нй. Интернационал и русский социализм. "Народное ело" - Русская секция Интернационала.-М.,192£. -

ив.напр.: Гамбаров A.B. В Спорах-о Нечаеве.-М.,ГЭ2б,-С.135.

' _ - 6 -

отримав floro. Мати такого "прихильника Маркса" в стані російських революціонерів було незручно і теза про ренегатство М.Уттна на десятиліття перекриває плях до переосмислення його політичних поглядів і ролт в МТР.

Повним підсумком попереднього розвитку радянської історіографії за 1930-1940-т роки стає монографія Б.Козьміна^. Вона t зараз siu/mae.TbCn найбільш вагомім і докладним твором про Російську секцію Інтергаціоналу. Водночас головна увага в нтРі приділяється співставленню поглядів діячів секції з вітчизняними революційними діячами, доводиться спрямування ідейної еволюції "народодтльцтв” від вчення МЛерншпевського до "дійового народництва". Джерельна база, методологічні орієнтири та деякі висновки цтеї працт сьогодні певнею мірою втратили актуальність. Зауважимо, що тоді к були спроби заперечити "козьмінській" тезі про переважно "народницький" характер світогляду учасників Російської секції*-. Але ця дискусія,ледь почавшись, . не отримала ніякого продовження.

I95D-1960 рокг були часом активного вивчання Російської секції в контексті історії вітчизняного визвольного руху. В той же час, разом з нагромадженням цінного фактичного матеріалу, встановленням нових зв’язків утінськог групи на батьківщині їо-. що, загальне "місце" Російської секції в "революційному пантеоні" радянської історіографії не просувалося далі визнання її серед інших "народників" - попередників російської соціал-демократії. Цим відзначаються роботи Р.И.Тагірова, Б.СЛтенберга,

1.С.Книжника-Встрова та інших істориків3. Позитивний момент від-

^Коэьмин Б.П. Русская секция Первого Интернационала.-М.,1957. ^Каратаев Н.К. Экономическая платформа Русской секции Первого Интернационала.-М., 1959. - С.56.

’Ь'агкров Р.Ш. Из истории Русской секции Международного Товарищество Рабочих// Исторические труди Казанского гос.педагсги-

1 ' ческого институте, 1956. - Вып.II - С.38-126} Итенберг Б.С. Первый Интернационал и революционная Россия.- М., 1964; Книжник-Ветров И.С. Русские деятельницы I Интернационала и Парижская Коммуна. - М.-Л., 1964; Норочкин В.М. Русские корреспонденты К.Меркса.- М.* 1965; ГУревич Х.С. К вопросу об идейной направленности Русской секции I Интернационала// История

СССР, 1964. - № 4.-С.8І; Зедороа A.B. К вопросу о предшественниках русской социял-Лймокрятии//Вопрс1си истории КПСС, 1963,-ЛИ. ■ С.4В-62 і т.д. ‘

наченого періоду - поява праць, в яких діяльність Російської екцтї розглядається як факт історії міжнародного руху Ллє оловне завдання таких праць полягало в з’ясуванні наближсннос-

і "народодільцтв" до К.Маркса та <1.Енгельса, 'благодатності їх пливу на учасників Російської секції^.

Тиді ж, як т п наступні десятиліття, до розгляду ідейних . спекгтв ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЙСЬКОЇ секцтї звертаються філософи .Логачьов^ і М.Шпадарук^. Відзначмо новаторський характер ок~ єшіх положень праць останнього автора. Проте ці роботи не були сторичними дослідженнями і, голосним чином, беруть до розгляду тяльність Російської секції як складової вітчизняного револю-ійного руху.

З 1970-1980 рр. деякі автори намагаються по-ноному досліднії окремі питання історії Російської секцтї, зокрема, перегляну-и тезу про "ренегатство" И.Утіка. Наприклад, до цього тяжтла .Конюша°. Зберігається тенденція до розв’язання теоретичних уперйчностеіі в поглядах "народодільцтв" через співставлений ародпицьких і "марксистських рис" в їх світогляді.^

Зарубіжні історики приділяли незначну увагу Російській екцтї МТР. Ямр вона й цікавила їх, то в ракурсі "марксології",

Первый Интернационал /Под редакцией И.С.Бах/.- В 2-х частях.-Ü'., І964-І96Б.; Коротсепа Л.Е. Гаагский конгресс I Интернацио- . нала. - М., 1963 і т.д. ■ '

Соловьева К.В. Карл Маркс и Русская секция Первого Интернационала // Вопроси истории, I960.- № 4.-С.68-73; Ефимова Я.А., Иванов H.H. Русская соратница Маркса.- М., 19-63; Воробьева А.К. Энгельс и революционное двмемие России// Ьопросы истории,

[970. - №. II, С.З-Iß. ‘

Іогачев Г.В. Философские и общественно-политические позиции ^сской секции Первого Интернационала.- Воронен,, 1969.

Ипадарук И.П. Борда за народное дело.- Минск, 1969; Його ж. русская секция I Интернационала и ее социологические воззрения.-<инск, I97Ö. . •

{онюшая Р-И- Карл Маркс и революционная Россия,- М., 19Ь.К. Яихайлов М.И. Борьба против бакунизма в I Интернационале.- П., [976; Котов В.М. К.Маркс, Ф.Енгельс і Ростя*. - Київ,І97І; . Зудницкая Е.Л. Русская треполпциснная мисль: Демократическая печать 1864- 1073. - H., 1984.

де "народодільці" справді посідали місце перших адептів ііЛ'ар са серед російських емігрантin. До Російської секції уваянтшє ст&ьидтся дослідники Бакуніпа та бакгунтклу, чиї роботи містпї ojcpauf цткаві судження та спостереження^. Виняток становить и нографія В.ІЬклеляаиа, в ш:тіі уважно шилгаусться діяльність утінської групи й визначаються погляди її учг'зникіп як такт,

' належали, в цтлему, до соціал-демократичного світогляду^. Заг паю ригоа праць аахідних авторів, оіеріи В.Маклеллзна, можна u жати vx симпатії до М.Бикунтва т, відповідно, відсутність так у смаленні до його опонентів, якт от зголювалися, до пзвкої р'.і ö їіеьі ідеолог«’«, що стала панівною в GPCP.

Здобутки радянської те зарубікної історіографії дозволяю гюбьчт-н гагштсть і-.лірицклшнь попорс-діі'.ік і і- у ьивчзії.;} дтллі.іі їі Російської секції. Але якщо радянські ісі оріогрг.й гя тлкіла дз ьаідеологізованогс фчиння- історії ШУ і його рег 1 Лсьхої с , Ції, то аахіднг автори {(¿гментарио рооі'ляцгха діядйііісгг "на рододіяьців", ілюструючи свої теоретичні узагальнення довілиі Оирьмми прикладами. Тому доробок попередників, пр* ватії його вагомості но с ані вич,;рішиьі, ні таким, що задовольняє сучасн вимоги до об'єктивності історичного дссяіДіієішч . Ось чому осо лнве значення має тсторичіьг дослідження, де- була б проадаліоо. на теоретична спедшші учасників Російської секції і визначе» її місце у загальному процес і ідеологічного поступу західноєв; пейсьішго робітничого là соціалісїичн'ого руху.

Наукова нонизна дисертаційної роботи полягав в тому, що і ній робиться спроба ьперяе комплексно дослідити ідеїїно-теореті ні позиції Російської секції МІР у контексті загального розви: Ііу західноєвропейського соціалістичного руху. Аналтаувться не-вивчені, аспекти свігошдної еволецтї уттнської Групи російсьі членів Інтернаціоналу з ключових проблем революційної догматі«

1. Iriitho nano of the ¡foople. 14-ophota and conspirufcious in , iu-erevoluiiou&ry йаозіа. - .lie» ïorl;, 19??, - - 130, etc

tf's. A,Bal;unin. She father of auarcliLoat. - Now Voric, 1974.

• p. 1K|1 - 212 etc.; Carr E.H, Hichael Balnmia. - New їогк, 19^ Вшіпіа on anaxciiisD / iidltoed, translated with ail introductio. t.f ü.Dolgoff,■ — Montreal, 1972. ' " • .

it, J-JatsCleallau If. i'hfc revolutionary pxilea. - Londonj 1977.

• - 9 -

зокрема з національного питання, їх пигллаи на революційну етику тощо. При цьому автор, спираючись на ширике. коло архівних цкерел, оригінальної мемуарної, епістолярної Та публіцистичної гпадщини, намагаcvlch псдоияги стереотипи, які склалися в історіографії. .

Мета дисертаційної роботи полягає ь тоцу, щоб простекити теоретичну еволюцію, визначити політичний характер, а такс« оцінити місце учасників Російської секції MTF в ідейних процесах, обумовлених розпитком іЛхІ.ПНООВрОІіеЙйЬКОГ'О робітничого і соціалістичного руху 70-х років ХГХ ст.

Мета роботи визначає такі зашмння лосл і.пкення:

1. Розглянути генезу світогляде/ учасників Російської сек-

ції МТР, визначити впливи на них соціалістичних теорій та практики розвитку західноєвропейського робітничого руху; '

2. Простежити теоретичні пошуки учаспикіи Російської секції на тлі загального розпитку міжнародного робітничого руху;

3. Проаналізувати ідейну еволюцію діячів Російської секції

від служіння ідеалам вітчизняної революційної денск{ятії до сприйняття інтерес іі) робітничого руху в Європі; ,

4. З’ясувати місце "народодільцін" у теоретичній боротьбі ідейних течій Інтернаціоналу, сп(вставити їх погляди з позицією К.Маркса та М.Бакуніна ч ключових проблем діяльності МТР на початку 70-х років XIX ст.;

6. Порівняти плани та наміри утіїиької групи учасників Інтернаціоналу та реальні результати їх пропагандистської та практичної діяльності в революційному руст.

Існуюча джерельна база дозволяє виконати визначені завдання дослідження. Неопубліковані документи, архівні матеріали, які стосуються діяльності учасників Російської секції зберігаються в Державному врхівт Російської Федерації /колишній Центральний архів Жовтневої революції/. Значна кількість таких документів, листи М.Утїна, А.Трусоиа до П.Лаирова знаходяться у фонді ПЛЛаврова^, такт листи інших осіб, де зустрічаймо цікаві відомості про діяльність утінської групи в еміграції. Важливі свідчення про погляди учасників Російської секції знаходяться у документах-звітах агентів "охранки" у Женеві; К.Горлова та Ро-ианна-ГІостнікова^, Звіт останнього представляє cctícu спрзикній

1 ГАРФ. - $. T9fi2.-0n.4.~fl. 44В, 603, Е04, БОБ і т.д.

2 ГАРФ. - 4. 109. Оп.І.-Д. 445; 411.

трактат ггрс діяльність російської еміграції. Не дивно, що т чи таких т{ориато|)тв, Ш відділу досить легко вдавалося нейт лізувати спроби "народодільцтв" встановити контанти на батьк щині, що намагались зробити О.Леващова та К.Бартсньова*. Мат ріали аркіну допомагають т в з’ясуванні деталей політичної б грації учасників Російської секції, мтсуягь змістовну інформ цію про їх антиурядову діяльність.

Додаткові Даані, переважно біографічного характеру про

Н.Утїца^, К.Бартеньов.И та О.іЦербаксва - учасників Російськ секції знайдені у матеріалах Дер«авного історичного архіву Р сії у Санкт-Пе'і'ьрбурзі. Біографічні матеріали, спогади учасн ків революційного руху про діячів Російської секції знаходят ся у Державному арківт літератури і мистецтва Росії, зокрема про емігрантський та пізніший період життя подружмя Бартеньо вих, про Н.Угтну, про саму Російську' секцію ОТР .

Значна колекція оригінальних матеріалів опрацьована авт ром у Російському ценгрі збереження т використання документі нової історії - колилжьому архіві Інституту маркси зму-лв ні ні »¡у при Щ КГіРС. Найбільшу цінність становлять неопублткоьані листи членів Російської секції до провідник діячів Інтернацт налу Й.Ф.Бекісера, Г.Юнга, листування тнших учасників ро&ітни’ го руху. Напевно, як наслідок зосередження ураги попередніх дослідників на "російському" аспекті діяльності утідеької гр; пи учасників 1ГГР ці шт&ріали не привернули до себе їх належі уьаги. ■

Зміна поглядів та окремі моменти політичної діяльності J дера "народодільців" - М.Утіна досить повно відбиває його баї тортчне листування зі евіїм родичем - професором Ю.Стасюлеї

} ГАЙ. - $. 109.-Оп.І.-Д. 442, БІ7. ' .

2 ГАМ. - Ф. ІШ.-Оп.Г.-Д. 203, 243, 246, ЗШ? 4ОД, 442 і т.;

3 РГ^. - $. 1280. -Оп. І. -Д. 237; Ф.' ЦОІ .--Оп.І.-Д. 677} .

$. І405.-0п.75.-Д. .7292. - "

4 РРІА.-Ф. Ш5.-0п.9І.-Д. ІОЙЮ. .

5 РГНА.-&. І40Є.-Ол.6Е.~Д. ІБ56. •

6 ГШР.-4. 169,-ОпД .-Д, 696; *. 1691.-Оп.І.-Д. 71;

§. 2Б34.-0пЛ.-Д. 62 і т.д,

7 РЦХИДНИ..- ФД,-0п.І.~Д. 99Б7; Оп. З.-Д. КШ} 0«і &,-Д.2ІЗС

2150, 2643, 2638 і т.д. ' . .

- II - .

зм та Poro дружиною - сестрою Утінп - Л.СтосплргппД. Ці листи озроляють зрозуміти деякі мотири породінки Утіна р емігроції, ого ставленнл до найважливіших подій в політичному -литтт в Св-опі, його події як учасника робітничого руху в lüpcfinpiï тощо.

Нпдрукорзнт матеріали різного походленгл стачорлять широку ?.ерельну Сонору для дослідження з обраної дисертантом теми, ікара колекція (маловідомих, або й невідомих раніше документів іститьсп у виданні повного зібрання твортп М.Бзкуніна та в то-ак "Архіву М.Бакуніна”, rao опубліковлнт А?лстердамським Їнстл-утом соціальних дослідкень^. Поруч з ікними виданнями цього я нституту - "Архіву Ларрора^" та "Архіву Смірнова"^, ці мате-тали дозволяють зрозуміти причини в\ичу*ешія учпеншетв Pociíí-ької секції від тнших груп сптЕвітчизників-еиігрантів у Шве!*-[ярт?, оцінити причини теоретичних * особистих розбіжностей між іими через сптгставлення різних свідчень безпосередніх учасни-:тв подтй.

Серти ридань офіційних документів Генеральної Ради МГР, іротоколтв і підготовчих матеріалів конгресів і конференцій Їи-■ернаціоналу також мають важливе значення для вивчення теоре-•ичного доробку членів Російської секції МТР, !х участі в боротьбі анархістської та соціал-демократичної течії в робітничому руст^. Особливе значення для дисертанта становила "Доповідь"

І.Уттна конгресу МТР у Гаазі, оскільки вона дозволяє побачити

[ ГОИРЛ /Пушкинский Дом/.-Ф. 293.-0п.Г-Д. 1495, Г496; __

Oeuvres completes de Bakounine / Publiées pour ^International

instituut voor sociale geschiedenis Anstordan par Л»Ье1іп1пв» -

Рагіз - Leiden, 107^ - 1976. - V. IV - V.; Archives Bnl'.ounine/

Publiées poiir L1Instituut voor Sociale peschiedenis. - Aasterdera.

V. I - VIII. ■

^r.avrov P. Years of emigration. - Do&recht, 197і*. - V. II.

^ "Вперед!" Иптериялн их архива В.Н.Смирнова.- Doarecht*r970.-У.П.

ь Генеральний совет Первого Интєрнациоіала. 1868-1870. Протоколы и Документа.-М., 1964; Генеральный совет Первого Интернационала. Î87I-T872. Протокол» и документы.-М., 1965; Лондонская конференция Первого Интернационале. Протоколи и дикументн.-М..ГЭВ9; Гаагский конгресс Первого Интернационала. 2-7 сентября Г072г. Отчет и письма. - М., 197? і т.д. ®

результати ідейної еволюції учасників Російської секції в ос> ній період Vf існування^. Серед цієї групи документів певне ; чення має: й листування діячів Російської секції з К.Марксом, іншими членами Генеральної Ради МТР.^

У дюсл »даеинг пропагандистської діяльності Російської с і ції важливу роль р.ідтграг. орган Російської уекції - "Народної Дело"^. На відміну під цього видання дослідники значно нениє уваги приділяли лігшому ииданню, в якому брали участь "народе дільці1' і понад flbà роки редагував М.Утін - газеті "i^ali'LÊ Матеріали, <яо ви їдепт в цій газеті, як і сама редакційна пол тика М.і'тіке ьідбш-ас вся глибину занурення учасників Ростйс і:о" секції в поточну діяльність Інтернаціоналу в Швейцарії, намагання протидіяти анархістам та ішшм опонентам маркеіссь більшості Генеральної Ради МІР. Публікації Російської секції знаходимо в паризькій і-зветт "і,а Г.га-scillaise в бібліоте "Народного Дела" то;ао. .

Публіцистичні статті керівника Російської секції протяг 1867-1871 pp. п журнал т "Вестник Европы" дозволяють повніша співставити радикальну ¡{розеологпо Угіна в "Народной Деле” г його намаганнями вплинути на свідомість ліберального читача МУривлу в Росії; "

' У вивченні ідейно-теоретичні« поглядів.учасників Poctfic кої секції МТР важливим джерелом є мемуарна література. На жаль, спогади М.Утіна про його діяльність в еміграції не збе реглися, а спогади К.Баргеньової носять фрагментарний щодо і го періоду характер. Проте рі^нї епізоди, ьяушп характер®1 зустрічаємо в мемуарах учасників революційного руху, паприк;

* Гаагский конгресс -Первого Интернационала. 2-7 сентября 1872 г. Протоколы и документы.-М., 1970,- С. 32 г-¥£<£■.

^ К.Марке, ¿.Энгельс и революционная Россия.-М., 1974; Переписка членов семьи Маркса с русскими политическими де телями. -М., 1974. '

® ’’вреднее Дело, Gùiievo « .1868-1870.

^ L’E^alitè, - Genève і 1B70-IB72.

. La tlarsÊilloiae, - ï-exie, IB^O,

• . - гз - с

М.Сажина^, П.Кропоткінп^, А .Слепцова^, Л. Пантелеева^ тоню1". При встй суб'єктивності, у своїй сукупності такі даерела дозволяють оцінити певні переконання та вчинки діячів Російсько' секцтї, зрозуміти характер їх впливу на сучасник in. Природно, такі спостереження понинні корегуватися іншими документальними свідченнями .

Загальний стан джерельної бази з .історії діяльності Російської сєнцтї ИТР, різноманітні свідчення її теоретичних псмуктв відзначаються достатньою повнотою і багатоплановість. Напвнт документи двїд-ь можливість простежити витоки формування поглядів "народодільціь", ьиечоти їх теоретичну діяльність у міжнародному робітничому руст, аналізу рати аміни позицій утінської Групи стосовно принципових питань революційної догматики.

Науково-практична аначіг.мість дисертації полягає, пера за все, в розробці г.акливсї, актуальної f до цього часу недостатньо вивченої наукової проблеми, критичному осмисленні на сучасному рівні науки досл ідлуї.аних рантів окремих її аспектів. Фактичний катер тол, що містяться в дисертації, основні її положення і висновки мочуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії Міжнародного Товариства Робітників, європейського робітничого і соціалістичного руху останньої третини XIX ст., у педагогічній практиці при питанні загальноістсричних і спеціальних курсіп на історичних факультетах вузів.

Апробпиія дисертації. Дисертація прорила гсебічну апробацію і її матеріали доповідалися на міжнародній конференції "Росія та закордонні слов’яни" /Москва, Г99І р./, на Всесоюзній конференції по болгаристнці /Харків, 1991 р./, на Всесоюзних конференціях/Москва, 1988, 1989 рр./, на республіканських наукових т науково-практичних конференціях: у Києві /1990 р./,

J Сежин Н. Воспоминания о Н.Бакунине. - М., Г9П6.

* Кропоткин П. Записки революционера. * H., 1988.

^ Слепцов A.A. Заметки из ?егради // Н.Г.Черныиеьскнй в воспоминаниях современников. - Сарано?, 19W - t»I*

^ Пантелеев Л.Ф, Ща воспоминаний прошлого, С.-Петербург, 1905.

® Революционер« 1870-х гг. Воспоминания участников нзролшчэй-кого двюенігя в Петербурге.-^,, 1966; Тучкога-Огарвга H.A.

Boa поминания.- И., І9Й; Чарушин H.A. 0 даярко« проалсм. -И., 1973 і т.д.

Чернівцях /1989, 1990 рр./ та в Одесі /1992 р./. З теми дослідження огтубл гкорано 7 ствтей та 7 тез доповідей та повідомлень. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри історії нового та новітнього часу країн Західної Гпропи тп Північно? Америки 'Чернівецького державного університету імені К;р і я їедьковича та була рекомендована до захисту. ■

II. СТРУКТУРА І ЗМ7СТ РОБОТИ

Дисоптація сипдаггься з вступу, трьох глав, закінчення та списку основних даррел і літератури. Змтст вступу викладено вице.

У першій глапі - "Дорізування світ'огляду засновників Російської секції МТР" - розглянуто генезу революційних поглядів учасників Російської секції. Головна увага приділяється тим з них, якт відіграли основна' роль у діяльності Російської секції. Насамперед, це стосується М.Уттна,- А.Трусово, К.Бартєньової та

О.Лєвйиової . На архівних матеріалах, документах т за допомогою критичного використання мєчуарних свідчень реконструюється становлення політичних позицій засновників Російсько? секції, починаючи з періоду їх опозиційної діяльності в час "Великих реформ", який визначально вплинув на громадську свідомість майбутніх "народодільцтв". .

В главі детально простелено змтни в поглядах цього кола діячів з часу їх появи в еміграції, де вони опинилися в результаті поразки революційних спроб в Рссі? на початку 1860-х років. Показано основні етапи становлення окремої "уттнської" групи молодих емігрантів, яка спершу активно співпрацювала з старшими емігрантами - М.Ьгарьовш і О.Герценсм, а надалі розійшлася з ними через намагання відігравати, самостійну' організаторську та пропагандистську роль щодо російського революційного підпілля.

. Розглянуто такси; становлення тимчасового союзу цього угру-, пування російських емігрантів з М.Бакунтним, результатом якого стале поява журналу "Народное Дело". Відтворюється визрівання розбіжностей між М.Бакунтним + прихильниками М.Утіна, спростовуються деякі твердження анархістських авторів про мотиви та характер конфлікту мі* ними.

Після безрезультатних спроб порозуміння і налагодження по-аитивної співпраці и еміграції, утіиська група включається в

• - 15 -

діяльність Женевської секції Інтернаціоналу. Прихід в Інтернаціонал виявився для цих емігрантів рятівним поворотом від набридлої та безперспективної "хатньої" суєти та чварок в середовищі російської політичної еміграції у Швейцарії. Логіка псшу-ку власного місця в революційному таборі, розрив з старшим поколінням революціонерів спрямовують енергію "народодільців" на служіння "інтересам робітничого класу", "справі Інтернаціоналу". Розмежування в Романській федерації на прихільниктв Бакуніна та його опонентів сприяє пришвидченню формування окремої Російської секції МТР, яка мала на меті поширити вплив Інтернаціоналу на Росію, на слов’янські країни, а в ближчий перспективі перехопити організаторську та пропагандистську ініціативу від М.Ба-цунтна в МГР, Ці плани зустрічають повну підтримку К.Маркса, Й.Беккера та інших діячів Інтернаціоналу. Формуванням Російської секції та налагодженням її співпраці з маркиівською більт шістю Генеральної Ради Інтернаціонале завершується становлення основ ідейно-теоретичних позицій утінської групи учасників МГР.

Друга глава - "Ідейна еволюція діячів Російської секції Інтернаціоналу" - простежує дальший розвиток політичних поглядів учасників секції рід часу її прийому в МТР. Основна увага приділяється принциповим моментам становлення теоретичних позицій учасників Російської секції. Такий розгляд здійснюється за допомогою порівняння поглядів членів Російської секції з теоретичними засадами вчень К.Маркса та М.Бакуніна, з загальним розвитком робітничого руху на Заході т, частково, з розвитком російського революційного підпілля.

Внесок "народодільців" у розробку революційної теорії був неоднорідним, суперечливим як за змістом, так і за результатами. Вторинний характер носили їх зусилля розглянути соціально-економічні аспекти тогочасного розвитку Європи, місце в ньому робітничого класу, селянства та інтелігенції. Більш продуктивними були спроби "народодільців" У розв’язанні проблем теорії соціальної'революції, а саме співвідношення пролетарської революції на Заході Європи та соціального перзвороту в Росії. Зокрема, учасники Російської секції намагалися вирішити питання взаємодії’ рволюційного пролетаріату та селянства, кіднайти місце російської общини в майбутніх соціалістичних перетнорениях до того, як капіталістичний розвиток знищить цей колективістський

4єіішеи. Автор звертає увагу на взаємовпливи розробок утсіи кір Ростііської секції та поглядів К.Маркса з цього питання.

Теоретичні аспекти поглядів "народодільцтв" т проблемі "деркавнісгь і революція", "війна загарбницька і громадянам війна", роль і допустимість революційного насильства пивною мірою розкриі-ае діяльність секції під час франко-пруської ві ни, Паризької Комуни 'Ш?І р. Проаналізотні публіцистика, лис вання та практичні дії членів Російської секції дозволяють г бачити їх розбіжності з анархістською точкою зору на принциг ві питання революційної теорії та солідарність учасників Рос ськсї секції з аолшечтич, якт в іде гас валися марке твськои більшістю Генеральної Ради МТР. Позіїція останньої мала визнз льне значення для "народодтльцтв"і давіть тоді, коли вони пс радньо притримувалися відмінних від точки зору К.Маркса і Ф. гельса поглядів /зокрема но характер франко-пруської війни/.

Вперше простелено еволіоцію поглядів учасників Російське секції на національне питання. Вивчаються їх спроби об’єднав під своїм керівництвом діяльність слов’янських революціонері які спгг.сгавлгшгься з подібними ж намаганнями М.Бакуніна. Пс оано зміни позицій "народедільцгв" з націонал'.ного питання у порівнянні а їх ставленням до "польського", "українського" г тання п:д час діяльності "Землі і Волі" тс періоду ієну Баші* "молодої еміграції". З основних проблем революційної теорії, які вирішувалися учасниками Російської секції автор порівнює висновки утінзької групи учасників ИГР з їх попередніми погл дами, з позиціями соціалістичних теоретиків, які вплинули на світогляд "народодільців". Послідовно простежується, як спр;: вання теоретичних зусиль учасників Російської секції переорі т#вуєї‘ься зі служіння гнтереісам вітчизняного революційного у на підтримку та ототожнення їх власних поглядів з запитами \ бтшчого рузу, представленого Інтернаціоналом. Особлива зна чзкніІЧіала підтримка "народодільцяш" соціал-демократії, що мупалася, її ідей створення партійної організації робітничог нлас.г, пропаганди політичної боротьби робітників. Сприйняття сад соціед-дємокрагичної догматики йк взірцевих для роо'ітнич руху і для вітчизняного підпілля характеризували основний зм ідейної еволюції учасників Російської секції за час її дінль ті в МТР. '•

• - 17 - . .

Третя глава - "Місце Російської секції в боротьбі ідейних течій в ІІТР" - визначає загальне т особливе в позиціях Російської секції з головних проблем теорії міжнародного робітничого руху, перспектив його революційної боротьби, з тих питань, які псстаг.алп у порядку денному в Інтернаціоналі і призвели до ві-доярзмлення різних його фракцій в самостійні ідейні течії, а надалі - в окремі міжнародні організації.

Розглядається антибакуністська діяльність "марододільців" гірстпрсм 1870-1872 рр., з’ясовується обумовленість і характер розбіжностей мі;" бзігуїпстами - 'гюііши МГР і Російсько» секцією Інтернаціоналу. Пропагандистська діяльність Російської секції, слршавщга на викриття ішгативнигг сторін діяльності М.Еакуніна під т>яо його ссг.'зу з СЛ!епасвш< сприяла актуалізації "нешевсь-ко“ справи" ян проблеми дискусії серед членів Інтернаціоналу в Романській їївеїіфртї, на стсргнпх соцтал-дєиокрзтитюї преси . Нікаїгшіш, з іїеих соціалістичних виданнях. М.Утіну вдалося поруш:?!! рлд еооняих питань революційної теорії та, насамперед, ат:ши революціонера, дтГ:ї;ї важливих висновків иодо цієї справді, гзпебної сторінки історії революційного руху. Водночас, привертається увага до суперечностей у власній теоретичній позиції учасників Російської секції в ставленні до М.Еакуніна, до революційного аморалізму С.Нстаєєа. Бажання учасників Російської секції, виконуючи завдання Генеральної Ради МГР "розвінчати" Ба-купіі;а в огпх членів Інтернаціоналу скеровувало вчинки "народо-дільців" на шлях перебільшення реальних та удаваних "гріхів" М.Еакуніна та бакуністтп, знецінювало результати їх критики анархістських засад особистою упередженістю та кеоб’єктивністю окремих тверпдень представників Російської секції. Автор роіглпдає динаміку внутрішнього конфлікту в Інтернаціоналі не на основі пошуку "винуватців" його розколу, а вивчаючи об’єктивну обумовленість зміни ідейних орієнтацій активістів робітничого руху з гасел пролетарського універсалізму до практичного створення партійних і громадських організацій робітництва’за національними! професійними принципами. Зроблено спробу з’ясувати роль т значення діяльності Російської секції на стороні Генеральної Ради УГР як складової формування західноєвропейської соціал-демократії, процесу її теоретичного та організаційного відмежування від інших ідейних течій в Інтернаціоналі. Проаналізована відповідна

теоретична спадщина Російської секції МТР, досліджені основні мотиви солідаризації учасникгн секції з маркствською більшістю Генеральної Ради Інтернаціонадо . Це дозволяє зробити висновок, що в ваьая'гї!'! иі-лфракційній боротьбі в Інтернаціоналі остаточно визначилися власні тдеііні позиції "народодільців". В негативному плані- це з’ндчило заперечення анархізмп та бланкізма та їх теоретичні!); настанов, а в позитивному - підтримку та розпов-єюдкетм соціял-цемократгічних ідей і гасел в тому вигляді, в якому вони існували на початок 70-х років XIX ст. Боротьба з М.Еакунгшм, то почалася ь иелах змагання учасників Російської секції за лідерство серед емтгрантін-співвітчизникіп, перейшовши на грунт Інтернаціоналу, трансформувалася до принципово, го теоретичного та ідейного конфлікту. Спершу союз а К.Маркс ом і силами, що стояли за ним, виглядав як тимчасове партнерство у боротьбі зт спільним ворогом. Конфлікт, через втягнений в нього все більшої кількості учасникіч, втрачав свій особистий характер, вплицув і на трансформацію ідейних позицій учасників Російської секцтї. Послідовний антибакунтам приводив їх до сприй няття його головної теоретичної альтернативи - ідей саціал-де-мократтї, визначав визнання діячами Російської секції соціал-демократичної догматики та партійної організації як взірцевих для розвитку міжнародного робітничого руху. В контексті цих-змін погляди членів Російської секції отримують все менше підтримки серед російських революційних емігрантів, віддаляються . від російської революційної проблематики, натомість спрямовуються на пошук оптимальної моделі здійснення перетворень в інтересах саме робітничого класу в країнах Західної Європи. Теоретичні позиції Російської секції остаточно набувають значення феномена, то визначався г скеровувався логікою ідейного розвитку західноєвропейського робітничого і соціалістичного руху..Разом з ццн, активне намагання учасників Російської- секції затвердити в якості панівної доктрини МТР еоціал-демокраричне бачення перспектив робітничого і соціалістичного руху сприяло остаточному розмежуванню МТР,.його фактичному, а після Гаврського конгресу і формальному розколу на двт ворогуючі частини,жодна з яких не спромоглася набути маслігабу згшиву та значення попереднього' МТР ІЬ64-І8?2 |р. '

. У закінченні підведені підсумки дисертаційного дослідарн-

я, узагальнено розгляд штоків, ідейної еволюції то результати теоретичної діяльності Російської секції МІР. Робляться исновки про головні фактори, які вплинули т зміну світогляду тінської групи російських емігрантів у Швейцарії, про те, чому аке ця групп розійшлася з усіма прерстариикэчи дітчигнлної со-;іалтстичної думки т ідукала пихід з організаційної та' ідейної ризи російського революційного табору в новітніх захтдпопвро-ейських соціалістичних теоріях. Включення в діяльн'сть МТР у вейцарії дозволило новій редакції "Народного Чела" знайти знач-о більші можливості для реалізації своєї енергії та екбіцій еред реального плину робітничого руху, стримати трибуну для ропаганди та сприятливий грунт для організаційної роботи в умо-ах демократичної Швейцарії. Протидія бакунізму і нєспркйняїтя, а виразом М.Уттнч "ультранародницького кредо" М.Бак'ніча сбу-овили пошуки діячами новоутвореної Російської секції такої ігури в європейському революційному руст, чия підтримка ксм-енсувала б власну незначимість організаторів Російської секції, а цю роль найкраще птдійшоп К.Маркс, його зацікавила і повчіс-ю влаштовувала поява лояльного формування серед росіян, до ких втн ставився з повного упередженістю та підозрілістю. Проте одальший розвиток подій, неординарна енергія М.Утіна, зростан-я його ролі як одного з ватажків Інтернаціоналу в романській вейцарії сприяли все тіснішому зближенню',співпраці марксівсь-ої більшості Генеральної Ради МТР т учасників Російської сек-ії. В процесі боротьби за "очищення" Інтернаціоналу від -"де-идентів" відбувається остаточне формування ідейних позицій чле-ів Російської секції. Спрямування їх пропаганди та ерганізатор-ьких зусиль неухильно переміщується з служіння вітчизняній ”ре-олюційній справі" на самовіддану боротьбу за інтереси робітни-зго класу, за збереження цілісності та впливовості МТР під зркствськоп зверхністю. В процесі протистояння'анархістською рилу МТР відбувається ототожнення власних політичних поглядів іячів Російської секції з основними принципами діяльності і эоретичними позиціями західноєвропейської соціал-демократії, о формувалася. Бри всій еклектичності поглядів "народодільців", зновне спрямування їх ідейної еволюції в бік сприйняття ідей тролетарського соціалізму" на основі соціал-демокрятичного вітогляду є визначальним результатом активної діяльності учве- .

ників Російської секції в МТР.

Як найважливіші автор виносить на захист такі пояснення:

1. Основи політичних поглядів учасників Російської секції МТР були сформовані історичними умовами розвитку визвольного РУХУ нарпдтБ Російської імперії на початку 1860-х років, впливом праць М .Черншіевського, О.Герцена, М.Огарьова, а такстс західноєвропейськими соціалістичними вченнями;

2. Ідейні позиції учасників Російської секції МТР є феноменом не стільки вітчизняної революційної демократії, скільки складовою частиною розвитку організованого робітничого руху в Західнії* Європі, в якому утіиськв група російських емігрантів брала безпосередню участь з кінця 60-х років XIX ст.;

' 3. Теоретичний розвиток членів Російської секції протягом її недовгого існування був незавераеним процесом. Російська секція не залишила виробленої, цілісної революційної концепції, яку створили, наприклад,Н.Маркс т М.Бакунтн. Але її учасники взяли активну участь у потуках рішень кардинальних проблем соціалістичного і робітничого руху на Заході, частково й російського революційного підпілля. Своїм ставленням до проблем: "ре-вол'юція і реформи", "політична діяльність і партійна організація робітничого класу", "пролетаріат і селянство" тощо, Російська секція значно випередила ідейний розвиток революціонерів-співвттчизниктв і вплинула на погляди членів МТР, революційних діячів слов’янських народів;

4. Пропагандистська діяльність "народодільців" стала складовою часткою загальної теоретичної спадщини МТР. Основне її значення полягає'В протидії бакунінському змовницькому революційному радикалізму та аморалізму нечаївщини, в намаганнях відстояти прагматичніщу, помірковану тактику розвитку робітничого РУХУ відповідно до обставин, що склалися в Європі на початку 70-х років минулого сторіччя. Напрямок світоглядної еволюції учасник їв Російської секції, обумовлений логіко» ідейного протистояння в Інтернаціоналі соцтал-демократичної та анархістської течії робітничого руху визначався сприйняттям і солідаризацією з основними теоретичними засадами західноєвропейської соціал-демократії, що формувалася.

- 21 - .

Змгст дисертації відображено п наступних основних нублі-

^ацтях:

1. Историческое знание о Русской секции І Интернационала// Зборник "Проблеми совершенствования национальных отношений."-Цепрцирорпно в ИНИОН АН СССР сгг 17ЛІ.І?вЗг.-У 40ГСГ. - 12 с.

2. Крестьянская обітт и ее место р рлзгитии социальноэкономических аспектов революционной мысли І№0-І870-х годов

/На материалах Русской секции Первого Интернационала/.- Депонировано в ИНИОН АН СССР от 28.05.1990 г.- № 41951. - 19 с.

3. Політична доктрина М.О.Бакунпт U Триоуна, 1991.-№ II, - С.33-34.

4. М. П. Драгоманов про російських революціонерів початку

70~х років XIX ст.// У кра Енський ^сторичний журнал, I992o- ff 6,-С.57-69. ■ „ '

£ '

Е. Славянские планы и связи Русской секции Первого Интернационала // Российское общество и зарубежные славяне. ХУШ -начало XX века. - Балканские исследования. Выпуск Гб,- Москва, Г992. - С.242-260.

' 6. Національне питання в теоретичних пошуках та в діяльності Російської секції Міжнародного Товариства Робітників /1870-1873 pp./ // Питання нової та новітньої історії країн Європи та Північної Америки,- Випуск другий. - частина І,- Чернівці, 1993. - С.26-44. '

7. Російська секція Міжнародного Товариства Робітників проти М.Бакунтна: до проблеми витогіів та змісту конфлікту // •

Питання історії нового та новітнього часу/ збірник наукових статей/.- Випуск Ш. - Чернівці, 1994. - С.З-І4. '

8. Особенности теоретиче,’кчхвоззрени{1 деятелей Русской сек-

ции І Интернационала // Тезиси ГУ общественно-политических чтений "Молодежь и актуальные проблемы исторической науки".- Черновцы, 1989. - С.83-85. t

9. М.А.Бакунин и Русская секция Первого Интернационала// Тези У суспільно-політичних читань "Молодь т актуальні проблеми історичної науки//.-. Київ, 1990. - С.І62-І64.

10. М.О.Бакунін та Буковина// Тези доповідей республіканської наукової конференції. БО років Воз’еднання Північної Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бесарабії з Українською PCP. - Чернівці, 1990. - С.37-39.

11. і!шбан Каравелое и русская секция І Интернационала // Теякси докяадон и сообщений Второй Всесоюзной конференции по болгарютикє/ II Дрннорскио чтения/.- Харьков, 1991, - С.71-72

12. Проблеми конфлікту мтя К.Ыарксом та М.Бакунтпш т

роль ь ньому Руської сєкцтї Міжнародного Товариства Робітник! /в курст нової історії/ //Актуальные проблеми исследования и ггреподяватт новсА истории стран Западной Европы и Америки.-Одесса, 1992. ~ С.21-24. „