автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Идейное развитие чешского рабочего движения в конце XIX - начале ХХ веков (1860-1918 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Идейное развитие чешского рабочего движения в конце XIX - начале ХХ веков (1860-1918 гг.)"

ЧЕРШВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНШЕРСИТЕТ ¡M. Ю. ФЕДЬКОВИЧА

^ Q í\h? №

На правах рукопису

ПОП lOpÍH Гвановнч

ЩЕЙНИЙ РОЗВИТОК ЧЕСЬКОГО РОБ1ТНИЧОГО РУХУ В К1НЦ1XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ (1890 - 1918 РОКИ)

Л с & 1~'3

07.00.02 - Всесвггня icTopia

АВТОРЕФЕРАТ дисертацина здобутгя паукового ступеня доктора 1сторнчних наук

Чершвш-1996

ДисертаШею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 всесв1тньо1 1стор11 В1книць-кого дердсаЕного педагог1чного шституту

0Ф1ЩЙН1 опоненти - доктор 1сторичнкх наук, профееор Гранчак 1ван Михайлович

лектор 1сторичних каук, профееор Кукурудзак Микола Григорович

пров1дний науковий сп1вроб!тник 1нституту слов'янозкавсгва 1 балка-н1стики РАН, доктор 1сторичних наук К!ел1цк1 Бела Йосипович

Пров 1 дна орган1зад1я - Льв1вський державний ун1верситет

1м. 1. Франка

Захист в1дбудеться^/" 1997 р. годин 1 на

зас!дс1дакн1 спец1ал1зовано1 вчено1 ради Д 07.01.02 в Черн1вецькому державному ун1верситет1 1м Ю. Федьковича га адресою:

274000, м. Черн1вШ, вул. Кафедралъна, 2 (корпус Ш .

3 дисертац1ею молена ознайомитись в Науков1й б!бл1отеШ Черн1вецького державного ун1верситету (274000, м. Черн1вШ, ,вул. Лес! Укра1нки, 23).

:лано ЖрУМ^х99? р.

Автореферат роз 1 слано "'¡'".Нууч?097 р. Вчений секретар спец1ал!зовано1 ради [л 1.В. Жалоба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЗРИЛГИКЛ РОБОТИ

АхтуалыЦсхь прсбляки 1стор1я випчення |деЛних течь- у. роб1тш;чому pycl на рубе«1 стол ¡ ть еьогодм) стае псе б)л>и актуачьною. Не зв'ясано насамперед s роакрпаченням сусп но1 души, вШиданштм naprlftmix та теолог ¡чип* догм, irse якраэ сьогодн1 в»дкрисаетьсй перед досгЧдншями "чикшт:"'. ранше ваборонених тем, тем, fkí ввахалися неактуалышми ; «ав1ть порогами роб1тыгсоыу класоШ. Ягадо л досл1днк'; ;*'; дить до них э точки гору о0'е»;тив1юст1, 1стсрикму i npaBjsv-í • г.оет!, то виивляеться чямако щкавого п cnl лстаяле.ш1 з сьо-годь-ниям. Одним 1э таких питань, па гая пог.ияд, s питапна lcToplT чеоьксго рсб(тсичого руху, Лого íдеПко-полiтмчного ■ роапитку в к.1нц1 XIX - на початку XX стол'.ття. Якрзгг тод1 виникл:! но?1 гйчП . !• напрпиш, Зормувалися концепцИ сусп!льного рогвитку, як1 i сьогодн! е актуальными для правдивого виоп1гл;-ння чзоьга! 1 стор! ¡,. icTopt ï роб1таичого V нацУочально-БИавольного ру>.;>\ Якрав копцешп! рубеяу" стол1ть •• t викликають сьогодн; .жвав1:Я 1нтерес у !сгоркк1!з, фиософ1в, пол1толог1п. Вони мпжуть у ЛК1ЙСЬ Mlpl допомогте 7 ЕИр.оС- • лени! суоп1л1'Но-пол1тичН71 та еко:юм1чноГ кснцетш у пост-комуШсткчнтау е;'сп1льстЫ .

Природньо, и.о 1дейннй розвиток чеськогэ роб1ттжго руху розглядатимегься е. т1сному ssasHoan'í.'íKy а рогвитком Р0б1ТНИЧ0Г0 руху В /'ВСТр0-УГ0р1!ШР1, э д)ялыИсгп його

лирр1в у Дгугг-лу 1нгерндЩоНчл!, нл фон1 актнИв^Ш городе таргькк* ш'егуШв. кироюго рормлху патс.чальио-аиш'слъно; боротьбя в к1нц1 XIX - н-.' початку XX ст. я чскнрхИ Гамбург в. Разом з тим, в я< кументлх. дЫльнгст! napTí.t, rpyrr та скремих тИдомих д1яч1в норяд э посЛ?,:бнИ'Ш моментами ьвл'л mi cae с?рйо:.н1 лрррахунки й ' упущения. ' Лл1д п1дкрес.«тп да.:-для гас кзж^имй ли<5ий 1еторичний доевI д - ] поэиг.г.ишй,. ' I нсгатиш.чй. Влвченн.т дося1ду вчжливе не т1льки для вироОл«н-.

ИЛ О'.ЛЬЛ ГЛЧ^О'.СОГО погляду на Х1Д C'/Üit1 ЛЬНО.ГО рСЯМТКУ ДД.Я '

риявлгяня , його iai;oiK>Mip;iocrP!l ! «чсладностей полемодИ -, ptíMUX ТОНД. НЦ1Й. Лктуалмчеть uonríCw.iq' рогроОкк, Нпч;р M чоонсого р.эгЧ'пшчого руху, осол.ито його- '.дспиого. рачент^у. , 1кдр|олу руб-'ху дпох стшт- - XIX i 'О. миаиня»»»-.тат'-д-»»»-

- г - °

обх1дн»<Л ( 41кв1даци С1ди>: пдям в чеськШ icropll, ак1 отворювалиса ёв1домо догматиками марксистоько-ден!нсько| lcioplorpaijil 61 лш як sa 40 рок!в II фуккцЮнування в ко-дшш1й Ч$№. Якраа тут догматиэм шсления, парг1йнЮть та 1д§одог1я аробкди чи не найбиьш негативн'/й вшив, виробився певний стереотип "досл1дник«.-марксиста",> для пкого Головины було не об'ективне внсв1тлешш д1йсно* картини чгсько! ICTQplI, а в угоду парИйнии функцЮнерам покаауьаг;и цю картину в крлеому дзеркал1, роблячи вигляд, що вона в i рна.

Kpo«ojsuri4ai реши - к1нець XIX - початок

ЭОС ст., це гажливий пер1од в юторП чеськога роб 1ткичого руху, коаи б непрост)й ситуацП, у вааемних диокуо1ях pi зшх напрямки, груи i парий вироблядиея тактичн! 1 стратег 1чн1 установки в|дпов1дно до ситуацП в монархП Габсбургов, в!дбувоя перзх1д_81Д 1Д81 эреформовако!, демократичной фе-дерал1аовано1 Австро-Угорвдши до неоСШднос?! утворення не-залежно! Чехословацько! держави в роки перш! cbItoboI в1йии.

Тери®ор1ад«Ц ршзд досд12$аз»«1а - Чеськ1 зеши як ко-лишня складова чаотина Австро-Угорщини, it sax1дноI частики -ЦюлейтанИ. Вони вайшди пров!дне м1сце в економЩ1 йо-Hapxtl, процент ките.ив, ¡до ваймалися кайманов працею, був тут вайьждим (67%) по 61дноиенк» до воього активного ласе- . дення, Иасавий роб1тиичий рух сприяв утворенню раб1тиичих партЩ га орган1еац1й, провIднl поаицП серед яких вайыа^а Чехосдав'янська соц1 ад-демократична роб!тиича Парт1я.

Сваи шдесшаго здсви^&эдха ma. На розвиток радянсь^о! . }стор1ограф1 J тема,. яка нас Шкавить, валивали р1ая1 фактора; трудной! в ваовоенн! пераодязрел, роб1т в1домих д!яч!в роб1тничого руху ЩслейтанИ. I все-таки осиошшй фактор, «кий обу.-овив еначи! прогадини э об*активному висв!тлекн1 складнеI глртинй розвитку робтичого руну !е Австро-Угор-ешк I, в, тому числГ 1 а Чеських ееилях, зв'язаний, на наш рогяяд, в 1НШМИ поб1чними обегаышама. Так звака пол1тичиа доц'лцЦсть рааом 8 1дешог1чними конструктями серйоашм

фшом, МОЛЛИВО В 0Ь"ЬШ|Й Mipl. Hi* при вивчэшп 1Н0ШХ icto-

ри'угох проблем, гальмували науков1 розробки.

В укратсиай 1сторячн1й л!тератур1 до цих nip немае 0(]ец1йл'ьних праць, як! Сезпосередньо присвячен1 дейному розвнтку чеського роб!тничого руху на рубеж! в 1 кiь. Хоча

окрем! Аспекта ulsl проблема в р1зн1й Mlpl так чи -такте зач!палнся рядом рое1йеьких 1сторик1в. Прн цьсму сл1д пгдкреслитн, цо перевакнз 61льш1сть 1з них вивчайи вин-зан1 питання в дус! встановленйх марксистських догм, класо-вого та партийного принцип1в. ; 1 як резулымт - в' загалынтх моногрпф1чних досл1дженнях, працях : тышх автор1я, як Е.Руб1нктейн, Я.Ь'.Шмераль; С.Оънанян, В.Швейцер, циому ряд! статей вивчались перл э-з все економ1чи! проблем« t клаееад. Соротьба, а иейиий роувиток роб1тнячогс руну, mió ¡ зачШазея, то в еви'-:айн1й догматичЮй схем!, А це означало, в>о позитивно ощнювались tí л!дери чи теч11 або гнртП, як! заявляли про в1рк1сть маркс;тму-лен1н1зму í пролэтарському. 1нтер;!ац1о!ки:1зму ¡ негативно - як! шукали нетрадищйп1 ■ хи 1 методи досягнення «оставлено} метн J обов'язкбво 6pax¿>-вували нацЮналън! особлМвдст$ сю!х кра1н.

До питень як t роэглядалкся в поьШному дус1 неделить i тема "Велика Жовтнева соц1ал1стична револкШя I дол1 Hápoflii Чекословаччини". Бона наложить до числа тих, як! дали наЛб1лызу по г(1лыюст1 д1тературу, аке виьчеиня II бу^о'сд-HociopomüM. Акцент робипоя переважно на ревавд1он1зу1очу сторону в пли г. у Жовтня. Роль же Лктневс! буржуазно-демократично! резолщП виявилась не Илшипрпмэьшрною, aje 1 js-як1 II досягнення Пули переведен! в актив Ковтня 'Оно • аняЬй-лооя, наприклад. в иадэвичайно спроденому пгтанн! про наган-ня нь-аалеянопт! Пслыд1). Матер!зли про негативке стзплзнкя до не.сл1дк!в Жовмзвого перевороту з! сто ¡«ни р!энях к1л ¡ пол!т1;Ч!;их парт1й Чрськи:-: земель пр^тично (гниргвалис^ досл1дниками. Ь шлему из отримагсо достатвьоГ Ооноси пояснена причин посилекня ¡ пмИщеннл р«1*;рмКч>у в егрог-?йсько • му, /i тому числ! 1 чесг-кому. робiTutVjuy рус!'; а ецн^го боку ) бамс-шн:' Сурдуа.чних пол 1 ti ¡к! с до' .1оцЬ\лького рефорш-торетва, з И'шого боку, • а',- -маОуть/ якрлв ^rcíV úuuf;. : «е . сошал-реформ18М 1 буржуазно риформаторстпо Иним -Ь 1917-1Р30 pt., хоча Г чаегкове, наеуотр!ч одик одному, ctí>8 одн1ер 1л оонов перебороння ¡сризи кашталютично! ' сиетэмя ' факглром, whí cipuíií И подалыюьу саморэззитку (t''далеко не в rfpüiy сторону г точки зору pxwcity ib'4UU»Hít H.v.

Природ-им», що 1 чехословацька Орлугичт 1стор1огриФ1»' м1жмхгпного перIоду мило упм-и апертпл* на д»гл I допкм и».-

таць чесымго роЫтничого руху кгвця XIX- початку XX СТОЛ1ГГЯ, на фориуьания (дейанх теч!й та Ix стратег1чн1 та тактичн! установки.

Галрвиою т*Щ$Щ1ею Щслявоецна! 1еторично| науки в Че-хословаччиш Суло витюэеннн . традиц1йннх Суржуааннх на-ррямк»в 1 шк1л, яНе в пев al oeplom часу набирало необгрунто-ваыо р1иучий ) беакомпром!сний характер, 1 поот1йне роаши-рення впливу мс-рксистська! методологи. Ka цьому шляху шли мксце I pteiü KpaôKOCTl в оц1цц1 спадщини 1 ревультат1в jiporpecHBKOÎ буржуазно! lcroplorpa^t 1, 1 догматичне п1вна-вальних принцип i в ьарксистсько1 иетододогП. Все цз не могло не в1доСразип1сь lia 1стор1ографП Чехословаччики.

• Результата, досягнут! чехословацкою 1стор1ограф1ею у вивченн! сощально-екошнчна! га рееалвд1йно| тематики, с эначюад. Разом в тип, переб!льиена увага до дано! тематики ррнвела до одностороннее?! у Еисытяенн! роевитку еуопшст-ва на р}вних етапах, нав'яэуваикю 1 поширешш догматизованих о«1док вааыдвих проблем шяумого; 1деолог1зацИ п1дход1в до род1й ново! \ нов1тцьо1 IcToplT, викривленив реального гПвнавального яроцесу. Спроби переборот» зсташвлея» обие-яеная » 60-70-х poitax аусгрШ! сильний onip оф1ц1йних к1л. вцкликали неаадоволення I нав 11'ь протест у профзс1йноыу нау- . ковому серадо»ищ1.

' . Неправом 1рдаш вияеилась 1 шдвкщена увага до досл!д»ен-ня реводюШйно! .боротъби яерш sa все робИничого класу, (гноруючи при цьоку роль (нших еуспиьких KU у револвд!йн1й боротьб! на plBtnrç етапах розвихку.

-." На чехословацьку ЮТорЮграф!» 1дейного розвитку чесь-кого роб1тцичого руху на рубеж1 столт впливали под1тичп1 га 1десло:1чн1 фактсри. . Тут ми бачиыо посилзння впливу пол1тични" установок, як1 ор1ентували Ечекгх на тлумачзння 1елоричких проблей a cispral пол»тики, ввернено! в мнулв. Цри вс1й р1вноыан1тност1 думок дошнувала уява, що cou i ад,-демократ I я - яри-глужкнця кап!тал1ст1в i що НОТ - едина револщШна napTifi, яка вахншала 1нтереси народу. В кривому uaepKáuit еобрадалось розсгакування сил у мин&родШй comas-демократ П, досвЦ; б/д1вництиа парт II б1льшовик1в оц!новавск як едино в!рний, пало враховувалаеь С!;чшф1ка Аьстро-Угорщини 1 в тому числ! Чеських земель, аамовчувались

або перэгфучувались теоретячн! установки аеревадиШЯних парт!ft i л1дер1в, давалась 1м опрощена, виг1дяа парт!йн!й пропаганд! оц!нка. В парт1йиому буд1вницгв1 ■ зраексм лля lcTopraclB був доев 1 д буд1внкцгва парт И 01льшовик!в Б. I. ЛенШим. Але якчо сумн1ви недопустим!» то немае 1 роз-вктку науки.

Як в1домо, переборонил схем 1 доги, порода;них класо-; бою, парт1йиою 1деолог1'«о почалося т1льки а сереДини 80-х ;рок1в, алз 1 то 6С1Я8КС. До цих nip нема-з роьгорнутого, ■ цШсного досл1джешш про специф1чно чеський шлях до ,.соц1ал1гму, про ьнесок Ф.1Ьдрачека в ци проблему. Автори й!лыге у ваг к прид1лнли досхадженню д1яльносг1 Б.Пмераля, ва-лиа-аючи в сторон! той момент, цо якраз &1н, Шм--раль, спри-Ашв марксизм, як догму, яка но вимагае оиовлення..'■"Ees суш!ву, йсго д1млы!)сть багатогранна, прагненнл. до едност1 робгтничого руху - щире, алс в1н, на ¿падь, ае аум)в поб&чити нових яяищ у рсб1тничжу pyel, необх!дяос^1 а'еднаяня pésó-люцШ'оТ беротьби в реформами 1 ряд 1 шшх.

■Еогримуючись мятодолоПчкого 'принципу 1сторизму, дооШ.чзккя в той же час не мояуть абстрагуаатися В1д життя. йагромзджеиога га тиул1 десятил!ттп гоц1ального дасв1ду. Таким пяном, при оЩяц! |деЛкого розвитку четкого pofllrrot-чого ругу в К1нц1 XIX - на початку XX ст., револш lítaoro I р?форм1стського напрлмк1в, завдань, лк! стояли перед трала-тзр1атом, ссц1ал-демскрат1ею, Ингами роб1тнИчими 1ирт!ями 1 орган 1аац1ям!1, гадливо зрпховузати не тиькк об'ективно 1сторичнэ полотно минулего, але 1 реал 11 сучасного гв1гу» hobitkI тенденцП ровзитку 1нтернац1отлыиго роб1тчичото . руху a Betel цнвШзацП.

В 60-1 роки п1д час короткочасчого пстепя!нн-л пэр!оду "IlpastKoI не они" виходичь ояд досл1дже1п., и яких агтори на-, магалис!. ölnwr сб'гктивнт нШйти до bucbIтления ряду проблем чясыздго роб1тничого руху. Так, з-пд пера Эдеьека Ион* ле, автора рнду книг в 'оторП чеського роб!т1шчога руху. наиисатих в повиШй сф'цюэу. виходять цуг>л1кац!1 а проС*ем нац(стал!эму га 1 нтер1гац)онал 1 вму в po5J• ничему pyel Авс-тро-Угорцчии - "Го^1.тл-домок|«т!я в ГаосСур,ськ1й монарх 1! j чеськр пктання" (1>нног"Ч>. tW>r>-¡9Ci7) (Sollo Z. Ole SsiabJtwkfitt m di r Hit' l<uryer Monarchie „und <il<

-.'.'.. - б -tscheqhi-Ohe Frage, //Archiv fur Sozialgeschichte. -Hannover, 16(56-1067. -Bd. VI-VII.//),"4ecbKa аоцюд-демок-рат1Я: Ш* кацюнал!змрм i 1нтернац1онал1змом" (Ганновер, 1969) (Solle Z. Oje tschechische Sozialdemokratie zwischen National iswis und Internationalismus. //Archiv fur. Soziale*schichte. - Hannowr, i960. - fid IX.), "СоЩадЮтич-Ийй роб1тчичий рук 1 чеське питания. 184&-1918 (Прага, 1959) (Solle Z. ScEialisticke ¡rélnicke hnuti з ceska otazka 1848-1918, Ffßha, 1969.), СШвставляючи позкцП кер'.вницт-ва обох парЦй - еегальноавстр1йсы^э1 .та чехослав'янсько1 . соц^ал-демркратичнр рарт)^ - 8-Щолле в1деначае, що, незва-)ка»чи на юсанои у подходах до нацюнальних проблем, основании прищшпаш?• функц} онувфшя aBGipiйськоI соШал-деыократИ були "намокал tria еамост1йн1сть 1 м1*народна сол1дарн1сть", : в|двдапчц щщ самим piзкий ¡годи на нац1онад|ег1в та ¡нтер-' наШонал1ст}в. Цей принцип стае лануючим п!сля реорга.ч1зацИ , ^iapilî на принципах Н&Ц1 опальноI:автономII.в 1897 род 1.

. 3-Я1Д пда. в|домого чехосдовацщого 1сторика З.Карн1ка ' . В 196S - p. vjr-; Праз1 виходить моногра$1я "Соц1ал1сти на роа-'jsopljocl, Т?10сбург, Масарик- аба Шмврадь" (KarnlK Z. Socialiste na rizcesti. Habsburg, Masaryk Smeral? -Prahay IS58)V; Рраглядаилш в широкому спектр! перевалено в-традищйшх догиц1й чеський кацюнально-вивьольний 1 ррб1т(»кцц^ рух, пер1оду перш! cbItoeoI вШш, автор;поряд з 1 нщшц точками ! вору »1дстоюв .1 таку: vPocia, - .п1дашоавго1.. Бр«01С!>киа иир 1918 р., кинула цапризводяще чеський нац|о}1йльког]^1?врльдаД рух . i тому. в1н п1иов на зближення е Заходом. На^нд чи ыоада сьогодп1 погодитися. э. такою точкою, вору,•' у.' - • ~ ' .■;',.. у ' .•■.:■-■' ,

Ряд ;во1х доел 1 день в чехословацько! ЮторИ XIX - по- -. уатку XX .г, присВятиБ О.Урбан. НайбШш груптовна э чих мо. нограф!я' !'Черьке суспиство. 1846-1918", .видана у Ilpasi в ,1982 р. (Urban 0, СеяКа spo.leci.ost 1&48-1918. - Praha, 1935u Е н 1 й автор висмглюз майже весь -комплекс проблем-!У)&8ктку,ч<гоького суеШьства у вкаваний церЮд. Олираючиоь ИП ¿пкумаати, багаточиссльн! apxlsn! матер 1адш, пращ в!до-инх иолничних д1яч1в .-ого чзсу, ь тому числ1 1 Л1дер1в роСНиичих партШ, автор проанал!вував тактичш й п,-ограмн1 установки piрних парпй, ,ррган1заи1й, окремих ос1б на ptaimx

етапах ¡r-inoro пер)оду чесько! ! отор! I, показав Форми й мето-ди боротьби ьа наШональну неаалежнють бклочяо до прого.то-шення Чехогловацько1 республ1кн в 1918 р. В1н перший дье '<;■">-еу, . позитивну оц1нку процесу федерал!эац11 австр1йськэ1 еоц.1ал-демократично!- партИ1 в 133? р., в и 1 лому ряд1 чо-мент1в, особливо в оЩкках кац!ональних проблем Австро-Угор-гини в1дходить в1д традиц1йних, задошативочаних оц1нок тих чи 1нших под1Й чехослоиздько1' icroplT 1840-1913 рок la.

Ыдокий чехосдовацький 1сторик й'.кьлейна прковнтив ряд CBoIx прздь нацюналышм'проблемам в Цй.чталымй п. Швдек-Но-Сх:дп1й ев(>ои1, а такок питаниям чеського роб1ткичого ру-ху. В монографП' "Нак1ональ»1 программ для Центрально] та Швденно-Сх1днс1 европи. U 1оторП соц1аМстлчноТ т'зор ¡ ! Национального питания. 1047-1917; Б1д Маркса до Ji>¡iU;a„

i » 1 У

(Брно, 1971) (Kolejka J. Naro<ino--tny prograiry pro st'rediHl a Jlhcvychodr.y Evropu. 2 dljiri soctalisticka t'&orie nàrodnortnl otazky, 1847-1017. Od f/arxe I; LemnOvi. -Brno, 1971). 3 н1й BlH анал1вуо нчцЮнальл! проблем та проэкти Ir р!ыень для Центрально! та ГГ.вденно-СкЧ'дкоГ бвропи другоГ полевики XIX - початку XX ст. 3 певною долею критич;:аст\-аггор иналíзуе по8ид!ю Маркса i Лен1нз и, ншиогелымму- пнганнГ, Шддаа c'/mhi jy i нав!ть критиц1 ряд *х bucpobkib i', тверже нь . В lmtrnx досл1даанях Я. Ко лейка вивчие розвиток ч.:ськэ-го рсб1тничого руху на початку XX er. та'претнни йоге ровко-лу напередодп1 nepraol cb'.toboI ■ в1йни, а нал i су^ v.>opeTi№ii погляди ''..Рэннера a nepiiiy Чергу а нацЮнадъного ачтання'тн Рритани розколу в чеському робШшчому pyel на аочатху XX от.

J

t О. Но дедова в csolx пр щчх "Народ /и.1 pyx 1- а!дгуки' яа

пер:«i рос1йську ре»олюц1ю р. Чесъких !,оияях в 190Б- !Л)07 pp."

(Upara, 198С) (Kododova-0. Lidóve hraiV a-ohlas prvni ruske.

pevoluee v ceskych semloh v leteoh 1905 .1907. - PrahÁ, 1ÔS0)

га "Роавнток ооган1рад!йно1-CTp/KTypif' сошал демои-ратП в

Чеських вемллх у 90-х pr.tax- XiX счолПтл" (Прага, Ш4>

(Kododova О. Vyvoj oi çarilSain) struktixy-s xJlalni rfémokrf.cHi

V ce.-kvcii r.tmioh v ' «3 letech 19 stc'.oti // Sborntk 1 - ' * histCTlcky. - Prahs. 1Ш4. - av. ii.'.) андлI ye пооГлога ponr

китку с.)Ц1пл-демокраи'чно1 нартП в чеських землях в 90-х

роках XÍX ст. та маеоМ иисг/пи трудлщих 'lex! ! п1д блл.во.ч

»

рсе1йсько1 революци 1905-1907 рр. Оековн! питания, вдсв1тлен. а традиЩйноыу парт1йно-класовому дус1, а питания орган 1вацII > функШонування партП сц1нен1 негативно, ток ек ез сп1впадають в концелц1ею "паргП нового типу" В.|.Ден1ка, вважае автор.

Енхакня Д1яльшст1 чесько! нацюнальчо-еоц)ально1 сартП ь к1!щ! XIX - на початку XX ст. дослЦяуе Я.Гарца в кевеличкому карие 1 "Критика 1деолог11 1 програми чеського ЕадЮнального слцанаму" (Прага, 1968) (Иагпа ]. КгШка

v '

1г5эо1ог1е а ргогг&тга сазкеЬо пагосЫЪо зос1а115.ш. - РгаЬа, 19£3). Даючи в циаму в!рну картину процесу становления Щз1 чесько1 роб1?ничо! партП, автор все-таки П программ 1 уста-Езгка, отратег!» I тактику оц1нюе 6 класових, партШних по-гнц1й, як1 ставили И факгично в один ряд э чеськими буржуазный! иарт1ямн. Беагтеречно, так1 оц(нки сьогодн! не можуть вважатись вЦиими 1 оО'сктивними. В еагальвих рисах поди чгсько!.. 1стор! I пероду перш! св1тово1 в1йня розгдядае 1).Крапсек у шнографП "Виникнення Чехосдоваччини" (Прага, 1978 р.) (КЬгек ]. Чгтчк Сезкоэ1о/ег.зка. - РгаЬа, 1978). Р. Богдгемутова у прац1 "Нарис 1сторП четкого анарх1стсь-кого руху в 1900-1914 рр." (Прага, 19У1) (УоМеетиЫтоуа К. Рг15рауек к Зе^тат сеэкеЬо апагсМзискеЬо ¡ппи1. г V 1>?1есЬ 1900-1914. -РгаЪа, 1971) досить широко досл1дауе анарх1стсь- \ ккй рух -в Чеських землях на початку XX ст,, показув його ЩЕС11 та м1нуеи . " ■

"8аслуговуе на увагу монограф1я В.Крала "Виникнення Че-2с-сдоЕадько1 Республики" (Прага. 1985) (Кга1 V. УгпГк СЗИ: -РгаЬа, 1985), в як1й автор висв1тлюе питания нацЮнакь-зо-Еиеводьно» боротьби чеського народу га проблеми роб1тни-чего руху в роки пер!Р?1 св1'гово1 в1йии. В.Крал використав щлий ряд. арх!вних «атер!ал1в, досл^джень. сео1х лоперед-юе^>в. рс65т пол1тичш!х д1рч1в того часу 1 спробував дещо со-нэвому од1нити ряд 1сторичних ыомент1в, дае критичну огиаку ряду висяовк1в 1з доел 1дженни З.Карниса. I все-таки в щхкху - автор аалишает^ся на старих поз?ш1ях в оц1иц1тих ;:•: чизшх процес1в, йк1 проходили в чеському пол)тичкому табор» в роки першо1 св1тово1 ыйни, включаючи 1 роб1тничий

1э праць, як! вийшли у 80-х роках, найб»льшу з.;Щкав-

леннЮть виявляоть мопог;а$1чн1 досл1дкекня Я.Гаяандвуера. Одна 1в них "В1д Хайнфельда до bhhîikнетч КПЧ. Чег.'-й роб1тничий рух в 1889-1921 pp." (Прага, ffif») (Gaîan.dauar J., OJ Hetriiéldu ke vznifcu KSC. Coskc rfôlricke hxiuti v letech 1889-1921. - Praha. 1986). Де перша узагап-ноопа п;в-ця з IcToptl ч -ського роб1тн:«.чого руху к1нця ХГХ - г.с-итге«* )1Х ст. ал до утворення КЛЧ в 1921 роц1. вксноекк t

оц1нки под1й у н!й традиц1йн1 в класовому I п;.рт1Чнсл!у хоча актор t ел;юбував деги по - новому пс;дкейг:гс6 : си1ктяч питания нацючал1бму та 1нтерн8Ц1оналНзму а робгтптому pyci Австро-Угорпшни. Друга його i/o но граф! я "Вшшкчення Чегагго-вацъко! респебл1ки в 1'Л8 рощ. Програш, проекта, перспек-тиви." (Прага, 1988) (Galandauer J. \'2nik Ceskcslovensfce Republlky 19i8. Ргоетапу, projektv, porspektivy. - Praha, 1988) присвячена чеськ1;1 1 стор 11 пер)оду nepacl ealTCseï в1йки. Сб'ектем досл1£ження автора е насачперед !дейШ проект'.! чеськкх 1Юл1тик1В, включаючк соч. I ал - демократ i в, ре-ал!зован1 1 нереал'.зовзл), 1х трансформация в роет перзэ! cbItoboI в1йнн. Галендауер анал1зуе р1зн1 ыэоекти про кгасо-вий характер м«.йбутиьо1 чехословацькоХ дергаы, роагглгзг литатя nj-o те, что в nJrt дердав: Суде кати пол1тнчну влаг/, пкок> Суде И сои1а.".1ио-екопом1чт структура, ксрдокк, ¡(аск;лькя глиСокпми О/дуть гконом^П 1 сошальн1 pefopitn -eh л дуть зони за рамки Оурл^уазного ладу чи н1. Автор bIjusï нзлежне Т. Г .Масарику як найби-лш дагьног.идиему чс-сшок' пол 1 тику початку И ст. ШннЮть мокогреФП в иирокому bîîko-ристанн! ар>:1втх уатер1ад]в, чямало з .чих включено d каукэ-виЛ o6ir впэрле. Але оц)нка соц1ал1?тичш1х доктрин "Нгег л-чесчкого роб1тн!1Чого руху зллишнлае» традт1йнзп, класс-во-:мрт!йном. A i книзl "В1д?укн на Вглкку 1'ортнер? соц1ал1ст.чч:;у револоц1ю в чесь:юку cycnl.ïtcTSl" (Прага/ 1377) . iGakndauer j. . Chlsi V.;lke Êljnova social.stick-» révolue» v ceske spolecrtosti-. - Prahi, lSi?7) А.Гал^нйаус? ярактиччо ¡говторюе crnpl :-aj дооло1'(!-овач| итамнн ялгир;" Жопгчено! рен'хлюц! i m Чехословаччичу. Ще одна t*.-«i дослщженшт Гелиндауера жигтя I .еГ'Одиийна д иды,Uns F..ULmh;xijii) . 1й приоти^мк' моиограФю "l'orvMjp 6V>jv\»». 1 ГАМОМ" (Р|\чга, 1.М1П Tiii.-uv'aiit.' J. Boh.ii.ii- Гда>г<1 Irt'O J'.Ji-l. !Y.tHl. l.tfl). Ah'iVp !l'U:ai а-:т-.ся ^ГГг'ТТИГМД no-

' • , - го -

казатн псоизятивке та недсшки в д1яльноет1 Шмераля, хоча э монограф!1 пом1тний наголоо, ко Шмераль був найб1льш позл!довшш револиц1онерои в чеському роб 1 тничому pycl.

. Уже л1сля краху комун!стачного тотал1гарного режиму в Чехословач^ан1 трупа в1домих чвхословацъких 1еторик(в-диси-дент!в Б.Менцл, М.Гаак, М.Отагал, е.Дадлецовн опубл1кували ■ монографий "Роздор1да.я XX столитя. Свило цравди на 6-1 л 1 ПЛЯМИ в коь)тл!Й lCTopl)" -(Прага, 1990) (Mencl У., Hajek М,, Otahal М., fedlecova Е, icfizovahky 20 stolett. Svatlo na btla mista v r.ejnovejslch dijlfiach. - Praiia,. 1990), до в aa-гальдах рисах роегллдають а новых павший стер.глев1 аспекти BQecBlvHboIв тому числ1 1 чехословацько! 1стор1 X, вклтчаю-. чи I питания автр1йського i чеського роб1тничогс руху.

Пол1тичний портрет E.Kpiстана, в1домого д1яча словенсь-кого ,рсб!твичого (¡уху, одаогс !в творцов культурно-нащо-нально1 автеаомИ ведав яш.< у caolx иаукових по:цуках кго-славський iciерик ф.Клоптач.' Де дз1 невеликi публ!кац1I: "Перший аиступ Е'гби.'-а ,Кр1 стона ил! тку 1896 року а reople» культурно-нац 1 онально! автономН" (Klopoio F. Prvi nastop Etbina Kristana za kul turno-narodne.st.no autonom je leto 1898 // "Sodobnc/st". 1965, N. 1-2.) та "Лен1н, КрЮтак 1 Ьеннер про культурно-нац1снальку автономно." (Белград-Когор, -166?) (Klopolc Г, Lenin, Krlstan а Renner о kulturpi-narodnostno autonowijl, -Beograd-Kotor,' 1967) в яких шн докагуе, що бу-ла .суттева р>вяицй уЛх. реформизмом К.Реннера 1 по г л ядами

' Просдеми роб1тничого руху в Австро-Угорщин1, lcwpla eBcxpiftcöKol' сющал'-деыократичяо! роб)тничо1 парт I I знайаш свое в1добраадння в ЮторЮграф! I Двотр.1,1. Шсля друго1 cBlTOBOl ч1йни об'ек-: досл!дасень зб^льшився, а тематика роз-вдрилась. 3 початку 70-х рок!в 1нстигут lcicplj робПничого руху 1м, Л.Больцмана (и. Л1нц, Австрия) публ1ку<з сер!ю досл)дяеяь, присвячених д1ялыюст) парт1й 1 оргак!эац1й азстр1йсьгсого пролетариату. Книга, .написана в1денським 1сто-рикии Раймундсм ' Льоьом "Розпад "малого 1птернаЩоналу". иаШок&льн! конфлЮТи у poöiтничому pyci старо! АвстрИ "(1859-1014)" (В1день, 19S1), (Low R. Der Zerfall der "kleinen Internationale". Wationalitatenkonflikte in , der Arbeiterbiwo^ung des alten Österreich (1089-19Ш. - Wien.

1984), входить в дану ceptB. Автор дэсл1джуе юторШ багато-нац1онального роб1тничого руху монархП Габсбург!в в пг,-;сд 1889-1911 pp. В1Л8начимо, що хоча автор паказуе неслро-можн1сть прзкткчного вир1шешш нацюналыюго яитання л!лег*'--ми багатонац!окального роб!тннчого руху !сдунаЯськвт 1мпер!i. все х б1льлгу долю ïhhii за розкол и1н покладая га чеських соц1ал-демокраг1в. Така точка зору навряд чи моле бути пиакана в)рноп. Адае в богатонац)oirxnfh'.Л Jtonopll чеяч Сули пригн!чс-нсп меншютю, а 'х д) I стали шсл1дсом великом 1мець.'го* л1н11 кер)вництБ'! держааи, до яко! пробувахи пристосуватись 1 яку роэд1ляли л 1 дери ро51тничо! п&ртП В.Адлер, О.Гауер, К.Реянер. В1дсутн1сть у них в1рного ni д.поду дэ ваконних вимог чех1в викликало в1дпсв1дну реакция в чеських соц1ал-демохрат1в.. Ириродньо, пи ця обставина, псяс-нюоти природу сеиаратиему, аовс!м Fe виправдовуетьсл ос-танн1м. В той ке час ц1лий ряд biichobkIb Р.Льова. сШвиадеить в оцшками 1сторик!в-марксист1в 80-х роч!в.

Ще одн1ею книгою 1з серП "Матер 1 ели з рсб!тничого руху" е книга квстр1йського пол1толога Ернста Яадценбека "Шмецький М1ф. Карл Рекнер 1 Отто Бауер про ¡лея 1 польику антлссу" (Шдепь, 1985) (Pancenbock Е. Ein deutscher Тптя. Die Anschluß Idee und Anschlujïpolttik bel ¡<arl fter.r.er md Otto Bauer. - Vten, 1Ö85). Об'ектом сэого наусового аналisy автор сибрав теоретичк 1 рсзробки нац!опального пит£.ш:н в1до-мимн д1ячами амсгрШсько! 1, м1*шароджЛ сотал-деыократН Нарлом Реннером 1 Отто Бауером. а тачод г.рзктичч! ьусшьзя. направлен! i:a'{ творения единоI шиецькоД держиви, С'оаязьою частиною як&1 Сула ö 1 Австр1я. Хренслог1чйг ранд: дос\тддекня - ni-pml чотлри десятплГг.ч :0С от., тобто пе;Нед криз.1 1 роз "аду Авсгро-УгорськоТ MOKapxiï, а в 191t-*933 pp. - Першо1 Ав^ти1йсьто1 республ!ки. Нас. щкавлть riepiun'час-тина' робота. Як Ырно конста'уи автор, незгажаючн 4i лет в1дм'ндост! у баче;1н1 перспектив монарх Н.аоня сходwen хта тому, : то . нацюнальн^ штакня Сую р.ф1сина ' из ' влаху тел» доено! дечокрчтнзпиП Австро-Угорданн I перетсор-гнад Tî в 4клерати:1ну багатонн!11ончарну деракм.-,».' -Однзк час зрХч&и-* нроти нич, ..1 ио«арх*я П1,ч впдивом кризи роч!В nèpcoî' cetao-., (»Ql. nlPllH ПОСЗДЩ.,1:И8 »MW, ?nSI«ajBi*»nR. _ "' " '

. П .-.;i|-:l1I.!IH.4 plv.vix ПИТЛШ!" .aBCTpîfl.'I.K'jrO JV'î'fîiii'lOfïï "JA -

' - 12 - о

ху Д0С41 дкуе 'ще один австр1йежий автор П.П9Л1нка, книга ; якого "Соц1ал-демократ1я в АастрП" (В1день, 1838) (Pelinka . Р. Socialdemokrafcie in Osterreich. - Wien, 1688) тех вийила . в агадая1й нами серп 1нституту ЮторП роШтничого руху 1ы. Л.Больцмана к... Л1нц. Сл1д шдкреслити, г,о перевалена б1льщ1сть австр1йських lcTopvjKle, вв'яЕ,аних так чи 1накше а 1ксгитутсм юторП роб1тничого руху tu. Л.Больцмана в1дно-сяться до л1берального, бдизького до ыарксистського напряы-ку.

Ряд )йторщ1в досл1дяують теор1в 1 практику австромарк-сивму - вш1Ивово1 теч! I в австр1йському i шжнародному роб1тничоку pycl. Серед досл1дхень видияеться книга U.Лазере, "Шж рефери(8М0М 1 (Нльшовиеыом. Австромаркскды пк теор1я 1 практика" (В 1 день-Франкфурт-Цюр t х, .1568) (Lezer' N. Zwischen, rerbrmismus und bolschewismus. Der AustroirarxIsmus als Theorie und Praxi;!. - Wien-Frankfurt-Zürich, 1968). 3 лояиШй' об'ективност1 1 правда ми можемо в1 вс1ею справедлив 1стю в1дгначити, що автор що в 60-х роках критично В1дн1сся до лен1нських ироект!в вир!шення национального питания , сп1в?тавлярчИ IX о проектами австромарксисив. Н.Ле-. вер вб^чав в СРСР не державу р1внэправних народ1в, а то-талИарну 1мп=р1ю п1д квр'вництвом KHPG- Разом э тим автор справедлив} в1цгначае, що 1 австромчрксистськ! проекти ■ вирАшекня н£ц1 овального питания в монархи Габсбурпв були лрир?чен1 . на н&вдачу. Обегавши йочатку XX ст. визначиди розлад tMnepl l', а не, U реоргав1заЩю в федерал Но р!вноправ~ них народ!в. "'

3 анйлг;у icTopl'i роб1тшгчого руху ЦодунайськоГ 1мпер!1 В1Л £>'1аду со щал-демократичноI партИ в Хайнфельд1 до середина 30-х рок1в XX ст. П.Кулеман досд1джув теоретичн! твердения авс:.'рок'Лрксист1в. !х плюси 1 м1нуси', я тому числ1 1 в нацЮнальному питанн! а , работ 1 "Приклад' австромаркеизму. СоЦ1ал-декократичний роб1'тничий руг в АвстрП в1д Хайн^ельда до дкктатури Дольфуса" (Гамбург, 1979) (Kuleman Р. Am Beispiel des Austrcrrarx Ismus. Soztaldemckratsche ^beiterbewoifung in Österreich vom Hainfeld bis zur Dollfus-Diktatur. - Hamburg, 1979). 1'оловну причину невдач автор Сачить у тому, ао житгя п!шю дал] IX тео'.етичних .гвердчень, ставка на «дину н!мецьку державу в центр! бЕропи

була приречена на невдту.

Зкачна увага роб!т.<ичому рухоя1 в Австро-Угсршии! придияегься н Шедшим Юториксм Г.Моммроном, мдошм апец1ам1стоЦ а цих проблем:. В 60-V0-x роках М1Н опубл1кував дв1 монограф П. Перша 1а них "Соц1ал-демократ1я 1 нац1овдльн1 проблещи в Габсбургськ1й багатоноц1 онмьн I и 1мперП" (В1день, 1963) (Mommsen Н. Die Sozialdemokratie und Nationalitätefrage in nabsburgIschen Vielvölkerstaat. -Vien. 1963. -Bd. 1) бевпоеоредньо- прис.г.ячеяа проблемам роб!тничого руху. Лвтср пода® глибокий анап1в нацЮнальнм проблем Австро-Угорщини та ставлення до них кер1вництва австр!йсько! роб!тничоГ парти. I все це даеться на фон! ма-сового роб1тничого руху. Моммзен doC.it"> спробу виявити причини кривя росНтничого руху в к;нц! XIX - на початку XX ст. . Автор вперие гводитв в науковий об1г бьгато иових матер1алin 1з арх1ву авотр1йсью! соц!ал-демократично! парт И. Ttoro' висновкч в ряд! випадк1и близьк! • до вясновк 1 в 1сто-рик1в-!«арксист1в ro-x pokie. Нацюнальн! проблем;! 1 рсб1тни-чий рух - те.ка тема наукевкх лошук1в Мо'лгепна в друг Iii мо -вогрифи "Р.)б1тчич1;й рух i нац1онапьне питания" (Г?гт1нгек, 1979) (McTUiscn Н. Arbeiterbewegung un<i d\е Hationala Fraso, - GSttiniren. 1979).

Як видно 1з 1отср;огрмф1'!ного огляду, у в«св'1т.текн1 ца-itol проблематики пророблена вначна робота, наеамлеред чехословацкими ; австр1йпг,ки;'и досл1дпиками. Але перевалом б1л!,ш1сть 1ч них висв1тдив£ли рнд питана в тих поаший, як! булл папуткми в марксистский та л!беральн!й 1стор1ограф11. Таким чином, до цих nlp в чехослсшчьк1й, не говорнчи />жэ • про •кшешню радянсььу 1стор;ограф1п,шдсутня уиагальнгшча. прач про 1дейний гюавиток. чесыгаго рсб1те;!чого рз'ху на рубеж! стол1ть, араця, написана э.позягЛй об'<;ктивпост1, !сто~ ризму та пркв/;ивост1.

Mesa 1 жядамнз дхмИджркня. Метою дата го дооЛдхекин е котлег.оне мвченил 1дейниго розвитк/ рдб1тничого руху в Чеськ:1Х семлях в к!нц! XIX - на початку XX стол1тти (1П90-1018) на фон1 масови" внетуп IВ грудв'дих. Цо ойушь/^з його предмет 1 оО'ект. Предметом вючення л 1дейний роэрмок роб1тьнчого руху Чесьтох земель I перш >41 яее роб!тничи'л • парт-; й га орган! в.,и 1(1 щютягом ааэиачечогс перЮд«. у пикону

взаеиоев'/гзьу а розвитком робИничого руку Австро-Угорвдк!.

Об'ехзгм досл1дшешш виступае комплекс дскументальних дяерел | матср:ал1в, перш аа.все шгер]ал!в а'1ед1в та кон-ферешЦй робНчшчих паргЧй 1 орган1зац!й. праць- з1домих Д2яч»в як чгеького, гак 1 авсгр1йського роб!гничого руху.

В1длов1дно до поставлено! метк- вксуваються так! дрслЦскцьк! саьдаиня:

- проел 1д1;увати 1 розкрити на фон1 масоьих виступ1в трудящих ¿ормук-шна теч1й, труп 1 парт!й роб1ткичого класу, роаробку ними ттрограмних, стратег)чних 1 тактичная Шлей бо-ротьби;

- визна-шти • м!сце наШонадьних прсблзм у програыах роб)тшчих ;.'арт)Л Аьстр!I, в тому числ1 1 з програыах рсб1тничях парт1й Чеських земель, показати спроби кер1вницт-ва роб!птчау. парт1й роэробити' программ !х вир1.вення;

- Еианачити й дати В1рну оц1нку реорган!еад1I сац1ал-демократично! партII на федеративних принципах в.1897 р. та 11 вплсв на подальший роэвиток само! партП;

- роекрлти руш1йн1 сили масового руху аз аагальне ви-борче право в Австро-Угоршлн! в 90-х роках XIX ст. та в перт десятая!ття XX ст., покаеаги результати вибор1в ва навни виборчим ваконом 1907 р.,, причини успшв соц1ал-демократ 11 в них; ...

г проанйл1зувати процес формування соц1ад-деыократично.-го пзрламентського клубу та роль його в роэташуванн1 пол1ти'ших оиль законодавчому орган! кра1ни;

| - розкрити: процес виробленкя национально! . програми кер!вництвом Чехослав'янсько! соц!ал-даюкратнчно1 роб1тни-чоьпарш на IX I X П а'Гадах гадаги.И оц!шгу е точки еору розвпку : подНичиих ■ процес 1 в ,у Австро-Угоршки! перед первою ев;гобою в 1йною; , 1

: !.- Простекити . 6М1ИУ х в • позшцях. неських, |ЮЛ15ИЧВИХ пзрг1й, в тому числ! 1 роб1гаичих, .¡по в)дноиенню до Авс-тро-Угорсько1 монарх11 та перспектив,перетворення II в. де-мократичйу фздеращю в!льних народ1в в!рок:; першо! сь 1товШ ь^ини/ та бйявити причини невдач1 сощал-демократично1 ирог-раиквнршаная жщЮнальнкх проблем в. монарх! I Габсбургов та. рклкмення. роб1тничих парий в блок чеських бу[ уазних инрпй, я к) поставили своею метою борогьбу за неэалежну Че-

хословпрьку респу0л1ку ) добилися cbosI мети в ;хоцтн1 1918 р.

V.OTono.mri чгп г tri сасасУгг диеертацШного дсол1длэ.чня в ун1версальн1 принцини науковост!, 1сторнвму, обЧкти;::-'о1 1стин;1. У npcuecl роботи викорНстовувався проблемно-хрско-лсг'чний метод анал1лу з врахуганням економ!чно1 та сусп1ль-но-пол1~ично1 спец1фиш дансго пегЮну досл1джокня.

В1дтв]дно до завдань 1 м-ти досл1 ллешп до5иразися 1 •икиИзувалися в1дпсв1ди1 даерч«:

-протокол« та матер1али з'\ад1в аагальН'>?.вс.тр)йеёка1 та Чехоолэв'янс1ко1 соц 1 ол-демокра гичних рпб1тнкчих m.pTlft;

-протоколи з'1зд1в 1нших роб1тничиУ. парий Чееькмх ве-

мель:

-матер1аяи ряду гар-чпьчх та- ПроаогПлкових койферешШг 1 парад;

-OKD6N'I документ' Apxl'Bjr aoBi-tPitr-oI' пч.51гики* Рос!! фонд!в Канцеляр1я та Посольство В!день;

-прац1 в 1домих Д1нчГз австр1йс!-кого Г чгонкого роб1тш?-чого гуху;

-матер!пли преси, перш ва все рэсЦгничоГ.

Матер; зип протоколов а' 18Д1с дспомогли' не гГ^кН- Mösl тлити ряд ваяливих проблем робГгеичого I1 ннщока-^ьно-низ-вольного иуху в ыон&рхП Габсбург In, лле к'-г ,-.ь'ому цчн1 Йакг анал!з внутршарт'йни:: диокусШ, допомогли1 показата' повицп пзрПйних л'.цер1в ггр;г обговоренн! проблей су ort i: ко - пс л! rt :ч -• ного життя Авотро-Угорщйчи.

У матер 1 ал ix профслИлкови.с кон$?ренц1й -гл' парад Баф1ксов.1на лаж. та па 1нфС'рмац1я, виснокки, с якимя виегупали допов1дач1, учасникп иискусШ з пи-шнь розвитку пр^тлков^-го р', г/ п Дукэпськ'й 1шер:1.

ß apxlBHiix фондах м1ститься ряд Шкавих дан;» в знутр1шньо! lcTupt I, економ1к:1 та сусШльниы рухач ь багато-нан 1 оаальн iй монарх 1Гнбеб'/рг|в.

Прага л1дер1в. вагалъно-ачстр1йсько1 та Чехослид'янсм^Л соШал-лемократичних парт 1 й, 1нших роб)тничих нарт1й Ч* еш»л' земель да^т-ь можлив1сгь прсанал15увати !х ¡¡оз1цП о тих чк 1НШИ>. ИИТанЬ сусШЛЫЮ "ПОЛ'-ТИЧНОГО ЛС'ТТЯ Австро-Угерщин>:. нап1он1Ль;|нх проблем та проблем робичшчого 1 соц1ал1':тлч;'1' го руху.

Значит) (Кактичний «.cnvpUn про рчутрИпи! лро{1лекч из

Hapxtí Гаг>с£ург1в, в тому члслХ J r/po наШокалья* проблем« - та проблем« роб¡тадчого 1 ссц1ал1сгичного руху ваф!ксувала , ро31тиича прео«;чеська - "Pravo lídu" ("Право народу"), "Delntcke Usty" ("Роб|тнич1 лиски"), Rovnost" ("Р1в-теть"), нкмецька "Arbeiter - Zeitung" ("РобРгнича гавета").

BübPücTb ноопубл1коващх джорел ,вводиться а науковий об! г вперше.

Оеобасзка автора, що ризначае шукоау кошану

даного досл1д"йе!!К); полягае в иаступному:

•»через вя1йсню1гться кокплекеие доол!дження 1дейного роввитку чеського робктничого 1 ооц1ал!стичного руху на рубеж.! XIX - Ж столЛти;

-анично повшше анал1ауеться стратепя 1 тактика чесь-ких роб}твичих парт1й у боротьб! эа вагально виборче право та за демократизацию сусп l льна -пол i точного життя в монархН Габсбургов;

-вперше дпсщ|1 доено акал!зуеться продес федерал1зац!1 АвсгрШсько! ооц 1 ал-демократичноI робРпшчо! патрП та вплив цього факту на дальн1йш«га розвиток . роб1тничого 1 соШалЮтичного руху в Дунайськ1й li.mepil;

-вперше в такому обей a) bjicbi тлено питания Еироблення, прийняття та оЩнку Врщнсжо! програми в нацюнальнога питания;.

-вперше показано строке полотно 1дейного розЕитку чеського роб 1тнич'огр руху .«а початку XX столтя, S дейну палетку у кор1ви:дав1 робИничих нарт i й в питаиь суспиь-ьо-пол1ткччого ниття Австро-Угорщини;

■ .-вначпо лови¡те показано дифереиц)ац1ю в чеськоыу ■ роб1таичому рус! в роки першо! cbitoboi в1йни та перех)д |сер1вництва роб 1тниш:х парт1й Чеських земель на позицИ бо-рогьби аа ствареаня незалежно! ЧехословаизкоЬ держави.-

У Шлему новизна в досл1дженн1 дано! проблема подяга® це й у ново* наукових п1дходах» об'ективн1й сц1нШ под1й, висажених положениях 1 кеневках, Весь матерц-л дисертацП риконапий одиоос1бно ас-тором.

. На аа.«и«г виносяться так» полакещш: •*'• ••• -npcaetaptívr Чеських земель був основною'силою, яка аа-беспечуг&ла розвиток економ1ки. Процент жители, що е чймали-сй кайманов' працею, був найвшцим у монарх П по виношенн» до

всього активного населения;

• боротьба за загэльне виборче право мала- велике значения для роб1тннчих 1 соШал'.стичних парт1й I ооган1заи1и чеських земель, досьгненнл 1 неидач1 так чи ¡какгее вплнвали на снтуац1ю в млгархП Габсбург!в;

■1!'щ1отльне птання було гэловним як у рядах роС!тки-чкх парт1Л, та;? 1 в суг.тМ.лыюму житт1 Ап;т:ю-Угор:цинк в ц!лому. Вироблення пректн, 1 програм Лого розв'лзанна повинно було принести ме.р для нероди? Дуиайсько! ! мг:ер1 I. ьтш!сть • ряд!в багатснг'.Щзнального ро*Iтничого («¡асу. Однак национального миру в монарх!I лосягнуто не Султ,

-1дейниЛ Р03ЕИТ01С парт 1Л чесжого 1цгалетар1ату не-обх 1 д'Ю розглядахи в Псному взаемозг 'явку з розвиткон роб!тккчогс ругу В Авсгрп-Уг0р!аия1, 3 д1яльн!стю Лого л!дер1в у Другому 1нтернац1онал1, на фэн1 ак'ЖПпац) I клясо-во! та нам!онал»но визьолькоТ борстьб! в монарШ ПабсбургЮ;

-перша св1'гова в!йна коо1нш;м чином аШчида ' внутрПюлНчпну штуед'ю в Австро-Угчсщин!, II зовшпнъо-лол)тичн) позицН. Саме !снування чеського ¡ироду було псе-, таьле.'ю п!д вагро.-у. I на не внушен; були ргагулати лдери . чесысих рст'Иличих I сотая'с тот них парПй, у Тх керютщтв! нам1гився ггерех1д ыц 1де1 сбережения зрегЬорьюваиоТ, ¿еде* ■ рзл18чваноТ, демократично! Азстро-Угорщсни до иеэаделно! Че-хослог-ацько! деряавя.

'("'юрещчпо 1 праятичкя згачекгя результата лосл(дження полагая в тону, що його полодоння 1 вж-коекл можна г-акооис-тати в угагзльиююч.чх прзцях по 1стор11 Чех И, честного каШокалыю-в'юпольногс 1 роб1тнкчого оу/.у. ДчсертацЫ спри • яткме об'вктавному аисг, | т.ченню 1дгРпого роввит:* чеського роб1т.шчого руху в к!та XIX 1 на почаггсу XX ст., дгпоножй викладачам у <31льи глибокоау 1 правдивому Бнся'тлеш!

цих проблем пэред студентам»!.

£пробац!я рсЛотм. ОСИПВН1 положения 1 айеиовки дисер-тац!! аагор ришта на восьми1тауково-проктичних конферй.щ!ях (Чернищ!, Москва, Льз1в, Ужгород, 'кзроа'илог.град, Одеса, Шннимя). Г>'яул1-тиги дЬсл! далшя вшитая-'«! «у 2!2 иуОлНод'.ях.

. СТРУКТУРА J ООДОВШ ЗШСТ ДКСЕРТАЦ11.

Завдаиня, поставлекн1 дисерталтоы, характер 1 ек1ст досл1джуэавс;Л проблема визначиад структуру днсертади. Бона складаетм-я в рступу, трьох ровдШв, 'ВИсновк1в, прим 1 ток. списку використаних дасерел та лиерагури.

У nciynl обгрунговуться актуальнЮть проблема, II хро-нолопчи! i гернгоршьн! рамки, шш!ауються 1стор1ограф1я 1 джереда, вкЕ'Начаються кета 1 еавдання робсти, об'ект, предмет J методологIs доел1дкення, його наукова ковиэна, на-уково-теоретичне 1 практична значения, формулюються оснсвш изложения, цо випосяться на вахист.

Пергг^й роздал - "роб^пшчнЯ i соШалЮТнчиий pyx Чвсь-мгх & ЯQ-* poitas XIK стод|тта" - хронолог!чно охоплюа

пзрюд SO-x p. XIX ст. На самому початку ровд!ду автор вва-*ав еа необх!дне дати вагальну. характеристику економ1чного та соц1ал&но-пол1тичгюго становища четких ¡земель в склад! ЩслейтанИ, рэзстансвку класових сил у пол1тичн!й боротьб1.

Ро6!тничкй клас Чеських земель I його гарт11 в 90-х роках ставали в центрI пол!тичних батал1й в монарх II Габсбург! в. Лролетарс*>к1 парт|[1, в першу чергу, сощал-демо-крат1я, налагались розробцти стратег!» 1 тактику в цих бурх-ладих под!ях. , Для них, як 1 для вс!е! пал!три пол!тичних napilft Чесj>khx земель, найбиьш гострою проблемою було г ¡вдюкьлоке гапекзд, як, яким шшхом можливе досягнення нацюкадыюго пиру В монарх!I Габсбургов! Однак, Blpnol в!дпэа1д1 ка :ане питания не було знайдена. Як л1дери за-гальноавстр1йсько1 соц!ал-демократично1 роб(тничо1 партП, так 1 1х чгеьк! колет недооШнювали роль нац'онального питания в середин! 00-х рок1в, ставлячи на nepste- М1сце Гнтер-нацЮкаиьцу еднють продетарських ряд1в. Якщо для нШецьких -Идер1в партП Б81рцем була нЫецька соц1ад-демократ1я, то чехи, Кб бадаючи втратити авторитет серед власного народу, 81дстоювали коли в!рнс>, а коли ! н! власне яац!ональн1 Шерсти. I так шетупово склададось протистояння великоншець-юсс поаиц1й австр1йського кершництва та власне нацюнально-го кер1вництва Чехослав'янськоГ соц1ал-демократично! глртП.

ВсеС5чно анал!гузться в первому розд!л1 боротьба ва ши-

речи суржуазно-демокрптичт права в uoiispxll t часг>мперед еа загэльне виборче право. Ця борсгьба перемерила роЗ!гнкч1 партИ в реальний Фактор &нутр!шш>опол) точного жнття дорка-ви, гоставилн 1х на чол! масоного революц1йного руху. f як рееулвтат - вперт? в парламент було кибрано депутат 1 в соц1ал-демократа. На первому к гас1данн1 парламенту воиа еисгупидк з заявок), направлено» прети чепьког) державного права як внаряддя в руках че;;ько1 бурдуаеМ. Анал1э ма-veplaalB nosewlra з цього потанйя в. сМиа с парламенту 1 ва його межами показуя, якмо адпутаною бу.та нашоналпга проблема в монарх^ Габсбурга. 1 Деряавио-пр-лвова 1деолог1я була поклисана угвердити принцип СдагерервшсП upaajBoro 1сну-вакня чесъко! держа ви в юторичних кордонах вемель чесько1 короии ча протлп ваьего периоду роавитку п!д кладом Га?с-бурпв. По сут$ спр.чви чеськ? дерлалне 1сто;ичия право було нппразлено на фе/„йрал1зац1п Ц1слейтагл! прети uenTpautaa-торськс! иол 1 тики BJ;jRfl. В тому рос<ум;нн1 поенлэння на дэр-яавне юторичче право мало повну притягальку силу для вчач-ко1 частини чеського населения. Pascw з тин воко пепедбачадо поовг-дения H3cj!)n0E"0l цектраИвацП чельких вемаль. в гому числ1 1 тих областей, де пропивало шкеиькг населения. Нега тивне стамения депутат!ч соШнл-демо«:рат1й дерлпшю-пгл--вово! BOKTpinin приьего до востро! критики ix "I сгоропи бур-куазгтх лIД-р 1 б, копсол!дац11 ft утворачнч одк!е1 рчзник-чо! парт И о Чеських землях - нац1онвлыю-согиалы!о! В.Кло-фача, яка не (¡ула peaKUUlroic 1 зпаряддпм у руках 'ур.туотигс парт1и, як гнсила про не! чехословапька 1 особливо ралянська марксистом« 1сторюграФ;п, а а самого початку встала па ft* • фор».'отський шлях в борот/.б! еа досягчення про!;; Щлей. а р наш опальному питаян1 выступала . at фед-'рал! зал lie Тро-Угорилн»'". , .

У роэд!л; роыеригаетюя склалний 1 Оагатосгул". нчасгий шлях peopraHleaiUT napvli на федеративных началах. Нитагнп реорга«;1зац1 I партtftно! структур« було поставлено самм wv-тям, I.£ВГ,ИЦ|ЙНОК) боротьбоы лс1х ijaulrt ) нпродностоП мо-ипрхЧ I'aOciiyprlu. Парт и горинм! булг бути Ttctra ан'дчлн! ? icHiloiHWbiiiiMi' yarwiwut pnfitгннчо^о руху. V н:м-:! епць'и-г«' мокгти. ЯК1 №.;йактп)<игиетупаш за отпоре wm onMomlrtitol Ч"<:ы'сЧ opnu< l;."t«t I up wrap I, try. в ,-ой *•» '«не П1щ?ч<» гисгу -

■ -го-

пали за программу едн1сть та Штернацюнальне сп1вроб1ткицтво з 1 ншкми робтшчими парт!ими ШслейтанП. Про це С/ло Шдкресдено 1 на з'1зд! Чехоолав'ялсько! сощал-демократИ в Чееьких Будейопицях 1893 р., на якому фактично було завершено процес орге.н!вад1йного оформления Чехослав'янсько! еоц1ал-демократично1 роб!такчо! партП.

Процэс реорган1зац1! партИ був еавершенид на VI з'1ед1 Еагалькоаьстр!йоькс1 соц 1ал-,демократично I роб1тничо1 партП в червн1 189? р. у В1ДН1. Зг1дно прийнятого статуту соц1ал-демократ1я в АвстрП перетворювалась у в!льну феде-pautn наШональких сзц1ал-деиократичких парт1й, з'еднаних програмою 1 орган1 зад1ЙНОЮ надбудовою як коордштацМний орган. Утвсрення шести самост1йних ссц1ал-демократичних парт1й довгий час розглядалось быышетп юторик! в-марксист) в рЮвдм кра!н як роэкод, який мав г.ерйовн1 негатнвн) насл1дки, насамперед, для !нтернац!она.льних д1й соц[ал-демократ 1 в. При цьому для Шдтверджоння сво1х _висновк!в ' приводить гостро критичн1 оц1яки цього акту арстрШського парткер1вництва БЛ.ЛеШним. Але варто в1дм!тити, що лен!нськ1 ошнки завжди иали певну яол1тичну направлен1сть, а саме в даному виаадку проти бунд1вд1в та польских соц!ал-демократ 1 в, як1 роед!ля-ли под!бн: погляди. Обстановка в АвстрП мало бралась ним до уваги. !1аспг-:-'.вд1, автокомЮтська шштика чееьких соц1ал-демократа отрцмала широк/ Шдтримку в соц1ал1ст)в Шслей-тан 11. На думку' И, л 1 дера В.Адлера новий принцип в1в до "ноглиблс-ккя !нтернац1онал1вму". Реорган!зац1я партП в!дбу-лася на основ1 принципу повно! р!вяопраВност1 наШоналышх oprahleaull по Ыдношекню один до одного 1 в1денського центру, гбер1галась 1 програмна едн!сть. I якраз тому процес фе-дорал1 вашI, зд1йснеиий в период кульм!'нацЛ нацюнально! бооотьби, -роаглядаеться еаргз 1 стариками як в ц1лому виключ-т 1 враекове свого роду; вирШення питания" (О.Урбан 1 1н.). Але нацюзалып проблеми не вникли, уол!д за парт 1 ею ва нацюнально» оэнакою булй реорган!аокан1 l профсп1лки. Ситу-а:;1я ставала все складниюв 1 терм1новэ Еимагала роэробки 1 прийняття конкретно! национально! ирограми соЩал-демократично! партП.

¡Не в середин! 90-х рок1в парт!йне кер1вництво було пе-реконано в тому, що единим аасобом досягнення над!опального

- si -

миру в Чодунайськлй 1мпер11 буде введения заг.шького вибор-чого права. Але 1897 р!к переконав yolx у тому, цо цоого не-достачньо J що noTptûHo в боротьб! ва маси виробити влаону нацюизльну програму. I тому в 1899 р. кер1вництво парт И стнорило KoMicm по п1дготовц! проекту программ. У роздШ показано дискус!» даних питань м1ж л 1 дерами нац1снаиьних парт1й. В к 1 нц 1 к1нц1а зШшшся на 1деТ ф'дершзаш I АвстрП. Глибокому анал1зу п1ддано дйскус1ю на е'1зд1 в Брно 1899 р., де сбгоьорювались проекта термторюльного 1 персонального принцип1в [Ир'лиення нац10нал;:них проблем. Автором сстанньогэ був Е.КрЮтан, л1дер СловенсъкоТ соц!ал-демокра~ тичноТ партП. Шсля дискус!I одноголосно буп прнйнятий компромЮнии проект, якк й базувавея ил терн гор сальному принцип!. Отже, Австр1йська ссц'ал-демократична ро01тн;гча парт1я, яка першею )в партШ И 1нгернащопалу приняла прогр;-.му а «атонального питания цим самим в1дкиьула дспе-редн! твердження, що нацишальне питання-це справа буржуа?-них naprlft 1 що воно Суде автоматично вир s иене с перемогог. ссц!аИгму. I § 1 программ 'проголоыугаз: "Австр1я повинна бути перотвооена в ;i емократичну Сагатонац 1 онали;-' фг-дератив-ну державу".

На прогяч! довгого часу в грацях 1 ctdj: ик! в--маркпист 1 р перег-ажала р!вко негативна ощнка брюннськЛ програлл, то в1дбулося з легко! руки Й.Стал 1 на. И, як правило, трпктува-ли як ягограму нашонально-культурноI автонсм! I 1 том'/ в1дносили до iИТ0К1В анстромаркци::теько1 reopll нацЮналь-но-кулмурнсЧ.квтономП 1 характериаували як прояв опор-тун.1зму, властивий аистр1йськ1й соц1а.л-демс^рат11. Hacnpar.iî це н ■ так, аро що перекопугть нас с.Лдченш cy-acmiKlB -А.ЕеОеля, Б.Шмераля, Л.Васмлепськогс', л.Ке/леса-Крау.а, як! позитивно ouiнили цей програмьий документ аасгр1йсжо!. соц!вл-демократы. Однак, иезвятючи на прайняття Петрами з нац1онального питэш.я, кер1вшщтво Aec'.plf'CbKOI соцЮл-д*-мократичпо! парт 1 i в подплыиому перевило на позицП культурно- наг,1онально1 яптономП, творцими як Л Оули К.Ренкир ; О.Влуер. СШльним у кинцегцп Rayepa l Pej-jepa з нацюндлг-ного питшш була :гад1я на те, що воно С, до розв'язаке .ta шляху |;0'-'л!лоа1юТ демократиг-аШ ! Анстр1'-Угонщики, П iwpe-тпореши н (Ььич'.ггивну багатоншпональиу л^радпу. рбидsa то-

- -

ретики ра!£Ч>.з думали, що прсгшрц1йне представництво р1аних народ!в 1мперИ в парламент!, вир 1 шить проблему вадоволення !х иацюнальних прагнень. Правда, Бауер 1 Реннер-по р1зному ошнювали перспектив« и1мецькомовно1 частини населения Габс-бургсько1 1мперП. Яьздо Бауер чекав у в!ддален1й 1сторичн1й перспектив 1 в!дновленнн едино! Шмецько*- держави, в включениям у не! н1мецько1 АветрП, то Реннер передбачаг, що н1мщ повинн1 Сути ведучим наШснапьним вагоном в5ере«ено1 1 в майбутньому Австро-'/горсько! держави. Реннер був ньреконаний в тому, що якраа монарх1я, як надкласова 1 наднатональна сила еможе пом'якшити протир1ччя м1ж окремиыи народами 1мпер11, так 1 м!ж II р!зними класаии.

У чехос.ювацък1й 1 радянеьк1й марксистськ!й !стор1о-графИ, як правило, не бачили суттево! р1аниц1 М1ж поглядами обох азстромарксист1в: П1дх1д, якиД вкоренйвся е легко! руки Стал1ца 1 Лен1 на. Ало сл1д в1дм!тити, ьо трактовка Стал1 ним австромарксист-лких 'концепЩй в национальному гщтани1 була доотатньо легковажнок, 4 це не дивко, якщо врахувати його ванадто поверхове енайомство а працями Реннера 1 Бауера. Що * стосуеться летнеьких оц'.нок, то вони мали певну пол1тичну направлен1сть. Лен1н використав критику праЦь теоретик!в Австр1йсько1 ооц1ал-демократично1 роб1тничо1 иартН для бо-ротьби в тинн противниками б1льшови8му в РСДРП, як1 вдавали-ся.йому аналогШними авсгрШським, насамперед а бунд1вцями, При цьому деяк1 нюанси австромарксистських погляд1в всходили на другий план, поступаючись м!сцем критиц1 тих положень, як1 не ваьжди були для теоретик 1 в австр1йсько1 соЩал-демок-ратично1 ро0.ткичо1 партП Головними.

1стор1я показала життевдатнють теор!й, як1 розробляли-. ся австрокг.рксистськими. Р1вка критика лраць Геннера 1 Бауера биьшовя.чами не перешксдила 1м в ряд! в"падк1в п1ти на практиц! .там же шляхом. Ооюгний догов!р 1622 р. багато в чо-му нагадував схему "держали нац1оналыгостей", яка була за -пропоношна Реннером 1 Бауером. Рада Сопау 1 Рада НацЮналь-ноотей мэлк св1й прототип в реннер ¡вському двсхпалатиому парламент!. А от одна !а центральних !дей авсгромарксиичв-1дея даралельност1 процесс демократизацП пол1тичиих структур 1 сзмсвизначёння нац1й. н1коли ие 8д1йснюваяася в ко-лнпньому Гадянському Союз1. Формально проголовена "неза-

лежн1сть" KnjOTHix. сопзних реепубл1к була ф1говим листком, яким комунЮти лрикриааяи найб!льшу тоталИгар.чу !мпер!ю сЫту, яка тримзла'.и вшоючно на терор!, вЫськоЫй сил! i диктат1 НПРО. 1стор1я синесла оуворий Ьирок обом 1мпер1ям -Австро-Угорськ!й у i:U8 р., Союзу Радянських Соц1ал!стичннх РеспуСл!к - у 1991 рои!. Зазнали краху як програма авС-тромарксист!в, так 1 практичн1 д11 б1льшовик1в-лен!пц1в. Доев1д XX стол1 ття покаауе, що народи хочуть Сути господарями в своему дом!, в!дкицаючи при цьому вс!ляк1 форми цац!онального гн.'ту.

Чр/Гий роад<л: "1дейи1 течП вчесыгаиу робШмчоиу рус i ш початку XX cmairru". Початок XX стол!ття принЮ нове п1днесення революц1й?'о1 боротьби в монарх!I Габсбург1в. Причинами його були загострекня сотальних 1 нац!ональних про-тир1ч ь KpalHl та револвц1я 11Ю5-_Э07 рр. у Pocll. Росте вплив 1 авторитет соц!ая-демократично! партИ. Так, якщо в 1904 р. к1лък)сть орган1зац!й Чехослав'янсько! соц1ал-демок-ратично1 роб1тничо1 парг)! складала 440, то на к1нець 1S06 р. 1х було'вже 1917. К1льк1сть член!в парт 11 досягла 1QQ00Q чолов1к. Головною вимогою учасннк!в вис:туп!в була внмога за-галыюго виборчого права. Уряд в1дступив, i новий виборчий закон був прийнятий парламентом у с!чн! 1907 р. На виборах у травн1 соц!ал-демократи завоюпали четвертину вс!х депутатских м1сць у парламент! - 67 1 створили соц!ал-демократичная деиутатський клуб. Але у зв'язку. з тим, що н1 одна пол1'г::чна парт!я, н1 один М!жпарт!йний або мйшац1окалышй коал1ц!йнчй блок не отримав вир1шально1 61льшост1, рейхсрат як 1 ран!ше 1 задшаався непрацегдатним, обструкЦ11 там продовжуьалнсь. Бтрачаеться cipa в парламент ' як аНаряддя вир!шеннл наШональнйх kowílíuktíé.

Ш початку XX ст. чес*>к1 роб1?нич! партII, насаппереД, соц1 ал-демократична t нац1окольйо-еоц1алйна, як 1 ес! партИ Другого 1нтернац1оналу, не були единим:?, в першу чергу 1дей- 1 но. Ь парт1ях вер;: Серуть представники реформ!стськия кон-цепц1й, близькнх до реформ 1о-гсько1 мод ел! сусп1льного завитку в М&сарииа, встан'овлюються контакти м1д чеськимн ре- ' алЮтами 1 con 1 ал-демократами, проводяться сп!льн! пкц!1, перш за все у боротьб! ва загальне виборче право.

Впливовою теч'ес в обох парт!ях був рев!з!он1зм. Веляку

' увагу прид1лено анал1зу концепц1й, предстапника рев1Э1он18му у Чехоелав'янськ1й соц1 ал-демократична партП Ф.Модрачека. 5 самого початку в1н виступив як в1домий реформатор у ро-вум1нЛ заьдань 1 л1н11 партП, п1ддав гогтр1й критиц! од-. носторонн1сть марксизму, який, на його думку, ехильний шво-дити весь еусп1льний розвкток прямо 1 бегпосерздньо 1? еко-ном!чних в1дносин, н1дкреслюичи, ¡до не пль.Ю' матер1альн1, але 1 1дезльн1 1нтереск лианачають повед1нку лгдшш. Мояли-во, Модрачек критикував не ст1лькн Маркса. ск1льки тих, що п!зн1ше нед1алектичио 1 догматично 1нтерпретував його. Думка ц]кава 1 не лоэбавлеяа серйознях основ, якщо врахуваги, ск 1 лыж людей наеивали себе марксистами, будучи наспрагд1 чистими догматиками. Ыодрачек поставив п!д сумн1в головну тезу тод1шньо1 марксистсько1 концепцП переходу- до соц1ал1аму - про загострення 1 поглиблення протир1ч в пронес! розвитку кап 1тал 1 ему, про розв'язання конфл1кту шляхом л!кв!дац1I буржуазП в ход1 класовсЛ боретьби 1 соц1ально1 революц1I. За широко иоширеною формулою про поглиблення про-тир1ч кап1тал1аму 1 лешнуч1еть його. загибел1 в!н спробуваз побачити суть зм1н, як1 в1дбуваютьс;1 в буржуавному слособ1 виробкицтва: виникнення засоб1в адаптацП кап1тал!вму до но-' вих, б1льш високих економ1чних умов, прогресуюче сусп1льне виробнадтво 1 т.д. Шддав критиц1 марксизм як шт/чну конструкцию, яка не мае аналог!в в 1стор11 соц1ал1зму. Ыодрачек обгрунтував н(. основ! природничих наук еволюЩйний метод розвитку лгодського еусШльства як найб1льш сприятлйвий, пов1лышй 1 без непередбачуваних стрибк1в.

В постанови! вс1х цих та 1нших питань I полагав вторична еаслуга Бернштейна, Модрачека та 1х посл1дозник1в. Вони эаф1ксували явну нев!дпов';дк1сть м1ж тим, чогс сл!д чека-ти, виходячи 1в осноаних посилок теорН Маркса 1 тим, що реально 0д1йснпвалось, виз?1в;ао в сучасному сусп1льному про-, цес1. Але р1шення. як! вони прогонували, вияв.пись майже повсюдно неконструктивниии. Не випадково 1х критика 1 поправки до теорИ марксизму були .:устр1нут! р1зко негативно б!лып1ст» Л1дер1в соц!ал демократП. Але моральна васудження 1х поглнд1в I пол!тичке непркймттн доктрин« реформ! вму васкди переваливало в тактичлих м!ркувань: 1 ход) гостро1 1г.(Лем1ки Ыдкидались с'М1 лроцеси, поставлен! Еериштейном,

Мокрачеком, мни ща ке встали перед 61льш1стю соц1ал-демск-рзтичних 1деоло1 ii< тих рок1в, як1 чекали реЕоЛюц1йкого краху кап1тал1вму. Разом з тим у полемЩ1 з рев1а1он!стами ч!тко проявились кайр1<:комаЫтн1ш1 ч1дходн' - до ixulx 1дей - в1д посл1довнсго неприйн.ггтя, saneречения Jx, до апологетичного вихваляння.

Оц1нюючи марксистсъку полем!ку а !деями Еернштейна, ре-акц1ю на теоретпчн1 висновки Нодрачега в рядах Австр1йсько! 1 Чйхослав'янсько! соци-ил-демократичних парт1й сл!д мати на ynasi, до голой; 1 теоретики парт1й Другого 1нтернац1оналу обмелились в сво!й критиШ прямим протистазленням в1домих по-лолень вчення Маркса поглядам рев1з1оп1ст1в 1 фактично не ставили питания про опростувавня рея1з1он1стських тез а по-аиц: Д творч'ого розвитку марксизму стосовно до нових тек-денц1й сусп)льно-пол!точного 1 гоСподарського життя к1шш XIX - початку XX столитл. В цьому проявилась певнз обке-д:ен1сть, догматичн!ть критики рев i а Юн 1 ему. I як ревультат -формування тако! особливом 1 1х мислення, як "с^Угодокс 1 я", яка ор1ентуЕала л!дер!ь Другого 1нтернацюналу в першу чергу на "шдтвердження" новиш фактами в1домих полояень марксизму, а не на творчу роаробку марксистськс1 теорИ у в1дпов1дност1 з уноваш hoboI епохи, в яку вступив кап1тал!ам на рубеж! XIX-XX столРгь.

Звичайно, висновки Модрачека, як.1 висновки Бернштейна, у б1льшост! зипадк!в були результатом абстрактного теоретн-8уЕання. Важко уявнти соб1, щоб багато 1хн1х передбачень( могли бути реал1зован< на перелом! стод1ть бев певних" внутр1шн!х 1 зовн1шн1х 1мпульс1в. Але в аагадьному контекст1 соц!ал!стично1 думки fcfoдрачеку сл1д в1ддати належне йону мЮце.

Протилежним роб!тничии л!дером, теоретиокм соц1ал-де-мократично! парт)I був Б.ШЫйраль. Еирий патр1от, прихильн.к едност! роб1тничого руху в Австро-Угорщин!, 1нтер-иац1онал!ст, в!н сиркйняс марксизм як догму, яка не потребуе корекцП, а тим б1лме оновлення. Blpy в неминуч!сть краху кап1гал!аму 1 торжество соц!ал1аму в результат! еоц1ал!стнч-но! револх)ц11 намагавсч привнести в ряди рс>5!тничсго класу I • Його партП. 3 ц1эю метою п!ддав гостр1й критит опортун1ая» реформ!зм 1 рев!з10Н1вм у кер)вництв! парт!й, в!рив у тор-

кество марксизму. Трагед1я Шмерадя Оула в токе/, цо в!н не нобачив новях явищ суси1лыю-економ1чного i пол1тичного розетку кап!тзд1стичного сусп1льства, його нал'нм на торжество М!.»ркс»' яськях 1деал1в не суджено було эдМснитися. Яого догматизм 1 ортодокс1я стали результатом пов;рхового погляду на сусп!льн1 процеси. У нацюнаиьному питанн! Шмераль, дк 1 Нодгачек та Иш1 кер1вники парт11, стояв на позиц1ях пере-тверення Австро-Угоращни в демократичну федератю в1.пышх нацШ.

Ще один конфл1кт, який рол"ортався м1ж чеським 1 австр!йським партнер1bhkuteom, було питания шк1л для чеоько1 нац1онально1 меншост! у В1дн! . 7остр1 ¡¡искус i I в цьогс питания в1дбулися на парт1йних з'1здах, стор!нках газет i жур-над1в. Питания ставилося так;: чи поеинш бути в1дкрит1 в общи!, де 61лып1сть Шмзцького населения, а чех!в менш1сть, вколи э виключно чеською мовою виклагання? Чеськ1 соц1ал-де-мократи р!шуче виступали аа право нац'онал!кик шк!л для мен-аин. Н1мецьк1 ж товарном хоч 1 виступали за р1вноправн1сть чесько! мови у В1дя1 1 Ншш1й АвстрП, ставились в крайни.; скептицизмом до чеських вимог, навлеки, ряд 1з них аг1тувалн ва ас1м!ляц1ю меншост1 б1льы1стю як прогресивкий 1сторкч\шй процес. Ней конфл!кт васв1дчив про посилення нацюшиИзиу в кер1вництв1 як Аьстр1йсмто!, так 1 Чехослаа'янсько! соШал-демократичних парт!й. Чеський нац!онал1зм буз з1диов1ддю на нШецький шов1н1ам у цьому питанн! ! як результат - чехи ввяли курс на подольше з1дособлення в1д iBcrplftctKo! naprll, на наШональне розмежування J в Ihiuhx ;юб 1 тничих орган!зац!ях, як! зде ЕЕгиллися единими.

I першими тут стают1> префег 1 лга-, кероваш социал-демократами. Процес розмежування е них, як ми вке в1дзкачили, по-ався ие в.еередини 90-х pp. XIX ст. був загальмований рэ-¡¡олюц(йними вистунами ва иагальне виборче право в 1Ш13-1907 :ip. A a 1907 р. пробенUi:.one питания ыюяу зиШло на перед»! й план м)жпарт1йних вШюсин н ШслейтанН. 1'остра полемика а них проблем ровг^рнулагь на пзрПйиих з' !пдак 1 конференция обох парт 1 й, стор!нклх гавет 1 журноШь, питания Оуло иоставлене на pitцt конгресс Лругого !нтернащ1оналу, ь тикож и1мшрэдких прсфсп)л1:ових \он(!юренци с. Чехи в центр уi4irji поставили скопом:чн! питання:аначка частика ксшпЧр

Чесъких веыехъ 1де в розпорядження в1денського центру. Л1де-ри парт И пооилалися на федерал!за«1ю еоц 1 ал; демократ 11 як на приклад для прсфсп1лок.

Питания самост1йност! чеських профспиок викликало дне-кус1ю 1 роэкол в сам1й Чехослав*янськ!й еоц!ал-демократичн1й партП, коли в 1910 р. на конферекцИ в Брно делегата висло-видись протн капитального под1лу профсп1лок. 1х стали нааи-вати централ1стами на МдШну в1д сепаратист^, прихидьннк1в псЩлу профеп1лск за нац1ональностями. На конференцП функц1онер1в соЩ&п-демократично! парт И в Прав! було схва-лено 1дею под!лу «рофсп1лок I внключено 1а партП цент-рал1ст!в в Брно. Ешшочен1 в партП утворили нозу чеську соШал-демократичну партIи (центрая!сти), нка була оформлена на з'18д! в Врио в травн1 1911 року 1 очолив II д1дер ост-равських Прш1К1в Петр Цингр. Робкол у парт!! 1 профсШлках стали реальн1стю. В подальиому за нац!ональкою ознакою роз-кололись соц1ал-демократичний парламентський клуб, коопера-гивн!, осв1тянськ1, спортивш та 1нш! ро01ткич1 орган1зац11.

Таким вияеивсн результат нац!ональких протир1ч в партП та II орган1зац1ях. '¡эськ! соц1ал-демократа були р1Бними по крайн 1 й м1р! сво1м нШецьгаш партнерам в АвстрИ, но стосуегься снлн ! впливу в роб1тничих масэх. Але було явно нереалистично, коли т1иили себе над1ею на анЫу Ыднссин в загалыгоавстр1йському парткер1аницгв1. едина австр1йська соц!ал-демократ1я фактично вже не 1снувала, був т1льки еди-иий фздеративний орган, який все б!льие служив аовнЮньому представництву, н1ж внутр1шн!м потребам партП 1 це давало; мояиивють в Адлеру та 1 ншим в!денським кер1вникам на М1лша-родних форумах говоритн в1д 1мен1 вс1е1 Австр1йсько1 соШал-демократично! партП.

Анал1еуючи псаицП обох партий, II кер1вництва у профап1лков!й суперечц1, сп1д еазначнти, ш.о навряд чи можла вбачати в аЕстр1йськ1й соц1 аи -демократами1й партП 1деальних пре,сставник1в I вахисник!в 1нтернацЮнальних д1й роб1тничого класу. Безсумн1вно, ео чеськ! представники не були б!льа або мзнш нац1онал1стами, н!ж 1х австр1йськ1 товарищ!, 1 Ш да 1 роб1тнич1 парт 11 в1дрIВия лис ь в1д 1нших парт1й Другого 1нтернац!онэлу тим, що на 1х повицИ впливали дерхавн! та нац!оналыю-гол!тичн1 в!дносини в ГабсбургськШ мснархИ. Ц(

в 1 дкосщш вступили в гостру кризу в 1910 р., 1 ия криза в 1914 р. стала вагальною кризом Другого 1нтеркгл)о>галу.

Ч€ дослав'янсъка соц1ал-демократична парт 1 я була опалового частиною загальноалстр! йсько I соглал-демократично! рсб!тничо1 партП. II посаупове орган 1 защит; в1дособлешт яе означало, що вогга 8в1лышлась в1д 1дейлого клЗмату ас) е! соц1ал-демократII в АвсгрИ, 11 зал„дя!стъ в1д !дейно-тэорч-тичяого р1вня пЫецъкиХ соц! ал-демократ! в була значяою. Де особливо видно з того, со при формуванн! свое 1 повигш з наШоналького питания вони вико-ристовували спос!б анал!ау, Рвсоби анал1ву, весь !.цейно-теоретичний спектр в1д авс-тро-к!мецжс I соц 1ал-демократично 1' партП. Але викорпставу-вали 1х у сво1й ситуацп, яка була вшпниоя з1д еитуацП Шмецьких соц!ал-демократа, "Були предогавниками пригШчеко-го народу. Перед ними не стояло -питании" Австр1я чи Шмеччина як перед Н1мецькими соц!ад-демократами, а питания Австр1я,, але федерал1зована, демократична. Це особливо ч1тко просте-жузться в дисертацП, при вироблеин! ними власне чэсько! точки вору на вйрЮення наШональних проблем в мокархП ГабсбурПз капередодн! першо! св1тово1 в!йни.

На'цЮнальк! проблеми Авсгро-Угорщини спеШально розгля-дШ IX (1909 $>.) 1 XI (1913 р.) зЧпди Чехослав'иксько! сон1ал-демократично1 роб1тничо1 парт! 1. 3 реферата!)« висту-пав Б.Емералъ 1 пропозиа!I,1 як! в них були теоретично вникали положень австромаркслзму, нацюнальне питания сражалось питаниям мовк !■ кулътури, под1бн1 були 1 рецепта його Еир1шеиня - культурна аьтоиом1я в поеднаин! персонального "1 територ1ального приншив. Хоча Шмераль не ьзяв у Рениера 1 Бауера т1 детал! прс-грьми, як1 пом!тив н!мецький иаи!онап!зм, яле теоретичи1 висх1дн1 пункти Оули сднаков: 1 висновки дуяе блиэьк!. Обидва реферети викликали гостру диску с Но на э'Тад!, вислогдавались д1амэтральио лротилш.ч про-позицН; хоча висновки 1 р!шення оули прийкят! одмькоя!. Баста п1дкр<?слитк где один нюанс: реферата Шмераля не стазили ва мету стати програмою реорган1зац!I Аветро-Угораши!-,. ¡х вавлання гЮачйлось, насакперсд, в тому, той сберегти едшсть' соц!ал демократично! партП в АвстрП, ^1двернути :*,П И'лшонзльну девютегращк. Хоча в Щйсност! ие була утоп 1я. 'едино! рэб!гиичо1 парт!! в Агстр!! то не бум 1 не могло

бути. Якщо ж оЩнпвати р1шення з'1зд1в, то вони були вершиною л 1н11 Чехс'-хав'яноько! соц 1 ал-демократично I роб!тничо1 парт II в наш опальному питенШ, яке, на IX думку, могло бути влрШене виключно в рамках Австро-Угоргоини.

Пол1тична прсблешткчнЮтъ в!дкритого аахисту Шмералем австр!йсько1 державас/1 1де1 полагала в тому, цо як пропаганда, вона не могла бути продуктивной. Чеська громадськЮть в переважнШ б 1 льесст 1 сю 1(1 думала антиавстр!йськи,. вважала АвотрИо як державу чужу 1 прнга!чуичу. Однак, не можна ска-зати, цо цич самим виступала ва негайний розпад Австро-Угор-щкни. Критика державних уставов була все очевидншою в аПтацИ 1 прес1 бурмуазних 1 др1бнобурмуааних . партШ. Ви-ступи Екераля 1 резолюцП а'1зд!в, складен! на IX основ!, не в1дпов!дали прагнеиням чесько1 громадсысост!. Шмераль в!дкрито вахкщав непопулярну пол!тичну 1дею, будучи впевна-ним у И празильност1. Концепц!я Шмераля 1 його уявлення як про розвиток роб1т:шчого руху в монархП Габсбург1в, так 1 про Еир1иешш чеського питания не в1дпов1^али ситуацИ, яка була в робИннчому рус1 1 у всьоыу европейсько!.<у регюн! на-передодн! першо1 св1товс! вШни. По.Игична та !дейна поразка й^раля в роки в1йш1 була наперед визначена його пол!ткчкии1 установками до 1914 року 1 була в ц1локу законом 1р!юк,

роздйд: "1дейюЯ розшпхк< пасыетго рсй1з!Я1чаго Г-уху а рота пер^а! сз1токо1 пИЬЕ1п. Для Чехослав'янсько! соц!ал-демократячно1 роб!тничо1 партП перша св1това в!йиа означала пол1тичну гатастрофу. 1дея перетворення АвстрП в демократичьу федерац!к нац1й пагерп!ла крах, а в нею по- ' терп!ла крах 1 полнична л!н!я кер1вництва партП. В умовах жорсткого в1йськового режиму парт!йне кер!вкицтво згорнуло пол!тичн1 та економ1чн! акц11 пролетар1ату, намагаюч'ись збе-регти завоюванкя мирного часу. Ще кевр1ла над!я на сп1лья! антивоеит акцЛ з аагальноаг>стр1 ксьющ кер1внкцтвом, чи в рашех Другого 1нтернадюналу. Але н1 перша н! друга не булй вт!лен! в дагтя. Слочатку австр!йське парткер!вництво, я!дк;шувши пропозиц11 чех1в, п1дтримало в1йськов! зусилдя уряду, .весною 191? року провалилася спроса соц1ал1ст!в на конференцН в Стокгольм! в1дновити Другий 1нтернацЮнал.

Враховуючи внутрШн! 1 вовн1шн1 обставкки, як! склалися 'в АвстрП в 1914-1916 роках, кер!вництво чехослав'янсько!

роб:тшчо1 парт! Г поступово включаеться- в sсиний блок чесь-ких полЮТмих iiapTtrt. Пей процес був н-г пр оту.м, а перебо-рення- юпереднЬх стереотип1в проходило нов) ль но. Не ч!тко показано в дисертацП на-приклад1 проповиый 1 д1й Е.Н'ме раля як кер1-вника соц!гл-демократ11. На йогз думку,- чеська полlтика повинна була об'еднатиоь на .аз 1 лояльноет1 до АвстрМ ! цям самим аберегти- чеськ/ кааш в1д иерешИдувшь et еторони- австр1йськкх властей. Шмераль ьакликав авс-тро-н1мецьких coulал-демократ!в до политичного сп!вроб1тництва & 1х чзськими товариижи- в боротьбг ва де-мэкратизац!ю 1 нацюнальний пар в Подун«йсвк!й 1мпер11. Зви-Чайно, 1 тут Имераль проявив утоп!вм. Elpy в неадШсниыу вяе 1дею едност! "малого авсгр1йського 1нтоонац!онаду".

Восени 1916 р. прискорився процес аблнження чеськнх пол1тичних napTift, результатом якого Оуло стьорання Чеського союзу, який об'еднап депутат рейхсрату, 1 Нац1 опального ком!тету як свого роду иразького штабу чесько! пол1таки, зв'язу»чо1 ланки м1к депутатами 1 ларПями. Ссц1ал-демок-рапя стала складовою частиною Чоськсго Союзу, одним 1з його орган! затор1в. Таккй поворот у тактиц1 1 стратеги роб i ига-чо1 партII Чех11 чехословацьк1 1сторики Ебачають у hmIpI обстановки в монарх! I ) ходом военннх д'.й, а також несдачей чесько-Шмецького роб!тничого аблгження, в пе^шу чергу кер1вництва рсб1тничих парт.1Я. От а, з утворенням Чесыотго союзу 1 НацЮнального комитету вяникла едина орган!ояц!я практично вс1<зР чесько! пол!т«ки. головкою метою яко! Оуло почати "битву 8а Австр1ю", тобто давати в1Дс!ч античеськ1й тштиц! правлячнх к1л монарх 1!. Це повинно було бути досяг-нуто п1йкресленою лоядьШстп чесько! пол1тики по н1дношенкю до 1мпер1! 1 династМ:, сугубо мирнкм- вляхом.

Принт пов1: au tua в прогрзмн! проекта чесько1 пол1тики, в тому числ!'. 1-соч^ал-д^нократН1 щшн1о 1917 р., р1к все' Cl.uiaol переваги" на.фронтах Elйськ Антанти та ревшшцШгаго руху в Pool Г. ' Перед пол ! тиками сачим тттяи було поставлено питания: аалишатиея на попередШх позиц!ях або стати на грунт даних обстовин. Час ьимага»< вироблепнн максимально! .Ч'/смсоГ ерограми, яка б прахопувала наЩоналх-К вимоги чесь-ксго народу. Переговори по виробленны заяви проходили бурх-лше иисловлювалкси. pir.nl думки нредеттшикаш чеськнх

пол;тичних пар г1 и. В к!нц! к!нц1в текст заяви був узгоджеиий вс!ш депутатами. 30. травня 1917 р. в день в1дкриття рейхсрату в падат1 депутат1в Заяву чеських пол1тичних парт1й зачитав голова Чеськсго союзу Ф.Сганек. ' Хоча в Заяв! п1дкрес-люьалась необх1дн1сть реформування монарх)! Габсбург!в, перетворения II в ссюа шлышх 1 р1вноправних нац1ональних держав, вперке чеськ! под1тики допускали можливють об'една-ння вс1х в1ток чехословацько! нац11 в демократичну Чехосло-вацьку державу.

Яка реакШя була в ЩслейтанП на Заяву 30 травня 1917 р. ДинэоПя, к1мецьк! пол1'гачн1 парт11 оц!нили II р1зко негативно, вк в1дкрнту спробу створення ЧехословацькоI держави. Враховуючи, що Словаччина входила до складу Угорщини, прав-лнч! кола сстаиньо! роад1кяли таку позиц1ю. В той же час як л1дери по л 1 тнчких парг!й вважали Зыву 30 травня як мояливий компром 1 с а династию, трудящ! маси чеських еемель вбачали в к.1й Ешгагу створення нееадежио! чехословацько! державн в II 1сторичних кордонах.

Не бажаючи валишитися осторонь едино! чесько! пол1тикн, л1.цери Чехослав'янсько! соц1ал-демократично1 парТП пописали Заяву Чеського союау в!д 30 травня 1 цш самим висловили-ся эа утворення чесько! держави в рамках Габсбургсько! монарх! I. Австро-Угорщина повинна була бути перетворена в фе-дераЩв нацЮнальних держав, ним самим кер1вники соц1ал-дв-мократ!! 81дотупили в1д принцип1в культурно-нащовально1 ав-тономП передвоенних рок!в. Парт1я в!дступила ! в!д австро- 4 марксистского Шдходу до нац(анального питания 1 встала на' грунт територ1ального принципу. Що ж стосуеться Заяви В1д 30 травня 1917 р., .то зона в1дступила 1 в1д основ чеського 1сгоричного права тим, що вимагала включения до складу чесько! держави 1 СлоЕаччини, а це вже не мало н!чого сп!льного а чеським 1стори'шим правом. .

Шд впливом все ороставчкх антнвоених виступ!в у Чехо-слав'янськ!й ооц1вл-дсмокгатичн1й партИ !де процес розмежу-вання сил, у кер!вництв1 формуеться нашонально-радикальна 0п08иц1я, головними предстаьниками яко! були л1дери пль-эеньсько! крайово1 орган1вац11 Г.Габрман. 1 Л.ШК. Метой 1х було переведения сощал-демокраПI а таб!р радикального нацЮнал!зму. Другэю трупов, яка стала нааивати себе ради-

кально-соц1ал1сп1чиою опозиЩею в кер1вкиггв1 нарт1I бува група ухе в) ломе го нам Ф.Ыодрачека. II метег оуло Не т!лыса критик?., давоенио! пол1тичко1 л!н11 В.Шмераля, а 1 пропаганда сбо1х, суттево в1дь»1Ш1их .погляд1в на минуле, сучасне 1 ыож-ливэ ыайбутне чеського сусп1аьства, а такоя 1:родес1в роеьит-КУ дадоького сусп!льсгва взагад!. "Радикалыи соц1ап!ети", якво оц1иовати 1х поаицП в висот к.кця XX ст., висловили чиизло ц1нних, ерозуы!лих т1дькн Саогодв1 дуыок. Насашеред, вони не булк в1рн1 иарксиему як р-«трин1. !х л1дер Модрачек категорично в1дкидав 1дею реваякШВиого скияеяня ) снутаго ладу, поск1льки не бачив н!яких причин для висновку про те, ко орган 1 ваш я виробництва V 1дэл1тачна система, створея1 Кая 1 тал 1 емок, иожуть себе вичерпатп в близьк!й 1сторичн1й перспектив!. Тим б1льи кебеапечноа унвляв соб! в1н перспективу ревалыЦйнсго виходу в в1йаи, категорично виступав про-ти ыарксистського "державного соц1ал1зму" як докгрини, якач на його думку, в к1нцевому рахунку ариведе до диктатури, виступзз проти усусп1лъиеннп васоб1в вяробиицтва як пропону-вав Маркс у св1й час 1 сахишв св1й "лад соц1ал!стичкнх кооператор^", де будуть р1вн1 форыи власност!. Отае, про-тир!ччя ц|ж Шаералем 1 Уодрачеком не оСмежувались тактнчшши питаниями, а сягали в глибину теорИ ссц1ал1еау, соц!ал1зму свого, "чеського", де на основ1 оит-еву демократ И I соц1ал1еиу з центр! будуть кооператива асоШацИ. Вевпереч-во, його 1деяк належало майбутне, а в тогочасиих умовах Авс-тро-Угорщини навряд чи буля уиови 1х реального вд!йснення. На под1бних позиц1ях стояли одни 1деолсг1в нацЮнадь-но-соц!ально1 партП Е.Франке, брвти Гейдлери 1 газета "Чеська демократы".

Характерно, то в статтях, цо оЗгрунтовуьали сощаШры в чеськ1й держав1, на£б1льп часто вгааувалось на катастроф1чну ситуацт, викдикану в1йной. Сац!ад1ам уявлявся як з&хист' нацП в1д вагибел!, • необх1дн1сть втручання де ржави в е коном 1ку сбгрунговувалась вищиыи нед^снальними I нтересами. От-же, соц!&л!гм був свого роду в1дпоглдда на катастрофу в1йни ! вахист над'.! в1д епНсгич.гаго КсиЯгал!зыу якимсь "удоско-наденим ьоекним соц!ал1вмои". який вмохе рс.,1виваткся Л в п1сляао«ннкх умовах в не «Л'чюПй чес!К1й держав!. Каспрзвд! ж, во'.ннп регламента»!я иопомогла !.икаЧЕ?и остаик!

сокк 1з економ!ки Габсбургсько! 1мпер11. внасл1док чого ос-талня амогла чот.гри роки вести вкснэжливу в1йну.

Якаэ увагальнити все вияесказаке, то иожеь?о констатува-ти, що Шлького теоретичного проекту переходу до соц1ал1зиу у соц1ал-демократ!1 не було. Про соц1ал1зм у майСутн1й чеськ!й деркав1 полей 1 г ували скорте полНично н!ж теоретично. Голосування за соц1ал1зм вирадало стурбовашсть сучасним катастроф1чним положениям 1 стрешШня до раднкальних. аы!н. аЛе була в1дсутня конкретика. Лозунг соц!ад1зму в1дстсквався соц1 ал-демократами ще I тому, що г,они цям могли виставити контраргумент нетснальнкм радикалам. Коли останн! посилено а'г 1 тували за чеську незалежну державу а Еключеиням. Словаччи-Ни в1дпов1дааи 1м еоц 1 ал-демократичн 1 публШксти.: "Чеська дер лава - так, але соц!ал ¡гтнчиаГ'

КонцепцП нереволпц1йного чеського соц1ал1зму роароб-лен1 Модрачеком, франке, Штерном. СтШном, звичайно, не стали реальн1сти в невалежн1й чеськ!й дерзав!. В той час нз-момливЮ'ТЬ 1х вд1йенення була очевидно!). • Але. це не означав, ко не изли н1ккого втчення. Вони були св!дченням прагсеяь шкроких народних на?. до радикальних емн, до л1кв!дзц1 або корШному реформуванню кап1тал1выу в 1дповШального ва в1йну 1 багаточисельн! б1дуваьяя трудящих. Нр1м того, пони являли собой альтернативу марксистському соц1ал!зыов1 ек доктрин!, посл1довним прнхильниксм яко1 був Б.Шмерадь.

Вплив Иовтнево! соц1ал1стичНо1 револицИ в Рос11 на регюн Центрально! 1 Швденно-Сх1дноГ европи наложить до( числа тем', якГ ?поть в начну 1стор1ораф1и; За традиц!ев в ра-' дянськ1й 1 чехословацькШ марксистский 1стор1ограД>11, ровг-лядалась головйим чином позитивна, революц 1 он 1 пуша сторокз впливу Жовтнево1 револщ1Г на трудяших сус1дн1х кра!я. Але при такому п1дход1 револвц1йна под1я як Си перестав бути д1йсним явицеы, якоыу ег1дг,о Д1алекткки, властив! протилея»! риси, як позитизн1, так 1 негативШ. Шж тим, остаин! таксх були д1ючими факторами, як! при' вивчекн1 вищеназваноТ теми не можна екидати з рахунку.

Кр!м того, поряд а Радянською Рос1ев иа пол1тичн1 про-цеси в Центральна 1 П1вденно-Сх1дн!й бвроп! по-р!енону вплнвали 1 1нш1 центри канцентровано1 пол1тично1 ечерШ, а саме аах!дкоеврош йський 1 п 1 внI чкоамершсанськнГ;, як)

по-своему переливали на рубеж! 1910-1920 рр. сусШльне онов-лення. ЙринципоБо р1вн1 пол1ткчя1 системи Рг\-,лнсько1 РосП 1 буржуа.<них кра1н Заходу являли собой дв1 р!зн1 модел1 лер-жэвно-лол1тичного устрою,- як1 могли слу?лти ор1ентиро« для кра!я ЦентральноI 1 Швденко-Сх1дноТ Свроли. як1 ставали са-мостШюши державами. В АвстрП Еовгнева револпц1я впливаш "пёрш ва все своей мирною 1н1ц1атквов та лаауяти нацГонааь-ного вивволення. Швидко посилювглись антивоеянГ настро! 1 сошальна радикал1аац1я сусп1льстга, то ¿иявилось у вб!ль~ иенн! к1яькост1 страйк1в. демонст;>ац1й 1 ы1тинг1в. Проходила поступова радикал1вац1я попе яд !п у Кер1вництв1 р1впих парт1й. 1дел угворевдя едина! Соц1ал1стично1 партП, з яков виступило кер!вництво тац1онально-соц1ЕУ1ьно1 партП, п!сля-жовтневих под!й в РосП не Сула 8Д1йснена. вате в1дбулася консол1дац!я парт1йких сил у парламент! та вд1йснен! ыЛни у кер1вниатв! Чеського союзу. .

В1йна, труднощ!, як1 воиа принесла трудклшы, вагроза, яка нависла на вс1ею нац1е», все це эгладило протир1ччя в чеському табор1. Буржуаз1я своечасно включила в свою прогрз-иу 1 соц!альн1 лозунги: . 8Д1йснення аграрно1 реформи, 8-го-динного робочого дня, покрацення скстеми сощального вабев-печеыия 1 т.д. Еуржуазним д1ячаы вдалг-ся переконати игрок! народи! маси в тому, що соа1альн1 арэблеми будуть шр1шен1 г завоюваннчм нэд!ональко1 державное?I. I вони стали л^дероы народно! револоцП, а рефор?<1стське кер1вництво соц!ал-де-мзкрат!!, особливо в чеських землях 1 Слозаччин1, в Оижаняяу ТЙ Шдкорилось. Л1В1 смли у роб!тнк'ЮЫУ рус! реПону в силу сзое1 небагаточисельност1 та даг^ат1!ЧИОст1 не смогли сформу-, лшати своечасяо програму наиЮналыгаго 1 тотального визво-ЛСРНЯ. ' ' .

Ее одн1ею спробоя оргшИзуватаедтсть д!Й робишгшх парт!й напередсдн! вир!шалышх ОоГв за неаалежн: Чехосло-роцьку державу було утиор.-ннп б воресня 1Ь16 року Соц!ал1стичцоГ ради як органу сгЩал~демократ1в I чеських соц!ал1ст1в. Утворенип цього оргаш було ьажяивои под1ею в поглдд^нь роэпаду Австро-Угоршши I утворенни Чехословацько! держави. Виник союз дг.ок най чилыИнчх подтчюх пирт)й, як! напирали даос ооц!ал!сти".ни1.:и 1, Г-еэпсречно, мали сильн! по-втI ! в сгр^до«кд1 ро<51гиичс,го квасу. Все галожало того.

чи Суде Ссц1ал1с:'ична рада допомШшм органом Нац1шального ксм1тету, чи tиступить як орган з своею самоолЧйною пол1тич-hod л1н1ею. Подэ.чьш1' полП показали, що, незважаючи на утво-рення СоЩал1сгично1 ради, кер!вництво обох роб1тничих парт1й вир 1 ии л о Д1яти в рамках концепт I вир]шення чееького питания, яку ровробили представнкки чеських буржуазии* парт1й дома 1 га кордоном, тобто в единому национальному Фронт1 вс1х чеських -подНичних парт t ft. Г ця тактика н!як не гменшила авторитету роб1тничих napTlrt серед широким народних мае. Ситуац1я диктувала такий крок.

Завершуючи анал!з програм, проект)в пережвоенно! I военно1 пори чеськоI пол1тики, сл!д коястатувати, що вони в1дображали перех1д в1д 1деал1в Габсбургсько1 монарх!!, як! рее дал1 в1дходили в минуле, до все 61 лыа ясно! перспектива г самост1йно! чехословацькоI держави, а такой класовк, срЩальну, ¡дейну 1 полНичку дифереиЩацЮ чееького сусп1льства. Чехи 1 словаки стояли не Пльки перед альтерта-тиеою - Габсбургська мокарх1я шг самост1йна чехословаггка держава. Стояло, хоча ! не перед,вс1ма, 1 питания, якоп зуда чехословацька держава - кап 1 тал 1 этичною чи соЩал!сти',-яоа. йк ия .вже в.1даначали, соц1ад1ем в кай5утн1й чехословеаьк1(1 держав! валивався на р1вня доктрин» чи аг1тац1йного ло г/нгу. Мавпаки, в1дкриг! лрихильникк 1 пропагандисти д!берального кап1тал!зму як найб1льш п1дходяцо1 формц для майбутиьсГ чехословацько! держави мали одну иеоЩшшу перевагу: 1г плани були ясн! 1 конкретно Вони наступали ва кап1тал1вм I в йога рамках провести необх!дн1 сошальн! реформи, яких вямагал^ еагадьна радикад18ац1я суса1льства. J .коли 28 жовтня 1018 р. п1д впливом мзеових ,виступ.!в трудящих си"уац1я в Авс-уро-Угородш! стала еагроздивоо, Нац!ональнкй ком!тет д!яв оперативно 1 р!шуче, проголосивши утворення Чехословацько1 республ1ки. 1хн1 плани ста.1"! реальн1сти.

Таким чином, в жовтн1 1918 р. виникда самост1йна чеха- .■ слозацька держава, яка була проголошена 1 була эа характером ' тр!умфальною перемсгою концепцП Масарика 1 Ан^анти для вир1шення чееького питания гр1умфом не т!льки тому, ао щ нею стояла вброя Ангаятк 1 чеська Суржуааi н дома ! за кордов ' ном, але ! тому, що за цим стояв 1 иароднкй рух, представнн-ками якого були роб!тнич! парт11.

- 36 -

Чехословацша рэепубл1ка утвс-рилася в результат! народно! револвцП, одночасно1 масово! акцИ двох п;лрод1в-чех1в I словаков. В ход! свого едШонення революц!« л 1кв1 дувана не т1льки аристокрзтичний гегемоШзм, eure 1 дух пол I цейс ¡ько! систеши яка обмежувала денокраПю в 1нхересах широких на-родних мае. Пя револвц1я думала кягархо-бюрократичну

владу 1 вам!кила II респуЗл1ко», передбачала демократ! ¡зад 1п сусп1льно-пол!ткчло1 систеыи. Бее ие дае нам приво оШнювати II 1 як револвц!ю демократичну. Ачэ боротьба са соц1альке вкзволеннк продовдувалась. Револкц1я еробила дуже богато в дан!й сктуацп. Чехи I яловеют ставали суб'сктом европейсь- . ко! ICTopIÏ.

У юкниаках п1дбит1 основя! концептуальШ положения 1 висновки комплексного досл!д*ення проблема.

Î. Внутр1пол1тична ситуашя в Лвстро-Угорщин1 в к1нц1 XIX - нз початку XX стол1ття була складною, тут взаемно пе-* репл1галися пол1тичн1, соц1альн1 1 нацюнальн1 проблеми. Е&лсливим фактором пол!тичного життя кра!ни було функц1ону-вання масових poSlmmx карт1й, в першу чергу соЩая-демон-рат1в, формуаться чеська кацюнально-соЩальна парт1п, бага-тотисячн1 профся1лков!, аи1ноч1, колод1жн1 орган1зац11. Разом 8 тим, чеський роб1тничий pyj: буч склаетве» частило» po6iTHH4oro руху АвстрП, який росвивався оргашзаШйно, гкштично I 1дсйно як едине тле, нав1ть якцо це тле не бу-ло внутр1шкьо единим 1 однор1дким. Одним 1з фактор!в, пк1 кардикальним чином вм1нили умовИ д1яльност! соц!ая1ст1в в австр!йськ1й частин1 монархП Габс5ург1в в к! на! XIX стол1ття, стала федерал1зац!я Ссц!ал демократично! роб1тни-чо! парт il АвстрП ь 1887 роШ. Boüü в!дбулася на основ! повно! Ывноправност! нацЮнальних орган1вад!й по в!днооегню один до одного 1 в1денсы;ого центру, збер1галась 1 програмна-едн!сть. I якраз тому пооц<с федерал1вац11, эд1иснений в перюд кульм1нац1Г нац1ональн>1 боротьби розглядаеться аараз 1стррииами як ■ в ц1лому ■ виклотае 1 вразкове езого роду вирлз-эння питания (0. Урбан).

Б Kiiml XIX стол1тти боротьОч ьа широк! буржуазно-де-мок|х1Тич«1 Ирака i пъамп-ïрод за загальне иибочче право Суда одним 1в голоиних arinn'.üb. flKt гирГшувала ооц1ел-демокра-тич.ча г-чртIк в коиирхI ! Г:ЛеОург!в. Ibi 6or.CTi.fia сприяла. тс-

ну, шо парт1я значао рсзшрила сый вплив в широких народних масзх I могла с?'.ективко сприяги демократизацП кра1ня. Реформам став паяуючою теч1ею в роб1?ничкх партиях, профсп1лках Чех11.

2. Радикал1вац1я дрЮнобурлуазних к!л i особливо наступ масового соц!ал1стачного руху з 90-х рок1в XIX с?ол1ття зно-ву 8 вс1ею гостротсю поставили питания демократизацП гоШтичда! системн, розп'язання нац1оналг.них проблей. 1 хоча умови початку XX стол1ття cyi-тево в1др1знялися в1 д умов 60-70 рок) в XIX стол1тта громадська активнЮть була це ви-1дсю. Буржуезн1 та др1бнобуржуазн1 партП прагнули будь-цо втри!.ати в необх1дних 1м рамках масовий народний рух. Як в !деолог1чно1, так i з пол!тично! точек зору, «ожливост1 маневру для буржуазных 1 др1бнобуржуавних парт1й ставали все ииршами в зв'язку 1 з зм1нами стратеги 1 тактики соЩал-де-мократп. KeplBHii'jTBo сод 1 ал-демократично! та 1нших роб1тни-чих парт1й i орган 1г>ац1й К1нцеву мету - соц1ал1ви - вапиинло на далеке майбутне 1 фзктично перетворилося у партП реформ. СоШал-демократ1я ¡э1иуч1!М чином вела боротьбу за деыократи-8ац1ю г.ол1тично1 сиотеми, однак не ввдаала цю боротьбу одним з 0СН031ШХ етап1в пронесу глибоких соц!альких вм1н даиих сусШлышх В1ДНОСИН.

Перенесения центру ваги а л1бералышх до бу?жуазно-ае-мократичних тенденц1й в к!нц1 XIX - на початку XX стол!ття е нееаперечним фактом. Однак було б нев1рно не пом1чати, то левна демократизац1я чеського сусгПльства проходила в умовах гостро! класово! I соц1ально1 напруги, функдЮнування ант и- * демократична метод1в управлШнд, посилення м1л1таризму в: Kpalnl. Д1алектичним антиподом демократ)I було небеэпечне наростанйя 1мпер1ал1стичних тенденц1й, як! вке мали глобаль-якй характер 1 переросли у св1товий конфл1кт.

3. Головною я в Габсбургськ1й !мпер!1 залишалася наию-нальяа проблема, проблема мирного сШБЮкування багатьох ни-род!в багатонац1оначьно1 держави. HI одна 1з пол1тичних парт 1й не обминула Jl. Особливо глибоко роаглядалась вона в документах австр1йоького 1 чеського роб!тничого руху. Тут для кер!вник!в роб!тничих парт1й 1 було чимало неясного. Вожд1 пролетар!ату К. Маркс 1 Ф. Енгельс не признавали sa наШональною )деею самсст!йного значения, шдкоряючи II кла-

сов1й боротьб1. Права над 1й на самозизначекяя свое!; дол), на невалешПсть не 1сиувало для вожд!в пролетар!ату гюза alen борот.ьбою 1 покорялось II 1 (Пересам. Hauloi, „шло-еизвольнйй рух у >вроп1 от нювався ним вчключно э течки вору перспектив пролетарсько* револкцМ, а народи, гк{ повета™ за яац1ональну лезалежн1сть :е1дпов1дно ро8д1лялись на "рево-люШйнГ 1 "контрреволвщйн!", як! сприяють або перешкоджа-ють (хай несв1домо) розгортачшо класово! борс'ьби в евро-пейських краГнах. Така точка гору поднялась багатьма л1де-рами австр1йського 1 чеського роб1тничого руху, що ие б!льше 8аплугувзло ситуац1ю у аролетарських срган1зац!ях. Першою спрсбую виробити самостШну пролетарську кондепц1ю вир1шекг;я нэд1онельного питания стала Врюниська програма СДР11А 1899 року. Парт1я виступила. аа вирнаеннп нацюнального питания в рамках 1снунчо1 держави на основ! териториально! автономП. Ряд ц1щшх 1дей, впершэ висловлених в Брюяськ1й прсграм1, дальше розроблених теоретикш.31 австромарксиэму 0. Бауером f К, Реннером,. 8бер1гають свою Ц1нн1сгь ! сьогодн1.

Знаходячись в 1дейно-теоретичному в1дношошн1 п!д впли-йом- австро-Шмецьких соц1ал-демскрат1&, чеськ1 1х товарип! при фор«увзкн1' cmel- поаиц!Я> 8'Кац1онального питания брали cnoclO аиал1ву;, шляхи^вирЮення його в1д останн1х../>де була 1 своя особлиМсть: перед ними не стояло питания Австр1я або Шмеччинак а-, питания • Австр1я федерал1зована, демократична, справедлива-або Чеська держава. На позицИ Чехсс-лав'янсько! соц1а1-демократично1 роб1тничо1 парт!! перед першою cbítqbo». в1йною вплинула монол1тн1сть та безпе-рервн1сть чеськор. пол1тики друго! пиловяни XIX - початку XX стол1ття. Це була пэвна ор1рнтац1я на реформування Mouapxll Габсбургов, виходячи 1в програмних чи тактичних причин в певй! перюди 1стор11. "Гут "¡дея чехословацько1 держав-hocti", а точн1ше кажучи "1дея чесько! державност!" була , Шдкореяа. "!де1 австр!йсько1 держиви" такою sai жди була пров! дна Iдзя чесько! пол i тики чи то в класичному старочесь-кому. виклал! 60-х рок1в. в модиф1кпван1й loe! молодочех1в 80-х. рок! в, або соц 1 ал-демократичн 1 й ситуацИ з початку стол1ттп. Таким чином. ц!лий ряд фактор 1 в з6вн)шнього 1 внутр!шнього характеру довг,'.-,ляв равглядати 1900-1914 роки чесько! lrropll як своер!дний етап, для якого характерн!

спроби в умсь':.. д i I так званого народного парламенту схилити австр1йський уряд до поступок чехам шляхом роэиирення м1сце-гого самоврядування, широкого 1х представництва у вищих еша-лонах влади, намагання чесько! буржуааlI оволод!ти ые-хан1вмом управл1ння. У цьому контекст! широко деклароваиа. ! дзя про в1дрозисення суверенноI чесько! держави в рамках фе-дарал1зоЕако!, деыократизованоI Австро-Угораини гогувала. грунт для подальшоI Ооротьби за нац1ональну державШсть уже 9 роки neptnol cbitoboi в1йни.

4. Перша сз1тава в!йна аначно роаширила д!апаеои чесько I полынки 1 а!дкрила для tie! можлив1сть не т1дьки винести. нацюнальн! проблеын на св!товий форум, ала 1 власнима ау-силлями сприяти перемоа! противник!в центральних держав-1 при Ix nisrpHMUt в 1дновиги незалежн1сть.. 3 початком аШш Чеськ! пол!тичн1 д!ач1 постади перед складник вибором: епро-бувати вир!шити "чеське питания*1 & рамках Австро-Угорс^ии * або виступити проти ке1; як краде, виходячи !а класосих l 1нших м!ркувань зробиги ставку на м!н1мальну програму - аа- • Дов1 лышткоя внутр!шн1ш реформами 1мпер!1 (автономию),. або максимальву нацЮнально -виввольну програму, яка передбачала под 1л 1ыперИ Габсбург 1в 1 створення власно! держави. На протяз! перших трьох рок1в в1йни оф1Ц!йне кер1вкицтво вс!х чеських napTlft ор!ентувалося на збёреження ГабсОургська! монарх II, але п!д вшшвои Лптнево! реЕолюц11 в Pocir в м!жна-родн!Я ситуацИ вяникли нов1 фактори. як! заставили буржуаа Id слав'янських народ1в 8ы!нити свое ставлення до 1мперЦ 1 династИ. Анал18 пер1оду першо! св!тово1 в!йнн допоцогэд краще врозум1ти ochobhI тендеицП роавитку натонально-вив-вольиого руху в ЧехП як фактору, який сприяв краху ду-ал>стично1 монарх!I 1 прив1в до утворення кезалежноГ Чехос-Ловацько1 Республ1ки. Досл1джу»чи роэвиток чесько! поз1тики , в роки в!йни, ми бачимо пк чеська пол1тика, буржуазна t ' соц1ал1стична, реагувала па ситуац1ю, яка складалася в т1 чи-1нш1 перЮди часу. 1дейиий роввиток 1914-1918 рок1в, nporpa-t ни 1 проекта чеських пол1тик!в в!добраяади перех1д з1д 1дот ал!в Габсбургсько! монарх!I до все 31льи ясно1 перспектива■ незалежно1 Чехословацым! держави, а також класову, соталь-ну, !дейну 1 пол1тичну диференц1ац1в чеського сусп1льства. б. В жовтн! 1918 року виникла самост!Лна ЧехослоьзШ'ф

деряавз, яка гак як булв утворена 1 яков Суда за характером була ,тр1ум$алык>а переносов концепцИ Масарика 1 Авданти для вяр1яеаня чеського питания, -тр1умфом не'хи&ки тому, ¡по за нею сгояла зброя Аятанти, чеська буржуаз1ягдома 1 еа кордоном, ase 1 тому во га цнм стояв 1 народнгйкрух, предстзвнн-ками лкого буля соц1ал1сгкчн1 партП, аа ягами стояли два народи - чехи I словаки. ПорШгаопн nporp uel чесько! буржуазно! пол 1 тики, чеське дерлшве Юторич&з :прачо 1 вксЛднЛ полояеиня оавстромарксяетсько! праграш ccsxlas-деижратсчжН роб1тнлчо1 парт! I чехословацьк! > 5?. торгаш задаться пигакяям, чому в роки першо! свис во! вШш перга праграт виявклась набагзго д1йов1йяою Bis друга? Id eclk г.ритап «они внд1ляоть голосну:чеське деркавне Ictöpsthk право вклепало в себе ви-когу yrzopemm чесько! держаея 1 тому емопго ттати основа» при фор«увакн1 програшшя цией, в1дпов1яаля тендекц! яг.! 1сторичзэго фоввитку - розпаду АЕсгрс-Угордкни \1 вииикнешн! нац1ональяих держав. Валроги, австроварксизм 1 эв'яваш г im Докуиеяга Чгхослав'янськоI сс>ц1ал-гйсякжрагйчно1 роб!тничо! парт II яе развались в утвореаяхм ввзалежно1 чехословацько! деряави, в вкшгагш рефсрии Юиуетохэ, тобто Авсэгро-Угорщи-ии. I тому Чехослав'янська соШал-демократична шфт1я выявилась нездатнсю ровробити саюст1йну арограму, виставити свою альтернативу поя1гичяо! i соц1ально! решнструкШ1 '¿ентраль-»ol Евро пи 1 взяла протраму. яка Cyes. ровроблека та грунт 1 буржуазно! nozlтеки. Бона до останнього моменту вазиаапась т поэйцП переваг великого. единого економ1 иного. ц1лого в Центральна 6вроп1.

Вяникнення Чехоеловацько1 Ресгубл1ки в результат1 народно! революцИ принесло чеськсыу; ' словааькому народам ба-жаиу державну самост!йи1сть; аде пануюче становище заливалось ва буржуазию 1 аавдання соц1ального виаволення вдувалось ка шйбутнв. Не дивлячись на це. ревожтя гробила дуже багато в дан1й сигуацИ. Чохи: 1 словаки ставали суб'ектоы европейсько! leropil,

ОсновниЯ ' 8M1CT дисерт.иИ I викладений у таких публ!ка-ц1ях автора:

I. Поп ЮЛ. Чеський роб1тяичий 1 соц1а8!стичний рух в 6С-У. роках XIX ОТОЛ1ТТИ. - Вшниця. 1996. - С! с.

?.. Поп Ю, 1. Чесыу.'й роб!тничий рух на цочагку XX

- 41 -

стсл1ття f 1QQ0-1Й14 роки). - В1нниця,: 1996. - 102 с,

3. Поп ЮЛ. [дейкнй роевиток чееького р8б1тничого руху 8 роки першо1 ¿BJroEoI вШш. - В1инишг. 1996. - 95:с.

4. Поп Ю. И. Борьба марксизма.против оппортунизма в чешском рабочем движении 70-80 годов XIX века. //Советское славяноведение.. - 1989. - (f 5.. - е.. 3546.

5. Поп Ю.1Г. Австромарксизи и национальный вопрос-а Австро-Венгрии. Депонована в IHICH;AIE СРС? и. Москвач. М! 1028. -28.XI.197S р. -32 с.

6. Поп Ю.Й. Чешское рабочее движение и пролетарский интернационализм; (1871-1904 гг.). Детанована в ШЮТ АН СРСР И. Москва. Н" 22867. - 22.II.1588 р. - 41 с.

7. Поп Ю.И. Чеиско-русские и словацко-русские: связи в ;(1Х - начали XX вв. в осведегл! чехословацких: исторических журналов (19БО-1973 гг.).. Депонована в ТШСН Ш СРО? и. Москва. N1 32873. - 22.11.1988 р. - 25 с.

8. Поп Ю.Й. Великая Октябрьская социалистическая революция на страницах чехословацких исторических журналов (1950-1975 гг.) //Всесоязнаа Езучно практическая, конференция по проблеме: "Великая Октябрьская социслистпческая революция и освещена ее всемирногисторнческого знаяения в преподавании общееззенных наук и исторических диекдаяин в высией педагогической сколе" 13-15 сентября 1977 у. Теагсы докладов я сообщений. - Ыосква, -1977. - с. 64-Q5.

9: Поя О.И. Чеасксе буржуаано-тяберздшое движение в конце XIX - начале XX еа. // Узловые вопросы советского csa-вяноведения. Тезисы докладов н сообаеиий IX Всесоюзной нгзуч-' , ной конференции историков-славистов. 21-23 сентября 1S82 г. - Ужгород. - 1982. - с. 190 -193.

10. Поп Ю.Й. Русско-чеиские н русско-словацкие революционные связи в XIX - начала XX вв. // Формирование и развитие исторических связей и сотрудничества братских соцналкс--■уических стран. Тезисы докладов и сообщений республиканской научной конференции. 28-30 сентября 1083 г.- Львов, 1963. -с. 237-238.

11. Поп О.И. Чехослав'янская социал-демократическая рабочая партия и проекты решения национального вопроса в Двс-

■ тро-Венгрии в начале XX в. H XII Всесоюзная конференция историков славистов. "Основные направления историко-слаьисти-

- AS. -

ческих исследований и преподавание университетского курса во истории южных и вападных слав'ян на современном этапе." 25-27 января 1990 г, Тевисы докладов и соо':'.: :-нкЯ. -Моск£а, 1990. с. 205-206.

18. Поп Ю.Й. Международное рабочее движение и национальный вопрос в конце XLV. -• начале XX вв. // Актуааьные проблемы исследования и преподавания новой истории стран Западной Европы и Америки: Тезисы докладов и сообщений республиканской научно-методической конференции. £8-30 октября 1В02г. -Одесса, 1992. - с. 35-37.

13. Поп ЮЛ. Чеський роб1тнйчий рух на початку XX ст. e:î складова частика Шияароднэго робИничого руху. // Теяи дошв!дей bbIthoJ науково! конференцП викладач1в j сту-девПв Юторичного факультету еа 1994 pi к. 10- 1Б лютого. 1995 року. -В18ДОИЯ, 1995. -с. 21-22.

14. Bajcurova Т. Viika Rijnova soetalistjcka révolues v oeskoslovenskej histortografji. Реферат //Реферативний журнал. Общественные науки за рубежом. Серия б. История. -1978. - * 2. - с. 83-85.

16. Vohïjrematova R. Cestou k brevnovskemu.sjezdu 1878. Реферат // Реферативной журнал. Обшзствеиные науки' ва рубежом. Серия Б. История. Î97». - № 3. - с. 85-68.15. Kftzek J. Vznik Ceskoslovenskn. Реферат "//Рефера-

тивний журнал. Общественные науки эг. рубежом. Серия Б. История. 1979. - If 6. - с. 63-57.

17. KÍ-lzek J. Delnicke hnuti v Prediítavsku a néktere problemy 3tf«doevropskeno vyvoje do roku 1914. Реферат //Fe-феративний журнал. Общественные науки за рубежом. Серия б. История. 1982, - If Б. - с. 28-30. /

18. Galandauer J. Od Halnfeldu ke vzntku KSC/ Ceske dílnlcke hnutl v letech 1889-1921. Рецензия //Вопросы истории. - 1988. -If 11. -с. 177-178.

v i ■

19. Galandauor J. Vaut: Ceskoslovonske RepubMky 1918.

Pioirranty, projekty, persp-jkt ï vy. Реферат //Реферативный журнал. Общественные науки за рубежом. Серия 5. История, 1989. - (Р Б. - о. 77-80. ,

20. Galandauar J. V;:ri 1 k Cesk'^îovemkc? Republtky 1918. Programv, projekly,. pui:;pekUvy. 7'ефсрат. / 'Новые книги ва рубежом по общественным Kiyi-.¡tM 19F.9. -К 11. - с. bl-5G.

- 43 -

V 1

21. Fercncuhova В. Sovletske Rusko a Mala

dohoda. К prôblematice medzlrarodnych vztklpv v Strednej Europe v rokoch Реферат//Реферативный журнал. Об-

щественные науки за рубежом. Серия 6. История, 1990. - * 1. - с. 76-78.

22. Mend V., Hajek Ы.. Otahal M., Kadlecova E. K^ir-ovatky 20 stoletl. Svetlo na bila mista v nèinovajsich tj^jinach. Реферат // Реферативный журнал. Общественные науки еа рубежом. Серия б. История, 1991. - V 6. - с. 52-57,

Pop Yu.lv.

"Ideological development of the Czech workipsr-class Koveroent at the end of the 19-th century and the begining of the 20-th century. (1890-1913)."

It is the Dissertation for the degree pf doctor historical science, in manuscript, specialization 07.GQ.02 -Chernovtsi State University, Chernovtsi, 1996,

Thé complex of questions of ideological development of the Czech working-class movement of the end of the 19-th century and the beaming of tha 20-th century, which didn't find its treatment neither щ Soviet nor in Ukrainian historiography, is investigated in this dissertation. It is emphasized, that the Czech working-class movement and its party sere the constituent part of tha All-Austrian social-democratic party and were under the influence of it3 tactical and strategical aim.

lîational problem was the pain one of the internal lif$ of the Gabsburg monarchy. The programs of Its solution which were worked out by the leaders cf both parties at the end of tne ISth and the begintng of the 20th centuries, and the pain demand of which *as to elevate Austria-Hungary into: a democratic federation of the nations, bas been studied.

After the failure of the attempt to refora monarchy, the leaders of all Czech worfcin? parties during tho first World var joined the national fight front for thé formation cf the independent Czeclra-Slovak republic. ..-.»

Поп Ю.И. "Идейное развитие чешского рабочего движения 9 конце XIX - начале XX веков (1860-1918 ггь" Диссертация на

соискание ученой степени доктора исторических наук в виде рукописи по специальности 07.00.02 - Всеобдая история. Черновицкий госуниверситет, Черновцы. 1S95.

Исследуются в комплексе вопросы идейного развития чешского рабочего движения на рубеже XIX-XX веков, которые не наши своего освещения ни в советской, ни б украинской историографии. Подчеркнуто, что будучи составной частью общеавстрийской социал-демократической партии, чешской рабочее дви-кекие и его партия находились под влиянием ее тактических и стратегических установок.

Главным вопросом внутренней хианн монархии Габсбургов бал национальный вопрос. Изучена программы его разрешения, разработанные руководством обеих партий в конце XIX - начале XX вв. и главным требованием в которых было - преобразование Австро-Венгрии в демократическую федерацию свободных народов.

Потерпев неудачу в попытках реформирования монархии, руководство всех чешских рабочих партий в годы первой ынро* вой войны включилось в общенациональный фронт борьбу за образование независимой Чехословацкой республики.

. Стерлшев! слова: роб]тничий клас, нац1ональяе питания, иац1онам>яо-вйзвольний рух, роб1гничий рух, соц1ал-дешкра-тнчна парт!я, чеськ1 земл1, 1ктернац1окал18м, наЦ1онал1м.

ВйДРУКУПАИО 3 ОРЙ ГШ АЛ-МАКЕТУ й лдbopatoplt коп1к)вапы:ого друку шниицького держанного пвдагопчного ШСЛШТУТУ

Ппшвця, ПУЛ. ОлтРоаького .42

плм. м 8 . т.