автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Имидж Украины и геополитические концепции её становления в новом миропорядке (за материалами англоязычной американской печати 90-х гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Имидж Украины и геополитические концепции её становления в новом миропорядке (за материалами англоязычной американской печати 90-х гг.)"

РГй О/і

' 8 ОНТ ¡396

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

На правах рукоїшсу

ГАБОР Наталія Богданішш

ІМІДЖ УКРАЇНИ ТА ГЕОПОЛГГИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ її СТАНОВЛЕННЯ В НОВОМУ СВІТОПОРЯДКУ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ АНГЛОМОВНОЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРЕСИ 90-Х ТОКІВ)

Спеціальність 1(Ш1.у&— журналістика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КИЇВ —1996

Дисертацією е рукопис

Роботу виконано на кафедрі зарубіжної преси та інформації Львівського державного університету імені (пана Франка, рекомендовано до захисту кафедрою історії літератури і журішіспіки Інституту журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. .

Науковий керівник

— кандидат історичних наук, доцент Й.ДЛОСЬ

Офіц ійні опонента

Провідна організація

А

— доктор історичних наук,

професор В.Ф.СОЛДАТЕНК.О

— кандидат філологічних наук, доцент Т.В.СТАРЧЕНКО

— Дніпропетровський державний університет

,Ю

Захист відбудеться 2к вересня 1996 р. о № год. на засіданні спеціалізованої вченої рада Д 01.01.08 пра Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252119, м.Кяїв, пул. Мельникова, 36/1, Інсютут журналістика

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розіслано"

Вчений секретар сисщалзованої вченої ради кандидат філологічних наук, професор .

Загальна xapaxmepaansms робити

Аіззуальвіаяь ssexaa decedáscasttH. Що таке імідж держави і як він шілмва« на її існування як суб'єкта ва міжнародній арені? Питання, успішне вирішення якого, вважаємо, принесе користь як своєю новизною, так і можливістю практичного застосування. Ретроспективний аналіз української проблематики в англомовній американській періодиді дозволяє дійти висновку: іцобільше погіршувався імідж української держаки на шпальтах ировіднмх газет, там в більшій ізоляції ошишлася країна. Неоиератнвнісгь а широкій пропаганді власних миролюбних ініціатив, заігізніла реакція на негативні Канада проти нашої держава не лише зашкодили її нреетнжу в зарубіжному світі, але й призвели до тривалого ігнорування її існування, не дозволяли зайняти гідне місце у світному товаристві.

І хоча професор шмзтплогії Збігпєв Бжсзіяський незабаром після референдуму внчлевумв проголошення української незалежності як одну з трьох наЙЕахсливіцшя подій XX століття, світ, зокрема американський, не поспішав Еязиввати українську незалежність. Преса США спершу цікавилась Українок» остільки, оскільки її турбувала українська атомна зброя, проблема можливостей перепродажу ноу-хау ядерної зброї з політично нестабільні країна. Tas, в 1991 р. Нью-Йорк Тайме надрукувала 86 публікацій про Україну, з взх 42 — на егрелічеш изце теми. У 19*>2 р. з’явилась відповідно 139 та 71 публікації. А вже n 1994 - на початку 1995 рр. інтерес до Украйні проявився у 131 публікації, з яких ва згадані теки — 42 (Кількість матеріалів подало згідво з американською комп’ютерного пршрзмиго з ©црацюзаігаз публікацій про Україну в газеті Нью-Йорк Тайме за 1991-1994 рр.).

Збір матеріалу для дисертації розпочався воссяя 1991 р., незадовго яо референдуму. В цей час акернхавські читачі щойно почала звпхята до назва “Україна“, що з’явилася на шпальтах

американських газет. Збір публікацій для аналізу тривав одночасно з їх появою, а отже й із формуванням іміджу. Негативний досвід у висвітленні поточних подай в українській державі та з її участю па міжнародній арені, за нашими спостереженнями, був спровокований рядом певних причин. Проте, якби належні українські державні інституції в цей період вчасно проаналізували створюваний імідж та підреагувалн на нього негайною контрпропагандою, багатьох негативних для держави зовнішньоподгги'ганх акцій можна буж» б уникнути. З ївшого боку, вито і вчасно вибудувавши власний імідж в зарубіжній пресі, не довелося б .ігодом трансформувати фальшивий. Таким чином, проблема фо му ванни іміджу України в американських мас-медіа та осмислення ними її місця та рилі у новому світопирядку е гостроактуальншш. ■

Початок 1994 р. означив початок “нової ера“ в українсько-американських стосунках, що безпосередньо відобразилось на сторінках американської періодики. Поступово зникакль негативні стереотипи, а позитивний імідж формує копу якість України в свідомості читачів. Саме цими позитивними перемінами в політичному житті України й пояснюються хронологічні рамки обраного для аналізу періоду. Події, які відбулися пізніше, в часі, неохоїшсному дисертацією, тільки підтвердили правильність визначеного періоду (кінець 1991 - початок 1994 рр.). З початку 1994 р. й дониві не відбулось особливих змін у. витвореному американською пресою іміджі України, якщо ве враховувати його подальшого поліпшення. Крім того, аналізуюча окремі гео^полггичні концепції щодо сутності й місця Україна на Євроконтиненті, тшчакуш її сучасний образ, витворений світовими засобами масової інформації Й американськими зокрема, і співставляючи його з реалі,/ чм, а також досліджуючи й співставляючи результати прогнозів їі майбутнього статусу на світовій арспі, ироблема отримує й інше часове обрамлення — тривимірне:, проаналізувавши минуле й досліджуючи сучасне, робляться спроби через прогноз охопити тенденції розвитку в мейбутяь ому. ■ ■

Мета дослідження дисертації полягає в тому, щоб враховуючи паухоиу, політичну і практичну значимість теми, а також відсутність аналогічної розробки, комплексна б оістсшо проаналізувати основні темати'їні напрямки публікацій англомовної американської преси про

з

У країну Й простежити метода і способи творения сте pe отити, які датні впливати на свідомість читачів» а згодом на дипломатичну ¡пильність політичний лідерів.

Для реалізації ваазиої метя вважаємо за необхідне сформувати і мирі тип) такі щхжгяпраа гавдяягяк

— прі »аналізувати публікації гсополітнчпого змісту з огляду на концепції про роль і місце України в новому світопорядку;

—• виділити основні напрямки у висвітленні українського питання на сторінках американських часописів;

— з’ясувати вплив іміджу, створеного зарубіжними засобами

масової інформації, на зовнішньополітичну діяльність країни, розкрити причини виникнення негативних іміджів та способи їх корекції. -

-- розглянути тенденції до взаємовпливів: преса—політика— ірочадсі.ка думка; '

— виробити рекомендації для подальшого вдосконалення нрссожя юниіишьошуіітичш>ї пропаганда держава, контрпропаганди та корекції сікггиореноп» іміджу.

Теоретико-методолоачтп ссг:авто до&тЬяаяія є принципи і методи аналізу инмщ загального, особливого і специфічного, єдність логічного та історичного. Використовується порівняльний та ісгорико-сопіплогі'ший методи, зумовлені необхідністю з’ясувати й співставити юмггичні явища і процеси в українському суспільстві та їх висвітлення в американській пресі.

Оскільки, починаючи з 1991 р., гоополггачна ситуація в Європі і в цілому світі кардинально змінювалась, а нові держави иа-колшнньому просторі СРСР випробовували принципово нові ціліші державотворення іщ/tsssa bíísssbss paScessm полягає в тому, що в гай;

1. Зроблено порівняльну характеристику іміджу України в публікаціях англомовної американської преси 1991-1994 рр. Проведено аналіз причин негативізму & трансформації поглядів преси.

2. З’ясовано найбільш характерні недоліки в зовнішньополітичній реакції відповідних українських дерікашшх установ па формування фальшивих уетлеяь про Україну.

3. Осмислено публікації провідних американських видань з точки зору концептуального бачення нового світопорядху. Дано авторське розуміння геоишітичної сутності України.

4. Дано аналіз основних сучасних геополітичнях концепцій. (Йдеться про дослідження іноземними авторами історичних, соціологічних, культурних та інших аспектів “феномену Україні»" та її ролі Й місця їй Євроконтиненті).

Ступінь дослідхсеності теми. Безпосередньо розробленої теми політичного іміджу України в американській англомовній пресі на нинішньому стані немає. Під час роботи над диеергаціью розглядалися публікації, які з’явилися у вітчизняній журнальній періодиці: Політика і час, Політична думка, Політологічні читання, Сучасність та інші, — а також в російській: США: экономика, политика, идеология. Мировая зкономика и международные отношения. Журналист, Кентавр, Международния жизнь та інші. Ці журнали вміщували найновіші розробки окремих елементів теми. Окрім вітчизняної та російськомовної журнальної періодики, ми ознайомились з книгою “Глобальний журиалізм“, охрелгі розділи якої нрисвячсні проблемам національного іміджу)

У роботі над дисертацією ми керувалися методологічними засадами, викладеними в працях науковців, які вивчали загальні тенденції розпитку журналістики взагалі й американської зокрема: Р.Адлсра2, Б.БагдикянаЗ, С.Бараиа та Е.Емері^, Д.Барсамина^,

1 Global Journalism. A Survey of the World's Mass Media. — New Yorii & London: Longman.

2 Aillcr R. A Day in the life of the New York Times. — Philadelphia, Lippinotl, 1971.

3 Bagdi; in B. The Washington Post. Цит. но : Теленъ Э. Газета 8 современному мире. — М.: Высшая шкала, 1991.

Вапш S., Emery Е. Introduction ю Mass Communication. — New York. Hagerstown, S.in Francisco, London.

5 Bararaian D. Stenographers lo Power. Media and Propaganda. — Common Courage Press. — 1992.

О.Бо'іконськшхА Е.Даймонда^, А.Жнвотка^, В.ЗдорогегиЯ Д.МакквайлаМ, А.МоскаленкаН, С.Рісі12> М.Скуленка^, Е.Телсш.1^, В.Шкляра15 та інших.

Геонолітичпа тема порівняно нова в українській науці, адже провідні довідкові видання, узгоджені з комуністичною ідеологією, розглядали саме поняття “геополітика“ ж буржуазну і фашистську концепцію, яка виправдовує політичне загарбання чужих територій географічними чинникамніб. Такс тлумачення цього поняття заперечувало будь-які спроби геополітичішх досліджень. Розгляд в пресі геополітичних теорій нового євробачення вимагає інтердиециплінариот підходу, об’єднаних зусиль журналістики та політології н процесі дослідження одного й того ж аспекту міжнародаих стосунків.

Гсчяіолітмчний аспект робота вдалося виконати, базуючись на дослідженнях: Зб.Бжезінського^, О.ДуСпніИ^, А-Каратницькот^,

h ї» нт тажкД О.. Оіриналісо С. Українська журналігтаха т тт доба. — Мюнхен, IW3.

7 Duuncnd S'. Behind the Tioks; Inside the New York Times. — New York: Villard

ftx*. 1W1

* Жишіпсо А. Нариси icn>pi( українській преси. Український технологічного« »>да|тсілкй інститут в Подсбрцдах. — 1937 (11а правах рукопису). у ЗдороЖІІ 11. (jk>»> тчже есть дежі. Некоторые вопросы тгорки пуйлкцистихи.

— М.:Мисль. 1979.

I*1 MtQu.ul D. Maw Gjmmunication Theory. — London. Beverly Hills. New Dcfh: SAC’iF. Publications.

' ' Мосшикнко A.3. Печать з системе научного управления обществом. — К., 19К5. Йоіч ж: Реабілітація слова. — К.,.1989.

12 Rccse S. Mediating ihe Message. — New York & London: Uangmon.

13 Скулсмсо M. Убеждающее воздействие публицистики. — К.:Вгаца шкапа. 1986. '

14 Тідлснь Э. Г госта в современному міфе. — Высшая школа, 1991.

15 Щкляр В. Журналістська кайстср» гість. Псктиха журналістського твору. — К., 1995.

16 урЕс. _ к_- Головна ред. УРН, 198& — T. 1. — С. ЗК8.

Вжезінський 36. Україна мае стати європейською державою II Сучасність. —

1992. -К9.

^ ДуСмна О. Вашкштоа-Киів: крої до зґітюкспкя II Політика і час. — 1994. — №5.

19 Кгрнтницкий А- Украинский фактор. // Сб_- Проблеиы Восточной Европы — Ваинштон, 1993. — .№ 37-38. — С. 235-258. .

І.Ксдрина^О, В.Лапивського21, О.Моґгиля22, Л.Мочульського^З, С.Пнрожкова^, В,Потульницького25, 1.Прізеля2&,

С.Рудницького27, Р.ЦІхюрліока^ та інших.

Політичному прогнозові, як методу публіцистики, присвячена незначна кількість журналістської літератури. А тому, виконуючи власний аналіз прогнозувань в американській прссі, ми спирались на теорію соціального та політичного прогнозу, зокрема, ІБссгужсва-Лади^^ ф.Бурлацького та О.Галкіїш^, Е-Витра^І, Ю.Кукулка-^2, М.МєзєнцеваЗЗ, Т.Мінвбаева^, Дж.Несбітт та П.ЕГ>урдін35, Сормана ГіЗб та інших. їх праці містять значний науковий доробок, проте деякі з них, ва нашу думку, потребували певних застережень при використанні. Окремо з цього ряду варто вичленувати працю французького професора Інституту наукової цолітпки Хелени

20 Ксдрин 1. Паралелі в ісшрй' України...— Нью-Йорк., 1971.

21 Лтшнський В.Кола і як етнічна група стає кацкю і псрестас нею бути U Дзвоїш. — «31. — Ч.З.

22 Motyl A. Dilemmas of Indcpcndetxx'.Ukrainc after Totalitarianism. — New Yort,

1993.

23 Mochulsky L. U ptogu Niepodleglosci. — Lublin.: EMBE Press, 1991).

24 Пирожков С. Бажані орієнтири і реальні можливості— II Політика і час.—

1994. —№5.

25 Потульшщцсий В. Історія української політології.— К„ 1992; Його ж: Теорія української Політології. — К.: Лнбадь, 1993.

26 Prize 1 I. Ethnicity and Foreign Policy in Ukraine... // In: National Identity and Ethnicity in Russia and the New States of Eurasia. — New Yotk-London.

27 Рудщщшсй С. Політична географія України. — Одеса, ¡943.

28 Шнорлкж Р. Незалежність України И Політологічні читання. — 1994. — }(г

4. .

29 Бест"жев-Лада И. Поископое социальное прогнозирование. — М.: Изд-во

Пилит. д-ры, 1974. ' ■

ЗУ Бурлацкий Ф., Галкин О. Социология. Политика. Международные отношения.

— М.: Изд-no Междуяар. отношений, 1974.

З* Вятр Е. Социология политически* отношений. — М.: Прга-ресс, 1979.

32 Кухудко КХ Пробасмы теории международны* отношений. — М.: Прогресс, 19S0.

33 Мечсііцев М ПуСляцнстчсскос прогнозирование. — Ростов; Изд-во Ростов, ун-та, 19S6.

3^ МянхГвсв Т. Прмібразуюіцая журналистика — М.: Изд-no Полит. л-ры, 1974.

35 HjcftrrT Дж., ЭОурдян П. Что нас ждет в 90-е — М.: РеспуЛшка, 1992.

36 Сорная Ги. Быйтн ю социализма.— М.: Новости, 1991.

Д'Енкаус “Кінець Радянської імперії: тріумф нший“37. в ньому чвтпрка аналізуь події 90-91-х рр. на теренах колишнього СРСР, прогнозує зростання націоналізму й самоусвідомлення націй в пострадянських республіках.

Джерельною базою для дослідження стала сучасна англомовна американська преса (1991-1994 рр.). Це, насамперед, провідна шо/^ипа аихіритстпа газета Нью-Йорк Тайме, а також інші, не менш популярні, такі як: Вашингтон Пост, Уолл Стріт Джернел, а також тижневики Ньюсвік, Тайм, журнал Форин Ефферс.

Через скрутне матеріальне становище вітчизняних бібліотек, які майже не (прииукпь щоденної американської періодики (в шдшітний період їх не отримує жодна львівська бібліотека) ми були змушені звертатись за інформацією в україномовні та російські дайджести снігової преси, як-от: Світ про Україну (нгагі — Україна. Європа. Світ.) та Нью-Йорк Таймс: Недельное обозрение. Окрім згаданих віщань, постійне нрослуховування оглядів американської преси в україномовному відділі “Голосу Америки з Вашингтону" !К)ііяіли:ю повніше охопити дану тему.

Неоціненну послугу для написання дисертації надали американці українського походження Любомир Сурівка та Володимир Вірщук, які ухлали й привезли до Львова цінні подарунки — добірки копій з англомовних газет США про ситуацію та події в Україні.

Теоретичне та практичне значення робота полягає в тому, що вперше дехіліджуеться масив англомовної нресн Америки з точки ліру концептуального бачення нового евітопорядку, який утворився як наслідок разладу останныЛ імперії. Тому дане дослідження може вккорисговуватись для подалі,шого вивчення впливу засобів масової інформації на світові інтеграційні процеси як одне з перших в цій галузі, а також для створення спецкурсів щодо особливостей побудови національних іміджів у пресі та про публіцистичний прогноз.

Апробація доайджеевія. Основні положення та результати дисертації стали основою для доповіді на науково-теоретичній кояфереяцГ9-НІ грудня 1993 р. “Українська періодика: історія і сучасність“. Зміст дисертації було обговорено на засіданні кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського держуніверситету ім.

57 d’Encaussc Helene Centse. The End of Soviet Empire: The Triumph o! ihc Naliins.

— A New Republic Bode. Basic Books.

І.Франка. З тема дисертації було видруковано 4 статті в изухових збіршнсах та рад публікацій в періодиці-

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку та списку використаної література.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність і мсту дослідження, розкривається наукова новизна роботи, характеризується ступінь її вивчення у вітчизняній та зарубіжній літературі, з’ясовано методологічні засади, теоретичне й (фактичне значення дослідження.

У першому розділі “Визначення американськими мас-медіа ролі й місця України в нонах гсопалпичних світових реаліях“ ми ставимо перед собою завдання з’ясувати якого значення надавали найвнли новіші американські періодичні видання, а отже б політики, появі незалежної України після розвалу совєтської імперії, простежити як і з огляду на які політичні реалії змінювався інтерес до держави. З цією метою ми розглянули поняття нового світонорздку як геополіпічної ситуації, яка почала вимальовуватись після зруйнування радянської імперії, розвалу Варшавського Пакту та революційних змій у Східній та Центральній Європі. На світову арену вийшли нові незалежні держави, які почали вести абсолютно відмінну піл імперської полгшку, встановлювати власний політичний устрій. Нова державна політика вимагала й нової ідеології — свого філософського забезпечення. Отже, маємо нраво стверджувати, що поява незалежної Україна — явище не лшне геополітичне, а й иолітико-філософське.

Нокі гсоншітачна сіггуаїця після подій 1989 р. принесла Європі як ног'-тпчиі, скопомічш, так і не мешл важливі соціальні зміни, адже кожне політичне явище має свої психологічні аспекти. Аналізуючи такий взаємозв’язок, Еріх Фромм писав, що економічні, психологічні та ідеологічні системи в суспільному процесі діють так, що людииа реагує па зміну в навколишньому середовищі, зміннжі'шсь сама. В свого черіу ці нсихологі'ші фактори впливають на формування економічного і суспільного процесів^. Зміна

^ Диа: Ватр Е. Социология политических стпмтлшй. — М.: Прогресс, 1979. — С. 272.

соціальних умов породжує пові ідеї, які впливають на людей, в більшості випадків готових до їх сприйняття. Ідеї, в свою чергу, змінюють систему мислення і світовідчування. Позбувшись гніту московського центру, народи почали повергати собі відчуття своєї європейськості. Для більшості з них Європа — ис просто географічне поняття, цс — система цінностей та ідей. Київ також намагається осмислити своє буття як європейська держава, а не частина Євразії. 1 це закономірно: будь-яка нація, яка прагне самоідентифікуватись, сприймає світ, виходячи з власних інтересів і розуміння свого місця в світі. Саме з огляду на ці інтереси, Україна вступає в міжнародні організації та блоки. Така інтеграція, виникнення спільних євроструктур впливає па формування найновішого євронорядку. Отже, здобуття Україною статусу незалежної держави, зміна її геополітичного образу призвели до оновлення самої Єнроїш. Поступово вона починає виступати як цілісна гсополітнчна одиниці!.

Враховуючи все сказане, в дисертації виділепо основні риси геополітики найновіших часів в Європі, які склались в значній мірі завдяки появі на нолітичий арені незалежної України.

Окрім того, в цьому ж розділі і.га звернулись до історіографії окремих аспектів української геополітики. Геополітиці* концепції українського розвитку, які була видрукувані на сторінках найнонулярніших світових видань, теж чимало сприяли виходу України на міжнародну арену, широкому зацікавленню нею як миролюбною дер.'кавозо з виваженою міжнародною політикою, а отже й підтримці позитивного іміджу. .

* Вкхоркспцшя терміну “геополітика“ вимагає дати тлумачення швшшпліп) його • розуміння, юсе донедавна трактутапн як реакційне / Слевких иипсюглх слів.— К..: Гслов. ред. УРЕ, 1У74. — С. 153/. П'ятнадцята надання Нової Енциклопедії Британію зазначає, що геополітика — цс аналіз іеоірафічинх впливів на державні стосунки в міжнародній попітнів (The New Encyciopcdia Britarmica. — Chicago, 1993. — V. 5.).B національні гезлітхиюгі'вай л-рі визначення терміну лаз Члеп-кореспондгвт Національної Академії Наук Сергій ГІирожкоз. Він розглядає геополітику як фундаментальну основу міжнародних політичних відносин як у глобальїюму, тех і в регіоііалииіму маягтабгх (Пирожкоз С. Бажгиі орієнтири і реалі4!І мазклкпості II Політика і нас. — 1994. — Уз 5. —■ С 22). Автор відносіггь гсополі-ппїя фактори до па рсаліі, що утпоркїогь своєрідне “навколишнє середозиііе“ кожної дсрзсаня, сяіггязукт. географічні, латітичні, економічні тч шпгі особливості розтаяуваяпя кевжей держзз з ікязому регіоні.

В теоріях Ліги Співдружності (СІЯА), Міжмор’я (Польща), “нової залізної завіси“ (Великобританія), нової Східної Європи (СІНА - Японія), що їх опублікували мас-медіа, хоч і йшлося про Україну, проте вони були створені політиками інших держав, а огжс передбачали відстоювання, в першу чергу, власних інтересі*. Дисертація містить аналіз цих концепцій й окремих, на думку автора, їх недоліків.

Проте, від дня визнання незалежності України де-юре, до часу, коли їй було запропоновано співпрацю з світовими організаціями, союзами, блоками, структурами, а отже визнано її де-факто, минуло довгих три роки. Навіть найдемократичніша американська дипломатія спочатку виразила невдоволення і занепокоєння з приводу надто самостійної, як на її погляд, української політика, яка йшла всупереч американській, котра підтримувала спочатку Горбачова, а потім Єльцина.

Американський часопис Уолл Стріт Джернгл в червні 1993 р. зазначав, що “навіть після тог«, як Україна добровільно позбулась першої паргй своїх ядсрішх озброєнь, з американського боку не було ініційовано жодної торгівельної угоди, жодного плану щодо виведення економіки з кризового стану, жодної суттєвої допомоги для країни з величезним промисловим потенціалом, кор;лгко кажучи, жодні« зусиль в ім’я врятування Украйш“39.

І хоча щойно обраний на той час президент Клінтон у відповідях на запиташія американського тижневика Юкрейніан Уеікм зазначав, що Україна повинна стати важливим фактором стабілізації в Європі, і що сприяння успішному входженню України в склад демократичної спільноти націй буде важливіш пріоритетом його зовнішньої політики, він гостинно провів у Ванкувері зустріч з російським нрези;. нтом Єльциним, проте його адміністрація відмовилась від аналогічної зустрічі з президентом України. Потрібно було, щоб пройшло три роки з часу проголошення Україною незалежності, щоб офіційний Вашингтон трасформував свої погляди щодо неї. Про зміну орієнтації США повідомила 5 лютого 1994 р. газета Вашингтон Пост, яка констатувала, що адміністрація Клінтона змінює акценти в своїй зовнішній політиці і иерсаоснть увагу з

ТНг Н «М Ьптгі J^нlгad. — 1943.— іипе 30.

BHvrpiiiinix справ неііерсдбдчуваної Росії на її не »всім мирні стосунки л сусідами, шжрсиа з Українок^.

Безперечно, американські політики керуються насамперед інтересами США. Проте. популярна нині на Заході нже згадувана ідея — використання України як буферної -зони — не нова. Український націолог О.Бочкивст.кий ще н сорокових роках нашого століття в «раці “Вступ до наніологіґ закидав Європі те, що в«жа знехтувала українським питанням, вчасно не зрозуміла “історичне значення України як ззборола Екроги проти АзіГ-*!.

З огляду на роль і місце європейських держав на континенті, цікавим вилається досвід Британії. Його суть сформулював Уї"стон Чсрчіль, заз^яачакічи, що “впродовж чотирьох сторіч зовнішня політика Англії полягала в тому, щоб протвстіипи найбільш сильній, найбільш агресивній, найбільш домінуючій державі ва континенті“^. Ниніїиня Англія теж зберігає статус балансу сил у Західній Європі. Керуючись національними інтересами, а також через геополгпташй вакуум у Східній Європі після реппаду блоку Варшавського договору, зміцніла економічно й нолгпічпо Україна; ях на нашу думку, зможе стати аналогічним балансом спл у Східній Європі.

У другому розділі “Англомовна Американська преса: шлях до позитивного іміджу незалежної Україна“ досліджуються способи побудови державного іміджу, можливі методи його корекції, а також розглядається взаємовплив: ПРЕСА ПОЛІТИКА, зкяй безпосередньо відбивався на формуванні іміджу через мас-медіа.

Коли татя референдуму на політичній арені Європи з’явилась нова незалежна держава Україна, американський читач майже нічого про неї не знав. А тому перші публікації в англомовній американській пресі повніші були ознайомити американський світ з великою за євроаейськіши масштабами, проте майже невідому країну. Напередодні референдуму і незабаром після нього газета видрукувала достатньо багато цікавого й об'єктивного матеріалу про маловідому для своїх чш-ачів далеку Україну. Її автора В.Сефайєр, С.Шмеманн, К.Крауз та іпші доклали чимало зусиль, щоб

The Washington Рол. — 1994. — Febr. S.

Л Бочхонсъкий О. Вступ до нгцюлогн.— Мюнхен, 1991-1992.

**2 Цит. -и Сїкора L Геополітична легітимація ролі У країни Новому ситовому ¡»рядку*' II Політологічні читання . —1994. — № 1. — С 128.

ікі-знайоиити з нею світ. І хоча в публікаціях іноді зустрічалось хибне розуміння окремих явищ української політики чи помилко не тлумачення українській історії, проте сам погляд на події, кк і тон публікацій були достатньо доброзичливими. Головне — в них зустрічалось бажання зрозуміти й оемнелитн все те, що вибувається н новій самостійній державі b донести це до своїх чита'ии. Окремі помилки трактування у вжвгпшші української тема можна пояснити тривалою відсутністю кореспондентських нушліл зарубіжних видань на Україні, недостатньою на той час поінформованістю та розумінню! проііссів, які цитувалися за *:сжами Росії. Інформація н США надходила з Росії, де й були розміщені корпункти. Це, безперечно, накладало конкретний иідбіпч« ик на иідхід до теми, її тлумачення, так і на відбір переданого в часописи матеріалу. Рівень статей в Нью-Йорк Тайме, es і їх тоа. були різними: від вдумливого об'єктивного аналізу експертів — до необ'єктивних і необгрунпжати звинувачень.

Проте, доброзичливий тон в публікаціях про Україну — далебі ос основний для створення іміджу країни, яка нещодавно проголосила незалежність. Аналіз змісту публіка цій англомовної преси дас змогу виявити. що політичний портрет України в білиності з ша набрав вегатшвдвх рас. При'ишіз буяв різні. Отримавши бажані результати від ведення багаторічної “холодної війни" — крах комуністичного рсяашу па одній шостій території земної кулі, — американські нолгпікя ке прагнули розвалу імперії. Більше того, зберегти D з різїшх причті було для шія значно вигідніше. Страх втратити контроль кад розіадагашн по республіках запасами ндерного озброєння — одва з них. Отже. Україна, сха обирає незалежність і цам спричиняється до остаточного і невідворотного розпаду Союзу, поступово стає “небажаним подразником“ для американських урядовців. Насаадзеред її (» небезпідставно) звинувачують у ввсгдагслпвягшіі гадиозггга фуїжції московського центру, з усіма наслідками, кхі звідси бншшбзкугь. Згодом до цього додається небажання Верховної Рада Україна ратифікувати договір ГТАРТ-1. Обурення амернхаЕСЬісих політиків українською неностунлнвістю відразу s валилось на шпальті: провідній; періодичних видань. Особливо негативно на політичну поведінку Україна реагував ішдквозкй чассязс Нью-Йорк Tcibuc.

Перегляд окремих . публікацій періоду 1991-1993 рр. часом наштовхував на думку, що для України ідеологічна облога “холодної війни“ не завершилась. Лише змістились деякі акценти: приміром, образ ворога з колишнього імперського трансформувався в українського. Звідси, ях с гали віщувати, з'явиться загроза кдерного нападу. Безперечно, що сімдесятирічне існування стереотипу “недруга“ наклало свій відбиток. на мислення правлячого покоління американських політиків. Тому, вдоювавшись від експлуатації аналогічного російсько«) образу (врешті, це відповідало політичним інтересам моменту), вони такії не змогли цілховато позбутись його. Образ “недруга зі Сходу“ був зрозумілим і для читацьких мас. А особлива зручність в застосуванні полягала ще й в тому, що Україна в минулому була частиною тіьї ж ворожої' імперії.

Негативний імідж, який стала витворювати деякі публікації в пресі через однобічний, часто ігроросійський підгід до України в перший період становлення державності вплішуз на збідненість уявлень американського суспільства про реальний перебіг подій в незалежній У країні, зашкодив вчасЕомуй успішному розв’язанню численних її проблем та затримав входасспня в усталені міжнародні структура Щоправда, слід сідмшгга, ідо Нью-Йорк Тайме пасто проводив дискусії з пригода тої чя іпшої укрзїиської проблеми, де висловлювались різні точка зору, проте й тут у вічі впадає одна делікатна подробиця: аэторама більшості відгуків, які спростовують негативні висловлювання про Україну, а отже руйнують негативний імідж, є або продетап.’юки української діаспора, або європейці слов’янського походження. А тону ситуація, поля негативний образ будують американці, штатні яращвнпки редакції, а спростовують читачі не-журналісгв, нерідко не-амеряканці чи американські українці наводить па неприємні роздуми, що лише українці за походженням, намагаються зрозут.гіти й тдгрпматз Україну, але аж піяк не гмержсашіі-автохтоші.

ївшим ключем до розуміння прачші негативних тепденцій в публікаціях про Україну може етатн дослідження Р.Хікса та А.Гордоііа, ахі, аналізуючи штеріалп, що надходили в редакції америкянськігх газет з-за кордону для суботніх та недільних номерів,

прийшли до висновку, що в публікаціях на міжнародні теми бажання іх>!иф<>рмувати переважає ашшітичшсп.^З.

Ще одним фактором, який затримав формування позятивнот іміджу України, стала наша українська пасивність. Після втрати радхкських корпунктів за коріхх«>и, які привласнила Росія. Україна втратила здатність виливати на західну пресу, швидко реагувати на її випади, перекручення ня фальсифікацію фактів. А українські дипломати та зоїадшшммкиїітичні відомстна, як влучно оцінив їх діяльність снівднректор Мюнхенського інституту Східної та Центральної' Євроци Богдан Нагайло в аналогічних випадках наказували дітоважну ішсивність і прес-конференції скликали, в кращому разі, два тижні опісля, кати вже були втрачені актуальність і гостре гга реакції^.

У той самий час російські засоби масової інформації не тільки дбали про власний імідж, але й впливали на спотворення українського. Том у Україні доводилося не стільки вибудовувати власний імідж, скільки заперечувати вже створений іншими. Проте, як ствсрдасукт. вчені, психологія людини шіаштована так. що вона здатна легко засвоювати нову інформацію, при умові, що вони не суперечить тій, що була засвоєна раніше1^. У прсггнлежному вшіадку нова інформація налехаю ве сприймається. Тому трансформувати вже створений імідж значно важче, аніж формувати його.

Схильність американської преси до негативізму теж наклала свій відґиптж на висвітлення україно-американських проблем. Засоби касоай інформації явно надають перевагу поганим новинам. В рент, перші згадки про Україну «к окрему республіку СРСР з’явилися в американській пресі “завдяки“ негативній інформації про чорнобильську катастрофу і підтримувались більш чи менш стабільно через не менш негативну (для американських читачів) інформацію про українську ядерну зброю. Присутність скептичного чи критичного тону в будь-якому матеріалі, якщо для цшго с причини, цілком шшравдака. Але якщо щоденна необгрунтована кріггика стає

4- Ronald G. Hicks and Avishag Gordon. Foreign News ConiEct in Israeli and US New^apens II Journalism Quarterly.— 1974. •

44 Напайло Б. Дсзгго і досі вважас, що незалежність Укрйні подарували російські демократа II Просвіта —1993. — Вил. 15.

45 Надяраишили ПІ-А. Псшояопш пропапода. — ТСиїлнс», 1978. — С. 26.

основним методом висвітлення жнттн країни, в такому нипадку иона псретворк>еться в перешкоду, яха виростає між читачем й об'єктом журналістською дослідження.

Як помітно з дат вгооду публікацій в американських мас медіа, вони значно швидше, аніж Білий дім, повернулись обличчям до України. Остаточна переміна іміджу нашої держали па позитивний сталася на початку 1994 p., коли провідні американські часописи проголосили, що якіцо 1993 р. був для пах роком Росії, то 1994 р. сганс репсом України. Як на початку стані жлення державності окремі “фічерс" вносили свої нсгатннні штрихи в образ України і цим ■зашкодили розвиткові певних позитивних перемів, так зг >дом обЧктннні виступи журналістів та політиків здійснили трансформацію її іміджу.

У третьому розділі “Прогнозуюча публіцистика про Україну та її роль у формуванні політичного обличчя держава“ робиться спроба оцінити політичне прогнозування в публіцнетаці язе явище, що безпосередньо впливає на творення іміджу через пресу. Дослідник А.Гончаренко оцінює роль прогнозуванйя в 90-х pp. як важливий інструмент зовнішньої політики, який дозволяє передбачити розвиток подій на декілька ходів вперед, робити матриці альтернатив, сценаріїв, стратегій як для конкретної країна, так і для її-партнері ц46 Складність науково -іюягпгчлої прогпозясппси полягає в тому, щ» во па вимагає не лише передбачення окремих, іноді, на пертий погляд, несподіваних змін у суспільному жзпті націй, але й еволюції міжнародних процесів. Вона потребує знань об’єктивних законів і закономірностей, умов і при-'пінио-наслідкові« зв’язків, які е основою рішитку політичних систем, повноти інформації щодо специфіки історичного розвитку як окремих країн, так і міжнародних систем, вміння знаходити спільні тенденції а зовнішньо-політичній діяльності держав, враховувати окрема фактори, які можуть вплинути на міжнародні відносини (приміром, економічна ситуація, сировинна проблема, протиріччя національного характеру чи, навіть, діяльність окремих політичних індивідів).

Мстою нашого дослідження є політичний прогноз у контексті української тематики г проблем державотворення, видрукуваний у американській англомовній пресі. З одного боку ми не ставимо перед

46 Гончаренко А. Прогнозирование в іюлетикв. — Ю Наук, дум» і, 1993.

собою мети — дослідити політичний прогноз як самостійні- явище публицистики (не може Гіути темою окремих студій), а з іншого — неможливо ПОВНОЦІННО розглянути ІІрОГШП щодо України, не використавши як теорії публіцистки, гак і політології Крім спроб неунереджено ннсвіглювапі події з типичного й економічного жигтти в Україні, аятх>рн часопису нерілко намагаю-пся поглиблено вивчкти проблеми. щоб запропопушггн каршіти класних рецеїти, снрічи« мулата хід можливих подій.

Нерідко м;*тсрідли такоіи плану утворкмоть широку панорам) на газетних полосах піл спеціальною рубрикою “Прогноз". Проте частіше об'ємні елементи публіцистичного црогиоіу містяті.си и аналітичних статтях, рев’ю чи інтерв'ю. Ь аптори — яскраві ікобистості. визнані алторитети, відомі тілітнки. науковці.

Взагалі, авторство в системі прогн< пін відіграє важливу роль, хоча вже сам факт публікації на певну чому — приміром, прогноз українсько-американських відносин — означає, що в конкретний період темі надається особливого значення, до неї прикута увага як читачів, так і поетичних кіл світу. Адже відомо, що для сприйняття будь-якого, (ЧхЛіиио аналітичної*-) повідомлення важливо не ті.п.ки про іцо йдеться в газеті, але й хто це повідомляв Що авторитетнішою особою е автор, тим більшу психологічну вагу та кхтгпгший штш мак публікація. Такий сіюсіб психологічного вістку па читача з допомогою комуні катора називають фасцинацаю. Публіцистичний прогноз аа міжнародні теми посилено експлуатує метод фасгцікагої. '

Один з найбільших світових прогностичних авторитетів — Збіпіев Єжезіяський — у своїх чеслєших публіцистичних виступах в амсрикаасысих часопксах прогнозував стерхяїсву роль України в розвал і совєтськоі імперії та осмислив її існування в контексті світової геоаалпккн іце тоді, кола більшість зарубіжних науковців та пал ¡тиків ие вирізаяля її серед ранта частин імперською Союзу.

В дисертації подало аналіз ряду прогнозів за методами та категоріями, досліджено основні напрямки прогнозів щодг України, які допомагають зрозуміти її перспективу і виступають як вибір між “можливими майбутніми“. Публіцистичний-прогноз, автори якого спробували передбачити хід подай в Україні та її східному та європейському довкіллі, аналогічно до іміджу, за три роки

української нечалежжсгі зазнав кардинальних исрсиін; від варіантів, що молода держава не переборе економічних та внутрідержанішх грудн<*цік. які призведуп. до рішення повернутись В Московський соку). — до передбачення її в майбутньому як міцної добробутної Й багатої держави.

У висновках ннкладеік> результати дисертаційного дослідження Зокрема зазначається. що значна кількість світових газет, серед них Нью-Йорк Тайме, публікуючи щоденно інформації, огляди, репортажі про події у всьому світі, не тільки пишуть історію сьогодення, але й створюють національні стереотипа інших держав. Американська преса, для якої, як зазначалося, характерна тендсіщіи до негативізму, висвітлювала полі в пост-радянській республіках, оповідаючи, насамперед, про погані новини: незгоди в парламенті, иобут'ові негаразди, пограбування, голодування студентів, міжконфесійні та інші конфлікти. Таким чином, американський читач отримував хоч і правдиву інформацію, однак спотворену кярггину з жизтя українського суспільства. Такий фальшивий імідж призводив до нерозуміння Америкою реальній подій в України

Окрім того, аа фон негативізму накладались невміння відповідних структур вчасно самостійно творити власний імідж, швидко й дієво реагувати на ворожі випала (проводити брифінги, організовувати прес-релпи, да сапі спростування в зарубіжній пресі). Саме через окреслене коло причин Україна, вибудовуюча власний імідж, пройшла нелегкий шлях від звичайного зацікавлення — через ігнорування та негативний образ “ядерного монстрі“ — до розуміння й визнання. Якщо всі публіка«»! про Україну, видрукувані в Нью-Йорк Тайме за період від проголошення незалежності до останніх років дослідження, поділити умовно на групи, орієнтуючись на переважаючу тематику газетних виступів, то отримаємо такий результат.

1991 р. — загальна панорама економічного та політичного життя, ознайомлення з Україною; її. історією, населенням;

1992 р. — антиукраїнська протиядерна пропаганда;

1993 р. — українсько-американські та українсько-російські відносини, їх прогноз у світлі американської теорії світової безпеки.

Кінець 1993 р. — поч. 1994 р. — стабілізація україчо-америкаиських відносин та нормалізація іміджу української

державності в американській нолггнір та просі. Наданим Україні політичних нріортггів.

Аналіз видрукуваних в мас-медіа пртчностичних теорій щодо росіі й місця України у нинішніх і майбутніх сштшшх процесах прніиїв до необхідності запроионупати власне визначення прогнозуючої публіцистики на міжнародну тему ик різновиду ііубліідестакя, який Caiytm.es на дослідженні перспектив зовнішньої політики де ржа п, на основі мислсннсно'і проекції ь майбутнє історичного д( >свіду країн з урахуванням можливих змін в контексті світових процесів, посилено експлуатуючи ири цьому науковий метод прогнозування, з tu.iiж» з'всувати варіанти можливих иодій.

Основні полежати дисерттщ еазедадггю в вгюоо: кублЬиирих:

- •»

1. “Полтгіквй портрет укршвсмсі» держави па сгорінкйХлНью-Йорі Тайме» // “Вісник Львівського університету: Серія Журналістик». Вий. 1Н. “Українська журналістика: формування сучасного обличчя“. — Лілій: Світ, 1993. — С.'. 36-42.

2. "Україна в контексті нової геополітики (за матеріалами ситової преси)“ II “Українська періодика: історія і сучаснісгь“. Течи доповідей та повідомлень Всеукраїнської наук.-теорет. ковф. (9-1(1 груд. 1993 р.). — Львів. 1993. — С. 94-101.

3. “Англомовна американська ирсса: шлях до позитивного іміджу везалезкво» Україна.“ // Збірник праць НДЦ періодики. Вин. П. — Львів, 1995.— С, 180-194.

4. “Прогнозуюча публіцистика та її роль у формуванні подпгнчваго обличчя Украйш“ // Збірник праць НДЦ періодики. Внп. Щ. — Львів. (Друкується).

5. “Забудьте про Радянський Союз“ // Українське слово. — 1991. — №3.

6. “Третя найважливіша подія XX століття“ Н Просвіта. — 1993. — Вші. 26.

7. “Якими нас бачить Америка? Образ України на шпальтах НькгЙорк Тайме* II Просвіта. — 1993. — Вйо. 18.

8- “Імідж держави: Україна очима американської преси“ // Просвіта. — 1994. — Вил, 20,22; і995. — ЧЧ. 1, 2.

АННОТАЦИЯ

Габор Н.Б. “Имидас. Украины it пчиюлнтическлс концепции со становлении в новом миропорядке" (за материалами англоязычной американской печати 9(1-х гг.).

Диссертация представлена в форме рукой ней на соискание ученой степени кандидата фнл^хгюгическнх наук но специалынхггн 10 ()!.($ — журналистика.

Защита состоится в Институте журпалястякя Киевского университета им, Тараса Шевченко.

В охггветспзди с о<Чцей целью диссерггецяа в работе осмислены (кнчниые тематические направления публикаций англоязычной американской печати об У крайне с точка зрения концептуального видения нот>п» миропорядха. В исследования полается сравшггельная характеристика имиджа Украины, созданного амерпканскими масс-медиа г 1991 по 1494 годы, проведеи аналлз причин негативизма но отношению к Украине в печати и трансформации взглядов СМИ на украинскую проблематику; выработаио рекомендации по формированию имиджа н своевременному реагированию на распространение ложного с целью влидашя на сознание читателей.

ANNOTATION

Nataliya В. Gabor. "Image of Ukraine and Geopolitical Conception of its Development in the New World Order".

The thesis in manuscript form is presented for the candidate degree in Philology with Journalism as a major — 10.01.08.

Defense of the dissertation will take place at Kyiv Institute of Journalism (Taras Shevchenko University).

In keeping with the main idea of the dissertation major thematic directions of the American press publications on the subject of Ukraine are made the focus of the given research from the point of view of the new world order concept. A comparison of the various approaches in the characteristic of Ukraine by the American periodical publications is drawn over the period of 1991- 1994.

The analysis of the reasons for certain negativism tendencies in the media highlighting Ukraine is given as well ax .some tran.sf<irmation devolution of the media on the Ukrainian issue. A set ot recommendation s is worked out on the problem of image shaping in terms ot taking timely and adcxjuaic steps when renting to a distorted image in an effort to influence public consciousness.

Клачоеі слеюв: формування і трансформація іміджу, ге<пюлпнка. іхчмюлігична коицеинік. прогни іумча публіцистика, американські мас-медіа, міжнародні. сі руктури. везалежніс-п.. гачепшй стереотип, вдесмошілвіш, иротиядерші пропаганда, ноний

СІЯПНЗій ІЮрЩККС.