автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Iнфiнiтивнi речения в структурно-семантическом и функциональном аспектах (на материале российского и украинского языков)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Iнфiнiтивнi речения в структурно-семантическом и функциональном аспектах (на материале российского и украинского языков)"

РГ6 од

1 ' ашен1я наук гкра1ни

Гвсгитуг мовоэнавства 1м. О.ОЛ1отебн1

!Га правах рукопиоу

КОЗАК РаУса В1гая1?вна

1шн1тгон1 речения В сгрукгурно-семантйчному ТА «ункц10ншн0му аспектах /на иатер1а11 рос1йсько! та украГнсько! нов/

Спец1аяьност1: 10.02.01 - роо1йсыса нова

10.02.02 - укра!нська мова

Автореферат

дисертацП на здобуття вченого ступеня кандидата ф!лолог1чних наук

КиУв - 1994

Робота виконаиа на кафедр! загаяьного та рос!йського мовознавства Черкаоького державного педагог!чного 1нституту.

Пауков! кер!вники - доктор ф1логлог!чних наук, професор Т.0.ТУЛ1НА

- доктор ф!лолог!чних наук В»ПЛУСГеККО

0ф1ц!йн1 опонеати - доктор ф!лолог!чних наук В.М.БРИЦЩ

- кандидат ф!лолог!чних наук,

доцент Л.М.ЕУДШО

Пров1дна установа - КчТвоький державний педагог!чний институт !ноземних мсв

Захист ДисертацП в1дбудетьоя " 19 " кв!гня 1994 р. о # ? год. на зас1данн! спец!ал!зовано! вчено? ради Д.016.28.01 для захисту дисертац!й на здобуття вченого ступеня доктора ф1-лолог!чних наук при 1ыститут1 мовознавства !м. О.О.Потебн! АН УкраУни /252001, КиУв - I, вуд.Грушевського, 4/.

3 диоертац}ею мокна ознайомитись у б1бл!отец! 1нституту мовознавства АН УкраТни.

Автореферат роз Зданий березня 199Ц р.

Учений секретар спец1ал1зованоУ ради доктор ф1лолог!чних наук

"Як в!дсмо, ироцес загально? семантизац1Г л1нгв1сткки не м!г не г.оркиутись синтаксису як р!вня, який безпосередньо пов"яза-ния 1 з процесом мислення, I з процесом комун!кац1У. А в зв"яз-ку з тим. що за останн!Й чао увага досл1д«увач1в в значн1й м1-р1 переклочилась з питания про те» як упорядкпваяа мова, на питания про те, як воиа функц1онув, особливо актуальниы у являет ь-ся вивчення зм!стового аспекту рзчшшя, в сому числЛ П 1нф1н1-тивного, з урахуванням спеииф!кн ефэр комуй!каи15, в яких функ-ц!онупть р!зн1 семантичи! модея! речения»

1стор!я вивчення 1нф1н1«ивких рочень /1Р/ в русистиц! та ук-раТн1стиц! мае сво? градицИ 1 вдоягнеикя» та всё « таки низка питань, отосовно ?х статусу, класиф!кац1Гта функц1онально-сяи-л!стичних характеристик, взноситься до дискуо!йних 1 не мае однозначного розв"язання н! в в1гчизняксму, и! в заруб1кному мовознавств!. Диокус1я навкбло питания про 1нф1и!тивн1 речения зумовлена труди! сто однозначного пояснения Ъх р1 зшман1тних структурних, семантичних ! функц1онально-стил1отичних ознак, складним переплетениям Тх недальних, 1нтонац1йних характеристик I емоцхйно-експресивних в1дт!йк!й, ^

В ц1лому «окна вид1лиги гри вторично сформован! тили клаои-ф1кац1йних систем 1нф1н1тивних рачень, р!зн! вар1внти яких трак-тувться съо^оан! в рсгсЛйському таукрзТнськсму мовознввств!: I/ 1Р вид1лявгься як самост1йниП структурно-семантичний тип /Г.П.Арполенко, В.В.БабаПцева, В»М»Брицин, Г»0.3олотова,А.Д.Н1-колова, Е.М.Тулап1на, В.А.Чабапенко та !н»/; . 2/ 1Р розглядаэться в ов1гл! вчення про синтаксичиу пох1цн1сть як мадальн! деривати ЛГЛ.Грилина та 1н«/;

3/ дан! структур визначааться.як р!зновид бэзо-собових односкла-я-них речень /ф.1,Бусласв, 0.1*Галк!иа-§едорук» Г.И.Чирва га 1н»/.

В ик!льних п!дручниках 1Р доз! прсдовяувть тракту ватись як безособов! /напр»: 1Г»Д.Папковская ц др. русский язык: Учйбник для 8-9 кл. пк. с укр. языком обучения» -К»: 1993; Р{дна мова: Шдручник для 8-9 кл» ак. /П»С*Дудгтк, А.П»Медуиевський/. -К.: 1993/, а в окреиих псс!й|игсах на аная1зувться зовс!м /напр»: Г»0»Козачук. УкраТнсыса нова - для аб1гур1снг1в: Кавч» поо!бник.~ -К»: 1993/• Готу об"е

ктом поглибденого досл1 даения у реферован1я дисер-тацхГ обрано !нф1н!тивн1 речения.

Ми вважаемо найб1дьи асНчним в!днесення !нф1н!тивних речень до самост!йно? групп в'систем! односкладних речеиь сучас-ннх рос1Псько? та украУнськоУ мои з огляду на те, то: а/ в !н-фШтивних речениях !нф!н!тив~предика.т не вступав в словосполу-чення з д1есловами; 'б/ д!я в !нф!н!тивних речениях лог1чно по-в"язуеться з деяксго неозначеною або узагальненов особою; в/в1д-сутн!;1-ь су Секта в 1нф!н1тивних речениях* як {характер зв"язку дП з су<5"ектом, спричинен! сеиантико-стил1сткчнимн осоСладостями моьг.ення$ г/ в 1нфШтивних речениях модальн1сть вира«аеться самой формос предиката, а такой 1нтонац!еи, 1 лише в окреиих випадках гп:;г;ил»с.ться ! диференд!юеться частками 1 допет кн ими д!есловами.

Позначення дН без субяекта, без д!яча, незалежне в1д конст-руктивних зв"язк!в ! в!д ус!х конкретизупчих граматичних покаэ-ИИК1В, пк! властив! в1лл1нован1й форм! д!еслова, розширвв коло асошативних. зв"язк!в та уявпень. Тому 1Р легко розвивапть коц-текстуаяьну <5агатазначн1сть, сяугувть висловлённями внутр1шньо-го мовпення. Це дозвояяе припустити, до вони не но«уть не бути активким засобом формування рхзних стил!в.

Наш! спостерекення показуоть, то 1Р активно функц!онуоть в р!энкх стилях рос!йськоГ та укра'пюько? мов, влшваоться в Сагагьох текстах, як.! вивчаються в школ!. А значить, важливо установити /на основ! квангитатимо? та квалитативно? характеристик/ мо«лив1сть в!днесення 1нф1и!тивних речень до значущих одиниць стило, с промокни* характеризувати його я!нгв1стичн1 параметри, оск1лыш так! речения входять в арсенал не т!льки синтаксичних, але Я стил!стичиих засоб!в мови. Цей аспект в ро~ с1йськ!й та укра?нськ!й новах с недостатньо вивчеиим. У цьому зв"язку лише комплексний розгяяд !нф!н 1тивн«х речень /структура * семантика + функц!я/ дозволяв, з одного боку, визначити своер!д-н!сть 1х функц!онування в р!зних стилях, а з 1ншого - скласти б!льш повне уявлення про ком"'н!кативя! моклииост! цих синтаксичних одиниць. Необх!дн!сть к с плексного роэгляду питания про !а-ф!н1тивн! речения дозволяв зробити висновок про актуальн!сть теми. дося1дкення.

Наукова новизна робот!- п^лягае в повнот! опису тотояност!, та в!дн!нносТрй в галуз! синтаксису !нф!н!тивних речень в сучасн!« рос1йе*-Ий т., украТнсък!» мовах» В досл!д*ен-

«1 проаная!зован{ структурно-семантичн! властивост1 1нф!н!тив-них речень в р!зних стилях рооЛйсько! та украУнськоГ мов, вияв-лен! фоктори, чо зумовяввть Тх функц!онування. Досл1двення, ор!внтоваив на роэмешування стильовоУ специфики 1нфШтивних речень, встаиовлення иоиостил!стичносг! одних, i поя1стил1отич-ност! 1ниих, дозволяв визначиги функц!ональн1 властивост! 1н~ фШтивних речень в р1зних стилях I встановити залекн1сть 1н-ф!н!тивних речень в!д специф1кк столп.

Метоп реферованогс досл!д«сення, в вид!яення 1 опис. тип!в, р1зновид:в 1 вар!ант1в сгруктури I семантики 1нф1н1т.ивних речень, визначення рол! 1нф!н1тйвних речень як д1агностичних синтаксичних одиниць в формуванн! р!з«их отил!в сучасних ро-с1йськоУ га украТнськоУ нов, а такой м!ри Тх стилеформуючих мокливостей. Досягнення ц1еУ мети передбачало розв"язання таких завдань:

- розглянути коло дискуо!йних питань, пов"язаних з ви-значенням статусу !нф!н1тивних речень, Ух структурноУ орган!-зац!Г, семантики ! схемного зобракення в рос1йськ(ху та укра-Тнському мовознавсгв!;

- визначит» квангитагивний розпод!л 1 сп1вв} дношення 1нф1-н!тивних речень в рос!йськ!й га украГнськ1й мовах у р!зних стилях; вид1лити стил! з найб!льи частотним вшсористанням вд-сл!дкуваних конструкцШ;

- вид!лиги, проанал1зувати та описати р1зноман1тк!сть структурно-семантичних тип!в 1нф!н1тивних речень за стилями, визначити Тх ионостил!стичн1сть 1 пол1стил!стичн1сть в рос!й-ськ!й га украУнськМ мовах;

- досл!дити фактори, ио~ зумовлюпть сгил!стичне мврк!руван-ня 1нф1н1тивних речень в р!зних стилях рос!йськоГта украТн-оько! мов;

- проанал!зувати-функц1онування 1нфШтивних речень в р1з-них стилях росШькоУ га украУноькоУ мов з метою вид1лення 1н-див!дуального та сильного.

Урахування завдань I п1дходу до доел1д«уваного магер!алу, специф!ки 1нф1н1гивних речень дозволило в1д! браги ряд.необх!ч-них метод!в, вироблених практикою. л1нгв1стичноТ науки: метод спостерекення, квантитативно-статистичний метод, трансфор-'а-цШний мегод, контекстолог1чний метод, описовий метод.

Матер!алом для досл!дження стали твори росШських та ук-раУнських пксшенник!в I поет!в, визначних публ!цист!в, мате-р1али газет та !ниих пер!одичних видань, наукова та науково-популярна л!тература, <гф!ц!йн! документ, записи розмовноГ нови ! т.п. Синхронней зр!а - « 50 останн1х рок!в. Всього до-сл!д*ено 260 дкерел. Загальний о6"ем - 12 271 уновних стор!нок.

Теоретична значущ!сть досл1д«ення полагав в тому, що вово в. певним внеском у вивчення проблеми функцгонального синтаксису, надэвичайно вакливоУ сьогодн!» але нецосгатньо розробленоУ. Здобут! результат маать ц!нн!сть для вияснення функц!ональних властивостей !нф!н!тивних речень в р!зних стилях рос!йсыюУ та украУнськоУ мов 1 слу*ать збагаченнп сучасного стил1стичного синтаксису.

Практична значум!сть двсл!дмення полягае в тому, що здобут! результати можуть бути використан! в викладанн! вуз!в-ських курс1в синтаксису, основ стил!стики ! культур! мови, по-р!вняльноУ граматики, при читанн! спецкурс 1в по стил!стиц1, а також при складанн! п!дручник!в для середн1х шк!л,. ак!л-г!мна-з!й, л!цеУв, колед*1в УкраУни та Рос!У.

№атер!али досл1 дкення мохуть бути корисними ! в мегодич-них ц!лях - для п!дготовки с.тудент!в-ф!лолог!в до Ух подаль-шоУ р!зиоман!тноУ д!яльност!: для роботи в вищ!й 1 середн!й школах УкраУни, видавництвах, органах 1нформац!У, в р!зних ус-тановах /суд!, прокуратур!/ ! т.п.

Апробац!я роботи зд!йснввалась при читанн! курс1в рос1й-ськоУ та украУнсько? мов в Камиянецъ—Под!льськсму державному педагог1чнону !нститут!; основн! полошення дисертац!йнсго до-сл1дкення були висв!тлен! в доповхДях та пов1домленнях на все-сопзних, м!крег!оиальних та республЛканських наукових та науко-во-практичких конференц1ях: "Творч!сть М.В.Гоголя ! сучасн!сть" /Н!кин, 1989 р./, "Г.ГЛевченко 1 Под!ллям /Кам"янець-Под!ль- . ський, 1939 р./, ТЗевченко 1 розвиток мов та литератур народ!в СГСР 1 краУн соц!ал!стичноУ сп!вцрукност!" /КиУв, 1989 р./, "Актуальн! питания вивчення в вуз! курсу методики викладання мови 1 л!Гератури в школ!" ЛПшш, 1990 р./, ХХХХП науков!й конференц!У кафедр Кам"янець-Пад!льсысого дертавного педагог!ч-ного 1нституту за 1989-1990 роки /1991 р./, "Эоронезысий пер!од в яитт! ! творчост! Я.Е.Мандельштама" /Воронеж, 1991 р./.

"Предикац1я в текст! 1 речвнн!*/Коломна, 1991 р./, "О.О.По-тебня - дослииик. слов"янських взавмоавпязк!в" /Харк!в, 1991р./, "Стил!отика рос!йоькоУ мови; теоретичний ! пор^внялыюй вспек-ти" Дарк!в, 1993 р./, на заеданиях кафедри загальнога та ро~ с!йського мовознавствв у Черкаському державному педагог!чному !нституг! /1990-1993 рр.Д .

Дисертац!я обговораваяась. на зашданн! в!дд!лу рос!йськоУ мови 1нституту мовознавотва !м. О.О.Потебн! АН УкраГни.

а<1ст роботи в!дбито у девпяти пубж!кац!ях.

Структура ! зм!от- роботи». Дисертац!я складае-ться !з всту-пу, двох розаШв, висновк!в; в к1нц! дисертац!Г подано б!б-д!ограф!ю, список дкерел фактичного матер!алу, чотири додатки /таблиця основних структурно-семантичних тип!в !нф1н1гивних речень в сучасн!й рос!йськ!й та украУ"нськ!й мовах; списки !н-ф!н!тив1в-предикат!в в науковому та оф!ц!йно-д!ловому стилях рос!йсысоУ та украУнськоУ мов; список умовних позначень/.

7 встугс! обгрунтовуеться виб!р теми, дисергац!?, визначаеть-ся УТ актуальн!сть, новизна, мета 1 завдання дося!дкення, тео-ретичне й пракгичне значения роботи, фо{муллтться осноен 1 по-' ло«ення, як! виносяться на захиет,'а тако* характеризуоться методи досл!д«ення.

У першому розд!л! "1нф!н!тивн! речення в систем! тшпв простого односкяадног® речення^ характеризумься теоретичн! ос-нови досл!дження !нф!н!тцвних речень, анал!зуп.ться структурн! р!зновиди та семантичн! властивост! ана*1зованих речень у су-часних рос!йськ!й та украТнсыс!й мовах.

Нами визначен! вих!дними ся!дупч! теоретичн! понятая, на як! опираетьоя рефероване досд!д*ения:

- структурна схема простого речення та ТТ реал!зац1я; !нформативна достатн!сть простого речення, побудованого за абстрактним зразксм;-м!н{маяьна та осгаирена структурн! ехеми;

- семантична структура речення; грамагична семантика структурно! схеми; семантичний субяект;

- функц!я мовноУ единиц!; функц!онаяьиа граматика; функц!о-нальний стиль.

В ус!х аспектах /л тому числ! 1 в структурой характеристик !нф1н!тивних речень/ ми шходимо !з хонцепцП функц!ональ-ного синтаксису. В основ! ц!еУ концепц!Т, за Г.О.Золотовою, по-

лягае виявлення "оинтаксичних першоелемеит1в - синтаксем - як конструктивных ноо!Гв зм1отун, но Пае мо«слив1сгь побуцувати гиполог1о простого речения, "опирапчись на сп1вв1дношення се-мантичних моделей як способ!в виракення типових комун!кативних значень" * . '

В виц!ленн! структур«их тип!в 1нф!н!тивних речень опираемое на систему, вккдацену авторами И* - 60, яка дав. моисдивхсть б1дьш глибока розкрити структур«! особливост! анал!зованих речень.' Проте ввакаемо за доц!л>ьне не вклвчати в !нф!н!тивний клас односкдадн! речения, як! мапть закр!плене морфолог1чне виракення предикативного центру присд!вниками типу некуда, некогда, негде // н!куди, и!кояи. и!де, займениикаии некого, нечего // н!кого, н!чого ♦ !нф!н!тив. Некуда идти; Некогда приехать // Н!к.уди под!ти» Н!кого боятись ! г.д. Цим та анаяогхчним речен-ням властивий сп!льиий для семантики вс!х безособових речень початок. Предикатив«! модальн! значения у вказаних конструк-ц!ях м1стяться в заперечному компонент!, а !нф1н!тив лише конк-ретизуе неозначений денотат. Псгр!вняЙмо; I. Этот мир далеко. Не доехать к нему, не дойти нам... /В»Демидов/; 2. Мне некому сказать об этом /Ш/; 3. Мне есть кому сказать об зтом /Ш/. В другому реченн! заперечний компонент висту пае як предикат.

За способом виракення релевантного компонента - предикативного ядра, а такок за наяв«!сто в{вдугк1сго поиировач!в, в. рос!Иськ1й та укра?нськ{й мовах мо«на видллити м!н!маль-н ! та п о ш и р е и А структурн! схеми. 1нфЬптивних речень. Мш1мальн! структурн! схеми !нф!н!тивних речень - однокомпо-нентн1, Тх единий компонент - предикативний центр - ёлементарний До них ми в!дносимо структурний тип 3)1]. : Разбить? Разъять? Развеять? Раскрошить? /Л.Васильева/ // Скартагись? Але до кого? Позиватися? Але з ким? /О»Гончар/. Поширен! структурн! схеми !нф!н!тивних речень, вид!лен! нами, е двохкомпонентн! з само-стлйним д!есловсм-1нф!н!тивом ! елементарним предикативним цент^-ром, та двохкомпонентн! ! трьохкомпонентн! з д!бсловом-звпязкою у форм! !цф!н!тиву та компле^сним предикативним центром. До них ми в!дносимо типи: а/ с/з -Ъ^. ; Ей все ркать бы да бекоть

* Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. -И.: 1982. - С.З*

/Л.Васильева/; -Ну-у, быть б^дв, - крушились алащрцы /Е.Замятин/ // Одне слово, то б! цього на нинути! /О.Гончар/; Н,1, не бути Ум гут. Поло, не бути /0.Гончар/} Вины не отвести /е.Исаев/; Не потерять вреия /А и ЗУ* 19^1, ),«■ 14/ // Безгом!ння. Огр!ла.би ид чути /О.Гстчар/; 1отор!в не перэгшсати

/И1, 10.09.90/} */ ЙУИИ^пгСПаге/аФ^СЩ, I Что стыдиться, что валать? Раз ведь в низки укэрзть /М.Кузшин/; Куда мне ехать? 1яцеИ пугать? /Б.Екгмоз/ // Из сгс1вчувагь? ну казати? /О.П1дсуха/;_Да зачерпнуть наснаги для киття?/О.П!д-

суха/} г/ (jDDcnf Jj Jx i Через три года, Вихтор Григорье-

вич, быть тебе начальником главка /Д.Гранив/ // Тод* бути

h д/ Стм № :

вам

солом"яним вд1вци) /О.Гияа/i д/ GpM /^AL/f/6„. Лб) : Ночь грозная, быть воем начеку... /К-Тренев/ // Hi? Мен! вер на бути в !нст"итут! /Ш/; ь/ Сер й^ J л xcLjJf- : БЫть нам мокрыми! ЛЬЕфремав/ // В!днии! ка^!'к-в!к1. Укра^н! в!льноп. бути /В.Пере-яолавець/.

Вс! визначеи! структуры! тали 1кф1н1тивних рачень активно функц!онуогь в pociftcbKtH та укра?нськ!Я мовах, про щег стверд-вув; Гх квантитативний розпод!л. 7 зегальному вигляд! в!н мове бути поданий таким чиним:

оагаяь-ниП

об"еи . досл!д-яенйя cropi-нок .

вибра-но IP

д!л IP в

мовах

4

маль-н!

отрук-

турн!

схеми

Поаирен?! структуры! схеми

ЩрЩ^Г

^2:50i:7ii:682:397:608:2i2

12 237

10 ООО

:Рос.1й-1ська >ова :5000

998

5*9,9

»18:*Ю :~I4 tf 31бЯ ,9 уШГ*>,2

ГУхраТ» ;ська

¡SOOO1

932 :89б:^7о:70о:ео4:з95:б19:184

:€8.б .47.9:9,4: IH:*K:7,9?I33:^3,7

100

100

I

Однакова к!льк!сть одиниць в самосгЩних мовах була уно-вои виб!рки на даному етап!.

- в -

В ход! анал!эу виявлено, що деяк! речения структурно? схеми ^Сорау ЛЬ/ (¿г*, ¿в) рос!йсько? мови не мачть пов-но¥ гсаралед! в украТнськ!й мов!. Наприклад: Говорить мне на украинском языке? 1&рсы,Ал ^ //Говорити мен! укра5Гн-

ською новое? /Сери) л<3 ¿сЬ, (У**)/. ^

Семантичн! типи !нф!н!тивних речень в рос!йському та укра-Унському мовознавств! характеризувтьая в сгеновному однаково /0.0.Шахматов, В.В.Бабайцева, В.М.Брицин ! 1н./, х&ч вид!ля-пться недостатньо ч!тко. Вва«авмо доц!льним /до цього спонукае 1 анал!з фактичного матер!алу, з!браного нами/ под!ляти 1Р на дв! групи - непигальн! 1Р 1 пигальн! 1Р. В межах групи непи-талышх !нф!н1тивних речень вид!ляиться так1 семантичн! типи: а/ 1Р з1 значениями необх!дност! та неминучост!, як! реал!зують ког!чне судкення 'так складапться обстазини, що семантичний суб"ект ^ повинен /йому визначено/ належит*/ необх! цно воло-д!ти предикативним значениям _Р_ * : И вот тебе лететь Ближайшим рейсом От голубой волны И птичьих стай /В.Демидов/ // Бо день ке який, медово золотий, ! колоски благов1сгять: буги уро-каю1 /Б.0л1йник/;

б/ 1Р з! значениям немокливосг!, як! реал!эую.ть лог!чне судкення 'семантичний суб"ект & не мояе/ не зможе Р * : Мне земли не скинуть, столб не сдвинуть /С.Орлов/ // По тому конкурс! ельц! не пройти /0 .Гончар/;

в/ 1Р з! значениями. доц!льност! та баканост1 /вкличапчи оптативн!/, як1 реал!зупть лог!чн! судкення 'баканая не-обх!дно / доц!дьцо реал!зувати в Р ' , * я. хочу, щоб м!г/ зм!г _Р_ // щоб повинен // щоби .4 - у прийшлось / приходилось » Ине би умереть минут на двести ... /Г.Щербакова/ // Додати б йену до тако? чугливоУ душ! та ще осв!ту I /Ю.Збанацький/;

г/ 1Р з! слонукальним значениям, як! реал!зуоть лог!чн! судкення *я вимагао в!ц », 'я наказу» / вел!в 6 -у

_£_'« *в1д .А. вимагаеться Р / у в!дпов!дност! з документом, законом ! т.п./ч Всем спать /Б.Васильев/ // В1Дставити, Козлов! Слухати гидко Л.Иапишевський/.

В меках групи питальних !нф!н!тивних речень вид!ля*гься сл!дупч! типи:

а/ питальн1 !нф!н!тивн! речення без питальних елдв спону-

кального характеру: Влить тейе? /Б.Екимов/ // А як Париж? Путевки замовляти?-/О.Чорногуз/ та неспонукального характеру: Разбить? Разъять? Развеять? Раскрошить? /Л.Васильева/ // Ци-ганську маяту виносити на лиди? /Л.Костенко/;

б/ питальн! !нф!н!тивн! речения р1зноТ мсгдальносг! з питаль-ними словами: Чудачка? А как «ее не выручить свата? /Б.Нилин/ -неможливост!. // Як би мен! не заблудигиоя? /Ш/- баканоот! ! гл.

Квантитативний розпод!л анал!зованих семантичних тип!в !нф!н!тивних речень мае такий вигляд:

К!льк!сгь вибраних речень

Тип 1 семантика реченчя

I Роо!йоька мова

УкраУнська

мова

по 5000 в кокн!й мав!

1. Непитальн! IP:

а/ 3i значениями не-обх!дност! та не-минучост!

б/.з! значениям не-мокливост!

в/ з! значениями'доц!йь ноет! та бака ноет ! /в тому числд огста-тивн!/

г/ 3i спонукальним значениям

2. Питальн! IP

57k

I2W

864

1320 999

691 1278 1001

инг

В эалекносг! в!д семантичних ролей мовця в трупах !нф!н!-тивних речень функц!онувть тигш висловдовань: пя"-ор!ентоване виояовлювання - М - Смоц> - Сволюнг, " Ся!У * 1 : Сегодня мне приказ о твоей отставке подписывать /Б.Васильев/ // Ну, мен! доганяти отару, а то загубло /А.Кол!сниченко/; rtTHM-opleH-товане висловлювання - М - Ц,оц< « Свол„нт. - Скауз## Сд1у .

- Адр. ■ 2й оо. /- М/r Тебе би в цирке работать /В.Ко«евников/ // ПоУхати б ! тоб! /ОЛ*онча|/; "в!ни-ор!бнговане висловлввання

I

Умовн! позначення: М - мовець, С„„, - „_ , „ • ■ мод. суб"екг модальнос-

ri» Сволонт." °Уб ект волингативност 1, Caiy- еуб"екг д!У,

Скауз.~ сУб"ект каузац!У, ОкауЭ^ - об"ект каузацГ/, Адр. -

адресат висловлввання, слухач.

И - Смоги - СВол»нт., Сд11 - 3-я 00. /неучасник нового акту/: Зачем я ей такой? Ей ребят кормить, себя да еще меня, прихлебал... /В^Коидратьев/// Йому брати б участь у конкурсах чоло-в!чоУ краси...» /О.Чорногуз/; висловяпбаиня э! складною суб"вкт-нов ор1ентац!ев, ауйовяеноп складн!ств модол ьноУ перспективи, в якому реал!зувться сп!вв!дноиення - И - Смод< » Свол1онг.1,

С „ * С ю я "я", "ти", ив1н": По моей команде. Не оста-

во л юн т»2 д! i

на вливаться,, не отвлекаться. Только вперед! Ворваться в клуб и ликвидировать автоматчиков врага. Задача ясна? /Б.Васильев/ // Ставив перед класом на височеньку п!«ставку 1 кидав коротко: - Малювати /Ю.Збанацький/; висловлввання з ор!ентац!ео нане-осо-ЙУ - И - Смоц. - Сволонт# - с!д!1 « Не-особа: Быть беде, ^ь великой потере! /С.Есенин/// .... 1 колоски благов!стять: бути уроков! /Б.0л1йник/.

Модальна спеииф!ка !нф!н!тивних речень дае моклив!сть вид!-лити типи висловлювань слхдуючих темпоральних план!в: I/ Т| т*

Т2 ; 2/ т2 -ч- Тг; 3/ тх - т2.

При перевакн!й семантичн1й однор!дност1 !нф!н!тивн1 речения в рос!йськ!Й та укра?нськ!й мовах макть 1 деяк! в!дм!нност!. Так, наприклад, в укра?нськ1й мов1 в 1нф1н1тивних речениях з! значениям немокливосп спостер1гаються част! випадки вживання сурядкого слолучника в функц!т писилованоУ частки, що п!дви-щуе значения инемо«ливост1 дПи !.що не властиво для анал1зова-них речень в рос1йськ!й мов1» Наприклад: I нема. сл.Шв не знайти /О.П1дсуха/, I до могили не прийти /Гол.Укр./ 1 т.д. Серед !нф!н1тивних речень з! значениями доц^льносп та баканос-т! в украТнськ!й мов! вид!ляоться !нф!н!тивн1 речення !з спеща-лхзованоо формою 'виклпчно единого бажання", що метиться в конструкцИ Аби /т!лькц/ ■+• Зп^, , побудовано! за зразкок п!д-рядних речень в автономному вяиваяк!. В так!й конструкц!! аби втрачое властив1сть сполучника ! перетворветься в частку. Напр.:. Аби плаки ще раз побачити р!дний д!м, с!м"в! /фЛотушняк/; Аби ттльки протриматись вде два тижн! /Ф.Потушняк/.. Цей ЛСВ в словнику украУнсько! мови не ф!ксусться /СУМ, 1970, Т.1, С.З/.

Спостерекення над фактичним матер!алом дозволяють зробити 1 деяк! висновки в!дносно !мф!н!тивних речень э! значениям ба-чаност!, в1дп0в!дних в украТнськ!й мов! структурно схем!

Бодай + !Лу> / . Специф!кою таких !нфп11тивних речень

' }> '

в украУнськ!й мов! а те. що частка бодай для виракення побакан-ня завжди займае м1сце на початку речения. Якщо в так!й конст-рукц1У при !нф1н!тив1-предикат1 наявне заперечення, речения до-оягае надзвичайноУ емоцШносм» В рос1йськ!й мов! з,ц{вв « метою використовуеться структура ЧТОБ/11/ +

не досягае, як нам здаеться, такоУ емоц1йно-експресивноУ сили, як 1р Бодай ¥ /Лг / Зп! в украУнсыШ мов1. Це эв"язано з! значениям елемен'Нв ¿об/и/. 1 бодай, в яких з самого початку закладена р1зна експрес5я. Гак, чтоб/и/- тип нейтральний, бодай » високо емоц!йний, який виракае 1нтеноивне побажання. Пор1вн.: Бодай нам н1коли не знати такоУ книв"яноУ пори, такоУ «шивови-ц! /П.Загребельний/ // Чтоб им на осине висеть, выродкам этим /В.Быков/.

Як показав анал1з фактичного матер!алу, структурно-семан-гичн I р!зновиди 1нфШтивних речень су час них рос1йськоУ та украУнськоУ мов в!дносяться до типу продуктивних синтаксичних одиниць ! являпться результатом складноУ взаемодгУ сингаксичноУ структури, модальност!, лексичних квал1ф1катор1в, емоц1йност1 1 виразност1 мови.

У другому роздШ "функц1ональн1 властивост! !нф!н1тивних речень в ргзних стилях сучасних рос1йськоУ та украУнськоУ мов" з мето» установления найб1льи характерних ознак структурно-се-мантичних тип1в 1нф5н1тивних речень для комноУ функц!ональноУ р1зновидност1 росхйськоУ та украУнськоУ мов нами були досл!джен! тексти, як! представляють слхдуич! стил!-: л1терагурно~худо*н}й, публ1цистичний, оф!ц!йно-д{ловий, науковий 1 розмовний. В конному {з стил!в рос!йськоУ та украУнськоУ мов на приблизно однако-в!й к!лькост$ стор!нок методом суц1льноУ виб!рки з!брано 1 про-анал:зовано 1нф1н1тивних речень:

» : п/п : Стиль |К1льк1сть 1нф1н1тивних речень

: :Рос1йська нова УкраТнська мова

I.: Л1терату рмо-художн!й \ 4291 4454

2.: Публхцистичний : 2984 3447

з.! 0ф}ц1йно-д1ловий ; 1311 999

4.: -^ Науковий : 1614 2018

5.; Розноэний : 718 847

1Р характеризуется функц1ональною активн!стю ! однорН-н!ств в ус!х стилях сучасних рос!йськоУ та украУнськоУ мов. Разом з тим виб!рн!сть ЬфШтивних речень проявилась на р!вн1 мовних засоб!в в кокному функц!ональному стил1, до дикгуеться екстрал1нгв!стичнов основою.

1Р виконують в р1зних стилях о*!дув.ч! функцП: в лЛтератур-но-худочшьому - впливу, в публ!цистичному - 1нформац1? та впли-ву, в оф1ц!йно-д!ловому - спонукання, наказу, в науковому - повреждения, в розмовному - пов!домиення, спонукання 1 т.п.

Квангитативний розпод1л {нф!н1тивних речень, пов"язаний з! специф!кою стилп, тематикою, жанром. Стил!, то в!дзначавться високим р!внем стандартизац!У, як правило, маоть найменшу к!ль-к1сть р!зноман1тних структурно-семантичних тил!в !нф1н1тивних речень. Так, найб1льш частотнг 1 характерн! р!зноман!тн! струк-турно-оемантичн! типя 1нф1н1тивних речень для л!терагурно-худо*-нього 1 публЛцистичного стил!в, причому в такому р!зновид! публ! цистичного стилю, як газета. Ух .б!льше, н!к в «урналах. Менш частогн! 1 структурно-семангично одноман!гн! 1Р в оф!ц!йно-д!ло-вому 1 науковому стилях»

Каш! досл!д«ення п!дтвердкують, цо в л!тера"гурно-худоиньо-му стил! група 1нф1н!тивних речень показова в функц!онально-стид!стичному аспектах в квантитативному 1 квал!тативному Мд-нсиеннях. Загальна к!льк!сть вибраних !нф!н!тивних речень в рос!йськ!й мов!: в проз! - 2317, в поез!У - 1974 /в проз! на 8,5% б!льше, к!«с в поез!У/; в украГнськ!й мов!: в проз! -2446, в поез!У - 2008 /в проз! л на 8б1льше, н!к. в поез1У/. В квал!тативному в!дношенн! спостер!гаеться активн!сть вс!х структурно-семантичних тип!в 1нф!н!тивних речень ран!ше наве-деноУ_класиф}кац! У.

При анал!з! ч!тко визначилось коло м!сць функщонування 1н-ф!н!тивних речень: а/ в заголовку тексту /розд1лу/, б/ на початку /в к!нц!/ тексту, в/ на початку /в к!нц!/ розд!лу; г/ у . зм!ст1 тексту! в мов! автора, в монолог!чн1й та д!алог1чн1й мов! персона*!в.

Огил!стична р!знсман!тн!сть л!тературно-худо«ньосо стило розшироеться за рахунок моностильових 1 м!кстильових 1нф!н!тив~ них речень, функц!онуючих: а/ в розмовному стил!: Один такой "боец" рассказывал: "Присылает вор "пацана" с приказом сломать

одного парня из нашей камеры. Собраться и обсудить его воров-скув жизнь. Найти за ним какой-нибудь косяк, то есть грех. А потом побить..." /В.Еремин/ // На женщин! к таких кабан!в двига-ти. /О.Гончар/; б/ в публщистичному стил!: Раздавить гадину контрреволюции! /А.Сульянов/ // Комундзму вам не стримаги! /О.Гончар/; в/ в науковому стили Регулюваги р!чки. Створювати в од о йм ища. Наоадкувати л{сосмуги... /О.Гончар/; г/ в оф!ц1йно-гЦловому стилН Об исполнении донести /А.Сульянов/ // Постановили: Вжити р1шучих заход!в /0.Вишня/.

1Р в публгцистичному стил! найчаст!ше / ~ 65%/ функц1онувть в заголовках 1 виконують, кр!м Ьших, рекламну функц!в, оск!ль-ки В1Д заголовка залетать те, чи прочитав читач дану публ1кац1ю, чи не зверне на не!" увагу. 1Р-заголовки - це найчаст!ше 1Р з! спонукаяьним значениям та питальн! / ^ 60% загального числа !иф!н1тивних речень публ!цистичного стилв/.

Масовий характер ксмун1кац1У /масовий адресат/ мае вплив на структуру 1нф1н1тивних речень-заголовк!в: в ус!х випадках в них в рос1йськхй 1 укра¥нськ!й мовах в!дсутн!й давальний суб"ек-та / ^з /: ({айти общие подходы /Изв., 3.03.1591/, Оглянуться без гнева /Крестьянка, 1990, № б/ // Об"еднатися навколо дер-«авностх /Гол.Укр., I2.Q3.I99I/, Зн!цниеап1 эаконн!сгь I правопорядок/Черк. кр., 3.04.1991/.

Прагнення до експресивносг! мови публ1цистики сприяв, на наш погляд, породкенно стандарт1а-зйголовк1в в форм! фразеоло-г!чних !нф!н!тивних речень: Век бананов не видать /КГС, 15.01. 1993/, Эх, Дожить би... до снижения цен /Веч.Минск. 22.12.1992/, Свистать всех наверх /ГОТ, 15.01.1993/ // Не поле перейти /Рад. Под., 24.Об. 1990/, йародитиоя в сброчц! /С1льськ! в., 16.03. 1991/, Гисяч! ниток не роз!рваги /Рад.Укр.., Щ.03.1991/. 1Р в публ!цистиц! прост!, малочленн! /в оередньому 1-6 сл!в/, що забезпечус Ух доступн!сТь.

Публ1цистичний стиль використовуз прийоми ! засоби функ-цшнування 1нф!н!тивних речень в художньому, науковому, оф!ц!й-ному-д!ловому та розмовному стилях /хоч засоби !нших стил!в виконують в публ1цистиц! своп особливу функц!ю^ Наприклад: Как вышить врачу, медсестре, санитарке при столь резком росте цен? /Мед.газ., 3.04.1991/ // Не забути мен! т! хвилини /О.Гика/ - з л}тературчо-худоки ього стилв; Кур<ровать энергетику, транспорт.

связь /Ог., 1951, № В/ // Утверджувати деркавний суверби!тет /Гол.Укр., 4.04.1991/ - з оф!ц1йно-д! левого стилю; Очистить воду! Как приготовить подобную воду дома? /Части, к., 1992, № 21/ // ВЦвернути крах економхки, пог1ршення киття людей! /(Илье, в., 19.02.1991/ - з наукового стили; Эх, дожить бы... до снижения цен /Веч.Минск, 22.12.1992/ // А. як, дозвольте, Ух вгйзнаги? /Черкаси, 25.II. 1992/ - з розмовного стилю.

1Р в наш!й виб1рц1 зустр!лись в р1зних жанрах сф!ц!йно-д! левого стили . Оск!льки Ум властивий 1мперативний характер, то, як 1 сл!д було чекати, вони в!дзначен! в жанрах розпоряд-чого плану: постановах, наказах, !нструктивно-методичних листах, планах, роэиорядкеннях } т.п.; всього три речення зусгр!-лись в статутах; зовс!м в!дсутн! 1Р в дов!дках, положениях, законах.

1Р в оф1ц!йно-д! ловому стил! створювгь нейтральний тон викладу, зводять до м!н!муму особистий, суб"екгивний момент, е засобси лог!чноУ, а не емоц!йно-експресивноУ оц1нки ситуац1й I факт1в.

В ход! анал1зу функц!онування !нф!н!тивних речень в оф!ц1й-но-д!ловому стил! нами лом!чено, во синтаксис докуменг!в мае 1пкаву власуив!сть: в тих частинах тексту, де тема задаеться формой документа /заголовком, розпорядчео частинов/ рема офор^ле на таким чином, що може функц!онувати в!докремлено, як .самост1й-на синтаксична одиниця комун!кац!У. Так, пункт роэпорядчоУ частики являвться самост!йним !нф!н!тивним речениям, однак разом з темою розпорядчоУ частики в!н окладав складне речення з без-сполучниковим зв"язком частик, омон!м!чне простому речению, де !кф1н!тив, що являеться вершиною граматичноУ структури пункту, стае одн!ею з основних частин д!еол!вного пр1судка.

Знаходячись на вершин! синтаксичноУ консгрукц!У, 1нф!н!тиви-предикати а !нф!н!тивних речениях означать д!ю суб"скга документа, а значить, вони в!дносяться до типу суб"ектних: утвердить.... создать... // затвердити.,... сгвориги... ! т.д.

Наприклад:

Министерство образования Российской Федерации ПРИКАЗ

07.06.93 Москва К 237

Об утверждении Базисного учебного плана общеобразовательных учрекдений Российской Федерации

ПРИКАЗЫВАЮ^

1. Утвердить одобренный коллегией Министерства образования Российской федерации Базисный учебный план ойдеобразователь-ных учреждений ВзссиПской федерации /Приложение/.

2. Органам управления образованней субъектов Федерации, руководителям общеобразовательных учреждений всех видов использовать Базисный учебный план как основу для разработки учебных- планов общеобразовательных учреждений Российской федерации.

3. Контроль аа исполнением приказа возлокить на заместителя министра образования Рэссийской Федерации А.Г.Асмолова.

Министр Е.В.Гкаченко

/УГ. - 1993. - 6 июня/ //

Н А К А 3 * 18

по Дунасвецьк!й СИ № I в!д 30 березня 1952 року

Про стан роботи в ГИД

Виходячи з цього, на ка з ц:

1. Раз на чпсрть органхзупагп обм!н досп!дом робота вихова-тел!а ГПД на зас!даннях методичних об"еднань.

2. Вихователям ГПД пост1йно ур!зноман{тновати бории проведения пихояних заходхв.... •

3. Прооеден! вихови! заходи пов"язувати з %иттям класу, таколи.

4. Систематично проводитй спортивн! години ! ур!зноман1тнювати Ух варианта.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника директора по навчально-виховн!й робот! в I - 4 класах ГЬндзкж М.П.

Директор школи Прокопов I.Г.

/Кн. наказ. - ДунаУвц!* СШ № I. - 1992. - С.В9/. В науковому стил! текстова насичён!сть 1нф1 н!тивними речениями достатньо стала: за нашими с постережен няни, вона коливаеть-ся в серсдньому в!д б до 19% тексту в рос!йськ!й мов! I в!д 4 до 30% тексту в укра?нськ!й мов!. Структу рно-семангичн! типи 1нф!н1тивних речень, характерних для наукового стилю, виконують в ход! текстовоУ реал!зац1¥ !нтелектуальну функц!п, функц!о ор-тизац!У мислення. Для анал1зу !нф!н!тивних речень в науковому стилI взят! тексти р{зних вид!в наук: точних - математика.

природничих - ф!зика, гуман^тарних - мовознавство, науково-по-пулярного п!дстилю - педагог!ка. В целому к1льк!сть :нф1н!тив-них речень в проанал!зованих наукових текстах можна навести в таблиц!:

Науковий стиль

Всього сдиниць : Науки

Р0С1Й- ська украУн-ська -1- : мовознавство : ф!зика :матема-: тика : иедаго-: riKa

нова мова |Рос ,мова:Укр. : .мова :Рос. :Укр. :мова ;мова i j :Рос.!Укр. :мова'.мова '.Рос. :Укр. ;мова :мова

1614 2018 1 143 :154 : 390 : 412 ;967 ;II56 ! 114 ;296

IР зустр1чаються в р!зних жанрах науковоУ прози, але пере-вакають в канр1 Изб1рника завдань i вправ", де'можуть являти собою ц!лий м!кротекст: Выразить через J^ /Ска-

нави, 1972, с.313/ // Записати твердження а »"в » с за допомо-гоо одного, знака р1вност! /Михайловський. 1975, с.7/; завершу-вати м1кротенст: Вычислить высоту конуса /Рымкевич, 1987, с.103/ // Знайги периметр квадрата /Скакавг. 1992, с.142/; займати Micue всередин! м!кротексту: Графики движения двух тел представлены на рисунке Ю. Написать уравнение движения х - х /¿/. Что означают точки пересечения графиков с осями координат? /йшкевич, 1987, с.9/. IP в наведених прикладах но-сять характер некетегоричного спонукання. Проте в контекст! нау-koboï мови типовыми в конструкцН, як! використовупться в прим1: ках /вказ!вках/, з в!дт!нком категорично? поради-наказу, що сприймавгься як цось обов"язкове: Ограничиться отысканием действительных решений /Сканави, IS72, с.109/ // Розг-лянути при вс}х д!йсних значениях й- /Сканав!, 1992, с.40/.

Спеииф!коо оинтаксично? структури !кф!н!гив«их речень в науковому стил! е i те, що IP, самодостатне в контекст!, мае тенденц!» до самодостатност! ! поза контекстом.

Високою частотн!стю отруктурно-семантичних тип!в ¡нфШтив-них речень в!дзиачаегься розмовний стиль.

В ход! BHaaisy фактичного матер!алу виявлено, що в рамках

типово? форми дгалогу в розмовному стил! найбхлна ахтивними е pi3Hl види питальних !нф!к!тивних речень.

3piwa / -- всього aiöpanoro нами матер!алу/ функц!а-нуоть IP з! спонукальним значениям.

Проанал1зован! факти доэволяить зробити висновок, що IP активно функц!оиупть в pociRobKifl та укра?нськ!й мовах 1 характер ризуоться в основному функц1ональноп однор!дн!сто.

В ц!лсму * за результатами досл!д«ення структурно-семантич-них та функц1ональних особливостей !нф!н!тивних речень в сучас-них pociticbKifl та украТнськ!й мовах эроблен1 узагальнення та висновки, як! поданi у вигляд! полокень, до виносяться на эа-хист:

1. IP рос1йсько? та укра1нсько? мов - самост!йний тип простого односкладного речення з! своер!днов структурою, семантикоо

t функц!ео, як! характеризуемся в основному однор!дн!ств в

0 бах мовах.

2. Модальна сгсециф!ка 1нф!н!тйвних речень зумовлие особлив! для кожного семантико-синтаксичного розряду теМпоральн! значения ! модально-часову парадигму»

3. IP зх спонукальним эначенйям в квантитативному в}дноаенн! ггереважаить в pocincbKitt мов! внася!док, як Нам здаеться, б!льиоК мелодШюст! укра?нсько? МО ви.

Поява ряду модусно-оц!ночних значень в 1нф!н!тивних речениях не визначаеться особливостями ix формально? 1 семантично! орган1зац!Т, а пояснюеться викорйстанням Даних конструкцШ у в!дпов!дних мовних актах.

5. Реальне функцшнування та виб!р н!тивних речень визначаеться !ндив!дуальними уявленнями мовц!в про особливост! Yx Функшон'ування. Вэаемод!я 1нф!н!тивних речень э контекстом

1 мовнов ситуац!е«) сприяе прагматичним умовам реал!зац!Т ана-л!зованими висловлпваннями ц!лей волевиявлення.

6. Використання р1зних структурно-семантичних моделей !нф!н!тив-них речень маа стилыггворчий характер, оск!льки р!зноман!тна структура 1 семантика моделей зумовлюпть Yx неоднакову участь в oprani3au!Y тих чи !нших текст!в певноУ стилйвоТ приналек-HOCTi.

IP виносяться до значущих одиниць стилп, спроможних ха-рактеризувати йогст Л1нгв!сгичн! параметри ! мошуть служити одним 1з гсараметр!в стилв в обох анал!зованих мовах. *

Результати дисертац!Иного дослхдкення не е вичерпними 1 не претендуете на повне розв"язання досл1дкуванох проблеми. Серед р$энсман1тних УУ аспектов, що потребувть подальшоГ георегич-ноУ та практичноУ розробки, можна вид!лити окреме функц1ональ~ но-1шр1вняльне доел1д«ення !шЬ!н1гивних речень у кожному 1з функц!ональних стил!в, оск!льки галузь ця ще т1льки стае об"ектом спец!ального досл!дження в русистиц! та украУн!стиц!.

Основн! положения дисертацИ висв!тлен1 в таких публ!ка-ц1ях:

1. До питания про мову 1 стиль листов М.В.Гоголя.// Творч1сть М.В.Гоголя 1 сучасн!сть: Тези доп. - Н!жин, 1989, - С.94-95 / рос.мовов/.

2. Рос1йськ1 переклади поез!й Т.Г.Иевчекка - !лвстративний магер!ал урок!в рос!йськоУ мови в школах УкраУни //

Т .Г Левченко I Под1лля. Тези доп. - 4.1. - Кам.-Под., 1989. С.92-93.

3. Особливост 1 функц!онування вставних сл!в в рос!йських поветях Т.Г.Шевченка // Шевченко 1 розвиток мов та Л1тератур народ!в СРСР 1 краУн соц!ал!стичноУ сп!вдружносг!: Тези доп. - КиУа, 1989. - С.89-90 /рос.мовов/.

Ц, Система роботи по п!дготовц! учн1в до самосг1йного вико-ристання в зв"язн!й мов! односкладних речень // Актуальн! питания вивчення в вуа! курсу методики викладання мови ! л!-тератури в школ!:.Тези доп. - Н1жин, 1990. - С.40-41 /рос. мовов/.

5. Особливост! функц!онування !нф!н!тивних речень в поетичнхй мов! Лариси Вас1льевоУ // Тези допов!дей ХХХХП науковоУ кон-ференц1 У кафедр !нституту за 1989-1990 рр. - Кам.-Под., 1991 ■> С.146 /рос.мовоп/.

6. До питания про деяк! особливост! функц1онування односкладних речень в поетичн!й мов! Й.Мандельщтама // Воронезький пер1од в житт! ! творчост! Й.Е.Мандельштама: Матер, наук, конф. - Веронек, 1991, - С .55-97 /рос.мовов/.

7. Деяк! особливост! !нф!н1тивних речень в досл!дженнях О.О.По-тебн! // О.О.Потебня - досл!дник слов"янських взаемозв"яз-ктв: Тези доп., 4.1. - Харк!в, 1991. - С.106-188 /рос.мовов/.

8. Про деяк! фактори, щег визначавть семантичн! особливост! ¡н-ф!н!тивних речень в сучасному рос!йськсму тфкраУнському мо-вознавств! // Стил!стика росШськоУ мови: теоретичний ! по-

р!вняльниЯ аспект«: Матер!аяи У1 наук.конф. - 4.2. - К.-Харк1в, 1993. - С.33 /роо.мовоа/.

9. Функц10нальн1 особливост! односкладних речень а гтоегичн1й моа! Лариси Вас!льевоУ // Иова рос!йських письметшк1в XIX - XX вШв. - Тула, 1593. - Рук. деп. в 1НЮН АН РосН 13.04.93 р., № 47688. - СЛ53-159 /рос. моаоп/.

Подписано лв друку 4.03,1994р.Об.0,9.Формат 60x8-*» 1/1б;. 1рун офевтлея.Тир.100.Зан.62.Езвплетав. ДОД У1ПУ !и.Драгакакява, Ша,П2регоЕ1,9.