автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Информационная культура личности: формирование и тенденции развития (социально-философскийанализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Информационная культура личности: формирование и тенденции развития (социально-философскийанализ)"

/ч КиТвський университет 1меш Тараса Шевченка

/

На правах рукопису

Джинчарадзе Наталм Гаврил1вна

1НФ0РМАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА ОСОБИ: ФОРМУВАННЯ ТА ТЕНДЕНЦН РОЗВИТКУ (СОЦ1АЛЬНО-Ф1ЛОСОФСЬКИЙ АНАЛ13)

Спец1алыисть 09.00.03 - соц!альна фЬюсоф{я

та фиософЫ icTOpiï

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття паукового ступеня доктора фигософсысих наук

Khïb - 1997

Дисертац1я е рукописом.

Робота виконана в Кшвському ушверсигсп ¡м. Тараса Шевченка.

Науковий консультант:

Губерський Леошд Васильович, доктор фшософських наук, професор, член-кореспондент АПН Украти

Офщшш опоненти:

Михальченко Микола 1ванович - доктор фтософсъких наук, професор.

Лукашевич Микола Павлович - доктор фтософсъких наук, професор.

Саух Петро Юрьевич - доктор фшософських наук, професор.

Провцща оргашзашя:

1нститут фшософн HAH Украши, вццил социально! фшософй.

Захист вщбудеться № р. о__год. на

засщанш спещал1зовано'{ вчено1 ради Д 01.01.37 для захисту дисерташй на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Кшвському ушверситет! ¡меш Тараса Шевченка (252017, Кшв, вул. Володимирська, 60, ауд. 328).

3 дисертащею можна ознайомитись у науковш б1блютещ Кшвського ушверситету 1меш Тараса Шевченка.

Автореферат розклано_¿^.ОГ.Ф^_р.

Вчений секретар \u\-Kn

спещашзованоГ вчено! ради I OuIM ' / Скрипка П.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми дослщження. Динамнний, суперечли-вий процес, який сьогодш пережииае украшське суспшь-ство пов'язаний як з труднощами само! розбудови незалежноТ держави, гак 1 з пошуком певноТ модел1 суспшьно-полггичного та економ1чного розвитку, способ1в оновлен-ня сощокультурногс життя шляхом виокремлеиня об'едну-ючо'1 нацюнально! щек Дедал! бшьшу роль у цьому процеа вциграе неухильне зростання питомоТ ваги ¡нформашйних чинниюв. Характерною рисою цього процесу стае ¡нфор-мащйна культура особи I суспшьства яка один ¡з ¡стотних показникт ршня задоволення сошальних, полггичних, еко-ном1чних. духовних та ¡нших потреб.

Зазначеш змши в бугп социального суб'скта висувають також ч и мало важливих сощально-фшософських проблем. До них в першу чергу належать питання про характер впливу рпних вид»в I форм ¡нформацй на життя I творчу актившсть особи, меж! и психолопчноТ 1 сошально! адаптацп до дй ¡нтенсивних ¡нформашйних пото1ав, визначення перспектив задоволення шфопотреб1, оптим!защю засобш масово! ¡нформацн, роль соц1ально1 ¡нформацй в сошал1заш; особи, про шфогенез як р!Зновид духовного виробкицтта, про головш чинники процесу ¡нформацй сучасного суспшьства.

1нформатизац1я суспшьства поставила цший спектр не-традицшних конкретно-наукових фшософських т$1 соцю-культурних проблем, ям потребують ¡нноващйних метхш'в та пщходш до 1х розв'язання. Якшо конкретно-науков1 й окрем! ф1лософськ1 проблеми юбернетики знайшли вщповщне теоретичне вщображення в сучаснш наукошй л»тератур5, то розробка сошально-фшософських проблем ¡нформатизаци сучасного суспшьства," формування його ¡нформацй сучасного суспшьства, формування його шфор-машйноТ культури почала здшснюватися лише на меж1 8090-х роив ниншнього столпггя 2 сьогодш поступово стае предметом спешального дослщження.

Тема дисертацнгного дослщження е там бшыи актуальною, що в розробш проблем ¡нформатизаци суспшьства, формування його ¡нформащйноТ культури й пониш ¡снуе одноб^чна тенденцш захоплення лише техничною стороною

справа. За такого пщходу по суп нош шформацшт техно-лога перетворюються в самоцшь, а людина розглядаеться лише як додаток до певноУ сошально-техшчно1 ¡нформацш-но1 систем», а не як суб'ект свщомо'ь творчоУ дшльносл! Ось ному соцюкультурш та фшософсыо проблеми, що сто-суються процесу ¡нформагизацп сучасного суспшьства, по-трсбують ниш бьльш поглибленого теоретичного- анал1зу.

Наукова розробка зазначених проблем також обумовле-на необхщшстю пошуку плщних шлях!» оптимально! шфор-матизаци сучасного суспшьства, формування його шфор-мацшноТ культури. Цей процес передбачае дослщження д1евих сощально значимих чинниюв ефективного саморе-гулювання ¡нформацшного потеншалу суспшьства, реаль зацм суттсних сил лгедики, самобушис ^кформацШних його форм продуктивного формування.

Актуальшсть доандження значною м1рою разом з тим визначаеться необхщшстю формування у сучасноК людини культури шзнання та знания комужкативно\' культури. Ця парадигма створюс певну цинсну систему, яка детермшова-на ступеней сшввщношення оцшки та архггектоткою цшностей у контексп взаемозв'язк^в м1ж науково-техшчним \ сощокультурним розвитком суспшьства. Саме тому анал!з сощокультурних наслциав шформатизацп, комп'ютеризацп, мед1*атизацп суспшьства передбачае дослщження ¡стотних зв'язк1в м1ж формуванням шформацшноУ культури 1 сучас-кою комп'ютерною технолопею, з врахуванням загапьно-людського знания, надбань свповоТ культури, утвердження Ух цшшсного зм1сту.

Обгру1пування актуальности новизни постановки зазна-ченоТ теми дисертацц обумовлено також розкриттям мето-долопчних (об'ект - предмет - принцип - метод) та сощокультурних (суб'екг - шформацшна технологш - шфор-мацшна культура) основ шформатизаци. Основкий зм\ст проблеми при цьому полягае у визначенш специфики та способов супсречливого процесу формування шформацШ-ноТ культури особи, де сощалько-фиюсофський аспект дослщження е необхщкою умовою забезпсчсннк людино-творчого вим!ру шформатизацц нашого суспшьства, влз-начення таких стратегш, яы дшсно приведуть до його цивий-защйного розвитку I розбудови незалежноУ украшсько! дер-

жави. Це передбачае переосмислення теоретнчних парадигм шформагизац» сусп1льства 1 створешш наукопих розробок ¡нноващйлого характеру. Отже, проблема формування шформацшноУ культури особи в реал1ях сьогоденмя, не диплячись на и виняткову актуальт'сть ще малодослщжена 1 потребуе всеб1чного анал1зу з врахуванням штенсивно! шзнавально! та творчо-конструктпвноТ д1ялвиост1 людини в царит ч-учасно! сошально! динамки.

Сучасний етап розвитку людства визначаеться по-рпно-му: доба освоения космосу, ера використання атомно? енер-ги, В1К шформаци тощо. Часом на перший план виступають т1 або ¡нш! сошально-полггичш ознакк. Але, мабуть, най-бшьш м^сткою та узагальнюючою характеристикою е оцш-ка сучасно! VI свггу за такою моделлю: Той, хто золоте шфор-машею, во,чод1е св'ггом. Розумшня цього знайшло свое ви-раження в наций краТш нещодавжм створенням Мннстер-ства шформаци.

Слушнь досл'щжения проблем». Сиешальних робгг, в яких б . комплектно розглядалнсь проблем» процесу формування сучасноУ шформашйно! культури особи, и функцюну-вання та розвитку як саморегульованоТ, цшсноТ системи ще «мало, '.'зЗом з тим у фшософи, соцюлогн, юбернетиш, журналиггиц1 та в ¡нших науках вщбувався процес нагро-шдження зпння, яке ставало основою для поглиблено! розробк.. проблем», що дослищуеться. Звернення до ко-му1пкативно-1нфЬрмац1Йио1 системи як у свгговш, так \ у ии пшынш фъюсофськш ;итератур1 мае давню тр'адишю. 1>!д початку АнтичноГ епохи теоретики наполегливо шукали фшософське, сощально-полгтичне, етичне, ¡сторичне осмислення схладових феномену духовносп та його ¡стот-ного впливу на жиггсд1яльшсть людини. Йдеться насампе-ред про роботп Арктотеля, Ф.Акпшського, Ф.Бекона, Д.Вко, Г.Гегеля, I.Канта, Г.В.Лейбшця, Д.Локка, Г.Ф1хте, М.Фуко, О.Шпенглера та ¡нших. Зазначена проблематика знайшла отображения ь росшськш фтософськм лггера-турК зокрема, » працях М.О.Бердяева, О.Ф.Ловева, В.С.Соловйона, СЛ.Франка та ¡нших. В украшськш фшо-софсько-культуролопчшй Л1тератур1 традици гумашзму як першооснови розвитку духовно! культури, социального знания мктяться в творчосп вчених, лггераторш, полггич-

них та державних Д№Ч1В - В.Винниченка, В. Вернадского; П.Грабовського, М.Грушевського, М.Драгоманова, А.По-тебш, Г.Сковороди, Т.Шевченка, 1.Франка та ¡нших.

В подальшому тзнавальний иггерес до проблем шфор-матизацн, комп'ютеризацп та !х наслщклв, то безпосеред-ньо чи опосередковано стосуються процесу становления, функшонування та розвитку шформацшноТ культури особи, не дивлячись на ¡деолопчш перешкоди не послаблю-вався в пошуках тйких фшософ!в, соцюлопв, полгголопв, ¡сторик!В, к!бернетик1в, як - А.М.Амосов, Б.В.Б1рюков, б.К.Войшвилло, В.М.Глушков, Г.Р.Громов, Б.О.Глинсь-кий, Г.М.Добров, О.М.Довгялло, А.П.€ршов, В.П.Зшчен-ко, Ю.М.Канипн, О.О.Коршний, Н.В.Костенко, С.Б.Кримсьиий, ОЛ.Кедровський, 1.С.Ладенко, В.ОЛек-торський, В.В.Лях, А.А.Макаров, В.С.Михапевич, М.М.На-горний, П.Попов, АЛ.Рекггов, МЛ.Сетров, €.П.Семенюк, ВЛ.Сифоров, ГЛ.Смолян, Л.А.Соловей, В.Ф.Сухша, О.Н.Тихомиров, В.С.Тюхтш, О.В.Тягло, Ю.О.Шрейдер, А.Д.Урсул, Б.С.Укращцев, Г.Т.Фролов та шип.

Важливе значения для дослщження шформацшно! культури особи мае зм^стовна характеристика проблеми "лю-дина - наука - техшка - технолопя - культура", яка здШсне-на в низц1 дослщжень - Н.В.Ващекша, В.Г.Горохова, Е.ВЛльенкова, В.1.Касьяна, В.М.Князева, Ф.М.Канака, М.К.Мамардашвт, ,М.В.Поповича, М.Ф.Тарасенка, Л.€.Шкляра, М.О.Шульги та шших.

Цший ряд загальнотеоретичних 1 методолопчних проблем предметно! галуз1 "людина- культура", "людина -цившзашя", "людина - природа", "людина - шформац1я", нових п1дход1в, щнних думок, що мають важливе значения для осмислення поставлених в дисертацп проблем лйстять-ся в публЬсащях В.ПЛндрущенка, ОЛ.Аркольдова, б.М.Ба-босова, €.К.Бистрицького,Л.В.Бичка, ГВ.Бойченка, М.О.Булатова, В.А.Буслинського, Д.Г.Видрша, ГЛ.Волинки, ВЛ.Воловича, ГМ.Гавриленка, М.В.Гончаренка, ГЛ.Горак, Л.В.Губерського,Л.СДобронравовоГ, В.ПЛванова, Ф.М.Ки-рилюка, М.Г.Кириченка, А.М.Колодного, В.Г.Кременя, В.С.Крисаченка, В.О.Кудша, О.б.Манохи, О.М.Мироненка, МЛ.Михальченка, М.М-Мокляка, А.З.Москаленка, В.В.Мо-скаленка, О.В Нельги, Б.В.Новпсова, В.Л.Осовського,

В.С.Пазенка, АЛ.Пещука, Т.Д.ШкашовоУ, ОЛ.Погориюго, Ю.Д.Прилгока, А.О.Ручки, ПЛ.Скрипки, О.М.Семашко, П.О.Серпснка, Л.В.Сохань, ВЛ.Шинкарука, ВЛ.Ярошев-ця, ТЛ.Яшук.

На формування авторсько? концепцн вплинули npaui дослщникт сфери управлшня - Ю.П.Аперша, В ПАфанасье-ва, ВЛ.Василенкэ, БЛ.Гаевського, Д.М.Гышизт, T.B.Kepi-мова, Г.Х.Попова, 1.М.Слегнкова, Л.М.Суворова, Ю.О.Тихомирова, М.Д.Троценко, В.М.Шепеля.

Грунтовними е також виконаш в Украйп дослщження з окремих питань шфориатизаци - В.Ю.Бйков, МЛ.Жолдак, ЮЛ.Мешбиць, 1.П.Пщлаеий, М.М.ШкодЫ та íhuií.

Важливу роль в сощально-фиюсофському осмисленш проблеми в№грав доробок заруб!жних вчених, яю репре-зентують pÍ3HOManiTHÍ школ и, течи, напрями, концепцп з проблем ципшзаци, культури, шформатизаци, комп'юте-ризацн суспшьства. Ц| проблеми проанал!зовано в працях таких дослщшшв як - ЕЛллеманд, Д.Белл, Н.Винер, М.Ве-бер, Дж.Гелбрейг, Й.Масуда, С.Марлетп, Дж.Мейс, Ф.Мах-луп, Дж.Оруелл, А.ПеччеУ, М.Порат, К.Поппер, Г.Поппель, Ч.Рейч, Д. де Сола Прайс, П.Сорокш, О.Троффлер, А.Тойнб'1, Е.Фромм, К.Шеннон, Дж,Ьист та íhují.

Незважаючи на наявшсть зазначенкг. публкашй з окремих аспекпв проблематики дослужен ни запропоноааноТ теми не можна вважати завершеним. Ногий поворот сусп1льно'1 практики, hobí духошп ор1ентири i cquiajibui зацдання, потребуюсь, з одного боку, грунтов:-эго переос-мислення питань, шо здавалося б уже отримали виважену фшософську штерпретацно, з другого - у важного вивчення тих аспкт!в дано'1 проблеми, як! пов'язаш з сошальним онооленням, входженням УкраУни в счггове ствтоварист-во, формуианням П державно! гуманитарно!' стратепУ. •

Анашз сгану дослщження проблеми засвщчуе, що пронес стаиоааення, функцюнування га розвитку ¡нформашй-hoí культури особи як шлгсно! системи ще не став об'ектом комплексного вивчення, а дана проблема доа не викрис-тал|"зована як предмет спещального сошально-фшософсь-кого осягнення. На сьогодш конче суттево усвщомлюегься збщнешсть розумшня шформатизаци. Правда, вжс з'яви-лися nepuii спроби анашзу соцткультурно! де^зрмшацн

сутносп шформатизацп. У зв'язку з цим слщ вщзначити, наприклад, зб'фники наукових праць: "Гнформатика 1 фшо-соф1я" (Мюнхен, 1981 р.), 'Чнформатизащя сусгнльства" (Москва, 1989 р.), "[нформащя 1 культура" (Новосиборськ, 1990 р.), "Перспективи ¡нформатизацй суспшьства" (Москва, 1992 р:) тощо. У цих публ!каишх здиЧснена спроба тлу-мачення нових ¡нформашйних технолопй насамперед як феномену духовно! культури.

Вцщаючи належне випченню р1зноманггних аспекте проблеми, як1 стосуються шформацишо! культури особи в роботах вггчизняних та зарубЬкних вчених, в котрих створен! теоретичш пщвалини для подальшого пошуку, а також враховуючи особливу теоретичну актуальность, практичну значимость, гостру соц\альну потребу та нерозробл^шсть зазначено! теми, дисертант обрав и як предмет самостийного наукового дослщження.

Об'ект наукового дослщження - шформацшна культура особи як сощокультурний феномен, специ'фпчна гвдсисте-ма духовно! сферч.

Предает паукового дослщжения - основ!» тенденцп становления, функцюнування та розвитку шформашйноУ культури особи, и реальна визначешсть в умовах трансформацп духовних процеав в сучаснш Укра'ин.

Мета та завданкя дослщження. Головна мета дослщження полягае. в сошально-фшософському анал1з1 чинииздв та особливостей процесу становления, функцюнування та розвитку шформацшноТ культури особи в сучасних умовах розбудови украшсько! держави. Ця мета реалозуеться шляхом розв'язання таких взаемопов'язаних завдань:

- визначення сутноеп шформащйно! культури особи, ссновних чинштав пронесу "л формування та розвитку, взаемозв'язку з шшими видами духовно! сфери, мюпя в систем 1 загальнолюдських цшностей;

- дослщжения головних складових шформацшно; культури особи: щформащйного потенщалу, шформацшно-го свггогляду, шформацшного ментаттету, шформащй-них ценностей людини та 1х впливу на становления су-часно! шформаци змкггу 1 значения шформаци в сучасних умовах та '¿х coцiaлыIиx наслцдов;

- розкриття специфжи вплнву комушкативно-шфор-мацшно! сфери на жнттевий шлях особи, и яюсш характеристики и аспект! гумажстично! ор]ентацп сучасного суспшьства;

- иростеження основних тендеший сошальио! I и форма! 111 и структуризацп шформацшноУ культури особи;

- обгруитування визиачальних напрям1в формування сучасного шформацишого простору в умовах сошаль-но-духовного оновлення нашого суспшьства. Методолопчш засади дослщження. Для досягнення поставлено! мети дпсертант виходив з основних положень методологи сощального шзнання, сощально-фшософських теорий суспшьного поступу, еволюцн суспшьного бутгя, людипи, комуткативмо-шформацшно! сфери. У якосп конкретно-науково! методологи пикористовуються принцип« д1ялыпсного пщходу, цшсного формування людини, диалектики нроцесш соц)ал1заци особистост! у взасмодн з сощ'ально-культурним середовишем. Дослщження спираеть-ся як на сгитопу класичиу теоретичну спадщину (Д.Белл, Н.Винер, Дж. Гелбрейт, Й.Масуда, К.Шеннсн та ¡нии), так 1 на дослщження сучасних вчених (В.П.Андрющенко, В.Г. Афанасьев В.М.Глушков, Л.В.Губерський, Г.М.Добров, В.Г.Кремень, Ю.М.Канипн, А.З.Москхпенко, МЛ.Михапь-ченко, б.П.Семенюк, В.С.Пазенок, А.Д.Урсул, ВЛ.Шин-карук та »ниш. Автор виходив ¡з конструктивно-критичного осмислення нас! багатогранност! погляд1в на т! чи ниш а< аекть зазначеного об'екту дослщження. Особлива увага при цьому надаеться тим концептуальним розробкам, тео-р1ям, ¡леям, новшим фшософським пщходам, яю вщобра-жують соцгально-шформацшш, полггичш, економ^чш та духовш реали нашого часу I пов'язаж з сулеречливим характером ¡цдивщуального \ суспшьного буття.

У дисертацн також використано науков! дослщження осганшх рок^в, як! мютять анал!з найзагальншшх тенденцш формування шформацпшоУ культури особи, розглянуто теорртичш ро5робки з проблем штеграци УкраУни в свгго-вий шформашйний прослр.

Проаналповано матер!али конкретних сошолопчних дослщжень з проблем ¡нформатизаци, становления ¡нфор-мацншоУ культури особи в сучасних умовах, ставлення р1зних

верств, прошарк!в, груп населения до засобш масово! шфор-маци в нашому сусп1пьств1, а також узагальнено досвщ робот» ряду дсржавних органов, шституцш, громадських ор-гатзацш та об'еднань в шй цариш.

Наукова новизна дослдокення. В результат! дослшження автором розроблено нова сощально-фшософська концеп-цш становления, функцюнування та розвитку шформацш-ноТ культур и особи як пшено! системи в контекст« сучас-них сощальних реалш та перспектив. Здшснено теоретич-ний анашз основних тенденцш розвитку процесу шформа-тизацп сучасного суспшьства та його соцюкультурних на-слщюв; об'ективних та суб'ективних чинникш процесу формування шформащйно! культури особи. Поставлена 1 виршена на загально-теореткчному р!вш проблема ново! сошально-фшософсько! парадигми, що забезпечуе реалЬа-шю демократичного 1 гумашетичного характеру становления, функцюнування та розвитку найважливших складових шформащйно! культури особи.

Внаслщок проведеного дослщження отримано ряд по-ложень 1 висновк1в, яга визначають наукову новизну, знайшли свое втшення у таких основних результатах:

- критично проанал!зовано сутшсть шформацй на основ! ¡снуючих ГОЛОВНЯХ П1ДХОД1В ЯК1 протистоять один одному. Дослщники атрибутивного пщходу (ОД.Урсул, 1,О.Ачкурш, 1.Б.Нов1к та ш.) розглядають ¡нформацпо як властивклъ об'екпв, яка моститься в 1х упорядкова-носп, р1зноманггност1, оргашзованосн. Зпдно фунхцю-нально-шбернетичного пщходу (В.Г.Лфанасьев, Ы.Гришкш, МЛ.Жуков) шформащя розглядаеться як функщональне явище, яке органично пов'язане Ь про-цесами управлишя та самооргашзаци. Вщзначаегься, що шформацш (лат. тГогшайо - виклад, роз'яснення) - най-складшший, багатообразний результат впорядкованого вшображення об'ективно! дцйсносп у вигляд! сукупносп повщомдень, • вщомостей, знань про довкшля/сустль-ство, природу, язи охоплюють вс! галуз! людськоТ дЬтъ-носп;

- на основ! анашзу сошодинамжи розвитку шформацШ-но! сфери суспшьства об1рунтовано, що феномен шфор-

- мацшно! культури особи с неодмшною характерною ри-

сою духовного поступу людства; встановлено, що шфор-мацшна культура (у широкому аспект!) являе собою пшену сошальиу систему - один ¡з найважливниих, ба-гатогранних чиншшв загально! культури людства, су-купшсть ус:х вшив комуткатшчюч!к{)ормаци';ю1 дшль-носп людини та и наслшмв, пиступае як своерщний сощально-духовнин регулятор та штелектуады.ий саморегулятор, д1евий зааб культуротворчо! практики в ¡нформащйно-духовному просторй 1нформацшна культура (у вужчому аспект!) - це насамперед система ;нфор-мацНшоТ освгги \ виховання, спсщк|нчний споаб на-сл1дування сусшльних здобутав з метою сощалтацн особи, и всеб1чного'розвитку та профеайноУ тдготовки. 1нформацтма культура як цЫсна система вмш1уг: в себе багатоаспектш, взаемогша'язаш елемеити - штелектуачь-ний потетиал, шформащйний св1гогляд, шформацш-ннй ментаттет, шформацшно-ор1ентацшну дьтлынсть, мжро- та макрсннфомодель, шфопотрсбу та шин;

- розгляд шформашйних процеав дозволив зд.'йснити теоретичний анашз сформульованих в межах дослщжен-ня пових понять, як1 вйцображають складов} сучасноТ :нформащйно| культури особи: 'Чите.1еипгуп.гьиий ношен-ц1ал"- пенна система штелектуальних !л1бносте'' людини, здатносп и до активно! творчоТ сь/.п мислення, до будь-яких форм шзнання, Д1Яльност1, комушкаци тощо; "¡пфорлищИтий св'иппгляд"- сукупшсть узагапьноних уяв-лень про ¡кформацишу сферу суспЬпьства, п формуван-ня та мехашзм функщонування, особиспсш переконан-ня, загальноприйнятт положения, як1 вщображають, розкривають I зумоплюють духовно-практичне ставлен-ня люднн» до гнформашйного св1ту, п спос1б сприйнят-тя, осмислення та ошнки людиною до1п.:лля 1 само! себе як конкретного суб'екта шзнання 4 практики; "тфор-мащйччй менталитет "- ципена система сощальпо-духов-ш:х, емоцшно-псих1чних, комушкатианих, штелекту-альних, геополгшчних, егшчнихта ¡нщих способ1в зв'яз-ку особи" з своУм народом, яка надае 'ш можливгсть зро-зумгги багатомфшеть 1 значущу схладшсть багатоаспект-ного, глобального ¡нформацшного процесу; "шформацш-ио-оркшпацшпа диыьшеть "- динам1чиа система взаемов1д-

носин особи ¡з шформашйним довкшлям, в процес! яких вщбуваетьея становления шформацшно! культури, шформацшного потенщалу тощо; "мщю- та макро'ш-фомадель"- шформацшний образ, вщбиток особи чи сусп1льства, що вщтворюе, !мпуе або вцхображае основш принципи оргашзацп, функщонування, розвитку ¡нфор-машйно! сфери, щформацшно! культури тощо; "¡ифо-потреба" - вираження активного, творчого характеру вщношення особи до ¡нформацшно-комушкативних процеав, шформацшного ссредовтда;

- обгрунтовано, що становления та розвиток шфор-машйноТ культури особи зджсшоеться в межах вщповщно! "культурно-комуткатизпог система" яка являе собою специф!чний суспшьний шститут передач! сощального досвщу, д!ахронного шфозв'язку, шфовзае-моди суспшьства 1 особи, реалгзацн сошетальних 1 гло-бальних ¡нфопотреб людства, складний мехашзм отри-мання 1 засвоення новими поколениями р1зноматтних вщцв, здобупав 1 надбань минулих культур, дквий зас!б культуротворчоТ практики; та "шфоггпезу" - процесу ви-никненкя, становления та розвитку шформацшно! сфери, який вщображае багагоаспектш, взаемоопосередко-ваш прояви динaмiки шформатизацп суспшьства;

- визначеш головн! засади (електрошзацИя. комп'юте-ризацш, мед1атизацьч, гуман1зац1я, глобалЬаиия та шип) процесу '¡нформатнзаци сучасного суспшьстаа, його позитивы! (штелектуал!зац!я, професюншпзащя тошо) та негатиБШ (шформащйна криза, наявшсть надлин'козо! шформацп тощо) сощокультурш наслщки ! основш арии -ципи (сощокультурно! прюрцтетност!, бгзперервного оргашзашйно-комушкатмвнгго процесу, спадкоемпост! та шип). "1Шро1о" 1 "нормою" оцшки конструктивного процесу ¡нформаткзацй сучасного суспшьства е не тшьки I не стгльки техшчне оновлення шформашйннх систем, скглькл. совдальш критери ефективноУ "оптим1заци взаем од ¡1 в систем! "людина - ЕОМ - шформацише се-рсдогшще - шформацшна культура";

- з/мйснений анал!з головнях шлях!в ! напрям!в (шфор-мацшно-осзггня, шформацшно-професшна, культурно-комун!кативна, шформащйно-свггоглядна системн) фор-

мування ¡нформацшноУ культури особи в сучасному сустльсш; заиропоновано в теоретичному осягненш схему процесу огп ж.йзаци мехашзму становления та роз-витку шформаишноТ культури на шляхах соцкшзацп особи: стан иергнсноТ шформацшноТ сошал1заци - дитин-ство (спшкування в с1м'1, казка, гра, ознайомлення з засобами масовоТ щформаци тощо); стал освГгиьо-шфор-мацишого иавчаиия - кмисть (отримання самостиших навиюв користупання найновниими ¡нформацшн и ми технологами та техшкою, персональним комп'ютером, навчання у школ!, спшкування з однолггками, становления свггоглядних ор1ентаци1 тощо); етап формувакия розвиненоТ шформашйно! культури - зриисть (розширен-ня об'ему шдиэдуальних шформапдйних можливостей, пщвищення психолопчних зд1бностей сприйняття шфор-маич та и селекци, отримання певних профеайпих на-пичох, формування оеобиспсних шлей та цпшсстей тощо);

- дослщ»" мо багатоаспектний вплив шформатизацн сусгшьгпза на систему освгги [ виховання в динaмiчнoмy процеЫ и трансформацй та виходу суспшьства з призового стану, необхцщосп спрямування його в русло гу-машстичних тенденций - утвердження загальнолюдських кадбань свгго"о'1 культури з урахуванням П особливос-тей в нашональпо-культурному шформацШному простор!, застосування найновшшх шформацшннх техно-лопй, иодоланля дегумашзаци процсав духовного онов-ле*'ня;

- розкрито особливе м!сце 1 динам1чну роль сучасно! со1паль5:о] жформацй у становленш та функшонуванш шформашйноТ культури особи як сисгеми ппорядкованого ащебраження об'ектшшоТ реальносп у вигляш знань, пошдомлень про суспшьстпо, котр1 охоплюготь 13а сфе-ри людсько1д1яльност: (виробництво, управлшня, спшку-в?.ння, освгга, ниховання) 1 стають найцшшшим загаль-нови:ланим необхщним ресурсом. Сощальна шформа-шя як система складаеться з р1зних видш (полтпша, економ!'чна, культурна, наукова, етична тощо), сфер (в межах про1 роди, та сошуму) 1 пиконуе певш фуикци-(ко-

мушкативну, управлшську, 11 ауково - гни I авал ьну, осв1т-ньо-виховну та шил);

- розглянуп та широко аргументоваш основш тенденцн (утвердження загальнолюдськнх шформацшних цшнос-тей, виршення р1зномаштних супереч. остей в духовнш цариш, вихщ з кризових ситуащй процесу реформуван-ня вах сфер суспшьства, розширення параметр1в д1евос~ п нацюнально! ¡де! та шип) 1 напрями (створення на макро 1 мжро р1вш полщентрично! шформацшно! сфе-ри суспыьстпа замгсть застаршо! централ130вано! та ¡ерарх1чно побудовано! на принципах командно-адмМетративного управлшня, застосування найсучасш-ших нацюнальних шформашйних технолопй, >"ч право-ве згбезпечення та шип) розвитку шформацшних про-цеав в умовах розбудови сучасного национального щфор-машйного простору.

Тсоретичне 1 практичне значения дисертацп полягае на-самперед у виявленш сошально-фшософського змюту шформацшно! культури особи, особливастей и становления та функцюнувания в систсм1 сусшльних вщносин; у виявленш штегративних резервгч процесу оптим1зацн шформацшно! культури та шформатизаци сусшльства; у з'ясу-ванш особливостей та нових тенденцш формування ¡1 ¡фор-мац! йноТ культури особи в умовах сучасного оновлення нашого сусшльства. Матер1али 5 висновки дисертацп дозволять повнине розкрити сутшсш осиови шформатизаци суспшьства, виявити особливосп социально! • ¡форматики та шфогенезу як галузей наукового шзнання i практично! д1яльност{, сприятимуть збагаченню методологи соц1ального шзнання.

Одержаш в дисертацп результат» можуть бути викорис-таш: при анашз1 перспектив розвитку процесу шформати-зацп; практичному виршенш суперечностей 1 кризових явищ в ¡нформацшнш сфер1, шфогенезц при розробщ теоретично! основи оновлення просвггницько! система на р1зних ршнях а функцюнуванни; у пошуках ор1ентир1в та теоретичному обгрунтуванш гумаштарно! стратега держа-вотиорення в Укра!ш; при проведенш соцюлопчних до-слщжень (в фшософп, сощологп, поляологн, економш:, журнашстиш хощо); при викладанш загальних та спещаль-

них куров гумаштарпих та природничих дисцигшн, а та-кож при написании окремих роздЫв навчальних пос!бшшв.

Апробащя роботи. 1дс1, основш положении та висновки дисертацшного дослшження:

- вщображеш у близько 40 наукових прщях - моно-граф1ях, брошурах, статтях, тезах (загальним обсягом понад 30 друкованих аркуццв);

- висвтновалгсь автором на кпжнародних, республ1-канських науково-практичних конференшях, симпоз1у-мах, семшарах, конфесах, "круглих столах": Кшв (19871996 рр.), Донецьк (1990, 1992 рр), Москва (1991 р.), Ужгород (1990 р.), Тернопшь (1995-1996 рр.), Луцьк (1995 р.) та шших мютах;

- використовувались при пщготосщ методнчних по-абникт та рекомсндаш'н, складанш навчалышх програм для астранпв, викладач1в, лектор1в, а також при читан ш лекцШ з курс ¡в фшософи, политологи, :сторп свгго-во1 та украТнсько! культури, спецкурсу 'Чнформацпша культура сусгтшьстш" для студенгш Кшвського университету ¡м. Тараса Шевченка, 'Кшвського университету фнзичного внховання \ спорту, гумаштариого' л шею На-цюнального университету ¡м. Тараса Шевченка;

- обговорювались на методолопчних семшарчх, заседаниях кафедр и гумаштарних дисциплин Кшвського унп-верситету фЬичного виховання 1 спорту та кафедри га-лузево'1 сощологн факультету социологи 1а психологи Кшвського университету ¡м. Тараса Шевченка. Структура днсертаци. Бона обумовлеиа поставленный

заеданиями дослщженшя I склздаеться ¡з вступу, трьох роздийв, ЯК1 м^стять дев'ять параграф!«, заключ:.01 частини з висновками та списку основноГ використано! лггератури. ВСТУП

I. СТАНОВЛЕНИЯ 1НФ0РМЛЦ1ЙН01 СФЕРИ: 1СТ0Р1Я I СУЧАСШСТЬ.

1. [нформашя в систем! загапьнолюдського знания.

2. Сошально-фиюсофсы« аспекта дослщження шфор-машйно! д!ялыюсп особи.

3. ГнформацШне знания в контекст! сощаш'зацп особи. II. ШФОРМАЩЯ ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРИ ОСОБИ.

1. 1нформашйне середовище як фактор формування ду--ховних цшностей особи.

2. Основы! мехашзми та чинники формування шфор-мац!йно! культур и особи.

3. Розвиток ¡нформацШшм культури особи ^ систем! гумашзаци суспшьства.

4. Сощальш насадки шформатизацп суспшьства.

iii. динам1ка 1нформац1йно! сфери в

життевому шляху особи.

1. Соц!альна ¡нформацш як вим!р зростання духовности особи.

2. Динам!ка шформацшних процес!в в умовах нащо-нально-державного розвою Укра'ши.

ВИСНОВКИ.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

У "Встуш* обгрунтовано актуальшсть обраноУ теми, роз-крита ьйра и розробленосп, зазначеш теоретичшта методо-лопчж засади дослщження, сформульоваш йсго наукова новизна, робоч! ппотези та положения, що виносяться на захист, пщкреслено наукове та практично значения дисер-тацц.

У "Першому роздал!" - "Становления шформацшноТ сферы: кторш I сучастстъ" розглядаються теоретичш та на-уково-практичш проблеми ¡нформацшно! сферп; виннк-нення, функцюнування та розвиток шформацп у систем! ¿сторнчно! практики людства.

Перший параграф - "1нформащя в систем! загальнолюдсь-кого знания"- вводить у проблематику виникнення та роз-витку шфор'мацшного процесу ! розкривае багатоаспеетний пм!ст поняття шформацп в историчному розвитку цившзацп.

1сторики науки засвщчують, що з самого початку суспшьства, вщ моменту виникнення поняття "шформащя" воно було пов'язане виключно 13 сощального сферою, ¡з комуш-кативною дЬгльшстга людей. 3 цьего випливае, що поняття "шформаци" вперше з'явилося в латинськш мов! ! ночало вцигравати роль парадигма свшших шформацшно-шзна-вальних продес!в. В давш часи поняття "¿нформащя" ьи-користовувалось виключно у значенм! "щея, наука". До

самого початку XX сто;пггя воно з'являеться ! вживаеться не в побутопо-розмовшй .\10Bi, а в р13ного роду довщниках, науковш л1гсратур1, документах. 3 часом це поняття посту-пово переходить до повсякденного вживания 1 особливо до сфери гуманггарних наук. Це створюе передумови для по-дальшого розвитку сутност! ¡нформацн 1 и внраження мате-матичними зассбами. 1з започаткуванням застисування ма-тематичних мстод1в до поняття ¡нформацн, воно набувас ¡итого значения 1 зиходить уже за меж! предметно"! галуз! сощально-комушкативних процеав.

В робот! зазначаеться, що лише з 20-х рок1в нашого столггтя розпочалися перни спробн анализу змкту понятгя "¡нформацн", причому спочатку в межах гумаштарних наук, як! дослижували, як прагило, \iaconi та шдизщуальш ;<о-мушкацй". Почали дослщжупатися не лише змштовш, а й формальи! сторони, характеристики ¡пформацп. 3 пояпою ж "теорп ¡нформацп" К. Шеннона до сфери дослщженнч залучають :ц яклений, змшговний аспект цього поняття, яке дедал! формуеться, а п!зн!ше й здШснюеться перехщ до дослщжсння його кшью'сно-прикладних характеристик. I нин1, дшено, кшыисно-прикладна сторона шформаци битьше розроблена, нЬк як!сна.

В дослщ .енш гпдкреслюеться, що з початку пенного розвитку набувадо соцюльно-гумаштарне розумшня, ок-"есле-'ня ¡нформацн. Дещо п!зн!!не буи зроблений помгпшп крок у дослщ.жешп саме сошапьно!' ¡нформацн. При цьому, автор визначас, що етапи зм!стовного розвитку соШально! ¡нформацн не повинш ¡гноруватися, особливо у зв'язку з тим, що в останн! роки виявилась ебмежешеть и традший-ного практично-шформащйного тлумачення. Поступово у дослщженнчх наголошуегься на якгсш характеристики в I ил ому ¡нформацн у систем! загальнолюдського знания.

В дисертацн всиначаеться, що з початку XX столптя !нформащя ¡3 повсикденпо-побутово!' перетворюеться в одну ¡3 нрюрнгепшх категор!й загальнофшософського тезаурусу. З'явшиотьс.ч перш! дослщжгння значения ¡нформацн як у житп окремо!' людини, так ! всього суспшьства (Ф.Мак-люен, Д.Белл, О.Тоффлер). У зв'язку з цим виникае потреба означити поняття ¡нформацн, бо бйшшеть ¡з наявних багаточисельннх визначень вм!щують в себе як епшьш ком-

поненти, так й ¡стотш вщмшность У дисергацп виявляють--ся та анал1зуються спшьш риси, як! поеднують р^зноаспектш визначення ¡нформаци: по-перше, процес шзнання об'е-кта, про який отримуеться, переробляеться I передаеться шформащя; по-друге, сам процес передач! Ь"'юрмаш1 суб'е-кту; по-трете, сприйняття ¡нформаци суб'ектом; по-чет-верте, окреслешсть параметров шформащх у систем! знания. М^ж самою ¡нформащею 1 об'ектом, вщносно якого вона передаеться, ¡снують Д1алсктично складш взаемовщ-носини, як1 викликають анал1з можливостей ¡снування шформацй в об'екп незалежно вщ людини, як об'екта ¡нфов-заемодн.

У дослщженш робиться висновок, що ильюсгь наук, я;а вивчають piзнoмaнiтнi прояви ¡нформаци, в наш час без-перервно збшьшуеться. Предмет кожноТ ¡з них одночасно обмежений колом ¡нформацшних феномешв, аспеютв, яи дослщжуються, тому ш жодна ¡з цих наук не може вважати-ся наукою про ¡нформацно в цшому, ушверсальною тео-р1сю ¡нформаци. Але гостро постае питания про нагальну потребу 1 можливост] такоУ особливо! науки, яка б дослщжу-вала вс1 и прояви, аспекти, сторон и, властивоот в систем! загальнолюдського знания. Тому в дисертацшному до-слщженш робиться спроба лопчНо лоеднати ва ¡снуюч1 сьогодш дисциплши комушкативно-шформацшного циклу в цшковито самостшний комплекс - ¡нформолопю, яка мае поеднувати здобутки багатьох галузей знания (тсорп, концепци), що безпосередньо стосуються ¡нформаци. В робот} видшяються 1 анал1зуються и структурш елементи: методолопчш засади; математична теорш ¡нформаци; теорв бюлопчно! ¡нформаци сощально! ¡нформаци, ¡нформацш-них гехшчних засоб1в, ¡нформацшноТ психологи та ф!зю-логи, економ1чноТ, политично!" шформацп, масово!' комуш-каци, сощально1 шфодинамки, педагопчно! ¡нформаци та шформащйно! лшгастики. Автор пщкреслюе, що критич-ний анализ можливих кордошв ¡снуючих пщход1в до ¡нформаци в систем! загальнолюдського знания не самоцшь, а важлива передумова, яка дозволяе безпосередньо перейти до розгляду саме сощально-фшософських аспегайв ¡нформацшних процеав в суспшьствк

У другому параграф! - "Сощально-фигософськ1 аспекти дослщження шфор' 'ащйно! д¡яльнocтi особи"- розкрива-

16

ються гиосеолопчш засади в сутносп ¡нформаци, "л цшнос-Т1, ¡нформацшннй пщхщ до шзнання дшсносп 1 пщкрес-люеться, що вони подшяються на два голопн! види: атрибу-тивний та фуикцюнально-юбсрнетичний. Дослщники атрибутивного пщходу розглядають шформашю як пластишсть об'екпв, яка мкпиться в "!х упорядкованосп, р{зномашт-носп, оргажзованост!, структурность 1нформац1я в даному випадку пов'язуеться ¡з об'ектами будь-якого р1еня оргаш-заци матери. Згшно функшонально-кобернетичного подходу ¡нформашя розглядасться як функцюнальне явище, яке оргашчно пов'язано ¡з процесами управлшня та самоор-гашзаци. Становления цих процеав пов'язане ¡з виник-ненням 1 розвитком вщпоищних систем, як\ самооргашзу-ються та самоксруються, до яхих належать жив1 сргатзми, людсью сшлыюти та створене людиною шбернетичнс се-редовище.

В дисертаци шдкреслюеться, прихильники атрибутивного пътходу визнають, що ¡нформашя ¡снуе як об'ективна властигясть бюлопчних 1 соцгальних систем. Прихильники функцюнально-^бернетичного шдходу характеризують шформашю як пластишсть, умову 1 результат доцшыю1 активное™, пов'язують и лише ¡з функцюнуванням систем, як1 самооргашзуються, самокеруються. Звщси, атрибутив-ний П1дхщ започаткував погляди на шфор\ии.шний процес головним чином як на збереження 1 передачу ¡нформаци, а функцюнально-юбернетичний - розкривае сам процес виробництва ¡нформаци. '

В робот! зазначаеться, що поняття ¡нформаи"! в сучасно-му сусп1пьств1 репрезентуе загальнонауковий зм1ст, який важливий адекватно як для природн-.чих, так » гумажтар-них наук. Складов! ¡нформаци вщображають дшсшсть як й шин науков! категори, ¡стишпсть яких не потребуе зайвих доказ|'в. В таюй М1р1, в якш ¡нформашя вцшовщае докорш-ним змшам в наущ, техшщ, сусшльно-виробничш, куль-турно-пинипзашйнш Д1ялыюсп, в так1Й же М1р1 вона пщтвер-джуе свою продуктившсть та ¡стнншсть. ¡нформацш, на думку автора, включае тага валспш аспекта: семантичний (змкт або значения ¡нформаци); аксюлопчний (шншсть ¡нформацГО; семютичний (означения ¡нформаци у. певши знаковш систем!); комушкативний (шформацшний зв'я-

зок); гносеолопчиий (¡нформащя як 3aci6 шзнания); фвич-Hiiii (матер1альне втшення); казуальний (взаемозв'язок змкгговних CTopin ¡нформаци); к1пьюсний (вим!ри ¡нформаци) та iiuui.

В дисертацп пщкреслюеться, що у npoueci взаемоди об'е-KTio виникае воображении, а разом ¡з ним конкретний акт його прояву - ¡нформашя. Здшснюеться процес"передач! i перетворення ¡нформаци за допомогою сигншнв вщ систе-ми - джерела до сйстеми - одержувача. У npoueci взаемодн оргашзму з оточуючим його середовищем формуеться шформашйний пот1К, його 3MicT i характер визначаються властивостямн вщображувальних систем. 1нформац!йний noTiK - MicTHTb в co6i як компонент бюлопчного вщобра-ження, так i вщтворення структура вщображуваного, де BHyrpiuiHirt стан оргашзму зафксований у аигляд! "слщ!в-шформашйних вщображекь". Що е no-cyri процесом пере-робки та збереження шформацн. Саме на цш основ! здшснюеться управлшня та регулящя в сощальному ор-rani3Mi, забезпечуеться вщносна стал!сть його,структур i функщй. "Слщ-шформацшне вщображення", як вщтворення структури орипналу, - це перероблена та збережена ¡нформащя, в той же час, це i форма регуляцц.

В робот1 п¡дкреслюеться, що у dpoueci упрашпння, само-регуляци i самозмши живий организм активно, селекцшно обирае ¡нформацно зпдно своТм внутршшм потребам. Оргашзм немов би "шукае" в оточуючому середовшш ту ¡нформацно, яка бшьше за !ншу вщповщае його внутренним потребам, складае цшшсть для нього. Цшшсть ¡нформаци вимёрюеться через ймовёрнкггь досягнення мети, або T04nime, через вщповщне прирошення iiMonipHocri досягнення поставлено! мети. Чим складшшою е система управления, саморегуляцп, самозмши сошального оргашзму, тим точнше Bin виокремлюе шформащю, яка спёвпадае ¡з його внутршшми потребами серед факлв зовшшнього впливу. Чим вища здэтшсть оргашзму до селекцн ¡нформаци, тим большою е ймовёрнёсть досягнення ним мегн, задоволення своТх потреб.

В дисертацй' доводиться, що на пёцфузт опрацьованоё i закодовано! ¡нформаци в соц!альному oprani3Nii формуеться модель, яка вщповщае crpyKTypi впливу зовшшнього

середовища. Bona е шдбитком нового стану органЬму, висвптное iioro поведшку та иовий напрямок дж, в на-слщок чого вшбуваеться його перебудова, яку можна ха-рактеризувати як сукупшсть складових ¡нформацшного пронесу.

Дослщження сошалыю-фшософських аспект1в шфор-мащйноУ Д1ялыюст1 людини буде неповним, ъважае автор, без окремого зв'язку сошального изображения та ¡нфор-маци. 3 появою сошалыюУ жформацн, яка репрезентуе собою аспект вщображення ¡з принципово hoboi, в по-р1'вняшп ¡3 вщображенням на бюлопчному píbhí, основ», виникае потреба атимзу cпeцифiки pisniix ввдйв та форм сошального вщображення. Тут постае питания: чи обме-жуеться соа1альне вщображення взагал! пщображгнням сусшльного буття у свщомосп? При доел i д жени i проблеми сошального воображения увага зосереджуеться на ai¡;uii3i суспшыюУ cbía0m0ctí. Це й зрозумшо, бо сусгшьна cbuomíct ь е найвшд:;м видом воображения, а тому при дослщженш змюту сошалыюУ ¡нформаци наголос робиться саме isa з'я-cyBaniii УУ с!нн:идношення ¡з поняттям суспшьноУ свщомос-tí. 3 того часу, нк виникла cbwomícrb i особливе абстрактна мислення, перед людиною постала проблема реал1заци, здшенення ,,очулыатт свого мислення. Спочатку людина CTHop¡oi'.;uia ¡деалып образи майбутшх штучних речей, предмете чадал! кттювала Ух у життя, практично реалЬуючн, гобто плекала навколо себе штучний cbít, "другу природу". Використання результат!» cuwomoctí - це тех npouefc вщоб-раження, точшше "зворотнього" вщображення, тобто шформашйний процес. Отже, пряме вщображення - це процес (пзнання, вщображення сусшльною евщомктю суспшьного буття, а "зворотне" вщображення - це опред-мечування ¡деальних образ1в у матер1'альних предметах. Те шо людина в i добра .ила у своУй свщомосп, вона не поверье природ^ бо там це вже ¡снуе, а передас природ! лише те, чого там. ik; icHye, те що задовольняе соц1альш потреби. Сьогодш шднищ мае можливють не лише здшенювати своУ щеалып образи, а й передавати реально ¡снуючу у його евщо-moctí шформашю юбернетичшй техшш, тобто вщображення та ¡нформлщя огримують нову функщю.

В дослщженш наголошуеться, що ¡нформащйно-вщоб-ражувальш процеси у суспшьспм створюють особливу ¡нфор-мацшну сферу (шфосферу). Бона становить собою певний аспект та частку ¡нформацшного боку Bciei сфери взаемодй суспшьства i природи, яка пов'язана ¡з тзнанням, спшку-ванням i управлшням. До ¡нфосфери входять шформацшш потоки, як1 властив1 людям та ¡нформацшнЬ" техшш, процеси упразлшня як ¡нформацшними об'ектами, так i енер-гетичио-речовими.' Отже, шформацш, яка накопичуеться людською культурою протистоУть будь-якш неупорядко-ваносп, тобто ентропи. Чим бшьше ¡нформацн отримала та або inuia сошальна система, тим актившше вона ii вико-ристовуе для свого ¡снування та розвитку, тим швидше вщбу-ваеться зияття ентропп, тим вища ймов1ршсть и творчоак-тивного ¡снування.

У третьему параграф! - "1нформашйне знания в контексп сощашзацн особи" зазначено, що суб'ективно-об'ективна сутшсть людини особливо наочно впявляеться саме ¡нфов-заемодй, оскшьки вона репрезентуе себе у таких нашстотш-ших BiiMipax: у виробнищчи, передач! та споживашй ¡нфор-мацн. Рольова визначешсть туг людини при певних умовах е суб'ектом, при шших - об'ектом. Людина i як суб'ект, i як об'екг завжди виявляе шфоактиыпсть. Якщо суб'скт спря-мовуе и на виокремлення вщ дшсносп базового факту, на впробництво шформаци та передачу ii об'екту, то;ц шфоак-THBHicTb об'екта реал1зуеться в ¡ншкх напрямках. 1нфоак-тивн1сть людини завжди нацшена на пошук ¡нформацй, на знаходження необхщних шфоблсшв, на споживання та ви-користання IX у ход! практично!' дгяльносл.

У npoueci шфовзаемодп особливу роль вщирае масова шформацЫ' та масова комушкащя. Соц!альна здатн!сть i направлен!сть засоб!в масовоУ ¡нформацп головним чином залежить вщ моделювання духовних процест та вщноспн, визначення змютовноУ сторони шформацшних noTOKiB i характеру масово!' комушкаци, яка сьогодш е багатоаспект-ним процесом взаемод!яльносп деяких суб'ект1в. Участь особи у npoueci масовоК комушкацп не можна зводити лише до сприйняття повщомлень за допомогою 3aco6iB масово'1 комушкаци, бо остання вмщуе також засвоення, опрацю-вання, вщношення до ¡нформацп, запам'ятовування и, як i

форми учасп, як1 ствпадають ¡з виробннцтпом (зворотшй зв'язок) та розиовсюдження (ретранслящя) шформацп. Саме тому, конче необхщно розглячати масову комужкащю як особливий, специф^чний вид сошальноУ д1Яльносп, що при поширеному розповсюдженн! масовоУ шформацп стае важ-ливою, а шод» й головною умовою багатогранноУ д1яльност1 особи. Масова комушкпцшна актив!петь особи завжди зрос-тае i визначаеться ефектившетю прилучеиня людини до сфери впливу засоб1в масовоУ шформацп. Пйшнщення со-щального i культурного ршня розвитку особи стимулюе ïï причетшеть до сфери впливу засоб1в масовоУ ¡нформаин у певних рамках: перебудова диспозишйноУ структури особи веде до ямсного стрибка, який виявляеться у розширенш д1апазону ¡нформашйних потреб та тдвищення pinii« '¡г. усвшомлення (перший cran); пщвищуються вимоги до hkocti масовоУ шформапп (другий етап). На першому CTani иього розвитку pieenb причетносп до сфери впливу 3aco6iB масово'1 шформацп' пщвнщуеться одночасно h засвоенням лю-дипою сошального доевщу, шляхом приналежносп ïï до сошального середовиша, системи сощалышх зв'язкт. Стабшзуеться ж на другому етат, коли у цьому розвитку починае переважаги процес творения людиною новнх со-щальних зв'язкш шляхом ïï активно! д1ялыюст1. В дослщжен-hï пщкреслюеться, що не тшьки зростання i.otvokhoctî за-co6ïb масовоУ шформацп в шформашйжй сфер1 яка с клалась веде до значиого пщвшцения ефекгивносп та меж1 зрос-тання Ух впливу, але й характеризуеться розвитком вщповщ-них духовно-комушкативних якостей читачп, слухач1в, глядач1в. Адекватшсть сприйняття в комушкативних про-цесах з'являеться ¡з ноявою двох коьтакпв - сошально-психолопчного, коли ствпадають модсчп сошалыго! д!яль-hoctï, яка узагальнена у потош масовоУ шформацп ¡з без-посередшм доевцюм слухача, глядача, читача, а також 3MicTOBiioro контакту, коли ствпадають комушкатиши форми вираження riennoï модел) ¡з вииювдашм доевщом слухача, читача, глядача. Одночасно, зазначаеться в дисер-rauiï, що процес причетносп особи до сфери впливу засо-б!в масовоУ шформацп не може регулюватися лише епшпа-дннням ¡з паявною або очшуваною моделю розвитку со-шально! д-яльносл, тому, що тшьки засобк масово'1 шфор-

мани поступово втрачають свою актившсть у вибудовг еустльних в¡дносин. Функцюнування засоб1р масовоУ шформаци здшснюсться на грун"п динам1чноУ ришова1 и м!ж реал нашею стратспчних цшей суб'екта 1 задоволенням його шформашйних потреб та ¡нтереЫв.

Сутшсть сошальноУ комужкацп детермшована про-цесом виробництва та циркуляшею повщомлёнь, вщо-мостей, знань, яю стосуються вс!х сторон життя сусполь-ства. Цей процес поеднуе у соб1 матер1альш та духовш ас-пекти, Ух змкгговний елемент 1 функцюнування засоб1в та кашиив сошальних зв'язк!в. Автор зазначае, шо процес сошальноУ комушкацГУ в контексп сошашацп особи по-тр1бно розглядати все ¡зольовано, а у тому зв'язку з еко-номочними та сощальними умовами, реальним життям

В дисертаци анал1зуеться процес спшкування як елемент сошальноУ комушкаци в шформацшнш сферй який фор-муеться у взаемодн та постае як загалышй, наповнений дояльностю 1 окрсслений певними суспшьними вщносина-ми мехашзм, що виражае взаемозв'язок суб'екпв. Залиша-ючись ¡нформащйним мехашзмом сошальноУ взаемод1У, спьпкування ¡з розвитком суспшьства вщокремлюеться 1 виявляе свою специфочшсть саме завдяки мово, писемност!. За Ух допомогою спиокуванооя як сошалыоа взаемод{я суб'е-ктов, як сутнють здшснюеться у будь-якш сфер1 життя, дояль-носл людини та суспшьства. Опосередкований обмш шфор-мацосю, який водбуваеться у контексп виробничого, шзна-вального та шших процес'т ¡стотно пщвищуе Ух активность, ефектившсть. Нарешт», спиокування створюе можлиопсть засвоення ¡ндивщом суспшьного досвУду, який накопиче-ний в процесо ¡нфогенезу I постае '.к безперерниий та вм!щуе можлив1сть використання результата репродукшУ: будучи виробленою, а потом спожитою, ¡нформашя продовжуе функцоонувати в контексп сошал1заци особи. Параметри виробництва шформаци прямо пропоршши ршню склад-носто суспщьних систем, ступеню Ух розвинутость Оскшь-ки постшне оновлення виробництва шформаци вУдбуваеться в межах, яко завжди ибиоьшуються, виникае потреба говорите не просто про виробництво, а про поширене вщтво-рення. Д1я закону поширеного вщтворення шформаци

по кладе и а в основу ¡нфоиотоку, що с свщчеииям об'ектив-носп та неминучосп цього дштичного чрокссу.

В дисерташУ наголошуеться, шо в кожному окремому внпалку, структура ¡нфоиотоку може бути полапп у пигляд! ряду модификаций, яю носять чггко визначешш самостиппш характер. При дослюженш ефективносп впливу сошальиоУ ¡нформашУ на основу шдокремлюються в структур! ¡нфо-потоку тематичш блоки, як! пов'язаш з рядом ознак. Од-шею ¡з таких важливих ознак е персошфковашсть. Проблема персошфшованосп надзвичайно ¡стогна, оск!льки сто-суеться серневини суб'сктивно-об'ективиоУ взаемоди ! по-роджуе так! питания як р!вень спожнвання ¡нформацн, стуш-нь и погодження ¡з запропонованими через ¡нформашю шеями, вшнссини м!ж гими, хго споживае ¡нформашю ! тими, хто и виробляе. Моиа йде про процес иерсошфгкаип ¡нформацн, почначення !У через певну особу. 3 конкретною особою поп'язуюгь пизначений стереотип, яки!) лостас як певний оркнтир в ¡нфовзасмодн.

1нформац!н шин гюстае як найшипйшший продукт, шо занойовус с1ятсв1 ринки, оскьтьки иона надшена власне "гло-бальним жиггеним циклом", а це означае, шо лесе в соГм властивосп ошшування простором 4 часом, забечпечувачн вертикальну та горизонтальну штефашю с;йту.

Загальнолюдський характер всього шформашймого пронесу дае можлшясть говорити про шформашшшй проспр або ¡нформац!йиу сферу сусшльства як найважлив!ший чинник сошал!заш! особи. Чим глибше людина шзнае ото-чуючу и" д1йсн;сть, тим бшьше вона накопичуе знания, тим ширшими стас и шформашшшй прост!р або сфера, де вона ¡снуе, д!е, стиорюючи при цьому необхшш умови для роз-витку снос!' творчоУ сутност!, вияву високоУ духовной.

1нформашши потоки охоплюють ва вили д!яльиосп людини: сошально-виробничу, наухово-тзнавальну, ду-ховно-практичну. Вони покликан! сприяти перетвореншо бюсфери у ноосферу. "Людство, - пшкреслював в.1. Вер-надський, - загалом стае м!цною людською силою. I перед ни:-., перед його думкою та працею постае питания про перебудоиу (Носфери и ¡нтересах вшьно мислячо! людини як одного шлого. Цей новий стан бюсфери, до якого ми, не пом!чаючи. того, йдемо ! е "ноосфера" (В.1. Вернадсь-

кий, Философские мысли натуралиста, 1888). Людство у результат! колективних зусиль та пращ пристоссвуе при-родие довкшля до сво!'х потреб, з'являетьсл зовам ионе, штучно створсне людиною середовище, яке е и "другою" природою. Саме на шляху до нового стану бюсфери 1 з'яв-ляються шформацшний простер як продукт духовного ви-робницгва та головний чинник сошал!зацн особи: Глобаль-ний характер всього шформацшного процесу дае подготовку авторов! по аналоги ¡з ноосферою вести мову про появу загальнолюдськоУ "шфоноосфери", тобто шформацшноУ ноосфери людства, де джерела, передатчики, сигнальш носи, банки шформацп та шше функцюнують найбшьш рацю-нально.

У другому роздЫ - "Ыформатизащн як чинник культуры особи" - дослщжуеться проблема фшософського обгрунту-иання глобальних процеав шформатизацп, Ух «пливу на особу, зростання р1вня оргашзацп сучасного суспшьства як об'ективноУ ¡сторичноУ законом1рност!. Щ проблеми до-сл¡джуються зокрема ! через аксюматнчш аспекта цивин-зашйноУ трансформацй техногенези, через природно-на-уковий характер ¡нформацмших та штеграцшних процеав ! синергетичну картину свггу.

У першому параграф! - 'Чнформацшне середовише як фактор формування духовних цшностей особи" зазначасть-ся, що реал1зац!я сошетальноУ 1 глобально'! шфопотреб, яка постае у сощальнш практищ як спадкоемшсть в процеа Д1ахронного шфозв'язку, який забезпечуе утримання 1 за-своення новими поколениями багаточисельних елементш матер^альних та духовних цшностей минулого. К^жна нова социальна система налагоджуе виробництво свое! специф1ч-но! сощальноУ шформацп, яка найбшьш пщповщае даному суспшьному орган1змов!, в той же час до и шформашйного середовища оргашчно входять велик] блоки ¡нформацп, ям буди спрямоваш в межах попереднк цившзацш. Проте в цшому, усщ своУм розвитком европейська культура зумо-вила новий тип сощальноУ динамжи 1 прогресу, зробивши ставку на знания (¡нформацно), як! призвели до виникнен-ня иових технологи! та виробництва й зумовили ступш-част!сть науково-техшчноУ революцп. Цей шноващйний момент змшюе ! роль людини в систем! "природа - суспшь-

стно"; в сусптьнш свщомосп посилюеться прагматичный аспект, з'япляються noni сошапьно-духовт шнносп, р1вень зв'язк1в i комуткацш, поглиблюються погляди на форму-вання та функцюнування шформащйного середовища. Ця тенденшя сприяла розпитку ноосферогензи, що стало од-nieio з меж розвитку шформашйно! цившпацп та умовою п трансформаци на б1льш високий яшсний piBenb.

У po6ori показано, що шформашйне середовшце як фактор формування духовних шнностей особи спочатку с засобом редукцп невизначеносп в npoueci сошально! ди, але шзшше виступае' як важлнвий чннник саме визначе-nocTi. Кожний шдивщ перед сошальною nicio як засобом досягнення мети знаходиться в стаж виробу найважливь ших шляхщ реалпацн свого накнру. 3 цей ча?. йому по-Tpi6na не титьки загальна неосяжна шформащя, а й певна шформатившсть (профеЫйна, економ1чна, ¡сторична тощо). Виникае при цьому i певна невизначешсть, яха при cnpo6i и KUibKicHoro окреслення е прямо пропорилйною кшькосп рЬиоштния, серед якого зд|'йснюеться рух внбору.

В дослщженш анал'пуеться об'ект шфовзасмоди насам-перед не як абстрактний споживач шформаин, а впли» ¡нформацшного середовища, шформацшних зв'язюв суспшьства на особиспсш характеристики людини, типи сошальноУ поведшки, cnoci6 Ti життя. На жаль, сього^ш це питания залишаеться ще мало дослщжешш. Тому, на наш погляд, можна окреслити декшька груп споживач1в шфор-мацн в сучасному суспщьствк "¡нформацшт професюна-ли", як! стверджують, що все знають i у сфер1 власноУ профессию!' Д1Яльност1, i у шших сферах; "скептики", яю вва-жають, що нова шформац1я Ум не потр!бна; "самоспйш", HKi вшыю почувають себе в бурхливому потоцЬ шформацп, завжди вщчувають потребу в шформацн; "дшовГ', яи не користуються самостийно в noBHirt Mipi шформашею, спо-жнвають н дуже обмежено, не шкавляться шновацшними процесами, не бажають змшювати cBirt шформашйний потенц1ал; "шформацпшо-негативш", як1 негативно став-ляться взагаш до KopucHocTi шформацп; "слухняш", ям звертають увагу лише на шформацго певних oci6, менед-жер1в, KepiBHUKiB сошальних шститупв та установ, в певнш Mipi, накопчуготь н у своему шдивщуальному "фондГ;

"¡нформа1шшо-ро1д»ос»м", як) стнсрджують, шо !оис1.м мало звертаються до ¡нформацп, але наспрашн, вони досить вшьно орютгуються и шформашиному середонииц; "¡нформацш-ш ею1сги", як! прагнуть приховати отриману корисну ¡нфор-мацно, шнидко и знаходять, але накоппчують лише для себе; "¡нформациип десиоти'", як1 використоиують досконал» вмшня та наьички в1пьного володшни ¡нформашею.

В робол дослшжуються проблем» ¡нформацшного по-теншалу та ¡нформацшного ресурсу людшш. Ыформацш-ний потеншал людили включая в себе загальний об'ем ! зм!ст шформашй, яку вона може опрацювати в процеи ¡нфогенезу, при умов! максимального функшонуванпя. 1нформацшний ресурс людини посднус в соб1 об'ем та змкз ¡нформацп, яка може бути здобута в процеа реалпанй ¡нфо-потреби I використана задля досягнення певно! мети при конкретному напрям! дя1льност1.

В дисертаии наголошено, то для рооумшня прирол ¡нформацшного середоншца нелике значения ма*. ан.гнз процесу перетворення знания в ¡нформацно \ шишаки для ¡нформацп иласзива иередуам комушкатшша спрнмовашсть знания, а це означле, що механпм перетворення знания "для себе" в шформацно \ ¡нформацп в знания ' для себе" мае пряме вшюшения до формування шформашйпого се-редовища 4 його впливу на людину. Одна 1 та ж шформашя породжуе у р1зних людей не тотожш знания, при цьому значения мають 4 св^тоглядна ор1снгащя кожноГ особи, \ рЙ1ень и" загальноУ кульгури, I особливо ршень и шфор-мацшноУ культури.

Гозкриваючи роль ¡нформацшного середовнша як фактора сошашзацп особи доцшьно зуппнитися на аналгп ра-ШОнап13ацп людсько'У пращ та дозвшля завдяки писокому р!вню метод!» ¡нновацшоУ шформашйиоУ техшкн, для якоУ е властивою багатограншсть предметных вияв1в 1 галузей застосування. Пливш й ¡стотш змши сучасноУ шформацш-ноУ технологи, и устх призвели до виникнення ¡люзи у значноУ частини людей, що вона може ¡з часом стати уш-версальним засобом виршення комплексних глобальних проблем. Джсно, сьогодш шновацшш шфор.чашйш технологи можуть використовуватися у будь-якш галуз^ де е можливгсть моделювання реальности проте найважлнвшп

полтгмп, сконо.чпчт. лухошп г;1 шип проблем» в сусгпль-ст1п пиршп'ються ! налал! иирппуиатимугься саме людьми, як1 усвиомлюють спою тлповиалынсть, а найсучаснина ¡нформашйна технка лише значно збщынус можливост! людини, зм!НЮ£ и айтоглядж оркнтири. Отже, намть най-новша ¡нформашйна технолопя не »олодгс универсальною власпшстю до эмши людини у процеа творчоУ праш, а уява про техтчну утверсалынсть шформатики с хибною, бо далеко не ва процеси можуть бути змодельоваш та фор-матзоват.

Нарешт1, в дослшхенш показано, що ¡нформацжне се-редовише е одним ¡з ¡стогних чинннюв складного пронесу сошальноУ детермшацн поведшки людини. Вона постае одтею ¡з найважлив1ших умов формування свщомосп та самосвшомосп особи; стимулятором и розвитку; шдгрун-тям залучення до мотивашйно-спонукального пронесу; умовою рвномаштного взасмовпливу 1 взасморозумшня людей. Ось чому авт^р при дослижешн шформашйного середовиша вважас за недостатке надавати персвагу лише сошально-практичному аспекту, а на снравд1 потр1бно кон-центрувати увагу саме на духовних чинниках розвитку цього сошально-культурного феномена.

В другому параграф! - "Основт мехашзми та чииники формування шформашйноУ культур и особи" - розгляд.еться значения шформашйноУ культури у цившзованому та цЫсному розвитку людини. ¡нформашйна культура як складова шформашйноУ цивипзашУ так само як ! попередт етапи ¡сторичного розвитку здшснила .мй. внесок у посту-павльний процес динамки свгсовоУ цивиизаии насамперед своею цшшсною системою. Зазначаеться, що еволюшя щншсноУ свщомосп була одннм ¡з джерел прояву ¡нфор-мацшноУ нивЫзаци, и основних чинниюв формування.

В дисерташйному дослиженш показано, шо гомогени-зашя та штеграц!я культур рвномаштних кра'Ун ] народ!п, яю вже йдуть шляхом ¡нформатизацц суспшьства - реаль-ний процес, який е чинником глобального порядку й за-коном!'рно веде до створення глобально! едност! людей. Ви-щезгадаш напрями суспильного розвитку створюють особ-ливу ситуашю ¡снування цивийзацн. Нзй^учасшша ¡нформашйна технолопя дозволяе наближати, але лише до певноУ

¡нтегрувати культурн, як] мають глнбоке юторичне, духов-не, рел^йно-фшософське та свпгоглядне коршня. Одно-часно це не означае дешдивщуагнзацм. Мова йде, насампе-ред, про перехщ до нового ступени ¡сторичного розвитку, де самобутшсть культур ¡нформашйний ментал1тет народ1'в не занепадають, а навпаки - пщсилюються саме на rpyHTi розвитку шформацшноУ цивиизацн.

Сьогодт основою шформацшноУ культурн особи, як визначаеться в дисертацн е знания про жформашйне сере-довтце, закони його функцюнупання та розвитку, а головне - досконале вмшня орбитуиатися в безмежному сучасному CßiTOBi ¡нформацй*. Тому, у зв'язку з иим пропонуеться певна система формування шформащйноУ культурн особи, почи-наючи з УУ наймолодшого дитячого BiKy, яку умовно автор подише на три велик! етапи: nepaiena ¡нформатизашйна сошал1зашя особи (дитинство); осв^ньо-шформацшне навчання (юшеть); формування розвинено'У шформашйноУ культури (зршеть), tixi детально проанашоваж в дисертацн. Етапне утвердження шформашйноУ культури зумовлюс новий р!вень CBUOMOCTi, нового мислення, формуе шно-ваципн сошально-духовш якосп людини.

У третьему параграф! - "Розвиток шформацшноУ культури особи у систем! гумашзацн суспшьства" - зазначено, що УУ евщомють, розумйшн нею навколишнього природного та сошального св^ту, свого мюця в ньому формуеться пщ впливом двох вщносно р!виих noroKiß шформаця. Перший - иротжае вщ сошальних умов, реальних вщносин; другий - вщ засвос-них знань, норм, принцишв в процесс навчання та вмхован-ня. Свщомють особи формуеться у результат! Ticuoro взаемо-зв'язку засвоених знань ¡з безпосередшми нрактичними иа-вичками. Якщо зм!ст та сощальна спрямовашсть ¡нформчц'п, яку отримуе особа ¡з р1зномаштних джерел немае супереч-ностей, невщловщшетей, то результатом цього е цшешеть гармоншшеть ц свщомосп i навпаки - неепшпадання, супе-речливкггь у 3Micri ¡нформацн викликае копфлйкти М1Ж особою i суспшьством, суперечлшисть 'и позицГУ, роздвоення и свщомосп. Тому гармон1я, й вщповщшеть житгевому досвиху i знаниям - це найголовшша умова формування свщомосп особи, и духовноетт, i нарешт!, високого piaim ¡нформашй-ноУ культури.

У дисертацп виокремлюються конкретш чинникн розвитку гумашзацп суспшьства наприкшш XX стор1ччя. Про-вщним чинником системи гумашзацп суспшьства е шновашйннй моральний ¡мператив. Формування якого в умовах ¡нформатизацп суспшьства, його гумашзацп е склад-иим та неоднозначним, нажаль, ше недостатньо дослщже-ним, мова йде насамперед про формування загальних прин-цишв розвитку шформацшного суспшьства. Культурно-фшософська традиц1я гумашзму повинна вщображати сьо-годш не лише особливосп уявлень про профес, бо на думку автора, по-перше, незважаючи на об'ективний характер ¡нформатизацп як феномена, це аж шяк не мехашчний процес. По-друге, - профес - явище не автоматичне, тому вш може або вшбуватися, або не нщбуватися. По-трете, ¡«форматизация мае 1 позитивш, I негативж наслщки, як1 можна передбачити за допомогою ¡нформатизацшноТ ¡нфра-структури суспшьства й розв'язати \'х завчасно. По-четвер-те, сучасна аятова шформатизащя вийшла на та кий р1вень, коли внутрнцньою потребою всього людства стае вироб-лення св1тоглядно1 парадигми професу. По-п'яте, одшею ¡з головних потреб людства е саме шформацшна потреба, яка проявляеться в самореал!зацй особи, в максимальному застосуванш и зд!бностей на користь загальних ттереав.

Автором зазначаеться, шо до цього часу в багатьох до-слщженнях з питань ¡нформатизацн сучасного суспшьства та формування його шформашйно'! культури увага при-дшялася лише понятно 'Чнтелектуагнзаци машин" або "¡нте-лектуал!зацГ1 систем", де лише один комплекс завдань ¡нформатизацн 5 вир1шення цього завдання не виведе суспшьство на принципово новий р!вень його функцюнування. Сьо-годш Ботграють б'шьш вагому роль шин фактори ¡нформатизацн суспшьства, а саме - штелектуашзащя людей, формування \'х шформаг'йло!' культури та штелектуал^защя соидалыюго середовиша (логосфера). Саме щ завдання ма-ють стояти ниш 4 в майбутньому перед системою навчаль-них заклад1з осьчти ¡, зокрема, гумаштарно! як найважлши-шого чинника шфовзаемодп та розвитку духовних цшнос-тей людини. У зв'язку з цим виокремлюються головш шхи розвитку сучасно'1 гумаштарноё освгш в систем! ¡нформатизацп суспшьства:

- сошально-психолопчж (зруйнування консервативных стандарт мислення; принципова змжа системи шншсних ор1снташй, нове Ух слрямування; формування нового стандарту мислення, штелекзуашзащя його змюту);

- ¡нформолопчш (нарощування темшв зростання об'е-му науковоУ шформапн; иоглиблення шзнавальноУ шфор-мацп у сфер! навчального процесу; створення ефсктнв-ного способу селекцп найнеобхщшших блокш шфор-мацн; впровадження нових методичних засоб1в та прий-ом!в в навчально-виховному процеа);

- аксеолопчш (формування нових цпписних уявлень особи - "людина - творець", "людина - носш нестан-дартних щей", "людина - мислитель"; формування прю-ритету ¡нтел'.'ктуальних зусиль, социально! актшшостО. У дисертацшнш робот! пщкреслюеться, що головне за-

вдання ¡нформатизашУ суспУпьства, формування його ¡мфор-мацшноУ культури полягас у вщродженш культу штслекту. Тому ¡нтелект суспУльства, його мента/птет, духошп фа кто-ри повинн! реально лостати як предмет о.б'ектнвного ;т;ьп-зу, що можливо сьогодш лише за умов» прюритетноа! ¡нформашйного осягнення сошальних систем. Сьогодш постае проблема осмысления суснУпьпого поступу з позишй ново!' онтолоп! - шформашйноТ онтологп або копнтлкноУ онтологи. Вона у систем! пояснения сощуму мае замшити традиц!йну "матер!альну" онтологда, яка не завжди в спро-моз1 створити передумови для паукового, об'ективного розгляду сучасних чинниюв соц!ального поступу.

В четвертому параграф! - "Соц!альш наслщкн шформа-тизаци сусшльства" - зазначаеться, що вих: ною тезою сучасноУ концепцн ¡нформатизашУ суспшьства е наявшсть ун!кального ¡нформац!йного вим1ру - суспшьного прогре-су на його локальному та глобальному р!внях.

В дослщженш пщкреслюеться, що »{форматизация вис-тупае не лише фактором економ1чних та сошальних змш, але й нового способу життя, нових вимог до людини. Суспшьство, яке виникае у результат! шформатизацн ¡стогио характеризуеться тим, що знания, як найвища форма шфор-мацн, займае в ньому провщне лнсце. 1нформатизан!я суспшьства технолопзувала ¡нтелектуальну Д1яльн!сть людини за допомогою комп'ютер!в, нов!тн!х засоб!в зв'язку,

ншовашйнихтехнолопй. У сучасних умовах ия шформацпша тсхнолопзацш вже значно вплиеае на дшову актившсть, освггу, виховання, внутршию та зовшшшо полггику, по-бут, медицину, свпгосприйняття тошо. Завдяки цьому для людини з'яаляеться можливють розв'язання р!зномаштних проблем, але це не означае, шо вони будуть 1 прилет швидко та легко, без вщпсшдно! ¡нформашйно! технологи, най-нов1ших техшчних засобт. У робот! доводиться, то впер-ше з'явилася шформашнна система, яку можна назваги пантехнолопчною. ПанТехнолопя складае шновашйш тех-нолопчш шдвалини тформашйного суспьпьства, на нш ! вибудовуеться нова, складна, сучасна науково-техшчна ра-шональшсть та соц-ально-фиюсофська парадигма фсрму-вання шформацшноУ культури особи.

Автор вщзначае, шо концепшя "шформашйного суспЬь-ства" з'явилася тод1, коли у 70-80-т! роки перед Заходом постало завдання розробки нових стратепчних ршень, иереосмислення стану сучасного свпу, м!сця та рол! в ньо-му р1зних держав. Необхшно було створити нову модель сошального прогресу, яка за своею значимютю не поступа-лася й шдустр1алышм концепшям розвитку Заходу п 50-60-Т1 роки и тшла б дал! них у розь 'заши глобальних проблем. Бона мала розробити таку формулу поступу, яка дала б новий ¡сторичний ¡мпульс розвитку, оживила 5 по-лггичш !деТ та шстигуцй, була б теоретично встаноаленою. 3 и прийняттям еволюшя шдустр!ал!зму набула вигляду тртади: сусшльство "сишх ком1рщв" (шдустр!альне) -суспшьство "бшнх ком!ршв" (пост1ндустр1альне) - суспЬть-ство "зал!зних ком!рш'в" (шформашйне).

У дисертацжному дослщженш пщкреслюеться, що шфор-мацшне суспшьство базусться на так зван!й бсзпаперовш технологи вьрсбництва, спшкування та споживання духовно! продукцн. Посилюеться влада людини над природою, техшкою, культурою, суспшьними вщносинами в сотн! й тисяч1 разов. Отже постас питания: людина, яка володге комп'ютсром може все? Через шформащю вона про пика-: в культурш пласти, полп-ичш й сощ'альш сгруктури, як! не мають до не! безпосереднього вщношення та е далекими й неосяжними. Проте людина не перестас бути ваго?,.ою част-кою природи, бюсошальною ¡стотого, вона мае меж! влас-

них психолопчних можливостей. Особа входить в шфор-машю про життя 1 водночас вщходить вщ безпосерсднього життя. Залишаючись з комп'ютером сам на сам, вона по-трапляе в нову сферу вщчуження, де може з'явитися будь-яка 1люз1я. Людина може вщчути себе "демёургом" (В.Г. Андрущенко, МЛ. Михальченко "Сучасна сощальна фшо-соф1я", 1996). Перетворюючи шформашю, вона формуе соб1 комфортний свгг, виникае вже зовам шша реальшсть нёж до комп'ютерне буття людини, и сощапьш зв'язки слабша-ють 1 на це, безумовно необхшно зважати.

До концепци "шформацшного суспшьства" як ¡стори-ко-сошолопчно1 генерацн звертаеться багато захщних мис-лител1в; яю наголошують, що нове суспшьство потребуе змш не шшг в оргашзацп виробництва, але й оссгги, куль-тури, виховання (Ф. Маклюен, О. Тоффлер, Д. Белл, Р. Айрю, В. Дайзард, Дж.'Марин, Й. Масуда, П. Тайяр де Шарден).

Одним з найщкав!ших вчених, який ретельно дослшив питания формування та розвитку шформацшного сусгпи-льства е американський соцюлог, автор одного з вар1анлв п ост! нд у стр ¡ал ьн о го суспшьства О. Тоффлер. За ного думкою - нов1 шформащйш технологи, телекомушкацп, бю-технологи, шформатика й електрошка поступово змшю-ють традицшш форми пращ, систему виробництва \ и функ-ци. На змшу неефективним формам пращ прийдуть нов1 -творчо-дослщницьк1, робггник стае високоосв1ченим, ви-сокоштелектуальним, шформацшно-освщченим професю-напом, а це у свою чергу зумовить змшу сошальних сто-сунюв та вигляду сошуму. О. Тоффлер ("Новая технократическая волна на Западе". - М., 1986) детально анал1зуе лринципи новоТ ¡ндустрёальноГ полшжи, першочергов1 й стратепчш кроки сощально-економшно! реформи захщно-го суспшьства, яка поступово приведе до яшсно ново! струк-тури суспшьства, основу якого буде складати шформагш.

Концепщю шформацшного суспшьства розглядае також Ф. Маклюен, вш пропонуе ёдею "глобального села", зпдно яко1 мехашзм ¡нтеграцн людства в едину глобальну спшьшсть е шформащйним. За його думкою шформацшне суспшь-ство працюе злагоджено, мов к1бериетична система, яка самоорган¡зуеться 1 саморозвиваеться. В шформацшнш

цившзацн створюеться феномен шформацшно! економжи. ПередуЫм шформацьч стане товаром, забезпечуючи галузь виробництва и розподшу обсягу шформащйних послуг. До лереваг шформашйноУ економки належить i те, що шфор-мацпнй технологи пзагал1 змшюють сталу систему, вони не можуть працюпати у режим! командних методов управления i вимагають штелектуальноТ npaai, самовираження осо-бистост!, а критер1ем суспшьногб прогрес'у стае сошалыпс-ть, грунтована на розвинешй ¡ндивщуальност!.

П. Тейар де Шарлей пщкреслив творчий характер май-бутнього шформашйного суспшьства. BiH передбачив його творчий дух i свою щею пов'язав з шфоноосферою.

Сощальш меж! шформашйного суспшьства дослщжуе та обгрунтовуе американських фшссоф Д. Белл. Bin вважае, що майбутне людства буде добою пост1ндустр1ашзму, цивш!-зашя стане шформашйною, а характер нового суспшьства будуть визначати там аспекти: перехщ вщ шдуспмального га cepBicHoro суспшьства, виршальна роль кодифжованих теоретичних знань для гехнолопчних шновацш; перетво-рення штелектуальноУ технологи на головшш ¡нструмент прийняття piuieHb.

Псcriндустрiальне суспшьство базуеться на akicho новш шфраструктурь Д. Белл анал1зуе ¡сторичну змшу трьох тигив инфраструктур: транспортноУ, енергетичноУ, комушкашй-ноТ. Ця 3MiHa й зумовлюе сьогоденний вигляд сощуму i содночас формуе його майбутшй розвиток.

Д. Белл наголошуе на тому, що у майбутньому суспшьсгв? з'явиться нова елта, головною перевагою i .ознакою якоУ € високоттелектуальний piBeHb, компетентность i багатоаспект-ний творчий потеншал Вчений зазначае: "Я наголошую на тому, що ¡нформацЬ й теоретичне знания е стратепчними ресурсами постшдустр1алъного суспщьства... Вони постають поворошим пунктом сучасноУ icropii..." ("Новая технократическая волна на Западе", М., 1986. - с. 342).

Американсью соцюлоги вважають; що CBiT стоУть на пороз! грандюзних сот'альних, техшчних, культурних ново-введень, але шформацшш технолог^' спроможт працюва-ти не в кожному суспшьсга, а тшьки в демократично роз-виненому. В. Дейзард висловив думку, що шформашйш технологи зд!йснюють "сошальне вир)внювання", тобто

вони скориговують недолжи bmycrpianbHo'i до5м й внкди-кають до житт.ч нову "сошальау яысть".

1 ia думку ялонського сощ'олога Й. Масуди, одшао з цеш -ралышх складових шформ.чцишого суспшьства буде рене-санс, нкий в1др1знятиметься шд старого ренесансного гуманизму котрий да центру сошального прогресу ставив силу творчого духу й був елггарним, тим то сучасний демокра-тичиий гумашзм поля гаг, в його ушперсалыюга. Й. Масуда подае концепцно глобально}' комп'ютопп, яка вм!щуе дек1пь-ка принциш'в: сошальна вимога та р^&шащя цшеспрямо-ваноУ зор1ентованоУ дУУ шдивща, свобода прийняття рппень i р!вень сприятливих можлипостсй дня Bcix наяшйсть впли-вових дэбровиьних сшвтовариств; изасмозалежжсть та ште-грдшя спттовариства; функц'юнальна сошальна свобода пануючих сил ; проблем? комп'ютогш - 'и реадьшсть. li,i ¡деУ нанесен! до глобального р!'вня й с у Bapianri Й. Масуди глобальною комп'ютерною утож'ею. Bin також детально проажшзуваи головну р1зницю su//. шформашйним та шду-с I pi ал ьн им сус п ш ьство м.

Будучи одним Ь франиузьких авторш концепцН "шфор-машйного сустльства", М. Поняткорхький висунув ¡лею "паукового суошьства". BiH солшарний з американськими авторами й впажае, то у майбутньому вижи.че га держава, яка мае кравй комушхаци та жформащю. На його думку, паукове суспшьство погребуе дуже глнбоких зпань, нового типу культури, освгги. Bei, хто не дотягнегься до цього р1вня, будуть викинуп на узб1ччя свитого прогресу.

Як довершения четвертого параграфа - ц;ерег виснопюю щодо як иозитивних (глобал1зац>я, штелектуалтац1я, ед!атизац1я. ¡нф^питтммзм'кл, ¡.мльикиг ¡шелекпгуаяьноУ елт! тощо), так i негативних (ш<}юрмативма криза, диспропорщя М1ж теоретич-ними i практичними розробками у будь-якш галуз1 знания, наявшеть негативно! шформацп тощо) наслщ.кт шформатизашУ суспшьства. 1нформатизащя являе собою механизм поширення социального розуму i забезпечуе в кЬщевому пщеумку оборотит звязох вщтворення штелекту через:

- рашоналЬацш оргашзащйно-економ1чних зв'язкзв;

- пщвищення ocßiTHboro р!вня;

- розвиток культури;

- включения науки [ здорового глузду у ва "клггини" 1 дшлыюсп людей.

Назван! пище момента евщчать про готожшеть засобу й мети шформатизацн. Для пщтвердження дано! тези пра-вом|'рно нрипустити, що шформатизац^я - це здатний само-оргашзуватися 1 самогвдтримуватися проп с.

1снуе певна плутанина у тлумачешй таких понять як "штелектуагпзащя", "комп'ютеризашя", "сошальний ште-лект", "штучний штелект". М1ж ними вщеутня методолопчна зв'язка - схема. 1накше' кажучи, термш "шформатизащя" недостатньо об'ективуеться. Очевидно, мае сенс навести ¿стотно сформований зм1стовний ланцюжок понять "ком-п'ютеризац^я - шформатизащя - штелекгуалшшя". Вихо-длчи з вищесказаного шформашя репрезентуе собою зв'я-зуючу ланку мЬк власне природою 1 розумом людшш. 3 ше? точки зору виникаюгь кшька "зр1'з1в" розгляду сучасного нроцесу шформатизацн суспшьства: комп'ютерний - система "люд ина - техжка"; шформацшний - система "люди-на - техшка - шформацшне середовище - шформацшне впробництво"; штелектуальний - система "людина - тех-шка - ¡нформащйне середовище - суппсть люди ни".

Отже, в основу сучасно! шформатизаьГ суспшьства можна покласти дв! ьажлив1 засади: практична (шформатизащя можлива лише за умозн, якщо вщправною точкою для .¡рак-тики стане вихщ дискуси на загальнонауковий, загальнофь лософський, загальнометодолопчний, загальиосоцюлопч-ний р!вень розгляяу), в результат! под[бний пщхщ ггочиние реал1зуватися у загальнолюдському масштаб! 1 вписуеться у парадигму нового мислення; теоретична - за вщпралну точку необхцшо приЙ1.г5!тп змютовний ланцюжок понять: "комп'ютеризашя - шформатизашя - штелектуашзашя". У такт штерпретацк шформатизашя виступае як зв'язуюча ланка - формально - м!ж суспшьствознавством 1 технознавством, мок наукою 1 вкробництьом, 1 змютовно - г,пж влг.сне природою 1 розумом людшш.

Третш роздШ - "Дишш'иса шфврмтцйисг сфера в життг.сг.о-му ш.ь'!ху особи". У цьому роздш розкриваетьел сутшсть су-часно! сощально"! щформацп, визначаегься ц м:сце та роль а спсгег.й шформащйно"! культурк особи у контекст'! ¡старинно/ еволюии, обгрунгонуються основа! тевденцн \ напрямки

формування сучасного шформацпшого простору в умовах нашонального вшродження та розбудови УкраУни у пових ¡сторичних реалиях.

У пгршому параграф! - "Сошальна ¡нформаийя як ви.чпр зростання духовносп особи" - зазначаеться, що традищй-на класифжащя сошально'У ¡нформаци випливае ¡з класифь кацн форм суспшьно'У свщомосп. Автор вважае, що деякл асг.екти цього процесу необхщно визначити по новому. Подаеться концепщя формування, функшонування та роз-витку сучасноУ сошально'У шформаин, яка е одним ¡з голов-иих чиннкшв формування ¡нформацишоУ культури особи. Социальна ¡нформацш мож? бути ¡деальною по змосгу 1 ма-тер1альною по форм1, а також матер1альною як по змклу, так У по форм!. Ш види ¡нформаци у процеа людськоУ д1яль-носп перетворюються один в ншшй. Та ¡нформашя, яку людина добувае ¡з оточуючого сошального ! природного середовища, яка вщбиваеться в ГУ свщомосп стае ¡деальною сошалыюю шформашею. Бона приймае предметну форму знагав 1 передаеться в процеа комушкаци, але при цьому залишаеться ¡деальною по змюту 1 матер!альною но форм». Разом з тнм, щеальна ¡нформашя у своему рус! в проиес! виробництва 1 матер!ал!заца у ньому ¡з ¡деальноУ перетво-рюеться у матер!альну, яка ¡сиуе вже поза свщомгстю люди-ки. Перевтшення матер1альноУ шформацм в ¡деальну зд!йснюеться у п!знавальн!й д!яльност! людини, де ¡деальна сошальна ¡нформац1я у комун!кативи!й д1яльност1 залишаеться швар^антною, лише змшюючи свою матер1альну форму, а у перетворюючий, предметно-практичней дУяль-носп вона може стати матер!альною не тУльки по форм!, аде ! по зм1сту.

В межах ¡деальноУ сошальноУ ¡нформаци' ¡снуе й сор ¡ал ь-но-психолог1чна, яка подишегься на два види: перший, який пов'язаний 13 мисленням, сьщомУстю; другий, який поз'яза-ний ¡з ¡нформацшними психолопчними процесами, яи не кошролкшться свщомгстю ( реклама, вщеоряд, клУпи, вщео-анокс тощо). Також ¡деальну сошальну ¡нформацио можна подшити на види в залежносп вш того, яку функцио вона виконуе у процес! управлшня (регулююча, коптролююча, органУзацшна тощо), а також в залежносп вщ ГУ джерела (политична, економ!чна, природнича, наукова тощо).

Одпочасно ¡з розглядом функцш окремих вшив сошаль-ноУ шформацп (передача повшомлень, снрийняття, збере-ження, перетворення шформацп) автор вважае за потр1бне вщзначити, що лона володУе цшим рядом загальних функшй. Найвагомшюю е комунжативна функщя, змтт якоУ поля-гае у спшкупанш людей, складаеться ¡з передач! шформацп вщ об'екта до суб'екта. Управлшська функщя сощальноУ шформацп характеризуеться неможлегастю ¡снування про-"есу управляшн без шформашУ 1 навпаки. Поряд ¡з вшцез-гаданими функшями сйщальноУ шформащУ потр!био зшо-кремити науково-шзнавальну функцш, яка вщображае зв'язок сощальноУ ¡нформацн ¡з сощальним шзнанням ё поеднуеться ¡з комушкативною функщею.

Анал1зуючи матер1али конкретного соцюлопчнэго до-слщження функцюнування та розвитку сощальноУ ¡нформаци та 'и вгшиву на стан масовоУ свщомостё та сучасноУ ситуаци в УкраУш виокремлюеться так) нашстотшип ознаки, що домшують в шдивщуальшй та суспшьнш свщомостё сучасяого украУнського суспшьства: прагматизм, маргшаль защя, амб!валентшсть, департизацш та репонал1защя.

У робол показано, ¡до сощальна ¡нформащя, з одного боку, як вим!р чростання духовносп особи, а з ¡ншого - як чинник формування УУ шформащйноУ культури - це не просто повшомлення, знания, як} ¡снують як доповлення до економ1чно1, полггичноУ, духовноУ структури суспшьства, вона е ресурсом, що формуе сощалышй розум та нер-вову систему сощуму.

Другий параграф - "Динамша шформацщних процепв в умоаах национально-державного розвою УкраУнн". В ди-сертацшному дослщженш виокремлено та проанагпзовано головш риси процегу ¡нформатизащУ сучасного украУнського суспшьства. Наголошуеться на актуальное» якнайшир-шоУ ¡нформатизащУ нашого суспшьства, яка визначаеться стрёмким розвитком сощалышх процеав; демократизацн, гласность трансформащУ тоталггарноУ держави у державу правову, послшовним введениям ринкових економ1чних вщносин та особливо: по-перше, кевизначешетю полггич-ноУ, сощально-сконом1чннх 1 сощально-культурних ор1ен-тирев; по-друге, фундаментального зм1ною соцюкультур-них основ, переходом до новоУ стадп суспшьного розвитку - постшдусттиальноУ; по-трете, переосмисленням перебу-

доачих процеав другоУ половини 80-х як прелюда до кардинальных змш на початку У0-х роив.

Автор шдкреслюе, що ¡нформацш - це влада. 1 шхто »¡¡кому шформашю добровшьно не вщдавав. Цнм, зокре-ма, пояснюеться ! критична сытуацш, що склалася, - вщста-вання нашого суспшьства в ¡нформац'чному плат вщ про-вщнкх цившзованих краУн. Фактично УкраУна опинилася в умовах певно!' шформашйноУ само!золяцн

Якщо не проводите стратепчну полггику в напрям! ство-ргння умов та мехатзм1в шформатизанн нашого суспшьства, розбудови потужного пацюнального ¡нформацншого простору, не знайти споаб р!зко прискирити процеси нпе-лектуашзащУ, У краУн 1 не вдасться ан5 освоУти нов! технологи, а!п наблизитись до найкращих зразк!в свггоьо! економш-ноУ системи.

Автор визмачае гол овну направленкть ¡нформашйних процеав у с> «асному переходному сусишьств! в УкраУш як безумосно спрямонашеть до демократичных форм оргаш-заци та фуикцюнування нашонального ¡нформацншого простору, хоча самозаспокоення тут - не кращий пом1Ч1шх, оскшьки шформацШш процеси, як! вшбуваються там су-перечлив^ що провщна тенденшя ¡нформатизацп чаете перекручуеться хаотичными вплнвами р!зних чннжпаз на р|31И сфери суспшыюго життя.

1иформац;йш пронеси в Украш! розгортаюгься з коре-лящею свое"! спрямованосп у ставленш до державно! неза-лежносп, утвердження ринкових структур 1 вщносин, су-перечлывих зовшшнк ор!ентац!й, переосмысления колиш-ньо! системи цшностей, норм, стереотип!в, культури. Будь-який крок уперед зд!йснюеться не шакше як озипанням на минуле й поглядом на сусща, через подолання старых шюзш й усвщомленням рсальносп того, що вщбуваеться.

В дисертацшному дослщженш наголошуеться, що шфор-мaцiйнi процеси сучасно!" УкраУни пропкають в обрамленш загальнокультурних суперечностей (ор!ентаци на 'схщний чи захщний тип, сшввщношення нацюнального ! загально-людського, змши суспшьного стансу ОСООИСТОСТ1, спрямо-взносл сощально-шформацишоУ акхивносп).

Важливою характеристикою ¡нформацшних ироцесн;, що розгортаються, е Ух багатом1рн1Сгь. В дисертацп анал!-

зусться динамка формування, розвитку й функцюнувпння нашонального шформашйного простору, ього пилив на загальну державотворчу атмосферу. Для ikulîoï Kpaïmt дан г.и перюд можна назтати особливою точкою, або точкою 61фур-кацп - принципом неможлнво передбачитн в якому на-прям1 и'щбуватиметься дальший розвиток: чи то система набуде хаотичного стану (тимчасово),' чи то перейде на нолий бшыл диференщйований, бш>ш високий р|'вень упоряд-кованоеп (оргашзацп), для гпдтримання якого конче по-Tpi6eH потужшй шфорМащйний npocrip, загалом ¡нформа-тнзац1Я нашого суспЛьства. .

Hhhï стало очевидним багато з того, що ранние irnopy-валося: саме наявшсть "л]дер!в" дозгаляе пщвищувати за-галький обсяг штелекту наци. Стосовно дс "-¡агально!' ком -п'ютеризацп" це означпе, що наявшсть комп'ютера i пмшнч прашовати на ньому аж hlhk не свщчить про те, що суспшь-ство пщвищило piBenb ¡нформатизацн. Маемо не слито копповати краиц зрачки за формою, а шукатк передус!м ïx cyrnicHi характеристики.

Найважлив!шим чинником динамки шформашйних про-ueciB в умовзх нашонально-державного розвою УкраТни е фактор часу. Наше сусншьство не може 1 не повинно чекати, що досвщ висскорозвинених хра'ш в шфор;,;ацишш сфер! вирншггь î'cl !снуюч1 проблема. Головне - опора на иласш ¡теле;пуал^Н1 сили, шновацшт технологи, а це не можливо без шформатизацн, поза яко!' суспшьство не зможе ан! сприй-няти новаца, ani породит» ïx ка власшй територа.

Автор наголошуе, що ¡стотпс значения для шфоршшй-hoï трансформзип в сучасшй Укран,> мае розгалуджене î я ф ор sf я ц i и н е середошпце, яке виникае гам i тад!, де й коли на перший план вкступае вивчекня механизму поширеннн сошалмюто ¡нтелекту, i в рол! npocutiioï спстеми зиступае шформатизашя.

Важлнвим напрямом шформащшшх зм;н, що кщбуваються у кранй е насамперед проблем» формування дер:кавницько'1 щеологп щодо цих nponeciu, вщроджешш кулыури, транс-формаци мораль Особлива увага прпдшясться шгншпю про статус i роль нац!0наль!Ю1 ¡дек Нлрикшц! 80-х на початку 90-х рок!», вщзначаеться в дисертлци, нацюняльна щея цшено була единою життездатнею, не мала пл и их ¡дсолопчних

опонентёв, але на середину 90-х рокёв вона дещо змеркла. Сталося це з рёзних причин. На сьогоднё вёдкритим е про-цес актуалёзацц нацёональноУ ёдеё в оновленому змёстё та значенш ё н головноУ складово! - нацёоналыюго ёнформацёй-ного простору.

Отже, загальннм духовним полем розгортання ёнфор-мацёшшх лроцесёв е культура. Сконценгроваш в шй за-галыюлюдськё 1 нацёональнё нрёоритети та цишостё висту-пають своерёдним гарантом демократично! стабёльностё ёнформацёйних процесёв. I хоч багато з них все ще позначен! дефёцитом духовносп, висока культура народу УкраУ-ни спрямовуе Ух у консгруктивне русло, засгерёгае вщ антидемократично» деформацн.

Природно, пёдкреслюеться в роботё, що рёзисманётнё динамёчнё процеси ёнформатизацёУ укра'шського суспёльства ведуть до ёстотних змён економёчного, сощалыю-полётич-ного та духовного життя. 1нформатизаиёя нашого суспшьства мае бути пов'язана, щонайперше, з формуианням широко розгалужекоУ системи джерел знань та ведомостей, формуваееееям мобшьних ёнформаееёйиих зв'язкёв ё потокёа у виробниеетвё, управлённё, освётё та в ёнших сферах, де повинна найширше використовуватися ённоешеёйна ёнфор-мащйна техееёка, з формуванням нацёонального ёнформацёй-ного простору нацюнального ёнформацёешого ринку, а тому прёоритегними проблемами ёнформатизацёУ слёд вважати не лише технёчееё (якё ще подекуди переважають сьогоднё в нашому суспёльствё), а и соцёальнё, економёчнё, юридичнё, духовнё та ¡нии.

Закономерно, що ёснуючеей конструктивний сумнёв, який спрямовуеться проти абсолютизацёУ кокп'еотеризацёе суспёльства, проти перетворення и у всеохоплюючу ужвер-сальну панацею рёшуче протистоУть наявному догматнчно-му спексису, який часто заперечуе перспее;тивиёсть для людини можливостсй розвитку ёнформацёйного суспшьства. Конструктивна критика суто Технёзованого пёдходу до ¡нформатизацц нашого суспшьства, який не враховуе мож-ливостей ёндивёда, зорёентована в дослёдженнё не на голе заперечення, а на реалёзацёео концепцёУ ёнформатизацёУ суспёльства в оптимальному режимё, тобто при збереженнё

у цьому npoueci примату людини та загальнолюдських цшностей та надбань людства.

В робот! запропоновано влзсну кониепш;о шформати-заци нашого суспшьства до яко'| пходять наступш головш чинники: забезтзечення державою правових гаранлй шфор-мацшного сшлкування суб'екпв ж!ггтед1Яльност1; достатш-сть !нфорА1ац!йного простору сусшльства та вфогщшсть шформацн, яка надасться членам суспшьства; ¡снування ф1зичного Î правового доступу до першоджерел та шфор-мацшних фонд!в; юридична вщповщальшсть за дезшфор-мацш або приховання ¡нформац;/; децентралшщя ¡нфор-мацшного забезпечения суспшьства; забезпечення мож-ливост! отрималня ¡нформацн: вщ декшькох джерел; ор-гантзащя послано? наухсво-дсслщницькоТ роботи та яюс-но! ouîhkh i прогнозування динамики шформатизацп суспшьства, його шформацшних потреб; створення пробами формузалия "шформат'йно! культури суспшьства, його штелектуал13ацн тощо.

У аисновках пщбиваються пщсумки проведеного до-слщження, визначаються його перспективш напрями, про-понуються практичен рекомендаци, я«а можуть бути вико-ристаш пщ час подальшо! розробки uieï багатогранно!' про-блеми та "и практичного вирииення.

Осяоыи положепвя дисертацн викладеш автором в таких вубд]кащях;

1. Джинчарадзе Н.Г. 1нформацшна культура особи.- К.: Украшський Центр духовно! культури.- 1996.- 185 с.

2. Джинчарадзе Н.Г. (у стваяторств!) Молодежь в нравственном возрождении общества.- К.- ¡992.- 180 с.

3. Джинчарадзе Н.Г. 1нформашйнш культур1 молод! -нову яисть // ДухосН! opiennip!! молод}, динамиса i фор-мування.- К,- 1994,- 180 с.

4. Джинчарадзе Н.Г. Зростання рол1 полггичного ¡нфор-мування // BicHsiK Кшвського ушверситету. Питания фшо-софськнх наук. В и п. 20.- 1988.- 0,5 др. арк.

5. Джинчарадзе Н.Г. Политическое информирование как фактор формирования научного мировоззрения личности // Тез. докл.- К., ХДУ.- 1989.- 0,2 др. арк.

6. Джинчарадзе Н.Г. Социальная информация как фактор формирования информационной культуры // Философские, социально-экономические и мгдико-биолог. проблемы развития человека.- Донецк.- 1990.- 0,3 др. арк.

7. Джинчарадзе Н.Г. Политическое информирование как фактор формирования научного мировоззрения молодежи // Сборник научных трудов,- К.- 1990.- 0,5 др. арк.

8. Джинчарадзе Н.Г. Мировоззренческая эфективность средств массовой информации // Мировоззрение и научное познание,- К,- 1990,- 0,2 др. арк.

9. Джинчарадзе Н.Г. Формирование информационной культуры выпускника института физкультуры // Социальный портрет и социальная модель выпускника МФЕ.- К,-1990,- 0,3 др. арк.

10. Джинчарадзе Н.Г. Проблемы формирования информационной культуры молодежи в системе гуманитарного образования // Методологич. и методич. основы обновления философского образования в высш. школе,- К,- 1991.0,3 др. арк.

11. Джинчарадзе Н.Г. Проблемы формирования информационной культуры молодежи в современных условиях // Социальная информатика 91.- М,- 1991.- 0,2 др. арк.

12. Джинчарадзе Н.Г. Формирование информационной сферы студенческой молодежи // Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы.- К.- 1992.- 0,2 др. арк.

13. Джинчарадзе Н.Г. Некоторые проблемы формирования информационной культуры студенческой молодежи

Личность и культура времени.- Донецк.- 1992.- 0,2 др. арк.

14. Джинчарадзе Н.Г. Вивчення культурно! спадщини УкраТни як фактор вцфодження народу // I Вс.украшсь-кий конгрес фшософ1в,- К,- 1991.- 0,1 др. арк.

15. Джинчарадзе Н:Г. Проблемы формирования информационной культуры общества // Социальная информатика." М,- Институт проблем информатики.- 0,3 др. арк.

16. Джинчарадзе Н.Г. 1нформацшна сфера особистостк викпри, тенденци розвитк II Украшський конгрес "Фшо-софш 1 культура",- К.- 1995.- 0,2 др. арк.

17. Джинчарадзе Н.Г. Формування ¡нформацшно! куль-тури молодь Шсник Кшвського ушверситету.- 1994.- 0,6 др. арк.

18. Джинчарадзе Н.Г. Формування ¡нформашйноУ .куль-тури особи за допомогою фиюсофських дисциплш // Ук-ра'шознавство у техшчному вузк методолопя, методика, перспективи.- К.- УДУХТ,- 1994.- 0,2 др. арк.

19. Джинчарадзе Н.Г. Гнформацшна культура суспшь-ства (сощально-ф1лософський аспект) // Культура на злам! тисячолггь.- К.- 1594.- 0,2 др. арк. "

20. Джинчарадзе Н.Г. 1нформатизатия украУнського суспшьства як феномен культури // Волинсыа фшософськ! читання..- Луцьк.- 1994.- 0,2 др. арк.

21. Джинчарадзе Н.Г. Формування шформашнного св1то-гляду // Фшосовш та ¡деолопя в краУн!. Минуле, сучасне, майбутне.- К.- 1994,- 0,2 др. арк.

22. Джинчарадзе Н.Г. Формування ¡нформашйноУ культури молод! в умовах нашонального вшродження // 1деали та система цшностей молод! в умовах становления украУнсь-коУ державносп.- Тернопшь,- 1995.- 0,2 др. арк.

23. Джинчарадзе Н.Г.,-Надольний МЛ. Типолопя потреб людини (цив!л!зацгйний вим!р). Вюник Кшр-ського у!Йверснтету.- К.- 1995.- 0,8 др.арк.

24. Джинчарадзе Н.Г. Розвиток ¡нформашйноУ культури ссоби як чинник гумашзацп украУнського суспшьства // УкраУна у цив:лповзному свт: полтжа, екойо\пка, культура,- К.- 1995.- 0,2 др. арк.

25. Джинчарадзе Н.Г. Формування нацюнальноУ шфор-мацшно! культур! // УкраУнознавстпо: теоретако-методо-лопчш та оргашзашйш проблем«.- К.- 1994.-0 0,2 др. арк.

26. Джинчарадзе Н.Г. Гнформацшна сфера особистосл: внм!ри, тендешш розвитку // II Ф1:ософський конгрес УкраУни.-К.- 1995.- 0,3 др. арк.

27. Джинчарадзе Н.Г. Розвиток ¡нформашйноУ культури особистосп за умов гумашзацГУ суспшьства // Людина ! ду-ховн!сть. К,- 1996,- 0,3 др. арк.

28. Джинчарадзе Н.Г. 1нформашйна сфера особистосп: вим!ри, тевденшУ розвитку // ООН ! майбутш поколйшя.-К,- 1996,- 0,3 др. арк.

29. Джинчарадзе Н.Г. Формування шформацшного свгго-гляду студентськоУ молод! // Виховання студент!» у техшчному вуз!: методояопчш засади, практика, перспективи.- К.- 1996.- 0,2 др. арк.

30. Джинчарадзе H.Г. 1нформацшна культура. Сощаль-на фшософёя. Короткий енциклопедичний словник.- Кшв-Харк'ш, ВМП иРубикон", 1997.- 0,2 др. арк.

31. Джинчарадзе Н.Г. Сошальна шформацш. Там же.-0,2 др. арк.

32. Джинчарадзе Н.Г. Полггична шформашя. Там же,-0,2 др. арк.

Джинчарадзе Н.Г. "Информационная культура личности: формирование и тенденции развития (социально-философский анализ)". Дисертация выполнена в виде рукописи. Представлена на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев., 1996 год.

В дисертации проанализированы современные информационные процессы, теоретические основы информатизации общества через процесы глобализации гуманизации, интеграции, медиатизации, компьютеризации. Основная идея диссертации - показать, что оптимизация процесса развития информационной культуры личности как современного цивилизационного феномена предусматривает необходимость органического единства как уже познаных глубинных тенденций развития общества, так и адекватно выраженой политики в сфере экономического, социального, политического, духовного бытия и эффективной сознательно саморегулятивной деятельности с целью саморазвития, самосовершенствования информационного потенциала личности, реализации ее творческого потенциала.

Автором предложена новая социально-философская концепция формирования и тенденций развития информационной культуры личности как целостной системы в контексте утверждения общечеловеческих ценностей.

Dzhincharadze N.G. "Informational culture of personality: its moulding and tendencies of the development (Soci'o-philo-sophical analysis)". The Dissertation is performed as a manuscript. Presented for competition in obtaining the scientific de-

gree of Doctor of Philosophical Sciences, speciality 09/00/03 -Social philosophy and Philosophy of history/ Kiev Taras Sevchenko Notional University, Kiev, 1996.

The Dissertation gives analysis of contemporary informational processes, theoretical background for informatization of the society through processes of globalization of humanisation, integration, mediatization, comutezation. The main idea of the Dissertation - to show that the optimisation of development process of informational culture of personality as a contemporary civili-zational phenomenon stipulates the necessity of organic unity both of the already cirignized deep tendencies in the society development and the adequately expressed politics in the realm of economic, social, political, spiritual existence and efFective conscientious self-regulating activity with the aim of self-development, self-perfecting the informational potential of the personality, realisation of its creative potential.

The author offers a new socio-philosophical concept of moulding and tendencies in development of informational culture of the personality as an integral system within the context of consolidation of the common to all mankind values.

iOiiO'iOBi слова: 1нфоноосфера, шфогенез, культурно-ко-мушкативна система, щтелектуальний потеищал, ¡ифор-мацшний свп'огляд, шформацшний ментал1тет, щфопот-реба, MÏKpo- та макрошфомодель, шформащйна еколопя, шформацшний тезаурус, громадянська сошал!зацш, мед(а-тизац1я.