автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса в 1920-е - в начале 1930-х годов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса в 1920-е - в начале 1930-х годов"

\ в ^

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НС1ИТУТ 1СТ0Р11 УКРАТНИ

На праоах рукопнсу

ГЖТЬКО Свгглана Петртна

1НЖЕНЕРНО-ТЕХН1ЧНА 1НТЕЛ1ГЕНШЯ ДОНБАСУ В 1920-п - НА ПОЧАТКУ 1930-х роюв

-V I

р ■(■ ■ - -

07.00.01 - 1сторт УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на зцобуття наукозого ступеня кандидата ¡сторичних наук

Ки1в - 1996

Дисертац1сю е рукопис

Робота виконана на кафедр1 гумажтарних наук Кишсько? фти Харкшсько! державно! академп зал!зничного транспорту.

Науковий кершник - доктор ¡сторичних наук, - професор В. Я. Галаган

Офщ1йж опоненти - доктор ¡сторичних наук В. М. Даниленко - кандидат ¡сторичних наук Т. В. Марусик

Пров'щна орган'1зац!я - Донецький державний унтерситет.

Захист шдбудеться "¿9." березня 1996 р. о годиж на засщанн! спец1з.шзовано1' вчено! ради Д 50.17.01 для захисту дисертацм в I нетитун ¡сторн У ражи Нацюнально! АкадемП Наук Укражи за адресою: 252001 м.Кшв, вул. М. Грушавського, 4, 1нстит\/т ¡сторн Укражи НАН УкраТчи.

3 дисертацюю можна ознайомитися у б1блютец1 Ыституту ¡сгори? Укра'ни НАН Укражи (вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розюланий лютого 1996 р.

Вчений секретар спец1ал:зовано1 ради доктор ¡сторичних наук - Н. А. Шип

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦ11

АКТУА-ПЬЖСТЬ ТЕМИ. Сучасний перюд национально-державного вщродження Укражи супроводжуеться активним- зростанням оац|кавленост1 широкоi громадськост! до ¡сторичного минулого свого народу. Серед багатьох проблем вггчмзняно? icTopil необх!дно видтити блок питань, що охоплюють icropiio Украши в першi роки радянсько! влади, перюду НЕПу та складання тотал1тарно! системи, а також випчення генезису, розвитку nie? системи, закономерностей П антигуманно! пол1тично! та економ:чноТ практики, тим бшьше, що в розробц) проблем цього перюду було чимало недолюв i фактичних перекручень ¡з пол1тичних м1ркувань.

Серед прюритетних напрямюв дослщження цього перюду е вивчення стану р^них сощальних груп населения i серед них -штелгенцЯ. Розробка Liiei проблеми мае не лише п1знава"ьне, але й праюгичне значения. Сучасы сусптьно-пол'ггичж i культурн! процеси, що сщбуваються в УкраТж, потребують з"ясування Ix nepeflicrropil, адже bci достоТнства i недолжи ¡нтел1генци, П соц1ально-пол1Тичний статус е резулотатом не лише останжх рок1в, а й усього попереднього П розаитку, що почався у 1920-1930-Ti роки, осюльки мають там сво! 1сторичн1 корен1. •

■ Вивчення правового та економНного становища, професмно! та сусптьно-полаичноТ активное^ людей ¡нтелектуально! пращ в цей драматичний перюд дозволяе бшьш повно уявити Ti зм1ни, що вщбулися в сусптьств!, стан його сощально-економ1чноТ, полггично!, культурно! • духовно! сфери, ршень вщкритос™ i цивМзованостК

■ Особливо! ваги ui проблеми набувають у сучасних умовах. Прюритст загальнолюдських щнностей -над класовими, необхщнють культурного шдродження, принципи громадянського суспшьства i ринково! економ'ки, яю вимагають професюналюму в ycix сферах, стоять тепер на порядку денному. В багатьох випадках це усвщомлювали i

представники 'нтел!генцЯ УкраТни ще в 1920-1930-ri роки, що виразно виявилося в Тх позишях i д!яльност1.

Тому обрана для дисертац1много досл1джёння тема мае наукове, загальногуман1тарне та практичне значения, . що й обумовлюе и актуальнють.

ПРВДМЕТСМ ДОСЛ1ДЖЕННЯ обрано ¡нженерно-технпну 1нтел1генц1ю, П стан та профеайну i суспЫьнэполкичну дяльнють. Саме ц!й rpyni 1нтел1генцм выводилось значне Micue у виведенж кражи з економнно! кризи, в яку та потрапила внаслщог büih та революцШ.

Доцтьно окремо обумовити, що маеться на yaa3i пщ цим поняттям. До категорп "Чнженерно-техжчна ¡нтел1генц1я", в першу чергу, слщ в1днести ос!б, як! мають вищу або середню спецшльну техн1чну ocsiry i займають на виробництв! посади, вщповщно до квал1'ф1кацм, ¡нженера чи техн1ка. Враховуючи специф1ку 1920-1930-х роюв, коли при недостатки к1лькосл cneuianiCTiB ¡нженерш i техшчн! посади займали особи, як1 не мали спецюльно! осв!ти, так зваж "практики", ix також доцтьно вщнести до загону ¡нженерно-техн!чних працшникт. При цьому потр|бно зазначити, що цв спецюлюти без осели.

Саме цей запн робггник'т розумовоТ npani Biflirpae важливу роль у сусптьному nporpeci. Ось чому необхщно звернути увагу наукоацт на весь комплекс проблем, пов'язаних i3 щеяо соцюльно-профеайною групою 1нтел1генц,..'

При вибор! теми дисертацм враховувалссь, що, поряд э загальними працями з ¡сторИ ¡нтел1генцП, не менш ьажпивими е i репональн'| досл1дження. РЕГ10Н ДОСЛ1ДЖЕННЯ - Донбас - обрано не випадк^во. Донбас був головною вуг1льно-металург1йчою базою не лише Укражи, а й yciei краТни. Тут були сконцентроваж значн! ¡нженерно-техн1чж сили.

Bei соц|'ально-е^оном1'чн1 i лол!тичн1 процеси, що вщбувалися в KpalHi протягом дослщжуваного перюду, мали свою специфжу в Донбасс Саме тут почал ися перш! показов!' процеси над "спецами",

звинуваченими у шкщницьмй дяльносп, за якими потяглася низка

ропреай не лише серед техн1чноТ ¡нтел1генцн, а й серед Ыших верств населения, що згодом призвели до мшьйонш людських жертв.

ХРОНОЛОГ1ЧНО робота об1ймае перюд вщ заюнчення громадяисько! в!йни та переходу до НЕПу до часу в1дходу в!д ново! економто! пол'1тики та перших кромв форсовано! ¡ндустр1ал1зацн (кЫець першоТ п"ятир1чки). Перюд, що досл^джуегься, е складним I трапчним в ¡сторп ¡нтелгенцГ?. Вона зроола кшьюсно, проте знчзився и ¡нтелектуальний I профестний р1вемь. Дослщжуваний перюд характеризуется певним гиднесенням професмно! та грсмадсько! активное^ ¡нтел1гемцм, П намаганням включитися у виршення нагальних проблем, що стояли перед краТною. Проте, починаючи з "Шахтинсько! слрави" (1928 р.), почався новий перЬд життя 1нтел1генцм, який характеризуй вся переходом в1д П ви^ористання правлячими структурами до жорстокого придушення, а пот1м 1 масових репресм. Якщо репресивж заходи щодо спец1ал!стт використовувалися державою диктатури пролетар1ату 1 ран1ше, то тепер вони стали основою П пол1гики. Вщповщно I профес!йна та сусптьна роль ¡нтел1генцД в нових умовах булз зведена до простого внконзння вирббничих обов'язюв та "громадських навантажень", що були сбов"язковим атрибутом тотал1 горного сусптьстза. В цей перюд з"явилося багато негативних явищ, яю поширилися в наступнфоки.

Потреба в комплексному дослщженж стану та дяльност! техжчног ¡мтолтенци Донбасу, пронесу И вщтеорення, обумовлена I СТАНОМ НАУК0801 РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ.

Слщ зазначити, що дана дисертац1я не е першою спробою и досл1дженж проблем ¡стори ¡нтел1генцн цього пероду. Тому, кр1м анал1зу сюжетш, фаю1в, подй, в робот1 присутш елементи узагальнення низки проблем.

Перил публ1кацп, пов"язаж з ¡сторгёю ¡нженерно-техжчнс! ¡нтел1генц1? я:< на союзному, так 1 на респу5л1канському ршж з"являються оже в середин! 20-х ромв. Б|льшють з них явлрють собою виступи

державних 1 рарт!йних д:яч!в.' Ця проблема дослщжувалася також в контекст! анал!зу статистичних даних про чисельнють спец!алют!в, подготовку кадр(в ново? штелненцм тощо.2

Безлеречно, найц!кав!шою роботою цьогр перюду в контекст вивчення проблем Ыженерно-техжчноТ ¡нтел1генцн Донбасу е досл!дження Д. Киржнера I Б.Турубжера, яке торкаеться багатьох сторш життя I дшльност! техперсоналу.'

Специф^ роб!т цього перюду полягае в тому, що бшьишсть ¡з них написано не ¡сториками-поофесюналами, а дзржавними 1 партижими д!ячами, а також безпосередньо самими ¡нженерами. Вони насичеш р!зноман!тними статистичними даними, багатим фактичним матер'|алом. Протр глибокого аналаичного дослщження в цих працях не спостер!гаеться, вони багат в чому мають лише ¡нформативний характер.

Починаючи з юнця 1920-х рою'в в працях прэ'техш'чну 1нтел1генц|'ю э"являеться нова тема - шюдництво. Ц|й проблем! присвячена ц!ла низка статей 1 вистушв у прес! парт!йних кершниюв, вщповщальних прац!вник!в. Ус1 вони схож! за зм!стом ! мають едину мету - викрити та засудити конрреволюцюнер'ш ¡з середовища "старих буржуазних спец!в", але

1 Бухарин Н.И. Техническая интеллигенция и рабочий класс.// Правда.-1920.- 3 марта; Луначарский A.B.. . Интеллигенция в ее прошлом,настоящем и будущем.- М.: Новая Москва, 1924.- 75 е.; интеллигенция и Советская власть,- М.,1919.- 121 е.; Ряппо Я. Советская профессиональная школа, ее место и значение в системе просвещения и в нашем народном хозяйстве.- Харьков: Госиздательство Украины, 1926,52 е.; ВЫ же. Техн!куми Укражи - вища школа.- Харюв: Держвидавництво УкраТни,1927,- 28 с. та ¡н.

2 Минц Л. Технические силы СССР: (Кадры технической интеллигенции. По данным 1923, 1925 г.г.)// Статистическое обозрение.- 1928.- №8,-C.4i-48; Bi'h же. Командный состав промышленности, транспорта сег ского хозяйства.- М.,1926; Но1гальський Я., 1взнов М. Профеайна осв!та на Укра1н!.- Хар^в, 1927.- 4i0 е.; Жилкин С. Технический персонал каменноугольной промышленности.// Хозяйство Донбаса.- 1921.- №3.-С.5 та ¡н.

' Киржнер Д., Турубинер Б. ^слоция труда и быта инженерно-технического персонала украинской горной промышленности.// Инженерный работник,- 1928.- №11-12,- С.144-163.

дають уявлення про суспшьно-пол)тичну атмосферу, в яюй опинилася ¡нтел1генц1я.'

Серед ц'бТ лггератури окремо стоять дослщження А.С.БейлЫа' та В.П.Репке6. В них на широкому статистичному матершли проаналЬовано процес юлью'сних I яюсних змЫ у склад фах1вцш; наводяться дан1 про соиуальний, профеайний, нац|°ональмкй склад, освггу; досл1джуеться р1вень життя, платня тощо.

На сторЫках перюдичних видан»- продовжували з"являтися публжацм, яю висв1тлювали р1зн1 сторони життя I д1яльносл ¡нжснерно-техн1чноТ ¡нтел1генцн. 3 середини 30-х роюв з лтератури зник будь-який науково-юторичний чи наукопо-соцюлопчний змют. Вона мае швидшо публщистичний характер. Автори ставлять проблему, а но розв"язують П, адже бшьшють цих праць нзписана не науковцями, а ¡нженерами, господарниками. Проте, рсзглядаючи ¡сторюграфю проблеми, ми не могли залишити 1х поза усагою.

Протягом 1940-х - першо! половини 1950-х роюв проб еми ¡стори ¡нтел1генц|| фактично не визчались. Само тому е ункальним вих:д у свп- в 1941 р. книги "Донецкий индустриальный институт за 20 лет".' В жй 31'брэно багатий фактичний матср1ал з ¡сторм створзння I д|'яльност1 СталЫського прничого техшкуму,, що згодом став ¡нститутом. Наводяться ц:каБ'| дан! про студентське життя, початок викладацько! кар'ери вщомих-вчених.

'Экономическая контрреволюция в Донбассе. (Итоги Шахтинского дела). Статьи и документы,- М.,1928,- 306 е.; Куйбышев В.В. Шахтинское дело и процесс специалистов. // Правда,- 1928,- 30 марта; Кржижановский Г.М. Вредительство в энергетике.- М.-Л.,1931,- 72 е.; Крыленко Н.В. Классовая борьба путем вредительства.- М.,1930 та ¡н. 'Бейлин А.Е. Кадры специалистов в СССР, их формирование и рост,-М„ 1935.- 420 с.

' Peü!:e В.П. Кс-.г,ры инженерно-технического персонала каменноугольной промышленности Донецкого бассейна,- Харьков, 1930,- 115 с. ■ 7 Донецкий индустриальный институт за 2Э лет. (1921-1941).-Сталнно, 1941,- 132 с.

В середин! 1950-х роюв з"я8ляються кандидатсью дисертацм Бабко Ю.В., Терентьсва В.П., яку були присвячеш проблем! пщготовки кадр!в техннноТ ¡нтел1генц1Т в перюд, що розглядаеться. Але ц! дослщження пройнят1 единою 1деею: показати пров!дну роль ,КПРС у створен^ ново! 1нтел1генцм.

Пожвавлення вивчення ¡стор!Т ЫтелгенцК 1 розширення тематики спостер!гаеться з друго! половини 50-х роив. Цжавою е монограф1я О.Б.Слуцького, в яюй вперше автор порушуе проблему змжи соц1альних джерел формування ново! ¡нтел1генцп".

Багато фактичного матер|'алу з ¡сторм формування ¡нженерно-техн1чно! 1нтел1генцм м1стять в соб1 стато А.Д.Рудого 1 С.М.Чагира', що оули написаж на матер1алах Донбасу. Важливим внеском в розробку питань т'дготозки кадр1в стало перше комплексне дослщження Ю.А.Курносова \ А.Г.Бондара'0. В ньому даються деяю узагальнююч! характеристики процесу пщготовки кадрш вищими учбовими закладами.

Протягом 1960-1970-х роюв вийшла серш праць, де висвгглюеться "усп;х" у здмсненш культурно! революц'м в СРСР. Проте досл1дження стали бтьш рЫомаштними \ глибинними, розширилась 1х джерельна база. 3"явились прац/, спец1ально присвячеж 1сторп ¡нтелтенцп 20-30-х роюв та окремим аспектам проблеми.

Одним ¡з них<с проблема залучення до сощалютичного бусувництва буржуазних спец!!.. 11ст;в. Без сумншу, найбшьший внесок у дослщження

' Слуцький О.Б. Радянське i культурны будшництво на УкраТш в nepuii роки боротьби за соц1алютичну ¡ндустр1ал13ац1ю (1926-1928 p.p.).- K..1S57.-210 с.

' Рудой А.Д. Мероприятия Коммунистической партии по подготоике производственно-технической интеллигенции из практических работников в годы второй пятилетки (на материалах Украины)// Научные записки кафедры марксизма-ленинизма (Ждановский металлургический институт).- 1959,- Т.1.- С. 144-18?: Чагир С.М. Деятельность КП(б)У по сыдвижонию хозяйственно-технических кадров в области тяжелой промышленности и по обучению специалистов-практиков в годы первой пятилетки// Труды Донецкого индустриального института.- 1959,- Т.4В,-Вып.З,- С.47-78.

Куриосов Ю.А., Бондар А.Г. У навчанш та прац!. ГНдготовка кадрю ¡нтелгенцн в Украшсьюй PCP.- К.,1964.- 243 с.

даного аспекту зробив С.О.Федююн". Впкористовуючи ширске -коло джерел, BiH аналЬуе шляхи i методи залучення старих кадр1в на &к радянськоТ влади. В УкраТы цю проблему розрсбляли В.П.Литвинова, В.М.Шейко, С.П.Михеев12. На основ! багатого фактичного матер1алу вони порушують проблеми взаемовщносин м1ж роб1тниками- та ¡нженерно-тсхжчною iHTenireHuicio, а також спроби техперсоналу налагодити ц1 стосунки шляхсм участ! у мзсовт poöcTi громадських орган1зац|'й.

Найбтьш розробленою у еслх Ещношеннях, безумовно, с ¡стор1я створення i дяльносл ¡нженерно-техжчних секцм (ITC). Б працях В.П.ЛитвиновоТ, Г.В.Касьянова'5 з:брано великий арх1вний матер|ал, В1.,кладен1 основн! напрямки д1пльност1 техсекщй. В роботах представлено численш факти з життя Донецьких ITC. На piEHi Донецького репону ця проблема окремо не розглядэлася.

Зиачна юльгасть науково! лггератури дослщжус подготовку ¡нжонерно-техннних кадр|в в 1920-1930-т1 роки. Серед цих po6iT необхщно видшити монограф!ю Л.КТкачоссТ", де достджуют ся джерелз формування ¡нтелгенцм i зм:ни в социальному склад'| студентства. Знание мюце в монографн выводиться анал;зу технично! ¡нтел1генцм та дяльност: ¡нжечерно-тсхжчних секщй в контекст формуваннп нозоТ ¡нтел1генцм.

" Федюкин С.А. Великий Октябрь и интеллигенция. Из истории вовлечения старой интеллигенции в строительство социализма,-ГЛ.,1972.- 472 е., BiH же. партия й интеллигенция.- М.,1983.- 238 с. та iH. 11 Литвинова В.П. 3 ¡c/ropiï залучення старо? техн!чноТ- ¡нтел1генцн до соцтлютичного бущвництвз на УкраТы в 1917-1921 роках.// Питания iCTopiï народа СРСР.- 1971.- Вип.11,- С.22-30; Литвинова В.П., шейко D.M. Великий Жовтень i залучення старо! техш'чноТ ¡нтелтенцм до соц|'ал1Стичного буд1вництва в УкраТнсьгай PCP (1917-1925 p.p.)// УкраТн. ¡стор. журнал.- 1984,- №11.- С.67-68; Михеев С.П. До питания про д'яльнють бтьшовиюв УкраТни по залученню старо! ¡нтел!генцн на 6îk РадянськоТ влади.// УкраТн. ¡стор. журнал.- 1983.- №11.- С.54-60 та ¡н. " Литвинова В.П. Створення на УкраМ ¡нженерно-техжчних секц1й у 1920-1925 роках// Питания ¡CTopiî народе СРСР.- 1973.- Вип.16,- С.32-39; Касьянов Г.В. Д|яльн!сть ¡нженерно-техн'!чних секц|й профепшок У;.-раТни по ш'двищенню трудов: ; та сусптыга-полтччноТ актичност! ¡нтэл1генци (1СJ6-1935 p.p.)// УкраТн. ¡стор. журнал.- 1987,- N29.- С.75-СЗ. та in.

" Ткачона Л.1. 1тел)генц!я Fr.дянськсТ УкраТни в лерюд побудоси основ со^алому.- K.,1S85.- 191 с.

ГНдсумовуючи, необидно вказати на значну наукову цЫнють вс!х вище зазначеких доошджень з точки зору накопичення, систематизацм та ¡нтерпретацн ¡сторичного матершлу. Цими працями закладена серйозна наукова база для подальшого вивчення ¡сторн Ыженерно-техжчноТ ¡нте/игенцм. Колективна монограф1я "Интеллигенция Советской Украины"", що розглядае проблеми юторюграфи, виявилася своерщною п!дсумковою роботою, яка завершила названий перюд.

Останжм часом в розробщ проблем ¡сторИ ¡нженерно-техжчноТ ¡нтол1генц)1 в 1920-т! - на початку 1930-х рокш у дослщженнях вчених з"явилися елементи новизни. 3 нових позищй переосмислюеться дшльжсть громадських оргажзацм, розкрито процес ужфтацн ! поэтичного приборкання науковцш та ¡нженерно-техжчних прац1вниюв". Дослвдники звертаються до ра«1ше заборонених сюжетш щодо пол1тичних процесш над спец1ал1стами. Особливо цжавими в цьому плаж е роботи Г.В.Касьянова, В.М.Нжольського'7.

Упродовж довгого часу тематика дослщжень нацтювала на вивчення ¡стори ¡нтелгенци не як суб"екта, а лише як об"екта ¡стори. Останжм часом вперше з'являються роботи, в яких порушуються проблеми соц!ального обличчя ¡нтел1генци. В монографм Г.Касьлнова" основна увага придтяеться взаемовщносинам ¡нтел1генци . та адмМстративно-командно! системи, аналиуються р1зж пщходи у ставленш до ¡нтел¡генци з боку парпйних ладерш, методи вттення теори в практику, наслщки сталшсько! пол'ггики.

" Интеллигенция Советской Украины (Некоторые вопросы историографии и методология исследования).- К.,1988.- 191 с.

" Касьянов Г.В., Ткачова Л.1. УТОРН1ТСО: ешзод з ¡сторн "пол!тичного виховання" ¡нтел1генци (деяю проблег ,1 взаемовщносин у 20-х - на початку 30-х роив).// Препринт №5:1нститут юторК АН УРСР.-К..1990.-С.26-41; Неженцев Ю.И. Научно-техническая интеллигенция на Украине в 1920-30-е годы.- К..13Э2,- 56 с.

" Касьянов Г. "Шахтинська справа"// Пщ прапором лежжзму.- 1989,-№22,- С.55-61; Нжольський В.М. "Осколки" шахтинс>-к01 справи// Правда через роки.- Донецьк,1995.- С.18-27 та ¡н.

" Касьянов Г. УкраТнська ¡нтел1генц!я 1920-х - 30-х рокш: соц1альний портрет та ¡сторична доля.- Ки1а-Едмонтон,1992.- 176 с.

На баз! нового п1дходу з"являються уэагальнююч| роботи з icropiï 1нтел1генцн УкраТни. 3 цьому план1 вид1ляються монографи

B.М.Даниленка i Г.В.Касьянова" та В.М.Даниленка, Г.В.Касьянова,

C.В.Кульчицького'0, а також досл!дження колективу anTopia "1стор1я укражсько! ¡нтел1генц:Г у 3-х книгах2'. У цих працях порушуеться проблема п'|дготовки кадрш ново! ¡нтег.1генцм в контекст1 партийно! пол!тики щодо "пролетаризац1!"вищо! школи, п<зреосмислюеться ставлення до спец1ал1стт, що склапось э сусп!льств1, розглядаеться практика penpecift проти ¡HTenireHU.iï в 20-30-Ti роки. Велико Micue Ыд'зедено техннжй ¡нтол!генцД.

Таким чином, в1тчизняна ¡сторюграф1я мае в своему розпорядженн! значну ктькють праць з р1зноман!тних проблем ICTopil ¡нтел1генцп Укра!ни 1920-1930-х poKie. Незважаючи на те, що oxpeMi аспекти ¡стер!! ¡нженерно-техжчно! ¡нтел1генцм Донбасу воображено у низц1 дослщжень, дос! ще не створено повно! й umicHOï картини, яка б давала уяву про стан, формування, профеайну i громадську Д1яльнють техн^них кадрш цього високорозвинутого промислового репону Укра!ни.

ГЛЕТА ДИСЕРТАЩ! зводиться до комплексного анал1зу i узагальнення наявного i уперше виявленого матер!алу, що дозволить дослщити i зребити висновки вщносно полггичного курсу щодо "старо!" техн|'чно! ¡нтел1генц!1 та вплиру uieï полынки на стан Ытелгенцн та П профеайну i суспшьно-полетичну д1яльнють.

Вщповщно до мети дисертантом здЖснено спробу виршшти так1 ЗАВДАННЯ:

- пиевптшти процес створення мереж1 спеЫальних навчальних техжчних заклад1в у Донецькому psrioni;

" Даниленко В.М., Касьянов Г.В. СталМзм та укра!нська 1нтел1генщя.-К.,1991.- 96 с.

30 Даниленко Е \1„ Касьяноз Г.В., Кульчицький C.B. СталЫЬм на Укражк 20-30-Ti роки,- К., 1991,- 344 с.

11 Нариси ¡CTopit укражсько! ¡нтелгенцн (перша полооина XX ст.). У 3-х кн./С.1.Бтоюнь, О.Д.Бойко, Г.С.Брега та ih.- К., 1994

- визначити основн1 джерела формування техжчно! ¡нтел1генцн i методи партм щодо його регулговання;

- проанал1зувати сптвщношення "комунютична парт1я - техжчна ¡нтел^енця", осюльки саме полита парти вюначала профестне i сусптьне життя та актившсть у ньому спещалютш;

, - виявити основн! фактори, яю визначали економнне i правове становище технЫно! ¡нтел1генцм Донбасу про.-и-ом 1920-х роюв;

- простежити еволюцТю пол1тичних позицм ттел1генц1Т;

- дослщити змшу политичного курсу влади чсдо ¡нженерно-техн1чно! ■ ¡нте/нгенцм в юнц1 1920-х роюв;

розгпянути професШну та сусп1льно-пол1тичну д1яльнють ¡нжен^оно-техжчних cneuianiOTia репону та фактори, яи на них впливали.

ТЕОРЕТИЧН1 ТА МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ дисертаци базуються на Д1алектичних принципах шзнання ¡сторичного процесу, об"ективному п1дход|' до анаш'зу суспшьних явищ i поди, критичному аналЫ документального матер1алу. В основу роботи покладено метод комплексного дослщження проблем ¡нженерно-техшчноТ ¡нтел1генц'м.

ДЖЕРЕЛЬНУ БАЗУ дисертацИ становить комплекс друкованих та арх!вних матер1ал)в.

У написанж роботи використан! матерТали двох центральних apxieiü: Центрального державного архшу вищих органш влади i управлшня УкраТни (ЦЦАВ05 УкраТни) та Центрального державного apxiay громадських оргажзацм УкраТни (ЦДАГО УкраТни).

Великий масив армвних документ ЦДАВОВ УкраТни мостить фонд Всеукрашсько! ради професжних спшок (ф.2605), а також фоьди окремих галузевих профспток. Перергжно це зв!ти про д1яльшсть ¡нженерно-техшчних секц!й, дан1 про Ix склад, стенограми i матерели з"1зд1в ITC, плепумш центральних бюро цих оргашзацм тощо. Використано також документи господарських та ¡нспекцшних opraHin. Дан1 про учбош заклади з подготовки фах1вц1в, про ?х ктьюсний склад та д|'яльн1'сть мютять матер!али Наркомосш'ти УРСР (ф.16б), УкраТнського

управлЫня курсового навчання при уповновэженому НаЬкома важко! промисловосл СРСР при РНК УкраТни (ф.175).

Значний масив документов виявлено в ЦЦАГО УкраТни, фонд 1 - ЦК КП(б)У - ршення пол1тбюро ЦК КП(б)У, закрита частина заадань пол1тбюро. Багато р1знопланового матер1алу збер1гаоться в рюних рщгулах ЦК: аптац'1йно-пропагандистському, ¡нформацШному, загальному (опис 20).

Подобж документ знаходяться з державних архивах ДонецькоТ, Джпропетровсько! областей. Особливо Ц1кав1 докуманти Донецького держарх1ву.

Були вивчеж фонди губкому, окружкомш КП(б)У, губвиконкому та деяких окружних виконавчих ком1тет1в. Певний ¡нтерес представляють фонди професойних спшок зокрема, матер(али про д!яльнють жженерно-техжчних секций.

Всього досл!джено 37 фондов.

Отже, основою джерельноТ бази е архшж матероали. Ссобливютю документально! бази перюду, що досл1джуеться, е те, що основний масив арх|'вно! ¡нформаци припадае на 1920-т! роки. Матер.;али початку 1930-х рою'п збереглися значно прше, мають. фрагментарний характер. Внаслщок посилення тоталааризму документами з ю'нця 20-х роюа набувае б1льш фальсифкованого характеру.

В дисертацм використзлн також друковаж матер1али..

Виходячи з того факту, що политика комужстичноТ пзртм була в бэгатьох виладках визначальною, до особливо! групп джерел варто вщнести документальж матер!али партгйних оргажз. Використовувэлися партойж документи, що були спубл'коваж в хронолоНчно-системних I тематичних зб1рниках. Матерели циркулярного ! директивного характеру партоиньх ( державних органт вчмщеж' в партойних I рздянських перюдичних виданнях.

В робот! використано прац1 В.КЛенша, оскшьки вони стали оснозою для аналЬу концептуппьних засад псштики радпнсько! держапи щодо

1нтел1гснцн протягом 1920-х рок1о, принаймш першо! лоловини. До uiei х< групп джерел належать також прац! партмно-державних д1яч!в СРСР i Укра1ни.

Величезний масив ¡нформацм мютять статистичн! матер1али. Проте у ix використанн1 1снують певн! труднощ!. Часто дан! за однаковий в1др!зок часу неможливо було пор1вняти, оскшьки при 1х складанж використовувалися'р!зн1 методики Тх отримання, а в додатках не завжди це пояснювалося. 1нша складнють полягала в тому, що статистика не вид!ляла !нтел1генц1Ю як самостмний об"ект спостереження. Найбтьш пош'иреними в матер!алах статистики 1920-1930-х роюв е дв! категори: "спужбовцГ та "спец1ашсти". Але ui категори не зб1гаються з поняттям "¡нтел!генц!я". Прото статистика 1920-х роюв попри sci П недолки не була що ¡деолопзована. Вона мала високий р1вень об'ективност!.

Додатковим комплексом джерел, ям безпосередньо не стосуються ¡нтел1генцп, можна вважати документальн1 публжацн з iCTopii промисловост1. Вони м!стять 1нформац1ю про виробничу дюльнють ¡нженерно-гехжчноТ ¡нтел!генцн.

Певний 1нтерес маюють також опублковаш матер!али профсп1лкових органш, де наводяться факти про дюльн1сть ¡нженерно-техниних секцы.

Величезним аа обсягом i к!льюстю 1нформацп джерелом е преса перюду, що розглядаеться. Валику Ыформативну цшнють мае журнальна периодика, особливо профес1йн1 видання техн1чноТ ¡нтел1генци "Инженерный работник" та "Инженерный- труд". У них мютиться р&ноплановий матер1ал про матер1апьно-побутове становище жтеженци, П соц1апьний захист, громадську роботу тощо. Використовувалися бюлетеш господарських органш "Хозяйство Донбасса" I "Вестник Донугля', в яких подаеться 1нформацт про виробничу дтльнють cneuianicTiB, а також 1нш1 журнали.

Джерела мемуарно-еЫстолярного жанру о дисертацм представлен! споггдами колишжх прничих 1нженер1в, згодом вщомих вчених, О. Тершгорева та I. Барджа.

Отже опублЫоват джерельн! матер1али складають величезний за обсягом I зм!стом масив ¡нформацп.

Розгляд I комплексний аналЬ перерахованих проблем I наявнють джерел визначають НАУ1СОВУ НОВИЗНУ дисертацм. 3 одного боку, це дослщження узагальнюс досягнення вггчизняно! 1стор1ографм в галуз! вивченнч рЬних аспекте техмчиоТ 1нтел(генцн, з 1ншого - гсловна увага в ньому придшяеться комплексному анал!зос1 стану, сусп1льно-пол1тично1 та професшноТ д|'яльност1 пеюнерно-технЫних спец|'алютш старо? генерацм Донецького репону як сощально! групп в умовах тоталитарного режиму. АналЬуються рйзн! сторони взаемин полаичного режиму I ¡нтелгенцм Донбасу, оцжюються 1х наслщки. Розглядаеться механ1зм п1дпорядкування вах Сфер життя I процесу вщтворення техжчно! ¡ител1генцн Донбасу штересам держави диктатури пролетарюту методами !дейного впливу 1 силового тиску на не?, матерюльно-побутове положения фах!вц1в, а також створення в сусптьстЫ соц!ального негатив!зму щодо 1нтел1генцм.

В дисертацм використано метод пор!вняльно-1сторичного анал1зу та синтезу р^зномантшх 1сторичних явищ, що дозволяв видтити загальн1 законом1рност1 в розвитку об'екта досл1дженнл.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ДИСЕРТАЦ11 полягае в тому, шо П матер1али можуть бути використан1 у створенн! загальних праць з юторЛ УкраТни, у п!дготовц1 лекцшних курав з ¡сторм УкраТни та спецкурс!в з ¡сторичного красзнавства.

ОСНОВН! ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ11, ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Пол1тику держави диктатури пролетар!ату щодо ¡нтел!генцЛ формуаала комунгстична парля. Серед партшиого кер(вництва не йуло едност! в1дносно необх1дност1 сп1впрац! з1 спец1ал!стами старо! генерацЛ. I

2. 1дейн1 настанови щодо техжчно! Ытел^енцн базувалися на двох принципах. Перший виходив з теоретичних ¡дей марксизму, який в!дводив 1нтел1генцп мюце серед непролетарських класш I груп та надавав таким чином 1й другорядну роль у стосунках ¡з пролетарштом. Другий грунтувався на прагматичних м1ркуваннях визначення II корисносп для "справи пролетариату".

3. Пщ час НЕПу спостер!гаеться суперечливий характер пол!тики щодо техжчноТ ¡нтел1генци. 3 одного боку, демократизацю сусптьства I економжи призвела до створення сприятливих можливостей для ¡нтелтенцм брати участь у господарському будвництвК 3 ¡ншого, -проводилася цтеспрямована полиика примусового пщкорення ¡нгел!генцм поличному режиму, яка почалася з перших днш встановлення цього режиму.

4. Полггичний курс не був застиглим, вш розвивався. Наприюнц1 1920-х роив були шддаж ревЫ! партжн! ршення перюду НЕПу. 1деолопчний терор щодо техжчно! ¡нтел1генц'|| поеднувався з фЫчним, що призвело до "Шахтинсько! справи" I масових репресш.

5. Протягом досл(джуваного перюду е)дбулися змЫи у соц(ально-психолопчному стаж спец!ал1стш. Фактори, яю зумовили ц! змЫи, полягали:

- у падЫж престижу ¡нженерних зн^нь I профеарналкзму;

- у попршенж умов життя I прац!;

- в ¡снуванж у сусжльств! негативного ставлення до ¡нтел1генци, так званого "спецеТдства", та в зб(гу антиЫтел^гентських настроТв в середовиии радянського, партшного I господарського ¡серщництва та широких партмних I робочих мае;

- у В1Дсутност1 гарантованого правового захисту вщ виробничих помилок;

- у намаганж . владних структур пщпорядкувати ¡нтел'|генц1ю ¡деолопчно;

- у застосуванж релресивних захода щодо штел1генцп;

- у досягненнях ) прорахунках економ)чноТ поломки держави.

С. Процес вщтворення кадр!в техннно! ¡нтел^енци здайснювався на основ1 класового принципу двома шляхами: висуванням нг> Ыженерн! посади робаниюв ("висуванство") та "пролетаризацию" вищоТ школи, що означало мехажчне регулювання соц!ального складу студентства: надання пшьг пщ час вступу до вуз1в вихщцям "¡з класово близького середовища", введения практики прийому за рознарядками, створення ¡нституту робтшчих факультета ( позаконкурсне зарахування роб1тфаювц1в до навчальних заклад!в, систематична проведения чисток або перереестрац!й студентського складу тощо.

7. Полгтика влади щодо пщготовки кадр1в призвела до зменшення серед кадр1в технмно! 1нтел1генци питомо? ваги спец1алютш старо! генерацП з 35% на початку першо! п'ятирти до 17% - в кшц1 п"ятир!чки.

8. Демократизац1я сусптьства \ економ!ки на засадах НЕПу призвела до пщвищення активное^ техжчних кадр!в Донбасу в сфер1 профеайноТ та суспшьно-полпичноТ д1яльност1. ЗмЫа поличного курсу щодо ¡нтел1генц1Т наприюнц1 1920-х рок!в негативно вплинула на П дяльн^сть, що позначилось у Ыдсутност! ЫЫатлви , ваганн! □ прийнятл самост!йних ршень, звуженн! громадсько! роботи до лекц1йно! I викладацько!.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦ11 обумовлена метою \ заеданиями дослщження \ складаеться ¡з вступу, трьох глав, що розд1ляються на дев"ять параграф1в, висновюв. Обсяг роботи - 131 сторшка машинопису.

ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ11

У ВСТУП1 обгрунтовано тему досл1дження, П актуальн1сть, хронолопчн! меж!, подано анализ !стор1ограф|1 проблеми та джерелыю! бази проблеми, визначено мету тл завдання, методолопчн! засади, пщкреслено наукову новизну результата прац! та !х практично значения.

ПЕРШИЙ Р03Д1Л - "Джорола формуяання (нжонерио-техшчпоТ 1нтол1гскц)Т Донбасу" - подроэд! пяеться на три параграф». О

першому параграф! розглядаеться стан забезпечення Донбасу кадрами спец!ал1ст1в лротягом 1920-х роюв, пор1внюеться 1х чисельнють з загальною юльюстю ¡нженерних кадров, що знаходились в Укра5н1, наведен1 соц1альн1, професмж, нацюнальн! характеристики техжчно! 1нтел1генцм.

Визначаеться, що протягом содово! I громадянсько! вшн та революц|'й зменшилась чисельнють техшчно! 1нтел|'генцй'. На це вплинули: втрати пщ час военних д1й, хвороби та злиденнють, нест1йка полгтична ситуащя в регюн!, а10 призвела до м1грацн спещалют1в з Донбасу до центральних губернм Роен та з виробництва до управл1нських структур, торговельиих закладш I нашть до села, а також до ем1граци ¡ноземних фах1оц1В на батьювщину. Автор доходить висновюв, що для ро!зв"язання проблеми вщбудови рег!ону наявних кадрш не вистачапо. (С. 21-30).

3 огляду на це, на початку 1920-х роюв влада вщновила Д1яльн1сть ¡снуючих до революци спещальних навчальних закладш та заклала оснсви для створення новоГ системи подготовки кадров. Про це мова йде в другому параграфа Водповодно до плану Украшського головного комтету у справах профестно! осв!ти в Донбаа було створено мережу навчальних заклад1в нового типу - техн!кум!в. У 1920-т1 роки техн1кум розглядався як найб1льш необх!дний навчальний заклад. В УкраТш, на вщмжу вод 1нших республю Союзу, вж д^аав середню осв!ту у цш1й галуз! виробництва I вищу - з вузько! спец]альносгп. Перевага надавалася закладам з ееч!риьою формою навчання перед денною.

В 1926 р. з метою необхщнооп подготовки ¡нженер1в-органЬаторш широкого профтю прничий техшкум в м. Сталжо було реорган!зовано в ¡нститут. Це був перший вищий навчальиий заклад в репонК (С. 41 )..

В дисортаци досл1джено динам1ку зб1льшення спещальних навчальних закладш та учн1в в них протягом 1920-х роюв.

Формування кадрш ново! техшчно! жтел1генци водбувалося на основ! класовоТ переор1ентацп вищо! школи шляхом П "пролетаризацм". Процес пролетаризацп зджснювався шляхом механичного регулювання

соцтльного складу студентства, а саме: наданням п!льг п!д час вступу до вуз!в вихщцям ¡з "класово близьких" влад! верств населения та членам I кандидатам у члени КП(б)У та ЛКСМУ; введениям практики прийому до вузш за направлениями парт!йних, профспшкових, вНЧськових оргажзацм та комнезам1в; проведениям систематичних чисток або "перереестрац1й" студентського складу з метою виключення з вуз1в "сторонн1х елемент!в". 3 метою п!дняття загальноосв!тнього р1вня роб!тниюв, майбутжх студенев, з 1921 р. було введено институт робпиичих факультета. Саме роб1тфаюв1у склали бтышсть студентства навчальних техжчних закладш, В середин! 1920-х роюз в!дбуася перелом в сощальному склад! вищоТ школи: вщсоток вихщщв з роб!тниюз i селян, прийнятих до вуз!в, перевищив вщсоток службовц!в та "¡нших". (С. 35-45).

Проте такий перелом негативно в!дбився на профес!йному piBHi cneuianiCTiB. Протягом перюду, що розглядаеться, спостер!гаеться збшьшення числа студенлв, що навчалися "незадовшьно", та вщрахування за "неустшнють".

Bei особливосп, що були притаманн! пщготовц! кадров у 20-ri роки, знайшли св'|й подальший розвиток у ЗО-Ti роки. В дисертаци наводяться да ж про реоргашзацпо системи подготовки кадрш у Донбасс наприюнц! 20-х - на початку 30-х poKie.

У справ! створення в(дданоТ радянсыа'й влад|' ¡нтел!генцД велика роль належала висуванству. Про висуванство як зас!б зм!ни соц(ального складу cneuianicTiß мова йдо в третьему параграф!. Висунення на ¡нженерж посади особливо широко почало впроваджуватися з юнця 20-х роюв, коли почалися масов! пошуки "шкщниюв" серед старих кадр!в спец!ал!ст1в та форсована ¡ндустр!ал!заи!я.

Ало зайнлття робтшками в!дпов!дальних посад у техничному кершництв1 ще не робить Тх ¡нтег,¡тентами. 3 метою надання цим роб1тникпм необхщних теоретичних знань у Донбас! було створено мережу вщповщних Kypciß. В дисертаци розглядаються piani тиги, цнх курс!в. (С. 55-65).

Внаслщок полгтики "радяжзаци" вЩбувся процес "розмивання" кадров спец!алют!в старо! генерац!! молодою. Якщо на початку першо! п"ятирЫки "стар!" кадри складали 35% загального числа жженерно-техжчних сил, то на кшець першо! п'ятирЫки - лише 17%. Змжилися сошальн! джерела формування спещалю^в. Збтьшення чисельносп кадрш техжчно! ¡нтелтенц;! вщбулося за умов зменшення П професмного р!вня. (С. 66-67).

У ДРУГОМУ РОЗД1Л1 - "1нтсл!генц:я Донбасу в систем! соцщл1.но-пол1тичних в1дносин" визначаються основн! принципи, на яких базувалася державна пол!тика щодо техн!чно! ¡нтелтенци. Анал!зуючи !х, автор спираеться головним чином на прац! В.1. Ленжа. Саме вш розробляв теоретична засади политики держави, вщбйваючи в сво!х працях деяю масов1 настро!, та вттював !х у життя. Перевага надавалася насильницьким заходам, хоча згадувалося I про "перевиховання" ¡нтеглгенцм, I про так званий "буржуазний" шпх використання спещалю^в. (С. 68-72)

В першому параграф! розглянут! конкретн! методи ! заходи, що використовувалися владою у стосунках з !нтел1генц1ею. 3 самого початку свого ¡снування держава диктатури пролетар1ату намагалася п'щпорядкувати соб| ¡нтел^енщю. Наесть в перюд НЕПу, коли в!дбулася певна демократизация в уЫх сферах жиггя, партия на лослабила тиск на не!. 1:чтел1генц1я була м небезпечним конкурентом у сфер! ¡деологи, осю'льки сповщала демократичж принципи. Це було загрозою для режиму, який будувався на тоталстарних засадах. Саме тому у полпиц! щодо !нтел!генц!1 в середин! 1920-х рок!в спостер!гаеться намагання пщпорядкувати П ¡деолопчно. Проте це явище ще не мало тотального характеру.

Водночас парлйна постанова 1925 р. "Про роботу спец!ал!опв" проголошувала курс на сп!вдружнють ¡з кадрами старо! генерацм. В дисертацл дослщжугаться конкрегш практичн! заходи Ц)е! суперечливо! полстики. (С. 73-76).

На практик ж парлйн! настаноэи не завжди отшюзалмся п життл. Заважало ждозрте ставлення до ¡нтелтениД значно! частини партжних, профспшкових I господарських кер|р,ниюв, яке знаходило вщгук серед роб1Тниюв. Презирлиое ставлення переросло в практику морального тиску I нав!ть ф'13ичного терору по в'щношенню до спец1ал1ст1в, так зване "спецеТдство". В дисертаиД просл^джено рЬж прояви цього явища в Донбаа, визначено перюди його Ыдзищення I зниження, показано ставлення влади до нього. (С. 77-81).

У другому параграф! наголошуеться на тому, що, поряд ¡з насильництвом, до техжчноТ штелтенци застосовувався "буржуазний" (за ЛгнГним) метод залучення П до сощалютнчного будшництва. Суть його полягала у наданж спец!ал1стам високо! платж та застосуванж системи п!льг. Проте документальж матершли констатують р)зке зниження життевого р!вня спец1ал1ст13 п!сля громадянськоТ В1йни. Пергад НЕПу був часом неоднозначних зрушень в П матер)ально-побутовому становищк 3 одного боку, воно поступово покращувалося у пор1внянж з роками розрухи, з 1ншого,- залишалось набагато пршим у поршнянж з дореволюцмними часами. Влада створгавала техжчжй ¡нтел1генци Ыдиосмо пристойж на той час матер1ально-побутов1 умови. Було удосконалено систему заробт-ю? плати, введено доплати та премА, пшьги за кому пальм! послуги, покращено житлов! умови. Спец^алюти мали власж клуби, перюдичж видання тощо. На думку автора, сошальна пол!тика держави була ще одним засобом шдкорення ¡нтелгенц!!. В дисертацД наведено поршняльж дам! про матер|'ально-побуто(!^ станов! ице спецоалютш ркзмих рудоуправлжь Донбасу, ¡нших регюжз краши. (С. 88-100).

Наприкшц! 1920-х роюв кража перебувала в стан! економ!чноТ та соц1ально-по/нтично| кризи, що була викликана переходом в¡д НЕПу да форсовано! ¡ндустр1ал!зац!1 та ззгостренням пол!тичноТ боротьби п партийному кершництв!. ПрискорениП процос формувзния тагалЬэрнО! держат", призв!о до того, що пария повш'стю шдмовилась ыд Судь-яаи

демократичних проявш у полпгиц! щодо штелтенцм, перейшовши на диктаторський стиль взаемин. Про це йдеться в третьому параграф!.

1нженерно-техн!чна ¡нтелтен^я Донбасу першою була звинувачена у шкодницьюй д1яльност1 ("Шахтинська справа"), адже вона найближче стояла до виробництва, 1 П легко було звинуватити в уах екдномнних прорахунках кертництва. До того ж, сусп!льна думка протягом 1920-х рок!в уже була подготовлена до сприйняття ¡нтелгенцм як всрога со1_иалютичного будвництва. В дисертацм автор зупинясться на особах деяких звинувачених по "Шахтинсьюй справ!", доводить, що вони мали репутащга досводчених спец!ал!ст!в I сумлЫних пращвниюв. Пюля "ШахтинськоТ справи", а пот1м I процесу "Промпартн" почалися масов1 пошуки шкодниюв. В робот! змальовано сусптьно-полаичну обстановку, в ямй опинилася !нтел!генц!я Донбасу, заходи влади щодо нагжтання атмосфери подозртост!! розгортання "чистки" серед старих спещапю^в. 1нтел!генц!я старо! генорацП була деморалЬована 1 залякана, знизивс^ 1! соц!апьний статус. Проте I в так!й обстановц! в П середовиоц спостер1гаеться незначний, але все ж таки водчутний, оп!р пол1тиц1 влади. (С. 102-122).

ТРЕТ1Й Р03Д1Л - "Профес1йна та сусп!льно-пол!тична д!яльшсть техшчноТ ¡нтол!гокцм Донбасу" - присвячено розгляду проблем участ! старих кадрю спец1алютш у . лроцес! водбудови промисловосчт репону, реконструкцн подприемств, сусптьно-полаично! д'|Яльност'11нтел'1генцП.

В першому параграф! доводиться, що ¡нте;нгенц|'я Донбасу неоднозначно поставилася до радянсько!' влади, проте бшьилсть и представник!в активно включилася у водбудову репону. В дисертацД йдеться про участь спец1ал1ст1в у робот! ком'юи Данчича, яка проанал!зувала стушнь зруйнованост! подприемств Донбасу, про Тх дяльнють у робот! губернсько! економ!чно! наради, виробничих нарад, екслертних груп. Зазначаеться, що з переходом до НЕПу зб!льшуеться активн'ють ¡нженерш на вирсбництв!, б'тьше уваги придтяеться ними

мехажзаци виробничого процесу. Досл!джуеться проблема сп!впрац! 1нженер1в I техжюв Донбасу з (ноземними спец!ал!стами. (С.127-133). '

Проте великою перешкодою у 1х дяльност! стае невмзначежсть правового положения I незахищежсть в!д виробничих невдач. Дуже гостро стояло питания притягнення ¡нженер1в I техн!к!в до судово'1 вщповщальност! за порушення правил техжки безпеки I нещасж випадки на виробництвк Протягом 1920-1927 рок!в в ДонбаЫ до суду було притягнуто 88,8% працюючих спец1алют1в. Це стало приводом до значно? плинност'| техжчного персоналу з одного виробництва на ¡нше, з виробництва до улравлн-гських установ. (С. 135-140).

В другому параграф! йдеться про участь ¡нженерно-техжчнсн Ытел1генц|? Донбасу в процеа форсовано! ¡ндустр|ал1заци. Серед !нженер1в панували сумнши щодо реальност! запроектованих цифр п"ятирнки I можливосл виконання само! п"ятир1чки. Про це вони неодноразово доповщал'и господарським органам. Як зараз вщомо, план не було виконано. Серйозж прорахунки в плануванж I фжансуванж важко! промисловосп призвели до спрощення технолопчного процесу I появи приписок в ус(х гялузях промисловооп.

В дисертац'й досл!джусться процес посилення вщповщальност! техничного персоналу за невиконання планових показниюв, нещасж випадки, виробнич'1 невдач!. П!сля "Шахтинсько! справи" та процесу "Промпартм" страх техперсоналу бути звинуваченими у "шкщницькж" д!яльност! призв!в до р1зкого зниження виробничо! Мщативи. Як жколи ражше, набирало силу "слецеТдстао". Профес1Йну оцЫку дтльност! 1нженер!в почали давати не господарськ1 органи, а органи ДПУ. Наприюнц1 1920-х роюв аиршальну роль вадгравали не дшов! професмж якост!, а полп-ичне обличчя. Така ситуащя негативно в!дбилась, в першу чергу, на виробничому прсцес). (С.143-153).

Як окремий аспект теми в дисертаци досл1джуеться участь спец!ал1стш у соц!ал!стичному змаганн!, рус! рац1онап!затор)в, роних конкурсах тощо. Ставлення техн!чно! ¡нтелтенцЛ до громадських почижз

не було однозначним. Але пюля процессе над "спецами" участь у них стала запорукою непричетнооп до "шюдництва". Саме тому наприюнц1 1930 р., пюля пронесу "Промпарти", вщбувся перелом у ставлена техшчноТ ¡нтелкенци до соцзмагання. (С.154-158).

Кр1м професшноТ д1яльносп людям ¡нтелектуальноД прац1 притаманна сустльно-пслстична активнють. Цей аспект проблеми до^лщжуеться в третьому параграф! роздшу. Пщкреслюегься, що пюля громадянсько'1 вшни ¡нженерно-техжчна ¡нтел1генц1я Донбасу зайняла нейтральну позищю щодо втручання в полстичне життя, проте но вщмовилась вщ учаоп в освстнШ \ лекщйио-прэпагандистсьюй робол серед робстниюв. (С. 161-165).

3 середини 1920-х рокш парля почала вимагати вщ ¡н^елгенци активно')' учасл в громадсько-полггичному житл. 1нтел1генц1я повинна була змЫити свое соц'1ально-пол1тичне обличчя, стати радянською за поглядами. Владою - використовувалися рйзнп шляхи "радяжзацП" спец'шлюлв. Як один ¡з заход'т ц1е! пол1тики використовувалося посилення контролю за /уяльнютю ¡нженерно-технпших секц1й. (С.166-170).

В межах проблеми сусгпльно-поШгично! активносл техннноУ ¡нтел|генцм розглядаетьдя сгаплення техперсоналу до полЬики укра'ж1зацм. Автор доходить висновкщ, то ця .политика, внпслщок об'ективних I су6"ективних чинникш, нэ знайшла п'щтримки серед техжчно! ¡нгел1генцн Донбасу. (С.171-172).

Змшз помпичного курсу наприкшц! 20-х ромз, суцтьна полпизашя гр&иадського життя передбачали в'дмову вщ принципу невтручання в сустльно-полпичн) процеси. Посилиься контроль за громадською дтлынетю 1нженерно-техн1чного персоналу. Отже, протягом перюду, що розг лядаетьс.я, умови були надто несприятливими для громадсько-пожгичпоТ активносл Ытел1генцГ|'. (С. 173-177).

У ВНСНОБКАХ зроблено пщсумки 1 оформульовано основн'| положения диоертацм. Розглянушй перюд був доешь складним \

суперечливим. Встановлення монополй парт11 в c4>epi ¡деолоп! ci норн л о передумови для надменен пол1тизацп Bcix сфер життя. Партийна пол1тика щодо ¡нженерно-техжчно! ¡нтелтени базувалася на двох принципах: надання 1й другорядноТ рол! у водносинах з робггничим класом та використання спеЫалютш як елементу виробництва у господэрському буд1вництв1. Це обумовило методи i форми впливу на не!, серед яких перевага надавалася насильницьким заходам. HaBiTb под час НЕПу полЬика комужстично! партм виключала можливють активно!' д1яльноси ¡нтелтенцп в лрофеайжй i суспшьно-полгтичжй сферах. ЗмЫа политичного курсу наприк(нц1 1920-х poKis характеризувалася переходом в'|д використання ¡нтелгенцм до !! жорстокого придушення i масових репресж. Така пол^ика негативно водбилася на стаж, професШнш i громадсьюй д1яльност1 спец1алют1в Донбасу.

АПРОБАЦ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Основн! положения дослоджемня допов!дались на Всесоюзна конференцп "1сторична демографш I сучаснють" (Москва-Донецьк, 1991 р.), "Особа i культура часу" (Донецьк, 1992 р.), М|жнародн'|й науков'|й конференци "Тотал'1таризм та антитоталтарж рухи в Болгар», СРСР та ¡к ших кражах Сходно? Сироп и (20-80-Ti p.p. XX ст.) (Харкш, 1993). Матер(али дйсертацп використаж при укладанн'| методично! розробки з icTopi! Укражи за темою "Подготовка кадр ¡в техжчно! ¡нтел1генцн в Укра!ж в 1920-1930-Ti роки" для студеная Ки!всько! ф'тн Харювсько! академм залпничного транспорту.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ:

1. Становище ¡нженерно-техжчно! ¡нтел1генци Донбасу у 20-т! роки// Сторжки iCTopii. Бюлетень AcoHiaui! ¡сториюв Вищо? школи Украши.- К.:КП1, 1993.- С. 50-57.

2. Техжчна штел1'генц!я Укражи в умовах формуванкя тота/итарно! систем и в СРСР (20-Ti роки XX ст.)// CropiHKH ¡сторИ,- К.:КП1, 1995,- С. 108-114.

3. К вопросу о взаимоотношении власти и ¡ехнической интеллигенции в 20-е г.г. // Тоталитаризм и антитоталитарные движения

в Болгарии, СССР и других странах Восточной Европы (20-80-е гг. XX в.). (Материалы международной научной конференции).- Харьков, 1995,- Т.2.-С. 288-296.

4. Бюллетени Донецкого губернского статистического бюро как источник по изучению демографической ситуации в 20-е. годы.// Историческая демография и современность/ Тезисы докл. и сообщений VII Всесоюзной конф. по истор. демографии.- Москва-Донецк, 1991.- Ч.И.- С. 135-136.

5. Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса 1920-х годов.// Личность и культура времени: Тезисы докл. Всеукраинск. гуманит. науч. студ. конф.- Донецк.1992.- С. 6-7.6. До питания про "Шахтинську справу"// 1стор1я украж. народу: Тези

доп. на II украж. наук.-практ. студ. конф.- К.,1994.- С. 41-42.

7. До питания про пол1тику партИ щодо техн1чно! 1нтел1генц1Г у 20-т1 роки // Изучение истории Украины в учебных заведениях: Тезисы докл. и сообщ. региональной науч.-практ. конф.-Донецк, 1995.- С. 104-105.

Гнитько С. П. Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса и 1920-е - в начале 1930-х годов.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины, рукопись, Институт истории Украины Национальной Академии Наук Украины, 1996.

В диссертации на основе широкого круга источников исследована история развития инженерно-технической интеллигенции Донбасса. Представлена динамика численности специалистов, создание сити специальных технических учебных заведений и курсов по повышению квалификации выдвиженцев из среды рабочих, профессиональная и общественно-политическая деятельность технической интеллигенции. Проанализирована политика государства по регулированию социального состава вузов, методы партии по отношению к специалистам старой генерации, изменения политического курса.

Svetlana P. Hnitko. Engineers and technical intelligentsia of Donbas in the 1920 s - early 1930 s.

Thesis for a specialty 07.00.01 - History of Ukraine, the manuscript, the History of Ukraine Institute of the Ukraine's Nationai Akademy of Sciences.

History of Donbas's engineers and other technical intelligentsia development in the 20-s - 30-s of the XX th century is investigated on the basis of wide range of sources. Dynamics of the quantity of specialists, creation of the network of special technical educational institutions and qualification improving courses for promotees from workers' strata, professional, social and political activities of technical intelligentsia are presented. State policy on regulation of high schools students social structure, communist party methods concerning old generation specialists, changes of party political course, have been analysed.

Ключов! слова: ¡нженерно-техн!чна 1нтепгенц*я, "слеце!дство" "пролетаризац1я", тоталггарний режим.