автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: История борьы за независимость в Узбекистане 1900-1940 гг. (На примере деятельности журналистов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "История борьы за независимость в Узбекистане 1900-1940 гг. (На примере деятельности журналистов)"

УЗБЕКИСТОН РЕСПУБЛИКАСИ ФАНЛАР АКАДЕЛ\ИЯСИ ТАРИХ ИНСТИТУТИ

кулезма ^уі^уцида хизмат доирасида фойдаланиш учун

^АЙДАРАЛИ УЗО^Ц

- 0 ОКТ 1998

МШОДДА МУСТДРЛЛЙК УЧУН КУРАШ ТАРИХН

1900—1940 йиллар

(Журналнстлар фаолиятн мисолида) 07.00.02 — Ватан тарихи

Тарих фанлари доктори илмий даражасшш олиш учун езклган диссертацнянинг

АВТОРЕФЕРАТИ

ТОШКЕНТ—1996.

Диссертация Тошкент давлат Кнмё технологияси инсти-тутининг Ижтимоий-сиёсий фанлар ^амда Узбекистон хал^-лари тарихи ва маданияти кафедраларнинг муштараклигида бажарилди. '

Расмий оппонентлар: \ 3. Зиёев — тарих фанларн док-

торн, Узбекистонда хизмат курсат-ган фан арбобн, профессор.

Р. Т. Шамсиддипов — тарих фан-лари докторн, Узбекистонда хизмат курсатган изданиях ходими, профессор.

С- С. Соднков — тарих ф аилари доктЬрп, профессор.

Етакчц илмнй муассаса: Абдулла 1\одирнй номидаги

Тошкент давлат Мадапият ннстнтути.

^иыоя 1996 йил ......... ойинииг ........ купи, соат

../.А.-?........да Узбекистон Республикасн Фанлар академипси

Тарих инстнтути з^узуридаги 07.00.02 — Ватан тарихи мута-хассислиги буйича тарих фанлари докторн илмий даражасн-ни берувчи Д. 015.09.01 — Ихтисослашгаи илмий Кеигашп-нинг ёпик -мажлнснда утказнлади.

Манзилгох: 700170 Тошкент ш., И. Мумицов кучаси, 9.

Автореферат 1996 йил ..М.^.)..}-.-!;............ ойшшг [л...... купи

таркатнлди.

Ихтисослашгаи Кенгаш илмий катибн, ,

тарих фанлари докторн Т ТОШБОЕВЛ

К№ИШ

МУАММОМИНГ ДОЛЗАРДЛИГИ. Асрлзр орзуси б?лпш мустакиллик кУлга кнрнтиддн. Бу парса Турщгсток калкг.грши, жуьлвдан узбек халкшш бнр со\адаги эркшшчги, озода.кп! сиигари хгщ х^жал!шшш1г барча жаб\алгр!ща исшк,бсл йудларшш очяб берди;. шуиингдек, иклгсоднётнмизин, ай кикса, мкллий мшаннятммш ва кздршшгарнмизнп узок даврлардан бу'сн депсшшб' келган кнёфасг.ш! парчалаб ташлади; хужжатасроаларда халадшивдаа яшмриб кгдпипш истнцлолчи журналиста ёзуа'1нлэр1шнзнш1г ру*кй олами билаи атрофлнча ташшшш имксшпятшш яратдн. Тариаи эзилиб келган Тур кистои хал^лари орасвдгн етишкб чихдаи фнкргн юксак журналЕСтдар ва улар хшызт цклган мазбуот, боскшгшларга (шсбатаи курашлзршп. давом этгнрнб келди. Улар муста кзшлнк учуй кураида халкииизшшг мпшП рлыпти англаилнш ошприш, улэрга спсснН онг улашшшш жадалгаытнриш, шу Силах бовдшчнларга кзрши курашмн кучайтнра .бошлггаи эд!иар.

Бу парса ок нклеркя даврвдз анча ав:к олган из кизил кмпершиишг 30 - Йнллари дзсоивда бнр цадар суспйгаилпп! нашр афксрларн па хур-иалистларн фаолиялда акс этнб Сорди. Бу мухпм масалзни £рганиш сатан тзршн фанида му^имдир.

Шушшг учун хам, журлалнстлар ва улар ишлаган матбуот афкорларииинг мустакиллик учуи кураиш тарнхкии Урганиш долзарб иуаммо б?либ кеддн. Т^акнвдтан хам илмнГС'рисола вз ш^олаЛарда бу мдош масаяа етгрли даражада урганшшппш, матСуот ва журнаянстлар фаолиятларшшнг жам>шт тараад«5т]|дап( урн», мухим едамиятм шу кунгача т?ла тздкщ этилшгзи. Мустакиллик учун курзшган ва от!Ш)б кетган журналнстларшшг Хзсш фаолиятлари ткклзииб, улар дунёкарашларвдаги кспвдол тушунчаси кенг тахлил ЗТ1ШИШИ мзцсзднмнз эдн. Бу ыак,сад хужжатасров материалларн негшида биринчи бор очиб берилди.

Бундан ташкарн мавзушшг додзарблнгндаги муаммолардан бнри-истшуюл учуи курашиб, оцибатда цзтагоилнкка учрзган журналнстларшшг гоявий кураш максадларшшпг доркдфупуии булган жддндчшшк харакатп оа унпнг ташкнлотларк фаолнятн тузум глламнсларига туганоц экднлигн эдн. Туэум жадндчмликип комфнрканинг Туркистопдагн ягона гочвки душмани деб тушуигаи эди. Шу сабаблн хам жадидчшшк билан боглиц булган барча гуру^аарии - "Миллим нпихол", "Ботир гапчилар" синглрл озидлик учун

курашувчл ташхилотлар ва уларшшг аъзоларшш аевсіп кдтагон кндаїшар. Уларшшг мухгоркЕты! casyiaó кокшідапі фаолийтларгі Сугі:б ташлаїїди.

Хаида фикр улашувчи, уяартшг їжтшюиГі онгшіинг Jciiirura заївшії берузчи махбуоу сз уішнг їїїіідо С^лншіі тарнхіши еритзіш х,ам гам $рга:іі.таік иуаммчпардаи даобланади. Am шу аспода Туркисгсіїда дагтлгб дарж эткяган мііллк/і газета Ба журішшр, нашр афкорларіншіс пгйдо буднпш шгрі-ігійроігглгри на фаолііятлари, цолзверса уларда кшлаган мавший хсуркалистларіішіг іуггаїі ?рш<лар:і са буларкзшг мустакнллпк учун курашдглі ва жамігяг тарнхвдл г/іган урмкларшш сшб бернш *ам мутрш эди; uy куигача чукур ішмпіі олііб боршімаган зон. Бунімг сабабн,

инщілоСгача ва уцдан фиш Сзізіз нашрлзр уз ру^іуітага к$ра ІЩроларга карши зурзкатда Cjtorait нашрлгр эди. Буларіиі тішга сліпи ва тздк»К зтииі умуман мумкин эмас здії. Еу >;оііда ю мустащюллкка эришган куімграчттча давом этиб ксдоіі. Шу сзбабдан тадцнкот таркнбида мастлгішнг ака шу томоши ш лам тгкширіші долззрб б<?лііб турарди.

Аиз шу мрдім муаммолз?ші текшірнш сркали іуркіїстоїшік журиаліклларпшіг мустаїділлшс учун курашлзрп тарихи о'іиС Ссрнладн. Бунда журлаг.пстларшшг аксіілііикішоС»іі rypyvapra аъзо $ларок слиб борти озодлнк курашлари уларішнг асарлари, мацолалари, "yw.nx"mp лукмлари натериаллгрп асосмда тсишіїріша лем долзарб иасала сііфатіїда кУрндди. Бу масалалар хам хаян шу- куііга'із fpramuuiaraii эди.

Балалайки, "Мшший ішщод," "Бошр гап'ііиіар","Чнгатой гуруигш", "Темур", Tan" ciiunpa акшлшидмзбиіі гуруллэр вашшлэри мадашіятнммз ва тэршшмизшшг знг.сіук знсянларіз оди. Уларшшг іфічилиш журналіїстлар эдилар. Улар «иілшиГі мадамштімш, адзбиетіїмнз, тіілнмизниііг софлнпі учуіі кураш wutö боргаи кашіїллр здіїлар.

Улзрга ішсСатаїї иа.шсошііі муиосабаглар талліші иетиклол к?згусн біілзіі іекшірилмагандигн учуй лам, Су муаммоші текшірпиши обънспшизга ккрнтдик.

Хуллис, мустаціїлликка зріїшгаїиінгнмизішнг олтіш кознпі булган муаммолзрідан бирн-тарнхшшзда "дог" булпб, .цал» текшнрнш »иазусн булмаган цатагоіілнкларші журиалистлзр ппсматіїдаги сирларн очішмагаи ва текшириш объект булмагаїї эди. Бу очіїлмапш кі'рнк булиб тур гап муаммо-катагоіілнкка учрапш вс. -ііукотиб юборіїлгг.п Узбскнстон журіїалпстларшішіг ок ва ^лзііл импзріт іістнбдодларнга царши олиб боргаи озод, мустакіш ва эркии яиіашнн орзу ціілгин курашлари тарихшш ижііімоиіі ?^аётнкнг хозирш давр познціїясішан туриб Смршпії бор тадцш; кіілшімокаа. Масалакинг долзарблиги хан ana шуіша.

з

Зеро, бу масаїшін атрофлнча Урганиш ва халцимизга тортик зтииі, академик Ислом Карішошшнг хакли кУрсатгаиидек, "...утмниі аждодларимизнішг маданий ва маьнавіїй боіілнпіїш чукур ва чар томоіілама Ургаиішшмнз даркор... Буюк аздодларнмиз булмиш мутафаккирлар, олимлар, гУзаллик нжодкорлармнинг биз учуіі янги булган іюмларн ва асарларшін мііллий маьііавнятнмнз хазииасига каіітариш мукдддас вззифамнз" снфатіїда майдонга чиккан буланії.

эрншиш халкимизнинг пстицбол йулларнші чіинб берди. Шу туфайли фан олянга текширішишн лозим СУлган гурли-тумаи мавзуларші,. муаммоларни текширншни, илмиП ва амалиП хулосалар чи цариш ваэнфасини куіідаланг КУЙДИ.

"Ога-боболарішпз,- деїшіі академик И. Каримов уз асарида,- асрлар мобайшща орзу этган истнцлол Лулига чнкиб олднк. Энди пулнмиз очнк. Келажагимнз албатта, ёруг булажак".** Келажатмиэштг ёруг булишн фан олдига янги вазифаларии к$>ядн; шу асосдз, 5^мишнн тадцик эт.чш муаммоларшш текшнришишізішнг янгича услубдаршш ярагишимизга й?л очиладн.

Шу сабабдан \ам, бнз текшириш олиб бораётган мазкур маму ва уші іілмнй ва амалиіі жицатдан Урганнш халкнмиз орзикиб кугиб турган масалалардандир. Ажнр, мустакиллик учуй кураш ва унаиг ташкилотчиларшш катогон килингашшги хзцидаги асарларіш ким *ам Укимайдн.

Аііа шу максаалар.чи бнршічн планга ttffflraii холла масалани турлн манбалар, *ужжатлар па адабиётлар хулосалари асосида Ургаиамиз.

Ушбу ишнинг таакмк этилиши мобайшша мазкур мавзуга тегишли булгаи баъзи адабиётлар ру^ііяти тафіїїли кам рша давр матбуотн ва журналнстлари фаолнятидаражаснни белгіїлашга ммкон яратадн.

Оц империя даврн матбуотн па унинг фаслияти тугрисада ran кетгашш Узбек милли II матбуотшішіг xjbra куршігап вакили, ґшрпк журналист Знс Саіідншіг Jiiua 1927 йішда босклмб чмккан "Узбек вактли матбуотн тарихига материаллар" кнтобнни эсламасдан утолмаймиз.

Муаллиф уша давр матбуотн ва журналистларн фаолиятларини та>уіил этар экак, бу дакда ахборот беради, аіірим \оллардагшіа уларнииг максади

* Н.Каримов, Узбекистан иктнсодші ислоцатлзрии чуцурлаширкш йулида. "Узбекисюи", Тошкент, 1995. 249-бст.

" И.Каримои, (Іулішпі-мусгакил д.ікіаічи.їик їй тираккнёг Пули, "і^бекисіон," Тошкент, 1994, 31-34-Gcmap.

цомда вазифглари хусуснда тУхталади. Муаллнф ушбу рисоласіїда табииіі рап.члда яшаьтган тузуші-ШУро даврн матбуотшш мацташ оркдли инкзшобгача давом зтиб келган жадид матбуоти ва унинг журнлліїстлари устидан "ахлат* агдараші. У езздц: "Ойшіа", "Ал-исло*" журпаллзрн *амда "Таранний", "Хурішід", "Тужжор", "Осис" симггари газет плар жадіїдларішнг асосий байропіга айлашіб колгоіГ*

Су аіітшіган ахборот рухіїдапі гаплар мазкур ііашри афкорлар до ш їда шодлаїшб змас, балки "жадидчиліік"іиі емонлаш, бадіюм кчлиш учун беріїлган іізо* зди...

Бугіша змас, Зие Санд табнміі цолда яшаетган тузумншшг фукароси ва журналісти сііфатіша Шуро матбуотішішг гоявміі ф'рматшш кутари5 ва жадіїдчшшкші ташпиц ва таргиб зтуачи матбуотни ва уларшшг гояларшш коралади. Лммо мішіиіі едармятлар, мустакнл яшаш, озод замон хацида цаіііурган хурлалнстлар тугрнсіїда огнз очмади. Бу нарса хам міілліііі мустакіїллмгіімнз ііу.чидапі мішіиіі сотцішліікіш курсатадиган куршшш здн.

У сзган зди: "Икхшми давр матбуотн( ішкшіобдан сунмл давр назарда тутішмокда- Х,.У.), яьин буржуазна мафкурасшш, миллатчіїліік фикршиі таркдпіб келган матбуотіш ^іуіб, Уша фцкрлар Сіианпіиа сугорилгак газета укувчплар гуруціі, бпзшшг яііги маїОуотпмиздан албатта хеч бнр жон озипі, рухлії лаззат ололмади. Чункм, едізіш матбуотнмнз уларішнг мияларнга жоіілашгон бурунгн фнкрларга хужум билап миШіоііга чнкди, бу нарса уларішнг асабніїликларшіїшіна кучоіітпрор зди. Шу сабаблн олдші газеталар у куб: "матбуот дусіларн "булуб келган іурух,

(жадіїдлар демокчн - Х..У.) кизил мпбуотнмнздлі юзинії четга угирди."

Ву фикрл.'ірііи чукуррок ї;іх.'іііл зтадшаїї булеак, "миллатчіїлнк фіікршш* ерлп хллклар матбуоти змас, аксапча кизил боскшічіїллр маїбуотм ва журналнетлари таркатгам здилар.

Бир суз біілан аі'пгаида, Змс Санд ушбу моноірафиясида инкилобгача ■киї зтилган нашр афкорлари па уларішнг журнал нстларн фаолшітіша мустакшілнк учу« кураш саліхларшш "аксіїлтіцішоСчішік" ва "мішіагчнлик" сншарії комфпрка маифаатларіїга каратшігаи юялар оркали баси зтглн зди.

Хуллас, Су каїта езувчн ва журналіїсг фаолшпида шіа шуіідаіі Ціурпга хаиріїхо.хлпк, мактоішар баралла аіітилг.ін Оулса хам, уіш бу муштушур тузум оінб т;ішлалн...

Узбскнетшіла мустацпллик учуи кураїн олиб боргаїї матбуот ва ушшг журналіїстлари фашіиятларша С;що берішіла, аиа шуіідаіі тскшнріїшги ва

* З.Саіш УгСек оацтлії маїбуптл тарихшчі млгсріїалл.ір. Т.-С., 1'Л?. б^-бет— Ь^і

туфм, мустакнллик, эркшмнк ва демократия тушунчаларнга садоцат била» ёндоишш асиосида *укм чнкармошмиз лозим эли.

Узбекпстопда мусгаедишнк Гі^лііля курашган журиалистлар фаолиятлари ва улариннг *аётлари, шахсшгглари іітрисвда XX асриішг бошлари па 40-іііілларгача б^лган давр ичида тзрпх илміїда бпронта ^ам іілмпіі иш цішшмади. Мазкур ншда пйтнлпш фіікрлар факат матбуот ва уіііікг бнографняси хусусндапі ихчам талкшшар х,глос.

Ліокліі журиалистлар Ашурали Зоднрий, Іііокіїр СулаГшоилар томошідан у піц 20-ііішллрда бігшб колдирнлгаи" маїбуот тарішіга багишланпш мацоллларда jçaM іістнцлол учун курашганлар накида ran ііук. Бу мацолалзр матбуотнннг олтн ва ун Ііііллипіга Сашішіаііган ахборотларднр.

20-йіілларда матбуотга башшланган ва журналистика муаммоларига каратшіган баъзн мопографик текшнришлзрда мустакнллик учун кураш тугрнскла, матбуот »¡амда истіодолчіі журиалистлар хусусндз этс, балки Кіізил мафкура талаб этган коїш буіінча, журиалистлар учун калам тебратишшінг і"іул-ііуршуіари, дастлабки алнфбоси па "хабар, макола, шеър ва ^іікоя сзши іі^лларіГші курсагувчн методик масла>(атлар бериш Силам чеклаїмілпні.

Чуноичи, катагонга учрагап атоцли журналист ва таржішон Напм Савд Узпшшг "Мухбнрлар ГіулдошіГ кнтобида "Em езіувчи ва журиалистлар газета ва журналлар учун кандаіі усуллар па методлар бнлан матерналлар таііерлашларн ксраклипиш" курсаіса,"" ташікіїїі журналист ва драматург Анкобоіі эса узішшіг бнршічи кіпоби—Хабар, мацола, шеър ва \іікоя ёзиш й^ллари'да ана шу ижодішнг іурт тури буі'шча фикр билднрнб, буларнн ёзиш услубнятшш матбуот матсрналларн оркали ку'рсатишдан бошка тішонга утмаііди.

У мазкур китобіпшнг "Ёзувчидан" деб аталувчи суз бошнсида,"" уз максадшш куііндлгича ифодалаган эдн: "Узбекіїстон даалат нашриети томошідом мухбпр віі еш сзувчнлор учун к>'ллонмо булорлик бнр китобча езшшіп мапга топіїшрнлгон зли"— y^XXi'^'h/^" Il^JÎ-v'j5

•«(J+-Ï

' АЗоцирий. Олти Шіллик yjOcK :ід.ібнепі(босм:> суаміга бир цорзш. "Фаргома" , 1924, її

июн». Ш.Сулаіімон. Ун іііілліік магбуог тарики. "Ерюзи"І929, IS.

"lb,.м Ca.ta- v^ Ґ' .,^-1- S Г, 19g? ^ , r . . , ^ J

АнкаСоПз^ . - <Г

*** HatlM Crnu. У111.1 acap, 7-ûei. 'J „ .¿„ji/t-v

"*" Ajik,;i6oii Уша ;к.ір, -(-бгг. * •• )

* с

Мавзуга сал якннлашнб, 20-іінллар матбуоти тарихн *ак"Да бнтилган Mat,ода ва баъзн рисолаларда мустаміллнк учун курашган журиалнсглар фаолияглари комфирка "коїшаси" na гояси кобнгпга мажбуран тнкмб ургашшан. Бунда журпалнстлар acocan цанси мапзуларда па кшшрішнг манфаагларії учун ёзнши Da курашиши белгнлаб бсриліап эди."

Чунончи, ІІ.Гашіеф jbiuimir "Матбуотшшг а^амиятп ва умшії' зазнфалари" ва "Узбекистан матбуотшіїїнг галдапі пазифалари" iios.ли брошюраларида юкоридагпча комфнрка бслпілаб бсрган чіізіік иа »оя асосида журналнстларга акді ургатади. У ёзадн: "Кизил матбуотимиз к,аііси жамнятда яиіаеіцоїіліігшіи Tjfrpn курсуй на шу ¡і$лда к,ора гуру\ларга, мнллатчіїларіа S'l' очсун. Унинг хизматчішарн куммуїшспіх куршшшпа наф келіирсун" " li UpJ.Lt O^^^Jf^^ Л у»

tUypo juwpnra kcjiiiG Узбекистан мшбуош тарн.чшіи па ушшг іожшіі ¡'фіалишніш S'piaiiiiui апча жоіілаид». Ammo Су т$грішагн мзлиішшлар дсирли маібуоті>шіг коммунист* "жангаворлигн" иа ушшг коммунизм иши учун куроллиги нозиц ііискдан турнб битшіган маколалардаїцииа нборат эди. Агар аіітиш жоуз булса, Узбскнсіонда матбуот тарнхига дочр моної рафіїк іскширкшші бирііпчі! булиб тарих фашіари доктори, проф. Тугом Эрназарои олпб борди.

Куршіадики, уша 20- ва 30-Гпшіар журналмстіжаси тарихида мнллпіі уйгошіш Da жадішшішшг маїбуитдаги куришшш суча бошлаган булсапа, нстиклол ііУлида кураш зіімдаїг царакагда Оудпшлшигл карамаіі, мазкур ишларда 5?ша дапр учун мучим бу'ліан гояииіі ііумалиш-комфирка белшлаО Сергам коїіда - Суюргма асосида буя гам. Масалаїшиг ана шупдаіі гомонларшіи £ргаииш \ам жуда мукнмдпр.

Олимшшг бу тадкнцогп са.\ифаііарида шікнлобдан олдішги иа Шуро лаври маїОуотніїїіііг кечмишларн комфнрка ііуктаїї-иазаріїдан уріапиладн. У Узбекистон матбуотн тарихи ^акчда іашіріанда, истіїмол тушунчаси билаи эмас, Салки инкнлобдан олдпппі маїбуот афкорларн-Gyxopoit шариф".

' Н.Гаииеф. Матбуоінішг ацампяти ііаушшг ішифалари. Т., І9Д9- Я на Уша муаллмф. Уэбекнстон матбуогішшіг галл ли ішінІіаларн.Т,І929. С.иолодіш. MaiGyor ингн пашфалар олдняа. Т., 1930. A. II нею». Газетчиліік ишитшг асосшірн. Т., 1931. П.Винокуров. Магбуотдапі лушмаиишиишіг Caía» Gup меіодлари хакіїда. Т., 1938. "Хабарші канддіі ёзишкерак". Т., 1940. U-Максси. Иигш-ле^коіі мухСирларп на іііікилобіїіі кокунчіїліікші муста^камлаш учун кураш. Іошхсіп-Соку, 1930.

" Н.Ганиеф. МатСуотшшг ацамиити. Т„ 1929, 17-Сет__jl«st<í jJj-íJI'Í^J;

п-ítT. ч&ї, ».^^иХ^иЧ^у vj

"Турои", "Самарканд", "Садон Туркнстои", "Садок Фзргона", "Ойина" сішгари жадвд газета ва асуриалларп фаолштшш умуман Ш?ро даврн матбуотига щіісаи талі;ші зтнб, уларгз салбніі муіюсабагдя балади, фацат мазкур нашрларшшг паіідо бушши ва таркалііши *а»;нда сам налунотлар беріишб, асосіи'і шзіїфа сифапиз "Искра", "Правда", "Известия". сішгзрк газеталар таріші, уларшінг СССРда социализм куришдагн роли лакдша, бу газеталаршшг шииюй республнкалзрда чш^адигаи газетзларга утказган "іикобш'і" тзъснри вз гоявиГ» ра^барлііпііш та^інл зтадн."

Пу табшіГі >,ол эдн. Чуїші бО-ішллзр Шуро хаетнда, комфирда ра^барлигидагн мафкура • г,а гаяний "кутаршікплик" оішзріїда *озирпі нустацісллик бергаїї суз зркиїшіщ, демократок пршіцнплар асосіїда фнкр бішдіірііш онгншізу шууріїшгсдап бутунлзіі чикнб кетган, "нстицгсол* ва "мустакиллшс" деган сузлар мутлако іалаффузішиздпн іуишб цолган скії историзм ва арханзмлзрга аі'їланиб кетган эди.

Шу Соне хам, профессор кптобшшнг "Кириш" кпсшіда уз максадшш шушаіі курсатпш эли: "Ушбу китебла Узбскпстои ССРда социализм курилишн пшіїда маз(алліііі партия ва Шуро иатбуотиишіг роли ва а^амішпі ёритилздп.

УзСєкііиоіі матбуоти узшшнг таравдісти давомнда опір ва мураккаб, шу біілан бирга шоіиіи ¡іуліпі босіїб утди. Ушшг таріші Туркистон ва Узбеки стоп коммуїшстик партшісл тарихн билзн узош'і боглнк, шушшгдек улкада марксіїзм-леиішнзм гояларшш кенг тлркатнш тарихн біілаи *ам боглашіб кетган*."

Гяпшшг кнс(;асн, ушбу тадкіік°г узшіїшг дулё^арзиш ва максад Vім вазифаснга кура Шуро даврц маїбуотшіинг "Уабекистоііда гуллаб яшнацш"іш курсатнщдзн нборат эди. У плі пшлаган журналнетлар оте, балки иатбуотшшг ссщ иалнзм куршига хіізмаг кшігаїишпі тскишршіган эди.

Бнр суз билац айтгандз, баз текшираётгзн мавзу юзасцдан, аішкролі >ига якші булган мавзуга багншланган иатбуот тарихн *аквда бнтіїлгаїї пулма-йулакаіі мацолаларда фацат нашр афкорларц >;аі;вдз, уішііг паіідо булішш тугрнендз умумий фнкрлар біідлиршігаи, нустаціїллик учун курашган журналистлар ва уларшшг фаолнятларн рачила бнр суз *ам антнлмагаи.""

"Г.Эрн.парсч). Рассвст народной печати и Узбекистане. Т., И-33 бетлар.

н Т.Эрна-japoB. Уикі асар, 6-6ет,

*** Зиї Сайд. Кили ешлзр маїбуити »а ушшг таріші. "Турілсіон," ІУЛ, 21 ііюіі. К.Сороюін. MaifiyoT ва киїїіл ёщлар. "К,шііл баііроц," 1922, 5маіі У.Эшипхужаеи. Í'jCck маїбуопшшіг ашеїн'і ііули. "Туркис юн," 1 ЧИ, 5маіІ

Журналист К,оснм Сороки» узшшнг "Матбуот ва кизил ёшлар" мацоласида 22чиілгача фаолішт курсатгаи аіірим газета па журпалларшшт иш услубнятн ва еритган мзвзулзрн хусусіцш гашіриб, зсосиіі максади-кизші ёшларшшг, яыш комсомолларшшг купрок иш'ш-дедан мухбирлари цаторига тсршишішг долбзарлнгц *змда матбуотнинг угміїш нллатларга кзршн кураш томои буршл лозпмлишші іагкіїдлаГіди. У ёзади: "Ншділобшшг Сеш ііішліші якуіілоїшш арафзсіш *озиргн ёшлар Шуро *аётнмизга яхіші аралашсуіиар. Улар орзешщан жапгавор матбуогшлзр чиксуішар. Улар эсюшик соргрітларнга, дшшй акіїдаларга ва уларшшг исшволаріїга кориш юрши і;шіііш Снлак бирга фмркампз олиб борастцоп туїріі снёсатига іфіак берсунлар."

буїщай фмкрлар, аііішцса целом дшшга булган Суидаіі юзлкн карашлар, Уша давр сііссатіїшшг у і; юмнрії эди. Дішга ішсбатап буїідаіі сиссат бмриігін гадда Лснішшшг юяішіі снёсши ва таилішотншніг ук томнрлзріїдап эди. Шу Соне *ам журііалнстлар м аз кур фіікрларіш до*т"і гсясвдаи чита олмагаїї *олда талкші этган эди.

Мустааділлигиміїзншіг демократи нрккцнплари ва ііжтнмоиіі адолат Президентимиз ИА.Карнмовшшг тугри па *алол курсатгашідек, мукаддас Пслом дшшмнзпшіг соглом карашлари >;амда уішііг табаррук пешволарнга буліаіі ішсоіініі муїшсабаїии, цлдр-мімматші аслпга цаіітардії, дшіга булган ^урмат давлат а.\амнятііп*. ага булган х,олда орта бошлади.

Бу тугрида Президент езгап эди: "Ота-боОоларнмнз эынцод к"либ келган Пслом дішшшиг ішеок па упшіг оиласи ^аётидагн, адаб-ахлок ва хаіір-сахоиат ишшаги едімиятіїїш юцорн кутарнш давлаїимизншіг дуневиіі ііулдан рішожлашшш цамда ішждоп зркіїнлііги бшіан уіігуи тарзда кушилиб кетмокаа*.*

. Тадкіїцотимнз объект» Султан ушл 20-ва 30-і'ніллар Шуро даврн сиёсати "утмииіга каіітиш", 'ру^оішіі", "дішчн" кабн тамгалар халкнмизнішг егук знедішарп-*;оріілар, муллалар, мударрнслар, *адис іілмшпшг зукколаршш гучаои цшіган эдилар. Булар снрасіша журналистлар Мажіш К,однріііі, Маннон Рамзн, Лшуралн Зо^нрші, Шокиржон Ра.\нмиіі, Салимхон Тііллахон сшігари юзлаб іістиклол'ііиіар ана шуидаґі тамгалар билам ііукотилган эди.

Бу адолатсизлнк ва цотішшклар авжгд чнкиб, Шуро тузумида охир. оцибат посішга стдіі па ішкирозга юз тутдіцАна шу У'ршіда И.Каримов +нішг бир іібратли фикрішн зслашші истардим: "Жамнят мадашіятснз, маънавшЧ-

* И.Клрююв. УзСекїстоііда чкгисодіїіі исло^отдарни чі^курлаитіріші й}-піца. "Узбевістон" , Т., 1995, 151-бет.

ахлоций цадриятларспз яшаіі шшаіідн. Уларни шісаіід кнлыапш жаышгс шірорард-офібатда тааамулга юз тутади"*. Xа. юэ іутди.

Бупша эызс, кейингм тіітларда тдшодот швэуыго ручшпига якші булган, яыш нстпклол'Ш журіїалнстларішнг таржіїмзії холлари, кнлгзіі нішари, шахспятларига бапішланган кагор мацоладар боснлиб чикай- Бу макрлалар ушбу тадк>>К<ЗДВ» талцті этилаётган віїрим . цстшуюлчи хурналисшр шахсііятлара хусусвда б$либ, буларда дзер ва *эёт тарза бнр кадар курсатшіпш булса-да, улзрда аішц. ва л?нда факрвзр ыустакдшшх тарозуеп бнлаїї іфрсатшшагаи скл КГБ хуяокзгасрош иатериалларн асосвда таїрш азшшмзггн.

Macaran: йіірпк ясурналист Зц?д Ескнбоеа *С$з Єошп'сіі билаїї 1993 ¡Інлда "Узбекистан* ишрнето ішдошдш босклкб чкккзн "Маябустшда фцаошззри* иомшапі ^ориалистларга Єзшшязиші югсобга юіркпшпзії aüpisa датогошшЕка учрагаи зхурюяистлар хаздідз адврнлапцпвк тьлуаотжвр берішпиі. Бнр с£з билан айтгаїїдз, ушбу кнтсб ішшй тадагікот эмзс, балки хоаирги аамои журюшістлзрмнинг (кисман, бир-вххп triaron буягзи журіїашісгларнп зітііборга олмашідз - биобнбд&графнх лугзта булиб кодпш.

Шуіідан булса ксрак, "Суз бошіГда паиїдланганвдек, "Снз узбек журналистика«! еа ызтбаачмлигыга асос солгал, республнкаынз маі€уотошшг рявожпга, каиолот ч?ккнсі<га чикишига сабабчи б$лган хамдз салмоклн з<исса каштан бзрхаёт спйшшр, аабардаст калам созрібларв ва истевдод эгалара бішан танишасиз".** sanos.

Агар бу фикрларнн тахлнл этадигаи булсзк, ушбу югсобдз "журналистика ва натбаачиликка асос солган... Сархзёт сиймолардаи" ацалли битгасн хам йУк- Факат буїиайлардан маркуй б^либ, отіїлііб кетган сиймалардан (асос солган эмас) З.Еслибоеп цаламигз мзнсуб булган "Истеъдодли мухаррир здіГ номли Усмоихон ЭшонхУжаео хаётнга.таникли журналист ва оліїм Тохнр Фидои томоншші езіілгая йирик журналист, катагонлшска учраган IQociih Сорокин хаётн фаалиятнга бапішланган "Й?л сунгнда жарлик" деб аталган публіїпніс очеркларпша бернлган. "**

Бнр суз билан айтнда, ушбу маколаларда нстнкдолга интнлган нкки бархаёт сиймо хаіуїдз лублиц исток маълумотлар бершшб, мустакилликка-

* И.Каримов.Йі?лішиз-иустакііл даолагшлнк ва тпр:ікк»їт Нули/Узбс кистон", 1994,22-23-Сетлар.

" "Матбуотчмиа фидоііллри".Тошкі'нт,І<Ш,4-бег "* "МаіЄуогн*ни фімоіілар»",Т, ІУ93,26~)-1-бегл.іі>

эришиш борасмдапі карашлар на курашлар накида цужжатасров далиллари йУедир. Ушбу биз текширастган маизуда эса бу масалалар Уз счимини топтан.

карор топиши тарих фами олдига тскширішіши долзарб булга>г катор муаммоларми *Уііди. Ижтнмоий фанлар, агар аіітиш жоиз булса, гюксаларни бошцатдан, янгидан тскширпшнк талаб килмокда. ШУро даарнда текширнш объектишшк кузгусидап ма*рум булгап тарихніі муаммолар, тарішішіг о к доглари" шулар жумласидандкр.

Мазкур тадкицотда XX аср боши - ЗО-йилларда Туркнстон журналистларшшнг мустациллнк учуи кураш таріїхн, пактом матбуог афкорларнішнг ру*иятн бнриіічи бор ургаїшлади.

Дисссртациянмиг асосий максадидан кслиб ччцк,ан холда цуйидагн пазифапар бслгіїлаїїган:

- халкка янгіїліікші, нлгор фнкрларші таркатувчи жадіщчішік ^аракатмшшг матбуотда па ¡ідо булнши па таркалнши, унинг тйшкилотчилари фаоліштлариіш фактик матсряадлар асосида срнтиш;

- бу хзракагмшіг максад ш ішнфоларгнін, садібатлариші журналистлар тавдирларн билан боглаб, юкоріща кайд этнлган мавзунішг Ургашшіш нуктан назарлдан тадлил этиш;

- Туркистонда бирипчн иа илк ташкил булпш "Туркистои онлоятиііинг газспі"шшг реакцію)! па бакш фойдалн томоиларшш таріїхий імаронтдан келиб чикмб, уііда боснлган материаллар асоспда \укм чикарпш;

- жадіцчішик *аракатнншіг пжтіціоніі оиміиш ма^сули сифатндаги асосніі фазилатларидан кслиб чикиб, унинг уіігоииш, кУ'зголнш, к^гарилииі ва суїшш даврларнга булиб, тасннф этиш аспосіша му^им тирішіїї ва илмпії хулосалар чикарпш;

- бу харакатпшіг феиралі. иикплобп, иьни муиаккат хукумаї Урнатил гаї шаги усиш-к$таріілиш иаИтпяаги фаоліштнда журмалистларнииг туггап Урішларини атрофлича кУрсатиб берши;

- Уктабр ішцилобшіиііг зарби иа 29-ііилгача булган лавр нчида маїбуоі жадилчмлик ^аракатіїпмііг супа борнши.ііа Суша еабабчи буліяіі снссн/і їм ¡цукукий омнлларшиїг найдо булиш исослари Туркисіоп журіїачисіларшпіііг исїимол учун кураши іарихшшнг уїмишша цнссан уріаїшб, істіилн илмпії хулосалар чикарнш;

- матбуот жадпдіізмшишг уша дапр учун уіа \апфлн жиплітіштг ижтимоиіі асослариші аішмаб бершп уамда журналистларга писбаїші цатагоіілнкіиінг бошлаииши, буїшш рудішій, мазмуми па услубижтш фактик материаллар нспинда ерягиш; ^

- халкнмін бошида гир аШшігап котиллиющр аіШдорлари, сиесш'1 бошкармалар фаоліїнгн хамда миллатчи на киллакесзр бакзи тергоіічішарішш ношісоний фаоліштларшш ?;ужжатасроп магериаллари асосіша далиллаш,

ІІжінмонГі-сііссин хзракатларшшг реаллашупидз Туркмстои журиалистларшіикг Урий ва ролнші таушл зшшда! кушідапі муаммоларнн ургашші асосиГі вазіїфа цшшб олшіди:

Л. Пжтимоий-сиЕсии \ар:ииігдар марказнда коллекгшшштнршії даоршшнг мудкшшшклзрії па бу хЧ'якашн срітшша УзСіскисіом журналнстларішшіг фаолиятларішн ^несші на кчссиіі-тарихиіі асосларда илшій та^лііл этиш ватспшілн хулосалар чпкдріші;

Б. Мустакиллик па 'истніуюл туиіуіічаларішшіг шшірин іілднз отшшідл пашрлар на журпалистларншіг роли ва урішші матбуог матсрпалларії намда журшшістларішнг ¿згпн мзколалари тш.ісолнда баён этлб бсріші;

В. Шуроларга карши турли хил іуру\л:і|і: "Милями нгпіхол"- "Мштші пстиклол", "Чіігатоіі гурунш", "К.изпд калам". "Кур каламуш", "Тс мур гуру\н", "Потир гапчнлар" акс»лішк,илобш'1 угашмнларішнг г.шікпл зпшшіїишиг нжтнмоші асослари па улзржшг аьзолари фаолштши і'ргаїшш ііегнзіїдц исіицлол учуй курашгаилар хаіірли ишларіши цужжпіасроіі матсриаллари асоснда хулосалаш.

Бунда о туи вз катогошшкшшг боіш;а шаклларида жазо беріїлган улуг журналистлар: Му мл и Усмои, Лбдуллл Ра.^матзода, Боту, Льзам Аііюб, Санжар Снддик,, ЛСдумампд Мажпдиіі, Коміїлжои Ллимоп, Усмонхои Эшонхужаеп, Собпра Хо.чдор цнзн, Хосият Тшшахон к,изи кабнларшшг частії фаолшггларп.ва і!м;тіімоіін-сіі£сш"і рухіиштршіи ксиг тахдпл зтіші;

- журіїалистіїкаїшнг тоталитаризм исканжасига тушиб к,олішшшшг. сабабларн ва мо.цияпшн очиб беришшшг бнрншіп боскичи— 1929 Гшлнішг январидан бошланган сиеспіі бошкирма ходимларшшнг тергои оа камокка олішідск совук, гориш тулкшіларшшпг ого.%л:шт»рицт кунгнропі экашшгшш хамда ііккішчи Сос«л'{—1936 ііил о.хпри на 1937 ііллдан бошланган оммаошї киргіїіїликларишіг "мусоизка" кисфасіїга уігашшгшш фактик далшшар асосіша исботлаб Сі'ріппдан ііборат муаммолар еріїпіладп;

- катагснліікішнг муадшшшкларіїга каршн кугарішшіда матбуог на журиалистларнішг лоцайялигшш ерппіш;

ІІІуро хукуматшшнг аііл журиалнстларга Султан хаіївоішіі муносабапари тузум бсдодликлариишіг іояпші мазмупларидан бирп, комфиркашшг "Коммунизм кур»чш хотші-^нзлар таянч кучдир, улар озод

мамлакатшшг озод аслларвднр".* деган кизил гапларишшг ёлгон ва аддок"1нликда11 лборат сафсиа эканлигшш далнллзр била» исбэтлаш;

• мустакил, озод, зркпн яшаш— узСсш1сю»!лп кларшшг г.срий орзуси ва бу орзуки магбуотда эе«мда журналнстляр фзолняшда нфодаланкшшшнг ижпшонй гсосларшш 6:рищ;

- муста ¡учли кии кулга кирш шалаш ра^бар ва >укуматшшг о»зшот тадбирлари - ута оцилока прилган тадбнрлар, т^ладокларснз внцор бмаа ушлашан дашштин Сошцлрншдаги до.^нсна сиссатни курсатнш;

- мустациллшиш ыустз^.иглаш учу« кмшшшн лозии булган давлат ва умумхалцахамиятсгаэгабулгап оммлларии срнтишдак иборат.

Еушшг асоснда тарнхшЫик жн^агдзи тгыннрнш стади. Бунда тарихнн-нлмшЧ, услубий талцшиар хооиологнк жвдатдан даврлаштиршшО ургамплзди.

Мавзунннг назарш") яащптларн дшсссртацняда халщшнэшшг м>стац|ш:ик мафкураачшиг царср тоиишн псгщида текширнладн. Бунда халк!!М(131'инг асрлар ома лшаб кед га« анъанадарн, урф-одатлари, -шли оа ру*и псшзша »прилган милл;ш муспациллнк мифкурасн умумшгсошш кчарнятлар бшкш узшш Со гл.и (га ¡1 хрлда кслажакка зур ншс«( тунгусшш одамлар >;адби ва олгша «кагашп, уларш: сна - Еатаига муз;а55ат, инсонпарсарлнк ру*еда тарбилхацш халолтикни, элуликли, мардлнк ва сабр-изрдацшмншн, адолат т/Ло'слпп, билим ва маьрмфатга интилншни тарбшшаш учу« хизмат. килмош ¡З/лияз курашгаи иг-пнуголчилар кксматлпрн дзцнда назурий хулосаллр чпцарнладн. Ву парса -Ь-узндаи дашштимш фук,оралпртшпг буюк ма^сад йулкда бнр-Сирларн бнлан маьнашш мдпшшушгз кум л к Ссрэдл,

Агар аГптши жонз будса, ушбу тадк,»копшизпш1г яратшшшн, хопцишиичиг 70 ишшч сртк даар нчнда копссрвланиб келган ;;аёгнда руйч бсрган катагонлик муадишлнклзрнии бирннчи б^лцб очнб ташлаиган цнсматларн хаквдзг« тарич сабоцлари сифатвда маГшонга чик^ап. Шу ндоаи иазардап, аишш муккпнки, ушбу иш пата« тарихи ва журналистика тарилппи ядм»ш ва амаднн жн^атда» ургааишда дастуриламаллпк вазнфасшш укнщц. Чунки, тадкицотимиз асосида бирпша катаго'инкха учраб, ¡¡укотиб юборшиан ' «стнклолчн журналист *-ларшшг кнсматяарипша эшс, шуишп'дск улар ташкил 5тгаи ва у'здарн ишлагаи нашр афкорлар» таржимак х,оллзри »а ижтпмопн «[»зодиятлари мустацнллнк учуи

* В.И Лешш 30-том, 441-Сст .

курай) жараёилари G ила и бопіаб'їіазарші жщатдап атрофллча текширшігаи на илмиіі хулосалар чикярішпш.

Тарих барча фанларонасидир. У уз текішіриш пазпфасига кура *ар Сир фан учун тарих яратиб бсрадм. Uly маънода Сиз тскишраётгап журналистика со\асі! \ам шу тарих фаии багріщз мшишії к,алриягл;іріімизші тиклаш, озод »а грхпп.хаёт учун курашпшлар' тарішіїїи шшшіі мафкурамиз иепізшш ІРгдмади.

Туркіїстошіїшг J'lмшаккшз сарчаїїшаларшш піклаш ші кадрлаш, маьііавніі боіілнгиииз па ор-номусимиз буліаіі катаїошшкка учрапшлар кмсматларшіи тиклаш іугрисила, кадриятлариміїзіш эьзозллш борасида тинимснз іамхурлпк кшіаегпш И.Л.Каріїмошшіїг кушіаб рнсолажірнда баси этмлгаи фикрлар ііазаріїіі жіцатдаи т;ьчк,іік<>ні,-.'іппі методологи* лсос килиб олиііпш*

МЛСДЛЛ1 і Ш1Г__УШЛИ і І il!_МЛІ1ІІАЛЛГМ. Масаданн Ургаїшш

муаммол.іри менн анчадак бери кнііиаб кслган. Сабаби, бу масалапи уріаііиш даішаг на сиёсни царашлар сішсішасп Гиїлан Согліік, Пулши нині, іінріїк муаамони келтпрнб чнкарар оди.

Шу маъпола уіибу іадкнког узбек мшілнії журіїалнстіїкасії злрихшіа бпрішчи бор русбг.1 чик,аёпаи ішідпр. Муаллііф сибпі; 1СП>, \озпрпі І'збекисіои Да плат Миллиіі Хдпфсіпліік цумшаси здок/кагаеронн, дашіаг Хужжаїасроїш на тгрихшшг зирик іію\шшаріідлп олшігаи жужжат па даішлларин ушбу тадкпконпа ¡irona асос к»лпш.

Бу ганларншіг ил.чті на амалшї маьмоси сіілсиласида цуііидапі изо.\ на далішлар гуради.

Чуиончи: Gnpiuriimaii, Туркпстои журшиїнстлари, аішкрош Узбекисгол журналпетлари мустакилліік учуи курашшшг царакаїи жараёиида очик лужумга утиш билан янпі тузумга узшшіїг шфкураснпм у ёки бу іарзда кУрсатнб кі'ііди. Іїу киёфа, Р ішибатида уімши боск.ішчиларша муросаснз бі'лгаилар, кеїшппіснга >;;ш шундаіі муімснбагда булади, деіаи мамюлагм ру>;иит билам тула боглашан ми. ІЗуші сезгаїї журналист борки "куз іапиа" олшпан эди. Икглшчшиш, ;шн шу маїшік на маьио ііуїкілімішдап келиб чнкиб, тадкн^от олиб борнш лшнм ->;ііі. Illy ііуціан пазнрллм ушбу

ІІ.Каримоп. І'зСскисшоїі - келажлпі Суіик наші.п. Г, ІЧ')2, Ушч му;иіли<|і . Ііуюк макиїл ііулидіш опііі/маіілнк. T., 1W3. í'uu му.іллнф. Хшміміпшшг оташц:иіО '¡"іімнліі.Т , IWI. Уїла му.шдиф. [»)іоі; кглаудгими шині \укукніі кафолаїн. T., V))3, Уикі му.ідчцф. Узбскипон: миляиіі німшлол, а і >; і иссл, ciii-cai, млфкура. Т., 1У93 І'нм мулилиф ІІ.ич'чні тх'кірнмплпі oxiifiii.! гік;илілпк. Г., I'^'í.

твднлічопшиз мазмуїшда sa ушінг ціарллаш бобіїда our иу^нм ва ягона даліш сіїфатіща диссертант куйндапі хужясахпарлн асос ірілиб олган:

1. Таирщот мобайшіда диссертант КГБншіг 293 та шахс устцдан олиб борішган тергов магф/іалллршш $з і mura олган J0 хівдшік "27703-шп", 17 ааидлнк "П 22945-нш", "109б17-ши"лар, "П 33391-кш", 20 жидшшк хамди 9 хилдаан нборат "П 2294б-иш*лар кабн 51 *нш"ии і'ргоїшб, faiiíinnr тепішлп хулосалзршш чикаргаи.

Масалаи, ^ар.бир жіиїди 1231 са^пфадац то 1817 са*і[фагача булган 20 жцддлнк î'uia "П 33391-иш"да 9SI истикдогш устіїдаи олнб Сорнлган торгов матерааллари орасида Мунаввар корн Абдурашидхо» і'тлії, Салішхоп Тиллахон угли, Асадулла лужа, Савдахмад Пазкров, Фмтрат, Чулпон, Ашуралн Зо*нрші, Myxtop Му^амадиев, Эрют Нссир, Ëkj'G Омон, Умархужа фашист, Абдулла Солиев, Курбон Бїрсгон, Лутфуяла Оліімніі, Аъзам Аііюб сшігарк іінрик ^уриалистдардші 217 тасшшиг кмсматн $та аянчли тарзда caxft ЭТНЛШ1, '

Худдн шуіішигдск, собі»; КГБ хужжатасровшшнг уша 20 жішдлик "ііш'шціг lS-жнлдііааги 297-255-са;\ііф."иа?ида журналист. Ёкуб Омоншшг тавдири, 17 - гкііддлшашиг 17-жнлди 230-247, 2S0-301 ва 501-606-са^ифаларіїда журналист ва педогоглар Нуріїддші Эрматов, Абдулла Холматов сішгари истівдолчіїлар уствдзи олиб борилгаи беасв теріои жарасіиіарн иухряаиган. Бу napea тздкнкотчи томошідап нлмиіі ва амалиіі хулосалаїїдн.

Ушбу махфиіі "иш" лар хіілдлари орасіща 5S9 та зпели устіщан якун топтан 10 жиддліік "нш" катлзріїда мустаціїллик учун курашгап олтіш бошлії кшшшр бармоіуіарії tun тушіїріїлгаїї сурок карорлари, уГишрма гупо.\лик ва мажбурші оллиган шогрідликлар о.тгміїш ііішліік таріїхіишг конли са^ііфаларіїдан дара к бернб турнбдн.

Масалаи, "П 22945-иш"вл "П 27705-иш*^. лзрда Узбекнстон мустащшшпі учуй курашпш журішист ва ёзувчилардан Зис Савд, Мухаммад Хасан, Санжар Сіілдик, Аіікобоіі, Шср;иш Рузи, Боту, Собир І\одіір, Машшн Рамзи, Акмал Икром, Хоснл Посіїл сішгари 129 таси такдпрн отцб ташлашіщ бшюн якун топгшілнги турлича кїршпші ва карашлар ифодаланпш ">ужжатлар" сацнфаларіша мухрлаб куйішган.

Атоіуія щоир ва таншдш журналист Ботуїшнг Сталин номіїга яляшіб ёзган 1938 йия, 21 нюндапі хати тацасвда озпша булеа-да ішсофн бор одаиіш фарцсна і;олдіірсшмаса керак. У^сзгап оди: Талабаларішлзшшг ташюілотпііс« ш жа.\он проаетарішшшнг до\шісп Иосиф Виссарионович, меші олдан "мнддатчн*. "шуролзргп карши* деб 10 мтта кесішиан эди. Бу

муднат мен учуп со.хта на ту.\маг эди. Xa, мам ли бунга ираша жаккши оллим. Мумашн тугаш нрафасида мини закрор терши килпншб, нккничп бор мудцаг берпшмоцчк. By парса .vim мен учун гу^мат. Меи \сч цачон мнлланш булмаганман на бул.маПмап. Ллпр, мснипг онлам урне аёли-ку, кандай килнб миллатчи булан?! Агар хаю килган бужам, нойиншзга чу'кнннб кечирим суранман, хали ёшман, сеч к ринг. Иккп ёш гулашм, цари онам, ихтиёримдаш бнр эгак укаларлм чир цакшаганича колли. Бутук иужудим бшшн коммунизм ишнга садоцат би.чаи хизмат килиипа коммунистча паьда бераман. Ссрнлас1ган иккимчи жазонп олиб ташлашши изпи суранман."

Бу юра к садолари "до\пн"га юборшннп урпта "нш'пинг 291-са\ифаспга тиркалиб, уш'шг отнб таишанганлигн тугрисшыгн ryuoNiioMaia ёгшштирнб куинлган...

Шушшгдек, "П 277<)5-11ш"нш1г 10-жилди 116-117- са\фаларида баси лшпчщ журналист Ма:«нд l\,o;uipmi на ту жпддкиш' 150-152-бегларпда Gi'.niG колднрмлгап Манной Гамзндар таедирн тушнрилгаи ^ужжаглар >;ам yia аянчлилнр. 13у жнлдларда 50 дан орпн; пстиклолчн калтак па камапнлшшыр эпазнга ííyi; нарса юзасидпи "бор" кшшннб "гаи олднрилган" па окиОагда, будар "шуроларга царши". "целом шиш тарафдорн", "панисламист" каби аиблар бнлак катл этидганлиш хдцидаш гуво.\номалар ыпхлаб кунилгап...

Маизунинг урпшилшип жараённда Узбекистоп дашшг •Чужжатаерошншнг "ф t,29,31,132", "ф 129,он.11,36", "ЦГА, ф.1, он.31, ед.хр. 382" \амда собнг, КП> хужжагасровида са^анаёпан "ii-529't-Hiu", "10-9617-ииГ. "7876-иш". "5347-ти", "372-ииГ. "2-Ю93-11Ш"сннгари куилаб Max<Jiiiii дужжагларии куздан кечирплиши асносида Juki кагагонлнкка учраган зиёлилариинг деярли барчаси Шуропннг кодлекпшлаппирнш lia кулодашшршн сиссатига кариш куришганлардаи аканлшн acocan иккп куринишла намаён Сулгаилиги маьдум будади. Бирничиси, уша нпкнлоОдаи олдци мандонга чнккан жадндчшшк Силап бопшк булган карашларнинг яшнрнн тарздаги "Миллии истиклагГташкилоти фаолпнти оркали яиш тузумга каршн кураш. Пккнпчиси, "Чшатои lypynni", "Богир гаичилар" ешмарп гуру.уарнинг дам яшнрнн, хам ошкора курашлярн UKpo тузумнга toiimiii ракиб еифагнда фаодият курса пан.

Суларда а на шу иккн иуналишдиш кур.ш) жараёпларн иегнзилаги "Ulypora карши" рукнн допрасида "мпллагчн". "папнеломчи", "иатуркисГ. "эскилпкка каГнипГ, "аксилннкплобчи", "чег 'JJi aieimi" еннгари еоп-еаноцси i аибдар билан ciiüeiiii бошкармалнр какнонлнкнн апж илдирлилар.

«Vtscawit, Элбек гсмскії'да»: ёзипнО, жамоа ху'жллнклари ташкіУв з-muit .адраёилкри хвати, букга кзрши ку:;чилмк дгнкон вз з.-'.елнлар.с::-;;«- одиб бэрш« кураиадари* ксшюсжішигітиряшгБ хсйригдопгрнинг руч»«. сюшаш ифоласт б«ідадзіиаіі "Kjtamt Тургуц* мікогяй. *Т«яюг)®* ек-ьр;..« ро»\мн\»«шг чкшдо» укк "ШУрога едшп", "ашіятикшюбчи* к .би

»'i&ioaiííififíj кі:.1'.!«,'. Syjica, журііаіьіст Мумии Усмоишшг

Taüj('.;":itjei«<ut 'Маэрифю зскішж хукм сурмакш" кабм

nsKot'íwap» тадодіш», "егхкчслгш;« нчаугртриш нарафдори, макгаблар изда.ЧО( ад-.:;.:;1;.:" легаті tioT?fpi¡ тслкиїшкр Caiin зтилііО, ana шу acvciui Чэд.чазин.П<р>:шга, iíí>,-»o макгаблар» тазамига карш» чикдюеда," деб адчижій

scaiuoccf.juiri! аа замок ру*ига мое матсриаллар бериш ушыг auí мдаї мзифнсі; экаилипи:!- и(|іс;;йлагс;и "¡(.мзил УзС>с:<іі(лоі<" i'ajenicii!;<:i¡r 19-iitíii, 97-сшпда "МаїОуот ua ^яёг" иошш маколасн К'мшлжои Аліімсага неїшнчалнк рлим кіігматшш o/uiö шіншгп асослирдм Gí;р;: Cj\'!/:n. by ка^алаіікмг ¡937 і'шдаш тгахладпда "ШУро матбуоги гі!с ямі и іузумг.и lyjpü cpüia олмаіаіґліїш, уі:ш<г муаїшпф» .сіійсиіі кУрликда 0íí5j¡í,i;:i5I!. Шу і'іуя б;«.явіі у "Шурога цариш" деббалиом кшпшали.

їіяр е/з Г.,:.'!Г.іі аііігаіід», мдсилиішиг Урігшилишн жараеплирн козпрда ana ї-:іуі!даіі. uaí!!:cü!in;¡ ra.%n¡us вв тглкшміарнії аГпкиет. іімкок бердіі.

tüу сабаОга кур;; y:s:Gy діісгсргаціюн іішга ана шу іпрішіН дшірларші ¡i/;.-; Co? іаушя ^илґ&і кі;рнш!К а-, «автшнг булетіі ззхарши

tof.iöiuiöpitifii журпаяистлар ¡доїдай іиірок кшішшикяарнии шшіііі куяосаяйд»к. Asia шу асиода тадкнкопа XX scr<>:>i)ir Сошдари, 30-йиллар ¡:ок,еалг.рндан кслиб чнкиС, "УзСскютонда мустакиллнк учуи кураїн. ¡9ÜÜ-19-і0 IUu:.'¡r<¡) (Жургіхінстл&р фздлшіш мнеолида)" деб ¡юм Сердіік.

'Пиі.і;!н;огііаиг Ургапішиш маибаларк емфатіш >¡nu XX асрніші бишларндак ЗО'ііндлар сранипша УзСскистопда сарж эшлгсш, классик сзукі.чтіз їм лопііс ёзуонврнди фцолнит нашр афкорлари

матсрццлларіа;аіі мустакш;лі;к ііуліщаїзі мацала, лап.ча, нублТклпк х,амда бадинії aespjmp ^¡їлингкн. Чупоичк, "Таракки»", "Кснгаш", "І'ужжор",

"Ocüü". "Туром". "Оііина", "Бухорои шарпф". "Самарканд", "Спдои і^аргона". "Садон Туркіїстом". "Улуґ Туркисгои", "Дл исло,\", "Пшшрокшон*. "Цизил УзЗскнстоц".' "Иикнлоб", "Машраб", "Мушіум", "Еш Лсшшчи". "Камбагал девд,он\"Маорі!ф па Уціптуачм". "Ср юз::", "Лланга", "Яиги ііУд* сишар» газе ra вз журпалуїардп эьдон килішгіш мусткиллик муаммодарша бг.іг.аїлаїіган матерналлар Ургапіишб илміїіі хулосалар чикарії.'иан;

;*урншшстдар1!мш|шпг кураш жаросшаарн, у скн Су зпрахдтларп нуттоцо Ургашшиаган со\э-<чУрич булаб келган эдм.

Мазкур манзунн ургамшвда навбадото зужжже-асос♦»тсртоа«?н,т гчрпх 1ИО,\<5Дларн мгтерналмрига суяшилгаи золка б^дгл

Маълуяки, босзснзчадар );олд;:рта1 тар<;х, ягягз тарютГ! лзжжотдар, ■Чухжатасроз иатерналдарннянг бгрчгси дай '.фри зм?.с. Уяаризззгг :галгй манбаларя ва талкияягрвда ёлгон за утчрмаяср едроб. Вуямяг сзовкй сабабларедаи бирн, дар жзски бссхмчмар дужироилиги дазрдагн катогойлюслар бадан бсглн.ч 5хм Зойяихларкинзкп' хвгяяшшма ош

материала?? аслича, т}ла »¡алии зуаоегатлар эма?. Удазда 5оо ^ацяхмлзн кмешзгё, "махбурнй пюо* 'гекгиршияаз, вдтопсазгол г'т/умотяа» бериш'зр ккбп гала:.«1СД!1кявр сакпа.'шб цодган.

Вир суз б-.иим! Е^тпзеда, щхкн тузум ,чу:»:р011гата ?рл:1 .-¡ая^гр маъназгапинч ер бплал яксс:! ¡ризши па ,,$ухмпо51Л!ЛЯ«и &:утлаз«с1 мухрлжга.ч кузда тут':С, бор дг.\н^лтт,лн хуз юмгаз! подяа ?з кмзфигтларззта ^аратганпср. Шушшг учуз; з58м дозрлар дгздэда, юахсяар т^трксэда «сип такадуэта зга болтал ва тарихий фазтнз очка»! а<т:5 бера ояузчи илхслар едиомал??;! ва дикоялярп тарнх сах'зфаларкга демократах жзрасзизар .-^аадда, ,\:уста%.ияяда нашвдглар!! тгугрмсада ядолатля ¡ожкатли берэдт. Ака мтуларии иагарда туп;5 тарнхшшг тыряк шм^шлэрп булге«, гсримизникг бошяаркдг.к то зну кушаргача >,ам яша5 хелаётгач улуг бобоягримяз па онахонларцмиздг.и гзмб одшапш эсдгшнхлар ^гм уз муаимомнзчк гадшго ассс оямихш. Зу>да 105 ёшлих Кгрчм ста Абдуздкимов, 95 ёяишк Радам ста Ошииго*," 2" «члчк Сулаймои ота Азимов,"' То^ир Зуфгроз, Абдулла Суагмсв, Зайиаб сяа Мирсалимоза, Сожща опа Носмрсм, 56 «илчк Мумтоз Мучаммгдот* сикгарц куплаб зэ;ёлялардая ёзнб олннгаи таримий маглумотяар мусиногпдик учун курашган туркистоялих журиалистяар за айрчм иаизря афчврлар анча пухта матерналлар б«рдн; тгдазцотпмизда опта сурвдгач 1ч';.рг.м одаммолар ечимига ан^цяиклар хзфитдч.

Дчсссртацион ншинлг ургаииш чегизчдо собчя; КГВ, даадат >этохат-асровларзшз шу куигача калнимнздал яшнрнлнб кглган натг,го!№1к бгаам богяин махфпй -хулсжатдар турад.«. Ву ,^'жкатлар орасвда ь^стг.чшумзч ;/чун кураизгаи Узбекшстоп журиалчстларннннг 1У00-19^0- ¡'п'лплр моСаГ'нчд.аги

* Ву ота 1'еспублихаяа хмзмат курсап а» фан арбобн, хи^мат курсзттан У'КИТувЧ!!, 1995 Лил, 8 дскаСрла ¡»фот этгаи.

"" Атовди философ олим СулаНиои ога, 1996 иил, 2 январда м<|п>г этган. "" Г.у ! ¡.нм'мг га |и6.1Н1«1ст \Клм<м от.> 1493 |1ш М т-кН'нча .чафпг м1.ч1.

фаолиятларм мухрдаиган тсргов ва суд жараёнларн акс этган "нш" дар сон-самоксиэ.

Іінкилобгача Султан бунда» хужжатлзр Узбекистан даилат хужжат-асропларнда, кода берса матСуот са^ифаларнда сакланиб колган булса, ннкнлоб даврн ва уіщан суштп даирларга оіід хужжатлар acocan КГБ манбаларіща сакланмоеда.

Мазкур манбалар ва жшюш'і "нш" лар хужжатларпда цатагошшкка учраган нстнклолчшіаршшг jçip бири усті їда 11 чицарнлган суд хукмн такими шуші к5?рсатддіік>і, эадон кнлннган *анб"лар ва "айбнома" лар бир нсча жнддларни ташкнл ці іл сада, буларда тергошмшг адолатсизлик Giman олиб борішганлнпі рух» ссзнлнб турсада, мухрлапгап "однл" суд жпраёни, ма.\0ус бішан булгян савол-жавоблар ішсоініГшік, оддніі >yv¿K цондаларнга тугрн кслмаііднган курштшда. Чунопчи, "адолатліГ суди скл "уїліне" ннсоп тавднршш улцм Снлан кал атувчн OTWHiir суд жараённ бор-ііутн 10 ски 15 дакіща давом этгап. Ana ту дакнкаларда узбекшпіг улуг знелнларн-журнзлистларн, езувчнлари, педогогларн ва Соища даилат >;;шдп жамоат арбобларн тавднрлари "отувга хукм" отішіш бнлан я куп топган. Чунончм, 20 шшг сахіїфааан кунрок хажлшн бнрлаштирган 20 жїишик "Л 33391-нш" атокди журналист, педогог, Уткнр снёсатдон Мунаввар корн, іінрнк икгисодчи-журналист Салпмхон Тнллахонов.тлникли ёзувчи ва журналист Саидалмэд Назаров сшігарн 21 нстінулолчининг устидап булган суд жараённ, 10 жшщдан нборат "27705-нш" матерналчарн орасндагп Лутфулла Олимнй, Комішжон Алнмрв, Му^аммад З^асан, Мумии Усмон, Боту, Элбек сішгарн юздан ортнк зислилар устидан утказилган суд жараснлари 10-15 дакикздап ощшпнілнпі "иш* ларга тнкиб кУіінлган гуводномалар ва хукмдардан ашік, куршшб турнбди.1

Бу суд жарзенларвда КГБ "учлик" ларн, яьші судя, прокурор ва турма ра^баршнінг узларн хукм чнцарар, бунда асосніі ролнн прокурор уіінар, унннг аіітгаші судя учун цонун буларди. Ала шу "учлнк" скн конунбузар судя, такдмрк 2<ал буластган ма\6усга адолат нуктан лазарвдан лоакал у "окланшіш" га донр савол бермаедан, фацат ундан "охнргн суз аіпншни" emparait. Шунда улцм томон кстастган цалиги "мішлатчи-акснлинкилабчи" яшаївдан, тнрлк «олищдан умндвор буллб охіірпі сузші айтган.

Чулончн, Луп;<улла Олпмніі "уїлик" лардан мурувват сураб; "Мехш кечнрннглар, кали ёшман, пролетариат учуч, Лешш-Сталнн параваси учун хнзмат киламан, отмпиглпр..." деб ялшіган булса, Абдуллз Рахмаззодз йииаб турнб: "Адолатлн судя, мен халц душмани эмасыак, миддготн ірм зжеман, ишлаган газетам оркалк Шуро хукуг.жи ю дачий Ленин пгртїіястниіг тугрн

сиёсатшш улус орасцда таизпч кнлгашіаіі. Кш гудаклярнм *авда ношрон омам лурмлти кг'шрішг. Ахіїр, одяші 7 йіш $тирнб келганмзн-ку, такрор і;амаб жазо бермзкдая». Ксшркнг, бундам кеіїнн *ам ІЩ'ро цокмшипи учуй хнзмат кнлаизн..."

Буїідаї'і фактларіш едта/зішік гнрдабига тицилган хо^лаган журналнст «кі! зііїлншшг аянчлн такдмрлзрідо куриш мумкин. Шу боис, ?ша давр суд жараеиіі кунліб, оГілсб, ¡іиллаб змзс, балки у»-$н беш дакпкаліік муддатда *ал зтіілга». Инсшшш'.г «ишрпі тоедпрзь. фицат "охнрггі с$?з" біиіап яку» топгаїі. Пу, іііісонга іасСатаїі ^гйвзішЯ ;-5у»іосабзтлзр-суд харзс.члари ва ташшлаиапнган асазо дрквміит на комун »доофазакорлзрн тсконвдан аёвсиз, шаф^атсизяик Єіілан белпілаЗ кУШілган эдн."

НІШШІ ЙЗдіДПіШІ. Ушбу тадці»;от ншн поднят хидоидап нутлако янгшінк С^.'шб, ^атн тсркх іиімііда бкршіча бор текі'лірнш объект« снфатіщз майдолга 'лівдіі. Пстш<уюл туфаіілії тскиаіріїш объехтп булган пазкур іші струетурасн ва тузіїлішіп каърнда Саёк этняган ва тауїнл цняшігаїї фактлар юцорвда таїкіцшзпіішмиздек, XX асршшг боїилзрн їм ЗО-йішіарипга булган даврда Узбекнсіоіі журіїалнстларшшнг мустзкішшк учун олаб борган курашларн-маїбуот со.\зси,*" нашрисі шдларл,"" кіітобиіунослнк ва >;ар ііккн боскнігішіар хухмронлигішшіг шлангом ва "пардалнк" снесатіїга муносабатлар тздлашігиш эмас, шуіншгдск истнцлатш журіїалнстларншїг Туркистом бпрлнпі, бу улка хал»ілар>інтіг ¡шшшігн, пгнтуркіїзм ва ііаііислошізмішнг кенг іілднз отиши ¡¡улидагн курашіари, сагші-*арзкатларіі *ам стадії.

Ушбу дпссертацноіі сита г.ірих ва журналистика ііл.мларіїда буїун бошлик янги ііуналиш, нлміні— оригинал тадцнцот маіідонга чиццан. Тадклцотішнґ энг муціїм шмш'і яншликлзршан бирм шундакн, *алн Туркистон тарихнда мутлако ургдішлмагаїї, шу кунгача халщмішан лширіїб келішган Шуроларіа царшн турли гуру* ва ташкнлоглзр—Шуром целом", "ШУрон удамо", "Читой гурунш". "Бі>тпр гапчшізр", "Мііллиіі нпїі>;од"-"Мнллиіі истііклол", "К,шил калам", каламуш", мустакилликни

* 'Гоп" Д. 372-иш", 271-Оет.

** Пищинсхіїіі.Рабиту органов кхпіпсті на высшую етупсішІІ.Т., ИШ.51 ст. ІЧиа муаллиф.трспскніі'лі-зіііюлп,'»! тсррорнстлар маркам устидан сул. лешшчи\!936,2ї аогуст.А.П»іжурнн.СоветскчіІ стрчіі п констіпугсня,Т.,І940 Піп.

*** Т.Насридашюв Жмшшнв Уз0склста>іа.Т.,ІУ64.Ц.ІІЛеіши,Халмро иш-чк-*отші-кнмар їуішга.30-тим,44|.442-6ст;іар.ІІ.1>.Стали».СССІ' Канс-тчтутсиисиштг проект туїрнспла "Лсншініим маса.ілла1чґ,651-б<'. "** 'МотСуиіилии г}«ии>»іларіі",Т.,ІУ^З.

доракатлатирувчи кучаар докияа,. уларнинг фаолнятлари ва эъзолар» хусуснда Снрішчи бор тарнхпй »а журжшютик маьлу»!оілар бершіздн. Бу гуру.уіаршшг арбоблари эса тоталитар тузум томошідаи "Шуроларга цариш* руюш осіїща "миллатш", "акснлшнушобчи", *чет эл агенти*, "зскнлнкка кайтувчи", "ислом днин тарафдори", "руцоїшіі",. "туркнараст", "лсломпарасі" сингарн сокнлаьнатларші оснб, уларіш беаёв катл этнлганлнги" КГБ ва даалат э^ужжатасровларн матерпалларн," колаверса торнхнініг тирик . шо^ндларн гуво^унікларн асосіща биринчн бор очнО ташланади.

Бупша эмас, стмпш іінлдан орти к вакт нчвда халцнмиз учун Укнш ва укиш тамоман ыан этнлган араб ёзуви ,%амда лотпн езувнда дарж этнлган барча напір афкорларн— газета па журнатлзр истиклол ту<1іаііл)і укпш ва урганиш учуй ру.хсат зтнлгпішнпідаїї шод уларок, упар евднфаларнда боснб чнкарнлган мустакнл, озод, зркіш яшаш учун кураш ру\пдагн орзу ва інштлар нфода этнлган иаколалар, публнтснстнк ва бадниіі асарлар, хабарлар домда шарллар дом *ознрпі кунда уз янгімнк буёгн бнлан бернладн.

Айшщса.матбуот материаллари домда истінуюлчи журналнстларнтіг мустакуіллик учун олпб борган курашларн ок ва кизил имнерняшчіг сиёсатдонларн призмасіщан утказилиб, охир-окибатда, улар катагонлнкка пірифтор этнлганлнги ушбу диссертацнон ншда атрофлнча Урганнлади ва нлмиіі хулосалар чнкарнлааіі.

Аііинкса, журналист-сзувчплар фаолііятшні призмадан утказншда кизил сніісатдоіілар, уларнинг бадниіі нжод намуііаларнга, уларнинг гоявиіі йунашішнга эътнбор бернб, ок,ни цорага булаїцда бош ролші уішагашшклари дом ушбу текнінрншларкмнзда уз Іртиш тонган.

* М.БелбудиІ!. Бизга ислохот керак. Т.,1917; Халкнмизішиг отаикалб. фарза«щи. Т.,Ш2; {І.Охунбобосв. Узбекистан Конститугсиясшш Кабул к>чшш 192? і'иьі, 24 »»уз

куші 9зССР Совстлзриншіг Н съездила суалзнгак нутк- Іжішизи оедулзрГ,. 211-бет; С.Володіш.Матбуот янпі вззнфхізр о.тдидл. Т.,193Л ІІ.Турсукоа їісікклоода ннтнлган калСлар лндосн. Т., 1993. А.Аімонпіі.Усон.мітеїлі.І.Т.., ЬЭДЗ; О.Сащоа. У'з&ек сатирик матбуотн тарнхнга доир.Т., 1982; СЛішій. Бухоро. ИііідаюС« тзрихк. Т., 1962; Н.Ортиков.Таиіим ва целом. Т.,1994; Н.Кзримо». Уемої» Носар-. Т.,.1993; К..Нормато». Опіешше версть. Т., 1993; ІІ.ЖабСорсв. УзОек. хздіуі ашотрт/^аяки. Т.Ї99-1. А.Набнев, А.Набнсп. Миллат улхаші ташішдац. бошииади. "Турок із^даи", оммабоп мажмун. Т.,1992; Ш.І'а^няиіі.Узбек ы.торифшмздг «томдеди к» летеуга холн.Т.Д!*2ІІ; Ё.Омон.Имлсда янгішік учу». "К^ойи "ЛСеїдало«''',. 25 март,68-

сон;А.Зохнріи'і.За»(оішлр щдыфшищ- ост» устмга- хедмф., "ФаугониГ ,, 192)3,70-

сон;И.Оллаёров. Дсмократик «вёсаа адлій!гасіц."М);лок.«5" , Кй>5„ " КГБ » "П "ЦГА"^. 1!, оа Я, ед

ХР.382, стр.371.

Шушшгдек, журпалнст, сзувчи на педогоглар цаламларига маисуб булган китоб (бадниіі асар, дарслнк па к^ллаима), мацолалар таркибидапі рамзнн на мажозніі тарздаги мисоллар, таладіїїлар* тіілда фаол кУллаїпмнб келган уіісурлар пл ифодалзр Сулса >;ам, улардап уз Уриііда мнсол таріщасігдл фоі'їдалашілган булса, "атаііііндан дашіатга, мартняга текизпб бсрган," декім уіідирмалар біілаїї сиеснії боиі^армага етказіїлгашшк фактлари \ам ■ Т>'ла цоіілн кнлиб, очиб ташлаїїадії. Шу ііул билан тадкикотда козок журиалист-олпмларіїдан М.Жумакулов, У.Анорбсев каби нстимолчії алломаларінмг \яеіп фаолиятларига тарішііі чизгилзр умушн бнршічн марта элга ошкор этнлиб, Туркпстон халклзрн озодлиги ііулппапг кураш та\лмл цчлшіадн. Туркистон журіїалшлларшпшг бошка зиелилар сннгари Шуро ^укуматіщап куітан умидларшшнг сароб булгліїлиііі, улар ёлгои демократия «льда кплпшликларшш далішлар асосида хулосаланадн.

Шу нарсанн ало^нда тагюїдлаїімиз: тарихга таулиїлар укнб, XX асрішнг бошлзшшш пл 10-ґнілларда Туркистоііда дарж эгилгап куплаб газета иа журиалллрда фаолшіт курсатиб, узларпиішг упзір публиц истнк маколаларн, асарлари Сішан цатнашган, туршістошшклар таклири, лсти>уіол!і ііулііда жадидчіїліік сиссіїіі оцішмші ташкіїл этпш, уларшінг номлзрн шу купгача маїлум кнлшшаган каїта журналнстлар-Мулла Пнрмуханшад, ІИералії Лашш, Мубашішірхоп, Шамс Пажмніі, Мулла К,орабой Турацургопіііі, Мулла Исохон Аі-лам домла, Исмопл Обидий, Фансуруллобек Худосрхонов, Исмоііл Алиев, ІІІокіїр Мухгорніі, Турсішхужа Хлміїдхужа уші, Мулла Кушої;, Мулла Х°шіім, Саид Ріпо,. Акобир Шомансуров, Нусратіїлло Мііллші, Муііїш, Камш'і, Олимхон Тура каби куплаб улуглар бугунпі кунда, тадкикотпмнз багріїда бпршгін бор тилга олшіаетгаїїлнпінн эслатнб куймокчимнз. Бу нарса истиклол туфайли русбга чпнкан кадріїятларишізшшг яширшшб етгаїї кирраларшш біілнб олишішнзга, келажакда ^ргашшшіга ґіул очади, деб уГілацмиз. ІІшпипг ішммй ііуналшшіда \озирдп оммавші рашшіда "коралзнастгаїї" Шуро хокіїмилти сііссатпга назарш'і жщатдпи тугрії ба\о Уртага таїшілняди.

* Фнтрзт. Д>-^-Еедіч. Сир шхяіісяі. Шарюшнр. Т., 1924; С.Ходлоровэ Шуролар сайловн ва хотіш-кіізлзр. Т., 1930; Абдим?мин. Кабул шир дшиїя на турк одат козокчя. Кігшк фельетон. "Хуршіїд," 190й, 20сон. Сатир Зарнф. Улим шерихлари. Хнкоя. С.,1927; Фитрат. АбдулфаіЬхои. 5 пардзли (¡>ожеа. М., 1924; Элбек. Кічії'Ш Туріун. Хчкоя. Т., 1925; ГоіїїІОнус. Турма хотнраси їхуд ллксіилик касофатм. Т.,1917; Чулііон. 500 ііііл "Туркіїстои", 1924,23 септ; А.М:іжнлиіі. Бнр поіі ботинка марсичсн. .\іжічія. "Муштум"І925,І-соіі; Согир Гулом. Тутким сулі."Млорік|і оа 5'китгуіі'ш,"Г)2^. 3-4-сон; А АіікЛ. Улукллр. <1>с.'іі.сніп."Гр кип", 1925, 5-соіі.

>V>p Сир тузум, ciicciiii докипиш г жамшпіш, уіішіг аъзоларшш табішГі pasiiL'MC Уз ñWKOíüíra йургалатагш; бор х,ак/щят. Агар шундай ЗУдмзсз, у cHccnfj 'їузун уз максэдига, олдигл куііган ншгшга етолдайдн. Шу маькяаа тоталнта? тузум-ШУро хам Уз спесатшш каггнккуллик асосида ниргїііібг.роі.іиклзр бішаа алкб Сориб, "Ёш Шуроші сзкяаб цолпш" шштвда її lis тугдії. Букга каршп бош ку-гаргаи гурух 113 шахе боркн бсаёв кприб таїшшщіі...

Гаппннг очіїгп, яшаб тургаи жамияти иа тузумига каршп юриш ціілган >.ір кciijsii KíiiMS ва lypyrç laSsmiï р.щіііша снесш'і тузум - муштум-лурллк кахрнга дучор циляпали. Шу ¡¡"л €илзн тузум сзклаб колішади.

Анг. шу "ксііда" дан кслнб чикіїб, nun« тузум-Шуро тузуми элга демократия, озодлнк па эркшшнс берса-ю, нсга энди булар "куриамазапік" Кіілпдилар, деган таиіагнрлнк бнлан цагагонликларнн боїшіаб юборган здилзр.

Tj'rp«, агар длкиклііа тик Сс^иб пншраднгаи Сулсзк, сц нмперияга ипсЗзкп >,зм Шїро докимнлтн 7ур»!ст0ііл>!ісларп! апча іібратлн, эсяаига, арзирлії муруьваглар курсагди, хглг, іфналлпіішнг баъзц сох,йдарнаа мува {іфа^нятларга эрншднк: Шу?э даврнда Узбекіїстснда мгориф са иада:шят, (¡tai;, Гілгор гоялзр, ташаббускорлак псгизидг. !шт.рнладн, дужвіііі фнкрлзр aína і'сдн, кншлок хухсадішіда куш, омоч снкгарн "техника" вссатаадри ймглш »иігор техника згаллэдн. Гаишшг іуісцгси, Сиз у ріг, Супш кишнл£'ри шу W)po маври снгсїіії тузум к бсрган ліулиг доирзсняян олшгаї булеак-да, шу тузум багряда 5'сиС улгаіідик.

Бугунп: кунга келиб, іарихггч тадсшідар укиган вда УзОгкіістшіда мустаклді'ик учун кураш одно борган зиёлнлзрга па улзршшг фаслнятлзрига G¿v> б:ршцца бнрёкламалнкка чек кїіімоклппімнз лозимднр. Шулдан кеднб чих^'.б, уш.і 20- ва 30- ішллар кдтагонлнкмрн, уішнг пірдобига тушгап пстн»чЛолчш:ар фаолнягларнни тауни зтамиз. Бу Ута мухим масала.

Мзьлумкн, мустаккллигимішшкг иккннчи пітларигача х,ам кагагонлнклар ^ацида гашіргаїшмизда "мидлагш", "аксилшіцнлсбчїГ, "халк душмани* сшіізри атамллар истиклолчи шахсига нисбатан комфнрка гояен позициясидаи -íy-piiG сплбніі маънода иіилатидди. Кеііїшпі паіітларда бу атамолар іскобиЛ маънода, ігмш "мішлатпарвар", "мустакішнік учун курашчіГ, "халкнарвар" эдн, шу атамаларіншг тугри маъиссшшиг .\нмсячі!ларіі-к>рашчплари дсб царамокдамнз. Аслиии одганда, биз тадкик Кнлаётгак непік/ю.гіьл.ір уша паіітларда Шуроларпі карші! \ам оикора, .\ам я ширші ва жиддші кураш олиб боріан элнлар. Ana шу .цаття-,%аракатлар уша давр учун мудлнш uoі;са-душ маилпкда11 нборат оди. Бу нарса эндшшкка

келиб, мустаїділлнк туфаГші яіігіі'іа маьікш-одолатли кураш магносіїда жараигламозда па жуда ту гри кнлішмовда.

Днссертация мавзуспші Урпшнш жзраснцдз муалднф масалашшг ана шу позик томоиляршпі .хам згтіїСордан *;олд!ірмади. Шушшг учуіі хам ушбу мухпм яііпишк на талкшілар псіюсішл куііидаш іілмиЛ хулосаларга келшіди:

ілірншидаи, мустакішнік хаякнтаиинг асрнЯ орзусн б?либ келган зкан, ушшг амалга ошшшіла давлапш Соиікаріїшнинг янпіча услубіїятшшнг узига хос хусуспятларн ішииГі жщатдаи янгшшк 6Jcrimu яратди.

Цкрішшші, ТУркіїстоида истнцлол учуіі курашишда журиалнстларншіг олдиппі сафда , боргаїїлиги янпі'іа-мустакиллпк

тушунчасті.'.'ііг туб мохііятіиан келиб чикнб талкии зтііладн. Бу нарса нстаклол журиалистикасіишіїг тпрішш тараккиєтшш белгалаб бердц.

Узішзщіш, шікчлобдан оддші ва кеґшиш давр-ХХ асршшг ЗО-. іііілларидл пустациллик учуи курашкшіг матбуот жадиднзмн шпори остіїда ^аракатланшіш ва буїшиг ііазариіі асосларп туркіїстонлнк 6510К журпалнстлар кнсмати орцали яіігича тадкпкот услубнятн біілак тскиг.ірилгаїї ва шу услубняг ііегнзіїда тарах илмида матбуот жалмднзмшіїшг янгн ііазарнясн ва таушл услубн яратіїдли.

ЗУришццдан, узбсюїстонлпк журіїаліі^етлзрншіг ^озирги замон истлклол мафкурасіши яратіші івдизларішн уїла уітан асршшг охнрк ва XX асршшг 40-іііілларнгача тарбиялаб боргаїїлнклари, уларкинг уткир публитснстнк ва баднніі псарлари оркалн баен зтплганлигшшіїг пазарші асосларп беріїлпш ва булар ,\озіірги замон журналистика па тарах шімига алохида бир боб снфатіща кііріітішган.

Бсшшшіши, юкоріїдапілзр заміниш 'тадкіїк зтнлаетгап ушбу мавзушшг иатан таріші илміїдаги ндзлриіі асосларинн ва уші фаііда тутган уршшп ало.\вда жамланди. Gy, napea тарнх илмнда шпішівднр.

Тадкнкогш шунннгдек, катагоїшіікка учрагаи зиг іінрпк журналнстларші хапкимизгЛ бнршічи бор таїшштнрастган зкан, уларіш "Туркіхтон - умумпіі уііпмиз" шпора остіїда тахлил зті 16 Узбек, киргиз, козок,татар мпллатларшшпг вакиллари бирлппшішг тарнхніі ііддизлара тамсолнда карлііди. Gy napea мустацнллпк мафкурасшшнг кенг плдиз оттирішіда" шу соха мутахасснсларн учун ііазарпії па амллпіі асослардаи бнри енфатіїда іфіланмалнк вазифасішм утаї ід іґ.

ТАДІ<,ИКОЇІІ1І1ІГ_ЛЛ1АЛИп_АХАМШШІ. Днсссргаїуія мапзуси буіиіча муаллнф республіка журіїаллари сахнфасида <І0дан ортиц ва газеталар сахнфаларнда бОдан ортиц илмпіі, ііублицистнк мацолалар аїлон кнлган.

* К,.Хоііамроі>. Мафкура истиклолніжг ниариіі асосн. "Мулокот',1 W,3.

Ц1утшгаок.Чи мшіографїгя.рнсіїлаларчімі этнлглп. Бутадк^кяілардаУіГкжііс-тоїі рссіїуСїімісаси Даплаг Мшшій Хавфеиалик кумтас» хужжаглари асікида, кдіаго'їдикка учри>аіі — иухотмб іоборшігап мстикдшічи журіїалисглпрішиг мустацидлик іі^лішипш>№^гаііку>лшларіітар>ші, уларши ігкаешфаплштш pit. ижтимодії-сиссті каїхшшри агірофличатауіил ні іалкіш іуїлиштії і.

УшСу днсссргащкт паї ^чбекнсто» РсгиуСшікасн Фанлар акадсмияои Тарих инілиіуш«^аОскиеттітарлхичО— so- ¡іішардлнріїїш jípraimm» иа«узСккіістоіі тарнхнХІХаерштгикюпі'гняріміи.ХХ асрГюшлари» булішдарії. Топікст данлат Klivie тсхппяопшен містнтуги «У:іС>см;ск>> і халцтари іарихи па мадаиияги» цамда «Ижгіімоііії-сііссіш фаилар» каїредрадаріуиі му\»кама кндшшб. уиипг к,:ш;а ніи-лашан иатупднріїліаи машн ^нмояга іаімдія атилди.

Диссерпишчдл шімиіі муомалаїа киріпиліан іюдирманОалар. илмий хулосалар У ібскіісіч)ігіарііхііСі,Гііі,іаі))уіі.а;іУіеігпиі ііиік1икі>'пиір(іра'гііііілл му^мм а\імшп каї-б мали. Шупищ-дек, диессріаіпіішіг аїлоп цилгли илмиіі ишларилаи олніі \кун ісріларк. іс.чшікум. урт маклабларш лккейларда Узбекистан таричини уціїїиш, ма.\иілиіі на хадк,аро жу рі кшістлар еїиштііршн жароёикда. махсус курелар Л'ііїоігиіідафоіідиіаііііііі мумкіш. Дисееріашія «Кііріші», уч С<ю. хулоса на адабиііглар карелі кичшсі» ибораї лир. »ш TijiMX фаіі.іари діікщш, І'сснуб.іикалл лиі.чат курсатіаи фан ірГхюн, ii{HK,V:c4'ii(i II.AAiHMt".i¡¡:i¡: масла ^ічїишида Гіажарнагаїї.

ДИССЕГТЛЦШШІШГ ACOCHfl МЛЗМУШІ

КШ'ПШ. Бущш муаммонинг долзарблиш асослаб бсрнладн, уминг нлмиіі тадкикоттарзіїдауріапшніиіиііішгаздеолнйрітілзди, млх;сздца пазифлллрн белпі-лаб бериладн. Тад^икртнинг нлмнГі-назариіІ яиги ВДішшши, амалш'і а^амиятн. тарих ш журі іалистнка нлмша іфшилган х,иссаси атрофлнча кУрсатнлади. Диссертант пиша XX аср бошларидан то \і>. 1940 іінлларгача булган давр ичнда халкда фикр улушган напір афкорлари ва мііллн№ журиалистларнинг катагонлик ва хунрезликлар билаи боглик, булган кнсматларн тарихи, мустаїділ, озод яішш йуліідапіорзу-уміїдіїаріїїйкуріїшусуііларіїїііігаріїхиґірілмиїї-ііублнціїсгиктарзда текширади.

ГіШ'ІШ'Ш ІіОІі. УтбуСоб «Жаднлчилях ^зракзтнинагішкллашішеї «з усіеіми (1900-19І7йшиар)»дсбііи.чіашаіібулиб,буідаТуріа!сгоідаозод;іиквакіуста>зіллик у,іуіі>0,рп]ітнміиілинжурншпіст'ларііині'<1іао;птларіі>кисмаізіарн,>їі£гтархиари, асарлари понині) йупалишидпги истиклолмафкурасн даллиларасосидаернтшіадн.

Мазкур боб гаркибша кирігі шнаїї «Жадидчіимк \аракдтмпнпг найди білиш» ва увинг фаолиіпн», «ПІаібуит ва журиалистляп»::яї нсгодіол учуи кураши» цамда «Февраль узгариши ва журшлкстлар фэолпяти » іюмидаги параграфлар мазмунида \арнккиГюскипчил:фтом(іпил,тішутітісііл зншнбиагамснтшшбкслгам'Гуркисчин халклариорасил.ч оіссш'і оипшигусшншдягош манбалардан^исобланганжали/і-чилик \аракатинииг рухиіі олами ва бу \аракатларшшг озодлик ва мустациллик ііулидаги ннтшшшлари лужжа іасронлар, аср бошларидан то 1917 Пнлларгача дарж этилган нашр афкорлари иагерналлари, цола бсрса кдтагонликка учрагап жадид журншшсіларшінг асарлари, мак,одаларнру%ин шари, гояиий мак^адлари нспізида •гекшириладн.

Халкда іон на фикрулазнуичи газета на журиалларшшпіаіідобулиіші иа уларшшг му\аррнр www журііалистарішшіг мустнциллик учуи куранщаги узнпі хос услу-бшплари дастлаб жаіпщчиліік\аракатііііишб:ирндаилдизоіі;шлііпі,ксйші[Х)кбу царакашшії' ошли бошцаряш учуи Туркмсгошнпіг турли шадорларидл «Жадид 'гакшилогларимулнитнинми \ам(|>актіікман;риаллариепізид;ібирипчибор підк»к заклади.

XIX асріїшн охнрн ua XX аершніг бонишрнда Туркисшпдаїн нжтнмоиії на пірихиіі тарой глармазмутідаТуріиісіоіітшпуламуспімлакд кл'ридабулганлши а пик,. Шундаіі булгач, чорнзм улкаии «муїлац» муіега ніїлаптнрди. Ну ерда мусіашакачнларерліииіртіжа\олапіасаі)одсиі,^шінюмикда К1>ллирішііпііп ліг позик- кшшілар і і,(і а О ах інші ціїіііп Сулі яи, шхфшї, «лелн ti ме чріниі/ичії.'шк никобилл ішітуїшпші даноігл ііірліі.Туркіїсюїшікларіїи млі п, камінним. іадаїн im жігиїлані окбчі ктнп.чаршии (»длин кундалик иімушларша аил.інди.

Мустамлакачилар Туркистонда J?î мавк,елари ua *хужайшипж»ларини я нала мустафсамлаш шцсдднда.Россияддн Улкапі лгоцли трихча олим, .катагоіілик кМрі'гауірабчетзлларгакочибкстгаіпісьеикорА\мадЗаюій]кілішийіііінгтаійири билан айтганда, «... Узларишшг игялоіуіари - казари паст Угрнлари иа туїдан опалармші хам «танимаїідиган» харомушларшіи кслтира бошладилар. Булар асли чішовшіклар, харбийлар, ашалаїїіі безорнлар, ноплар, мужиклар, турли савшщипі мухаїїдис иа хукукшунослар ва С>срах,м соликчшіардап иборзт пусхалар зди"*

ТурюїстоїщапіхастамашутарзяаСоравсргач.табинйходдаліусіакілакачіїларга кдрши срлиларі шнг морозишшіарн була боишадн. Бу і юрозиликлар І Іемонл Fac-паралшшнг Туркистонга кслишп ва уішнг саїл'ін-харакатлари би лан янга усул-жаднд мактаби.улашилган янш тушуша ва сисспіі онг асосндаїи к^зіадшшіаріа кУчиб, XIX асршшг охирларішн Урин топа Сошладн. 1S9S йнддаги Дукчн Эиюн-нніігсисссннрухдіпп!сг£ішор;іипі$лкаіожад»адчтикхаріікатііниіігжонлаиииш-іа сабаблардан бирм Оуддя, .

Диссергацнала Турхистонда жішіачіїлнк ^арзкатннннг найдо булиши.

Узииинг маълум, нухта режа і» илмиі) ііуналнщ асоспда мустацил, озод ишаш йулидапі макраддаринн руёСга чнедрнш учуп курашшшиг снссиіі ахамшіт касО зташнбшіапбслпшнишіїочиООеріїдади: кунчішікнсііінларсніісиії ахамияїї її ага булмаган, маълум fut,m цисм халкшінг ні^гнсоднїт Силан боишк булнін г.ииіСи-

Xool^lлapтомoнlUйИKoWИlptШlUHUacш>c^^;и2Ш<llЗHlладиraнтyll;ulol!Jl.lpox;ull^lдa

булардн. Жад№шямк\аракапш ку|хшіха£пішігюішнн - сніісий ііупилишипианж олдирнш асносмда мусгамдакачиларга к^рцш імн дії кураш старди.

Л1азбуотвахркжатг«ш»р>игерік«;ізрннніи,іу»і>>уіикбсриііііічаЛ'уркисі()іі-д;и(астлаб*Ж;щіщтахимшшар;і»і?у»"ншіиіікіхарі'ирдаіуаі№іи: 1904 ііилда Махмуд Бехбудни ва »l>ancy|iy.'U«GcK. Худуйрхацошиїр бошчнлигила Симаркандда. 1905 і'шлда Хамза на Суфіїзодапар томсшшші К^конда, 1906 інші Муиашіар корч, Убаіадл;і;ьчуж:иіарр;іх,біірйі«ї*іЛ>**ТоіііксН'ща, 1907йил;іаШірнкхУКУКінуноиолнм Муфти Икром угли, мударркс щ KJivju Шари<[> Махзум угли кпбнлар томоїшдан Бухорода, 1909 ііилн Турктишлопшшг Бухорши яцнн булг.ш Лети і пихрида , 1911 іішш Махмуд Бс^бужнпк»Фшрііт бон ічшіінида Knptmi;i.;i, 1912 ііилда Рузорда, шу ііилн Ксркида, 1913 шиимТермида жідіідіашкиліилари тузилдн. Агар ліп иш жошбулса, Оутаїїікііло'ниір^лкіукіуіфаолия гларшшбоншабкіборіанжалилчішік Харакатиіп гонішіі ра.\Г>арлик і»;ізікї>:ісі!і їй у"ііиик^Вул:ір исіиОдодмікЛрі (in куіарплли, спсеш'і курашші шчиллнк бшіан, ксзн канаида яширші дашм лтрдч. Улар

•Л.З.Ііа.талии . f^*4* ^^¡^U'^^Cs^**"^1 1 » v 131?, Ґ.^І^ ,

** Д\І\Х^'ЖЖЛМС(МНЯІ. 1 I • ЇЛ.1Ч! - "Hi!!», 2-ЖПЗД. 9-Ж11ЛЛ

халіушіїг кузини очди^мусчаилакачнларга ішсбатан кУзголтирди.

Жадвдчилик харакапшішг йнрик арбобларидаїї бири Абдулла Лвлонийшшг куйидапі іаиларн фикриммзі їй исбот этади:«1904 йнлда рус-япоп урушн чициб, бу урушбуїуііІ^г'ішиш'іилариішіігкУзішночкоНвдек, бизнингхамкузимизочилдл. 1905 йшідапі Русспяда бошлангон иицилоб тулцини бизга хам тазлир іуїлди. бизшшг ташкилотимиз сиссиіі маслзкларга. тушуниб, биринчи иаобатда к,ора халкші окдрімок на кузини очмоцчорасиїа киріїшди. Бу мацсадга эришмок учун газет чикзрмоіуш муиоснб куриб, уюшмаїйшг хярзкати билап Узбек шлида газеталар чицзрнлди. 1906 Нилда «Тараккий», «Хуршид» газеталари чикиб, эски хукуматтомошідан тухтошлгоидзи cS'nr, 1907 йилда мен 5?з мухаррирлигим била» Хамда темир ііул иш'піларишіїїг сутсімл-дсм^крзт фнркзсиншіг алокд иа Срдами билаи «Шухрат» мсмішдош ідхчпи чнкдрдім. Ьуша хам куп курашлзрбу.чди...»*

Жадидчилик\араклтині униіггфаолшпи, ашшкеа І0- йшшарішигбошлзридан Махмуд Пехбудиііішнг «Самарканд» ва «Ойіша» нашрлар», 1915 Йилдан дарж этилгаи маїдхур журналист па таїшкдм муаллим Абдурахмон Соди к - СаііС\ мухаррирлшндапі «Лл-ислох»,- «Отой Фаргоиа», «Оїдои Туркистои», «УлукТур-киетои» сишлрн пашр афкорлари слхифаларн.'к ерипшиб борнлди. Ву лзврларда жадид журналистлардаи Ашурали Зохириіі, Лутфулла Олнмиіі, Махмуд Обилии, Убайдулла Хуж.ч, Мунашіар кори, Фитраг, Шоислом Шоа.\мад, Мусчафо Чуцай, Кибир Баклр, Лхмад Закиіі Валидш'і, ІІазир Туракул, Гіулат Солиси кабн куилаб истицлолчиларгуркистонликлар мусіпкиллппі ні'лида изчил курашдилар.

Лю іиулардаїї келлб чпкчО, улкадз жициппяик харакагшишг мазмун ва мул-дарижасшпііу іЧвдшпабулшілозіїмчошшди: маїбуотжшщпми.торініїаїхасіїдапі жадіщііз\і,саішітпакіадани5ітсі>хг^іаріідагижадидчиликхаракатіі./\ііаіііубир.'іик-лар мушгараклшііда истибдодіа карнім журиалистларнипґ кураши чарихи, рухиит жііха і нд;]ііжиидчі^чііксіь|ісмласііда;кіс і;ілбкузі ();іниі,суііграку[хіри.чіиіі на сутіні даврларшш бошдчн кечирди.

Маібуотііажурішшечл;іршшгііігііік>і<>л учуп кураши жадидіїзмиш іганжиарда-ларша чикцан палладз — 16- ііили Жнззахдаги хунрезликлар даирида халціїинг озодлик харакаїлари кутриліиіі боскичиі:і кучди. Атокди журналист Луїфулла 0лиьіийііиигхаккі>ііиіік)'реагіаііидск, фон Кауфман,генерал Куропаїкшісишари коихурбоскшічнлартмопидшіТуркисчон улкаеидаи Росеші Урмоиларига ¡ішнт-ларии олиб бориб шачаїшн, бундам боні іоргишларіш аснсиз к,аіл зііші, халціїи Конго бознрипі оддніі ,\ол була Гюпілліан эди. Мусчамлакачшшк зулми, буї їда іі Конхурликларіа карти кураш «іу,і-ііУрііКг'мрнж;ідіь'і.і;ірмаіОуоі.чарк.ч.чомик,m|ui;ui

згшиш.

•Л.Лилоіши ІІГЛ,<І' 2і/, сл X. Г.іржим.ш V1'1

Уша Жиззахда булиб Утган мардикорга олишдагн коихЭДмшк \ак,ида Лутфуляа Олкмийузн11111!г<к,0|и11шопф»¥шгу-!'" куштг»маколасвдчборх.аК'1Ка'1шузк?и11 бшкш куриб, шундзй баса этгал эди:«1916 Шш.июльойларида, р^за вактн, куилар иссиг, хар срда иш, дола жоилаигон, похталар чошишшр, бсдалар уриладир, ^опунлар узиладир, Созорда цимматчшшк бошлаигои, халюш очлнк дахшати куркитмокдо, дсх,к,0ширш|!1Г Diir яхшн отлари 1юдш0х ^укумаш томоншип

олннрон. Харсрдаочлнчаломагикуриладир.

Худдн шу чогаа халциииг огада гннир-шнлнр сузлар: 19 отдан 40 сшк,очо мусулмош/арни аскарликка олзр омиш.*

— Нукаскарлныа амас, марднкоргаолариииш. Псстад.ч шундай сзшшбдир. Халц с раснда jfwacoii, бутун шу маситлаустда йунал¡пяти. Вам« кинимарузутличлнг o:niUHCinui»pH6ac>ap(lHKxa(NwpfliiKopjiiiiüo)jipoKCH3K''Ji«o44i^6;vwHJwpHar^a х^кутт ppixarra олмоц учу| i кслса руихагчншшг корпим ничоц солмоцчч*.**

Лях1>улла0ламш1уз11м11моиг1пуб)1111111с111кмаколас|1111111гбу1!бп1;«)1;1!— кирши Кпсми 6шш1 укухчшш K'>TiiJi.iiii<ii]i!!rf«)iji.'i;iiiiiiHiu/aii;cc()¿¡i)í/i;T!;íiiK()ii.i.'ij)ii Сатан oiu.io цилса, куиндаш са!рларор)дит kjd i илликиасвух'м ¡.у шнг кжросииа иагижа-лпри ^ацида оур зчшпил ва дард билли хабар бсради:

«.. ама нрисгиф, мишбошилар, иалисснмлар ма\аллша халк"" руйхат кшшш учуи чикдилар. jjuuui ма^аллаларда, уйларда сш Сол,шар, цари хогииллршиа Колюч. Кш.кишилар^аммасинукумзтга к,орши nypíiüi учун Опр жоию (Жиззахда) •¡уплашон. Х^ммапит спида пнчоц, Gojrr.i, \апжар на Сошка уцспз вдх>ллар.

Йшнлиш халк орлснда суфилар, зокирлар .%ам бор. Улар знкри само бнлац халцншчднин хаяжопиии орпирадирлар:

— Ccl' марцнкор (ijim;u-jhu;k;i mu .да Оср, Она к.ч и la.-.uii!

Maiiavuup холода коршн солдатлар, мплги^чпр, tiy-'rr.tyui.ip кслл.чпр. Лихии x:uik Kyptyiui даражасилан угк,ип,

Х,<жпм юмопидаи бунруц:

— Торколлнглар!

Холкжаноб бсрадн:

— Ссп солдэзлариш на иулкмушарши* билли кст, суш биз юрцоламиз.

Кун утшди, уллик мннгдаи 0ри1к,халк,к;\ корпш пулнмуглар ьа милтик^трдам опии бошлашш. Халц бонда улг.шш'а цорамасдап нулнмупш ку;па келшртша

* ОЦ1:1|> у (J.¡1?J! !■> )!Н^11[Ч1Ц.1 >М1ХИ>НЛЛрИ'К1 \ПМ П рКИС UlU.l П К^М р.Х'Ш ЙСКЛРЛИКК-Ч <>,П,П! Ч.МПС.

К,1гшл.{,)|1 усл. -Gíi(.'MTiii.i]iKeiin цилмаса, ср.шл.ф.члп 1V.VS iiti.'ffn'W .у'1 .ижлрлнккл олм.п пи ЬутпшгслГмбнодл!!»: уллру илрпдми жула \уркк:тл;!р. (iy.i.ipia *у-[к1л GcpiiG булманди яеиш.'мр - -\.У.

уршшб кі'ршиоа-да, уіідан сипні слнгарн спшіб тургон Уцлар халцни сіушиїо кслшрмади. Пнчоцлар, міілпіц бішап пулішутка цорши кураїна олмади. Халк; сипиш. Хукуматеїігдн. Солдзтла р, иоллссляляруларлиорі^сидаїї кувалабборцО курган жойида отди, кссди, ідірвди, ішшалади. МаЯдонда, кучаларда Пипітлар, чоллар, у'сшіршшар цоііларго б$>ялибётадир.

Иккикдг хопшларішнг цоршшари устпда подшо* солдатларншшг пайзаси сончнлиЗтурлднр. Луші іирихкуршіои!.. Піі»уілгоіігУдаклар!ішігк"зііллаблари кукарпш. Сш кнзларшінг кссилгоп боїнларидопі корзсочларн юзларнга Уралиб. уларниіігбгтларлніїцоїіхУрларіпііігкузларіїдаїїсок'іа/Ь'ііір.Ярадорлармі^ігіі/ігра-ган товуїшіари яцшкда ощіб пювуллабчургои суп ra цушуллб оі;пдир. LHaxap крн ичндз. Ххік, кнлзр питии Силмаїідир—»•*

Пу сиссии ііублііцистикаїшигмазмуіі на муидарижасшш, іоявші жапгоиорлик рухндапі ііуналишшш и ¡y келтиріпн цисізіпшл илова/пи билиО олиш к"»»" булмасакерак.

Г)уі иііа:)мпс^(усітік,!ил!!кучуи Ky'l'IIIIIUIl І .'íyi'Jiy'JL;!! ОлИ?.!ІІЙ 0(^б<ІСК""'Ч'Л ірНИШ 6<)ііік;л к,о/іхурликларі[—исіЛпкор G;n.jii iliyi;:ip<jjinpnii суГіііпшшл;фИ хусусида хам, •іозамаіізіілго\оао[х)міохлардаодобсіізліік ііаа*»у.чсііічию!зрііиигтсшаи:і'маіаіі куршішиларліш щмжоплн пфодичаГ>,«У.лу[ Туркнсншміа «Фаргоііа»газегадарида «Boctytii'in ніша дсіідур?» па «Лолбохшк» сишар» нублиЛТіетикаларида очиц курсатчб бсрі-.ш эди.

Ліка;іаж:ииідчиликх,аракагіііі«іігкіЧарі«лі(іііиок,иб;ітііііа>Жііззах;іапібухуіііісз-лнкіш іенсрал Куропаткші цопхур иодшохн-- Николаіііа «Ур хурмат» бнлап Оптиі, кувонч бнлап сзти: «Подшо \лзр;ші,ірлішш" флрмоііларішн блжаріші йкіргліігш;ік,:ір;імгиі,іу'рк!ісічшліікі|іук',;ііадлар Гшпітдикка-шрдпкоргоборішідаїї болі торп плар. Каііслбнрулкада події іоіішіі'фаршшшш бузі он фуцаробор? Ьирпі яшаїач, олиіі хазратларшд буіі сушпн оллк-ітіолжшіщг продаси эмасми? Ьу Кузгалонда каіісар, іііаддопіахукумаплОуіі ку'рсшк.ошіарбоїшіаридаїїжудобулдії. Ііулдаіілар Хина, Ашхабод, Жиззах, Марнілої і na rain Гх>ііік/і жойларда, олиіі Хазратлари, факат сизіїлиі' адолагли фармонишшіп садоцат бнлап цоралди». ** дегап хабарпомасини ^

ÍA. ОлимиГі yüuiiiiin 1929 ііилда слан «Осцнндан іілнншн» помлн сиСсий ііуГілпціїсі нкасі їда лупиГчішік на іпісофсизликда ш'ібллб. мазкур ішшапи мацолаїа*** іулакнрішші олдидан"" іпуГшаіі жумла-

* А. Олимийиииг міпкур м.іцил:н п йнин жуїнігіі ^и.ціфіииі.'пр {ЇИ.І.ІИ Гч-рилмоіди " Кураштиіи. < kiuitt |Ч|(. (¡ил цУ патин tc!u'|''i:uy(¡q>tmi4> Куі*>ітчшішш'«ді.нц« юфицшлш и:і І Імкіїл ¡її П і» мі іру I.k її. І (ікікічі і, У і мни пир, lv.11, 21 11С і

¿j-JW'.J . ¿t¿j| \j¿ U <А чХчІГ »»V f 9і 9 Já . á • v fy ■

**** (.'ii\»t<|»/íiV Kcij»jii ki>jM v>4H;u m» ині м імічні • •щи», 117 (>сі

лзріш Gcpiai! зли: « Куропатки! і бсіунохлзрнииі коичо кошн пі куб ичіоп булса-дз, уикМуіикдоткукуматкакиритишда. УкоііхУрршіазмас.окіїошшогамаїїабуїшдй хабарларни очицсзиб, уз аблиртигини ошкор килгон бир жаллод зди...» *

Дисссртацияїишг ушбу Собида мазкур хунрсзлик па камситилшнлар билаи ддшіатни бошкрришнипг оц тусдагіїларіїїа кдршн озодлик ^аракати зі іди турклс-тошіик узбек, К'фпіз, крзоц, зуркман, корацдлноц каби халкларішнг тарихиіі Сирлиш, курч дустлипіііи муста\камлаш асосіїда, агар аіітиш жоиз булса бу халкдарнииг Туркменці — умумиіі уііимиз акамлиіиіш онгли тушушан \олда кураша бошлагаїшиклари крзок іістшуюлчисн Мустафо Чуцай, Л.Зокириіі, А.І'а^матзода, М.Ьсх,будші скигари кушіаб журналнстларпшіг мустак.иллик учун олиб Copian куранілари факшк даллшіарасисіиїдсршшіади оатсішіїли хулосалар 11СТИКЛОЛ мафкурасн гарозусига куііилііб Улчаиади.

Хулчас, ушбу бобнииг мак,сад на ііазифаларн Улкада жадидчилик каракаш шлкіїляшпишшиг тарихий асослари— ижтномиіі заруратлиги, ушшг усиши на іаркалишишшг ижпімоиіі іісіигіїарп упіа 1900-1917 ііиллар тарихий ноцсалари билаи узааііликда кечгандипі, кези келгаїїда бу тарихиіі иок,салар онгли кузішішш.чріішп кслиб чацншшл шяішіі сабаб >уім булгаїїлиіи хужжатлар іуио^інпідіїїсииириладі.'жадіїдташкіїлотлариііинг'гузіїлнши.уііиіігмаксад^ам шізифаларіїжурішшстларфаилнятнтішсоліідаїаліуш эшлади.

ІІККШІ'Ш БОЇ». Утбу боб «Окткбрі. гУшариінмд,иі суиг журиалистларшшг истніушл учум ку|і:і;ш: (1917 - 1929 )» деб номлаиадп. Боб икки киемдаїї iiGop.ii булиб, уіщз улклдл-Туркистоп музпоршігида «бостчішік»ішигкслпбчицлши ла упшіг и.шіаіарнжурііалистлармак,«лазіарии.ч кдр.зньъ'фнасосвдаталкн'' зшлиііш билаи биріа, «босмачилик» бмлаи узіїиіі боглик булг.ш миллш'і бойлнкларнмиз талони ху'0усидааіиилгаиисьсііііііфикрлар,)^ужжагасрііі)даз[(глл;ірибіїл;ііі()мл!ііга ошкорк,нлиіш;иі.

Лоіїдіїркії, Муиаідог хукумашішг улнмндаи суш. <..v х,окішият кизил иіиушобчи.чар ішнсрида булди. Бу данрда мак,сад ца пазифаларша кура шуроїш куллаб-куиваглоичи \амда буїок туркликіш кимоя этувчи, наїшсломизмші мустацкамлаїислри к?;иім заінлоичи иашрлар юз курсаіабошлади.

Булар скрасила «Эл баирши», *Улуі Туркнстон» каби іазеїалар шуропшіг зарафдорн булиб чикд боїшаїап булса, «Инкиліи кушма халк жум\урияти!» шпори оешда исломіш едлр-кііммаг кнлунчн, мухіорішцім му^офаза Уіунчи «Турк эль» іазсгаси 1918 йил май оііидан бошлаб журналист Темирбск Худосрхоиоіі му\;ірріірз>и'>!Да*Тірк м палатні іистхиіі, ицшеодий иашіміііасораідам куїкдриб, чипбирпуркмадаїшяти» ііужу;иаксліирині»ііикухіаіаіі«Турксу:іи»і;исіасичика

"Д.\К,аджждглсіюпи. IW6I7 - »піц», 119- бет.

бошлади. Бир суз fui rai і аіітпшдл, Cy\ap ккки іазста цдм мо^ііяти на назифасша к^ра ок империя» тот orrati ва кизил кмнерняга бу/'і суігма/ідіспш нашрлар енфатида узииикурсагаСоіііііаіи«.Буіадеіипарниіігжурмалистларі!Му\аммадамиііЛфаіии-. зо да, Шокиржон Рацимий, Курдом Хабиб, І'гфик, Му'мии, Му^аммад Сайд • Лхрорті, Мустафо Чукай кабидар шрро Щ'кумэти томонидан к>;з тапіга олина бошлаиади.

«Tjjik їУзкмшііг дсирли >;ар бир сонидаги школа па хабарлар туркийларіш бирлангшриш, бнрлашіандах;ам*биртугостша»бирлаі!Л'иришіш,яі>ішііаіпуркііз- . мни мусіодкамлашни кузлади.

Масалан, 1918 і'шлда чои этнлгап биртахрирнятмзколпсида, жумладан иіундаіі материаллар бор эди:

«Кутаридди» туркнинг милячії баііропі, «Кукарсип» деб туроилининг іул боні, 'Турон ёшп! Кдчопгача cawiwimñ -' Юргбагригаёт эрлярштгтпрноги?

Нилмаіі крлдкш', бирдашмадшіг ззилдинг, Куїсиаландіїиг... Снозіиа іпіцішшісг, Чопгил эмди бнрлаш,.бшіліл уріошм, Очилмншдир...сспгаіурклик у10)11. * Бугила эмас, Gy іазсташшг саки<[»шіарида милдат мапфаат.торипі картпшан, миллиіі урф-одатларми. маърифаши, покориш кддрлончи, миллиіі сапитш ри-иожлаптарун ишларига доир матьриаллар нзчиллик бшіан бернлиб, булар оркдли боскшгшлардупё караній па мацеадларіппзарбаберіипкуздатугнлпш эди. l'aient-линг ил nop журиолистдарндаи бирн, к;п аічншикки у іраган Му\аммадСаіідЛ\рорий бир макрласкдл шуїціаіі йлі&ли:

«Туркпстон гурклариші миллиіі туг осина туплаб, аларга рук, миллиіі гоя на миллиіі гарби» бермок, миллиіі' урф на одаги.мизга муііифпк суратда илм на маї.рифат имизни, тижорат, зироат на сашатимизпп риножлантнрнб чин бир іурк маданкши ііужудіа ксліурмак на піул тарикдца мшшатимизни ру^ші на жисмоний купаашниорпириш максадидя Тошкент шазу>идл «Турк учопі» помнила илмиіі на маданий жамияточилди.

У чокда кафг.іда икки марта илмий. (¡«ний иа нжтпмоші мусо^аба «а намдар буладир. Жамнятиинг пизомпомаеи или omim Су .чмок "" акхі СзилмоккЛ xojyiaVoii кишилар идораіа мар.чамат килсунлар...» **

* «Туркс^н», Бир.іашк,ои yi;tpt ГЛ S. И пмпь. ,

" Лї.таі^іі іатста, 191S, 13 июлі..

1918 йидцан Сошлаб яши тузум улкада янгоча — цизидча режимни Урнатди, туркисюллккларганисбагаи нкюшчи хилшурочасшатаргибжорий кшшнди. Эски ва мупаедтг даврнда «эркалик» кил гаи ерли знёлиларни \ибсга олиш режаларн тузила бошланди. «Ёш шуршипи ca»yia6 цолшд байрош остидо «босмачиллк» боишлди.

Дис1сргац1«1ДО11т1\01он1ИЯ1Ч1Ш1Ж,(1Ы1нЛ1ува^к;1Т^уку\|атб11Ланбольшеи|1к-ларшУросиУргасаддаштли—Туры1сгонш1бошкг1р1шшуахшосн 1918 йнлдату'ла эпшгач, ^окнмият шУролар кулига уггач, Туркиетолда даилатни идора кушнл ердилар Сил.ш большсвикдар Ургаснда такрор мунозарага айланпшлиш матбуог матсрналлари асосидо лунда текшлрилади; бунда \ам атнги 72 кум хает кьчиргаи M.4Jipli рал.барллГидатТуркистон мухшршгги Сольшсвиклартомоиидаи коша ботнрнлгач, ТурклсюндлСугуц \окимияг шуро кулига т>'ла упашшт, испидюл }акрор орзуга ацланл бошлаганлиш журпалнетлар фаолнятлари - школаларл нсгнзщцёрьаибСсрнлада.

Д1ак'1уыки, «бисмачилик» харахати ва боллнкларталолн хаклда кун айтшиап. Амио, босмачлликшшг келлб чициш илднзлари хакнда халол гзилар айтялмади, ' тоталитаризм кзйфшшщ»MitiuniaG макрла ш асарларбишлга::. ДУлшншслгаолиб, чсшкиол гарозуси билли тортнб «босмачилнк» тУгрисида билшган,

дея^и1бар!аэыои^Ц111ша1П!и1'1ар;1,||]«|д:1'комф|1ркаК|зл1|111Ц|;1 рус пии;икч01ЧШ|ари ■ iiytuuimmuuepuuuiapCoci^iiwt—босшчнбулгалдигшшкуйшлз. Ганшшгцисцасн, iiciii^i<KuiNUi3ia4iMH6Cüpiu»aii6;ip4;ticwi;:!p!!Mi'iapjvi6ojn.iueuHiouipiVKa64UK;ipiaii

«босмачллик» тутумя *укм суриб келдн. Уаи.мизил Узимиз босмачл деб ai аи кс «дик.

Шушиюдо(хкшч1и1иш>!)1до11р1у]Х11^ло11,Му^ Ма\мудСубой кабнонгли журналнетларшидш этгаимаыюдазушуиаолмадик ki окибатдд большеьиклар ра^иомалипип коммунист* к,иидаии т^гикуи i сиш шарл еддаданс.

Хар^олда мустак^шдипи&июн цндшпушз кадар уз ма ы мсида! и Оиемачшшк-lutT^ipu илгаиолмасдал, мучлакдллик юяларини чалкаиплрдлк.

Ушбу бобда масалашпи' аиа шу мухим томоиларл, lap'iii бу масала илдиндан текшнрлш объекта булга)i булса-;«, иетикчол тарозуеи Гшлап кет куламда j.viac, акелнча, ихчам валундахилдадакрорларсизайрим журмалнетлармшп млколаларл легизнда Сириичи бор эцлонлллшшш ни курднк.

Шунмш^учу|1^дмушбубоСн11Игкс11палк1Ш'л»1лмапшл111Иилма>у|нучу11 зриш тукшмаошпиш жуда -жудаиетардик.

Шушшгдгк,днссергацняда uiypo\укумати Урматалтч,болмпскикларюмонн-дои узбек мнллии болликларн Руслша Утарлаб ски «шкора чятиО кешлпнншт фаетларшш журналисгларамнзтал^шнча—мак.ила па неарларидд «лиц K>|tcaiuú бершиди.

Бойлнюмр талонн масаласнда ran кетганда, бо Кликни кимлдр ушрлаб ксгган, унингмидари Kai 1ча, цасргаолиб кетнлган, дапш саволлар мантикида! и фмкрлар-ни ¡?ша 20-и1ш;арнииг узлирнда хам эълол едшни муйк; мумкин эмас эли. * Огиз очгаиларпнш бошларн кегзрди. Лекин буфикрляр 1924 иилтча хам туда бУлмЛа-дч.харходчажуршшетлпрчхшопиланахбороттарикдсш'п матбуотлаберибборилди. Будаирдажашцпшннсхдракаткшшгс)««»! онларнбошланаопанэдн. Шунингучун Хам боЛликларимиз талона хакидагн мзтсриаддар на одднй ахборотлар матбуотда дсярлнбсрммаКк^швди.Бусир, шУронннгмушмбирликбшшюлнбборгачрасио снёсапшипг «махфш'Н куртшши эдч, дсбчушуниш матмкдн тугри б^лур эди.

1919 йил, 6 окчяОрда Ленин Бугун Россия Марказии Ижроия КУмитяен па Хал к, комиссарларн Кснгашишии' «Туркнечон мшлари Силам жахоп рсволюшшеишшг Гюп1б^лгп11соает14)ссняс:п!1!1!гколгацкисмиур11к1и1чшю^зур11ат11лайпа111и111111н па России ме\1|аткал!лар)г11п!1г Турхнстоп халцлари билли итчнфоки мустахкамлапиши зарур.пни» -озасидап мзхсус кпрорн чиедб, luyiira кура Туркнс-То!ьчоп1«б()смач1111ик»харакач11.куло1^пар||нну^о!и|11юззс11да!1,с1!1 Шуроиисак;чаб крлиппш кузда тутиб махсус Туркпечон комнсспнсн тузилди. Пуша Ш.Э.чиапа (ране), М.(|)рупзе, IJ.KyiiGniiieii, Ф. Голошчскип на И.Рудзугаклардзн нборат талантли цотиллар кирипшди. Клар amp аитиш жоиз Сулса, кдмишхш бел боглаб боемачилпкни аиж оддирдшюр, озодлик учуй курашган туркнечопликларни бир чеккадаи к^рабошдадидар.

Бу цотилликннпг мазмуни па мупдарижасшш купи хсча Россия журпаднетдари билан Президент П.Кариминпишучрашупида, Президент томишдаи зйта.чпн фикрларда аник курса булади. У сзади: «Улар (Оолынсииклар) бу ерга ке.чиинач, юцорнлааолшларинэгаллашиш, кснйн.одамл.грпиш Сипои-Очр niuvniii wmoiiii намосн булеа, ударим ошбчашлапшш. Ииглрмаичм имллзрда «босмачшшк» учун таъцпб цилшпшп, 37-инлда бугун ра\барияп!и чулиц чугашшип». ***

Туркистон журналистдари уз фаолиягларида удкада содир булпш бундам боск.пнчилик за yipiuaiK, аникрож «бнемачилик* \аракаги на боиликларммиз ч;и101Н1хак,идаучиа да11р(пн1гу^нда1и11а,аипан(')а(и!ликбила1!4ик,11!1!ларкилмап111 булсллар-да.орлдлпмаьлум муддагучсач.бу хусусдаузхабарларшм ма^олаларкнп JiJioii цнчпш эди.тар. Г>у!1пчг икки мухимегбаГтОор элшбприкчнен, luiiu хукумат. яыш Ulypo епссачи бундам OMHV»i4mimpnnaH4a чтеьк.икдабкуйуаи эди. Иккии-•1ИДЗП, журналиспгллрфаолшгпша сузоркиплишапчажилонлапкт эди. Illy икки

* X. Улик*111. С Хо iGocii Ьу\014).1ми|ишп!1шиг a'llHll.'i.'ipn. «Фпп*, Ч J495

*• УтСскистоя ССРицихи. Ill жилд аЮ-ЯЮ-Ссгляр.

Il K;i;iiiMan * J')ni:i-'fl;j.ii li/inMmifnm'iyij'H ■ik.ihiiiijiiti чпкчпцкпи i:n\uw »учискпскш one) in». I'J'>'\ 7 M'u>i\

сабабданфаолшгган'ш Сугилпш эди. Шундай булншига царамасддн I i. Туракулов, Фнтрат, М.Субой, А. Ра\магзода, Л.Олиыий сингари истньуючи журиалистлар бу масалага доир апча-мунча макрла ва хабарлар бнлан кдтнащцилар.

Атокди журналист Н.Туракулоп Узишшг «Ьосмачилик» помидд эълон щипан мацоласнда бу муаммонинг нлднэларини куйиддшча курсатган эди: «Фаргона Туркистошшлг энг куб ва эпг иа\шин равишда ажнаОий иа ма^шлин капитали ншлаган внлоятиднр. Табиийрски адорада ул идорашшг махултуги остида усглп баккяар, саЩрсоныюр Пупиюховмр, ОрнфХухмшр, Миркомилларна

бо1шркатта-И1Чик^ихо1В,муп^А«арбув1Иоотн1!1!Гхароббули111И1масоре»'ГИГг1 »элбларн бнлаи хнзмат к^рсатдилар.

Моста фиркдси, ялудий, рус савдохмЙари мусулмои чнсточиси..'. эдммаси, з^амма бу Угрилар Фаргона кшшюк, додошшипг Суйнига ултнрнб олиб кшианла-(тни кдлар з.щшар. Размена эзишлар бу фиркдшшг одднй бир юмуиш эди... Россиядо уд ндорашшг Никшшшк бнлан бу мамлакатда \ам «yipiuiap»iiunr бошца васапдохона исмли угрихонатари бойидн ва Россияда Октябрь инк.илоби Туркиею! i бнлан Россия ораенда юрибтургои муноенбаш ицтисодияни бузиб юборди. Пахта билли экшшб келган ерларга шщилобтшг \aii-^yiin соясида Россиидап галла келмай бошппг.шдапкешш кииазкнла боцшадн. Яыш, к,»и1лок;икг)1солиС"н1шшг ма\сулдорлик (интенсивность) даражасн ту шли... Ушшг устша твю даирида ■ » Фаргонадаги обод ерларнингсояси кнчрайгирилди. Бииобарин , зпич жид-дош тугонлариинг доим ва мунтазам кишлоц халцшшпг бпр кисминн кун кечнриш нуднаац чикдртйрди.У ймлдаи бу йил, ондап-он, купдои-кук куиаймакда б)>лгом фацирликнинг устмга Москомшнг Фарюиадаш мустамлакачшшги ид доишок ва^шати даирн Ут кУйгандай Оулуб тущди.

Дсмак, босмачиликпшн таги да ищгииоднй ва iixriiMoiiii иллатлар Гюрдиркн, ♦jlfpn ва му!та^ам»лар ндорасишшг ^орачилигшп бориб йукрлиб кетдр....

Бу бос^ачшшк )!чогиНи кургону'рис бойлари, уни кенгашнрдилар хам». *

Журналист ушСу маколасининг индаллосидо босмачндикни кизил имнериячи бооушчиларкелтириб чньдргашшпшн очнк айга олмаса-да, уни «к<>шзп> yix'«* беради. Бутабиий цол эди. Чзики, замон сснга Го^миса, сен шш а Сюкдсг.ш узбек' макрлшпамал адшшган^олда Назирака сиссанаГюкибуздирлшшочик,,

рапшан айга олмагап ади.

Дисссргащвдак^злифбосмачшничш^нишоцибатнид келнбчик^нуфилик-лар.тадонлархусусида журпздистларт1шбитг.ишаколалар1ши таушл зтаракап, ыцоридо айпанимпз »замонщ 6oiyi6» иш тупап журпалистлардаи «Фарюиа» 1азетасщибоШ му\аррирбулнб, опишО кстпш Лбдулла Ра^магзоданшн 14*20 ¡им

"Дарвчш-..^X^VKulji.^silîji^lslI. I4UKUI1.4

босплиб чшудін макрласи.і!' алохчгм тау і и л этадн. Журналист сзади: «Фаргонада босмачшшк юринівдз дощ» аскарлар Ута шафхзіснзліж илл бугдоіі сонирлСткон одамї діінкрими \ам опіб таїнламокдо. Оддий дийкршш босмачи xaiwjni бііяан шуішан кнлншмакда. Аіібимиз- босмачиларшшг маъносини бнлмаслнгимиз. Бу УзбошимЗликнинг о.чдиіш оліїш ревкумшшг вазифаси эмасми?».*

УшбутрчаданкУрішибтурнбдиісн, журналист «босмачнликтинпубмохияішш срли халкдардан кддирса-да, аммо боскиичилик бнлан цотилл.ик іуїласітан кизил аксарларнингтутумлартш яширмзлнти.

Днсссртацшшшігушбу бобида міиишй бойликлар талонига багишлапган Ефб Омоншшг 1920 ґшлда эт»лои к?ілиіігаіібіірхаСаридан мухим бир парчанн кслтриш билан угрилик нлдішари хасида лунда фикр хам аГтілтн: «Посмачилиц, адолат-симикбіірлап тунлоигои хон Соішнги ун куп ичнида ііагунларга ортнлдн. Орадан кунічмай ваг^нлар І'усия томоша жуїігшілдії. ,\:ірГ»ір лагун куплаб цизил скдлнк, мшітицчиччарбилан )ц;ріі>уіацди».**

Ушбумнсолпсосиля I9IS іііKS'k/'h хоі іл ипі ііхпісридо бу'ліпн осорн лтпкуиюр, кимма їбахо боіїлиоарии Сир эшелон хажмнда марказпі олнб кепілгаїїлиги хаіу їда хабарбсрилгап.

Дешк.мішшйбаііликіїарнмизбиргина Бухороамирлипшиигтубсизолтинлари

талонидзнпшаэмас, балки Кіхоіі,Хіша хонлиоприсишарпларихтнёридабулган

капа бошшкллр хам марказіа зашиб кспшіаилипщаи далолатдир.

Диссертадиядашуроларшшг 20-йиллардаТуркисзонхалк^іарнпшігзрісинлиіи

хамда оэолпигини чсклашига к,арши журі іалнстдлрпинг кураши acocan собіїц КГБ

хужжіїтасровішишмахфшїхужжатлари. уша найтлардап ук,иш на хукм чикариш

мін зтидпш мзіСуог афкорлари, цола берса журишшстларнннг ижод намуналари

і »

тахднли неїтош« текшкршнан.

Жуїкіхихтіеірніурохокіїмаяш і!аушшгкомфирк;флхГхірлііпшзпіГ»:аСчісііссаміпіі NioXi!Hi'x;iX'VHvsaii3.'!pCai;iy,tp;tni!iiN;iK.c;i;uin'i киллсгітіжмдшп.іхгірлкатларинії 20-ііилллршшг Урпшлриіа кмганда сусліпирі боишайдидар. Аммо харакат нянхопа даво\і^гди.Буін«исаб;ійк.жур»!л;іїістз[аріаіуніріиіаха;пікатагопликдеіаіі «носб» тушуцча у'зміинї к,»тіллі5кдарнпа мпкор кнліан омасдн. Журналистларда яппі Хокимиятдан умидпоренгк. «хінн ніпгглар Сор эди. Шуминг учуй хам улар Шуро лліірішинг хдСт кікир-чикир'їар». кузі а іілншр-штнмас камчиликлярн, масалан, Наим Сашшітг ¡92Ü ііих'р чок зныган «Kjuilí іямпі» дарслнніда бсрилган *К,ишлоада бсігак їжмдіч ti кутккакда, пшфпкоразрбуии данолашкд ожюлик цилмок^і» каби мисютврхя-мда журікшїсі Е*з'6 0ічов!їішг24 кшіда «Фаріона»

* Л і*:і\міпвя»_ ■ aílíji >>t ¡Sía.tt. ¿¿¿у^у.

ü.Omou - ¿jtf.u s ^ijlj'ulu.^i. ^лїіььл ^JV^jj-Sii./JÍO. 1f ^г. .

іазеїасшішіг 3 март сомнда босшшш «Дездончшіикка йрл очоіілиц» мацрласида бсріілш(*Дончвдикдс\фііч»шаіаиі)іг$Ьа№булсуіі,уііііусітцгіириш-очарчііліі»уи) йуцоїадир» каби жумлаларнинг тіпикіііі йуїкиїиши сиссиіі жицагдаи бахоланиш іомон бурила бошлаппшэди.Аслиш оліапда.биршічимисолодднйтп іизма&н на ксйинги гал икгнсоднённшг яхшилашшшг шідизларини хацнций деадш нозіщішсндаи туриб аіітнлгаи )^алол mi оддніі гашіар зди. Бу іашіарни сиссиіі томонгабуриб, Сирш ічисшш «Китобда цизил мсдіщш іашшг халкорасида циласпан амалий ишлари ішсаид цплнішапш. Бсзіак касаллши «купайиб бормокда" ділам шіларбидаїїшуромедицшіасиишларіїїш мазар-ішсаіід к,ішішмагап»,С'ки иккінгш мнсолда «Ёкуб Омон галлачилиши іфіайгмриш зиазша пахтачиликни атаііип озойтиришга яэракат килмовда»* доган фнкріш аіітгаиливда коргшапдя.

Аслшш олгліда, бу аіітшігашгар шуро снёсатига мутдако алоцаси булмаїап ошіашій ва ммллші хоііаіси »шсолларб^либ, майда камчшшкларіш уз нчша оларди. 1)а\оланки, шуро спссатдошіари комфирциншг узбоїшмча на бсра\м снссати ші «ісмнриішізоміа мцхлабіф'ііиіпш»геясііасосііда бун^иїжурна-'іисіларшіїи^аСпі фаалшгги, ижодиарн илдіїзма болт.іурпш учу и зимдап материаллартунламовда эдилар ёкн матсрн.іллартушіашг.і киришіап эдилар. Бу парса к,апи оіілик жаіішо-и;ісиі(іііаііср7ишуііуіізамііііми.1:иі,29- ііш(доібоцшіС(«кдпіішшжхараклііі»ішім бирішчи - огоушггариш босції'іша кучиш, иіскам-,/іуккам сиссиіі махбуслар • сифатида камиц^і олшшішіарішпі' боишаїшши» данри мудхшиликларинипг бир одциіі кіршшіші эди.

Alia шу f-ояым ііуаалиш ш мацеад Giman озодлик, зркиплик, ашіиічса cyj аркиїїлипі журпалнетлар фаолият їда жн.кжлаї ш бошланди. Ку иасра acocan иккн кУрішиицадаволізгдіі:Сириіі'іиси,ііафасіш|х>сглаболішікіаксадидаіііу|н) іомопн-данбулажаккдтагоііликкайулочииі. КуіііііпучуіізиелиларіїакуломаріїисіШіїсіпа »уіришсало юришигазамші v>3iipjiaiia£iiaiuiimiiiit мо\иятжихатдаіі ссини жур-iiajllun'liii.cjyíj'jií.'íjpiiMüaiJíao.'JJií/TiüpiHii j>;ii!ciKt)pjfHK ¿i таит бошладіїлар. Оішсоралик яширіш кураїн тусиїа кучди.

Нкккичидаи, матбуотиипг барча турлари х,ам іафгіїш к,ішііші бошланди. Улар іабинй ранніша узшшш'гояиш'і Гфтлишнни комфиркд сиссаіиіа бурди. Журиа-листлар эса олдиши г.шцидиіі карашларшш. Шуро) а 'іскнзиб циладшап тамціишарипи тухг.па бордшіар.

Бу данрда чикдепан «Шуиіаи ипаділоГ» (му\аррири - Сандріїш Адіиода), «Коладар йулдоши» (лвдіррири - Хабиб Абдуллас»), «Тасц» (му\;іррири - \ижи Муііип), «Типі» (мух,;ф!фіі -Фиірат), «Кизил пікші» (му\аррнри - У»уз), "К,н tu і Пул* (мударрирл - Донской), «КдсііГкічішік харакаиі» (муларрнрп -Му\сіш

• Д\к и - 22'J4i - -пик, .111 - Сі-1

Шсрму^аммад), «Hi 1к,шюб» (му*аррири - Иазпр Туракул»), «Армугон» (мудзррири

- Саил А)(мзд 1 Кчзиров), «Ьи-чиму-иш!» (музрррири- Усмонхон), «Учкун» (мудоррири

- тахрнриш ), «Машраб» (му\аррнри - Хожн Myiiuii), «Вайпалмилал» (му^аррири -Ш.Абзаноп), «Дезд<>н» (мухдррири- И.Берошов), «Tour юллузи» (му^арнри -ОйОек), «Маормф иауц1П1уич1|»(му)?1рр|!р11-Да1тат1'|1засв), «Кишлоцучгпувчнсн» (му^аррири - Шокирбско»), «Коммунист» (мухаррири - Комилжон Алимов)кабн журнзллар, «Кизил Узбскиетоп» (мухаррири - Усмопхоп), «Ззрафшоп»(му\яррнр>1

- Шох,имардон), «Камбагал дсхкрн» (мухаррири - М.Хасап), «fan лсниичи» (мухаррири -Олгои, Апкдбой)сингарн Нирпк-Цирикиашра^жирларк «социализм Куриш учун Лсишгча снссагпи, комфирк? гояларипи» халк, оряснлл кенг ёйиш, ёлгондакам демократиями улуглаш ii^inni утдилар. Бу парса журналистллрнипг пстих^ол иулндлп! доракатларшш табиин рашнллл Оир «кизил цоттнп солди.

Шунддйкдлиб,! ур1сис|оидаис-1и^1олиулнлаолибборилга1ку,рашжа1»с11ларш1а журпалспсдарниш хадкшшг зркинлши, озоллш н \а^1да клй!уриш Силам Си рта Koncepiirai 11:11 шжоддарм крбш нпи срибташдаипомон ннтнлдидзр.Улар^аОтннпг .\ap6iipco4aciuiaTypK:iicio)ix;WMapii!iliiir — узбек, киргиз, к,«'3!>к, туркман па тежик каин халцнлртшг .\рр икки хил (хкцшпи.чпрт карши курант мохиягн на енр-асророларшш у ски бу зарзда, уз каебша зт.гпкод ру\нда Еригнб бордилар.

Диссертациям шуроларга к,арши озодднк ъа муста кнллнк учу» курашунчи О'рухдар на уларнишаъзо.чари фао;шятдари>\ам кспгУргаиилгап. Бу iypyv>apniinr номлзри «а фаолнятлари хам бириичибортаушд зтндади.

«Чнгатон оруиги», «Когнр гзн'шязр», Миллнй итти\»д» - «Ммллнй нпицлол», «Нв»нл калам», «'Гсиур прухи», «Гап», «Kj'p каллмуш» каби шуролар!д карши 1"УРУЛЛаР11ИПг'га111К11ЛЭТ1|Л|!1т1иаулар11ингмаксал>;ам ипзифалари тидаагрофлича

тсктирилади-

Хуллас, Октябрь тутарилшпидап суиг журпалистларпинг иситцклол учуи курмнллрн удк.'гда uaiwo Оулмн «босмачилик» доракашннпг мо^илтн, (¡Ымиклар таяшм гурк.истонликларзркиучун кураппарихи бштнузвийтарздатскширшнап; тарих к» журналистика шши учуи яши-япги маълумотлар Осршиан. Пу парса иенп^пм! мафкуриеп учуй Ccfia\o материал назифасш m угаКди.Анашулардликслиб чи^иб, шиуыоГхта» cyw Турх"«1>пла журпалистларнннг мустакдллик йудидаги

гараадшеи сути бокиаяш Гщллп с pu« хгшцпарнинг тувмуш таран маълум кизил к,одшиатуша (Vwiuaiai m:m uwii)>№ журткишетик матсриаллар асосилд далил-ланэдк; «Скк'мачшпюпн Kcimïpstfi 'Шфрганacociiii омиллар натр афкорлари иа журшшгстпарнкигясария мэдмаяари тамитгикмзлга оншрияганлиги исботлаб верил ад;;; «Ем тур»»' иа csi^nG *рл:сп ikbcim ос tirai «!Ç!iait>!i;u;KK.-i wrpiuir»mt бпшлаб юбор^'^аи. ytiLSïp ф»;;хрли.яурл!1:!5к:ь,ир«к5зташ»та атаи £>«istoi№3i.

УЧШІ'Ш БОБ. Уиібу Gofí «Журкалкстлар топшитар сиссат одібоїілари» дсб поклаигаи. Бу сарлавз^а тарккбида )ч иірлрдф бсрмлмб, булар шуидаи аталади: «Мамлакягді оимлвмй ^«(шшларишіг Cumujunium, цатагом циліиігаи журиалнс-тлартиг тсргиі їй суд зярасзлзри (1929-1940)», «Журоалнстларипиг ккііи»к хужалііпшн еиллсктішлаитірииши жадаллаїитнршіїга па цулоідіаїитиршіїга кариш кураши» ва «Шуроларииііг асл ж)'риіліістла|іии іуатагои цилииш».

Диссертащшда мазкур боб Узлішлг уга мазмундорлиш ва долзарблигл, стмиш ііилдал оргцц шнсг ичида ерупшк курмаіі, чемнр иа пулах омборларда сакланиб, халцішиздан яширилиб ксліан таїдаїрларлшіг истліуіол учул, оюд1::". на зркил >ішаш учул олнОборгап курашлари окибатвда ¡іукогнб шборилгал кисматлариии биршічи бор алимизга ошкор кішіластгашніги Силам узбек мадашштида, паїан тарихн ііажурлаліїстикасида янгилик кашф згади.

Кдтагошіикіінбоііі;іаштуііиякуіілашііиятіідаболі.шсвик;іарііиіігрсжиаріі 20-ііидларішнг бошіаридаиок ерлшіарга писбатаи ута «ил.\а»ушк» хаифсирашларн билаи кечдн. Бу аарса acocan нккн «n.i.\aviiiK» дзрдл билаїї кечди: бирміїчнсн, большевикдар оцлар даирлдаги мкалий истикполчилар xana канна злг хаифли Харакагслфагцда ба\о бериш, бу харакатглшкшіотчиларилингфаолил чини зимдаи іскширншпа шУрочахулосаларчикариш лозимздн. Бу режапі киритилдн. ІІккнії-чиси, иілуїлобчіїлар, хусусаи, журиалистлартомопидан тузидші турли помдаш мустацнлдик гурууіарилшіг фаолиягларИ яііги туаум—шуро \укумати «маііфаатлари»пік,ірат'!іанбулса-да, уліашуб\абилаледяіпі)ауніщгиьзодарипи леліиіча нртіцшілар асосида ііук, к,иллб юбориш дардинипг і capo к; бошланнши *іуток» тугтнрар зди.

Комфирхд па іиуросиссапідашбу ми^ак^ик»д;ф;шарніуркисіопликларли 20-і'шллар сііїшііида флкатрсжаїш амаліпоііліришдапі лафасни «ростлаб» олиішшк пазифасілін угаб келди. 1929 ііилшшгбоишариіл ксліїшда, бу лафасші «росілаб» оліїшсиссати очнцзуїум иа цамашлар - каїліонларли боїшіаш длврша кучди.

Дисссргашіада масалишшг ала ту му;^п.м юмоллари хужжатаерои далЛулари, маібуогафкор;мрллшігіуііо^ліюіариасосіша-гі;кшнрилидіі.

«Лафас» росїлаболішгач, 193U ііилдал удка.чд «ютаи хопни», «хадцдушмаїш», «шУродарга кррши», *чсїмамлакатлараіснти», *аксилинк,илобчи»,«уїмишіа каіі-тіал», *рухоллй»,*стуисур»,«сишармоііизм іарафдори»ешларіпаміаларруклида шнн'-миїндабіуркисіишшклар, аішкіхни, узбек журлал неї ларнечшлала киріиша дучор Оу'л а бо ішіади ла р.

Бодьшсаиіаіарі(и»іаучуіібіірилчиі;шдаис-іі))діо;ічи,аксіииінк1іі-ііог)чижуріі;иінсі ианіаорифчиларуси^ідіі'ііакиліріуііліишдіїр? ІІсіиліслііл;іріііііиСк>ііік;» пакиллари лкккіічи ллалдд к,олди'.' Бушил иккіі му\нм кіяпнй ііуііалиши - хаифли юмоли бор зди: ШІГШІ'ШСИ. журпалистлар \ар калдаіі інріибої на іашинкоімилі боні

уззнндатуруичм.жамиягпа таОиаг^олисалпршиагиУзгершачар, яшшшклару.акяча. кслажакда юз бсрадшан муаммолар тугриснда башорат па ахборот стказунчи, кишилар гафаккурида иурилиш яр.пупчи Сушк пнсоплар булпшлнт учун .\ам. дастаииалана шу муста киллик учун курашган кншидар ташгасуи куйши-иУк1"^ши мак,сад »ушиб куПшпап эдн. Ну билли, муге брлпш туркистоилнкларни ижтнмонй ош":араод1стидап мачлм килш1и(ек1)з.утшликлар1шпшш1л злпшэдн. UKiíSHI-MliCIÍ, цсти^чалми маорифчи.чарик йукртш*' бнлап бопшц Оулкт к„игнлд!«клар эдн. Кизил галамисларжшг лашклрбошилари - Лсшш-Стллнн ндсолошясн на тутми халц болаларнга онг на билим, >íj:m бериш орцали улар дупсклрашллршш шакллантирулчн зиёкорлар - укигуичилзрни бщта-бнгга кнрипшм уз рсхясшп кирипан эли.

Лпа шу ик км саб,iß амз.ня oiiie.i, туркиаишшкларни абадмн куллнкдл са^чаала «кафиллик» бсрлр o,vi. Шу бане .хам улар, журиллнетллрпн цлпщш цн.часши наллала.уларнннгиакн кузодавдабулишпакеаллр— •жнполодарфактлари Силам чегарала'шб крлшедан, Гшр пса уи пилллр олпш бу.ччй ути б ксилн, ciiiiKacii чнэдан «факч»лар1а \ам, яiiiiKjJom, 20 -лилнишТкншша «учр.нап» поцса-^одиса-ларии жннонт кгшш ц (¡план 37-йнлдзш тергошмрда хамacociiii Зд'жжагсифатидп курнлиб, «шин флкт»ллр(а нспи цилиб олинди...

Туркнстопдаги бу мулчишликлар журналист из ёзумчмлар фаолшпини табиий ракнпела cycaihiip/íti. Бу парса жадидттик одикатпиннг nsrjóaivuni ру.упш cj'ifjiipa Gwiuajii. Журналистика тотллн ra |iiriri искаижасшапнаи. Byacncaii, iikkh блс^ичла ксчди: ЫП'ИН'Ш П()С!\11Ч, ['Ух^иилиитяниарнданГкнилашакчсрюк-ларяии1'с()г;ук'ф1к»"^!арио1с).у|л|гп1рпп1омилнсифа11!дака1аго1|лар1г1111ггю[г1ча-нншк^фасша-куртшитдакузгаташлашт. IlfCKIllI'IlI БОСК.ИЧ, Бунда 1936 пил охира аа 1937 йилдан бошлашан «мусобацч» таракасидлт ёппленга кнрошлпршшгаижи Силам Гюглпк, Сулган журмалисглартакдирлари кенг талк^п □тлдади.

Аил tiiy икки (iocKiri нсгизида, сличаем! журизлпетлзр отуг.га \}км цилниднлэр, зГшяцса, зс.| »урилпстларимш камситилдплэр, к"й«»Ч-'1ЯРг:1 татлаиднлар, лагерларид» ун йиалаб дзрд чекдиаар. СоСнра Ховдор к,тн, Тожихои Шодн Цизи сингари та!(ик,чи журнллисглар Смбир на Узоц ШарцУрмопларидаснссиП ма\бус сифатнда каментилдилар.

Дксссртасшилд ana uiy иккн боецмчштг бирпичиеппмкг узила жумурият буйича 217 iiitpiiK зигли - журиа.шетлар Муланпар к.ори, Салимх'Ш Тиллахон. Лсадулла Аш-мпоц, Саидсдмад Иазироп, Раадш Инотмов, Мумии Xj/жа, Назнр Ипоятон. "ОиишбоГх» к.чри Ио.'К5мо и, AG;iyx;aCHK)pCit'UiiiKl>a,*Aiijypajlil3o\np:i¡i. ЕкУбОмои,

* c.atiimoii 0.7! пи o.'!m;i:n.> куч)ш ика.чарла yinmio (t>iu ni су\саг), «МиллчЛ tiik.i:iiiiiiii>. iwh.löhiimpb.

Луїфулла Олішиіі, Typtyn Парнисц, Мухіор Му\аммадин, Лбдура^мон Fonösiii, Башрулла Хужаео, Ходис Хотибзода, Ил\ом йкубий, Умархужа Хамидші, Оліой, Хасан Хужахон, Савд кори Рафурий, Таїирикули \охн, Руегамбск ІІисбскоіі кабшіар 20-шілларшшг уріаларида «куз тапіга» олшшб, улар 1933 йилларгача ¡іуцотабюбаршщк. ,

11ККШІЧП £ОСІ\ІІЧ - 193біінлохнрииа 1937 шишінігузидаУзбекнаоїшіпіі' т>рли ьндоаідзридай 575$ нафарзислп - :к)рііалнст, ëiyu-іи, педагог, дакліт, жамоа г арбий.іарн, аелзодалар «аксилникмлобчн», «ха.іц душмани. енфатнда цамсидо олшінб, булардаи 4S11 таен огнб таїїілакди.*

Биршна 1937шілншігузида камок^аолшіпш 291 зиелкдан 161 таен журіманст »a ¡bjsvm, 40 часи савди мадішяг ходимларн, і,і>:плплар« >\итуіічи.чар па саш.ат х«)днм.-.:і|',и я. **

Булзр сирасіща гашкилотчи журиалиеглардан: Субоіі, Санжар Сіідлик,, Ділам Лііюб, Муміш Усмон, Фатхулла Алаші, ЛС>;іул.\аіі Тожпсн, Цаіііом 1'амазои, Мисі і Пузрукхоп,Зарнф Башарші, НанмСанд, НоснрСанд.Мирмуслпм Шсрмухаммэд, Шокпржои 1'а.химіш, Хаіірулла Лланм, Элбск, Лбцулла Карнмоп, «І'итрат, Чуліюн, Гозп Оліїм Юнусои, Розії Юмус, Комнлжоп Алимов, ЛпцоГкііі Худойбахпіси, ІІаршіхужа Эркахужаеи, Сало.\иддич Муфпізода, Муродхужа Солпхужаси, Муродхужа І Іуріїіі, Луїфулла кориЛбдуллааі, Маш юи Мажилчі'., МажндК,<:Лироі>, Усмоііхои Эаюихужаси, Му>;аммад \асап, Оіііжоіі Хонінм, Рулом Зафариіілар бор.*"

Кд'їашіїлїікішіігбирішчи боски'інда - оммаїшіі кирншларіа «кнриш»да fioiy, Саида^мад Назирои, Муііаішар цари кабиларшшг журналисток чнкинмарлдагп, асарларіїадгн шуроларіа кариш харакатіїшігсіїміншікіпмоііларігга'ькнб килишап зли. Чунончн, шоіір Ііоіу узініиііг «Фаріопа ¿"интрига» шсьрида исшідіол учуп курашнииг іш\оягда іюзнк - сиссиіі тулкпіиіаріїїш сирлн талкнн зшб, шуїдаїі сзгаи оди:

Фаріопаїшпш стим-ссир, дардіш иуксидешлари, «Юріиміізітиг куб ба\оли, іуироклари іошлари-Бир неча ііил цон эмди», деб булмаиг сира умидсиз! Умидсилик ііуцшікларкі иУл бошландир, учипгиз! ІІлгарша юіуршігнз, юксалиш из, учиїниз! Кдршії чик,са тошіі шічішгташці боркан кучншнз!

Шоирнииг ілу каби іисьрий сатрлари, Kiwuuicpca, уши ir 1929 іінлда «Маориф їм Уідптуїічіі» журішіішиц 7-соішда босішан «Тил лугаїи Gomtcyii» деб аіалуичи

• ДЗДчЗДжжатасіюіш, 25'JS - .ній».4 - жшід. 43.M39 *Gciji:ip

шу смрйііл іі'ііш к.лчі -і о.іііііі:ні 2і» 1 кпшнд:ш 1m i;iv жури.і.шс і оніГі і:и!і і іііі:пі "°/ІКК аджжліїїсікіїні. 2У>>- чш:', 4 . Л1 >і - Гяч

линпшстикма^оласилаги: о^'Ч^^Н^ЧгЦ^^^0

j^^jbiL. ^.Jijs^, Sy.jflJziJj)\

— Мактабларда такчим оластцрн уцигупчиларнмизга ажиабнм сузлар ¡фпига кулрак узимизшшг сУзларич ургагайлик, ниш сузларни узимиздап кнлпройлик,. Зарур Оулса арабча, форсча суачардаи чучпм;н;ллк... * сшмлри фикрлар упи кдтагонлик гирдобига итарган эди.

Кдтагонликнинг мккиичп босцн'шдя оммавий tytpmminnr тобора кснг илдиз отишн Mai6yoгса.\ифаларида миллапшлик, шуроларга tyipmii кураш, халкдушмапи ва аксилинцилобчилар дсСкиачмиш исппуюлчшмрга хужум очпц бошланди. 30-Йнллартшг бошларидагн мазкур фаолиягнбнр ознасайгаи кдтагои, 36-37 -йнллар оралипша «аксилишдтлобчнларга зарба» ** шиори оспша кснг жаб.\а буйлаб кугарилдн.

Мазбуотходимлари, журтишстллрфаолнягн комфиркдсиё'саш цолиишпсолн-ииб, шуро ^окимиятинипг давлатпи бошкприишагн снссатн на Оолшсннклар парг-|«|си|ш1|гйулб0шчш1ипп1с0слари,сисс1н'1-п)н1ч1|'гг.и1абдапч11(1?1асда11иж0дки.|1ии1 « K,on;ia*ci на садокдт асосида калам тсбратиш журналист 1и сзупчиларга шарг к,нлиб Куинлди. «Коида»дан чик**ш клллмкяш борки, у мпллагт, шурога клриш киши сифатнда гумдон килинди.

Комфнрдешшг сзупчиларга мухряаб Скртн бу пул-йуршшл кура пропетр мадапиягшш улуглаш, «социалистикрсализм^тушунчасн доирасида нжод килнш, угмшшш крралаш асосида fiij'po игкуматишшгхаладаяратнбберкш «эркнплик», «озодлик», «ицтнсодий буглнкяш мадхэтшп тугикуш тимсолшл кучдн. ***

Бу данрда Туркиоон журтжетларн - Су.гюи Ссшзбос», M ус реп Жушбоев, Мумии Усмоио», Сапжар> Д!ГУ;еСк>й, Элбск, Му\аммад Хасан. Усмонхон

Эшоихужлси, Чул)10п,Фи'гр:гг.Усля)1'1|{вси1),С()ОчриХолдоркизл, Тожихоп Шоди к,чзи,OiuuiHCofn;pцн^нг, ХосиэтТи.'Ежаопцизи.ХахгидОлнмжоп, Рафур Рулом, Уй1уп>\1ир1смирсни|пр|{йпрш<1|жодю)ргяр1|тнч1с»рлар»и\1яс1и1аван11,ча;и10с1у1а «Лсшш-Сшиш бортп6;ixi> infnntir nip;iirrtyM учiijivuï.Ci~wniinn куюшр«^кучприш, yim худо даражасш a олнб бори m ynw 30 -йиллярпнпг пло.ций шпутопри булнб, бупннг лойкл uaiinoim 50 -¡шлллртгютг (Чжшаридоп авж пярипдарга кугаршит-

* ^ .¿jU>)SjJi -j jyb» >v» f!>L2S, 7- .

** «Мн.'тпи;1ксилипци-(<»Г1'т:пр\,1 1Ч.Т1.

A I lue ton Гл ïcriir.ïHK пшчнпщ H oe i'ipn T.. Ï4.31.11Пнм'1К)ТОЛ> ^.п^улгл*ш! /rynt^rvr?гет-fiimj Гтш fuip Me rv'U'ipu и 1 , 19 iN, ХлГчрми цлпллп сшш керлк7Т,19.1?. С Maiviyor мии tui тфлллр оллтл I . 1ЧЧ>

Хамнд Олимжои ТОМОШ1ДДИ jçnrro, «Ссшшг номинг била» iyji булди чуллар; СсштгиоиннгбшипИ^холлизум!, СашлгиамшлСплан(|ук;олурУ;шм»с11шар11 са!р;ир1тб|!тш1п111и«а,мазкурдеадисларасас0ул1а1гл1л. РафурРуломтомонндаи и ' Огамшга башшлаб сзилган «Coco» оддсц х^ш у i на дшрларшшг хш\сулотн зди.

ЗО-ииллардош журналнстлар таадмрнда муд^ишликлар келтиргаи муеибатлар. ораснда cjs зрхишшш, таржимачилик муаммолари \ам апча роль yinвди. Атокдн Журналист НаииСаацгарддпнга илнпган аиблар срасида «сУз эркиилшм» бупича заржииадо cjfa танлаишаги «иошудчик» апби ётарди. Саиодсиз, ciicciui кУр закризчилардаи Юсуф Cyjnoii, Жумаписз Шарнион, Tyiuyii, Маисур Афзаллар томошиан, Нами Сандиинг «Марксизм-лсншшзм асарлари учуп русча-узбскча лугаг» (Т.1936)жа бсрил.'ан та^р»зда жумладап тундай фикрлар бор эдп: «Актир Урниида муаллчф, рссп}Олика уриша ж}м\урйяг, сонет Урнидд ш) |W, из ¡ггнм урин да , фирцг. сУзгар'.пш таи тортмай ниши гаи, оллоц, :шмо>, руза, туман сипгари дниий суздар \ам Сор,-сажаема урнида Силднршч, кушимчд $риида устама, кулинарии Tjiaumi уршпа, муш'^м^'рликд»и чодгрнм, съезд у рнида доио цуружоИ, аэроалзн $рнида осмсп восход каби 148 га суз на сузОирмкмамшм уз таржимаеида куллаб, мшитчшшк юмои отн'*

Хуллас, мамлакатда coii-calюк,ст истикиолчи журналистлар читали гор сиёсат К1'рбо1шариб^лд|и|ар,оммав11Й Кчрш11ларпиш б01ш1а1)иши 1929 йил охирн ва 30- ' ' йил аииалларкдан амадга оширшшб, бу жараён«! 2(10 дан ортнк журналисчлч'. сзумилар — зиёлиларЧшуро душманы» сифапшдооддаолшшб, цатл л илди. Ьу хунрсзликла'р 1936 йшшиагохкрн иа40 йнллар оралигида анжига чиади—оммаиии тусолди. Шу иуд бнлап тоталитартуэум сакдаб к,олшщн.

Лйшшмумышки,туэумнисак,чабк,0лш1шш1гшур0ча мо\няти жуда нозиклик б1шниш!фшиа113Д11.1Ь|рикфаШ|осуф<у|Им,ироф.КучкорХон;ш)к.1111|Н1Н11.|1мий тУфИоа цялояайнах цуйидиги фикрларн шуро цнёфасша нхшнчил идир: «Сонм-алистикм11цш|об,ав1ш1бо1пидамулжаллаш;шид1;к, биразулиси Gyiyii дупё буйлаб галаба к,озоиа олмади, У блрпша Риссняда чзшаш \ндди. Шуидай -лсан, ниш иазиятнн кнобатгаолган ^плдасоциалнс! мкнмк.нлобралабак.озоииш мамлакапш жгсцол нмпсриалшмипи йиктаодадшан куняаИ'шппритксрак жн. Путчи учуп TCwi саноат, ilatgmëï liaаликдпм чУла рашшш даллат кУ'лша олиш, зудмик билаи Кшчломаги шшлнонлаб якка х^жаликларии мажбураи жамоалаипириш, узша тУКдарш) ошф сифашда йук к^ишш, миллатлар isa лшиицти болынсникча cypu№iap6iuuiHMii>iiiicuiJCTxa.'iK)iiaall;iairt)ip>i)iiKcpaK'j>4U. MMJuiiiiuiHKiiiHaapn

бу pcjtaiiapia зад эди». **

* Jl\i\)1ухжЛ1ас(>оон, 52!М • «nui», 77-IWkniup

)vXoiuupua Mn,l.imU)Hiliilirniinialii vilyuti -Mh.miiií ii'l-mkhiu*. Ilwi>, l(> xin>.i(>t.

\а, бу позикфикрлар шуро хукумагижшгягона сиссатларидлнбири булибгшіа колмаіі, аііни пантда «кулоіуіврінісішф сифазидатугатим на мамлакатдл хумрсі-ликлзр аиазіиа жамоа ху'жаликллрннн тулии учуй» амалиіі кафолатлик істзнфаси-нингхам илмиіі исботи эди.

Шуіілпн бу.чсп ксрак, срли халк,"инг аелзодаллри жамоа ху'жалнклари ту чиш «юришижи жуда Уигайсизлик ва газаобіїлзн хабул калган оди. Г>у -\л цча»Фа ріс і іа » газетзсншшг бош мухаррирн Лбду.'їда і'а\маг!и;» 1930 шілншіг 12 январи купи мазкур іазегада эълом ^ііліап Сир маколасида депап зди: «Юшілок^іарда к>иіхушапгпірііііік,і1к°р,пшіар»у;і;іклО. БиіЬарішш мол-мулісчарнзоріиби'іиіінбніна эмас, уларіпі (іукртиб юСорншучун кдмашмакда, дсішлмакда. МолларипиторіиО олшіпіч, і гс га з иди к?імаіідилар? дсгшісаполллріш хак^і н беришмакда...».*

Диссертанияда туркнстоішик журікишстлпрштг цшнлох хуж;ишппш кодпех-тпнлаїшчришші Аа;;;ииііі]ип:риппап:і кулокдаїнпіришпі гарній кураінларижадил-чилик харакпнптії! СУПИШ ДЛ11Р11 хасти билли хчмохапг ксшшлипі Ооі'і маіїрналлар нспізида аїрофлнча тахлил "гт.'паи. Кол.чскпшшнгириш на куло^аилиршига >^ір;іііі кураш уїла давр пашр афкорлари па ушиїг нстінуїолчи журиалистлари тмопидаїї »холшвдамчицмапш холладаиомэтабошладн.

Болшшшклариинг кртиллик сиссаіи эса кишлокдарда жамоа ху'жаликларини изчиллик билаїї ташкил этшида даном эгди.Шахсап Огалиіпішіг куйидапі курса™а;іарибилаикдлоі^чаіігіііріиііа!Жііардшіарглчи>уіи:«Кулокі-Совсгх,окііміі-ятишшг душмани.У билап биз чик,иша олмаймиз ва чик.иніишимиз мумкин хам эмас. Бизшшг пулі»(угаріа нисбаїан снссагнмиз уларншіг сшіф Сулиб яішшшш туганшісиссатиднр. Бу.адбатга, биз уларші бириаракайигатугатибюбораоламиз. дсмак -»мас. Лскии бу, биз уларни куріпаб олішшмиз на туїатишнмиз керак, дсмакдир». **

Дисссргашіида іулокдаїш ириш на ко.члсктивлаїшіфишішнг муді^шіиклари на ііа.\ншйликларішіі срмтиш фактик далиллар псосида Самарканд шілоягшіиіп Катпікургон туманила содирбуліан вокралар тимео.чнда ІІришлгап. Бу факт па хужжа і'ллр \іч шу кушача халкимиздлл сир тупіл.чб, ішн\онл холла санлаиарди. Муюілнф бу хусусда икки яримсоаглик хужжатлифилм тайсрлаїан.

Дна ту мудхишлнкларшшг оцибат х;іКШИ журиалистлар ттнлитар тузум искапжааідлбуліліларда. матфхпчфкдлибахолифДрагмуросасчтикрухмдаёритб бордичар.

ІНопр ЧлГіск коллсктшиїапіііфиш па ку.токдамтпіріип жнраопларипи к,иіилчц •\аС' шла ца ¡і куршш шла даним п аіі.чпі ими у лншіїї' 1934 йіг.чда чон л і прінп ііирпк

■ Іліи/^^Д-Іі. І< <•/■" /.2 у^-Яі .

с і іпм Лсніішпм м ¡см. іп.'при. І отиксім. Н'л^. -127--12.Ч -{їсіл.мі

шггрнй романи «Тозагуд», «КУшчи Тургул», «Батрак кулхузи» сшндрн кунлаб аскрларнаа даттик^олатларбшіан ифодалаб берди.

Колзхкшапаагпіршцга кэрши халадшнг иородшшн рукинш бирпша бадлиіі образлароркрліз Эябекюмолндангиш эмлс.шуллнгдек, ушадавр інірик журналист іиєзулчиларідамЧуяпол.УсмолЛосир.Абда

CoCy.ça Холдор (Муміш Усмол, Му\а.ммад >(асан, Алкдбол, Льмм АііюО каб.члар ііжодаетаарм ііаьіуі іаларнда куриш мумкии эди. Бу *ам табиий кол эдн. Чуихи журзіалнетмка тУла- тркік тоталитаризм искшіжасига іушиб К'иіпін эди.

193S іінвда «СССГда социализм кадабасл тула амалга оширидди», деган учирма, К"знл суагар ксзігтарштал паитларда, Уша лнддан бошлаб, аШіикса; хотин кдзлар фаоялип! ошиб Сюрдн. Шуродан розішнк агомадари, комфиркдшшг радбарлик роли журімллстіїаріимошідал >др бнрмакола иа асарларда зур куіариї иашик билаї і Крїідзггдаабордії.жумладаїї, уша ¡іайтларда журнали етика со^асиданом козошан уіОекі;:іііГіигоргслДирл^с;кінснШоді!сш,СобнраХолдороіиі,Хос>ііі гТлллахо-пэб"., Оїщин Собирова, Саодат Шамсисва еннгарн зиёлилар Сзгал маколаларда ксї'ф5;ріу.ні«їг рау.барлнк роли иа «доио» сиссатл хамда соцналішнлші' -л.фзаглизгэдгрщш .таіірат курсатлб Оздішар, мидазодилар.

Собнра Ходдорога 3936 їішіда зьлоіі філіал «ГалаСамнз сири»* мацоласнда ■гСуссїіяяїамїіпіглілгбасіїдо болшсвнкларфиркаслішшоламшумул хизмати бор. Бу хиа%т?іурхистозишкварлшіг jçap бнр оішасида, озод яшашнда курш іиб туриб-дяр», дебяізпітузумдаї крницлш бнлдирса, Тожихон Шодиева эса 1937 йили езіал «Хот.їїі-клздар Шуронллг эркии фарзаіідоари» №коласида:»Илкилоб тафаііли соодлихка члїусан ва бахт-саодзтіа зіп булган узбек аелларл >;озирда ракбар кучі а а&шнмекдалар»," дебкУтарилки ру^іш яратіал эди, туро тузумидал млннатдор-чипзіх билднргал эди.

Орадг.н хУїз Угмади. Бу коксор аёлларимиз гавднрига туз сенилди. Мак,г.>лиш .\ук?:>«тіадаміісчи(?іб};олди. СоблраХолдоркнзи ваТожнхон Шодії кизл камокка олнлди. Собира Хшдор зуїзл «эри Мумил Усмол иа собикзри Саида\мад Нази-роїлар хал;; душмани, «Милішії лстлкдол»нииг лмдерларидаи, узи макояалари оредая Шуроларіа каршн боні куіаріїш», дебайблалдл.

"Гожмхозз ЦІ едя \шм эса, «узи му\аррирбулran «Ниі н йул» журнали оркали халк, орсендд мзишатчиликли ташішк, клліал, аксилнлкилобчи, миллаїчи іамшіарл бядал бадло.м лал зди, Хосиягі иллахол кизи \им «каси Салимхон Тиллахо-imuоркпеидалтерплиачаїуфшідн ici учoil іарапі'кчлинди. Окибіїїда,уша иилиёк ЗОёшнда Улиб колдн...

' J. Jjoiticwrx ■ -іі-'^і, << Qàz<J. СЬьЖ-гклАі&'УЬ)>, iû3è,i9 af,

^сЬопщ ешес-п ^аххі.

'<■ "<>1 b-ii-ii-i-CsL і>. ¡337, tS nvaj .

Хулога цилаб сйгяндя, хоммуннстнк паршя на ШУролар зц-кумати томаншкш аиодасшнралга!! Лснмлча миллий с1!ссаппшг«таа1тшгси» СССР дата оз сопли хал'дар, жумладан, Туркнгтан халкяарк, таксам узбек хал до бошигл ,%ам • мусяйат келтирдк - :нур»г.сшг. шУр сслдн.

Комфиркз «кезти кеп'зпда дастеаО халкка фикр улашувчи журнгишетлзр йУКопшдн — улзрниигрежалари туда бзжгрилдм. Нкчмнчн ур.!идз халкда сабск, берупчи, ыаърифат тар^тгуичи маорнфчнларнн цмрнб гзишгш лознм эли, бу иш вахишйлар':,". кмглгао.чшрнлдн.

у!¡¡«¡¡т.ек.дисссргаииядамусзагуиь'шкучутсурзигувчм журналист па кэзугли-дар тсмэнадаптузнлган «Моплий итгнуог», «Кагнр гяп-дагрб каСн Щуролзрп» царши ку.чдаб гурУ^яр ^У;; кмлшгдн.

Опятам кугп^здлкк^ркэ^эю^од^^ фяояжет с^'ргатдя. Акар, ¡933 Г:кг„-а Гу^оэд» и'г:>»;:::гг « Чг-йявка -'"/г.-.я г/'.т.г."'), уяга гурсадап ^Ейтгаи Турзуи Пкк^игг, Эзжяя 10 дая стгяц

кгти^влчл тутимяга вцяр:::я кура-.водяЗ Серган э,глпр. Лу ь.-атР}х>тдх змзг, ('алкн туря и учрляуадяйяя давом эти зди.*

Бу ^аргкатлар ¡935 Йнлдлн супг, аннмуз -»Сталин КЧшлшугпцнясн» на котил В;га!Ннск!;Г;«10стг!и;»;орг,!!1лзриин1!11окорнбоск1,.ч1':!» кишОшарнбссплпбчнкдач, Шуроларга ¡дфшн !урухлар фаолияги тула конссролаб кУнилди. Пир суз Оилан агташич,а!ишуикк11ап0латс;!зд1нкб!1лз!м4уфнл1т.нжаз4>ь;сну!1лари, ^годунеда энгтабаррук ннсэн елналмиш — гуззллнк па яшаш тарзшшиг ягопп нньнкоси саналмшиасл :одя;^испар!г1каирах;икндмадп^\изп1уб0л1пвиищ|ардлсгурула-малн талабларндап. колансрса нпсопга Султан камсишлннлшнг теша тегмаган мудхилшюарццлн келнб чнциб, СоОира Холдор к"зн, Толсихои Шордн кизи , ' [Ои^1хонУмар^:зиснп1?.рнларбоши!Т1К1нЧ1тк^!аринигучамматурлпрнсрдир1ищ11. Булар ун ниллай России урмопзорлгрида мехпат кчнлнб кднтдилар. Бу эса Уз паибатпда зкурпглистллрнинг мустакшшик учуй курашларига клрнт оммавнй К11рти!!:;ар1пи!Гг,'Сскзк;н£([)::сшп'. курсатарди.

Бугдна эмке, дисссртацняшшг хулоса кнелмдп маюу1 шнттубтадкикин медияти — *$Ыкжистопдамустакилликучупкураштарнхи. 1900-11)40 йилдар (жур! китстлар фаолияга нисол.'да)» нинг нндаллоси, куйндаш комплекс муаммони атрофлича тскширши асноснда русбга чнкарилгашшти бслшланган:

1,Тоталнтзрту|уб!давр||даг11>;арбир килшилижшюяг, ШУронинг, болшепнк-лар1Ш1!1"1урК1!сто11ликлкр1пнисбатапкил1-лн каесоблити, копхурдиги.беракмлиги Вагакаббурлкю!арнзам1п!идаама1ндоширилга11к,атаго1шикис'п1клолимнзгача тарихншн. укилма1ан содифаси, элимиздап енртутилпан хуфясн, бнр суз билан

'ЯКК,\уж'.пгкрое,, Л НУ91 ИШ' -*м'И.312-313Всглг1р.

аидо<да»1Щ1шсшшмудадшггарш>|э/ш.ЛГши1(са,1929-1932 йнллард-п н «^намина кириш» оплари, 1936-1937 йилларда анж олган ^атагшишиг. оммавнн куршшиш даврдзри бирпечауа мишлаббаупо.уирш! «халк душмана», «шуроларткдапи» рукшща цнриб таишаигаилипшииг узи ало.\ида сир тутилган мулдши чарих эди. Иагапзарихида Су муаммоик Ургаииш истикмол нчарофатн сифачндг. кдральаа.

2. Лна шу М)дчкшлши(шатар1шш имриичн Г/арурппшш муатюсишпау'зи хам онаьагаитаркхииажуршишстнкасндд урилмаган «адолатла» тарах зли. Дна ту а;(олатлитар:1Х11асоб11кКГПкам;1ада1и1атхуюка'П1сро11лариматср1<аллар||аст'11;(:1 чекчпираб, элга ошкор эглш бот вазиф.олар^иш эди. Муаллаф шинанг хулоса касмида бу муаммоларга туда анккдпк киршиб, ачрофлича ллмий хулосалар чак,ар1ан.

3. Диссертации худпсаиин ^немала муаллиф манзуаш 1Г мак,сад па назлфаларш ш алмаа за амадпй жи\аг;|дн туда коилл сршиш учуп XX аср бошларидам то 1940 йлдгача араб ва лотам ёзушшрада дарж эшлпш нашр-афкорлпра - 1азета ла ж)р]1а.-1:1лр111111Г11Э11ди05':,111111и, мулг'РР«^''-'!)" иажурпллисл'гари.мацолгиарручпя-пин истицлол мамуси, жадндчилик >;аракач и на ташкнлотлари, аьзолари хусусидаш маыуыотларпа араб бнчашдач а.\лил эгиб, ил мин хулосаларга кслпш.

иаушшгжурмалшггларифаолши'ларш шаг 1\>л и беднее булди. Нкшрафкорларн на дастлабки журналистлар узларяииаг муста^иллик учун курашларшш 1906-1907 йиллардачак,аСои!лап1и«Тарак,к,ий'»,«Хуршид'> на «Шухрач» каби патрларорк.ала олибборлилар. Улар узларам лиг.хал кка ма/.рлф<и'г>|ркдчшн аула бадан ажчамони

oIlПlиycтиpиulop^ЯJIИмycпl^шк;lЧилaplтl)^:фalllкyp:иииllalиacocин^1aкca^^кlUlиб кушай удилар. Шу маьмода, улкада 190С-1907 йиллар орасида куилао жлдлд мастабла;»! ружудга келди.

Дисссртилидамас:шатшгааа шу ми.\шш| хусусада Ьухоро, Самарканд, Хина, Куцоа; Тошксиг, Лнднжол, <1>арюаа ва Жадо.чоСод кабн аицарларда очллгап ыакчабларчугрисада х,ам мухшеарфакрлараГпилгаи.

Жлдндчшшк\аракл1ньчп11\шхтаг>ш1шдашшсохзларидачлркалипшжурнадис-тларшшг мацола на публициепшшарк .\амда бадниа ижод наъмуналари оркдли халодюшкор кнллбборалкшлши дасссртциядд уз акешшюшан. Бунда лирик жу|)1!алистдар;1а11 М. Г>^\иу;и1и, Мунаннаркори.Фи чрач',Лн1уради Зо\ирий,Лбдул-лаЛ)ио1П)|Ч,Уоайда^чаХужасаа1арику1шаГ)Жадидиз«иакши1ари1||ао]а1я^1ариоЧ11б бералган.

Етмшц йилдан оргик, иак.1 ичида чакднрлари хадцнмиздап яшириб кслшпан, (^'паю/на учракш знёлиларимиз — журналист на езунчиларимаз на уларшпн муоацплликучуа курашлари чарихлплершшнасаоекдл, улар рухаанабадайлаш-птриш хам мухнмдар. Ву му\им парса цуштен и ча^шфларнн кирачаина имкоп бcpaJUl:

I. Дассергаипяддпомдлрппинл оланлб, айрлмларн чахдид :лллшп, шукушача хал^пмила лхши тапиш бу.пшаи ¡¡ирик журналист на ёзуичилардам: профессор Холил Сайд, Жаиш, Субой. Чрипп. Гоптиулач Саьдий, 1'куб Омой. Лбдулла Рахщагзо.ца, Таиадл». Холма! Охундии, Юаус Л\шлжоп, Усмоа Мусохсщ. Илхом Одалип, ()к,ил Долахужа.Лбдулмухайаа Одилий, Ьотр Пулом. Иб^'Хим Л<||анди,

Си|Х)жц/г;а(ііМях;>-іУ.гШІі, Спид Гафуріпі, Г^лом Лкромш'і, Fy-лум Рафуриіі, Убайдул-ла Хужа, Саловділин Муфтшода. Хаінбзода, Башрулла Хужасп ситари ксша-кег киі()блпр,аіп-гаіткчсизмаі;олалаі)3іі'іоіік;іі.'іііб,бубіілаіінстіі^''()л уіум курпмііаіі-лардаи 2(ІЗ таси ашидіашан. Булардаи атиш 83 гаси іюмларнгниа днсссртаПия нишмнздасанаб угнліан ски тадк,нціуілииган. Бундаіі улугларнииг фаолиятн іу'ла уріаішладигап па злимизіаоижоркилииадигаїї дамрксдди, дсбуил.чіїмнз. Кулар-11ИИГ іюмлар» абадиіілаиіпірішішн зарур.

2. Юкорндат таклифимизіш іуда амалга оширтішмиз учун ошкоралик хукм сураётган .\озирпі лзнрда, бундаи зург ярмі ііил іілдии такрор кулфяаб ^Hilaran собнц КГБ .хуяомгясрони зиінклари от.ісз. Т>т унібу vviKf и;оті ist і їздл її і квдаїї оргицотнлнб кстгам ііирик журналиста сзуичилартуфіїсндлпі факгларин буїщан тург ярим ііил олдин сзиб оліаіі одик. Тугри иш кшнан экаимиз, эндилпкДа унта материаллар днссертацнон иина ук.томир б^лиСхизмат к,илдн.

Мазкур тзклиф ва истакларга асисдаинС, яисссртзцияда тагкидланганидск, Президентом!» айтнб утгап «бирпша 1937-1939 йиллзр орасіш ички иишзр ходимларііто>юпідапкаи«кна«лпиііботибиіішаіі«п69І0тазпеаіі»ііи»ігкдкігоіілик Кисмлтшш халкка ошкор кчмлі;н і буламиз. Бу билаїї хакичатнн русбга чикарган на Кдцріштларимизшіруіі-росттіїклаїпнбі'ламнз, петикуюлмошкораликкатахеннлзр укніімнз. Ёшларинэс." муста циллик .члфхурзеизгиибквдлелтш >;:ідри:п':;зрто?.;оіі стаклаїан буламиз. Ana ушанда мустакиллигидіні цпдрига erran Оу.чзмиз.

Бушшг учуп эса араб, лоти Сзушіаридапі магнларіш укиіі олпдигаїї, Сир неча . тилда гаплаша оладиган журішиїстларни кснг. сашіяли к.илиб таііерлаш гаяаб зтнладн.

Ала шулардан кслиб чнциб, ^ознрш лайтда мстичаол мафкурзсипинг талаблари, мустациллик пмнлларн псгизи асосида ііаіап тзрихп ва журналистика шмларн олдіїла килшшши лознм на шартбуліа» ина куііилапітаклнфлзріт бгрпиі лозим-дир, дсб уіілаї'імиз:

Бирміпидзм, замші талабіна жатіб бера ол.шіган кжеак сягоіялл журпллистлар тайерлаш учуй, талаба снілар энг апвало уїмігиіаміаїш-журіїалистикммітарііхн-' і пі, кдтагої ira учрагаї і журі іалис гларимизрруиі оламішн бнлишларн керпк. Улардан урганишлари лозим. Шунчигучуи \ам ХХасршінгбошлари та ЗО -иилларорайкла мустакнллик учун кураінган її« хдтаїон булиб кепан журналистлар па илшр афкорлари тугрисндаїїккижнлддаи пїіорят «^збскмяллпажуриалнстіїкаси тарихп» исмидлдпрачикски Г)усі!:з/>у иаї5и.':%іміі куипишпишк

идрок кнлиш КИІІН1І.

Дарслпюпчлґі.'ір.'ш'шллоди Р№!)-ГЛ7ііач;ирж-;,рішінс-пімтгір(гаіпіб;ігііпиапс<), иккшічиси.окпібртушаршіїїілап сушпі данр, w 19-30 иилгача Сул іди даир напір афкорларн на к;паіиіі^цучрапш буїокжуріїалиаларіші'іари.фаолпитлгіри \акндаіи куллаима булати, дег.ш умиддамиз.

Пккшгшда», XX аер ботларидли то 30 -ііішлнр мобаііиида мусгак,илл«к учун курлшгаинстицчо.ччнйіуріїаліісглартші'Узбск миллиіі журнхчистикмси муаммо-;іарніа&гиіішапіаі!маколаішііуб.чиііиетіікпсар^іариі)ні)^№базю^и;ишізч>бкділиііі па буїш булажпк журікишсг'пиіабаларіа зоргик, згши му\имдир. Чункн *ар Сир журналиста:к;т;іларіімнзіарііхішіі урідпши борасидаСиргшіп.тнл лсксикоїиши, ірамматик іадаїїшишіпша бнлиб крлшелш, уз тили ру.\и;ггшш щтхпи я хіни

бллиш учун ушшг Уїла даврдаги.услубнятшиї, суз шллатиш куламини хам яхши бллишл керакки, бу napea буїунпі тнліімиз, айнші жоиз булеа адабиіі тиллмлз іарішнлі аїрофлича бшіиб рлишнмішго, журналистик іхиуиіл лиїларнмнзга жуда кипи амал ції ердам берадн.

Шунгакура,уіщдаирмаїбуопшмиші,уішш'уелубішгшшилми/і тадкикк"лиш лозим булвди, Ііуіадкчкот махсуе г,дрир на лінншісїлкмуаммо.'іарпл \:иі у пішла бугунгіі ку» шімaviaria,аішикра булажакжурлалисіларимлзпі тилимш нуфузішл, боиліігали, кдярлішіаримиз май крили бил иб оллшша яхшнпшаманбабулади деб, ушіаіімнз. , ■ ■

Шуішнгдск, діісссртаціиїдд Слр му\им, куздап ^амиша узоцрок; зурадлгап , \ужжат — 80 енщан т<? 106 Сшгача буліап, жудд куилаб тарихий иоцеаларга, хунрезллюїарга тлрлк: Ш>.\ид булган, ашшкеа тарлхллнг уки.чмаїаіі сацнфаларша шона гуао^ик бсріап, кафанелз кудп;ли5 кстіал журналист на езуичилариммз Чацида хужжатаероиларда бнтиб ко-'їдирнлмапиі ададдеггларин бертан улук зиіриларпмиздаїї сліб олгал ідасжатдар хдм іа.ушл оіилгаїг. , Дііашулар;г.кура,иу;шифушбулипдаорі»шзд;игюборасийр:іюшілиб(к)райтан тарлхішлгтлрнкліо\идаари-комусніі клшиларнмлзданчарих ёзиб к.олсак, смол булмас оди, денні ніішпл-іаклифлн ургага чашламокдо. Лхир удимидап турт кул лдіарл А.Мажидии, 'Г.Саі.диіі сиппіршіар накида маиіумотдар бергап ач ок,чл олим , СулалмонЛзнион, кафотидан бпр^афгаолдипЛілам AiüG, Санжар Садчик, Манн Саидкабішар ^чкида зсдадикіараіітпіііМу.мхозМухаммад, уллмидапблрярлмои оллші А.ГоиОлі:, Боту, ШокнрСулаіімол сишаршіар чугрлеида бо/і материаллар . крлдлрпш Огажоионсішгарилар \озир орамшда ііук- Нстапімиз, услб

■ ксласттан ііш задки котчлларнм из ила шупдай пуроіітілар хотираларшш куЧірок,

■ Озиб илишса.Ьу узоц ііидлар кумнлііб Спай наган тарнхи муаммоларшш інімли Ургапишга, нстіидіол мафкураслішіїгчарихіїй нлдизларшш хол не ба^олашіа каїта ердам берадл, деб уйдаіімю. Ку-биршічидан, нккші'іидан, бу факт на аджжатлар

. ешларлміини тарихнй кадриятларл.члз «а алломаларимиз рухинш бллан ошпо •' кшшіди. І)у дсин суз, кулпі клриікш аерлар орзуси — муезакиллнгнмт, истн^іолішіппиііі' кдДрлга с і шіш.чі ізгл яи.ч блрборомлл буладл. Луснз кадрлят-ларимнзна лсгл.клолчушулчасшш малілк,нук;!хіи назарндаїпуїри нлпіііолмалмнз.

Уиібу«УзСскнсі>іидамустакііЛ;іик>чуикяиші іарихи. ІУОО-ІІМО іп;л,::і;і (журиа-діісчларфаолнаїнміїш.шда)» манзуспдапідіїсссртаціюіілпшиїіі \ознріи иетикдол - мафкураси луцкіи-лазарнлап, к<>лаиерса ила їїіу асоеда тарих на журналистка фанларл.олдида 'гекшнрлллшл на уріалшїишл муглакр зарур буліан муаммолар >;аодсі мазкур ліи замилила булажактадклкотлар учун турі кн роллпл уллаГіднган куиидагн таклш[ша тавслялар >;пм эы'нбордаи четди цолмади:

І.1)Ор>;ик,ик.;-.гдаіі кузюмиббУлмайди.Хо пірінупішжарасшідаХХ аербошларл на ІУ-ÍU ііаїлар оралшіідагії чуркисчоиликлар боїниіа тунпап к-аіакшлик цлсм.чі'-ларилинпарихий шідн'чаршниічиббарі'шжурітлистларфаолнитн мнеоллдаилк бор чадак; ^пілди.

Буши»- лжтимоиіі асоелари бор. Чупоичи, IlJ9í) йил 2U monjía УзС.'СР Олпії 0),^-і:іллкк!Пічиссссл.':сі:іїііЛ];г«і;і::іликДсклііраци!;сіі» :;и".оін;і]лшииі, l'Wl йил З! ;ініутеиісобик11п;«і;о.іуі;;і.!гскі:с::і! і:а!іжіил;оиіі\асгл;иі'н іабішіїуііаршіїї ір-з !it 'Л.іиборіа одни, *УзСсіаісті:а ;'cc!i}G::nsacn Длила •• Мустакіїллиш і у і рисила»

Фзбекистоп Олий Кенпншшингмзхсус кдрори кдбул килинди.

Бу нарса мазкур тадк,ик,от мапзусшшнг к,аі>рндапі 1900-1940 (імллар орасида журналисиїаріїїііігмусіак^шлику'іуііолнбСюргаїїадолапіикураииіаріїїіміігилмий иаамалпііда'ішіи сііфапідамаіідоіігачіїккиї X'injuçmiîiMciiacii Судді і — халідіміїзпипг асрш'і орзусц ушадди.

2. Тадк,иі;ог узиішпг текпшршіш лозим булпш мазкур даирлар оралшидаги кулами билансобик; КГБ ваДаплатхужжатасронлари маїсриалларнасоснда/іурли ШУ'роларіаі^рііііі№шкУ'іаріаіісксснйокигларніііі.г,хурііа)ііістг.'ійзуі)'>ііларііиім' фаолиятллри, оддіа шпилигимри Мустзцил, Эркнн пз Озод яіпаш .\аст іарзиїл. бахшіїда згилі-аіілінн Суіуіпи куііда яКК".Ч куриниб іурибдн. Президеіпимиз И.Карішоїпутрнтаз.кїишаїаїшдск, »агам, ватаїїдоішшкіунгусизскії мафкурашйі крбикуіардан \алос булнб, узишшг яшіпа мусіацидлик маыюсшш кашф зіди. 1)аіаішмігзпипг.\ар бирфукароси узиіпі озод іоршіїнгозодфарзанди, уншнбир булат дсбзушіїмаяппі на бундам фахрлапаніпи.*

3. Ушбу тадьуіцог узипннггскшіїршшш оГискпиа кур,і боїмкд іядцицоїлардаи баміпомоішарн бшіан фпраданалк. Чумончн, УіСскисіон тарнхп на журналисти-каси илмнда уша даирлар укилмапиі слхифзларіі-«Окдоглари»іш Пукріши билан ома ІІаіам 'Пірмхіііііі хаедшіміі тиклаш имконняиши ярлтлди.

Буїіаргатарнхіїїуііосліікдатскіїшршпнші лозпм'булганніті-нішімуаммоларіш келпірибчик,аради.

4. Тскширші.міар туші курсагаднки, мусгамлакачиларзулммдан шнраб кслгап їм бу зулмпі кдана зркнн, озяд м мустащш яшаїїе учуи \а£тларшітіг охкрпі дакикаларміача кураіипш журналисглар фаолняглари іістіік,ло.і туфаііли русбіа чицкач экг,її, Судрряііні' хали уріатишшії шарг булпш цирралари млхсус тскиш-рііниіаршіі*;к;озо лади.

. Учтіінііпіичуіо'РііахаРзтіГвмІиілмаа;іолатіарозуііспб»ілані,ргопмаі'го,рибхширги замші мусітч^ішнік мафкурасшш машинам зуЧри гуіпуїшш мумкип эмас. Lily бопслапхам, ижтнмоніі фаі шар iiy наліпи длаш х:ірі;аидаіі илмиіі іадк.нкотх«зирги замші талабндлп кслиб чіік,ііГ>, узпішнг илмий таклиф па тапсииларіпіи бсришн ззрур. 1>у янпіча плмш'і Гіумаліпішп шакллантиршидл, тодк,іік аіпнии, буларнн Хаіітглжорин кіиіінідамухіімомі!ллардаііхисоГщаііади;іііуіііііігдск, у^ибкилаотіап йінбупнпар0іш~иіазарнхіп1жаріійііларііисчпіідііріпіикі,^іііііімнзпиаіііуіаіі<ііиіа ' міжідпк курсагмалнк вазифлсиші угаііди. Í'ішкірга мустацилликішнг мусг,ік,ил маьпосиші, узмнллаги, Ваіашіга махр-садокд пш іарбичлаііди.

ДнссСЙіцпида ИІуро.'іаргак,з|піііікзі)знц>ркіісгінілик.'іартомопи;игі( ксигжаС\а бушіаб.чіниріііГіусддда»омз'ііаііліііііЛ)ухаракаііпиігтапікилдот"піиарахбарлари ^урііхчі!спиірзкаі:лнгіі,журііалііто!ардасілаб(п(>д,зркк!іпамуспі<1іі.хяпиііпу'іун ішіб борти кураніітриіпіуииідаіфмаібучгиіариоркзликуніі<)КР'імзий'іарздаи(|к)да зтінниб, ксйимчалпкулкада Схк-кнпчиларіа клрпіи турдн гурухна гаїнкнлогларни іниїхона їуланлчклари срк;ип куїрсагнліан.

ЛкгчілніікилоПиіііурух;іарГн>лііісііпійіаручуііягоіихїтін;іас»іфаз'Идамаіиіопіа

чиццан эди. Инкшіоб наіітларида Фіітратна Мушшвар кррнлар ташаббуси бплап «Миллнй ігпиход» аксшншкилобиіі іаіпкнлог іузидди. Орадан куп уімай бу

• ІІ.ІСіріїмоіі Уабскиспш кслпж.іш буюк диот г. І'.. 1992. 24-Сст.

ташкилогнилг помп «Мнллнй нстшу1ол»га аилангиршщи. 1>у ташкплотниш 105 са*?|фаданн6оратиш{к;жаси булиб.бужудамайдаарабмушцшкулимазари^снда битсшанэдн. 1'е;кашшггсосий макслдлхалкшшгозодяшашнучун нималар цндшн лозишипшзн иборатэди.

1928 йнлда КуХ°"Да «Еотир гаиччлци, Фаргопада «Кур каламуш», шу ¡¡или Тошкснтда «К>пнл цала.м», 1929 йилшГан», 1936 шиш Фа pi о падл «Тсмур lypyvu кабн Шуроларга кррши акашннцилобнИ ryppçiap гузшшв, улар siiihKi биолит курсатдш1ар,*Почиргаичнлар»111Шгр;и(,бариД.Зо\11риГ| булиб, Абдуллл Кдвдор уш а. бош кумакчн эди. Бу ташкнлог урис сиссатига карши кура шин «оч^-оицаг муаммоларини танкислиги, босцмичилар тук, срликлар оч турмуш кечирмакда»липши рукач щнлиш оркдли олнб борган эдн.

«Кткл^лзмишш разчбариОлтойэди. Бугашкнлот Illypo ¿Ларга кдрлшбадиии иа публнцнстнкасарлароркдли кураниш рсж'алашгирган булса-да, у бир жунли шн цшшади; гурухдинг йишрмада! i орчик,а1.зоси кдмоккд олиниб иукртилиб юборил-дн. «Гаи» rypw аса Москвада зузш лб, унт Акмал Икром бош, Паны Спид ёрдамчи эди. Ташкилотуша ердан зуриб, УзСхжисзоплдаги озодлик \ара каппа ра.\0арлик цилган эди.

«Темyj) fj|iy.\ii»ra Абдулла Карими» ра^Сар, ердамчиси Лугфулло Олимии уди. Гуру\бугунфарг011аиадийс1!д:![11жур||:111нсгиасззуич11ларда11192 истикдолчппи уз.на бнрланггарган ^олда Тимур йоПо.илзшшг богнрлкгн рукнн (¡план озодлик учу» Kjpaiiirau здн. Бу гуруллар фаолиятн нищ;! лунда тскшпрнлганлипшинг узи тарихимлзда бирннчн бор очиб бернлганлкш Онлан янгшшкдир.

Ana шулардан кслиб 4inçiG, гарнхпипг укилмапш са^ифалари — црташшшк фожналариС'илантапншгириш хозиргнижтимонй -снеснй муаммоллрннурганшп билан шугулланувчи нлмнй жамоатчнлнкка бсиоснта фоГдо келтнрадн, дегаи умшшмиз. -Чунки, дисссршцняда курсатилпш ш кенг гицшл эшлпш журналист 11асзуичнлар\аст11<1)а0лият.чарп,удар1нп1г030;1,,1икпамуаак11-,н'икучу111900- 1940 йиллардаол11бСорганкураш.1гар11,1ажрибш[ар11бири11чи&)румум.ча111тир1и1иб,а|1а шу асосда вдфнягларии тнклаш максад кнлиб куйилган. Шу маъпода, миш-минглаб 6сгуно\ отилиб кстган асл фарзандларимиз ру.\ияги г,а хотнраларннн абадинланпириш лозим дсб уиланмнз. ßyiiunr учуй Жумвд'шшишг ша^рлари, туманлар.ниаишюятларндахалк.нмизга натуцмуш тарзшш зга мутлак» адоцзеи нуц булган к}'ча, маыаб, уцув трплари, муассаса на ташкплоглари нешю^чарида му^рлапиб тургал ок «а цизнл боскилчилари (конхурларпКуропаткли, Скоблен, Пианов сшнарн юзлаб) бошлн^ларшншг номларшш олиГ» пнилаб, мазкур Мустацкллик учуи курашган аслзодаларпииг номларшш бериш .\ам Исги клеи талабвднр.

Бупша эмас, истнкдолчн зислшшрпш ir мазбуот са.\пфаларндд на махсус ки юб-лари opKfUiii уша даир ижгнмоии хдетида нечогли с^аол кагнашпщликларипп •ji/iiiGopiaojiiiG, улар! шипу гид rai i куплариии ншпоплаш^амадолагданбулурзди.

Бу Ш1рсаыус-Ц1к,илли1имизпи!а0н^амда Псинулолыафкурасипипгтатгпкиырн-даи бири сифагида гарихда к,олади, дсбуйлаймиз.

ДИССЕРТАЦИЯ ВУЙИЧА ЭЪЛОН КІІЛИНГАН ШШІАР І. ЛЛСДІ1ДЛ К11ТОБЛЛР

1. Миеігкал хандамари инграйдії. Хамкор. «Хазина»,Тошкеїгг, 1993.2 б.т.

2. Бухоро амнрлипшинг олпшлари. «Фан», Тошкеїгг, 1995, 2,5 б.т.

3. Кдлблар нидоси. 1-жидд. «Элсано», Тошкеїгг, 1996,15 б.т.

4. Эр киши битта гагтирали. «Чулпон», Тошкент, 1996,2,5 б.т.

II. НА1ПРГЛ ТЛЙЁРЛЛВ, СУііГСУЗ пл с9з ЕОШИЛЛР БИЛЛИ ЭЪЛОН К1ІЛІШГАИ КНТОВЛЛГ:

1. Элбек. Бошлангач мактабдл окатили. Туркдзпнашр, Самарканд, 1923,2,5 б.т.

2. Ш.Рахимий. Узбек маорифиншіг утмшндопі пахозирп» У.оли. Туркдапнашр. Самарканд, 1921, 2 б.т.

3. Элбек. Моматуляирак. «ЧУлпон». Тої икс нт, 1992.6 б.т.

111. ЖУРНАЛ МЛКОЛЛЛЛГИ:

£7

1. Элбек - журналист. «СЙветмактабн», 1992, 12.

2. Тилшуиос олнм фожсаси. Хамкор И.Турсуноп, «Шарцюлдузи», 1992. I.

3. Бу мухитдан туйлим. Хамкор И.Турсунов, «Хает на иктисод», 1992, 10,11.

4. Зйё Саиднннг турт у'лими. Хамкор И.Турсунов. «Нафосат», 1992. 11. 12.

5. Жумбокдаайланган хатина.Хамкор С.Ходбоев. «\а£т ва\исобот». 1993.3,4.5.

6. Миснкал фожсаси. «Фан на турмуш», 1993, 5,6,7.

7. Угтизла узилган жоним. «Саодат», 1993. 6-7.

8. Зукко одни армоии. «Мулокрт», 1993, 5-6.

9. Тутма истсьдод. «Узбекистои матбуоти», 1994, 1.

10. Эрк йулида зрксиз кстганлар. «Узбекистан матбуоти», 1994.2.

11. «Ер іози»-»Гулисгои». «Гулистон», 1994. 3.

12. Кент кдмроилн илм со\иби. «Гулистон», 1994. 3.

13. Уткир методист муаллим эди. «Боиглантич таьлим», 1994. 1.

14. Мстиадол йУ'лида узилгаи italio. «Ешлик», 1994, 2.

15. Тонша усіли гул. «Саодят», 1994, 4.

16. Истицчол па маї.рифат. «Мулокот». 1995,3-4.

17. Аблулла Maun на уі іииг шахеияти. «Xaër па крнун» 1995,1

18. Уйгониш даіірн эди. «Узбекистан матбуоти», 1995. 1.

19. Хажи чаргаси зли. «Муиггум», 1995,1.

20. Абдура\моп Гоибий: Мсни непі кдмашдл?, «Фап па турмуш». 1995 І.

21. Маориф. маллііиягіїрГоби. «ХшіК'Г.гмими», 1995. 3-4.

22. «П.р іч пинши камолга еічти учуп йуд-йу'риклар (ААіікіб). К,исмат-, ®

•Э

«Гулистон», 1995,5.

23. Отувдан олдииги илтижо... «£ш куч», 1995, 1.

24. Матбуот иа ишший нстшуюл. «Халцтаышми», 1995, 5-6.

25. Ислох й$лида. (Жадиддар матбуотида янги турмуш гоялари), «Ицгисод на цисобот», 1995,8-9.

26. Уткир сиёсатдон фожеаси. «Узбекистан штбуоти», 1996, 2.

27. Уйгониш даври знёлиси. Мирмулла Шерму\амиад .«Бошлангнч таьлим» 1996, 1-2.

28. Вир хил мазмуидагн уч даор зулми. «Халц таъдими», 1996, 2.

29. Абдулла Алави ким эди, «Саодат», 1996,2.

. IV. ГАЗЕТА ВЛ ЗДФТАЛИКЛЛРДЛ Ч1Н&А11ТУРКУ»! МАХШЛЛАРДА11:

1. Ту\мат ё*уд уиш1г курбоилари. «Укитувчилар газетаси», 1990,27 июль.

2. «Мен яшащдан умидворэдим». «Укдотушилар газетаси» 1990,31 январь.

3. Мажру\лаигаи флб никоей. «Уфпушилар газетаси», 1990, 28 сентябрь.

4. «Делпеда эрк юргал тули^лдск сузсам». Хаикор И.Турсулов, «Укитуичнлар газетаси», 1990, 9-10 сонлари.

5. М.Бехбудий: «Визга энг Байкал», «Тошкент овдюми», 1990,28 ноябрь.

6. Узбешинг маърифатли Уиони. «Узбекистан адабиёти па санъати», 1992, 20 февраль.

7. Исъёнкор цкемати. «Туркистон», 1992,21 апрель.

7. Довюрак олнц фкмати. «Тошкент ^аки^та», 1992, И июнь.

9. Узбек лугатшунослигинииг ифтихори. «Узбекистан овози», 1992, 28 январь.

10. Газета бешигшш тебратпшлар. «Узбекистан овози», 1993,19 июнь.

11. ТарихнингЭДшмапшсахифалари. днфбой. «Туркистон», 1993,18май.

12. КуюнкУРШоищвА«нур. ХамкорИ.Турсунои, «Ук^тгуачилар газетаси», 1992, 11,15,18 ва 22 апрель сонлари. ,

13. Матбуотмаданияг тартиботчиси. «Сирдарё хзцицаги», 1993,17 март.

14. Бу кунларга епанлар бор. «Зарафшоп», 1994,30 августь.

15. Тамал тошини иУйганлар. «Туркистон», 1994,23 июнь.

16. Йрл берииг, «Туркистон» келаС-тир. «Туркистон», 1994, 30 марг.

17. Ориф сиймо. «Маърифат», 1994,12 январь.

18. Кирчинидан клрк^лшн аллома. «Маърифат», 1994,13 июль.

19. Барбодб?лпш«К?нгилтошкиш1ари», «Туркистон», 1994,12,16 на 18фсвраль.

20. Боту. «Кршно^фкиМ'ги», 1994. 14 январь.

21. Такрорланмас тала!|Тсо\иби. «Узбекистан адабиёти ва саньати», 1994, 17 июнь.

22. Абдулла Ра\матзода ким зли'.', «Халцсузи», 1994, 24 июнь.

21. Армии КомилжоНЛлкмоп. «Узбскисюпопозн», 1994, 11 май.

22. liy.naii пнцса. «Узбскистон адаОнсги на слт-тш». 1995, 6 яннарь.

23. К/1г10и |ула .iнулик эди. «Маърифат», 1995, 15 ноябрь.

24. Мндчпи пн.шмннштамал тошлари. Жадитт.чикпа не ги к,'"1-'1. «Маьрнфат». 1995, 14 нюнь.

25. MyciaMi'i niK на ма|буот. «Тошкситкакикат», 1995, 2 ашуст.

26. Жигои \ак,иаа Гшдасизми?. «Мулкдор». 1995, 25 атуст.

27. Туркнсmu ха'н^ырипннгфолойиси. Султон Сстз. «Халксузи», 1996, 19 )нпшрь.

28. Мач.рифл i чакдтш. ХамкорИ.Турсунон, «Маьрнфат», 1996,24,27,31иниарь.

29. Campa у'снки. «Узбскиепш адабисгн наслнкпн», 1996, 31 янпарь.

V КОШКА ТИ 1.1ЛРДЛ ЭКЧОИ КЧ ПК1ГЛ11 МЛКОЛЛЛЛР:

1 Шоиран 11';ФК- 'Oikvih тожик». 1994. 16 июль.

2. :-)лбск. «Оиози 1ожпк»,1996, 15 март.

3. Табиш лагдарыстаусдсчз:иккс уллсты. *11урлыжол»,1995, 29 караша.

4. Тауслигшкжолмна цнылканошр. <■! |ур.чи жол», 1993, 20 караша.

5. Журналист, поэт. 'Прайда Востока», 1993. 1Я март.

х;.узоко«.

IIISIORlf OF FXGIIX1 PGR IIlDEPEHDEtfCE Di UZBi'KI3'i/JI M 1990-1940 ( EXAMPLE OP ACTIVXUIES OP JOIJIUIALISTS)

R E S U II E

I'irat of all this investigation is valueable by it's actuality becouse the theme of this dissertation had never been received the scientific study.

This investigation is based on the new mathodological ways with duo regard for significance of this theme in contoxt of raodern comprehension of native history.-

This dissertation shows the essence of fidht of Turkistan journalists for independence and freedon agonst the "white" and "red" conquerors in a period from 1900 till the forties of XXcenturj

The dissertation tells us about the eife and fortunes of Turkistan intelligentsia, which was annihilated by the leaders of the former USSR. This information v;aa found in daiiments and scientific literatuta, which had never been published.

Aims and purposes of the investigations. During the colonial regime of the "white" and "red" empire in 'Turkistan (which was accompained by the plundering of natural resources and cultural monuments) many people of this region sucli as ffzbek,Tad;juk, v Kazakh, Kirghiz, Turkmen, Karakalpak were deprecsed and abased apiritually.

The main purpase of the dissertation in to elucidate the nalur< and main stages of ficht. of 'turkistan .-journalists againat thin unjust regime .and to reveal the basic peculiarities and methods of this fight. ' ' .

There were the following aima;

Firstly, to study the life and activities of the prominent representatives of Turkistan national society, who were victims of repressions during liberation movement and to helc the modern generationof citizens of the Sovereign Uzbekistan to apprise at its true worth of finding freedom and sovereighnty.

Secondary, to explore deeply the moment of it's formation (beftining of XX century) to comprehed the main stages of this proc to sliow the characthtr of State policy and repressions of the wiling athority on the base of ooncrcte facts and unbinoaod iGialyeia.

Thirdly, to show the specific character of jadizm movement wider conditions of consilidation of Soviet povers to reveal and base theoretically the totalitarion eaoenco of Soviet public and politioal unions ("Ghuroy-Tgiara", "Shuroy-Ularaa'V'Ohigatny suryngi", "Botir gapchilar","Kizil kalam"t"Hlllly ittihod«, Milliy istiqlol") to renew the historical role of the aembere of tlieso orgnnizationa, viho were shooted after the incrimination of "nationalizm", "ponislamizni", "]5anturl:izn" and etc.

owing to finding sovereignty of our republic, the author for the firot time has introduced into scientific proctice the arclives documents of the foracr КСП and the materials of pro-revolutionary periodical press, which help to throw light on all aapeda of the dissertation's thene.

Also the author of this dissertation used the materials of the different state archive3es of our republia and his private archives, ieaides this,the work hna been complied from the eye-vii'tnescea accounts and neniairs.

Scientific <-.ud practical significance о£ this poper is determined by soverecnt.y, the e.uthor mcde an attempt to study the history of forming and development of ideology of judizm in a period from 1900 till 1940.

TJ;is analysis f.ives ua the ri/;ht .to e.ffirm that there were continuity cviiO cuccecsion ill tI;o procc.ru; of the people's aspiration for iiidepi iit'.cnoc.

'•'he ."'і; it rials nld results of this investigation гло? I'e unet'. a i'ci tco'iii.t otuise oi lii.ot;--}^ o." ;:r.!.el:isten e.t the oduca-' іочгі i'>sii.'.t''Jo'ic, cud \г.ел wrt; Li>c tin optSirJ. cc-urpcs of tistory of cі.1111c t.;>a polit.Lcr.l } .Ujfcor.v of f-sl ekistcn.

о?. со, (9 З

ИСТОРИЯ ЮРЬБЫ ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ В УЗБЕКИСТАНЕ

1900-19АО РГ. (На ПРИМЕРЕ ДЕЯШЬШСТИ

шнАДистов) КРАТКОЕ СОДЕРЖАНИЕ (Резкие)

Актуальное ®ь исследования определяется, прежде всего тем, что до настоящего времени диссертационная гема из подвергалась спецію ль- ; ному научно-теоретическому изучению.

Исследование построено на основе нових методологических подхо-довс учетом значимости темы в контексте ооыыолония отечеств енной ио-торші о совраменкія позиції!}.

В диссертационной рабою раскрывается сущность борьбы туркестанских журналистов за независимость и свобода, которую они вели с "бе-лини" и "красными" завоевателями с начала века до 40-х годов XX века.

В диссертации, на основе ранее не использованных в научной литература источников и документов описаю и изучена судьба многих пргдвіЄЕИїелеЯ гуркостанскоіі интеллигенции, которые были беспощадно ногрэбаенц политическими лидерами бывшего СССР.

Цепь и задачи исследования. Существовавший в Туркестане колонна* лыгцй резни "белой" и "красной" папери« (сопровогдавшИся разграблении природных богатств, памятников и предметов культуры), духовно подавлял и ункхаа достоинство узбеков, таджиков, казахов, киргизов, іурниои, каракалпаков и других местных народов.

Основная цель диссертационной роботы заключалась в освещении характера и вакнейпюс этапов борьбы журналистов Туркестана с этим несправедливы!« строев, а такке в выявлении основных особенностей и методов данной борьбы.

При этом ставились следующие задачи:

Во-порвых, на основе широкого круга источников и документов детально изучить низкь и деятельность виднейших представителей туркестанской национальной общественности, пострадавших и репрессированных в ходе освободительного движения. И на этой примере помочь новому, формирующемуся поколению граждан суверенного Узбекистана достойно Оценить обретенную независимость и овэбоду.

Во-вторых, глубоко исследовать материалы и работу национальной преосы о момента ее становления (начало XX века), направленную на достижении суверенитета; оомыолигь основные этапы этого процесса; раскрыть на основе конкретных фактов и объективного (научного) анализа характер государственной политики и репрессивных мероприятий пра-Л>1 той влвоги.

В-третьих« поназоть специфические особенности движения деэди-диэма в условиях упрочения Советской вяаоти.

Выявить и теоретически обосновать тоталитарную сущность советского режима. Изучить деятельносзь различных антисоветских общее твеь но-политичеоких объединений ("Щурои-Иолом", "Щурои-Улома", "Чигатой гурувги", "Ботир гапчилар", "фшл капай", "Милпий иттиход", "Мил-лий ястиклол"). Воссоздать историческую роль члеаов этих организаций, расстрелянных по обвинении в "национализме", "панисламизме", "пантюркизме" и т.д. перед нашей "Родиной.

Новизна исследования состоит в той, что в ней диссертант, благодаря обретенной республикой независимости, впервыз ввел в научный обиход ранее не доступные и не использованные архивные документы бывшего КГБ, а также материалы периодической дореволюционной печати, которые дали ценныо сведения, помогающие раскрыть основные аспекты диссертационной теш.

Коточнилоерй базой исследования, кроме указанных документов, послужили такие материалы других государственных архивов peony6jitmn« а такке личного архива диссертанта.

Кроме того, ваянии информационный источником явились воспоиинз-! ния и рассказы ветеранов и очевидцев тех далеких событий.

Научная и практическая значимость работы определяется тем, что в ней впервые, в условиях независимости, предпринимается попытка изучения истории становления и развития идеологии дяадидизма в перио о 1900 по 1940 гг.

Этот анализ дает нам право утверждать о факте безусловного существования преемственности и непрерывности процесса, вызванного стремлением народа к независимости.

Материалы и результаты исследования могут быть использованы при преподавании курса истории Узбекистана в высших и средних учебных заведениях, а также при написании специальных курсов по истории культуры и политической истории Узбекистана.

Подписано в печать1996 г* формат Б0хЗ-1 '/ie. олераи'ваая печать, бумага X? 4 ¡сл. а. .ч. 3 уч. изд. л., тираж , заказ № / дй/7

Огпсчатаио в жпиграфш ТашГТУ. Ташкент, 1$узгородок, ул. Талабалар, 54.