автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Из истории развития казахско-китайских отношений (XVIII-XX в.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Из истории развития казахско-китайских отношений (XVIII-XX в.)"

tC

? aï«*

\Л ^

¡ушіртлії рштьжк/ш.шик шля дзддшмсн

Ш.тіХАІіСС іШЩЛШ ТАР 1LX кеш ЭТШЛОПШ НВТИТУЙ

Колжозба кучьїЬ’Да Н'бнжпк ! Ї v*í гза > :шту ле*

um<ri^à іітп4№тю?ш№і д/n* тлрш

/ХМЗ-ХХ геомрлар рпдаїйіда/

Ліоиаіі^ті - Отан тат?иш - 07.00.0^

Тари;-, ггогагашч кандидаті галми дз^зжвсі» any упій .алрлкнгаи диссертация

Д в і о ç e - I> е f а ї и

Лягати - І9£б

Etyfex ¡Откате# В^пуйдикааы їлгшк гылыи академиясытц и.>4.У>л№хашв щмх хэна этнология ннстатутынца дайын-

да.ады.

Голыми ж-» теки И *.К,&оаи'іавв - тарих гыл«шыныц доктора» npojaeufjp, академик

Paci« c»p%n»wiapí I-K»K.v:ü«öt*8B -тарих гылышныц доктори,

профессор* Республика i Á'fj. uit^ftrap’iy іс і но вц^егі сіцген кыямэткер

О.Ф.Уйжчтоа - тарих гылыы.Айрыныц кандидаты

Жагоші меиімг.ї 0л--<герйби атавдагы назан уамлвкет'гі« улттик унцечрсито^їнім жаца тарих кафедрасы

ftppray Ї99?< и. . , -, - car., да і^згщотаи Лспублнка-сы MfW'l ёшши а*;ідемчяси ш.Щ.Уо.їихашв йтындягн тарих кэко этнология »нот^тушныч «иныидагы ö7 .0ö.Cß - Отештарихы мамак-дагы чЗойшта тагжх гылымдарыньщ док’орьідарежейін елуга "Д.53.3»,а Ш'4&Нф!ЭДарыйга« «ej^soïtif мзз(сілІ«ії«в етеді.

. Д^свртсщяяменфаакстан ресоуЗликасы Ш'тын гылуы ака-цимитчн ili .«il. Уаяиханов ' увдагы тарих *анв э тнология и не ти туты я,с«ш,я‘5а, Селїмїаде ташеуга (боладу. /Алматы, Шевченко 26/,

• А^тЬрчферат *ид» 1995 я» тарачаддац.

Ыытнцандырылга» Квцеот1ц Раяым хаздвды _ тарахівдадішиц тирчп&ты .,.¿0 ^ Ю.И. Романов

- 4 - •

диплокатмяльц біщланью орнатты. F«i к «уші ші.цін жаца ааііацг.а*

.№ байлашац бел иди боду ушін, откец тарихи баПі<ашсі>ардан тьгылим аду абази.

Goa s:ok, тари;с тагьшыш дооад; ізгілікке бастаиди. Проелсмшиїі ^г.ихн^асц. Дазактар туращ жоно x,&atn~№iaft Карым*катинайта^и «еніщ.9 китая тарихшларц біриатар едбектеу тщі. Цытийда шн мвішиогі еерттву осы газирдьщ йО-жаддарм* нан ксяіп года яа»а* кая бастады. Ах сси »акырыгеса жашлган ецовктердін «алпц сини 20»га жаадищайди, Олардиц чатаршда 1903 жылы НитаИ Ланму уииворситвтїнін аспиранты Уан-Ши луц, “I'&j-iJCfiG ждлдьр Щщ паетолчш укінатінін каэацтарга цолдаїя» Ган oanuav4 жэна яа-яиалык Редейдін ірге кедейтуі"* дегэн маки* трлід; диссертация бар, Бул вцбвк кезащтардын Шин патшадыгинон <Зо ’ап оояси, юаруашылщ баялтютерин, Шин патшалишшн назач» тарга цоддангин оаноавди тілге ти о» отеді. Алаяда, енбекте сеа пегіоїкен территория, иекара несолілеріпа кочіл бодінеді,

Бо!Шн улттар ишти./тыши аспиранты У&и-ЕІаїшйН, ТШ5 жшш "Шин п&даалцры дауіріїщогі іцщац?ардьш Шьішспен бэлган сауда карш^ааВДасы"** аиы магистрлік диссертация »аоды. Енбектв цавактардьщ Шин йатшалыш мен Монгол, Шинжаїї елкес.і ■ардсында» ты сауда бадланыотарына талдау косайда. Автор эконочикал^с проблем аларга /бага, товар алмосуы, т.6»/ кеніл белвді. lit і аикдач сауда іс тер ініН алеуііеггік игі зсоріи атап кероетвді.

М « М « И « -мт ті Мфф'ышвштт'в* '

ї Диосертацияікін колжаабасы, Ланжу, ДХР/ ІУ63, /пытай

тілівде/

2 Диссертациянын колжавбаои, Беяжиц /НХР/, I9U5, /кытап

тШнцв/

Шинжач уннмчуситр'т^и аепирамцл Водит йенканулы В*07 яылы "XIX гаоырдон соцп: яаодасы - XX гасирдущ басында; 1леи1н 1Ьгыс ец1рлю ноше аударган казацтср"* деген га^ирьштз. маги» стрлЬс диссертация иаздн, Бул едбектей эеаттзу а\щауи - на?1 оачтардын Миц пат*..-лшн нем болган палеи ^арим*Кйтынасгнры.

Сеэ иегчэхнем казгктапт^н 1ле еямагинын Шыпгсына нонш аударуы* ■п арполгат ' .

1923 яшм нпуеннда, Таиуан неилекегпк саяси ушаерситст!» Н1Ц ул'Т--Р зерггеу шптитутШад озпнраиткас« Уц-Нншеи, "Шин патшалнгы ордатшч Юшишеда чазшс',ариен жасагшг саудасы яон1н» де«* деген т&чирыпта иатис<трлхк диссертация жаэды. Бул ’ енбек К азед тер йен Инн дтшяшгы ордаеншц ХЙЗ гаенрдвд ортосынан XIX гглырдын бОкылдариг.а деп!» Ж1гасцаи У1:1ие«е баскаруындаги апирбаз ср.уда«сат№ ^стерхн Унхле эерттеЯдЬ

Булсрдан баска кытоя басилшдарьаща опнан аса гылым» начала -ариялоццц. иыоайИ, Уэч-Ши жарнялаган "Шиц патп&лыгы Чамлуц иапчя туеьндо ¡«езагтрдын Ьш:ер! вменен жагагап саудаса**^ ?.б.

Опда иаижу тхяхидег! дьректергп иеНзделе отырып*' ьч:1 жац саудагсатдагшепгы дактили иосаяелергв таЯдау йасаЯдц. Антордьщ ХШ газирдагы 'Лин пглошшп» меи иазг-Чтардыд карым»«®» еднпйтары",^ "XIX галырдаш Пи и гтглаЯыгч мен казьчт&рдед кзрьз.:=ч ату н&з тарн* ° т.б. мш^алаларн вдтаП коне цаза.4 т!йдер1нде де жаркц кордг. '

* Дисс ертацияшц цолхаобаш, Урпта /КХР/, КОЗ, /читая тШнде/

^ Диссертац’.шннн кгожазопем, Тайбсй /Тсшусш/, 1993, 41 аЯ

т1лЬще/.

О

!Пич патшалига Чап Луи п?.даа тусг.тцда кг-зактардон 1ок££ « ^жв» тп: якесгац езудяш, //Тарнхи с >ля журнала, 19С8, &а 9 уЗ-

(■. Ьс-'Ь"!’.!! /КЛ\ КдтаЯ тхлЛгдо/

1.3 Сокигдпгц*о.чбсгт'И? т?э1и1п9 чараныэ. .

, Й - ■ .

Жапоігни« Орта Asna ічциїхиц вогтсеуиі зягіиі rcuawu Сагуш-

і*о,іоу ігрофессор 08ІНІН "ХШ-ліл ітлнодаш йїшс* Ту^кіитамнн

іїогап’йж; таршаш верттоу''^ деген екі ®ayiu< чцбегінда, зеи ' г ' ■ •

мене Доц.г, сю-арасы" атк і кітаСинда, '‘йи-тліпагу v^ï-raç тарг.хи

Tj-pemі дерчтеу"$-дея1нгн| гаигармвсыеда, ??вааг<тар*.'ен <ы?*Ю Иші

падаалыаднин >;ш'ма^'^гь!ж«ташн садвдгяди. і(ваа«с танца на;есе Совет одагимда, «итап Шин падтямшшщ i{apuM*j;aïtv

настлан oö^TTweii оцбектар де 6aç. Оси т£«ирыга;а арналгип си--і;, tmyfjii тиснут Р.Б.Сульйнсьов мар^ум жауапти редактор Сіолип курас тирг ші , ”Шич нмпэриясы-жэнв sißauit хшщыга - ХЖ га» оида екіниі кардасш-іи XIX гисардіщ сіріші жарзисына дойін"^ дог єн екі ■ ' чаиліЖ Ki-ïiitKBFb! "ХМУ-ХІХ гасырлардагы ;;азаі{-кит-аЯ чарьім*каТ-«ійсьі"’ /їо-41 б,/ дегсп тщірипташ надала, цааач* та,’: яви грітая- Шин ітиалмгашн t3ip гасырлщ Наялаигашга арнал» raí!. Ьелгіяі гачиндир Б ЛЛ’урєоич, З,А.Моисеев, С.В.Кузнецов, ЗСД.КасшСаев »ami КДарнзйваним «ааГан кітгптарц неп поїхала» лары/іуд проблема»!« б гілі дэрежедэ зерттеліп кчяв жа-кан* дашн дададдейді,6 ' ' ' '

^аЩ-ХіХ геш% ,ат Нідшо Тігфкістшіші і;огшідьс< тарихын sf-рттэу, і-2 і. ¡Citcio, Д963 /жсшгн тілінде/ ’

^ Рас єд. &йнє Азия сакарйсн, Киото, 1970, /яипсн тімінде/.

¿Ü ‘ • '

Шятацаш улттар »гарнхи тургли ворттеу, Киото, І&66 /жанок

тілінде/.

. фнокая ІІМП9РЙЯ и кьэс.хскиа ханства вторая половина ХМІІ пос= вад трой Хід в, Длматы, 1909 г. ’

^З.П.Гуревич* Моедуна?яЗШ& отмсшодш в Центрально?! Азии в ХУЛ -первой половина XIX в. М,, І9К г.; B.û .Кузнецов, Ціінг.кая имакрия па çyOcwwc Центрідьнси Ааии. Новосибирск, ІУЗЗ г’.;' Кааах^ко«китаЯские торговый отношении в конце Xifî века , ло . китайский источникам/ // Бопрсзы истории Кг-зг-хс тана н Всстсч* ного Туркестана. A., IS62 г.; В.АЛепсеоч, Дя;унгурское хакстпо к казахи XJïWwIu вв. Л.., КЩ, Ж.К.Кеси».:бг.са. Г посла Восточ* него ivaaaxc^aim п ICbI-1917 гг. A., I'-’W г.; К.Юс^иэсза, Некоїорие вопросы нсэдукщреяшо сткошоши в Центральной Аэ"ч .6 середино ХУиі в» // ОЬигйтво и госудг.рс'-.рс в Іштао. Таз. і. док. третьей і.аучноП конференции, ü., 1972*

Корьпшг ачт-п'с, каззк-имтап чарі-п^чатанаси бур.ччгч совет елхгдо ’лпцат'ЧГ з?рттелгш. Ад питапда оя тзк сауда*сат№ і:ела:іме» шектглг-.иі Соиквладії. Олііичн Ciçre, советтік эерттеу* "і і лон ппп.па'шіглн д грек тер негізінєи, баска зартта^вілсрдія шіСоктепі е.рі;члп алчкгаи, ire Сс.чшса тек Pr-ссйдагі 1?у*аттарга І! ІЗДеЛГСГ. ‘ .

3Sfi2Eï3iS23L* '*:таП деректерінцз "¡Ça сад" дєгеп ул-тлмздыл г-.;імі 1697 ялли кекектіп 24 кулдыэы иуирі Шин иацпэлыгшчн суда кунделігінде, чонгор ;лпи Галденге байлмысда хатгачген.* Еу.1 Kaoaç Етні:!. [ ;;итпі „еоокюріндя ту.чшз рет каптуй зд: Содші кь*!ін icasœ: жоміцц'згі лзлі..:зттер Шш{ патпалыгы орда куїщвліИн“ до колін тус.іп турячи, ?сг?есэ ХМЙ'гашрд'.пг ортасш.зл копій ..із«'тер когїіцягі ап-гурлі иол іиеттердпі барлиги орда куіщєлі» гінде к,а’ітіг;сиз чаттапа Середі. Ьул жазбалар Шип патшачыш . згорылгояга дряіп - І-’ІІ чшга двяін тап'яснп,. вз йядШш бір' ж/Прлі д!!ррггке аяі'аладн. "Орда Чіи,'-.;лігі” - пати а ордаснйа зр куіггІ тоніVі ¡іч торт (іуришкнан жолдаигая-кадіг. гтердіц тел жаябалы mu огам opa!», иатша ордпсыпйП нємозе патпашн жарияйа* гаг- йгір-заслмгїтаршмч- каз=цалпы!!да яазоа дерєятерІ* Іїуиь: "Орда еет&іігї’*'* дєп arattoi. Бїадіїї Сул та:;мрыпты зопттоуге квп nafr»

І Шин патпалнгм Ч'ліп'/ч патпашц орда сстсл. .’і, должазба иусдаси. Тэйбел /Таяуан/, Huí,; КгітзПскио документ« и материалы по изтерпн Брсгочнсго Туркестана Средней-Азии и Капал газма Х1У-XIX по. Ллпіт;., І9і4, стр. 5?

? *

' Да ші:ц Ли ч%; лі л,~ - V.'jh Г'.-гг і«»«, риясьяад патшалагкшя ктн» дел tri, глигм cm 42. т. , ¿о-гоауретке туеіріп баска» мус:сес:.!, Га: і л •• Ьгуин/, К 'Л, /viî-aîi fbtiy;:/.

далаипашмиэ, сеи девол! материал - "Орда ое‘ред1г1“.

¡кен :;&та». ХУй1-ХЦ гасирларда ;<ытап тарихшларн аааиц цалдирган таркхкамадарга ди цкр1здёяд1«» Мыс они, Бохцч Катарлы ор, . <гарнх= ишаш Х702 й«ль. курагтнрган "Ьатиа ецхп дерат:тенедер!", &2 уонньи! 44.<гсшвдагы Ки^лдтаг тура.™ жазпан деректер1; Суц «ун «ахгх бво*ело$.жагви "Ы-гн^ЗД дерек-г«:есГ' квнв •Ба'вас ед!рд1 базару , - деушт&ч епбсктсрдхн карацтарга цатыс-ты Со»

Ммде^*, Ьошк патаиед о(41р! бояинпа «ааген "лбцгарды тшыш» ««»адкрудац'*ладпц жоСеои" атти 1«Й томдщ еибик*4ч, када^таргс цатыити тс|.{дйры яони. <5ас1{£. сол туе та жазгаган тарихн дцхжтер.

Каэ&^цытод одг-до*:;<мыка9тара котнде иглккиод Ресоп дэу!-VхИдо &аашган кедб1р й.ер»:кт«'вя*р,Л* пвядзлаяд*«. Миг.алы, 0Я1’1л1 г,та) ¡За;аи Уэлихаиотин "А ¡ылапхан" сынды ецбскцерх; К’.;.5анти Холидвдин хеиоаоц", .А.К Леэшиюйн *'Цаа^ ордалары «оно се^арасн тураш педымдау'', 51. иТерентьемын "Орта Азияш башидиру таотхи” /3 тс»/; К.З.Баб, ковчыи ""адью СШрдеН

■ • ■ ' ' ’ ■ ’ 4 ■ '* Т'

1уиам№**шен ескэ аягш.Дашм" 1059-ЕЗ70 даидар /#; тгм/. Соцгы «одари Алмавд«* . "Шин империясы жат? казак хан»

дыш - ХЛИ Гй^лрдия ок!нш1 жарзысынан XIX гасырдыч бхр1ш1 жартысына дейхн"^ /2 тем/; "Шыгыс Туд1;1стон, Орта Лйия кэпе ^аэоцстаннын Х1У~Х1Хгссырлард.'ты тарихы яюпхнде китай документ* уерх мен матриалдары"^ деген «нбектор жарыц керд1. Ллдонгы

^ Ьулардан Ьп*ида И.Уэлихановчин шыгарназынан басцшнн ¡сытайша аударылган иусцазын пайдалацпдо.

® Четкая империя н кааажзкиэ ханотва вторая половипа ХМ11 -первая треда» XIX в. -Алматы,- 12В9 г,

Кйтояекие документы и п&териилы по истории Вое. Туркестана, Средней Азии Ц Казахстана Х1У-Х1Х ев, /ил!олг., 1УЭ4 г.

ецбеїсто яарішланган ресой ьрхивинаїг адингші матсри&ідлрдші ' (ііадіи ташрыШкь'ага паядали еісиїдггін ¿ara?« Сагалййкцз. Алайда, (;ул єибе'стьпде яарнял&нгаи цытай тІліьст сударншгал дску»ьлгт?ср неп ггатсуиалдцр тзрізді туп ь-уекадзн аудатылкаган /тэрзйиаэдар оздот * до ’кертпді/. Олар к .art тарихььіларшішї ' уйплрлапдіі, яоцгг<рлард,і зортгэу падсатмнєн оо дажвтінз чарайі тал материелдардаь уаі!і*яуянп алшї* дурос^ірнп «аригілагаи к£* таптардач ьдітаїдач, дудари« ала еалгш, Сеидидт&ц (5уА енбе:с* тердогі і;азідтйрга даіистл патерислдардыл Сорлигы, бзсііа улт*. таргч Оаплакютм корідеді, ол да этв нардьЗісиа* Сонгіі Z70 вот* ті 'с тсітапга нсбарі сегі8=зд жерде, і<азздтарга датьюча маторпая керінеді, Когары;г сЛчИлгал llititi ийозалиГы' тус.ьщда назад тар жз* тг1»щ5 арішули жазылггн ог;да джупвь'їтері мен натсрнаядардьщ бірд.'-=ііJnoyi аударыят..* андыгн окінішті, Сол еебептєіі, бул еи» (5ектердіК біаго їсороьтср tcet.-rí оте шаналй болип отаргандцшн гокерте К0т!ї(ї!їді жон кордік. Бул тг^арити зерттеуге хплдышэ арг-сенда сдаз бслип едтилип» дастан (іоянп хнрлаїип кургеп, б і о® дій тадырыбшмзга бапланысти фольклорлы^ материалдарга да суййіщіх. Итлсалы: "Кыэал елі", "АСад к єр ей Шикіресі"»* т.б.

Ьул материал дар біоге х^зба дерйстерде асх;, бірод єиірда болган тарьхії сингаларднц маіг»жайиіі ттс індірбді. ■

Ьул тацырнпты оэрэте'.тв, дытая, opuc тілдерівдо жааьшган тарифи жазба деоектбриед датар, халиі ішіндвгі чунды фольклор» ліс; материалдярды , г, капой тарихнамаларын да пайдаландщ.

ЗЕ22ІйИІй J22S2£2äЛ "JJiíL^í-l'i • Д«2С яртация»ы« негі згІ

i.;ii;çcr.TtJ Х.'.ЇІ гасырдпк XX гаоырДвд бєсьша д елінг і дазадтар «сн Читая lüw? ¡!?.тшпль1Щ1НЦ дарык-катынатаршнц дамуын; вз?е$1ат&*

1 ’hr:c!v*r їїмняаіц Обійсті* Бсжіолат* Kesat trûaiçeei, .І-їсітап, л'/u-iwi /ЦХР/, ІУУО,/д-эзд ТІЛііщо/» .

аиргтап, ондіги інші ааіуі^щикїарим кар-ьту, Осьган орші, ^беита нйгізінен темендагі мінцепарді оршщау кезделді;

- ¿диацтараан ¡дітай Шиц и&'дц&яыгы ортас*цща '«іке байд&юм-1ыц ор.шу дініашкасц иен дачу йацццлыгын вердалеу;

- і^.'лктараа» хитай Шиц омо’чаыгыныц ^арым-хАпшшс іршвц далуцн - экономика, сауда-са1!■шч'іарьіниц «ане сапсиСарис-каліс-«гврінііі юктыды ма»м*кпдрцн щцмздц тарнхц дерактер арцилы пайыедап, халщ-ыиздыц сод тгседгы адмиз врісін керсету;

- Ка?<акчардоц екі иаышка'Щи Тчуеядануікіц 'сарнхн саііапте-рі мен ішйі-сьртци 4*шордары« ашу}.

- ытайга бодан болган ццзацгардыц сод тїсіаги саяси *аг-

дайын, цогамдык «»рылымыв кэна а..зу»,^ттік хал-аайларын тусін-ДІРУ. ■ .

- ііаглк'іаіраич е*і влга царагантн кейінгі Пр-біріман болган карым-цд'гышс байлацыстары «»на сны кеига с&дувдгы екі мацлекеттін ортак чолданган '«щ-ережедерініц иан-»пгитсы і* .і ролін пайьмдау,

Тарихи при щип, салыстырмапы ад і с абьектиэпк уаакарас неїЧ-п{нда, дану езара Сайланыо врч&сында врбіген -шрихи кубылые» таркхи хронологиядык шецберда нараяды. •

Тарихи лазба деректерді /зртурлі тілдй «аэдган/ жигау, сїршітау, садыстыру, жуйэлву арцул Ортега коіімі отыргам мэса-деларге талдау адсау, оны сол тгетагы кггамды« тарнхи жагдайга {райяанястыра с^фып, вяіідік гшцделыгын корсету сынды прищцп-іер нояданылды.

ІЇІи,£2ШУЕУ' гасмрдан XX гасырдыц басына цейін-гі ка^ак-кытай чарьм-катынаотаршын даму тарихы кытай двректв-

- п -

pi НйРІзіиде пцгш рат ауйалі зврт'.’алуіада,

Еябактш коляаімотик маачгш. Бїіі оцбяк Шыгыо-тьцушшарга ззнэ глшмиздыц тарихан sepTToyatíéprt rçsmü дврзктерінін гл-ца йаоін аиады, sorapy, орта дарзхвлі Oivy орындарша арвадган оцулздтордм. ->ну нуралдарун Е&зуга соптігіи тагіззді.

СоідаП-ак кайак-кддтаП кдрий-пзтнгас іиізріїл» аугытдат-тын диплотттарга, бизизсмзіщорга яакз ¡іздєігіот кывмэткерявр!-!;э таїшмдан naît даси бар. ,

ІМ^§ЇТіи_£&Ш32§5УУ* Диссертация і^вацстан їлттаі? Гилш академиям. Ы Дії.Уолнхатоп итыядагы тарах кане этнология инато-тутынгд талкшнишп цоргауга усшгоды. Ззрттаудіц влети вэтнкв-пар» КАзат(, читай.. г агар тілдеріадегі басыхшдодда гшшьа кх~ йдладяр турінда аарияланд». '

Еіібйкїіц. J_r3 Г І 2 E .L 'Л 2ІЯ 111 ;

Дкссертацнтшц кіріслесінце, тапуршітуц ay фізі, проблею-ішіі .іацулднтогм коніпдв coo коягслаяи, сокдай-*ч пробяеі»і«я| тарихншясн яанэ дороктемогарі айтильди, проблсмлішц кутай, «зпон еяіндегі зорттву дзцгейі} саз оті лед і. Ал :лагш;с?аи пврі^-тоузіяврініц явьісті єцбектзрісз по-у гасплади. Бія ояіиіа пайдзгаиг..!! тарифі дерзятердіц тзряїда тоцталдиц.

І-тзрзу- "1*дяац-ї{атай ортаеццда тэта баяла »sic тщ орнауы" деп атдоады- % олдымэн ХУіЗ г, здодтардглі геосаяиц гзгдаПи сез етілвді с І&ш мзнікдв, соя бір &іс*шстц козецдв хаявдпщ ©ріс і тарі'Яди. Hay гзгада», бзрї отекте» алды. Ноцгарлир гдгщц сахарасшп ецдеп кіріп, етриш tíaiiKwfcnmut язсаду, oui хальц бір-бірімза ¿льютУ* атлііот«, бірін-^бірі злсіратті. 1723 я.

¡3 за rtf ар "апіабаи atsupmvw, алкдкая сглатга" дусар балд і,

Ytt ay are ЙоЯіИгйИ еЛ сол ттста біртуїас шгим »узяйтуді» иер-зк-

тігін ттеінці. Ултпш муддє ха^інн бірлігін кувеятті. Гг»дан v Яінгі жсрде, беїїне зйгіяі тарихші. акацемик ІЬЦ.І(пдмГ їв шрза. апглшодап: "Х)Ш гасирдмн орта юенінен €аста» Абилаяханцазац єлііі ерікті, іргеяі Оіртугас ея болунн, ата конисина жоПгаснп, f '^біт епбек етуін, ілді оіирьпсшлшсна кешіруді, бдялмгнн вал» кнтуди, та жуадін инційаган жарасяірьіл, туган отаюн, елін xww цоргаудьг кун тартібіне койганднгьГ,* ері оси наксаттм іс;:г ;7Піру жолиндагн кулшшстари явне оньїн натикелері бая та« лї'п і. Сондап*а« бул тарауда,сол суратт'Я кездегі кчзац цогаїьіниц і'.іпгі жуй ос і, наруашльїк ахуали, олардон ішкі сшси жагдаяинб і олу жасалинади. Сстимек катар дал соя кездегі Шлн іатшаямгниен "Тпмір тау" ецірінін мзк-жаяі-, хага«тардан *аяш ахуали пара* лацч. . ' ' . ' ... .

1^5 жили чцпаяда, КмтаЯ Шиц пашалиги жоцГар власагаїран» дугнн тншгатацдирип, сльрдц езінінтвт* биліґінв карату твій '¿00 шн калин коядьі жорадка аиецдмрада. Сошмеи бірге, ендігі :уде жонгардм бвлиектеп баск ару саяоат&ги белгілег ,і. Ал, 4&зв(~ тарга келгевдо, и*о«гарларда ттмвтащ^рганиа’ кейін казактар ісін встаєм і з”^ - деиді. Ал, «аяаи вешугв колгендо Шиц паятаен: "Дауашпі устаганнан квяін казактар х *н иалая іству жеііінце Баїщи, ítoipcana катарлнлармен егжей«тегжєилі акшідаскапнам

• . ’ . ’' Гі .

кеяіи упгесіиді вісшімгс келєміз - дегснді«ді. Сол кезде бнн патаалнги ордаен, ілднцгьі шсптегі гснералдарина: ’^азацтат»

егср еадері келіп бізге ел болашз дссе, олардиц блсшлзрпи еркімпи азтані а ертігг келіп, исязагсен ксочіг тіпіи олагга пгєм

* Абьілайхан - Кексс ош, Алпатог, 1993r 22 б* .

^‘Иин пазяолнгн Гayovit паотагзд орда естатігі,. *!0& т<,- 2С б,-^ Lp- да соада, 4УЗ г. 23-24 6-

- ІЗ -

серу керек. ...Егер одардьщ біare є я болгшшры келмеое, оларди

эскери ктдопен багындыруга бодмаЯды",* » дел кероетеді. Міне,

осилаЯ г.оцгарда талк'-додагс шан к спін: "... Казаїаардмн б’зге

башііубагшібау еркі вздеріндв, солаядк арі еісі. »а.ч/коііі’арда

да мепзеа oitíp - Н.М./ 03 пехараларын с ші ▼пул ари квреч"1“ -

деген иєдін цабылдады.

LIiiii иаячалыги :коцгарларди ¡(ираздшшан ксяіи, Чуїщцна деген

дипломатам Абцлапмен беялшзю дазауга аіберді. Миссии баїшси

"Назші векараснна барганнан иепін булік тудыруга болиапды...

Ол жаццлч ескерлері Ейоуыл авсаган кунніи ер*чцв, оларга жон З

en тип пері каЯтэддар’ - деген тапаирма олади. Буд оапарда ецаїщаг* кед тише боямаПди. Ол елаілерді ЛбЬшаП озі ¡.дбилдал, олар цеЯтарда озінін БолебеП катарлц оляілорін оларга цссьіп аіборіп, оларда Син паглалыгын^ Іладсгі оскери органдар.*иен баллаїус naß ап к Ы туг а асібероді. Ніна, бул, кааш«арнен Ihm патзашшшн тунгил кездеоуі вді.

ІЯЗО май Шин п йзалыгышц косикдары йіірсанаїьі цуші Орта яуз енірінв йарганда, олар та багитпен шару тартадц. Ошн орта багнттаги цосыедцры Абылаядын Цудапбергон бас таган оар= баздарішс» сошовдц, олардац батно яолнен алга тар wan армияси 2000 і{аз2.ч Е;олдаркуен бвтпобет саяысади, ал с..ардиц бак«! торістік башвда беттеген цалым цо.чи АбьглаПдші оз ;осшщапи* wen паЯкасадн.^ Апапда, олар тез ттсіпіктестік табади. Абилан*

* Шин патпалиш ГаузУН папаиын орта оо 4 ал іг і » 405 т. 22 б,; Б.П.Гуревич, . Ме^цунароцнне огнсшепія в Центральної! Азии в ХЛ1 перися полопинс XIX в. 131 етр*

^ Шин патоаіьіш ГаузУЧ патиашн орда еотачігі, 430-т. 23-?,4 б.

Бул да а спи а, «12- т. 22-23 б.

^ Ytl Ян, Патоаіед согнси туралц, . т., !>3 б. Ьк*пн!|, ПМ2 *

'■ /читая тіл lin ,•/ .

хан Шиц патшалыгынын каглап келген кальщ колдары цаиаці^рга оабуыл жасву ушін смев, бмірсамани тгтпындауга аіі«ні«н ескер лер екендігіи аигарвды да, оларгА ехші жібереді, ЙЬэац цоляа-рым бастап жуггеи Дамеи гот Токтау Шин йатаалчгы эсквря юшбы-щ барыл: "Б і а с і пдврдіц всквряерІ ні йбен согиспвп вмве вдіи -.. Таяуда ой]вттар той-тоа болыл кетіпт* двгев хабарду ест1пг

0.пцг>;,ш( мал-мулкін олжага аламыэдел кетіп бара жатып, аж? ч'м.пан цги)ыц колдарыцыэбен вгайкасып фят, екі іОД бірдей и^Аччадьщ*.* Ссылай екі елдіц каруль, куші куш санасып, таиы-

! >\ЦЫ. ■ ' '

і 75/’ жылы 1 'чц па,шалыгыныц эск9рл9р18м|рганада цуып Ая-кпэгв деЯін барганда» Абыяайхан еа влиілерін зртіп Апкоэгв барып, нытай полбасшылврымеи хордвсіп олрргдй Шин паттадыгы-чч хат жоляе пгу<. Ол хатта Абы лай: ханы Абыдайдат кы-

тайдыч глы патш&лыгына дтгай сал^м? АОылаЙ кы тайга елболуды ілейді, *мтайдан тлн патоасы тіяеуі«і?ді цабылдпгайсыУ^ -/тоя-ді, ¿оЛ жылы йинпгтшалыгы Абылайды ханды^м бекіткен г-арм* хашн яолдайда* Ол хатта: *... ¿-¡алыц кишми? жо^гарда тынмтвнднргаинам кейін* елінМ бае тяг» в* ри*«лыгычмэн бі?гв гзуолді болдіїЦі патша чабалвлды. Ьчін бгрн» хяй екенс!<*,гйп-ша хандагщан бекітті. Білге пяш-саяы^.бору-бермву еркІ стэ!и-де"** - д„'л!«гвн. Г/Ш жылы АбылаА о.*»ІігІ(т Швггыр, е*^рта<? бес таган олшілгзрім Шиц патйалыгыда жіберді.

1753 жылы Ыиц- паттяйгыпьтг зсігарлврі «сцгардак карейлао зскерлефїн кз «нд*п ?лк жу? жгріно баерда, йой ттста тда кузга

1. Ыяц пвташгагв Т*у:'ук гтатаїпнь'ц ердаг еателгїгі* 5-*3-т» *11 б.

2. іііиц патеалыгы Гаузуц гтжаныц орда остеяігі:, 5чЗ-т. ,

16-17 б .

3. Бїл та соида.-

билік жургізіп тур тан Толе би г-дарга ат тзрту етіп, хат ?аг;сн= рип, є;., ісрінін Ші:ц патталмгина теуелді ¿олатьшдыпт апгартзлы. (Зол жнли içaemaa '.’Нін патадалига Пвїіяінгб (iupran ули гпгздгп ол» шілегі - Теле -підім бала«! Мелан женч КсЯкйлдіиїн інісі Бас ар-маннаи Вбілпопісті «шдьгоса тагап*кпаган яардьг? xawri яібардЬ* ЯіьіО» тарягтасн ContiTory: "ІЇТяц иатшалнш укімєтІ шєкара gtíі-ріиін сшйіі туиа'Ст мги те?'!, ",агзач хшщпган сяііте еэлшге ßarut! тура-гни овлов1?-!!! цолд.тгд.-». А*>мгаидніі тапаптарюйад Сарі но ма-'|л бел tvn С • л ®лкы rçaga;; хандарьшен С'іщ патгалнгы рэсin« баїїлотгю opnarr:’'^ - дел ата~ кэрссткем. Дооо дагеіщеи, Ооы» лапиа ульг куэ б пн опта гхэ Егц пата'-злигымсн -гот? баилашс -орнаттн. ' . '

fe^jgpay. '’Цазаі;*іїМтаи цапнм*!{а*инас тарні tun дамуы" те тарау» дан .'суралды: Сща ci, злдьп/г?!* - Пи*| яаоталышнац їзйір тауи шіірін баскару яуяю! і*,праладм. Эогттвудв №тайдьщ Тонїр toy onipfi&sri елпі басі;ар,\ чуігсі, огкзри курчлнмдарй жона ешц ере-келєрі, влдііі негіогї кас і б ї, спуда*с аттщ. баилашотарц балндапа t. Онітц іиітме, "fyisaictap irar "нта!» fflnií патпалигніми тзконої'іікал'гд cay г ісарл.^ісаіУнасташ капнлтасгсаїм эбрдолзнэдЬ Абылацхан Шин ггатиаянгн нпг І7Б0 аилы Урімт:-;о сауда яссауга келіседі. Шин па-ппалнга !5зінІн і(аг>п?ї?артіеіі ,яуда=*оатті^ саясав тяніщ багдарлаїїзсші белгілвді. Снда, "олорда *o:ç норс’їлерді' ж'огйізігт беру, отарнім т!риілігІ!го цолпабыс тн'гі;/. ОлйуДа їГУЛцЯ кой Оседі, Олагднн «ілцнвнн а^ирбсстап ai у trçrçi-uiu ішкері

* Шп'н латеалиш Га\ т/н ¡.-тваниц ерда ссталігі, 643 ?, І5-І7 б,

^ Gaf-yiriTppy, й!иа*андаты улттаг» тармха турали зерттау,»Кіг'■ ¡ Ï9G5 f 375 б. ‘

олкеніц ¡іаке-riü дам таи ас ua ету, ,. .Васалгала отырган сауда да ата пайца табуга урьшуга да, слайды <гші еркіне коя беруге де болиайды, Деседе екі ж ai; тед пайда каруі керек'1^ - дєлінгьн. Соншек Шиц пациалыги 1558 шлы кузде Урімшіде «азбИтармсн ресми саудада баотади. Абилаяхан туишш рет саудага езінін ёц оеиімді серігі « Цабанбай ббстаі\ ; топзи жібвреді, 1Шш аавдалы^ гшшч сауда басшлары патша ордааына: "Дазаціші Дабаїбаїм сауда жасау vain 300=ден артьц далчшм IV кыркуйвк kyhí Урімжіге ая* д^-П к^лді"^ - деп хабарлаидо. Сол шлы і.ааактар Урімжіге екі дуркін барып сауда жасап, 2S2 теч торшн /атлаг/, 54 теч *Щ& «ібек, ИЄПТ8Г6Н киім т^гетін, кеоте точиїон жіптєр «айв біршааа Kvwic ■ тєнгелер аяырб&стал ппыа каяташ. 1959 залы Досбек :,еген кісілер баетаган кааш« саудагеряорі, Урімжіге алты ыартебе барип сауда иасап, ¿OOU шндай шщи еткіаіп, оган оред алган ер турлі рендегі 900 ценней аоаоын атлас, 400 теннеи ас тим мате* лар «дне баска товарлар алып цеячщл.^ Сол шлы Шиц латиа ордасы Саудагерлсрге "Кааір Yttruç буяігін баоудадаз» кел^ зкылы «ищи коп кте9 бояады, Назайтармш *ылны саудесші жадаушштр атін багааышн арзан^ымбаттишна царамая кеп сатугг алулары кера«"^ -деген карлик берді. '

1759 шлы Шид патшапыгы Іле енірікце єгін шаруашыл^шн кеиеятті, олардащ егіс келігіне деген муктажы арта tyct*. Шич патаалыгы |?6Û лалу Іледен цазацтармен оауда жасая-іш туршїіи

* Шин патшашг!' Гаузун патташн орда естелігі. 550-т. 12-13 б.

** Жоцгарды тынг;тещыруд*'.', ж ал пи лпбасн, /колжазба нусцасы/, 62-т. 62 б. ТайбеЯ, 1964-

Q

Уан Щи^мян» Шиц пациаяыгы т/^ындагы каэактардыц шышспгн

■ болган саудасы, Бепжин» 1905, 24 б. кин паяиалыгы ГауэУИ патвшщ срда єстелігі, 564-т. 6-7 б.

базар взтн. Сол яылы сексеннен eco саудагерлер бООден ар так янлннсі і їло бозаринца сатт«. 1753 шли Ш«п падавлыт ї^рба* гатайдан да осмндай бір базар е&ьш, каэге<тарнен ту®®? та спуда жвсяды.' ■

' «

Ш.Уэлиханоп: "АбьілаЯдйіг оаі бола а Опяргажол жагссында 1лэ Ul нацэуШАен/генбрая*губернаторУн«!/ кездссіп, of&sjei? сйуда стартин у.асsci«. Па* ” бо!Шюа Тарбагатай /0зу€яек/-tren Іяедо /Цуляга/ аяырбас базар шгшт, ода» казан тар йЯдап зквлген калина кытап буинмдаг w здырбастап а.щп турада"* - деп жозады.

Осылал їріммі, Lie, ТарбагатЬЯ базарларн.турВДть.Т'^Дв кытап“ itaset базарларшіа ояналды. . •

Шт| паияалыгы йауда-сатівді« жандонднра trey vmii тал пи me лсакади; товср жоцснртіи, typ^tyc íii ксбсЯтті, |Пгирдардым KCstr;™ тармеи сауда жасзулг-чні оектеді, «итаЯ-казе* спудсеші кечоаг'І. Ошц натішосі тез керінді. йщ пагзппігшгщ ІледсгІ пеняарлари паяла ощасища: "Соцг кездсрде, Ілодо часаятардаи сїьгрбаатсп алгш! ¡mista саш ксбсяіп келеді. Осы гияэдэд íoiHGff 2000 аггУ оуриптаг алнгг Ypitwti, Баркол язте Цуїліл чаткрлы ягерлордо туро* ПО! оскєрлєрдіп г№Г аттарНІіУМ орни» *ГСЛ!Л{Ц1руга жібердік"** -дсп нелімдспді. .

ІйітаЛ Він па-ппалыгы каэйстарнсн еауда ■"■нову арЗДЛЫ - oatnio Томір toytl еніріпцєгі зсксри «ЭИС ПарусШПК* KY13*KyaT«II ІНГВЯ-■ntn, езіміч ад онірдсгі бил і г in Kvrettte Á“f К-з .тар«

EViif паигапигнмсіг сауда жасау пп^і.ті оз T7$ifcTapáíí¡i Ц6$і&1f

ffiprHtPTotKa счнди тсчн"т тытглапдн, фаріор - íiftíñ„-::m?(ü* ------------------------------- ' . • . 9K3iS-

x Ьгкиткерся Иск зі?ct?f ЛСиляГ :<ан, Ллмам,-1992,- 15' 0.

Шйн- паїаалнпі Гаузуц лаігаш« орда сстекігі, /95'т.-3-4 б,-

у.ікті т^ртгаарин і:аукьіЗ>ге ттсті, •

башен бірго, хандыгимен Шлц .г;ци;идиі'ині-:ц са;г.и

Нарцн*катышса да наші їувті. Екі гаї аргиындаш гікелгВ оеіиа«

іш бір жуйєга г/се беатадц. її&тАа срдасишц маліметіерінде

хани Айллагг - дєліні’кн. Ес‘Єр олар уріїЕД'ган^урьа їла

иіак'іУапд і{о$г&и тура, ¿литнн боли і., снда у;.и Иілі 'царитии ииі*

лекагіадз мгнгі бг^и юыгщд беяар зді".* Ьасі-;аша

Ці?ал елі ¡{ьаи; л&пдцгші орис иклоричси ь-ииньн •гуицааР'Ын лап-

кияиі ’ ЗДа тсск&уал ратіидь ¡;аради.

1 Оагудтоудиц; "ПбО-жиЛп Шкц -паяшигишіі озаерхніи неявній

о-гигіган зііірдері ‘ішінцг, соцдаа ше:;ара лішімсіїїн орнаїйі /шин

»¡внінцогі н««ібк«зт шакала : • і нияси агі/, сни озінііі банк: »садили

іргедес влделі - цазад кешпещілері аздо Цо:{ан хап ;іниш'і ірге о

бвлхп яеуге бс-лад'Д - дегеп тузирипин шсьіліа нашнди дап ' сш!а:!.чиз. Сол кезціїї еаііщег>а;,Абилайхан Шлц падаалигьша Тапір тауыныи бар-м солтусаігііадеі'і ехелгі пекєнін кайтарШі берулсрін

‘ О

талап е-годі". Ссций.^е.;, “А&ная жоцгарлар койьСі.. салысьады^ йі; , Ілані тар тип экетпек белый, жсцгарлао мал бодцан еііхрлерді иалєнуді талап єїєді1'.^ Тіпті Ертіс бсйындаШ еонгар :кетілеріі!г . елуди оріага нойган єісєн.^ Еуд ‘талаптар ауед басга к,абылдан= банда. Ьірад к.азак'гар ХІНІ гадырдыц 60=жьілдардарьшші С^ц тап-аїс,

* Шин патпалыш Гауаун пзтшанші орда єстшгігін, 555-і Ь б,

О

Сагуїгтсру, Шидшщаш ї'лттау тарі і туральї з&рттеу, 377 б.

г, ' .

* Шин патшальїп. ГаузУН иатшадан орда’естелігі. бІЗ-т. ІЗ С.

^ ОагушїОру, ХГ'-ХІХ гаа^дагы ИЫшз Тускістен чогамдші тарний* аесттеу, ї-с, Зй5 б» . '

® І^пека” империя и казахские хаіства вторая половина ХМіІ. -первая треть XIX в. 27 с.

шrueца і; ар an кішіьш кшііп о-іирадц. 'Шщ патшалиш аіїири “176? ::ііли Kaaaitwçra ТарОлгатайда азі ге rçaiipri Иіїшс Даэадстаишн кепбір глерлерінде ¡íuorayFa ручсат бєрьді11.* Іо жуаіііде шл он eut eut сол оиірлврде :saca¡t Середі, Буши opaftuna і/ііц натшалига «Ya Саг налдан бір баз- алии»сали*: аладц.

Казэдтар - орта жуз бон улы жуа Ели паті, лыгнпа тзуелці болди деліцгенмен, ¡Шщ паздалигы казадтардан ішкі*сеірічи ріне иулде араласпадц.

Шип патшалышнии езі: "Казацтардын біаге тауелді болуи бсЯна Вьетнам, Тапландар сиякти, оларга ТоїГ і ианиалыгышц лебізін білдіру ганаі Олардан иеріно аямйЧЗДї, аудандщ і;уіилиін

. ?

дар орнатып, нанзаптнлардн жібермек енеспіз - деп ыап корсо= *6ДІ• .

Бугаи далел, Шин паииалыгыныц бір мзліиденеце: "Казак хани Абшіая жоядагол хазднда керсетнендея жана спин б атасы Сыдыч султашун айтуынгаа, откен жылдвд жазинда ЦаярацсаПцин Altai:arçn№ сы коко Бскболат О^іігіп хпнга карей кщчан екен. Олыр тагг коліп аошеана деп ал он дап, сіадерден 600-600 аскерді комеккч сураяша'* - деді. Ьул иазацтардаи <ээ яерлеріндс болган скига болганльц . tu. біадіп ескерлерініпдіи огам араяасуи оришиэ б&> лади. ... Бізден ескер cynaîfі»їії жоццопіч *nrç, wmH істсу сед*

О

дерге де паядаснз - деліпті.

Шиц патшалигы ".аэачтарпнн кзршілес слдегмен болті дрі{вмдай іс«*орекет'г5рїне де кнліїїпо'.'ді, Г70‘>гг-!лм АСнлайхаи Цо;-,л»=

* Г.Сапарг алией. АСыдяп ягаие .чпаа;; ! ? г* *лє*: е-тт ir t, Аптїі-Кмо сарн, 4;‘ с.

® Япигарщі т!.:ігплг,лт»гу!%И ?ал:іи -ÍI-t. '45 с.

^ ”!¡:;i «Bî'rp.Tjü; Гrv3VM •nrr.yvi -;'Д c.ct-\"h'i. 7.3-і?., Z'i f..

шч Ердгне бегішш согьвші, ош цуип Шипекке адгади да, Шин патшачитн ордасьгнан зенбірш* ескер сурййдьі. Огада Шііц падав* лмш: "Б'-і талап оонноьіз. ^аїанда^та^да»* барлл’ц неніч ііахацьш, бтг»оуіце больїсьш, екііжііні цнргьтга уіпиратуга болмайдьі’'* - дєа жауап бсреді. XIX гаспірг^н 30-40 жьшдарьг, ¡^щандачтар улн куз кааг-Чтарьтан г.„ л\> алі№саиьиї жннап, халнии* каттьі і;г.наЯдьі, ча« лзіїтаддьщ блакга кагсшшш к'лчоясді. Осм йсеніндегі Шин патша= Л'ниііин ка^льчицда: "Догсандівстариен Кйзантардьін тал ас* тар цю тар» амжара снпчііїща Солнп varia» о^игалар. Лл,і<аосиї№р 'шінде Ког;ан*. дьятарга ami'-ciUM', ушін жьики боретіндер болса, онч біз коя дгй олнай»».- . Ьупатаншіоплин біг>=біоінсн как даше тата унені болнл TYpatUfi ахуал, ors» Тоцір пацнольїш ежалден аралеокеш емаз”^ дєлінггн. Шин паяяййиш патгаал! : Ресеидін '’Орта жуз бізге караган ся болавдн" - деген хаїшіа г.айтарган жауабьшда. Цазац« • тар оз ризалишмен бізге баганди. Біз онн кабцл.алганбиз. Сен= дер сияктн ж*.т елдергє кару жумеап, кнсьш жасап, оларга ант бергіаіп, сльи'--сшіуі; телеуге міндеттєнгоніміз «oft. Соцстан, к ази; тар дми бсюка елдерге бйшжптн болунн шєятемишіз. Ьудан

- ' ‘ . ' ‘ О

билаягм куцде Рессшієн 'їармїі=к,атннаста болуннца иоктємейиіз -дєген позиіг'гаьіп бі ;іреді. Кіно, бул ,;;,2ректер,Шиц патшадншн чаошс елінін іічкі-снриїи іс «opine кол сукпагандьіган долелдейді. Лл,цйй0«тй\до« Шин патпаянгана свяои'жвктаи баяяммв а, .вк олардьщ саплагаи хаіідг.шн Ніші питшальїгннни карльї; хатьімен бе=» кітін nwnjtiuRH гака шєктеледі. Шин патшалмга ІЯЗТЬщг • Абшіай=

::•:ітітгл бел та ц 1563 г-ши Шотанга дкіін Орта япгз баї улн жтадіц

* :?і;і urvr>Y"»-M Гаус'.т, гізтлашг. орда естолігі, %’3-т. 22 б. -

'• г.->; \v.r-:~j:n Lh'avn "т-тлачу і орда сотая і гі, 244-т. 40-41 б.

' ■ ;• п:.! Го'.’гт.і• ivmartifl'en* a îcwipi-, 5і'0-т. 19 6.

таки* мінган жандармі вз жарлин хатшии такйицпду расіиін оршдоп отнрдьі. Сглііг.іН орай, цазац хацвдрьііщ аяшіяарі, шаиь-иек ар екі жилда бір мартеба, Шиц патаааигииа саломга бармп ттрдн. Олар ар яолн сидн-сияпаттаримен барки« одакальї ералип отьірди. Китай тарихшиїн УЙ Ині "Шинзаіншн очт/стігімон сод-тустігін фратаналар кзргай конастаетан. Ал, біога іргаяос цонистаїшл цоргаушн болгандари кавактар мон бїрат'г^п /циргвз-дар/ гана"* - деч птап кврееящі

Цізактардьщ Яасей чвн "итаЯ мзмлакеттеріна белініп конис-танун"- дап а тала тин тараушда, фяактарднц питай «єн ресей «зилеквтіна бол ін іп кокькзтанушшц бармен, оімц сг'аптарі, кан~ ¡а&ктьіди карає тцршінп талданад». Кезіндо патаалнц Ресей ивн Шин патеалмгьі ежалдан бір-бірімзн кв|^і мецяекеттер вмео оді. Пат-еалнц Ресей бір гасьрдан аса уак^іт і^а^ач даласвд отарлау арцн-ооініц пигис’оац шенарасин Шин патпалигннч дейін жнпжьіт-тц. Китай ивн ресей ортасьінда швкара проблемами туьшдап, мер дауи которілді. Алайда, олар таласі^ан яерлер - наоактвц осіп-емген атамзкені еді. Екі ірі кемлекот 1064 шли, 'Ьмтай-іесай ба тьіс тар; тікті тексеріп, айьіру сронвоіна" пол койш, цеилв-каттік шакарани іріжсатистирда. Жер мен бірге ^азацтар д& екі влгв теуаядвндірідяі. КьітаПман байланистц больїп келгеи орта що наПманннц біргалай ру-1 айпалари, он екі ру абац-кврой, плі »уядін албан-суан |іуяарн Шиц патшальїр« твте басц&рьш отир-ган їло, Тарбагатай, Алтай ецірлсріна кошті. Мгішц оаотн сабо-бініц бірі,олардиц бщ оцірді а та мекйніміз деп таннганднгьітн 'Голса кврзя.

І..Уи Ян». Патеїаннн согнсьі туралн, +-т. 8$ б .

Патшаль* росойдіц глр&к с-харасмн отарлаум, олагднн ом-ьіс^а нгьюуина, ицтвуига себепші с^лди, і^зацтардьц «г ішінда-гі длауиядьіктардиц кеїібір ру-тайпалардкщ іргвсік аула* салуига ceftemni болгаяицда яасируга болмайди. іііин іттшалмгі 'Л( сол ’ік-іаги ка'дактарга ko v*h«'ôH кєЦ Колтц саясатн - олардиц- ідатай » ул жвті ^{лмьіна енуго мп*ланцмрган-дм.

"Шиц паішалнг«киц чол астнидагн цанацтар’’ дап а’Галатьн U: " m'-*уда: Иртай мвн рвсей меилекат шекарасин айнрганиан кейін, .-‘.г-і імен бірге фітайга ураган ^аа^тлр »вив шеяарі іецірогінде

і іган цьітайга ел болудн калаган чатацтар, шигнска коше бастакі . Ол кап - Тацір тауьі аумагьівда іімц натшалнгм*<ьі! устеццігіно ¡ÿ‘.ticn кпт-зрілгон курес кушє єн, алпсогінран гадман еді. Со.идЬіц-тм, олай rçajett ауган кагактардиц жер альт орньїгш отнруЛарм

■ ';»йга тускен коц. Gcipece* Алтай аймагьжа б&ргай цапацтар тур-л і циьііщьктар цьюпагиївн, Алтайдан жано де шьігиска крннс ауда-;ми, іансу, Шинх&Й« Тебет устtpi»не жатті. Шиц латшалиги олвр-г>а ескарп кушпви кері швгіндірді. Сонкнзн олар аг'мнан да, т&-(игаїтам да келген апатілрга тешраду. Atpjpy олар I9UG жили af*wii-югшп Аятайга ирйта айланш келіп, елі на цосмльві, «та макенінз орннцти.

Шиц паїшалипі ІЗОч жшідан бастап о?ініц тіко басЦар W* отмрган аймактарина ттрацтаг. .< казацтарга, ostirëtt бастру жуйе-сін орната бвстатш. п^оактардн міоднКг жуядгкг влy/tftr, в*«»* акімпілік оринпдрга айьірми, солар аркнльї, би*гг*гг rçaTOrç-

•tajra шургіяіп отнрцм. Ояарга Шиц патоаянри- уяінетг жллакн берді, муддесін- ^оргадв. уЖ'ВЩ тщн я:> билиушілорт? язм Шиї, ПАІШШШ у«ІМЯТІ«С ОЛЬІМ'-паЛ'Е!^ т0‘.тзуте МІНД'ПТІ болди. Хрі киями?, тич Іетесве Ш:»ц. аатшлкгкіїйіг г’ег^оречплаоі втчврклдк.

. •• Zú -

iüutt паїшапипднші ¡;олретыщами г.а&ачтау, ньгійіиен ди:-гїр;л Нил ыаруашлйгы, ацишвд, цолоиерсзсіп, сауд^^аа-шлиин де гпіналнс'лі, ■

Kuvaíí неп роеей "шека^айіііщ арш-títípri Ойтіндагі wasaivrâp** дни карій:-і{аданастарин реттиу аопдари" ІУ-тарауда Салндйллгш. ,ї!'л;і г.сїли казан зкерінде шекара далыптасип ил екігв бвліііГбнЬіси, олар ортасындагы эр гирлі .¿оркадат CalMfyoTap узіліп цалпади. Ctoaç ортаииица кацдасдак ізгі «ачсш.вд бар»іс*каліа •: .,-р оояуимен' катар, дау=дг'айлагіда овнн алдії. Сни ненлеквг*децгедін де шкшуге тура келді. Китай Шин пачвдалыги Іде генерали не» Рзсой Жетіау губернатори оси мазеле жвніндз кзліоіп, екі ел дааактари сота? сында туилдаган барлщ ариз^ш^гімдардн, дазесаиі вдет аацдари негізівдв, екі еядін каэац билер "зісілдерінія ортацтаса owjçtm реттеуін ¡{арар етеді. Ооньшен, читая неп рееей !(аз®і Сил er,і 1879 яылы Шаувшекте бірлескен сияз сотый ашп, екі еч цазача тармшн кап з&ілдан бергі арыз=шагамдарын реп^-йді. Содан б&иші, ТарбагатаП, їла енірлеріцде шанємец вр екі зшлда бір мертебе сияз сотШ! ашп, екі яи<van тус*.еи арыэ=гаашмдарди реттеп оці-ради. Сияз сотшмн чатац тертіп ережелєрі оолдн. "Сияз ykihíhü риза болган екі ел казш'тары бірлесіп ат шаііанрьш кутим ran тіш.* Днсо ерташшдан шнвіїдай чорыишды туындаяды:

Казоч-кнтай Ши” чатл алнга сртогінща тіко б at’лати ті пі орнауіі табигй залдалыч деуге іолади. Цазад елінід Шин ншериязшіа apiça cyRrii, ездерілії: дербестілігін еачтаумсн біргг .жсцгяо= лар доурецдегє» туста чолдан кетгссн, аащшда Ній я namviunm еткен ата мєкзидерін бсябіт жолмш» чвПтарип алуди, соидзя**',

* Шин*:аішц тарифи ^атерналдврц, 9-серияси, Yp! -пі ,

ІС70 /кнтаЯ тіліндгі/, 109 б,

Кнтайларман айнрбао саудажасап, ез тіртілікїерін жаксарту мац-саттармен кьітаймен тете байланьїс жасагам. Ал» Китай Ши патша-льігн болса, ба тне шекарасмниЧ оршкпі болуин квзде тстал, ка-па^тардьіц ’кауьшгерлігі- назарга альш, олардц рвсвй тапкинвьіла-ри»а тоскауьіл ету, казактардак ездері зару больт отьіргам мал-дардьі айьірбастап аду аркьиш, езінін Тацір тау еціріндегі ескери куатьт кушейтіп, зкономикалик нв-ізін иьігайіу. Екі жактьіц да, аусл басі а, алга койган мацсаттарн ойдагцпдй оріЩцллди. XIX гаемрдкщ 00 жнлд^ьіна дейін № за к-Китай байланьїс тари бгрьінгьі негізде жалгаса берді, алайда, турлі себептермен екі елдін Ка-рш-і^тьішстарь бтрьіпгьідан «зайди. XIX гасирдац 60 иилдарнна дейін казац-кнтай байлаииетарн бтрьшгн ивгізда жалгасг. бврді, алайда, турлі сьбептермзн екі влдіц чармм-датанастарм бгрннгм-дан азайди. XIX гасардьщ 60 жилдарнна дейін казактар айтьілуда кьітайга сирттай твуелді болгзн вя делінгенімен, іс жузінде дер-бвс ел цатармнпд китаймен тьігнз байланью та болди. Бїл ттста, кнтай Шиц пагшалнгтшщ билік жуйесі казактарга Орттяган жок, орнатнлмак-та емас оді. іщтай Шиц патаалнгн црзактардьщ ішкі-сьірткн істерінв мулда араласпау саясетнн колдандн. Абшіайдин корегвндікивн ез балаларнна: "кнтаймвн жакнндаса тусу, реевй-мен келісті сактау нерок, і^тайлар хан билігіушін ешквтан натерлі онзе"^ - дагвн нгскауь»вл( дгрмстьігм, когамцмк практикада далелдонді. Айтк&НДДЙ, кутай Шин папвалигьі 1064 жьшга дейін цл-зак хацднк жуйесін колдап, казак хацдарин еяініц жаримк хати-нен ханом**» тагайнндду расімін орнвдапотьірда.

1064 живи» кнтей мен ресей аюмлекет шек&расьін айьірганпан кеяін, кч:«ктар пан кьлай іііиц патсіальгуньщ байланьїс тарьінда губе-

I. : Дбшийхан» 15 б

* 26 -

рьялі езгеріс тушщнди, Бурнннан.китавмєн байланшта Солип келгєн казактаедші сір болвгі яерінен бірго кнтаїї апіне карпди. Буларгн яено кы'гаяга ел болуди чалап шишеца ауган і? аза;тар ці пі оадерініч скелгі мекендері - Ілв, Тарбйгатай, Алтай оцірлеріне барші «ошатануларина 12иц патшалыпл роеми ручсат етті. Содан кеаін, Шщ нацаалцгн, оз территориясындагы ¡?аэачтарга езінін баск ару яогиеоін оснатти. Содамен, ни тая г'ірінцєгі пазацтардон Шин патиодыгынен болтан байланисы - баскару мен басларылу ца= рым’ЧСаиднасы *олнп езгсрді.

• ДІЕСЕРТАЦИЯ Б0ШШІА ЗКАРИЯЛАНГАИ ШБЕКТЕР

ЮТЇ •

1. Абайдин алеуиеттік идеясы г'ралы // Орта Азияш зерттеу материалдари /аурнал, кытайоа/, 1933, №4 , 32-42 б. Урінжі, КХР*

2. Абайдин талты яонііідо // Зерттеу яэно аэу /журнал,

■азачиа/, 1980, К4, Ю-24 б. Алтая, ЦХР. .

3. Акылкя цазЕ-Чтарга ой салада // Шинжан і-азеті /Читавша/

ІШ9 , П=озуір, 4 б. Урімяі, НХР.

4. Абилай туралы зерттеу // Орта Азияны зерттеу материал* дари /з^урнал, кытаяша/, 1584, Ш, 34-42 б. Урімяі, КХР.

5. Йоіігарлар мен ¡с аз ач тар // Нас алаш газеті, 1993, І9=таі.иіз,

2 б. Алмати. .

6. Казактардан ояра*» монгол жозуын паядалануы // Жулдиэ, /журнал/, 1993, Г4, 200-203 б. Алмати.

7. Цодан халді^шен «азачтардип чарим=цаит ас т ари // Казач тарихинан зерттеуло\- /кітап/, Урімаі, НХР. 1909, 103-213 б.

8. Цнтая йоііо кап он тарихшнлары ХМД-ХІХ гвсырлардаги ¡?азш< тарихы туралы // Казгч тарихы, /журнал/, 1994 , ),^, 49-54 б. АлматЫ,

9. ХУегаоырдан ХИВ гасирдич ортасына деяінгі казактар мен ^'/»^олдардын карш“катынастари туралы алгшпки церттоу // Мура /журн&п, каэачша/, 1909, Ш, 30-45 б. УрІмжі, К’"1«

НАЕИШ1 МШМЩАИУЖ1 '

"ИЗ ИСТОРИИ РАЗВИТИЯ КАЬАХСКО* И1ТАиСКИХ ОГНОШШ1Л (ХУШ-Х Хв.)"

Б диссертационной работе И.!<^у хам е дх анулы на соискание ученой степени кандидата исторических наук впервые в казахсяанской исюрй: ■ - "Ческой науке исследовано проблема казахско-китайских отношения на протяжении почти 200 лет в едином комплексе социально - акоьомических,политических я культурных взаимосвязей,Постановка данной проболемн чрезвычайно актуальна как с позиций независимого и суверенного Казахстана,так и возросшего раучного интереса к взаимоотношениям Казахстана с а предельными странами и народами.

Исследователь в своей работе сделал попитку проследить на основе общенаучна* принципе-’ соиременнОй исторической науки политику Цинской и Российской империи по отношению к казахскому народу. Работа раскрывает место и роль казахского народа в раэвитш. и торговли и политических связей между Китаем и 1оссией, Глубоко и аргументировано утверждаете., положение об основном положении казахского народа как связующего зена мелру китайским и другими народами Центральной Азии.Работа анализирует социально - экономическое положение,а также политическую ситуацию казахского об-.зства.п особенности в мало исследованном ХУШ веке.Автор на основе убедительного фактического материала обоснован тезис р независимом положении казахского населения в сопредельных России территориях вплоть до 1864 годе Нирокое применение законодательных и других политических актов периода Цинской империи твердо доказир">ет мысль об исконности казахов на землях Тянь-Шенс-кого региона.

Диссертация построена на документах на китайском и японском языках,преобладающая часть которой вводится впервые в научный оборот.Днсс ргацта состоит из введения,3 -х глав и заключения,имеет список биОисграфий.

Nabtzhen fcfcikhamatkhan uly Reiiume

FROM THE HISTORY OF KAZAKH-CHINESF RELATIONS IN XVI1I-XX CENTURY

Ir the dissertation thosis for the degreo of candidate of historical science N. Mukhar. tkhan-uly lias at first time in Kazakhstan's htstor‘oal science studied a problem of kazakh-chihese relations during almost "Ю years in the whole conplex of socu 1-ecommic, political, cultural interactions,

.’his problem is ex' remly important Loth from the positions of inlepindent Kazakhstan cs well as from the point of Ui.»'emitting scientific interest a? ut relations of Kazakhstan with bordering countries and nations. At the same ti(>5 the problem of Kazakh-Chinese irieroctiansfKar-kh and Chinese nations), until the lasst years was e{pr?3Sd to ideological pressing. .

A res«archer in his work has made an attempt to follow up, in oonslstense with corcmon scientific priric oles of modern science,ti» positions of Tstn arid Russian Empires towards Kazakh nation.The work shows a place and a role of Kazakh population in.the development of trade and diplomatic contacts between China and Russia. The statement about a special role of Kazakh nation as a connecting link among Chinese anc, other nations . of Central Asia . is proved deeply arid substantially.the thesis contains analysis of a social-economic situation, and also a political one in Kazakh society, especially in KVIII century that wiis little studied about.

The autlior on the basis of convincing factual material has proved an idea about ..ndependent position of Kazakh population In the areas ne>:t to Russia until 1004.Vide ur* of legislative and other political docuuents of Tsln ' Спр і re period firmly proves the id about nativenoss of Kfeakh people to lands ir. Tyan-Shari regions.

The dissertation is based on documents in Chinese language and In othor languages, most of which are first used in sctentlfi- research. Th“ dissertation consists of Introduction, 3 parts and conclusion, thore is a broad and rich spectrum of bibliography used.