автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Карпатская Украина в 1938-1939 гг.: социально-экономический и политический аспекты

Полный текст автореферата диссертации по теме "Карпатская Украина в 1938-1939 гг.: социально-экономический и политический аспекты"

РГ6 о

2 1 щгаддщськии державний університет

' На правах рукопису

в і; г в ш

МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

КАРПАТСЬКА УКРАЇНА В 1938-Ш9 рр.; СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ 07.00.02 — ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Ужгород—1994

Робота виконана на кафедрі історії України Ужгородського держуніверситету

Науковир керівник -

Офіційні опоненти

Провідна установа -

доктор історичних наук, професор Задорожний В.Є.

доктор історичних наук, професор Болдижар М.М. кандидат історичних наук, старшир науковий співробітник' Віцняноький С.В. . . '

Прикарп тськиЯ держуніверситет ‘ім. В.С.Стейаника. ‘

Захист дисертації відбудеться

тосл року

на засіданні спеціалізованої ради ДЛ5-0Т.Р4'б Ужгородському держуніверситеті' /294000, м.Ужгород,‘ івул.Університетська, 14/.

_ 3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського

держуніверситету. -

Реферат розіслано " 2.Δ 1994 року-.

Вчений секретар спеціалізованої ради

кандидат історичних наук, доцент Матьовка М.П.

- З -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ

Актуальність теми. Історична наука нарає ввкливого значення .

теоретичній розробці питань соціально-економічного і політичного становила України у міжвоєнний період. ^ Особливо це стосується окремих регіонів України, які протягом І9Ї9-І939 pp. входили до складу різних держав.

Наприкінці 30-х років у Центральній Сиропі виникла гостра міжнародна криза. Фашистські Німеччина т Італія готувалися до нового поділу світу. Над Європою нависла небезпека виникнення другої світової війни. Рішення мюнхенської конференції 29-30 вересня

1938 p., аншлюс Австрії свідчили про близький її початок. У складному становищі опинилася Чехословаччина, до складу якої входило Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь. З другої половини 30-х років відбувався прискорений процес мілітаризації Угорщини. Ця країна, що межувала із Закарпаттям, постійно викопувала агресивні плани щодо крап. Отже, внаслідок суспільно-політичних обставин склалось так, що Закарпаття, яке знаходилося в центрі Європи, незмінно входило у сферу інтересів різних держав. .

Незважаючи на складність такої міхиаролної обстановки, Закарпаття, де компактно: проживало українське населення, виягило-ся єдинім регіоном,яке вибороло автономні права. Зіпсування цієї проблеми має незаперечне.науково-пізнавальне значення. Невелике гілка українського народу здобула можливість в певній мірі проводити власну внутрішню і зовні пню політику, наслідком якої була спроба -формування української державності. Останню законояевчо закріпили рістєння СоЯму Карпатської України 15 березня 1939 року. Цей історичний акт слід розцінювати як другий, після визвольних змагань 1917-1920-х років, етап у створенні української держави. Закарпатські українці довели, що бажають возз"єднакня з велети*' українським народом.

Актуальність дпного дослідження поляг.ав насамперед у тому,

:~сб яв основі аохіг.нах даних, нових публікацій вітчизняних : озпу-л'і:::них учений, спогадіг. і свідчень учасників тих подій о6"ектир*«о скреслити : .трг’анр.лізуватя важливі суспільно-політичні аспект«»

.’"•nr::іїої нг'-бдемк, тим паче, що й нині різні політичні сили нама-

.....пг'-г'ізчсму ■трактувати історичні полії, по я&яг місце на

~.;као№?? : ІГ-7С-Т939 р^ках. Робиться чимало спроб сепврїтист—

сь;<с:-о хара-і .тру а намаганні' розколоти український нар^д на окре-г-о та національні групи,/зо с occSikfo «ідиянл* тепер,

•'' Ц' г":г.г-.-.ся сяг/лїдква нагода по<удувагг. «*уре~5нну укр-Лнеьч?

державу. У дисертації неоднозначно доводиться, що Карпатська Україна була творінням українських політичних сил в краї, яких підтримала переважна більшість місцевого населення, українська діаспора і світова громадськість.

Актуальність теми дослідження продиктована й тим, що досі, як в Україні, так і за кордоном, немає конкретної праці про соціально-економічні та політичні процеси, які відбувалися р Карпатській Україні наприкінці 30-х років. У дисертації пропонується завершена концепція історії краю напередодні другої світової війни. •

Предмет та хронологічні г- мки дослідження. Предметом наукового дослідження Є вивчення СРЦІ8ЛЬНО-ЄКОНОМІ\і;ИХ і політичних аспектів розвитку Карпатське? України наприкінці 30-х років. На основі численних архівних і опублікованих гаергл.робиться спроба проаналізувати рівень промисловості, сільського господарства і торгівлі новост-вореної держави. Економіка Карпатської України була тісно пов"я-зана з внутрішньополітичними подіями, які опосередковано чи безпосередньо впливали на господарські процеси того часу.

Враховуючи той факт, що починаючи з ЗО грудня 1938 р. автономний уряд краю ухвалив рішення про одночасне вживання двох назв держави /Підкарпатська І^сь і Карпатська Україна/ з метоп уникнення плутанини в подальшому викладі матеріалу послуговугатимось терміном "Карпатська Україна".

В основу дослідження покладений проблемно-хронологічний принцип аналізу досліджуваних питань. У пзаці робиться спроба наголосити на питаннях, які ще не стали об"єктом наукових пошуків, або які протягом тривалого часу фальсифікувалися в історичній науці.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють незначний відрізок часу - з жовтня 1938 р. до другої половини березня 1939 р. Оінзк, саме наприкінці 30-г років у регіоні відбулися події істосичної ваги не тільки в житті’краян, але і всього українського народу.

В цей період політичні сили Закарпаття вибороли автономні права у складі федеративної'Чехословаччини, що створило сприятливіші умови для суспільно-політичного та культурно-економічного інтегрування краю у міжнародному контексті.

Ступінь наукової розробки теми. Дослідженню історії Карпатської України присвячена низка нарисів і статей вітчизняних істориків. Захисники Карпат-

ської України на чолі з президентом А.Еолошином зображувались у публікаціях 50-80-х років однобічно і не об"єктивно, а національно-визвольний рух - як антинародна діяльність націоналістів, як спроба політичних авантюристів .та зрадників народу захопити владу. Саме б такій площині написані праці С.У.Білака, Б.1.Співака, * Д.М.Еукояича. Так приміром, С.М.Еі лак дійшов висновку, шо Українське Національне Об'єднання, яке очолював А .Е од питті, зовсім не виражало інтересів трудящих, мас, а його програма була ідеологіє*? буржуазного націоналізму в економічному, політичному і культурному житті. Таке твердження є псевдонауковім і не відповідає історичній правді. Внутрішньополітична діяльність уряду Карпатської України поставала з цих публікація як така, ^о пройнята "всілякими обмеженнями і терором". На думку Д.М.Еукояича, результати виборів до Сойму Карпатської. України були сфальсифіковані. У фондах Закарпатського Обласного Державного Архіву відсутні будь-які документи, на підставі яких мокна б було зробити подібні висновки. Усні та опубліковані спогади очевидців тих подій свідчать про зовсім протилежне. ,

У колективній монографії "Шляхом до ластя" /Ужгород, 1973/ підтримка Карпатської України світово» громадськістю розцінювалася як втручання у справи краю імперіалістичної реакції та безпідставно стверджувалось, що народ, вірячи комуністам, йшов за ни**и і засуджував зрадницьку діяльність націоналістів. У такому » оус-лі дають характеристику Карпатської України і автори багатотомної "Истории Украинской ССР”. Вони стверджують, що головной »*етов Карпатської Січі було "посилення терору проти трудящих", а уряд краю був маріонетковим і сепаратистським. Архівні документи, введені до наукового обігу переконують у тому, ^о Карпатська Січ була створена для захисту Закарпаття від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Отгсе, псевдонауковість подібних висновків не сприяли ут-верд-еиню об'єктивної істини.

Таки.» чином, працям радянських істориків притаманні заполі-тазованість, звуженість та односторонні!? підхід до г.осдіггення історії Карпатської України. Намагаючись із своїх партіЯчо-класокиг позицій проаналізувати події І93Я-Г939 рр. у краї, вони чррідк? замовчудали, часто-густо фальсифікували гстрричні документи, цьому ігноругалкся здобутки зарубіжної історичної науки. Негати*-н:?.і видасться і той факт, чо ’у післявсенни;» період не з'явилося конного доелімення про соціально-еконочіччі процеси у Карпатській Україні. Тільки на початку 90-х років з"я?иіися більв-меигз об"як-

- б -

тивні наукові розвідки з даної проблематики. їхні автори намагалися по-новому оцінити події пятресятирічної давності, доводячи їх певну історичну закономірність. Проте й тепер, коли більшість дослідників характеризувала політичну діяльність А.Волошина та очолюваного ним уряду позитивно, В.Пвакевич продовжував називати її антинародною, авантюристичною, буржуазно-націоналістичною, тобто дотримувався стереотипів, вироблених радянською історичною наукою. . '

Серед сучасних досліджень заслуговує на увагу праця М.М.Бол-дигара "Закарпаття мін двома світовими війнами" /Уетород, 1993/. в якій з об"єктивних позицій дг ;ться характеристика соцір.льно-економ і чнкх і політичних процесів ./ Карпатській Україні наприкінці 30-х років. Уперше в • україкглсій історичній літературі зроблений аналіз "ародногосподарськк*- можливостей краю, висвітлено' його внутрішньополітичне становище, чітко накоеслені роль і місце чпп-патоукраїнської еміграції. Автор дав характеристику багатогранної . діяльності А.Волошина, значну увагу приділивши розвитку,демократичних процесів у Карпатоукраїнській детеаві. У дослідженнях У.Бол'Шкара наявні деякі суперечності, зокрема, зо стосується результатів виборів до Соа»у Т? лютого Т939 р. Дослідник вважає, по вибори пройали на задовільному рівні і їх наслідки є достовірними. Б іняому місці автором робиться протилежний висновок: "вибори по Сейму Карпатської України ... були проведені з цілим рядом юридичних порушень, а їх результати - фальсифіковані.

Міжнародне становите Карпатської України вивчали Ю.Г.Сливка, І.І.Поп. Боки аргументовано довели, тцо доїн краю вирішували великі імперіалістичні держави. Політична гра завершилася передачею Угорщині Карпатської України за її згоду взяти участь у другій світовій війні на боці Німеччини. Внутрішньополітичне становите Карпатської України стало об"єктом наукового аналізу в працях Б.І.Худанича, Б.Л.Еоднара, В.В.Лемака, Б.З.Яккмовича. Збройні с;1-ли молсаої держави досліджували Б.З.Якимог.ич та В.Б.Ле>»ак. ’\і*ь-кість жертв захисників краю намагалися встановити Г.І.Дєм"ян, Г.В.Есзгук і Б.О.Зілгалов. Нові архівні дані про діяльність А.Волощина в еміграції опублікував В.Ю.Ганчин. Ряд досліджень присвячені окремим політичним і військовим діячам - А.Воюаину, ‘І.Ера-зіайку, М.Колодзінському, Ф.Тацшщю, В.Гренджі-Донському, О.Елес-тіву та іниим. ■

Певний внесок в історіографів даної проблеми зробили зарубіжні вчені. Більшість праць має переважно мемуарний характер, однак

тут використана значна кількість невідомих вітчизняним історикам 1 джерел. Для частини праць характерна певна ідеалізація подій, в яких їх автори брали безпосередню участь. '

Особливо великий і цінний джерельний матеріал міститься у працях канадського вченого, уродженця Закарпаття, П.Стерча. У монографії "Карпато-українська держава: з історії виз-"льної боротьби українців у Т9І9-1939 роках" /Торонто, 1965/ автор детально проаналізував міпмародне становите ?£арП2"ської України, дав оцінку внутрішньополітичній діяльності уряду А.Волсштна, описав руйнівні дії угорських і польських терористів, довівай, ло репресії проти захисників Карпатської України з боку «ійськ агресора були грубим поруяеннйм міжнародних правових нор>*. іут наведений поіменний список загиблих оборонців край, великий статистичний матеріал, окремі документи. Недоліком праць П.Стерча є ігнорування соціально-економічних проблем, без аналізу яких годі з'ясувати економічні й політичні можливості молодої держави.

Перлі об"активні дослідження, присвячені діяльності А.Волошина та його уряду з"явил::ся тег: за рубежем. Серед великої кількості лпяць про нього варто виділити спогади А.Степана "Августин Еолошин президент Карпатської України" /Торонто, 1977/ і статтг

В.Маркуся "Августин Волошин" //Енциклопедія Українознавства. -Т. І.-ЛьИв, T993.-C.3I5/. -

Великий фактичний матеріал міститься у поденнику і спогадах відомого українського письменника В.Грендт.і-Донськего. Заслуговують на увагу мемуари активних учасників тих подій С.Клечург.ка, Й.Сарвадія, В.Шянлора, Я.Голотн, С.Росохи, З.Бірчака, О-Пу^ча, Ю.Химинця, А.Ште*ана та інших. Названі автори простетили етапи становлення української державності у Закарпатті, діяльність У!ІС по підготовці та проведенню виборів до Соя?*у, *ормуванкд ?«го?.ниг сил. Еони стенографічно описали роботу перлого парламенту Зр.к^п-паття, дали анпліо українсько-чеських конфліктів ІЗ—Ті березня 1939 р., яскравими барвами'змалювали опір Карпатської Січі вторгненню військ агресора.

Значне місце у працях зарубі-*них дослідників та учасників пс-лій посідало висвітлення ролі СЗУН у розвитку псліт::чнхх процесі?. Про це, зокрема, писали Ю.Хнмичець, З.Ккп, 'І.Капустянсьунй, М.Бат.анськи?,, Д.Андріягський та ін. Діяльність ~У~. по чьляго.т’.о-гнг контактів Карпатської України з оггачізапія’'Н укгг.їчсь^ої д!.".спори списав її.Стегчо. ■Закга"’:, наведений у його тта”ят, та? г<"~ту вбачати у членах СУН не тільки організаторів Січі,

але й зв"язкових між урядом Карпатської України та діаспори СІІІА, Канади, країн Європи. З.Книш довів, що масові переходи польсько-чеського кордону свідчили не тільки про підтримку Галичиною визвольних змагань закарпатських українців, але і створювали перед урядом труднощі міжнародного характеру.

Таким чином, вітчизняні і зарубіжні історики провели чималу роботз' по дослідженню історії Карпатської України, зібрали й узагальнили значну кількість історичних джерел, на основі яких показали бурхливі процеси складного політичного життя краю протягом короткого часу. Однак ряд питань, зокрема соціально-економічне ста» новище Карпатської України напр жінці 30-х років, охарактеризовані спсрадично, описово, або зовсі не згадані. Фактично, праць, у яких би йшлося про різнобічну характеристику соціально-економічних і політичних процесів у Карпіт^ькій Україні немає. '

Мета гоботи полягає передовсім у тому, щоб в комплексі об'єктивно дослідити проблему соціально-економічного та політичного життя Карпатської України упродовж 1938-1939 рр.

У контексті загальної мети поставлені такі конкретні завдання:

- окреслити стан розвитку господарства Карпатської України, вис-

вітлити реальність існування автономної, а згодом самостійної . держави в умовах, що склалися; • ■

- проаналізувати діяльність автономних урядів краю по проведенню

заходів виходу економічної кризи /продовольча проблема, проблема безробіття тощо/; -

- дослідити внутрішньополітичне становище Карпатської України після надання крав Чехословацьким урядом автономного статусу,'проаналізувати вплив факторів, які посередньо чи безпосередньо впливали на внутрішньополітичну ситуацію в державі;

- показати роль різноманітних українських організацій діаспори,

а також ОУН у розвитку політичних подій на теренах Карпатської України; ■ .

- з"ксузати цілий ряд дискусійних питань з історії Карпатської

Україли /збройні сутички між січовиками і чеським військом 13-14 березня 1939 р., спроба державного перевороту в березні

1939 р. тощо/; " . ■

- вивчити матеріали української преси кінця 30-х рр. про-,соціально-

економічне і політичне становище КарпатськоГ України досліджуваного періоду; .

- висвітлити проблему збройного опору захисників Карпатської України супроти агресора як приклад формування національно-державної

самосвідомості народу.

, Наукова новизна дисертаційної роботи базується на спробі

комплексного дослідження питань соціально-економічного і політичного становища Карпатської України наприкінці 30-х років. У такій постановці дана проблема не розроблялася. ’ Нові архівні документи і спогади очевидців, введені *» науковий обіг, дозволяють проаналізувати різні сторони історичних процесів у краї, виключають суб"ективність підходів та оцінок.

Дгєрєльну базу дослідження становлять матеріали фондів 2СДА, особлива історико-пізнавальйа цінність яких міститься у третьої^ фонді під назвоп "Президія уряду Карпатської України". Це сотні документів про внутрішньополітичну діяльність уряду Карпатсько? України, різноманітні розпорядження, директиви,постанови і звернення». а також матеріали І7-го фонду "Президія Міністерства Внутрішніх Справ карпатської України", що досі не вивчалися. Гхній аналіз дає можливість з"ясувати такі складні питання, як спроба державного перевороту, антиукраїнська і античеська діяльність проугор-ськи настроєних політичних сил, суперечливі відносини міх чеським і карпатоукраїнським урядами. У фонді 1148 під назвою "Центральна Народна Рада в Хусті" особливу цінність являє собою справа ?' 2, р якій міститься доповідна записка юриста М.Бандусяка про підготовку певними силами антидержавного перевороту з метою скинєїшя уряду А.Волошина. Це дозволяє переглянути твердження багатьох істориків, зокрема, попередні висновки, дисертанта, про монолітність всіх українських політичних сил в краї, всебічну підтримку уряду Карпатської України. Із вищеназваної "Записки" випливає, що в українському таборі йшла гостра боротьба між "поміркованими” яких очолював А.Волошин і "радикалами" з місцевого ОУН.

Документи І9-го фонду "Міністерство господарства Каргатської України" дають змогу простежити рівень сільського господарства промисловості, торгівлі, фінансів» проблему безробіття, соціальний стан трудящих. Документи ЗОДА значною мірою доповнюють матеріали особистого архіву синевирського священика ф.Горвата, які теж, до речі, вводяться до наукового обігу вперте. Вони характеризують соціально-економічне становище населення гірських районів, його ставлення до урядів А.Бродія та А.Волошина.

У'дисертації використані ксерокопії та мікрофільми документів празьких архівів, зокрема, 3-го фонд:/ Архіву Міністерства Зовнішніх Спраз ЧСР, одиниці зберігання /картош /: СС€, €2С - Пслітичні справи; 642 ~ Антидерказна агітація проти ЧСР; £55 - Партії а Чї?

/І92І-І939/. У цих документах містяться важливі дані про політичну ситуацію в Чехословаччині і на території Карпатської України, міждержавні стосунки ЧСР з Угорщиною, Польщею, Румунією. Згадані документи характеризують політичні організації, що симпатизували Угорщині, висвітлюють діяльність українських емігрантських організацій, аналізують політичних діячів А.Бродія і А.Волошина. Цікавими у цьому плані видаються справи про античеську і антиукраїнську діяльність польських та угорських теротистів, проугорської "п"ятої колони" на Закарпатті. Немаловажне значення мають також матеріали про роль українського населення Галичини у становленні та розвитку Карпатської України. .

Документи Військового Архі у в Празі проливають світло на відносини між закарпатськими нацт фіналістами та керівництвом Німеччини. Особливо '-уваги^ заслуговуйте матеріали справи 38 - "Німеччина”, які доводять, що вже з листопада ІГ38 р. встановилися тісні стосунки між керівництвом Карпатської Січі та німецькими службами безпеки. Карпатські січовики систематично проходили військовий виш-т кіл в Німеччині, а група січовиків готувалася до ведення активних бо.йових цій на боці Німеччини проти Польщі. . '

Архівні документи доповнюються матеріалами закарпатської та галицької періодики - цінніш дкерелеом у висвітленні соціально- . економічного і політичного становища Карпатської України досліджуваного періоду. На шпальтах урядової газети "Нова свобода" видру-кований великий фактичний.матеріал про стан розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі та фінансів щойно створеної держави.' У численних статтях, репортажах, повідомленнях йдеться про внутрішньополітичне становище країни: виникнення і діяльність Карпатської Січі, руйнівні дії угорських і польських терористів, діяльність проугорської "п”ятої колони” тощо. "Нова свобода" постійно повідомляла своїх читачів про фінансову і моральну підтримку Карпатської України з боку діаспори.

Соціально-економічне, політичне і культурно-духовне становище Карпатської України знайшло всебічне висвітлення на сторінках періодичних видань Східної Галичини. Галицькі газети і журнали "Діло", "Нова зоря", "Л'ітспис Червоної Калини", "Жіноча доля", "Жіноча воля”, "Авангард", "Українське юнацтво" та ряд інших /близько двадцять видань/ виступали активними літописцями Карпатської України. Цим матеріалам притаманна чіткість і детальний опис подій, що пояснюється, присутністю кореспондентів-очєвидців на території Закарпаття. Однак, необхідно відзначити, що для ціло-

ло ряду сюжетів, опублікованих в газетах і журналах Галичини, ' характерна також певна ідеалізація становища Карпатської України, замовчування суперечливих процесів тощо.

Дтерельна та історико-літературна база, її належне узагаль-. нення дають можливість винести на захист такі основні положення:

- про закономірність здобуття,політичними силами Закарпаття, як русофільського, так і українського напрямів, автономних прав. Головним завданням автономного уряду, очолюваного,А.Волошином, було збереження автономного статусу краю під протекторатом будь-якої сильної країни /Німеччина, а в березні 1939 р. Румунія/, яка готова була його гарантувати. Проголошення самостійності

14 березня 1939 р. стало волевиявленням українського населення Закарпаття; '

- про суперечливість соціально-економічного і політичного становища Карпатської України /жовтень 1938 - березень 1939 рр./. Складна міжнародна обстановка і втрата,південних районів краю, не загальмувала спроб уряду А.Волошина провести відповідні соціаль-. но-економічні перетворення, зменшити кількість безробітних, вирішити продовольче питання;

- про опір проугорських сил /численні напади угорських і польських терористів, проугорська пропаганда та агітація, саботаж тещо/

в здійсненні політичних заходів з боку уряду Карпатської України; •

- про певне згортання демократичних процесів урядом А.Волошина, викликаного складною внутрішньополітичною ситуацією, що призвело до заборони політичних партій, окремих товариств і періодичних видань, відкритті концтабору; .

- про значну матеріальну і моральну підтримку політики уряду А.Волошка організаціями української діаспори та ОУН;

- про значний вплив акту проголоюення самостійності Карпатсько: України для зростання самосвідомості всього українського народу.

Практичне значення дослідження. Виконане дисертаційне дослід' ження дозволяє по-нзвсиу підій-

ти до розв"язЕння низки проблем з історії Карпатської України.

Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі, зокрема, при вивченні курсу історії Україні?, у відповідних спецкурсах з українознавства та історичного краєзнавства. Апробований автором фактичний матеріал знайде використання при підготовці курсових і дипломних робіт, у подальотму вивченні ггяскемір-ностеіі історичних процесів. '

- 12 - ■

Апробація теми. Основні положення та висновки дисертації відбиті у виступах на ІІ-му Міжнародному Конгресі України /Львів-Т993/, на міжнародних наукових конференціях "Культура Українських Карпат" / Ужгород - 1993/, "Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування: історія та сучасність" /Рівне - 1993/, шостій Всеукраїнській науковій конференції з історичного краєзнавства /Луцьк -Т993/, науковій краєзнавчіг конференції, присвяченій пам"яті Івана Панькевича /Ужгород - Т992/, науковій конференції "Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20-30-х рр. XX ст." /Ужгород - Т992/ на сторінках обласної, республіканської і зарубіжної періодики /"Дзвін", "Наука і суспільство", "Заповіт", "Новий ч'о", "Сучасність", "Визвольний шлях", "За вільну Україну"/'та під чес обговоркення дисертації на кафедрі історії України Ужгородом.:го державного університету.

Структура і основний змі/т роботи. Дисертація побудована на • основі проблемно-хроноло-

гічного принципу і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

У вступі обгрунтована актуальність теми, ступінь її наукової розробки, сформульована мета Р основні завдання дослідження, проаналізовані джерела, визначена наукова новизна і практичне значення дисертації*. . '“-'X

Перлий розділ - "Сопіаяьно-екокомічне становище Карпатської України наприкініті 30-х років" - складається з двох параграфів.

У першому параграфі "Промисловість, сільське господарство

і.торгівля" поданий аналіз економічного становища Карпатської України, яка одержавши автономні права, продовжувала залишатись складовою частиною федеративної Чехословаччини. ііеханізм її господарської діяльності зазнав особливого відчутного удару, коли за рішенням Віденського арбітраяу 2 листопада Т938 р. від Закарпаття відійшли до Угорщини найбільш розвинуті у промисловому і аграрному відношенні південні райони.

Осноенє багатство .краю становили ліси, що займали 55 відсотків всієї його території у нових кордонах. У лісовому господарстві працювала еначна частина населення: за обсягом ділової деревини лише ЗО відсотків цих ресурсів були придатними для промислової обробки, а 70 відсотків використовувались для паливних потреб.

Однак саме ліс повинен був становити переважну частку закарпатськот го експорту за кордон. У роботі наводяться конкретні факти спроб уряду.Карпатської України реорганізувати і централізувати лісове

- ТЗ -

господарство, провести Poro націоналізацію.

Прибутковою галузею промисловості було де брання солі Дорідно в солотвинських копальнях видобувалося 17*1 тис. тонн солі, достатніх для забезпечення 15 мли. населення. Однак експорт солі, як і деревини, значно сповільнювався через відсутність належних ксиуні-Kaníí’Knx шляхів. Певне міспе у структурі промислового виробництва посідали підприємства хімічної промисловості, в розвиток яких залучався іногекни? капітал /австрійська <*ipva Ту став Саш", чеська fipta "Бьтя" тепо/. Проте заплановані іноземними компаніями промислові об’єкти, внаслідок політичних баталій, ке почали будувати.

У наїїгірпому стані перебували транспорт і зв'язок, без яких нормальне господарське функціонування держави годі уявити. Станом на ТО листопада 1938 р» в краї діяло всього € залізничних сполучень, аналогічною була справа з автомобільними шляхами» Уряд Карпатсько! України докладав чимало зусиль для будівництва нових кому-нікаліг, ознак для здійснення проектів не вистачало костів. Тільки, приміром, бюджет проекту автотраси "Захід-Схід" мав обіртися уряду в 3,- млра. крон.

Одніес з невідкладних проблем, яку необхідно було виріпити якомога евицпє, була електрифікація. Оскільки територія краю була електриїїгкозанз лиге частково, то здійснення електря^ікаі;іІ великих населених пунктів покладалось на персих перах на цоГ-ио організоване в Хусті товариство "Карпатські ел-зктрарні".

Некалозатна гель в реалізації державних планів Карпатської • України1 відводилась розвитку харчовії промисловості, як а в значнії? мірі стЕСГЕваяаеь закове. Плакувалося відкрити три кеві фабрики xrfsТ галузі. В краї діяли 2С ^з-^гин по виробництву спирту. Відомо, по після Віденського арбітражу до Угсрзгени відійхли найбільп родячі землі півдня країни, ”0 безперечно в і цчутке пегіргиле продовольча ситулілі; з дергаві. На основі конкретних фактів доводиться ; гспрсксжність вирішення продовольчого питання власники силами, що акуеилс уряд А.Зеясгика сукати допомоги за кордоном. Почалися поставки кукурудзи з Румуні?, було презєдеко кілька "допо:тогоз;пс аил?" населення гірських рагонів. Певне поліпшення у сьому плані покладалось на проведення аграрної реформи, яку повинен був затвердити Cofa', і яку з кетерг.інняи чекали селянські верстви населення. Однак, реіерма, через брак часу, так і не була здійснена. У дксер-тапі? окреслюється стан розвитку тваринництва, птахівництва, пасічництва, рибальства, садівництва. Однак, розвиток ізос галузей

сільського господарства, які звичайно, не становили основу економіки Карпатсько? Україні;, у значні:1 мірі загальмували рішення Віденського арбітражу. ' ..

У другому параграфі -"Ссгіальне становите населення наприкінці ЗС-х років" - аналізується титтєвий рівень закарпатських українців, акцентується на гслсзних завданнях уряду Карпатської України восени Т?28’ р.-, які полягали передової»/ у забезпеченні народу'продуктами харчування. Були скасовані окремі податки, виділені, додаткові кошти.

Уже в »овтяі 1938 р. уряд зіткнувся ще з однією проблемою -безробіттям. За висловленням процессота З.Дсманицького, по селах Карпатської України існує хронічне, ніким нереєстроване, але грізне за своїми наслідками безробіття". З метою поліпшення становища уряд розпочав переговори а державними колами Німеччини про доцільність виїзду закарпатців на заробітки за кордон. Домовленість була досягнута. Кільком партіям робітників вдалося поїхати на роботи до Німеччини, однак, через,пасивність місцевих органів влад*/, які не зуміли своєчасно виготовити налітану кількість закордонних паспортів, сотням закарпатців цього зробити ке вдалося-

У складному становищі знаходилася медицина Карпатської України. Особливо відчузйлася нестача кваліфікованих кадрів, які залишилися в містах, що в і ді Ріали до Угорщини. У краї залишилося всього *32 лікарі. Уряд здійснив низку спроб поліпшити становище: відкривалися нові лікарні, запрошувалися кваліфіковані спеціалісти, оголошувалися додаткові набори на курси медичних сестер тощо.

Більшість населення Карпатської України одержувала мізерну заробітну плату, у державі панувала інфляція, типовою ставала спекуляція продуктами харчування. Все це’засвідчувало низький рівень матеріального добробуту населення Карпатської України.

угий розділ - "Внутріагньополітичне становище Карпатсько! України в Т938-Т939 рр." - складається з двох параграфів.-У першому параграфі - "Розвиток політичних події* в краї /жовтень Т938 - березень 1939 рр./ - робиться аналіз внутрішньополітичного становила Карпатської України після надання краю 8 жовтня Т938 р. автономних прав.У загальному підсумку це була.безпереч-' но, перемога всіх політичних сил краю,як русофільського, так і українського напрямів,які протягом всього міжвоєнного періоду вели боротьбу за автономні права. Перший автономний уряд очолив А.Бродій. Призначення його прем"ер-міністром не було несподіванкою,бо керований нум напрям займав домінуюче становище в політичному житті

краю. У дисертації аналізується діяльність уряду Еродія протягом . усього Рого періоду’ існування.

В оцінці політики, яку проводив уряд А.Волопгина, стпсрдтуоть-ся те, що вона була послідовно українською і в роботі міститеся з нього приводу низка доведень. А.Волошин сформував свті' кабінет виклично із своїх однодумиів. Таке повне відхилення Волосина від досить касового руху, яки* був русофільський, було нсопраяданим і помилковим. Цим актом Воясплш тільки носили» опозицію прсти себе.

Уке в перших днів прем'єрства А.Воловин почав орієнтуватися на Німеччину, яка обіцяла Рому свое покровительство. Враховуючи ситуацію, яка тоді склалася, оріснтагія вог.огинського кабінету -у ньому аспекті - оправдана. •

Робиться спроба охарактеризувати напівмілітарне формування автономної держави - Карпатську Січ; простелені стали II діяльності підтвегдтупть, що вена виникла s vs'TCп захисту території Закарпаття, а в її виникненні еєлику роль відіграла ОУН. Однак Карпатська Січ не стала Сооздатнск: арміс»), оскільки була нечисленною і слабосзбрсенс*:. Відсутність зброї призвела до спроби захопити ?і ¿илою, цс вилилось у кровопролитні сутичка мі» січовими затонам:? і чеським вігськсм. Під vac боїв 73—.Т4 березня 193? р. Карпатська Січ загнала зна'-т-:их втрат.

У дослідженні детально описана передвиборна компанія і самі вибори до СсРму, відзначається, со еони проГтзли на задов і льном;.’ рівні без суттєвий леругонь. Населення дістало змогу вільно зи-слсвлгвати свою думку, про цс свідчать результати виборів в скре-'мих населених пунктах, де УНС не набрало більшості голосів. Перемога на виборах /92,А відсотки за УНС/ дала право уряду Карпатської України-скликати СоГ-м, якн.й розпочав свов робот;.' ТЕ березня 1925 р. Днем раніше, 14 березня, А.Зологян проголосив Карпатську Угсаїну незалежною дергавег. Ebztz'vz rev факт свідченням всле-е : явлення народ;:, дисертант констатує, :с на прийняття такого рішення вплинули фактори мігкагодксґо характер;.’, зокрема скупчення угорських віг-ськ на кордонах з Карпатською Україною і прегелозек-ня Словаччиною самостійності - акту державного розпаду Чехословацько ї Республіки. Fir-ення Cofity мали велике історичне значення для кристалізації самосвідомості всього українського народ;.-, свідчили про бахання українців мети свою державність.

Аналізуючи. оборонні беї Карпатської Січі проти угорських військ, доходимо висновку, цс вона виявилася непідгетевленою до

захисту держави, я віРськовиР тта'', що складався виклично з досвідчених військових, на час боїв з угорцями, фактично ке діяв. Ге-роІчішР опір, вчикениГ. молоддю, був швидко придушенир і окупанти почали масови9 терор проти місцевого населення.

У другому параграфі - "Уряд Карпатсько! України і проблеми демократизації суспільного ткття" - йдеться про те, що на внутрішньополітичну ситуацію в краї негативно впливав ряд зовнішніх і внутрішніх факторів. Безперервні напади угорських і польських терОристів, антиукраїнська і античеська ворожа пропаганда на території крав ироугорсько І *п"ятоГ колони", численні конфлікти між чеськими урядовцями і місцевим населенням, а також суперечності в самому українському таборі, спричинились до політично! та економічно! нестабільності.

Аналізуючи стосунки між українцями і чеським чиновництвом, дослідник констатує, що конфронтацій вносили обидві сторони. Це було помилкою'і трагедією уряду Волошина, бо збіглося у часі з вторгненням угорської армії. '

Валке внутрішньополітичнегстановище Карпатської України, а та-кок сумніви Волошина щодо відтримки foro державне! політики всім населенням краю, змусили піти на певне згортання демократичних процесів. Боно проявилося, зокрема, у забороні політичних партій, закритті окремих видань, товариств, у відкритті концтабору, до якого потрапляли відкриті вороги деркави. Відхід уряду А.Волошина від демократії пояснювався впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, створенням оптимальних умов для консолідації всіх патріотичних сил Карпатської України і проведенням соціально-економічних перетворень.

Трегір розділ - "Міжнародна підтримка уряду Карпатської України українською діаспорою" - складається з трьох параграфів.

У першому параграфі - "Матеріальна допомога організація української діаспори Карпатські?. Україні" - на основі численних фактів доводиться, 140 валке соціально-економічне становище Карпатської України змусило її уряд звернутися до українців, які проживали в різних країнах світу, з проханням про допомогу. Необхідно було залучити до господарської роботи фахівців з різних галузей, яких залишилося обмаль після рішень Віденського арбітражу. Значну роботу б цьому напрямі провело українське емігрантське бюро, що виникло 10 грудня 1938 р. На прізвище Волошина надходили сотні листів, автори яких висловлювали бажання працювати на благо розбудови ьоеостворенЛї держави. '

Карпатська Україна постійно, відчувала матеріальну і моральну

підтримку украГнськоТ діаспори CEA, Канади, країн Європи та Азії. Тісні сто сул к-/ налагодились мі* урядом Карпатської України і Організацією демократичного Відродження України в СПА, Українським Національним Об"еднанням у Німеччині та багатьма і. У налагодженні стосунків значну роль відіграв Закордони;:!1 Провід ОУН, зокрема відділ, який очолгтав Я.ВяранорськиГ'.

У другому параграфі - "Українська преса вхідної Галиігини про Карпатську Україну" - окреслена аінрока »-урналістська мер'-va, яка зусиллями кореспондентів галицьких ге-^є-т і туг над і s регулярно повідомляла своїм читачам про розвиток політичних події1 у Карпатські? Україні наприкінці 20-х років. Особливо вг-лихкГ ?акткик!'ї''матеріал містився у номерах львівського часопису "Діло", власкором якого '*/3 Р.Голіян. Повідомлення, статті, репортах: і коментарі галицьких »трналістів знаГомили українська населення Східної Галичини л еоціалько-економіі-'HVív і політичній становипем Карпатської Україні!, з політикою великих країн у ставленні до неї. "і матеріали засвідчують, цо галицька преса прихильне оціншала національно-визвольну боротьбу закарпатських українців па esсв незалежність.

Дяг цілого ряду публікація галицької періодики характерна ідеалізація, замовчування кризових явтз в економіці. Не зкарело належного висвітлення питання про згортання уряде/ А.Волосика демократичних процесів. Для окремих повідомлень притаманні гьхтсг.о-гічні неточності, ггрєбільдення, цо'пояснггться неперезіреністк. сдертаного матеріалу. ■

Незначна частина публікацій галицької періодики висяітлпс бої карпатських січовиків з віГ-ськами агресора та репресії останніх по зідкепекнг до місцевого населення. Зустрічаються повідомлення пре бігєкців з Карпатської України, про поневіряння А.Еолсцикь та членів йеге кабінет;.* по європейських столицях.

у третьому параграфі -"Солідарність українців Галичини з кац’ .'кглько-внзвелькою боротьбо?: закарпатських українців. Роль ОУН з розвитку політичних подій Т?33-;®29 pp. у Карпатській Украгні” -дослідник відзначає, по українці Галичини не лиое увахно стежили за матері а"ахт; галицької преси про Закарпаття, але такс? брали активну участь в Гсго підтримці. Солідарність галичан проявилася у різноманітних акціях протест;' проти окупації Закарпаття, чимало з них виявили ба*акня особисто допомогти колодій автономній державі.

Польськії« ?»ряд негативно поставився до масових переходів польсько-чеськсго кордону, п;о знайзло відображення в нотах протесту польського посла. Уряд А.Волосина, звинувачений у сприянні анти-

польські? пропаганді, не міг не них не реагувати. Нелегальні переходи кордону свідчили про солідарність галичан з національно-виз-рольноп боротьбою закарпатців, але, в то? *е час, ускладнювали с тане висіє Карпатсько! України.

З перших днів надання Карпатські? Україні автономії, на ГІ теориторії ^"явилися члени ОУН. їм належить неабияка заслуга у формуванні Карпатської Січі, хоча вони Р но змогли створити боє-зданих збройних сил. На Закарпатті в різни? час існування автономної країни діяли Р.ІПухевич, З.Коссак, М.Колсдзінськир,' Г.Лолатинський, б.Ерацьона, В.Курманович та багато інших. Члени ОУН відіграли неоднозначну роль у розвитку політичних події» Т938-Т939 рр. у Закарпатті. Окремі Г'ого члени взяли активну участь у спробі дерназ-ного перевороту 13-14 березня 1939 р., а штаб Карпатської Січі, що складався в основному з членів СУК, у вирішальний момент оборони Карпатсько! України, за винятком полковника М. Колодзінськсго-Гузара і поручника З.Коссака-Тарнавського, залишив територію края І’ емігрував за кордон. Цей факт^маз немаловажне значення для пог дальших політичних стосунків між Проводом СУН та урядом А.Воловина на вигнанні.

. Галичани разом із закарпатцями взяли активну участь в безнадійному захисті Карпатської України. Чимало їх загинуло в'боях, або потрапили до угорських тярм і концтаборів. Сотні галичан були розстріляні поляками на гірських перевалах.

Дисертація завершується висновками, у яких підведені підсумки дослідження, зроблено узагальнення.

Автономному, а згодом самостійному уряду Карпатської України довелось діяти в. надзвичайно короткий відрізок часу: з жовтня 1938 р. до другої половини березня Т939 р. Цей період, який співпав з підготовкою великих держав до другої світової віР.ни, характеризувався різким загостренням міжнародної обстановки, що не могло не впливати ка соціально-економічне і політичне становище Карпатської України - складової частини федеративно? Чехословацької Республіки,

Наприкінці 30-х років Карпатська Україна переживала глибоку економічну кризу. Ті соціально-економічне становище особливо погіршилося після рішень Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р., коли від краю ка користь Угорщини відійшли найродючіші і найкращі розвинуті у промисловому відношенні південні райони країни. Уряд А.Волошина намагався перетворити Закарпаття у "другу" Швейцарію. Однак для цього необхідні були відповідні умови, а через брак

костів і часу, на жаль, не вдалося суттєво поліпгитк соціально-екокомічне становите державі’. Аналіз архівних д^ер^л цяс підставу стверджувати: держава не мача можливосте?. нормально {уикціокуядти.

Внутрігаьсголітичие становеє ¡карпатськеІ Укрчіии наприкінці, ЗС-х років було надзвкчаГно складне. Н%{:£іль2ик успіхс-у політичних сил краю було здобуття. автономії у складі Чехос^орачч/ім. Лрот}!ГС>/. всього свого перебування при владі кчбік-т А.Бслезгина кякагевся зберегти автономні права, покладагчи при цьому наді? на протекторат з боку Німзичіуи.

■ Прсголосення незалежності в 'ер^зні ТС-ЗР ¡:. пояснювалося прагненням українського населення крап до свободи. Нсу.лг.опяшо значення ари цьому мав розпад Чехсслсвгі—иі;;'. і прогслсг.жкия самостІР-.нссті Словаччино?}. Рі'.:*гння СсГ^гу Карпатсько? України відіграли значну роль у £ор:,(увакні сакссвідсі-ості всього українського народу, вони були свідченням того, цс українська нація бсриться і готова де державного гиття.

Уряд Карпатської України діяв в у»/овах, коли не припинялися напад:« угорських і польських терористів, лостіі'нс велася антиукраїнська- і анггчеська пропаганда, н с г либ лг.в?_я'/ся суперечності уіт чеський ¡•рядництвсг: і місцевим населенням. Існувала конфлікти в українському таборі. Кулм/інашГ-ноІ течхи останні суперечності десягли під -ге бс?в карпатських сі"оз'лків я чеським військом та при підготовці прсти уряду А.Волосина державного перевороту мело-дяш наг і сналі стаки-радикалами-

Вакке внутрішнє стаясги^?- край, а таког необхідність консолідації всіх патріотичне кастрсек'/х сил, гкус/лк уряд яіти ка певне згортання демократичних прсцесгз, цо знизилося У забороні політичних партіг-, бегальтернатизних віверах де Сей/"/, закритті деяких видань, тсраристз, відкритті концтабору. Без таких рісучих заходів услсда деггаза «стла пстскути в анархії і вседозволеності.

"агпатсьха Україна гсстіГкс відчувала моральну і матеріальну 15' дтриїжу українців, які пробивали в різних країнах світу. Особливі ^ відчутною була гтнакссва допомога українців С2А і Накади. Не залишилися осторонь українці •вхідної Галичини. Еони солідаризувалися із з еу іггі? тцз ?и, б еру уи участь в акціях протесту проти спільних ді:4 Угорзжия і Польщі, масових переходах польсько-чеського кордону. Активну участь в політичних годіях на Закарпатті відіграла ОУН, хоча ТІ роль слід зважати неоднозначною. .

- 20 -

ОсьсвниР зміст аисестаці ї »віцо^га^скиГ' у таких публікаціях

пптогд:

1. Велич і трагедія Карпатсько! України: іеторихо-популярний нарис. - Ужгород, Т993.-84 с. /у співавторстві/. ■

2. Хуст - нова столиця Карпатсько! України/Актуальні проблеми • розвитку міст та міського самоврядування: іст.срік і сучасність. Тези мігняродної науково-практичної конференції. -Рівне, 1993.

3. Полковник Михайло Колодзінськир-Гуяар у Карпатській Україні //ВнзвсльниР шлях. ~т993. -кн.8. -С.953-957.

4. Галичанк ка Закарпатті. В.Грендяа-Донськиі’ розповідає ... '

//Там те. -С.т0ІЄ-Т02С. ■

5. Карпатська Україна у світлі нових документів //Сучасність..

1993. 4. -С.Є2-С-7. /у співавторстві/.

С. Аьгустин Волошин і Карпатська Україна //Сторінки історії Україна. XX століття. -К., І992.-С-ЗС7-ЗТ8. '

7. Перший літописець Карпатської України /Двори Василя Гренцні-Дснського.-Т.ХІТ.Додаткові твори. Бібліографія.-Вапінгтон, 1992. -С. 257-26 Т.

8. "Каш край назавжди залишиться українським!” //Наука і суспільство. -1991.-Г І2.-С.26-29. .

9. Нелегальні переходи польсько-чеського кордону українцями Східної Галичини_в 1938-1939 рр. і реакція польського уряду //Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. -Луцьк,1993.-С.І2І-І22.

10. Про мас.овий перехід кордону юнаками і дівчатами Східної Галичини на Закарпаття у 1938-1939 роках //Матеріали наукової конференції, присвяченої пам”яті Івана Панькевича. 23-24 жовтня ' 1992.-Ужггіроц, Т992.-С.274-276. /у співавторстві/.

ТІ. Преса Східної Галичини про національно-визвольну боротьбу закарпатських українців в 1938-1939 рр. //Тези доповідей, наукової конференції "Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20-30-х рр, XX ст.".-Ужгород, 1992.-С.42-49.