автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Киев во второй половине XIX века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Киев во второй половине XIX века"

Го ОД НАДЮНАЛЬНА1КАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ . - 1НСТИТУТ ÎCTOPII УКРА1НИ

На правах рукспису

КУЛ1НСЬКА Сталгна Юхитвна КИ1В У ДРУГ1Й П0Л0ВИН1 XIX СТОЛ1ТТЯ

07.00.01 - ÍcTopiH Укратнй

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здоб.уття паукового ступени кандидата гсторичних наук

Кит в - 1995

Дисертшцею е рукопис

Робота виконака в 1нстит.ут1 icTopii Укра1ни.НАН УкраТни

о

Науковий керхвник - доктор хсторичних наук, професор

В.Г.САРБЕЙ

0|)1цгйн1 опоненти - доктор 1сторичних наук, професор

В.0.ГОРБИК - кандидат гсторичних наук, доцент , С.З.ЗАРЕМБА

Пров хдна установа- К«вськи'й Нац!ональний унхверситет хм. Тараса-Шевченка

Захис-v вхдбудетьея "J.j" ?/tuc?/ul 1995 р. о 1С.00годинi

Ts/v •

на засщаннх спец1ал130ваксг вчеко! ради Д 50,17.01 для захис-ту дисертацхй о 1нститут1 icTopii Украт ни HAH Укра?ни за адресов: 252001, KmiiwI, вул, М.ГрусеБСького, 4, 1нс.титут icTopii Ухрахни HAH Украхнй. •

3 дисертАтпею можна озна$омитис,ь у бхблхотецг 1нституту icTopii Укра!ни HAH Украх ни /вул. М.Ррушевського, 4/. •

Автореферат розхсланий *7ЧкЛИСТО\л. CtßOy 1995 р.

/

. Л

Вчений сэкрегар /

спецхадхзсвачох f'iSKoi ради 'J ip я доктор хсторичних наук H.A.Шип

I. . ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦИ

На с.учасному - переломному етапх полхтичного I соц1ально-економгчного розвитку Украши П найширш1 кола громадеькост1 проявляють гпдвищений штерес до хсторичного минулого, намагаю-чись збагн.ути його законом1рност1, вивчити I врахувати досвхд 1СТорП. Отже зростае й увага фах1вц1в вторично! науки до вив-чення всгх сфер громадського життя суспьпьства в контекстх бага-тогранного розвитку в1тчизняного тстор'лчного процесу. В Укра!н1 протягом'стол1ть одним ¡3 наРважяивхших центров, де воно найбхльш проявлялося, був Ки'хв. Повчальними 1 для нашого сьогодення е сто-ршки його 1стори. Виходячи з того, що в сучасний перход В1дб.у-ваеться глибоке реформування ус о сфер громадського життя, ми вважаемо закономхрним зверненнк до IX анал1зу у перход екасу-вання кршосного права, коли було вхдкрито шлях до нових форм господарювання.

. 1ст0рик0-С0Ц10Л0Г1ч.ча наука вже зробила чимало для теоретичного обгрунтування .термхну "громадське життя", насах:перед - у

с

планх конкретизащх■змхсту цього■поняття, .'видхлення складових його елементхв. Зрештою'б1льцпсть дослщникхз вкладають у це поняття розумшня 30161 С.уСП1.ТЬН0-К0рИСН01 Д1ЯЛЬН0СТ1 людей, ВИР13-няючи. такх сфери II прояву, як економ1чну, соц1адьну, полггичну, духовну, схмейно-побутову, а такоя 1 сфери управлгння, обслуго-вування тощо*.

Основн1 сфери громадського життя не хснують окремо одна В1Д однох. Вони перебувають у постгйному творчому взаемозв"язку мхж

I. Детальнше про це див.: Очерки методологии познания социальных явлений.-М.,1970.-С.115; Уледов А.К. Социологические законы. -М.,1975.-0.89,91; Краснов В.М. К понятию общества как социальной системы// Философские науки.-1977.- К5 2.-С.35.

• - 2 -

собой. Вхлпчаючись у спетому певно! взасмсдп, кожка сфера гро-мадського яиття виступае не ттльки як причина, а й як наслгдок, I тс, щз тут або тепер е причиной, стае там або тодх наслгдком I навпаки. У цьому зв"язку можна вид1лити наслщкову залежнгсть сощально!, пол1ти?.но1 х духовно! сфер в!д сфери ыатер1ального виробництва; политично! I духовно! разом узятих в1д матер1ально1 I соцгально! також разоы узятих; пол1тично! ! духовно! вгд соц1-ально!. I, нарештг, в цьому ряду виразно видхляеться наслщкова залежнгсть духовно! сфсри В1Д матер1алъно-виробничо!» социально! 1 шнптично! разок .узятих*.

Говорячи про причиниI зв"язки, необхЦно зазначити, що вони ке зд1йск»ються незалежно вгд дхяльностг людини, тобто кошт Л1-н1я причинних зв"язк1в сфер громадського киття виступае як жива Д1яльн1сть сусшльства а сво!ми щляыи, завданняет, програмами. У р13Н1 часи та чи ппза сторона громадського життя виступае на перший план,.

3"ясувавши суть термхну "гроиадське життя", розглянеуо питания про вживания йопо при вивченщ 1стори . катталхстичного М1ста. Насамперед зазначимо, що, на думку сощологчб, м1сто i село - це так1 складовг сусшльства, якг своерЦно "вдаворюють" 'його щлхаисть,. оскхльки в них в т1й чиЧншй форм1 виявляеи ться основш компонент« структура сусшльстЕа, I якг ыаать со-цхологгчний характер, бо становлять едн1сть продуктивних. сил, виробничих В1дносин, побуту, культури тощо, органично взаеыо-зв"язаних I зумовлених одна одною^. Отже, мгста можна вва*ати

1. Лашина B.U. Основные сферы общественной жизни и их взаимосвязь// Философские науки.-1979,4.-С.7.

2. Барулин B.C. Диалектика сфер общественной дизни.-М.,1982, -С.39-40.

такими локальнимн утвореннгои, в яки:-: псрсгсйт.яэтьск ас t сфспч грокадського r-нття i якх вхдобраг.а»ть :?лттл сусшльства в цгло-ну. Щ сфери объективно якнайтхенхи-э повпязшп о т/лською инфраструктурою, яка вклвчае в себе гзлузх комунальноп господарства, органи саг.оврядування, систему cobit--? i т.п.

Зшни, що вщбулися у другой половин! XIX ст."4' в життх сус-гсхльства в цхяому, i у ь:1стах зохрема, проязляхться, до певно! uipn, i у наш час. Отже актуадьннм завдаиням на сучаснс;.гу етапх ¿сторичного розвитку е з"ясування тенденций взае:.<сзвпязку еконо-¡пчно! i соцгальног сфер та ix вплизу на подал ыпий розвиток ycix rropiH грамадського гиття Киева у дослхднуваниП пер10Д. IIгеля мсас.ування .крхпацтва шета Укранш зрсстали значно швидше, Hint :эла, перетворяючись на центри, де найбЬтыд яскраво простеяува-хися вех його сфери, серед яких, на нашу думку, у цей перход хореват^али причинш зв"язки. i, насампоред, кашталхстлчнй вироб-г.щтво не лише вплнзало на зт.ину сощальнох структура Киева, ало t визначоло ii суть - утворення двох основнпх мае id нового сус-пльства - п1дприс1.чив /бурдуази/ i робгтництва.

Предметом дослхдження е, головним чином, еконо.\пчний розви-'ок Киева у др.угхй половит XIX ст. та вплиз його на змгни.у со-(хальнхй структура В свою чергу, qi дв! основш сфери громадного ?шття виступилн як одна з причин акткзхзац11 Д1яльксет1 ' сферах М1ського оамеврядування, ocbith i просв1тництва, якх. •акоя грунтовно розглядаэться на сторонках дкссртацШк»! рсботи.-

Хроноло^хчн! рамки охоплювть другу, половину XIX ст.Ссобли-icTio дгного перщду був пзреххд до новкх' виребннчих зхдносин,

Маеться на у.зау i перiод, який почкнасться з 60-х pp., тоото 1сля скасування кршацтЕа у 18-51 р.

шлях до штенсивного розвитк.у яких вхдкрило скасування кршац-тва. Новонародт.ен1 продуктивн1 сили, долаючи залишки феодал13-му, у цей час вис ту пили .головним рупнем кориших перетворень в усIX сферах громадського життя сустльства в щлому I Киева зокрема.

Мота даного досл!дження полягае у тому, щоб на основ1 но-вих арх1вних Ь'лтер1ал1в, опубЛ1кованих джерел /здебхльшого ста-тистичнихД наукових'праць та пергодично! преси друго! пйловини XIX ст. вхдтворити економ1чний розвиток Киева та показати його вплив на змгни у соцхальшй структург мгета, органах мгського самоврядування, оевхтх х просв1тництв1.

Для'реалхзащх дано! мети ставляться так: конкретнх завданн.

- простекити процес розвитку фабрично-заводського та рем1С-ничого Б1фобництв у Киев!.;

- проаналгзувати змш<, як1 В1дбулися у соцхальному склад1 Його яител1в;

- досл1д;1ти структурну перебудову органов мгського саыовря-дування та нов1 форми IX дхяльностх;

- визначити" роль громадськост* та м1сько1 думи у поширешп 0СВ1ТИ серед широкого загалу населения М1ста та у д1яльностх .

к.ультурно-осв1тн1х установ. \ •

• . -

Положения,

як! виносяться На захист: р

- основна роль в економ1чному розвитку Киева у друг1й поло-винг XIX'ст. належала середину та великим шдприемствам;

- пожвавлення економ1чного яиття Киева привело до р1экого

. »

зростання чисельностг його мешканщв, головним чином за рахунок прийшлцго■населения;

- пр'отягом досл1дяуваного перIоду йшов швидкий процес роз-шарування станхв х перетворення IX на два класи нового сусшль-'

стза - пщприсьоцз /бур^куазш/ та робхтнкцтао;

- поява нових клас1в привела до роэгаиреаня соцхальиох баги виборцхв до м1сь'/ого самоврядувакня, скасування такого середньо-В1чного органу управлгння як ре;.:1снича управа* ф.ункци якоI частково перебирала'на себе новоутворена мщакеька упраза;

- розвиток фабрично-заводсько1 ирокиелозост! поставив на-гальн.у внмог.у пхдвищення загальнооевп'нього р£вня чоселення, :цо здхйснювався через мережу ргоного роду учбоьих заклпдгв та культурно-оевхтнхх установ.

Методологгчною основою роботи е система ыетодхв шзнання д1йсностх, то спираються на дгалектичний-принцип рсзумгния гсто-ричного процесу, досягнення 1сторшпв х сощолог1В у розроб-Ц1 проблем причинно? . взаемозалеяшост! уехх сфер суешль-ного жлття.

1сторхограйхя проблема. Слтд оасначити, цо сне у другхй половинх XIX ст. - на печатку XX ст. були оцу&акозанх статиг-тичнх матерхали, з яках подаёолися вгдсмостг родо кхль» яоетх промкелозих шдпризмстз у Кизвх*, чпеальноетх його

I. Указатель фабрик и заводов Европейской Рсссин с Церством Польским и Великим Княкеством Финяяцдскка. Материалы для фабрично-заводской статистики. Составил по официальным езедекиям До-партакента торговли и мануфактур П.А.Орлов.-С.-Пб.,1881; Указатель фабрик .. заводов Европейской России, Материалы для фабрично-заводской статистики. Составили по официальным сведениям департамента торговли и мануфактур П.А.Орлов и С.Г.Еудагов.-С.-Пб., 1903; Список фабрик и заводов Европейской России.-С.-Пб.,1903.

населения". В цей же перход виГжоб ряд праць, в яких ^.ули спро~

би оаисати та узагалькити статистичн: дан: щодо окремкх сфер

2 ч

громадського ;г.пття Киева 60-х - кшця 90-х рр. XIX ст.

1. Киев и его предместия: Шулявка, Соломенна с Протасовым яром,. Байкова гора и Декеевка с Саперноо слободкою по переписи 2 марта 1674 г., произведенной и разработанной Юго-Западным отделом русского Географического общества.-К.,11375/Далг: Киев и его предместия... по переписи 2 марта 1874 г./; Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1837 г.: Киевская губерния. -Т.ХУ1.-С.-Пб.,1904; Численность и состав рабочих Украины на основания данных первой всеобщей переписи населения Российской империи 1697 г.-Т.2.-М.,1906; Численность и состав рабочих Украины по дгшнии первой Всеобщей переписи 1897 г. и исследования

А.В.Погожева.-Харьков,1922.

2. Труды Киевского вспомогательного комитета по устройству Всероссийской промышленно-художественной выставки 1882 г. в Москве. Под редакцией проф. Н.А.Бунге.-К.,1882; Статистические и санитар ные очерки Киева. Сост.И.Пантюхов.-К.,1875;_ Сборник сведений по Киевской губернии и Адрес-календарь, на 1887 г. Сост. Ь.Г.Мозго-вой.-К.,1887; Список населенных мест Киевской губернии. Изд.З. Киевского Губернского статистического комитета.-К.,1895; Обозрение деятельности Киевского городского общественного управления, учрежденного на основании Городового положения Высочайше утвержденного июня 16 дня 1870 г. за истекшее первое четырехлетие с

1871 - по 1875 г.-К.,187а; Обозрение деятельности Киевского городского общественного управления с 1875 по 1879 год.-Б.м,. и г.; Рубинштейн А. Ближайшие задачи экономической политики г.Киева.-Б.м. и г.; Киевское, городское общество взаимного кредита /Исторический обзор деятельности городского общества взаимного кредита за ХХУ лет существования /1868/9 - 1893 г./.-К.,1894; Истори-ко-статистические записки об учебных и учебно-вспомогательных учреждениях императорского университета.св.Владимира /1834-1884/. -К.,1884; Отчет о деятельности Киевского городского общественного управления за 1883,1884,1885 г.-К.,1830 та ш.

В 20-х рр. XX ст. спещадьна комлехя по еязчсглзэ ф1нансовкх ¡прав Киева хид керхвництвоы академхка Л.М.Яснопольомсого видала >яд праць, в яких розглядалися х- ¡сторнчт проблема Киева XIX -

т

ючатку XX ст., аокрема пчтання його населения''', земельного 2 v. 3

■осподарства , фхнансових спраз , пгаих: сфер греиздеьхого жнг~ я4. '■■■■*

Згодом - у 50-60-х рр. нашего етслхття ейКзлй менографхх*3

. Трацевський Н. Лнднхсть Miста Кихпа./До питания про певнхеть повноту облхкхв людиостх м.Ю-л'ва/ //Jlpaqi komtc/i для виучу-ання фхнансових справ.-Вип.5.-Ч.1, Господаре¿ло Кихва в мину-эму й сучасному.-К.,1929 /Далх: Працх комхеГх для виучувалня шансозих справ.../. . -. . '

. Левченко Я. Земельне господарство Кихва. //'Там же. . Карцева Н. Ких'вський мхе'ький ломбард //Там же; Кованько П. дает MicTa Ки1ва //Там же.

. Масленiков И. £сторичний нарис роэпитку контролю господар-?ва Кихва,//Там же; Шапэровський Г. Мхсцевг будхведьш >авила //Там же. .

Лось $.Е. Формирование рабочего класса на Украинз к его рсво-¡цконная борьба.-К-., 1955; Нэстеренко A.A. Очерки истории проь'ьп-кности и положения пролетариата Украины в конце XIX и начале . в.-К.,1954; Його ж. Рэзвиток ггремпеловоетх на Укра1Н1. -К., 62.-Ч.2; Руржiй 1.0. Украхна в систем1 Bcepociifcwtoro ринку -90-х poKiB XIX ст.-К;.1968; Мельния Л.Г. Технхчний переворот ' Украхн1 у XIX ст.-К.,1972; його Фэрмування робхтничого клана Украхнх.-К.,1988; Заволока М.Г. Загальноосвхтнп шко«а Украл в К1НЦ1 XIX на початку XX ст.-К.,1971; Пузанов М.Ф., Тере-чко Г.И. Очерки истории профессионально-технического образо-иия в Укра;..-.екой ССР.-К., 1980; Борисенко В.Й. БоратьСа деио-атичних сил за народну осв!т.у на Украхнх з 60-90-х роках XIX .-К.,1980; Дорошенко Д. Нарис icTopii Украгни. В двох томах.-Е./В1Д половши ХУЛ стол1ття/.-К., 1991; Пслонська-Василенко К. ropifl Украхни. В двох томах.-'Т.П. Вхд середини ХУП столхття до 23 року.-К.,1992; Субтельний 0. Украхна. Ьторхя.-К., 1992 та тн.

та колэктивш уоагальншчх пращ*, в яких наводиться иптерга

щодо економ1чного, социального та культурного розвитку Киева

у друггй пс-ловинх XIX-ст. Однак, здебхльшого, вш служить хл:

схративними прикладами при роэробщ та висвхтленнг найважливг

ших проблем 1стор£1 Укра'хни.

В цей Ее пергод зусилляш колективтв гсторикгв було вицш

узагальнюячх пращ з ¿сторп Киева, в яких окрекп роздтли тор!

ються р1эних сфер громадеького життя М1ста другог половини XI-о

столхттл . В цих роздглах знаходимо о крем I дан г про стан I р| виток деяких гидпривмств'. Певнх узагалькюючх цифри, що стос; ються енергосснащеностг промислових пгдприемств х концентращ; виробгащтва, поданI у найнэвхаому ввданнг з хсторп Киева4. Однак, х тут поза увагою залишилося багато галузей виробництв; як! були у г.пстх в цей пер ход, вщсутш дат по сумах виробнш тва товархв на вс4х щдпрпемствах .х кхлькост! робхтникхв

1. IcTopifi Укра'хнськох PCP: В'8 т.-К.,I973.-T.3;' 1стор1я Hapoj ного господарства Укра'1Нсько1 PCP: В 3 т., 4 кн.-К., 1963.-Т Л ; История Украинской ССР: В 10 т.-К.,1933.-Т.4. Украина в-периох разложения и кризиса феодально-крепостнической системы. Отмен; крепостного права и развитие капитализма /XIX в./ та iH. .

2. 1сторхя Киева.-К.,1959.-T.I; IcTopifi Киева.-К.,i960; Иетор; городов и сел Украинской ССР: Киев.-К.,1979; История Киеча /в трех томах, четырех книгах/.-Т.2. КиеБ периода позднего феодализма и капитализма.-К.,I9ti3.

3: История городов и сел Украинской ССР:Киев.-К.,I979.-C.II6-: 1стор1я Киева.-К.,1959.-T.I.-С.398-405 та. ш.

4. 1сторхя Киева /у трьох.томах, чотирьох книгах/.-Т.2. Khïb i piоду nisHboro феодал¿эму 1'кап1ТШпзму.-К.,1900.-С.181-183. Подана тут таблиця "Концентрацхя промислового виробництва в Ki gei" включав данi лише за'1990-1900 pp./.

протягом 1879/60-1900 рр.'1

Бурхлизий розвиток ПрО;.аслсвсст1 СПрИЧИНИВ 33.11 ни чисэль-ностх населения Киева та його сощаяьно-кяасово? структур:!. Навколо. ньога, як г бгльшост! великих !с.т ясреформекэ1 РзсГ1, виникали селища, як.г.псступово зливалкся з мтетом, значно збгль-пугачй його територтю х число»меиканцхв. Опубл.ховаих працх з 1сторп Киева з"ясовують певнх проблеми :цодо його соцхалько-класово? структури, але детального анализу на ееноз! ггергписгв 1874 та 1897 рр.* дое1 не б.уло проведено. Деякх спроби узагаль-нення матер!ал гв цих цвох перг.пнегв булл эроблен! М.Трацевським, М.Ходасом, Я.Водарськям та ш.^ В узагальнюачих лрацях вгдеутнх в псов г та статева характеристики населения м!ста, дзтальна - .вк-значення основнпх регхонгв вкходу приймлотч)-населения, зм'ни стгново-професгйного складу протягск друго"! по.-.овини XIX ст.

Соцхально-сконом1Чнг змхни у суспгльств! вплинули на аерэ-будову адмхнхстративно-господарського .управления великих капх-тал!стичних мхет. В узаг&льншчих працях з хсторп Киева автора вхдповхдних роздШв доскть детально роэгляя&ять дхяльнгсть душ»

х Оскхльки достов]рнл>; стагистичикх даннх про роззнток ус!х •галуззй цроиисловоет! у КисЬ! за 60-Т1 рр. ми не уасуо, то даеко узагалыгаюч! матер1али, яочкнажчи з кпщя 70-х рр. Наявнхсть но вхдповхдних дгерел за 1900 р. /ке вккорастати як! не могли/ змусила нас., у даному вапедку, децо розширлти хрзиологхчи! р&*к:г.

1. Киев и его предаостия... по переписи 2 марта 1874.г.; Первая всеобщая пер"~псь населения Российской и«пер:з1 1897 г.: Киевская губзрния.-Т.лУТ.

2. Трацеьський М. Лгдахсть м1с.та Кихва /До питания йро пэвнхеть-! повнот.у облхкхв людное?! м.Ки!ва/ //Працх комгсН для виучу-вення фхнансових справ..; Ходас '¿.Р. Материалы по-статистике населения г.Киева.-К.,1925; БэдарскиЯ Я.Е. Население России за 400 лет /Ш - начало XX вв./.-М.,1973 та га.

-депо слагоустро» .».иста /розвиток транспорту, осз1тлекг.х, Судхв-

нлцтвг1 канал 1зацп, водогону, забрук1вка вулиць/,' полшшенна мет о дичного обсл.уговування населения та ш. Однак, на наш погляд,

с-креш питания, прцсвячет шськоку самоврядуваш» I мушципаль-

ному господарству, висвйлет не досить повно. Зокрема, немае

детального аналхзу формування бюджету мюта - тобто основних

статей прибутк1в та видатк1в**, не розглядаеться д1яльшсть думи

та упрази у вир1шенн1 хнзшх питань економ^чного 1 соцгального

уиття. Бщсутт вгдомост). про ремхсничу I мщанську у прав и.

Духовна сфера, маючи, звичайно, г певну самост1йН1сть, на!5-

V

б^льые залегять вгд усгх гнаих сфер- Сяуо це з.умовлюе велику кхлыпсть IX складових частик, до яких вщнссяться щеологхя, наука, мистецтвс, освхта, виховання та ш. Але духовна ниття сустдьства це ке тхлькл стхзорення духовни:: цшностей, .ала Г; !х пошироння. 1 тут велика роль налетать навчалъним заклддам, б хб~. лхотекам, музеям, театрам, видавництвам, на.уковим I худоякш то-вариствау. У црухчй половинх XIX ст. роль Киева як осередка духовного життя зростаз, оскглькп саме тут зосеред^уються установи по виробництву I поширенн» духовних цхнностей.

В робот: авторка зупиняеться на питаниях розвитк.у початко-*-вох, середньох та вищо? жхночох осв1ти, а такоз д1яльност1 таких заклад1В, язл поширювали знания серед ус1х верств населения, як-от: б1блхотек, м.узе1В, видавництв. В'роботх ми не торкаемося д1яльност! ки!ВСького ушверситету, оскшьки вона вже досить

I. Хсторхя Киева.-К.,1959.-Т.2.-С.409-417; История Киева.-Т.2. Киев периода позднего-феодализма и капитализма.-С.196-206 та 1н.

х Окреьй данх наводиться у працях: История городов'и сел Украш ской ССР:Киев.-К.,1962.-С.120-121; 1стор.1я Киева.-К.,19ъ9.-Т.2. -С.412 та 1н. '

повно висвхтлена у гр.унтовних узагальншчих працях, та полгтех-ШЧНОГО хнституту, який б.ув вхцкритий т ¿льки у 1898 р.

Джерельна база. Розглядагачи економ1чне життя Киева другог половини XIX ст., авторка ставила завдання' спроб.увати дати Ц1-лгсну картину тих пгдприемств у рхзких галузях виробництва, якг Д1яли у М1СТ1 .протягом 1879/80-1900 рокIв, з зазначенням г'х ■ власника, часу заснувшем, сум виробництва товаргз та к1лысостг роб1тник!в. Для цього б.ули використанг: за 1879/80 рр. - "Указатель фабрик и заводов Европейской России'с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. Материалы для фабрично-заводской статистики. Составил по официальна/! сведениям Департамента торговли.и мануфактур П.А.Орлсв".-С.-Петербург.1881. I "Труды Киевского вспомогательного комитета по устройству всероссийской промышленно-худонественкой выставки 1882 г. в Москве. Под редакцией проф. Н.А.Бунге"!-Киев,1882. За 1890 рш - "Указатель фабрик и заводов Европейской России. Материалы для фабрично-заводской статистики. Составили по официальным сведениям Департамента торговли и мануфактур П.А.Орлов и С.Г.Вудагов".-С.-Петербург, 1903. За 1900 рхк - "Список фабрик и заводов Европзйскрй России". -С.-Петербург,1903.

По деяких пгдприемстзах, наприклад, красильний завод Дзте-р1нга Б.Ф., хш1ко-фармацёвтичне пхдприсмстго Фельха С>.<5., дро-тяне I цвяхове гидприемство Ыхллера та ш., сума виробництва то-. вар1в 1 кглькхсть робгтншив вказана у мппмалышх I максималь-них цифрах. 1. такому разх у шдсуыковий результат взяте хх се-редне число.

Данх "Указателя фабрик и заводов Европейской России.., за 1897 год" доповкенг матер1аламц з "Трудов Киевского вспомогательного комитета по устройству всероссийской проыьгаиенно-худогеет-

венной выставки в 1862 г. в Москве". Вказана робота с::л.Ац8на иа основ! вищезгаданого "Указателя". Однак, члени комитету не обме-жилися цин I доповнили його шдприемствами, як1 працювали у мгс-Т1 .у 1880 рсцг I в¿домоетI про якг були 31бран1 або членами да-ного ком1тету, або над1йшли зхд самих пщприемщв. У другхй час-тинг "Трудов" даеться похменний список заводхв Правобережья, Лхвоберехжя, Швдня Укра1ни х також Киева. У трет1й - б1льш де-тальнг в ¿домоетI про цукрово-рафшадний завод на Дем11вц1, дрхждковий та винокуренний заводи Чоколовох, пиво- I медоварен-ний завод Ки1Вського товариства, тютюнов.у фабрику С.А.Когена та ¿н. Вхдомост1 про завод "Арсенал" взят: з книги "История завода "Арсенал" имени В.ИЛенина".-К.,1986 та "Арсенал" ¿ы.ВЛ.Ленша./До 200-ргччя заснування/. 1764-1964".-К., 1964. •

. Звичайно, одержан I результати не повш як у графах по с.ум1 виробництва товар¿в, так I по кглькост1 роб1тникгв, оск-1льки не завткди е в¿домоетI по вехх шдприеметвах. Але в цхлому вони в1до-браяають розвиток уехх галузей промислсвостх, кк1 ¿снували . у Киев1,. ¿Дх економхчний стан у другхй половин1 XIX ст.'

Детальний аналхз структура.населения «¿ста зроблений. за матергалами переписгв друго?.половини XIX ст.: "Киев и. его предвестия... по переписи 2 марта 1874 г." та "Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.: -Киевская губерния". Крш того, на основI методики, розроблено! вченими", ми можемо визначити, як роэподмялося населения мзета за своею участю у виробництвI с.усшльного продукту, тобто - у продуктивна сфер1,

I. Иванов Л.М. 0 сослоено классовой структуре городов капиталистической России // Проблемы социально-экономической истории. . -Сб.статей.-М.,1971.

- 13 -

нагпвпродуктивнхй i непродуктивна.

У другому роздхлх, при ачясувалн1 пигеиня про змши у структур! М1ського самоврядувакня, були зикористанг матерхали Державного apxisy м.Ккеза: Фонд 163 ДМвеька г«1ська управа/, фонд, 320 /Ремхсйича управа/, .фонд 194 /MiajsHCoKa упрагл/ та Протокол« i Ззхти кщвськох мхськох дум«.-

Пэршодаереяьною основой третьего роздглу стали 1ншх фонди документ IB Державного apxiay М.Киева, a cai-ie: Фонд 55 /Кихвеька лйноча mihгетереька Г1мназ1я/, фонд 95 /Ккгнське I реальне училище/» фонд 99 /хнепектора народних училищ Кихвсько! губерни i району/, фонд 109 /Олександрхвське решениче училище/, фонд 144 /Кихвський хнетитут иляхетних д.хвчат/, фонд 287 /хнепектора дру-карекь i т.п. закладхв т книжково? торгхвлг .в Киевi/. Залучай такой i опублхкованi дкерела*.

Сфсри громадеького ияття miста зироко внсвхтлювалися на апальтах гнецевох преси. Такх газсти як г,3аря", "Друг народа", "Киевский телеграф" та хн. гостро поруаували питания робота органов мхського самоврадування, обговорвваяи проблеки ccBi-ги, культури, гласнсст1 Д1ялыюст1 думи та упрачи. Огаэ, цепком правомхрно, що й катертали преси ire обхйденг .увагэю азтэрки данох дисертацп.

. Наукова новизна роботи полягао у тому, що u нхй вперое на основt арххвних та опублхкогаччх дхерел, отаткежчних »атерго.'ив та аналхтичного опгацквакня каявнох науковог л хтератур'л прсбланх

[. Кихвський утверсктёт. Документи г катерхали.1634-193-1. -К., 1984;Общественно-политическое движение па Украине в 1856-1862 гг. Ъкументы и материалы.-!'Л .-К.»1953; Общестзённо-пог.итнчесгтее движение на Украине в 1663-1834 гг. Документы п материалы.-Т.2. -К.,1964.

угагааьнанад: щодо еконоихчного аиття Ш:йаг, участх у. н^ рхз-ккх верств населения. Проаналхзоьанх ус1 галузх виробництза, • що хснували'у шст1 яротягои 1879/80-1900 рр., 1х динам1ка, зроблен! пг драхун-:и кхлькост1 робгтниглЕ у цих галузях та сума влробництва товар1В.

Детально проаналхзованг зм1ни в социальному складI м1ського населения, визкачено основ«х рэгхони, якт найбхдыпе впликули на зростання його чисельностх.

Показанг змши в структур: орган!» ухського самоврядування. У зв"язк.у хз смшаьм'в економ1чноцу тагп, сощалы-йй сферх по-•ступово втрачае сво! функцп такий орган як ремхснича управа, а нато>.псть виникае нова - мщанська.

НаЕодяться новI факти про_утворенкл та дхяльшсть .учбових заклад1В, загальноосв1тн1х установ та участь-у них громадськост1 ¡лета. ■ • .

Дисертац1я мае певне практичне значения. По-перше, новг матер I ал н та гпдрахунки, цо вводяться в науковий обхг, можуть бути використшп при написаннх нових узагальнюячих та спещальних праць о 1сторх1 Киева та опосередковаш при досл1дтенн1 усхх сфер громадеького життя найб^ыних промислових М1ст Украгни у др.угхй 'половинг XIX ст.

По-др.уге, окрем! висновки та фактичний катер!ал можуть вико-ристовуватися вчителями 1сторп на краезнавчих уроках, а також при розробщ музейних експозщцй, план!в та змгету екскурсхй по столицI Укра1ни - Киеву.

Структура дисертацп вклйчае вступ, три роздали, висновки та список використаних джерел I Л1тератури.

■ Основннй змгст дисеЬтацп

У вступх обгрунтозуетьея виб1р -теми, II актуг.льн1С?ь, визк^— аеться ступшь 11 вивчення, сс&ормульовано мету х сснсип заЕдан-гс дослхдаекня, його методологшн1 засади, предмет дослхдкення хронолог 1ЧН1 ра:лк'л, шдкреслено ноЕизну х практичне значения.

У першому роздтл! "Соцхально-еконошчна мфраструктура шс-1" проаналхзовано розвиток економ1чно? та сощально? сфер мхста зотягом друго? половини XIX ст. Зокрема, у параграф! першому &абрич'но-заводське I ремхскиче виробництво" дана характеристика ;1м галузям виробництва /як по к1лькоот1 робггнинхв, так I по 'мах виробництва/, показано розвиток найбгльших пвдприемстз у !й перIод /як у планх розширекня виробництва, так I Iх. переоб-днання/.

Зазкачаеться, цо кхлькхсть пщпркемстз /з числом робхтникгз льпе 16 чолоз1к/ неухнлько эростала . I на кшець сторхччя ?х М1СТ1 було 119, на пких було зайнято 14239 роб1тншпз. Тозаро-¿г усхх шдприемств збхлыяизся з 1879/80 по 1900 рр. у 2,6 ра~ . Основною галуззю промисловост1 протягом друго? половини X ст. залишалася переробна. Темни II зростання по товарообхгу ли значно вищ1, ник у ¿нших галузях. На кгёець сторхччя хй начало 71,7 % В1д загально? суют виробництва товархв, в той час машиноб.удхвн1й - 16,5%.

Вивчаичи процес концентрац1? виробництва, авторка дисерта-[ Д1йшла висновку, що це у перше десятшпття П1сля скасування гпацтва у М1СТ1 переважали невзликх ремхсничх заклади, I лише шнаючи з 70-х рр., коли внаслвдок зд1йснення реформи 1861 р. хчна частина населения крахни змушена була пристосовуватися' Нових еконоыхчних умов, у г.аст! починаеться особливо бурхли-економхчнэ життя. Приплив у м!сто представкикхв усхх станхв

гриводив до того, що частика його, маши певн: ксшти, • намага-лася вкласти хх у виробництво шляхом эаскуваяня невеликих про-иислових пщприсмств, що в свою черг.у давало ыожливгсть значив частихп розореного селянства знайти певхи засоби до хснування. Серед засновншав шдприем'етв у р1зних гал.узях виробництва ыи зустр1чаемо прздставник1в р1зних сташв: купц1, мщани, селяни, нижч1 В1йськоВ1 чини, потомственна почесн1 громадяни, таемнх рад-ники, дхйсн1 статськх радники та хн., як1 поступово на кшець сторхччя перетвордаться у новий клас - П1Длриемц1в. У цей перIод переважаэть' невеликI шдприемства, к1льк1сть робтшкт на кож--ному з яких була'не бгаьше 16 чоловхк. ■

Протягом 60-х рр. все; бхлыпий загал громадян М1ста вкладае сво! кошти у розвиток еконожки, внаслхдок чого зростае як загальна уллыпс^ь пхдприемств */з 93 до 13В/, так I йде процес розиирення старих, ,оск1Льки {ильк1сть середнхх пхдприемств /кхлькхсть робхтникхв В1Д 16 до 100/ збхльшилася у 1,6 рази, а великих у 2 рази.

В наступне десятилхття, тобто в 90-Т1 рр., особливо штен-сивно йде процес концентрацп виробництва, I на кшець сторхччя кхлькхсть пщприемств хоча I змэншилася до' 119, однак число ро-бггниглв на них в пор1Внянн1 з попереднхм десятир1ччям зб1льши-лося у 2,2 рази. Протягом 70-х- 90-х рр. створювалися р13Н1 акцхонернх товариства, якI давали можливхсть старим' пхдприем-ствам розширювати свое виробництво, а новим розпочинати його на нов%, б1льш прогресившй основх. Через акц1онерн1 товариства 1 компанп усе бхльший загая громадян мхста залучався до участ1 в одн1й 13 основних сфер громадського життя - еконокпчнхй.

У розвиток економхки мхста залучався також х , гнозэмний кагп-тал, приплив якого в економЫу Рос1йсьх;ох шперп був характер-

им для другой, половили XIX ст. Шдприемцг з Шмеччини, Францп,

тал II та 1нших крагн вкладали сво! кошти у розвиток, здеб1Льшого,

»

аких галузей, як машинобудування, харчова, тютюнова та ряд хнших.

У параграф! другому пертого роздиу "Кредитно-банмвська 1стема та торг1Вля" вгдзначаеться, що шттед1яльн1сть економ1ч-)1 сфери м1ста в зкачи!й М1р1 забезпечував розвиток фшансових :танов. У М1стг з"ярляеться цшШ ряд нових банк1В, засновки-ши яких виступагать шдпризмц1 Киева, вхдкриваються фит сто-[чних бонк1В - Москви, Петербургу та шших М1ст. Яюцо, за дани-[ кихвського пол1цмейстера, у М1СТ1 в 70-х роках було 6 башпв-.ких установ, то у 90-х в:хе 21*. Значного розвитку набула I РГ1ВЛЯ.

У третьому параграф! першого розд1лу "Населения" схарактери-вано соцгальну структуру мгста за найваяливхшими показникаш:

сцеве' ! прийяле населения, вхково-статевий розпод1л та участь *

омадян м1ста у сферах виробництв'а - продуктивна, нашвпродук-вн1й, непродуктивна.

Розвиток економхки мхста не зм1Р би вхдб.утися, якби пщпри-:тва не забезпеч.узалйся робочою силою, а природний прирхст на-1ення не встигав за бурхливим процесом народногосподарського >стання.. Зд!йснений в дисертацп анал13 статистичних даних , ». перегас!в друго! половини XIX ст. - 1874 та 1897 рр. пока-

що приргст населения Киева йшов в основному за рахунок 1йшлих з 1нших мтсцевостей людей. У склад1 жителхв м1ста '4 р. IX нал1чувалося 71,7 %, а в 1897 р. - 67,8 %. Це за-печувало зросташу економ1ку працеэдатнш населениям.

ЦД1А у Киев1. 3.442, оп.521, спр.215, арк.51 зв.

В дисертацх! на основ1 аналхэу перепису 1897 р. та розроб-лено! методики розрахункхв подглу сусшльства на продуктивне,' напгвпродуктивне I непродуктивне показано процес стирання старого станового розподгл.у населения г утворення у мхст1 нових клас1в кап!тал1стичного суспхльстЕа. В результат проведених розрахушав доведено, що частка населения, яка найб1лып активно сприяла економхчному розвитку м1ста самэ своею безпосередньою участю.у виробничому процесI, становила 73 % ' вщ загально? кхль-костI жителхв М1ста.

Проаналхзувавши соц1ально-економ1чн.у жфраструктуру Киева,-авторка дисертацп Д1йшла висновку, що Ц1 двх сфери були тicнo взаемозв"язан1 М1ж собою 1 активно взаемовпливали одна на одну. Вони проявлялися через безпосередню участь у них рхзних верств населения, яке заснуванням шдприемств та безпосередньою пра-цею на них забезпечувало економхчний розвиток М1ста., ,

У другому розд!Л1 дисертахп! "Мкьке самоврядування" вхд-значаеться, що в peзyльтaтi змхн у соцхально-економ1чн1й ¿нфра-структ.ур1 мхста вадбулися змши х в органах мхського самовряду- ' вання.. У параграф1 першому "Мхська дума" розглянуто змши у систем1 вибор1в до думи та активхзащя I! роботи. Мхським положениям В1д 16 червня.1870 р. царський уряд перетворив М1сь-К1 думи 13 закритих станових орган Iв самоврядування у загально-становх. Це пожвавило громадське життя, розширило соцхальну базу шського управлшня. Однак, високий майновий ценз та- ¿нал обмеження у виборчому законI привели до того, що у виборах пер-шох пореформено? д^ми взяло участь всього 3222 чоловхки. А мхським положениям 1892 року ще бхльш високий майновий ценз обме-

о

жив кхлькхсть виборцхв до 3 тис. чолов1к. У виборах брали участь та проходили у гласиI найб1льш з&мсшп верстви населения, серед

них переваяали купць

Члени ново?, пореформенох думи багато эробили для наяагод-лення 11 роботи по благоустрою М1ста, наведению порядку у фхнан-сових справах. Зокрема, 1859 р. дума, не без трудновцв, оск1ЛЬ-ки бьльипсть гласних б.ули шдприемцями, запровадила новий пода-гок - з Д1ячих шдприемств, ¡до суттево поповнило теький бюджет.

На конкретних'прикладах показано, що М1ська управа, яка :творивалася як виконавчий орган думи, як 1 будь-який 1ни!Ии бюро-фатичний апарат, схильна б.ула пост1йко зб1лызувати cBj.Fi штат ¡л.ухбовцхв, внаслщок чого значн! суки з мхського бюджету йтлли 1а Пого- утримання.

Розглянуто д|ялъшст'ь рIзних ком1с1й, що утворэвалися цуисз (ля виртшення багатьох проблем зрсстшочого м1ста. Не Т1льки с:п-1а складу думи вплинула на II Д1яльн1сть, але й велику роль в:я,1-■рала тут преса. . В дисертшц? на основх аиал1зу газетнкх мате-11алхп того часу показано, як М1сцева преса через гостр1 публ!-аци змушувала думу виргаувати багато■нагальних потреб мхста, .

Поряд з думою у мхсьяому сачоврядувакн! Киева продовнузала .ункцхонувати у др.угп"; половинI XIX ст. I ретпснича управа. В араграф1 другому роздгл.у другого "Ремхсниче управлшня" розгля-аеться його Д1яльшсть. На основ! аналхзу документ 10 азторка ди-эртацп д г пиша висновку, що дхяльн1сть х вплив рем1Сничо1 упра-;1 на населения мхста поступово знижуються. Певний час царський ряд намагаеться зберегти цен бюрократична!} орган, однак прзд-гавлена в ньому к1льк1сть цех1В г рег.псншпв пост1йно зменшу-гься, саме цехове управл шня поступово розвалюеться. 1880 р. /бернське правлхння зробило спроб.у навести тут порядок шляхом 5"еднання ус1х ремхсникхв у 3 цех1з. Утримання загаяьного ре-:сн'лчого та цехсзого упразлшнп лягало зажким тягарем на-плечх

простих реыхсншив, ккх, -кр1м того, сплачували податки I по ш-щаяському стану, справами якого такой вхдала рэмгснича управа'. Вже 1883 р. сама ремхснича управа пхдняла питания про скорочення числа цехгв до 4. 1836 р. вке було лхквхдовано цехове управления I загальна рег/лснича управа була перетворена на спрощену /тобто без цехового управлшня/, яка прохснувала до 1902 р.

Соцхалып ЗМ1НИ у М1стх привели до виникнэння хншого органу мгського самоврядування - мхщансько? думи, утворення I дхяльнхсть яко? розглядаеться у параграф: третьому "Мщанська управа", йк з"ясовано на основх арххвних документгв, питания, про ?! заснуван-ня неодноразово'пщнхмалося, починаючи з 1872 р., .'коли, мхським положениям В1д 16 червнк 1870 р. мщансыай громадI було "даровое право" засновувати св1й орган самоврядування. Однак утворе-на вона була лише 1876 р. як будь-який сдмш1стративний орган, тен була сх иль на до збхлыаення свохх штатгв, утримання яких лягало на мхщан, що й' без того сплачували багато рхзних казенних та хнших податей.

Отлсе, зьини у соц1ально-сконом1ЧИ1й хнфраструктург М1ста, цхлком закономхрно, розаирюють соцхальну базу мхського самоврядування, эалучаючи все ширен верстви населения до участх в одн1й 13 сфер громадеького киття. Элшюеться х сама структура орган!в м?еького самоврядування. Однь поступово втрачаать свою сферу впливу I припиняать свое 1снування ./ремхснича управа/, шшх ви-никають /мщанське управл шня/.■ • '•

с* На основ 1 арххвного матерIалу та опублхкованих праць у третьому роздхлх дисертац1? "Розвиток народно? освхти х проевхт ництва" авторка пробила спробу узагальнити натерхал про розвиток народно? <>св1ти та просв'хтництва у М1стх у друг1й половин1 XIX ст.

Турбуючись про пхдвищення загальноосвгтнього ргвия киян, найбхльш прогресивна частина хнтел1гэнц11 дбала про заснування навчальних заклад!в початково'х, середньо! та вищо! осв1ТИ, про яха йде мова у параграф! пераюму третього роздхлу "Навчалып заклади початковох, середньо! I вищо! /тночо!/ освхти". У мхс-тх силами ст.удентства та викладач1в унгверсктет.у х ггиназхй эасновувалися нед1л'ьН1 школи, в яких за прогресивнс» на той час методикою навчання дорослг I дгти швидко ойолодгвали абеткою. Незвакаячи на шовхнхстичну полIтику царського уряду, у бхльшос-Т1 з них викладання велося рвдною мовою.

Вказуеться на те, що нова реоргашзована М1ська дума почи-нае все б1льпе придгляти уваги справх народно! освгти, хоча кош-Т1в, яК1 вона видхляла на ц:о справу, Еистачало Х1ба що на платнп вчителям та утриыання примщень. Вщэначаеться, що на кгнець XIX ст". м г с ьк I параф I ял ьн т школи були майае в услх частинах мхс-та г нал1чувалося !х 33. Зростае хплькгсть середнхх учбових за-кладгв. Немало зусиль доклада громадськхсть М1ста для розвптау. сам.? Н1Н0401 середньо1 та визцо! осв1ти.

Бурхливий розвиток соцIально-економ 1чнох шфраструктури ¡.иста поставив на порядок денний питания про пгдготовку КЕал1ф1К0-ваних кадр1в для промисловостх. Система ремгсничого учнхвства вне не задовольняла технхчио переоснащен! шдпркемства робхтки-ками з вхдповхдним рхвнем техн!чних знань. Такх кадри у другхй половинI XIX ст. починають готуватися у ремгсничих школах та училищах, к1льк1сть яких у М1СТ1 весь час зростае. 3 аная1зу архгвних джерэл видно, що у 70-80-х рр. в таких учбових'закла-цах був досить виеоким вхдсоток ви:адц1в з дворян та чиновншйв, вш поступався лике виххадям з мщан. Це, як п¿дкреслсеться у хисертацп^ е свхдченням штенсивно? дх! об"ективного процесу

перетвррення станхв на -хсласк нового суспхльства.

У розповсюдканн: грамотност1 серед рхзних верств кител ¿в ихста чЬхьке мгсце напенить к.ультурно-осв1тн1М закладам, характеристика яких даеться у параграфх другому розд1Л.у третього. ,!культурно-осв1тн1 заклади". Громадськ1сть мхста дбала про за-снування 1 Д1яльн1сть'таких закладхв, до яких належать б1бл1о-таки, музех, видавництва, книгарнх. Протягом друго! поло-вини XIX ст., як показано в дисертац11, таких установ у Киев1 ставало все бхльше. Так, вже у 80-х рр. тут, порлд з м1ською пубЛ1Чнозо бхблхотекоа та б 16л¿отеками при учбових.закладах, . працювали такой 10 "приватних б1бл1отек х 7. кабшетхв .для цианин. У 90-х рр. у М1стх було 27 книгарень. I, хоча, як В1дзна-чав кихеський цензор Мастицький, заснован1 вони були "чисто у комерц1йних ц1лях", проте об"ективно сприяли розвитку освхче-иост1 населения мхста. 1, незважаючи на те, що царський уряд намагався обмежити бплив цих установ на народ, вони все ж таки ставали осередками освхти, як1 несли знания, культуру, пробуд-жували нац10нальну самосв1ДОм1сть.

> У висновках узагальнено весь .конкретний змшт дисертацп. Вщзиачаеться, що у друг1й половши XIX ст. вхдб.улися с,уттев1. змхни у громадськоыу життг Киева I проявляйся вони через активную Д1ялыпсть населения. Економ1чне життя громадськост1 ' М1ста проявилося як через шдприемництво, так 1 через опредмет-нену працю, то,бто безпосередню участь у шробничому процесх. У цей перход спостерхгаеться пхдвищення активностх населения в усхх сферах гЪомадського киття. В економгчнсму житт1 Киева воно проявилося спочатку через кхлькхсне зростання шдприеыств

о .

I залучення до роботи нових продуктивних сил. • В подальшому, внаслхдок концентрацхх капиталу г виробництва утворюоться серед-

i великi .пщприемства. Засновуптьея вони, здебхлшого, на гсьш мщшй фшансов1й основi, оскьчьки до еконо!л1чного аиття чучаються б1льш широкi верстви нас'елення через компанхх i ак-знернх товариства.

Зухни у соц1ально-економ1Ч!Пй сфер1 ;.пста зиступаэть причи-з i до 3MIH у сфярх мхського самоврядування. Розпирюеться сольна база мхських- органхв управления. Громадськхсть мхста «мала можлив¡сть впливати на ЯогО 'подальетй розвнток.

Культурний процес охопив усi верстви населения. Серед хнте-e-Huii розгорнувся рух за поширення знань серед населения ез цтлу мережу навчальних та культурно-освтих закладie.

Матерiamt дисертацхх апробоваш у вщгуках праси на 4-х том-видання "IcTopix Киева", авторсь!гу участь в якону брала дисер-гка. Поряд з тим, qi натерхали вне постхЯно використовуються эактичн1й педагог1чхий роботi дисертантки при читангп загаль-i спецкурсхз з icTopii Укра1ни, що викладаэться студентам игтвського пед1нституту.

П. СПИСОК ОПУБЯЙГОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Культурно-просветительские учрэждения. //История Киева.-Т.2. Киев периода позднего феодализма и капитализма.-К.,1983. -С.273-276.

Культурко-осв1ТН1 заклади//1стор1я Киева.-Т.2. Khib перходу п1знього феодалхзму i кашталхзму. К.,1986.-С.261-264.

Змхни в соцхально-класовхй структурi населения Киева у друг1й юловйнi XIX ст.//Укр.хстор.журнал.-1986.-№ 12.-С.61-68.

1еяк1 питания вхтчизнянох урбанхетики пэр ходу коп1тал1зму// ^кр.хстор.яурнал.-1991.-J? I.-С.60-66.

itiilincksya 8.S.

Kiev in ths ccccnd haîf ef ths X5X-4h csatisr/. -

Thssis for tha &oiantifio digrea cf the blaster of Histories Soisnoos ers speciality 07.00.01 - the History of Ukruin, the institute c Hi&iory cf Ukrain MAS (HAH) of Ukrain, Kiev, 1GSS.

The typssoripi in which the economical development of Kiev ii tito csosnd half cf ths XIX-4h century, transformations in its soci; b&'dy of its population, the changing in the bodies of the tow ssSfffOveming and îhs réanimation of the activity as in rmpovement c Sho town and in ths sphere cf éducation and enlightenment as well i defended.

h is Stated thai the material production sphere in ths secon lisif of the 1Mh century acquired special meaning and had becom en© of the rnain reasons cf changing in all social life sides cf th IsVii! which became clear through great activity of its citizens whos &ocic<! bady undergone essentiel changes in the learning period.

• vverds: Kiev, pIsnMacîciy production, Town Duma, tradi

sctessS ccur.sil, fiîiddlo-oîsr.3 council, education, enlightment

КУЛИНСКАЯ С.Е. Киев во второй половине XIX века. ■ -

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины, Институт истории Украины HAH Украины, Киев, 1995.

Защищается рукопись, в которой рассматривается экономическое развитие Киева во второй половине XIX века, изменения в со-диальноы составе его населения, преобразования в органах город-:кого самоуправления и оживление их деятельности как по благоустройству города, так и в области образования и просвещения.

Установлено, что сфера материального производства во второЯ юловине XIX века приобрела особое значение и выступила кая одна 1? главных причин изменений во всех сторонах общестзенно'1 отзни 'орода,. проявлявшихся в активной деятельности его жителей, социальный Состав которых притерпйл существенные изменения в исследу-■мый период.

Ключовх слова: Кигв, фабрично-заводське виробництво, насо-[ення, мгська дума, ремгснича управа, мхщанська управа, осв1та,

фОСВ1ТНИЦТВО.

Щцписато до друку I0.Xl.95 р. : Уы. др. арк. I

Тираж 100 Замовлення № 1949

Видавництво "Десна" 1995 р.