автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Киево-могилевская академия и украинский литературный процесс XVIII ст.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Киево-могилевская академия и украинский литературный процесс XVIII ст."

РГ6 од

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ . ;; ШСТИТУТ Л1ТЕРАТУРИ 1м. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису-

ШЕВЧУК Мирослава Валеривна

КИбВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМ1Я I УКРАШСЬКИЙ Л1ТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVIII ст.

Спещальшсть 10.01.02 — украТнська лггература

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття вченого ступени кандидата ф!лолопчних наук

КнТв — 1993

\

Днсертащею е рукоппс.

Робота виконана у в1ддЫ давйьо! украТнськоТ лкератури 1нсти-туту л1тератури ш. Т. Г. Шевченка Академи наук УкраТни.

Науковий кершник: доктор ф!лолопчннх наук

0. В. Мишанич.

Оф;и.1ЙН1 опоненти: доктор фшолопчних наук, професор П. .П. Охргменко, кандидат фшолопчних наук

1. В. Савченко.

Провщна оргашзашя: КиТвський державний ушверснтет ¡м. Т. Г. Шевченка.

Захист вщбудеться «_» 1993 р.

о__годиш на зааданш спещал1зованоТ рад!Г (Д016.35.01)

в 1нститут1 л1тератури ¡м. Т. Г. Шевченка АН УкраТни (252001 м. К1пв-1, вул. Щрушевського, 4).

3 дасерташею можна ознайомитися щ науковШ б^лютещ 1нсти-туту лтаратурн гм. Т. Т. Шевченка АН УкраГнн.

Автореферат роз1слано «*_ 'ТУЩ^/П/^гд. 1993 р.

Учений секретар / „ /

спсщал13овакоТ ради . /[уК^У^Л М- М. СУЛИМА

. г

В осташп рока, Ссоб.тазо шсля в!дновлення в Клев! ун!версз-тету Кнезо^Могаляяська академия, багато увагя пряд$ляеться досл1-Еангго рхзнях аспектхв 1сторП цього першого вншого навчалъного закладу •э'Уирахя*!. Кн1'вська академхя гцкгвлла дослхдннк1в ше з сере-ллнн XIX ст. / В.Аскоченський, Ь'.ЕолховгМнов, М.Булгаков. М.Петров, Ф.Тятоз /, хочз в ххн1х прядях, як 1 в роботах п1знших.досл£цк2к1е / З.Хлт.няк / дано С7ТО 1сто"*чний погляд на акадег1та, З-останнх деся-глл!т1Я Кясво=?.'>огялянська акаде:л!я почала ц1кавяти а ¿сторнкхз фхло-софН. як! справедливо вбачала в фьчософськях курсах, зо там члтпля-ся, вйтскя украхнськох напюкальнох ф1лософП / З.Н1чяк, Б.Лвтзянов, 1.1заяьо, М.Рогозпч, I.Паславсью!? та 1и. /. Клхзська академхя пря-забл-овала : мозс2навц1з, музякозкэвцхз, ал; один з на^ваяипш иих л с— пект!з в П д!яльност1 дсъ^-о зяляшався б т1нх. Маеться на уваз1 пи-тзнкя, зг.нгсег"! з заголовок ддсортахих,- яро Ккхвську ?кадемхч як центр розвитку украхнськох лхтгратури Х7П - ХУШ ст. Лксе одна синтетична праця прасзячеяа спй проблем! - стаття М.ПетроЕа^О сло-зеснкх науках и литературных занятиях в Киевской академии" • аля попрг гол насичгнхсть текстами, ця праця насьогодн! не е влчеггмоо I потребуе значнях ксректив в сз!тл1 найнозглих досл1д*ень з ¡сторхх давших украхнськох лхт ратурт". Публхкацхя з останнх рок.: пям".тгок л1тератури КУП - Х7П1 ст., пояза поз?.т пхдход1з до дссл{дг.е няя цьо го пятакня з лхтературкззнавстз1, Ерелт1, зрослкй 1нтерес в сустххлт— стзт не лгав -до пам"яток дрвнього пясьмгястзз, •: а. до хстсрН етз-. послания нзц1ональ:Ю'х духовностх затем, прккуш,'с'нас ззернутнся до Кзсво=?.!оп:л.чнеькоI акэдет.иг з псзнц1й хсторзка .•птератур?., розг-дянутл II як центр лт терзтурний. Адже нов: досл1дг"/ння украхнськох лхтератург давньох дсба далп змогу по=ковсму доглянутк нз лхтерзгур-най процес,. побачита э ;:ьому знан! дoci те Лх I р^ки, :озв"язатз ряд лхтерзтурознаэчпх загадок. Але питания ставиться -зпрсе. йгеться не длив про розвпток украхнсько! л1тературя, а -<.ро формувэнчя на-Ц!0!:аль:ю1 яу.тьтурз 1 духовностх. Особливо актуальялуд цх ггатэнла стзнть зараз, на но з ему витку розэптку укрзхнськох дерзпвност1 ; подал'ллого ста нон. г-; и ня иацхснальнох духоаност1 х самоусв1дрт.и*иня.

!17.м об7мовлзиа ■ лттпльн1сть дясвртац!'/. Хоч 1-Ся¥всъка -кпд»-м!я 1 не об1Ях.йна дослхдн2:сз!а, але мало хто робяв спробу глянуть •'а нех И1Д дета 1нпш кутсм зеру - побачптк XI не ?1лькз як вяет^ учбовг? ззклад СгЛднох «:эсонл, с лк зосередззяня кола зч«яях .пд*1 того часу, тобтг» к-с чонтр духозност1 яарг. . Йою мозговой центр. гтр?лс-7 народу конкретного - украхнського. А раз тэт, то не

1. Труду ХгевскоП Гутсвной акздем7Л. - 1866. - Л. - 105";. - . -18в8. - 3.

1

иекш цхкаво усв!домита, яку роль грела Киево=Могилянська акалем!я у процес! самоусв!домлення украшсько!' над П. ^она достойно виконува-ла завдання, яке покладалось на не"! в тогочасному житт! - бути духовкам центром, що формуе духовн!сгь нацП', а вона необх!дна для на-

овального пробудження 1 подалыпого розвитку. Адже пхд ду'ховн1стк> мл розум!емо систему культу рних знань, засвоених п!д час навчання чи саморозвитку, це вих!д чи спроба виходу на вершине людсько*' думки 1 морального вдосконалення, зрештою, це певний стугпнь осв!ченост! 1з застосуваннял ц!е! осв!ченост1 до конкретних умов життя. В цьому най-голс-н1ше значения академП' в контекст! укра1'нсько'1 рулыург. Адже про р!вень культури народу ми повшпй су дата не лише за' к!льк!стю здобутк!в в л1-тератур:, мистецтв! 1 науц!, а з того, як ц! здобутки вплнвають -на реальну життед!яльн!сть народу. I саме на приклад!. д!-ялъност! академП виразно простежуеться, як культура, творена в П ст1нах порхвняно невеликим колом людей, переходила в широк! ./аси, ставала загальнонац!он'!Льним здобутком, творячи мислительний образ народу як такого. А кв!ктесенц!ею 1сулыури законом!рно вважаеться л1-тература, в як!й вс! наведен! теорзтичн! м!ркування вт!люються на практиц!. ' , '

Виходячи з цього у робот! нам!чено ряд конкретних завдань: ' - Показати взаемозв"язок теоретично! "високо!" науки, культивова-но! в ст!нах Юивсько* акздем!! з розвитком укрэ!нсько1 л!тератури ХУНТ ст., вказати '¿х точки стикання ! взаейозв"язок.

- Простежити саме п!д кутом зору науки Ки1'всько1 академП вс! яви-пп' тогочасно! л!тератури, зокрема, розвиток поез! I 1 драматург! як найб!льш широко культивованих у ХУПГст., аби по=новому спробувати зрозум!ти !х роль в тогочасному сусп!льств! для формування иац1ональ-но* самосв!домост!, а також нац!онально1- ментальност!.

- Проанал!зувати пошлрення !дей, що зародясувалися ! культивували-ся в Киев!,по вс!й Укра'1'н1 - досл!дити малов!доме явице нультурних осередк1в / Харк1вський, Переяславсысий, Черн!г!вський /, як! роэ-вивалися п1д безсумн!вним вшгавом Кигвсько! акадеь'Ч:

3 цих конкретних завдань" вишшвае ! головна мята дисвртздП' -зробити, наск!льки це моюшво, спробу бкреслити якяэйповн1шв. л!те-ратурний пронес Х7П1 ст.. охопити вс! його ланки"- ! менш ! б!лып значим!. Оиильки мета ця надто широка, то в дан!й робот! робиться спроба якнайповнйе охопити ту частину укра!нсько1 л!тератури ХУТП стол!ття, яка була породаена кулыурним' впливом Киево=Могилянсько? академИ. йдеться тут не липе про розвиток лхтературя; а й про роль академ!X у формузанн! нацЮнально* духовном!, у виробленн! 1

ф!ксац!1 традицШ народу. '

Методе тог гтноп основою дисстэтгта! I е принцип !сторизму, який не-обх!дний для правильного, неупередженого розукш.та явищ конкретно? !сторично1 епохи. 7 дисертац!У робяться спроба погляду на явища куль-т?ри ХУШ ст. з П03ИЦ1Д !дейних та естетичних смаклв 1 бачень са?/л того пер! оду, аби зрозуиити причину поширення саме такого, засклад-ного, як на сучасне розум1ння, явища, як барокко. У процес! досл!-дження викорястовувався принцип висИркового анал!зу факт!в I явпщ. що дата змогу гармоиШно поеднати традиц1йН1 I нов!, рац!ональн! та 1нту'1тивн1 п!дходя до 0ц1нки IX.

Матертал та об"ект досл1;пження обумовленяй специф!кою завдань t особливостями досшдження. У двсертац1I викоржетано як матерхалт, що стосугаться безпосередньМсторП Кглвськэ! академм / ' : и, г.э вже опублх кован 1, зокрега М.Петровим в "Актах и документах, относящихся к истории Киевской академии" / К.. 1904 - 1903.А такса ма?е-Нали центрального Державного 1сторячного Арх!ву Украшя /.тате 1 художн1 твори ХУШ ст, опубл1ковая1 Е сучасних антологиях, з!0-ран! з окремюс публхкацШ XIX ст. / зокрема, в.журнал! "Киевская старина" / 1 рукописних зб1рнак!в з фонд!в ЦНБ АН Украшя та 1нстя-туту л1тератури 1м.Т.Шевченка АН Уярайя.

Наткеза новизна робот к изнлласться перш за все постановкою само! теми взаемозв"язку впеоко? спильнох науки Кл'хвсько! академ1х I живого л 1тературного процесу ХУШ ст., а також питаниям про роль • академН . формуванн! нац!онально1 духовности Новою с 1 спроба уза-тальнити В1домп1 I нотюв!дкрятчй матер!ал п!д дещо !шам кутоа зору, ччрез призму академ!чно1 куль туря I традиц1й.

Вих¿дням положениям дано! роботи е п 1 дтбордже^.яя рязнг;чалько'£ рол! акадв1.11 в процес1 самоусв!домлення укра1нсько'£ наш! 1 запе-речення, саме п!д кутом зору специфики авадегпчно! осв!та 1 хульту-ря» а, отже 1 нац1онального спмоусвхдомлення, по-тсрего! свого часу тези про схоластячшсть I в!ддален!сть в1д жаття тогочасно! л!терз-туря I культури.

Практична ц!кн!сть роботи обумовлеяа тим, ио результата щрове-деного досл1дження ватиив! для в1дтворення ц1л1сно! картани безпе-рервного украшського литературного процесу при створеяи! синтетичного курсу 1стор!I уг.ра'шсько! л1тературя, а також вона кожа бутя придятноо для уточнения ! кпрелянН певннх теоретике- I !сторико= л1тературних концепц1й, зокрема,'в план! погляду на "злеоку" ! "ькзь-ку" л1тературу укг.илського барокко. ' ^

Апробац!я тюб»та. Длсертсц1я обговорена 1 схвалена па

Вхдд1л; давньох укра1нсько1 лхтератусн 1нститу л1тератури 1м.Т.Г.Шев ченка АН Украхни. Основнх 11 положения гоклгг*н1 в основу допов^дей на наукових конферекц1ях: Сковородки1вськкх читаннях / м.Переяслав= Хмельницький, 1991, 1593 рр. /, X ВсеукрахнськИ слав!стичнхй конре-ренпП "Духовне Б1дродження слов"ян у юнтекст1 езропе:"!ськох 1 св1то-во: культу ри" / Черк1вцх,. 1992 /, ДруПй ВсеукраКнсысН! наугово=теоре-ткчнхй конЬеренц1 У "Проблема 1сторГ1 ¡¿азонального руху на Украхн! дб 1917 р." / Мигала1в, 1592 /. Всеукрахнськ1й неуков 1й конференцП "Переяславська га 11 кюце в роз витку украхнськоГнадН, дгр-

кавнпст! та к?льтури" / м.Переяслав=Хмельницьккй, 1992 /, II конгресс МАУ / Льв1в» 1993/. По тем! дисертацП' опубл^свано д статей.

Стоукт^гй роботя. Дясертацхя складаеться 31 вступу, трьох роздал 1в та ЕЕЛНОВКХЕ.

ОСЧОЗНИЙ ЗЛ1СТ ДИСЗРТАЩI I II 0СН0ВЯ1 РЕЗУЛЬТАТИ.

У всту пх сбгрузтовуеться актуальнють теми, даеться короткий огляд стану наукового вгвчення проблема 1 загальнотеоргтичний зарис основного проблемного вузла дисертедГх.

Висутнхсть державное« на Украшх зумовила те, що украхнська культура мусила творитися не загальнонац1онально, при сприянш держава в уехх свохх компонентах, а самор^шно, тобто групуватися в б1ль-ш! чл мзншх локально культ7рН1 осередки, як1 часто не буля мш собою т1сно пов"язан1, шо . утвор~заляся навколо мзцеяатХъ / б!ля К.Ост-розького чи княгенх Заславськох,з 1менем якох гов"язака поява знаменитого Пересопницького еЕангел1я, тя хн. /, г чи б1ля шк!л та братств, як! нерхдко зливалися в одиь: культурна?, осередок.

Чому к укра*нськ1 хктелектуали надавали такого великого значения утвореннга Ки1'всько1 голег11, а затим акадеыИ'? А то^ що йзлося уже не так про черговий культурний осередок,' як про загальнонац1о^альки£ центр духовкост!, в знаходвтися вхн кав кончс в Киев!, котряй був украхнсысим деггавним центром за вторичною традяцхео ее з часхв Кв-1всько1 Рус:, ця прерогатива ц!лком усвхдомлювалася тод1пнхки укра-хнцями. Завдання ц 1 в I ново1 школк ставилося виразнJ окреслено: нап-литг знаниями вгххдц!в з р1зних земель Украхни, а пот1м розеялати Хх по 1Пй, аби возносили тх знания, ^^яcтeцьxí навички 5 образ млслення й упроваджували в ияття. Таким чином, твориться у"Киев1.дв1 академхУ; одна, як учбовий заклад, а друга - в сучасному розукхнп! цього слова, як зосередження вче^их цхлого народу. Не дивно,-шо турбота про ака-демш хвилювала не лише 1нтел?ктуал1в. турбувалися про нех й украхн-ськ1 гетьманг.

Боротьба на укра'шських землях я!дбувалася у цей час у двох на-

» г

Прямках - за пол!тичну i духовну свободу. Це було дв1 Bixn одного великого змагання — за державну незалежн1сть УкраХня. I яшцо центром першоi була Запор¿зька С1ч, а згодом городове козацтво, то друга зо-середж?еться в ст|нах КяТвсысоь академП. Поряд з насущяими потребами самозбвреження нац1i, що виявялося у $opMi збройно* боротьбж, внннк-ла потреба культурного жяття народу в европейському контекст!. Усв!-домгаши себе нац!онально, укра!нець камагався п1дняти себе до р1вня европейськоТ цив1л1зац1I, а в!дтак. житя духовним життям, яким жили осв!чея1 европейц!.- 3"являеться цх лий пласт барокково'1 лхтературп, яка вияонуе ряд завдань: спряяе самореал!зацхi i самоусв1жомлвпшз на-nil. розповхдав про украхнський народ в ycift багатоманiTHocTi його життя,-а таксж фхксуе уявл?ння про cbit, людське життя, прагяучж ска-зати свое патоме слово. " J

Кнево=Мог7.ляяська акаде:/1Я стае raw'духовним центром, де збяра-еться ''.целительна енергхя народу, вкрай необхйна для процесу нац!о-нального в!дродження, в^дтак вона стае центром украшськоt культури, адже set освоен! люди того часу, Ti, що творили л!тературу, мястецт-во. живопис, act зядатн! мяслител! пата ападемхчну осв1ту, вчилися ■чи у сам1й акадаШ, чя в одн!й з И училящнк колон!й.

Саме ц! загалья i положения дають ЗМ017 говоритя про пов"яза-шеть Кихвськоi академ'П з тогочаенжм л!тературним процессы, чоыу i приезячена дясертац1я.

Розд1л I. Укташська поез!я УУП1 ст. кола диево^Могалялськс? якадемГг. У первому роздШ ашипзуютъея поетячн! пам"яткя, творен! бззпосгредяьо в cTinax Ки1всько1" акадзмП. чи за Н межами. Т!сна пря-з"язан1сть до пк1льяо1 осз1ти привела до того, що noesim ХУП ХУШ ст. д.1вллися,як ! на тогочасяу осв!ту - як на явите схоластично i малоц1каве. Тому головним завдэнням .ставиться заперсчита думку ' про нежлттсвiсть ! незрозумШсть л1тератури ХУЩ ст. - це було характерце породження своех добя, складно! i неоднозначно?, яажко зро-зумьто! для пасту ттних сокол 1нь. Короткий огляд основнях засад шелк-* теяьяого тхзцесу, а через яях, з!дпов!дно, i шез11, культивовано! н ст!нах Ки1'всько1 академ!!. дав змогу пере кона тися, до те, по теоретично взиладалося в курсах ф!лософ1 i, часто здобувало художпе вяра-хення у творах тих же професор!в акаремН. чи fx учи! в, i буян це' проблемя жявотрепетя! - про суть t прязкачепня двджни, про необх!д-я1сть культявування розуцг t ocsiii, про необх!дя!сть особнсто! t шл1т*чно1 свобод. °

Основна увага а розд!л1 трид1ляеться розгляду зз"язку л!тературя ШИ ст. з Teopico roeatl. тюрекоо a zxinsr. asa-

демГх, насгллькв теор!я noe3ií, розроблена професорами академ!1,взбивала жив? практику в1риотворення, Огляц, в'дпов1дно до вимог того-часних поетик, поетичних пам»яток ХУШ ст., твореннх у р13ночасс!. дае зм0X7 спхвставити два ваяливх момента: саму науку, яка РозЕявглз-ся в академП, i живий л!тературний гооцгс. визначити ми ними точка стикання, ко дозволяв практично оглянута роль академи' в розвитку укра'хнсько! духовност!, аджь саме л1тература. ргвень íl розвитку е иножктюч складевого духовного обличчя нацП.

Це питания бзсвкласться на ochobí поетики "Про поетичне мис-. тецт-ю" Феофана Прокяповача í "Сад поетичний" Митрофана Довгалевсько-го. ЗроОлений огляц пое.тичннх пам"яток неодм1нно приводить до вис-новку, що вс i поет л ад i канри, що культивувалися поетиками КиЗЕвськох академ1'1, -маять майстернх, часто класичк! розробки в жив1й поетичн!й практиц!.' Отке, теоретики поезхх ХУШ ст. працювали не схоластично, а- фактично. були законодавцямв поетичних форм, видав i жанр:в. Вони впливалн на лхтераттрний процес — так, наприклад, занепадае широко культивованвй у ХУП ст. курйозний Bipm ni сля критика його Ф.Проко-повичем. Разом з тем не bcí риди поезИ, skí. розвивалися у минулх столхття, зустр1чвпться у ХУШ ст. ■/ гербсвн1 Bipmi, шлюбН1 naHeri-ракк, курйозн1 Bipnt, tobo / - поетичне мастецтво барокко починало у* Украт i поступово занепадатя разом з зангпадом i не i нац1онально: державност!, ун1кально1 нацхонально! системи ocbíth i культурн. Алг все я мояемо реальнс псостежитк цей зв"язок. Поетики, якi мусив с клада ти кожен викладач цього курсу, бри не просто шк1льними пиручника-мл науки поезП, ай, своерйдаими загонодавчими актами, навить, певноэ Mipora, зам1няли лхтературну критику i" л1тературознавство, як1 ще не вид i лили с я в самостхйн! науковх дисципл1яи. 'Прамхрои, кихвська поетика 1735 р. "ГИдручник мистецтва поезН" / очевидно, Зарлаау- Но-вицького/ в прикладах посялаеться на творж Ф.Прокоповича, в :пй míc-тяться переклад* його латинськлх елег!й. ЕГ± поетики вке не просто $ík-. су ra ли. набутий поетичний досв!д, але часом, в кращих cboi'x зразках, давали програф для такого творения. В цьоыу бачит.ся перший аспект Бзасназв"язку украхнсько! поезИ ХУШ ст. i Ки?всько¥ академШ

По=друге, оск1льки поезхя займала визначне Micpe в ст1нах акаде-mii, ум шня Ехршувати ставало нев1д"емною ознахокгкультурно!" ледики епохи барокко, а так, як вс! школив' Украш!, дс .в ту пору виклада-лася поетика, були культурними выростками в!д основного стовбура Ки-íbcbkoi академН, то неминуче.. пану mi тут поетичнх закоия були за-, гальним здобутком осв1чеаого стану ;в Укра!н1. Недарме, при анал1зх аношмних поетичних пям"яток ХУП-ХУШ ст., доелЮТики за формою ви-

кладу, сястемоэ вхряування. мояуть влзначята, чя маз автор тору шк!льну осв1ту.

Наука 1 Л1тература, ли таоряляся в Клхзськ1й академП, заходила 1 за II ст1ня, выпускники та^ учн1, здобуваючя певну систему знань 1 естетпчних навичок, несли IX по вс№ Украх:-п. Зз1дсп така популяр-шсть } поширгн!сть вхрпузання з тогочасн1Я Украхи1, I справа тут не в мая11 31рлотвор?ння, яка охопяла тогочасну ;'кра!яу, а в своер1дн1й, абсолютно орягшалыпй скстем! св1тосполйняття 1 самоусв1дсмлеш1Я. .ткол характер:«? еться ХУП-ХУ1И ст. 0св1та, яка стагяла в основу - •• свою л1?ературу, иеглнуче породила зеляку к1льк1сть поетхв. Звлчз"-НО, ПОГПЛКОВО було б СТВерД/л?ЕЗТЛ, со ВС! 1ХН1 творя буля зисокоху-доннI I досконалг, зустрхчасмо I немало перзсхчного, писаного на пев-кня момент, без великого х;.л0£ЯЬ0Г0 узагаяьнечпя. Але т,сг к. згхздякя зяхозаяням акалсмхх оснозп поетг.чнзх наукя I практлкя, що там викла-дплхся, попкрсваляся по Украт, задг.дззчя по соб! нзслзгпи зразкя, к! и с об"ектсм дссл1Д.-е:шл з дясертзцхх.

Шелл зг.^оронд з 1720 рсц! сз1Тського клягодрукуватшя з друкар-нях на СххдчгЛ Украхя! пссз1я прэдсгдус розздгатпея чзрзз рукопясну традгдхп, часто- рукописно тзордлпея :м1т2цН друкот'андх кнаг та збхр-нзкя, У "зпцептрувпдася лхрг.чпа, сатпрдчна 1 духовна поез1я. В.Пе-Р"?ц так про прсцес: V..^ормуетъея ссс&птзи тг.п пг.сьмеп-

ппкя: дзлгкя?. з!д пг::;г4::яог::х супзр^чск, рзл1г1йндх 1 полхтячяпх.г-'г прг-?е::д™~ ;п сг.року з1до:.псть.... азтор-=сбя-.аталь, якгй у з{лъ-п? ;сгп.г;ну эрпчсус л свою заппепу книгу нг'.ддр! вхрзх" ТахшЯ тза тг:с-:.'л::нпка буз дуг-.з ::сгдрз:;::м зтогочзснхГ: У:гсраШ — тдп лпдяня ос-зхчгнох, г,о оехддо чл у с2ое:.«7 мастку, чл саймаяа певну слутгбо-ду посаду, а чи оулл езяхгнякои - алз мала основа сдильно1 осз!?а, а, стгз, знала основ;! в1р:г.оскладання. культявован! а Кгиг-оькп! акадз-г.1х1 чп ii у-ялппяах колен1ях. Ряд тггкях д1.ччхз зШюсемо до того чя Сизого, культурного осерэдку. деяк! булл поетам?.---одпяакамз / 1.Некра-сзбдч, а.Дз>обарггя1 тст.о /. КаЯголовя1сг.м моментом о те, со через ця:с повтхв йпло зяспогння ззрспф1кпц х^поX састест- ?а естетпчнпх кр~~ тзриг, а, отг.с, 1 духозност! загалсм, а це означао,. со кп'хзська ос-вхчгн1ст5 погярггзлссл по Укра'пи, тзорячд феномен загальноягц 1о-<илг. нох 17 ль туря I через це обгеднуачя уг.рзХнсы^ над1о, як1Й з умопах колон1альнпх загрегузала зтрзте ндц1сн2ЛЬкох езмобутяоет! 1 иадЮ-пзльло'х ¡гентзЗапсст*.

1. Пер^тц В. Ксследотнял я матзрдади пз ясторзя сгар^ппсЗ гтпзяс-коГ[ лптератури ХУ1-ШП пз. - ^-Л.. 1962, с. 140.

Третш суттевиы моментом, що характермзуе пов*язан!сть украЗЕн-сько! поезП ХУШ ст. з Кмхвською академ!ею^в так-звана "традиц!я вагантна", тобто укра!нська мандрована поез!я. Неодноразово вказува-лося на цод1бН1сть "мандрованих дяк!в". вихованц!в академН, до за-х!дноевропейських вагант1в, адже кр1м под!бност! cпoco5J життя у них була 1 под1бн!сть освхти, спхльна тематика творчосп. бурлескний еле-мент. Сутгевоя р1знидего було те. що наш!. в!ршувальнщси писали сво! твори переважно р!дною мовою, цим самим створюючи предтечу л! те ра тури, писано! народною мовою, 1 ставали н!би посередиаками м1ж. культурою • книжною та народом. Будучи вихованцяыи "високо!" шк!льно! нау^и, во- ■ нинссли сзо1 б.1льш1 чи менш! знания в глибину масово! свДдомост!. При тому, осв!та, яку вони впровадаували серед простолкд?.була не такою вже й елементарною. . *

В нашому лгтературознавств! на укра !нський вагантизм дивилися. ■ як на форму прояву демократичности, на цротива^ висок¿й ел^арнай культур! Ки!всько! якадемП. а, отже, як на явище виключно позитивне. Разом'3 тим, цей феномен е далеко не однозначним. Хоч,на вдаииу в!д Зах!дноевропейськях вагант1в, вони 1 використовували народну мову ! фольклорн! мотивя, все ж. поез!я Кхня писалася з прикладною метоп -догодити слухачам, враяувати запити простонародноI аудитор!I, з чисто практичною ц!ллю г заробити за це грош}. Зв1дси л крлтичний еле-ыент, де висмхюеться пияцтво 1 неробство. Звернення до Народно! мови ще не означало простота зм!сту - будучи творами барокко, вони м!стюш у соб! глибокий Шдтвкст. У в!ршах, де жарт1вливо описуеться процес здобуття науки, бачимо в1дгомони християнського поняття апологII глу-поги, простоти, що вважалося доброчинством.

Видимий демократизм нященсько! поез! 1 'ах н!як не означав, що це була творч!сть, близька до народно!. Та ! сумн!вним е питания< до впровадження низових жанрш було поаитавнлм фактором, бо, хоч в!н I вшшнув на;, розвяток наш! лхтературя. але значною м!рою це с прияло II опрощению. В силу ц1лого ряпу об"ективних причин ки!вська 6а-роккова лхтература.почииаючя з середини ХУШ ст.,занепадае, в!дбува-еться розшарування вищого стану укра'х'нського сусп1льства - пёвна час— тина переходить на пророс1йську ор1ен'тац1ю, а частина спускаеться вин; розчиняючись у мае! просто люду, вносячи тудп певну сх/му своИх знань, але це приводить до того, шо нац1я посгупово втрачаля, свою 1ителекту-альиу верхгвку ! стсзала "селянською". Виеока культура барокко посту-пово розгублгавала людей, як1. могли б П творити Л сприймати в ус!й повнот!, 1 тому починае швидко вхдмиратл, переходячн в низов! жанря.

Як поступозо втрачався ^терес до старо'! осв1ти, так переставали

ц!кавит*ся 1 старою культурою; вот була заскладка хля. масового спрай— аяття,, а поруч !сиувала !нша. чужа, але достушпша. I, коли наприк!н-

хШ1 ст. 1.Яогляревсысий написав *Еяе*дуя. повну дивовижних ба-роккових, пристрастей М гллбокого боло за Украхну, з вiзtяun страх1т-ливо! братовбивчо! в!йня, к!нця яко! автор не бачив, тв!р, цхлном э1-тканий. з мотив!в саме давньох л1тератури - сучасники. цього не зрозу-м!ли. "Енехду" сприйняли. як жарт1вливий тв!р, як бурлеск, малорос!й-ське блазнюваняя, не пом!тивши в н!й головного: великого болю за тра-гед1п р!дно! земли Иого сучасники розучилися бачити в алегор!ях зм!ст твору - це було пр ив! леем старо! академ1чно! осв:ти, яко* на то? чао. факгично. не хсяувало.

' Розд!л I!.Кглвськя шк'1льна драма ту иг! я. 3 усгх.лапок ухра!нсько-го л!тературного процесу це чи не найбйгьш дослхдженяй аспект, тому дисептант'не слинясться на драматург!I так докладно, як на поезИ, акцептуют: увагу лише на окрем1 суттев1 аспакти. Перптм таким моментом е зв"язок шк!лыго! драматург!! з теор!ею поез!!, читаною в Ка!вськ!й ' академ!!. Неода!нною складовою частанов академ1чних поетик було, як в!домо, вченяя про драг.«гичку поез!ю, куди, в основному. в!дкоспли-трагсд1ю } комед!ю. ■ 4е пгаания розглядаеться на приклад! поетики М. ■ Довлалэвського "Гад поетичний". Шк!льну дря? не можяа з!дриватя в!д теорП по4з!!, адже не випадково, що драми д!йзли до нас, як'правило, в додатках до п!дручник1в поетики ! виставлялися учнями в шк!льних ст!нах. Авторами драм, 'як в!домо, здеб1льпого були професори пое'тики, маемо! приклад колективногв витвору учн!в - деюлмац!*) "Про ген!й свято! Катерини" / 1703 /. Все це говорить, шо з усього масиву лхте--ратур'а ХУШ ст. драматург 1я чи не найт!сн!ше пов"язана з!'шк!льйив теор!сю 1 практикой. •

• У дисертац!! заперечуеться досить поширений погляд на пп^льву драму як явище схоластичяе, мертвонароджене 1 в!ддалене в ¿д життя. Вся лхтературяа творч!сть кола Кигвсько! академ!! була ^длорядкован» певн!й конкретя!й мет! - внховашга гармон!йно ! 1нтелект7ально розви-нена! особи. Драматург!я мала сво! способи рсал!ззцП цих завдань. Театральна д!я, спрямована прямо на гляотча, .укаочвеяа сцея!чними ефек- . тами мала зннчно бхлыплй безпосередн1й вплив. В центр! заДуму дгами, у. яку б складну алегоричну фор7 вонп б не зилилася, передус1м степть людина, як найвища досконал!сть пряроди, а алегоричн! образи драм ста-новлять собою не що хнше, як ту ж людину, розглянену частинами / важ-■ ливий бароковий принцип розпод!лу ! одночасного з ним синтезу /.

■ В академ!чних шкЪгьних драмах вхдойражалися .1 реалыг! поди на-вколишнього життя,- На приклад! ряду драм простежувться розвиток !де!

нац!онального держаготьорекяя. Але диелт-ся на тюри тогочасно! культура можна лизе через призму барокко, яке одним з основних cboïx при-нцишз пергдйачало чеможляв!сть прямо! подач! думки i культивувало зашкфрування ':! через худояп i алегорачн! образи. Так! загальн! пргн цкпп методу дуке походили до конкретная умов тогочасно! украхкськох'' fliftcHocTi, ■ i, як видно з кавзденого огляду, бхлъшстъ !дсл, за невеликим ванятком / драма "Милость Болйя" / вясловлювслися в складнй алггорпчяifî ifopni, чзргз що на bcî вони кии! прочлтуються через втра--ту Еаступякма поколшкя:ли як алегорлчного масленик, гак i знания кон-* кретних !сторичн2х реалгй, на hkî могла накладаткся д!я.

Пхд цк.; кутам нору ангшзуздться драма Ф.Прокопозлча "Володпмир" з його проевдхею на пульту рницьку i проев!тницьку роль гетылака Ма-зепг'для Укра!ни; на думку дисертаата, пелхтпчн! ыйтивн вхдбит! i в Âpav.i Л.Горки "Иосг.ф Патр!арха", де монологи братовблгчо! : "здрсст1 пагадують про зраду Icicpa i "очубея. ею г п!дказуе i дата наппсап-пя дрзмя - 1708 р1к. Алсгорпчний образ Маз^тти / в образ! Бунту / зу-стр!чавться i з драм! "Образ страстей евхту цього", яка гв .его* j cpiîEKàî crMâlaJè'J' актагон1стичкис пол!тачних поглядев, харвктернк" для тогочасно! укра'хнсько! суапльно'х думки. Особливо! увзгл зсслу-говус той фапт, ео ставлекня до Мазепи i в час:-; його поразки зал>:па-сться доскть прпх'лльними, хоч пгояЕлягтьсп цэ у заЕуа.1Ъоза';зй алего-рлчнхй форМЬ .

Окреко! уваги заслуговують !нтермедП яг; псодмхчкп складова шкхльно! драм?., '¿агальнопряйнятак стало визначення ïz як Есселпх са— тирнчких сценок, головном прпзначенням якех було дат;; вхдиочинок i розг-агу гллдачев!. Але подхбне визначення, очевидно прл рацхокаЛько-щ 1 соа!ологi4JïOMy• пiдход i до лхтературз, нб вртрямуз кр::гпкц, япзо давятася па хнтермгдГГ'як характерна пэрогзеннк барокко, ¡'¡ого "пкзо— 20ï" фор;/,а з ycico складнхста i КЕОДновпм1рн!ст;о спр":*няття. Б Д7хет>-тацi î робпться спроба продовжати зпслоблснх свого часу Ц.Петровам, М.Еозняксм t О.Ылйцькрл! пелоглгг.кя годэ паралелхзму t.ib: дхямл серйоз-Еох друиг i !нтер;.;ул1д.-.;-. Акал!зу»ться вс! кихвськх драчи, штерме-, д.! го яка- зберегдася /' р!здвяпа х валикодкя драма М.Довгаловсько-го ! "Воскресхккя мартах" Г.Конгсыаго /. На- гллбоке переконачпя ди-сгртантп сл!д втаовитяся bU загальнопрпйнятого трактувания хнтер-мед!й i по глянут?, на них пхд дьсо 1нлим кутом зору. Вон;: булч tîcho пов'язан! з! икхльнимя драмами, писанимк прoieсорами академ!!, mei В7.ставляллся студентами в академ!чнвх стхнах / куду навряд чи ходк-лг селя;:и, тгЛ, згхдно з цзм грактуванхи.м, кали вп!знаБатч себ» з ¡;а-роя222 -персояггах /. Глягачах-к ссхлнзх sçsm з 1нторс<сд1яыи при кга

>

буля, в основному, люди ocBi42Hi i иалоймов!рно, то ш висохг i прой-нят1 пафосом промовп персонажи (уля ах настьтыса нули, що необхино було псосто вгдпочиватя. Певно, мета при начисзнн! !нтермед!й була де-що !шлою. Пзрлою i вюс{дко'о тезою в тлумаченя! су ri !нхермед!йно'1 час-ттни укражсько"! г.к!льно'1 драматург!:' мае стати постулат про те, шо вся сх1Дноукра'1'нська Л1тература перло'! половини ХУШ ст. роззивалася пгд знаком Ki» 1'вськоï академи, а, ста, i впсоко1 школьно: чзукя. 3~!дся депллвають i цШ драматург^' зокрекз. Акадег.пчна наука, будучи набут-ком високого 'гнтялекту. прагл'а створити bhcokî тюри, спрямоваЯ1 на . мсЬальне вдосконалення як само'! людачн, так i навколтагеого сусп!льс^ за! Але академ!я була не лгае зосередженням'ел1тя, на була також 1 вя-^S' школа', яка то ел!ту кала творлтя, мала п!дтр?мувчти коло людей, ио ппзэ1дувзля ocHosHi постулата академгчних знзнь. Стазлячл чер^ собой подвгйну мету, культурн! я1яч1-кола Кя'!всько1 академи подв1Йно ïï ре-ал13овуБали. Таким чином, театральне мистецтво, як нзйб!льи д!йове при впляв! не людську свгдом1стъ7опянялося в центр! особливо'! увагл. За-'позкчена з польського театр? подв1Йна структура драм, в як!й серйоз-kj сценя чергувться з }н"'°рмед1яг.1я, яхнайкрэше п!дходить до реал!зэ-itiï метя., Серйозн!, "еисокоетяльн!" язя серйозно'! дрямй ■ спрямотяч! нардхтарну аудиторию, яка розум!ла i легко сптаймала ïx, капчя знхо-Еану здатн1сть до плегорнчного мяслення. Дру^а ж частика шального театрального д^ства, !нтермедп, зпконуе подз!й,не заздання. У нпх.стаз-ляться т! ж гявотрепетн1 проблемя, ;о i в серйозюй частян1, але вик-ладея! "нязьетм" стилем. Певною Mipos зояи спрямоагш на Hrarqi верстви суспьтьства, а в конкретному вяпадку вястаяя в шкхлькях cTiHax - -п ' ■ студенев молоддгах клас!в, як! ие, через брак осэхтя, не могли масла— ти алегорячно, але, в!дпбв!дно до эадуяу i поставлено'!' еяховно'! мета, мал* счри1нят:< ц! !де'!. Aie i для HociïB "bhcokoï" культура ¿нтер.;*-дt: були ц!казями. Будучи породженням низово! форки барокко, пони хо-вали в co6i численн! думка, зтднайтя як1, зрозум!тя було.: немалою впра-воп для мозку. Очевидно, значяа частяна з тят п!дтекст!в, що були вкла-дея! авторами в ¿нтермедГ! сучасному чятачев! ря не збагяутя, тому що стара - культура в!дмерла саме у своему "високому" р!зновид1. I зараз розшифруватя ряд натяк!з, особливо пол!тичнях, досить ваяко / на-пряклад,досить згадати п"яту !нтер?.)ед!ю до веллкодньо'! дсамл М.Довга-левського, де козак огтовхдас, що лях=поневолнзвач хстзз заслэтя Яого на канальн1 роботи - виразний натяк на тяжй робота укрэ'гнськах шза-к!в в Poctï, на який дос! не зверталося уваги /.

Через те, що розвиток т-ультури на УкраШ з середин* ХУШ ст. яотрапив у надто яесяхраятлив! умов?., шк!льн1 вястави було заборонено.

а наци>нальн£ !нтелектуальна ел!тз поступово вникала через в!дкачу-вання мислительних сил з Укрп'йм, серйозна ча стана драми в!дмирве, а йгеермвдН. вШрвавшись bîâ cchobhoï частини, поширюготься в масах. Рукописи! зб1рники друго! œ> ловини ХУШ ст. ф!ксують ц!лнй ряд под!б них TBoptB. Не будучи прив"язаними до серйэзного тексту, вони пере-ТБОрюсться на звичайн! розважальн! гумористичн! сценки. 1 причина ïx-нього поиирення зам!сть серйозних драй аж hîhk не лежить лише в тому, що гони знаходила з!дгук у народ!. Маемо тут практичне пмтвердження тези Д.Чижевського,. що неповна нац!я, без витого духлвенства i вищо-;-го дворянства, mi маян давати соц!альне замовпення л!тератур1, така неповна нац!я творить 1 неповну л!тературу. Зв**чайяо, пширання 1нтерыед1й -ложна пояснити да й тим, що ïx розповсишжували серед широких верстз населения мандр!вн! студента, ставлячи ïx а иетога зароб-Ику. '

Гумор !нтермед!й не був -им веселим 1 безтурботним смгхом, яким його хотХяя бачитЕ. См!х ïx, при всхй очевпт^й належност! до барокко / а, коже, саке ! завдяк? цьому / важко ni две ста nta якесь стандарте назначения cmIxoboï культури. Мету !нтермед!й висловив у про-1031 до драми "Воскрес!ння мертвих" Г.Кониський: "А комЬков свэйствеЯ' г.-* должность сицевая, еже учить, в обпвствЪ нравн представляя". Будучи нерозривно зв"язанимн 3i гоЯльнотз драмою, вони булч п!ддорядко-ван! певн1й дидзктича!й i педагог!чн!й мет! - адосконаленно людини ! cBiTy, що H оточуе.

Заклад ена в .-.их мета не зэвжди простенувала ся п!зн!шиыи досл!д-никами. Не ыожна обмннути ! того факлу, що 1нтерыедП, нанять при зовн1шн:,ому гумористичному забарвленн!, !деал1зупть образ козака; В!н певною ч!рпю викликае тгалоПю з драмою "Милость Бож!я" - еддг так само гаряче в!дданий Укра1н1, прагне, аба не пропала хозацькая слава", в!н toïh, для якого немае 1нших 1нтерес!в. окр!м боротьби з ворогами csoeï земл!. Таким чином, державнацьк! ineï» спряздован! на В1дролкення нац!ояально1 сдоосв!дсмосп j духовност1, ж! виразно проступг.тть в драмах, певною Mi рою вт1лвк i i в iHTepueflinx, але засо-бани "нжзовгго" барокко.

^ 3 занепадом шк!льг.ого театру з стшах Khibcbkoi академП iHTep-кедП. rti вишпвэга 3i зм!ст\' серйозно'1' драми теж занепадають. Aje само ïu судилося стата одн!ею з ланок, що в"яжуть т.з. стару i нову украдисъку литературу, що в дан^й робот! анал!зуеться на поикла»! творчогс доробку 1.Некразевкчг, як^й був з когорт* пясьменник1в=по-середникга 1лж культурою Kkïbcî>koï аксде i!ï i народней твооч1с?-о.

Злачно перзживяи шильну драму, !нтгрм:дiï певноз ulpoo впдияу-

' .Чяхсвський Д. ICTopia украшськоХ л!тератур^.-41ьо=Яорг.195б.-С.32Э

ли ! на полальзгай розвнток лхтератург, зокрема спьтья: з яки ржс-г бачимо. у п"еса\ 1.КотлярЕВСьяого, 3.Гоголя. 1.Карпенкэ-Харого.

Таким чином, при вивченк! даэньо: укра:"нсько: л!тгратури гарго розглядэти в нярозривн1й едност; серйозку драму ! ¡нтеруед!':", ж зи-соку I нязьку фору? проязу одного ж та к и стшво барсчко. Зодкочас маемо на.украшському грунт: !.авале. ксе не просто поед;г/с два вп-ди др-матлчяих творхв, а певно-о м!роэ синтез;«с Г*. йлег-сл пга укра!н-ськрй зчртеп, шо с пром!жням явжаек м!ж тякд явг-зата, со тэззалися на цшльнсет грунт!, I тамн. ¡ло гкхогияи за ?/ен1 зкчльмП, поедку^'! з деох с во ix ii ях особливост! 1 серйозЕо! арами / пер:г? д!я /,.л :н-термег.:: / ^га г1я /.

Зстетпка вертепу гатож в типовэ барохксвим яб:гп?м : необх!дао пололати спрошеяий гплх:д ло ньегс, адже сгтле у вертеп:, яг i п ек:ль-н!й драм! в ц:л!сност!, барокко з^с?т?г:ае у зе:х свогх р: зн.-^дах ! характерах особливостнх. ... , -

рпзтттл Т!I.Вттляз- ауррям!У '■>» "."д'1^

'тртт р культ?^ч:«х осетинках. Ш» 7 ХУП ст. вглускнгкг Кз:всько1 чк-";-демН засновузалп ппсоли, ставала учялдояив колок!яая акадамН. Навколо ни:: групувзлися осзичен! .тол?., пго жала в мгсаезоол л б о впк.-~пали в кол^гП. I, аналог!чно до Киева, да лее куяыугчв хяття прямо чя сяосередхгаэчо було поа"яззнв з акаде.ч!.?г,- з цчх глетах колег!1 тек концентру^ть у соб! кислоте льну е?;рг!ш крап. Тяк у г? орэ-ються культур^ осередя нового тип?, як: погитп-вчта культ?.с! й ес-тетвчк.! знания»-- эдобутт сак» з Юйьсьяхй академи." Це :-:е оули так! локальн! культур-ч! оеередкн, як 1ьз!а чл Острог в Х71 - ХУП. ст., -ои вхпдили в загальнонаЦ!онольну сг??ецу осв!тг. 3 пьому роэд:л: розглл-дасться лхтератург. тээрека б культуряих оззредках, з метоп доказатя, со тзомл?.ся гояа '-те без »сливу л:т*г?гури кягзсько:, сез юго годг накреслити эягальну картаиу тогочзеного литературного процесу.

Йа основ! калов!домгх 1 ке з1дотт насьогодн!. данях-.•зн:иг!зувть-ся дгялья1сть т-ьох кудьтурннх осер?Ек:в. Нещай з них, ^ерн1г:всь-кий, гоупувався няьколо' засновано: 17(30- ро"У •-•о.—Г11 : пролозжував . згзнзчн!; традля:: культурного г?гтка Л.Еарановича. До цього осередку в1Д"осят1.ся I .Уаксямовач, А.Стаховеъ:а? та Серед л!тератугчих

твоо!в, аапасаязт. в Чер-лгозь особля^о я!кавями в твогчий доробок 1.Г.;аксямов2ча. як;:': ше потребуе рете.пьяогэ I неупередженого вясз!т-лгчяя,! анснй-нкЗ "Д1алсг з Турнусом" г псетзкг 1745 р., дч в ориг1Кялън|юрм! гп;--зестузаныя Верг:л1я в1дсбраггн1 пол:тячн! под!: на Укрз:н! £ середа;:: ХУТП ст., а пезн! паралзл! roЗJpтэють чктача до*анал!зу обтазу ГЛаз-пт ! пол!тнчно! прогрзми' П.Полуботха.

1

Переяславсышй осередок утворизся навколо засновано! 1738 року Пере-яславсько! колег!!. його доялы^сть нам мало ведома через погану збе-режен!сть арх!вних матер1ал1В, все ж в!домо про д!яльн!сть тут Г.Ско-; вороди, а також поетику П.Гошкевича "Сад муз" / 1742 /. Особливо! уваги заслуговуе Харк1вський культурний осерядок, який був пов"яза-ний з заснованою 1727 р. колвг1ею / Г.Сковорода,-С.В1тинсь"ЯЙ, 1.Фи- > липович, ВДвигубсысий /. Важливоп е його д!яяьн!сть I тому, шо розк-| 31Т його пги-лае на епоху занепаду Ки!всько! академ 1!, 1 саме на при-? клад! ХаркХзпько! колег!! бачимо вже реал!зогану !дею г.одергпзацх I позастанового духовного закладу у дусх часу, чого не вдалося з.тт!йс-нити в 'Ки!вськ1Й академ»I. Тут очевидна спроба поеднати стару систе-'' му лчтинсько! осв!ти, репрезентовану в Укра!нх Ки!вськоп академию, яка мала давч! культурн! традицИ, з новими штересами укрлшського шляхетства. Саме тому на пришв д! Харковп луже пом1тн! парил'-яЛ ! зв"язок старо! I ново! культур, яоча на думку дисзртанта, це визяа-чення с проблематачним.- '

Наведений в гисертац!! широкий перелхк » анал!з твор!в, що взноситься до того чи !ншого культурного осередку, ! на сьдгодншнхй' день ще дуже мало. вивчен1, або ! зовс1М не досл!джен!, дае смогу зро-бита висновок про величезку_ культурницьку роль, що !! виконувала Ки-!вська академ !я на цьому. терен! - викладач1, як пта вило, запрршувалися з Киева,'в поетичних творах творчо розвивалися традщ11, культивова-н! в' ст!нах академ!! згхдно з„ вимогами академ!чнпх пое'тик.

. Звичайно, в ц<х центрах к\ ни кали 1 сво! трад;:ц1!, часто вони прагли пересзршятя Кихв, школи малы досить локальне значения. Часом шхола=колон!я ! справд!' переростас свою а1т.а та!ег, зокрема, Д1яль-нхсть Харх!всько! колег!! . мала велика значения для подальшого роз-витку украхнсько! культури, адже саме гона, д!яль'н!сть !! викладач1ч та учн!в, сгсрияля тому, що на початку XIX ст, Харк!в став найб!льсгим культурниу центром в Украх'н! - тут засновугться ун1верситет, вида-гаться иерш укра!нськх журнала, гуртувться найвионачнип! культурн! сила того часу.

Водкочас культурницьччй х л!тературний вплив Киева був каст! ль-1 . .га сильним, ко нав!ть в к!нц! ХУШ ст., коли академ!я занепадае, продогцуить з"являтзся нов1 культурн! осередки. що були Н1би перех1д-ними етапамя до л!тарэтури I культурн ново! епохи, хоч поставали ц!лком на грунт! Ки!всько! академ!!. • . - •

Це кэочко простереться на праклад! т.з. Новгород=0:рерсьгого . патриотичного гуртка к!нця ХУШ - початку XIX ст.який складавоя в основнртлу з взхованц1в Швсько! стаде!,а! /. В.Шьшацький, Г.Псдатп-

»

Т5.

ка, О.Лобисевич. С.Д1вович, А.Рачинський, Ф.Туманський / - одного з останя!х явшц старо х культури, дхяч! якого лрагнули не лише до культурного в !дродження Украхни, але I до подкидного х"х оновленяя. Впадав у в1ч! I той факт, шо "Ене I да" 1.Котляревського, яка ~важасться першим твором ново* укрэшсько! л1тератури, основншя с во Ът мотивами перегукуеться з поглядами д!яч!в Розгород=С!верського гуртка, наводиться ! дан! про особист! контакти Котляревського з його д!ячами. На аналхз! окремих сцен "Енецв" робиться зисНовок, що саме в творчос-т! Котляревського бачимо. пряме вт!лення в бароккових формах тих ос-новних-мислительних постулатхв, як! зизяачаля украгнс^ку лхтературу ХУШ ст., котра ггазвивалася п!д знаком Кя1всько1 академ!!.

3 наведеких у розд!л1 факт!в видно, що Кий був коренем величез-ного культурного дерева, що в сукупност! 1 дало нам л.терату^пй прочес ХУШ ст. Не можна уявити його без Ки1'всько1 академ!'!, ала ! культу рн! о^ередки вШграли значну роль, розчосячи ц! здобутки вшир. I, можляво, головна '!хня заслуга не стЪгьки в створенк! високохудож:;!х ' творхв, яних ми фхксуемо ае так багато, як в пошлрэнн! в маси вясскох культури' та осв!ти, що счшяло п!днесенню загального культурного р!в-ня осахчега'! сусп!льноптх/. Кихвська академ!я ! И культури! осередка спряяли саме "л1тературн!й", поетячн!й грамотност! сво!х видускник!в, скьхьки'пот!м не ктатикувалася Псхпльн!сть до в!ршописання". Вони ва-творили абсолютно орнгчнальний тип нацюнально'! свйсмостх - тетич-кий. 1,якщо заслугою Ки'1вськ01 академ! х бачиться те, ио вона дала значних поет1В, якими може пиагатися наша лхтература, то колегхх куль-турних осередпав дали-свого роду "маленьких поетхв", як! писали д-я -себе ! сзого вузького середовиша. але л!тературн! вправя'.яких сщмя-ли тому, що так1 люди п!япмалися над прозою буденяост!, п>=своему осмислтаочи св!т.

Культура, центром яко'! була Кихвська академ!я, поширюючись по Укрэ1'н!, сптяла створеншо феномену загальнонац!овальнокультури, принайми!, на тэоенх Сх!дноГ Укра'1'нл, } в цьому И гумая1стпчне, ця-рШзуаче значения.

У висновках п!дводяться п!дсумки дослхдкення. Погляц на яшща давний культури п!д кутом зору ;Ся1Всько'! академ!! багато в чом? дас змогу по=новому глянути'на устчлен1 чоняття. Головням же I"! значениям в контекстI укра1'нсько'1 л1тератури I культури е те; шо в специ-ф!чних умовах розвитку УхраУни ХУП - ХУШ ст. академ!я взяла на сг-бе роль, яку мала б шюнувати держава, вона буДа духовном центром, який сприяв поширенню осв!чеяост1 та культури по ясШ УкдаГях t ста? законодавцем л!тературних форм в поез!-!, проз! ! драматург!'!.

16.

Основа! полонёння дясертацП вакзааено в таких публ1кац1ях:

1. 7 jiaöip:iHTi 1сторичних под!й. Коля Каезо=Могилянська колегхя д!с-тала статус академН. // Наука i культура. Украина. - 3jan. 23. -

. К.. 1S89. - С. 384 - 369.

2. Кисво=Моталянська академия в контекст i уг.рзшськох та слов"янсь-œï культура // "Духовна зхдродженчя слоб"яи в контекст i еврспейсь-

koï та CETTOBO'ï культура: Тез?. дспов!дей X Вееукра'5нсько1 слав1с-тично! KOiitepcKûiï. - T. II. - Чер'гйвц!, 1992. - С. 244 - 245.

3. Кяерй-Мог-ляянська акадеччя з контекст! icTopiï украхнськох куль- ' тург: лУП - ХУШ ст. // Фхлософська i социологi4Ha думке. -1992.-X

. № 9. - С. 15Î - 153. С. Нереяслазсьхий культу ряий осерелок ХУШ ст. // Переяславська земля та ïï Micae в розвитку украхнсько! Hauiï. державнос-и та культур я: Тези Зсеукраïhcbko'i науковох гонферанц1 Ï. - Переяс;. <з=Хмель-ницький, 1992. - С. 109 - "10.

5. 1зан Нскразевич: дукки юв!лейн1 i не зот^:м // Слово i час. -1992. - S - С. 27 - 32.

6. КпсэО=Мсгйллнськ.1 зкадс,\'.1я як епшентр становления укрзшсьтсох духозяоет! ХУП - ХУШ ст. // Проблема icTopiï национального ру-ху на УкрУпп до 1917 р; : Теза допозхде'! Ipyroï'BceyKpaïHCbKOÏ ■ наук.ово=теоретячноï коаЬераэдН. - Ч. III. - Мяколахв, 1992. -

С. 59 - 60.

7. СонзесяйзиЯ Гелхкон ... пря бдт!й дороз1 // Кглз. - 19ЭЗ. - Jé 6. -

С.- 144 - 152.

8. 1дея наа!онпльнйго дегялвстзорення в ухсашськхй noe3i'i ХУПГ ст.Л Друг,-" м1ч:!продн1'.1 кекгрзе укоа'1'н1ст1з: Допоз:д1 i повгаоклзния. ilinicaijгозг.азстяо. - Лъг:7>. 1S93. - С. 51 '- 52.

9. Дея-ù заузатзння до проблема т.п. "низонсго барокко" /7 Уксах'Нт-сьч-г Сарсчхо. Матерtara I конгсесу Г.'АГ. - К., 1593. - С. 135 -143.

жшг