автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.01
диссертация на тему: Концепции социальной справедливости в теоретической и практической деятельности политических партий

Полный текст автореферата диссертации по теме "Концепции социальной справедливости в теоретической и практической деятельности политических партий"

MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРЛ1НИ КМВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

рг6 ол

. На правах рукопису

Смущнлський Валерий 1ванович

КОНЦЕПЦ1! СОЩАЛЬНСЯ СПРАВЕДЛИВОСТИ В ТЕОРЕТИЧН1Й I ПРАКТИЧН1Й ДШЛЬНОСП ПОЛГГИЧНИХ ПАРТ1Й

23.00.01 - теор!я та ктор1я полггично! науки

АВТОРЕФЕРАТ

ДисертацИ на здобутгя паукового ступеня кандидата пол1тичних наук

Ктв - 1993

Дисертац1ею е рукопио.

Робота виконана на кафедр ¡1 пол 1тичних наук Ки1вського:уи1взр-оитету гм. Тараса Шовченка.

Науковий карIвник - доктор ф1лософських наук, професор ШЛЯХТУН Петро ПанасоЕич.

доктор фглорофсышх наук, професор ШИЛОВ В.М. кандидат юридичних наук, доцент КОТЮК В.О.

Провтдна оргашзащя - 1нститут нацтональних втдносин I

Захист вгдбудеться "" грудня . 1993 року на аас!данн1 споцгал1зовано1 вчено1 ради К 01.01.12 при Ки1вськоцу ун1верситет1 тм. Тараса Шевченпа за адресов: м. Кигв, вуд. Володимирська, 60, к1м. 330.

3 дисертац1ею можна ознайомитися у бхбл!отец1 Ки1вського университету гм. Тараса Шевченка за адресою: м.Кигв, вул. Воло-цлдарська, 58.

Автореферат розIелани¡1 "27"лис-топада 1993 року.

0ф1ц1йН1 опоненти:

полгтологи АН Укра1ни, м. Кигв

Вчений секретар спецталтзовано! вченог ради

- з -

Актуальность. Пронеси зламу тотагатарн'/л* :

становления правово!, демократично! дер^лви супгюзодкуэться глубокими криаовими явназни у вс!х сфф.-л суспЬч'-ного Нерозгшн«н1сть 1нс?И'1'ут1в грсмадянського Сусгпльст слабк!сть структур дерлнйно! клади 1 Мдсутшсть адекгогнсЯ нормативно-нрашео'1 байи приаводять до того, що трм;и.".'.ор-мац1я командно-адмШстративно! скстеми господаркташм у ринкову кг/увае слотворених форм. Нагромадження лярб!сгюго капиталу рЛдбуваеться за рахукок зубок!ння 1 элидн1в перевалено! б1лызост1 населения. Стр1ыко ?рсстае р!вень макового резшарування. який все 01лъше розколюе сусп!Льство. • 1 яки;о з часи "розвиненого соШаШзму" соц1альна диференц1ац!я, точн!ше !! розм!ри, ссЛляко пржовувлись правлячою ел!то:о п!д гаслами соц!апьно! гЛвност!, го тепер, будучи явною, во-на викликаз все б!льше невловолекня найширших ьерств населения. При цьому Фактором невдоволення виступае не ст!лькл сам кап!тал, склльки його нелродуктивний характер, торг!велъно-спекулятпвне походження.

1снуючий в сусп1льств! стан, передус!м в соц!ально-еко-ном1чн1й сфер1, особливо бол!сно сприймаеться на р!вн! бу-денно! св!домост1, яка на протяз! б!льше . семи десятил!ть Формувалась на засадах державного патернал!зму та егаШта-ризму. Тому ц!лком законом!рно. ко поняття соц!алько! справедливая! лережива; съогодн! езое Мдродження. г

Кр]м об'ективних передумов та сприятливого соц1аль-но-психолог!чного кл!мату не ножна скидати з рахунку ще один не менш важливий чинниге - формування багатопарт!йност1. Прагнучи завоювати прихильн1сть якомога ширшого спектру електорату. до с:оц!ально! справедливое! апелюютъ сьогодн1 найр!зноман!тн1ш1 партII та рухк.

Як Оезумовна загалыю-людська ц1нн1сть справедлив!сть акумулюе минулий досв1д людства, несе у соб1 авторитет сусШлььо! думки у форм! реапмю! або 1рреалььо! сили по ь1дношеннм до людини. санкцЮиуе чи не санкц1онуе П вчинки. д 11 соц1ачьно! групи, соц!альн! 1нститути. Будучи нормою по-вед!нки, справедлив!сть виступае одночасно !деалом сустль-ного устрою, дае можлив!сть зв1ряти соп!альн1 реал11 ъ 1леа-лом, до якого прямую сус1пльство. Са^е тому сГ|р?.велляз!сть

Фп'уруе як одно з цс-нтральних поьять в програмних документах парт!й, як! зьаходятьоя 1нколи кав1ть на д1аметрально проти-лежних полюсах пол1тачного спектру. Апелюючи до справедливости., поло т1|-лт1 партII пересл1дують мету репрезентувати 1нтереси певноЧ соц1ально5 групп, як так!, що сп1впадають 8 1нтересами всього сусп1хьства. намагаючксь тим самим отрима-ти соц!альну лег1тимац:1ю программ свое! пол1тично1 д1яль-ност!. Таким чином, зм!ст категорП справедливое^ трансфор-мур.ться в залежност1 в1д того. 1нтереси 1 ц1нност1 яко! соШачько? групп в ньог.о вкладаються. В теоретично артикуль-окаиому вигляд! в!н постае як концепц1я пеино'1 пол1тично! парт11.

Ступить розообленост! проблеми. Анаи 1з теоретичних 1нтерпретац!й категорП соц'алыю'! справедливост1 в програмних документах сучасних вах1дно-е;вропейських парт!й та 1х реал!зацП в практичШй пол!тичн1й д1яльност1 представляв 1нтерес з декЗлькох причин. По-перше, ц1 парт11 спираються на давн! демкратичн1 тралиШ» та Сагатий лол1тичний досв1д. Но-друге, в радянсвк!й сусшльствознавч1й Л1тератур1 проблема соШачыю! справедливое?! традиШйно розглядалась т1льки з класових пози'Ий. в контекст!. П реал1зацП в у.-овах соц1ал1ьму.

1н|]ормац1йний вакуум. зумовлений закрит!стю сусШльст-ва. 1?,о.)|Вонан1сть в1д розвитку св1тово1 соц1ально-ф!лосоФсь-ко! та пол1толог1чно? думки спричинили недоступьЮть.для широкого загалу перяоджерел з те! проблематики. предус1м програмних докумеит!в некомун]<:тичних пол!тичних парт1й. ■ Нгзпосеродие Бнайомотво з ними щя для лосл1лника неабияку вагу, оскЛльки прогрела всяко'] пол1тичио! партП представляв квЛшгсешпю теоретично 1 ,думь и. репрезентовано] нею пол1тич-мо! течП, 1 колкрэтШ пропознцП,. спрямоваи1 на безпосе-редне ьт1лення- теорП в практику. По-трете, комплекс склад-иих. перш за все соцШьио-нгатЛчних проолем вже сьогодн1 постае г. нзиому сус.пш>отв! як проблема соц!ально1' справедливость Прэдовг/еться процес формуваиня .профсп1лкоього руху та паШтичних парт1й. серел яких немасо претенду'ючих на роль виразнккгв )|;терсо1в гюгитничого класу та 1нших верств труд)вникгг!. Декларопана в )'хн1х программ мета пол!тнчио'1 дЫльност! - |«ал]8:-чия соц1апько1 справедливоат!.

Наявн1сть великого загону роб1тн:гюго класу i лссить значно! частини люмпеЩ&ояаиого населения з ъластивим для цих" верств соц1ал1стичним менталитетом склад?-..? доесть солiдну потенц!йну базу електорауу цих парт1й. А тому невак-ко прогнозувати, що в иайблют1й перспектив! вони В1д1гряза-тимуть вагону роль в пол!тачному !китт1 напого сусп!льства. У зв'язку з цим робота набувае актуальное?! б план1 акм1зу програчних документ1в цих парПй, шлях iß та засоб!з ре-ал1затШ декларованих ними Шлей.

По-четверте. на шляху до рсзвкненоЧ ринково! екоком 1ки 1 плюралистично! пол1тичноИ системи перед Украхшо постануть яавданкл. алгоритми розв'язання яких вжэ розро5лен1 в пол1тичк!й практиц! зах1дно-евроиейських парт!:". А тому вив-чення ix досв!ду с актуальним теоретичним завданкм.

Про актуяльн1сть проблеыи соц1ачьно1' справедливой та визначекня шлях1в 1 засоб1в 'П реал1зац11 св!дчать такой досл1дження радянських вчених-сусп!льствознавц1в, що особливо актиЫзувапись з початком пернбудови. Серед них не5х1дно в1дзначити насамперед монографГ-ш! досл!дження З.Бер-' беикЛноТ, А.Бутенко, В. Давидовича. Г.Лубко 1 В.ТитовоЧ. Г.Здравомислова, Л.Когана, В.Козловського, С.Колесникова 1 В.Усанова. В.Мальцева. А.Печенева, В.Рогов1на, Тихоново! Г.А. 1 Котюка Ь. А._ та 1н.. В роботах цих автор1в анал1зуються морально- етичний, правовий, ,соц!апыго-економ1чкий. психо-лопчлий та ф1лософський аспекти категорП соц1ально5 спра-. ведливост!, а також шляхи та засоби П реал1зацП в умовах соц1ал1Бму.

Незважаючи на досить значний обсяг теоретичних розробок з зазначеноТ проблематики, виконаних марксистськими досл!д-никами. практично в1дсутн1 роботи. як1 давали б 1деолог1чно неупереджений анал1з сучасних п!дход1в- до розв'язання пробле-ми соц1ально1 справедливост1 за рубежем. Щоправда, протягом остаин1х рок1в вийшли з друку деяк1 перекладн1 видання твор1в К. Поппера, Л.Роулса, М.Фр1дмана. Ф.А.Хайека. К.Ясперса. на ochobI якиу можна скласти загальне уявлення про сутн1сть постановки 1 шляхи вирипення проблеми соц1аяь-' Hot справедливое 1 ними авторами. Однак, спец]альнт лосл!джень. як1 розкривали б у снстематкзованому вигляд! Шл1сну картину теоретичних 1нтерпретац1й кате гор! т соиДахь-

но! справедливое!'1, механ1вм та 1нструментар1й П реал1зацП в умовах ринково! екоаом1ки немае.

Окрем! стгг"',1 та монограф!!, лрисвячен1 пол1тш.Ц су-чаоко) сои5ач-декократГ] та неоконсерватор!в, ляше опосеред-косано вксвЮТаоть ьгацезгадану проблему. Так, роботи ра-дянських сусгпльствознавтв 1.Гр1шина. Б.Шнскера, Л.Шяше-во'(, А.ЗренкЛна, К.Холодковсвкого, В. Швейцера та 1н., розк-ривачть т!льки деягл аспекта соц!ально-економ1чно1 пол1тики цих ларт1й (прянципк олодаткування. соШалвпого забезпечен-ня, та пол]тикм зайня.тост!, тенденцП роэвитку економ!чно! демократ 1 ! то;цо).

В сучаовпх умовах наОупа« актуавьност1 анал1з ко-;,!У/11сл'но1 кокчешЦ! соц1алъно! справедливость Необх!дн1сть досл!даенкя Ше! кокцепцП, елях!в та засоб!в П практично! реал:зац1! вжначасться ситуацию, ко склалась в пол1тичному спектр! Укра!ни та 1шшх республж колишнъого СРСР. де ко-мун1с'п;чи1 партп та рухи вШграють !стотну роль, а також е важливим насамперед для глибыого урогум1иля та подолання насл!дк!в тоталитаризму.

Мета 1 головн! завдапня досл!даення. Увага автора в дисертацП зосередх/еться перелус1м на методолог1чному аспект! соц!ал-демократично!, неоконсервативно'! та ко-мун!стично! концбпц1й сощапьно! справедливости а також на мехашзм! та засоб&х !х практично! реал! зац1!.

Головною метою робота в з'ясування сутност1 1 поглвнадвнпй анаШз концептуанвних п1дход!в до розв'язання проблема соЩалвно! справедливое.'!': в теоретичная та практична д1яльнос.т! иол1тичнии парт!й, ш репрезентують так1 головн1 1дейно-пол1тичн1 течЛ сучасност!. як неокоьсерва-сош ас-демократизм та комуШзм.

Дос-ягнення йети дисерташиного дослздхення зд!йснюеться через, вяр!попил таких гаповикх ьаклань:

- з'ясуванря сутност!. генезису, рогвитку та сучасних тлума-чеиь категорП "соц1альна свранодлив!сть":

- визначення г.исця 1 рол! соц1аяыю') справедливост! »; систем! основшм Шнностей сучалчо! зах!дно-евролейсь <:п1 соц!ал-демократи через розкряття !х з;Лсту, ьзаемозв'язку

- |;иы«»<г'Л!тг о.'нгжоппждагого принцип«, сучисю'П корсерпатип-

но! концептI соц!ально! справедливоот! г контекст! доктрин» зах!дно-европейськога неоконсерватизм;

- анйл!з комун1стично! концепцИ ¿ойавько! справедливое?! та И основного принципу "в!д кохного - за зд!бяостями, кожному - за праце»";

- пор!вияльний аназ!з соц1а1-демократично!, консервативно!, комун!стично! концепций соц!ально! справедливое!1 та соц!апьно-екоком!чних насл1дк!в ! пол!тично1 ефективност! !х реал1зац1! в практкчк!й д!яльност! пол1тмчних парт!й.

Дкерелознавчою базо:о доел! дконня е пращ вгтчизняних ! заруб1жиих вчених-сусШльствозкавЩв, урядов1 документи та парт!йю программ, прсмови та статтз л!дер!в пров1днкх пол!тичких парт1й: консервативних (Консервативно! нарт!'! Ве-ликобрит'анН, Сгилки за Франц!». Християнсько-демократично! сп!лки, Християнсько-сошачько! сп!лки), ссшал-демократич-них (Соц! ал-демократично! парт!! Шмеччшш, Соц1ал!стичяо! партИ Австр!!, Лейбористсько! партН ВеликобрктачП, Францу зько! соц!ал!стично! парт!!, Иведсько! соц!ал-демократич-но! роб!тничо! парт!!), комуя!стичних (Комун1стично! партП Радянського Союзу, Комун!стично! парт1! Укра!ни, Угорсько! соц!ал!стично! роб!тничо! парт!!, Португалъсько! комун!стич-но! парт!!).

Наукова новизна дксертац!йного досл1дження пол я га-: в тому. тчо в робот! на основ1 иорШняльного енал!&у соц!ая-демократично! . консервативно! та комунютично! концешДй. соШально! справедливост! з'ясовуються !х особливсст!, а та-кож соц!аньно-ексном!чн1 насл1дки ! пол!тична ефективн1сть !х практично! реал1зацП.

В пронес! досл1джеьч;я зформулъован! тага основн] положения, то м1стять певн1 елементи новизни:

- категория "соц!альна справедливЮть" в1дображае певну як!сть сусп!льних в!дносин, шо визначавться м!рою соц!алъ-ло! р!вност! 1 свободи, та суУективн! уявлен?г> про них як результат сприйкяття соц1аиьних реая!й крк-.ь призму !кте-рес!в 1 шниостей певних 'ощатзних сп!льнот;

сутнЮть консерватлвно! концепцП согласно! спрааедли-вост! визначае !! основополомний при--.щи "вс1 люди р!вн1 права, але не олнаков1 блага", влдко з я ним сг.ра-ведлив!сть тлумачиться нас&чп&ред як екоксг-.гчга с^сго.;". та

- 8 -

формально-правсва р!вн!сть;

в основ! к.омуй!с?нчно1' концепцП соц1гш>ко} справедливост! лскить розум!н."ч справедливее?! як об'ективно мозкливого на ьтнал' конкретно- 1 сторичяому етап! розвитку сусп!льства глупев* сошально; рхвност! людей; критер!ем соц1ал1стич-ко) соШальгкЯ справедливост! ввахаеться реал!зац!я принципу "глд кзхкого - за зд1бностяыи, кожному - за працею":

- соц!ая-дсгло:-:ратичяа концепц!я соц1ально1 справедливост! ешш^онувака в!д тлумачення П в межах принципу "б1льше рп'.иос.тз - йьтмле справедливост!" до розуыШза б сенс! са-модопомоги. са\гав!дпов!дальност!, р!вност! Еанс1в I стар-тович мохливостеи. тобто як р1вно! свобода кожного;

- пеад!зац1я :сонц«пц!й соц! ал ыю! справедливое?! безпосе-редньо пов'язана з економ!чно» та пол!тичжж> е^ективШстс практично? л.1ялькост! правлячих пол!тичвих п^т1й, ступеней штегрованос?! сусШльсгва, його соц1&льше) та Л0Л1 тьчною 1ТАЙ1' льн!стю;

- вт]левня в д!йсн!сть модел! сусп!львих в!дкосин, в як!й дом!ну« зрЗвнйльк'; розум!няя справедливост!, спричваяе до зниження економ!чно1 ефективнос:т1, фуккц!овального веревай-такення держави, поширення серед широк®?, верств населения сложивацьких настроив та утриманства; введения соЩально"! справедливост! лише до економ1чно! свободи ! формально-право-во'] р1вност! призводить до глибокого соц!ального розаарувая-кл суспивства, лого соШапьно'] нестаб1льност!; реал!зац!я

соц1ат1ЫЮ1 справедливости в умовах соц1&л1;;му за принципом "ь!д кожного - за зд!бнос.тлми, кожному - за працею" унемсжливлюеться в1дсутн!стю ринкових мех;^1зм1в оц1вкй прац!.

Теоретична _!____практична значим4 ":ть_дисертац1йного

досл!дження л од я газ в тому, що зроблени;" ана»1з проблеми соц1ально'1 справедливост! р теоретичн!й та практичн1й д1яль-нсстз под1тичн!1У партЗй може бути використаний в робот1 органов державной клади та управл!нських структур, пол1тичяих парт!й. гро.чздських орган] затй та рух1в, Матер1али доопдженмя можуть використовуватмсь також при розробц] читачн! ву31вськич курс.] в з соц1ально-лол1тичиих наук.

Апробация роботи. Of.Hop.iii полож-кня д^сертацШЮгс досл^дження ¿ули вмкладен1 иа и-ч'.пу(о м:",!!!Л,к1 ¡; ьауко&о-прак-

тичн!й конференцП 'Тукаглзм. Л:сдина Культура" (Дрогосич, 1992 р.), на методолог!ч:юиу сешнар! каф0Д1М ф1Лоео.;а 1 Р1в11енського державного педхк^тктуту (199й р.), ансвхтле;,. I, публ!кашях автора. Дкпертацхя обговсрэзапась ш» кафелрз пол1тичь;и наук КШвськсго ун1в-гро:ггету 1м. Таруса Шьчьзка (1993 р.).

Структура рсботи. Д:;сертац!к склад?етьея в зступу, чо-тирьох роздШв, вкскоек!в та списка ссновно: сикору.стано} л1тератури.

ССНОЗН};;'! ЗМ1СТ РОБОТН

У ьступ! роакривмться аг:ууальн1сть тми дисертацП, анал1зуеться ступ1нь науково! рсврооленост! П проблематики з радяиськ!й та сучась*1й в1тчязнян1й суспНльствознагтй л1тератур1, зизначаеться гиета. завдання робот;;, розкри-ваеться науксва новизна отрималкх результат^.

В верному розлгл! "Генезис та роз*-::ток улвлекъ яро справедлив!сть" ангЛьу.оться найб1льы су пев 1 момента ро-зумшня поняття справедливости в його Историчному рсзвмтк/,

Вперле в 1стор!1 еаропейсько! сощально! думки проблема справедливая! як предмет соц!йльно-ф!;1ссо^ського ачаллзу постала в працях дз^ньогреиъкнх Б .--лоху р.лпч.ьо!

античност! дом1нують к&гурфхлосс&съга погляди, ¡п:;® з л«!-' ми справедлива?» иисг^сп як так а. ::;о Ь'лр;.х;-:г; с/тн1ст> природи ! кеШ'емна вц не! (АнаксШавдр. !Чр?.!«1т, Че-мокр!т). Принт-,пово новкй п!дх1й до проблем:* ч^рг^едоэсс?! просл1дковуеться в погллдач Сократа, який, ^ртсагаись до людини як до головного об'екту в?знания 1 самсп1зяааня, ставить питания про Юнування единого 1 загального понягти справедливост!. В працях його наступника Платона сщмвед-ливЮть означав лослШвне проведения суворо! соЩр-зз :о; 1ерархП як головного пол!тканого принципу устро» я^р^йеи. Тому справедлив!сть характеризуй у ньогс суспиъство в щ.:о-му 1 мае яскраво выражений -тастоко-корпоратиг-ь;:.': хгрйгс^р.

Ар!стотель биводитб справедливютъ з оснс-и лядського сп1"в»иття, а ке !з еакоя!в космосу, тему лоиясул справедли-исс'П у нього мае ч!тко впряжен;/ соц!а?ьну спряясоангсть Ним такс« влерсе розроблена ^¡ермачьма структура цього понят-

тя, вид1лена ср1внююча справедлив 1сть, в основу яК'о! покла-дено принцип екв!валентност1 товарно-грошових та правових стосункЛв, 1 ро.зпод1ляюча справедлив1сть. яка регулюе головням чином сферу пол!тичних прав громадян 1 вимагае розпод1лу благ у в1дпов!дност1 до громадянських чеснот.

Закладен1 Ар1стотелем основи розум!ння справедливост1 слугували фундаментом, на якому формувались уявлення про справедливЮть. засновал! на буркуазних ц1нностях. У Гоббса справ»длив1сть - це правило розуму, що наказуе дотримуватись угод I реал!зуеться через дергиавн! та правов1 1кститути. Розроблена ним Формальна структура цього поняття в!добракае пронес становления ринкових стосунк1в: комун1кативна справедлив! сть ;,!(? у сфер1 м1нових стссунк1в, дистрибутивна пе-редбачае одчаков! права за однаков1 заслуги. Схож! погляди на справедливость у Руссо, який, сп1вв1дносячи це поняття з розумом 1 користю. еиводить його 1з закону загального Олага. Гарантом спр <.вед;;чвост1 е дерлава. яка виражае 1нтереси кожного громадякина 1 представляе 1х як загзльний 1нтерес, сутнЮть якого полягяе в охорон! приватно! власност! 1 за-безпечекн! громадянських прав 1 свобод.

йг1дно з Кантом. справедлив1сть е категор1я морал1 1 проблеми справедливое^ мохуть бути вир1шеними т1льки у сфер1 моральность Свобода, загальна р1вн1сть людей, визнан-ня самоц1нност1 особистост1 вистулають головними передумова-ми реализацП справечливост!. як усв!домлення обов'язку 1 зд1йснення його черен акти добро')' вол1. Гегель, розглядаючи справедливость як моральне пошт °я. також пог/язуе I! ре-аизац!» з свободою, яка можлиЕа при умов! )снування приватно! власност. Справедливом в'н вваха^ право володпшя, а не реальну р1вн1сть власник1в. Проте. н.л Мдм1ну в!д Канта. в1н вказуе, що справедлив!сть мохе здПювюьатись лише в праьов1й держав!. Таким чином, приватна власшсть. Нормально-правова р]ьн1сть. громадянськ1 права 1 сьободи - так! головн! риси поняття справедлквоет1, адекватного провесам становления ринкових г.тспуньлв, 1деачам громадяноького сусп1льств- та прачсжл до|«хави.

нгф*«л -льно До станс; ;'ляня бугл/уа^но-домократичиого ро-

:"'ШННИ ОП;.МВеД.:П:!:С.'С'Г ■ .''.УО!!! ЛЬН'!? . •!.;/К-НГ»'Т! р'.'ИЬ'/ВЯ'иТЬСЯ

заперечення приватно! власност! як головчо! причини егоплуа-тацП та гн!ту. Ней налрям соц1ально-псл1Т):чно1 лумки ■ ь започаткований представниками утоп1чного соц1аткчму теоретичного дхерела марксизму. Основоположники марксизму- лен1н1зму поклали початок 1сторико-матер!аа1стичнсму зум!нню справедливост1. Для дссягнення соидачьно! спрэдел in-вост1 вони висунули цШсну програму, яка включая л1кр.1да.иг приватно! власност1, експлуатац!! лодини лгаивс». а и /;е-далыпому поделання соц1альних в!дм!ннсстей м1х мютсм ! с.-лом. розумовою ! ф1зкчно» працею, досягнекня соц5яльио! с;;-нор!дност1.

Таким чином. Справедливость е (К-.мктап h.uv.:i>-но-людсько,ю miwlCTio. Будучи категория морал!. 'она шг. н cool у снятому вигляд! вс! аспекти: соШальнкй, екс.чо.угпг,:,':, пол!тичний. правовий. оскЛльки в стосункач mI.y. ccoc;iCTicvs.> . с.усп1льством проявляемся вся сукупшотъ сустл: чн.х в1дносин. Тому в широкому сенс! справедливicib с cciua-J>-но-ф1лософоьким поняттям. Разом г thn{, як мораШ'П-етучяа категор1я, справедлив!сть вягтупае п моральны св1до>.:о-:т; основою cyc.nl льного 1деалу. конкретизуеться ь левнхх мод«чух соц! аиьно-економ1чних. пол1тико-п;)азових та >/орап:..<:;у в1дносин. Ц1 модел1. поклккачг зняти оуперечяюль v.ir. чою 1 бажаною соцЬтльною д1ййсн1стю, фсрм^-пятьс.^ призму iHTepeclB та ц1нностей тих чи 1ншах соцхаяьнпу гр:ч. репрезентоьдних пол!тичними парт!ями. НаГЛЫ-а '-„"еккл свое воображения вони знаходять в трт!'/них nr-.vpavav v виглид1 теоретично артикульованих концешЦй соШаяьно! справедливое?! . В1дпов1дно, формально-лог 1чич структура клт«-ropi! справедливое?! иапоьнюеться змЮтом. в якпи ммада-ються jilHitocTl певних соШагьних труп та партгй, 'до предстаьляють Юнуючий в СУСП1ЛЬС?В) пдл1?ячнлй спектп. з;и[ел.ност1 глд того, до л1вого чи правого коила точного спектру тя>лють парт]!, концепт! со;иально! спранедяйБост! н1лгЛзняютьея за сио!м ц]нн1сним зм'.отом, местами 1;: р.-а/Лнацн. м 1 ixi'i радикагьносг] та критери'ми Яиуодячи in ааанач,-ипго, н.'-.ьдачням наступи»* рог.д1л1в ! с

aii'-uik- игггяпс'Тач)й кат«-: гор!! *Vouiальил ajpai.wiWiiB'.CTb" v 'Г'-м.гч-трмии- ,ir.KVM"HTit>: r.tuvjii, чч; ьи.ес-рагаюти ' гсловш

iioAiTU'-i!- V-4II I'"-'.".-. :ti : ¡i|>r;. '.' ■ «•. 4i..n/a сопельно!

справедливоот! визначае представлений тн-чо чи !ншою ларт!ею 1деал сусШлького устрою, шляхи його досягнення та критерП заетосування тих чи 1нтих засоб!в), а також реал!зац!1 принято! концепцП соц1алыго1 справедливое^ ъ практичн1й псиптичнг д1яльност1 цих парт1й.

В другому розд!л1 "Соц1апьна справедливЮть в систем! Шнностей сучасно! зах1дно-европейсько! соц!аи-демократ11 (теор1я та практика)" з'ясовуються сутнють, м!сце ! роль соц1ально! справедливое?1 в систем! основних вартостей через розкриття 1х зм!сту, взаемозв'язку 1 взаемозалежност!, анал1зуються механ1зм та засоби 'П реал!гацП.

Традиц!йн1 уяьлення сотач-демократГ1 про соШальну справедлив!сть, ¡до дом!нува.та до к!нця 70-х - початку 80-х *;р.. Виходять з кейнс!ансько! перерозпод1льчо-Знституц1йно1 модел!. Реал1зац!я социально! справедливост1 пов-'язувалась, головним чином, з перерозпод!лом прибутк!в, загалыюю доступн!стю благ ! високим р1внем соц!ально1 захищеностх за схемою "б!льше р!вност! - бШые справедливост!". В1дпов!дно тлумачилась 1 свобода, яка визнавалась дхйсно» при умов! за-безпечення не т1льки полиичних, але й матер1альних умов Г! реал!зацП. Сол1дарн!сть як еднгсть, консол!дац!я прихиль-ник1в "демократичного соц1ал!зму", ш досягаеться на основ! ад1йснення 1де! справедливость виступае своер!дним засобом вт1лення в життя справедливост! 1 свободи.

Криза 70-х рок!в в краТнах Яах!дно1 р.'вропи виявила не-можлив!сть подальшого розвитку шдустрхалыюго сусп1льства, ор1ентованого на к1льк!сн1 показники. Необх1дн1сть структурно! перебудови, яумовлена вступом кра!н Заходу б ноьу фазу науковс -техн1чного прогресу-- фазу комп'ютерно! революцП. деф1шг.г 1ивестиц1й, спричинений в!дтоком кап!тал!в через висок! ставки оподаткування, функц1ональне перевантаження держави, бюрократизация соц!ально! сфери та державного сектору в г'КояомШ1 тощо, п!д!рвали в1ру в кейнс.!анську модель "доржави запшного дооробуту". Поиски 1деолог1в соц1ал-де-мок-ратичного руху нових . п!дход1в до розв'язання- проблема ооЩалыю] справедливост! та економ!чно! ефективноот1, слро-1х п.'^-днання черев'мехшизми "солШрно! заробхтно! плати", 1'»эд1вя!(11>, пр<ж?1в "Функц! опального" 1 "Фондового соиДамзму" не дапи бачсанух игтапдк!в. К результат! ь 70-х •

80-х роках соц1аз!стн задали пол!тично'! поргизки и Шлому ряд! кра!н Зах1дно1 с'вропп.

]нтеграц1йн1 процеск в кра]нах зах1дно-еврспейського сШвтоватиства, прискорення темп!в НТГТ та загсстрення еко-лог!чних проблем Шдштовхнули зах!дно-европейську соШал-де-мократ!ю до л!0ерал1зацП социально-економ!чноЧ пол 1 тики. Не менш важливу роль тут в1д!грали 1 м1ркування политичного характеру - прагнення паволод!тя центром политичного спектру електорату. Це в света чергу наклало в!дбиток на П сучасьу теор1ю та практику. Свою сощально-економ1чну пол!тику воиа будуе тепер за принципом "менше деряави".

Не вИдмовляючись ь1д 1де1 соШальнС справедливости, яка реал1зуеться нередус!м з соцИальнИй захищено'-ти член!в сусп]львтва. сучасн1 зач1дн1 соцзалИсти акцентушть увагу на необхИдностИ ,!1двищенкя ефективност1 соШальних програм, щс повинно компенсувати'скорочення соШапьних асигнувань. Тому соц!альн1й пол1тиц! пропонуеться надати ч!тк1шсго ц!льовогс спрямування, упереджувапьного характеру, проф1лактичност1. Великого значения надаеться правовому аахисту як слабких ■соШальних верств, так 1 працюючих. Таким чином, сьоголн! соШальна справедлив 1сть меншою м1ро;о пов'язуеться зах1дноевропейською соц]ал-демократ1е.ю з перерозподкчом. В1дх1д Ыд гюрадигми перерозпод1лу, ор1ентац!я на л1берап!зм я соц1ально-економИчн!й сфер1 в1добракяе сучасне бачення захидними соц! ал Ютами социально! справедливое?! як рИжо'} свободи кожного.

Третий розд!л "Социальна справедлив1сть в контекстИ доктрини неоконсерватизму" починаеться з анал!зу методолог! чних засад консервативного розум1ння справедливости, розроблених К.Верком, де Местром, А.де Токв1лем. В основ1 1х погляд1в на проблему справедливое^ лежать так1 принципи та Ц1ННОСТ1, як постуиовИстъ Историчного пронесу, який, як ! соцИальы Институт». мае метафИвичний характер, орган) чшеть еусгПльства," "право давностГ\ приоритет колективного над !идив!дунльмим. оОов'язкИв над правами. ВИдповИдно 1 спра-ведлиысть тлумачитзея ик така. тс> мае трансцедентну приро-,17. к тому 1'.п.-тупа*-' пе|1елу<:1М нк прг»"'Л^ма релИгИйна ! мо-Гм.яым Píвнicтh мо»-пива тиьки перед Ногом V нэдоанш власностз Приватна зласиЮть резглядаетьем як осной** свело-

л! цм?."1ккя особистост! 1 сусп!льства. 8в1дси випливае

;ги принцип консервативного розум1ння справедливост1. •:?~о:.г«ьо1«иг,!й Е.Верком: "вс1 мають р1вн1 права, але не од-илгов! оляга". Аналог)чний п1дх1д до розв'яэання проблеми ' liiVütei.nuyooTi проеликовуеться в працях А.Ф.Хайека 1 М.й>р!7!маяа, монетаристська теор1я якого лежить в ochobí неоконсерватизму.

Неоконсерватизм, збер!гаючи в значн1п Mípl !нститущйлу спадкоеын!сть трациц!.онал1стського консерватизму,

в1др1зш:с.ться в!д останнього такими рисами як попул!зм, демократиям, меритократизм. Дентральне м1сце в його 1деолог1! пос!дають принципи.ринку va 1ндив1дуал1зму. Тому консервато-рк ввагають соц1альну справедливость найб1льшою еагрозою для сяоОоди. Проте це не завалило неоконсерваторам, 1нтерпретую-чи & притаманним для них прагматизмом поняття соц!ально! справедливость включити його у сво! програми.

Оучасна консервативна концепц1я соц1ально! справедливост: ьформувалась як альтернативна по в1днсшенню до соц1ал-демократично!' 1 в1др!зняеться в1д не! ч1тко виракеною антиегал1тарною спрямованютю. На первому план1 в програмних документах неоконсерватор^ ф1гуруе поняття свободи. пере-дуелм еконожчно!, а не проблема перерозпод1лу. В1дпов1дно, акценти в сои1ально-економ1чн1й пол)тиц1 зм1щуються s держа-ви на 1кдив1да, на стимулювання його особистих досягнень, приватно! 1н1ц1ативи.

В розд1л! увага автора зосереджуеться на анал1з.1 кон-цепц!! с.оц1ально! справедливост!, ¡до грунтуеться на 1де! еоц!ального христианства, 1 концепц!!, в як1й дом1нують uíhhoctí л1берал!зму. " ТакиР п!дх1д лае змогу скласти досить поьне уявлення про погляди на lijo проблему всьогс пол1тичного плектру електорату, позаяк рел1г1я 1 л!берал1зм е сШльними елементами вс1х форм неоконсерватизму, з т1е» ливе р!зницею. .по ь одних дом!ну»ть рел1г1йн1» а в 1ншкх - л1беразьн!

Ь основ! ХрКСТИЯНСЬ!СО"СОЦ1аЛЬНОГО розум!ння 'справедли-hocti лежить принцип субсиларност!, зПдно з яким соц1альн1 прое^еми ¡.¡дрлгують^я '.ндив! дуально або на р1вк! с1м"!. Держава ai дном v.-л липе ya plBHlcvb шанс i с 1 стартових лозиц1й.

ТI соц1альн! зобов'язання полягають у тому, цоб дспоуогт;' кожному члену сусп1льства . у розвитку власних сил 3 ядЮностей. надати п1дтркмку найб!лыз врйзливкм зерствам населения, стосовно яких повинен застосовуватксь принцип "вир1внюючо] справедливостГ'. Сол1дарн1сть доповгое принц:;;! субсидарност!: с.усп1льство заступа<зтвся за ЗндивЗд:.. тод1, коли в1н сам не в амоз1 зберегти свое Зснування >:ч г!дному для людини р1вн1. Цей м1н1:#м розглядаеться як зк:-обх!дна перед"мова реал!вацП громадянських прав 1 свобод.

Аналог 1чн1 шдходи до розв'язання Ще'1 пробей прослЗдковупться 3 в концепцП соц1ачьно7 справедливо.::?!, в як1й дом1нують ц!нност1 л1берал!зму. Т: в1дм1кнзс?ь в!д хркстиянсько-соц1алыю1 полягае Л1жэ в тому, гр <„стання пе-редбачг.з дещо бЗльше держав не втручакня в соц1ально-е:<о-ном!чну сферу. Разсм я тим, неоконсервативна копцеицЗя соцшьно! справе'дливост1 пер'-дбачаг так1 елементн кейнсЗанства, як бюджетле фЗнансування системк охорони здоров' я. осп1ти 1 т.п.. що пояснювткся потребе» соц1а';[)Н»1л амортизатор!в. необХ1Дн1етю закршлення за сс-бок» широкого спектру електорту 1 збереження достатнього р1вня созиаи.но; стаб1лыюст1 та соцЗаныкУ! 1нтегрораност1 суспЗльства. На сучасному етап! розвитку кра!н й'1Х1ДНо! Р.врэли Ьз концепция мае достатнЗй р1вень полЗтично'! ефективностЗ.

Четвертин розд!л "Проблема реалЗзацП основного принципу соцЗаШстично! сощапьно'!' справедливост 1 "в1д кожного -за зд1бностями, кожному - за працею" присвячений аналЗзу ко-мунЗстично! концепт'1 .соцЗашю! справедливости Принципов^ в1дм1 ннс.ть здЗе'з концепцП соц1аиьно'1 справедливост1 полягае. у запереченн! приватно! власност1 у будь-яких Формах, як го-ловно* причини соц1апьно'! диференц1ацП, експлуатацП та гн!ту.

В умовах перпю! фаз и комуШзму, при соц1ал1зм1, сотальна справедлив1сть ад1йсню«ться через основний принцип соцЗалЗстичного роз под Злу "в1д кожного - за гдЗбностямн, кожному - за працею". Проте його реап1зац1я виявллось помок-лииот, ос.к1льки з лЗкв!дац!с.ю приватно1! власност1 зшщумться ! мехлнЗзми економ1чно'! саморегуляцП сусШльства, насампе-ред закон вартост1, який е об'вютнмтм критерЗем' оцнжм всякого товару, в тому числ! й рсбочо! сиди. Ейянти на се<У

ф-ункцп ринку, держава неспроможна вир!шити проблему справедливого розподИлу, оскИльки оплата прац1 визначаетъся по-заекоком!чними метдами, як! не в1добракають реасьних трудовик затрат. Як наслИдо^ - зр1внял!вка в оплат1 прац1, вИдсутнИсть дИевкх економ!чних стимул 1 в до складно!, висо-кояродуктивно! д1яльностН. то .: негативно вИдбиваеться на економИчнИй ефективност! виробництва. Тому м1сце економпних стимул1в пос!дають р!зн! форми позаеконом1чного примусу з боку держави.

Засновала на державн1й власност1 на засоби виробництва соц1ал1стична економИка спричиняе до етатизацП вс!х сфер сусшлъного життя, пород.*:уе ц1лий комплекс проблем, Найго-ловн!гаа з них - низька ефективн!сть економ1ки. В резльтат! -„чрон1чний деф]цит товар1в та послуг, ио також усклэднюе оплату "за працею", оск1льки в умовах дефициту ЬрошИ мають бИлылу вагу у тих соц1альних верств, як! стоять блисте до системи розпод1лу. Кр1м того, державна власн!сть е сприятли-вим грунтом для зловживань а ооку бюрократ!1. яка, фактично розпоряджаючись нею, створюе для себе систему лривИде^в, що суперечить не т!льки засадам соцИалИстично!, але й буржуазно! (формально!) р!вност1 1 справедливост!. Насл1дком етатизацП сусп!льства е також формування специфичного типу св!до-мост!. . якому притаманн! так1 риси, як егал1таризм, патернализм. споживацтво, утриманство, 1нертн1сть. Отже, вако-ном1рнйм насл1дком реал!зацИ основного . соц1ал1.стичного принципу "в1д кожного - за вд1бностями. кожному - за працею" е тотал1таризм.

У висновках дисертац1йного досл!дження викладен! за-гальн1 положения. зробленИ^. на основ1 пор1вняльного анал!зу вищезаэначених концепц1й. та практичн! рекомендации з вико-ристання його результат^.

Основн! положения дисертацП знайшли свое в1дображення в таких публ1кац!ях:

1. Духовная культура общества и личности: проблемы становлении и развития. - 1989.. - Депон. в ИНИОН 10. 08.1990. N 14002/991. - 5.5 друк. арк. /у сп1вавт./

2. Методична розробка'для студентського дискус! йного клубу "ДИатог". РИвнеський державний пед1нститут. - 1989. -1

арк. /у снИвакт./

•3. Проблема соц1ально! спрлведливост1 в програмних документ ; тах сучасно! зах1дко-европейсько'1 соц1 ал-демократ П. - Дэ-пон. в Укр.НД1НТ1 в1д 25.06.1993 за N 1212 - Ук.93. 4. Проблема справе длив,ост 1 в контест! духовного в1дродження сусп1льства та особостост1 //Гуман1зм. Людина. Культура. Те-зи допов1дей людинознавчих ф1лософських читань. - Дрогобич. - 1992. - 0.1 друк.арк.

Зам. №712. тир. 100. ВП11 * КиЬськиП ун1вергнтот* КНв. Б. Шевченко, И.