автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Концепция истории А. Тойнби и мировая историография
Полный текст автореферата диссертации по теме "Концепция истории А. Тойнби и мировая историография"
к"
НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1ЯЙ 1НСТИТУТ ICTOPIÏ УКРАТНИ
На правах рукопису
МАРЦИНЮК Irop Михайлович
КОНЦЕПЦ1Я ICTOPIÏ А.ТОЙНБ1 I ВСЕСВ1ТНЯ 1СТОРЮГРАФ1Я
07.00.Ой - юторюграф1я, джерелознавство та * спещадьш icTopir-rai дисциплши
АВТОРЕФЕРАТ
дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата ¡сторичпих наук
Ктв-1997
Лрсврташею е руксаис
Робота виконана в Черкаському i нжекерно-технологiчноцу iнетитуTÍ
Науковий KepiBifflK - доктор 1сторичних наук ,професор БУШИ :&кола Тванович
0ф|цхйн1 опояенти:
1. Доктор 1сторйчних наук, професор САРБЕЙ Diталiй Григорович
2. Докгор ]гсторгчних наук,в.о. професора ТАРАН Лхдхя Валентинхв! Провгдна у с так она - Хехбський Нащоналъний университет гменг Т.Шевченка.
Заме* Eiдбудеться " " _1997р. о у^^то:
на зас!данн1 спешалгзованоУ зчено'г рада Д 50.17.01 в 1нотитуг1 ícTopií yicpaiiia HAH УкраУни /адреса: 252 001, Khi'b-вул.М. Груше всьного, 4/.
3 дасертац1ею можна ознайомитися в <Ибл1;отец1 1нституту icTopií Украгна HAH УкраУни /адреса: 252 Cd, Khíb-I, дул.Грушевського,
Автореферат розгеланий " " ^¿f'fytf'S ГЭЭГр.
Вчений секретар cnenfал!зоваио1 вчексп ради доктор. 1сторичн5к наук * / HUI H.A.
I. Загальна характеристика дисертаитт. ■
Наукове значения i актуальнхсть теми. Хнтерес до мегодо-лоргчно1 та 1Сторхограф1чно1 проблематики - одна з годовних рис сучасного етапу розвитку cbitoboi та укра1нсько1 исторично! науки. Грунтовн1 дослхдження в цгй галузг не можутъ ядгй-снюватися без постхйних творчих контактхв та досягненнями cßi-toboi 1Сторико-теоретично1 думки. Це дослвдкення присвячене анал1зов1 концепц11 всесв1тньо1 iCTopii одного з найвидатм-ших представникхв хсторично1 науки XX столхття, теоретика мхж-народних ввдносин, ¿¡длософа, британського лхберального мисли-теля-гумакхста Арнольда Джозефа Тойнбх /1889-1975/, ризначенню тт М1сця i рол1 у свхтовхй та В1тчизнян1й icTopiorpa$i'f.Новизна дисертацы зумовлен& як самою постановкою теми, так i комплекс-ним пвдходом здобувача до вирлпення поставлених проблем. Тема дисертацхзс стосуеться $1лософ11 icTopii та icTopiorpa^ii. йло-со|яя icTopii знаходиться на стику багатьох гуманхтарних наук: icTopii, ф1лосо$Х1, С0Ц10Л0Г11, культуролог-!!, рел1Г1еэнавства, пол1толог1х, антрополог11, психолог!! та багатьох 1нших. Бона певною Miporo узагальнюе досягнення цих наук i тому мае важливе значения. Нин1 дуже плзднх дослхдчсення саме на мена традищй-них дисципл1н,0сн!льки вони дозволяють вивчати явища суспз:льного життя в щлому.тдо одне Т1льки й дас "ix 1стинну картину. Одними з перших за це виступили siflowi французьК1 1еторики XX столхття, творщ знаменито! ¿сторичнох школи "Аннал1в" А.Берр Д.Февр, ш.Блок i Ф.Еродель. Вони виступали за синтез гуманхтарних наук, який повинна здхйснити icTopifl. Зокрема, Ф.Бродель у 1958 рощ писав у сво1Й статт1 в журнал! "Аннали": "Bei науки про люди-ну, включаючи iCTopito, взаемозв"язан!. Вони говорять, або при-
найми! можуть говорити, одн1ею мовою..."^ За це ж виступав I А.Дж.Тойнб1.Тема дисертац11 дуке актуальна на новому етап1 роэвитку укра1нсько1 хсторхограф'ы в умовах незалежног дер-жави, тому що в н1й дос1 майже не розроблена. Зараз надзви-чайно важливо, проанал1зувавши творчгсть такого авторитетного представника захзднот хсторгографН та ф1лософ11 1Сторхх, як А.Тойнб1, знайти в Н1й щнне, равдональне зерно для сьогодення. Тим бгльше, що.його працг густо пересипанх науково-теоретични-■ми передбаченнями историчного роэвитку.
Без грунтоБно1 розробки даног теми неможливе зба-гачення украмськох 1Сторхограф11 досягненнями св1тово1 1сто-рхософсько1 думки. Де, звичайно, не означав, що А.Тойнб1 був безпомилковим пророком, ¿стиною в останий 1нстанц11. Багато з його поглядхв застар1ли, е й фактичнх помилки. В1н I сам не претендував на роль "непогрхшимого". Проте головне в тому, що сам Його цивхлхзацхйний гидаад виявився шадним I спрямував у правильне русло пошуки хсторикхв, сусгпльство-знавщв I культурологхв.
Актуальн1сть теми дисертацгх' визначаеться також загаль-ними тенденциями в хсторичнхй науцз:, як! сформувалися пхд впливом багатьох чинникхв. У них знайшли вздображення склад-нх сусп1льнх процеси перетворення державно~полз:тичного та соцхально-економхчного устрою, як1 притаманн1 Укра1Н1 на-прик1нщ XX стол1ття. У свою чергу, загальне спрямування сусп1льно'1 св1домост1 до гуманхтарних наук I, зокрема, до хстор11,стало надхйною опорою духовного, нащонального та державного вхдродження украхнського народу. Запити, як1 т
Бродель Ф. История и общественные науки.Историческая длительность// Философия и методология истории. Сборник статей. - М., 1977. - С. 128.
поставило сусгильство перед 1сторичною наукою,- на основг за-лучення нового хстор!ософського матергалу зд:гйснити критичне оемислення та об"ективне висвхтлення перебхгу хсторичного про-цесу - охопили I коло питань, шо становлять предмет вивчеяяя фглософ11 1стор11 га 1стор1ограф11. Стиххйн1сть, поверховхсть у подходах до цих проблем спонукають хсторикхв з наукових позиц1й висв1тлити означене коло питань.
Предметом дослэдження е еволющя концепцы всесв1тньо1 1Стор1! А.Тойнб1 у взаемозв"язках 13 свхтовою та вхтчизня-ною хстор1ограф1ею.
Об"вкт дсслхд^еккя - прац! А.Тойнб1, його попероднккгв, сучасник1В I наступникхв, а також 1стор1ографхя про нього.
Хронолог1чн1 межх роботи охоплюють час вхд 1У стол1ття до н.е. /Геродот I б1бл1Йнх книги/ до наших див, але в основному - останн1 дв1 третини XX столхття.
Ступ1нь досл1дженост! теми. До творчост! А.Тойнб1 у свх-тов1й 1стор1ографхгвиявлявся величезний науковий хнтерес. Од-нак у велшай за обсягом критичнз:й л1тературх розглядають-ся в основному пол1тичн1, соц1олог1чн1, ф1лософськ1 та ре-лхг1йнх погляди британського ¿сторхософа. Концепция А.Тойн-бх в контекст! св1товот хсторхографх! ще не вивчека. Узагаль-нюгач1 Д0сл1Д?.ення з цхез: проблематики у загальноукрахнському ■масштаб1 поки що вхдсутнх. Визнаючи ступхнь доспгдженост1 теми загалом недостатнхм, необхадно зазначити, що дана дисер-тащя е оцн1е» з перших в Укра1Н1 спроб висвхтлення проблеми.
Концепцхя всесв1тньо! 1Сторхх А.Тойнб1 викликала зливу в1дгук1в х критики ще в ход1 написания та публ1кац11 голов-но1 його прагц - 12-томного "Досл1дження 1стор11"/1934-1961/. В останньому, 12-му тоых британський хсторик вказав понад
100 Б1дгук1в на свою теор1ю, якх з"явилися друком у 30-50-х роках. Причому поява концепц11 А.Тойнб! вхдразу ж викликала бурхливу полемгку не тхльки серед професхйних 1Сторик1В, але й широкого кола захвдних суспхльствознавцхв та громадськостх. Ця велика увага пояснюеться значною мгрою тим, що глобальна хсторична в1зхя А.Тойнбх, його фхлософське обгрунтування 1С-торх1 людства були незвичайн1 для 1Сторично1 науки тих рок1в. Тодх панував неокантханський метод, який передбачав дрхб"яз~ кову фактографхю I др1бнотем"я дослхджень. Спроби ж подолати вузьйсть цього методу, як1 зокрема робилися французькою 1С-торичною школою "Аннал1в",перебували у зародковому станх.Пред-ставники ще1 школи, незважаючи на зовншню щпДбн1сть по-ставлених завдань /подолання неокантханства, неопозитивхз-му, вхдмова б ад фактограф!х, хнтерес до вивчення цив1Л1за-Ц1Й, глобально"1 1стор11/^", все ж пхдкреслювали свое не-прийняття концепц11 та методу А.Тойнб1. "В основу перходи-зацх1 хстор11 вони локлали "цив1Л1зацх*1", пвд якими розу-М1ЛИ сукупнхсть ЯВИЩ I ВЗДНОСИН в IX хсгоричному розвитку
1 вважали, що це поняття вадображае специф1ку котаого конкретного сусггхльства в усхй рхзноманхтност! його економхч-
• р
НОГО, СОЦ1Ш1ЬНОГО, полхтичного х духовного життя . Видат-ний французький хсторик, один ¿з засновникхв школи "Анна-лхв" Л.Февр, вхдгукнувся на появу першого тритомника "До-сладження 1Стор11" своею статтею "Вхд Шпенглера до Тойнбх:", написаною 1936 року . Л.Февр тут пор1внюе А.Тойнб1 з
^■Див. Блок М. Апология истории или ремесло историка. -М., 1973. - С.85,101.
2
Таран Л.В. Французька хсторхографхя /70-тх роки Х1Х-80-Т1 роки XX ст./: Навч. посхбник. - К.,1991. - С.51. 3Февр Л. Бои за историю.- М.,1991. - С.72-96.
Дж.Фрезером, а "Дослхдмення icropii" - з працею останнього "Золота гхлка". Вхн називае А.Тойнбх хеториком-есехстом, на ввдмхну вхд ±сторик1В-спец1алхст1В. Незважаючи на под1бн1, эдавалося б, об"екти досладження - цив1Л1зац11 i деяку близькхсть методологхчних пхдходхв /прагнення звхльнитися В1д вузькостх фактографичного подходу до вивчення icTopií/, Л.Февр дае досить рхзку охцнку концепщх всесв1тньо1 icropii А.Тойнб1. Bíh вважае, що цив1лхзацх1 являють собою pi3-нор1Днг одиницх, кожна з яких мае свою окрему 1Сторичну долю i виступае лроти створення концепций, hkí унхфгкуютъ розвиток цив1лхзацхй, подхбно до концетцх А.Тойнбх.
Полемхчний характер критики концепцИ А.Тойнбх особливо ввдчутний у 30-50-TÍ рокк. Майке в ycix статтях чи мо~ нографхях говориться про монументальнхеть досладження ан-глхйського 1сторика, тироке, всесвхтне бачення ним i сто-pii, багатограннхеть порушених проблем. Усх, навхть най-cyBopimi критики, визнавали, що оригтальна тойнбхачеька концепцхя BcecBiTHboí icTopií дае великий творчий по-штовх сучасним 1сторикам. На кхнець др.уго1 cbítoboí вхй-ни i повоенний час припадав nik штересу до творчоси А.Тойнб1 на Заходх. Про його концепцхю пишуть íctophkh, фхлософи, сощологи, теологи та íhibí ryMaHiTapii. Зо-крема, американець Р.Нгбур, один хз найбгльших георети-kíb редхггйного модернхзму характеризуй хсторико-теоре-тичний синтез свого товарища як комбхнацхю класичного /античного/, християнського та сучасного погляд1в. Ви-дхлення автором "Дослхдження icTopií" окремо'1 цив1Л1-зацН як первиннох одинжц вторичного процесу, на думку P.Hi6ypa, походить вхд класично1 моделх. Уявлен-ня про 1Сторичн.у дояю, яка включав в себе елемент сео-
бодк, про гордовитхсть як причину краху цив1Л1защй - це хри-стиянський додаток до класично! концепцх1 гсторично! повто-рюваност1. Нарештг, робить висновок Р.Нхбур, тойнб1анська хнтерпретац1я icTopii включае в себе сучасну хдею прогресу у вигляд1 уявлення, що П1днесення i падхння цивхлхзадгй е обертами колхс, як1 тягнуть кол1сницю icTopii вперед"''.
Одним 13 перших дав свою ощнку концепцхх А.Тойнб1 ро-с1Йсько-американськиИ соцз:олог П.Сорокхн. Головну хибу тео-pii А,Тойнб1 вхн вбачае, з одного боку, в б1олог1зм1 остан-ньох, а з 1шюго, - в i'i замкнутост!. Щнне ж, яке треба зберегти i розвинути, на думку П.Сорокхна,- це хдея icto-ричного коловороту. Bih приходить до висновку, що тойнб1-анську Teopiro творчих факторхв треба доповнити такими факторами, як роль "надчуттевих i надрацхональних генххв", культурно1 свободи, щасливого збхгу обставин тощо. П.Со-poKiH разом i3 А.Тойнб1 взяли участь у першхй мхжнарод-Н1Й конференцхх" товариства порхвняльного вивчення цив1-лхзац±й, яка вхдбулася у 1961 р. в Зальцбурзх. Виступа-ючи на конференц11 i говорячи про явище цикл1чност1 як основу культурно-1сторичного процесу, П.Сорокхн визна-вав: "Данилевський називав це культурно-хсторичними типами, Шпенглер позначав це як високх культури, Тойнбх ставився до них як до цив1Л1зац1й, або единих i зрозу-м1лих одиниць хсторичного досладження, Кребер - як до великих культур, Нортроп - як до культурних систем, або св1тових культур. Я ж називаю це сощальними i куль* Niebuhr й. Faith and History. A Conparisoa of Christian and Modern Views of History. - 1., 19^9. - P. 125.
турними суперсистемами"^. Незважаючи на так1 розходження,ус1 qi вченх досягли згоди в ряд1 положень: кожна з цивхлхэацхй або ТИП1В культур вхдшнна ввд iramx i грунтуеться на певно-му постулат!, який реалхзуеться в головних проявах системи. Кожна така система являе собою щось в;гдм1нне вхд просто? су-ми частин ц1лого, в якому частини зв"язанх з ц1лим i мхж собою; воно розвиваеться за свохми власними законами, що не виключае впливу'зовнганхх сил, хоча хз зовнхшнього свхту ци-
вхл1зацхя сприймае тхльки те, що 1Й спорхднене, вз:дкидаючи р
решту. Перша вхдома нам спроба систематичноi реконструк-Ц11 свх тог ляду А.Тойнб1 та одне з перших монограМчних до-слхджень про нього належать ввдомому 1спанському вченому Х.0ртез1-1-Гассету. Вхн вважае хстотним мшусом кснцепцы локальних цив1Л1зац1й розгляд ix ззовнх, а не ззсередини, що не дозволяв А.Тойнб1 проникнута у внутрганю ix суть. Сам ¿спанський ф1лософ прагне продемонструвати можливхсть розгляду цив1л1зацхй зсередини, через мову, за допомогою 1сторико-семантичного анал13.у. Х.Ортега-х-Гассет детально розглядае питания походження цивз:л1зац1й у концепцх1 А.Той-h6i . Голландський хсторик Н.Барнес вказав на хдеалхзм кон-цепцхх А.Тойнбх: "Його система найвищою карою 1:деал1стична. Я далекий В1Д в±ри в 1Сторичний матерхалхзм, аяе все ж ме~
1 Otoe Problems of the Civilizations. Report of the First Synopsis Conference of the Society for the Coaparative Study of the Civilizations. - Salzburg, 8-15 October, 1961. - b., 1S64-. - 3?. 52 Ibid. - P. 55 - 56.
' Qrtega-y-Gaaset J. An Interpretation of Universal History. - H.Y., 1973. - P. 221.
hi здаеться, що матергальн! змхни не мокуть бути просто хгно-рованх"^. Глибоко проникнув у суть концепцхх А.Тойнбх англг-ець П.Берк: "Трагедхя uiei спроби пор1вняльно1 icTopii в глобальному масштаб!, по-моему, в наступному. У А.Тойнб1 не було адекватного концептуального апарату. Використан! ним терщни типу "виклик i вхдповвдь", "ввдх1Д i повернення", "ун1вер-
сальна держава" виявились недоеконалими знаряддями для пра-р
цх" . Суть пхдходу А.Тойнбх до icTopii правильно визначив американець, професор К.Вайнтраут: "Тойнб1 - ф1лософ та ic~ торик, погляди якого знаменують спробу примирения концеп-ЦХ1 локальних цивхлхзацгй з 1деею едностх людсько1 icTopii. Свадчення тому - ц1лхсна еволкщя його поглядхв, що тяжхе до своерхдного екуменхчного, единого охоплення подхй все-cBiTHboi icTopii... Тойнб1 - зах1дна людина, англхець, не зачарований Заходом... 1стинно захздна людина бхльше-не апологет Заходу i вона повинна дивитися на Захад is ширшо5 точки зору. Це саме те, що робить А.Тойнбх, i робить краще, нхж
3
буДЬ-XTO сьогодщ .
Отже, можна видхлити три етапи у криттд концепцИ А.Тойнбх у захимй icTopiorpa4iii.
I. У 30-50-тх роки переважала критика А.Тойнбх з неопо-зитивхстських та неокачтханськкх позшхй. Незважагочи на те, що британський 1Сторик побудував свою схему, використовуючи величезний фактичний матер1ал, майже вех критики вважали, що закони, виведенх ним, anpiopwi, що вхн довхльно трактуе
л
ТоуаЪее and Hiatory:Critical Essays and Beviewa. - Boston, 1956. - P. 183. 2 Burke V. Sociology and History. - X. etc., 1981. - P. 3*. ' Winetrout K. Arnold Toynbee: И»е Ecumenical Vision. - Boston, 1975- - P. ?, 104.
1Сторичнх факта I вибирае з них Т1, якх падходять до його кон-цвпцП. Критика тукала, в основному помилок А.Тойнбх у фактичному матер1алх, а також у ощнц1 ним тхе1 чи шло! стади в розвитку Т1в'£ чи хншоЗЕ цивхл1зац11. Критики пояснюють Ц1 по-милки А.Тойнбх тим, що вхн вив1в свою концепцхю на основ! ви-вчення античноI хсторхх т мехаично перекхс тх на вех тчпп цк~ в1Л1зац1х, ¡до призвело до багатьох еулеречностей х помилок. Бхлыисть критикхв цього перходу не протиставляе А.Тойнбх ево-IX концепций розвитку людства г 5х зауваження мають окремий, частковий характер. Один 13 напряшв у критиц1 А.Тойнб1 цього перходу - заперечення стадиального шляху розвитку цив1л1за-Ц1Й та хенування загальних хсторичних законов. 1ншй напрям модаа назвати хсторико-економхчним. його нечисленн1 приб1Ч-ники вид1ляли економхчний фактор 1 його роль у розвитку ци-
в1л138.ц1й.
2. У 60-70-тх роки увага критики до концегтц11 А.Тойнбх послаблюеться. Це сталося внаслхдок того, що була доведена мотаиЕ1сть виявлення закономерностей в вторичному процес1, про що завжди твердив А.Тойнбх.
3. Нинх, у 80-90-т1 роки,хнтерес до концепц11 А.Тойнбх став бхлът конструктивна!. Критики А.Тойнб1 починають пере-осмислювати його концепцхю хстор11, хоча I збер1гають кри-тичне ставлення до нех. Тепер уже загальновизнано, що у вивченнз: глобально!" хсторхх вхн залищаеться неперевершеним майстром. Це пов"язано з тим, що х зараз гостро вхдчува-еться потреба в хсторичному синтез!, уевхдомленнх хсторх1 як единого х ц1Л1сного процесу. На перший план у критищ концепд11 А.Тойнб1 в сучаснхй зах1дн1й ¿стор1ографх1 ви-ходить творче засвоення його спадщини, увага до найцхн-нхшкх, найб!льш плщних його хдей.
Гйсля другох свхтовох вхйни розпочався аналхз концепцх1 А.Тойнб1 й у радянськхй хстор1ографх1. Тут давалась т1льки марксистська критика праць А.Тойнб1 в цхлому або окремих його хдей. Цхкавою е х географ1я радянського "тойнбхзнав-ства". Поряд хз московською /Е.Араб-Огли, С.Космхнськмй, Ю.Семенов, В.Афанасьев, 1.3латкз;н, М.Конрад, А.Монгайт, Б.Губман, б.Рашковський, О.Штаерман, Ю.Бондаренко та 1нш1/ х лен1нградською Д.Кон, А.Гольдберг, Н.Васильева, Л.Гу-М1Льов, С.Кхрхогланх, А.Мильников, А.Михайловська/ вини-кають й хнш1 школи, де дослхджуеться творчх:сть видатного британського числителя, Цв передусхм томська школа - Б.Мо-гильницьний, В.Мучник, К.Белова; горькхвська школа - Г.Чес-ноков, В.1эра5тель, Л.Максимов; казанська школа - А.Шофман I Н.Сергеев; В1рменська школа - Е.Маркарян, Г.Асланян та Ц.Арзаканьян. Для радянсько1 "тойнбхани" К1нця 40-х -початку 60-х рокхв був характерний особливо великий спектр недол1К1в. Насладком хибного уявлення про погляди А.Тойнб1 була фальсифгкаторська хнтерпретавдя його 1Сторико-теоре-тичнох' концепцгх, наприклад, гх ототожнення 1з шпенглерхв-ською. У еередин1 60-х рок±в ставлення до А.Тойнб1 в радянськхй 1стор1ограф11 поступово змнюеться. Поряд 13 критикою вхдэначаються також I позитивн1 сторони його концеп-Щ1. Ряд праць цього пер1оду дають б!льш адекватне тлума-чення погляд1в А.Тойнб1. Важливою В1хою в роавитку радянського "тойнбхзнавства" стало листування А.Тойнб1 з московским академхком-сходознавцем М.Конрадом. Воно частково опубл!коване I мае велике значения для аналхэу концепц11 А.Тойнбх1.
Диалог историков. Переписка А.Тойнби и Н.Конрада// Новый мир. - 1967. - № 7. - С.174-185.
Найбхлып детальний аналхз концепцИ А.Тойнбх е радяя-
ськ1й 1сторхографх-1 можна знайти у трьох монограф1ях. Зокре-
ма, б.Радшовський правильно падмхтив, що хсторико-теоретич-
на побудова, здхйснена А.Тойнб1, заглиблюеться свохми вито-
ками в англ1йську фхлософсько-хсторичну традицхю, яка бере
свхй початок ще вад Е.Гиббона та Д.Юма I передбачае свое-
рщне поеднання емпхризму з моралхзацхею I теолог1зац1ею
1стор11^. Однак автор не показуе еволвдх1 поглядхв А.Тойнб!,
не торкаеться 1ших його праць, крхм "Досладження хстор11",
схематично подае раннхй перход Його творчостх. Заслуговуе
на увагу також монограф1я Ю.Семенова, який зробив спробу
дата аналхз соцхально-подхтичних поглядхв англхйського вче-
ного. Проте Ю.Семенов практично хгноруе початковий етал
еволюц11 поглядхв британеького мислителя х, як насладок, -
загальна картина розвитку свхтогляду А.Тойнбх виходить 2
надто спрошено» . Автор останньо5 радянсько1 монограф11 про А.Тойнб1 - томський 1сторик Б.Мучник . Ця праця -спроба бхографхчнох' реконструкщ:! концепцИ А.Тойнбз:, дослхдження його творчостх в динамцх. Однак далеко не з усхма м1ркуваннями В.Мучника можна погодитися.
Першим в Укра'1н1 у 1982 та 1990 роках присвятив сво1 статт1 одному з аспектхв концепц11 А.Тойнб1 та його твор-
* Рашковекий Е.Б. Востоковедная проблематика в культурно-исторической концепции А.Дж.Тойнби /опыт критического анализа/. -М., 1976. - С. 85-90. ^ Семенов Ю.К. Социальная философия А.Тойнби. Критический
очерк. - М., 1980. - С.3-21. ^ Мучник В.М. В поисках утраченного смысла истории /генезис и эволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби/. -Томск, 1986.
ч4й бхограф!! ки1вський учений В .Павленко'''. Зй правильно твердить, шо А.Тойнбх, особливо в останнг роки життя, шу-кае основи загальнолюдсько! едностх, розглядаючи хсторхю як безперервний спрямоввний процес, що ьастить у собх цивхлхза-Ц1йн1 цикли. Проге у перш1й статт1 Ю.Павленко сильно недо-ощнював провхдну роль рел1гхйних Д1ячхв у процесх зарод-ження цивхя1зацхй х взагал1 в хсторхх. Вхн значно переглянув свое ставлення до концепцИ хсторзл А.Тойнбх у своему навчальному посхбнику. Тут Ю.Павленко визнае вже величезну роль релхгхйного та здеологхчного фактора в хсторхх лтод-ства. Спираючись на, аде! А.Тойнб1, вхн обгрунтовуе поняття цивхл1зад11 як самодостатнього та автономного 1Сторичного явища надетн1чного масштабу. Однан у сво1Й працх Ю.Павленко взгдступае вхд тойнбханськох тези про р1вноправн1сть г однаковий шлях розвитку всхх без винятку цив1Л1зац1й. Вй дов1льно групуе IX у двх штучно утворенх категорх! "Заходу" х "Сходу"; до першох В1н взносить античну I заххдну цивз:-
Л1зацх1, нхбито побудован1 за одним принципом,, а до друго!-
р
усю решту людських цивхлхзацхй . Це, на нашу думку, неправильна I спрощене трактування цикхл1зацхйно1 рхзноманхт-ностх людства.
У 1993 роцх з"явилася перша публхкащя в украгнському
^ Павленко Ю.В. Критический анализ теории зароадения цивилизации А.Дк.Тойнби // Теория и методы археологических исследований. Сборник научных трудов. - К.,1982. -С.89-110.
Павленко Ю.В. Арнольд Джозеф Тойнби. К 100-летию со дня рождения // Юбилеи науки 1989. - К., 1990. - С. 439-^159. ^ Павленко Ю.В. 1стор1я свхтовох цивхлхэащх: Соцхоцуль-турний розвиток людства. Навч.посхбник. - К.,1996. -С.128.
журнал!, повнхетю присвячена розгляду поглядхв А.Тойнбх. Щ-каво, що належить вона не спецхал1сту-гуман1тар1ю, а математику О.Толпиго, доценту КиЕвського пол1техн1чного хнституту^.
Цього ж року з"явилася й перша,досить грунтовна, дисерта-Ц1Я в укра¥нськ1Й наущ, присвячена творчост! видатного бри-танського вченого. захгацено в Ужгородському университет! В.Скобликом. Присвячена вона спецхальн1й тем! взаемозв"яз!с1в цив1Л1зац1й Заходу I Сходу в концепц11 А.Тойнб1. В.Скоблик
прийшов до висновку, що найважлившим складником тойнбхан-
р
ськог теорхх е своерадна концепцхя Бога . Слабке. ьпсце у по-глядах В.Скоблика - це, як I в Ю.Павленка., спрощення того, що понятая "Схед" об"еднуе зовсхм рхзн! цив1Л1зацх1, як те-пер хснуючх, так х зниклг. Деяк1 з них значно ближчх до за-Х1ДН01 цив1лхзац11, нхж до 1нших цив1Л1зац1й, довхльно об"-еднаних разом з ними у квазхнауковоыу терм1Н1 "Схз:д".
Ки1вський 1Сторик В.Ткаченко приходить до правильних висновкхв, що "у вивченнх предмета хсторх1 Укра'1'ни, очевидно, не 061ЙТИСЯ й без урахування творчо£ спадщини видатного англ1Йського досладника А.Тойнб1... Хвд под1й на терен1 ко-лишнього СРСР П1дтвердчсуе правильность хсторз:ософсько1 кон-цепц11 А.Тойнб1 щодо основних фаз цикл1Чного розвитку цив1-л1зац11"°. Вих1Д у 1995 рощ в Киев! першого украмського перекладу скороченого двотомного варханта десяти том1в "До-
^ Толпиго О.К. Калька сл1в про Тойнбх // Фхлософська I со-
щолог1чна думка. - 1993. - № 5. - С.137-142. ^ Скоблик В.П. Взаемозв"язки цивЬйзащй Заходу I Сходу в культурно-хсторичнхй концепщх А.Дж.-ТоЙнб1. Автореферат дис. на здобуття вченого ступеня канд.1стор.наук. - Ужгород, 1993. - С.13. ^ Ткаченко В.М. Укра?на: 1Стор1ософ1Я самоорган1завд1. -К.,1994. - С.18, 37.
елвдження хстср11" А.Тойнб1 супроводився дуже щкавою заключ-
ною статтею в1Домого хсторика О.Прщака. Вхн пите, що
А.Тойнбх "свгдомо обмежив сво1 дослхдження двома дхлянками:
перемхнами в сусп1льн1й структур! та перемхнами у ставлена
до рел1Г11, вва-жаючи Ц1 дв1 д1лянки основними, важлившими
В1Д мистецтва, точних наук, технолог11 та економхки"^. Це
ключ до розум1ння концегпцх 1Сторх1 британського мислителя.
Мета I основнх завдання дослхдження. Виходячи з акту-
альност1 обрано1 теш та ступеня 11 розробки в 1сторхогра-
ф11, дисертант здхйснюе комплексний анализ х узагальнення
матер1алу щодо мхсця, ролх та значения концепцхх А.Тойнб1
В хстор1ограф11. Враховуючи наукове, :хстор1ософське та
практичне значения досл1дження проблеми, недостатне 11 вис.
вчення, автор поставив загальною метою роботи виявлення закономхрностей I тенденц1й розвитку концепцхх 1сторз:1 А.Тойнб1 в контекст1 всесв1тньо1 та в1тчизняно1 1стор:го-граф1х. Мета дослхдження визначила структуру працх та хх завдання. Враховуючи актуальнз:сть, а також 1снуюч1 супе-речкост1 й прогалини у висв1тленн1 теми, спираючксь на до-св1д розгляду поглядхв А.Тойнб!, що наявний в хсторхогра-ф11, автор дослздження ставить свош завдання;.! дати роз-горнуту характеристику концептуально1 еволюц^х британського мислителя.
Методолог1Чною основою дисертац11 е принципи об"ек-тивност! та ¿сторизму, за якими вивчення I узагальнення 1Сторичних под1й та хстор1ографхчних факт1В можливе ви-ключно на основ1 науково-критичного анал1зу джерел. Лише такий п1дх1д дае змогу не ильки з"ясувати, як I коли
^ Прхцак 0,. Арнольд Джозеф Тойнб1 та його твхр //Тойн-61 А.Дж. Досявдження 1СТорХ1. - Т. 2. - К.,1995. -С.372.
вхдбувалися Т1 чк хятдх подх1, але й виявити законом1рност1 доойджуваних хсторичних под1й та явищ. Щй же мет1 сприяло використання в робот1 I проблемно-хронолог1чного методу, що дозволило автору викласти материал в логхчно завершений I посл1довнхй форм1. Дисертант нористувався такой методами анал1зу, синтезу, пор1Вняльно-хсторичним та системним. Використання методхв 1сторичного анал1зу та синтезу у висв1т-ленн1 1Сторичних явищ I процесхв дозволило вид1лити за-гальнх законом1рност1 в розвитку досл±джуваного об"екта.
Дяерельна база дисертацы. Це дослхдження побудовано на основ1 комплексного використання ¿сторичних джерел хсто-р10граф11 - твор1в хсторшйв. Дтерела можна подхлити на кз:лька труп. До першо!с групи потр1бно вхднести пращ самого А.Тойнбх. У першу чергу це вс1 укра1нськ1 та рос1Йськ1 IX переклади, здхйснен1 до останнього часу. Осильки погляди А.Тойнб1 пройшли значну еволющю I б1льш1сть його праць, особливо раннього I пхзнього перходу, не перекладе-на, автору довелося звертатися до твор1в А.Тойнбх, написа-них в оригхналх, наприклад, "Викивання у майбутньому", "Зм1на г звичка", "Людство I Кати Земля". Друга група джерел - В1тчизняна 1 свхтова 1стор1ограф1я праць про А.Тойн-бI, критика, використання та розвиток у Н1Й його поглядхв. Розглянуто також деякх концепцИ всесв1тньо1 1Сторх1 в1д стародавнхх часхв до наших днхв, щоб показати М1сце серед них концепцхх А.Тойнбх та передумови II виникнення. Значна частина матерхалу з названих джерел дос1 не опрацьовувалася.
Наукова новизна, теоретична I практична Ц1нн1сть дослхдження зумовлен1 як самою постановкою теми, так х комплексами пхдходом до виршення проблемних питань. На осно-31 залучення нових ориг!нальних матер!ал1в, уведених до
наукоЕого обз:гу, вперше в украхнськхй наувд проведено уза-гальнююче дослхдження концепцхх хсторхх А.Тойнбх в контекст! свхтово1 I В1тчизнян01 1Стор1ограф11. Спещальних досладжень з теми нашоЗс дисертацх1 немае х в 1Стор:гограф11 кра5н СНД. Питания, порушен1 в данхй пращ, б новими I актуальними не лине для методологхх хсторичного дослхдження в цхлому, а й для дослхджекня украхнськох 1стор11 з огляду на законом1р~ ност1 св1тового цив1Л1зац1йного процесу, включения на-Ц10нальн01 1СТор11 у культурна:, пол1тичн1, економ1Чн1, духовых та 1нш процеси, як1 проходили у загальносвхтовому масштаб!. Це, в свою черту, допомагае встановити причинно-насл1дков1 зв"язки у систем1 нащональне - загальнолюдське. Здхйснено спробу синхрон1зувати концептуальн1 засади А.Тойн-61 з сучасними йому 1сторико-ф1лософськими побудовами, по-казати мз:сце видатного англ1йського вченого та його погля-дхв у теоретичних здобутках новхтньох" доби.
Практичне значения дисертащ1 визначаеться постановкою проблеми та недостатньою IX розробкою I полягае у тому, що опрацьовано, проаналхзовано та узагальнено велику кз:льк1сть джерел та 1стор1ограф11. Основнх положения та висиовки, фак-тичний матерхал можуть бути використан1 при з"ясуванн1 склад-них проблем 1:стор11 Украгсни та Сх1дно1 бвропи, написаннх узагальнюючих I спещальних праць нов1тньо1 СВ1Т0В01 та англ1йсько1 1ст0р10граф11, читанн1 лекщйних курсхв х спец-курсхв з нов1тньо1 1Стор11, в курсах 1СТор11 Украти та всесв1тньо1 1Стор11, полхтологхх, ф1лософХ1 ¿сторгЕ, рел1-Г1езнавства, соЦ1олог11 та ¿нших суспхльствознавчих наук як у вузах, так 1 в середн1х навчальних закладах.
Особистий внесок дисертанта у розробку дослхджуванох проблеми полягае у новому П1дх0дх до анализу та оц!нки
концетцг всесвгтньот хстор11 А.Тойнб1 в контекст свхтово1 та вхтчизняно1 1стор10граф11, у прагненн1 автора вхдтйти В1Д усталених у недалекому минулому одномгрних суджень, наблизи-тися до звв.жено1, науково об"ективно! характеристики проблеми.
Структура дисертац!! обумовлена метою I завданнями до-слхдження. Дисертац1я побудована на основ1 проблемно-хроно-логхчного принципу I складаеться хз вступу, трьох роздхлхв, висновкхв х списку використаних джерел та лхтератури. Обсяг рукопису - 167 машинописних стор:шок, не врахов.уючи список джерел та лхтератури.
П. Основний змхст дисертапдт.
У вступ! обгрунтовано наукове значения х актуальность теми, показано ступиъ 11 розробки, сформульовант мета т заздання роботи, вказано на новизну, теоретичну I практич-ну Ц1ннхсть дослвдження, висвхтлено особистий внесок ди-сертанта у розробку дослх:джувано1 проблеми, визначено ме-тодолог1ЧН1 основи пращ, предмет г об"ект досл1цження, хронолог1ЧИ1 межх роботи, подано характеристику джерел I структура цисертащт.
У першому роздхлх: "Генеза концепцхй всесвхтньо! 1сто-р11 на початок 30-х рокхв XX столхття" подано ретроспектив-ний аналгз теорЫ всесяхтньох хсторхх з часхв античностх до початку XX столхття. Тут розглядаяться х:стор1Я розвитку кон-цепхцЯ всесв1тньог хсторхт В1д час1Е Геродота I створення Бтблз:!. Особлива увала звертаеться на генезу теор1й суспхль-ного коловороту. Аналхз лхтератури дае можлив1Сть зробити висновок про зв"язок фхлософсько-1сторично1 концепц11 А.Тойч-бх з ус1ма попередчтш теор1ями хсторичного коловороту. На основх цъого в дисертацх1 показано широке сусп1льно-ф1ло-софське тло для формування 1дей циклгчност! та лхитичост! в
фхлософсько-1сторичн!й думщ, що передувала А.Тойнбт:. Нами за-пропонована перщцизащя основних концетцй всесв1тньо1 1Сто-рз:т: античнх /Геродот, Пол1бтй, Дтодор/, християнськх /Б1бл1Я, Ж.Боссюе/, иусульманськх /1бн~Хальдун/, новоевропейськх /Дж.В1-ко, Й.Гердер, Г.Гегель, К.Маркс, М.Данилевський, О.Шпенглер/, укра5нськх /Л.Мечников, М.Гругаевський, 1.Крип"якевич, М.Хви-льовий/ /с.21-47/.
Другий роздхл "Концегпця А.Тойнб1 як новий етап в 1стор1о-граф1х" е клгочовим у дисертащйному дослх:дженн1. Генезу ци-в1Л1зац1йного п1дходу до 1Стор11 А.Тойнбх: розглянуто за 610-графхчнш принципом, що дозволяв простежити рхзнобхчнх впли-еи су сильного, 1деолог1Чного, культурного та особисттюго характеру, як! стали основою формування А.Тойнб1-хсгорика та склали пхдгрунтя для написания йот головно'х пращ - "Досл1д-ження 1Стор11". Розум1ння хнтелектуальнох бхографхх миелитепя допомагае З1ста.вити досл!джувану концепцию з культурно-хсто-ричним контекстом, зрозумхти тх виххдн1 дан1 1 внутр1шн1й розвиток. Дисертант реконстругое життевий шлях I наукову Д1яль-Н1сть А.Тойнб1 у СВ1ТЛ1 його поглядхв. Розкрито питания, якх В1н виевхтлюе у "Дослхдженн1 ¿сторхх": поле 1сторичного до-слхдження, циклтчна теор1я розвитку цивгяхзащй, пор1вняль-не дослхдження цив1Л1зацз:й, теорхя хх класиф1кац1!, механхзм росту /концепцхя "виклику I вхдпов1Д1и, творча меншгеть, механхзм наслхдування, закон яв1дходу I повернення"/, механхзм надлому цив1л1зац11 /перетворення творчох меншост1 на панхвну I б1льшост1 - на внутршн1й пролетархат, втрата сощально1 гармон11 та взаемодов1ри М1ж ними/, утворення унхверсальних держав I церков або евхтових рел1Г1й, герох'чн! В1ки варвар-ських вторгнень зовнтанього пролетархату, контакта М1ж цивх-лхзац!ями у простор! й час! та закон I свобода ¿стор!! /с.53-
97/. Метод А.Тойнб! - комплексний. Вивчаючи конкретн1 проблещи хсторт!, вчений використоруе порхвчялгьний ачалхз лхтератури I джерел як метод хсторичного дослгдження. Зд1йснюючи я теоре-тячнх розробки, вхн застосовуе тсторичнх аналог!!. А.Тойнб1 надае Iстатного значения питанию методу, оскхльки вбачае зав-дання ф1лософ!1 1Стор11 не просто у колекц10нуваннх окремих фактхв, а в !х узагальнениг та систематизащ !. Основою для систематизацх! хсторичних факт1в у А.Тойнб1 служить модель, складена з хсторгт однхег або декхлькох цивхлхзадхй, яка дозволяв шляхом зхставлення !! з фактичним матерхалом вивести емпхричнх закочи 1Стор1Х. Проте цх закони не виходять за рамки простого емп1ричного узагальнення. На нашу думку, це ще дисяусхйне пмтання.
У третьому роздхлх "Вплив А.Тойчб! на св!тову хсторхогра-фхю" якраз т простежуеться вплив видатного британського 1сто-рика як нэ заххцну, так I на вхтчизняну 1стор1ограф1ю. Тут розглянуто хсторхософську спадщину великого англ!йця не лише з точки зору т'т розетку посл:гдот>ччками, а й зверненс увагу на стор1нки творчот сп1впрац1 А.Тойнб1 з П.Сорокхчим, проана-Л130ван0 оцхнки творчого доробку А.Тойнб! К.Поппером, Х.Орте-гою-х-Гассетом, проведено паралелг з творчгстю представника екзистенщаяьнот фхлософз:! К.Ясперса тощо. Серед послхдовни-кхв А.Тойнб1 були I ряд рос1йських та укратнських учених. Пхд впливсм А.Тойнб1 розробив свою теорхю Есесв1тньо! тстор!! ро-с!йський вчений Г.По!.<еранц. В:ш фактмчно вщтворив погляди британського хсторика у близьких за значениям терцинах. 1н-пий учений - Л.Гумхльов критикував тойнбганську концепщю 1стор1х, особливо теорхю виклику I вхдпов1д1, у декхлькох працях з позиц1й свое! б1олого-географхчно1 концепщ! все-св1тньот 1стор11, що, проте, не завадило йому чимало запози-
чити у А.Тойнб1, зокреуа, цо стадий "nacioHapnocTi", якх híбито проходить reí народи у cboíh icTopií. Зазнали впливу А.ТоШ 6i й укра1нськг вчен1-суспхльствознавц1 - В.Скоблик, Р.П]порлю1 Ю.Павленко, В.Ткаченко та ряд 1.чших /с.132-161/.
Видатний англхйський ф1лософ К.Поппер визная: "Мене часто стимулгавали блискучх зауваження та 1дех" А.Тойнб1"^. Концетня А.Тойнб1 мае багато сп1льних рис í3 баченням всесв1тньо-1 ícto-ргх видатним нхмецьким фхлософом К.Ясперсом, особливо з 1дея-ми, викладзними останн1м у npaqi "Витоки icTopií.та ií мета". К.Ясперс переконаний, як i британський учений, що ícTopifl як людська реальнхсть визначаеться найбхльшою Mipora факторами ду-ховними, серед яких головну роль В1дхграють рел1Г1я та хдеоло-г!я. Пробудження духу е, за К.Ясперсом, початком сп1льнох icTopií людства, яке до того було подмене на лoкaльнi культур! цив1л1зац11. Тхльки початок uieí сп1Льнот icTopií' людства В1Д носиться н!мецьким ф!лософом до "в1Сьового часу" /м1ж 800 i 200 роками до н.е./, а А.Тойнбг - до kíhi?r ХУ стол1ття . Британський мнслитель став популярним серед тих npomapKÍB у США, в яких вперше зародилося глобальне мислення. На користь його популярное^ в Америгц, безеумнхвно спрацював i факт перетво-рення США на лтдера захщного евхту. Однак найб1льшого впливу А.Тойнб1 зазнали американськ1 вчен1 К.Кв1гл1 та Ф.Бегб1, akí створили концепц11, под1бй до тойнб!ансько1 /с.107-132/.
Ochobhí результата дисертащ! та висновки. У висновках П1дсумовано результата досл1дження, зроблено Heo6xiflHi уза-гальнення. Виявлено законом1рност1 й тенденцН розвитку кон-uenqii icTopií A.Toüh6í в контекст1 сучасно1 cbítoboí та
* Поппер К. Открытое общество и его враги. - T.I.- М.,1992. -С.281.
о
Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М.,1991. - С.30.
в1тчиз!ШН01 1Стор1огр8'М1. Немочяиво зрозушти мхсце Укратни серед гкших дер^эв свхту сьогоднх та й у сотовому гсторично-му процес1 без застоеування методу поргвняльного вивчення ци-вхлхзацхй, головним представником якого I був А.Тойнбх.
Фглософсъко-1сторична концепцхя англ1йського мислителя була однхею 31 спроб вихо.ду з кризи хсторично1 науки XX столгття. Концепция А.Тойнбх мае величезний вплив на подальший розвиток срлтово1 1Стор1огра|>11. Бона збагатила науку новими 1деями та концепциями, в широких масштабах започаткувала новий, цивхлх-зацхйний пгдх1д до 1сторг1 людства. 0сновн1 ф1лософсько-хсто-ричн1 концепцхх, яких вхдгатовхувався А.Тойнб1 - релхгхйна фхлософхя хстор11, вченчя Дж.Вхко, О.Шпенглера та А.Бергсона.
Безумовното заслугою А.Тойнбх було виявлення незште'шостх цивхлхззщйнсго псдхлу людства вхд його расовох та етнхчнот на-лежностх. Люди однтет раси можуть утворювати зовсхм рхзнх цив1-лх39Ц1 г. I, навпаки, в утворенн1 однхех' цив1лхзацхт метсуть бра-ти участь преп.ставники рхзних рас. Навхть спорхдневдсть народхв за ново«) моче че вхдповхдати Ех цив1л1зац1йнхй близькостх. От-же, мовна, еткгчча, антропологхчна I навхть расова близьисть зовсхм не обов"язково вхдповхдають близькостх культурно-цивх-лхзащйнхй.
Враховуючи висновки г основнх результата дослхдження, на захист виносяться такх основнх положения:
1. Необххдно вид1лити так! осчовчх групи кокцепцхй всесвхт-ньо1 1стор11: античкг, християнськг, мусульманськг I новоевро-пейськх /починаючи з %>1П столхття/.
2. Концепцхю А.Тойнб1 дощльнс застосувати для висв1тлення актуальних проблем хсторхх Украгни.
3. Близькхсть народтв за мовою зовсхм не означав обов"язко-В01 блИЗЬКОСТ! IX культур та ЦИБ1Л1ЭЭЩЙНИХ основ.
л. Цив1Л138Щйна концетця А.Тойнбт мая велике значения для вивчення 1сторико-кудьтурних процесгв глобалхзацгх, ЯК1 за-володхли св1том на рубежа Х1Х-ХХ столхть I розвиваються до те-пергшього часу.
5. А.Тойнб1 започаткував цивхл1зацхйний пвдхад до 1сторх1 людства..
6. Голоений метод А.Тойнб! - пор1вняльне вивчення цив1л1-зацхй та IX взавмовготивхв е продуктивним для сьогодення 1сто-ричнох науки.
7. Подхл на цив1Л1зац11 в сучасному св1Т1 збер±гаеться в основному в духолнтй сферх, з точки ж зору економхки I пол1ти-ки людство набувае всесв1Тнього характеру.
Апробацхя роботк. Дисертацхя обговорювалась на зас1данн! В1цд1лу 1Сторхх м1жнародних зв"язк1в Укратни та В1дд1лу укра-1нськох 1Сторхограф11 1нституту хсторхх Укратни Нацхональнот академхл наук Украхни. Теоретичн1 положения, висновки, уза-гальнення, практичнх рекомендац11 були використан1 у виступах на наукпвих конференцхях та в публхкацхях, впроваджуються у ви-кладацькх;й практищ та семхнарських заняттях у Черкаському 1н-ненерчо-технологхчному 1нститутх.
Ш. Змхст I полокенчя дисерташ! викладено в таких публхкаитях :
1. Т/асце концепщл А.Тойнб! серед гаших теорхй 1Стор11 люцства ,// 3*ирник сталей аспхрантхв I пошуковцхв Чевкасько-го 1нженерно-технологхчного 1нституту. - Черкаси, 1994. -
С. 167-173.
2. Проблеми сучасног укратнськох хсторхографх! в контекст кочцепцхг св:гтово1 1стор1х Арнольда Тойнбх // вторична наука, на пороз1 XXI столхття: пвдсумки та перспекти-вк. Матерхали Всеукрат'нсько! науковот конференщ! /Харив,
15-17 листопада 1995/. - XapKie, 1955. - С.143-143.
3. 1стор1я людства - icTopin народхв чи цивгл1зап1й? // Вгсник Нэцгональчо! академхт наук Украгни. - К. - 1995. -
S II-I2. - С.3-9.
4. Концепция всесвттньоз: icTopix М.Грушевського i сучас-на укратчськя. 1стор1ограф1я // Вхсник Натцональнох академхх наук Украши. - К. - 1996. - № 1-2. - С.82-87.
5. Концэпхця icTopii А.Д=с.Тойнб1 в украхнсыйй icTopio-rpa.^ii // Зб1рник статей acnipaHTiB i здобувачхв Черкасько-го 1нкенерно-технолог1чного хнституту. Економ1ка, icTopin, сусп1лъствознавство та мовознавство, психологхя, педагогика, менеджмент. - Черкаеи, 1996. - С.74-78.
Марцшюн И.M. Концепция истории А.Тойнби и мировая историография. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по'специальности 07.00.06 - историогра— фия, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт истории Украины НАН Украины, Киев, 1997.
Защищается рукопись, содержащая исследование концепции истории А.Тойнби в контексте мировой историографии. Рассмотрены концепции истории от древнейших времен до наших дней и показано место идей А.Тойнби среди них. Анализируется формирование исторического мировоззрения ученого, циклическая теория развития цивилизаций, влияние и критика его концепции в западной, советской и постсоветской историографии.
lfartsynyuk I.M. The Coa.cepti.oa of History by A.Toynbee
and World Historiography, A dissertation to competition of academic degree of the candidate of historical science in speciality 07.00.06 - historiography, source authority and special historical branches of science. *Ehe Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences, Kiev, 1997-
The manuscript containing the investigation of the conception of the History by A.Toynbee in the context of the Vorld historiography is defended. The conceptions of the history from the ancient times up to our days is considered and the place of the A.Toynbee's ideas among them is shown. The formation of the historical outlook of the thinker, the cyclic theory of the development of civilizations, the influence and criticism of his conception in the west, soviet and post-soviet historiography are analized.
Ключов! слова: А.Тойябг, цивЬпзащя, класиф1кащя, концегпця, :гстор!ограф1я, закон, icTopifl.