автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Кооперативное движение в Левобережной Украине (1861-1917 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Кооперативное движение в Левобережной Украине (1861-1917 гг.)"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ ШСТИТУТ 1СТОРП УКРАШИ

РГ6 од

- 9 июл т На правах рукопису

ПОЛОВЕЦЬ Володимир Михайлович

КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В ЛШОБЕРЕЖНШ УКРАШГ (1861-1917 рр.)

07.00.01 - 1стор1я УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступени доктора ¡сторичних наук

КиТв-1997

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана на кафедр! 1стор1Л слов'ян Черн1г1вського державного педагог1чного 1нституту 1м.Т.Г.Шевченка

Науковий консультант -доктор 1сторичних наук.

професор Сарбей В1тал1й Григорович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор Юторичних наук, професор Борисенко Володншф Йосипович

Пров1дна орган1зац!я - НацЮнальний ун1верситет

1ы. Тараса Шевченка

о 14 годши на засздашп спец1ал!зовано1 вчено"! ради Д.50.17.01 для захисту дисертац1й в 1нститут1 1стор11 Укра1ни НацЮнально! академП наук У1фа1ни (252001, Ки1в, вул. Грушевського, 4)

3 дисертац!ею мсяша ознайомитися в 61бл1отец1 1нституту 1стор11 Укра!ни Нац1онально1 академП наук Украйни (252001, КиЧв, вул. Грушевського,4)

доктор 1сторичних наук, пров1дний науковий сп!вроб1тник Марочко Васкпь Гванович

доктор Юторичних наук, професор Морозов Анатолий Геощчйович

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! рад! доктор 1сторичних наук

Н.А.Вип

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми досл1Д»ення. Становления Укра!ни як суверенно!, демократично!. соц1ально! 1 правово! держави в1дбу-ваеться на основ1 багатов!кового 1сторичного досв!ду. а такояс наполегливо здшснюваного вс!м украшським народом права на самовизначення 1 розбудову. Становления держави вимагае висо-кого р!вня нац1онально! св1домост1 И народу, у формуванн1 яко! велику роль в1д1грае Юторична наука, щр визначав структуру нац1ональних вартостей. Саме завдяки використанню у сво!й д1яльност1 глибоких знань минулого, кожне покол1ння, вступаючи в життя та спираючись на Юторичний доов1д, у нових умовах 1 на нов!й основ1 вир1шуе проблеми сусп1льно-пол!тичного вихо-вання та соц1ально-економ1чного буд1внвдтва.

Кризовий стан народного гооподарства шдвищив у сусШль-ств1 1 наукових колах 1нтерес до соц1ально-економ1чно! проблематики, особливо до процесу формування ринкових в1дносин. Яви-ща 1 процеси, щр в1дбувадися на терен1 У крайни в минутому, потребують у зв'язку з циы глибоких анал!тичних 1 синтезованих оц1нок. Вивчення означених проблем, до яких належить 1 досшдження рол! та м!сця кооперативних структур у систем! державних економ1чних в1дносин. 1х формування та особливостей розвитку, уявляеться одним з пр1оритетних напрямк1в укра!нсь-ко! исторично! науки. Це ц1лком зроаум1до, адае, враховуючи соц!ально-економ1чну суть кооперацП, кор1ння яко'1 йдуть з глибини минулого стол1ття, питания про П орган1зац1йн! прин-ципи та загальн1 основи, як добров1льно1 громадсько! ор-ган1зацН, ц!кавили 1 продовжують Шкавити не одне покол!ння людей, переконуючи 1х у необх1дност1 в1дродження класичних принцип!в кооперативного життя.

Молод1 суверенн1 держави, як! виникли п1сля розпаду Ра-дянського Союзу, з великими труднощами прямують до ринково'1 економ1ки 1 саме в цей час 1м не вистачае досв!ду взасмов1дно-син державно!, мун1ципально1 та приватно! власност1, нагромад-женого нашим народом у минулому, досв1ду, який не т!льки може, а й повинен бути широко використаний у сучасному державотво-ренн1, в тому числ! 1 кооперативному буд1вницгв1. П1д впливом демократизацП сусп!льних в1дносин в!дродження кооперативного руху вимагае теоретично! в!дпов1д! на питания про його соц1ально-економ1чн1 передумови, час виникнення та особливост! розвитку. основн1 етапи. орган18ац1йн1 принцип« 1 загальн1 основи кооперацП.

Система управл!ння економ1ксяо в СРСР л1кв!дувала саму суть кооперацП як добров1льного об'еднання власност1 1 прац1 людей для досягнення аагально! мети в ргзних гадузях еко-

ном1чно! д1яльност1, позбавила широк1 верстви населения кооперативно! психолог!!, розгубила основи кооперативно! теорП. Традищйно сшилося так, що в радянському суспгльств! дора-дянський пер1од розвитку кооперативного руху вважався пер1одом "старо! кооперацИ", досл1дники яко!, на думку оф1ц1йно! влади, як теоретики, так 1 практики, 1гнорували пролетарську ре-волюц!ю 1 до 1919 року (коли були остаточно вруйнован1 вс1 по-передн1 форми народногосподарського комплексу, в якому розви-валася кооперац!я), продовжували висв!тлювати 1стор1ю своб! "буржуазно!" кооперативно! системи. Це, зрештою, позначилося на актуальной! проблеми.

Тому на оучасному етап1 Юторично! науки важливого значения набуваз розвиток георП 1 практики кооперативного руху. Для 1х досл!дження необх!дн1 поглиблений 1 б1лып ефективний анал1з як опубл1кованих, так 1 арх1вних джерел, врахування хс-торичних та економ1чних особливостей окремих рег!он1в Украйни. У такому контекст1 заслуговуе на увагу 1стор1я запровадження та розвитку кооперативного руху в Л1вобережн1й Укра'Ш.

Предметом досл!дження е коьшлексне вивчення процесу становления 1 розвитку кооперативного руху в,Л1вобережн1й УкраШ (1861-1917 рр.)

Об'ект досл1дження - корпус документально джерел, як1 в1ддзеркал»ть проблеми генезису кооперативних товариств у !х Д1адектичному взаемозв'язку та вааемообумовлен1й матер1ал1за-«II.

Хронолог1чн1 мек1 досл!дження визначен1 об'ективними процесами 1сторичного розвитку 1 охоплюють пер1од з 1860-х рок1в - становления кооперативного руху в рег1он1 1 до жовтневого перевороту 1917 року - початку руйнацП усталених кооперативних структур та присгосуванкя 1х до завдань комун1стичного буд1вшщтва.

Територ1альн1 рамки досл!дження обумовлен1 фактом адм1н1отративно-географ1чних кордон1в Л1вобережно! Укра!ни, до яко!. окр1м Полтавсько! та Черн1г1всько! губерн1й, в1днесено, у зв'язку з д!яльн1стю Споживчого товариства п1вдня РосП (роспись ка абрев1атура - ПШР), Харкгвську губернш.

Ступ1нь науковш розробленост! проблеми не можна назвати зацов1льним. Дос1 ще не створено спец1альних роб!т, присвяче-них комплексному вивченню становления 1 розвитку кооперативного руху в Л1вобережн1й УкраШ. Наявн1 публ1кац1! Х1Х-ХХ ст. з 1стор1ограф11 проблеми носять здеб1льшого дов1дковий характер 1 стосуютъся т!бю чи 1ншою м1рою окремих губерн1й. Тому при п!дготовц1 дисертац11 широко використан! перш за все прац! з 1сторП кооперацИ, б!льш1сть з яких мають загальний теорети-ко-популяризаторський характер, знайомлять читач1в з коопера-

тивною справою у зах1дних краТнах та в!дображають II розвиток у Рос1йськ1й 1мпер11. Це досл1дження, в яких автори розглядають суть, загалып принципи та оснави утворення кооперацП як орган1вац1йно офорыленого, добров1льного. колективного об'еднання власност! 1 прац1 людей для досягнення загально! ыети у р1аних галузях екожМчно! дхяльност!1.

Об'еднушою 1деею, яка започаткувала вивчення проблеми, стало прагнення авгор1в праць, р1эних як за жанром, так 1 за обсягом, показати вс1 переваги кооперативного життя, 1х глибока переконан!сть у необхХдност! кооперативного структурування економ1ки, погдяд на кооперац1ю, як на громадоький рух 1 господароьку оргатзац1ю, шр виникла 1 розвивалася в умовах 1 на основ! кап1тал1зму, в його товарним виробництвом, у боротьб1 трудящих мае, спсшшач1в 1 др1бних товаровиробник1в в прояваыи торгового та лихварського кап1талу.

Важливу роль у розвитку науки про кооперад!» в1д!грали працх 0.1.Чупрова, який одним а перших висунув 1дею про те, щр кооперац1я урятуе др!бне землевожуЦння в його конкуренцП з великими господарствами2.

Концепщю про переваги крёдигно! кооперацП для др1бного селянського господарства розвинув 1 узагальнив учень ОЛ.Чупрова - В.О.Косинський, проанал!зувавши багатий досв1д м1сышх 1 с1льських кредитних говариств у Шмеччинх3. Проблемно-хронолог1члий зр1з 1стор1ограф11 теми показуе, що основну увагу автори публ!кац1й прид1ляли популяризацП та

1 Анциферов А. И. Очерки по кооперации. - М., 1915. Гибнер М.П. Система кооперации. - М., 1911. Меркулов А.В. Вопроси кооперативного движения в России. - Пг., 1918. Кауфман П. Теория потребительской кооперации. - СПб., 1912. Николаев А.Н. Теория и практика кооперативного движения. - U., 1908. Пажитнов К.А. Оснави кооперации. - U.„ 1917. Прокопович С.Н. Кооперативное движение в России. Его теория и практика. - М., 1913. Туган-Бара-новський М. И. Кооперац1я, соц! амьно- економ! чна основа II ma мета. - К., 1918. Чупров А.И. Мелкое земледелие и его основные нужды // Чупров А.И. Учёные труда. - N.. 1910-1911. - Часть 4. - Вып.2. - 1911. - С.55.

2 Чупров А. Я. Вказана праця. - С. 58.

3 Лив.: Косинский В.А. Учреждения мелкого кредита в Гер- , мании. - П., 1901. - 1.1. - С. 49.

оргшЦзацП окремих вид!в кооперативно товариств. Як представники переважно л1берально! 1нтед1генцП, вони вбачали у роавитку галуаево! кооперацП вих!д з тяжкого материального становища основно! ыаси трудового населения 1 виступали його апологетами1.

В цд.лому в 1стор1ографП в1гчианяного кооперативного руху уыовно мохна видглити два пер^оди: дорадянський (1861-1917 рр.) 1 радянський (1917-1997 рр,), у кожному з яких були сво! етапи, особливост! у використанн! джерель-но! бааи, умови публ1кацП насл1дк1в досл1дницько! робота, в 1деолог1чних установках щрдо характеру висв1тлення та 1х оцхнок. Кожен пер1од вд.др1знябться опециф1чною доы!нантою понять 1 наукових категор1й та сво!ы п1дходом до вир!шення 1сторичних проблем.

Дорадянськнй пер1од. Предметом окремо! 1стор1о-.. граф!чно1 розв!дки б досл1дження еволвдП укра!нсько1 кооперативно! думки, II кардинальних напряшив розвитку, соц1ально-економ1чно1 основи, загадь них принцшпв та зако-ном1рнсстей. Серед головних здобутк!в укра!нсько1 кооперативно! 1стор1ограф11 неабиякий Стерео викликае дорево-лювдйна кооперативна школа, вр II репрезеитують О.М.Анциферов, М.П.Балл1н, В.М.Доманицький, М. 1.31бер, Я.Краввой, М.В.Левитський, П.Пожарський, М. I. Туган-Барановський та

1 Бондарев И. А. Организация и практика кооперативных учреждений мелкого кредит. - СПб., 1913. Зежьгейм В. И. Организация и практика потребительных обществ в России. Курсы по кооперации. - П., 1913. Лелеанов В. Я. Теория иелкого (кооперативного) кредита. - М., 1914. Кильчевский В.А. Какая разница между частным банком и кредитным товариществом. - П., 1918. Ку-льашый A.B. Кооперативный сбыт продуктов сельского хозяйства. -Ы., 1918. Тотставц В.Ф. Сельскохозяйственная кооперация. -U., 1918. Фрошеш Б.И. Теория и история потребительской кооперации. Краткий курс. - Пг., 1918. Хейсин Н.Л. 50-лете потребительской кооперации в России. - М., 1915.

Ф.А.Щербина1.

3-пом1ж укра!нських досл1дник1в кооперативного руху. започаткувавших його 1сгор1ограф1ю. вир1зняеться постать М.1.31бера. котрий у 60-х роках XIX ст. грунтовно 1 в доступн1й форм1 виклав соц!ально-економ1чну природу споживчо1 кооперацП, зробив першу спробу узагальнити власний досв1д кооперативного буд1вництва на фон1 позитивного надбання в зах1дно-европейських кра!нах2,

Вивчення еволвдП кооперативно! думки, II основних нап-рямк1в реального застосування неможливе без анал1зу д1яльност! орган!затор1в-практик1в, до яких належав харк1вський адвокат М.П.Балл1н, вихований на 1деях "кооперативного соц1ал1зму". У cboIx численних статтях i "Первой памятной книжке русских потребительных обществ" М.П.Балл1н накреслив низку конкретних за-ход1в по поширенню кооперативних товариств серед населения та про переваги 1нтеградьного кооперування, вбачаючи в кооперацП "запоруку еднання 1 братерства ycix народ1в"3.

Про першу кооперативну крамницо в Л1вобережн1й Укра!н1, W в!дкрилася в Сорокському пов1т1 Полтавсько! губернП у 1863 роц1, опов1в в "Очерках южно-русских артелей" Ф. А.Щербина4. Книга автора ув1йшла в 1стор1ограф1ю завдяки глибокому анал1зу арт1льно! справи п!вдня кра!ни на початку друго! половини XIX ст.

У наступний етап, що припадав на 80-90-Ti роки XIX ст., розвитку кооперативно! мереж! та пробудженню укра!нсько! кооперативно! думки серед населения сприяли популяризаторськ! прац1 "apTlJtbHoro батька" Миколи Левитського та Хсторика i

1 Анциферов А.Н. Вказана праця. Бажшн М.П. Первая памятная книжка русских потребительных обществ. - Харьков, 1870. Домавицький Васидь. Як хазяйнукт селяни в чужих краях. Про селянську кооперацию. Про товариськ1 крам-ниц1. -К., 1904. Зибер Н.И. Потребительские товарищества. - СПб., 1869. Краевой Я. Полвека кооперативного движения на Юге России. -К., 1916. Левитский Никола. Артельный договор для земледельческих артелей. - Елиза-ветград. 1900. Щербина Ф.А. Очерки южнорусских артелей и обшцнно-ащежытх форы. - Одесса, 1880.

г Зибер Н.И. Вказана праця. - СПб., 1869.

Баллин М.П. Вкавта праця. - С.71.

4 Щербина Ф. Вказана праця. - С. 199

в!домого кооператора-практика Василя Доманицького, як! стали повсякдецними порадникаш селян в орган1зац11 сшлчанського господарства1. Виов1тленно д1яльност1 представник1в л1бераль-но-буржуазного напрямку в украТнському кооперативному рус1 присвятив свое дослЛдженвя Я. Краевой. Автор розглядав коопе-рац1п "як основний зас1б захисту др!бних товаровиробншйв"2. Для з'ясування подальшого розвитку теорП проблеми важливе значения мае обгрунтування МЛ. Туган-Барановськиы у монограф! 1 "Кооперацхя. Соц1ально-еконоы!чна природа II л мета" класово! природи кооперацИ 1 визначення трудового характеру кооперативного зиску. Автор в1дстоюб кдасовий характер кооперацИ, з докорои констатуючи, цо ця проблема залшилася поза увагою 1 розглядом в!домях досл1дник!в кооперативного руху, у тому числ! 1 професора Анциферова О.М.3

Важливе значения для розвитку кооперативно! теорГх мали пращ О.М.Анциферова, особливо його "Очерки по кооперации", в яких автор п1дкреслював, щр гм1ст термХну "кооперащя" полягав у розум1нн1 п1д ним "вивначено! сусп1льно1 форми повднання трудових зусиль на основ1 добров1льного сп!вробз.тництва"4.

Анад1з опублхковано! лхтератури перекону6, щр автори дорадянських досл1джень кооператйвного життя були поборниками хриотиянського соц1ал!зму 1, висвхтлшчи оргашаацш та поши-рення товариств, висгупали за утворення на 1х основ1 виробни-чих асоцхац1й, через як! поступово, оволод!вши вс1ма галузями господарства, можна побудувати кооперативний , соцхал!зы5. Досл1джуючи кооперативы! товариства за хх складом, ряд автор!в - А.В.Меркулов, МЛ.Тугаи-Барановський, С.Л.Маслов, С.М.Проко-пович стверджували, шр ентуз1астами справи була невелика галькють переважно молодих людей, натхненних 1девю "кооперативного отиЦагизму". На протилежному боц1 знаходилися учасники'"

1 Доманицький Василь. Вказана праця. Левшпский Микожа. Вказана праця.

2 Краевой Я. Полвека кооперативного движения на Юге России. - К.. 1916. - 0.15.

3 Туган-Барановсъкий М.1. Кооперац1я, соц1адьно-еконш1ч-яа основа И та кета. - С. 172.

4 Анциферов А.Н. Вказааа праця. - С. 16?.

5 Тотоыианц В.Ф. Теория, история и практика потребительской кооперации в России. - П., 131В. В1н же. Биография Н.П.Баллияа // Объединение. - 1912. - N 15.

руху, як1 вбачали в ньому лише зас1б отрицания негайного зиску1.

ICToplD кооперативного руху Л1воберекно1 Укра1ни у т!сно-му зв'язку з практикою вивчали м1сцев! кооператив^ орган1за-тори в губерн1ях: В.Васильченко. А.евдокиыов, Я.1шепецький, М.Костров, В.Мезенцев, М.Примак, М.Скрипн1ков, Ф.Шевченко2. В результат! 1х публ1кац!й до об1гу було введено новий факто-лог!чний матер!ал, вроблено узагальнення про м!сце 1 значения коолерацП в тод!шн!х умовах.

Однак. об'ективного наукового осмислення всього комплексу питань кооперативного аситгя в 1сторичн!й л!тератур! не в!дбулося. Якщр в дорадянськкй пер!од автори, використовупчи м1сцевий статистичний ыатер!ал та прислали з кооперативного життя губерн1й, розкривали переваги кооперативно! власност! та закликали населения вступати в кооперативи, то в подалыпому 61льш1сть досл1дник!в керувалась !деолог!чними штампами про революц!ю, яка розкрила "широк! перспективи" 1 перетворила кооперацию в "могутн1й зас!б кооперативного буд!вництва", про всесв!тню революЩю» як "необх1дну умову кооперативно! робота"3.

Окремою в числ1 досл1джень з icxopil споживчо! кооперацП в Украш сто!ть спроба 1 сторико-статистичного начерку В.Стоп-невича4. Матер!али, як! були в розпорядженн! автора, далек! до того, щрб носити характер вичерпаност1, особливо з питань

1 Маслов С. Л. Крестьянское хозяйство. - М., 1921. Меркулов A.B. Исторический очерк потребительской кооперации. - Иркутск. 1919. Прокопович С.М. Кооперативное движение в России. Его теория и практика. - М., 1918.

2 Василенко В. Кустарные промыслы Полтавской губернии. -Полтава, 1900. Евдокимов А. О сбыте сельскохозяйственных продуктов. - Харьков. 1912. Имшенецкий Я.К. Мелкий кредит и его значение в народном хозяйстве. - Полтава, 1913. Костров Н.И. Очерки крестьянских хозяйств Черниговской губернии. - Чернигов, 1917. Мезинцев В. хлебная торговля и кооперация. - Харьков, 1914. Примак М. Краткий очерк потребительской кооперации в Черниговской губернии. - Чернигов. 1914. Скрипников М. Потребительские общества Полтавской губернии. - Полтава, 1900. Шевченко Ф.О. Деятельность кооперативных учреждений Харьковского уезда. - Харьков, 1914.

3 Теоретические проблемы современной советской кооперации (дискуссия в кооперативной секции Коммунистической академии). - М., 1930.

4 Стопневич Б. Споживча коолерац!я на Украл н1. Спроба 1 сторико-статстчного яачерку. - Полтава. 1919.

угрупування товариств по торгових оборотах 1 визначенню середнього числа пайовик1в, проте, всеб1чно !х використовуючи, BiH эум1в подати картину розвитку товариств до 1914 р.

У 1917-1919 pp. вийшли друком прад1, в яких автори або заыовчували таку сусп1дьно-пол1тичну под!ю, як жовтневий переворот 1917 р., або во1 його насл1дки вводили до. "гальмування кооперативно! робота"1.

Таким чином, у дорадянський пер1од розвитку укра!нська iCToplorpa$iH, репрезентована як теоретиками (О.М.Ашдеферов, М.ЬТуган-Барановський, Ф. А.Щербина), так 1 практиками-кооператорами (м.П.Валл1н, В„М.Доманицький, М. 1.31бер. М.В.Левитсь-кий, А.В.Меркулов, П.Пожарський та 1н.) уособлювада етапи становления кооперацП як громадсько! самод1яльно1 орган1зац1!, що пройшла 8 друго! половина XIX ст. через утворення коопера-тивних товариств (а 60-х до середини 70-х рокхв), охопивш, у эв'язку s масовою безграмотн1стю, 6 основному мЮьке населения; найжорсток1ш1 утиски та penpecll урядових структур (у 70-х - 80-х роках), авинуваченнвя в розповоодженн! ооц1ал!отичних 1дей; в1дродження кооперативно! думки (з середини 80-х рок1в до 1905 р.). часу ыасового заснування кредитно! кооперацП та формування вертикально! структура; i, нарешт!, нов!тн1и етап -ыасового поширення кооперативно! ыереж1. який розпочався з перло! народно1 револадИ 1905 1 продовжувавоя до 1917 року.

Радянський ж?р1од розвитку 1стор1ограф1! проблеми. ЗПдно запропоновано! нами перЮдизацИ, для цього пер1бду була характерною тенденЩя виходу на концептуальний р1вень узагаль-нення, коли доол1дники наыагалися ¿нтерпретувати кооперативний рух як частину внутр1шньо! пол 1 тики держави. Як добров1льне громадське об'еднання, кооперац1я. щр тривалий час.залишалася на периферП радянсько! 1стор1ограф11, не вписувалаоя в П магЮтральн! напрямки, Теоретичн1 та практичн1 обмеження на анал1з 1 динам1ку кооперативных структур визначалися декрето-ваними положениями про кооперац!» як систему другорядних еко-ном1чних в!дносин, пов'язаних а др1бнотоварним виробництвом, а також концепт ею ршкового 1 "кооперативного соц1ал1зму"2.

I все ж цей напрямок 1стор1ографП розвивався. Особлива увага на проблеми кооперац!! вверталася у 20-т1 роки, коли

1 Маслов С. Л. Вкааана праця. Прокопович С. У. Вкааава пра-ця. - С. 38В.

2 Теоретические проблеш современной советской кооперации. - М-, 1930. Кабанов В. В. Октябрьская революция и кооперация (1917 - чащ 1919 г.) - П.. 1973. Apaño Ж. Экономические противоречия при социализме. - П.. 1984.

вир1шувалося питания про II призначення в умовах радянсько! д1йсност1. 1 коли було прийнято немало урядових та парт1йних постанов, ароблено в!дпов1дн! орган1зац!йн1 висновки1.

В1домий кооперативний д1яч. голова ради укра!нського Союзбанку П. Пожарський у 1919 р. впераю поставив питания про ¿снування укра!нсько! кооперацП в Рос1йськ1й держав1, де "елемент нац1ональний був путеводною ворею для видатних прац1вник1в на нив! укра!нсько! кооперацП".

Звичаино, геро!в нарио1в - перших орган!затор!в кооперативно! справи в У|фа1н1, н! за характером 1х д1яльност1, н1 за II зм!стом називати "св1домими укра!нцями" 1 "борцами за нац!ональну 1дею" було з боку автора нарис1в значним переб1лывенням.

Екскурсом в 1стор1ю розвитку кооперативно! думки в Укра!н! стала монограф! я Павла Мохора "Од Бал1на до Лен1на", в як!й автор характеризуе образ Миколи Балл! на як "першого 1деолога старо!. дореволюц1йно! кооперацП, що виникла на тл1 розвитку кап1тал!стичного ладу 1 була в перв1сн1й сво!й !стот! його повною антитезою"3.

М1ж М.Балл1ним 1 В.Лен1ним ц1ла доба, п1сля яко! розпочи-насться, на думку автора, нова стор1нка в кооперативному рус!, нова кооперативна 1деолог1я 1 нове кооперативне буд1вництво. "Еволюц1йний бал1н1зм, - наголошуе в!н, - в 1стор11 очщаеться В1Д сю!х утоп!й ! романтики, проймавться правдивим роэушнням д1йсност1, переходить у кооперативний ленШзм з його харак-терним гаслом: революц1йний кооператизм 1 кооперативний рево-дюц!он!ам"4. В!дтак, не важко псштити, що П.Мохор под1ляв марксистську концепц!ю розвитку кооперативно! системи 1, нех-туючи класичними кооперативними принципами, стверджував, що т!льки всесв!тня соц1альна революция виведе кооперацш на в!льну дорогу, I не жах перед нею, а бажання наблизити - по-

1 Висачанський Л. Коротка, 1С!юр1я кооперативного руху на Укра1я1. - Харк1в, 1925. Лето е. Кооперац1я на Ук-ра!н1. - Харк1в. 1927. Ыохор Павло. Од Бал1на до Лвн1на. - К., 1924. Пожарський П. Нариси а 1оюрП Ук-ра!нсько1 кооперацП. -К., 1919. В1н же. СоШалъний склад украХнсъко1 кооперацП. - К., 1928. Целлар1ус В. Сучасна УкраТнська кооперация. - Харк1в, 1926.

2 Пожарський П. Нариси в ЮпорП Укра1нсько1 кооперацП. - К.. 1919. - С.65.

3 Иохор Павло. Вкааана праця. - С. 16.

4 Там же. - С. 99.

винн1 орган1чно ув1йти в жигтя кожного товариства.

У 1925 р. П.Височанський у "Коротк1й 1сторИ кооперативного руху на УкраШ" - невеликому за обсягом дов!дниковому виданн1. яке 8ак1нчувалося оц1нкою тод!шнього стану та пе-рел1ком вавдань радянсько! кооперацИ, в ц1дому розвиток кооперативного руху под!ляе на два пер1оди: до жовтнево! рево-люцп 1 жовтень та кооперац1я. Особлива увага автором зверта-лася на завдання кооперадП в радянський час. "Приступаючи до перебудови кооперативного апарату, - назначав в1н, - радянська влада виходила 8 основно! передумови, з основного погляду на кооперац1ю: кооперац1я - не е саыоц1ль. кооперад!я - лише зас!б у боротьб1 за комун!зм i друге, - щр треба П пристосу-вати до практичного будування комун1стичного ладу"1. Кр1м сп!рних ва методолог1чниыи посиланняыи висновк1в, розд1ли книги, присвячен1 ICTopil дореволющиноЗ кооперацИ, виявшшсь занадго фактолог 1чними, у них в!дсутн1й суттевий концептуаль-ний рух вперед у розвитку кооперативно! справи.

Проблеми дорадянсько! кооперацИ висв1тлювалися в caiлей-ному виданн1 е.Дешко "Кооперац1я на Укра!н1", присвяченому Х-р1чниц1 жовтнево1 революцИ. Автором вони подан! фрагментарно, в основному а передруном розглннутих нами попередн1х ви-дань. Про в1дношення автора до "старо! кооперацИ" св1дчать так1 дискордантн! висновки: "що-правда, кооперац!я була у нас i до революцН, але т!льки револшця вд.дкрила перед нею широк1 перспектив« 1 зробила в не! могутн1й зас1б соц1ал!стичного буд1вництва"2. Шдсумовуючи щойно сказане, зазначимо, що дане юв!лейне видання носило б!льш публ1цистичний характер i писалось у вв'язку з пол!тичними вимогами 1 потребами свого часу.

Суттевим вкладом в 1стор1ограф1ю кооперативного руху став iсторико-статистичний нарис П.Пожарського "Соц1яльний склад укра!нсько! кооперацИ". Це була перша, i, до реч1, остання за радянських час1в, спроба проанал1зувати соЩальний склад доревсшющйно! украпюько! кооперацИ.

Однак висновки монографИ» на наш погляд, носять контро-верс!йний характер, адо пояснювться методолог 1чними помилками автора. По-перше, не можна погодитися з вид1ленням в один пер1од, як це робить П.Пожарський, 1сторИ кооперативного руху Укра1ни впродовж майже 50-р1чно1 доби (1862-1905 pp.), стверд-жуючи, що "ооц1ально-економ1чн1 та нац!онально-пол1тичн1 передумови виникнення 1 1снування кооперацИ на протяз1 Ще! доби були б1льш-менш однаков1"3. По-друге, при визначенн! програми д0сл1дження автор BMimye види i форми кооперативного руху,

1 Вчстанський П. Вкавава лраця, - С. 42.

2 Лешка е. Вкавава пращ. - С. 5.

3 ПожарськиЯ П. Вказава пращ. - С. 6.

под1ляючи його на с1дьсышй. мЮький 1 робИничий. По-трете. щодо переваги незаыожник!в (б!дняк!в) у кооперативних това-риствах у первому пер1од1 1 замсшшив (батат! 1 в) у передрево-люц1йну добу. то науков1 розв1дки досл1дник!в кооперацП та статистичн1 дан! показують, адо все будо якраз навпаки.

Отже, як св!дчить анал1з розглянутих пубд!кац!й, у центр! уваги 1сторик!в та орган1затор!в кооперативного руху в 20-х роках була проблема пристосування кооперацП до радянських умов. Ц1бю проблемой вичерпувалися б!льш!сть досл!джень, Головины завданням яких вважалося визначення м!сця кооперацП в народному господарств!, початковий ! к1нцевий момент у перебу-дов! 11 на радянський лад.

На в!дм!ну в1д попередн1х автор1в, у друг!й половин! 20-х рок1в з глибокими концептуальными основами розвитку кооперативно! теорП виступив видатний рос!йсышй економ!ст О.В.Чаянов, якого з Л!вобережною Укра1ною об'еднували ще дорево-люц1йн! творч1 зв'язки. (Див.: дис. - С.30). Уже у перших сво1х кооперативних розв1дках в!н органично поеднував питания теорП ! практики, орган1зац1йно1 робота та И економ!чних насл1дк1в. Глибоке досаИдження кооперативних процес1в дозволило йому набути багатий досв!д, котрий в узагальненому вигляд! був в!дтворений у "Кратком курсе кооперации"1. Наголошуючи на необх!дност! дотримання класичних принцда!в кооперативного буд!вництва, О.В.Чаянов ув1йшов у теор!ю ! практику кооперативного руху як васновник концепц!й про диференц!йн1 стимули с!льськогосподарських структур та конкретн1 форыи кооперацП на селЛ, вертикаль«! та горизонтальН1 кооперативн1 структури, що утворювали центри, як! досконально вивчали ринок. Принципо-ве положения про виключне вгашвання ! ст!йк1сть селянського с!мейного двору, що не т!льки п!дтримувався, а й значно поши-рювався утворенням в!дпов!дних кооперативних структур,! пере-будова його у напряыку виыог ринку, привело О.В.Чаянова до визначення концепцП "кооперативно! кодектив1зацП". Протис-тавлена зд!йснюван1й адм!н1стративн!й колектив!зац!1. вона була оголошена "ворожою соц1ал1стичному буд1вництву"2.

Налрик!нЩ 20-х рокав, коли теор1я перманентно! революцП вт!лилася в теор!ю автоматичного краху кап1тал!эму, "ворожсяо" була проголошена ! концепц!я професора Т.Д.Кондрат'ева про "протекц1он!зм ! ф!лантротю по вхдношенню до форм кооперацП". суть яко! полягала в розвитку прямих зв*язк!в державши п!дприемств, кооператив1в ! зм1шаних орган18ац!й 1з за-руб!жними краТнами на основ1 валютно! самоокупиосй ! са-

1 Чаянов A.B. Краткий курс кооперации. -П., 1925.

2 В1н же. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации. - М., 1991. - С.66,70,88.

моф1нансування s урахуванням створення "фонду валютного нагромаддення"1.

Розглянут! концепцП О.В.Чаянова та М.Л.Кондрат'ева, не-зважаючи на тривалу заборону, сприяли подальшому розвитку с1лъоькогосподарсько! кооперативно! науки i стали важливим п1дгр.унтям у контекст!, нашего доейджеиня.

В1дтак, в 20-х роках, лоряд з марксистською концепЩею, iснували неыаргеоистськ1 кооперативн1 теорП, типовими пред-ставниками яких були О.В.Чаянов та М.Д.Кондрат'ев.

3 30-х рр. проблеми кооперативного руху, по сут1. стали поза межами об'бгсгивного наукового досл1дження. Шсля дискусП в Комун1стичн1й академП у 1930 р., коли було п!дведено риску п1д вивченням "буржуазно! кооперацП", у радянськ1й icTopiorpa$ií аатвердилася П марксистська, лешнська концепШя розвитку, яка полягада в тому, що коопераШя "лише форма, в яку мохе бути влито будъ-який зм!ст"2*

3 30-х до середини 80-х pokíb "ленгнський кооперативний план" став единою 1 непод!льною концепЩею соц!ал1стичного бу-д!вництва. У цей пер1од до icTopí! дореволюц!йно! кооперацП зверталися лише окрем1 автори, як! намагалиоя довести 11 Kani-тал1стичний характер та суть," як передумови соц!ад1зму. Вихо-дячи з лен1нсько! оц1нки дореволхзц1йно! кооперацП як "колек-тивного кап1тал1стичного шдпривметва" та досл1джу»чи П зв'язок з монопол1стичним кап1талом, 1сторики робили висновок, що вона була одн1ею з форм крупного кап1тал1стичного госпо-дарства, знаряддям пригнхчення i експлуатацП мае Oypxyaais». (Див.: дис. - С.40).

Отже. у 30-80-х рр. вивчення сут1 дореволюц1йно! кооперацП носило фрагментарний характер, без достатнього зааучення конкретно-1сторичного матер1алу. Об'ективному, науковому осмисленню ключових проблем заважала Юнуюча натод1 державна концепция кооперативного буд1вництва, яку спов1дували радянськ1 1сторики.

3 друго! половши 80-х рок1в становище принципово зм1ни-лося. В1дродження кооперативного руху вимагало адекватних тео-ретичних в!дпов1дей на питания про роль кооперацП в економ!ц1

1 Кондратьев Н.Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. - М., 1991. - С.79-80.

2 Теоретические проблемы современной советской кооперации (дискуссия в кооператвной секции КоммунишмескоЯ академии) - U., 1930. - С. 9.

1 перспективи II розвитку, характер взаемов1дносин з органами державного управл1ння та р1зними господарськими структурами. Шд впливоы суперечностей у сфер! економ1чно! 1 соц1ально! д1йсност! по в1дношенню до кооперацП сформувадося, по сут1, два протилежн1 п1дходи: як механ1зму трансформацП економ1ки в загальнонародну та засобу насичення товарного ринку, використання надм1рно! робочо1 сили, тощо1. Як перша, так 1 друга аргументацП формувалися з врахуванням св1тового досв1ду i не використовували в1тчизняну практику кооперативного буд1вництва.

Наприк1нц1 80-х рок1в економЛсти спробували подолати роз-рив м1ж теор1еи 1 практикою кооперацП, аде роад1ли праць, присвячен1 кооперацП, виявились занадто фактолог!чними, в них не було концептуального просування вперед2. В ц1лому для дру-roi половини 80-х рок1в були характерними пошуки "золотого в!ку" кооперацП в II попередн1й 1стор11э.

3 початку 90-х рок1в над ровробкою концепцП кооперацП, як скдадово! частини науково! теорП сусп1льного розвитку, активно прашють украТнськ! вчен1: С.В.Кульчицький, В.1.Марочко, А.Г.Морозов та 1нш1.

Для з'ясування в "методолог1чному план! теоретичних та 1сторичних аспект!в кооперативного руху важливим для досл1дник1в став анал1з концептуальних засад б1льшовицько! догарини сусп1льнаго розвитку та концепцП "кооперативного соц1ал1зму". зроблений С.В.Кульчицьгаш. У cboIx працях вчений досл1джуе процес зам1ни ринково! економ1ки радянським ко-мун1стичним виробництвом та насл!дки, до яких вона привела, показуе спробу рев1з11 комун1стичних доктрин в Ix найб1льш вразливому пункт! - аграриях в1дносинах, в1дмову в!д "кооперативного соц!ал1зму" п!сля смерт1 В.I.Ленина i повернення до вимог програш РКП(б) про в1дчуження селянсько! власност! шляхом колектив1зацП, що зак1нчилася експропр1ац1ею найб1лын за-можних верств селянства при одночасному примусовому охопленн1

1 Социалистическая кооперация: История и современность. U., 1989. - С.15.

2 Кооперативная собственность при социализме: возможности и перспективы. - Ы., 1989. Марьяновский В. А. Кооперативная собственность при социализме. - М., 1989. Социалистическая кооперация: История и современность. - М., 1989. и др.

3 Попов В., Шмелев Н. На развилке дорог: Была ли альтернатива сталинской модели развития ? // Осмыслить культ Сталина. - U.. 1989. - С.284. Герасимов E.H. Кооперация и перестройка. - К., 1989.

колгоспами основно! маем лмтел1в села1.

Проблеми селянсько! кооперацИ в Укра1н1 розглянув В. I.Марочко у монографИ, 1сторико-теоретичний аспект яко! охошпое nepiofl а 1861 по 1929 р!к, i де окремим роэд!лоы досл1джуеться формування кооперативних структур у доревашЦйний пер!од2. Концепц1я кооперацИ розглядаеться автором як окладова частина науково! теорП сусп!льного розвитку, що зач!пае орган18ац1йн1 та соц!ально-економ1чн1 п1двалини кооперативного руху, визначае його м1сце i роль у життвд!яльност1 певних верств населения. Вивчивши концептуадьн1 васади кооперативного руху та пор1внявш 1х з "обгрунтуванням 1сторнчного розвитку кооперацИ"3. В Л. Марочко п1дкреслго, вр метою науково! розв!дки в!н ставив "з'яоування найсуперечлив1ших питань теорИ кооперацИ".

В 1сторико-теоретичному аспект! досл1джуе кредитну с1льськогооподарську кооперацш УСРР у роки непу А.Г.Морозов4. Анал1зуючи розвиток с!льськогосподарсько1 кооперацИ з моменту И виникнення до фактичного 8никненя в перЮд суЩльно! колектив!зацП, автор аазначае, щр "поряд з широтою публ!кащй 1снуе така к р1зноман1гн1сть погляд!в на роль, значения 1 м1сце кооперацИ в сучасному сусп1льств1"5.

Зааначен! прац1 в1тчизняних вчених давть п!дстави для не-упередхеного переосмислення концептуальних засад кооперативного руху, вивчення його 1сторИ та в1дтворення в ус1й конкретности, цШсност! i неповторност!, як самод1яльного господар-ського об'еднання у взавмозв'язку з державними структурами.

Окрему групу досл1дник1в укра!нського кооперативного руху складають а.сторики д1аспори, серед яких ч!льне м1сце наделить

1 Кульчицький C.B. УСРР в добу "военного комун1аиу" (1917- 1920 pp.). Спроба побудови концептуажытх засад реально! lcmopîï. ¡сюричяий зошш. - К., 1994. Bis же. Концепц1я "кооперативного соц1ал1виу" // УкраХнсъкий IcmopWHuiï журнал. - 1995. - 4 2. - С. 10. В1н же. Ко-иун1зи в УкраШ; перше десялир1ччя (1919-1928). ~ К., 1995. - С.299.

г Марочко B.I. Укра1нсъка седянсъка коопераЩя. Icmopu-ко-теоретичний аспект (1861-1929 pp.). - К.. 1995.

3 В1н же. Вказана праця. - С. 169.

4 Морозов А. Г. Кредита сллъсъкогосподарська кооперация УСРР в роки непу. Атореф. дис... дот. 1ст. наук. -К.. 1994.

5 В1н же. Кредита коотрац1я п1д пресои колекпш1аац11 // Проблет lcmopîï У крайни: факт, судження, пошуки. Випуск 2. - К.. 1992. - С. 17.

доктору 1лл1 Витановичу та Олександру Моргуну1. 1х прац1, суттево поповнивши 1стор!ограф!чн! розв1дки проблеми, вводять у науковий об1г нов1, нев1дом1 в1тчизняним 1сторикаы джерела, як! дозволяють зробити принципово важлив! висновки щрдо характеру 1 особливостей пер1одизац!1 та темп1в розвитку укра!нса>ко! кооперацП.

В ц1лому шрота 1 багатогранн1сть проблеми вимагають детального аяал!зу як окремих пер1од1в розвитку кооперативного руху, так 1 специф!ки його р1зних вид1в. У розглянутих прадях вИчизняних 1сторик1в, за винятком пубд1кац1й останн1х рок1в (С.В.Кульчицький, В.1.Марочко, А.Г.Морозов), не осмислен1 концептуальнх питания украТнсько! кооперативно! думки, мало досл1джен1 основн1 етапи II становления, не обгрунтоване з 1сторично! точки зору право народу Укра1ни на власну кооперативну школу.

Б!льш1сть 1сторичних 1 економ!чних досл!джень м!стять розр1знений фактичний матер!ал. котрий автори не завжди ставили перед собою завдання аиал!зувати. При цьому доречно п1дкреслити. то в опубл!кованих працях мають м!сце фактичн1 та фактолог!чн! похибки, застар!л1 теоретичн1 положения, нев!рн! методологгчн! засади. ГлиОше досл!джен1 так! проблеми кооперативного руху та його !стор!1, як питання росту, розм1щення, к!льк!сного та як!сного паювання, часу утворення та затвердження статут1в, форми кооперативно! ыеред!, господарська та культурна д!яльн!сть. кооперативн! з'!зди.

Мена вивченими залишаються проблеми, щр стосуються глибинних процесгв: передумов виникнення кооперативного руху, тенденд!й в розвитку теорП 1 практики кооперативного буд!вництва, специф!ки структури кооперативно! мереж1, взаемовЦносин кооперативних орган1в 1з громадськими орган1зац!ями та органами м1сцевого самоврядування, ставлення держави до кооперацП. Заповнити виявлен! прогалини на тл1 !сторичного розвитку укра!нсько! кооперац!! покликане виконане дисертац!йне досл!дження.

Мета 1 завдання днс®ртац1йно! роботи полягають у тому, щоб на основ! вивчення нововиявлених опубл!кованих, неопублй-кованих та статистичних документадьних матер!ал!в, наукових праць 1 публ!кац1й у пер!одичн!й прес!, по-перше, в!дтворити передумови, обставши 1 законом!рност! генезису кооперативного

1 Витанович 1лля. 1стор1я УкраТнського кооперативного руху. 1а праць 1 сторико-ф1лософсько1 секцИ ИТШ. ТУК -Товарисшво УкраТнськоI кооперацП. - Ныо-Йорк. 1964. Моргун Омександр. Нариси 1стор11 пршисдовоТ кооперацП Укра1ни. Мюнхен, 1966.

руху в Л1вобережн1й УкраШ (1861-1017 рр.); по-друге, показати д!яльн1сть кооперативних структур як добров1льно! господарсько! самод1яльно! орган1зацП, принципи 1 загадьн! основй яко! вимагають дотримуватися закон!в ринково! економ1ки 1 суперечать державному етатизыу та патернал!зму орган1в м1сцевого самоврядування; по-третв, аробити вмотивован1 висновки подо в1дродження форм кооперативного руху та його рол1 у формуванн! ринкових в1дносин як необх1дного чинника псиппшення матер!ального 1 культурного добробуту населения. Досягнення поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань:

- концептуально обгрунтувати необх!дн1сть та методолог!чн1 основи конкретно-Югоричного анал1зу проблем кооперативного руху в Л1вобережн1й Укра!н1;

- гд1йснити науковий анал!а джерел (документалышх, арх1вних 1 статистичних матер1ал1в) та монограф1чно! л1тератури з 1стор1! кооперативного руху;

- з'ясувати соц1ально-економ!чн1 передумови кооперативного руху. звернувпш увагу на 1сторико-теоретичний аспект проблеми;

- вивчити процес формування. становления та особливост1 роз-витку кооперативного руху, його орган!зац1йн1 принципи та загальн1 основи;

- досл!дити тенденцП в розвитку теорП 1 практики укра!нсь-ко! кооперавд!;

- простежити процес формування структури кооперативно! мереж!. II види, форми, под1л за сферами д!яльност1, тери-тор1альними та соц1ально-кдасовими ознаками;

- в!дтворити взаемов!дносини земства з кооперацию, роль його в пропаганд! кооперативних 1дей;

- розкрити сприяння земсько! агрономП поширенню кооперативного руху та участь м1сцевого самоврядування в розвитку кооперативних форм кредитних в1дносин;

- з'ясувати державну пол1тику в гадуз! кооперативного законо-давства;

- досл!дити контроль орган!в державно! вдади за роботе« кооперативних уставов;

- висловити свое розум1ння м!сця коопераЩ! серед 1нших напрямк!в соц!ально-економ1чного руху;

- зробити науков! висновки щрдо визначення понять "коопе-рац1я", "кооперативний рух" 1 "кооперативне буд1вництво", "ко-оперативна власн1сть", про спрямован!сть, характер 1 зм1ст д1яльност! кооперативних товариств у Л!вобережн1й Укра!н1 та 1х насл1дки.

Творот№о-методолаг1чноя основой дисертац1йного досл1д-ження слугувала система наукових метод1в 1 принцип!в п!знания,

що грунтуються на здобутках в1тчизняно! 1 заруб1жно! lcroptw-но1 науки, на неупереджен1й 1нтерпретац11 соц1алыю-економ1ч-них процео1в в Украпй, зокрема, концепцП наЩонального в1дродження 1 етн1чяого ренесансу. Всеб1чне висв1тлення под1й. факт1в 1 явищ 8д1йснювадося на ochobI науково1 об'ективност1 1 методолог1чного гшорал1зыу в проблемио-хронолог1чн1й посл1дов-hoctI. Керуючись законом1рностями економ1чного розвитку та на-уково-критичним використанням джерел, автор на конкретних прикладах кооперативного життя доводить, щр Юторичний процео дозволяе, як насл1док взаемод11 багатьох р1зноплаяових век-тор1в, у к1нцевоыу п1дсумку правдиво в!дтворити реальне становище та сп1вв1дношення позитивного 1 негативного, уникнути, завдяки використанню р1зноман1тних метод!в досл1дження з широким застосуванням коыб1нованих структур, суб'ективних оценок та висновк1в.

Диерельну базу досд1джанкя склали документи 1 матер1али 151 фонду державши арх1в1в, фондосховищ музе1в 1 б1бл1отек Укра1ни, переважна б1льш1сть яких малов!дома або вперше yairaa-ла в науковий об1г. 3-пом1ж них особливо ц1нними е опрацьован1 1 використан1 дисертантом документи 36 фонд1в Центрального державного 1сторичного apxiBy Укра1ни у м.Кибв1 (ЦД1А Ук-раТни), котр1 характеризуют^ д1яльн1сть ШОР'у (Споживчого то-вариства п1вдня Pocll) (ф.1111), коолератавних орган!зад!й та член1в 1х товариств, переписка черн1Пвського та полтавського губернатор1в (ф.1439) та (ф.321), документи 1 матер1али полтавського (ф.320), харк!вського (ф.336) та черн1г!вського (ф.1475) губернських яандармських управл1нь. У св1тл! дослХд-жувано! проблеми особливого значения набувае вивчення фонд1в орган1затор1в кооперативного життя, громадських, пол!тичних та наукових д1яч!в, до яких належать В.Б.Антонович (ф.832), 0.1.Левицький (ф.1143), Г.П.Галаган (ф.1475), О.М.Анциферов (ф.2019), М.В.Довнар-Запольський (ф.262), В.В.Тарновський (ф.251).

У Центральному державному apxlBi ввдих орган1в державно! влади та державного управл1ння Укра!ни (ЦДАВО Укра1ни) заслуговують на увагу документи i матер! али Вукоотлплки (ф.296), Вукоопрэди СФ.4049), п1вденного управл1ння Центросп1лки (ф.20б). Вивчення зазначених фонд1в дало можлив1сть зробити ряд принципово важливих BHCHOBKiB щодо характеру 1 особливостей розвитку укра!нсько! кооперацП.

Надзвичайно трудом!стку роботу, подолавши при цьому немало перешкод орган1зац1йного та методичного характеру, довелося виконати досл1дников1 при вивченн1 фонд1в обласних державши арх1в1в та 1х ф1л!ал1в. У Полтав1 - це фонд N 120 (Канцеляр1я Полтавського губернатора), фонд N 53 (Полтавський губернський статистичний ком1тет). У Харков! - фонд N 3 (Канцеляр1я

Харк1вського губернатора), фонд N 4 (Харк!вська губернська управа), фонд N 51 (Харк!вський губернський статистичний кештет). У Черн1гов1 - фонд N 128 (Канцеляр1я Черн!Пвського губернатора), фонд N 127 (Черн!г1вська губернська управа). фонд N 49 (Черн1г1вський губернський статистичний ком!тет).

У ходi грунтовно! розв!дки арх1вних масивхв важливе зна-чення мае вивчення фонд1в ф!я1ал1в обласних арх1в!в. Так, на Сумщин! заслуговують на увагу apxlBHl документа Роменського фШалу Сумського обласного державного арх!ву: фонд N 200 -про Шдставське с!льськогосподарське товариство, засноване в 1874 роц1. фонд N 155 - Под1лк1вське с1льськогосподарське товариство, засноване в 1S02 роц1, фонд N 125 - Андр1яш1вське кредитив товариство 1909 року, фонд N 214 - Гол1нське с1льсь-когосподарське кооперагавне товариство 1912 року.

Документи арх1вних фонд1в дають можливЮть шляхом ретроспекц!! орган18ац1йно! робота кооперативних товзриств, ф1нансових операц1й, господарсько! та посередницько! д1яльност! в1дтворити характер та особливост1 кооперативного руху. його висх1дн1 та низх1дн1 етапи.

Важливу основу джерельно! бази дисертацП склали опубл!-KOBaHi матерхали про нооперативн! товариства та ïx статута, з1бран1 М1н1стерством внутр1шн1х справ 1 видрукован1 в "Урядо-вому в1снику". На п!дстав1 цих докуыентальних матер1ал1в пе-тербурзький в!дд1л Ком1тету в справах ощадно-позикових това-риств уклав перш! списки, що нараховували 84 товариства, за-тверджених до 1875 р1. До введения прим!рного Кооперативного статуту 1897 р. вся статистика велася т1льки Ком1тетом2. Ilepmi списки, з!бран! ним. увагальнив i опубл!кував М.0.Рейтл1нгер3. П1зн1ше матер1али, що над!йшш в Ком!тег, ввдрукував В.Сальол-kíh4. Окремо за 1909 piK, одержан! КЬм1тетом в1д губернаторов, статистичн1 дан! опрацював ! оприлюднив М.Л.Хейс!н . На основ! зазначених публ!кац!й пошукувач склав загальну таблицю, яка в1Дтворила розвигок кооперативних товариств у Л1вобережн!й Ук-ра!н!.(Див.: дис. - С.413). Лише в 1912 р. Ком!тетом було з1б-рано i noBHlcno опубл!ковано дан! про 1снуюч! ран!ше та в!д-крит1 в губерн!ях спояивч1 товариства. Списки охоплювали bcí

1 Сборник материалов об артелях в России. - СПб.. 1875.

2 Гам же. - 1893. - Вып. 18. - 1895. - Вып. 19-24.

3 Рейлошгер H.A. Обзор положения деятельности потребительских обществ в России по данным 1897 года. - СПб.. 1899.

4 Сапёлкин В. Потребительские и сельскохозяйственные общества Российской империи. - СПб.. 1908.

5 Вестник кооперации. - 1909. - Кн.III.

затверджен1 в Pocll статути товариств у пер!од з 1865 по 1912 plK1. Ком 1 те том у справах мЮцевих господарств у 1914 р. видана таблица про кооператив^ товариства з 1865 по 1913 р1к включво по губерн1ях 1 областях Pocll, в як1й на 1 с1чня 1914 р. нараховувалося б1лыпе 10 тисяч 1снуючих i 1300 кооператив!в, що вже не д!яли2. У 1916 роц1 обл1К кооперативно товариств пров1в статистичний в1дд1л Московсько! сп1лки споживчих товариств3, уклавши та опубл!кувавши з1бран1 матер!али станом на 1 липня 1916 року. 0станн1м джерелом фактично 1 вичерпуються узагальнен1 масиви видрукованих статистичних матер1ал1в доревсшщ1йно1 Pocll.

Значний корпус джерел з 1стор11 кооперацП в1дклався в губернських эемських статистичних описах. Перш! спроби обстеження сповивчнх товариств були зроблен! в1домими ор-ган1заторами кооперативного руху М.Балл1ним та В.Козло-вим4.

Земськ! статистичн! обстеження i описи проводилися в губерн1ях з 1902 по 1914 р1к 1 стали масивами статистичних матер1ал1в, зведених у земськ1 зб1рники 1 дов!дники. У них узагальнена пряма 1 поб1чна 1нформац1я, що вимагае тру-дом1стко! анал1тично! роботи з метою вивчення джерел як нос1я даних при досл!дженн1 науково! проблеми в конкретно- 1сторичному плащ. Негативний 6ík земських статистичних обсл1дувань та суц1льних опис1в - розходження в абсолютних 1 в1дноских показниках з одн1е! i Tieí ж проблеми. що св1дчить про проведения кожним з них оШйку сво!ми методами та в своему часовому простор1. Земськ! обсл1дування, якщо вони проводились консеквентно, давали можлив!сть мати повну хнформащю не тгльки про к1льк!сть товариств та число !х член!в, а й про наявн1сть пайового кап1талу, торго-вий оборот ta розм1р об1гових кошт1в. На Черн!г!вщин! статистичне обстеження було започатковано в 1907 роц! перед першим кооперативним з'!здом, що в!дбувся

Списки всех потребительных обществ России как действующих, так и закрывшихся на 1 января 1912 года. -СПб., 1912.

2 Число потребительных кооперативов, возникших с 1865 по 1913 год вклтительно по губерниям и областям России. - СПб., 1914.

3 Списки Московского Союза Потребительных Обществ на 1 января 1917 г. - М.. 1917.

4 Марков В.И. Пионера Юхво-Русской кооперации. Харьков, 1919. - С.76. Союз потребителей. - 1915. -N 29.

у BepecHi1. Кооперативно в1дд1л Полтавського товариства с1льського господарства перше статистичне обсл1дування пров!в у 1008 роц1, одержавши 32 в1дпов!д1 на 150 роз1сданих анкет. Повний список кооперативних товариств Полтавщини губернське земство видрукувало в 1915 роц12. На Харк1вщин1 вемськ1 статистичн1 обсл!дування почали проводитися а 1916 року, щр пояснюеться незнаниям розвитком споживчих товариств у с1льськ1й м1сцевост! губернП3.

Найчислевн1шу трупу джерел складае пер1одична преса в Шлому 1 кооперативна зокрема, де в повн1й Mlpl в1дображаються характер 1 особливост1 процес1в. що в!дбувались у кооперативному pyci. Шсля скаоування указу 1876 р. про заборону ук-ра!нського друкованого слова, на стор1нках газет 1 журнал1в почали висв1тлюватися питания теор11 та практики укра!нського кооперативного буд1вництва, розкривалися имов1рн1 шляхи та перспективи побудови кооперативного соц1ал!вму. Особливо! ува-ги ааслуговуе кооперативна преса п1сля лютнево1 революцП 1917 року. 3 цього часу з'явились нов! журнали та гааети, в яких публ1кувалися стагт1, 1нформац1! та пов1домлення, присвячен1 кооперацП та II проблемам.

У журналах "Наша кооперац1я", "Укра1нська кооперац1я", "Р1лля", "С1льський господар", укра!нськ1 теоретики та орган1ватори кооперативно! справи М.О.Анциферов, М. I.Туган-Барановський, А.В.Меркулов, Б.М.Мартос,

П.В.Височанський, Л.М.Х1нчук виступали проти участ1 кооперацП в пол1тичн1й боротьб!, насильного залучення II до соц1ал1стичного буд1вництва, вважашчи за необх1дне вгдстоювати пол1тичний нейтрал!тет кооперативних структур.

Д1яльн1сть кооперацП висв1тлювапася у м!сцев1й npecl. На Полтавщин!, Харк1вщин1 та Черн1г1вщшй виходили друком "Полтавський кооператор", "Харк1вський кооператор", "Кооператор Черн1г1вщин1", "Селянин". "Хуторянин", "Бюллетень Споживчого Товариства Швдня Pooil". Видавалиоя м1сцев1 календар1-дов1дники по с1льському господарству та кооперацП.

Доречно зауважити, що певн1 складност1 при вивченн! пер1одично! преси як Юторичного джерела, у зв'язку а в1дсут-н1стю едино! методики, становить анал18 статистичного ма-

1 Зеыский статистический сборник Черниговской губернии 1907 (сентябрь). Труды съезда представителей кооперативных учреждений Черниговской губернии. - Чернигов,

• 1908 г.

2 Обзор Потребительных обществ Полтавской губернии за \ 1913 г. - Полтава. 1915 г.

3 КШо-Русский потребитель. - Харьков, 1917. И 5-7.

тер1алу досл1дження, Не викликало плутанину в зв1тноаг1 1 позначилося в досить поширеноыу вигляд! у досд1дасеннях 8 1сторП кооперацП. Всеб1чяо виваженого п1дходу вимагав анал1з оборот1в та баланс1в кооперативних товариств. Статистика того пер1оду подавала 1х без врахування 1нфляц11. Поправки на 1нфляцш почали друкувати лише п!сля 1917 року.

Однак зазначен1 недол1ки не приыеншують ц1нносг1 газет 1 журнал1в як 1сторичного джерела. 1х к1льк1сть 1 зм1стовн1сть дашь можлив1сть вийти за рамки використання пер1одично! преси не т1льки як 1люстративного матер1алу. а й утворення на 11 основ1. при додатков1й перев1рц1, базового масиву 1нформац11.

Таким чином, у доол1дженн1 кооперативного руху постай питания про недостатки розроблен1сть джерельно! бази та всеб1чну реал1зац1ю II наявного потенц1алу. Поряд з II розширенням, р1вень сучасно! 1сторично1 науки вимагав т1сного зв'язку з пр1оритетними напрямками конретно-1сторичного досл1дження, до якого 1 належить 1стор1я кооперативного руху як краТни в ц1лому, так 1 окремих П рег!он1в.

У процес1 реал1зац11 потенц1алу джерел пошукувач надавав переваги пор1вняльно-1сторичному методу. На його основ1 в процес! досл1дження зроблена спроба не т1льки вир1шити проблему репрезентативност1 1 з1ставлення, а й створення таких динам1чних ряд1в з 1снуючнх первинних показник!в та анал1тичних угрупувань, як! дають мождив1сть пхдрахунку середн1х 1 в!дносних величин. Складнощ!, то виникали при цьому, авторов1 доводилося долати за допомогою в1дб!ркового методу, П1драхушив, як! виявляли взаемод1ю ознак.

При досл1дженн1 масив1в джерел застосовувався також метод факторного анал1зу для отримання необх1дних динам!чних показник1в. Позитивн1 результата при здхйсненн! системного анал1зу дади також 1нш1 методи науково! розв!дки, як1 дозволяють повн1ше характеризувати визначену для досл1дження проблему. Р1зноб1чний пхдх1д до масиву джерел дав можлив1сть отримати б!льш повну 1нформад1ю.

Автор виходив також з того положения, що з 1стор1ограф11 проблеми певний досв1д наукового анал1зу вже нагромаджений 1 в опубл1кованих працях робилася спроба визначити загальну джерелознавчу суть р!вноц1нних масових показник1в, прокладався шлях до залучення в сферу наукового вивчення широкого кола матер1ал1в статистики.

Що стосуеться способ1в реал1зац11 вм1сту наявних джерел, то авторш застосовувалося, по-перше, використання 1нформац11 безпосередньо (прямий тлях анал1ву таблиць) 1, по-друге, в на-уковий об1г вводилася, поряд з прямою, непряма (закрита) 1нформац1я або здайснювалося таке 1х перегрупування, яке в1дпов1дало мет1 досл1дження.

На сучасному етап! вивчення проблеми розвитку кооперативного руху в Л1вобережн1й Укра1н1 ч1тко вид1ляються два напрямки: вивчення !сторичного джерела як явипр. Юторично! реальност! та вивчення його як нос1я 1нформац1! для вир!шення кошфетно-1сторичних завдань. Саме така постановка питания св1дчить про nepexifl в!д еп!зодичного до системного анал!зу джерел з конкретних питань в1тчизняно! 1сторИ.

Отже, використан1 автором р1гноман!тн1 джерела дозволяють дати вичерпну в!дпов1дь на поставлен! завдавня.

Наукова новизна днсертацП полягае в тому, що в н1й упер-ше в укра!нськ1й 1стор1ограф11 поставлена 1 комплексно розгля-нута важлива наукова проблема - формування, розвиток i особли-воет! кооперативного руху в Л1вобережн1й Укра1н1 з друго! по-ловини XIX ст. до жовтневого перевороту 1917 р. На основ! введения в науковий o6ir значного масиву опубл!кованого i нео-публ1кованого статистичного матер1алу, що ран1ше недостатньо або зовс1м не використовувався. автор робить спробу по-новому осмислити явища i процеси кооперативного життя, як! в науков!й л1тератур! висв1тдювалися з похибками або ж неповнЮтю.

Конкретно- 1сторичн1 узагальнення та анал1з динам1ки кооперативного руху дали молливхсть простежити особливост! вчення адепт1в про "трет!й шлях" розвитку сусп!льства -"кооперативну республ1ку", зробити власне визначення понять "кооперац!я", "кооперативнии рух", "кооперативне буд1вництво", "кооперативна власн1сгь". •

Разом з тим пошукувачем проведена робота по б1ограф1чному та !стор1ограф!чному вивченню життя i творчост! науковщв та орган!затор!в кооперативно! справи, що дозволяе повернути !з забуття, по-належному оц1нити !х подвижницьку д1яльн!сть.

Автохтонний характер дисертавдйно! роботи дае можлив!сть на конкретних прикладах визначити м1сце 1 роль орган1зац1йних принцип1в та загальних основ внутр1сп!лкового буд1вництва у зм1цненк1 кооперативних структур, 1х взабмов!дносин з державою та органами м1сцевого самоврядування.

На аахжгг виносяться наступи! положення:

1. 1стор1я кооперативного руху в Л1вобережн1й Укра1н! у заэначений пер!од, написана автором уперше на оонов! apxiB-них 1 опубл1кованих джерел, под!ляеться на чотири етапи, кожен з яких об'ективно мае сво! хронолог1чн1 рамки, характеристику та особливостi розвитку.

2. Соц!ально-економ1чними передумовами кооперативного руху були, з одного боку, наявн1сть розвинутого товарно-грошового господаротва ! товарного ринку при розгалуженому приватно-торговому апарат!, а з другого - маси споживач1в. для яких

ставав непосильним гн1т торгового посереднщтва.

3. Авторська юонцепЩя соц1ально-економ1чних передумов кооперативного руху, кптра заперечуе прийняту в радянськ!й 1стор1ографП деф1н!ц1ю про "кооперац1ю як передумову побудови соц1ал1зму".

4.. 1сторико-теоретичний аспект загальноеконоы1чних основ кооперацП св1дчить про II господарський самод1яльний та добров1льний характер.

5. Першовитоки формування, розвитку 1 особливостей кооперативного руху св1дчать, що, у в1дпов1дност1 з1 сво1ми специ-ф1чними законами 1 принципами внутр1шньо1 орган1зац11, в!н м!ститъ у соб! великий творчий потенц!ал 1 здатний перетвори-тися в реальну силу забезпечення соц1альних потреб кожно! лю-дини.

6. Визначення понять "кооперац1я", "кооперативний рух", "кооперативне буд!вництво", "кооперативна власн1сть" та 1х взаемообумовлея1сть вимагають анад!зу всього комплексу джерел, утворених у процес1 формування кооперативних структур.

7. Нац1ональний аспект теорИ 1 практики укра1нсько! кооперацП в радянськ1й 1стор1ограф11 п1дм1нявся досл1дженням 1сторП И окремих вид!в та форм соц!альних ,рух!в.

8. Структура, принципа та загальн1 основи кооперативного буд1вництва - непорушн! орган1зац1йно-господарськ1 п!двалини кооперативного руху.

9. Кооператив^ орган!зац11 перебували в безпосередньому зв'язку з земствами, як органами м1сцевого самоврядування п1д эверхтстю дворян, огримуючи пост1йну допомогу в пропаганд! та реал1зац1! кооперативних 1дей. 3 метою кращо! орган!зац1! справи кредитування земства активно розвивали кооперативну форму кредитних в1дносин, в основ! яких було не об'еднання кап!тал1в, а об'еднання людей на баз1 сп1льних !нтерес!в.

10. Розвиток кооперацП, II роль 1 м!сце в економ!чному ! соц1альному житт1 сусп!льства визначилися характером державно! пол1тики в галуз1 кооперативного законодавства.

Теоретично I практично значения дисертацП визначаеться новизною 1 комлексним п1дходом до висв1тлення дано! теми. В н1й поставлено ряд конкретних проблем для лерспективних науко-вих розв!док. Результати досл!дження можуть бути використан! при п1дготовц1 узагальнених фундаментальних праць, монограф1й. навчальних пос1бник1в, лекц!й 1 сем1нарських занять, спец-курс!в а 1сторП соц1ально-економ1чного розвитку УкраТни 1861-1917 рр.. а також при вивченн1 в1тчизняно1 1стор1! у навчальних закладах, ар частково вже зд1йснюеться на 1сторичному факультет! Черн!г1вського пед1нституту та вчителями област1 в середн1х загальноосв!тн1х школах.

Кр1м того, матер1али дисертацП маоть стати джерелом для використання: державними органами влади - для вироблення в1д-пов1дних законоположень 1 контролю за 1х виконанням; кооперативними структурами - для вивчення свое! з-сторП з метою 1х роздержавлення, пол1пшення орган1зац1йно1 мереж1 ко-оперативних товариств, в1дновлення пршздиШв та загальних основ внутр1сп1лкового буд1вннцтва в умовах в!дтворення 1 форму-вання ринкових в1дносин; громадськими орган1зац1ями - для встановлення взаемозв'язку з кооперативними установами у виршешп сп!льних завдань, а також для використання при утво-ренн1 експозиц1й у державних та громадських музеях 1 взагал1 в 1сторико-краезнавч1й робот1.

Р1вень популяркзацП, алробац!я 1 публ1кац!я результат1в прац1.

Основн! положения дисертацП 1 результата досл1джень допов!дались 1 обговорювалися на зас1даннях кафедри 1стор11 слов*ян 1сторичного факультету Черн1г1вського державного пед1нституту 1м.Т.Г.Шевченка. Теоретичн1 узагальнення 1 фактичний матер1ал, що м1стяться у дисертацП, знайшли воображения в опубл1ковашй авторськхй науковш монографП, брошур1, статтях. загальним обсягом понад 20 др. аркуш!в. Загальна концепц1я досл1дження, його окрем! аспекти апробован1:

- на щор1чних п1дсумкових та м1жвуз1вських науково-практичних конференц1ях професорсько-викладацького складу внродовж 1990-1997 рр. та юв!лейних конференц1ях, присвячених 80-1й 1 85-1Й р1чницям (1991-1996 рр.) Черн1г1вського державного пед1нституту;

- в обдасному науковому сем!нар1 з актуальних литань вторичного 1 географ!чного краезнавства Черн1г1вщши (1991, 1993, 1995 рр.);

- ДруПй Сумськ1й области наукоЫй 1сгорико-крабзнавч1й конференцП (1994 р.);

- Друг1й Запор1зьк1й обласн1й науково-практичн1й конференцП "1стор1я Запор1зького краю" (1994 р.);

- Науково-практичн1й конференцП до 140-р1ччя М.М.Аркаса. (МиколаЧв, 1993 р.);

- Республ1канськ1й науково-практичн1й конференцП "150 рок1в розвитку в1тчизняно1 1сторично! науки в Ки1вському ун1верситет1.(Ки1в,1992 р.);

- Республ1канськ1й науков1й конференцП, присвячен1й 160-р1ччю в1д дня народження В.Б.Антоновича (1834-1908 рр.). (Ки1в, 1994 р.);

- Друг1й Всеукра1нськ1й науково-практичн1й конференцИ "Проблеми 1сторП нацЮнального руху на УкраШ (до 1917 р.). (Ки1в-Микшга1в, 1992 р.);

- П'ят1й та Сьом1й Всеукра1нських наукових конференц1ях (1сторичне краезнавство в Укра1н1: традицП, сучасн!сть). (Кам'янець-Под1льський - 1991, Черкаси - 1995);

- М!жнародн1й науково-практичн1й конференцИ "1стор1я та культура Л1вобережно1 Укра1ни". (Н1жин, 1996).

Матер!али дисертацП та монографП уже активно вроваджуються при п1дготовц1 курсових. дипломних роб1т 1 кандидатовких дисертац!й, у практику викладання лекц1й, сем1нар1в 8 1сторП Укра1ни та 1сторичного краезнавства, використовуються вчителями облает 1 та в д1яльност1 музе1в 1 бхблЮтек рег1ону.

КОРОТКИЙ ЗИ1СТ ДИСЕРТАЩ!

Структура дисертацП в1дпов1дае II ыет1 та завданням. Бона побудована по проблемно-хронолог!чному принципу з застосу-ванням конкретно-вторичного методу анал!зу сусп1льних явиц 1 асладаеться 8 вступу, п'яти розд1л1в (п'ятнадцяти параграф!в), висновк1в, перел1ку джерел та л1тератури. додатку. Обсяг тексту без додатк1в 377 стор.

У вступ! обгрунтована актуальн1сть досл1дження. визначен! його предмет, хронолог1чн1 меж1, завдаши 1 положения, що виносяться на захист, методологхчн! 1 методичн1 засади, розглянута 1стор1ограф1я, проанал1зован! джерела, вказано на наукову новизну та практичне значения дисертацП.

Перший розд1л - "Сащально-екожтчн! передуманн кооперативного руху" - складаеться з двох параграф1в. У першому з них - "0собливост1 народногосподарського розвитку рег1ону" проана-л1зовано динашку росту населения, яке з 1863 до 1914 р. зб1льшилося на 5 млн. 1 становило понад 10 млн.чол. За цей пе-р1од в1дбулися значн1 эм1ни у щ1льност! мешканц1в рег1ону. 3 друго! половини 60-х рок!в розвиток народного господарства супроводжувався поступовим ростом його товарност1. Структура зернових визначалася природно-кл1матичними умовами 1 формувала в1дпов1дн1 потреби та р1вень матер1ально1 забезпеченоот1 се-лянського господарства. Поряд з 8ерновими. неухильно зростала питома вага техн1чних культур, введения яких у загальну с1воз-М1ну прискорювало п!двищення товарнсхзт1 господарства, розвиток кап1тал1стичних в1дносин на сел!. За площею пос1ву 1 к1льк!стю тютюново! продукцП Укра1на пос1дала перше м!сце в 1мперИ, а Л!вобережжя мало 83 в1дсотки, або понад 2,5 млн. пуд!в загадь-

ного виробництва. (Див.: дис. - С.74). В1дкривалися п1дпри-емства по переробц1 с1льськогоеподарсько1 сировини. Кульм!на-гцйним моментом сусального розвитку став конфл!кт продуктив-них сил з пан!вними феодальними в!дносинами, що спричинило криву кр1посницько! системна Уряд змушений був стати на шлях скасування крхпацтва.

Вивчення законодавчих акт1в. опубл1кованих та арх!вних джерел показуе, що, незважаючи на сзбмеження та недол1ки, аг-рарна реформа сколихнула сощально-екожшчн! п1двалини патр!-архального укладу життя селян. Концентрац1я та спец!ал1зац1я виробництва. розвиток зал1зничного транспорту сприяли розши-ренню внутр!шнього ринку Л!воберекно1 Укра!ни. Швидко почала розвиватися торг1вля, в основному с1льськогосподарськими продуктами та рем1сничиыи виробами. Селянство, як основна приточена маса населения сусп!льства, перестало !снувати. З'явшшся сШська 0уржуаз1я ! с1льська б1днота, яка стала основним дже-релом формування загон!в промислових 1 с!льськогосподарських роб1тник1в. В1дбувався процес аам!ни характеру отарих феодально- кр1посницьких на нов1. необх1дн1 для подальшого розвитку сусп1льства. кап1тал!стичн1 в1дносини. що об'ективно торувало шлях кооперац!I.

Зм1ст другого - "Загально-економ1чний характер кооперац!I як добров1льно1 господарсько! самод!яльно! орган1зац11. 1сто-рико-теоретичний аспект" розкривае сама назва. В першш його частин! розглядаються доиаркснстськ1 кооперативы! теорП. Як соц1адьне спрямування, що виникло на грунт! соц1ал1стично! 1де1, кооперац1я зародилася в к1нщ XVIII - на початку XIX ст. на терен! сусп!льно-пол!тичного життя в АнглП 1 ФранцП, де з'явилися велик! мислител!, котр!, спираючись на переваги коо-перативних товариств як форми оргаизацП господарства, мр1яли побудувати соц!ал!стичне сусп!льство.

Формування та розвиток домарксистсько! кооперативно! тео-рп пов'яаан! з англ!йським соц!ал!стом-утоп1стом Робертом Оуеном, б1ограф1я, праця та науков! 1де! якого сприяли пошукам форм кооперативно! д1яльност!. До соц1ал!ст1в-утоп1ст1в, як!, спираючись на переваги кооперац!I, прагнули запровадити соща-л!зм. належав великий французький мислитель Сен-С!мон. Замов-чування його кооперативно! д!яльност1 у радянськ! часи (як показано в дисертацП) пояснюеться там, щр в!н був прихильником приватно! власност1 1 розглядав пролетар1ат 1 буржуаз1ю як представник!в класу 1ндустр1ал1в. На розвиток кооперативно! теорП, в основ! яко! була ставка на др1бну буржуаз!ю, великий вплив мав французький утоп1чний соц!ал1ст Шарль Фур'е. Продов-жив теоретичне обгрунтування форм кооперативних об'вднань п1с-ля соц!ал!ст!в-утоя1ст!в християнський соц1ал1ст Ф!лхп Еюше.

Створивши особисто б1ля ста асоц1ац1й (кооператив1в), в1н май-бутне сусп1льства уявляв у вигляд1 християнсько! держави, в як!й соц1аяьн1 антагонхами будуть подолан1 шляхом "кооперуван-ня людност1". Значний внесок у розвиток кооперативно! теорП вн!с П'ер Прудон. Як теоретик анарх1зму, в!н був переконаний, що др1бне товарне виробництво ! обм!н товар1в - дов1чн1 1 непорушн1 основи сусп!льства. (Див.: дис. - С. 119).

Принципи соц!ал!стичного сусп1льства, заснован1 на в1ль-них асоц!ащях, сприйняв, як показано в параграф!, посл1довник Прудона, 1деолог революц!йного народництва М.0.Вакун1н. За-м1сть поступово! л!кв1дац!1 держави 1 зам1ни виробничими кооперативами, в!н закликав до негайного II знищення шляхом збройного повстання, а профсп1лкову боротьбу визнавав единою формсмо виступу проти кап!талу, здатною захистити кооперац1ю.

Шмецький соц1ал!ст Фердинанд Ласаль пропонував пруську державу перетворити у "в1льну народну державу", зд!йсиоючи соц1ад1сшииу. перебудову сусп1льства орган1зац!ею кооперацП-за допомогою субсид!й держави. Розвиваючи !дею кооперативного буд1вництва, Ф.Ласаль виступав за незалежн1сть роб1тник1в в!д буржуазП. в1дмову в1д класово! боротьби, соц!ал1стично! революцП та пол!тичних парт1й.

Соц1ал1стами-утоп1стами були 1 рос1йськ1 революц1йн1 народники 60-70-х рр. та революц1йн1 демократа 0,1.Герцен, В.Г.Бел1нський, М.Г.Чернишевський, М.О.Добролюбов, украТнськ! демократа - Драгоманов В.П., Галаган Г.П., 31бер М.П., Подо-линський С.А. тому, що ставили питания про побудову соц!ал1зму на баз1 сШсько! общини, т!сно пов'язуючи I! з арт1льною формою кооперацП, громад1вським соц!ал1змом.

Глибокий'&нал!з" науково! спадщини великих мислител!в ми-нувшини дае п1дстави стверджувати: 1х вчення про перетворення кап1тал1стичного сусп1льсгва на соц1ал!стичне шляхом запровад-ження кооперацП, що стало активно поширюватися з друго! поло-вини XIX ст., носило реформ1стський характер 1 вв!йшло в !сто-р1ю кооперативного руху як др1бнобуржуазний напрямок розвитку кооперативно! теорП. В 1сторичн1й науц1 цей напрямок д1став назву "кооперативного сощалхзму", як одн!б! з немарксистсъких теор1й, що в1дносили кооперац!ю до головних васоб1в мирно! 1 поступово! трансформацП кап1тал1зму в соц1ал18м. Теор1я "кооперативного соц!ал!зму" широкого розвитку набула з початку XX ст. у працях представник!в Н1мсько! школи, засновано! у Фран-ц!1 Шарлем Жидом. Вони, розвиваючи 1дею "гегемон!1 споживача", "споживчого соц!ал!аму", "кооперативно! республ!ки", стверджу-вали, що в економ1чному житт1 сусп1льства повинен панувати споживач. (Див.: дис. - С.123).

Другий напрямок немарксистсько! кооперативно! теорП, на думку пошукувача, пов'язаний з д1яльн!стю н1мецьких л!бераль-них економ1ст1в та полхтичних д1яч1в Германа Шульце та Фр!дрх-ха Райфейзена, як1 п!сля революцп 1848 р. розробили план вря-тування дрЮних товаровиробник!в в1д розорення, запропонувавши орган1зувати кредита! кооператива i котр1 за допомогою вироб-ничих асоц!ац!й (товариств) обстоювали мирний, реформ1стський шлях зд1йснення соц1ал1стичних перетворень. Вважаючи коопера-ц!е ооновним аасобом захисту др!бного виробника в1д експлуата-цП крупного кап!талу, представники л1берально-буржуазного напрямку спод1валися, що створення кооперацП саме серед цих верств населения допоможе запоб1гти розвитков1 i загостренню соц1альних суперечностей та революц1йних вибух1в у кап!тал1с-тичн1й систем! господарювання. Г. Шульце вважав, щр задоволення потреб населения в кредит! покликало до життя позиково-ощадн! товариства. Ягацо пропагандистська ! практична д1яльн!сть Шульце Дел!ча сприяла в основному формуванню м1сько! кредитно! кооперацП, то Фр.Райфейзен започаткував у Шмеччшй - батькхв-щин! с1льськогосподарсько! кооперацП, с!льськ! кредита! коо-перативи. В1дмовившися в!д пайових внеск1в та розпод1лу при-CyTKiB мхж членами кооперативу, Фр. Райфейзен особливу увагу звертав на зд1йснення необмежено! в!дпов!дальност! член!в кооперативу за результата свое1 господарсько1 д!яльност1. (Див.: дис. - С.125-126).

Теоретична 1 практична д!яльн!сть Шульце-Дел!ча 1 Райфейзена привернули увагу кооперативних д!яч!в 1нших кра!н. У Ро-cificbKiH iMnepi! кредита! с1льськогосподарськ! кооперативи визначились як кооперативний рух лише п!сля революцП 1905-1907 pp. 1 особливо в роки першо! cbItobo! в1йни. В Л!во-бережн1й Укра1н! активним прихильником кооперативного кредиту, його теоретиком 1 практиком був професор О.М.Анциферов. Роз-глянутий нами на конкретних прикладах другий напрямок розвитку кооперативно! Teopi! дае можливхсть глибше зрозум!ти складов! загально-економ!чного характеру кооперацП як господарсько! орган!зацП, утворено! на добров!льних статутних засадах.

Друга частина параграфу розкривае марксзютську коопера-хивну концепц!н. Трет!й, пролетарський (марксистський) напрямок розвитку кооперативно! теорП пов'язаний 8 марксистсь-ко-лен!нською концешдев кооперацП, суть яко! полягав у фор-мац! йному. класовому п1дход! до кооперацП. Автори ц1е1 кон-цепцП, класики марксизму та !х прихильники, р1вко розмежову-ють коолеращю в умовах кал!тал!зму в!д кооперацП при соц!а-л1зм!, як кооперац1ю буржуазну в!д кооперацП соц!ал!стично!. (Див.: дис.-С.129-136). На в!дм!ну в!д соц1ал1ст!в-утоп1ст!в 1 представник1в л!берально-буржуазного напрямку розвитку коопе-

ративно1 теорП, основоположники наукового комун!зму заперечу-вали можлив1сть переходу в1д кап1тал1зму до соц!ал1зму шляхом к1льк!сного росту кооператив1в, утворення "кооперативно! рес-публ!ки" та мирного переходу до "кооперативного соц1ал1зму". К.Маркс 1 Ф.Енгельс були переконан!. що кооперативна система без класово! боротьби, без повалення буржуаз!! тколи не зможе перетворити кап!тал!стичне сусп!льство на соц!ал!стичне, побу-дувати новий сусп!льний лад. Для тако! перебудови державна влада перейде в!д кап1тал1ст1в 1 землевласник1в до трудящих, до пролетар!ату. Коли ж буде всгановлено диктатуру пролетар1а-ту. тод! кооперац1я мае бути використана з метою побудови нового сусп1льного ладу.

Розвиваючи марксистську концепц1ю, В.1.Лен1н, у нових 1с-торичних умовах, в1в непримиренну боротьбу з непролетарськими напрямками кооперативного руху, головням чином, у в!дпов1днос-т1 з обставинами рос1йсько! д!йсност!. В!н виступав проти л!-беральних народник1в, меншовик1в, Плеханова за 1х !дею про мирне переростання кап1тал!зму в сощал5.стичне сусп1льство, про роль в цьому кооперацП та II м1сце в сусп1льному житт!. В узагальненому, сконцентрованому вигляд! марксистська концепция, розроблена Лен1ним у проект! "резолюцП про кооперативи рос!йсько1 соЩал-демократично! делегацП Копенгагенському конгресу 1910 р., була покладена в основу д!яльност1 б!льшо-вицько! парт!! в дорадянський пер1од.

Анал1з розглянутих в дисертацП праць св1дчить, що м1ж теоретиками кооперативного руху 1снували значн1 протир!ччя у визначенн! як зм!сту, так ! характеру кооперацП в умовах кап1тал1зму.

Другнй розд!л - "Зормування, розвиток 1 особлквост1 кооперативного руху" - складаеться з чотирьох параграф1в. Перший з них - "0сновн1 етапи кооперативного руху". Тут в1дзначено, що под1л укра!нського кооперативного руху на основн1, як1сно В1дм1нн! один в1д одного, етапи, у в!дпов!дност1 з законом1р-ностями 1сторичного ровитку, залишаеться одн!ею з малодосл1д-жених проблем. Критично проанал1зувавши джерела та 1сторичну л!тературу, автор дисертац13 стверджуе, що !стор1я кооперативного руху под1ляеться в1дпов1дно на чотири етапи, кожен з яких об'ективно мав сво! хронолог1чн1 рамки, що визначення ос-новних етап!в та 1х розмежування заледали в1д соц1ально-еконо-м!чних та пол1тичних умов, як1 склалися п1сля скасування кр1-пацтва, утворення нового кап1тал1стичного ладу та розвитку продуктивних сил. Перший - (з 60-х рр. XIX ст. до середини 70-х рок1в), у зв'язку з безземеллям, малограмотн1стю та обез-доленням селян, охопив, головним чином, м1ське населения. Другим - (з середини 70-х до 80-х рр.), коли кооперац!я, як гро-

мадська орган18ад1я, була звинувачена царизмом у розповсюджен-к1 соц!ал!стичних 1дей. зазнала найжорсток1шого утиску з боку уряду та мхсцево! влади. Третiй - (80 рр. - 1905 р.), пов'яза-ний з фактичним в!дродженням, формуванням кооперативних орга-н1зац!й другого ступеня. орган!зац!ею э'1зд1в та Imam кооле-ративними заходами. Четвертин, нов1тн1й етап розвитку дора-дянсько! кооперацП (1905-1917 рр.). коли вона стала активно поширюватися. а з 1915 р., п1д впливом товарно-грошового ринку i росту Щн, започаткувалася у масову громадську добров!льну орган1зац!ю.

У другому параграф! - "0рган!зац!йн1 принципи та загадьн! основи кооперативного буд!вництва", на п1дстав! анал!зу стату-т!в кооперативних товариств Ивобережно! Укра1ни. зроблено огляд та розкрито зм!ст внутр1шньо! сп1лчансько! орган1зацП. Така методика висв1тлення проблеми дала мождивхсть пошукувачу уперше в 1стор!ограф11 обгрунтувати визначення поняття "коопе-ративне буд1вництво" як особливо! галуз1 кооперацП, котра ставить за мету поширення вид1в i форм кооперування населения шляхом вдосконалення орган!зац1йних принцип i в та загальних основ, визначених державним законодавством 1 статутами. У дисер-тацП придхлено значно! уваги основним положениям, hkí закр!п-лен1 у статутах кооперативних товариств, то визначають форми, орган!зац1ю та методи !х роботи 1 буди заснован1 те п1онерами англ!йсько! кооперацП у м. Рочдел1 в 1844 роц!. Як свхдчать матер1али, статутами також регламентувалися ф1нансовий стан та напрямки господарсько! д!яльност1 кооперативних товариств. (Див.: дис. - С.168).

У параграф1 третьому - "Нац!ональн! тенденцП в станов-ленн! укра!нсько! кооперативно! системи" показано, що розвиток кооперативно! мереж! perioHy, котра формувалася бхля джерел самост1йност1 i самод!яльност1 укра!нського народу 1 в!дстою-вала демократичний курс захисту державно! незалежност!. розпо-чався на грунтi нащонального в!дродження водночас i3 здшс-ненням державного буд1вництва п!сля лютнево! револвдП 1917 р. На конкретних прикладах у параграф! показано, що нац!ональний аспект у кооперативному pyci до 1917 р. обмежувався теоретич-ними гаслами та виступами в npecl, на р1зних громадсышх з1б-раннях, не позначаючись на характер! кооперативного буд1вницт-ва, i лише впродовж п1слялютневого пер1оду був поставлений у центр1 розбудови нац1онально! кооперативно! системи.

Значний вклад у розвиток нац!онально! 1де'л укра!нсько! кооперацП внесли талановит1 орган1затори кооперативного руху в УкраШ М.В.Левитський, В.М.Доманицький та Й.В.Кркевич (!х окрем1 б1ограф1чн1 фрагменти - це ч1тке визначення конкретних напрямк1в заповнення прогалин у контекст! вивчення означено!

проблеми), як1. незважаючи на пост1йне пересл1дування та утиски. своею невтомною д1яльн1стю по пропаганд! та створенню кооперативних осередк!в, проклали шлях посл!довникам для подалыпих теоретичних узагальнень та висновк1в. Над1ональн1 тенденцп в розвитку укра!нсько! кооперацИ, п1дкреслюеться в дисертац1иному досл1дженн1, носили як доцентровий, так i в1дцентровий характер, под!ливши, п1сля проголошення незалежност1, кооперативний рух в УкраШ на дв1 нац!онально-пол!тичн1 течИ: "укра1нську" - а украХнськш нац1онально-пол1тичною ор1ентац1ею та "промосковську" кооперац1ю нац1ональних меншин та "зрос1янених" укра!нц!в. (Див.: дис. - С.184).

У четвертому параграф! - "Теоретики- украТнського кооперативного руху" головна увага 8осередасена на еволюцП кооперативно! думки в УкраШ. Для icTopií укра!нсько! кооперацИ, зазначаеться пошукувачем, характерним було те, що !! теор1я розвивалася апостер!орно, не встигаючи за кооперативной практикою. На в!дм!ну в!д зах!дних держав, де коопера-тивна теор!я. як заздалег!дь розроблена 1 апр1орно усв!домлена ген1альними соц!алышми реформаторами система, що згодом отри-мала св!й реальний вигляд у форм! кооперативу í продовжувала запроваджуватись завдяки талановитим посл!довникам, в Укра!н! розвиток кооперацИ зд1йснювали кооператори-практики. До числа перших член!в кооперативу належав професор Харк1вського yHi-верситету О.М.Анциферов, котрий, розпочавши знайомство з коо-перац!ею як один 8 актив1ст!в орган!зацП сп1лчансько! мереж! MicTa, невдовз1 став теоретиком кооперативних форм кредитних в!дносин. За матер!алами дисертацП, О.М.Анциферов стояв б!ля джерел створення кооперативного банку, союзник кооперативних установ, розвитку паоивних i активних операц1й довгострокового характеру та п!дтримки !х земськими касами др!бного кредиту. Як прихильник л1берально-буржуазного напрямку розвитку кооперацИ, bíh bhíc суттевий вклад у подальшу розбудову кооперативно! мереж! в Л1вобережн!й УкраШ. (Див.: дис. - С.205).

У даному параграф! прид!лено значну увагу анал1зу науково-кооперативно! д!яльност1 МЛ.Туган-Барановського. З'ясувавши б!ограф1чн! зв'язки МЛ.Туган-Барановського з Л!вобережною Укра!ною, автор дисертацП зупиняеться на окремих аспектах його кооперативного !деалу, визначенн! понять "кооперац!я", "кап!тал!стичне п!дприемство", "с!льська кооперац1я", "кооперац1я в сфер! прац! 1 обм1ну", "виробнич1 сп1лки" та íh. 3 точки зору науиового анал!ау ц! найсуперечлив1ш1 проблеми кооперативного руху М.I.Туган-Барановський намагався з'ясувати 1 узагальнити у найкритичнiшии для кооперацИ час. Во! науксш кооперативы!

концепцП вченого зводяться до модел! державного соц1ал!зму, яку спов1дував МЛ.Туган-Барановський 1 яка сьогодн1 нагадуе реалП зах1дно-Бвропейських держав. В основ 1 цих реалш -багатоукладн1сть економ!ки на п1дгрунт! приватно! власност1.

Отже, з викладеного в другому роздШ зроблено висновок про те, адэ формування, розвиток 1 особливост! кооперативного руху як 8а 8м!стом, так 1 за структурою свое! побудови, визна-чившись основними етапами, орган!вац!йниыи принципами ! тен-денц!ями в теорП ! практиц! укра!нсько! кооперацП, в!дбува-лися у в!дпов1дност1 з законом1рностями !сторичного процесу та залежност1 в1д соц!ально-економ!чних 1 пол1тичних умов сус-п1льного життя.

Трет!й розд!л - "Структура кооперативно! мереж!" скла-даеться з чотирьох параграф!в. присвячених окремим видам кооперацП в реПонг. У первому а них - "Споживча кооперац!я -найпошфен!ший вид кооперативное товариств" п!дкреслюеться, що споживча кооперац1я в Л!вобережн!й Укра!н1 стала масовою в умовах розвитку кап1тал!стичних в!дносин у зв'язку з тим, щр складн! економ1чн! умови життя трудящих спричинили потяг до не!, як орган1вац!1, покликано! компенсувати негаразди пов-сякденного життя за рахунок першочергового обслуговування па-йовик1в продовольчими та промисловими товарами. У зазначений пер!од кооператива! товариства стали визнаною громадською еко-ном1чною самодсильною орган!зац1БЮ. (Див.: дис. - С.240).

У другому параграф! - "Кредитна кооперативна мережа" зроблено анал1з д!яльност! пердш кредитних товариств у Л!вобережн1й Укра!н1, який показуб, щр з 1880-х рр. розвиток кредитно-кооперативное установ эначно упов1льнився. Причиною такого становища була в!дсутн1сгь умов для громадсько! самод!яльност1. Важливе значения для кредитно! кооперацП мало законоположения в!д 7 червня 1904 р. 1 запровадження прим!рних статут!в для 1федитних 1 ощадно-позикових товариств, а також збхлыпення грошово! допомоги кредитной кооперацП з боку державного та земських банк!в. Як св1дчать матер1али параграфу, орган!затори низово! 1федитно1 мереж1 вважали головним кредитування окремих ос1б ! 1х господарств. Решту проблем вир1шував кредитний кооперативний союз, який, п!дтри-муючи зв'язки з !ншими формами кооперативно угрупувань, проводив значну роботу по об * еднаяню кап1тал!в ! селянських господарств, розвитку товарно-грошових в1дносин, сприяв вироб-ництву 1 збуту продукцП, боровся з лихварством 1 крамарсь-ко-перекупницькими елементами. (Див.: дис. - 0.252-255).

У третьему параграф! - "С1льськогосподарськ1 кооперативн! товариства та громади" в!дзначено, що основу цього виду кооперацП започаткуваха кредитна кооперативна система. На

в!дм1ну в1д с1лъськогосподарських громад, як1 не мали пайового кап1талу 1 1снували на щор!чн! внески сво!х член1в. с1льсько-господарськ! товариства, матчи пайовий кал!тад, утворювалися для кращого забезпечення селянського господарства. У дисерта-ц1йному досл1дженн1 подано загальний стан с!льськогосподарсь-ко! кооперативно! мереж!, який св!дчить, що в основному то були с!льськогосподарськ! громади. ун!версальн! та спец!ал1зова-н! (фахов!) товариства, котр1 становили 60 в1дсотк!в ус1х ук-ра!нських аналог 1чних об'вднань. Серед губерн1й на першому м1сц1 була Полтавська, в як1й нараховувалося 33,9 в!дсотк!в ун1версальних та спец1ал1зованих говариств в1д загально! к!ль-кост! вс1х, що !снували в Укра1н1 ! понад 70 в!дсотк1в - в Л!-вобережн1й Укра!н1. (Див.: дис. - С.268). Кооперування, п!д-креслюеться автором дисертацП. прискорило залучення селянсь-ких господарсгв до товарооб!гу, сприяло б!льш !нтенсивному формуванню кооперативно! власност1 та поеднанно господарських 1 соц1альних 1нтерес1в член!в сво!х товариств.

У четвертому параграф! - "Промислова (кустарна) коопера-ц!я" розкрито зм1ст та характер роботи цього виду товариств. За матер1алами дисертацП кустарно-промислов 1 кооперативн! товариства виникли в к!нц! XIX - на початку XX ст. В Л!вобереж-н!й УкраШ вони започаткувалися п!сля з*1зду д1яч1в кустарно! промисловост1, що в!дбувся 27 вересня - 6 жовтня 1901 р. в Полтава Кустарн! промисли кожно! з губерний регюну на той час являли собою розма1ття др!бних виробник1в, як1 проживали в окремих населених пунктах, мали певн! рег1они збуту свого товару 1 робили все, щоб !х ремеслу не навчилися 1нш!. 3 початком першо! св1тово! в!йни з'явилися нов! форми в орган1зац1! кустарно-промислових кооператив1в - промислов 1 товариства. До таких належало Хартвське товариство "Об'еднання", побудоване по типу великого загальномЮького товафиства, в я кому на 1 с1чня 1915 року нараховувалося 1710 член1в. (Див.: дис. -С.276).

Таким чином, у конкретно-1сторичному план1 з розвитком кооперативного руху виникла необх!дн1сть координац11 роботи кооперативних структур. Ц1 структури формувалися у в1дпов1д-ност1 з орган! зац!йними принципами та загальними основами внутр1шнього кооперативного життя 1 складалися з окремих вид1в ! форм кооперацП, в1др1зняючись сфероп д!яльност1, територ1-альними ознаками та соц1альним станом член1в товариств.

Четвертой розд!л - "Земство 1 кооперац1я" складаеться з трьох параграф1в. Назва первого з них - "Роль земства в пропаганд! кооперативних 1дей" ч1тко розкривае його зм1ст. Активна громадська д!яльн1сть земства спричинила усв1домлення того, що надання допомоги населенно стане усп1шним лише тод!, коли його

заходи базуватимуться на принципах самод1яльност1 1 самодопо-ыоги. Природним виявоы такого усв1дош1ення було сприяння земства розвитковх кооперативного руху. 3 метсю поширення коопера-тивних 1дей, земства Полтавсько!. Харк!всько! та Черн1г1всько1 губерн!й. жо були в1дкрит! в числ! перших у 1865 роц1. як у рег1онах з перевалено помщвдьким землеволод1нням, активно зап-роваджували видання та розповсюдасення брошур. лист1вок, плака-т1в та календар1в-дов1дник1в, орган 1зовували читання лекц1й та проведения бес1д з питань м1сцевого господарювання та коопера-ц!1. (Див.: дис. - С. 298). Матер1али параграфу засв!дчують, що з заснуванням штатних посад 1нструктор1в при земськкх управах створилися кооперативы! в!дд1ли, на як1 покладалися аавдання контролю за 8д1йсненням ус1х земських заход1в по сприянню пропаганд! кооперативного руху. 3 ц1ею метою до складу в!дд!л1в входили земськ! агрономи, землевласники, члени правл1нь, рев1-з!йних контроль них ком1с1й кооперативних товариств. Водночас автор дисертацП наголошуе, що вначну допомогу населению у розповсюдженн! кооперативних 1дей 1 принцип1в кооперативного буд!вництва надавало земство шляхом створення мереж1 соц!аль-них 1 загадьних курс1в по п1дготовц! практик1в кооперативно! справи. Широкого роаповсюдження в Л1Еобережн1й УкраТн! набула орган!зац1я с!льськогосподарських виставок. Анал!з роботи земства по пропаганд! та впровадженню кооперативного руху серед населения досиЧджуваного рег!ону показуб, щр його д!ядь-н!сть була нац1лена на п1дготовку заход1в, спрямованих на зд1йснення саыод!яльност! та самодопомоги, л!кв1дац!ю неграмотности виховання кооперативно! шдприемливост! та навичок громадсько! д!яльност1.

У другому параграф! розд!лу - "Сприяння земсько1 агроно-м!1 попшренню кооперативного руху" анал1зуеться залучення земських агроном1в до надання кооперативним товариствам необ-х!дно! допомоги, пов'язано! з певними видами с1льськогоспо-дарських роб!г, п1дготовки системи заход!в по пол!пшенню ви-робництва. Розвиток земсько! агроном!! розпочався з 1907 р., коли уряд п1шов на допомогу земству в справ1 проведения аграр-но1 реформ», пов'язано! а вид1ленням з общини "в1друбник!в" та хуторян. Шд кер1вництвом земських управ у губерн!ях пройшли перш1 з'!зди представник1в кооперативних установ, п1сля яких земська агроном1я набула певно! структури з в1дпов1дними обов'язками. Щдкресдюеться, що в Черн1г1вськ!й губернП земська пов1това агроном1я Бапочаткувалася у 1902 р., гу-бернська - у 1903, а !нститут д!льничих агроном1в був заснова-ний у 1911 р. Найб1льш розвинутий земсько-агроном!чний персонал мала Полтавська губерн1я, яка по основних показниках пос1-дала перше м1сце в Л!вобережн1й Укра1н1: !з 7 губернських аг-

роном1в на Полтавщин! було 4 (57 в1дсотк!в), половина пов1то-вих агроноШв, 66 в1дсотк1в зав1дуючих агроном!чним д!ловод-ством 1 секретар!в с1льськогосподарських товариств. (Див.: дио. - С. 300). Стан та завдання кооперацИ в 1918 р. обговорила Харк1вська губернська земська управа. Досл1дження св1дчать, що найвищий р1вень розвитку земсько! агрономП припадав на до-военн1 роки, коли в багатьох пов1тах працювало по 5-6 1 нав1ть б1льше д1льничих агроном1в. Земськ! управи через сво! агроно-м1чн1 структури, розвиваючи у селян почуття оамод1яльност1 та активност1 у пошуках засоб1в пол1пшення становища у с1льському господарств1, сприяли побудов! його на промислов!й основ1, спец!ал1гац11 та пристосуванню до 1ндив1дуальних зд!бностей та можливостей кожного господаря. (Див.: дис. - С.314).

У третьему параграф! - "Участь мЮцевого самоврядування в розвитку кооперативних форм кредитних в1дносин" висв!тлена 1стор1я становления др!бного кредиту в Л!вобережн1й УкраШ. Як св1дчить анал!з поданого матер1алу, в утвердженн! кооперативних форм кредиту вид!ляються три пер1оди. У першому, що тривав з 1870-го по 1880 р1к» проявлялась активна д!яльн!сть губернських земств по субсидуванню нових ощадно-позикових товариств. 3 1880-х рок1в розпочався другий пер1од в 1стор11 розвитку др!бного кредиту. У цей час эначно послабився !нтерес земства до м1сцевого кредиту. Вид!дення по-зик фактично припинилося, а по в!дношенню до тих, хто II отри-мав в1д земства в попередн1 роки, д!яльн!сть губернських управ зводилася лише до стягнення з товариств боргу. Покинут! нап-ризволяще, товариства беа припливу нових кап!тал!в почали занепадати. Трет!й пер!од розвитку др1бного кредиту настав з 1896 року. 3 цього часу на порядок денний збор!в губернських управ знову постало питания про орган1зац1ю др1бного кредиту. На пропозиц!ю земських управ, губернськ! збори направляли кош-ти (страхов!, запасн!, емеритарно! каси, процентного збору з тварин) на основн! та оборотн1 кап1тали позиково-ощдцних кас, розширивши посередницький кредит земських установ з Державного банку та повернувши на потреби товариства нагромаджен! суми в державних ощадних касах. У 1875 р. уряд прийняв положения про установи др!бного 1федиту, яким утворювалася нова форма кредитних кооператив1в - кредитн1 товгфиства. що, на в!дм1ну в!д ощадно-позикових, не мали пайових внеск1в. В ц1лому поширення кредитно! системи сприяло прискоренню темп1в росту продуктив-них сил ! розвитку товарно-грошових в1дносин. (Див.: дис. -С.331).

Отже, численн! фактичн! дан!, анал!з системно викладеного матер!алу цього розд!лу, св1дчать, що на в1дношення земства ! кооперацИ впливали як о0'ективк1, так 1 суб'ективн1 фактори.

До об'ективних чинник1в належали соц!ально-економ1чн1 умови, пов'язан! 8 вит!сненням простого товарного виробництва товар-но-кап!тал1стичними в!дносинами, заповвятлив1сть, заыожн!сть та культурнийф1векь населенна рег!ону, а до суб'ективних -ставлення адм1н!страцП та орган1в м1сцевого самоврядування до кооперацП. Турботи земства про коопераций свгдчать про пос-т1йн1 пошуки та визначення характеру взаемод!!, 8 метою сп!ль-них пошук1в шлях1в п1днесення загального добробуту населения.

П'ятий роздм - "Ставлення держани до кооперацП" скла-даеться з двох параграф!в. У пероому з них - "Державна пол!ти-ка в галуз1 кооперативного ваконодавства" проанал1зовано ставлення держави до кооперацП впродовж ус!е! ¿сторП кооперативного руху. Зазначаеться, що ця проблема залишаеться фактично недосл1дженою. Таке становище вивначадося характером державно! кооперативно! политики царського уряду, спрямовано! на жорс-ткий контроль, оп!ку та обмеження д1яльност1 товариств. яка зм!нювалася в залежност! в!д тенденц!й еволюц!! кооперативних структур, а також радянсьшо пол1тикою одержавлення кооперацП. До початку XX ст. д!яльн1сть кооперативних товариств у царськ!й РосП носила корпоративний характер 1 не виходила за меж! суто внутр!шн!х орган1гац!йно-матер1альних питань, бо кооперативно рух, як правило, очолювався л!беральними, але ц!л-ком благонад!йними пом!пщками-земцями. Уряд натод1 прихильно ставився до кооперацП, широко ф1нансуючи П та тримаючи п1д пост!йною оп!кою. Законодавчою п!дставою для в1дкриття нових товариств були спочатку статт! законоположения про благод!йн1 товариства. 3 розвитком принцип1в самод!яльност1 1 незадежнос-т1, казенна оп1ка ! регламентами уряду ставали гальмом на шляху кооперативного руху, а згодоы розпочався в!дкритий протест кооперативно! гроыадськост!, бо швидкий розвитрк товариств ув1йшов у протир1ччя з адмШстративною практикою. (Див.: дис. - С.135).

Матер1али параграфу засв1дчують, що кооперативн1 форми господарювання зм1нювалися урядовими в1дпов!дними .правовими нормами впродовж 1870-1905 рр. п'ять раз!в. Правовий стан кооперацП обговорювався вже на першому Всерос1йському з'!зд1 споживчих товариств у 1896 р. 3 цього часу питания правового статусу кооперацП та державна пол1тика кооперативного законо-давства обговорювались на Всерос1йських кооперативних з*!здах, у Державн!й дум1 та Тимчасовим урядом, який 20 березня 1917 р. прийняв закон про кооперац!ю. Початок державного в!дродження Укра!ни, пов'язаний з утворенням 4 березня 1917 р. органу ук-ра!нсько1 демократ!! - Центрально! Ради, створював сприятлив1 умови для проведения кооперативних зМэд!в 1 формування ук-рашських кооперативних оргая!в. У зв'язку з особливостями

внутр1шн1х 1 sobhIuhIx умов, в яких довелося працовати Центральна Рад! 1917 р., то була основна д1яльн1сть оргая1в укра!нсько! коопэрацП, яка внродовж наступних рок1в оф1ц1йно користувалася ваконом в1д 20 березня 1917 р. (Лив.: дис. -С.345).

У другому параграф! - "Контроль орган!в державно! влади за роботов кооперативних установ" зроблено огляд 1 анал1в д1-яльност1 орган1в державно! влади по в1дношенш> до кооперативних структур. Зазначаеться, що у 60-х - на початку 70-х рок!в XIX ст. кооперативно рух мав сво!х прихильник1в, вс1 умови для поширення 1 переживав кращий пер1од свого розвитку. 3 дру-го! подовини 70-х рок1в уряд зм!нив л1берашьно-рефррмац!шп настро1 на жорстоку реакЩю по в1дношенню до в1льно! думки, а кооперативной рух взяв на п1дозру як небезпечний для 1снуючого ладу. Як св!дчать матер!али параграфу, а початку 80-х pp. розпочався новий пер!од у розвитку кооперацП, який досл!дники назвали кап1тал1стичним, 1 в якому головну роль вШгравав кап!тал. Для цього пер!оду характерно не т1льки втручання державно! влади у справи кооперативного руху, а й пост1йне порушення його орган18ац1йних принцип1в та загальних основ. Практично а цього пер!оду кооперац!я потралила п1д контроль державних орган!в влади, знаходилася п1д вшивом п1дприемц1в 1 залежала в!д кап!талу та адм1н1страц11, не маючи н1чого сп1ль-ного з соц1ал!стичними гдеалами. Контроль ад1йснювався не не т1льки ва в1дкриттяы кооперативних установ, а й за !х ф1нансо-вими операц1ями. (Див.: дис. - С.348).

Дал1 у параграф! в!дм1чаеться, щр з початку XX от. коопе-ративн1 законоположения вдосконалювалися, що позначилось на зростанн! товариств. Водночас укра!нська кооперац1я розгляда-лася урядом не лише як рух демократичний i нащ онально-сепара-тистський, а й револщ1йно-соц1ал1стичний. Тиск орган1в державно! влади на кооперативн1 товариства, ввинувачення в при-четност! до революц1йно! д!яльност1 наст1льки посилилися п!сля ревсшоцЛ 1905-1907 pp., що представники влади впродовж наступних рок1в почали брати участь у зборах та 1ншх кооперативних заходах, !нформуючи в1дпов!дн! органи. Анал!в джерельного матер1алу св1дчить. що в кооперативному рус! активно д1яли представники пол!тичних, в основному, соц1ал!стичних парт1й, що приводило до гакриття урядом кооперативних установ.

Таким чином, з точки зору орган1в державноТ влади кооперативний рух являв собою таку громадську силу, 8 якою неможливо було не рахуватися. У в!дпов!дност1 з обставинами, уряд, керушись законодавчими актами, намагався триыати кооперативн! товариства п!д пост1йним контролем.

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТ« I ВИСИОБКИ НАУКОВОГО ДОСЛ1ДХЕННЯ

На основi досл!дження теми у висновках сформульовано головн1 теоретичн1 положения, як1 водночас е практичними настановами i рекомендац1ями для тих, хто займаеться проблемами сощадьно-економ1чного розвитку та icTopieio кооперативного руху УкраХни.

Вотановлено, щр кооперативний рух в Л1вобережн1й У1фа1н1 (1861-1917 рр.) пройшов чотири етапи розвитку, тривал1сть, характеристика та особливост1 яких визначалися соц1ально-економ1чними та псштичними умовами життя сусп1льства:

1) 1860-1870 рр. - етап ааснуваиня кооперативного руху в рег1он1, коли кооперативна думка з сфери мр!й перейшла в реальне жиггя 1 започаткувала формування товариств -орган1зац1й першого ступени або горизонтальну структуру;

2) 1870-1880 рр. - етап занепаду кооперацП, коли вона, як громадська орган1зац1я, була звинувачена царизмом у розповсюдженн! соц!ал1стичних 1дей, зазнала найжорсток1шого утиску з боку уряду та репресивних заход1в в1д м1сцево! влади;

3) 1880-1905 рр. - етап в!дродяюння кооперативного руху, заснування кредитних товариств та формування кооперативних орган1зац1й другого ступени - почали утворюватися союзи, скликатися з'!зди та 1нш1 заходи, як1 поклали початок формуванню вертикально! структури мереж1;

4) 1905-1917 рр. - hobíthíS етап розвитку дорадянсько! кооперацП, коли вона. народжена новими кап1тал1стичними в1д-носинами, у в1дпов1дност! з особливостями економхчно! природи 1мпер1ал1зму, перетворилася на масову громадську господарську орган1зац1ю. Було утворено власну банк1вську систему 1 завершено побудову вертикально! структури кооперативно! мереж!.

Доведено, щр кооперативний рух у рег1он1 був складним явищем соц1ально-економ1чного i суспгльно-псштичного життя. В УкраТну кооперативна 1дея запозичилася 8 АнглП 1 почала активно розповсюджуватися "апостолами" укра!нсько! кооперацП -М.П.Балл1ним, В.С.Козловим, Г.П.Галаганом, М.В.Левитським,

В.М.Доманицьким, як1 эвели перший поверх украшсько! коопера-цП, допомогли 1Й стати на твердий народний грунт.

Орган!затори кооперативно! справи вважали за необх1дне розвивати безпосередньо через товариства др!бнотоварне вироб-ництво як основу крупно! промисловоот!. Таким шляхом вони ставили за мету дати украшському народов! добробут, нац!ональну свободу ! соц!ально-пол!тичну волю. Соц!ально-економ!чними пе-редумовами становления ! розвитку кооперативного руху були: наявн!сть розвинутого товарно-грошового господарства ! товарного ринку при розгалуженому приватно-торговому апарат1 та маси споживач1в, для яких ставав непосильним гнИ торгового посередництва ! вгльних щн ринкових в!дносин. В1дчуваши на соб1 тягар товарно-грошового ринку ! дорожнечу повсякденного життя, споживач шукав вих1д в усуненнх посередництва, у пол!пшеши життввого р1вня шляхом сп!льно! закуп1вл! ! орган!зованого продажу товар1в.

Уперше в !стор!ографп систематизовано, узагальнено ! проангипзовано структуру \ теыпи розвитку кооперативних това-риств Л1вобережно1 Укра!ни, що дало п!дстави вид!лити в окрем1 напрямки досл1дження споживч1, кредиты!, с!льськогосподарськ!, промислов! (кустари) об'бднання - як наиб!льш розповсюджен! види мереж1. Обгрунтовано, що кожен вид под1лявся на форми, до яких належали товариства, громади, сШлки та союзи. За сферою д1яльност! в рег!он1 були поширен! торгов!, збутово-постачаль-н!, кредитн!, за територ1альнгали ознаками - ьйсыи та схльсь-к!, а за сощально-кдасовкм станом - роб1тнич!, селянськ!, кустарно-промислов! та змгшан! товариства.

Доведена роль Харк!вського, Полтавського та ЧернШвсько-го губернських та повхтових земств у пропаганд! та реапзацП кооперативно! !де!, створенн! в1дц1л1в, у центр! уваги яккх було надання допомоги в запровадженн! кооперативно! справи зеред населения. Для задаволення потреб у дробному кредит!, з метою утворення сп1льного грошового фонду земства брали /часть у поширеша ощадно-позикових та кредитних товариств. 3 летою кращр! орган!зац!! справи органи м!сцевого замоврядування активно роавивали кооперативну форму кредитних з1дносин, в основ! яких було не об'вднання кап!тал1в, а зб'еднання людей на баз1 стильного виробництва.

Показано, щр розвиток кооперацп, I! роль ! м!сце в еко-юм1чному ! остальному житП сусп1льства визначалиоя характе-

ром державно! полiтики в галуз1 кооперативного ааконодавогва. У зв'язку з вiflcythIctd кооперативного закону, эагальним для BOix урядових декрет!в було те, щр вони обмежували самовряду-вання кооперативних оргаяхзацш i надавали фактично необмежен! права органам державно! влади для втручання у !х внутр1шн1 справи.

Кооперативний рух Л1вобережно1 Укра!ни, п1дкреслюбться у дисертацП, nociB важливе м1сце у масав1й боротьб1 проти нац1онального гноблення. За своею природою BiH мав спиратися на м1сцеве самоврядування i добровольцу самод1яльн1оть сво!х член1в, але водночас був наочним забезпеченням державного колон!заторського централизму, на якому трималася вся Рос1йська iMnepiH. У таких умовах щлком природно, що кооперативний рух був пов'язаний а укра!нським нац1ональним рухом, а для багатьох молодих орган1затор1в коопераци товариства стали школою виховання нацюнально! св1доыоот1, осягненням потреб та iHiepeciB народних мае.

Розглянута пошукувачем проблема - не т!льки багатоплано-ва, ыадодосл1Дяена 1 щкава для вчених i фундатор!в коопераци. Кооперативний рух, як форма сощального руху i система економ1чних структур, розниваотись за сво!ми специф1чними законами i принципами внутр1пшьо1 орган!зацП, м1стить у co6i великий творчий потенщал, здатнш при певних умовах перетво-рюватися в реальну силу забезпечення сощапьних потреб кожно! людини. Здобувши атрибута суверенно! держави i неспром!гшись своечасно наповкити 1х реалышм зм!стом, Украхна, яка пройшла тяжкий i довгий шлях до свое! незалежност!, маючи великий при-родний, економiчний та хнтелектуальний потенц!ал, лише при всеб!чн6му використанн! досв1ду кооперативного руху, буде спроможна зробити помхтний внесок у розбудову нащонально! eKOHOMiKH, розвиток науки i культури, эайняти належне м!сце серед цивШзованих кра!н св!ту.

СПИСОК 0ПУЕД1К0ВАНИХ ПРАЦЬ ItoHorpaiil

1. Кооперативний рух в Л1вобережн!й Укра!н1 (1861-1917 pp.). Черн!Пв: Редакц!йно-видавничий комплекс "Деснянська правда", 1996. - 204 с.

Ерошури, crarri

2. Вплив громадсько! думки. -К.: Пол1твидав Укра!ни, 1983. -96 с.

3. 3 icTopii державно! под1тики кооперативного буд1вництва // Проблеми ¿сторичного i географхчного краезнавства Черн1г1вщини. Випуск II. - 4epHiriB, 1993. - С.50-60.

4. Кооперац1я на Черн1г1вщшп в умовах непу // Проблеми 1сто-ричного i географ1чнаго краЕзнавства Черн1Пвщни. Випуск II. - 4epHiriB, 1993. - С.80-90.

5. Органхзащшп принципи та загальн1 основи кооперативного буд1вництва // Яроблеми з.сторичного i географ1чного краезнавства ЧернШвщини. Випуск III. - 4epHiriB, 1995. - С.27-32.

6. 3 icTopii державно! пол!тики в ranyai кооперативного законодавства // Лодина, сусп1льство, культура: icTopiH та' иучаснхсть, - Черн5.г1в: (Лверянська думка, 1996. - С.60-63.

7. Кооперагивний рух на Сумщшп // Матер1али друго! Сумсько! збдасно! науково! х.сторико-кравзнавчо1 конференци (частина I. IcTopiH). - Суми, 1994. - С.150-157.

8. Вплив В.Б.Антоновича на формування нащонально! св1домост1 З.М.Доманицького // 150 рок!в розвитку в1тчизняно! 1сторично1 1ауки в Кшвському ун!верситет1. Матер1али Республ1кансько1 гауково-практично! конференци. Ки!в, 20-21 жовтня 1993 р. -С., 1993. - С. 105-107.

9. Микола Аркао та Василь Доманицький - сподвижники на терен! 1ац1онального вх.дродження Укра!ни // Джерела духовноот1. iayKOBо-практична конференция до 140-р1ччя М.М.Аркаса. -tamaaiB, 1993. - С. 36-39.

10. С1льськогосподарська кооперащя на ЧершПвщшп за (орадянсько! доби // Проблеми вторичного i географ1чного срвБзнавства Черн1г1вщини. Випуск I. - Чергйгхв, 1991, -J. 17-21.

.1. Кооперативний pyx 1 культура Лгвобережно! Укра1ни // Итература та культура Полхсся. Випуск 8. - Шжин, 1997. -:. 124-129.

12. Poskbít сучасно! народно! культури ЧернШвщини // Народна творч1Сть та етнографхя. - 1982. - N 6. - С.17-23.

13. Висвхтлення hobíthíx наукових досл1джень у шк1льному курс! вхтчизняно! icTopi'í Украгни // Питания в1тчизняно1 та зарубежно! iCTopii. - 4epHiriB, 1991. - С.51-53.

14. Вплив В.Б. Антоновича на формування В.Доманицького як !сторика i кооперативного д1яча // Матер!али республхкансько! науково! конференцП, присвячено! 160-р!ччю aifl дня народження В.Б.Антоновича (1834-1908). Ки!в, 8-9 лштого 1994. - К., 1995. - С.71-75.

15. Земство i кооперация в Л!вобережн!й Укра'Ш // VII Всеукра!нська наукова конференщя. 'Чсторичне кравзнавство в УкраШ: традицп i сучасн!сть (Матер1али пленарного та секц1йних застань)". - К., 1995. - 4.1. - С.188-190.

Матер 1али конферешцй, тези допов1дей 1 вистутв

16. Кооперативний рух на Черн1г1ввдн1 в 20-х роках // Всеук-ра!нська наукова конференцдя з вторичного краевнавотва. Тези допов1дей 1 повхдомлень. - К., 1991. - С. 233-235.

17. Кооперац!я 1 нац1онадьне в!дродження // Друга Всеукра!нська науково-теоретична конференщя. Проблеми 1СторП нацшнадьного руху на Укра!н1 (до 1917 р.). Тези допстдей. Частина друга. - К., 1992. - С.76-77.

18. Висвхтлення державно! пол1тики кооперативного буд1вництва в науков1й л1тератур1 20-х рок1в // Тези допов1дей м1жвуз!всько! науково-практично! конференцП. Частина 3. -Чернов, 1992. - С. 108-110.

19. 3 !сторП кооперативного руху Л1вобережно! Укра'ши // Теэи допов!дей м1жвуз1всько1 науково-практично! конференц!!. Секц!я сусп!льно-пол1тичних та гуман1тарних наук. - Чернов, 1993. -С.25-28.

20. Методика використання зб!рник1в документ1в ! матерхад!в Черн!г1вщини на уроках шк!льного курсу з хсторП Укра!ни // Питания педагог!ки та методики вшцр! школи. Тези доповхдей м!жвуз1всько! науково-практично! конференцП. - ЧернШв, 1992. - С.25-27.

21. Студьонова Л.В. Реценз1я на монографию В.М.Половця "Кооперативний рух в Л1вобережн1й Украхн! (1861-1917 pp.) // СЛверянський лхтопис. - Черн1г1в: РВК "Деснянська правда", 1997. - N 1-2. - С.145-146.

Polnvets V.lt. Cooperative Movement in the Left-Bank Ukraine (1881-1917).

Thesis for a Doctor's degree in History, speciality -07.00.01 - History of Ukraine: Institute of the History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1997.

The manuscript far a Doctor's degree presents a complex investigation of the process of formation, development and peculiarities of cooperative movement. The thesis, for the first time in the home historiography, considers the socioeconomic prereqnisites and economic natura of cooperation as a voluntary self-managing economic organization. The alternative trends of the cooperative science have also been evaluated in their historical and theoritical aspect.

It has been ascertained that, since the second half of the XIX century, the establishment of capitalism in the Left-Bank Ukraine had created the conditions for spreading of cooperation. The latter, being developed on the basis of the interunion formation principles, with the assistance of the local government institutions and under control of the state authorities, favoured the process of unification of their workers' material and spiritual interests, improved the commodity producers' well-being, contributed to establishing of the market and commodity - money relations.

Половець В.М. Кооперативное движение в Левобережной Украине (1861-1917 гг.)

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины: Ин-т ястории Украины HAH Украины, Киев, 1997.

Защищается рукопись, представляющая комплексное исследо-зание процесса формирования, развития и особенностей кооперативного движения. Впервые в отечественной историографии в диссертации рассмотрены социально-экономические предпосылки и общеэкономический характер кооперации как хозяйственной добро-юльной самодеятельной организации.

В историко-теоретическом аспекте даны оценки альтернативных направлений науки о кооперации. Установлено, что со II половины XIX ст. утверждение капитализма в Левобережной Украине объективно создавало условия для распространения кооперации, которая, развиваясь на основе принципов внутрисоюзного строительства, при помощи местного самоуправления и под контролем государственных органов способствовала объединению материальных и духовных интересов, повышению благосостояния производителей, становлению рыночных и товарно-денежных отношений.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: кооперащя, кооперативу товариства, кооперативний рух, кооперативы© буд1вництво, кооперативна власнйзть, етапи, принципи, нацхональн! тенденцП, мережа, структура, установи, perЮн, земства, держава.