автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Кредитная сельскохозяйственная кооперация УССР в годы НЭПа

Полный текст автореферата диссертации по теме "Кредитная сельскохозяйственная кооперация УССР в годы НЭПа"

^^ ^ ШСШУТ IGTOPIÏ yKPAÏHH.

2 1 НДР 139'» ' ""УКРА!Ш

На правах рукопису

МОРОЗОВ Анагол1й Георг{йович ,

КРВДИТНА С1ЛЬСЬК0Г0СП0ДАРСЬКА КООПЕРАЩЯ УСРР В РОКИ НИТУ

07.00.02 - ICToplя Укра'1ни

Автореферат дисертац!í на здобуття наукового отупеня доктора 1сторичних наук

KHÏB - 1994

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в 1нститут1 1сторН Укра1ни АН Украйни,

0ф}ц!йн1 опоненти: доктор юторичних наук,

професор Санцевич Анатол1й Васильевич,

доктор 1сторичних наук, професор Горбань Юр1й Аццр1йович,

доктор {сторичних наук, професор Лях Серг1й Романович.

Пров 1 дна орган!загЦя - ДонецькиЯ державши ун!верситет.

Захист в1дбудеться пЛ£Л 1594 р. о /У год. на

эас!данн1 спец!ал!зовйно1 вчено^ ради ДО 16.31.01 по захисту ди-сертац!П в 1нститут1 !стор!1 УкраТни АН Украйни за адросою: 252001, Кшв-1, вул. М.Грушевського, 4, 1нститут {стор1т Украйни.

3 дисертац}ею можна ознайоыитися у бtблtoтeцt 1нституту Юто-р!У Укради АН Укра^ни.

Автореферат роз I с ланий 1994 р.

Вчения секретар /_ /_

спец1ал1зованоУ вчено* ради /У/ХУ^^ Шичук Ю.А.

I. 2ЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОГОТИ

Актуальн!сть проблеми. Пошук та виб!р ефективних шлях{в, форм I методхв роэвитку аграрного сектора народного господарства УкраУ-ни - одне з найб!льш нев!дкладних завдань. Через його розв'язання лежить шлях до виргшеиня великого комплексу гострих соцгально-еко-ноьичних проблем. Сьогодн! воно набрало особливого значения, оск{-льки перед нин!шнЫ поколпишм посгало !сторичне завдання надовк-чайно! ваги I складност! - створити надШ^ економ!чн! п1двалини незалежноУ УкраУнсько! держали.

5агалыюсв1това тенденция до техН1зацп вс1х стор!н зкиття людського сусп!льства мае в Укра'пг! певн1 специф1чн! особливост!. Де передус1м наявнхеть агроландшафт!в, ун!калышх за своши природными вгдтворювальними можливостями. Ц,об внкористати IX повною м1рок>, потр1бно штенскф1кувати галуз1 с1льоькогосподарського ви-робництва та агропереробно'1 промисловост!, ефективно перебудувати весь комплекс соц!ально-еко!юм!чних в!дносин на сел:, здаодити 1 М1ЦН0 ствердити на зешп П дбайливого господаря. У прагнечш до л1кв{дац{1 неефективних соц!ально-економ!чних схем 1 моделой шяк проте но можна ставати на шлях спрощення, схематиэаци реально! картини життя села. Саме теки?'. п1дх!д лежав в основ! бага-тьох драматичних подгй нашого !сторичного минулого.

Еволющя сусп!льно-економ!чних вгдносин в с!льському госпо-дарств! забезпечусться глибокими ф!нансово-орган!зац!йнит.;и, тех-н!чними 1 технолог 1чними зм{нами бсIе; !н<!раструктури с!льського-сподарського виробництва. Перетворення колгосп!в в об'еднання кооператив!в, акц10нер!в чи пайовик!в, становления фермерських господарств неможливо без щлеспрямованих Д1Й по оснащению Кх су-часники технолог!ями, высокопродуктивною ¡гад IЛ ною техникою, засо-бами захисту рослин 1 тварии. Орган! защйною в!ссю цих зусиль здатна стати система кооперативного с!льсьхогосподарського кредиту.

Господарювання на земл! надзвичайно чутливе до наГ.менших, ¡нноли не за[1 ксовалих лайдосконал1шиыи макроекономгчнкми моделями специф1чних особливостей: природно-клЫатичних, територ!альних, демограф!чних, транспортних, врешт! нав!ть побутово-эвичасвих.

Кредитна с!льськогосподарська кооперацЫ через свою сутн!сть справд! самод!яльно! масовоК селянсько! орган!заци завжди вгдчу-вала 1 враховувала ¿х у свохй д!яльност! з ус1ею можливою повнотою.

К аграрному сектор! народного господарства Украши накопичено величезнии !сторичнии досв!д ефективно! д1яльност1 широко розгалу-аено1, р!аноб!чно1 за напрямкаыи конкретно! роботи системи коопера-тивних сб'еднань селян-товаровиробтшв. Входження до не'1 грунту-валося виключно на економ1чн1й зафкавленостЬ Д1ючи нав!ть у но-сприятливих уыовах, система с! ль с ь ко го сп о даре ь ко I кооперац1 'I ефек-тивно сприяла покращенню соц1ально-економ1чного становища на сель

Творчий пошук плгдних форм оргашзац! I сучасного сгльсьиого-слодарського виробнщтва буде ¡стотно эбаднений, ягс^о ми эабудемо про налрацьований доевхд. Д!яльност! кредитно1 с1льсысогоспо,дарськоК кооперацГ! у специф!чних умовах доколгоспного пер1оду життя украш-ського села переконливо св!дчить, що розвиток, ускладнення, дифере-ренц1ац!я та одночасно !нтеграц!я товаровиробник!в в русл! широкого кооперативного руху на сел! - одна з на/;важлив!ижс гпдвгшш ус-Шшного функцг о(гувалия ринкових форм орган! зацН та регулювання вс1х ланок аграрного сектора народного господарства. Кардинальна спрямован1сть на широки?! розвиток фермерського руху у форм! класич-них с!мейних господарств не повинна виключати турботу про стЕорен-ня належних переделов до економ!чного обгрунтування взаемод!!' ок-ремих господарських одиниць.

Кооперац!я е с!льському господарств! у справжньому, не спо-твореному тоталитарною демагог!ею чи сучасним прим1тивним гендляр-ством розуг.:1нн1 цього явща тс вс! шдстави стати актилним фактором задоволення рхзномаШтних сусп1льних потреб'1 одночасно забез-печити ыаксимальний прост1р для самореал!зац!'1 всього розмагття 1нд!ш1дуальних потреб особистост!, до самовиразу у вир!ыальн!й -виробнич1й - сфер! П буття.

Про це промовисто св!дчить не лише в!тчизняний, але й бага-тий св1товий досв!д крахн з досить в!дм!нними для функцЮнування селянських господарств економ!чнкми та природно-кл!матичними уставами: Швец!'!, Ф!нлянд!1, 1спан!1, 1талП, Швейцар!X, Н!меччини, ЗранцИ, ГоладцП. У краКнах Зах!дноУ бвропи б!льше половини с!ль-ськогосподарськоК продукц!X виробляеться за участю кооперативних об'еднань товаровиробник!в.

Вивчаючи св!товии досв!д, ор!ентуточись на загальнолюдську апробац!ю р!гакових форм господарювання, сл!д п1дкреслити неможли-в!сть механ!чного переносу нав!ть самих кращих орган!зац!йно-го-сподарських форм, в!дпрацьованих ! випробуваних на Заход! чи Сход!, у нага! конлретн! умови.

Тому уважний анал!з величезного Юторичного надбання, напов-нення добре виявивших себе в минулому форм I метод!в господарю-валнл на сел! сучасним зм1стом та !нтенсивне творения на ц!я основ! нових ефективних форм економ!чноК взаемодН незалежних това-ровиробник!в мае вс1 п!дстави зайняти налекне м!сце в наших зу-силлях по понесению с!льського господарства УкраУни на як!сно новий р!вевь.

Хронодог!чн! рамки дисертацН обумовлен! самим передом 1с-нування в мехах УСРР справд! самод!яльних кооперативно орган!за-ц!й украУнського селянства.

Метою досл!дження е комплекснии узагальнюючии анал1з тих внутр!шн!х процес!в, як! лежали в основ! усп!шноУ господарськоУ д!яльност! ! стаб!льного соц!ально-економ!чного розвитку кредитной с!льськогосподарськоУ хооперацП, висв!тлення конкретного механ1зму неухильного посилення УУ вплкву на вс! сторони життя села.

В!дпов!дно поставлен!« мет! в дисертацП' вир!шуються так! головн! доел!дн'/цьк! завдання:

- на основ! сучасного об'ективного висв!тлення !сторичного досв!ду д!яльност! кредитноУ с!льськогосподарськоУ кооперацгУ теоретично визначити можливост! пого використання в сучасних умо-вах;

- розкрнти значения кредитной с!льськогосподарськоУ коопера-1д11 як эагального економ1чно-орган!зац!йного центру господарськоУ роботи на сел!;

- показати реальну участь та конкретн! можливост! держави

у вир!шенн! питань розвитку багатоукладного с!льського господарства;

- висв!тлити справжнс становище вищих парт!ино-урдцових I»:-стшщ!й УкраУни при припнятт! важливих народногосподарських р!шекь, наявн!й обмеяеност! Ух д!й впливом союзних не лише парт!йних, а

й нав!ть суто господарських !нстанц!й;

- досл!дити зм1ст, ключов! напряыки ф!нансово-економ!чноУ д!ш!ьност1 кредитной с!льськогосподарсько'У кооперащУ, виявити вай6}льш ефективн! форми 1 методи II господарськоУ роботи;

- проанал!эувати процеси орган!зад!йного форыування, структуру та розвиток системи кредиогног с!льськогосподарськог коопера-«П;

- проанал!эувати соц!альне значения кооперативного кредиту-вання селянськкх господарств, йоге вплив на сусп!льну стабШза-щю села.

Наукопа новизна дксертацН обновлена эд1йсненш вперие в 1стор{ограф{ц1л}сним вивченням кредитно* с!льськогосподарськр1 коопераци як головно! орган1зац1йно-економ1чно< системи украхн-ського села 20-х рок!в.

В сво¥х основних положениях вона вводиться до наступного:

- вперше в укра1нськ1й 1стор1ографН а суто наукових, в!ль-них в!д пол1тично'1 тенденЦ1ИИост1 позиц!и розглядаеться багато-гранна д!яльн!сть кредитно! с1льськогосподарсько? кооперацп як самодостатня исторична ц1кн!сть, а не фрагмент нал1вм1фолог}чного лен{нського кооперативного плану;

- на основ} широкого вииористання нових матер!ал1в показана справжне економ1Чне становище селянських господарств '¿0-х рок!в, що в{дкривае новии напрямок у в1тчизнян!и 1Стор1ограф}I. Довгий час в литератур! {снувала справжня аполог!я переваг колгоспно-радгоспно* сиетеми кад дрМноговарним селянським господарством, що не лише прдовело до некритичного ставлення до не*, але, як антитезу, породило в ©статей пер{од необгрунтовдну уяву про до-бробут селянства доби непу;

- на в!ды{ну в1д багатьох яредь, р яких етверджувалося, що редкиеька податкова пол^ика була спрямована на сприяння наишир-шт верствам селянства, в дисертац!I вперше показаний непом1рно тяжкий податковий тягар, що економ!чно виснажував селянськ! г-ой» подарства. Переобтяження податками виявилося головною лере акодо» прискорення розвитку продуктивних сил аграрного'сектора в друг<й половик$ 20-х рок1в;

- новизною п!дходу до проблеми характеризуемся влев}тления ефективних форм та метод ¡в кооперативно* робота по Бикористанмо надлишкових матер{ально-грошвих ресурсов эаможних селянських господарств для еконрм1чного зм1цнення неэаможникгв;

- як самост!йниП об'ект досл!джешя показан! п}дтверджеи{ практикою рац}ональн! форми орган1зацШю-економ1чно'1 взаемодП держави та самост!йних селянських господарств в розвитку р!зних складових частин аграрного сектора народного господарства: вироб-ництва, переробки, збер1гання та •реал1зац!1Г;

- показана неп!двладна найб1льш яорстк1й полгтичн}« тенден-Щйност! глибока внутр!шня спадкоемнЮть нооперативних орган!за-ц!й укра*нського села, починаючи в!д дореволюц!иного часу;

- вперше розроблена проблема пошуку та використання в умовах обмежених можливостеи державного бюджету грошових кошт!в р!зних джерел походаення для п!днесення с!льського господарства;

- крйтично розглядаються реалън! сусшльно-пол!тичн! умови господарсько* роботи кредитноТ с!льськогосподарськоУ кооперацН, що докормим чином зм!нюе усталений поглад про воеб}чкэ сприяьня Кй з боку м!цн1ючо1 тотал!тарно'{ держави;

- новизною в!дзначаеться постановка реду Ьйийс наукових проблем 1 отриман! в процесс *х р!шення результат»: про взаемообумо-влен!сть об'ективних та суб'ективних факторов в робот! кредитних с)льоькогосподарських товариств, форми орган!чного посднання го-сподарських та соц!альних завдань, орган!зац!я виггдно! селянству експортно! роботи, орган!зац!йно-ф1нансове забеупечення технхч-ного прогросу с!льського господарства; турбота про социально не-эахищених селянок-вд1в та ¥х сЫЧ.

■Уетодолог!чною основою дисертацП е пркнципи об'ективкост!, {сторизму, системность Особливого аначення в процес! досл!джешш в гдносин М1,ж селянством та державою набув принцип структурно-функ-ц!оналъного анал!зу соц1ально-економ!чних явмц 1 процес!в.

Ддерельну базу дисертацгйного дослтдження сгаадають в основное неопубл!ковон1 документ« та матер!али, виявлен! автором в ба-гатьох фондах центральних арх!восховищ УкраКни та Рос!исько1 ,г'в-дерацП. Наиб!льшии мае ив даних м!ститься у фондах Центрального державного арх!ву вищих орган1в влади Украпш, серед яких особливо м!сце эаймае фонд Есеукра¥нського союзу с!льськогосподарськоК хооперацН "С1льськии господар". Еа*ливу групу документ!в склада-ють матер1али Центрального державного арх!ву громадських об'еднань УкраУни. До недаьнього часу вони були лише незначною м!рою досту-пн! для досл!дник}в. Дисерт&чт широко використав фонд пол!тбюро ЦККП/о/У, в якому сконцектровано великий обсяг дуже ц!нних як 1нформативних, так I анал!тичних докумешчв. 1х цхнн^сть полягае насамперед у тому, 1до ц!, як правило, в св!и час суворо таемнг документи воображали не прмнрашений, а спраЕжиги стан справ у с!льському господарств!, реальне становище селянства не лше у виробничШ, ало 4 в громадськ!и та побутов1я сферах.

Ьначн! масиви документ!в, що висв!тлюють т!яльн1Сть кредит-ноУ с!льськогосподарськоК кооперацГ1 УкраКни, збер!гаються в ар-х!вних установах Москви. Особливо велика к!льк1'сгь документ!!! ук-раУнського походження або таких, що безпосередньо стосувались д!яльност! р!зних систем укра'!нськоУ кооперац!?, сконцентровано у фондах Рос!йського державного арх!ву народного господарства. За обсягом та зм!стом матер!ал!в першорядне значения мае такоя ц1пш ряд фонд!в Державного арх!ву Ро^йсько'! Федерацт! та Ро-

- б -

с 1йського центру збереження 1 вивчення докуыентхв нов1тньоУ 1Сторг:.

Вежливою частиною джерельно'У бази дисертацп е статистичнг 'зб!рники 1 дов!дники, а також численн! 1 грунтовн! статистично-економ1чн! зв{ти кооперативних орган!зац!й { систем, зм{стовн{ стенограми кооперативних з • У зд)в та спец!альних нарад з клзочових питань кооперативного життя.

Науково-практичне значения дисертац!У полягае в тому, що ос-новн! 'П.положения 1 висновки можуть бути використан! в ход! практично'/ роботи по реформуванню соц!ально-економ1чних в!дносин на Сел}, в налагодженн! ринкових принцип!в функц!онування аграрного сектора народного господарства.

Результати наукових досл{джень можуть бути використан* при написаин! узагальнюючих праць з !стор!У УкраУни та !стор!У селянства, при розробцг проблем соц{ально-економ!чного спрямування, п!дготовц! иавчальних пос1бник!в, в лекциях та спецкурсах для Студент1в 1сторичних та економ1чних факультет1в, с1льськогоспо-дарських 1 кооперативних вуз¡в. .

Стан науковоУ розробки проблеми. У в!тчизнян1й !стор10граф!У в!дсутн! прац!, де б комплексно розглядалась д!яльн!сть кредитноУ С1льськогосподарськоУ кооперацП УСРР в доколгоспнии пор1од. Про-тягом довгого часу питания, пов'язан! як з кредитного, так { з }шшми ввдами с!льськогосподарськоУ кооперац!I, висв1тлювалися лише поб!жно 1 фрагментарно. Вони практично не вид!лялися 1з за-гального русла досл!джень аграрноУ ЮторН УкраУни радянськоУ до-би, оси!льки б!льш-менш докладне вивчення драматично'/ 1стор1У-р1з-номан!тних кооперативних орган1зац!й украУнського селянства, як! протягом к1лькох десятк!в рок!в ефективно д!яли в аграрному сектор! народного господарства, розв!ювало одне 1з висх!дних положень тотал!тарноУ м1фолог!У про тотожн!сть понять "кооперац!я" I "кол-госп".

О крем: аспекти поставленоУ в дисертацМ проблеми висв!тлюва-лися в публ!кац!ях 20-х рок!в^. Автори Ух, як правило, брали ак-

I. Качинський В. На допомогу селянському господарству. С1ль-ськогосподарськии кредит на УкраУн!.- X., 1924; Родольський Т.М. Кредит для селян,- X., 1925; Целлар!ус В.Сучасна украУнська коо-перац!я. 1У стан та розвиток,- X., 1926; 0д!нцов 0. С1льське гос-подарство, хл!бозагот1вля та с!льськогосподарська кооперация.- >'., 1928; Д}дусенко А. Система с1льськогосподарського кредиту на УкраУн!.-X., 1928; Ктейнкреиц А. Кредитования с1льсы«н б!дноти.-

тивну участь у безпосередньому кер!вництв! роботою кредитной с!ль-ськогосподарськоУ кооперацГУ. Причетн1сть до поточно! роботи давала Ум эмогу використовувати широне коло поточних матер!ал!в , частина яких в наступному була втрачена. Отже, 1стор1ограф1я 20-х рок!в значною м1рою мае характер джерельноУ бази.

Разом з тим причетн!сть, а нер!дко Я пряма в1дпов1дальн1сть за т! чи 1шп напрямки роботи наклала на публ!кац1У 20-х рр. не-гативнии в1дбиток. с!окрема, в них досить пом!тния в!домчии суб'ек-ткв1зм. Основна увага прид!лялася висв!тленнп к!льк!сних показни-к1в, шлях!в розв'язання питань, що виникали в ход! безпосередньоУ орган!зац!ино-господарськоУ д!яльност1.

Негативно поиначалась на публ!кац!ях я пост!ина потреба п!д-готовки матер!ал!в для обгрунтування парт!йно-державних р!шень в галуз! с!льського господарства та кятегоричн! вимоги щодо Ух по-пуляризадГУ. Внасл!док цього автори часто були змушен! анал!зувати коротк! в!дтинки часу. Це вело до спотворення сут! под!й. 3 тих же причин нер!дко використовувався досить обмежений масив висх!д-них далих.

Детормшован!сть праць 20-х рок!в впливом поточно У пол!тики державноУ парт!У пои!тна з т!сУ п!дкреслено великоУ уваги, яка а 1927 року почала ладаватись бисв!тлонни суто соц!альних аспект!в. Намагання не в!дхилятися в!д пол!тичноУ л!н1У у поеднанн! з тен-денц!йно-управл!нськши спробами прикрити "пол!тичною доцгльн!с-тю" в!двсрт! невдач! й прорахунки наклали на б!льш!сть а цих праць досить ЮтотниЯ негативний в!дбиток. Загалом ступ!нь неадекватного в!дображення реальних процес!в в о'агатьох роботах, при-свячених д!яльност! кооперативних орган!зац!й селянства, на к!-нець 20-х рок!в наст!льки зр!с, що анал!з Ух вимагае ютотних ко-регуючих п!дход!в.

Э початком масовоУ колектив!зац!У вивчення питань, як! торкалися д!ялыюст! кооперативних орган!зац!и украУнського селянства, було повн!стю припинено. Коротка заборона протрималася Тактично до початку оО—х рок!в. Лише в к!нц! 50-х - на початку Ш-х рок!в стався короткочаснии прорив абсолютноУ заборони, хоч ! в

X., Г. 28; Фесенко С. А. Гффективность сельскохозяйственного кредита на Украине,- X., 1920; Височанський П. Кооперативний кредит.-X,, Г-'2о; МакаровсъкиЯ о. Оргашзащя ! практика роботи с!льсько-господарського кредитового товариства.- X., 1929; Шмчинов Т. Аналхз роботи схльськогосподарського кредитового товариства.- X., Ю2;;.

дуже специф}чн!й форм! !сторико-парт!йних досл!джень, п!д наперед визначешш кутом зору: кооперац!я як шлях до колектив1зацГ*. П!д Тиском цього штучного догмату кредитка с!льськогосподарська коо-перац!я зображувалась у неприродних формах, як{ не в!дображали И cnpaBXHboï сутност}. Разом з тим ц! досл!дження {гнорувати не сл!д. Поред з хибними схемами та висновками вони залучили до на-укового об!гу utHHi факти. Проте в п!сляхрущовську добу навхть та-к1 специф!чн! досл!дк,ення були знову майже на два десятки рок!в припинен!.

Певний виняток становить лише монограф!я П.К.Мигаля, де роз-глддасться використання можливостей кооперативних орган!зац!й для в1дбудови с!льського гссподарства у I92I-IP25 pp.* Формально мало стосувалась 6e3nocepeflHboï д!яльност! кредитной с !льськогосподар-ськоУ кооперацН робота С.В.Кульчицького^. Однак, полем!зуючи з О.О.Гарсовим та анал!зуючи пол!тику ц!нотворення, автор стисло, оле 4iTKo вказав на рад справжн!х причин порушення балансу варт!- ' сного обм!ну м!ж м!стом ! селом в друг!й половин! 20-х рок!в на користь м!ста, що прямо впливало на умови д!яльност! кооперативних орган!зац!й села.

Незважамчи на все ще !снуюч! адм!н!стративн1 перешкоди, в 191Ю р. публ!кац!е» С.Р.Ляха, присвяченою взаемодП с!льськогос-подарсысих кооператгаэних об'еднань э державними, господарськими та громадськими орган!зад!ями було започатковано новий етап до-сл!джень, !нтенсивн!сть яких з середини 00-х рой!в шведко наро-стала. Вже в нових пол!тичних умовах рад питань кооперативного життя 20-х рок1в висв1.тлено у'статтях ВЛ.Еутенка, ВД. Марочка, Л.В.Низово!? Уагальн! питания Ьусп!лыю-пол!тичного ! эконрм1ч-ного життя селянських господарств Укра'^ни в доколгоспний пер!од показано С.В.Кульчицьким та В.В.Кал!н!ченком.

1. Мигаль Г..К. ЗДяснення arpapnoï пол!тики на Украш! в в!д-будовний пер!од I921-1925 pp.- Харк!в, 1974.

2. Кульчицкий C.B. Внутренние ресурсы социалистической индустриализации в СССР /1926- 10Ь7/. - К., IC79.

Ь. Див.: Бутенко В.И. Развитие сельскохозяйственной кооперации на Украине в 20-е гг./Вестник Харьк.ун-та.- 1959.-11" 34?.-История.-Вып.2?.- С.2-10; Марочко P.I. Як! форми кооперацП !снували на Ук-paÏHl в 20-т! роки?- К.,1989; Низова Г.В. Развитие промысловой кооперации на Украине в 20-е годы. Автореф.дис.канд.ист.наук.-К.,1°80.

Л. Див.: Кал!н!ченко В.В. Селянське господарство Укра<ни в доколгоспнии пер!од /1921-1929/.- XapKiB, 1991.

Основн! положения г висновки, якг виносяться г:а захкст:

- 1стор1я багатор!чног роботи кредитноУ ctльcькoгocпoдapcькojf кооперацГУ, 'переважно за вкрай складних економ}чнюс обставин, перо-конливо св!дчить про неперех!дне значения кооперативное 1?ори взае-мовиггдно'У сп!впрац! селянських господарств для розвитку аграрного сектора економ!ки Украгни;

- насильницьке припинення пл{дноУ д!яльност{ кредитноУ с!ль-ськогосподарськоУ кооперац!!' в к!нц! 1929 р. не мало н!яких об'ек-тивних п!дстав ! було продиктовано виключно суб'ективними пол!тич-ними розрахунками кремл!вського кер!вництва. ^алишився далеко не вичерпаним великии економ!чниД потекцГал як вже опрацьовшшх, так

! нових орган!зац!ино-господарських форм роботи, як{ покликала до життя жива нооперативна творч!сть селянства;

- кредитна с!льсысогосподарська кооперац!я_користувалась великим господарським авторитетом у селян. Саме в силу цього, зиищи-вши кооперац!ю як самод!яльну демократичну оргаи!зац!ю, стал{йсько ■ кер!вництво продовжувало активно викорнстовувати коопоративну тер-м!нолог!ю, маскуючи нею псевдокооперативн! орган1зац!ино-господар-ськ! (Торми суто тотал!тарного характеру;

- в уловах виробничого фушаОонування р!зних форм власност!, кредитна с! льськогосподарсыса кооперация сформувала наибгльи доско-нал! економ!чн! механ!зми налагодаення I регулювання Ух господар-ЧоУ взаемодГУ;

- серед широкого розыаУття р!знопланових кооперативних об'ед-нань селянства ~С-х рок!в кредитна с!льськогосподарська коопорац!я швидко пос!ла пров!дне становигце, ставши над!чним економ!чнкм стрижнем розгалуженоУ мереж! спец!альних систем с1льськогосподар-ськоУ кооперац!У;

- головн! принципи, покладен! в основу функц!онування кредитуй спльськогосподарськоУ кооперац!!': демократичн!сть, !н!ц!атив-н!сть, д!лова зац!кавлен!сть - забезпечили необх!дну гнучкгсть, здатШсть набувати, в залежност! в!д конкретних економ! чн их обставин, наиб1льи доц!льних орган!зац!ино-господарських форм;

- пл!дна робота кредитноУ с1льськогосподарськоУ кооперацГУ за суттсЕо в!дм!ниих умов самодержавства, нац!ональноу. революц! У та громадянсько'У вШш, час!в непу св!дчить про загальноладську щнн!сть У У нар!жнюс засад. У створених нею орган1зац!ино-госпо-дарських Нормах вдало поеднуволись економ№1 1нтереси р1зних со-ц!альних верств села;

- вив!рена тривалим практичним доев!дом,сукупн}сть прагматич-них форм та метод!г роботи дала можливгеть кредитив с!льськогос-

подарськ!й кооперацП активно сприятивир1шенню не лише господар-ських, але я гострих соц!альних проблем села; > - одне э ч1льних м!сць в д!яльност! кредитноТ с!льськогоспо-дарсько! кооперацН эаймало всеб!чне сприяння економ1чн!й розбудо-в1 колсктивних господарств. Колгоспи були, як правило, юридичниш членами кредитних товариств, а боыл чисельн}, аалишаючись в това-риствах, нар!вн! з ними входили й до сп!лок кредитних с!льськогос-подарських товариств. Де эначно розширювало ix господарськ! перспек-тиви. Кредитна с1льськогосподарська кооперац!я кр1м п!льгового кре-дитування колгосп!в проводила також i'x орган!зац1йне, збутопоста-чальницьке, агроном!чне обслуговування. Це були не еп!зодичн! ак-ц1'1, а добре продумана система роботи. Вона мала п!д собою над!й-нв п!дгрунтя оконом1чно! зац!кавленост! кооперативних товариств у покращенн! матер!ального становища незаможноY частини селянства, а отже i в розширенн! сфери свое! д!яльност!.

Апробац!п результат!в досл!дяення в1дбулася в ход1 обговорен-ня публ!кац!й по тем1 дисертацП на заеданиях в!дд1лу iCTopii" 20-х - СО-х рок!в XX стол1ття Хнституту icToptY УкраТни АК Укра'1-ни. Результати досл!джень знайшли в!дображення в монограф! i' "Село ! грош!. Укра'1нсыса кредитна кооперац!я в добу непу" /Черкаси, 1993, J5,f> др.арк./ та в 20 !нших публ!кац!ях автора по тем! дисертац!!'.

Положения дисертацГ1 використан! автором при читанн! курсу лекц!й студентам у Черкаському педагогичному !нститут!, а також на курсах п^вищення квал!ф!кац!К вчител!в в Черкаському обласному {нститут! удоскоиалення вчител!в.

Результати основних етап!в досл1дшщько! роботи допов!далися на республ1канськ!П пауков!^ конференц'i "Рабочий класс СССР - ведущая революционная и созидательная сила советского общества" /)\о-нецьк, I'. iJ7/, на м!жнародн!й иауково-практичн1й конференц! i "Вопросы научно-исследовательской и идепно-воспитательноя работы кафедр общественных дисциплин сельскохозяйственных вузов" /"осква, 1909/, на м1ждержавн!й конференц!i "Проблеми соц!ального ! духовного в!д-родження села" /Черкаси, 1991/, на м!жнародн!и иауков!й конферен-цИ "Голодомор та ряд! рег|ональних наукових конферен-

ц!и, зокрема "хсторизм та нове мислення" /Умань, 19и9/, "Украшське наЩональне в!дродаення iIO-х рок!в: осб!тн!й, л!тературний та icto-ричний аспекти" /Черкаси, 1\.-9Э/. Основн! науков1 результати досл!д-жень неодноразлво доводилися прац!шшкам агропромислового комплексу та державно!:' адм!н!страц!Т Черкасько! облает! у форм! допов!д-них записок.

л. корсшш зьист дисертлци

Дисертац1Я складаеться 13 вступу, п"яти роздШв, заключения, списка використаних джерел I л1тератури.

У вступг обгрунтовуеться вибгр теми, П актуальнгсть, виэна-чаеться предмет, мета I завдання дослхдження, його наукова значимхсть I новизна, територ1альн1 г хронологччнг рамки.

Ц пераому роэдглг - "1стор1ографхя та оглдд джерел" аналтзу-еться л1тература, цо виЯшла в свхт по дангй тем1. Виходячи з основ-иих 11 рис I особливостей, проведена класифхкащя л1тератури э вра-хуванняы конкретних сусп!льно-лол1тичних умов та обставин написания. Проанал1зовано широке коло документальних джерел: арххвн: фонди кооперативних центров, госшдарських орган!зац1Я, вищих урядових 1 парт1йних оргашв, кредитам* установ, кооперативнх 1 схльськогоспо-дарсыи статистичн1 видання, рхчи1 зв1ти кооперативних схльськогоо- . подарських фшансових центр1в I систем, стенограми кооперативних 3М13Д1В I парад.

В другому розпдлх - "Сусп1льно-пол1тичн1 та соцхальио-еконо-М1чн1 умови д1яльностх кредитной" схльсъкогосподарськох коопорацхУ розглядаеться широкий комплекс чкнникхв, як: безпосередньо вплиьа-ли на результат« дгяльност! кооперативних товариств та розбудову Ух органхзацхйно-господарськог мережI.

Позитивно значения кооперативних органгзацхй селянства для роз-витку сгльськогосподарського виробництва УкраЦни 20-х рр. не ыожна належно оц1нити, не врахувавши того, в яких драыатичних, а нередко траг1чних умовах здгйснювалася IX повсякденна робота. Трудно^, як! доводилося долати, були двоякого походження: екоионтчиого г полхтич-ного. 3 одного боку, розбудовуючи господарську дхяльнхсть, кредит»! с1льськогосподарськх товариства долали наслхдки еконоыхчно! розрухи, викликаноУ довготривалими В1йнами, особливо руйн1вними на територ11 УкраУни. 3 другого боку, не менше, а на кхнцевоыу етап: й вирхшаль-не значения ыали труднощх суб"ективного характеру, постгйна проти-д1я змушених В1дступити на певний час прибхчникхв командно-адошпст-ративних принципов орган1зац11 суспхльства. 3 часом державна полхти-ка все б1льш негативно поэначалася на реал1зацхУ иайбхльш хстотних засад Д1 яльностх кредитнох схльськогосподарсько! кооперацхх.

До останнього часу 1стор1я схльськогосйодарськох кооперацхг УСРР штучно вхдривалася В1д кглькох десятирхч плхдно1 д1яльност1 кооперативних товариств украх'нського селянства в дожовтневий перход

та б добу нац10нальн0! революцх! I громадянськох В1йни.

Аналгз показуе, що заснування формально ново! радянськог с1ль-ськогосподарськох кооперацГх восени 1921 р. фактично було вхдновлен-ням дореволкпийно! кредитно? кооперацп, перш: паростки якох з"явились на Укра'1н1 вже в 60-х рр. XIX столгття.

Револоцхя 1905-1907 рр. пробудила творчу енергхю широких селян-ських мае, посилила тягу селянства до eкoнoмiчнox елгвпрац!. Коопе-ративний рух на селх почав обидно зростати. Якщо в 1904 р. по всхй РосхПськхй 1мперп' нараховувалось 306 селянських кредитних товариств, то на середину 1915 р. лише в Украгт хх було вже 1878. Вони об"ед-нували 1,4 млн. селянських господарств з 3,8 ылн. генуючих на той час в Укра'гн:. Сформувечся й вищий рхвень кооперативних об"еднань: на середину 1917 р. хнтенсивно працювало вже 40 спглок кредитних сгльськогосподарських товариств.

• Логхчним наелгдком орган1зац1йно-економхчно1 розбудови укра'г'н-ськох селянськох кооперацп стало проведения у кв1тн1 1917 р. Паршо-го Всеукратнського зи1эду кооперацп". Було обрано тимчасовий цент-ральний укра'хнський кооперативний ком1тет. На нього було покладено функцхУ загальноукра?нського кооперативного центру. Доц1льно поед-нуючи господарську д1яльн1сть кооперативних сшлок, вхн активно сприяв функцшнуванню схльського господарства. Як перший так I наступи! кооперативнг з"1зди /2-й - вересень 1917 р., 3-й - квхтень 1918 р./ та утворен1 ними кер1вн1 органи /Цонтральний кооперативний ком1тет, розпорядча Кооператшша рада/ зыогли шднятися над прист-растями полтщних баталхй. Про це промовисто св1дчить те, що кер1в-ш органи укра'хнського кооперативного руху активно функщонували, незваадючи на вег карколомн1 военно-полхтичнх под1х" 1917-1919 рр.

Цз, на нашу думку, е яскравим й переконливии доказом загального визнання вс1ма пол1Тичними парпями I режимами, якг приходили до влади в Укра'тнх, об"ективнох загальнолюдськох цхнностх кооперацп для сусп1льства^

Безумовно, гостр1 под1х громадянсько1 вхйни не могли не вплину-ти на роботу кредитно! схльськогосподарсько? кооперацп. Охн^мсове безладдя викликало появу "хнтегралхв" - коыбгнованях спглок, якх об"еднували но Т1льки кредитнх схльськогосподарсыа, а й чисто сложи вч1 товариства. Чисельнг складнощх, загальна невизначенхеть полх-тичних I еконоихчних перспектив перешкодкали розвитков1 кредитнох схльськогоспода^ зько'х кооперацп, стрижневим напряыкоы якот було змхцнення спглок кредитних смьсысогосподарських товариств як го-ловних осередкхв концентрацх'х селянських грошових козтIв виробничого

призначення. Та все ж на I квхтня 1919 р. на Укратнх працювали 43 спилки та 28 гх фШй, що в переважн1й бхльшост! виконували т1 ж функц11, що I власнв сгплки. Дгяльнгсть бгльшостг кредитних сЬьсько-господарських сгилок, а також й штих видхв кооперативних об"еднань; ВсеукраУнських кооперативдих центров, споживчих спЬток, р1зноман:т-них комбгнованих об"еднань - "хнтегралхв" - поеднував Укра'/нський народний кооперативний банк, започаткований в середин: вересня 1917 року. 1ншим поеднуючим центром кредитних та спецхальких сгльськогос-подарських спиок став Центральний ВсеукраУнський сгльськогосподар-ський союз - "Централ", який розпочав свою дхяльнхсть на основ! ки-1'вського Центрального схльськогосподарського товариства. Воно було започатковане в 1915 р. як спшга кредитних товариств I за короткий час поширило сферу свого впливу на бхльшу частину терйторг'г Укра'Уни та на частину БЬорусг!. В 1917 р. "Цэнтрал" поеднував роботу спглок Кигвсько?, Полтавськог, Черн1г1вськог, ГЬд1льсько'£, Волинсько{, Хер-сонсько'1 та Мгнськох губернхй.

3 2 с1чня 1918 року Центрально товариство працювало вже як Центральний укратнський с^льськогосподарський союз, охоплюючи всю те-ритор« Украхни. 15а I сгчня 1920 р. "Централом" об"еднувалось практично все коопероване селянстю Укра'пш - 51 сгльськогосподарська аплка. Бгльппсть сгльськогоспода^: „'ьких сшлок являли собою власне :<редитн1 с1льськогосподарськ1 спглки, якг за умов В1Дсутност: ста-51льност: грооовог одиницг змушенг були переорхентуватися в зм^тг своег роботн.

Перетворення кредитних сгльськогосподарських товариств та :'х спхлок у сгльськогосподарськ! кооператив^ товариства та сп1лки було обновлено як необххдтстю вхдобразити гх слравжнгй змгст роботи, а головне, розушнням того, що в умовах тогочасно! радянськог дтйсностг з утвердженням на Украгнг системи военного комунхзму сфера кредитно'1 кооперативно: роботи буде швидко звужуватись.

Складалася принципова невгдповхднгсть засад, на яких базувала-ся кредитна кооперацгя /капгтал, товарно-грошэвий обгг, прибуток/, та адмгнгстративно-зргвняльних методгв регулювання господарського киття, притаманних економгчнгй систем! военного комушзму,

Спочатку в сгчнг 1920 р. було л1кв1довако господарську самос-•пйнгсть кредитно'г I сгльськогосподарсько: кооперацгг. Надалг гх центральна : мгсцев: органи повиннх були працгавати лише як секц1'г в!дпов1дних Ыстанцгй одеркавленог споживчог кооперацп.

Циркулярним листом Наркомфшу УСРР вгд 9 квгтня 1920 року "Про порадок лгквгдацГг кредитних установ" на Украгнг юридична була

- 1-1 -

проведена заборона дгяльностг кредитноТ кооперацх'г.

На перший погляд, радянська влада робила все можливе для най-ширшого розвитку кооперац1х. Необх1дн1сть цього пост1йно шдкреслюва-лася найб1льш авторитетними парт1йно-урядовими 1нстанц1ями. Та реально становище вхдрхзнялося В1д пол1Тичних декларащй.

Матер1али дисертац1г св}дчать, то намагаючись виставити себе едино правов1рниыи продовжувачаыи популярного в ыасах курсу ВЛ.Ле-нхна на поеднання радянськог влади з ринковиыи принципами господа-рювання, в роки непу л iдери ворогуачих у вищому ешелон1 партхЯно-державного кер1вництва угруповань в1дкрито не ставили пгд сумшв обереження i розвиток товарно-грошових вгдносин. Та одночасно вис-Х1дним положениям у працях оф!Ц1йно визначених економ1ст1В 20-х ро-kíb була теза про те, що наявнгсть товарно-грооювих в1дносин в ра-дянськ1й еконоы1Ц1 обновлена тхльки необхцийстю враховувати унтере си селянства. ЛГдкреслювалося, що крок цей вимушений i продиктова-ний лише загальноп соц1ально-еконо«лчною В1дстал1стю аграрного сектора народного господарства. Вке сам факт вгдродкення, а на УкраУнг -легал1зац1х кооперацй' багатьыа впливовиыи радянськими пол1тикаыи сприймався як в1дворта поразка. На нього погодилися, "зцшивши эуби", п1д загрозою повного краху економгки. 3 такою позиц1ею рахувався й Лен1н, пост1йно /в тому числг i в останньому публ1чному вистуш в kíhiú листопада 1922 року/ оговорюючи, що неп - факт тимчасовий!

Шяк не варто переоцхнювати реальний вплив. останшх статей Ленина, в тому числ1 Л принципово ваяливог статтг "Про кооперацию". Як вхдомо, у лист:, направленому губкомам парт i'í одночасно вгд политбюро i оргбюро Щ FKfl/б/ з приводу публ1каци статт1 "Як нам ре-оргауйзувати RaOicpÍH?" Ы1стилась 4ÍTKa директивна ощнка розглядати як "приватн1 роздуыи тяжко хворо!" людини" не лише цю, але й фактично bcí останн1 статт! Лонгна.

У вищому ешелош парт1йно-господарського кер1вництва загальна атмосфера niriJ¡iстичного ставлення до використання товарно-грошових в1дносин була настхльки хнтенсивною, що формувала 1ррац:ональне сприйняття д1йсност! нав1ть тиыи .державними д1ячаыи, hkí в1дзнача-лись, здавалося б, усталено прагыатичним П1дходоы до виршення кар-динальних сощально-еконошчних проблей.

íleptni ознаки наступу на неп з"явилися вхе в травиг 1924 року на ХШ э"5гзд1 РКД/бПриб1чник Огалгна Ю.Лархн вгдверто заявив, що ЗМ1Ц-нгле економ!чне становище крайни дае можливхсть при проведенн! гос-подарського курсу "б 1льпг твердого проведения cboíx принципов", В1д-новилась можливгсть "бхльшо! твердост! нашого коыушстичного голосу".

- Детальний аналгз показуе, що не були виключенням хз цього правила й так1 яскрав1 постатх, як МЛ. БухарЫ I 0Л.Й1ков. ФразеолоНя непримиренно? класовох боротьби, поди кооперативних орган1зац1й села на пол1тично надШи I ворожг е основною канвою практично вс1х праць Бухар1на, присвячених селу. Класова риторика часто набувала такого гострого забарвлення, що повтстю заступала собою х'х сутхисть. Так, в невеликий, але принципово важливхй робот1 початку 1925 р. "Шлях до соц1ал13ыу \ робгтничо-селянсысий союз" автор не лише вва-жае за потр1бне два розд1ли присвятити питаниям класово! боротьби на сел1, але й прямо протиставляе одна однхй р1знх галуз1 практично едино? кооперативно! систеыи села. Кредитна схльськогосподарська коопв-рац1Я - це, на його думку, був "потенцхйний опорний пункт куркулхв". Нав1ть в та1Пй, здавалося б, зважешй робот!, як "Нариси економгета", видан1й безпосередньо п!сля скасування на лютневому /1928 р./ плену-мг Щ ВКП/б/ надзвичайних заходхв на сел1, В1н звинувачуе О.Чаянова не лише у захистх "рутини та 1ндив1дуал1зму", але й кидае йому пряма пол!тичне звинувачення в тому, що "хдеологи хазяйчика", тобто Чаянов та його школа "по сут! справи розчищають шлях махрово куркульським елементам".

Тотожною була й поэиц1я 0. Рыкова. Лого виступ на ХИ1 э'Чэд! НЩ/б/ /травень 1924 року/ практично повн1стю був присвячений необ-х!дностI боротьби з посиленням загрози "селянськох буржуаз^'", яка, на його думку, через 2-3 роки могла б стати значною пол Личною силою, Р^ков не просто декларуе загрозу, а розкривае, як само, яким чином, якиыи темпами на селт виростае "смертельна загроза", попереджа^ що куркуль на селх вже захоплюс апарат радянсько! влади, а не лише кооперац1ю. У Рыкова не було сумн1в1в в тому, що кооперацш "захопив куркуль". У стагм 1925 р. "Про кооперации' вгн повнхетю сол1даризу-вався з Ю.Ларшим в нападках на тих, хто виступав проти ототожнення заможного селянина з визискувачем.

Не ыенш характерним для тогочасного гоштичного ¿мгдясу Рикова е його виступ на ХУ з"!зд1 ВКП/б/ /грудень 1927 року/. У ньому оратор док1лька раз1В пхдкреслював обгрунтован1сть тюремного ув"язнен-ня тих член1в партхт, якт обстоювали !нпц иияхи виршення важливих соц1ально-економ1чних проблем, нЫ бхльшгеть парт1йного кер1вництва.

Виступаючи 30 листопада 1928 року, лише за два М1сяцг до спхль-ног заяви Бухарша, Вжсза, Томського щодо безпхдставност! твердаень про загострення класоБо'г боротьби, на з!бранн1 партхйного активу Ло~ ншграда, Р^ков визнав за необх1дне шдкреслити, що "безперечно, те-пер в значн!й мхр! зросли активн!сть I орган!зован!сть куркульського

прошарку на сел1 I сильно загострилась класова боротьба".

Нав1ть в розпал непу переважна частина партхйно-урядового ко-"■р1вництва но ставила шд сумн1в того, ио реванш за невдалу спробу • кавалер1йсько1 атаки на ринков! засади оргашзац11 економ:ки в до-бу военного коыунхэыу е.лише питания часу та надежно! шдготовки. 1снуючг розходкення фактично зводились тмьки до термов та теьшв затш -товарно-ринкових вхдносин планово-командними.

На в!ды1ну вхд Л1дер1в, як1 з тактичних мгркувань нергдко вва-жали за потрхбне не ризикувати в справд! мак1авелхвських перипетг-ях складних шштичних Ытриг., неофщ1йн! трубадури практично вс1х конкуруючих угруповань у ставленнI до ринкових принципIв орган1зацп еконоьаки були не лише вадверт:, але й одностайно негативни Положения про тимчасовий, змушений I, по М1рх ввдновлення та розвитку еконо-м!ки, все бхльш уыовно формальний характер товарно-грошових вхдносин за радянських обставин вгдстоювали Ю.Ларш, б.Преображенський.О.Айхен вальд, А.Леонтьев, О.Хнельницька, Л.Лгтошенко, М.Тельгеймер г ц!лий ряд 1ншх автор1в, якх репрезентували точку зору вс1х основних лще-рхв парт 11 та держави.

Як показус проведений анал13, дисгарыон1я 1пж кон"юнктурними Д0клара1цяыи ибожд1ви та в1двертиыи висловлюванняыи !х найближчого оточення для вже достатньо навчених багатьыа прикладами поличного лицемгрства радянських господарникхв - урядовц1в, кооператор1в, ф1-нансистгв - була досигь насторожуюча. Адже коли.використання товарно-грошових вхдносин е справой вимушенов, а головним г! нос:ем, "инкубатором" е "влетала, безперспективна др1бнобуржуазна стихгя", то эрозушло, що Д1яльшсть по розвитку коыерцхИного кооперативного кредиту в майбутньому лавр:в не обхцяла.

Несприятливим було й економ^чне шдгрунтя кредитно! с1льськогос-подарсько! кооперац:!. Аграрн1 перетворення 1917-1922 рр. пол1пшили землезабозпеченхсть селянських господарств, але внасупдок тривалих ноенних д!й та-голоду 1921-1923 рр. вкрай ослабленими виявились вс! 1нии складовг: тяглова сила, продуктивна худоба, реианент. Практично з!йши нан!вець у схльськ1й »псцерост! плеышна справа I сорлэве на-сшництво. Нов1дпов1дн1сть М1ж рхвнем зомлозабозпсадност та нестачею найбмьш необхгдних засоб^в виробництва вела до фактичного збезземе-лювання значно1 кмькостг селян. Це не могло не пгдтримувати, а не-ргдко I загострювати сощальну напругу на сель

В науковзй л!тератур1, на напу думку, ще достатньо не висв1тле-но глибину I особливо довготривал1сть негативного впливу природно-клгматичних коливань 1921, 1924, 1928 рр. на со;;гально-еконошчн1

процеси доколгоспного украхнського села. Особливо це стосуеться нао-Л1ДК1В катастроф1чно1 посухи 1921 року. Анже нав1ть вгдносно задо-В1льна компенсац1я для беэдотацгйног еконоыхки пересгчного селян-ського господарства потребувала принаПмиг 3-5 нормальних виробни-чих сезо(Пв. Цього однак не сталося. 1924, а пот1М I 1928 роки, хоч в значно менипй М1р1, але теж дуке несприятлив1 в схльськогосподар-ському в1дношенн1, помхтно подовжили час в1дновлення нормального еко-ном1чного стану пересгчного селяиського господарства, а отже I нако-пичення в ньому мппмально необх1дних ковшв виробничого призначення. Це добре видно ¿з даних про динаыхку кхлькост! безтяглових господарсть Украгни. Забезпеченгсть селянських господарств тягловою силою за умов вхдсутност! в!льно? куп !влх-продажу земл! е, на нашу думку, най-бхльш об"ективним узагальнюючим показникоы п екоштчного стану. Отже, так: господарстьа складали, у вхдсотку до загального числа господарств: 1917 р. - 46,3%, 1921 р. - 19,2 1922 р. - 34,1 %, 1923 р. - 46,4 %, 1924 р. - 45,3 %, 1925 р. - 46,4 %, 1926 р. -44,71

Про глибину руйнЬного впливу на оконом1ку селянських господарств клгматично1 катастрофи 1921 року промовисто свгдчить то, що коли за роки громадянсько1 вгйни кхнське поголхв"я зменшилось на 0,4 млн. гол1в, то за 1921-1923 рр. - на 0,8 млн.!

3 початком вгдбудоыного перхо,;у почались певн1 спроби оргаи1за-И11 державного кредитування селянських господарств. Проте держава сама переживала фтансовг трудноий. Гшерхнфля^я надавала цим спро-бам бглыае политичного, 1пж реального економхчного характеру. В 1923 роцг Держбанк СРСР змхг надати вс1м схльськогосподарським ко-оперативниы орган1зац!ям СРСР кредитних коштхв лише на 6,2 ылн.крб. золотом. Незважаючи на те, що з серпня 1923 року в системг Держбан-ку було органгзовано спец1альнх вхддхли с1льськогосподарського кредиту, в!н так ! не змгг налагодити ефективне використання навхть незначних кредитних сум. На це було багато причин. Найсуттевш1 з них - дуже аироке коло виконуваних завдань, вхддаленхсть в1д конкрет-них об"скт1в кредитування на сел1, погане розушння як загальног специф1ки сгльського господарства, так I особливо окремих його галу-зей, неп1дготовлен!сть сшвробгтншив до роботи з аграрним сектором економ!ки.

Д1яльн1сть кредитног сгльськогосподарськох кооперацхх значною м1рою обумовлювалася наявнЬтю в селянських Господарствах вхльних грошових накопичень виробничого характеру. 1х розмгр залежав В1д характеру державно! податково! пол1тики. Слхд однозначно пхдкресли-"и жорсткхсть схльсь-согосподарського оподаткування 20-х рокгв.

Податкои обкладались практично bcí галуз1 господарювання: рхльницт-во, тваринництво, птахарство, лук1вництво, сад1вництво, бджолярст-йо, нав¿ть присадибне городництво. Дчя визначення об"ему i вартос-•ri валово1 продукшх та обчислення на ц1й основ i суми податку в р}лыш:;тв1, наприклад, враховувалася но лише варт1сть з1браного зерна, але й соломи та вирощеного насхнневого ыатер1алу. В тваринницт-bí враховувались BapricTb яловичини, свинини, баранини, молока, яець, бито? птицх, mepcTÍ i nuup, «kí отримувало господарство. Так само прискхпливо обраховувалась BapricTb продукцИЕ ирисадибних д1-лянок, садхв i naciK. Норыи виходу продукт! визначались при цьому дуже напружвн1. Слхд особливо пхдкреслити те, що вся вироблона в се-лянському господарствх .»родукщя розглядалася як товарна, в той час як характерна для переважаючог частини селянства Украгни др1бне ба-гатогалузеве господарство не мало ьпшмально необх1дного píbha товарное^ cbo'íx галузей.

Анал1з розрахунк1в, hkí закладались в основу обрахування вар-toctí валовоУ продукщх перес1чного селянського господарства, його прибутковостг та суыи податку, що випливали з них, показуе ix сер-йозну нев1дповшн1еть економ1чним реал1ям, що хенували.

Довгий час при аналхз! соц1ально-економ1чних nponeciB доколгос-пного села Tepsainoni фактори спочатку св1домо, а згодоы уже й в1д нер0зум1ння ix сутност1 та справжнього впливу на економхку селянського господарства, залишалися поза увагою до<упдник1в, хоч термЫи оплати податку прямо визночали, яка частина виробленох продукцхУ ви-лучалася у формх грошового податку хз селянського господарства. Так, в 1924/25 р. було визначено такi крайн1 терыхни оплати схльськогос-подарського податку: 15 вересня - 25 %, I листопада - 50 % i I kbít-ня - реагга 25 Основним джврелом грошових надходжень для переваж-hoi б1львдст1 госпо'дарств був продаж зернових. Три чверт1 податко-bo'í суыи потр1бно було сплатити до I листопада. Селянин був змуше-ний спхшно збуввти cbíH товарний хл1б, чи принаймн1 значну його час-тину, щоб внести податок, зовеш не ыаючи часу для еконоыхчно доильного продажу. Пропонування в цей час набагато перевищувано попит. Уряд свхдоыо эанижував щни хл1бного ринку. Цв даведо змогу державним хл1бозаготхвельним орган1зац1яы економити велик1 копгги, але одночасно несло величезн1 збитки селянству, позбавляючи його гроювих надходжень, необх1дних для виробничого розвитку господарсгв. Про posMip втрат ыожна судити э того, Що коли у береэш 1923 року ' I пуд пшеницх коштував 100 коп., то у Bepeciii 57 коп., а у жовтн1 наь!ть 51 коп. Тобто, у вереснх-листопад1 йшов вгдверто змуиений

скид зерна селянством.

Матерхали дисертацх! переконливо св1дчать, що попри гучну полх-тичну демагоггю, В1д цього найбхлыве втрачали господарства незамож-них селян, у яких не було запасов грошей. Ввдверт! визнання такого стану речей М1стяться в багатьох закритих документах. В таемному 1нформац1йному пов1домленн1 Харкхвського окружкому ЦК КД/б/У /гру-день 1926 року/ прямо ввдначалося, що за. осташп чотири М1сяц1 по-силеною Еикачкоо конгпв хз села особливо вдарили по б1дность

В ц1лому можна достатньо аргументовано твердити, що податкова система 20-х рр. була продумано сконструйована э дуже вадчутним перекосом. На плечI селянства було покладено такий значний тягар доходно? частини державного бюджету, що це вкрай негативно позначилось на накопиченнг ним кошт1в виробничого призначення, а отже дуже звужу-вало реал1зац1ю потенц1йних можливостей кредитног с1льськогосподар~ сько1 кооперац11.

В третьому розд!Л1 "Створення I розвиток кредитно'1 с1льськогос-подарсько1 кооперацп" висв1тлене широке коло питань, пов"язаних з 11 орган1зац1йно-аконом1чною розбудовою. Перех1д до непу легал1зу-вав товарно-грошовг в1дносини на селЬ У вересш 1921 року коопера-тивним орган:зац1ям було повернуто право залучати кошти юридичних I приватних осхб як у грошовому, так I в натуральному виразг. За вхд-СуТН1СТЮ в об1Гу стабхльно! гротовох одиииц1 ВХЛЬНХ кошти селян-ських господарств збер1гались в них переважно в натуральному вигля-д!. Акумулювати !х було дохцльнше унгверсальному с1льськогосподпр-ському товариству. Тому на початковому еташ /в 1921 - 1923 рр./ основний обсяг кредитно? роботи виконували ун1версальн1 с1льськогос-подарсып товариства з кредитними функщями, тобто, з правом ведения кредитних операций. В цеП час кредитив робота була вхдверто збит-ковою. Кредит надавався товариствами селянським господарствам за майже символ1чн1 1,5 % р1чних. Цього не вистачало нав1ть на покрит-тя найнеобх1дн1ших технгчних витрат. Та зважаючи на величезну за-щкавлешсть селянських господарств в розвитку кредитно! роботи, ун1версальн1 с1льськогосподарськ1 товариства свхдомо йши на певнх збитки, перекриваючи хх прибуткаыи В1д збуто-постачальницьких опе-рац1й. Незважаючи на шк диспропорц^ цхн промислових х с1льсько-господарських товар1в /осхнь 1923 року/, що значно ослаблювало фх-нансово-еконошчн1 ыожливост1 сиьськогосподарсько'х кооперацп, на I жовтня 1923 року 1500 1з приблизно 4000 унхверсальних с1льськогос~ подарських товариств вели активну роботу по виробничому крелитувпм-но селянських господарств.

3 метою поеднання вс1х можливостей, що тх можна було викорис-тати для кредитного обслутовування виробничих потреб селянства, в лютому 1923 року почалася робота по створенню Укра:нського сгль-ськогосподарського банку - Укрсгльбанку. На нього локдадалися эав-дання координац:-! зусиль селянства I держави у в1дбудов1 схльсько-го господарства. Вш концентрував кошти бюджету, центральних I м1с-цевих орган1в, державних I кооперативних орган1эац1й I самих селян-ських господарств. 3 цгею метою у ряд1 великих М1ст орган1зовували-ся на акцпТшй основ: губернсыа товариства стльськогоспоцарського кредиту - губсгльбанки. 1к засновниками поряд 13 державними устаносами, кооперативними оргашзацгяыи виступали й селянськ: господарства.

Основний каштал губсгльбанк1в створавався за рахунок оплати засновниками сво'г'х па!в I випуску спещальних, варт!стю не б!льше 1/10 паю засноьника, селянських патв. Вартгсть селянського паю до-р1внювала 5 крб. /в перерахунку на золотий еквгвалент/. 1Нн вносив-ся в розмгрг 50 % при передпяатг на пай I 50 % протягом наступних 6 и1сяц1в. 1х власники отримували р1зноман1тн1 пхльги: В1дстрочку оплати податку, першочергове право отримання кредиту, гарантован: дивхденди. Протягом друго! половини 1923 року середня ланка систе-ыи с1льськогосподарського кооперативного кредиту була сформована. Кожне з 9 губернських товариств мало на к1нець року основнх кап1-тали таких розмгргв, як1 забезпечували ыожлив1сть розгорнути актив-ну господарську роботу.

Швидко формувалася низова с!тка с^льськогосподарського кооперативного кредиту. 1з 2500 утверсальних схльськогосподарських товариств, як: вжв на той час вели кредитну роботу, було вобрано до 1500 найбгльш економ1чно м1цних 1 працездатних. Вони включались в план кредитное роботи Укрсгльбанку 1 ставали "с1тковими товариства-ыи" основ1Ю1 мережг сгльськогосподарського коэперативного кредиту. По шй фуншдонували кошти не лише кооперативного гоходження."С1т-ков1" товариства були також основним каналом надходження 1 орган!-аацГг ефективного використання копгпв, якг надавалися УкрЫльбанку у вигляд! шльгових довкострокових кредит1в Держбанку.

Виходячи га оптимального охоплення товариствоы 1250 - 1500 двор1в I рад!усу д!яльност1 для Л1состепу 5-7 верст, а для Степу I Пэлгсся - 9 - 10 верст, кгльк1сть "сгткових" товариств повинна була эгодом досягти 3,5 тис. Так: товариства отриыували в!д Укр-смьбанку довгостроковий кредит для формування основного кап1талу в роэкйр1 но менш Н1Ж 2 тис. крб., але за умови, що й губсмьбанк

т 21 -

надаоть 13 сво'Ух коилчв аналог1чну суму, та сама воно мобыххзуе по-передньо не менш 25% суыи, що Н надае Укрсхльбанк. В такмй спос1б за умов гостро! нестач1 I розпиленост1 кошт1в, як1 ыожна було б вико-ристати для виробничого кредитування, досягалася можливхсть хх кон-центраци 1 доцхльного використання.

Про популярнхсть серед селянства таких кооперативних органхза-Ц1Й св1дчать, наприклад, данх про орган1зацхйний р!ст Настасьевсько-го кредитного товариства на Ки1вщиш. Ягацо на 1.01.1923 року воно мало 78 членхв, то на початок 1925 року - вже 400.

На середину 1924 року система кооперативного схльськогосподар-ського кредиту мала чту органхзац1йну структуру. Бона складалась 13 Укрс1льбанку, 9 губернських товариств схльськогосподарського кредиту-губс1льбанк1В \ декхлькох !х фЬ11й та 1572 смьськогосподар-ських кредитних товариств, як1 об"еднували 400 тис, членхв, або 10 % вс1х селянських господарств УкраУни.

Проведений анал1з показуе, що вже перпл кроки работи кредитних с1льськогосподарських товариств ще раз П1дтвердили високу ефектив-нхсть кооперативно! фарми надання I орган1зац11 використання кредитних копгмв. Дэцхльн1сть надання тому чи шшому господарству кредиту, обгрунтованхсть його суыи, сам х!д використання фактично контролю-вався вс1ыа членами товариства. Дцжв кожей з них, ¿клавши досить хс-тотнх кошти у бигляд1 вступних, пайових i спещальних внеск1в та за-ощадасень, був прям зацгкавлений в ефективноиу використаннх, а, от-же, 1 вчасному поверненн1 наданих товариством коштхв та вхдсотк1в по ним, а тому юяк не мгг залишитися пасивним, спостерхгаючи будь-як1 недоречностх у поводженш з коиггами кооперац1!.

Навеснх 1925 р. Головкооператком УСРР затвердив новий статут кредитного товариства. Цэ був статут вже не "Схльськогосподарського кредитного товариства^ а "Кредитного схльськогосподарського товариства з посередницькими функц1яыи". Це була не просто перестановка сл1в, Зг1дно старого статуту товариство могло купувати I продавати промислов1 I с1льськогосподарськ1 товари на свхй ризик. Купували, нерхдко ч1тко не уявляючи, коли { кому зможуть Ух реалхэувати. Збит-ки, цо траплялись при цьому, лягали на товариство. Коли збиткова операцхя проводилась на власн1 кошти, то отановище ие можна було якось налагодити. Але якщо кошти були позичен1,то борги вхд збит-ковох торгхвл1 нерхдко вели до ф1нвнсового краху, отже, й повноТ лхквхдац!'!- кооперативного осередку. Пропадали кошти, надаю йому ь основний капхтал державою, пропадали й селянськ! паг та внески. Зрозумхло, селянство не глстпало доручати товариствам збер^яення

й примноження св01х в1льних кошт1в.

Новий статут клав цьому край. В1днин! товариство^ як коопера-тивна орган1эац1Я, покликана в першу чергу займатись кредитно-ощад-ною роботов, могло вести торговельно-посередницып операц^, експлу-атувати промислов1 пхдприемства, лише при умов: створення для цього на добров!льн1й основ! за рахунок спещальних внеск1в особливого.капиталу, на який тхльки б I падали можлив1 збитки.

Такий порядок не забороняв збуто-постачальницыи операцгг, але теиер вони набирали саме посередницького характеру. Не обмежувався й IX розм1р, на вхдьйну В1д операц!й за власнг кошти товариств, ос- -киьки закупгвля промислових товархв проводилась тепер за попередн1-ии дорученнями го.сподооств та при внесеннх ними в1дпов1дних авансхв. Ца зиачно п1двищило дов1ру, а отже I ф1нансову активн1сть селянства. Перес1чний баланс кредитного сгльськогосподарського товариства за пе-ршд з 1.Х, 1924 по I.Ж1925 зргс на 240 %.

3 середини 1925 р. кредитна сгльськогосподарська кооперация значно актив1зувала зусилля по моб!л1зац11 розпорошених селянських коштгв. Товариства пгдвищували вхдсотки на внески, встановили першэ-черговхсть кредитного та збуто-постачальницького обслуговування вкладник1в. За наст1йною 1ШЦ1ативоо кооперативних орган1зац1й уряд зв1льнив селянсыи ощаднх внески розы!ром до 300 крб. В1Д опоцатку-вання. Цьому сприяло й те, що спец!альним декретом Раднаркоыу УСРР вхд 25.П. 1925 гарантувалося збереження таемницх селянських ощадних внескхв. Це питания набуло значно? гостроти, оскхльки м1сцевх орга-ни влади нер1дко нехтували цим важливим правилом, розкривали таемни-цю внеск1в, обкладали тх податкои. У в1дпов!дь селяни, як то трапи-лось в Хоробчевському I Ковчанськоыу кредитних тоьариствах Черн1Г1В-сько'г округи, повнхстю забирали свог внески.

Так1 кроки позитивно позначилися на орган1зац1йноыу розвитку I фЫансовому зм1цненн1 низовох ыережх кооперативного кредиту. Якщо на 1.Х.1924 р. пересгчне кредитив схльськогосподарсыш тоьариство мало 304 члени, то на I.П.1926 р. - вже 565 чолов1к. Швидко росли також фЫансовх ыожливостг. В 1925/26 р. перес1чне товариство надало свохы члена« кредитив на 14,8 тис.крб.' Цэ були вже значнх кошти. На них, приыгром, ыожна було придбати 9 тракторхв "Фордзон".

В дисертац11 акцентуеться увага на пост1йнхй турбот1 про в1дпо-вгднгсть органхзацхйних форм динамхчним потребам еконоыхчнох роботи. Крадитн1 с1льськогосподарськ1 товариства з суто фЫансових питань кредитнох роботи взаемод1яли з губс1льбанками, координахця ж товар-иох частшш збуто-постачальницьких операцхй велася ними через спхлки

ушверсальних схльськогосподарських товариств. Дэциьно узгоджува-ти таким чином обидва напрямки роботи завдяки швидкому нароотачно II обсяг1в ставало дедал! складнгае.

Загальне эмхцнення економ1чного I орган1зац1йного стану ряду ушверсальних с1льгоспсгплок в поеднанн! з поснленням потреби ко-ординац1Т кр'едитноУ I збуто-постачальницькох роботи кредитних товариств настпЧливо диктувало реоргашзувати економ1чно М1!дп унгвер-сальн1 с1льгоспсп1лки в кредитнь

Друга сес1я надзорчо! ради "(Ильського господаря" /червень 1925 р./ доручила правлЫню спгльно з Укрсгльбанком негайно розро-бити статут спIлки кредитних с1льськогосподарських товариств. Васильки пекучим було це питания, видно з того, що задовго до оф1-цгйного виршення цього питания 9 серпня 1925 р. в Катеринославх, а 29-го в 31нов"еьську пройшли збори уповноважених вгд кредитних товариств, як1 намхтили конкретнх шляхи створення кредитних спЬток, формування :х коат1в.

Перни три кредит^ спхлки розпочали свою роботу в жовтш 1926 р. 1х орган1зац1я не декретувалася згори. Навпаки, вона проходила в умовах все наросгаючох протид1х численного прошарку парт1Лно-урядового чиновництва, яке э вывертим недов1р"яы х шдозрою взносилось до будь-яких крокхв по орган1зац1йно-еконоы1чному зм1цненню коопера-тивних об"еднань селянства.

Та незважаючи на активну протидш, завдяки енерг1йному розвит-ку кооперативно!' ов1домост1, 1нхц1атив1 самого селянства та р1зного роду його господарських об"еднань через рхк працювало вже 18 сшлок кредитних сгльськогосподарських товариств. Ца не була кампашя. Навпаки, кооперативна громадськгсть, дбаючи про реальн1 господарськ} результата цхех роботи, прис1ипливо контролювала цей процес. Для того, щоб унхверсальна сгльгоспсп1лка могла бути реформована в кредит-ну, вона повинна була стати не Т1льки високорентабельною ! кредито-спроможною. Не ыенше 75 % о..ерац1й по збуту I постачанню повита були проводитися через сво!х член1в. В районх д1яльност1 спхлки повинно було працювати не ыенше 25-30 кредитних /обов"язково схткових/ сгльськогосподарських товариств, з охоплвнням кожним принайми! 10-15 % господарств дано? ыгсцевостК Члени товариств на момент орга-ихзацГх кредитосп1лки повиннх були внести не ыенше 85 % пайових рнео-кгв. Бгаслхдок цього вже першг кроки кредитоспхлок були достатньо ефективш. За р1к роботи три перок кредитсп!лки /Херсонська, Сталш-ська, 1зюмська/ та чотири нових, що працювали по шютора-два «Лсяи!, мобШзували 34 % вгд суми ощадних внескхв иобШзованих сгльбаика-

ми, що обслуговували 33 округи.

Доцмьшсть оргашзащйних форм, 1х вхдпов1дн1сть господарським потребам, стимулювала кооперативну активн1сть селянства, що в свою чергу позитивно впливало на фшансов1 мокливост1 кредитних с!льсько-господарсъких товариств. Сума ощадних внеск1в в "с1ткових" товарист-вах за 1926-27 р. зб1льшилась з 2,7 млн. до 7,5 млн.крб. Надходжен-ня вхд селянства росли й по шшим каналам. Так, якщо в 1925/26 р. в пайовг I спец1альнг кап1тали товариств над1йшо 3,9 млн.крб., то в 1926/27 р. вже 8,6 млн., а в 1927/28 р. - навгть 18,1 млн.крб. Тоб-то кожного наступного року сума селянських капгталовкладень, що над-ходили до кредитно! с1Льськогосподарсько'1 кооперацгх, перевищувала И1ДП0В1ДНХ показники ыинулого року в 2-3 рази.

Це в свою чергу швидко тдвищувало ф1нансово-еконоьичний потен-цхал кредитних с1льськогоспоцарських товариств. Якщо в 1925/26 р. пересхчне товариство надало селянським господарствам кредитив на 14,8 тис.крб., то в 1926/27 р. вже на 35,3 тис.крб.

ГЬсилення припливу селянських коштгв дозволило Укрсхльбанку, економлячи кошти по статИ б1жучих кредитIв, взяти б1льш активну участь у формуванн1 основних капхтал1В нових кредитних с1льськогос-подарських товариств) що у посднанн1 з ростом кооперативно! активное^ селянства забезпечило стабхльне розширення низово? мереж! кродитно? с^ьськогосподарсько! кооперац11. Якщо на 1.Х. 1926 р. во-на охоплювала 1,3 млн. селянських господарств, то на 1.Х.1929 р. -вже бхльше 2,1 млн. При активному сприянн! кредитно'1 с1льськогоспо-дарсько'1 кооперац11 швидко росли й спецхальн: системи схльськогос-подарсько'1 кооперац^. На кЫець 1928 р. вони об"еднували бЪхьше I млн. селянських двор1в.

На кшець 20-х рр. в сфер! безпосереднього впливу кредитно? схльськогосподарсько: кооперацхх знаходилося 3,1 млн. господарств з 5,1 млн. 1снуючих на той час на Украхнг. В них оберталося 150 млн. крб. кредитних коштхв, наданих кредитною с1льськогосподарською ко-операц1ею, яка турбувалась одночасно й про створення належних умов для Ух биективного використання.

В четвертому роздхл! - "Органхзацгйна та господарська Д1яль-нхсть кредитнот схльськогосподарськог кооперац11" розглядаються ос-новн1 наагпдки впливу на розвиток продуктивних сил схльського гос-подарства.

Наведен1 в ньому матер1алй свхдчать, що основною, визначальною рисою роботи була пост1йна нац1лен1сть вс1х II операций на досягнен-ня швидкого еконоыхчного ефекту безпосередньо в селянському госпо-дарствх.

Зростання орган1зац!йно'х мерели I фхнансових можливостей сио-теми схльськогосподарського кредиту сприяло посиленню.темпхв розвит-ку схльськогосподарського виробництва. Надання селянським госпоцар-ствам кредитних коптп) вело до розширення посхвних площ, кращому Ух оброб!тку; давало можлив1сть витримувати оптималып строки проведения польових робхт, в1Дкривало доступ до використання високояк1сннх посгвних ыатер1ал1В, набувати коней, складн1 ! високопродуктивнг с!льськогосподарськ1 машини, полшщувати породн1 якостг ыолочнох г м"ясно1 худоби.

Вке в 1925/26 ^ було вхдновлено довоенний розьир посгвних площ, а в 1927/28 р. I перевершено на 17 %. Повхлыише Шило тдви-щення врожайностх основноУ продукту землеробства, зернових культур, але й тут спостерхгався певний прогрес.

Незважаючи на л1кв1дац1ю високоефективних помхщицьких еконошй та великих господарств найб1льш заыожного селянства на к1нець 20-х рок1в було вхдновлено рхвень середньор1чного валового збору зернових 1909-1913 рр. йпд особливо зазначити, що стаб1Л1зац1я виробництва зернових була досягнута на фон1 досить швидкого росту виробництва техн1чних I кормових культур, що вхдволхкало увагу 1 матер!-альн! можливост1 селянства В1д зерновох галуз1 рхльництва. Загальип вартхсть продукцхг ргльництва вже в 1925 р. фактично досягла р1вня 1913, а далх, в 1928 роцх х перевершила його.

Цьому в эначнхй мхрх сприяло те, до органхзац1йно-економ1чна робота кредитнох' с1льськогосподарсько! кооперацхУ з перших !т крэк!в була зоргентована на досягнення загальногосподарського вфвкту вихо-ристання кредитних копгмв. Само такий пхдх1д виразно превалював над тнтеросаин суто финансового характеру.

Прагнучи якомога краще задовольнити виробнич1 потреби селян-товаровиробникхв, кредитна сгльськогосподарська кооперац1я в умопах нестачх необххдних селянству промислових товар1в виробничого призна-чення налагодила не суто грошове, а значно бхлыд прийнятне, безпо-середньо товарне кредитування схльськогосподарськими машинами, хнвсн-тарем, тягловою силою. Це було вмчдно як селянству, так I держав!, оск1лыси дозволяло використовувати обмзжен1 кредитн! кошти значно штенсивнше.

Зростакт ф1нансав1 можливостх кредитнох о^ьськогосподарсько? кооперацп стали в&чишвим фактором розвитку як охльського господар-ства в ц1лому, так х рхзних спец1альних систем схльськогосподпрсько? кооперацГУ, покликаних безпосередньо сприяти П1двищенню продуктивное^ певних його галузей. Довкола кредитних схльськогосподарсьхих

товариств виникали товариства м'ясо-молочн!, буряк1внич1, птахар-ськ1, плодоовочев!, бджолярськ1, мелЮративн!, нас1ннев1, велика к!льк!сть машинних t машинвд-тракторних rypTKiB /5-15 господарств/ для огульного користування дорогою техн}кою - тракторами, моло-тарками, косарками.

Створення спец!альних с!льськогосподарських товариств, 1х ра-Ионних, окружных сп!лок, а пот1м t Всеукра1нських центр1в: "Добро-бут", "Кооптах", "Плодосп!лка", "Еурякоспiлка","Укрсfльцукор", "То-вариство нас!нництва" эначно розширило eicoiiotifujrf можливост! се-лянсышх господарств.

Иоеднуточи власн! можливост1 та використовуючи для проведения високорентабельних виробничих, переробних i збутових операц{й ф1-нансову i оргаи!эац1йну п!дтримку кредитних осередк1В, селянськ! господарства та íx спец!альн1 кооператив^ об'еднання досить швид-ко досягли переконливих економ!чиих результатов.

У 1924 р. в системi "Добробуту" працювало 287 молокоперероб-иих п1дприемств, в 1927 - эже 640. ?авдяки сп!льним зусиллям "Добробута" та кредитних с1льськогосподарських товариств на kt-лець 1927 р. перес1чнии pafliyc роботи молокопереробного п!дприем-ства дор1внював лише 5 км. Наявн1сть гарантованого збуту швидко п!двищила аац{кавлен!сть селянства в розвитку товарного молокови-робництва. Цьому сприяли економ!чн1 i зоотехн1чн! заходи кредитних та м'ясо-молочних товариств по впровадженню плем1нних пор!д скота, виробництву як1сних корм1в, ветеринарному обслуговуванню. Внасл1-док цих заход!в грошов! надходження до господарств - член!в "Добро-буту" в1д реаШзацН молочних продукт$в на Правобережж! зб!льши-лись перес1чно з 71 крб. в 1924 р. до 113 крб. в 1927 р. ЪбХпъшвн-ня надходження молока, у свою чергу, стимулювало техн!чний розви-ток переробних п1дприемств. За рахунок техн1чного вдосконалення переучла потужнЮть молокопереробного п!дприемства на к!нець 1у27 р. зросла на 75%.

Оргашзована на початку 1926 р. "Плодосп1лка" вже в середи-Hi року будувала 8 великих, добре механ{зовшгих фруктопереробних п!дприсмств, велику к{льк!сть дргбних í середн}х фруктосховищ, ф1-нансувала буд1вництв0 150 вагон1в-холодилышк1в. За один 1927/20 р. лише три системи: "Добробут", "Кооптах", "ПлодосгЛлка" - побудува-ли 275 нових i реконструювали значну к!льк1сть старих переробних п!дприемств. При эагальн!й вартост! ц!e'i прогреми в 13,3 млн. крб., варт!сть вироблено'У на них продукцГУ екладала 42млн.крб. в pfK.

За допомогою ц!льових довгострокових кредит}в с!льськогоспо-дарськоУ кооперацП спещальн! товариства системи "Укрс1льцукру"

протягом IP22-I927 рр. в!дбудували 12 зруинованих цукрових эавод!в, виробивши на них 16 млн. пуд. цукру. Лише сума акцизного збору, ви-плаченого ними за цей час держав!, складала понад 50 млн.крб. Сл1д п!дкреслити, що зг!дно план!в уряду !х в!дбудова повинна була роз-початись не ран!ше 1927/28 р.

На к!нець 1927/28 р. в р!зних системах спец1ал1зовано! кооперац! Y за активною участю кооперативного кредиту було запущено в д!ю 1024 п!дприемств по переробц! 1 збер1гаиш с!льськогосподар-сько! продукцП, н;е 250 п!дприемств будувались.

Одиочасно з opranlsaqicro переробки 1 збуту вже юнуючо! товарно! маси с!льського господарства спец!ал!зован! системи с1льсыюго~ сподарсько! кооперацИ вели широку роботу по 1нтенсиф!кац1! веду-чих галузеи с!льського господарства. Витрати "Добробуту" на роипи-ток mieMiHHo! роботи за рахунок довготерм!нових кредит!в зросли з 60 тис.крб. в 1924/25 р. до 403 тис.крб. в 1926/27 р. Понад ?50 тис. крб. кредитних кошт!в затратив на Щ ж ц1л1 "Кооптах". Эавдяки по-еднанню зусиль селянства, спец!ал1зовано! ! кредитно! кооперац!i, виробництво { товарн!сть основних вид!в с!льськогосподарсько! про-дукц!! росли достатньо швидко. Перес!чна уд!ин!сть кор!в п!днялася з 50 пуд. в 1921/22 р. до (¡7 пуд., в 1928 р. !|;видко росло погол!г'л велико! рогато! худоби. К!льк!сть кор!в, наприклад, в IP2'; р. перевершила р!вень 1916 р. на 124%. Зб!льшувалися товарн! ресурси м'ясного тваринництва: за пер!од з 1925/26 р. по 1926/27 р. - з 15,1 до 17,5 млн. пуд. Значних усп!х!в було досягнуто в птахарств!. В 1927 р. варт1сть продукц!: птах!вництва склала 105,Л млн.крб., фактично зр1внявшись з вартЮтю продукц!! м>ясного скотарства /без свинарства/.

Зростало виробництво техн!чних культур, зокрема буряк1втщтвп. Основним иого продуцентом в п1сляреволюц!инии час стало селянство. Еиро;цувшшя цукрово! сировини потребувало значних грошових затрат ! було б для нього недоступним без скоординованих зусиль кредитно! 1 буряк!вничо! кооперац!!, ян! надавали значну ф!нансову t матер!-альну допомогу селянсышм господарствам-виробникам цукросиропшш. R IC27 р. с!льське господарство Укра'гни виробило 5С0,2 млн. пуд. цукрових буряк!в, що вже в!дчутно перевершило обсяг дореволюц!йно-го виробництва, склавши 112 % В1Д р!вня 1913 р. •

С'видкип р!ст обсяг!в збуто-постачальницько! рсботи системи спец!ал!зовано! кооперац!! Укра!ни /'Уобробут", "Кооптах", "Плодо-сп!лка" та !н./ з С4,0 млн.крб. в 1924/25 р. до 262,2 млн. крб. в IfJ2?/23 р. св!дчить про те, що внасл!док добро! взавмодН тседитно!,

яка эначною м!рою ф|нансувала ! орган!зсдеувала цга роботу, та спец1-альио? с}льськогосподарсько1 кооперац!{, яка була П беэпосередШм виконавцем, кооперативна система села швидко стала вшхливим фактором розвитку с!льського господарства УСРР доколгоспнох доби.

Динам!чнии р!ст обсяг!в виробництва тих галузеи с!льського господарства, в яких д!яли спец!ал!зован! системи с!льськогосподар-сько! кооперац^, дав можлив1сть орган!зувати економ!чно доц!льний окспорт продукц!! за кордон. Завдяки Я висок!й якост! "Кооптах" вже в 1Ж5 р. одержав на лоцдонському ринку птахопродуюЩ кредит на суму в 85 тис. фунт!в стерл1иг1в, хоч його торгова марка була тут щв маиже н!кому пев(дома. Приск!плив1 лоццонськ! експерти зму-шен! були визнати, що вершкове масло "Добробуту" за встма сбоп.ш параметрами не поступаеться кращому на той час у св1т! - новозеланд-ському. Ивцдко зростали обсяги кооперативного експорту й ¡нших вй-д!в компактних дорогих вид!в с!льськогосподарськоУ продукцН. Гони усп!шно т!снили на довол! насичених ринках Зах!дно'1 Квропи продукцН багатьох традиц!йних Н експортер!в. Сума продажу "Добробуту" 1 "Кооптахн" лише на н!мецькому ринку зросла э 3,9 млн. долар!в в. 1926/27 р. до 7 млн. в 1927/28 р. •

Сл!д особливо п!дкреслити, що експорт спец!ал!зованих кооперативное систем не мав н!чого сп1льного з насильницьким державним ви-возом по демп!нговим ц!Нам низькояк!сно! зерновоК продукц!I час!в колектив!зац!1К. Кооперативнии експорт не лише не ущемляв !нтереси селянства, а навпаки, був для нього економ!чно виг!дним. 'Здаючи свою продукц!ю товариству, селянин отримував не лише цшу м!сцево-го ринку, але й 40—50 % прибутку в!д реал!зац!'1 продукц! 1 за кордоном. Це було можливо тому, що ц!ни на птахопродукц!ю в АнглП 1 III-меччин!, налриклад, перевищували м!сцев! в 2 - 2,5 рази.

Кредитна с!льськогосподарська кооперацхя своею фшансово-орга-н!зац!йною пол1тикою стиыулювала зростшшя обс,яг!в виробництва та економ!чно виПдного експорту продукц!* тварлш.ицтва та птах!вни-цтва, що було значио доц!льн!ше експорту зериових.

Ефективна д!яльн!сть кредитноТ с!льськогосподарсько'< коопера-цГх стала одним з ключових фактор!в створення ! розвитку пл!дло! роботи кооперативних об'еднань в так!й складн!й сфер!, як виробницт-• во, переробка ! збут високояк!сно* с!льськогосподарсько! продукцН, п!двищення на цШ над} он ¡й основ! матер!алыюго добробуту селянства.

В п'ятому розд!л! "Соц!ально-регулююча роль кредитно! с!льсько-господарсько'! кооперац!'!" сконцентрована увагана анал!з1 соц!аль-них аспект!в И багатограннох д!яльност!. Вже на перших порах свого

!снування кредитив с iльськогосподарська кооперад!я була поставлена перед необхгдшстю докласти зусиль для розв'яэання широкого кола не лише економ!чннх, але й соц!альних питань.

сагально економ!чне знесилення особливо тяжко позначалось на господарствах незаможно'/ частини села. Щдновлення э початком непу найширших товарно-грошових В1Дносин, оренди, позичок кр!м позитив-них сторон привнесло й певн! проблеми, зокрема можлив!сть роэорон-ня зиачно! кЬчькост! економ!чно слабких господарств, за рахунок яккх намагались поправити свое, теж нелегко, становище 6fльш м!цн! господар!. Так, наприютад, довготривал! военн! дН кр!м того, що ду-же пог!ршили загальну демограх!чну ситуац!ю, позначилизь особливи-ми втратами чоловхчого населения працездатного в!ку. Внасл1док цьо-го протягом 20-х рок1в 13-14 % селянських господарств очолювались ж!иками. Селянськсму господарству,.де на чолов!ч!й ф!зичн1й сил! трималась значна к1льк!сть наив!дповгдальн!ших трудових процес!в, вгдсутшсть дорослих чоловШв завдавала майже непоправкого удару, робила його вкрай вразливим перед економ!чними негараздами.

TaKi та под!бн! тенденцН в умовах, коли ще давали про себе знати неостуджен! пристраст! громад янськоУ в!яни, та1'ли в соб! зна-чну соц!ально-пол!тичну небезпеку. Та ще б!льш! ускладнення могли принести економ1чн! насл!дки розорення чи принаимн1 кратоього эне-силення значно¥ к!лькост! селянських господарств. Г!льш м!цн1 гос-подарства на початку в!дбудовного пер!оду нер!дко економ!чно пов-н!стю п!дкоряли соб! господарства б!дноти. Проте сам1 вони були не в змоз! задов1льно використати сконом!чний потонц!ал земл!, яка внасл!док приховалоК, а п!сля легал!зац!Y - й в!дкритоУ оренди земл! потрапляла фактично в Yx повн! розпорадження. Умови оренди бу-. ли здебгльш наст!льки невиг!дн! для господарств, эмушених здавати зешпо, що нав!ть недбайливе П використання приносило орендатору иемалия доход. В ц!лому це вело до ьначних недобор!в схльськогоспо-дарсько'1' продукцН, гальмувало процес в!дновлеиня довоенних обсяг!в в1ф0бництва.

Виходячи э цього, практично вс! економ!чн! програми кредитной с!льськогосподарськоК кооперад!Y, будучи нац!лен! насашеред па роз-виток продуктивних сил с!льського господарства, реал!зовувалися з обов'язковим врахуванням Ix соц!ального спрямуванкя. Эростпшя об-сяг!в виробшщтва с!льськогосподарсько'< продукц!Y неодм!нно пов'я-зувалося з належним пол1пшенням матер!ального добробуту широких верств селянства. Створення сприятливих умов отримання та ефектив-ного використання кредитних кошт!в у поеднанн! з вы!лой oprwlsa-

торською роботою кооперативного активу вело до все ширшого членства в кредитних с!льськогосподарських товариствах незаможного селянства. Для того, щоб полегшити йому доступ в члени товариства, що бу-ло пов'язано з виплатою встушшх 1 пайових внеск!в,- непорукною еко-ном!чною п1двалиною !снування кооперативних орган!зац!Й, на вс!х р!-внях кооперативно* системи було встановленб в!драхування а прибут-к1в у спец!альн! фоцци кооперування. Процент в!драхувань пост!йно зростав, досягнувши в 1920 р. 15 %. 1'а рахунок фондIв кооперування незаможним господарствам надавався довгостроковии беспроцентна кредит, що забезпечував погашения вступних та частково пайових внеск!в. Недавалися в)дстрочки виплатя пайових Енеск1в та рвд }ших пгльг. Сума вХдстрочок виплати паю збхльшилась з 1,34 млн.крб. в 192Г/26 р. до 2,й млн. в №26/27-р.

Постхине роиширення економхчних можливостеи кредитнох с1льсько-господарсько* коопераЩ* в поедненн! з цхлеспрямовшюю турботою про створення надхиних поредумов покращення добробуту незаможного селянства стало важливим фактором пом'яшення сощальноК напруги.

Наидгевшия влях пхднесення с1льського господарства Украши лежав через його осереднячення, за рахунок виробничо актгазних, але но маючих достатн!х коштхв виробничого призначення незаможних гос-подарств. Саме вони мал и значн! потенц!йн! можливост! для щв ид ко го нарощування виробництва с^ьськогосподарськоТ продукцН в раз! ви-р!шення Кх першочергових виробничих проблем. 3 метою забезпечення Кх !нторес!в, а зв!дси а !нтерес1в суспхльства в ц!лому, кредитив с!льськогосподарська кооперац(я зниаила для господарств незаможни-к!в суму, що вносилась при првдбанн! товар!в Еиробничого призначення до 10 % вартост!. На решту 90 & надавалася розстрочка виплати в дек}льна строк!в э термином кхнцевого погашения до 4 рок!в. Для за-можних господарств сума задатку дор!внювала 50 % вартост!, а к!нце-вий торм!н погашения не пвревш/ував 2 рок!в.

Це в!дчутно загальмувало економ!чно недоц!льну концентрац!ю засоб!в виробництва в руках невелико* групи господарств, що ослабляло виробнич! можливостХ схльського господарства в ц!лому. Господарства хз айс1вои 15 дес. в 1925 р. мали 16,4 плуг!в, 46,0 % книварок, 4Ь,2 % молотарок. В 1У20 р. '¿х литома вага у загальн!п мае! машин складала в!дпов!дно 3,5 %, 12,8 % ! 9,4 %.

Так! та под!бн! заходи дозволяли досить ефоктивно протидхяти соц!альн!й поляризац!* селянських господарств, спрямовувати соц!аль-но-економ1чн! процеси на сел! в б!к осереднячення селянсхва.

Значка увага прид!лялася кредитуванню наислабк!ших господарств, як! в Ъилу економгчно'1 доцгльност! переходили на шлях колективного

господарювання. В першу .чергу Ух ц!кавили склады! ттсокопродуктивп! машкни, застосування яких давало значний економ!чний ефект. Вжо в 1926/27 р. придбан! ними с!льськогосподарськ! мал1ини,к!льк!сн0 скла-даючи 3 % аагального продажу, у варт!сному в!дношенн! дор!вмовали ' 125С. ■

Значн! 'зусилля прикладалися для эалучення нёэаможних госпо-дарств до вирощування вксокодоходног культури цу1фових буряк!в. Вони давали прибуток на одиншда площ! в 3 рази вищий, н!ж пшениця ! п 5 раз виций, н!ж ячм!нь, але потребуваля значних виробничих витрат. Тому в дореволюцЮТий час бурякос!янням могли эашатись т!льки най-м!цнш! господарства. Часгка селянського бурякос!яння склад ала лише 12-14?;. На середину 20-х рок!в селянство эас!вало вже 70-00 бурякоплощ УкраУни. В 1927 роц! цукров! буряки вирощували вже 630 тис. селянських господарств. Малке 33 % становили господарства незаможник!в. Залучен! за допомогою кредитной с!льськогосподарськоУ кооперац!У до участ! в робот1 спец!альних буряк!вничих товариств, незаможники лише за 1926/27 р. отримали. в!д заняття буряк!вницт-вом 20 млн. крб. чистого доходу..

Б!льш!сть пос!в!в цукрового буряку роэм!щувалися на Правобе-режж! в районах малоаемелля, аграрного перенаселения, що виключало отримання таких значних доход!в в!д заняття !ншими культурами. Па-жливим напрямком роботи кредитноI с!льськогосподарськоУ кооперацН було полегшення незаможним господарствам доступу до сортового по-с!вного матер!алу високоврожаяних вид!в зернових культур, яке через висок! ц!ни без кредитноУ допомоги було для них мапже недоступно. В 1925/26 р. кредитн! с!льськогосподарськ! товариства надали неэа-можним господарствам кошти для придбання I млн.пуд. високояк!сного пос!вного матер!алу, а в 1927/28 р. - вже 9 млн.пуд. Марже 75 % в!д ц!еУ к!лькост! господарства неэаможник!в првдбали по особливо л* ль го в им, безпроцентним кредитам. Лос1в сорговим зерном аа умов дотримання нав!ть елементарних вимог агротехн!ки забезпечував незаможникам прибавку урожаю Нч менше 30 Й.

Протягом 1925/26, 1926/27 та 1927/28 рр. незаможн! господарства отримували все б!лыи значн! суми не лише короткотерм(нових, ало й особливо ц!нних довготерм!нових кредит!в. 1х частка в загалыИй мае! довготермшового кредитування складала, в!дпов!дно 34,5 51,8 4-, 60,4 %.

Анал!зуючи проблеми, пов'язан! з соц!ально-регулгаючои д!яль-н!стю кредитноУ с!льськогосподарськоУ кооперац!У, не можна недооц!-нювати того, що будь-яка кооперативна система взагал!, а кродктиа особливо, с орган!эац!ею, повШстю пронизаною реальним госпроэра-

- Г2 -

хунгсом. Гиконуючи гаку важливу, складну 1 в1дпов{дальну функц1ю, як накопичення та використання грошових кошт{в селяноьких господарств, вона, виходячи !з пр!оритетност1 эадоволения виробнич;к потреб не-эаыожлицьких господарств, н!як проте не могла переступати через ч!тко окрослепу межу еколомпшог доц!льност!. Кредитування окремих категор1И селянських господарств, доходи!сть якнх з ряду причин була инжчою певиого р!вня, могло бути економ!одо неприинятним.

Сума 1федиту, яка на вимогу пол!тичних структур негаино рояпо-чати сущ льне кредитування незаможпицьких господарств, могла бути подана незаможнику, нер!дко не лише не давала йому змоги розвинути господарство, але, навпаки, в раз 1 иатето! новдач!, могла призво-сти до повного розоррпня. I не через невм!ння чи небажання прапгава-ти, а в силу об'ективноЧ неможливост! добитися в!дчутпих екоиомхч-них зрушепь за допомогою крсдит!в, недостатн!х як яа обсягом, так 1 терм!ном користування. Засоб!в компенсац!! збитк1в у господарств не було. Тверезо оц!нюючи своУ можливост!, реальну господарську кон'-юнктуру, значна частица закредитовантс "коШпдним способом" мало-мпцшх господарств фактично й не робила спроб до !нтенсиф!кац! ¡' виробничих процес!в, справедливо остер!гаючиСЬ збитк!в в1д користування неефективними кредитами. Тому, незважаючи на тиск "верх!в", структури кредит! 101 с !льсько господаре ыюХ кооперацН ¿)?/ушен! були постШю вказувати на те, що под!бне кредитування лише гальмуе роа-виток с!льського господарства, фактично вилучаючи э вйробництва аначн! грошов! кошти. Наел !дком були звинуваЧЗИНЯ в 1гиоруиан1П процесхв соталютичного будгвництва на сел!.

У висновку викладено загальн! п!дсумки досл!дження. ГНдкрес-люеться, що кредитного с!льськогосподарською кооперацию Укра<яи був накопичении великий досв!д роботи: економ1чно1, соЩальяоУ, громадсько'г - як позитивного, так ! негативного характеру, який мае неперех!дне значения.

Незважаючи на складн! економ1Чн! та пол!тичн! ушви роботи, побудована на демократичних засадах масова орган1эац!я украпюько-го селянства внесла эначнии внесок у справу в!дбуДови ! розвитку с!льського господарства Укра^ни - основи добробуту 'И народу, про-демонструвала висок! економхчн! показники та велик! потенции!! ыо-жливост! зацИсавлено1 спхвпрац! селянських господарств.

Матер! али дисертаци спростовують тверджоння про неефективн!сть та ¡сторичну безперспектиБн!сть орган!зац1й11о»економ1чних форм го-сподар»овання на селг, що склалися у 20-т1 роки в УкраУнЬ

Анал!з маинових, державно-правових, природно-шпматичних фак-

тор!в. як! визначали !нтенсивн!сть накопичення селянством грошових кошт!в, покаауе, що внасл!док эанадто жорстко!, а пер!одами I в!д-верто жорстоно! Державно! податково! пол1тики, численних юридичних обмежень { утиск!в маинових прав 1 п!дприемницько! 1н!ц!ативи селянства, кредитна с!льськогосподарська кооперац!я радянсько!" доби протягом всього пер}оду 1снування працювала у несприятливих обста-винах, при В1дсутност! над!йного економ1чного п!дгрунтя у виглед! власних накопичень селянства. Проте й за таких умов кредитна с!да~ ськогосподарська кооперац!я швидко стала визнаним орган!зац1иним соц!ально-економ!чним центром господарсько! роботи, створила опти-малыII орган!зац!йн! структури { механ!зми ефекттзного поеднання матер!альних можливостей та доц!льно! економ1чноУ взаемодй вс!х форм господарювання на сел!.

Завдяки П матер!ально-економ!чн!й та орган!зац!йн!й п!дтрим-ц!, а нер!дко й Шцгатив!,в середин! 20-х рр. в с!льсыгаму госио-дарств! Vкрайни сформувалась працездатна мережа спец!ал!зованих с!льськогосподарських кооперативних систем, як{ швидко стали д!е-вш фактором'його розвитку.

Переконлив! досягнення кредитно! с!льськогосподарсько! коопо-рац!!' у справ! розвитку с!льськогосподарського виробництва, покра-щенн! добробуту укра'(нсъхого селянства у вир!шальн1й мгр! були обу-мовлен! справд! демократичною сутн!стю кооперативних форм економ!ч-цо'{ взасмод!»еличеанда уворуим дотеиц}алом коодератдано-господор- _ сько! !н!ц|ативи широких мае селянства,

Ьажливим фактором усп!шно! д!яльност! кредитноI е}льськоге.спо-дарсько!' кооперац!'/ була пост!йна турбота про в}дпов*дн!Сть И ор-ган!зац1йно-господарських форм конхфетним обставинам, Р.они ц!леспря-мовано Формувалися, виходячи, насамперед, ¡э потреб самих селян, се-. лян-кооператор!в. Визначальними були при цьому суто прагматичн!, позбавлен! пол!тичлого чи 1деолог!чного забарвлення принципи гос-подарсько'1 доц!льност}, Тривала практика-роботи за р!зних пол1тиЧ7, них умов життя селянства показала, що наиб1льш оптимальним в для нього поеднання самост<йност!, п!дприемницько'< !н!ц!ативи, рухли-вост! селянських господарств та економ!чно обгрунтовано! централ!-.зац!! проведения ф!нансових, збуто-постачальницьких ! виробничих ,одерац1и в рамках кооперативных структур.

Кооперативна форма концентрацП' та використання др!бних грошо-¡вих заощаджень численних селянських господарств продомонструвала очевидну перевагу перед держав ним та приватним кредитним обслуго-вуваннпм с!льського господарства.

Не в1дпов!дають д!йсност! уявдення про кредитну с!льськогос-подарську коопераЩю як структуру чисто господарську. Лнал!з П широко? I багатограяно! д!ялькост1 переконливо св!дчить про те, що поряд 1з значним впливом на процеси виробничого розвитку с1льсько-го господарства.вона активно сприяла розв'язаюю сот'альних проблем села. Белка значка акц!я попередньо анал!зувалася ! проводилася, виходячи не лише !з суто економ!чних м!ркувань, але Я з обов'язко-вим врахуванням 11 соц!ального спрямування.

Матер!али дисертацП дають п!дставу стверджувати, що д!яльн1сть кредитной с! л ь с ь ко гос п од аре ь ко г кооперац}! в УкраУн! 20-х рок!в аа-слуговуе уваги не лише в !сторико-п!анавальному план! четкого паукового в1дтворення д1ирноК сутност!, характеру, потенцШ в!льно 1н1-ц1иованого селянством господарчо-творчого процесу, але й в суто прагматичному план! використання тих чи !нших елемен)в на власних теренах набутого досв!ду.

Основн! положения дисертацП висв!тлен! в таких публ!кап!ях;

1. Село 1 грош!. УкраУнська кредитна кооперац!я в добу иепу.-Черкаои, 1993.- 275 с.

2. Лен!нськ! !де* про кооперац!ю ! сучасн1сть.- К. :Рнання, 1009 Ав с. /Рос. мова/.

3. До питания про соц!альнии склад' с!льськогосподарсько¥ коопе-рацИ на Укра1н!. 1921-1029 рр.//"б!рник матер!ал!в респ. наук, кон-ференцП.- Донецьк, 1982,- С. 172-174. /Рос. мова/.

4. Розвиток державно-кооперативно'г систеш с!льськогосподар-ського кредиту на УкраШ,- Донецьк, ун-т, 1ЙС\- Деп. в ИЛСН . СРСР, г М:.57.- 43 с. /Рос. мова/.

5. Схльськогосподарська кооперац!я як передумова соц!ально-економ!чних перетворень в доколгоспному сел!.- Донецьк, ун-т, 1983,-Деп. в 1Н1СН СРСР, г 14577,- Рб с./Рос. мова/.

6. Д1яльн!сть с!льськогосподарсько'< кооперац!¥ УСРР по зм!цнен-ню колгосп!в//У1Ж,- 1981.- № 2.- С.74-С2.

7. Проблеми п!дсобних господарств//Тваринництво УкраКни.-1984.- «'5,- С.44-45.

8. Неухильне нарои(ування виробництва зерна - юточова проблема 1нтенсиф!кацП с!льськогосподарського виробництва.- Черкаси: Гнання, 19аг).- 15 с. /Е сп!вавт./,

9. Використання досв!ду кооперативного буд!вництва - важливий елемент створення радянсько! с!льськогосподарсько1 кооперацН на УкраУн!. 1920-1921 рр.//Актуальн1 иитання 1сторично'! науки: 36. мнте-р!ал!в м!сько* наук. конф. молодих вчених 21-22 грудня 1982 р.- К.; Ш1,- С.44-45, /Рос. мова/.

10. Матер!ально-техн1чна основа формування роб}тничих кадрtв

в аграрних районах Укра*ни. I92I-I929 pp.//Рабочий класс СССР - ведущая сила советского общества: Тези допов!дей t пов!домлень респ. наук. конф. 5-7 лютого 1987 р.- Ч.1.- С.85-86. /Рос. мова/.

11. Реценз1я на кн.: Рушин МЛ. Соц{ально-культурнии розвиток села на сучасному етап1.- К.: Вица школа, 1987//Социально-политиче-ские науки.- IP88.- Г I,- C.II8-II9. /Рос. мова/.

12. Розвиток Koonepai?iï t проблеми особистих п!дсобних госпо-дарств//Социально-политические науки.- 1988.- № 8.- С. 14-22. /Гос. мова/ /Р. сп1вавт./

1с. Демократизац!я радянського сусп1льства 1 реформа кооперативно* системи,- Черкаси: Унання, 1988,- 22 с.

1-1. Держав но - ко о ператив на система с1льськогосподарського кредиту на Укра*н1 I922-I'j28 рр.//1стор!я народного господарства та око-ном1чно'1 думки Укра*нсько* PCP.- Вил. ЯЗ.- К., 1989,- C.F5-40.

15. 1сторизм та нове мислення//Роль сусп!льних наук у формуван-hí нового мислення особистостк Тези допов!дея та пов!домлень обл. кокф. молодих вчених t спец1ал1ст!в 21-22 грудня 1989 р.- Умань, 1990.- С.26-27.

16. 1сторичний досв!д та сучасн! проблеми розвитку соц!ал1стнч-hoï кооп ерацtï//Социально-политические науки.- 1989.- № П.- С.2Г-Г2. /Рос. мова/ /В сп!вавт./

17. Д1яльн1сть спец1ал1зованих систем с!льськогосподарсько* кооперацГ* на УкраКн! /Ii'i£-I928 pp./ //У Ту!.- 1989.- IP Q.~ C.7f,-37.

IH. Кредитна кооперад!я п1д пресом колектив1зац!*//Респ. в!д. зб. наук, праць.- Вип.2.- К., 1992.- С.46-51.

19. Украшська кооперац iя в яитт! Панаса Любченка//Укра^нське нац!онально-духовне в1дродження 20-х poKÍB: осв1тн}й, л!тературниП та 1сторичнии аспекти: Тези обл. наук.-практ. кон$.- Черкаси, -

20. Громадська t культурно-осп!тня д!яльн!сть креднтно* сîль-ськогосподарсько* кооперац'* в I92I-I929 рр.//Народознавство t су-часна школа: Тези допов|дей обл. наук.-практ. конф.- Черкаси, 1 '.'СИ.-С.17-19.

21. Економ1чн1 передумови продовольчого терору в укра*нському сел! в кгнц! 20-х - на початку 30-х pp.//Матер!али м!жнарод?ю* наук, конф. "Голодомор I??2-IT3 pp. на Укр и ! наел t дни".-К., 1994 /В друц!/.

С.6В-70,