автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Культурная жизнь в Украине в 1945-1953 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Культурная жизнь в Украине в 1945-1953 гг."

vr

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ IMEHI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1СТ0РИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопису

ЗАМЖНСЬКА Олена Володимир1вна

КУЛЫУРНЕ ЖИТТН в УКРА1Н1 у 1943-1953 РОКАХ

Спец1альн1сть 07.00.02)- ICTopia УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата 1сторичних наук

Кшв - 1995

Дисертад1бю е рукопис.

Робота виконана в Гнститут! 1сторН Укра1ки НАН Украши.

Науковий кер1вник

доктор 1сторячних наук ДАНЙЛЕНКО В1ктор Могйлович

Оф1ц1йн1 опонектк

доктор 1сторичних наук, професор, заслужений прац1вник вшо1 школи Укра!ни КАЛАКУРА Ярослав Степанович

- кандидат 1сторичних наук, доцент ВИГОВСЬКИЙ Ннкола Юр1йович

Пров1дна орган1зац1я - Ки'1всьгаш державний институт

культури

Закист в!дбудеться с^/Уп^еЯ 1995 року о 10 год.

на зас!данн1 спец1ал1зовано'1 в^ено'1 ради Д.068.18.06 по захисту дисертац1й при Ки1вському ун1верситет! 1мен1 Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Ки!в, вул.Володимирська, 60, ауд.349.

3 дисертац1ею молша ознакомитесь в Науков1й б1блютец1 1мен1

М.Максимовича КиХвського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка (вул.Володимирська, 58).

Автореферат роз1слано ". _ 1995 року.

Вчений секретар спец1ал1зовано2 ради, кандидат 1сторичних наук

Мк— м'°-рудь

Структура досл1дження. трьох роздШв, заключения, та лхтератури.

- 3 -

Дисертащя складаеться з1 вступу, додаткгв та списку використаних джерел

Вступ. Актуальн1сть теми. У сучасний перХод нац1онально-дер-жавного в1дродження важливого значения набувае питания об'ектив-но1 ощнки розвитку культурного процесу в Укра'Ш у перни повоен-н! роки. Перед вторичною наукою постало завдання заповнити "61-л1 плями", реконструювати 1сторичний процес у його повному обсяз1 та багатогранност1. Сучасний стан розбудови держави зробив надз-вичайно актуальними проблеми наукового вивчення тих перход^в 1с-торП, що пов'язан1 з часом 1снування системи тотал1таризму, без повного осмислення якого важко зрозумгти 1 процеси, що вхдбували-ся пХзнше.

Важливе м1сце в ЮторП культури Украгни займае пер1од п!с-лявоенного десятир1ччя, коли кра!на з величезними зусиллями 1 втратами переможно вийшла з друго'1 св1тово'1 в1йни 1 зосередила сво'1 зусилля на вз.дбудов1 народного господарства, зруйнованого н1мецько-фашистськими окупантами.

Саме на ц! роки припадае 1 посилення адм1н1стративно-команд-них метод!в кер1вництва культурою, актив!зац1я репресивних захо-д1в щодо д1яч1е культури, !х звинувачення у нац!снал1зм1 та космополитизм 1, шр було рХвноэкачно найтяжчому злочину 1 тягло за собою покарання та позбавлення вол1 для тих, хто нав1ть пасивно протистояв наступу на культуру з боку партапарату.

Такий стан речей з особливою гостротою сприймався 1нтел1ген-ц!ею, яка у сво!х наукових та художнгх творах, мистецькхй д!яль-ност1 не могла не турбуватися за майбутне народу, що вже розумдз до чого призводить тоталгтаризм, зокрема в галуз1 культури. Це було тим б!льш вагомим, що за роки в1йни 1нтел1гешця 1 народ, як н1коли ран!ше, об'едналися у единому бажанн1 вигнати загарбки-к!в, здобути перемогу. Д1яч1 культури прагнули тепер глибоко 1 зримо в!добразити у сво!х творах драматичн! перепет!! людського життя 1 полХтичних под!й, одночасно щиро в!рячи у необх1дн1сть "морально-пол1тичноГ' едност] зс!х верстЕ населения на шляху б!.д-будови.

Бее це несло в1дпов1дну загрозу юнуванню тоталитарного режиму. Стал1н 1 його найближче оточення розщнювали прагнення д!я-Ч1в культури до воображения правди життя як вияв критично"! думки, що протистояла пол1тищ партП, яка намагалась в!дретушувати та всШко прикрасити загадьну картину важного стану п1слявоенно-го сустльства.

Актуальность дано! теми зумовлюеться тим, що вивчення 1сто-р!'1 культурного життя Украгни дозволяе показати нов! явища 1 зм!-ни у розвитку пшлявоенно! науки 1 культурного життя республ!ки, акцентувати увагу не т1льки на позитивних заходах парт!йно-держав-них орган!в по налагодженню культурних процес1в, а й на аспектах протистояння м1ж владними структурами та дхячами нащонально! культури, як1 прагнули демократизац!! суспыьства, стоячи на засадах нац1онального в1дродження.

Виходячи з викладеного та керуючись усталеним у в!тчизнян!й ЮщлографП поняттям Теркину "культура", що в1дображае дв1 ос-новн! сфери лвдсько! д1яльност! - матер1ащ>ну I духовну, темою дисертацП обрано, насамперед, проблеми духовного життя укра1нсь-кого сусп!льства 1 зосереджено увагу на розвитку осв1ти, науки, л1тератури та мистецтва. Вид1лення саме цих напрямк1в культурно! д1яльност! в перш! повоеннх роки для наукового вивчення обумовле-но тим, що у в^тчкзнянш 1Стор!ографП в!дсутн! узагальнююч! пра-ц! з шторп укра! нськоI культури п!слявоенних рок1в, в яких роз-виток всхх И складових частин розглядався б у сукупност1 як не-вгд'емна складова частина загально!стсричного процесу, у тгсному зв'язку з творчою д!яльн1сгю широких народких мае1. Таким чином, при комплексному, всеб1чному вивченн! культурного життя в УкраШ предметом дослхдження став продес в!дновлення та функц1онування нац!ональних культурно-осв1тн!х структур, !х орган !зацШшх та керхвних засад в1д центраяьних органгв до никчо/ ланки.

Хронолог1чн1 меж! роботи охоплюють перЮд в1д зв1льнення Киева в1д нгмецько-фашистських загарбник!в (1943 р.) до 1953 р., тобто до часу, коли в краШ, яка довго перебувала п!д гн1том то-тал1тарного режиму, повол! розпочинався процес демократизац!I життя сусшльсгЕа, який благотворно вплинув ! на роэвкток осв!ти, науки та культури в Укра!н!.

Незважаючи на те, що питания в1дбудови народного господаро-тва крайни знайшли' свое досить гаироке ! р1знопланове виевхтлення у в1тчизнян1й !стор!ограф!1, проблема в!дновленкя культури, функвдонування ус!х П складових, труднощ! П розвитку у цей пер1од в силу ряду причин эалишалися майже поза, увагою вче-них, або й взагагп випадали з поля зору !сторик1в.

Визначаючи наукову необх1дн!сть, актуальк!сть та значения вивчення поставлено!' теми, елгд, перш за все, зиходити з стану кауковог розробки проблеми, з 'П недостатнього вивчення в укра-

1 Див.: Историография истории Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1986. - С.435.

Тнськгй 1сторичнш науц!, враховуючи при цьому те м1сце, яке означений пер1од займав у загальному процес1 переб1гу культурного життя Украши у радянський час.

Питания культури повоенного часу законом1рно порушен! у фундаментальна працях, монограф!чних досл!дженнях, де висв1тлюються загальн! заходи держави щодо в1дбудови народного господарства 1 культури в районах Украгни, що постраждали В1д фашистсько! окупа-цП1. Зокрема, цим питаниям були присвячен! розд!ли колектив-яо! монограф!I

У 50-1 - 60-1 роки в укра!нськ1й 1стор1ографП набула поши-рення традгаця вивчення духовних процес1в розвитку сусп1льства в окремих галузях культури. В цьому плана ц1кавим е зб1рники науко-вих статей "УкраХнська радянська культура"3, де низка окремих ма-тер1ал1в присвячена розвитку загалыюосв1тньо1 школи, вуз!в, науки, художньо! творчост!, д1я.аьност! культурно-осв1тн1х установ, засоб!в масово! гнформацП у п1слявоенний пер1од. Цикл роб1т присвячено в1д0удовчим процесам у Киев1 та в1дновленню мгського господарства та культури.

У 1963-1964 рр. вийшла друком п1дготовлена апвробЛтниками хнституту 1.сторН АН УРСР двотомна "История Киева"4. У другому том!, серед 1нших важливих проблем подана широка картина в!дбудо-ви м1ста у п1слявоенний пер1од. Проте й тут в1дбудова культури показана фрагментарно, висновки зведено до загально! констатацП, а в:1дродження заклад1в культури м1ста вЛдображено т1льки частко-во. Докладные ц1 питания вжштлен! у 3-томному видами (4-х кн.) "ЮторИ Киева"5.

1 История Великой Отечественной войны Советского Союза (1941-1945): В 6-ти тт. - М. : Воениздат, 1965-, Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941-1945: В 3-х тт. - К.: Политиздат Украины, 1975; История Украинской ССР: В 8 тт., 10 кн. - К.: Наукова думка, 1977; История второй мировой войны 1939-1945: В 12 тт. - М.: Воениздат, 1973-1982 та гн.

2 Розвиток украшсько! культури за роки радянськси влади. -К.: Наукова думка, 1977.

3 Украшська радянська культура. - К.: Дерюптвидав, 1957; 1960.

4 История Киева: В 2-х тт. - К.; йзд-во АН УССР, 1963-1964.

5 1стор1я Киева: У 3-х тт., -х кн. - К.: Наукова думка, 1982-1987.

Одними з перших досл1дник1в перюду в!йни, що обрали проблемою сво1х наукових студ1й галузь укра!нсько! культури, були Буць-ко М.О., Коваль М.В. та 1н. Вони вперше в сво'1х прадях навели числешй дан1 нев!домих до того часу арх1вних джерел, що дозволили !м створити картину геро!чно! боротьби укра!нського народу по збереженню культури, показати 11 роль у бороть61 з фашизмом, в!д-м1тити значения мобШзуючого фактора1.

В1дновлення роботи наукових заклад1в у Киев!, розгортання !х д1яльност1 щодо допомоги фронту дослд.див I.1.Ладив1р2.

Серед монограф!чних досл1джень звертае на себе увагу праця М.С.Гриценка, присвячена 1сторП розвитку в УкраШ загальноос-в1тньо1 школи, де е розд1л про становище народно! осв1ти у роки в1йни3. Найближче до дослдаувано! теми стоить монографгя В.П.СМ1ШКО "Возрожденный Киев (ТрудоЕое содружество народов СССР в восстановлении столицы Украины, 1943-1950 гг.)4. У нш йдеться и про вхдродження культури столиц!. Проте дослгдник, виконуючи поставлене темою завдання, зосереджуе увагу викшочно на допомозз., яку надавали Киеву у вз.дбудов1 культури ззовн!. 1 тхльки частково невеликий розд!л стосуеться тих аавдань, як! ставить перед собою автор дано! дисертаци.

Ц1 питания були висв1тлен1 г у монограф!чному досл1дженн! В.Ю.Короля5.

1 Буцко H.A. и др. Во главе защиты Советской Родины. -2-е изд. - М.: Политиздат, 1984; Буцко М.О., Дубина К.К. Немерк-

нущий подвиг. - К.: Вид-во Ки!в. ун-ту. 1963; Коваль М.В. У битв1

з фашизмом. Соц1ал1стична культура - могутне знаряддя в народн1й боротьб1 на УкраШ проти фашистських окупантхв. - К.: Вид-во АН У PCP, 1964; Його ж. Укра!нсъка радянська культура в роки Велико! В1тчизняно! в1йнк // Розвиток укра!нсько! культури за роки ра-дянсько! влади. - К. : Наукова думка, 1967; Його ж. Вишд школа УРСР у роки Велико! В1тчизняно! в1йни // Вишд школа Укра!нсько! PCP за 50 poKiB. - К.: Вид. Ки!в. ун-ту, 1967 та îk.

2-'Ладив1р I .I. Вклад учених АН УРСР у перемогу над фашистсь-кою Шмеччинсю. - К.: Наукова думка, 1970.

3 Гриценко М.С. Нариси з icTopi'i школи в Укра!кськ1й PCP (1917-1965). - К.: Рад. школа, 1966.

4 Смишко В.П. Возрозденный Киев (Трудовое содружество народов СССР в восстановлении столицу Украины. (1943-1950). - К.-. Вща школа, 1990.

5 Король В.Е. Сила великой дружбы. -К.: Вида школа,

1985.

У ход!. вивчення багатогранного культурного життя республ1ки досд1дники, перш за все, звернулися до хсторп народно! осв1ти. Вгдразу п1сля зак1нчення вхйни було видано калька книг, зб1рник1в документ1В та матер1ал1в, брошур, як1 висв1тлювали той чи 1нший аспект ще! теми1. Шзнше були написанх бхльш широт досл1дження з 1стори осв1ти в УкраШ. У книз1 М.М.Грищенка2 та ряду 1нших автор1в е чимало матерхая1в з важливих проблем в1дбудови вуз1в, училищ, в1дновлення наукового потешцалу УкраКни.

У наступи роки дослхдженню проблеми осв1ти була присвячена монография О.М.ФШппова3, в як1й, поряд з показом динамики роз-витку шк!л в УкраШ в роки четверток п'ятир!чки, частково вис-в1тлено проблему пдаотовки педагог1чних кадров, а також розвиток мережг педагоПчних вуз1в 1 училищ, зокрема на територП зах1дних областей Укра'!ни.

Значний фактичний матер1ал з дано! теми мхститься й в стегальному роздШ мокографП ВЛ.Юрчука "Боротьба КП Укра!ни за в1дбудову 1 розвиток народного господарства (1945-1952) (К., 1965).

Ряд аспект1в культурного життя Укра1ни пгслявоенного пер1оду М1стить монограф1я О.К.Зубаня4, в якхй на зкачному архгвному ма-тер!ал1 показана д1яльн1сть тако! галуз1 культурного буд1вництва в республЩ!, як загальноосв1тня та вища школа, пдаотовка висо-коквал1ф!кованих спегцалхстЗв для народного господарства. I хоча вся ця робота висв1тлена через призму д1яльност1 компартП Укра'Ь ни, звертае на себе увагу джерельна база, яка не втрачае свого наукового значения.

Видан1 у 50-тх роки назван! та 1нш1 монограф!. 1, у б!льшост1 випадк1а тяжхють до узагаяьнення статистичних матер!ал1в, що ха-

1 Школа Закарпаття. 36. матераал1в наради пращвник!в народно'! ocbíth Закарпатсько'! област1 УРСР. - К.: Рад. школа, 1946; Радянська школа та орган!зац1Я П робота. 36. на допомогу вчите-лев1 зах1дних областей Укра'з'ни. - К.-Льв1в: Рад.школа, 1946; Гри-щенко М.М. Народна допомога школь - К.: Рад.школа, 1948 та iti.

2 Гоищенко М.М. Розбиток народно'1 ocbíth на УкраШ за роки радянсько'! влади. - К.: Тсв-во для поширення полгт. та наук, знань в Украшськ1й PCP, 1957.

3 ФШппсв О.М. Розвиток радянськоï школи УРСР в пер1од пер-шо'! nichhboehho'i п'ятир1чки. - К.: Рад. школа, 1957.

4 Зубань O.K. Боротьба комунгстично'! партiï УкраХни за розвиток народно'! ocbíth i плдготовку кадр1в для народного господарства (1945-1952). - Льв1в: Вид-во JIbBiBCbK. ун-ту, !967.

рактеризують к!льк1снЗ та якз.сн1 зм1ни у склад1 учителъських, професорсько-викладацьких кадр1в, контингенту учтв та студен-

TiB1.

Окремо сл!д В1дм1тити книгу "Розвиток народно! осв1ти i педагог î4hoï науки в Укра!нськж PCP"2, де на значному фактичному матер!ал! досвджено icTopiro та стан народно! освгти в УкраШ. Один i3 aBTopiB (Грищенко M.M.), хоча i досить коротко, зупиня-еться на питаши розвитку народно! ocbïth в зах1дних областях Ук-ра!ни..Докладн1ше це питания зисв!тлено в його монограф].ï3.

-, Варто згадати, що з теми розвитку освхти в зах1дних областях УРСР було захищено ряд дисертац!й4. OchobhI питания, що в них ставилися: л1кв1дащя неписьменност1 та малописьменност! серед дорослого населения; робота Be4ipHix шк!л робтшчо! i селянсько! молод].; педагог1чн! кадри; клубна, музейна та лекц!йна робота то-що.

Ряд дисертант!в об'ектом свого вивчення обрали проблему б1льш загального плану - розвиток культурного життя в окремих ре-rioHax заххдних областей Укра!ни5.

1 Розвиток народно! осв1ти i педагоПчно! науки в Укра!нсь-КШ PCP (1917-1957). - К.: Рад.школа, 1957.

2 Розвиток народно! ocbîtk i педагогично! науки в Укра!нсь-KiH PCP (1917-1957). - К.: Рад.школа, 1957.

3 Грищенко М.М. Народна осв1та в захЗдних областях Укра!нсь-ко! PCP. - К.: Рад. школа, 1960.

4 Кондратюк 0.11. Розвиток школи на Терноп1льшинх: Автореф. ... канд. icrop. наук. - К., 1958. Таенко О.С. Розвиток народно! осв1ти на Волинi в роки Радянсько! влади (1939-1954 pp.): Автореф. ... канд. iCTop. наук. - К., 1954; Павлюк I.C. Розвиток народно! осв1ти в зах1дних областях Укра!нсько! PCP (1939-1950): Аьтореф. ... канд. 1стор. наук. - Льв1в, 1956-, Ростикус Р.П. Розвиток 1 зм1цнення вшцр! школи в зах1дних областях Укра!ни в nlc-лявоенний пер1од (1945-1955): Автореф. ... канд. хстор. наук. -Черн1вц1, 1960 та 1нш.

5 Холевчук В.М. Культурне буд1вництво на радянськ1й Буковин! в 1940-1965 pp.: Автореф. ... канд. iCTop. наук. - К., 1968; Буркало 1.Ф. Розвиток культури на Закарпатт1 за роки Радянсько! влади (1945-1965): Автореф. ... канд.icrop.наук. - К., 1968; Кошар-ний 1.Я. Культурне будхвництво в захгдних областях Укра!нсько! PCP (1939-1958): Автореф. ... докт.1стор.наук. - JlbBiB, 1972; Поустов-ський П.Г. Культурне буд1вництво на Буковши за роки Радянсько! влади (1940-1S50): Автореф. ... канд.iCTop.наук. -К.,1954 та îh.

Новий етап в icTopiorpa$iï з проблеми культурного будгвницт-ва Укра'1ни розпочався п1сля XX з'!зду КПРС (лютий 1956). Проте, не дивлячись на значне розширення документально! бази досл1джень, у респубЛ1Щ напртйнщ 50-х pp. ще не було створено фундаментальна праць з ICTopiï загальноосв!тньо!, вгацо! i середньо! шк1л.

Саме розширення документально! бази1 справило позитивний вплив на розвиток ряду проблем народно! осв!ти у п1слявоенний пе-рЮд.

На початку 60-х pp. вийшли друком монограф1чн1 досл1дження з icToplï вицо! 1 середньо! ocbîth, педагог1чно! науки. ïx автори показали, як в1дбудовувалася матер1альна база вуз1в i училищ, ор-ган1зац1к>, форми та методи навчально-виховно! роботи з! студентами2.

У цей час вперше узагальнено 1 зроблено анал1з д1яльност1 середньо! спещально! педагог1чно! школи Укра!ни3.

1стор1я украшських вуз!в стала предметом досл1дження ав-торського колективу монографп "Виша школа Укра!нсько! PCP за 50 рок1в", де акцентовано увагу на заходах державних орган1в респуб-л1ки по в1дбудов! вищо! осв1ти4. Ц1кав1 в1домост1 про роботу нау-ково-педагог1чних заклад1в е у виданнях, присвячених icTopiï ок-ремих вуз1в Украши5.

1 Культурное строительство СССР: Сб. док. - М.: Сов.Россия, 1956; Культурке будхвництво в УРСР: Важливш1 р1шення Комун1стич-но! партП i Радякського уряду 1917-1959: В Е-т тт. - К.: Держпо-л1твидав, 1960; Укра!нська радянська культура: 36. док. - К. : Держпол1твидав, 1957; Культурная жизнь в СССР 1941-1950: Хроника. - М.: Наука, 1977 та iH.

2 Курносов Ю.О., Бондар А. Г. У навчашй та праць - К.: Наукова думка, 1964; Мойсеенко В.Д. Кер1вництво КПРС розвитком народно! осв1ти (1945-1958). - К.: Вица школа, 1975 та 1н.

3 Павлов Л.И. Захаревич Г.П. Среднее специальное образование в УССР. - К.: Вица школа, 1976.

4 Вища школа Укра!ясько! PCP за 50 рскхв (1917-1967). - В 2-Х част. - К.: Вид-во Ки!в. ун-ту, 1968.

5 1стор1я Кшвського ун1верситету. - К.: Вид-во Ки!в. ун-ту, 1959; 300 лет Львовского университета. - Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1961; Кшвський державний педагог1ЧНИЙ 1нститут iM. О.М.Горького. - К.: Рад. школа, 1681 та iH.

У 60-т1 рр. виходить ряд монограф!й, як1 висв1тлюють 1стор1ю укра!нсько! вищо! школи1. В них частково розкрито питания загаяь-ного обов'язкового навчання 1 розвитку загально! освхти. Залиши-лося майже недослдаеним в вторичному план! питания навчання ! виховання дхтей в хнтернатах та у дитячих будинках.

Вся проанал1зована в 1стор1ограф1чному огляд1 лхтература за-галом не дав об'ективного та всеб!чного висв1тлення !сторП розвитку народно! осв1ти, оск1льки була видана у роки 1деолог1зац!! суспШства, коли исторична наука теж повинна була платити данину парт!!, !! !деолог11.

Враховуючи джерельну ц1нн!сть, а у ряд! випадк1в ! висновки названих та !нших досл!джень, в1дм1чаючи наявн1сть в них фактичного матерхалу, в дисертацх! вказано на недолИад цих праць. 3 в1-домих причин не показано негативний вплив на культуру культу особи Стал1на, командно-адмШстративно! системи, масових репрес1й, не вхдм1чалось,.що виховання учшв ! студентов проводилось у дус! "гвинтика" тотал!тарного режиму. Не висв1тлено у розглянутхй л1-тератур! й масштаби тих трудкощДв, що стояли на шляху осв1тян, викладач!в вузхв. Загальна картина, !сторична правда спотворюва-лась через навмисний доб!р факт!в, цензурн! утиски з !деоло-г!чних м!ркувань, эавдяки чому !сторичний процес на стор!нках наукових досл1джень в!дображався далеким в1д д!йсност!.

За останн1 роки зб1льшилася к1льк!сть монограф1й, статей, брошур, як! показують негативний вплив стал1н1зму на культуру Ук-ра!ни, у тому числ! й народну осв1ту2.

1 Завадська О.Я. Школк Укра!ни в перюд перебудови системи народно! освхти. - К. : Рад. школа, 1954; Народна осв!та i педаго-Пчна наука в УРСР (1917-1967). - К.: Рад. школа, 1967; Присяжнюк К.Ф. Новий етал в розвитку радянсько! школи на УкраШ. - К.: Рад. школа, 1966 та iH.

2 Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький C.B. СталШзм на Укра!н1: 20-30 роки. -К.: Либ1дь, Едмонтон: Вид-во iH-ту укр.студ., 1991; Рубльов С.С., Черненко Ю.А. Сталхнщика i доля зах1дноукра!нсько! хнтелхгенцП (20-i - 4.0-i pp. XX ст.). - К.: Наукова думка, 1993; Шевченко Л. А. Культурно-!деолоПчн! процеси в,УкраШ в 40-50 pp. // Укр. !стор.журн. - 1992. - N 7-8; Зам-линська О.В. 1деолог1чний терор тарапрас}!' проти творчо! !нте-лхгенци у nepnii повоешй роки // Ки!вська старовина. -1993. -

N 2. та iH.

Сказане переконливо св1дчить про те, що питания в1дновлення 1 розгортання роботи культурно-освхтн1х закладхв Укра!ни пюля в!йни лотребуе свого вивчення та висв1тлення на вищому р!вн1, без огляду на кон'юнктуру.

Мета досл!дження. Враховуючи наукову, пол1тичну 1 практичну значим1сть теми, а також П недостатню, в ряд! випадив поверхову розробку, дисертант поставив соб1 за мету на основ! ретельного анал!зу та узагальнення арх1вних та опубл!кованих джерел, спога-д1в ! ■ матер!ал1в периодично! преси комплексно досл1дити процес в1дродження культурного життя Укра!ни.

У в1дпов!дност1 з метою в дисертацП поставлен! так! завдан-

ня: .

- з'ясувати загальну картину стану культурного життя в Укра-Ш у перш! повоент роки ! д!яльн1сть державних орган!в та уста-нов культури, !х завдання 1 роль у культурному буд!вництв1;

- узагальнити досв!д мистецьких колектив1в, заклад!в системи осв!ти, усьх галузей культури у розгортанн1 подальшо! д!яльност1;

- визначити вагом!сть внеску творчо! 1нтел1генцП Укра!ни у в1дбудову народного господарства республ!ки, в!дродження П культурного потенц!алу;

- висв1тлити дхяльнють р!зних Еерств !нтел!генц1!, творчих спхлок, форми 1 метади !х роботи, спрямован1 на ефективну вхдбу-дову культурно-осв!тк!х закладдв;

- виявити ! показати специф1чн1 особливост! культурного бу~ д1вництва цього пер1оду, зумовленх апогеем у цх роки адмШстра-тивно-командних методхв кер!вництва культурою, з'ясувати негатив-ну роль стал!н1зму в оргамзаш.! наступу на укра!нську хнтел1ген-щю, у породженн! серед не! страху, створешй атмосфери п!дозр1-лостх 1 нестерпного морального кл1мату, у зд1йснеши репресивно! пол!тики.

Методолог 1чкок?основою дисертацП е загальнх науков1 принци-пи об'ективност1 та !сторизму. В основу побудови роботи покладено проблемно- тематичний принцип.

Джерельна база дослхдження включае в себе комплекс опубл!ко-ваяих та арххвних матерхал1в, що висв!тлюють внесок д1яч!в УкраТ-ни у вхдродження национально! культури. Автором яроанал!зован1 та введен! до наукового обхгу матер1али Центрального державного ар-х!ву громадських об'еднань Украхни (ЦДАГО Укра!ни) з фонду ЦК КомпартП Укра!ни (ф.1); Центрального державного архлву вищих ор-

ган1в влади та управлшня Украши (з фощЦв: Ради Мш1стр1в УРСР (ф.2), Народного Ком1сар1ату осв1ти Украши (ф.166), Держкомвида-ва УРСР Сф.4607), РАТАУ (ф.5111), МШстерства культури УРСР (ф.5116), Украшсько! республ1кансько! комхсП по обл!ку збитк!в, завданих н1мецько-фашистськими загарбниками (ф.3538); Центрального державного арх!ву-муаею л1тератури та мистецтва Украши (ЦДАМЛМ Украши; з особових фонд1в П.Тичини (ф.464), В.Сосюри (ф.44), Ю.Яновського (ф.17), О.Корн1йчука (ф.435), М.Рильського (ф.46) та 1н. та Державного архгву мгста Киева (ДАМК) з фовд!в Ки1 всько! обласно! та м1сько! комз.сП сприяння надзвичаший дер-жавн!й комхсП по встановленню та розсл1дуванню злод!янь н!мець-ко-фашистських загарбник1в 1 !х спхльншив та збитк1в, завданих ними громадянам, державним п!дприемствам та установам СРСР (ф.Р-1265) та Кшвського ун1верситету. /у.Р ■• 1246/,

Першорядне значения для в1дтворення процесу культурного життя п!слявоенного пер1оду мають матер!али експозивдй л1тературно-ме-мор1альних музе!в М.Рильського, О.Довкенка, матер1али музею 1сто-р!1 Киева.

В дисертацп використан1 також 1 джерела особистого поход-кення - мемуари та еп!столяр1я видатних митц1в Украши (щоденники О.Довженка) та пол!тичних д1яч!в (спогади М.С.Хрущова) - ос1б, як! вШграли пом1тну роль в культурному та гсштичному китт1 досл1джуваного пер!оду. Не дивлячись на в!дбиток суб'ектив!зму при п!дход! до ощнок под1й та характеристик ос1б, вони необХ1дн! для в1дтворення загально! картини розбудови п1слявоенного життя в Укра1н1. Використан! також матер!аяи пер1одичко! преси, що вис-в1тлюють вХдбудову середкьо! та вищо! школи е УкраШ, в1дновлен-ня та розгортання !х д1яльност1, гдейну боротьбу навколо наукових проблем мовознавства, вторично! науки,нападки тотал1тарно! сис-теми на л1тературу, мистецтво, науку, що розгорнулись у другой половин1 40-х - на початку 50-х рока в.

Наукова новизна дисертацП полягае:

- у правдивому, на основ1 фактичного матер1алу, зобрада.еннл д!яльност1 вс!х ланск кудьтурко~осв1ткьо! галузх та 11 основних напрямкХв роботк;

- у критичному висв1тлешй умов 1 особливостей, за яких проходила в!дбудова та розгортання культурного життя в Укра!н1 в повоете, десятир! ччя;

- в об'ективному з'ясуванк1 процес!в дискрим1нац5Л, великодержавно! шовШстичко! жттики, парт!йно! ХдеологП та }х негативного впдиву.на розвиток культури Украши;

- у висвхтлеши сусп1льно-пол1тичних фактор1в, що призвели до деформацП розвитку лгтературного та мистецького життя, згубно вплинули на творчЮть в!тчизняних д1яч!в культури;

- у науковому осмисленн1 упереджених звинувачень в буржуазному нац1онал1зм! та космопол1тизм1 в адресу д!яч!в культури, яким були п!ддан1 талановитГ укра!нськ! письменники, композитори, вчень

Практичне значения дисертацП полйгае в тому, щр П результата можуть бути використан1 для п1дготовки спец1альних праць з icTopi'i культури п1слявоенного перходу, при розробщ лекц1йних курсгв з icTOpii нащональноТ осв1ти, науки, культури, для п1дго-товки енцклопедичних та дов1дково-б1бл!ограф1чних видань.

Наукова апробаЩя досл!дження. Дисертавдя пройшла обговорен-ня у вз.ддШ icTopi'i культури украшського народу ¡нституту icm-pi'i Украхни HAH УкраТни. OchobhI положення допов!дались на науко-во-практичних конференцхях "Актуальные вопросы развития культуры и искусства" (Одесса, 1987) та "Релхг1йна традиц!я в духовному в!дродаенн1 УкраКни" (Полтава, 1992).

У первому роздШ "Втрати yKpa'iHCbKo'i культури за роки Bift-ни" висв1тлене становище, в якому опинилась Украхна п1сля визво-лення П в1д гхтлерхвських нацистов.

1деолог1чною основою Птлер1вських злодхянь у галуз1 культури була людшоненаЕИсницька "расова теорХя" фатист1в, що передба-чала повне знищення слов'янсько! культури, насадження нового порядку i "культури" рейху, забезпечення ар1йського панування. Гхт-лер попередкав cboix соратник1в, як1 мази вир!шувати долю окупо-ваних територхй: "... нехай не думае тут з'явитись який-небудь шк!льний дхяч, щоб раптом проголосити обов'язкове шкхльне навчан-ня тдкорених нарсдхв. Коли росхяни, укра!'нцх, киргизи та iKsi навчаться читати i писати, то це нам може тхльки зашкодити"1. Щоб не допусткти под!бного, було на окупованхй територП заборонено навхть фуикцхонуваняя ycix дошкхльних установ. Та , незважаючи на тяжке становище школи BCix ранг!в, у позоення в Укра'Ш починали вхдбудову культурного життя саме з освхтянських закладхв. Програ-му перших крок1в в1дбудови народно! осв1ти визначили ряд парт1й-но-урядових постанов, як! зобов'язуЕали Каркомос, обласнх та ра~

1 Дашичев В.И. Банкротство стратегии германского фашизма. -В 2-х тт. - Т.1. - М.: Наука, 1973. - С.67.

йонн1 Ради депутатов трудящих, íx в!дд1ли народно! ocbíth негайно розпочати роботу щодо в!дбудови шк1л.

Використовуючи apxiBHl документи, у даному роздхл! показано процес л1кв1дац11 тяжких насл1дк1в фашстсько! окупацП, в яких опинилась осв!т--янська галузь, висв1тлено заходи, що були прийня-tí кер!вництвом держави для швидкого налагодження роботи шк1л.

За роки в1йни майже повн1стю були зруйнован1 будинки 1нсти-тут1в та установ АН УРСР. За меж1 Укра!ни було евакуйовано понад 70% вшцих навчальних заклад1в, серед них 3 ун1верситети, 28 1н-дустр!ально-техн1чних шститут!в, 18 схльськогосподарських, 12 медичних, 6 художньо-музичних, 4 педагог!чних. У зазначений nepi-од тхльки 15 педагог1чних та учителъських !нститут1в, корпуси яких збереглися, мали необх1дну базу для подальшого збгльшення контингенту студент!в. 1нш1 39 педвуз!в, yci б ун!верситет!в пот-ребували повно! або частково! в!дбудови.

Три роки панування фашистських окупант1в в Укра!нi завдали 1й не т1льки величезних людських втрат, а й нечуваних матер1аль-них збитмв, значку частину яких понесла культура. Г1тлер1вц1 знищили чиселыи культурно-1сторичн1 пам'ятки, що вважались нащ-ональним здобутком - матер1али художн1х та 1сторико-краезнавчих музе!в, документи apxiBiB, книгосховищ, книжков1 колекц!!, apxl-тектурн1 та археолог1чн1 пам'ятки та íhiu.

Вивчаючи дане питания, в дисертацП визначено ochobhí напря-ми д1яльност1 кер1вких орган1в по л!кв1дац1! насл1дк1в фашистсько! окупацП, а саме:

- оргашзащя реевакуац1! устачов, закладгв ocbíth, науки, культури;

- мобШзащя людських сил та матер!альних pecypciB для вхд-будови зруйновано! навчально-матер1ально! бази народно! ocbíth -в1д дошк1льних закладíb до вуз1в;

- забезпечення необхз.дними ресурсами та обладнанням заклад1в масово! культури - б1бл!отек, хат-читалень, клуб1в, палац1в та будинк1в культури, KiHOTeaTpiE; налагодження роботи засоб1в масово! 1Нформац1!;

- сприяння вхдновленню роботи системи театральних та музич-них колектив1Б, к1ностуд!й.

В контекст! цих напрямк!в i було сконцентровано дослгдкення дано! проблеми.

У дисертацП наведений численний цифровий та фактичний мате-piaH щодо матер1альких, людських та т.зв. непрямих збкткхв, hkí було завдано УкраШ за роки в1йни 1 н1мецько-фашистсько! окупацП. Проанэл1зовано опублхкований матерхал i з урахуванням нових

арх1вних даних зроблена спроба уточнения масштаб!в втрат Укра!ни в окремих галузях осв1ти та культури. По-новому розглянуто питания евакуацП та вивезення нащональних ц!нностей з музе!в 1 схо-вищ, показано пошкоджен1 та втраченг експонати, що ц!нуються за шкалою музейних раритет1в, наЕмисне знищен! 1сторичн1 пам'ятки. До величезних злочгопв г1тлер1вц!в в1днесено пограбування визнач-но! пам'ятки хсторп та культури - Соф1йського собору, з якого було вивезено фрески ХП стол!ття, дорогоц1нн! предмети культу та ш. Зазнала руйнаци 1 Киево-Печерська Лавра, майже повн1стю було зруйновано Н1кольську церкву, дуже постракдала Благовщенська церква, Лаврська трапезна тощо. За приблизними п1драхунками збит-ки в1д руйнування т1льки Лаврських буд1ве.чь склали 8 млн.крб. (у ц1нах 1941 р.). Було зруйновано та вивезено частину експонатхв Ки!вського музею арх!тектури, розташовакого на територП Соф1йсь-кого залов!дника. Окупанти пограбували музей Тараса Шевченка. 3 1сторичкого музею вивезли вс1 експонати в1дд1лу старовинно! збро! - б1ля 4 -„.тисяч предмет1в. Серед них такх ун1кальн1 реч1," як зброя заяорожЩв, шабля Стефана Батор1я тощо.

Л1кв1дуючи радянськ! установи, у тому числ1 пов'язанх з дх-яльн1стю культури, г1тлер!вцх, однак залишили деякх музе!, б1блх-отеки, арх1БИ. Ц1 установи очолили н!мецьк! представники, як! систематично вивозили цхнн! арххвнх документи та матерхальн! пам'ятки - як-то колекц1я украшських вишиванок, народного одягу, парч1, старовинного фаянсу, дерев'яних предмеПв вжитку та 1н.

Значних збиткхв завдамо ки!вським театрам, кхнотеатрам, кон-серваторп. Були знкщен1 театральний рекв1зит, майно, частково спален! примщення. Збитки вхд руйнацн т1льки ки!вських театр1в становили б1льше 7 млн.крб.

У другому роздШ "Вздновлеяня 1 розгортання д1яльност! зак-лад!в осв1ти 1 культури в УкраШ п1сля визБОлення в1д фашистсь-ко1 окупацх!" розглянуто процес реорган1зацп окремих галузей освхти, науки та культури, встановлено час вхдновлення роботи ос-новких культурно-осв1тн1х заклад!в, показано перш! кроки !х дЬ яльност!.

Особлива увага придътена в!дбудов1 заклад1в народно"]' осв!ти. Висв!тлен1 заходи щодо негайного поновлення роботи початкових, неповних середн1х та середнхх шк!л, забезпечення !х прюЛщенкями та необххдним обладнанням. Сконцентровано увагу на динамЩ! в1д-будови освхтньо! бази, П специФШ. яка була породжена пЮляво-снним станом, демограф!чною та пол1тичнов ситуащею в республщх.

■ - 16 -

Для зд1йснення загального початкового навчання 1 переходу до середнього в кистах 1 семир1чного в селах, кр1м розширення шк1ль-Н01 мереж! 1 забезпечення шк1л п1дручниками, книгами, наочн!стю, при школах створюваяись матерхальн1 фонди допомоги д1тям-сиротам, д1тям 1нвал1д1в в!йни, були орган1зован! 1нтернати. Для охоплення школою переростк1в зб1льшилась к!льк1сть шкхл роб1тничо! х с1льсько1 молод1. Було створено систему шк1л для дорослих, де здобували осв1ту малописьмеши та неписьменн1, особливо в зах1д-них областях Укра!ни. Додатки до роботи м1стять опрацьований фак-тичний матер1ал про ситуацхю, яка склалась у систем! шкхльно! ос-в1ти (дод. N 1-4).

Немало проблем виникло 1 перед вищими навчальними закладами Укра!ни. В процес1 реевакуацп до вересня 1944 р. приступили до правд т1льки 33% професорсько-викладацького складу вуз1в. Перед вузами .стояла проблема забезпечення студент1в п1дручниками,учбо-во-методичною литературою, обладнанням, примщенням. Процес нала-годження д1яльност1 виших навчальних заклад1в розгортався по мхрх зв1льнення район1в Укра!ки в1д фашистських окупант1в. У масштабах республ1ки вир!шенням цих питань займалась спещальна урядова ко-мхс1я. Так, вже в груднх 1943 р. почалося навчанкя у Харк1вському унхверситет1, Полтавському, Ворошиловградському, Сумському педа-гог1чних 1нститутач, у с1чн! 1944 р. - у Кшвському ун1верситетх. Б1лып хнтенсивно проходив процес наяагодження учбово! д1яльностх в 1945 роц1, на к1нець року в Украшх вже працювало 6 ун1версите-т1в, 20 педагог1чних з 17 в1дд1лаш учительських 1нститут1в ! 81 педагог1чне училище. Для п1двшдення освхтнього 1 профес1йного р1вня працхвниглв народно! освхти на початку 1944 р. була в1днов-лена заочна форма навчання в университетах, педвузах 1 педучилищах. Ц1 та ряд шших заход1в дали змогу вирхшити в основному проблему нестач1 вчительських кадр1в 1 забезпечити подальший роз-виток народно! осв1ти.

При актившй участх громадськосп здшснено заходи щодо в1д-новлення роботи б1бл!отек, клуб1в, хат-читалень, к1нопересувок, театр1Е та 1нших заклад!в культури. В1дбудова !х стала заганьно-народною справою. Вже у 1944 р. приступили до роботи Кшвський театр опери та балету 1м. Т.Г.ШеЕченка, укра!нський драматичний театр 1м. 1в.Франка, рос1йський драматичний театр хм. Лес1 Укра-!нки, державна фхлармонхя, державна капела "Думка", Ки!вська кон-серваторхя, музичне училище та 1к. заклади культури.

Починають працювати опернх студп, як1 вже з 1946 р. зд1йс-нили постановку твор1в оперко! класики: "Майська кхч" М.Римсько-го-Корсакова, "Наталка Полтавка" М.Лисенка, "бвген1й 0нег1н"

П.Чайковського та ш. В цей час продовжшш свою роботу в галуз1 музично! творчост! композитори середнього 1 старшого покол1нь, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, А.Штогаренко. М.Колесса, А.Кос-Ана-тольський, А.ФШпенко та 1н., до яких приедналася велика трупа '¡х молодших сучасникгв - Г.Майборода, П.Майборода, В.Гомоляка, В.Кирейко, 1.Шамо, М.Дрешпога та 1н. У перш1 повоети роки 1х твори звучали в камерних 1 симфон1чних концертах, в репертуар! профес!йних та самод!яльних хорхв, в театральних постановках, к1-но.

У грудн1 1943 р. ршенням укра!нського уряду було засновано державний украшський кароднкй хор. Його очолив знавець укра!нсь-кого фольклору та народного сп!ву Г.Г.Верьовка. Було створено хо-рову, танцювальну та хнструмектальну групи, як1 стали основою ць-ого згодом прославленого мистецъкого колективу.

Значна увага була прид1лена поновленню роботи музе!в, ремонту примщень 1 упорядкування колекц!й. До с1чня 1945 р. в Укршн! працювадо 94 музе!, а на к!нець року !х д!яло вже 119.

Були вгдбудован! ! розгорнули роботу клуби, будинки культури. В палацах культури ки'1вських завод!в "Арсенал", "Лен1нська кузня", "Транссигнал" та 1н. орган1зовувались зустр!ч1 з в!домими письменниками, мктцями. Тут виставляли карткни художники, висту-пали танцюваньн1 та хоров! колективи. Однак на зм1ст1 роботи ус-танов культури негативно позначились звинувачення д!яч!в укра-!нсько! нащоналъно! культури в нац1онал1зм1, антирадянщин!, вхд-ход1 в1д класозих та партхйних позиций. Кампан1я тривала Щле де-сятилхття 1 нанесла непоправима зло розвитков! укра!нсько! культури.

У третьому розд1л1 "Деформац1йн1 процеси в культурному житт1 Укра!ни повоенного часу"критично розглянуто радянську д!йсн1сть в пергод,коли адм1н1стративно-командн1 методи кер1вництва культурою досягли апогею, актив1зувались репресП до д1яч1в культури та науки. Першими об'ектами нападок тотал!тарно! системи у пхсляво-екний перход стала л!тература, наука, к1нематограф, театр, тобто т! сфери культури, як! найб!льд доступн! для широких мае ! та!ли в соб1 потенцхйн! можлиеост! для критики !снуючо! системи.

Розгортання кампанП щодо "викриття" нац1окал!зму 1 його так званих виразник1в у культурном-) середовищ Укра!ни не об!йшло ! таких св!точ!е украшсько! лАторатури, як О.Довженка, м.Рильсько-го, Ю.Явовського, 1,Сенченка, 4.Малютка, Б.Сосюри та 1н. Нагодою для Стал1на став сценар1й О.Довженка "Укра!на в огн1", де були "виявлен! 1деолог1чн1, нац1онал!стичн1 та ¿нпл збоченкя," якх ха-

рактеризувались як "в1двертий виступ проти псштики партП". Доноси, полхтичн1 образи 1 шельмування стали правилом у культурному житт1, перетворилися у частину побуту. Сторшки центральных 1 мхсцевих газет були сповнен1 статтями, як! паллюжили видатних дЬ яч1в Украши.

Не обшшло це 1 митщв музично! культури. Велику частку у нагнхташи цхею атмосфери внесла постанова ЦК ВКП/б/ в1д 10 лютого 1948 р. "Про оперу "Велика дружба" В.Мурадель Представниками антинародного формалистичного напрямку були огульно назван! у постанов! тапановитх композитори А.Хачатурян, В.Шебалш, Г.Попов, М.М-ясковський та !н. Все це було проявом негативних рис розвитку сусп1льства, властивих перходу культу особи Сталхна.

1нтел1генцхю "ставили на м!сце" парт!йним окриком, навхшува-ли ярлики, погрожували розправами. Створювали умови, за яких сама творч1сть стае неможливою.

Розвиток,науки, 1! сподвижницька роль у духовному житт1 народу обмежувались диктатом центру, компарт1йним натиском, неком-петентн1стю кер1вництва. 1деолог!чн1 кампанп, що !х проводило стал!нське кер!вництво, зокрема дискусп з проблем природознавс-тва,ф!лософП, мовознавства, оголошення нових напрям1в науки, зокрема генетики, к1бернетики - "лженаукою", т.зв. "лисенк1В1дина" - все це вкрай негативно позначилось як на долг окремих вчених, так х на розвитку украшсько! науки взагал1. Особливо драматично в1дбився сталШзм на сусп1льних науках, , як1 на той час перетворились на слухняну служницю !деолог1чного режиму.

В основу наукових розробок ув1йшов сталшхзм як методолог1ч-на основа ус1х наук х насамперед суспхльних. Були зд1йснен1 ка-ральн! акцП проти науковц1в !нституту л1тератури ! мовознавства та шституту хсторх! Украши АН УРСР. Авторам пращ "Нарис !сто-р! 1 украшсько! л!тератури" шкримшувався в1дступ вхд марксизму- ленхшзму (читай стал!н1зму), намагання представити !стор1ю укра!нсько! л!тератури в буржуазно-нац1онал1стичному дус!, у в!дрив1 вхд хсторП росшсько! лхтератури та П "благотворного впливу". Сама книга розщнювалась як шкхдлива х Билучалась гз вжитку.

На поталу були в1ддан1 х укра!нськ1 !сторики. Постанова ЦК КП/6/У"Про пол1тичн! помилки ! незадов!льну роботу !нституту !с-торх! Украши АН УРСР" (1947 р.) п1ддала ншцвнш критиц! науков! розробки вчених за "спроби" в1дродження буржуаэно-нац!онал!стич~ но! схеми хсторП Украши М.Грушевського. За "полхтичнх помилки" було зв!льнено з посади директора шституту М.Петровського, вчинено справжнш кадровий погром у його колектив1, посилено !деоло-

г!чний нагляд за викладанням 1сторп в школах, техн!кумах, вузах.

Отже, можна констатувати, що кампан1я травл1 1нтел1генц1! була широкомасштабною, добре сплановано«>акц1ею, що мала на мет1 компрометадш видатних митц1в та науковщв в очах народу, щоб !х 1мена не стали символом укра!нсько! нац1онально1 1де!, навколо яких об'еднався б укра!нський народ.

У заключена зроблен! основн1 висновки та Еизначенг положения, що виносяться на захист:

- культура, 11 носН в!д1грають ьажливу роль у розбудов1 не-залежно! укра!нсько! держави на сучасному етат. Без вивчення п розвитку в повоенний пер1од неможливо з'ясузати загально! тенден-цП духовного життя в Укра1н1 за щлу епоху, що складала понад 70 рок1в, вичленити уроки з минулогс досв!ду. Подачьша розбудова на-щональ но-культурного життя можлива за умов ч1тко! уяви про по-тенщйн! духовн1 сили кра!ки, а це передбачае знания хсторП розвитку культури на кожному з пройдених етап1в;

- конкретний фактичний та статистичний матер1ал, опрацьова-ний 1 проанал1зований в дкеертацП.в багатьох випадках вперше встановлюз або уточнюеобсяг духовних втрат укра!нського народу в роки в1йни, час в!дновлення та основн! напрямки д1яльност! закла-д1в науки, осв1ти 1 культури в Укра!н1;

- великодержавна политика у виховному процес1 призЕела до зменшення у повоенн! роки числа шкхл з укра!нською мовою навчан-ня, до спотвореняя зм!сту п1дручник1в з ^горП, в яких украшцх визначачись "меяшим братом" рос!ян, в1д яких залежали добробут 1 щастя укра!нського народу, до створення учбово! 1 виховно! л1-тератури у контекст! рос1йсько! першост1 1 написания !х рос1йсь-кою мовою. Все це призводило до вит!снення з ужитку нацЛонально! мови не т!льки в систем! державник органхв, апе й 1 у побут!;

- одне з найб!льш вагомкх завдань складало удосконалення стану вищо'1 освй'и в Укра!н1. Особлива увага прид!лялася педвузам та ун1верситетам, що було Шлком законом1рно в ситуацП, яка склалася у зв'язку з нестачею вчителхв та викладачхв середньогс та вищрго р1вня. Було розширеко заочну форму навчання, що певною м1рою сприяло швидкому поновлекию кадр!в педагоПв, в!дкрито асп-1рантуру тощо;

- ШпДатиЕа теорчих 1 наукових колектив1в, окремих д1яч1в, незважаючи на стримування командно-адмШстративною системою, за-безпечила масштаби 1 р1зномак!тя1сть форм !х участ! у в!дбудов! народного господарства 1 всенно-шефсько'1 допомоги фронту;

- складн1 сусп!льно-пол1тичн1 процеси, що вЦбувались у кра-1Н1 в п!слявоенний час, !х деформацшний характер в умовах культу особи, каральн1 акцП проти укра!нського руху опору, пересл!ду-вання шпорал1зму в науц1 та мистецтв! наклало свгй вхдбиток на загальний розвиток культурного життя в Укра'Ш;

- режим стал1нського тотатптаризму, пол1тична цензура, прин-ципи парт1йност1 1 класовост1 в науц1 1 культур! справили нега-тивний вплив на шляху поступу укра!нсько! нащонально! духовнос-т±;

- осмислення траг!чних насл1дк1в культурно! ситуацп повоен-них рок1в, духовндата 1деолог1чного протиборства, врахування уро-к!в минулого переконуе в тому, що тхльки шляхом утвердкення нац1-онально-культурно! цглосност!, об'еднання демократично настроених штелектуальних сил можливо зберегти 1 примножити духовн1 надбан-ня, п!знати свою ].стор!ю, в1дновити П забут1 стор1нки, що* сь-огодн1 виступають важливим чинником розбудови нашо! держави, справжньо! демократизацп сусильства.

Основний зм1ст дисертацП викладено у таких публ!кац1ях автора:

1. К вопросу об эффективности использования фольклорной практики в эстетическом воспитании студенческой молодежи // Актуальные вопросы развития культуры и искусства: Тезисы докладов республ. научно-практич. конф. - Одесса, 1987. - 0,2 д.а.

2. Використання фольклору в естетичному вихованн1 студентсь-ко! молод1 // Культурно-осв1тня робота: Респ. мхжвуз. зб. - К., 1989. - 0,5 д.а, (у сп1ваЕТ.).

3. Церква 1 культура Укра!ни у перш! повоенн1 роки // РелЬ г1йна традищя в духовному в1дродженн1 Укра!ни: Матер, всеукр. наук. конф. - Полтава, 1992. - 0,2 д.а.

4. ¡деолоПчний терор та репресП проти творчо! штелХгенци у перш1 поЕоенш роки (1945-1947) // Ки!вська старовина. - 1993.

- N 2. - 1 д.а.

5. История Украины и национальной культуры в системе гуманитарной подготовки студентов технических вузов // Гуманизация и гуманитаризация высшего образования и их роль в формировании современного специалиста: Сб.научн.тр. - Николаев, 1993. - 0,4 д.а. (у сШвавт.).

6. Олександр Довженко // 1стор1я Украши в особах XIX-XX ст.

- К., 1995. - 0,5 д.а. (у спгвавт.).

Ьашшнская Е.В. культурная хспзнь б Украине в гг.

^иссерташ'.я не, соискание учено!! степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - История Украины. Невский университет имени Тараса Ьввчонко, Киев, Х'^5.

диссертация является руконпсыз. В работе комплексно нсследо-2ан процесс возрождения культурной гшзпя в Украине да завершающем этане воИнп и в первой десятилетие.

Определены снецр.Глческпб особенности культурного строптелъст-ла, обусловленное усилием адаглшстрстнвно-коцандньс: методов руководства культурой, негативно!!" ролью сталинизма в организации наступления на украинскую интеллигенцию, проведение:/: репрессивно:! политики.

Zamlinskay E.V. 'ihe Cultural life in Ukraine in 194j> - 13b), The dissertation ia an application for the scientific degree of candidate of history. Speciality number - 07.00.02. - The History of Ukraine. The Uiev University named after Таган Shevchenko, Siav, 1995.

The manuscript that ia going to "be defended contains the complex examination of the process of reviving of the cultural life in Ukraine at a completing atage of the war and at an early stage of the postivar years.

The examination has deterainad the specific pecularitiea of the cultural construction being conditioned by the intensification cf the administrative - cimsanding methods of managing culture, the negative role of atalinisa, dealing a blow to the Ukrainian intellectuals by putting into practice the repressive policy against them,

Климов! слова: культурно вщ/юдиання, осв'.та, наука, шетац-

тво.

/

Пщписано до друку 5.05.95. Формат 60x84 1/16. Пагар офс. Друк офс. Ум. друк. арк. 1,5. Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. 23.

Видавництво "Хагар", Кшв-30, вул. Б. Хмельницького, 19.