автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Лексическая интерференция в устной румынской речи на Украине (лингвистический и социолингвистический аспекты).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексическая интерференция в устной румынской речи на Украине (лингвистический и социолингвистический аспекты)."

КШВСЬКИЙ УНЮЕРСИТЕГ ÏMeiii ТАРАСА 111ЕВЧЕНКА

о W

/

^ На правах рукопису

ЛАЗАРЕНКО Любов Олександр^вна

ЛЕКСИЧНА 1НТЕРФЕРЕНЦ1Я В УСНОМУ РУМУНСЬКОМУ М0ВЛЕНН1 В yKPÀÏHI (Л1НГВ1СТИЧНИЙ ТА С0ЦЮЛШГВ1СТИЧНИЙ

АСПЕКТИ)

Спещальносп 10.02.05 - романсью мови

10.02.15 - загальне мовознавство

Автореферат дисертаци на здобутгя наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

К и ï в - 1997

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана у В1дд1л1 п1вденних та зах1дних слов'янських ыов (трупа мов Укра1ни) 1нституту мовознавства Нацюнально1 Академ II Наук УкраГни

Науковий кер1вник: доктор ф1лолог1чних наук

член-кореспондент НАН УкраТни

0.Б.ТКАЧЕНКО

0фШ1йн1 опоненти: доктор ф1лолог1чних наук професор С.В.Семчинський кандидат ф!лолог1чних наук

1.В.Попеску

Пров 1дна установа: Черн1вецький державний ун1верситет 1м. Ю.Федьковича

Захист в1дбудеться "УФ. " .. 1997 р.о

на зас!данн1 епец1ад1зовано1 вчено! ради Д.01.01.09 Ки1вського Нац1онального ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка за адресою: 252017, Ки1в-17, Бульвар Т.Шевченка, 14, гуман!тарний корпус.

3 дисертац1ею можна ознайомигися в науков1й 51бл1отец1 КиГвського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка, вул.Володи-мирська, 58.

Автореферат розЮланий "УЛ." ..1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради кандидат ф!лолог1чних наук

А.Д.Белова

- з -

Одне з невир!шених питань щодо Шжмовних !нтерференц!йних явищ стосуеться визначення поняття 1нтерференцП та значущост1 II насл1дк1в для мов, що контактують. Практика мовних контакт! в доводить, що поряд в чималими позитивними взаемовплива-ми контактуючих мов 1нколи в!дбуваються й так1, що мають нега-тивний аспект. Зокрема, на територП УкраГни 1нтерференц1йн1 процеси з боку рос1йсько1 мови спричинили серед певно1 частини укра1нського населения змШане (суржикове) укра1нсько-рос!йсь-ке мовлення. Це, серед 1нших причин, породило тенденц1ю до в 1дмови частини укра1нських мовц1в в!д свое! нац!онально1 мови як р1дно1 на кориеть рос1йсько1 мови (через психолоПчний дискомфорт, що його в!дчувають виконавц! змшаного мовлення). Под1бних негативних вшшв!в з боку рос!йсько! мови зазнали 1 мови нацюнальних меншин Укратяи, зокрема, румунська. Наш! практичн! досл!дження доводять, що ц! мови можуть шддаватись 1нтерференц!йному та асим!ляд!Иному впливам 1 з боку укра-1нсько1 мови. Поступове набуття укра!нською мовою II природного статусу державно1 мови краПм може посшшти так! впливи, якщо нацюнально-ыовна пол1тика в Укра1н! не передбачатиме це.

За нових 1сторичних умов, що екдалися в УкраШ п1сля 1989 року - проголошення II незалекност1, прийняття закону про державний статус укра1нсько1 мови та закону про мови нацюнальних меншин - настав час докор1нних зм1н у II нащонадьно-мовнШ пол1тиц1, тому вивчення проблем вс1х нац!овальних мов Укра1ни, 1х взаемостосунк!в та взаемовплив!в е нагальною проблемою часу. Особливо! уваги потребують мови наШональних меншин. Усп1пше розв'язання проблеми збереження 1 забезпечення подальшого розвитку етнокультурно1 та мовно1 са-мобутност! кожного м!норитарного етносу належить до одних з найяскрав!пшх 1 найвахгшв!ших покаэник!в р1вня демократичное^ держави, на територП яко! живуть нац1ональн1 меншни. Во-лод1ння потр1бною науковою !нформац1ею щодо стану кожно1 нац!онально1 меншини Укра1ни та II мови сприятиме прийняттю оптимальних р1шень в процес! побудови ново1 нацЮнально-мовко! пол 1 тики в УкраШ з метою II демократизаЩ I та гармон1зац11. Шею потребою часу визначаеться актуалыисть та виб!р теми досл!дження.

Основна мета досл1дження полягае у виявленн! реально! лексично1 1нтерференц1I в сучасному усному румунському мов-ленн1 в Укра1н1 та в И комплексна 1нтерпретацП - у власне л!нгв1стичному аспект! та в соц!ол1нгв1стичному (синхрон1чний ровр1з досл!дження). Досягнення основно1 мети передбачае вико-нання таких заздань:

1) дати синтезований огляд ЮторП румунсько! мови у св1-тл1 теорП та практики мовних контакт1в, зокрема слов'янсько-румунських на лексичному р1вн! (д!ахрон!чне висв1тлення);

2) 8д1йснити л1нгв1стичний анал1з виявлених лексичних 1нтерференц1йних елемент1в (1нтерферем) з таких точок зору: а) аргументацП 1хньо1 належност! до 1нтерференц1йних еле-мент!в та до певних 1хн1х категор!й (лексико-семантичних та власне лексичних 1нтерферем), б) тематично1 класиф!кац11 з визначенням найб1льш ст!йких та найб!льш проникних угруповань та в) 1хнього мозышвого проникнення в писемке мовлення та до нормованоI мови;

3) визначити тип сучасноГ соц!ол1нгв1стично1 ситуацП в Укра1н! та м!сце румунсько1 мови в II контекст!;

4) ЗД1ЙСНИТИ соц1ол1нгв1стичне трактування лексичноГ 1нтерференц11 в усному румунському мовленн! на двох р!внях: а) макросоц1ол1 нгв 1 стачному (виявлення загальних соц1ально-культурних, геопол!тичних та юторико-реНональних чинник1в, ¡цо визначають статус румунсько1 мови в р1зних регЮнах Ук~ ра1ни) та б) м!кросоц1ол1нгв1стичному (анал1з залежност1 сту-пеня 1нтерферендП в1д соц!ально1 диференц1ац11 носив досл!даувано1 мови);

5) виробити рекомендацп щодо зникення 1нтенсивност! 1нтерференц1йних явищ з метою Шдвищення культури усного мовлення румунського(молдавського) населения Укра1ни та за-поб1гання його мовн1й асим1ляцп.

Об'ектоы досл1дження е лексика сучасно! румунсько! мови в II мовленнев1й реал1зац11 на територп чотирьох рег!он1в компактного 1 наШвкомпактного проживания румуномовного населения Укра1ни - в Закарпатеьк1й, Черн!вецьк!й, 0деськ1й та К1ровог-радськ!й областях.

Предметом досл!дження е виявлен1 лексичн1 елементи рос1й-ського та украГнського походаення (!нтерфереми), що проникать до усного румунського мовлення зам!сть 1снуючих румунських

екв!валент1в, знижуючи, таким одном, його культурний р1вень 1 породауючи тенденц!ю до в!дмови його носПв в1д р1дно1 мови, а також р1зноман1тн1 соц1ол1нгв1стичн1 чинники, що впливають на 1нтенсивн!сть 1нтерференц1йних процес1в.

Maiepiaji та метода досл!дження. В основу досл!дження поставлено, насамперед, лшгв1стичний та соц i ол1нгв1стичний матер1ал, з1браний нами в процес! польових обстежень. Основни-ми методами збирання матер1алу були: 1) опитування, для чого було укладено спец!альний питальник, 2) записи спонтанного усного мовлення та 3) спостереженкя в процес1 усного сп!лку-вання з румуномовними мовцями. Питальник складався з двох частин - соц1ол1нгв!стично1 та суто мовног - i був надрукова-ний трюма мовами - румунською (латинською граф1кою), ук-ра1нською та рос1йською. Остакн! два вар1анти призначалися для тих румуномовних респондент^, котр! не навчались р!дною мо-вою. В1дпов1д1 отримувались рос!йською 1 латинською граф1ками.

Отриман! в1дпов1д1 класиф1кувались за р1зноман!тними соц1ол!нгв1стичниш параметрами: за в1ковими категор 1 ями; за осе!тою i факсом; за параметром "perЮн проживания"; за ознака-ми "нац1ональн1сть" - "piдна мова" - "мова осв1ти" тощо. -

За останн1ми параметрами ми вид1лили в!дпов1д1 5-ти груп румуномовких респондентib: 1) М-М-укр.,рос. - румуномовн! особи, котр! визначили свою нац1ональн!сть 1 р!дну мову як мол-давськ1 1 котр1 отримали осв1ту украГнськои або рос!йською мовою; 2) Р-Р-укр.,рос. - румуномовн! особи, котр! визначили свою нацЮнальнЮть i р1дну мову як румунськ! 1 отримали осв!-ту теж укра1нською або росШською мовою; 3) М-М-молд. - румуномовн 1 особи, котр1 визначили 1 нацЮнальнЮть, 1 piдну мову молдавськими 1 отримали осв1ту р1дною мовою, отже, у 1хньо-му розум1нн1 - "молдавською" мовою; 4) Ы-Р-рум. - румуномовн 1 особи, котр1 вважають себе молдованами за нацЗональн1стю,однак р1дну мову визначили як румунську; осв!та - р1дною мовою, отже - румунською; 5) Р-Р-рум. - румуномовн! особи, котр1 визначили 1 нац!ональн1сть, 1 р!дну мову румунськими, осв!ту отримали р!дною, тобто, у 1хньому визначенн! - румунською мовою.

Зареестровану лексику було спочатку розпод!лено за параметрами "perlон проживания" румуномовких респондент!в та за зазначеними вище 5-ма 1хн1ми трупами водночас 1з II класиф!ка-ц1ею на дек1лька основних лексичних груп - на побутову,

терм1налог1чну, еусп1льну, абстрактну та неолоПчну лексику. Надал! проводились р1эноман1тн1 виб!рки, найосновн1шою з яких стала виб1рка 1нтерференщйних елемент1в в усному румунському мовленн1 та II анал1з у л1нгв1стачному та соц1од1нгв1стачному аспектах.

Наукова новизна. досл1даення. 1нтерференц1я розглядаеться вперше як окремий В1д запозичення й калькування тип мовно! взаемодП. Розгляд 1нтерференц1I в мовленн! р!дно1 мови п1д впливом нер1дно1 в!дносить досл1дження до категорП нечислен-них праць на под!бну тему, а анал1з лексично1 1нтерференц1I в усному румунському мовленн1 на територП Укра1ни - до ун1каль-них. На основ! припущення, що в залекност! в!д Ютори-ко-рег1ональних та 1ншх м!сцевих фактор!в 1нтенсивн1сть лексично1 1нтерференц!I в усному мовленн! румун!в(молдован) Укра1ни мае вар!ювати, був зд!йснений пор!вняльний анал!з лексичних 1нтерференц1йних явищ в чотирьох областях Укра1ни, де проживав в1дзначене компактне та нап1вкомпактне населения, внасл1док чого дане припущення шдтвердилось.

Теоретичне значения досл1даення. Ми розглядаемо 1 напов-нюемо сво1м розум1нням так1 фундаментальн! поняття теорп мов-них контакт!в, як мовний контакт, взаемод!я мов, 1нтерфе-ренц!я, лексико-семантичяа \ вдасне лексична (лексемна) 1нтер-ференц!я, соцюл1нгв1стична ситуац!я, р!дна мова. Виходячи з потреби ч!тко провести межу м1ж типами мовно1 взаемодП, внасл1док яких контактуюч! мови д!йсно взаемозбагачуються, 1 тими, що призводять до негативних вплив1в, ми проводимо таке розмезкування, насамперед, на основ! закр1плення за одним з по-зитивних тип1в мовно! взаемодП терм1ну запозичення, а за одним з негативних - терм1ну ¡нтерференц1я, оск!льк! в1домо, що 1нтерференц1я визначаетьея, головним чином, як в1дхилення в!д норми Т1е1 мови, яка зазнае впливу. В дасертацП також ч1тк!ше проводиться в1докремлення лексико-семантично1 1 власне лексич-но! тип1в 1нтерференц11.

Практнчне значения роботи. Дан1 досл1дження мснкуть бути використан! при мовному плануванн1, при прийнятт1 р!шень щодо культурного та сусп!льного розвитку румунсько1(молдавсько1) меншни Укра1ни та 1нших II нацюнальних меншин. Отриман! ре-зультати мають особливе значення для прогнозування розвитку багатомовного сусшлъства, подальшо! гармон1зац11 м!жетн1чних

та Шзшовних стосунк!в у ньому. Дан1 дисертацП е необх1дними при зд!йененн1 доел1джень з культури румунсько1 мови в Ук-ра1н1, д1алектолог1I, лексикологи та лексикограф!I. Видаетьея можливим використання матер 1алу доел1дження 1 в л!нгводидак-тичних Ц1ЛЯХ.

На захкст вииесено тши положения:

1. Мовний контакт в!дбуваеться за умов виникнення б!л!нгв1зму 1 являе собою м1жмовний зв'язок, який реал1зуеться в процес1 поперем!нного використання двох або дек1лькох мов одн!ею ! т1ею ж особою , що зумовлюеться необх!дн!стю мовного сп!лкування через певн1 географ!чн1, 1сторичн1, пол1тичн1, соц!окультурн1 тощо умови та чинники. Мовний контакт спричиняе р1зн1 типи взаемодП мов, найголовн!шими з яких е запозичення, калькування, !нтерференд!я та мовна асим1ляц!я.

2. Явище м!жмовно1 !нтерференц11 е одним з тип!в мовно! взаемодП, що в!дбуваеться в межах 1 внасл1док мовного контакту. У нашому розум1нн1 1нтерференц!я - це зам!на в мовленн! б!л1нгва елемент!в одн!е1 мови на елементи 1ншо1. На в!дм1ну в1д запозичення 1 д'еяких випадк!в калькування, 1нтерференц!я е негативним типом мовно! взаемодП, який в1дбуваеться на р1вн! мовлення мови, що зазнае вшшву.

3. 1нтерференц1йн1 зам!ни елемент1в одн!е! мови елемента-ми 1ншо! в1дбуваються на фонетичному, граматичному та сдонниковому р1внях мови. На р!вн1 лексики найчастотн!шими е два р!зновиди 1нтерференцП - лексико-семантична 1 власне лексична (лексемна) 1нтерференц!я. Лексико-семантичний тип 1нтерфе-ренцИ виникае на основ! м!жмовних лексико-семантичних кате-гор!й - пол!сем! I, омон!м!1, пароншп та парасемП - 1 спри-чиняеться структурно-семантичними розб1жностями зютавних м!жмовних лексичних одиниць. 8а власне лексично1 1нтерференц1! в1дбуваеться зам1на наЩональних лексем на 1дентичн1 у семан-тичному та стилЮтичному в1дноиенн1 !шпомовн1 лексичн1 одиниц1 (зам!на м!жмовних омосем). У зв'язку з цим власне лексичний тип 1нтерференц!1 л!нгв1стично немотивований.

4. На в!дм1ну в1д граматично1, фонетично1 ! лексико-се-мантичноГ !нтерференц!1, як! обумовлшться як позамовними, так 1 мовними чинниками, основним джерелом власне лексично! Слексемно!) 1нтерференц!I е чинники соц!ол!нгв1стичного та психол!нгв!стачного характеру.

5. В усному румунському мовленн1 на територП УкраХни на лексичному р1вн1 найпоширен!шими е лексико-семантичний тип 1нтерференц11, що утворюеться на основ 1 м1зкмовно! парасемП, та власне лексичний (лексемний) тип 1нтерференцП, який зд1йснюеться шляхом зам1ни м1жмовних омосем.

6. В писемному румунському мовленн1 в УкраШ проникнення власне лексичних !нтерферем росШського та укра!нського поход-ження в1дбуваеться, головним чином, на побутовому р1вн1 (напр., у листуванн!). Проникнення власне лексичних Штерферем до л!тературно1 румунсько1 мови в УкраШ на сучасному етап! практично в!дсутне. Однак продовжуе 1снувати тенденц!я до нор-мованого закр1плення в Н1й "завуальованих" 1нтерферем у виг-ляд! л1нгв!стично невиправданих кальок.

7. В рег!онах та окремих населених пунктах з компактним 1 наШвкомпактним румунським(молдавським) населениям в УкраШ соц!окультурн! та 1сторико-рег1ональн1 чинники р1зняться, що в1дбиваеться на ступен1 мовно1 компетенцП румуномовних ос1б стосовно 1хньо1 нац1онально1 мови та на 1нтенсивност1 лексич-но1 !нтерференц!I в II усному мовленн!. 1нтенсивн! 1нтерфе-ренц1йн1 проникнення рос1йських 1 украГнських лексем до усного румунського мовлення в УкраШ викликають у частини румуномовних мовц1в в!дчуття психолог!чного дискомфорту та меншовар-тост! щодо 1хньо1 р1дно1 мови, що спонукае 1х в!дмовлятись в!д свое! нац!онально! мови як р!дно! на користь рос1йсько! або укра1нсько!. Спостер1гаеться пряма залежнЮть р1вня мовно1 асим1ляц11 румун!в(молдован) на територП Укра1ни в1д 1нтенсивност1 лексично1 1нтерференц11 в усному мовленш 1хньо1 нац!онально1 мови.

Апробац1я дослхдження. По тем1 дисертацП виголошено 3 науков1 допов1д1 та надруковано 7 наукових статей.

Структура досл!дхення. Дисертац!я складаеться з! вступу, двох частин 1 висновк1в. В к1нц1 дисертац!1 подано список б!блЮграф!чних посилань та вм1щено три додатки.

Вступ до дисертацП м!стить обгрунтування актуальност1 досл!даення, пояснения щодо його предмету 1 об'екту, науково1 новизни, теоретичного 1 практичного значения, визначення мети досл1дження,його завдань та метод1в 1хньо1 реал!зац11, а також формулювання положень, котр! виносяться на захист.

Перва частика досл1дження - "Румунська нова у св1тл! те-opil та практики мовнмх контактов (лексика)" - складаеться а чотирьох роздШв, зм1ст яких зумовлений несбх1дн1стю обгрун-тувати низку подалышх теоретичних 1 практичних положень щодо проблем румунсько! мови в УкраШ, на територП котро1 румунська мова контакту® з двома слов'янськими мовами - росОською та укра1нською. У спещальному розд!л1 першо! частини -"Мовн! контакта: процесм i наюИдкх" - мовний контакт (Ж) визначаеться як м!жмовний зв'язок, який реал!зуеться в процес! поперем!нного використання двох або дек!лькох мов одн!ею 1 т!ею к особою, що зумовлюеться необх!дн1стю мовного сп!дкуван-ня через певн! географ! чн1, !сторичн!, пол!тичн!, соцЮкуль-турн! тощо умови та чинники. Визначення е синтезованим викла-дом дек1лькох визначень МК - Ю.Жлуктенка, У.Вайнрайха та О.Ах-мановоГ - i м Ютить т1 складов! МК, на яких кожний з в1дзначе-них автор!в наголошуе окремо - 1) визначальну соц1ол!нгв!стич-ну сторону МК (Ю.Жлуктенко, О.Ахманова) та психол1нгв!стичну як основу механ!зму МК (У. Вайнрайх). МК в!дбуваеться т1льки за умови виникнення б!л!нгв1зму, котрий розум!еться як во-лод!ння мовцем двома мовними системами, як! мовець може вико-ристовувати поперем!нно. Волод1ння мовами може бути р!зного ступеня ("чистий" - "зм!шаний", ст1йкий - нест!йкий б!л1нгв!зм). Р1вень волод!ння мовцем кожною з даних мовних структур (мовна компетенц!я) в1дбиваеться на 1нтенсивност1 насл!дк!в МК, зокрема, на 1нтенсивност1 такого типу mobhoI взаемодИ (MB), як 1нтерференц!я. Кр!м !нтерференц!1, з нашого погляду, найосновн!шими типами mobhoI взаемодИ е запозичення, калькування 1 мовна асим1ляц1я. Якщо результатом процесу запозичення е елементи, котр! прийнято називати запозиченнями, результатом калькування е кальки, то елементи, що проникають до мовлення мови, яка зазнае 1нтерференц1йного впливу, доречно називати, усл!д за Н.Ворисенко, 1нтерферемами.

У другому та третьому розд!лах nepmol частини - "До питания про специ$1чн1сть румунсько! нови на тл1 imaoc роьансь-ких мов" та "Слов'янськ! дексичзй елементи румунсько! мови в д1ахрон1чному висв1тленнГ' - в1дзначаеться, що певн! спе-циф!чн! риси румунськоI мови на тл! !ншх романських мов були закладен! ще в особливостях сх!дно1 латини. Вони полягали, серед 1НШХ, у вживанн! переважно розмовних фонетичних ! лексич-

них форм латинсько1 мови. Однак основною в1дм1нною рисою ру-мунсько! мови у пор1внянн1 з 1ншими мовами романсько! групи е II субстрата! фрак1йськ1 елементи. На думку багатьох вчених, еаме вони перетворили сх!дну латину на шву романську мову -на румунську. Надал1 сх!дна латинська шва, вже у вигляд1 ру-мунсько1, входила в контакти з р1зними мовами, що в1дбилось у н1й у вигляд1 чимало! к!лькост1 1ншомовних усталених еле-мент!в. Серед усталених 1ншомовних лексичних елемент!в в ру-мунськ!й мов1 спостер1гаюгься слова угорського, тюркського, грецького, германського походження, однак найчисельн1шми з них е слов'янськ1 (переважно давньоболгарського типу). Проша-рок слов'янських за походженням лексичних елеменив е другою за вагом1стю специф1чною рисою румунсько1 мови у пор1внянн1 з 1ншми романськими мовами.

Частина усталених давн1х (а також б!льш п1зн1х) слов'янських елемент1в у румунськ!й мов! - це типов! запозичення, оск1льки за ними закр1плен1 певн! семантико-стилютичн! функцП. Проте чимало слов'янських лексем у румунськ!й мов! Юторично е !нтерферемами. Вони вазивають реалП 1 поняття, як1 були в1дом! румунському населению, а отже мали в ру-мунськ1й мов1 сво! наЩональн! в1дпов1дники (напр., слов, plug усталилось зам1сть питомого aratru). Усталившсь впродовж в1к!в 1хнього використання у румунськ1й мов!, ц! слов'ян1зми сприяли в!дчутн1й делатин!зац!1 румунсько1 мови, проти чого, як в1домо, у XYIII ст.виступили представники "трансильвансько! школи" латинюпв, започаткувавши процес II реромак!зад!I.

ЗПдно з теор1ею контину1тету етногенез румунського народу в!дбувся як на п!вдн! в1д Дунаю (балканський ареал), де по сьогодн1 живуть п!вденн1 румуни - македонорумуни, мегленоруму-ни та 1строрумуни, так 1 на п1вноч! в!д нього (карпато-ду-найськ1й або дакороманський ареал), котрий наседяють п1вн!чн1 румуни (дакорумуни). Ареал сучасного поширення п!вн1чних ру-мун!в та д!алект!в 1 гов!рок 1хньо1 нац1онально1 мови назива-ють дакорумунським масивом, 1 в1н охоплюе к!лька зон: Мунтен!ю (Валах1ю), Олтен!ю, Ванат, Кр!шану, Марамуреш (п!вн!чна смуга якого знаходаться у склад! Закарпатсько1 област1 Укра1ни, а п!вденна - у склад! РумунП), Трансильван1ю ! Молдову. Зах!дна частина Молдови (запрутська) входить до складу Румун!I, а ко-лишня радянська частково входить до складу Укра1ни, частково -

до Республ1ки Молдова ( у напрямку з п!вночи на п1вдень це так! зони: П!вн!чна Буковина 1 п!вн1чна частина ВессарабП (Черн1вецька область Укра1ни), Бессараб1я (основна частина Республ1ки Молдова) та Швденна Бессараб!я (п!вденно-зах!дна частина ОдеськоГ област1 УкраГни). До дакорумунського масиву належить 1 Добруджа (задунайська зона).

Етногенез вс!х дакорумун1в, котрих нин1 на-зивають просто румунами або волохами (влахами) - мунтян, трансильванц1в, молдован, олтян, банатЩв, марамурешанц1в тощо - е сп1льним. Зважаючи на сп1льн1сть етногенезу швн1чних ру-мун1в, 1х глотогенез також е епЗльним. 3 огляду на це, теор1я виникнення 1 1снування так звано! молдавсько! мови, яку на те-риторП колишнього СРСР проголошували окремою в1д румунсько! сх!днороманською мовою, безп!дставна. При цьому особи, як! на-зивають себе молдованами, належать до румунського етносу як один з його реПональних р!зновид1в (на територП сучасно1 Республ!ки Молдова ще й як "населения Молдови").

В останньому, четвертому, розд1л1 першо! частини -"Основн* етномовн1 проблем« румун1в Укра!ни" - стисло наводиться 1стор!я входження румун!в до етн1чного складу Укра1ни, в1дзначаються основн! гов1рков! риси румунськоI мови на територП Укра1ни. Вони, головним чином, характеризуються рисами, притаманними молдавському Д1алекту румунськоI мови (на Закар-патт! спостер1гаються й риси II марамурешанеького д!алекту), визначаються основн1 зони пошрення компактного та нап!вком-пактного румуномовного населения в Укра1н!.

В ЗакарпатськШ, Черн!вецьк!й, Одеськ!й областях руму-ни(молдовани) переважно живуть компактно, хоча ! тут 1снують зм!шан1 укра1нсько-румунськ!(молдавськ1) поселения. У п1вден-но-сх1дних областях, де румунське(молдавське) населения вторично е 1м1грац1йшш, на сучасному етап1 переважае його дисперсн!сть. Проте в К!ровоградськ1й област1, а також на Херсонщин! та в !нших п1вденно-сх1дних рег!онах Укра1ни збе-реглося дек1лька наШвкомпатних румунських(молдавсышх) посе-лень.

Основна етномовна проблема румун!в(молдован) Укра1ни полягае у необх1дност1 оф!Щйного визнання 1хньо1 румунсько! етн1чно-мовно1 1дентичност1. 1нша проблема полягае у низькому р!внев! культури усного мовлення нац!онально! мови ру-

мушв(молдован) Укра1ни через його високу 1нтерферован1сть рос1йськими га укра1нськими лексичними елементами.

Друга часткна дисертадП - "Лексична Интерференция в усному румунському мовленн! в УкраШ в л£нгв1Стичноцу та соц1ол1>£ГВ1стачному аспектах" - складаеться також з чотирьох роздШв. В першому 1 другому розд1лах друго1 частини - "Тео-реткчн1 засади дося1д«еиня ЛггерференцП" та "Практичн1 метода досл1дкення 1нтерференц1 I в усному руыунському мовлети в УкраШ" яввде м1жмовно1 !нтерференц!I розглядаеться як один з тип1в мовно1 взаемодП (МВ), що в!дбуваеться поряд з такими типами МВ як запозичення, калькування та мовна асим!ляц!я.

На в!дм!ну в1д традигЦйного погляду на запозичення 1 калькування як на складов1 частини 1нтерференц11, вважаемо, що запозичення, калькування 1 1нтерференц1я - це окрем1 р!зновиди МВ на т1й п1дстав1, що механ!зм утворення елемент1в запозичення (запозичень), калькування (кальок) 1 1нтерференцП (!нтер-ферем) р!зн1. В1дм!нними е й мотиви 1х утворення та 1хня зна-чуяцсть для мов, у яких вони утворшшсь.

Запозичення 1ншомовних елемент1в - це позитивний процес. Через запозичення шва поповнюеться новими засобами ношнац!! та збагачуеться новими семантичними 1 стил1стичними елементами, яких у II склад! не було.

Калькування бувае двох тип1в: 1) запозичаючого типу, коли у мов1, яка зазнае вшшву, в1дбуваеться калькування !ншомовно-го едемента з метою привнести до не! в1дсутн1 семантичн! вар1анти або поняття, 1 2) 1нтерференц1йного типу, за якого в!дбуваеться утворення кальок, невиправданих з мовно1 точки зору, оск1льки у дан1й мов1 в!дпов1дн1 семантичн1 1 стил!стичн! екв1валенти присутн!.

3 огляду на те, що !нтерференц!ю визначають здеб!лыгого як в1дхилення в1д норми одн!е1 мови п!д впливом !ншо1, яке в1дбуваеться у мовленн! будь-яко1 мови, якою волод!е бШнгв (У.Вайнарйх та 1н.), або як спонтанну, неусв1домлену помилку, що виникае в мовленн! одн1е1 мови внасл!док впливу на не! з боку 1ншо1 (Ф.Кьолер, К.Даугашева), вважаемо, що 1нтерфе-ренц1йне в1дхшшння в!д норми одн!е1 мови п1д вшшвом !ншо1 -це такий тип мовно1 взаемодП, який полягае у зам!н! (субсти-туц11) в мовленн! бШнгва елемент!в одн!е! мови на елементи 1ншо!. В результат! цього процесу в мовленн! сприймаючо! мови

виникае 1нтерференц1йна помилка - 1нтерферема. Ми пов'язуемо 1нтерференц1ю з негативним аспектом МВ, оек1льки 1нтерфереми вит1сняють з ужитку 1скуючи у мов! екв!валентн1 елементи, безп!дставно зам1нюючи IX собою, 1, у такий спос1б, де-нац!онал!зують !нтерферовану мову спочатку на мовленневому р1вн1, а за певних соц1ол1нгв1стичних обставин - 1 на мовному.

1нтерфереш на перших порах оказ1ональн1. Пошрення 1нтерферем на значних територ!ях призводить до 1хньо1 устале-ност! на р1вн1 мовлення 1 до утворення змшаного (суреткового) мовлення.

1нтерференц1йн1 явшца досл1джувались практично на вс1х р1внях мови як у друПй мов! б1л1нгва п!д впливом першо1, так

I в перш1й його мов1 п!д впливом друго1. Досл!дники фонетично1 та граматично1 1нтерференц11 в1дзначають, що ц! типи !нтерфе-ренц11 виникають внасл!док структурних розходжень м!ж контак-туючими мовами (У.Вайнрайх, ЬПопеску, напр.), у зв'язку з чим можна здШснювати внутр1шньомовне мотивування фонетично1 1 граматично1 1нтерференц11, розкривати II еуто мовний механ!зм та передбачувати II у мовному аспект1.

На словниковому р!вн! в мовознавчШ л!тератур1 рекомендуемся розмежовувати лексико-семантичну, лекскко-словотв1рну, лексико-етилютичну, лексико-граматичну та власне лексичну (лексемну) типи лексично! 1нтерференц11, проте знколи доел1дники ототожнюють лексико-еемангичний 1 власне лексичний

II типи.

До лексико-семантичного типу в!дносяться прояви лексично I 1нтерференц1I, як! виникають внасл1док взаемодП таких струк-турно-семантичних категор1й: м!жмовно1 пол!сем11, паронШП (паралексП), парасемП та омон1мП. Лексико-семантична 1нтер-ференц1я, так само як фонетична 1 граматична, мотивована, в першу чергу, л1нгв!стично, тому вона також п1ддаеться прогно-зуванню.

Суть власне лексично! 1нтерференд11, на наш погляд, полягае у тому, що двомовний моведь замШюе лексему, яка належить до еловникового складу одн!е1 мови, на екв!валентну у смисло-вому та стил!стичному в!дношенн1 1ншомовну лексему. Йдеться про взаемозам1ну м1жмовних омосем - з1ставних словникових еле-мент!в, як1 повн!стю зб1гаються за зм!стом у випадках одноз-начних сл!в або охоплшть 1дентичн1стю б!льш1сть семантичних

комшнент1в (вар1ант1в) багатозначного слова. Плани вираження з1ставних омосем, при цьому, © абсолютно в!дм!нними.

М1жмовна омосем1я складае лексемну специф!ку кожно1 нац1-онально1 мови, але з певних причин, мовець 1нколи "плутае" плани вираження 1дентичних або дуже близьких за планом змюту омосем 1 вживае замють омосеми одн!е1 мови в1дпов!дну 1ншо-мовну омосему. Напр., в К!ровоградеьк!й облает! нами за-реестровано випадки вживания румуномовними мовцями в усному мовленн! румунськоГ мови укра1нських сл!в хл!б, виноград, Отче наш та !н. зам!сть абсолютно !дентичних у план! зм!сту та з стил1стично1 точки зору румунських омосем рНпе, роалй, ТаШ nost.ru. Внасл!док того, що м!жмовн! омосеми характеризуются повною або майже повною екв!валентн1стю семантичного об'ему, 1хня взаемозам1на, з л!нгв!стично1 точки зору, немотивована.

Таким чином, у нашому досл!дженн1 ми вживаемо терм1н власне лексична (лексемна) !нтерференц!я т!льки стосовно того типу лексично! 1нтерференцП, який в!дбуваеться £ мовленн! мови , що зазнае впливу, _! який означае механ!чну, неусв!домлену I немотивовану л!нгв!стично зам!ну лексичного елементу одн!е! мови на екв!валентний £ семантичному та стил!стичному в!дно-шенн! дексичний елемент 1ншо1 мови.

Мовна немотивован1сть власне лексично! 1нтерференц11 зву-жуе суто л1нгв!стичний спектр II досл1дження, оск1льк1 стае зрозум!лим, що основн! даерела виникнення такого типу 1нтерфе-ренцП сл!д шукати не в л1нгв!стичному, а соц!ол!нгв1стачному 1 психол!нгв!стачному контекстах.

Трет1й розд!л друго1 частини дисертацП - ".ЭПкппстичка ^ктерпретацхя реально! лексично! ^нтерференц! I в усному мовленн! рукун1в Украхни" - стосуеться насампред практично! аргументам I висловлених теоретичних тез щодо в!дм1нност1 запозичення на еловниковому р1вн1 як позитивного типу МВ 1 !нтерфе-ренцП як негативного. До мовленневих (не усталених на р!вн1 мови) запозичених русизм1в та укра!н!зм1в, вживаних в усному румунському мовленн1 у в1дзначених зонах Укра1ни, в!дносяться, напр., лексеми дач1, лежанкы, поддашок, притула, кожна з яких вводиться до цього мовлення з метою поповнити румунськ! з1ставн! екв1валенти новими семантичними вар1антами, в!дсутн!ыи у румунськ1й мов1. До мовленневих запозичень в!дносяться, з нашого погляду, 1 рос!йськ! або украГнськ!

лексеми, яеЛ вживаються в усному румунському мовленн 1 з метою етил1стично1 даференц1ац11 (напр., особняк).

1нша трупа зареестроваких лексичних русизмiв 1 украШз-м1в охоплюе випадки 1нтерференц1йних зам1н. Вони в!др1зняються в1д зазначених запозичень очевидним негативним впливом на сприймаюче 1х мовлення. Найчисельн1шми 1нтерференц1йними зам!нами румунських нормованих лексем на рос1йськ1 або ук-ра1нськ1 екв1валенти в усному румунського мовлення в Укра1н1 е прояви лексико-семантичного та власне лексичного (лексемного) характеру.

Лексико-семантична 1нтерференц1я в усному румунському мовленн! на територП Укра1ни виникае, головним чином, на основ1 парасемП (за умови, коли слова у даних контактуючих мовах позначають 1дентичн1 реал11 1 поняття, а 1хн1 плани ви-раження, при цьому, е схожими, аде нетотожними). В усному румунському мовленн1 на територП нашо1 республ1ки виникають, наприклад, так1 парасемн1 лексико-семантичн1 1нтерфереми: l.reorp$i4Hi газви: Польша, Poli§a, рум. норм. Polonia. 2. Назвн предмет1в дошенього вюггку: етажерка, etajerca, рум. норм. etajerS. 3. Назви хвороб: грип, grip, рум. норм, gripe. 4. Назви JiiKiB та методов л1кування: анальгин, analighin, рум. analghinS, хирургическим путем, рум. prin intervenue chirurgicalS. 5. Назви страв та продукт1в харчуванкя: суп, sup, рум. supS тощо.

Випадки власне лексично! (лексемно!) 1нтерференц11 в усному румунському мовленн1 в Укра1н1 виявлен1 нами практично у вс1х тематичних трупах румунського словника. Це, наприклад: 1. Лексеми на погначення предметхв та понять, пов'язаних з мдсцем проживания лмдини: i) батьк1вщна, рум. ba§tinS, patrie-, 2) село, рум. sat; 3) д1м, буденок, рум. cas5; 4) квартиры, cvartirî, квартер, рум. apartament, locuin^S (у зна-ченн1 "орендована кзартира" - gazdS). 2. Лексеми «а позначення складовкх часткн лодсько! оеел1: 1) комнаты, рум. earners', odaie, sala; 2) форточкы, форткы, рум. ferestruicS, д1ал. ochiu^, otiu^; 3) печкы, рум. soba, cuptor; 4) shoadi, схоади, сходенк!, рум. trepte; 5) draniÇâ, драяицз, drani^t, драницы, дранкы, рум. findrila; 3. Назви речей домашього вхитку: 1) plastincí, пластинкы, рум. placS, disc; проигрыватель, рум. piсир; 2) стул, рум. scaun; 3) matras, modrat,, матрас, рум.

saltea-, 4) crujoc, кружок, круг, рум. cerc; conforcî, конфор-кы, рум. cerc, ochi de plltS; 5) pilà, пилэ, пилкэ, рум. beschie; ножовкы, рум. ferestreu; 4. Наазк страв та продуктов харчування: 1) хлеб, рум. pîine, pits, д!ал. pine, chitâ; 2) holode^., холодец, холодное, рум. piftie, raciturà, д!ал. rScituri, lechitorag-e; 3) мнясо, рум. carne; салы, рум. slSninS; 4) овощи, овошти, рум. legume; 5) пирожоачи, рум. pateuri; б) шовковицы, шолковицы, рум. dude, agude; 5. Назви одягу: pla§ci, плащ, рум. impermeabil, mantou, pardesiu; 6. Терм1нолог1чка лексика на позначення частин транспорта« sacoôiB: колесо, рум. roatS; 7. Лексика на позначення трудовых npoqeciB у с1льськШ MicueBocri та в1дповхдного iiffieirrapw: оранка, орання, рум. arat; sevalcf-, севажы, сеялкы, рум. semSnatoare; 8. Назви адыШстративних та iHratx дериввюа заклав; посадов! особи в них: сельски совет, рум. primSrie, soviet sStesc; sud, суд, рум. judecStorie, judecatS; начальник, рум. ^ef; судя, рум. judecStor. 9. Терыхножя^чна про-фес1йна лексика: учителя, фак уроачи, рум. tn viator i, profesori, ^in lec^ii; кладовщик, рум. magazioner; доярки, рум. mulgStoare; 10. Назви хвороб, aíkíb та aaco6iB л1кування: цинга, рум. scorbut; 11. Лексика на позначення позигивних рис людини: вежливый, рум. políticos, amabil; 12. Лексика та позначення пейоратквних понять: двуличны, рум. fa^arnic.

На тл! лексики сучасно1 румунсько! мови, що И вживае ру-муномовне населения Укра1ни лексико-семантичн1 й власне лексичн! 1нтерференц1йн1 елементи рос1йського та укра1нського походження в усному румунському мовленн1 в досл1джуваних perloHax Укра!ни складають разом 38 %. Б!льш1сть з них (б1ля 20 %) складають власне лексичнi 1нтерфереми.

1нтенсивн!сть 1нтерференц11 на лексико-семантичному 1 власне лексичному р!вн1 р!зниться в межах кожно1 тематично1 груш. Найб1льш проникними е групи терм!нолог!чно1 лексики (широкого вжитку). На позначення назв складових частин авто-моб1ля у 80 випадках з! 100 вживаються рос!йськ! (зр!дка - ук-paíHCbKl) слова, хоча у румунськ1й мов! в1дпов!дн1 екв1валенги присутн1. Високий р1вень 1нтерференц11 притаманний медичн1й (70 %) та профес!йн1й (особливо, техн1чн1й) лексиц! - В1д 70 до 90 %. Вживання сл!в на позначення речей домашнього вжитку м1стять б!ля 30 % реальних 1нтерферем (це, головним чином, не-

олог1чн1 лексеми на позначення нових побутових реал1й). Най-менш проникною виявилась трупа лексики на позначення позитив-них та негативних рис людини - не б!льше 20 Щодо румунських книжних неолог1чних лексем, то респонденти продемонстрували масове неволод1ння ними, що зб1льшуе в1рог!дн1сть високо1 про-никност1 дано1 груш лексем у раз1 потреби II мовленнево1 реал 1зацН б!льш широкими верствами румуномовних ыовц1в.

К1льк1сний показник вживания лексико-семантичних та власне лексичних 1нтерферем р1зниться 1 в межах кожно1 частини мови. Найб1льш проникною для рос1йських та укра1нських лекси-ко-семантичних 1 власне лексичних 1нтерферем е група румунських 1менник1в - 48 % з загально1 к1лькост1 зареестрованих ре-альних 1нтерферем даних р1зновид1в. Вельми проникними е д!еслова: на загальному тл1 1нтерфереми-д1еслова складають 22 %. Iнтерферем-прикметник1в в усному румунському мовленн1 в досл1джуваних зонах Укра1ни в середньому засв1дчено до 20 %, присл1вник1в - 6,2 %, числ1вник1в -3 1. Решту складають поо-диноки випадки зам 1 ни займенник!в (напр., кожна зам!сть рум. Песаге) та р1дк1сн1 випадки зам1ни службових частин мови типу "тоже", "та". 0крем1 частини мови 1нтерферуються т!льки в пев-них зонах. Так, 1нтерфереми-числ1вники спостер1гались наш г!льки на К1ровоградщин1.

Писемне румунське мовлення (на приклад1 мовлення осо-бистого листування) румуномовних ос1б, що проживать в дослЛджуваних рег1онах Укра1ни, е також проникним для лекси-ко-семантичних та власне лексичних 1нтерферем рос1йського 1 укра1нського походження. Л1тературна румунська мова, якою в УкраШ видаються румуномовн! пер1одичн1 видання, виконуються рад1о- та телепередач! тощо, також е в1дкритою для негативних вплив1в, переважно, з боку рос1йсько1 мови. Проте ц1 впливи проявляються, в основному, у ВИГЛЯД1 того типу кальок, який ми визначили як 1нтерференц1йний. Напр., невиправданою, з мовно1 точки зору, калькою в л1тературному вар 1 ант 1 румунсько I мови в УкраШ е вираз "Ьа е1 пи зе ргте^е" - переклад з рос. "У него не получается" при норм. л1т. рум. "Е1 пи геи|е§Ъе" ("в1н не моке впоратися", "йому не вдаеться").

В останньому роздШ друго! частини досл1дження "Соц1ол1нгв1етичн1 ха психол1кгв1стичн1 диерела власне лексично! (лексемио!) «ггерференцП" - зауважуеться, що соц1аль-

но-культурн1 чинники, як1 були покликан1 забезпечувати мов-но-нац1ональн1 потреби румунського(юлдавського) населения Ук-ра!ни 1 в такий спос!б сприяти кращому оволод1нню та функцюнуванню 1хньо1 р1дно! мови у наш1й краШ, за радянсь-кий перюд були недостатн1ми. Це породило неволод1ння значною частиною румуномовного населения УкраГни своею р1дною мовою, що стало голоеною причиною виникнення "змШаного" (нест!йкого) б1л1нгв1зму, за якого 1нтерференц1йн1 процеси, як правило, посилюються.

На основ1 статистичних даних ми доводимо, що забезпечення румуномовного населения УкраГни можлив1стю навчатися р1дною мовою (включаючи навчання в спец!альних, профес1йних та вшцих закладах) - е недостатнШ 1 на сучасному етап!. Особливо це стосуеться румуномовного населения, яке живе у змшаних насе-лених пунктах,де воно склалдае в1д 10 до 50 1 нав1ть б1лыве %. Поселень цього типу е чимало в Черн1вецьк1й облает!, багато 1х на Одещин!.1снують вони в К!ровоградськ1й, а також Микола1всь-к1й, Дн1пропетровськ1й, Запор!зьк!й, Херсонськ1й областях. Тут румунське(молдавське) населения не мае не т1льки можливост1 вивчати свою наЩональну мову, але й будь-яких можливостей за-довольняти Шею мовою сво1 мовно-культурн1 потреби, внасл1док чого мовна компетенц!я носив румунсько1 мови щодо не1 у под1бних зонах та окремих населених пунктах недостатня.

Лексична 1нтерференц1я в усному румунському мовленн! 1нтенсивн1ша саме у таких репонах та населених пунктах. В таких зонах е пом1тн1шою диференц!ац1я 1нтенсивност1 лексичноI 1нтерференц11 в усному румунському мовленн1 1 в залежност1 в1д в1ку румуномовних мовц1в: в К1ровоградськШ област1 зм1шан1сть лексики в румунському усному мовленн1 старшого покол1ння ниж-ча, н!ж в усному мовленн1 середнього та молодшого покол1нь.

В Закарпатськ1й, Черн1вецьк1й 1 0деськ1й областях, де 1снують паростки румуномовно1 1нтелектуально! ел1ти, р1вень лексично! 1нтерференц11 в усному мовленн1 румун!в(молдован), в ц!лому в три рази нижчий, н!ж'в К1ровоградськ1й (в середньому 20 % проти 60 %) 1 диференциоеться б1льш в!дчутно в залежност1 в1д осв1тн1х та сошальних особливостей румуномовних мовц1в. У в!дпов1дях на тести питальника представник1в м1сцево1 румуно-мовно1 1нтел1генц11 (вчител1в, кореспондент1в, видавничих редактор! в тощо) в!дзначена 1нтерференц!я практично не

спостер1гаеться, а у в!дпов!дях окремих румуномовних представ-ник^ роб!тничо-селянсько1 категорН вона сягае 50 %.

Наймет 1нтерферованим е усне румунське мовлення на За-карпатт1 - у середньому до 18 %.

¡снуе певна залежнзсть р1вня 1нгенсивност1 лексичноI 1нтерференд1I в усному мовленн! румунського(молдавського) населения УкраГни 1 в1д такого чинника, як його сп1вв1днесен1сть з румунською або "молдавською" мовно-етн1чною групою: усне мовлення р1дною мовою групи Р-Р загалом менш змшане, н!ж групи М-М. Це пояснюеться тим, що перш1й труп! притаманна б1льш ст1йка нацЮнально-мовна самосв1дом1сть 1, як насл!док, б1льш активна позиц1я по в1дношенню до свое1 нацЮнально! мови.

Водночас, спостер1гаеться наступна законом!рн!сть: саме на Юровоградщин! у пор1внянн1 з Закарпатською, Черн1вецъкою, та Одеською областями р1вень мовноГ асим1дяц11 румуномовного населения е вищим (26,3 % проти 1,3 %. в ЗакарпатськШ, 20,5 X в Одеськ1й та 19,3 % в Черн1ведьк1й областях), е очевидним, що в процес1 в1дмови мовця в1д свое! р2дно1 мови лексична 1нтер-ференц1я в1д1грае роль катал1затора, який посилюе у мовця в1дчуття психолог1чного дискомфорту тим глибше, чим зм1шан1шим е мовлення його р1дною мовою. Це 1 спонукае таких мовц1в до в1дмови в!д сво®1 р1дно1 мови на користь рос1йсько! або ук-ра1нсько1, якими вони волод!ють краще.

У "Висновках" узагальнкшться положения, як1 були викла-ден1 у дисертацП. Основн! з них гак!:

- На р1вн1 лексики найчастотн1шими в усному румунському мовленн1 в Укра!н1 е два р1зновиди 1нтерференц11 - лексико-се-мантична та власне лексична (лексемна) 1нтерференц1я.

- Суть власне лексично1 1нтерференц1I у тому, що двомов-ний мовець зам1нюе лексему, яка належить до словникового складу одн1е1 мови, на екв1валентну у смисловому та стил1стичному в!дношенн1 1ншомовну лексему. Це взаемозамШа м1жмовних омосем. Внасл1док того, що м1жмовн1 омосеми характеризуються повною або майже повною екв1валентн1стю семантичного об'ему, 1хня взаемозам1на, з л!нгв1стично1 точки зору, немотивована.

- Головним психол1нгв1стичним чинником, що обумовлюе лексичну , зокрема власне лексичну (лексемну) 1нтерференц1ю в усному румунському мовленн! в Укра!н1, е неволод!ння на належ-

ному piBHl його нос1ями як сучасною л1тературною румунською мовою, так i в деяких регюнах та окремих населених пунктах i II розмовно-побутовою (д1алектною) формою. Недостатне во-лод1ння р1дною мовою румун1в(молдован) Укра1ни спричиняеться, в свою чергу, низкою соц1ол1нгв1стичних фактор1в, як1 обмежу-ють л1нгводадактичну базу та р1вень функц1онування румунсько1 мови в УкраШ у Щлому 1 сучасного лИературного румунського стандарту зокрема.

- Спостер1гаеться пряма залежнють р!вня mobhoI асим1ляц11 румуномовного населения Укра1ни в!д 1нтенсивност1 1нтерференц1йних процес1в в усному мовленн i 1хньо1 нац1опально I мови. У зонах та окремих населених пунктах, де 1нтерфе-ренц1йна зм1шан1сть лексики усного румунського мовлення е най1нтенсивн1шою, мовна асим1ляц1я hocíIb румунськоГ мови в УкраШ! б1льш в1дчутна.

У заключн1й частин1 дисертацП формулюеться основна реко-мендац1я: в1дродауючи основну мову Укра1ни - укра1нську -, наша держава мае передбачити вс! заходи, котр1 сприятимуть вста-новленню на II територП реального гармон1йного ("чистого", ст1йкого) нацЮнально-украГнського б1л1нгв!зму. Саме в1н е основною передумовою у запоб1ганн1 лексичн1й 1нтерференц11 в мовленн1 кожноГ мови етн1чних меншин Укра1ни 1, тим самим, одн1ею з передумов зберекення 1 подальшого розвитку мов-но-нац1онально1 самобугност! вс1х етнос!в, що живуть в Ук-ра1ни, серед них, одного з найдавн1шх II етнос1в - румун1в.

Bifoiiorpa$i<mi посилання м!стять 245 позицШ джерел, на як1 ми посилаемося у дисертацП.

Додаткамн е: 1.Питальник "Л1нгв1стичне та соц1ол1нгв1стич-не досл1дження лексики румунськоГ мови в УкраШ". 2. Схема "Дакорумунський масив". 3. Карта "Поширення дакорумун1в, аро-мун!в, мегленорумун1в та 1строрумун1в".

Результата дослхдження викладен1 у таких публ!кац1ях:

1. Деяк! проблеми культури румунсько1 мови в Укра1н1 // Мовознавство,1993, N 2. - С. 43-48.

2. До питания про рерумун1зац!ю "молдавськоГ' мови // В1дродження, 1993, N 3-4. - С. 9-11.

3. Interferen^a lexicala in vorbirea oralS a románilor din Ucraina // Revista de lingvisticSí ^i 1 iterará. -Chi§in§u, 1994. - N 1. - P. 44-50.

- 21 -

4. Проблеми в1дродження та розвитку румунськоГ мови в Ук-palHl з погляду сучасно! соц1ол1нгв1стично1 ситуацП // Romanoslavica. - Bucure^ti, 1994. - Y. XXXI. - Р. 159 - 173.

5. Límba romänä tn contextul situa^iei sociolingvistice actúale in Ucraina // Buletinul societäJ.ii de §tiin£e filologice din Roiránia. - Bucurefti, 1993-1994.- Р. 55 - 57.

6. Limba romänä in contextul situa^iei sociolingvistice actúale in Ucraina // Limba romänä. - Chi^inSu, 1994, N 3 -P.127 - 129.

7. Лексична 1нтерференц1я в усному румунському мовленн1 в Укра1н1 (л1нгв1стичний та соц1ол1нгв1стичний аспекти)" // Мо-вознавство, 1996 - N 2 - 3. - С. 32 - 38.

АННОТАЦИЯ

Лазаренко Л. А. Лексическая интерференция в устной румынской речи на Украине (лингвистический и социолингвистический аспекты).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальностям 10.02.05 - романские языки и 10.02.15 - общее языкознание. Институт языковедения им.А.А.По-тебни HAH Украины, Киев, 1997.

В диссертации исследуются примеры реально выявленой лексической интерференции в устной румынской речи на территории современной Украины с лингвистической и социолингвистической точек зрения.Впервые интерференция рассматривается как отдельный от заимствования и калькирования тип языкового взаимодействия в отличие от традиционного взгляда, согласно которому заимствование и калькирование определяются как составные части интерференции. В исследовании также теоретически углубляется и практически доказывается разграничение лексико-семантической и собственно лексической (лексемной) интерференции.

Ключов! слова: румунська мова, усне румунське мовлення, мовний контакт, мовна взаемод1я, запозичення, калькування, 1нтерференц1я, лексико-семантична 1 власне лексична (лексемна) 1нтерференц1я, соцюл1нгв1стична ситуац1я, р1дна мова, мовна асим!ляц!я.

ANNOTATION

Lazarenko L.O. The Lexical Interference in Romanian speaking language in Ukraine (the linguistic and sociolinguistic aspects).

Dissertation Thesis for the Degree of Candidate of Philology in Specialityes 10.02.05 - Romance languages and 10.02.15 - General linguistics. 0.0. Potebnya Institute of Linguistics, Kiev, 1997.

The thesis study examines of lexical interference in Romanian speaking in Ukraine in linguistic and sociolinguistic aspects. For the first time, contrary to traditional views describing loan-words and loan-translations as a type of interference, the interference is presented as a unique individual type of language interaction together with loan-words and loan-translations. The work theoretically extends and practically proves a differentiation between lexico-semantic and lexical typesob interference.

Ключов! слова: румунська мова, усне румунське мовлен-ня, мовний контакт, ыовна взаемод1я, запозичення, калькування, 1нтерференц1я, лексико-семантична 1 власне лексична (лексемна) 1нтерференц1я, соц!ол!нгв1стична ситуатя, р1дна мова, мовна асим!ляц1я.