автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Лексико-семантическая классификация дiэслi конкретной фiзичноi дii з семантикой сотворения объекта в украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексико-семантическая классификация дiэслi конкретной фiзичноi дii з семантикой сотворения объекта в украинском языке"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ.М.ДРАГОМАІЮВА

. На правах рукопису

ОВЧИНЙКОВА ІРИНА ІГОРІВНА

ЛЕКСИКО-СЖАНТИЧНА КЛАСШІКАЦІЯ ДІЄСЛІВ КОНКРЕТНОЇ ФІЗИЧНОЇ дії З СЕМАНТИКОЮ ' СТВОРЕННЯ ОБ"ЄКТА В УКРАЇНСЬКІЙ молі

Спеціальність 10.02.02 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого сіупзші кандидата Філологічних чоуі'

Кпїв-1903

Робота виконана на кафедрі української мови Київського державного педагогічного інституту ім.М.Драгоманова

Науковий керівник - доктор філологічних наук,

. профе()ор ГРИЩЕНКО А.П.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

' професор ГОРОДЕНСЬКА. К.Г.

кандидат філологічних наук, доцент М0ЙСІЄНК0 А.К.

Провідна організація - Вінницький державний педагогічний .

інотитут

Захиот відбудеться " /¥" 1993 р, 0 /І> год.

на засіданні спеціалізованої ради К.ІІ3.0І.03. в Київському державному педагогічному інституті ім.М.Драгоманова /252030, м.Київ - ЗО, вул.Пирогова,9/.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного педагогічного інституту ім.М.Драгоманова ■

Автореферат розісланий " ' ______________1993 р.

Вчений секретар <п ,

спеціалізованої ради доц.ВИШНЕВСЬКА Г.П.

Реферована дисертація присвячена комплексній характеристиці дієслівних лексем конкретної фізичної дії з семантикою створення об"екта.

Актуальність роботи зумовлена перш за все тим, що дослідження системних відношень у лексиці розглядається як один із аспектів глобальної проблеми сучасної лінгвістичної науки - проблеми закономірностей системної будови мови в цілому. У зв"язку з цим важливе місце належить вивченню дієслівних лексико-семантичних груп /ЛСГ/ з погляду їх словникового складу, системної організації, взаємодії складових компонентів і встановлення відношень між окремими лексико-семантичними групами у системі мови, оскільки саме з семантикою дієслова.як провідної частини мови пов"язане дослідження інших лексико-граматичних категорій. В цьому плані актуальним уявляється дослідження семантичної і структурної організації ЛСГ дієслів конкретної фізичної дії /КФД/ з семантикою створення1 об"єкта, зумовлене необхідністю їх комплексної характеристики в єдності номінативних і комунікативних особливостей.

Новизна дослідження полягає насамперед у тому, що воно з українській мові е першою спробою комплексного лексико-семпн-гичного і синтаксичного аналізу дієслів КФД з семантикою ство-зення об"екта. Визначається місце цих дієслів у системі мови, ^являються їх внутрішні і зовнішні зв"язки з іншими дієслгв-шми ЛСГ, зроблена спроба встановити взаємозв"язок семантики

!. Під "створенням" розуміємо виробництво та відтворення /репродукцію/ будь-якого /не обов"язково фізичного/ об"єкта як результату цілеспрямованої діяльності.

дієслів створення з їх функціонуванням у контекстах, валентними і сполучувальними характеристиками.

Мета дисертаційного дослідження - комплексна, всебічна характеристика ЛСГ дієслів КФД з семантикою створення об"єкта.

Для досягнення поставленої мети автором було поставлено такі завдання: І/ виділити з лексикографічних джерел і текстів дієслова КФД з семантикою створення об"єкта, визначивши ті основні критерії, які дозволяють вичленувати їх із складу дієслівної лексики і зарахувати до складу однієї ЛСГ; 2/ визначити структурно-семантичну організацію ЛСГ, класифікувати дієслівні . лексеми, належні до її складу; 3/ з"ясувати взаємозв"язок парадигматичних і синтагматичних характеристик аналізованих дієслів і роль семантичних чинників у 'формуванні валентних властивостей відповідних лексичних одиниць; 4/ описати конкретні валентні характеристики дієслів КФД з семантикою створення об"єкта;

5/ визначити роль і місце ЛСГ дієслів КФД з семантикою створення об"єкта у складі семантичної системи мови.

Методи дослідження, застосовані в дисертації, зумовлені !не-обхідністю повйого і всебічного аналізу мовного матеріалу. Для досягнення поставленої мети були застосовані насамперед компонентний, дистрибутивний і опозиційний аналіз, а також ідентифікаційні методики, комплексне використання яких дало позитивні результати при описі як структури ЛСГ загалом, так і кожної лексеми зокрема.' .

Апробація роботи здійснювалась шляхом втілення її наслідків у практику викладання сучасної української мови. Результати дослідження повідомлялись на наукових конференціях. '

Положення', що виносяться на захист:

. І. Дієслова КФД з семантикою створення об"єкта у складі

- з.

лексики сучасної української мови на основі спільності парадигматичних і синтагматичних характеристик об'єднуються у межах однієї ЛСГ, яка являє собою складну, багатоступнічату ієрархічну систему. Ідентифікація значень дієслівних лексем, їх семний аналіз дозволяє виділити у складі ЛСГ відповідні об"єднання лексем меншого ступеня узагальненості - підгрупи і синонімічні ряди.

2. Аналіз парадигматичних відношень дієслів створення дозволяє найбільш повно відобразити їх семантичні ознаки, розмежувати значення. Аналізована ЛСГ розчленовується на підгрупи лексем з конкретизованим значенням створення і абстрактним, узагальненим значенням створення.

3. Особливості семантики дієслів створення зумовлюють специфіку їх сполучуваності. В синтагматичному оточення слова, як правило, відображаються семи, що конструюють його семему, а кількісні і якісні характеристики синтаксичної і лексичної валентності є відображенням своєрідності семантики дієслів створення.

Матеріал дослідження. Корпус аналізованих дієслів, що складають ЛСГ створення об"єкта, був визначений методом суцільної вибірки із Словника української мови в II томах з урахуванням відповідних класифікаційних ознак.

Об"ем і структура роботи. Реферована робота складається з вступу, двох розділів, бібліографії, додатків.

У І розділі "Парадигматичні відношення у межах ЛОТ дієслів КФД з семантикою створення об"єкта" визначаються критерії виділення із складу дієслівної лексики української мови дієслів КФД з семантикою створення, дається їх характеристика на парадімотичному рівні,оскільки найважливішим виявом системності лексики можна вваїгати наявність у нііі парадигматичних угрупуваїїь сліп і

відповідно парадигматичних зв"язків між ними, які базуються на подібності їх семантичних ознак.

7 зв"язку з тим, що місце слова в лексичній системі мови зумовлюється як зовнішніми чинниками /співвіднесеністю з дійсністю і мисленням/, так іквнутрішніми /синтагматичними і парадигматичними зв"язками з іншими словами/, достатнім з лінгвістичного погляду принципом виділення тієї чи іншої семантичної % _ групи може бути тільки поєднання інтуїтивних підходів із спеціальними лінгвістичними методами, спрямованими на встановлення об"єктивних характеристик слів, що розкривають їх регулярні зв"язки з іншими словами. '

Дієслова з семантикою створення об"екта належать до численного і різноманітного за своїм складом розряду дієслів на позначення конкретних дій. Бони утворюють лексико-семантичну' групу на підставі однорідності семантичних і граматичних ознак, відображених у спорідненості парадигматичних і синтагматичних характеристик та словотворчих засобів. Мета дії -створити об"-єкт є тією загальною категоріальною ознакою, яка входить до ! значення всіх дієслів цієї групи як обов'язковий компонент.

Для встановлення інвентарного списку дієслів КФД з семантикою створення об"єкта був використаний Словник української мови в II томах / К.,1970-1980/, оскільки саме тлумачний словник'дозволяв встановити найповніший лексемний склад групи.

На основі узагальнення лексичних значень можна зробити висновок, що аналізовані дієслова КФД описують ситуацію створення різноманітних предметів, речей, будівель, речовин, артефактів у широкому розумінні за допомогою інструментів, машин, спеціальних пристроїв: БУДУВАТИ дім, КУРИТИ свердловину, ЮТИ'ЖЛТИ візерунки тощо.

Інваріантна ознака всієї ЛСГ представлена, як правило, одним компонентом абстрактної семантики - категоріально-лексичною семою, яка характерна для всіх елементів групи і відображає їх загальні категоріальні якості та ознаки. Для дієслів з семантикою створення таким визначальним компонентом є сема, що означає мету дії - "створювати/створити об"єкт".

Аналіз внутрішньої організації дієслів за певним набором привативних опозицій потребує виявлення в групі базового слова-ідентифікатора, що зосереджує в собі набір ознак родового поняття, яке виступає в ролі категоріального. У групі дієслів КФД з семантикою створення об"єкта базовими ідентифікаторами можна вважати дієслова з загальним значенням РОБИТИ, СТВОРЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯТИ. Вони становлять семантичний центр групи, який лексично втілює семантичну тему - створити об"єкт, властиву всім членам ЛСГ. їм властиве широке значення, яке вичерпується сумою категоріально-граматичної, лексико-граматичної і категоріально-лексичної сем. За їх допомогою можна пояснити значення всіх дієслів аналізованої ЛСГ з конкретизованою семантикою: ГАТИТИ - РОБИТИ гатку, греблю, відгороджуючи воду, ПРЕСУВАТИ -ВИГОТОВЛЯТИ щось за допомогою преса, ІЛЮСТРУВАТИ - СТВОРЮВАТИ малюнки, що пояснюють зміст твору. Виділення в межах групи дієслів з семантикою створення базових слів-ідентифікаторів підтверджує думку про існування внутрішніх семантичних зв"язків між членами цієї ЛСГ і дозволяє зробити висновок, що саме вони виступають семантичним ядром всієї групи.

Па основі зіставлення словникових тлумачень аналізованих лексем з семантичного погляду їх можна поділити на дві нерівні за обсягом групи:

І. Дієслова з абстрактною, узагальненою семантикою: НЯі.УС-

КАТИ, ВИРОБЛЯТИ, РОБИТИ, ТВОРИТИ та ін. Інтерпретація цих лексем у словнику відображав тільки одну ознаку - "мету дії" /створити/, яка е семантичним елементом, що об"єднуе всі члени аналізованої групи.

2. Дієслова з конкретизованою семантикою, що позначають різноманітні конкретні процеси: ВАРИТИ, СКИРТУВАТИ, БУРИТИ, КАРБУВАТИ, КРОЇТИ та ін. У словниковому тлумаченні цих лексем,

* ф крім категоріальної семи, можна виділити також ознаки, які характеризують спосіб дії, використаний матеріал, інструмент тощо; напр.: ГНУТИ /виготовляти що-небудь згинанням/, КУВАТИ /обробляти метал молотом або пресом, виготовляти що-небудь, вико-' і вувати/. Ця група дієслів з кількісного погляду значно більша, ніж попередня.

Дієслова конкретизованої семантики і дієслова з абстрактним, узагальненим значенням поєднані відношеннями включення, при яких одиниці одного рівня абстракції /назви конкретних дій/ виступають як видові поняття щодо дієслів вищого рівня абстракції /узагальнюючі лексеми/. Дієслова з узагальненим значенням створення не становлять цілісного парадигматичного ряду з дієсловами конкретизованої семантики. .Відношення між ними можна розглядати як відношення між членами парадигматичного угрупу-вання різного ступеня /вищий ступінь - лексеми з узагальненим значенням, нижчий - парадигматичні- підгрупи конкретизованої семантики/. . . .. ,

Група дієслів з конкретизованим значенням створення в свою чергу поділяється на ряд підгруп, які об"єднують лексеми, по-в"язані загальною семантичною ознакою, і характеризуються спе-цифічшім набором диференційних сем, а дієслова, що входять до їх складу, вступають між собою у парадигматичні протиставлення.

. - 7.

У межах таких парадигматичних угрупувань /підгруп/ лексеми об'єднуються не лише за категоріально-лексичною семою, а й за тією чи іншою диференційною семою. Лексеми, що входять до їх складу, означають: І/ зводити будівлі або їх частини, будуючи, споруджуючи щось; 2/ майструвати, займатися рукоділлям; 3/ утворювати заглибини, отвори, виїмки тощо; 4/ виготовляти страви;

5/ створювати певні записи; 6/ створювати, виготовляти об"єкт, з'єднуючи частини /компоненти/; 7/ створювати відповідне зображення для зорового сприймання.

Підгрупу лексем з абстрактним, узагальненим значенням складають 12 інваріантних лексем та 9 лексичних варіантів1 /видова пара дієслів на цьому етапі парадигматичного аналізу розглядається як один компонент/: ВИГОТОВЛЯТИ, ВИПУСКАТИ, КОНСТРУЮВАТИ, МОДЕЛЮВАТИ, ПОНОВЛЮВАТИ та ін. Всі лексеми аналізованого парадигматичного угрупування відзначаються як певного узагальненістю, абстрактністю своїх лексичних значень порівняно з іншими дієсловами ЛСГ, так і специфічним набором диференційних сем, встановлених у процесі компонентного аналізу. Серед лексем, зарахованих до цієї підгрупи, можна виділити ядро і периферію. До ядерних лексем і лексико-семантичних варіантів зі значенням "створення”, які входять до підгрупи по лінії основних непохідних значень, належать дієслова РОБИТИ, СТВОРЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯТИ.

Вони виступають базовими ідентифікаторами для всіх членів ЛСГ. Периферію підгрупи становлять лексеми, які входять до неї за своїми номінативними значеннями: КОНСТРУЮВАТИ, МОДЕЛЮВАТИ, ПРО-

I. Якщо, наприклад, слово РОБИТИ розглядати як лексичний інваріант, то такі слова, як ВИРОБИТИ, ДОРОБИТИ, НАРОБИТИ, ПКРЕ-РОБИТИ та ін. в лексичними варіантами /ЛВ/ або похідними щодо нього. .

(

/

ЕКТУВАТИ. .

На підставі компонентного аналізу лексем з узагальненим, абстрактним значенням створення встановлено коло диференційних ознак, що формують структуру семем. Категоріально-лексичну сему створення доповнюють диференційні семи об”екта /обов"язко-ва для всіх членів підгрупи/, кількісної характеристики об"екта і повторюваності дії /ці семи можуть входити до семантичної структури як інваріантних лексем, так і лексичних варіантів/, а також диференційна сема межі дії, якою позначені тільки лексичні варіанти. Диференційна сема способу дії властива лише лексемі ФАБРИКУВАТИ. . '

Цей специфічний набір диференційних сем у структурі семем підгрупи дозволяв зробити висновок, що лексеми з узагальненим значенням займають особливе місце в ЛСГ дієслів з семантикою створення об"єкта. З одного боку, вони протиставляються лексемам підгруп з конкретизованою семантикою, не утворюючи з останніми парадигматичного ряду, а з другого боку, деякі лексеми з узагальненим значенням можуть входити до складу конкретизованих підгруп, виступаючи їх об'єднуючими елементами /гіперонімами підгруп/. ' -

' Підгрупа лексем з семантикою "зводити будівлі або їх частини, будуючи, споруджуючи щось" охоплює 23 інваріантні лексеми і 38 лексичних варіантів: БУДУВАТИ, ГАТИТИ, ГОРОДИТИ, •ЗВОДИТИ, КРИТИ, МОСТИТИ та ін.’У межах підгрупи об"єкт, створю-, ваний в результаті цілеспрямованої діяльності, означає будівлі, інші споруди або їх частини.

Серед лексем підгрупи можна виділити ядро і периферію. Ядро складають лексеми БУДУВАТИ, . БАРИКАДУВАТИ, ГАТИТИ, МОСТИТИ та ін. • як належні до підгрупи за основними своїми значеннями. Інші

■ - 9.

лексеми, -зокрема ВИВОДИТИ, ЗВОДИТИ, НАВОДИТИ та ін., перебувають на периферії підгрупи. •

У межах аналізованої підгрупи в результаті семного аналізу були виділені такі диференційні семи: об"єкта, способу дії, матеріалу, з якого створюється об"ект, кількісної характеристики об"єкта, місця дії, часу тривання дії, повторюваності основної дії, межі дії. Диференційні семи повторюються в семантичних визнеченнях лексем підгрупи, а сума сем складає значеннєву /смислову/ структуру членів підгрупи.

Підгрупа лексем з семантикою "майструвати,займатися рукоділлям" об"єднує у своєму складі 28 інваріантних лексем та 78 лексичних варіантів. При віднесенні дієслів до підгрупи на перший план, крім категоріально-лексичної семи створення, виступає певний спосіб створення об"єкта. Об"єкт створюється ручним способом. Тому особлива роль тут належить лексемі МАЙСТРУВАТИ.

З одного боку, вона характеризується широким абстрактним значенням, а з другого , її словникове тлумачення, крім загальної вказівки на мету дії "створити об"ект", несе інформацію про створення його ручним способом: МАЙСТРУВАТИ /робити, виготовляти що-небудь ручним способом/. Лексема МАЙСТРУВАТИ виступає гіперо-німом, а такі лексеми, як ВИПИЛЮВАТИ, ВИРІЗАТИ, ВИТОЧУВАТИ та ін. можна розглядати як гіпоніми, що зв"язані родо-видовиш відношеннями включення з дієсловом МАЙСТРУВАТИ, утворюючи при-вативну опозицію.

Ядро підгрупи становлять лексеми: ВИСІКАТИ, ВИШИВАТИ, КРОЇТИ, ПРЯСТИ та ін., які входять до її складу за основними своїми значеннями. Лексеми ЗБИВАТИ, ТЕСАТИ, ВИРІЗУВАТИ та ін. перебувають на периферії цього утрупування.

При віднесенні дієслів до згаданої підгрупи на перши?.

план ставиться характер об"єкта, створюваного в результаті цілеспрямованої діяльності. Якщо на перший план буде поставлена семантична ознака мети дії, то такі лексеми, як ВИПИЛЮВАТИ, ВИРІЗУВАТИ, ВИСІКАТИ та ін. можуть бути віднесені до ЛСГ зруйнування або пошкодження об"екта, оскільки пошкодження у семантиці цих лексем виступає необхідною умовою процесу створення. " Внаслідок компонентного аналізу було встановлено такий набір диференційних сем, характерний для лексем аналізованої підгрупи: об’єкт, спосіб дії, матеріал, інструмент, кількісна характеристика об"екта, місце дії, межа дії, час тривання дії, повторюваність дії. Ці диференційні семи повторюються у тлума- ' ченні дієслів аналізованого угрупування.

Підгрупа лексем з семантикою "приготування страв" охоплює 6 інваріантних лексем та 21 лексичний варіант: ВАРИТИ, ГОТУВА- ■ ТИ, ЖАРИТИ, ТУШКУВАТИ та :ті. Д*яслова аналізованої підгрупи мають значення "готувати страви" лише в загальному вигляді, оскільки Для їх семантичної структури характерна категоріально-лексична сема створення та диференційна сема відповідного способу дії - "створення кулінарним способом". У межах підгрупи лексеми протиставляються одна одній саме за тим чи іншим способом створення об"єкта. '

Гіперонімом підгрупи можна вважати лексико-семантичний варіант ГОТУВАТИ /варити їжу, куховарити/. Хоча його власне словникове тлумачення і дається через, лексему ВАРИТИ, але, на нашу думку, це визначення не відображає повною мірою лексичного значення даного дієслова. За допомогою лексеми ГОТУВАТИ можна визначити будь-яке слово підгрупи. Вона характеризується певною абстрактністю щодо способу створення об"екта. Всі інші члени підгрупи, виступаючи гіпонімами щодо лексеми ГОТУВАТИ, перебу-

. - 11. вають у родо-видових відношеннях, утворюючи опозицію приватив-ного типу. Всі лексеми підгрупи входять до синонімічного ряду, про що свідчать їх словникові тлумачення.

У межах підгрупи інваріантні лексеми /видові пари/ марковані як категоріально-лексичною семою створення, так і диферен-ційними семами об"єкта, способу дії та реципієнта. Лексичним варіантам лексем властиві також диференційні семи матеріалу, місця дії, кількісної характеристики об"єкта, межі дії, повторюваності основної дії і часу протікання дії.

Підгрупа лексем з семантикою "утворювати виі'мки, отвори, заглибини та ін." охоплює 25 інваріантних лексем та 54 лексичні варіанти /словникові тлумачення останніх даються, в основному, через інваріантні лексеми, і в їх семантичній структурі наявний обов"язковий набір диференційних сем, притаманний інваріантній лексемі/: ДОВБАТИ, КОЛУПАТИ, ПРОВАЛЮВАТИ, ЩЕРБИТИ та ін.

Будова підгрупи має ієрархічну структуру. За основними значеннями ядро підгрупи становлять лексеми БУРИТИ, ВИКОЛЮВАТИ, ДІРЯВИТИ та ін. Такі лексеми, як ВИБИВАТИ, КОПАТИ, НАРІЗУВАТИ та ін., перебувають на периферії підгрупи.

Оскільки категоріально-лексична сема передбачає специфічні аспекти свого уточнення, що відображаються певним набором повторюваних диференційних сем, у межах підгрупи в результаті семного аналізу було встановлено такі диференційні семи: об"-екта, способу дії, інструмента, матеріалу, місця дії, спрямування /напрямку дії/, часової протяжності дії, межі дії, кількісної характеристики об"єкта, повторюваності основної дії. Сукупність цих сем і утворює смислову /значеннєву/ структуру семем підгрупи.

У межах угрупування об"єкт, шо створюється в результаті

цілеспрямованої діяльності, являє собою різноманітні види заглиблень, отворів, зарубок тощо. Необхідно відзначити, що диференційна сема об"єкта у межах підгрупи безпосередньо пов"яза-на з диференційною семою місця та диференційною семою матеріалу, оскільки утворити виїмку, отвір, заглибину і т.п. можна лише на чомусь або у чомусь. Хоча диференційні семи місця та матеріалу і не представлені /у більшості лексем/ відповідними словниковими конкретизаторами, але зрозуміло, що ВИКОПАТИ щось можна лише у землі, ВИБУРИТИ щось можна у землі чи гірській породі /диференційна сема місця/, НАРІЗУВАТИ різьбу або наріз можна на поверхні якогось матеріалу /диференційна сема матеріалу/. '

Підгрупа лексем з семантикою "створювати різноманітні типи записів" включає в себе такі лексеми, як ДРУКУВАТИ, КОНСПЕКТУВАТИ, НОТУВАТИ, ПИСАТИ та ін. Ці лексеми об'єднуються у підгрупу ■ за певним характером створюваного об"єкта, тобто щось пишеться /затісується/.

Особлива роль у структурі підгрупи належить дієслову ПИСАТИ, яке виступає гіперонімом , що пояснюється характером створюваного об"єкта, який повинен являти собою певний тип записів /текст, документ, заяву, лист тощо/. Саме ця семантична ознака виступає на перший план при об"єднанні лексем у підгрупу за значенням "створювати різноманітні записи" у межах ЛСГ дієслів з семантикою створення об"єкта. Лексичне значення дієслова ПИСАТИ у найабстрактнішому, узагальненому вигляді передає цю інформацію: ПИСАТИ /передавати за допомогою графічних знаків /літер, цифр/ слова, текст/. ,

Компонентний аналіз лексем підгрупи дозволив встановити склад диференційних сем, які разом з категоріально-лексичною семою створення формують семантичну структуру відповідних діє-

- ІЗ.

слів. Це диференційні семи: об"єкта, способу ді ї, інструмента, матеріалу /характерні для семантичної структури як інваріантних лексем, так і лексичних варіантів/, місця дії, повторюваності основної дії, межі дії, кількісної характеристики дії, часової протяжності дії /характерні лише для лексичних варіантів, включених до підгрупи/. '

Підгрупа лексем з семантикою "створювати, виготовляти об'єкт, з'єднуючи частини /компоненти/" охоплює 12 інваріантних лексем та 12 лексичних варіантів. Дієслова аналізованого парадигматичного угрупування описують ситуацію створення об"єкта шляхом складання певних частин /компоненті!^ Саме на основі цієї характеристики лексеми співвідносяться одна з одного в межах підгрупи. Всі дієслова входять до складу підгрупи за основними своїми значеннями, крім лексем ЗБИРАТИ і НАБИРАТИ, я і основними значеннями співвідносяться з іншими дієслівним ЛСГ яонкоетгапс дій. .

Лексеми аналізованої підгрупи ідентифікуються в осйовнслу дієсловами З'ЄДНУВАТИ, СКЛАДАТИ і ЗБИРАТИ.

Дієслова аналізованої підгрупи марковані як категоріально-лексичною семою створення /що об"єднуе лексеми в межах ЛСГ дієслів з семантикою створення/, так і відповідним .нбором диферен-цііїних сем, зокрема об"єкта, способу дії, матеріалу, інструмента, місця /інваріантні лексеми/ та чг,су, кількісної характеристики об"єкта, межі дії /лексичні варіанти/.

Підгрупа лексем з семантикою "створювати зображення предмета для зорового сприймання" включає п себе ІЗ інваріантних ' лечсем та 21 лексичний варіант. Лексеми цього парадигматичного угпугтуваняя означають створення гртфі^ігого зображення, іцл спрЕ'імасться органами зору, тобто об"єднання слів у підгрупу

відбувається за характером створюваного об"єкта. Гіперонімом цього парадигматичного угрупування можна вважати лексему ЗОБРАЖАТИ, оскільки з нею пов"язані відповідними привативними опозиціями всі інші елементи підгрупи, виступаючи ЩОДО неї гіпонімами.

■ Структура підгрупи має ієрархічну будову. До ядра входять лексеми МАЛЮВАТИ, КРЕСЛИТИ, НАНОСИТИ, ЗНАЧИТИ та ін., значення яких більш абстрактне порівняно з лексемами периферії, що основними своїми значеннями можуть входити як до складу інйіих дієслівних ЛСГ, так і інших підгруп ЛСГ дієслів з семантикою створення.

У процесі компонентного аналізу було встановлено певний набір даференційних сем, які, доповнюючи, поширюючи категоріально-лексичну сему створення, формують семантичну структуру семем аналізованої підгрупи. Це даференційні семи: об"єкта, способу дії, інструмента, матеріалу, місця дії, кількісної характеристик” об"єкта, часу протікання дії, межі дії, повто-' рювано^ті основної дії. •

Слово як одиниця лексичної системи функціонує не ізольовано, а в єдності з іншими словами, вступаючи в певні типи зв'язків та відношень з ними як за формою, так і за змістом. Вивчення лексики як системи передбачає поєднання парадигматичних характеристик досліджуваних лексем з їх синтагматичними параметрами, 'Ьскільки парадигматичні зв’’язки, що існують у мові, і синтагматичні зв"язки, що реалізуються у мовленні найповніше розкривають семантику слова . * Аналізові останніх присвячений П розділ

І. Меднлкова Э.М. Значение слова и метода его описания. - М.: Р.ксшал школа, 1974. - С.47.

дослідження "Синтагматичні відношення у межах ЛСГ дієслів КФД з семантикою створення об"єкта". Структура синтагматичних відношень на відміну від парадигматичних задається ке протиставленням, а поєднанням одиниць, їх сполучуваністю. Кожне значення слова, характеризуючись своєрідними, тільки йог.у властивими парадигматичними відношеннями, в той же час має специфічні • особливості сполучуваності, що відповідним чином і відображається в його семантичній структурі. Синтагматичні зв"язки лексем, як і парадигматичні,входять до їх семантичної характеристики.

Важлива спільна ознака дієслів КФД з семантикою створення об"екта виявляється у тому, що воші здебільшого виконують функцію предикатів у реченнях, які описують ситуацію виконання суб'єктом відповідних дій, спрямованих на створення того чи іншого об’’єкта. У семантиці дієслів та лексико-семантичних варіантів із значенням створення А” перехідних дієслів/ фіксуються два типи основних зв"язків - суб"^ ”не і об"єктне спрямування ДІЇ. -ЯКОВІЙ лексико-семантичний контеко* ^ Чв з семантикою створення може бути представлений у такому вигляд:: діючий, агентивш^'і суб"єкт - дія, спрямована на створення - об"єкт, що викисає внаслідок реалізації дії як кінцевий результа . 0>жі/гьк- дієслова з семантикою створення належать до розряду /класу/ перехідних, то відношення, що виражаються ними, ірактуються як ї.ьоукомпонєнт-ні: 5 - Р - 0, де 5 - підмет /суб"єчт/, Р - пред ч\т .'процес створення/, 0 - прямий додаток /створюваний об”єк7/ .

Всі дієслова аналізованої ЛСГ характеризуються ■'■с з дистрибутивного, так і лексико-семантютого поглядів спільної ;,чент* ^каці йною частиною. У дистрибутивних формулах ана^зовачи .'гксе;.* можна виділити стабільну частину, те складається із спол, теняя дієслова з іменниками /або їх еквівалентами/ у назнвгог<у і зна-

. -16.

■ хідному відмінках. їх дистрибутивна формула має вигляд :

М - V -Уц-, де У і - іменник /або його еквівалент/ у називному вісімку, V - дієслово з семантикою створення, І/, - іменник /або його еквівалент/ у знахідному відмінку. З погляду син-такзичної валентності дієслівні лексеми з семантикою створення характеризуються лівою /суб"єктною/ і правою /об"єктною/ інтен-цією, тобто функціонують як двохвалентні дієслова. Напр.: Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях /Шевченко/. Ми із татком, як живу, ліпим бабу снігову /Нехода/. Отже, позиції суб"єкта і об'єкта виступають обов'язковими при формуванні структури речень з дієсловами КФД з семантикою створення об"екта.

. Крім обов"язкових /суб"єктної і об"єктної/ валентностей дієслова КФД & семантикою створення характеризуються також рядом факультативних актантів, які формують їх факультативну валентність. Факультативні актанти у синтаксичних конструкціях з дієсловами створення здебільшого мають обставинний характер.

Якщо в реченні з"являється такий додатковий елемент, то основна семантика дієслова зберігається, але вона може конкретизуватися, набувати додаткових відтінків.

У структурі речень з дієсловами КФД з семантикою створення об зкта обставинні детермінанти виконують роль факультативних актантів і можуть означати:

І. Спосіб створення об"єкта /Bj/. Напр.: "Звенигора" /кінофільм/ в моїй свідомості відклався як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом /Bj/ - за сто днів /Цовженко/.

М +VJ +1/4 ABj/1 -*■ П - Пр - Дп - Обст2

1. У дистрибутивних, формулах обставинні та інші факультативні актанти беруться у дужки.

2. Глемеяти як члеіпі речення позначаються так: П - підмет, Пр -;іг;:судок, Лгт - ттряга! додаток, Дн/п - непрямий додаток,

Сбст - обстав'-г-із*. '

’ -17-

2. Мету створення об"екта ЛЬ>/~ Незважаючи на те, що дієслова створення виражають цілеспрямовані дії, ця позиція також належить до факультативних: її реалізація в тексті залежить від комунікативних потреб. Позиція, що характеризує валентність мети створення, може бути репрезентована як пропозитивними, так і предметними іменами. Напр.: А як часом для забавки /Е^/ зліпив би хто фігурку, то й се вже гріх? /Леся Українка/.

К/і +\і-+М4 /+В2/ —■П - Пр - Дп - Обст

Як ти хочеш, дівчино, щоб тебе любили, зроби місток через ярок, щоб коаше ходити /В^/ /Українські ліричні пісні/.

/+£3/ —»- Пр - Дп - Обст

3. Місце створення об"екта /Вд/. Напр.: Він /ворог/ хоче

тут /Вд/ зробити переправу, на лівий берег вимостити гать /Гончар/

й ''ЬлМ + /+В3/ —^ П - Пр - Дп - Обст

4. Причину створення об"екта /В^/. Напр.: Христя за всю

осінь з хати не виходила: сиділа та від нудьги /В^/ вишивала со-

рочки Діиршш/. І^І ь'/і+і/ц /+В4/ —*■ П - Пр - Дп - Обст

5. Час створення об"екта /Вд/. йапр.: Колись бувало /В^/ ро-

бив різьбу мистецьку до палат, до дому божого... Давно було... /Леся Українка/. ДВ5/ —т- Пр - Дп - Обст

При характеристиці дієслів КФД з семантиксо створення об"-екта на парадигматичному рівні було встановлено набір диферен-ційних сем, що позначають інструмент, використовуваний ари створенні, матеріал, з якого або за допомогою якого створюється об"-єкт. На синтагматичному рівні актуалізація цих диференційних сем

веде до появи у структурі речень непрямого додатка. Ці елемен' і

поряд з обставинними детермінантами також формують <*акультатиглу валентність дієслів з семантикою створення, й граматичного погляду позиція компонента на позначен'-я матеріалу /С^/, ? якого

. створюється відповідний об"єкт, у більшості випадків заповнюється іменниками.або займенниками у формі орудного відмінка без прийменника або родового відмінка з прийменником. Напр.: Високі щогли кораблів теж роблять із сосни /С^/ /Забіла/.

А-Сд-/ —*■ Пр - Дп - Дн/п -

І по ковніру, і по пазусі, і по ляхівках широких рукавів повиписувала /Леся/... сріблом, золотом і блакитним шовком /С^/ усякі квітки й мережки /Куліш/.

%+ ^ /+сі/ —* Пр - Дп - Дн/п

Актанти на позначення інструмента /С2/ репрезентуються іменниками або їх еквівалентами в орудному відмінку. Напр.: Сокирою ‘ /С2/ він повисікав, де міг, більші щерби в скалі /Франко/.

+У^ + ^/+С2/ —*■ П - Пр - Дп - Дн/п Позиція актанта на позначення інструмента дії в більшості випадків залишається не заміщеною в моделях речень з дієсловами аналізованої ЛСГ. В окремих випадках, коли е погуба підкреслити, що той чи інші»* об"єкт створюється інструментом навіть не призначеним для відповідної дії ,- диференційна ознака актуалізується на синтаксичному рівні. Напр.: Думаю про творчість: Про дикуна, що гострим камінцем /С^ накарбував серед стіни Якогось мамонта або ведмедя. Всім людям на велике здивування /Рильський/.

У і + ^ + і/ц І&ї! ”^ П - Пр - Дп - Дн/п Крім того, при дієсловах КФД з семантикою створення об"екта можна виділити позицію суб"екта-адресата /Цр/ - того, дяя кого створюється той чи інший об"ект. Вона також формує факультативну валентність аналізованих лексем і заміщується іменником у давальному відмінку'без прийменника або родовому відмінку з прийменником. Напр.: - А признайся, сину, хто тобі /Д^-/ вигаптував оцю мережану сорочку? /Нечуй-Левицький/. 4^ +Ц /*Др/-*П-Пр-Дп-Дн/п

В деяких випадках позиція суб"єкта, який виконує дію, може ототожнюватися з позицією суб"бкта-адресата. Це відбувається тоді, коли той чи інший об"єкт створюється суб"єктом для себе. Напр.: Колись кріпаки Стадницького з їхнього /кленового/ соку добували собі /Дт/ кленовий цукор /Стельмах/.

+ ^ + А/^+Ді/ —9 П - Пр - Дп - Дн/п У моделях речень з дієсловами КФД з семантикою створення об"єкта поряд з обов"язковими валентностями можуть одночасно реалізуватися дві і більше факультативних валентностей /часу і способу дії, місця і матеріалу, з якого створюється об"єкт, суб"єкта-адресата дії та місця створюваного об"єкіа тощо/. Напр. У кутку дід заплів хижку з лози. Михайло покрив її соломою, а Маруся промила коло дверей /Марко Вовчок/. Признався мені Адаменко, що вони хотіли собі на лобах повиколювати зорі /'Знов-ський/. ,

При реалізації значення дієслів КФД з семантикою створення об"єкта/як перехідних/ першочергова роль належить семантиці об"єкта. Позиція об"єкта та її лексичне наповнення служить своєрідним індикатором сполучуваності дієслів. Об"єкт визначає характер семантики і інших поширювачів дієслова. У г."я&ку з цим особлива роль при характеристиці об"ектних відношень належить семантичній валентності, яка відображав той факт, що слова /як носії валентності/ потребують контекстуальних поширювачів з відповідними семантичними ознаками.

Лівостороннє оточення дієслів КФД з семантикою твороння об"єкта здебільшого однотипне. Суб'єкт при цьому має чітко виражену антропоцентричну природу. Ширшу різноманітність лексичного характеру виявляє залежний вгд дієслова іменник /або його еквівалент/, що позначає прямий об'єкт і реалізує празосторонню

лексичну валентність аналізованих дієслів. Лексична валентність дієслів створення у плані об"єктних відношень виявляється своєрідно і в тому, що в кожній парадигматичній підгрупі діє принцип вибірковості, який має тематичне спрямування і поширюється на чітко виділені тематичні групи слів з предметним значенням.

У процесі аналізу лексичної валентності дієслів з семантикою створення об"єкта встановлено, що вони мають здатність сполучатися з досить широкою з семантичного погляду групою слів, яка об"єднує в своєму складі назви створених предметів - артефактів. До них належать .назви споруд, машин, агрегатів, предметів побуту, творів мистецтва тощо, які виникають у процесі відповідної діяльності. Встановлено також, що кількість диференційних. сем, що входять до семантичної структури дієслів створення, і діапазон їх лексичної валентності оберненопропорційні: чим більше диференційних сем, тим вужчий об"єм значення дієслова, тим обме-женіпшм є коло поширювачів, які позначають об"єгіт. 1 навпаки, чим менше диференційних сем у семантичній структурі дієслова,' ТИМ ШРрШИЙ об"єм його значення, тим ширше коло можливих при ньому іменників, які здатні заміщувати позицію об"єкта. На цій основі більшість дієслів з узагальненим значенням протиставляється дієсловам з конкретизованим значенням створення як на парадигматичному, так і на синтагматичному рівнях, а гіпероніми групи відіграють особливу роль не тільки в парадигматичному плані , але і синтагматичному - вони найповніше виражають валентні характеристики і якості відповідних гіпонімів. Валентні потенції гіперонімі в можна розглядати як узагальнене вираження синтагматичних властивосте!! ЛСГ дієслів КФД з семантикою створення сб"єкта. '

Лос.ііД/теккя парадгет/атичної і синтагматичної структури ЛСГ

дієслів КФД з семантикою створення об"єкта дозволяє зробити висновки як теоретичного, так і практичного характеру.

1. Всі дієслова ЛСГ створення об'єднуються на основі категоріально-лексичної семи, що означає мету дії "створювати/створити об"єкт" та певного набору диференційних сом, які означають: об"єкт, створюваний у результаті тієї чи іншої дії як її кінцевий результат; спосіб створення;.інструмент, що застосовується при створенні того чи іншого об"екта; матеріал, з якого або на якому створюється об"єкт; локальну характеристику дії; час, протягом якого виконується дія; межу дії; повторюваність основної дії. Значення створення у семантичній структурі того чи іншого дієслова характеризується певним /специфічним/ набором сем, які по-різному взаємодіють у кожному окремому випадку, що і створює індивідуальне значення лексеми. На синтагг. .тично-му рівні диференційна сема може знаходити своа .вираження при реалізації валентності дієслова у певних компонентах речення

/з відповідною мірою обов"язковості чи факультативності/.

2. У складі ЛСГ дієслів з семантикою створення об"єкта можна виділити ядерну і периферійну зони. До ядра зараховуються лексеми за первинними денотативними значеннями. Еони найчастіше виступають ідентифікаторами щодо всіх інших, дієслів даної групи. Не можуть бути дієслова і з абстрактним, узагальненим значенням створення, і лексеми з конкретизованою семантикою.

3. У складі ЛСГ на основі зіставлення семантичних ознак було виділено два угрупування лексем: з гбстрактним, узагальненим значенням і лексеми з конкретизованим значенням, які ' позначають різноманітні конкретні процеси. Неоднорідність дієслівних лексем з конкретизованою самантикою дозволяє виділити семантичні об"єднання меншого ступеня узагальнення - підгрупи,

. синонімічні ряди. Основою поділу всіх лексем КФД а семантикою створення об"єкта на підгрупи виступають диференційні семи об"-екта і способу дії, які виконують інтегруючу роль у складі семем відповідних дієслів.

4. Паралельне дослідження парадигматики і синтагматики дієслів створення дозволило констатувати, що між їх семантичними і синтаксичними властивостями не виникає однозначної залежності. Диференційні семи, що разом з категоріально-лексичною семою формують структуру семем, не завжди виражаються в реченні відповідними актантами. Виняток становить тільки позиція створюваного об"єкта. Чим виразніше представлена та чи інша диференційна ознака на парадигматичному рівні, тим рідше вона виражається спеціальними компонентами у лексико-семантич-иому оточенні дієслова, і навпаки: якщо сема узагальненіша і менш визначеніша, вона вимагає більшої конкретизації засобами контексту. Саме тому дієслова з семантикою створення в одному реченні реалізують Повністю свою валентність досить рідко. '

Б. Аналіз синтаксичної валентності дозволив виявити дві обов'язкові позиції, які відкриваються дієсловами з семантикою створення - виконавця дії і прямого об"єкта. При цьому обліга-торна валентність є категорією постійною, а факультативна валентність залежить від конкретних потреб комунікації.

6. Дієслова аналізованої ЛСГ у плані лексичної валентності характеризуються сполучуваністю 'з певними типами конкретних одиниць, що надає їх валентним властивостям типового характеруі

7. Аналіз парадигматичних і синтагматичних характеристик дієслів КФД з семантикою створення об"єкта дозволяє констатувати безпосередні_‘зв"язки цієї ЛСГ з іншими ЛСГ дієслів у системі мови. Одне багатозначне слово може різними своїми

значеннями входити до складу різних ЛСГ, виступаючи в одній як ядерна лексема, а в іншій перебуваючи на периферії, маючи номінативно-похідне або конотативне значення.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях:

1. Структура й диференційні семантичні ознаки ЛСГ діє- і

слів конкретної фізичної дії// Проблеми розвитку психолого-педагогічної науки в науково-технічній творчості молоді. - К.: Вид-во Київського державного педагогічного інституту ім.М.Дра-гоманова, 1992. - С.76-80. •

2. Парадигматичні відношення у межах підгрупи дієслівних лексем конкретної фізичної дії з семантикою "виготволення харчових продуктів"// Українська мова в процеоі національно-культурного, відродження України. - К. :КДІ1І, 1993. - С.94 -96.

3. Семантичні ознаки дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об"екта// Українське мовознавство /друкується/.

4. Валентна характеристика дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об"єкта в українській мові// Актуальні проблеми мовознавства у світлі праць Б.О.Ларіна та Ф.П.Філіна. Регіональна наукова конференція. Теза. - К.,1993 /друкується/.

Підписано до друку 04.06.І993р.С;!.І,г.Сормат £0x64 І/І6. Друк офсетний.Тир.100.Заш.273.Безплатно.

ДОД КДПІ Ім.Драгоманова, Київ,Пирогота,?'.