автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Лиризм и история национального мировоззрения в творчестве Мерсе Родореди

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лиризм и история национального мировоззрения в творчестве Мерсе Родореди"

• ЯАДІСШЛхНЛ АлАдЖІЯ- НАУК УКРАЇНИ Р Г Б О ЛІТ^РДОТИ ім/ Т.Г.ЦІЧіїїКА -

2 8 ІІОЯ 1994

. ' ' На правах, рукопису

. КРАМАР Воладамар Брияіславовізч

ЛІРіШ І ІСТиРЇЯ. НАІІІиіШІЬНЗ СВІТОБАЧЕННЯ , >' У ТЕиРЧиСТІ ^ІііРСі; РОДиРіДИ

' 10.01.04 - Література яяругіідяпг країн ■

АВТОР 33 ЕР А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук .

' Київ - 1994 •

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана,у відділі-.світової література і коша-г. ративістикя Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка. НАН України

академік НАН України, -доктор філологічних наук, професор Д.В.ЗАТОРуЬЮЙ •

доктор філологічних-наук,.' професор А.Р.ВОЛКОВ .

: кандидат філологічних наук, доцент' м.і.гЕРдаїнзш. _

Провідна'організація:. ‘ • Київоький національний .

. . ■ ' . ‘ - •універоитет'ім.І.Юевчета’"

Захист відбудеться 14 грудня: 1994 р. на.'засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.24.01 при Інституті літератури і:.і.Т.Г.Пеачєнка НАН України ‘за адресою: 252001-, Київ, дулі }І.ГрушеЕСЬі:зго , 1. ■ ' ■ • - . ■

З дисертацією кожна ознайомитись в бібліотеці Інституту літераіурв ііл.І.і;.Ееьчєші: НАН України.

Автореферат роаісланий

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Наукове'! керівник:

Офіційні опоненти:

Проблема надісксльної самобутності літератур народів світу привертає все більцу увагу філологічної науки. Ііротягом минулого

СТОЛІТТЯ почали 3"ЯВЛЯТИСЯ ХУДОЖНІ твори, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ яких полягав у відображенні особливостей історичного буття,природи та культури певного народу. Отаннім часом цей процес набув принципово . нового забарвлення. Письменники подолали межу маніфестів та регіональної самоспогляцальності. Тепер йдеться про суто національні твори, у яких водночас знаходять свій вираз проблеми інтернаціональні, загальнолюдські,

- ііриродньо, до наука звернула увагу на цей феномен і певною лірою- вже дослідила його, зокрема у Британії, Латинській Америці, колишній Австро-Угорщині. Разом з тим, специфіка культур Іспанії досі залиласться децо осторонь центральних напрямків наукового по-щуКУі Це зумовлюється самою природою явгіда: у XX ст. літератури національних регіонів країни ще не подарували світові таких цікавих імен, як, скажімо, Р. Каетро чи д. ларагаль.

винятком ь література Каталонії, досягнення якої вже тривалий час привертають до себе погляди видатних вчених. Дослідження •і.ІІлавскіна та І.Тертерян розкривають своєрідний характер давніх традицій каталанської літератури, простежують шляхи її становлення, шляхи, 40 позначені взаємовпливами з мистецтвом сусідніх Провансу та Кастилії, ¿ивчасться також зв"язак означених факторів з художніми особливостями творчості окремих сучасних письменників.

Сьогодні каталанська література постає вагомою самобутньою частиноо європейського мистецтва, що привернула увагу світового читача завдяки іменам таких талановитих художників слова як С.Кс-пріу, ¿«.Родореда, Б.Иорсель. їхня творчість гармонійно посаду^ в собі елемент.! універсального і національного, нового і традиційного, стає джерелом натхнення для "молодих" письменників.

За прегмет аналізу в дисертації обрано творчість іерсе Ро-дореди,класика каталанської прози, у чиїх романах, як у дзеркалі, відбились найтиповіші ознаки сучасного літературного процесу Каталонії. Такий вибір дозволяв зосередитись на прикладі найбільш цікавои<у, показовому й то.^ переконливо^, зазирнути, так би мовити, у глиб каталанської художньої самобутності і водночас осмислити її як невід'ємну частшф літератури світової,

дитинство м.Родореди пройшло в артистичній аі.чнї, до часто збиралися люди мистецтва - актори, гіисьмєнники. Де сприяло формування у неї з раннього віку тонного художнього смацу та здібності

z

віцчувати прекрасне. Витоки її світогляду укорінені в традиції, одвічно.^ народно.^ дусі, який, чітко усвідомлюючи опозицію цоб-ра і зла, долає трагедійне незламно» вірою в життя. Дудучи національним письменником, І.Родореда однак не замикається на проблемах "кантону". Національне для неї не преддет чи кінцева мета мистецтва, а засіб художнього осягнення змісту життя. • '

Спадщина І.Роцореди, як і буць-яке видатне явище, не обмежується рамками одного літературного напрямку.Письменниці вдалося уникцути монотонності й фотографічності іспанського "об'єктивного роману", водночас вона не впадала в крайній естетизм "нового реалізму". який зовсім відкидав інтригу і вимисел. їх проза багато в чоф автобіографічна:завдяки переплетінню реальності і мрії автор розкриває глиоинні рухи лядської душі. . . ’ -

Найповніше творчість І.Родореди висвітлена у монографії ката-ланської дослідниці С.Дгпаи "Introduccio a la narrativa de M.rtodoreda ¿i ¡ni tu iiü la infantesa",- але цілісного аналізу творчого доробку'пи-сьменниці неиае ні у вітчизняному, ні в зарубіжно»^ літературознавстві. У згаданій монографії дослідження проведене у традиціях формальної школи, що розкриває перш за все еволюцію композиційно-со-жетної будови творів. Бидане у І97У р., до виходу в світ підсумкового роману і.Родореди "Смерть і весна" (самої письменниці не стало в ІУ63 р.), дослідження К.Арнау не охоплює завершального еїацу творчості ¡¿.Родореди. Численні роботи головним чином іспанських (S.Jjycio, С.іартін) та британських (Ф.Бірз) науковців на тлі сучасних літературних моделей аналізують формальну будову певного твору письменниці. . ■

а ¿'країні ім"я і.Родореди є маловідомим. Українською та російсько» мовами були перекладені лише декільха оповідань та роман "Площа діамант". .J критичних матеріалів, які можемо зустріти у перевозах до збірників оповідань письменників Іспанії, викликають інтерес думки á.іитрофанова, І.Кієні, О.Брагіної. Однак їхні міркування стосуються переважно проблемного змісту окремих творів л.Ридзреди. Актуальність дисертаційного дослідження.полягає у тоцу, мо цілісне вивчення художньої прози а.Родореди допоможе кра^е зрозуміти специфіку сучасної каталанської літератури та деякі загальні особливості й закони існування національного мистецтва взагалі. ^ócv.í пдення може також допомогти у розв'язанні теоретичної г.робле-г.: перспектив та форм розвитку "малих" літератур.

Летою дисертації е: «■

на тлі історичного розвитку каталанської літератури і сучасного стану літератури Іспанії розкрити своєрідний характер творчості ^.Родореди.

Поставлена в роботі мета досягається шляхом рс:?з"яфіння таких основних завдань:

- дослідження творчості і.Родореди і визначення її .лісця та значення у сучасному літературному процесі Іспанії;

- аналіз теми"наївного героя" й феномену дитинності та розробки їх за допомого» композиційного прийо.чу очуднення;

о - виявлення сюжетних мотивів і компонентів, ідо відіграють у творах письменниці принципово важливу роль. ■

' методологічною основою дисертації с історико-літературкий підхід у поєднанні з конкретним текстовим, почасти структурним аналізом.. Автор спирається на дослідження вітчизняних та заруоіж-них літературознавців, що присвячені проблемі регіональних особливостей літератури та історії літератури Іспанії.

Наукова новизна роботи полягає у виборі об"єкта дослідження і у методиці його висвітлення, гіперае пропонується системе дослідження самобутності творчого доробку класика новітньої каталанської літератури, взятого у його зв"язку із каталанськоо культурною традицією, іспанським та світовим історико-літературним процесом.

Обрана методика дозволяє приділити значну увагу не лише проблемно- . ідейній, а й формально-композиційній будові творів.

Практична цінність. Ц/сновки. отримані в ході дослідження, а також поданий фактичний матеріал можуть бути використані у науково-дослідній роботі для наступного поглибленого вивчення специфіки ка-таланської літератури й інших національних літератур, для читання лекцій і проведення семінарів із загального курсу зарубіжної літератури XX ст., у спецкурсах з каталанської літератури.

' Апробація роботи. Основні результати дослідження використовувались у. доповідях на конференції молодих учених Хмельницького технологічного інституту (ХТІ, 1ШД р.), Другій міжнародній науковій конференції "Ліва і культура" (Український інститут міжнародних відносин, 1993 р.). Окремі моменти з роботи викладені в тезах . "Концепция народного взгляда на мир в творчестве а.шевчука и і.Ро-дореды", надрукованих у матеріалах "І днів славістики, у Гранаді", (Іспанія, Гранадський ун-т, І99Н р.)

Структура роботи: дисертація складається із вступу, трьох роз-

діліб, висновків та бібліографії. ' • - . .

У гіступі обгрунтовується вибір те*и, розкривається її актуальність та новизна, висвітлиться міра вивченості даної проблеми, визначаться мета, завдання,-предмет і методика дослідження. Коротко викладається загальна історія каталанської літератури. Головні' увагу приділено тим факторам, які тією чи іншою мірою зумовили її самобутність. Йдеться про вже згадувані процеси взаємодії з провансальськая, ітадііїською, пізніше - кастильською літературами, про взаємопроникнення жанру і національної мови, тощо, гі означеному аспекті розглянута творчість С.де Жірона, л,.4арка, Р..Ду-ля, деяких інших каталанських митців, спаадина яких стала невід'ємним надбання«! світової культури. Т^т також викладаються концепції літературних зкіл - зокрема, ноусентиз^У, - що сфорцувалися під бплиео* Каталанського ренесансу XIX ст., оскільки, увібравши е себе все найкраще з досвіду минулого, вони мали безпосередній вплив на творчість І.Родореди'та інзих сучасних каталанських письменників. ‘ ’

і Розділі І - "ТУРБОТА лШОііІ .’РЬГІии 1' РиЗцсІїлхіїІИ СУ^и-мОСГІ" розглядаються ропаки "Площа діамант" та "хзулиця Камелій", стьорені і.Родоредо» у перлій половині оО-х років. Там письменни-ця"ставить проблему" антагонізм автентичної особистості й історичного зла. "11л04а діамант" - роман про любов, його протагоніст -Наталія, жінка з середніх прошарків каталонського суспільства- розповідай трагічну історія свого життя. Події охоплвоть пору Республіки - війни - франкістської диктатури - той"історичний злам",на якому випробовуються вартості каталанської сім"ї та рятівна сила народної моралі. '

Аналізується образ Ьаїалії та псв"язані з ним мотиьи кохання, терпимості, духовної та фізичної краси, іюлос добра угруповується навколо головної героїні, яка прагне любові. На думку м.Ридореди,. у цьоф полягас основна риса людяності Я водночас це - тсй засіб, завдяки яхо.ф можна протистояти агресивній енергії зовнішнього. Обов'язковими умовами досягнення лобові проголоедоться дотримання кодексу традиційної моралі та щоденна вакка праця.

Зло в романі є атрибутом і сутністю зовнішнього оточення, чиї негативні якості найбільше проявляються в ході історичного часу та властивостях "світу чоловіків". Розглядається постать чоловіка Иаталії Кімета-- типового представника когорти "справжніх ■чужчин". Ьегативні риси цього персонагіа письменниця гіпертрофує,

творить з нього гротескний символ каїнства, безумовно засудя^'є ■Його. Той С&4ИЙ присуд виноситься й історичко.чУ часу, який прпзсгз до морального апокаліпсису. У цій площині автор звертаються до теми громадянської війни, цо перетворюється на .метафору смерті і ра-зол з"табором чоловіків" утворює композиційний центр, протилежний "Ьаталії -любові”. . .

. -Значна увага в дослідженні приділяється розгляду художнього простору "Іілоці Діамант",оскільки цей сюжетний елемент відіграє надзвичайно важливу роль у всій прозі .¿.Родореди. Консервативна традиція жорстоко регламентує роль іспанської жінки в сіі"ї та суспільстві. З оглялу на це деякі дослідники вважають обмеженість і скутість художнього простору відправник, моментом до розуміння ”кі-нрчого роману" Іспанії (К.Гайте), чи фундадентальним елементом процесу ідентифікації героїні і формування їх психології (X.Ортега) . Такі якості притаманні й поетиці "Шіоці Діамант". Одная, го-лозним є те, 'до художній простір цього роману - власне декілька барселонських кварталів - викове не стільки мотивуячу функцію, скільки перетворюється на другого позитивного героя твору. Барселона "Пло'ді діамант"- уособлення самої Наталії, тільки вже непідвладної смерті, до, наче казкова Попелвака, очікує на майбутня чарівну метаморфозу. '

Підтвердження цієї думки можна знайти а останньому епізоді роману, який розповідає про весілля Рити, дочки Наталії. Авторка переплітає сцени цього свята з символічною подорожяп - поверненням героїні до старої плоді діамант, де, як .і безліч років то.чу, купа-пгься безтурботні голуби. Можливо, занадто дорогою ціною, але ро-доредівська героїня зрозуміла, цо їх життя не минуло марко, гіоно було покаянням, спокутоп національної провина і водночас необхідної) передумово» світлого майбутнього дітей, -

Наведене розтадування добра і зла дозяьь*» виявити принципову віднінність ідейної концепції "Площі діамант" від сучасних -тремендистського й об"ективного-романів Іспанії. Останні часто визнають, що слідування біблійним заповідям та відданість праці є достатніми умовами для подолання особистої кризи. Родоредізська ж героїня, ідира й працьовита жінка-мати, не знаходить духовного спскоо: її Барселона тепер захоплена чужинцями, і через це Наталія не може бути вільно».

паступкий роман "Вулиця Камелій" загостреє поставлену в "Іь.ь-•ді Діамант" проблему і поглиблсе, по-новому інтерпрєтуши деякі

їх мотивиІИ одвічно неправо^ світі на перший план виходить фактор соціальної алієнації, коли неможливість знайти роботу примушує Сесилію (просту, наївну дівчицу-З.К.) стати на шлях проституції. Лірична сповідь Наталії поступається місцем іронічній оповіді головної героїні "вулиці Камелій". Та«у зміну підкреслює інтенсивне використання засобів та схем пікарескного роману. Пере- . важно або ірраціональна, або чисто предметна мо.тивація "Площі діамант" поступається місцем соціальній. То:<у щодо "Вулиці Камелій" : доцільно говорити не про "світ-зло", а про "країну-зло". ' ■ . : ііінка з небагатих барселонських кварталів залишається у "вулиці Кааелій",як і в попередньому романі, носієм добра. Але автор кардинально цінне її життєву орієнтацію. Якщо н'айпалкішим прагне-' ння:.: Наталії була лобов, то Сесилія "любов"*)", радше "коханням", існує. Сатиричне зсунення ролі протагоніста від пошуку емоційного кинтакту до рівня фізичної насолоди від початку травестує .ло- ' тив "любові-порятунку"Гта його супутника "сім"ї-фортеці". дім для Сесилії перетворюється на"в"язниц;о для кохання", одну з форм абсурдного існування. / . ■ .

, Наталія.вбачала своє відрдження в сім"ї, в дітях, у майбутньо»^ , Сесилія ас подолала особисту кризу лише по тім, як"знайшла пам"ять про батька", віднайшла минуле. "Екзистекційний"період . життя Сесилії-повії, період жаху і самотності, поступився місцем "автентично.^" періоду Сесилії-господині. Окрім символічної зустрічі з батьком, мир- їй приносять піклування власним домом та садом. І.Родореца починає і закінчує "вулиця Камелій" одними і тими ж словами. Але у фіналі вони набули оптимістичного звучання, лвтор н&чагається довести, що відродження людської .духовності відбудеться через повернення до власного коріння.

У Розпілі 2 - "ЗдЬЙНА КРИЗА. ПОіУКй Н(ШХ СРІЄНТ№Іа" розглядається роман "Сад біля моря" (1966 р.). У творі ставляться традиційні для іі.Родореди проблеми Л’обові та.смерті, що подаються _ крізь призчу особистих та' родинних взаємин героїв. Роман виділено в дисертації у окремий розділ,- оскільки його ідейний зміст істотно відрізняються від попередніх творів. Прагнення любові, що тлу-.іач.'лссь як лкжіивий рятівний засіб для особистості перед навалою С';і-.у, в "Саді біля моря" відкидається; натомість перед персонажа-ставиться нова, але, на думку автора, єдино важлива й об"ектив-.• .. - "турбота смерті”. , '

<>«иигя»:чгісь проголосити нозиЯ зміст,' і.Рздореда перебудовує

структуру сюжету. На погляд дисертанта переорієнтація тйшіки твору на поширений в Іспанії роман "внутрішнього монологу"гздійсне-на автором без належної уваги до естетичної гармоні*.-, не випадково характерна досі для і.Родореди вишуканість художньо/ ніби витискується ідейним змістом. л Ч

У романі розповідається про те, як група молодих залгжних барселонців - "зайвих людей" - проводить декілька літніх сезонів у маєтку на березі чоря. Імпульс до розвитку сюжету надас інтрига, в окремих «іісцях з елементами детективного розслідування, що розбудовується навколо двох романтичних образів колишніх закоханих -еі&тені та Розмарії.

Про все ми дізнаємося з розповіді старого садіїшика, який піклується садибою. Твір стилізовано під усну народну оповідь, казку з "Тисячі та однієї ночі” з розкішним палацом, красивими ге, роями, '.екзотичними тваринами, а садівник - це казкар, який завершить оповідь традиційним "ось і казочці кінець, а хто слухав,-молодець". . •

«І.Родореда бере свій роман у підкреслено фольклорні рамки, щоб відокремити "Сад біля моря" від тематично-формального напрямку "роману острова", який виразно почав заявляти про себе в іспанській літературі на початій' ьО-х років. .ііж"романом острова" і "Садом біля моря" існує багато спільного у підході до естетичної будови й вибору образної систечи та сюжету. Але, якщо проблємати-ка іспанської течії замикалася лише на "глибоко національній, конкретній трактовці проблеми інтелігенції щодо табору франністів-. республіканців у громадянській війні" (І.Тертерян), то у каталан-ської письменниці трагедія громадянської війни подана глобальніше-як наслідок, соціальний прояв глибинної, екзистенційної трагедії всієї нації.

. Й.Родореда через аналіз "особливих прикмет" індивіда прагне знайти’ТУ точку, де людина перетинає кажу гріха: свідомо поруцує одну із заповідей біблійної моралі. З більшістю героїв "Саду біля моря" це трапляється у дитинстві, коли вони зраджують любові чи батьківщині. Тепер ці"зайві людй" грають у пусту гру адюльтерів та календарних розваг, оточують себе плетивом напівправди і лес-тодів. Коли людина на користь зовнішніх проявів світського етикету цурається своїх національних традицій або просто стає байдужою, її чекає кара самотності і забуття, що у контексті твору доріг;?"'с смерті. . ’ '

. о . ■ '

Ьугєні - єдиний з героїв, хто"не перетинав межу гріха". Йін <: жертвою, оскільки був зраджений Розмарією, дівчинкою, що жила ' по сусідству, а тепер, стала ^дружиною володаря мастку,;Боротьба • сугені, дорослої дитини> за своє щире кохання становить центральну сюжетну лінію "Саду біля моря" і може розглядатись як одна із форм того "прагнення любові", яке було характерним для попередніх ' творів аі.родорєди. ' •

Але у "Саді біля моря" конфлікт добра і зла завершується трагічно - самогубством позитивного героя. їмовно кажучи, проблемна вісь "світ-особистість" перетворилась на вісь "сучасне-недосяжне минуле", де "сучасне" отримало найагресивніцу ознаку "чужиннос-ті”,а "минуле"- позитиву ознаку "дитинності". ■

. іі середині с-О-х років творчою свідомістю і.Родореди опанощу- . . ють ті х почуття зневіри й розчарування, які охопили думки пере- ' важної більшості іспанської інтелігенції. Економічна та соціально-політична стабілізація режицу іранко, поступове"відкриття клапанів. . у національних проблемах" (З.ПЛАБСКІи) призвели до того, що "кра-& - ’

хна пристосувалась до "прогресу" без елементарних свобод" (Х.Гсй-тисслс). Ця історична реальність зумовила злам у творчості пись-мешиці. лиття персонажів "Саду біля моря", подане як невпинний рух де смерті, спалахи ностальгічної туги, ідо деколи опановують позитивними персонажами вже не в змозі подолати стіцу одвічної• кривди. , . ' ,

Проблема вибору, перед-якою зупинилась іІ.Родореда,далі розглядається на матеріалі творчості каталонського письменника йел-ка-іКамарази. і’ його тгорах відчувається безумовний вплив мистецтва І.Родореди. Аналізується роман Фолк.а-і-Камарази "дзеркальна кімната", со являє один із талановитих взірців іспанського «егаро-м&ну, форму, близьку і.Родореді. Однак головним є те, 40 тема цього твору співпадає з провідним напрямком нааого дослідження: пошуками каталанським героєм своїх "особливих прикмет".

Миттєвий шлях Себастіа Фаркеса, головного героя "дзеркальної кімнати", дивовижно схожий на долю самої М.Родореди. О.йаркес, ка-теланський письменник, разом з сім"єіо живе в еміграції в кеневі. Незважаючи на повний матеріальний достаток, відсутність сімейних негараздів тодо, він вже довгий час відчуває "безпідстьвьй’ ворожнечу" до світу. Процес поступового усвідомлення героєм її причин складає лейтмотив "Дзеркальної кімнати"-. С.ііаркес проводить най-ретельніимй аналіз свого духовного стану, відкидає велигу кількість

можливих неузгоджень як з самим собою, так і з оточення^, і нарешті розуміє, чо він був не в змозі знайти тверді киттьвЧ орієнтири, духовний спокій через глибоко приховане підсвідоме відчуття власної національної неповноцінності, яке не полишало і^го ні в Женеві,-ні вдома, де навіть "собака не вміє гавкати по-каталансь-ки", ' ■ ’ . . . '

гіибір С.Фаркеса, як і персонажів ішіих каталакських творів, розглянутих у дисертації, проголошує дотримання вікової національ-. ної традиції найнесбхіднілшо удово» на иляху до досягнення особистої гармонії. Образне втілення цього вибору у кожного письменника с начебто й відмінним за зовніиніми ознаками.(у ¿.Родореди -дитина, у Фолка-і-Карамази - "колишня лют-'на"), але у головних рисах - все ж однаковім. Де - орієнтація на певний початок, атрибут минулого, колишьс добро, яке протиставляється сучасного злу.

У. Розділі ш - "іЮаіШіЬН С-лрті. фантазія про дпт/йстзо" -

розглядаються романи "Розбите дзеркало" та "Смерть і весна" -вершина творчості Л.Родореди. Романи відзначає оновлений підхід до головної проблеми творчості. Розпач "Сату біля моря" поступається місце 4 виваженому аналізу глибинних основ буття. Барочним стилем зрілого майстра слова змальовується химерний світ, незбагненний і хворобливий зовні, однак непорушний у віковій силі народного життя. ’

"Розбите дзеркало" (1974 р.) - барселонська сага - розповідає.історіо сляхеткого і разом з тим простого ’каталанського роду від початку нааого століття до перлих років фралкістської диктатури. Тему цього твору слід окреслити як тріумф смерті -’ всеосяжний і майже безповоротний.- Навіть сюкетний розвиток, і у попередніх романах не дуже інтенсивний, практично зупиняється. Автор не поглиблює жодного характеру, переведено на коло художній час, дія не полиаає меж будинку і саду навколо нього. Форма "Розбитого дзеркала" максимально театралізована, оснозне навантаження несуть персонаж - актор, пластика й настрій сцени; фабулі, інтризі відведена суто композиційна роль поєднувача епізодів.

Крок до такої "застиглої” форми став наслідком не лиае нового змісту - страху і паралічу перед смертю. Він зумовлений ще й тим фактором, ідо У попередньо;^ романі письменниця остаточно відмовилась від концепції "любові як порятунку". Тип "наївної людини ^ з народу" перестав бути полюсом позитивного. У "Розбето.'^у дзеркалі" добро пов'язується виключно зі "світом дитинства". Ця ідея

"дитинності як першовитоцу добра" багато у чо.<у і знаходить своє, імпліцитне втілення у безсюжетній "дитячій" формі.-На думку фран-ц/иьких екзистенціалістів, естетичні ідеї котрих наслідувала я.Ро-д&рєда, сюжет - це певний логічний,, раціональний зв"язок, чого ' "дитинний" світогляд прийняти не може. . . : -

В центрі образної системи "Розбитого дзеркала" стоїть ' ’ .: постать Терези Вальдаур'и - господині доцУ*. Вона, як і її чоловік . Сальвадор, с тим новим типом дорослого персонажа, що, попри свою автентичність та позитивні моральні якості, приречений на смерть і ■ забуття. Тереза і Сальвадор помирають ще задовго до кінця фабули ' твору і залишаються кити лише у спогадах їхніх ровесників: старої -служниці Арманди та нотаріуса Ровіри.. Л;Родореда, не в змозі .примиритись зі зникненням милої старої Каталонії, свідомо увічнює її' в праці та в пр.м"яті народу. .. . , ' •

• Паралельний сюжет, який після смерті Терези стає основним, • оповідає про Каталонію почату "економічного дива". її символами , виступають гротескні образи дочки Вальдаурів Софії та її чоловіка

# Ьладі. Холод серця і снобізм характеризують Софію, егоїзм та жадо-

ба грошей - центральні риси Еладі. їладі помре, недоживши до старості, і його швидко поховають.; Софія поїде в Париж, і за нею.теж ніхто су«<увати не буде. Для І.Родореди арада'національних ідей новим поколінням значне переважала фактор соціальної поразки, ідо ' зазнало її покоління. Тоцу такий відчайдушний і немилосердний ви- ■ рок виноситься двом персонажам, які тепер, "у.дійсності" є колобо-раціоністами. ... . ' ' ' ■ '. •• •• . - ' ' ■ - ■

Др>гий великий Сюжетний пласт, угрупований у дисертації в"світ дитинства”, пов"язаний з образами онуків Вальдаурів: Рамбном, Марією, джауме. Цей світ, у порівнянні з ранніми творами письменниці, постає несподівано "чорним". Та*, як і всюди, панують жорсто- ' кість і страх. Схоже, лІ.Родореда прагне обіграти тему дитинства у контексті популярного в Іспанії ‘гремендистського роману і на його тлі,наголосити на інших, вкрай вжливих для неї якостях дитячих персонажів. Малюки "Розбитого дзеркала", на відмінУ від дорослих, ке можуть бути бауйдужими до кривди, вони бачать її і через неї . страждають. Вони х, як "наївні дорослі" ранніх творів, від^вають нагальну потребу в любові, якУі однак, не в змозі задовольнити через якості зовнішнього світу. ' ’

. Онуки Вальдаурів загинуть тоцу, що сучасна країна завойова- ■ ' на силами зла. Однак, оптимізм "Розбитого дзеркала" полягає у то-

цу, що автор не подає такий стан як увічнений. Протест письменниці набирає форми, про яку, в контексті австрійської літератури,

’ писав Д.Затонський, коли "більш радикальним пошуком виходу ставала втеча у фантастику, у символіку, у вселенську метафору". Свідомість Л.Роцореди не сприймає особистого спокою без свободи Ка-

- талонії,керована підсвідомим, створює "фантазія Ларії", дематеріалізований образ дівчинки, що здатний протистояти агресивним зако-

• нам сучасності. Цей образ уособляє метафору автентичного дитинства. То.<у у поєднанні компонентів "дитинності" та "автентичності" полягає головне досягнення "Розбитого дзеркала".

' Використання в "регІональній"естетиці фантастичного елемента як схаоанки, засобу самозбереження чи, нанпаки, як п'єдесталу, провісника власної- цінності є універсальнім явищем. На справедливу лумку С.Покальчука, воно бере початок від Л.Гоголя й надалі поширюється чи не в усіх без винятку національних літературах, особливо латиноамериканській. В українській літературі центральне місце в цьому плані посідає шевченківська проповідь "-.пленарного відродження" батьківщини (Г.Грабович). ■

Висловлені міркування перевіряються на матеріалі порівняльного аналізу."Розбитого дзеркала" та роману "Паперові солдатики", який написано каталанськоя мовою емігрантом з Португалії -іігелем де Сеаброя. Тема й сюжетне наповнення творів майже повністю співпадають (навіть прізвище родини з "Паперових солдатиків" - Роуре-ца). Точу -у"Паперових солдатиках", що загострюють найвиразніші ознаки "Розбитого дзеркала", слід бачити- своєрідне використання поетики й ідейного висновку роману і.Родореди. 4ова дітей, синхронність’ часу та"біль Каталонії" характеризують "Розбите дзеркало", коли "Паперових солдатиків" відзначають оповідв дорослого про . своє дитинство, дистанція часу, іронічне ставлення до каталансь-кої національної проблеми, іі.да Сеабра наче наголошує на погляді збоку, погляді раціональному й "реалістично.^", його символом добра є метелик з інтернаціональною латинською назвою - метафорична інтерпретація "радісної гри" Ортеги-і-Гассета.

. Починаючи з 1961 р. І.Родореда безперервно працювала на-; сзо-' хм найбільш філософським романом "Смерть і весна" (ІЬсіЗ р.) <>унлементом для розвитну гчтету роману служить Фрагментарний ряд дій, у який на асоціативній основі вплітаються спогади оповідача. Прийом очуднення стає головним поетичним засобом псбуюзи рс.'/лну. Звичну оарселону псчатф'-середики XX ст. змінює 'загублене серед

дикої природи анонімне селище "рожевих будинків", яке населяють загадкові персонажі. '■■■'. ' •

Суддво цього "театралізованого" епічного світу виступає хлоп-чик-піцліток, який на почату твору купається у водах ріки, що ' омиває селите. Герой розповідає про все, що "на дотик" відчуває -його тіло. Він є найорганічнішим втілення:* голосу свого народу, ще "адекватнідим", ніж садівник "Сану біля моря". Основа.» художнього конфлікту полягає в тому, що невинний маленький герой спри-ймаз навколишнє як жахливий’сон. 1 це не властивість індивідуальної психіки, а ніби дійсна суть світу. Експозиція твору становить, мабуть, єдину ліричну сцену "Смерті і весни". Наступний акт колективного насильства над стосунками родинності - ритуал вбивстщ батька головного героя - розпочне стравний ленцяг руйнації архаїчного сели:да. • . '

На відміну від попередніх романів Родсредн, трагедія кульмінаційної пожежі, яка "спалить" чи не всіх персонажів твору, спри- . чиняє виключно вибух чорних якостей лядської свідомості, ¡юказо-вим бачиться той факт, що і дії дигячих персонажів, особливо їхні цу стоці на цвинтарі, псдаоться як вкрай негативні. Однак автор на засуджує маленьких героїв, оскільки ті "на відалть, що творять", вони просто є дзеркалом вчинків дорослих. їхні ж душі,-"задзер-кальне", - чисті і невинні. •

Новизна концепції "Смерті і весни" полягає у тоцу, що ідея добра тут пов"язана з "живими" малюнками "селища рожевих будинків". Той рятівний елемент національної традиції, який у "Розбитому дзеркалі" І.Родореда наважилась пов"язати лише з "фантазією" дитинну наступно'О' творі став невід"ємноа ознакоо "реальної" дитини. Таку ідею підсшгоє символічне звучання фіналу "Смерті і весни", коли "купальщик" знаходить захист від смерті у водах весняної ріки - буквально "вхспивеись" за те рятівне "коріння", до якого наближались персонажі ранніх творів письменниці.

У Засновках зазначається, що творча свідомість М.Родореди сформувалась під впливом ідей ноусентиз<у - каталанської літературної сколи, яка від4ов/лась від рустикалізму й романтизації минулого і прагнула опанувати нові форми національного самовираження. Газом з тим письменниці вдалося уникати надвірного .експериментаторства, яке згодом виснажило нсусент.изм та близькі йо;ф‘ течії. ‘ ’ ' , . ’ '

Ік.:ат.!ко-компсзиційні елементи худоаньої прози м.Родореди

ІЗ

тяжіють до універсальності народної казки. Позитивним героєм письменниці о "маленька" природна людина, національний тип, ідо керується правилами традиційної моралі. На протилежною полюсі знаходиться або жорстокий, агресианий чоловік, або - жінка " з холодним серцем”. Така пара центральних героїв нагадує казкові фігури "Попелюшки" і злого чарівника чи традиційні персонажі ката-лакського вертепу "тітелес": скривджену дівчині’ та злого відьмара.

Основні счжетної лінії творів і.Родореди дуже часто є оригінальними інтерпретаціями мандрівних казкових сюжетів, в основі яких лежать сталі мотиви випробування, виконання обіцянок, несподіваних перетворень тодо. для більшості романів письменниця обирає форі^у розповіді головного героя про спас життя. Стиль і ¿она ' таки: розповіді близькі до "віршів у проз і" ,до балад стародавніх провансальських і каталанських жсгларів. Заради створення казково-епічної атмосфери автор може поступатися такими поняттями як "художня правдивість" і "психологізм". Поетична будова прози 4.Родореди орієнтована на традиційні національні форми народної творчості, ;до найкраще відповідає толу ідейному змісту, який вона містить.

Хоч оснорою відродження національного мистецтва в Каталонії став романтизм, у внутрішньому настрої творів І.Родореди переважає вплив системи барокко. Літературне барокко є типово іспанським феноменом, оскільки, мабуть, жодна з європейських літератур не досягла в цьс.<у аспекті таких висот, як іспанська. Водночас з поза-літературь.;х причин ця художня система не набула розвитку у власне коталаноькоо’ мистецві. . ■

¿рерьс-тися до барокко Л.Родсреду спонукав особистий досвід життя, яке минуло в абсурдному часі воєн, насильства та нетерпимості. логічність звернення автора до барокко також може бути обгрунтована висновками діслідників (І.Тертерян, Х.Ьареллк), ідо у с>чяснс/<у романі Іспанії принципової розбіжності між елементами, бар-.кко ХУ1 ст. та ро-Цінтиз му XIX ст. нз існує. Властивість барокко активно взаємодіяти з народное тв-рчіїтп остаточно доводить виправданість і зрозумілість барочної атмосфери більшості творів ■м.Рсдсреди. . . •

далі підсумовується роль, яку відіграє в творчості письменниці такий сяжетний елемент як дзеркало. Принцип дзеркальності'використовується м.Родсредсо як засіб відтворення дійсності,. потвореної у кривою дзеркалі ранніх творів та міфічної в уламках розби-

тих лзеркші пізніх творів. Численні дзеркала множать постать самотнього героя письменниці. Спотворене життя "маленької людини"

.і небагатих кчарталів Барселони сприймається не як окремий випа- ' док, & як символ, типова доля всього поневоленого народу. Дзеркала - містична річ - набуваь субстанціального значення метафори жи-ТТС.БОГО ЦИКЛІ' екзистенційного героя. •. . . ■

Інтроспекціоніз.м, дзеркальне відбиття власної психології с ссн-вним засобом са.<ихарактеристики протагоніста, йкість такої самооцінки видаться принциповий для ншого дослідження, тоцу до , переважно в такий спосіб деякі ка.таланські письменники впадали у • транс "нарцистичнсго самоспоглядання" (Р.Баклі), чим мимоволі знецінювали хуч«ш.о якість-своїх творів;. Дорослі герої и.Родореди схильні до звалених, адекватних самооцінок, тоод їх неможливо звинуватити у національному романтизмі.. - .•" •

• . о той же час автор наголошує,'-до лозина не повинна підкоря-

тись виключно вимогам холодного розучу. Герої письіменниці живуть. за велінням благородного серця, особистий характер істини ставить-ф ся ними виде за раціональну етику, зїПсоваьу"прогресом".' «Загалом, . мистецтво і.Родореди спирається на наївне, пізніше.дитяче, але, зрештою, нелогічне світовідчуття (Г.Гачев, наприклад, взагалі вважав "нелогічність" головною ознакою "регіональності"). його, примхливі закони письменниця.і розкриває за допомогою миготіння численних дзеркал і"візерунковості" барокко. - . '

■ Принципово ваглива роль у творчості . І.Родореди належить по- ‘

няттл "зе.млі" - як всьому ід'ейно-пр'облемно.чу' комплексові* пов"я- ,■ заио.чу з "літературою грунту", так і власне худокньочу простору. Будова і якості ху дожнього, простору романів письменниці'залишаються незмінними. Це дуже невелика, навіть "викривлбьа" місцевість* ізолювала .від реати світу." Існування головних героїв, як: і всіх загалом сюжетних компонентів, неможливе поза її межами.. Тсіо' во- . на сприймається як метафора суттісних характеристик протагоніста такого ж скутого, чия свідомість роздеплена,. деформована. ХіДржьіЯ простір до певної міри стас"модифікатором" дій'протагоніста і не:

. за иедостатністо психічної мотивації,' а через концепцію людини: виведіть персонаж за мекі цього умовного аакондо, і його тіло враз , омертвіе, а свідомість втратить джерело рятівних!спогадів.

Протагоніст і простір у романах каталанської письменниці подані як нероздільна субстанція, одвічна сполука людини і зеклі, непідвладна поверховим часовим впливам. Тоцу твори іі.Родореди .

розкриваять на стільки глибинні якості психіки героя чи <£ун ;а..іен-тальні засади будови світу, а розгляца-оть конкретну язаьмодія традиційного та сучасного. Схожої мети і схожими засобами посягали • письменники іспанського "гоізму", але, якідо їх вабила "типовість" великснаціональної свідомості, то Л.Родпреду цікавить "особлиье" каталонського індивіда. .

. • Центральний конфлікт ранніх творів Л.Родореди складав антаго-

ністичне протиріччя між особистість і світом. її самотній, наївний персонаж протистоїть жорстокс.-ф часу, смерті, потворному соціаль-но.му устрсо завдяки моральній чистоті, прагненнч любові та воккіГ' праці. Його зушеркі переживания с ьдино ваяливз'о ртччо, оскільки дієвість часто виявляються вифеєноо і нєістг.тксіо роахціу'о на .-мигоче сучасне. .

. далі письменниця доходить висновку, ніс витоки ц-Сра і зла містяться у свідомості індивіда, і тему все залежить від його морального вибору, .метафороо такого' нового орієнтира ДЛЯ ЛЮДЛНІЇ , стає етика дитячої невинності і простоти, ідо спираються на традиційні закони власного народу і землі.

Ja maToPIajIaAí длСіРГАЦИ чіУБ.;ІКО:ілпО ТдКІ РоБиТЛ:

1. Творчість .¿.Родсреди як дзеркало літературниго пр;цесу сучасної Каталонії. -«en. рух. в *frTB Україна. 10.01.У k.V *,íuc.

2. Поза уламками "Розбитого дзеркала" мерсе Родореди. -ме:і. рук. в дпТБ України. ÜJ.C7.91, № І Юэ - У к. У і, Ь с.

3. Концепция народного взгляда на мир в творчестве іЗ.ЦоЕчука и

Л.Родоредьі. - матеріали доповідей та’повідомлень‘І днів славістики в Андалузії. - Іспанія, Гранадський ун-т, ІУУіі, с. иЗ.

4. паціскальна’література про лодину в суспільстві. - Тези до '

другої міжнародної наукової конференції "Лова і кулыура". -Київ, ylíü, iváj p., ч. а, с.ь.

S >J ¡n .ті а С ж

Кгалис \t.á. Lyricism and nistary. .National world outiooK in Merce <iodoreda"s art. ,

A thesis for a Candidate degree oí tUaio^ical scia.icj in Ue field of U.Ul.J* - (■‘■ction or tna íoreiyrm countries, Institdta or •literature о/ r.U.bnovcnsnco, ;<4S or Ukraine, <iyv, 1 ууд .

» manuscript is suo.14ttcd «піс.Ч for tne first time gives з co.ipru-

nensive analysis Qi the concaptiunai poetics ot M.rtodoreda“s prose. M.Kodoreda Is Known to Da з classic of raooern Catalan fiction. It is determinated, that M.rtodoreda, oeiny a distinctive national writer^ maKes use oi the forms of national art not as an end in itself out as a metncd of revealing the prooiems of human existence. Tne main conflict of ner worKs is the contradiction aetween ”a small man", tne -national "I" and history as well as aoaurd world, fhe way of resol* viriij tne rjiven conflict oy the author is shown. ‘ ■

лннотацяя . ' . ’

hpa/.ap іі.Б. Лиркз < и история. Национальное мири видение в творчестве Jepce Родореды. •

Д'пссертация на соискание научной степени кандидата филологи-часках наук по специальности 10.01.01 - литература зарубежных стран, ¿інститут литературы и.4. Т.Г. Шевченко Над Украины, Киев, ІЛІ . ■ .

Зачитается рукопись, в которой вперзые коліплексно анализируются идейно-тематические особенности и поэтика прозы классика совриденной каталонской литературы Л.Родореды. Установлено, что ’

и.Родореда, будучи саяобьітньи национальным писателем, использует фор.!к национального иснусства не как самоцель, а как метод раскрытия проблем общечеловеческого бытия. Основной конфликт се творчества - это противоречие межлу "маленьким человеком”, национальным "я" и историей, абсурдны* ;миро.м. Показан путь, каким автор изд к разрешению данного конфликта.

Ключові слова: .

національний характер, катаданська проблематика, барокко, міфологічний роман.- ’