автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Литературно-критическое наследие Ивана Билика (Ивана Яковлевича Рудченко) в контексте украинского литературного процесса второй половины XIX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Литературно-критическое наследие Ивана Билика (Ивана Яковлевича Рудченко) в контексте украинского литературного процесса второй половины XIX в."

РГО OD

- 1 ÎÎAR 1093

ШВСЬКИЙ ДЕРЕАВШЯ ПЕДАГОГ IЧШЙ 1НСТКШ t мен! M.П.ДРАГОМАН ОБА

На правах рукопису

САСИНА Map i я СергПвна

. Л1ТБР АТУ РН О-КРИТИЧНА СПАД1ШНА IBAHA БIЛИКА /1вана Яковача Рудченка/ У KOHTEKCTI' УКРА1НСЬКОГО Л1ТЕРАТЩОГО ПРОЦЕСУ ДРУГ01 ПОЛОШКИ XIX ст.

Спец1альн1сть 10.01.02. - Укра1нська л1герагура

АВТОРЕФЕРАТ

дасвргацН на здобутгя вченого сгуленя кандидата ф!лолрг1чних наук

Ки1в, 1992

Робота виконане на кафедр! укра1нсько! л Пера тури Ки1всько-то державного педагог!чного !нстигуту !мен1 М.П.Драгоманова.

Науковий кер!вник

доктор ф1лоЛог1чних "наук О.Д.Гн1дан

Оф!ц!йн! опоненти - доктор ф1лолог!чних наук

П.М.Федченко

кандидат ф1долог1чних наук С.С.Шраль

Бедуча орган1зац!я - Терноп!льський державный

педагог!чний 1нс1иту. /кафедра укра!нсько1 л1тература/

Захист в!дбудеться "УЗ " сИО^иХ гО 159^ р. о -15~ год. на зас!данн! спец1ал!зовано1 рада К ИЗ.01.03 у Ки1вському державному педагог!чному !нстигут! 1м.М.П. Драгоман ова /252С60, Шив, вул.Пирогова, 9/.

3 дисертац!ею можна ознакомимся у б!бл!отец! Ки1вського державного педагог!чного 1нституту 1м.М.П.Драгсманова.

Автореферат роз1сланий 49* Ыъ^-С^Я. 199^ р.

Учений секоетаи

Г.П.Вишневська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕР/¡C'ilIKA ТОБО'И

Актуадьн1сгь тема. Сучасне укра1нське Л1тературознавсгво, зв!льняючись в!д псевдонауково! ¡51льшовицько1 методолог!I, вуль-гарно-класового гпдходу до яващ л!тературя, переосмаслюе, пере-глядае ц!л1 пер!оди !стор!I укра!нського мистецтва слова, да'эчи на основ! глибинного Енвчення архШв 1сгинну об"ективно-1сто- ' ричну картину укра1нського Л1тера?урного процесу. до таких належать I 60-70-т! роки XIX ст. - один з найскладн!ш:х, найдраматич-н!пих пер10д1в розвою украшсько! л1гератури та Л1гера?урно-крн-тично! дукьс!, роки "страшного I фатального затиику га застою,мля-вост1 в публ!чн!м 1 л!тературн1м життГ'^, коли внаоидок ряду реп-ресивнях заход1в царизму супроти укра!н,сько1 культура не лише май-яе припинився пог!к укра!нськях худоншх творив та 5удь-яка уКра!-нознавча справа, але й було "гак гр!зно поставлено питание: чи , кита, чи затянута. наи!й нацП" .

Л1герагурно-кратична спадщпна 1вана Б1лика /I.Я.Рудченка/ -його пу5л1цастичн1, сусшльно-кратичн!, л1гературнэ-естегичн1 стагт1, неопубл1Кован1 прац1 - у Еелишй м!р1 Е1ДбиЕають особли-востI того пер1оду, ваявляють роль у сусШльств! л1гературно! критики, И зм1ст, характер, функцп, адресацП. 3 огляду на це вак-лавим га актуальним лосгае цШснз й концепгуальне освоення спад-щини 1.Б1лика, що .спраяе не лише вазначенню 1дейно-есгетичних познай критика та конкрегн1шому сприйняггго сучасного йому Л1тератур-ного процесу, але й дозволяе до певяо! м!ри яоглибаги 1 розширити наше уявлення про розвиток укра1нсько! сусп1льно-кратично1 думка друго! половани XIX ст.

Водночас актуальном е грунгогне досл1дкення арх!вних матер!а-л!в, но сприяе оЗ"'ектиЕНо-1сторичному осмасленню доробку 1.Б1лика, зв1льненому в!д вузько-одаолспчного застаглого п1дходу.

За умов готал1тарного режиму, не зважаючи на окрем: спроби л1-тературозкавц!в привернута увагу до I.Б!лика, його постагь для за-галу була нап!взабутою, а гворч1сть ввакалася малрзначущою. Про

^Франко 1.Я. Мяхайло П.Сгарицький//Франко 1.Я. 31бр.тв.: У 50-ти т. - Т.ЗЗ. - К.: IS82. - С.236.

2Франко 1.Я. Молода Украина. Пров1дн1 ¡де! й еп1зоди. - Льв1з, 1910. - 4.1. - С.8.

Б1 лика не було окремах дослдаень. Пропонована робота е скромною спробою встановити ¿сторачну справедлив 1сть 1 повернута укра1нсь-к!й культур! нашвзабуте 1м"Я видагного укра!нського письменника 1 культурного д^яча друго! половина XIX ст.

1стор1огра$1я питания. 1нтерес до багатогранно! д1яльност! I.Рудченка/31 лика/виник ща наприк1нц! XIX ст. Першим подав б!о-графгчн! в!докост1 про нього, осмислив його вносок у розвиток в!тчгзняно! фольклористики О.Пип1н. Досигь високо поц]нував пере-кладацьку та сусп1Льно-економ1чну роботу I .РудченкаДплика/ 1.Я.Фран-ко.

У 30-х роках XX ст. питания лИературно! сп!лки П.Мирного та 1.Б1лика розглшули у сво1х працях Т.Ткаченко, М.Ыарковський, I .Летай. 3 середина 50-х рок!в про 1.Рудченка/Б1лика/згадуюгь у сво-1х монографиях О.Азадовський, М.Бернштейн, О.Дей, I.Дорошенко, М.Комкшанченко, В.Поважна, П.федченко, В.Черкаський.

Для дано! робота першочерговий 1нтерес становлять сусп1льно-крцтичн! позицП 1.Рудченка/Б1лика/ його естетико-л1тературна концепц1я. Ц1 питания почасти висв!тлен1 у працях М.Бернштейна; Ы.Комашанченка, В.Черкаського, в "1сгорН укра!нсько! дожовтнево! критики" ..У л 1 тературно-критичн!й спадщин! I .Б!лика увагу вчених привергають насамперед виступа критика прота графоманства та еп1-гонства, його заклики ор1ентувахися на л!терагуру рос1йську, виз-начаеться.м1сце цих виступ1в у сусп1льцо-л!тературн1й боротьб1 того часу. Майже зовс!м не враховувалися авшИограф!я вченого, його публ1цистика, народознавч! с гуд II", велика лраця "Обзор литературы славян", численне листування з р!зними особами, суаилько-економ1чн1 пращ. Активне вавчення цих ыатер1ал1В дае моклив1сгь утвората ц!л1сне уявлення про 1дейно-естетичн1 позицП 1.Рудченка-Б1лика, М1сце його як критика в 1сторико-Л1тературноыу процес! другоГ половина XIX ст., допомагае простекити, як в!дбилися у його творчост! конкретн1 га загальн1 тенденцН л1тературного розвиг-ку даного перIоду. -

Мета роботи полягае в тозд, щоб якомога повнШе розкриги характер 1 особлавост! естетико-Л1тературнах, сусшльно-критичних погляд!в га оц!нок 1.Б1лика, суть його Я1"тературознавчо1 концеп-цП у иерозравному зв"язку з суайльно-культурнима тенденц1ями 60-70-х рок1в XIX ст. У зв"язку з нам у робот1 поставлен! так! завдання:

- простекати головн! генденцП та фактора, щэ вяланула ка формування суыпльно-кратичних засад 1вака Б1лака;

- вазначагя основн! кратер П оц!яок 1.Б1л::ко.м л!герагурних

явищ;

- охарактеризузати суся!льно-кратачяу д1яльн!сть 1.Б1лака, з"ясувати суть йога л1тературознавчо! хонцепцП та И складэзих частая;'

- осмаслата 1дейно-теь'.атичну спрякован1сть, проблематику та пафос л1тературно-кратично! спадщани I.Б¡лика;

- встановита м!сце 1 роль I.Б!лика в украГнському хсторако-л1гературному процесс друго! подовлял XIX ст.;

- з"ясувати суть 1дейяо-естетачно1 концелцп роману "Х1ба ревуть воли, як ясла поей1?", створено! _ 1 .Б¡лако.м;

- теоретична еискоеки та дпфШцП обгрунтузати конкретнвм анал'зом праць 1.Б1ляка..

Об"ект досл!дження. Матер1ало:л досл1дяення стала Л1тературно-кратачн1, публщастичн1 та поетачн! твори 1.Б1лика, його фолькло-рисгачш га суспЫьно-еконолпчнГ прац1 - опубликован! й неопубл!-ковая! - а також багагочасельна еп!столяр1я, пов1сть Паяаса Арного "Чшка", роман "XIЗа ревуть волк, як ясла поен!?". Вакорас-товуються такох прац1 Б1ликових су-часникгв, як! гак ча 1накше до-помагають вияскравати 2ого сусшльно-л1тературн1 позицП - Я.Го-лоеэцького, .'."„Костшароза, П.Кул1са, О.Огоноеського, В.Барв1нсь-кого, О.Конась'кого, М.Драгоманова, ¡.Франка та ¡нпах. У дисерта-цп викорисговуюгься такон арх1внг .•аагергаля ¡з фонд!в В1дд1лу рукопис!в ¡ясгитуту литература АН Укра1нл Зм.Т.Г.Шезченка, в!д-Д1лу рукопис1в ЦНБ ¡м.Вернадского АН Укра1ни, Центрального державного историчного арх!ву Укра!на в Каев1, Центрального державного ¡сторачного архгву Укра1ни у Львов!, Льв1вського облзсного арх1ву, В1дд1лу рукописгв Льв1всько! науково! б1бл!отека $м.В.Сге-фаника АН УкраГни, в!дд1лу рукопис1В ¡нстатуту рос1йсько! л!тера-тури /Пункгнськай Д1м/, Держав но! публ!чно1 бгбл^огеки !м.М. В.Сал-гикова-Щедр1на, бЗбл^отеки АН РосП в м.Санкт-Лет^рбурз!.

Теоретичною неновою досшдження стали робота ¡.франка, М.Гру-шевського, С.бфремова, О.Дороакешча, П.Федченка, М.Бернштейна, прасвячен1 питаниям л!тературознавства й критики XIX ст., прац! Д.Лихачова, Ю.Лотмана та 1н. з проблем ¡манентного саморозватку Л1тератури й л!тературно1 критики, Г.Поспелова з проблем аанро-

творения, М.Азадовського та О.Дея з питань розватку фольклористики. Великий диапазон теорегачних розробок викликаний бажанням зД1 йснити ко:/ллекснай П1ДХ1Д до об"ЕКта досл!дкення як певно1 ц1л1сност1, що виникае 1 функщокуе в конкретно-1сторичних умо-вгх. Комплексна?* п!дх1д до сусгпльно-критично1 д!яльност1 I .БIлика дозволяе розкрита не лише своер1дн1сгь кого иейно-естетачних позашк, але 1 дае моклав1сгь вияснити деяк! загальн1 тенденцП г законоьирност1 Л1тературного розвигху, при цюму викорисган! конкретно-1сгоричний, 1сторико-типолог1чний, Iсторико-функц!ональ-НЕЙ, ПОР1ВНЯЛЬНО-1СТОРИЧНИЙ, СОЦ!ОЛОГ1ЧНИЙ га ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ, 1С-

■торико-Л1терагурний методе досл!джевня.

Наукова новизна робота полягае у тому, що вперше об"ектом мо-ногрз$1чного досл1дження стала д!ялыисть 1 саадщина ЬРудченка /Велика/у контекстх його доби, ваерше встановлено або уточнено низку факт1в 1з б1ографП критика; виявлен1 у процес1 досл1дження нев1дом1 л1тературно-критичн1 га художн! прац1, фольклористичн1 записи, еп1сголяр1я 1.Б1лика, 1нш1 арх!вн1 магер1али, - все це дозволило проанал1зувати творчу спадщину письыенника та критика Б-ц1лому; вперше у науковий об1г вводиться низка суджень Б1лика з питань роз витку укра!нсько! та 1нших слов"янських л1гератур.

Практично значения роботи. Дисертац1я дозволяе ввести у науковий об!Г широкий матер1ал про особливост! спрайнятгя та тлума -чення 1.51 ликом сусп1льно-л1тературного процесу XIX ст. Цей мате-р1ал може бути використаний при розробц! вузлових проблем л1тера-турно! критики та публщисгики, а такок при викладанн1 курсу 1с-торП укра1нсько! л1тератури та литературно! критики, в спецкур -сах та спецсеьйнарах у вузах. Науков! результата досл1дыення мо-яуть скласти основу л1тературного портрету I .Рудченка/Б1лак^.

Апрэбац1я роботи. Основн! положения дасертацП апробовували-ся на наукових конференц!ях у Ки1вському державному педагогичному 1пституг1 !м.М.Драгоманова /1989-1951/, на загальносоюзн1й конфе-ренцИ молодих вчених "Над1ональна культура: шляхи роз витку, тра-дицП, перспектива" /Кй!в, 1988/, на рапональних наукових читан-нях "Фольклор у духовному китг1 укра!кського народу" /Льв1в,1991/, а гакож були шкорисган1 при читанн1 лекц1йних курс1в з ¡сгори ново! укра!нсько! л1тератури для студенпв пол1граф1чного факультету Ки!вського пол!техн1чного 1нституту /1988-1992/.

Окрем! роздали 1 вся дисертац!я обговорювалися на заеданиях

кафедра укра!нсько! л!тератури Ки1вського державного педагопчно-го !нституту !н.М.П.Драгоканова.

Магерхали дисергацЬЧного досл1дження представлен! у шести публ!кац1ях.

Структура 1 3Micr дисертацН. Дисертац!я складаеться з! вступу, грьох розд!л!в, висновк!в, списку основно! вакористано! л1тератури та арх!вних джерел. .

У Bcryni обгрунтовуегься актуальн!сгь теми, предмет, мета i завдання досл!дження, аргументуеться наукова новизна, теоретична i практична значим!сть роботи.

У першому розд!л! - "Становления творчо! ocodacrocri 1вана Б!лика /1вана Яковича Рудченна/ i доба друго! полэвини XIX ст." -доел!джуються шляхи становления I.РудченкауЪ1лик^як л!тературно-го критика га письменника. 3 ц!ею метою у реферован!й робог! на основ i багатьох арх!вних дяерел, б!льш!сгь з яких вперше вводить- . ся у науковий об!г, створена наукова б!ограф1я I.Рудченка/ЕИлик^ цо подаеться у т!сному зв"язку з сусп!льно-пол!тичними та куль-турними процесами того часу. При цьому п!дкреслюегься глибока за-лежн!сть творчо! ocoSacrocri, особливо II становления, в!д зов-híihhíx фактор!в.

У po6oii розглядаеться фольклористично-народознавча д!яльн!огь ■ ЬРудченка як печаток його л!тературно-кратичних студ!й,прос-тежуеться еволюц!я I.Б!лика в!д спроб характоризувати народн! поа-тичн! твори з точки зору 1х сусп!льно! значимост! та сощально! проблематики до гвердих. соц!альних га соц1ально-ф1лософських кри-тер!!в в ouíhuí художньо! л!тератури. Зокрема, анал!зуючи казко-' еий матер!ал, Рудченко вид!лив казки дохристиянського пер!оду,м!-фи га народн! побутов! оповиання i визначив, наск!льки глибоко й достов1рно воображено у них побуг, мораль, ¡деали- трудового народу, зробив сп!вставлення зм!сгу казок з реальною сусп!льною проблематикою.

У реферован!й робот! характеризуються прац! ЬРудченка, прис-вячен! чумацгву га його епосу, що критик розглядав як вияв само-бугност1 укра!нського соц!ально-економ!чного та духовного розвит-ку. На основ! чумацьких ni сень I.Б!лик створив яскраву картину яитгя украГнсгва, п1дкресливша особливост! ментал!тегу свого народу. В упорядкованому та виданому 1.Рудченком зб!рников! "Чумацкие народные песни" /КиТв, 1874/ його автор виступив як фолькло-рисг-новатор: чумацьк! hích! в!н розм!стив за власною науковов

системою в!дбору та подач! фольклорного матер!алу, що полягала у посл1довн!й зв1рц! ус!х вар!ант!в п!сень ! в!дбор1 найповн!шого варганту га у розм1щенн! п!секь за зм!стом. Фольклористична Д1яль-н!сть I .Рудченка дула слрямована на виявлеяня'оэнах самобутносг! укра!нства I водночас стала певним егапом становления його як л!-герагурного критика.

1Ид вплавом народно! позз!! ¡.Рудченко написав досить значну к!льк!сть власних в1рш!в, як! частково бут опубл!кован! у льв!в-ському часопис! "Правда" /1868-1870/. Як поет ¡.Рудченко був вагоном Т.Г.Шевченка ! не вийшов за меж! т!е! насл!дувальницько! тенденцП, яка запанувала в укра!нськ!й л!тератур! п!сля Шевченка. Проте поез!я ЬРудченка ц!кава як вняв певних сусп!льних, естегич-них !деал!в майбутнього критика, його настро!в та поглядев. Тим 0!льше, що як л!тературний критик ЬРудченко/ь! лик/досить р!зко й безапеляц1йно викривав прояви еп!гонсгва у сучас^й йому поезП.

Характерними ознаками л!рики ЬРудченка е в!дх!д в1д абстрактно! символ!ки романтично! поезП ! пом!тне в!дчуття реал!й часу, в якому в!дбуваеться д1я, орган1чна засвоення елеменг!в фольклорно! поетики, народно-л!сенний л!ризм. Поез!я ЬРудченка на в!дзнача-еться особливим тематичним багатством - тема обов"язку митця, !н-тел!генц!! перед народом, що була досить поширена в той час, про-в!дна ! в л!риц1 ЬРудченка. У таких творах поет !де в1д змалюван-ня конкрегних картин людського ограждения до узагальншчах виснов-к1в про долю Укра!ни.

Художньо варт!сними е переклади ЬРудченка рос!йсько! га за-руб!жно! поез!1 - Гейне, М!цкевича, Фета, Майкова, що вданачаюгь-ся досконал!стю поетично! фрази, мовним багатством, лексичною чистотою.

Важлаву роль у становленн! ЬРудченка як л!тературного критика в1д1грав перший всеукра!нський часопис "Основа", на сторшках якого 1 розпочалася творча д!яльн!сгь його як фольклориста га пуб-л!циста.

У реферован!й робот! анал1зуються публ!цистичн! виступи ЬРудченка на стор!нках "Осноеи" та "Киевлянина", що св1дчагь про актив-ну громадську позиц!ю майбутнього критика, виявляють р!зносгорон-Шсть його !нтерес!в та глибоку зац!кавлен!сть у долх рдаого народу, розвитку його осв!ти, культура, економ1ки.

Стиль публ!цистачнах статей ¡.Рудченка емзцксна";, ¡роЩчнай, з дотепнам вкралленням нарэдних афоризм Iв.

Публщастака 1.Рудчекка е яскравям ваявом кого по-ф!Лософськи гострого розуму - за одиничними яващама в!н розр1зяяе суспьчьн! процеси, а з ц1лого ряду факт!в наводить суть проблема. Саме зав-дяки неабияхому талантов! 1.Рудчеяка по-ф!лософськи заглиблюватися у суть под!Я - сусп1льних чи л!тературних - маемо епохальний роман "Х1ба ревуть воли, як ясла поен1?" та класачн! Рудченков! лхтера-турно-кратичн! студП.

У робот! розглядаеться одна з найменш вавчеках сторонок д!-яльност! 1.Рудченка - сусп!льно-економ!чна. У сучасн!й науц! скла-лася думка, що чиновнацька служба 1.Рудченка була еиявом його выходу В1Д демократачних засад, прислукнацтвом царизму. У реферова-н!й робот! вислдвлветься дещо ¡нша точка зору. Шд таском жорсто-ких обставил I .Рудченко в!дходигь в!д лИературяо! д1яльност1 ! стае чиновником финансового в1домства. Тут В1Н зробив блискучу кар"еру насамперед завдяки своему прародньому госгрому розумов! й працьовитост!. Досл!дження ¡.Рудченка з питань економ!чного роз-ватку Укра!ни потребуюсь надежного прц!нування вчених-економ!ст!в, позаяк мала значний вплав на творения тогочасних сусп!льно-?еконо-м!чних закошв. Де стосуеться прадь "О землевладении в Юго-Западном крае", "О сельских и местечковых чиншевиках", "Об иностранной колонизации", "О переселениях из Малороссии в связи с другими экономическими явлениями ея" та значно! к!лькост! !ниих. За де-якама з них була прайнят! спец!алйи урядов! ухвали, зокрема закон про землекористуван'ня, який утЕерджував права кор!нного населения Укра1ни на землю. А закон про чиншевик!з був своер!дним Еиконанням "ганн!балово1" клятви ¡.Рудченка, який ршуче виступив проти несправедливого в!дселення чиншевик!в з 1х . споконв1чнижземель. У результат! прийняття закону про чаншевик!в сотн! безпри-тульнах селян змогла ровернугися на.сво! садиби ! нав!гь отрима-та певну компенсац!ю. А на могил! ¡.Рудченка за його запов1том було зроблено напис: "Защитник чиниеваков", що можна вважати символ 1чною еп!таф!ею, яка в!дбиЕае демократичний дух 1.Б1лика, його боротьбу за кращу долю селян.

Другий розд!л робоги - "Сусально-критична д!яльн1сть 1вана Ь!лика /I.Я.Рудченка/ ! розвиток украТнсько! л!герагурно-кригич-но! думки 60-70-х рок!в XIX ст." - присвячений розглядов! сус-п!льно-критачно! спадщини I.Рудчекка-Б1лика у контекст! украГнсь-

кого та загальнорос!йського сусглльно-л! тературного процесу.

СусШльно-критична д^яльшсть 1.Ъ!лика вШграла вакливу роль у розЕйГКов! укра!нс^ко! л1тературяо-есгетичяо! думки 60-70-х ро-kib XIX ст. П Earav.tcib гизкачаеться двома факторам!: по-перше, як Л1тературнкй критик I.Biляк гкступив у надзвачайно складний та драматичней для укра!нськ61 л!терагури nepios - час гоншь i переел! дувань, заборов i утискав, занепаду й застою. По-друге, у ceoIx лИературко-крпЕкчнах внетупах 1.Б!лак нац1люЕав украТнську Л1тературу на налЕииЦ ceItobI здобутка, всупереч майже усталеного на той час погляду на не! як на л!тературу "хагню", "доюву", про-В1нц1Ину, що е складовов частиною велико! загальнорос!йсько!.

^тературно-крагачна спадцина I.Велика невелика за обсягэм /кексе десяти !сгоркко-л!тературнах, л1тературно-крлтичних статей, реценз!л та огляд1В/, але надзвачайно важлива за прагнення-ш критика пришЕидшити й утьердити л!тературний процес на Укра!-hi, п!днестп найпекучш! проблема укра1нсько! л!тературл та поб"я-зата 1х з питаниями соц!ально-пол! тачного розвитку сусп!льства.

У рефероЕан1й po3oTi значна увага придияеться сусшльно-¡сторичним обставкнам 60-70-х рок!в XIX ст. Цей пер!од визначаеть-ся як переу!дний в iciopii укра!нсько! Л1тератури та л!тературно! критики, коли шеля Шевченково! доЗи виникла необх1Дн!сть розшири-ти кратерii ouihkh TBopiB художньо! л!тература та з"явилася потреба нового художнього воображения д!йсност1.

Сусшльно-кратичн! виступи I.Велика в!дзначаються концепту- • альною ц!л!сн!стю й глибиною ,анал!зу. У ц!й систем! першою ланкою е велика сгаття "Обзор литературы славян", яка нами вперше вводиться у науковай o6ir. Названа праця 1.Б1лика була написана 1872 року у зв"язку з виходом зб!рника О.Гербеля "Поэзия славян" i ус!м сьоТы зм!стом вступала в полем1ку з тогочасною оф!щйною панслав1стською, а по cyri панрос1йською сусшльно-критичною думкою, чи! ¡нвекгиви щодо вузьконащональних сепаратистських устремл!нь укра1нсько! л!тератури були над!йним теореГтичним п!д-грунтям царських репресивних заход!в супроти укра!ксько! культура.

Ще у статт1 "Этнографические работы в Западно-русском крае в течение 1866 года" /"Киевлянин", 1867/ I.BUhk тонко, але досигь см!ливо як на той час !рон!зував над страхом офщ!йно! критики перед "привадом укра!ноф!льського сепаратазму", що начебто полягав у стремл!нн! укра!нсько! творчо! !нтел!генц!1 до розвитку укра!н«ь-

ко! Л1тератури. У стаи! "Обзор литературы славян" 1.Бпшк вже на основ! широких науковлх спостережень щодо розватку укра!нсько! та ¡ниах слов"янськах л!гератур посилюе критику укра!ноф!льських тенденций. Праця Б!лкка багатозначна, масштабна за проблематикою, по-лем!чна. 3 одного боку мова йшла про явища та проблема суто л!те-ратурн!, про пляха й умови розватку укра!нсько! л!тература - чи бути 1й л!тературою загальнолюдських гуман1стичних !дей та ¡деа-Л1В, чи статд л!тературою "для хатнього вжитку". 3 !ншого боку, по-лем!ка мала яскраво Еиражене сошально-пол!тичне забарвлення, бо торкалася взклиеих питань суспиьного розватку: чи йти шляхом де-мократичнах перетворень,шляхом волевиявлення народ!в, чи дорогою консерватитших утисклв, реакцгйних заборон. Б!лик, ясна р1ч, стояв на прогресивних демократичних засадах.

У статт! "Обзор литературы славян" ¡ЛНлик Еперае в укра'шсь-К1й кратац! торкнувся питания взаемозв"язк1в та взаемовплав!в ук-ра!нсько! та рос!йсько! л!тератур. Простежуючи Л1тературнай про-цес на Укра!н1 з початку XIX ст. до кпщя 60-х рок!в, критик про-анал!зуЕав зм!ну естетичних концепц!й та л!тературних напрямкхв, шдкресллв сп!льн!сть загальнолюдських гуман1стичних !деал!в обох литератур. При цьому Б1лик стасло охарактеразував творч!сть укра!н-ських пасьменник!в XIX ст. Так, зокрема, твори Г/арка Вовчка I.Вх — лик оц!нюв, под!ляючи висновки П.Кул!ша про етнограф1чний фотО-граф!зм опов!дань письменнищ та художн1й заст1й ! нав!ть регрес у п подальшах ?ворах.

Дещо опрощено оцШив 1.Б!лик "Еяа!ду" I.П.Когляревського.вва-жаючи I! карикатурою на укра!нське народна жаття га в!дгомоном зверхньопанського сгавлення до трудового люду.

В!рнамл е висновки 1.Б!лика про орган!чн1сть для укра1нсько! л!тератури таких напрямк!в як сектиментал!зм га романтизм, що су-голоси! менгал!тетов1 -укра!нсгва.

У рефероЕан!й робот! значна увага выводиться спостереженням 1.Б!лика щодо гворчост! Т.Г.Шевченка. Б1лик одним з першах в ¡с-торп укра!нсько! Л1терагурно-естегично1 думки дав об"ективно-1с-торичну та суспIльно-ф!лософську оценку гворчост! великого поета. Критик першим вказав на внутр!шню дихотом!ю творчост! Т.Шевченка, яка проявалася у протиставленн! герогзму, мужност!, в!льнолюбсгва укра!нства час!в козаччини пок1рному рабському жавот!нню за умов колон!ально! МалоросП. В1рною е думка Б!лика про те, що Левченко

намагався в!дродити у сво!х земляк!в нац!ональну г!дн1сть, !сго-ричну пам"ять, що була втрачена за часа колон!ального жагтя Укра!-чи.

Одне з центральних положень Б!ликово! сусп!льно-л!тературно! концепцП - твердження про пряму залежн!сть роз вятку наЩонально! л1тератури в!д пол1точного становища нацП, в1д форма II бутгя. Цю думку критик доводить, розглядаючи у статг! "Обзор литературы славян" сган розвигку слов"яяських л!герагур, - чесько!, болгарсь-ко!, польсько!, сербсько!, хорвагсько!, словенсько!, - 1 встанов-люючи залежн1сть м!к сусп!льнопол1тичними обставанами та р1внем розвитку цих л1тератур. Критик приходить до висновку, що лише по-л!тично незалежний народ може досягнути найб!льших висот свого духовного, культурного розкв!ту, так само й л!тература як певна фор-, ма св1домост1 може нормально розвиватися лише у пол1гично в1льно-му сусп1льств1. Цю тезу Б1лик нав!в як найвагом!ший аргумент у сво!й полем!ц! з представниками оф!ц1йно! пайслав1сгськоГ доктрина, якг стверджували, що, лише об"еднаЕшись п!д еПдою "б1лого царя", ус! слов"янськ! народи змокуть досягнути найвищого духовного розкв!ту. Автор робота детально зупиняеться на пол'ем!ц1 1.Б1-лика з предсгавникам; слоБ"яноф1льськлх геч!2, дае характеристику самим теч!ям.

У своТх шступах 1ван Б!лик торкнувся одн!е! з актуальних проблем укра1нсько! сусп!льно-кратично1 думки: культурно! та со-ц!ально! ор1ентац!1. Всупереч твердженням М.П.Прагоманова, який в той'час вважав, що укра!нська л!герагура повинна переймаги прог-ресивш 1деI зах!дноевропеЙсько! культура опосередковано - через л!герагуру рос1йську, га на в!дм!ну в!д предсгавник!в галицько! критично! школи, як! ор!енгувалися-лише на зах!дноевропейську л!-тературу як вшцу В1Д рос^йсько!, 1.Б!лик стояв на гаму, що укра!н-ська л!герагура у своему розвагков! повинна опановувати крад! 1дейно-естегичн! здобугки як л!гератури рос1йсько!, так ! захГдно-европейсько!.

У статт! "1ван Серг!йович Турген!в" кратик радив укра1нсь-ким л!герагорам переЕмати художн!й досв!д видатного рос!йського ро:.:ан!ста, вважаючи, що сила прикладу цього письменника пришвид-шить появу повноц1нно! прози на Укра!н!. 1.Б!лик в1рно визначив оснонн! художньо-есгегичн! засади I .С.'^ргенева: щирий реалЗзм, як::;; на думку критика, полягав у правдивому в!дтворенн1 як кон-

кретно! особи, гак 1 сусгЦльства в ц!лому; доваршен1сть художньо! форми га гармон1я м!ж зм1стом га формою; гонкий психолог¡зм.

Справедливими е висновки 1.Б1лика про викриття Тургеневим за-гальносусп!льно! деградацН за умов кр1посного ладу.

У реферован!й робот! розглянуто участь 1.Б!лика у л!герагур-н1й дискусП 70-х рок1в XIX ст. Полем!зуючи з М.П.Драгомановим щодо його теор1й "чотирьох л!тератур" та сусп!льного розвитку "знизу-вгору", 1.Б1лик висловив I обгрунтував низку тверджень, суть яких зводиться до того, що кожна нащя, у тому числ! й укра-1нська, засво!вши культуру га досв!д 1нших народ!в, повинна роз-виваги сво! власн1 особливост!, свою культуру, свою л1тературу до самобугчосг! й самост1йност1 такого високого р!вня, щоб вони могли стати внеском у ¡сторичний досв!д та культуру людства. Б!-лик дов!в неспромолшсгь за умов п!днев1льного колон!ального становища трудового народу сусшльного розвитку "знизу-вгору" ! спрос-тував штучну драгоман1вську конструкц!ю "чотирьох л!тератур".

У робот! значну увагу прид!лено циклу статей, як! 1.Б!лик об"еднав п!д сп!льною назвою "Перегляд л!тературних новин", що являв собою цШсну працю, об"еднану концепц1ею сусп!льно! вар-тост! л!тератури. Композиц!йно цикл складаегься з чотирьох частик. Перша з них - грунтовна л!тепатурна програма, л!тературний иан!-фест, явище на гой час новаторське та актуальне. Основн! положения цього ман!фесту: вимога ор!ентацП на певного читача, яким за тих умов був уярмлений, позбавлений национального культурного розвитку укра!нський люд; вказ!вка на р!зницю художн!х завдань, що стоять перед письменникаш-ген!ями та л!тераторами "з серед-

■ ньо! руки талайтом" га в!дпов!дно постановка питания про д!ахрон-

■ ний характер розеитку л!тератури, що полягае у наявност! теор1в ген1альних I посередньо! белетристики; шмога глибинного худомьо-го п!знання й в'Цтворення як народного життявц!лому, так ! конкретно! особи. Вищою метою л!тературного творения на той час 1ван Б!лик проголосив в!дновлення ¡сгорично! пам"ят! народу та нащо-нально! г!дност!. Така концепщя була великим кроком уперед на те-рен1 тогочасно! л!тературно-кригично! думки.

У трьох наступних часгинах циклу "Перегляд л!твратурних но-еин", що е реценз1ями на зб1рки поет!в-початк!вц!в, 1.Б!лпк роз-глянув низку сусп1льно-л!тературних проблем: досл1див явище еп!-гонського насл1дування творчост! Т.й'евченка; проанал!зував Езаемо-

зв"язок м!ж науковим св!тоглядом письменника га проблематикою, пафосом його твор!в; порушив питания про жанрову обмекен!сгь в того-часн1й укра!нськ1й л1тератур! 1 обгрунтував необх!дн1сть розвитку еп!чно1 прози.

У реферован!й робот! досл!джуеться м1ра заглиблення критика у назван! проблеми за умов гогочасного л!тературного процесу, виз-начаються кратер!I, яками оперував Б!лик в ощнц! художнього потоку /соц!альний та соц!ально-ф!лософський/, визначаеться актуальнють

сусп!льно-критичнах виступ1в 1.Б1лика.

Зм1ст гретього розд!лу визначаеться його назвою: "1ван Б!лик як творець 1дейно-естетично! концепцП роману "Х1ба ревуть воли, як ясла повн!?".

В 1 стор11 укра!нсько! л!тературно-критично! -думка 1ванов! Б1-лаков! належать перш!сть в осмасленн! та глумаченн! !дейно-естетич-но! концепцП соц!ально-психолог!чного роману.

Вистуливши як л!терагурний критик у лерех1дний пер1од розвитку укра!нсько! сусально! та л!тературно! думки, 1,Б1лак став одним з перших, хто теоретачно осмислив злам у л!тера1ур! - зм1ну II система, що сталася внасл1док зм!на II функцП, II соц1ального празначення. У зах!дноевропейськ!й л!тератур! II п1знавальна функ-ц!я як пров!дна й дом!нуюча утвердилася на початку XIX ст. Де покликало до життя поез!ю реальну, з II культом думки I розуму, з пафосом анал!зу сучасного сусшльсгва. Зм!нилися принципи художнього узагальнення - пров!дним став принцип тил1зацИ, а не !део-лог!зац!1. Винакла нова система еп!чних жанр!в, I на чол! вс!х ро-д1в л!тература став епос.

В украшсыий л!тератур!, яка за тогочасних умов мусила на-самперед в!дстоювати сйо! права й утверджувати сво! можлавлст!, ц! процеси проходили дещо упов!льнено. 1.Б1лик першим поставив питания про необх!дн!сгь створення роману з народного життя 1 разом з Панасом Мирнам написав першай укра1нський еп!чний роман "Х1ба ревуть воли, як ясла повн!?".

Дисертац!я доводить, що участь I.Б!лика у створенн! роману "Х1ба ревуть воли, як ясла повн!?" полягала не лише у рецензуван-н1, консультуванн1 та редагуваня!, а була визначальною, оск!лька саые завдяки теорегичн1й х практичн!й робот! 1.Б1лика натурал1с-тична пое!сть Панаса Мирного "Ч!пка" переросла у широкоплановий реал!стичний ро;/.ан.

Автор дисертацН простежуе вплив рос!йсько! га эах!дноввро-пейсько! л1терагурно-кригачно1 думки на вироблення БIликом влас-но! концепцП роману. Зокрема, анал1зуються судженяя критика що-до роман!стики I.Тургенева, Еркмана_Шатр!ана, ópariB Гонкур!в, Ч.Д!ккенса га У.Теккерея. Визначальними засадами ¡дейно-естетич-но! концепцп роману "Xitía ревугь воли, як ясла повн1?" були: I. Вимога широкого й грунтовного в!дгворення соц^альних в!дносин сучасност1, показу народного життя у вс!х його складнощах та су-перечносгях. I. Дослдаення засобами психолог1чного анал!зу впли-ву сусп1льних обсгавин на життя ! вчинки геро!в твору. У реферо-ван!й po6ori детально розглядаеться кожен з цих аспект!в. Справедливою, на думку лосятника, е теза Б!лика про те, що розшкрен-ня i поглиблення сощального тла не пльки збагачуе 3míct твору, але й увиразнюе його форму. До реч!, гаке розум!ння едносг1 форм;; й 3MÍсту стало, як в!домо, доктриною сучасного л!герагурознавсгва.

Важливою засадою БШково! ¡дейно-естегично! концепцп роману "Xi6a ревуть воли, як ясла повн1?" е вимога критика в!дт!ниги образ Чшки-розб!йника образом-антиподом, яким мав стати у роман! Грицько Чупруненко. Проте цей образ, що за задумом Ылика мав зг;-лювати ¡дею щасгя "посредством мозольного труда", ке Ьув щлком позитивним, оск1льки у po3yMiHHi критика середовище patíiB не моке породити особисг!сть ц^лком позитивну - таке середовище у б!льппй чи менинй Mipl Д1е аморально, сприяе деградацп особисгост!.

В ц!лому, розроблена Iваном Ыликом ¡дейно-есгетична концепция роману "Xi6a ревугь воли, як ясла повн!?" заклала nepmi п!д-йалини у таоретичне осмислення жанру роману в укра!нськ!й ;птера-турознавч1й думц!.

У висновках формулююгься п!дсумков! положения дисергащйного дослвдення.

Л!терагурно-кригачн! висгупи 1.Б!лика мали не лише Л1гератур-ну, але й сусп^льну вагу, оск!льки'вперше було зроблено спробу поличного осмислення укра!нства.

Уся письменкицька, публшистична, народознавча, сусшльно-критична Д1яльн!сгь I.Кудченка/Бхлика/була спрямована на сприяння посгупу й цив!л!зац1I укра1нського народу, що, на думку критика, можлив! липе за умози в1Льного демократичного розвитку кожно! наци в циому i конкретно! особи зокрема.

Так само й головними передумовами сприятлавого Л1тературно-художнього розЕИГку Б! лик вазначав пол!тичну свободу 1 демократа <"усп!льсгва, у якому розвиваеться л!гература, ор1енгац1я на най-вииЦ !дейно-естегичн! засада зах!дноевропейсько! та рос!йсъко! л1-твратура, повнвц1ннай усебхчнай культурнай розв!й нац!онально! са-мобутност!, гумащстичне спрямування мистецтва слова.

1ван Б!лик утвердив соц!ально-ф!лософський крктер1й оц!нки художнъо! л!гератури, що був найолтимальн!шим на той сусп!льно-л!герагурний момент.

Б1лик створив перший в 1 стор11 укра!нсько! критично! думка л!тературний ман1фест, де поставив висок! викоги щодо укра!нсько! л!тература, всупереч тогочасним поглядам на не!, як на "хатню", "домову", пров!нц!йну, чим утвердив творч1 можлиеост! I перспектива укра1нсько! л!герагури.

1.Б1ЛИК обгдунгував необх!дн!сть укрз!нсько! реал1стично! проза, де О усеб1чно художньо вОтЕорювалося-киття укра! яства ! сам створив перший укра!нський реал!стичний роман.

1.б1лик проявив глибокий !сторизм у сео!х позиц!ях, коли розгляяув !стор!ю укра!нсько! л!тератури в!д час!е "Слова о полку 1горевш" до 60-х рокгв XIX ст. як цШсний продес, як зшну ес-тетичнах концеицШ та л!тературних напрямк!в, чим Шдкреслив велик! традицП укра!нсько! л!тература.

Л1терагурно-критачну д!ялъшсть 1Еана Б!лика можна вважати об"еднуючою ланкою м!ж выступами першого укра!нського професЫно-го критика П.Кул!аа та найвадагшиого украГнського лЛературозкав-ця I.Я.Франка.

До списку основно! використано! л!тератури та арх!вних дже-рел. ¡до включае 416 позищй, вв!йшла прац! вузькотеоретичного та загальнотеоретичного характеру /позацп 1-177/; худонн!, публ1-цистичн!, л! терагурно-критачн!, народознавч! робота ЬНудченкз-Ылика /аозчцИ 178-203/, ггорс попередшшв, сучасянк^в, нае-тулник!в 1.Б1лика /позицП 204-260/; енциклопедП та словника /позицп 269-277/; матер!ала рукопаснах фонд!в та арх1в!в /позади 1 273-416/.

Основний зг<пст днсертаци Егдобранено у таких публ!кащях:

1. "Чумацьк! народн! П1сн!" 1вана Рудченка//Народна творч!-сть та егяограф!я. - 1990. - I. - С.35-42.

2. :,'ллозЕучя! пем"ягк::ки чукацТЕу//Кн:::-:;ннк. - 1390. - И 2. -С. 53-59.