автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.04
диссертация на тему: Литургическое шитье Украины XVII-XVIII в. (иконография, типология, стилистика)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Литургическое шитье Украины XVII-XVIII в. (иконография, типология, стилистика)"

. Í3

• А1С\ДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

Irtcnnyr мистецтвознавства, фольклористики та етнологЛ ÍKCHÍ М.Т.Рильського

На правах рукопису

КАРА-ВАСИЛЬеВА Тетяна Валерпвна

ЛГГУРГ1ЙНЕ ШИТВО УКРАШИ XVH-XVIII ст. (1КОНОГРАФ1Я, ТИПОЛОГ1Я, СТИЛ1СТИКА)

17.00.04 - образотворче мистецтво

А втореферат дисертаци на здобуття паукового етупеня доктора мистецтвознэвстаа

kmîb -1994

Робота виконана у вшил! образотворчого мистецтва 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологи ¡м.М.Т.Рильського АН Украши.

Оф11Дйш опоненти: доктор мистецтвознавства, професор МШЯеВА Людмила Семешвна,

доктор мистецтвознавства СТЕПАНЯН Нона Сурешвна,

доктор мистецтвознавства ОВС1ИЧУК Володимир Антонович.

Провщна орган1зац1я: Державний музей украшського образотворчого мистецтва Украши

Захист в!дбудетъся сие/ил-^ о 14 годин! на засуши спец!ал1зовано1 вчено! ради Д 016.36.01 по захисту дисертацн на здобуття наукового ступеня доктора наук при 1нститут1 мистецтвознавства, фольклористики та етнологи 1м.М.Т.Рнльського АН Украши за адресою: 252001, Ки1в-1, МСП, вул.М.Грушевського, 4, IV поверх.

3 дисертацкю можна ознайомнтися в б1блютещ 1нституту МФЕ ¡м. М.Т.Рильського'АН Украши.

Автореферат роз1сланий "/О* 1994 року

\

Учений секретер ч вчено! ради,

кандидат фшэлопчних наук/О.О.Микитенко

»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Л1тург!йне шитво - це гаптування золотом, орКЗлом, шовкоы р!зпоман1тних првдает!в рел!г!йного обряду, як1 виконуюгь образ-яо-символ!чну, культову функц!ю в церковному 0огослуж1нн1.

Протягом богослуж!ния у церкв! згадуеться I зобракуегься у левних символ1чних д]лх все життя Аркста. Саме зм!ст Л1тург11, II християнська символ!ка зумовили I худо2шьо-стил1стичниЛ, куль-"говий характер лам"яток шитва. До л1гург!йного шитва налетать насамперед т! твори, що використовуються безпосередньо у богосду-к!нк1. Ца покрови, воздухи для Святих Дар!в, катапатасми, наарф-, стодьн! покрови, р!зноман!тний одяг священнослужителе, що мала ч!тко означене м!сце в Л!тургП. В той же чао у церкв! аяаходять-ся (кони, я1двесн! пелени, покрови на мощ! тощо, як! не беруть безпосерэдиьо! участ! в Л!тургН. Тому тврм!н я!тург!йкэ шитво в робот! застосовуетьсн аналог!чно понятно церковна шитво, що включае б!льш широке коло пам"яток.

Твори л1тург!йного шитва несуть подв!йну структурну функ-ц!ю - декоративну 1 образотворчу. Еволюц!я худокньо-образно! си-стеми гаптування, зм!на стил!стичних напрямк!в I худоан1х фор;.-, залекали в!д того, яку роль виконували твори шитва в загальШй систем! храмового комплексу.

У цьому вид! мистецтвз протягом багатьох стол!ть булл створа-н! видатн! твори, шо демонструють високу художню майстерн! сть 1 виявляють безпирорвняй шлях розвитку в!д зародаення до час!в йо-го високих здобутк!в, пов"яэанкх з формуванняы нац)овально! сп!-домост! ! боротьбою украшського народу за свою волю 1 незалеж-". н1оть, оборону лравослав"я. Мистецтво виступало вилшою силою ионс6л!дацП укра1нського народу, вт!люючи актуальн! сусл!льно-пол!тичн! !де5 та естзтичн! пастановн свого часу. Досл!даення такого ориг!нального ! саглобутнього.виду декоративного мистоцтва, як л/гургШге шитво, ускладнюеться нер1вном(рн!стю зберзженяя памяток гаптування, особливо Х1У-4У1 ст. Тому осяовна увага зосз-реджена на пам"ятках Х/П-ХУш ст.

Твори гаптування - цс-синтез творчост! гаптарки ! художника. Розвивався цей вид ыкстецтва в единому напрямку з розвитком укра-

1ноького образотворчого мистецтва, насамперед - 1конописом ! гравюрою.

Б укра1нськону. мистоцтвознавств! до цього часу в!дсутнв доол!даення як , СЕОер1дНОСт1 в1тчизняного шитва в ц!лому, так I основних етап1в Лого розвитку. Наэр1ла гоотра потреба ааповнити цю прогалину у вивченн! ц!лого виду мистецтва, твори якого в шедеврами св1тового значения.

Таким чином, акг.уальн)сть доол1даення полягае в тому, í^otí аргумонтовано, 1з залученшш архзолог1чних, 1сторичних, apxiBHux та л!тературних дкерол, зокрема (¿актолог!чного вивчення tbopíb гаптування, пор1вняльного анал!зу 1конограф1чного матер!алу (ст1нопису, гравюр, 1кон) в!дгворити ц!лiсну картину розвитку гаптарства ХУП-.Ш ст.

Актуальн1сть розробки uiel теш викликана дадал! зростаюч<ш у оусп1льотв! iHiepecoM до проблем нац!овального в1дродження, поол1довним прагненням вчених до заповнення шлов1дом^х оторйюк укра1нського мистецтва.

Мета та ооновн! заедания доод1дження. Мета роботи полягае в тому, щоб дати сиотаматичним анал1з л1тург!йного шитва УкраIш; ХУП-ЛУШ ст. як одного з визначних явшц нац1онадьно1 культури того часу, досл!дити отильову еволюц!ю цього виду мистецтва, виявляючи tí соц{ал£но-пол(тичн( чинники, що зумовлювали особль-bootJ floro становления та розвитку на р!зних 1сторичних этапах.

При цьому ставились так1 завдания:

- проанал1зувати значения шитва в Л1тург11, виявити його культову, обраэно-оимвол1чну та фуш<ц1ональну роль ь преДиэтно-^ просторов ому С8рвдовшд1 (нтерИеру церкви;

пока за ти гшроку картину розвитку гаптароьких иш 1л та оса-pe дк1 в в Ук£'а1я1;' , --ввести;у кауковий odtr широка коло доо1 нав1домих паы"яток, провеоти 1х атрибуц!ю;

- вотановити'пер|одизац1ю розвитку гаотаротва;

- э"ясувати 1конограф1ю,.тияолог1ю, стил1стику гаптування;

- виявити комллеко фактор1в, що визначав овоер1дн1сть ху-дожньо-образног, сшетно-тематично!, 1канограф1чно1 та техн1ч-но1 спациф|ки л1тург!йного шитва;

- проанал!зувати творч!оть гаптароьких осередк1в, виов1тди-ти вплив пров1днях митц1в образотворчого миотецтва на оновлання стйл1стики;

- розкрити специф!ку творения худохнього образу л!тург1йно~ го шитва, акцентуючи роль художника та його сп!впрац» татаркою;

- провзоти аналоги з творами живопиоу, гравюри, !конопксу, р!зних вид!в декоративного миотецтва,' фольклором, л!тературои, •а також тогочасною оов!тои, ф!лософською та естатичною думкою, рел1г!йними уявленнями, особливостями народного ов!тосприйнят-тя, нац!онального менталИету. . .

Об"ектом досл!ддення е твори л!тург!кного шитва Укра1ни, що походять э Гетьманщини, Слобожашщши, а також Правобережно! та Зах1дно1 Укра!ни. Основний корпус пам"яток розглядаеться в часовому в1др!зку ХШ-ХУш стол!ть. В с тиль ов ому в!дношзнн! охоп-люеться лер1од Рензсансу, бароко I рококо.

Ддерела доол!дяення. Об"ективне висв1тлення проблем, як! поставлен! у дисертацИ, можлава з урахуванням уо!е! сукупност! факт!в, що стосуються дано! теми. У зв"язку з цим, основна уЕага звернута на ретельне I всеб!чне вивчення понад п"яти тисяч впро-б!в гаптувэння з музе1в Киева, Львова, Черн1гова, Полтави, Маркова, Сум, Кам"янець-Под1льська, Москви, Санкт-Петербурга, опрацю-ваняя документальних матер1ал!в, зокрема э 1оторП, археолог!!, 1оТор11 рел!г!1, !конограф11, богослов"«. Поряд з л1тописами, записками мандр1вник!в, мемуарною та теолог!чною л!тературою вн-користан! матер!али рукописних фонд!в б1бл»отек та музе!в Укра!-ни та Рос!!.

• Важливим джзрелом досл!дження 1сторИ укра1нського л!тург!й-ного шитва в дан1 деркавних арх1в!в Киева, Львова, Черн!гова, Москви, Санкт-Петзрбургз та !н. Основна частина арх!вних-матер1-ал1в,.атрибуц1я худокн1х твор!в вперше вводяться у науковий об!г.

Ступ1нь вивченост! проблвмд. •; у в1тчиз_

яяному мистецтвознавств1 майке в!дсутн! досл!даення про л!тург!к-нв шитво Укра1ни. Як не дивно, але церковне шитво Укра1ни трива-лий час дилалося поза увзгою досл!дник!в. Пам"ятки л!тург1йного шитва штучно були викреслан! з .процесу розвитку.худокньо! куль-тури, хоч !конопис, гравюра, наст!ннш1 розпис, золотарство, де-

рев"янэ р!зьблення та 1нш1 види рел1г!йного миотецтва в^е нимало рЧ«1в досл1джуються вчвншди.

Перш! в1домоот1 про твори лiтург!Иного шитва зустр1чаемо ^ матер1алах по п1дготовц! археолог!чних з"1зд!в ("Труды XIУ археологического сьеэда в Чернигове в 1908 г.", "Труда харьковского' предварительного'комитета по устройству лП археологического съезда"), атакож $ таких заданиях як "Полтавское епархиальное древлехранилище", "Вистава археолог!чна' польсько-руська устроена * во Львове в року 1865". Ц1 видання привернули увагу троыадсько-ст! до майже не досл1даено! царини украЬюького миотецтва.

•Певний íHrepec до твор1в гаптування з"явився в мистацтво-энавчШ науц! на початку нашого стол!ття (1.Свенц1цышй> С.Та-ранушенк'о, П.ХолоднкИ). Однак у цих розв!даах гаптування ще но розглдцалооя як значка художнв явшца культура. Перш! кроки в цьому напрям! були зроблен1 в 20-х роках К.Берлад1ною та М.Но-вицькою. У грунтоввих наукових розв1дках вони дали ц!нний як фактолог 1чний, так 1 аиал1тичций матер1ал про-укра-Ыське гаптування ХУ11-Х1Л ст., ввели у науковий об!г ц!лий рад видатних памяток л!тург1йного шитва,' зробили слробу 1х оиотематизац! I, на-креелвли перспектива вивчення його як окладного.1 розма1того виду укра1ноького миотецтва. 3 пооиленням тотал!тарного режиму на початку 80-х рок1в досл1дження, псвиязан! а нац1ональною тематикою, а тим б!льша рел1г!Яною, були габоронен!. Лише в 60-х ро~ ' ках у зв"йзку з п1дготовкою та виданняы шеотитомно! "loiopil ук-ра1нського мисгецтва" пожвавшшоь робота в галуз! досл1джеьня гаптаротва. У другому та третьому томах авторами роэд1л1в про укра!поькв гаптування е Г.Логвин та М.Новидька. Г.Логвин св!й матер1ал присвятив творам сюжетного шитва, впарше визначив м1с-це пам"яток гаптування в 0бра80тв0рч1й культур1 укра!иського народу, . простежив' шлях розвитку' цьо?о виду миотецтва протягом стоять;' а також зв"язок а гравюрою,. 1коноаисом'; ыШатюрою.

М.Йовицька на основ! арх(вних, 1сторичних, д1тературних дае-рел, анал!зу матер i а лу простелила шлях розвитку ыио^цтва шитва ХУП-ХУШ от., floro художньо-стил1сткчн! особливост!, техн!чн1 за-соби виконання, еволюц!ю орнаментальних форм.■

Зрозум!ло, невеликий обсяг розд1л1в, до яких ув!йшов фонтанно ран!ше не вивчений матер!ал, не дав можливоот! всебИно його висв!тлити. Таким чином, досл!джвння украГноького гаптарства за-лишилось в!дкритим 1 актуальним.

Серед стислих 1нформативних пов1доцлень про 1стор1ю укра!н-ського церковного шитва ели вЦэначити розд!ли М.Куницько! ("Нариси з 1сторП укра/нського декоративно-прикладного миотецт-ва", Льв1в, 1969), Я.Запаска (Методичн! рекомендацП до вивчення курсу "Укра1нське декоративно-прикладнэ мистецтво", Яьв1в, 1991), О.Тищенка ("1стор1я декоративно-прикладного мисгецтва Укра1ни", Ки1в, 1992 р.).

За остакн! роки з"явилися публ!кацП В.Зайчекко, ¡.Пархоменко, В.Пуцка, в яких подано атрибуцИ окремих твор!в гаптування, анал!з конкретних пам"яток 1 колекц1й музе1в. •

Таким чином, ознайомлення з л!тературою про укра!ноьке гаптування ХУН-ХУШ от. доводить, що вона малочисельна, причому в ба-гатьох випадках автори оперують даними, як1 потребують перев1рки 1 уточнения.

Досл1дяэння розвитку гаптарства ускладнюеться в1дсутн1стю наукових каталог {в музе! в з цього виду мистецтва (за вшштком Черн1г!всы<ого 1сторичного музею та Киево-Пачерського эапов1дни-ка) та катало;;сно! атрибуцп пам"яток, а такой тим, що п1сля вПЬ ни колекцИ музе!в були розпорошен!, частково втрачен!, завинула документами.

. У эв"язку з цим автором роботи було поставлено завдання ви-явити 1 залучити максиыальну к!льк1сть пам''яток, а також арх!в-них та л1тзратурних матер!ал(в.

Методолог1чноп основою доел! дхзння е принцип систамкоот! та 1сторизму. Вивчення худокн1х напрямк1в, еволвц! I образно1 система укра!нського гаптування зд!йснювалося в 1сторичному аспект! як у синхронному, так I в д!ахронному вш1рах. При розробц! дано! теми проведено структурна:« розгляд конкретних творгв для визкачення 1х тилологН. Для цього були викорио.тан! р1эн! методичн! спооо- . би: пор1вняльно-!сторкчнпй, 1сторико-генетичний та $орыально-ти-полопчний. Це дало моалив1сть виявити генезу становления л1тур-г(Иного шитва, законо!,ирност1 розвитку, еволюцш худокньо-образно! системи.

У загальяо теоретичному, ыпстецтвознавчому га культуролог!ч-ноыу осмисленн! проблем, порушених у дисертац!í, автор спиралася на концептуальн1 досл1даення пров!днкх украшських та рос!Еських вчаних П.О.Ылацького, ЬЯ.Богуславоько!, М.Д.Драгана, П.М;Кол-товсьКого, Я.П.Запаска, Н.П.Кондакова, Г.Н.Логвина, Н.А.Маяоово!, Л.С.М!дябВо1, Т.В.Школаево!, В.А.Овс1йчука, О.М.Св1р1на,"Н.С.Сте панян, Н.П.Шабельсько!, а такой тих вченкх, що вивчали в!рменська ыолдавськз, румунське, грузинська, польське шитво.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що впершэ в ыистацт-вознавч!й л!тератур1:

- комплексно висв1тлюеться становления та розвиток гаптар-отва в Укра!н1 як самобугнього мистецького явивд, Шдкраслена ¡loro валлива роль у формуванн! ьшнгальност! укра!нського народу;

- досл!дауетьоя еволюц!я худодн1х отил1в, 1х своер!дна травс-(¿ормац1я в твopaх гаптувашш, Пений зв"язок з образотворчим мкогацгвом;

- виявлябться худолшьо-ф/нкц1 ональна та образно-символ1чна роль шитва в Jliiyprll;

- вводиться в науковяй об!г широкий фактичний матер!ал, роз-роблено концедц!» образу та структуру стил1стшэ, типолоПю ок>-жет!в, розгдяну»о 1конограф1ю,виса1тлено роль rpaBjpíB га 1ко-Нописц1в у розробц1 зразк!в для шитва, заф1ксовано прииоми вико-нання, 1х технолог!»;

- показано вззеыовшшви i взаемозв"язки з мистзцтвом Балкан-оышх кра!н, РумунП, ЫолдавИ, В1рман11, PoolI, Подыц! тощо. '

На захиот виносяться так! осно:,н! положения дисэртадП:

- л1тург1йнэ шитво - в худсиш1й феномен, позначений рисами яскраво! своер!дноот1 в систем! укра!ноького шютецтва;

- худокньо-образна систзма укра!нського гаптарства шла без-пйрервний шлях розвитку, збар1гаючи упродовд отол1ть м1дне <3йльк-лорНе"д1дгрунтл, духовн1 античн1, BiaaHTlücbKl та дазньоруськ! традицП, оновлян! вовац1ями худо^н!х стил!в, як1 дерзроблялись й!дпов!дно до слотами народного св!тобачення;

- досл!даення художньо-образно1 структура украГнського гап-тування доводить, що це мистецтво вт1лювало актуальн! оусп1льно-

пол!тичн! 1дв1 та есгетичн! настанови свого чаоу, дов"язая! з формуванням нац1онально! ов!домост!, боротьбою за православ"я;

- досл!дження {конографН, типологН, стил!стики образотвар-: чого гаптування св!дчить про т1сний зв"язок з розвитком украЦ-ського образотворчого мистецтва, творч1стю пров!дних митц!в сцо-го часу;

- розвиток л!тург!йного шитва упродовж двох стол!ть демон-отруе стад!альн! особливост! переходу гаптарства в!д миотецтва доби Серадаьов!ччя до Нового чдсу, виявляе дв! протилаян! за 040-!ми Iдайними та художньо-формальниыи ознанами епохи. ХУД ст. -завершальний етап поств!зант!йсько1 !конограф!чно! слотами, що зазнавала отильового впл!шу деяких рио Рэнеоансу на гиполог!ч-ному р!вн!, а ХУШ от. - Цв доба зм1ни художньо-образно! система гаптувайая в1дпов!дно до принцип! вбарокового св!тобачення на отруктурно-тиаодог1чному р!вн!;

- бароко у гаптарств! виявляе яскраво вираженяй нац!ональ-ний стиль, що найкращэ в!дпов1дае укра!ноькому нац!ональному характеру.

Практична значения роботи. Матар!али ! теорзтичн! положения дпсертацП мохуть бути використан! при написанн! роб!т з !стор!1 укра!нського мистецтва ХУП-Ш1 ст., навчальних поо1бник!в, а та-кож при викладанн! 1сторП культуря та мистецтва в учбових закладах, музейн!й робот! (уточненн! атрибуц!1 пам"яток, експозицИн!й робот! тощо).

Апробац1я роботи. Автором Щдготовлено монограф!ю "Укра1н-ське гаптування Х1У-ХУМ ст. (Еволюц!я худояньо-образно! оистеми)" (20 а.а.). II рукопис рекомендовано до друку Вченою радою ¡нонету ту мистецтвознаьства, фольклористики та етяолог11 !м. М.Т.Риль-ського АН Укра!ни I передано до видавництва "Иаукова думка". Час-тину названо! моногра^П в доопрацьованоау, як диоертац!я, вигля-д! було обговорено нэ сп!льяому зас!данн1 в!дд!лу образотворчого миотецтва та оектору народного миотецтва 1нституту 1 рекомендовано до захиоту.

II основн! положения м!стяться у роботах, навадеких наприк!к-ц! автореферату, а гако» викладалясь у виступах на м!аяародн!й кон^еренцИ "Укра!нське бароко 1 м!жнародний контекст" (Олесько, 1989), "Культурна сдадщина УкраГяя ХГП-Х1Х. ст." (Ки1в, 1993), а

також у доповЩ на Вчен1Й рад! 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог!! 1м. Ы.Т.Рильського АН Укра'иш "Укра1нсы<е бароко 1 л!тург!йне шитво ХУП-ХУШ от." (грудень, 1993 р.).

Структура роботи визначаеться комплексом проблем досл1д-кання, його метою та завдайнлм. Дисергац1я мае да! частишь Ос-новний текст (365 ртор!нок машкнопису) складаеться з вступу, чотирьох роэдШв, впсновк1в, списку прьйнятих скорочань та вк-користаних л1тзратурних даерел ('¿80 позицШ. Додатки включають перел1к 1люстрац1й 1 сам! 1люстрацН (18§ фотографП).

0СН0ВНИЙ аист РОБОТИ

Вотуп присвячено обгрунтуванню актуальност1.досл1джання, формулюванню його основное мети I завдань, викладу матодолог1ч-но! та дазрелознавчо! основи, науково-тзоретмно! новизни 1 практично! значимости характернотщ! стану науково! розробленост! Його проблеыатшш.

У пвршому роздМ "0бразио-си«вол1чна зм!стовн1сть шитва у православн1й церкв!" автор'зробив спробу науково довести, що 1стор1ю розвитку укра!нського гаптування, еволюц1ю його стшпс-тячних напряш1в 1 худоян 1 х форм сл1Д розглядати у нерозривсЩ едноот! з т!ею роллю, яку воно вЩгравэло у загальн1й оиотем! храмового комплексу, зокрзма з внутр1шн!м оздобленням ,1ктер"бру церкви, м!сцем у Л1тургП. Археолог1чн!, л1тописн1, 1сторичн1 матер!али дають моаишв1оть з"ясувати даерела формуваиня л1тур-г!йного шитва, а вивчення та !сторико-пор1вняльний анал!з бого-словсько! л!тератури - виявити ряд особливоотей, як у проведен^ богослуж!ння, так 1 використанн! л{тург!йного шитва в УкраШ в ХУЛ ст., 1х зм!иу у ХУ111 ст.

§ I."Дязрела формування л1турГ1йного шитваСеред сх1дн"озв-ропейоьких держав Ки!вська Русь пор!веяно п1зно дрийняла христианство 1 прилучилась до серздньов1чно! культури. Бона огримала хриотшшську 1конограф1ю иге як сталу систему, що досягла'свое! класично! завершзноот1 у В1зантП. Але давньорусыи митц! не' просто коп!ювалп зрззки, вони активно перзробляли 1х, творчо ас1ш!люючи на'багатому культурншли традщ1ямн м!сцевому грунт!.

Пам"ягки давньоруського мисг^цгва з !х потягом до п1двшцйно1 декоративност! I глибоко! зм!стовност! були скор!ше осягненшш художнього зразка, запозиченого з В!зантИ, н1ж суворш.1 насл!'-дувашшм його система художньо-пластьчного бачення. Сама завдя-ки народа! й творчост!, II животворним витокам I на в!дбулооя приглушения слов"янсько1 культура, п!дпадання П п1д маг!ю в1-заит1Иського мистецтва. Це був творчкй Iмпульс, який сткмулював розкв!т самобутньо! культури.

Ки1вська Русь, прийнявши христианство, запозичила ! звичай прикрошаги дорогими тканинами 1нтер"ери храм!в, шити л!тург!йний одяг. Сьогодн! важко в1дтворити повну картину шитва пер!оду Ки-1всько1 Рус! за браком гапгованих речей того часу. В робот! наводиться численн! л!тописн1 в1домост! про церковя! тканини, як! е св!дченням широкого розвитку л!тург!йного шитва. В!зант!йсышй звичай у свята виставляти у церкв! дорогоц!нний одяг, ткаяини золотого шитва знайшов застосування у Киев! та Володимир!.

У л!тописах кр1м вироб!в золотного шитва, як! впсоко ц!нува-лись ! збер!гались у соборах, згадуютьоя I т1, хто створював !х. Так, у от. Анна-Янка, сестра Володгалира Мономаха, дочка великого князя Всеволода "из Грек", яка прийняла постриг у створено-му И батьком АндрПвському монастир! у Киев!, орган1зувала гам школу, де молод! д!вчата вчилися вишивати золотом I ср!блом. Анна, дружина Рюрика Ростиславовиче вшиивала для свое1 родини I для озлобления церков.

у робот! анал!зуеться ряд твор1в л!тург!йного шитва, особли-. ва увага прид!лена видатн!й пам"ятц1 давньоруського шитва ("Оран-та"), що походить э СофП Ки1всько1 1 виконана у Ж ст. м!сде-вими майстрами (Ы.О.Новицька).

Числеяя) фрагментаря! залкшки давньоруського шитва яскраво св!дчать про тз, що цей вид пройшов складний I довгий шлях попе- ■ раднього розвитку. Високий профео!ональний р!вень виконааня, роз-робка орнаментальних мотив!в, досконал!сть композицП - все це характеризуе гаптування того часу як високорозвинаний вид миотецтва .

§ 2."Декоративна та художньо-функц!опальна роль шитва в пред-мзтно-просторовому середовищ! храму." Стагно-тзматичне вир!шення монументально-декоративного озлобления храм!в орган!чно пов"яза-

на з конструктивною композицию хрестовокупольного храму. Ця система'у символ!чно-канон1чних композиц1ях, у Л!тург!йн!й служб! в1дтворювала земне життя Христа, його жертовну смерть, а також людей 1 под11, як1 эа овященним писаниям утверджували христшш-ськ1 !де! на земл!.

£огоолук!ння мае зовн1шню обрядову функц1ю J внутр1шш> оа-кральну. Духовний зм!ст культу, що сам по соб! незримий, не в1д-чутний, у церковному обряд1 анаходить свое зовн!шнв вираження, свою плоть (П.Флоренський). Розглядаючи храм f культова д!йство як ц1л1сну систему, вчений доводить, що нос!ями святост! у церковному культ! виотупають не лише та1нства та священнослуките-л1, але 1 "энаряддя культу - храот, 1кона, чаша, дискос, кадило, облачения". Вони одночасно е матер1альними речами ! "духов-нимя ц1нностями". Вони - е суть с1Шволи. Культова д!йство орган!зуеться за допомого» церковного мистецтва, яке П.Флорен-оький осмислюе як "вищий синтез р1знородних художн!х д!яльно-отей". Церковне шитво створюеться у в1дпов1дноот1 до його функ-ц!онування в культовому д!йств1,-повн!стю розкриваеться 1 стае зрозум!лим лише в процео! Л!тург!1. Саме вона виявляе оимвол!ч-лу, зм!стовну та еотетичну оутн!сть кожного предмету, адже Храмове <5огоолуя1яня - це не лила сакрально-л!тургШш д!йотво, а й естзтичний феномен.

Численн! гаптовап! вироби як орнаментального так 1 сюжетного шитва виконували подв!йну функц1ю. 3 одного боку - сюжети, 1х'виб1р та тематичне вир!шеннл-/'компоэиц!йн! охеми, формя 1 розм!ри залежали в!'д т!е! ч!тко регламентовано1 рол1, яка !м надавалась у загальному л!тург!йному д1йотв! церковно! служба. Сама ця сторона 1х побутування з найб1льшою силою виявила 1х зображальне, образотворче начало. 3 другого боку - гаптован1 твори неоли декоративну функц1ю, як хоштовн! прикраои в загаль-н!й святково-п!днесен1й структур! !нтер"еру.-

Анал1з i пор1вняльне вивчення првдметно-прооторового серздо-вища храму дозволяли автору э"яоувати, як у часовому простор! ЛIтургi I по р!зному виявлявтьоя художныьобразна функц!я кожного культового гаптованого предмета, набуваючи або самодоотатнього, або другорядного значення. Анал{зуючи 8м1отовн1сть JIlTyprtl, автор э"яоовуе 1 розкривае.як у ч!тк1Я посл1довноот! в певний

заданий момент, кожен предает вводиться в д!ю I виконуе пввну культово-символ!чну роль. Детально зупиняючись на етапах бого-служ/ни, автор доводить, то ваютвою рисов орган1чно! структура храму е поеднання нарухомих, статичних зображань, як1 висту-паготь сталями акцентами в церкв!, I тих твор1в, як! наповнен! динам!кою. 1х траактор!я п!дкорена ритм!чному I запланованоыу у простор! храму руху священнослужителе. Автор робить висновок, во сама предкатно-просторова овредовищэ храму формувало I вилв-ляло з найб!льшои силою худотгмьо-дзкоратшн 1 можливост! матар 1а-лу, формально-художн! р!шення предмет!в щодо комлознцП, розм!-р!в, скжзт!в I нав!ть твхн!ки викоканкя.

у робот! вперше дано розгорнуту характеристику тих твор!в гаптування, що мали в ансамбл! церкви ч1тко ф1каоваиа Ыоцезна-ходаення (покрови на престол, аналой, мощ!, катапетаоми, пелани на !кони), виов!тлено 1х культово-символ!чне значения.

Основна увага в цоркв1 надаеться оздобленню в!втаря, престолу та оформлении вс!х богослужбових ритуал!в. На оонов! пор!в-шш>но-тшюлог!чного анал!зу оам"яток шитва .ХУП-ХУШ. ст., !коно-графИ ст!нопису, гравюри, 1конопиоу та опис!в рязниць собор!в, автор зАясовув сюжети цих тканин, 1х м!сца розташування, оимво-л!ку застосувашм кольор!в та 1н.

• За Л1тург!ею на престол! приноситься символ!чна Безкровна Жертва Г!ла та Кров! Христово1 (6вхарист!я). Преотол означав гору Голгофу, на як!й на хрест! 1оуо прийняв свои мученицьку смерть. В!н мае два видя оздоблень. Нижн!й - означае плащаниц», яков було оповите 1осифом т1ло Хриота при покладенн! його до труни, оск!льки престол йри богослуж!нн! оимвол!зуе труну Господни. Верхн!й покров - "1ндитья" хрешато1 форми - означав за богослов-ськоп традицию славу Бога, що садить як цар на престол!. ("Господь в славу 1 красу зодягнувся еси, зодягнувся в ов!тло, як у ризу, небо роз!пнув, як шагро"). В , 2Л1-ХУШ ст. и!ндотья" виши-валась зверху ! на тому боц!, що був зварнутий до храму. Тут були зобраяення яД0!сусап, "Голгофи", пРозппяггя".

У в!втар! на п1вн!ч в!д преотолу знаходиться яертовник, м!с-це, де народився Христос. Сама на ньому в!дбувавться Проском1д!я (приготування до таТнства бвхариотП). У к!нц! Л1тургП,' п!сля перенесения Святях Дар!в з престола на яертовник, в!н вжа означае вознес!шш .Христа на небо. Озлобления жертовника було двох

вид1в 1 мало в1дпов1дн1 сюкети: "Р!здво Христове", "Богомат!р Знамекня", "Вознес!ння" та !н.

За в!зант!йською традицию в опорядження престолу церкви входив к!вор!й з напрестольнимя зав!сами. У розд!л! анал!зуеть-ся функц!опальна роль цього виду л1тург!йного шитва, еволюц!я його розвитку. Протягом ХУ1 ст. на Укра!н! низька предв1втарна огорожа зам!нюеться виоокою в!втарною ст!ною. Поступово оснои-ний декоративний акцент зм1вдеться ¡з оздоблення в!втарно! зони иа 1коностас, який стае зоровим центром в предметно-просторовому оередовищ! церкви. Напрестольн! зав!си виходять э ужитку, 1х зам|нюють катапетасми - зав!си.царських врат, розглядабться 1х оимвол!чна роль, зм1на культового значения протягом Л!тург!1.

У роэд!л1 анал!зуеться художньо-функц!ональнэ та символ1чна значения покров1в на свят! мощ!, на !кони. Ца синтез живолиоу та гаптарства, де в матар!ал! зд1йснено основний эадум !конопис-ця ("Р!здво Богородиц!" 1682 р. та "Покрова" 1690 р., що походить з майстерэнь Киево-Вознесенського ыонаотиря).

§ 3."Культова 1 сюж8тно-символ1чна роль л!тург!йного шитва" Кр!м твор!в гаятування - кагапетасм, покров!в, що в ансамбл! храму мали ч!тко ф!ксоване м!сцезнаходження, були ще й л!тург!й-н! тканшш, як! безпосаредньо отосувались Л!тург!1, ваконуючи . певну символ!чну роль (покр!вц1, воэдухи, плащаниц!, одяг священ-нослужител1в).

Л!тург!ю (з грацько! - оп1льна богослуж!ння) запровадив сам 1оуо Христос п1д чар Тайно! вечер!. Чин 1 порядок проведения I! було складено апостолоц.Яковом, першим епископом врувалимським. Васил1й Великий та 1оана Златоуст в 1У ст., а Григор1й Двоеслов у У1 ст. письмово заф!ксували порядок богослуж!ння з т!ею метою, цоб Л!тург!я завжда ! окр!зь виконувалась однаково.

Для усв!домлення художньо-функц!онально1 рол! л1тург!Иного шитва, його символ1ки та I! зм!ну протягом Итург 11,.в робот! дано розгоряуту характеристику церковно! обрядовост!, I! етап!в, д!й священнослужител!в. В богослуж!нн! основне м!сце поо!дае образна символ1ка. Християнськ! догми, правила, подН, окладн! цер-ковя! ностулати розкриваються за допомогою певних предмет!в -!кон, л!тург!йного одягу та покров!в тощо. Протягом Л!тург1\ зла-дуеться ! зображуеться в певних символ!чних обрядових д!йствах

земле життя Христа в!д floro народження до Вознео!ння. Так, поча- ' ток Божественно! Л!тургЛ (перша частинз Прооком!д1я) розпочина-еться ритуалом облачения. "Шоб спящзннослужител! за допомогою оообливого вбрання в!докрзмились не лише в!д усього суетного, буданного, то оточуе 1х у звнчайноиу житт!, але й в!д себе самих" (М.В.Гоголь). Одяг свлщэипослужител1в, - "зброя Божа", через яку 1ерей "об'являе в!йну дияволу" (1оанн Кронштадтський ). Кр/м п!двищеяо-декоратявяого навангажзння одяг свяшеннослужите-л!в нзсе насамперзд культовий ! глибокий символ!чний зм1ст, який впливае на сюжети шитва, 1х !конограф!ю. Спочатку вдягаеться ди-якон у стихар - довгий одяг з широкими рукавами з блискучо! тка-нини яскравих кольор!в. Це п!дкреолюе ! символ!зуе "ов1тлоноона" янгольоьке вбрання, в якому янголи служили п!д чао земно! в!дправи Icyca Христа. Сама тому диякон облачаеться в стихар з молитвою "Нехай рад!е душа моя в Господав!, бо В1н одягнув мена в ризу опзс!ння ! в одежу радощ1в облачив мено; немов на молодого локлав на мене в!нець 1, немов молоду, прибрав мене окрасами". Поверх стихаря диякон перекидав через л!вв плече орар. -.довгу, вузьку стр!чку з нашктими на н!й хрестами. Орар - це головна прикмета дияконського звання. П1дн!маючи його п!д чао Л!тург11,-в!н подае сигнал, закликаючи в!руючих до молитви, свящзника до в!дправ.

Протягом ХУ1 ст. остаточно форкуеться тип фелону священника православно! церкви. За церковной символ1кою фелон, або риза, означав хлам!ду - верхн/й царський одяг (порфиру), в яку во!ни одягнули Ioyca у палац! П!лата, коли глузуали з нього, назива-ючи царем. У розд!л1 висв!тлюеться !стор!я розвитку, становления та формування укра1нського фелону, подаються аналог!I з фелонамя !нших правоолавних церков, розкриваються оообливоот! застосувак-ня на свята фелон!в з певними сюжетами, в!доов1дного кольору та матер! алу. На п'1дстав1 анал!зу арх!вяих, пясьмових джерел, бого-словсько1 л!тератури, подавться генеза розвитку таких елемент!в церковного одагу,як еа!трахиль, пояс, поруч!, а також вбрання, митрополита - сакос/, омофор', палицд, патерисна. хус'тка, 1х культово-символ!чна значения, еволюц!я художньб-конструктивштх форм. На основ! анал!зу наст!ниого\малярства, портретного живо-пксу, {конопису та гравюри в робот! проведено анал!э одягу вшцих 1ере1в укра!нсько! православно! церкви ХУП-ХУШ ст., зм!стовн!сть

орнаментально-дакоративних та сюжэтних зображень, 1х худоаньо-функц!ональна та символьна роль..

Сакральну роль у ЛIтург1I виконували "служебн! плати". Це три р!эноввди покров!в, якиыя накривають диокоо 1 потир для при-частя 1э Святими Тайнами Ила 1 Кров! Христа. 1х сшети, форма,- • розм!ри, композиц!йна побудова I художньо-техн!чне виконання за-лежали в!д зм1сту'Л1тург11 1 т!е1 рол1, яку вони виконували. Перший -' ца - невеликий квадратнии покровець, що вкривае- дискоо. У центр! його розм!щена коло з гаптованим зображзнням, що в!дпов!- . дав д1аметру диокосу, який в1н накривае, а сшвт - в1дпов!дае символ!ц! святих та 1нств. Така компоэицШю оооблив!сть повторю-етьоя майже в уо!х пам"ятках ОТ-ХУШ ст. Другий, ■ хревдтий покровець накривае потир - високу чашу. На його чотирьох бокових квадратах, зображен! чотири архангели, эвернут1 головами до центру. Цей компоэиц!йний прийом зуысвлано тиы, що коли потир накрива-етьоя, то поотатГархангел1в виявляються зображеними обаб1ч ньо-го. Трет1й, наЙб!льшиЯ великий квадратний покров - воздух (аег ) вкривае одиочаоио потир I дискоо. У перш!й частин! Л1гургП иПооком1д1Г' в1дбуваеться обряд,-що симврл!зуе Р!здво'Христове, I жертовник при цьому являе собою вертеп. В1дпоц1дио до цього символьного значения хрещат! покровц! мали сюжети "Се Агнець", воздушки гаптувалиоь зображзнням "Богомат1р Знамения". У трет1й частин1 Л!тург!1 - "Л1тург11 в1рних" Свящэнн! Дари зм!нюють св!й зм!ст 1 уособлюють ужа не пзлени новонароджеяого Богодитяти, а плащаница, тобто поховальн! пелени, якими було оповито т!ло мертвого Христа.^ П!д чйс Великого Виходу, що в церкв! означав х!д Спасителя на оправдания, його смерть 1 поховання, Священн! Дари стають центром дШотва. Локровиц!, воздуха, я к шли вкривають потир 1 диокоо п1д час читання Символу Ыри, виконуить в цьому ритуал! роль знаку - символу, який повинен був миттево 1 дох!дли-во розкрити основний зм!ст бвхаристП. Тому композицИ 1х лако- . н!чн1, розрахован! на сприйняття здалеку. Малюнок мае умовне вб!льшення, кольори - яскрав! Й виразн!. Свящзнн! Дари ставлять • на престол як на плащашщв. примовляючи: "Благообразный 1осиф з хреота зияв прсчиотее Т1ло Твое, плащаницею чистою обвив 1 пахо-щами покривит, у гроб! нов!м положив". Сама ц!ею сиывол!чною рол-лв пояонюетьоя зображання сюжэт1в "Покладання до труни", "Оялаку-

ваши", то так лоширэн! в уира "тському ran ту ванн! "маленьких плащаничок" ХУП-ХУШ ст. У процес! Д!тург!1 Священн1 Дари 1 престол пзретворюються на .тертовник - Голгофу i в сюжетах покров!в з"являеться "Розп"яття". В к!яц1 Л1тургН Священн! Дари вже сим-вол!зують Вознес1ння, Воскрес1ння Аристове f мають в!дпов!дн1 сюжеТи.

Протягом стол!ть укра!ноька православна церква виробила ц1лий ряд нац!онаяьних особливостей у проведенн1 богослужб, що знайшло свое в!дбиття в Служебниках ХУЛ ст., ! в першу чергу Петра Могили (1646 р.). Вивчення богословсько! л1тератури I типолог!чно-пор!в-няльний анал!з фактолог(чного матер!алу дали можлив!сть автору вяд!литй в окрему трупу ряд гаптованих воздух!в ЛУП- початку ХУШ стол!ття. 1х композид1ю i художньо~техн!чне виконання зумовшш особливойт! богослуж!ння ХУП-.Ш ст.,.як! I.OrfetiKO називав суто украЧноькими, одм!нними в1д !нших церков.

• Особлива роль у церкв! належить плащаниц!. Назви "воздухи" J "плащаниц!" тривалий чао не розр!знялись 1 впивались у бого-словськ1й л!тератур1 одна зам1сть друго!. Анал1зуючи найдавнЫ в1зант!йськ(, балканськ!, молдзвськ!, рос1йськ! плащаниц!, автор в!дзначае, що за характером свого сюжетного роэв"язаш!я вони Мали генетичний зв"язок з воздухами, що входили до "служебних плат", якими вкршзали л!тург!йн! посудини ! були пов"язан! з символ!кою Великого Виходу. Починаючи з ХУ1 ст. вс! наступи! плашаниц! в!-дображають процас в!докремлення власне плащаниць з воздух!в, як! пов"язан! з пасхалышми службами. Воздух, еп!таф!он. або плащани-ця - це полотно з шовку,чи оксамиту з живошганим або гаптованим зображенням Христа. Це предмет особливого поклон!ння 1 шанування, еп!центр зэгально! композицП храмового ансамблю д!д.час Великод-ня. Така роль плащаниц1 зумовлювала не лише II 1конограф!ю, а И особливу емоц!оиально-п!днесену спрямован1сть, уважне ставлення до розробки сюжвтно! л!н11, а також ретельне техн!чне виконання.'

у другому розд1л! "Коло свжет!в та 1х !конограф!я у л1тург!й-ном.у шитв!" на основ! залучення арх!вних, ¡сторичних, л!таратур-нкх джерел, фактолог(чного.вивчення твор!в досл!джуеться 1коногра-ф]я гаптуваяня ХУП-ХУШ ст., з"ясовуеться його геивза та еволюц!я розвитку. Багатоаспектний пор!внялышй анал!з з 1ншими видами об-разогворчого мистгцтва вкявляе ч!тно сформовану поств!зант1йську

1конограф1чну систему, що панувала в укра1нському л!тург!йному шитв1, зазнавчи . отил!стичного впливу на типолог!чному р!вн! в ХУ1-ХУП ст. I кардинально! зм!ни на отруктурному р!вн! з 20-х рок!в ХУШ от. у зв"язку э впливом бароко.

Основний корпус л!тург!йного шитва охоплюе ХУП-ХУШ ст., чао, який залишив як зразки високо1 художньо! майстерност! й техн1ч-Jiot досконалост!» так 1ц!лком сформован! типи,- !конограф!чн! схеми та сюжети. Еволюц1я стильового напрямку укра!нського обра-зотворчого гаптаротва орган!чно пов"язана з ус!м розвитком укра-1нського мистецтва, наоаыперед 1конопиоом ! гравюрою. У зв"язку з цим автор вважае за'■доц1льне' вид!лита !з загально! структури укра!нськрго гаптування найб!льш поширея! сюжети, проааал!зува-ти розвйток 1коИограф!чних канон!в, виявити !х'типолог!ю.

§ 1."Де1оусн1композиц11. Проблема ритйу.та оиметрИ'.' "Да i су с" - один-з наЙпопулярн1ших сюжет!в шитих фвлон!в, що переважно зу-. стр1чаютьоя в ХУЛ- початку ХУШ ст. 1 в поодиноких випадках у XIX ст. 1конограф!чн! вар!анти "Де1суса", ц!лком сформован! коа-позиц!йн! схеми, склад "предстоячих" св!дчить про те, що цей сюжет. з"явився в укра1нському гаптуванн1 у попередн! часи, памятки якого, на жаль, не збереглись. У ХУЛ ст. ми ф!ксуемо п!ковий етап його розвитку, який протягом ХУШ ст. посгулово вит!оняеться новими темами, зазнае овое1 видозм!ни 1 остаточного розкладу у XIX ст., як з точки зору художньо-виражальних засоб!в, так i фор-мально-тахн!чних.

Де1сусна композ{щ!я на укра1ноьких фелонах ХУП-ХУШ ст. вир!з-цяеться як за складом "предстоячих", так 1 за значениям центрально! постат! Христа. Л!н!я розвитку образу Христа еволюц1онуе в!д "Спаса - Великого Арх!ерая", поширеного у ХУЛ ст., до "Царя - Вседержителя" (середина ХУШ от.), одягнутого в далматик з короною на голов!, з! ок!петром I державою в руках. Де1оусн! комлозицН у гаптуванн! розвивались у в1дпов!дност1 з еволюц!ею розвитку укра!нського 1коностасного де!суоного "чину", в!дтворюючи !дею Страшного Суду, 1дею покути.

У робот! подаеться атрибуц1я двох найдавн!ших паи"яток л1-тург!йного шитва, що мали значний в алий на подальший розвиток !конограф!чних канон!в укра!нських фолон!в 1 оприяли поширенню

Де1сусних компоэиц!й. Це фелон 1625 року (КПЛ - 216) - дар Луць-кого та Острозького епископа 1оаак1я Киево-Печерськ1й лавр! та фелон (КПЛ - 1389), який автор дагуз 1616 роком I пов"язуе з колом д1яльност! Памва Беринди. Самё ц1 фелони продовжяли на Укра-1н1 л!н!ю грецького гаптуванкя, що йшла через А$он та Македон1ю 1 знайшла тут свое особлива, ориг!нальне осмислзння I подальший розвиток. Числэнн! пам"ятки, що йшли у ХУ1 от. з Молдови, 1 особливо за час!в Петра Могяли, також зм!цнювали !, поглиблювали цей процес.

Серед широкого кола пам"яток л!тург!йнег© щитва автор ввд1-ляе за стил!стикою, художльо-техл!чяим вкконанкям к!лька типоло-г!чних груп, йо належали р!зним осередкам гаптаротва. Пров1диов е група роб 1т, довиязаних з Ки1вським Вознесенським ното?(щм та його Глух!всшш фШалом { виконаних Памф!ею та Мар1ею [Магдаленою Мок!евськнмл, Зобрэження'спереду опл!ччя ф!гур Антон1я 1 Феодос1я навколо Богсматер! е характерною оэнакою Ки1всько1 школи гаптування (ризи 1702 р., КПЛ - 4, КПЛ - 1379), риза з Ми-кола1всько! церкви (КШ1- 214), з-Анастас! 1всько!г церкви Глухова (ШУМ - 476) та !н'. Друга група пам"яток (Ч1М - 1258, КПЛ - 191) яов"язана з меценатською д1ялыз!стю Стефана Яворського ! належала Шжинському Введенському ж1ночому монастирю. Селони з Слобожанщи-ни ! Черн!г1вщшш, под!бн! за сво!ми формально-стил!стичними та художньо-тахн!чними прийоыами виконання, сл!д вид!лити до третьо! групи, що е пров!нц1йною рапл(кои високого стилю Ки1всько1 школи, належали, очевидно, Хорошевському Вознеоенському ж!ночому монастирю.

Згодом спок!йний величний ритм поотатей Де!сусних композвд!й ХУЛ Ст. зм!нюеться на монотонн!сть вертикалышх площщ у ХУШ ст. 1конограф1чна схема зазнае внутр!шнього процесу ввдозм1ня ! пов-н!стп занепадае.

5 2."Мар1олог1чна тема ! II воображения у гаптуванн!'.' До ки-1вського кола пам"яток сл!д в!днести сшети Богородичного циклу, що бззпосередньо повияэан1 з еволюц!ею !кояографП Печероько! Бо-говдтер!. В гаптованях фелонах ХУ11 ст. вона е цонтральним ядром комлозицИ, ув!нчана короною, величава 1 урочиста. Поширен!сть цього сюжету в р!эних 1конограф1чних вар!антах в укра!нському !ко-нопис(, с^иопкс!, у гравюр!, а також ! в гаптуванн! сл!д розгля-

дати як символ, що уособлював у оусп!льн1й св!домост! грошдсь-кого :киття ХУ1-ХУП ст. не лише загальнопоширену ¡даю эаступни-цтва, а перш за все вт!лював найголовн1шу Ки1вську овятиню - Лавру. У розд1д1 з"ясовуеться генеза образу Печерсько! Богоматзр;, витоки яко1 сягають !конограф!1 Шпрсько! Богоматер!, що набула популярное?1 у Константинопол! з друго! половини XI ст. I була глибоко шанована у Киев!. Зображення Богоштер! в укра!нському гаптуванн! вир!шувалось в!доов!дно до призначення та форма л1тур-г1йних предмот1в, а головне -в!дбивало художньо-естетичн! наста-нови, поширен! у сусп!льн!й св!домост! та ф!лософсько-тоолог1ч-н!й думц! того часу. Прикладом цього в шита 1кона !з Спаського собору у Черн1гов1, що може бути датована другою половиною ХУШ ст. Пророки.э притаманними 1м атрибутами, закомпонован! у кола, що в свою чергу розм!щуються обаб!ч ф!гури Богоматер! на трон1, яку в!нчають два яиголи. Основу композиц!йного вир1швння становить замкнений овал, що суворюе вражзння гармонП, ясност!, вр!внова-женост! ! вт1люе оснрвну 1дею.сюжету - торжество, величн!сть Богоматер!.

У робот! розглядаеться ряд новозав!гних там Богородичного циклу, зокрема "Р1здво Богородиц!", "Введения др храму", "Благо-в!щення". Ц! сюжети зустр1чаютьор в укра!нському гаптуванн! з к!нця 2УП ст. .1 стають досить популярними у ХУШ ст.

В1дх!д в1д умовного традиц!йного середовииа, надання сцен! . конкрвтностГ.та введения побутових деталей - характерн1 риси ук-ра!нського гаптування середини Ш1 ст., що розвивались п!д впли-вом мистецтва барок'о, I мали аналоги в укра1нськ1й гравюр! та жявопиоу к!нця ХУП-ХУШ ст. Палана 1682 року "Р1здво МарП" е ви-' ооким эразком гаптувального мистецтва к!нця ХУЛ ст. Походить во-на, на думку автора, з Кивво-Вознесанського монастиря 1 належить до кола роб!т Мгумен! МарП Мазепино!. •

Сю)кзг."Блапов1щеиня" широко представлений на поручах, е^тра-хилях (еп1трахиль 1642, 1643, 1672, 1674, 1690 рр.) м!отить зоб-" ражання Мар!1 та архангела Гаври1ла в арках в колонами, що в!дпо-в!дае призначенню цього виду одягу. 3 плином чаоу у гаптуванн! в!дбуваетьоя вовв переосмколання середньов1чно1 1конограф1чно1 схеми. На фелон! та еп!трахил! з Покровсько! церкви Шкополя, фе-лон! !з Скиту Манявського бачкмо оуто барокова вир!шен!ш побудо-ви ц!е! оцени, пройняте динам!кою руху.

§ З."1де1 в1дродження нац!онально1 та рел!г1йно! незалежно-ctí в сюжетах "Покрова" та "Усп!нйя". Сама ц! сюжети демонотру-ють еволюц(ю розвитку (конограф!I, що в1дбувалаоь в укра!иоькшу мистецтв! цього пер1оду, а також в1дбивають важлив1 сусп!льно-! дейн! иаотаиови, що символ!зували утвердження православно! в!ри. 1кона "Усп!ння" була центральною !коною Успанського собору Киево-Печерсько! Лаври, його святинею. Il вважали символом еднання ук-ра1нських земель у боротьб1 за нац1ональгНу самобутн!сть, за збе-реження православ"я (Л.СЛЛляева).

Великий вплив на'поширеяня в укра!нському гаптуванн! зобра-ження "УсШння" мала гравюра майстра ТП (Тимоф!й Петрович), що вм!щена у "Бес1дах 1оанна Златоуста" 1624 р., а потШ з невеликими зм!нами повторена в."Служебнику" 1629 р. В ряд! гаптованих роб i т (палиц! ХУЛ ст. КПЛ -.148, ЧШ - 1954) сцену "Усп!нкя" вм!-щено всередин! прямокутно1 палиц!, зэлишаючи м!сце в менших колах для зображення евангел!ст!в. Пор!вняльно-типолог!чний анал!з а малюнком, який м!стився у виданн! Лаври 1685 року•"Молитов повседневных", дав можлив!сть-авторов! з"ясувати !конограф!чний ориг!-нал, що слугував гаптаркам.-Якшо в ХУЛ- на початку ХУШ ст. в ук-ра1нському гаптувянн! дом!нував !конограф!чний тип "Усп!ння", що мав аналог!Гз гравюрою друкованих- видань ХУЛ ст., то у ХУШ ст. поширешш набув той сюжет "Усп!ння", який належав сама Успэнськ!й Киево-Печерськ!й Лавр!. Його !конограф!я мала досить давню живо, писну традиц!ю. Саме таку видовжену, закомпоновану у прямокутник, сцену бачимо у ЬШирського 1686 р., а пот!м повторену у "Новому Зав!тё з псалтирью" 1692 р., в бвангелН 1&Э7 р. майстра 4еодо-ра А. Майже без зм!н вона переноситься на коштовний подарунок Якубовича до Лаври - ризу 1754 р. (КПЛ - 39). Анал!з вс!е! кпм-позиц!! св!дчить, що bíh спец!ально виконувався для Успенського собору, хоч в основ! малюнку само!'сцени було поклсдано гравюру ЬШирського. Можливо, що в!н створювався в малярн| самого Трошь-ко-Больничного монастиря, де художники розписували ол!йними фар-бамя облпччя, а остаточно доводился ! вт!лювався в матер!ал! - в гаптарськпх майстернях Флор!вського монастиря. Малюнок ризи 1754 року для гаптувальниць був вз!рцем для повтору в 1нших творах (ЧШ - 1257).

- 20 -

Ц1кавою пам"яткою гаптування е фелон ХУШ ст., на якому в овал! зображання "Усп1ння" э ф!гурами двох энгол1в ! двох святителе, апостоли подан! у вибагллвих звивах рослинного орнаменту на тл! опл!ччя (КПЛ - 1403). Композиц!я. та принципа орнаментально! побудови нагадують художньо-стилЮтичне вир!шзння еп!трам1-лей ХУ111 ст. та дерев"яне р1зьблання царських врат в. 1коностасах украГнських церков.

"Покрова"- одно з найб!льш популярних свят на Укра!н!. його виникнення, поширення-, а такок 1конограф!чний тип аображзння маять свою !сторичну ! культурну традиц!». Свято Покрови 1 пов"яза-на з ним !дзя покровительства столичному м!сту та заступництва в!д Iиов1рц!в були важливим !деолог!чшш л1дгрунттям поширення цього культу в Новгород!, Володимиро-Суздал1 та Галицькому кня-д!вств!, д<з виникла 1 сформувалась його ориг1нальна композиц!я.

В "Анфолог!он!и, виданому в Киев1 у ItiI9 р., подаеться зобра-ження "Покрови"'в тому !конограф1чному вар!ант!, то сформувався у Володимлро-Суздэльському княз!вств1 у зв"яэку !з впроваджонням свята Андр!ем Боголюбським 1 буд)вництвом церкви .Покрова на Нер-л!. За ц!ею !конограф!ею Богородиця в оточзнн! янгол!в зображу-еться на небасах, а у долишньому ярус! - поста т( Романа, Андр!я Юродивого, еп!фан!я, в!зант1йського !мпгратора. Ця схема мала поширення в укра!нському !конопис!"Нзприк!нц! JOT] ст. - на початку ХУШ ст., II доповнювали зображеннями пол!тичних та рел!г!йних д!-яч!в, запорожц!в. Саме цей 1конограф!чний вар1ант покладаний в основу гаптованого покрова 1692 р. з музеи Кнево-Печерсько! Лаври. В круглому з!рчатому обрамланн! подана 2-ярусна компоаиц!я: на небесах'в оточенн! янгол!в, апостол!в сто1ть Богомат!р, що сво!м покровом ос1кяе? нижн!й ярус, де оарад канои1зованих ф!гур,як вота-новила автор ДйоертацИ, зображзно гетьмана 1вана-Мазепу та його мат!р !гуменю Maple Магдалену Мазепину.'

Особливого поширення культ "Покрови" набувае у ЗСУП-ХУШ ст. на Гетьманщин!, Коли в!дбуваеться закладання нових церков на честь. Покрови. Шанували Покрову запорозьк! козаки, сповнэна не-базпаки бурзмнв життя яких потребувало небесного заступництва. На пелен! оерздшт JOT ст. з Покровоько! "церкви Пераяслава (ПКМ -1295) бачимо короновану Богом г 1р, що oboim омофором вкрйвае дв1 групи людей. Праворуч - патр!арха, Романа, Андр!я Юродивого та

- 21 -

еп!фен!я, л!воруч - серед натовпу Цив!льких людей, зображан! св. Миколай та архангел Миха1л, культ яких глибоко шанувався на Запорозьк!й С!ч!.

Ц!каво, що в укра!нському гаптуванн! (снував I досить р!дк!с-ний !конограф!чний тип Крилато! Покрови (фелон з'скиту Манявсько-го, риза з Покровсько! церкви м. Шкополя).

У робот 1 анал1зуеться також !конограф!я "Богоматэр1 Знамения", "Куп"ятицько1 Богоматер]". Сюжет "В!нчаннл Богоматер1" набувае по тирания в укра1нському гаптуванн! друго! половини Х7Ш ст. Якщо перш! пам"ятки демонструють спок!йну, вр!вноважену■комяозиц!» (Покров, КПЛ - 1399, Ч1М - 1971), so ряд фелон!в (КПЛ - 450, w-лон 1764 р. КПЛ - 1415), виявляють принципово новйй п)дх!д у ви-р!шенн1 ц!еI сцени, надзвичайно складно!, сповнено'1 ди.чам^и, Бона розвивае зах!дноевропейську л!н!ю 1конографП. Пор1внялыш-ти~ полог!чний анал!з.цих пам"яток, сп!вставлзння з "кужбушками" даз п!дстави стверджувати,-що вони щ!льно пов"язан! з доробком Киево-Пзчзрсько! лаврсько1 малярн1, зокрема, з творч!стю Л.Тарасевича,' Ф.Лавренка. За еск!зами, розробленими-в !конописн!й майотерн!, ро-боти гаптувались у Киево-Флор1воькому монастир!.

§ 4."Богословська символ!ка теш евхаристП" Сюжати "Се агнепь;' "Покладення до труни", "Розп"яття" гаптувалиоь на воздухзх, хра-щатих покровцях, функцИ I кулмове значения яких tIcho пов"яэана з символ!кою Л!тург!!.

"Се Агнець" - кошозиц!я, що вишиваеться на хрещатих покровцях, якими вкриваеться потир э вином п!д чао проском!д!1. В'Шовому Зав!т1" Христа називають "Агнець Божий", оск!льки, за ''Святим Пиоь-мом, в!н був жертвою, принеоеноа за гр!хи людства. Аботрактно-сим-вол!чяэ зображзння немовляти у чаш! в руках гаптувальниц! знижу-вало свою евхаристичну спрямован!оть J ставало б!льш конкретним 1 зрозум!лим. Сама форма чаш! найб!льш приваблювала вишивальницю,! • по пам"ятках гаптування можпа простекит.и етапи розвитку л1тург!й-ного посуду ХУП-ХУШ ст. Архангела мали сталу 1конограф!ю, що май-же не эм1нювалэоь протягом ХУП-ХУШ ст. Вони зобраяуються в диякон-оькому короткому вбранн!, з п!днятими руками I продовжують (коно-граф!ю, що зустр!чаемо в "АнфолоПонГ (К., 1619 р.), а такод в "Акаф!стах Всеседм1чних" (1677 р.). На хращатих покровцях зобрз-жувалась також сцена "Роз^яття".

1конограф!я зобракзння "Розп"ятгя" з прздстоячими Map!ею та 1оашюм Богословом поширена в укра!ноьк!й гравюр!. Бона дула вз1рцем I майже з трафаретною точя!отю повторювалаоь гаптуваль-ницями. КомпозицП "Розп"яття" в ХУЛ ст. набувають спок!йно! монументальное^ 1 лакон!зму, в середин! ХУШ ст. доповншться в!д-нов!днимя атрибутами - драбиною, черзпом Адама, кв!туючим хрзс-том (покрови 1750 р. ПКМ - 1873, 1874), що розкриваить 1х драма-тичпий зм!ст ! оимвол!чний характер.

Наприк!нц! ХУШ ст. у.гаптуванн! з"являються сюжети, в яких розробляються складн! алегор!!, християнськ! сямволи, що зримо вт!лювали 1 висв!тлювали тогочасну ф!лософську, рел!г!йну думку. Иоширеним алегоричним образом, що являв собою символ церкви, жер-товност!, був Пвл!кан, який у гаптуванн1 на терен! народного св!тосприЙняття знайшов свое емоц!йна, позбавлене м!стичноот! трактування.

У ХУП-ХУШ от. в Укра1н1 у живопису, р!зьбленн1 дерев"яних !коностас!в улюбленим стае зображення виноградно! лози як символу, що виявляе 1дею та!нства бвхарист! 1. -Фелон-середини ХУШ ст. з Тро1цы<о-1лл!кського монастиря у Черн1гов1 -(ЧШ - 1207) пред-ставляе сцену "Розп"яття", в як!й Христос розп"ятий на оповито-му виноградом хрест!, обаб}ч Мар!я та 1оанн Богослов. В укра!н-ському гаптуванн! ХУШ ст. стае поширеним 1конограф!чний тип "Богородиц! страдниц!", у яко1 в серц! с!м мач!в, а також "Христос, що виливае кров у тар!ль" (покров з Успенського собору Киево-Пе-черсько! Лаври к!нця ХУШ ст. (КПЛ - 1015). Ц! сюжети, що прийшли в Укрэ!ну !з Заходу 1 були лов"язан! з розвитком схоластичного богослов"я, (нтересом до алегор!! 1 символу в мистецтв! та л!те-ратур!, знаходять у ХУП-ХУШ ст. свое розповсвдження ! м1сцеву 1нтерпретац!ю. В укра'шоькому л1тург!йному шитв1 сюжети, пов"я-зан! з виноградного лозою,' набувають п!двищено! двкоративност!, абстрактно-м!стично! забэрвленост! (фелон 1773 р. - КПЛ - 47).

§ 5. "Еволюц!я !конографП плащаниц! в Укра!н!" Тема Страстей в укряпюькому живопису у ХУ1-ХУП ст. стае особливо популярною, про шо .в!дзначав у сво!х подорожн!х нотатках по Укра'ш! Павло Алеп-ський.

На формування композиц!йно1 схеми цього сюжету у гаптуванн!, безпзречно, мала вплив укра!нська гравюра та молдавськ! гоиивни-

ц1 ХУ1 ст., а також друкування антим!нс1в, що розпочалося гпсяя орган! зашi друкарн! Клево-Печерсько! Лаври.

Сцена "бплакуваши" зображена на невеликих покровцях i воз-духах, що походять переважно з Полтавщшш ! Черн1г!вщшш. Клаои-ф!кац!я гаптованих покровц!в (так званих "маленьких плащаничок") дала можлив!оть авторов! вид!лити т! зразки, що слугували першо-вэ!рцями для подальшого в1дтворення. Антим!но Петра Могили майст-ра "ЛТ" "Покладення до труни" (Ч1М - 1559) в!дтворений у шитих покровах (Воздух 1696 р. з Думницького монастиря, ЧШ - IQI8).

Зм!ни'в компоэиц1иному вир!шенн1 воздух(в в1дбулися у ХУШ ст. Í знаходились у т!оному зв"язку з основншл иапрямком створзшш грав!рованих антим!нс"1в. Це вплинуло як> на зм!ну художньо-плас-тичних засоб(в виготовлення, так i на розвиток 1конографП. Прикладом може бута видэтна пам"ятка - cp¡6na плита, яка як анти-м(нс була подарована гетьманом 1ваном Мазепою до Гробу Господин) -го в брусалим! i слугувала зрззком ор!ентац!I на зах!дноеврошзй-ську !конограф!ю. Художн1м ор!ентиром для гаптувалышць був ви-конаний ЫДирським антим!нс,-освячений у 1697 р.-, Черн!г!всышгд арх!епископом 1оанном Максимовичам. В!н став зразком для настуи-них повторень у гаптуванн! на Черн!г!вщин! (воз.дух (ЧШ - 1796), фелон 1714 р. з Думницького монастиря (ЧШ - 1262).'

. У робот! розглядаеться процес в1докремлэння власне плащэниць пом!ж воздух!в у зв"язку з т)ею роллю, яка в1дводиться 1м у Л(-тургП, формування плащаниц!, в як!й вигаптовано лиша одну ф!гу-ру Христа (плащзниця 1655 р. Черн!г!вського епископа Зосимн Про-коповича, КПД - 423, плащаниця 1703 р. бвпраксП, КИЛ - Í351, ар-х1мандрита Киево-Печерсько! Лаври Зосима Валкевича 1769 р. та ta.). Атрибуц!я пам"яток св!дчить про 1х належн!сть до Киево-Флор!в-ського монастиря.

§ 6."Сюжети "Тайна вечеря", "Празник!в" та IX !нтерпретац!я у шитв!'.' Розглядаеться ц!лий ряд оюжет!в л!тург!йного щитва "Тайна вечеря", "Преображения", "Тр!йця", що мали розповсюдження в гаптуванн! ХУЛ та ХУШ ст. Вони успадкували дв1 л!н!1 розвитку -традицИ середньов!чного мистэцтва, що вже згасали у ХУЛ ст., та отилю зах!дноевропейського бзроко, який на Укра!н1 заекав свов-р!дно1 !нтерпретац1! та м1сцзвого забарвлення. Анал!з гаптування св!дчить про те, що протягом стол!ття в!дбулося зм!стовна дереак-rj

центування символьно! 1де1 Триединого Бога, що лежала в ochobI сюжету "Тр!йця" у ХУЛ ст. на "Гостинн!сть Аврааму" у JOT от. В зв"язку з цим, у композиМйному вир1шенн! на перший план цьо-го сюжету висувзеться опов!дн1сть, 1нтерес до жанрово-побутово! леталI.

Мистсцтвознавчий анал!з памияток з! сценою "Тайна вачеря" дав можлив!оть авторов! вид!лити фелон 1726 р., який слугував вз!рцем для подйльшого в!дтворення (фелон з Михайл!вського собору Переяс-лава 1748 р. !гумен! Олени,'фелон 1776 р. з Успенсько! церкви та !н.), I в!днести ц! роботи до майстерень Флор!вського монасти-ря, де вони виконувались. Анал!зуються роботи 1гумен! Олзни "Собор архангела Миха!ла", !1 плащэниця 1э зображзнням Миха1ла та Варвари з Михайл!вського Золотоверхого монастиря та (наг! твори, в яких знайшов в1дбиття культ Варвари 1 Миха1ла як святинь Киева, тотожн!сть 1х художньо-стил1отичного вир!1вення э роботами лав- . сько! !конописно!.майстерн!.

§ 7."Своер!дн1сть м!сцевого трактування сюжету "Дерево Icee-ево". На. початку ХУШ сг. в укра!нському мистецтв^, зокрема гап-туванн!, з"являеться сюжет "Дерево 1есеево", пов"язаннй з утвэ-рдженнжА козацького старпшнства, гетьманства, • формування нац!о-нально! св!домост!, потягом до !стор!1 свого родоводу. На формування 1конографН цього сюжету з Богомат!р"ю вгор! "Дерева Гесаевого" оприяла також розробка "Древа Государства"Росйий-окого" з Володимирською Богомат!р"ю.

Декоративно вираэний малюнок, що лежав в основ! цього зобра-ження у вигляд! звивисто!, г!лки, припав до внодоби гаптарницям, t вони в1дтворшш його в яскравому, святково-п!днесеному шитт! ел!трахилей. Водночас усталена !конограф1чна схема не давала простору й широких можливостей майстриням для введения нових сю-жет!в. Саме !дея в!дображення родоводу святих не передбачала зм!-ни ц!е1 усталэно! композиц!йно1 побудови еп!трахилей, що й стало причиною эгасання !нтересу до цього сюжету. В1н раптово виник на злам! стол!ть, заявив про себе в cepii майже однотипних пам"яток а р!зних perioHlB Гетьмашцини t зник у 20-30-х роках ХУШ ст.

Трет!й розд!л "Центра гаптарства та художня осв!та" присвя-чонпй IcTopii л!тург1йного шитва Укра1ни. Систематизац!я, пор!в-няяъний. аналЗз та вивчзння арх!вних, л!тературних джерел дали

можлив!оть впэрше виявити 1 ввести у науковий оО!г широиу мережу ж1ночих монастир!в Гетьмэнщини, що.були ив лише осередкаыи гаптарства та !конопису, а й центрами осв!ти I культури.

§ I."Братства та 1х роль в утверджевн! лравослав"я". Боротъ-ба за збереження православ"я в Укра!н! 2У1- на початку ХУП ст, набула нац!онального забарвлення I эводилася до д!леми: бути чи не бути укра!нському народов! як етн1чн!й сп1льност! (М.Грушзв-ський).

В цей час повсюдно виникають братства, що сприяли розвитко-в! осв!ти та культури, коноол!дац!1 нац!онально-патр!отичних сил, насамларед л!тератор!в-полем!ст!в, художник1в, друкар1в, як! поклали св!й талант на в!втар боротьби за збереження православно! в1ри, розвиток проев!тництва.:У робот! висв1тлюеться д!яльн!сть льв!воького та ки!вського братств, наводиться в!до-мост1 про орган!зац!ю !конописяих малярень при монастирях, що св!дчить про !нтенсивн!сть художнього життя, яке пульсувало в Укра!н! I формувало, -зокрзма, виеокий-р!вэнь гаптарсько! майотзр-ност! л1тург!йного шитва. 1 *

5 2."Орган!зац!я та спрямування гаптароьких цех!в:' Анал!з числзнних пам"яток шитва ХУП-ХУШ ст., вивчення опис!в майна та посагу представник!в знат!, з!ставлення портрвт!в дух!вництва, вищо! козацько! старшини та !х родин св1дчать про небувалий роз-кв!т шиття кольоровими шовками, гаптування золотом 1 ср!блом. Поширенню 1 високому р!вню гаптарства сприяла орган!зац!я рем!с-ничих цех!в, а також пост!йн! горгово-аконом1чн! контакти м!к Киевом, Львовом, Володимиром, Луцьком, 1<ам"янець-Под1льським то-що. ,У робот! наводяться арх1вн! штйр!али ХУ1-ХУП ст. (скарги купц1в на митницях, раестри 1х товар!в), що стооуються'продажу гаптованих вироб!в з оксамяту, шовку. Кр!м орган!зованих цех!в з ч!тким устроем, системою навчання, !снували гаптарськ1 май-отерн! в мавтках. Описи майна Мар!! Голштансько! з Луцька называть як гаптар1в, так 1 вироби, як декоративного так ! л!*ур-г!йного шитва.

§ 3."Центри гаптарства та !конопису Киева'.' Ретельне вивчення арх!вних документ!в, з!ставлеяня 1х з датованшли, п!даионими роботами дали можлив!сть ввеоти у науковий об1г матер!али, що розкривають 1стор!ю утворення ж!ночих монаотир!в Киева, як! були пров!дни.ии центрами гаптарства та !конопису.

Величезна к!льк!сть речей, р!зний ступ!нь !х майстерност! евГцчать про широка розповсюдаення гаптарствэ ! про те, що 1с-нували пров1дн! центри, в яких виконувались склади1, почесн! за-мовлэння на високохудожньому р!вн1, а поряд з ниш - 1онували монастир!, де гаптували прост! сюжетн! та орнаментальн! вироби ' для оздоблення церков навколишн!х с!л.

Одним з найдавн!ших ооередк!в гаптування був Вознесенський ж!ночий (Киево-Возиесеноький Печерський паненський) монастир, засповэний в к!нц! ХУ1- на пояатку ОТ ст. Найб!льшого розкв1ту монастир зазнав у другШ половин! Х7й ст., особливо за час!в 1гуменства матер! гетьмана 1вана Мазепи. Авторов! дисертац!! вдалось атрибутувати роботи 1.1ар 11 Магдалени Маззпино1 та И най-ближчих родич!в Мошевсышх, що за аналог!ею дозволило окреслити широка коло пам"ягок цього центру. Це був значний осв1тн1й осе-редок шитва, де кр1м гаптарства 1 р!зних ремесел, пр1&!лялась увага ф1лосо^Л I, лог!ц!, л!терзтур!, а також навчали сп!ву I му-зики. Це в!дзначали в сво!х спогадах Павло Алепоький, який в!д-в!дав монастир- 1654 роц1, та Боплан, котрий'жив'у'Киев! в 16321648 рр. Те, що монастир знаходився поблизу Лаври, безперечно, впливало на його духовне життя. Митц! брали участь у розробц! "прорио1в" для л!тург!йного шитва. В майстернях Вознеоеноького монаотиря виконувались найв1дпов1дальн1ш! й найкоштовн!ш1 вкла-ди як до Киево-Пзчэрсько! Лаври, так 1 до 1нших церков та мо-настир!в Укра!ни. У 1688 р. до Вознеоеноького монаотиря було при-однано як ф!л!ал Глух!воький Преображенський монастир. Монастир про!онував до 1712 р., коли його було перенесено на Под!л I э"ед-нано !з Флор!воьким (Киево-Флор!вський Вознесенський ж!ночий монастир).

Арх!вн! матер!али дають можлив!сть проотэжити, що собою яв-' ляли виробнич! майстерн! у ж!ночих .монастирях, 1х уотр!й, стосун-ки м1ж гаптарками, 1гуманями 1 окремими майотринями. Найб!льшим центром гаптування Ш1 от. був Флор!вськиИ ж1ночий монастир, що мав низку приватних майсгерень, 'орган!зованих влаоним коштом чер-ниць. Р!зний ступ!нь майстерност! зумовлював 1 р!зну окладн1сть творчих завдань, як! вони виконували.

Особливого розкв!ту Флор!вський монастир набувае у ОТ ст. за час!в !гумэнства Олени, яка була надзвичайно яскравою пос-

.таттю в укра!нському гаптарств!. Автору пощастило розшукатц низку п1дписних роб!т 1гумен! Оланн, що характеризуют П як тала-новиту майстриню, уточнити б!ограф!ю та етапи творчост!.

Одним 1з значних цантр1в укра!ноького гаптаротва та !конопи-су був Киево-Йорданський ж!ночий монастир, заснований у 16151616 рр. Про!снував в!н до к!нця ХУШ ст., коли його було переведено до Золотоношського ж!ночого монастиря. У робот! наводять-ся чиоленн1 арх!вн! документи, в яких розкриваеться соц!альнш'1 стан черниць Киево-^'орданського монастиря, р!вень !х осв!ти, конкретно внШляються т! майстрин!, як! займалися гаптуванням та 1конописом.

§ 4."0середки л!тург!йного шитва Гетьманщини'.' Ж!ноч! монастир! засновувались заможними особами, оп!кувались гетьманами, митрополитами, впливовою козацькою старшиною. Знайден! автором в арх!вах матер!али доводять, що в ус!х ж!ночих монастирях зна-лися на шитв!. Серед них Сумський Предтеч !всышй, Покровський Шуморовськйй, Макошинський Покровський, Козелецький Богословсь-кий, Кам"янський Успенськнй, Новсмлинський д!ео>Н монастир! та !нш. Визначним центром гаптаротва був Черн!г!веький П"ятницький ж!ночий монастир. 3 1712 року протягом 40 рок1в його !гуменею була Фотин!я Максимовичевна. Пощастило розшукати И п!дписн! ро-боти I за аналогию окреслити широке коло пам"яток цього центру.

В!домими центрами гаптування на Черн!г!вщин1 були Козелецький Богословський та Шжиноький Введзноький ж!ноч! монастир!, заснован! на початку ХУЛ .от. У Шжинському монастир! здавна зай-мались золотошвейкою справою, а в 1848 роц1 в!дкрили училище та майотерн! з !конопиоу ! гаптування. Навчання гаптаротву в монастирях зд!йснювалось у вигляд! кел!йного навчання, а з к!нця ХУШ-початку XIX ст. розповсюджеьою формою стае утворання майстарень золотяого шитва та училищ при монастирях. В Укра!н! так! училища !снували в Ладинському Покровському, Киево-Злор1вському, Крзо-ногорському Богословському Спасо-Преображеноькому, Лебединоько-му Микола!вському ж!ночих монастирях.

Ладиноький Покровський Шдгорсышй Пушкаровський ж!ночий монастир був заснований сестрою арх!иандрита Захар!я Копиотенсько-го - Олександрою, яка була його першою !гуменею. Родина 1осафа Горленка пост!йно оп!кувалась монастырем. Арх!вн! пошуки дали

мо«лив1оть з"яоуватй, що сама тут у 1754 р. на замовлення батька ¡оса$я Горленка його т!тка чэрниця Анаотас!я створила плэщаяицю на смерть митрополита.

Кр1м Ладинського на Полтавщин! центрами гаптэрства були Ее-лииобудищанський Преображенський монастир, заскований у 1689 р., Благов!щенсы<ий Золотоношсышй, Чигяринський Свято-Тро!цький, ГомалНвський Хардами!евський д!воч! монастир!.

Одним з найб!льших на Слобожанщин! був Хорошевський Вознесен-оький д!вочий монастир, заснований у 60-х роках ХУЛ ст. Мистецт-вом гаптування цей монастир уславився за чао!в !гуменотва Анато-лП Веревк!но1 та чэрниц! Антон!ни на початку XIX от.

Укра1нськ1 монастир! ХУП-ХУШ ст. проводили валику культурно-проав1тницьку роботу, були центрами осв!ти 1 мистецтва. Остзточяа втрата укра!ноькою церквою свое! самост(йност! у к!нц! ХУШ от. завдала значно! шкоди мокастирському життв ! розвитку гаптэрства.

Чатвзртий роэд!л "Еволюц!я стилю .укра!нського шитва ХУП-ХУШ ст'.' охоплюе широке коло питаны загзльний 1сторико-культур-ний контекст та ооц!ально-пол!тичн! чйнники, що'зумовлювали особливост! л!тург!йного гаптування цього пер!оду, аналоги з творами живопису, гравюри, 1конопису, р!знлх вид!в декоративного мистецтва, образотворчого.фольклору, ф!лософсько-теолог!чно! та еотетично! думки, особливост! народного св!тосприйняття, що впли-вали на формування гаптування. Головна мета розд!лу - дати ана-л!в л!тург!йного шитва як миотецького феномену, позначеного рисами яокраво! нац!онально! своер!дяост!, художньо-ойразна оистема якого зазнавала еволюц!! художн!х напрямк!в I стил!в.

§ I. 'Художн! особливост! гаптування ХУ1-ХУП ст'.' УкраЬюьке гаптування ХУ1-ХУП ст. а наот!льки ориг!нальним, самобутн!м, що його не можна оплутати з шитвом (ншшс народ!в в!зант(йсько1 сфе-ри впливу. Це виявляеться насамперед у п!двищэн!й декоратввност! твору, що досягаеться за рахуяок превалюючЫ рол! орнаментальних форм.

Пам"ятки гаптування ХУ1-ХУП от. - цз зв"язок аботрактно-симво-л!чних образ!в !конограф!чно! системи, що в ово!й !дейн!й та фор-мально~стил!стичн1й основ1 опор!днеяа з в!зант!йською традиц!ею 1 живо! пульоуючо! галуз! декоративная форм орнаменту. Вони живились життедайяими джерелами народно! творчост! з його п!дкресле

но декоративним отавленням до орнаменту, розвинутим почуттям м!-ри в його побудов!, орган!чн!й едност! а плотиною виробу, доско-налим поеднаняям матер!алу 1 техн!к виконання. В оонов! свого художньо-образного мислення народна .миотзцтво збер!гало прасло-в"яноьк! м!фолог!.чн! образи, оимволя, конгломерат складних вза-емовплив!в миотецтва Заходу 1 Сходу, що формував високу орнамен-тальну культуру, яка знайшла св!й яокравий вияв у гаптарств!.

Прикладом е еп!трахил! ХУЛ ст., як! за сюжетами формуються в святительськ!, апостольськ! та пророч! сер!! а включениям най-б!льш популярних м1сцево шановних святих. Анал1а еп1трахилей ХУЛ от. р!зного 1конограф1чного типу св!дчить, що за принципом композиц!йно! побудови постатей, !х розм!щенням та оп!вв1дношан-ням, а головне, т!ею роллю, що в!д!грае орнамент у структур! ху-дожнього образу, ц! пам"ятки можна под!лити на три групи. До пер-шо! сл!д в!днести т!, в яких роолинний орнамент виконуе дом!ну-ючу роль 1 суц!льно вкривав безперервним гнучким стеблом все тло, утвортаочи своер!да!.картуш!, да вм!щэно окрем1 оцени (Явления 1оакиму 1 Анн1 в еп!трахил! 1640.р. з с. Пух1вка) або окрем! свя-т1 (еп!трахиль 1674 р. з Видубецького ыонастиря). Другу групу становлять памнятки, в яких орнаментэльн! мотива композиц!йно заповнюють лише умовний прямокутник I в н!би в!зерунковим запов-ненням м1ж зображеннями (еп!трахил1 1640, 1642, 1643, 1673, 1674 рр.). Третя група - це пара! зображення в арках, що розпо-д!ляються по вертикал! окремими мотивами рослинного орнаменту. Якщо перша група побудови композицП еп!трахил! шла перспзктив-ний характер ! знайшла св!й яскравий розкв!т у гаптарств! нас-тупно1 доби, як'один з найб!льш придатних принцип!в для розвитку барокових форм орнаменту, то дв! останн! групи вичерпали св1й потенц!ал у межах ХУЛ ст. I лише як в!дашл! стар! схеми !снували на початку Х7Ш ст.

Вивчення орнаментац11 рукописно! 1 друковано! книги 1У-1УП от. дае можлив1сть говорити про паралельн! процаси, що в!дбу'валися у гаптаротв!, а також ввд!лити граф!чний ! "живописний" напрямок укра!нського шитва ОТ ст. (орар 1651, 1673, еп!трахиль 1640 р.). Це був останн!й сплеск в1зант!йоько1 традиц!!, що панувала до того чаоу у гаптарств! й стосувалаоя !дейних I формально-типо-лог!чних основ ц(б! законсервовано! художньо-образно! системя канон!чного в!дтворення християнського культу. Якщо внутр!иш!

процйсп оаморозвитку П структури протягом ХУЛ от. залишалися н9зм!иними, то зовн!пш! фактора формування мистецького образу поотупово зазнавали зм!н. Дедал! в!дчутн!шою став роль орнаменту л декоративна орган!зац11 воього твору. Саме на цьому образно -емоц!Йному рIвн! в1дбуваеться асим!ляц!я елемент!в р!зпих худомНх напрямк1в у един1й 1конограф1чн1й систем!. У к!нц! ХУ1-нэ початку ОТ от. пров!дним ооередком.гаптаротва в Укра1н! був Ды)1я, да формувався й утвердяувавоя гуман!отичний характер ук-ра!нськр! культури, II релесаноний св!тоглад. Сама эв!дои випро-м(нювалось сяйво !дзй В!дродження (В.0вс!йчук).

'л!тург!йне шитво льв!воького ооередку ХУ1- початку ХУЛ от. в1дзначаеться високсю профео!йною майстерн!отю, самобутньои ху~ иожньою мовою.

3 друго! половини ХУЛ от. знамено пров!дного гаптароького ооередку, що формуе художя! смакя 1 миотецьк! наярями, як уже зазначалося, переходить до Киева ! його Вознесеноького ыонасти-ря. Програмним напрямком ки!воько1 школи гаптарства був захист старих форм мистецтв, що диктувалооя Iдайн шли м!ркуваннями в умо-вах загострено! ооц1ально-пол!тично1 та ред1г!йно1 боротьби за утвердження чистоти "грецько1" в!ри, II в1дотоювання в!д екопан-о!1 ун!атотва. Гаптарство цього пер!оду оперувало обмежаним колом оюжет!в. Характерним е певна герметичн!оть оаредньов!чно1 миотецько! !конограф!чно! оиотеми, вакрито1 до широких структур-них нововЕвдень.

Протягом ХУЛ от. найб1льшого поширення в оздобленн! фелон1в набули Де1сусн1, Богородичн! компоэиц!! а драматично п!дкресле-пим пафооом розв"язання теми. Художньо-типолог!чне вир!шення цих оюжет1в продовжувало найб!льш давн! пласти.образотворчого гапту-вання, -вироблен! у попередн!й пер!од. !х композиц!я залипалася . незм1наоп. В II основ! лежала сиштрично повторена вертикаль ф!-гури, 1! опок!йяо-розм!рений ритм. Постат! предотоячих обаб!ч Хриота, Богоматер! статичк!, позбавлан! !ндив!дуально! характеристики. Виконували 1х ц!лком площинно, без моделсвання бганок одягу та частин т!ла, ооновна увага прид!лялаоь ч!тко окресленому л!н!йному контуру. Композиц!йна статика, побудована на ритм1, си-метр!! прямокутних, ввдовжених ф!гур, лежала в основ1 худокньо-обраэно! систэми золотного гаптування. Це п1дсилввалось позна-

чел!стю дН в одному напрямку, п!дкрзсленням паралельност! постатей в1дносно нижньо1 горизонтально! л!н(! опл!ччя.

КомпозицЧйно во! сюжети гаптування ХУЛ от. - ца оцани з Ippe-альним, позапрооторовим середовищем, надчуттевим простором, "св!~ том у соб! самому". В !х побудов! ще повн1стю збер1гавться дво-м!рний 1конний прост!р, умовна масштабна нев1дпов1дн!сть арх!тек-турного тлз пропорц!ям людини,' обернута перспектива, символ1ка золота 1 ср!бла.

Роботи Киево-Вознесенського монаотиря та його Глух!вського ф!л!алу були златом того напрямку шитва,'що розв"язував !дойно~ образн! настанови суто "гаптароькими" у сво!й оонов! худоашьо-виражальними заообами. Це був оотанн!й етап сэредньов'чио! ху~ дожньо-образно! систзми укра!нського гаптарства, що ъбер!гала свои тапояог!чну модель.

§ 2."Гаптування к!нця ХУЛ- початку ХУШ ст. Ранне бароко, ду-ал!зм художньо-образно! систами" Укра!нська гаптарство на здам! стол!ть складне, багатогранне явища культури. його розвитск в!д--буваеться на тл! важливих ооц!ально-економ!чних,--пол! тичних про-цео!в в !сторП Укра!ни. К!наць ХУЛ ст. - ца блискучий пар!од розкв1ту Гетьманщини, започаткований нац!ональио-визвольною tío-ротьбою п!д проводом Богдана Хмзльницького. Шелл под!й 1654 року Зах!дн! земл! Укра!ни та Правобарежжя залишились у склад! Ре~ ч! Поополито!. Тут в!дбувалиоя складн! процеои загоотрення 1део-лог!чно! боротьби, наступ на православ"я. Л!вобережна Укра1иа в.к1нц! ХУЛ ст. в!дчула себе на короткий чао "самоот!йшш орга--н!змом, здатним до пол!тичного !снування" (М.6ф!мвнко). Почина-етьоя п!днеоення духовно! культури, oobItiií миотзцтва. Процео формування нац1онально! св1домоот| в1дбуваеться на тл1 вид1 лэн-ня козацько! старшини як прив1дейовано! частини оуоп!льства. Дба-ючи про свое утвардження, вона пшено оздоблюв св!й побут, яокраво прикрашав одяг щедро орнаментовании эолотним гаптуванням та яокравим яольоровим шитвом, оп!кувтьоя церквами, монаотирями,

. К!наць ХУЛ- початок ХУШ от. - це формування нац!онал1них рио укра1ноького шитва, коли.оптим!отична, яокраво п1днаоеие декоративна св!тов!дчуття та його народн(ьеотетичн1 !двали були тиы ов1жим подихом, що яаповнювали рад1онои овятков!оти укра!ноькиа живопио, гаптування, шитво.

. У л!тург1йному шитв! спосгер!гаеться поеднання трьох худож- * нtx систем, як! сп!в!снують поряд, маючи р!зн1 часов! параметри вшшкнення 1 життездатноот!. Так, ще доживали у сво!й останя!й фаз! розвитку середньов!чн! традицН (фелони з Де!оусними, Бого-родичними сюжетами), .водночао на повну силу звучали опок!йн!, класично вр!вноважен! твори, позначен! рзнзсансними рисами. Цей дуал)зм художньо-образно! системи найб!льш яскраво виявився у отворенн! еп!трахилей. В той же чао у лередових гаптарсышх осе-редках з пожвавленим мистецьким життям в к!нц! ХУЛ от. з"явля-ються роботи з першими ознаками бароко.

Естетичн! настанови теолог1чно-ф!лософсько1 думки доби (Д.Ро-стовський, А.Радивиловський, 1.Галятовський, I.Максимович, Л.Ба-ранович та !н.).яскраво виявляються у гаптуванн!, у зм1нах 1ко-пографН, типологН, стил1стики.

Розширюеться коло сюжет!в, як! дають можлив!сть в уотален! рэл1г1йн1 оцени вводити ц!лком конкретн! персонаж!, одягнут! в укра!нський нац!ональний одяг, зам!сть ввдовжених облич з"явля-югься округл!, з великими очима !.лаг!дним виразом.

У позапрооторове та 1ррзальнз середовшде укра!ноьких гаптова-них сюжет!в вводиться окрем! арх!тектурн! алементи (Введаняя.до храму, Ч1М - 4719). В сценах "Тайна вечеря" .(КШ1 - 195), "Тр!й-ця" (КПЛ - 205, ПКМ - 1405) з"являються предмети повоякденного побуту, пейзаж!, портретн! зображення. В орган!зацП внутр!шньо-го простору ще збер!гаеться площинн1оть у побудов! композицП, множинн!оть точок зору, розташування предмет1в один над другим. Але вже в!дчутною е несв1домв намагання йодолати площинн!сть по-взрхн!• Зам!сть яеглибокого двом!рного проотору ! розм!щеняя дН уздовж одн1е! передньо1 л!н!1, що означав единий, максимально наближений план, в гаптуванн! на гран! стол1ть вводиться перспек-тивне скорочення вглиб, з"являються природа! пози персонаж!в. Споруди набувають вигляду конкретних буд!вель. Так, зображення брусалимського храму в руках Соломона перетворюаться на трибанну укра!нську церкву (еп!трахиль 1674 р.), а палиця (ЫУОМ - 481) на-бувае конкретних рис Петропавл!вського глух!воького ообору, з нагоди якого IJ було отворено. Воя сцена "Усп!ння" (Ч1М - I173) в!дбуваеться на тл! муру з двома баштами 1 царквою.'Серед апосто-л!в вигаптовано к!лька зображень цив!льних молодих людей.

На опл!чч1 "3!шестя Святого Духа" (Ч1М - 1989), який, на дум--ку автора, створено у П"ятницькому Черн!г!вському монастир!, серед апостолГв вигаптовано дванадцять р1зних за oboIm bdbhídihIm виглядом ж!нок у черначому.вбранн1. Це репрезентуе повий п!дх1д до образу людини, II м!сця I рол! у оусгМльств!. Художньо-стил!-стичний анал!з та атрибуц!я фелону нУсп!ння Богородиц!" (1685 р.), палиц! "Покрова" (1692 р.), та "БогомаИр вручае 1коиу" (1689 р.) дали можлив!сть автору з"ясувати ве лише з яко! нагоди Г в який р!к вони були створен!, а й те, що вони походять з Киево-Возна-оенського монаотиря 1 на во!х трьох вигаптовано портретн! зображення гетьшна 1вана Мазепи I floro матер! 1гумен! tóapíí Магдалз-ни. Твори л!тург!йного шитва, що пов"язан! з меценатською д!яль-н!стю 1вана Мазепи, позначен! живил струменэм, подихом стилю ба-роко.. Нов! тенденцИ пом!тн! лише в окремих пам"ятках (пелена "Р!здво MapII" 1682 р..та "Покладзння до труни", ,1689'р.), в яких виявлено т! важлив! творч! проблеми та новацП, що поступо-во розгорнулись ! уокладнилися в наступний пер!од. .

3 к!нця ИГЛ ст; укра!ноьке гаптарство зазнае-дедал! в!дчут-н!шого впливу зах!дноевропейсько! культури. В!дбуваеться це як на оинхронному, так ! д!ахронному зр!з!. На оонов! атрибуцП пе-лени 1682 р. "Р!вдво MapII" автор доводить, що вона була эробле-на Мар!ею Магдаленою. Це перша робота, .яка започаткувала на тере-н! гаптаротва перш! ознаки бароково! стил!стики. Майстер нама-гавться в!д!йти в!д площинност1 й композиц1йно об"вднуе во1х п"я-тьох д!Йових ос!б за формою кола. Пам"ятка компром!сна у cboíx мистецьких здобутках ! в прикладом подолання уявлоння про двом!р-ну середньов!чну !конну площинн1оть 1 пзрех!д до трим!рного ба-рокового зображення. Граф!чно вираэний малюнок вс!е! оцени св!д-чить про високу профес!йн1о1Ь виконавця. .

Пам"ятки л!тург!йного шитва - це поеднання творчих спрямувань 1конописц1в, як! отворювали миотзцький образ, та гаптувальниць, що безпосередньо вт!лювали його в матер!ал!. Майотрин! при цьому розкривали сво! зд!бност!,.виявляли 1н!ц1ативу та свободу у вибо-pl техн!чних заооб1в шитва, виявленн1 декоративних можливостай золота 1 ср!бла, кольорового шовку, широкого введения орнаман-тальних форм.

Художньо-образна система гаптування ХУЛ от. передбачала л!-•н!йно-площинне в!дтворення зображень, принципи орган! ззцП шито!

поверхн!, що вимагали орнаментально-декоративно! розробки пло-щин р!зними видами от!бк!в (шов "у прикр!п"), побудованих на ов1тлот!ньов!й гр! геоматричних в!зерунк1в. Ця образна сиотема шитва дае п!дстави вважати, що шитво на гран! отол!ть було ц!л-ком ориг!нальним,.оамобутн!м видом миотецтва, оок!лыш отворюва-ло оаме т1 художн! ефекти, яких можна дооягти лише заообами гаптування. Техн!ки шитва е тими художньо-виражальними заообами, що найб!льш рухлив! й оприятлив! до появи !нновац!й, як1 вдувались у гаптарогв!. у робот! анал!эуються техя!чн! прийоми вико-нання, т{ врушення I. зм!ни, що в!дбулись в к!нц! ХУЛ- на початку ХУШ от.

§ 3. "Гаптування ХУШ от. Зр!ле бароко!' Укра1ноьке декоратив-не миотецтво цього пер!оду розвивалооь у окладних взаемоэв"язках ! взаемод!ях культур Заходу I Сходу, з посиленою ор!внтац!вв на дооягнення зах!дноевропейоькоро стилю бароко. Маючи м!цне фольк-лорне п!дгрунтр ., з певними, виробленими упродовж стол1ть мора-льно-етичними нормами та сформованный [деалами краои, оновлен! $он!отю та гармон!ею Ренесаноу, укра1ноьке гаптарство не оприйня-ло махан!чно художн! настанови.нового стилю. Переплавлений з м!о-цевими традиц!ями., стиль бароко йув тим катал! затором, що эбуджу-вав 1 виявляв прихильн!оть народного миотецтва до п!двищено1 де-коративноот! й образно! наонаженоот!. Своер!дно траноформуючиоь, в!н перетворивоя в яскраво виражений нац!ональний отиль. Л1тург1й-не щигво у ХУШ от. опановуе барокову отил1отику. Бнаол!док цього в!дбуваеться кардинальна 8м!иа художньо-образно! модел! на отрук-турно-типолог!чному р!вн!. Цэ виявляетьоя у новому отавленн! до орнаментальних формах трактування,,широкому викориотанн! кольору, ов!тл6т!ньових.ефект1в золотвого гаптування. Головною ознакою ХУШ ст. отав формотворча.роль орнаменту в загальн!й структур! всього художяього образу, узгодження ,1 орган!чна едн!оть 8 оюжет-ною час тиною. Шдвищеяа декоратив!зац!я булз характерною прикме-тою во!е! художньо! культури, I отиль бароко як в!дкрита система образного мислення був надзвичайно чутливий до цього. Самв це дало можлив!сть Д.Чижевському в!дзначити, що "ооновна духовна риса бароко, це "декоративн!сть". Проникнення бароково! орнаментики в художню отруктуру рел1г1йного сюжету оприяло п!двищзнню декора-. тиБност!,ошатност!, а також приземлению високих абстрактно-симво-

л!чних понять ! сюжет!в, надання 1м життевого вираження. Зв!дси I эростання у гаптуванн! ХУШ ст. Интересу' до конкретно-побутових подробиць, деталей !нтер"еру, реального життевого оточення, ото-тожнення б1бл!йних оюжет!в !з сучасн!отю. Нарешт1, це зумовлюе .переосмислення понять проотору Й чаоу, а в!дтак - переходу в!д площинно! орган!зац11 сюжету до барокового просторового серздови-ща. Новий естетичний 1деал викликав до жлття эм!ну як художньо-композиц!йних р1шень, так I техн!чних засоб1в шитва (тзхн!ка "за картою"), що п!дкрвслюе металевий блиск золота I ср!бла, оприяе виявленню п!двищено1 рельефност!.

У гаптуванн} черн1г!всько! школи початку ХУШ от. п!дкреслю-еться емоц!йна зм!стовн!оть твор!в, акцентуеться.пол!семантич-н!сть зображень. Акант, виноградна лоза вважаються обов"язкови-ми, !х образний зм!ст набувае символ!чного трактування, пов"яза-ного з жартовн!стю Христа. В гаптароьких роботахЛарн1г1вщини вперше було започатковано принцип бароково! стил1отики, особлив отю якого е те, що орнамент отав основним елеменгом. формотворэн-ня, який орган!зуе всю композиц!ю. Стил!стичний анал!з пам"яток доводить, що в Черн!г!вському П"ятницькому ж!ночому монаотир! в 20-х роках було отворено низку роб!т, як! започаткували нову еру укра1нського гаптаротва з яокраво вираженими рисами нац!о-нальних форм мистецтва. Цей новатороький п!дх!д виявивоя на во!х р!внях створення художнього образу - як у появ! нових техн!чних заооб!в шитва, так ! у впровадженн! ол!йного живопиоу дл^ малю- . ваняя рук, облич, що було новим словом на той чао, а також у роз-витку художньо-композиц!йиих заооб!в побудявн. До кола пам"яток черв!г!вського ооередку належить ряд пам"яток, позначених едн1стю отшгю, що св!дчить про руку одного митця (вп1трахиль 1713 р., Ч1М - 1379; еп!трахиль 1714 р. та парний до не! фелон з Думницько-го монастиря, ЧШ - 1353, 1262; еп1трахиль 1714 р. з Покровсько! церкви м. Березного, Ч1М - 1382), а також воздух "Покладення до труни" (Ч1М - 1796), виконаний за эразком антим!ноа черн1г!воько-го архимандрита 1оанна Максимовича за гравюрою I.Щироького.

Анал!з п!дписних роб1т !гумен! ФотинН Макоимовичевни, !х атрибуц!я, з!ставлення з арх!вними та л!таратурними джереламя дають можлив!сть автору отверджувати, що вона виконувались у П"ят-ницькому Черн!г1воькому монаотир!, а також зробити припущення, що

небуданний талант ЬШирського розкрився в царин! л!тург!йного шитва, що сама в!н по-новаторськи п1д1йшов до розв"язання худож-н$>о-стил!стичних завдань, як1 висувало мистецтво бароко перед гаптарством.

У середин! 20-х рок!в ХУШ ст. Киево-Флор!вський ж!ночий мо-наотир отае тим ооередком, що формуе художн! смаки ц!е1 доби, сприяе розбудов! нових форм мистецтва по шляху утвердження бароко в його розвинутому вар (ант!. Анал!з доробку виявляе нова розу-м!ння стил!отики, !конограф!1, нов! художн! !деали, спрямован! на дооягнення зах!дноевропейського миотедтва, поедпашш 1 орга-н1чний оплав з м1сцевою традиц1ею (фелони 1726 р. - "Тайна вечеря", "3!шестяСв. Духа", "Обмивання"). В!дбуваеться кардинальна оновлення вс!е! художньо-образно! системи л!тург1йного шитва. Шитво ХУШ ст. йшло шляхом втрати специф!чно1 художньо! мови ! освоения засад образотворчост!, яка в конкретно-життевих образах I середовищ! передавала зм!ст б!бл!йних сцен. В!днин! !ндив!ду- -алыНсть митця, його смаки 1 уподобання зумовлюють характер роб!т Флор1вського осередку. : . ' ' ......

Завдяки анал!зу. ,твор!в гаптування ХУП-ХУШ ст. у музейних ко-лекц!ях,виявлено ряд !дентичних за своею композицию та 1коногра-ф!ею роб!т (фелони "Тайна вечеря", "Усп!ння" та !н.). Це дало п1дставу авторов! знайти першоджерело походження, в!дц!лити оо-новн! отилеутворююч! зразки в!д вторинних, а також з"ясувати спе-циф!ку творения л!тург!йного шитва, коли майстер робив перв!сиу "прорись", яку повторювали у чиоленних наступних вар1антах. У зв"язку з цим, автором поотавдена проблема "канону" та !ндив!ду-альних пошук!в митця, в!дм!нн!сть творчого методу художника ( вишивальниц!, що остаточно переводила "прорись" у матер!ал;

Пер!од 40-60-х рок!в ОТ ст. - доба розкв!ту Флор!воьких май-стерень, оновлення образно! мови гаптарства, пов"яэано! з д1яль-н!стю !гумен! Олени, поглиблення зв"язк!в з лавроькою !конописною майотернею, митц! яко1 створювали проекти для л!тург1йного шитва. В дисертацИ проведено атрибуц!ю та мистецтвознавчий анал!з ро-б!т 1гумен! Олени, як! поивотило розшукати в музеях Укра1ни. Ху-дожньо-стил!стичний анал!з 1х св!дчить про см!ливу в!дмову в!д традиц!йних вир!шень, давн!х !конограф!чних канон!в, яскраво ви-ражену мистецьку !ндив!дуальн!сть у розв"язанн! композиц!й, у

трактуванн! образ1в (плащанвдя з Мюшйл!вського Золотоверхого собору, фелони "Собор Архангела Миха1ла", "Тайна вечеря", ка-тапетасма 1756 р.).

У роботах Флор1вського центру стиль барок о знайшов своер!диу 1нтерпретац1ю. Бурхливого розвитку набувае рослиниа орнамента-ц!я, форма.яко! наповнюютьоя ооковит}отю, динам!ною внутр1шньо-го руху, посиленням об"емно-плаотичного 1 живопионого вир!шення, Вишивка гладдю р!знокольоровим шовком эумовила нове розум!ння трактувашш орнаменту. Це виявляетьоя у в!дход! в!д декоративного зЮтавлення локальних площин кольору ! зверненн! до то:жо1 градацП кол!рних нвано!в, застооуванн! пром!жних tohIb для до-сягнення чуттвво-цластично1 виразност!. Ца роботи НамарП, nfо-ри, АгафП та 1нших гаптувалышць, що в!дзначаються яскравою !ндив!дуальною манерою виконання.

У оередин! ОТ от. у Флор1вських майотарнях ч!тко оиреолило-оя два худояньо-стильовнх напрямки - живописпий та граф! чипа. Перший тяж1в до образотворчого в ово!й основ! розв"язання сюжету. Роботи цього напрямку лише розвивали, вдосконалювали 1 доводили до найвшдих дооягнвнь та, що було закладено в середин! 50-х рок!в у творах ки!всько! школи гаптаротва. У пам"ятках друго1 половини ХУШ от. (фелони 1764 р. "Коронуванкя БогоматерГ', "Преображения" та !н.) доводиться до абсолюту образотворч! можливо-ст! гаптаротва, отворюються гранд!озн! як за композицШшю побу-довою, так ! за художньо-техн!чним виконанням зразки, в яких од-ночасно сп!в1онують р!зночаоов! оюжати, .демонструютьоя нов! походя у отворенн! репрезентативних образ!в, трактуванн! характеру, який подаеться через рух, динам!ку, велика увага прцд!ляеться символ!ц1 кольору, написам. Це - багатоф!гурн! оцени з контраот-ним протиставленням мао, полним освоениям перспектива, анатом!! людського т!ла, п1днреолвишш патетичност1, урочистоот! образ1в, що отворив вражвння пол!фонII загальяого звучания.

У роботах ки1вського осередку гаптаротва простекуеться тото*-н!оть з творами Л.Тарасовича, як! продовжували живити протягом ХУШ от. не лише образотворче мистзцтво, а й л!тург!йне шитво. Нова твхя!ка "за картою" набувае свого найвищого розвитку ! розкрит-тя художньо-техн!чних можливоотей, поеднуеться з ол!йним жиаопи-оом.

У шитв! друго! половшш ХУШ ст. посилюеться 1нтерес до арх!-тектурних споруд, зображення !нтер"еру, ландшафтного пейзажу з ц!кавими побутовими деталями (палиця 1780 р.).

Фелон 1754 р. "Усп!ння Богоматер!" репрезентуе граф!чну л!-н!ю розвитку л!тург!йного шитва з ор!ентац1ею на доробок майст-р!в Киево-Печврсько! Лаври. Вклада! роботи арх!мандрита Зооими Валкевича, що очолював малярию Киево-Печероько1 Лаври, демонстру-г ють нов! п1дходи у розв"язанн! композицП, трактуванн! орнаменту, опануванн! рокайлевою стил!отикою. Автор вид!ляе ряд роб!т, що належали Н!жинському Введенському монастирю ! як! також сприяли розвитку стилю рококо у гаптарств!.

Укра1нське л!тург!йне шитво впродовж ХУШ ст. повн!стю опану-вало мистецько-вирахальн! засоби бароко, насамперед його св!т-ське св!тосприйняття, що лежало в основ! ц!е1 художньоГ системи. В к!нд! ХУШ ст. у гаптуванн! в!дбуваються процеси, що зумовлюгать поступове зб!льшення дистанц!! м!ж "низовим" та "високим" бароко. Миотецтво Флор!вського центру цього часу формуе мистецтво eat-ти з яскраво вираженими:аристократичними смакамит К!нець ХУШ от. - це доба поступово! втрати гаптаротвом специф!ки його "вишиваль-них" засад 1 перетворення у царину, що повн!стю !м!туе образотвор-че мистецтво.

У вионовках п!дбито загальн! п!дсумки зд!йоненого автором систематичного анал!зу еволюц!1 л!тург!йного шитва протягом ХУП-ХУШ от. Вперше в укра1нському мистецтвознавотв! висв!тлено становления та розвиток л!тург!йного шитва, вид!лено його як худож-н!й феномен, позначений рисами яскраво! своер!дност! в. сиотем1 укра!нського мистецтва. Худокньо-образна система укра!нського гаптарства виявляе безперервний шлях розвитку, збер!гаючи упро-довж стол!ть м!цне фольклорне п!дгрунтя .. Анал!з та атрибуц1я пам"яток дали можлив!сть з"ясувати, що гаптувальне мистецтво в1д-бивало актуальн! сусп!льно-пол!гичн!, рел!г!йн! !де!. га естегич-н! настанови свого часу, пов"язан! з формуванням нац!онально1 св1-домост!, укра!нського ментал!тету.

Знайден! автором нев!дом! до цього часу арх!вн1 документи ХУ1-ХУШ ст.,-з!ставленкя 1х з л!твратурними джерелами, фактоло-г!чним матер!алом дозволили розкрити широку д!яльн!сть в Укра1н! нров!дних осаредк!в гаптування та 1конопису.

- 39 -

Л1тург!йне шитво розвивалося в единому русл! 1з загалышм напрямком укра!ноького образотворчого мистецгва, насамперед !ко-нопиоу, гранори, ст!нопису. Про це ов!дчать сюжети та !коногра-ф!я твор!в, миотецьк! аналог!! з роботами Л.Тарасовича, 1.Щир-оького та !н. За еск!зами митц!в 1, в першу чергу, художник1в Киево-Лаврсько! !конопионо! майстерн1, виконувались твори шитва в ж!ночих монаотирях Укра1ни.

Досл!дження л!тург1йного шитва виявляе, що ХУЛ та ХУШ ст. -це два яснраво окреслених етапи укра!нського гаптування, як! кардинально в!др!зняються один в!д одного сво!ми. к!нцзвши здо-бутками. Якщо Ш1 ст. - завершальний етап попереднього розвит-ку гаптарства, характерний зв"язком I продовженням псств!зан-т!йських традиц!й, а подакуди 1 ренасансних, як! своер!дно переплавились ! знайшли м!оцеве ориг!нальне трактування, то ХУШ ст. -доба р!шучо! кардинально! зм!ни вс!е1 художньо-образно! системи гаптування в!дпов!дно до принцип!в барокового св!тобачення.

Анал!з художньо-образно! системи укра!нського гаптування дав можлив!оть авторов!- простежити стильову еволюц!ю художн!х напрямк1в - Ренеоансу, бароко, рококо. Досл!джання !конограф!1, виявлення типологИ та стил!отики л1тург!йного шитва, розгляд його в контекст! всього образотворчого та декоративного мистецтва Укра1ни дозволили автору зробити висновок про те, що укра!нське гаптарство у своему поступ!, хоч 1 не оинхронно, а оинхронноста-д1ально, проходило т! сам! стильов1 етапи, що й в ц!лому вся ук-ра!нська, ширше - зах!дноевропейська культура. Важливим висновком в те, що ц! стильов! напрямки - овоер!дно !нтерпретувализь ! роз-вивались в!дпов!дно до специф!ки художньо-виражальних засоб!в твррення гаптарства.

У гаптуванн! стиль бароко виявився в пишност1 1-розкош! декоративного оздоблення вироб!в, сповнених ооковитост1, динам!ки внутр!шнього руху, у новому ставленн! до орнаыентальних форм, 1х трактуванн!, насичвност! символ!ков. У ¿УШ от. в!дбуваеться пэре-осмислення поняття простору 1 часу, а в!дтак - перех!д площинно! орган!зац!1 до розв"язання сюжету трим1рного просторового серадо-вища, перех!д.в!д 1кони до ов!тоько! картини на рел!г!йну тематику. Стиль бароко найкраще в!дпов!дав нац!овальному характеру, як-найглибше виявляв укра!нський ментал!тет. Гнновац!! бароко зэча-

пили найглибш! структури укра!ноько1 культури, знайшли овоер!дну 1нтарпретац!ю як в народному, так I профес1йному мистецтв!, 1х няц!опальному забарвленн!. В1н сприяв формуванню.на територП Гетьманщини так званого "ру шликового стилю". Своер!дно трасфор-муючи бароков! форми, народи! майстри до нашого часу донесли цей оптим!стичний, наповнений соками рослинний стиль вишивки. Шиття р1внокольоровим шовком наот1лькид.скраво 1 повно виявило нац!о-нальну специф!ку, що до цього пласта культури эвернулися на элам! XIX та XX ст. мигц! укра1нського модерн!зму. Саме ц! два за-гальноевропейськ! стил! - бароко 1 модерн на Укра1н1 адобули яок-раво виражену нац!ональну опециф1ку, були найяокрав!шим виявом укра1ноько! ментальчост!.

Основн! положения дисертацП викладено у роботах:

1. Укра1нська вишивка. - Ки!в: Мистецтво, 1993. - 0. 5-50.

2. Укра1нське гаптування Х1У-ХУШ ст. (еволюц!я художньо-об-разно! системи). - Ки!в: Наук, думка (машинопис, С 1-400).

3. Л1тург1йне шитво' Укра1 ни /1конограф!я, типолог!я, стил1с-тика/. - Ки1в. - 1993. - С. 1-321. (Деп. в ДНТБ Укра1ни в!д 22.06.93, № 1186 - Ук. 93)..

4. Нац1ональна овоер!дн!оть золотного шитва к!нця 2У1- початку ХУШ.стол!ття. - Ки1в. - 1993. - С. 1-20. (Деп. в ДНТБ Укра1ни в!д 01.11.93. № 2146 - Ук. 93). . . "

5. Мистецтво бароко та укра1яоьке л!тург1йне шитво ХУШ ото-л1ття. - Ки!в. - 1993. - С. 1-47. (Деп. в ДНТБ Укра1ни в!д 01.11.93. № 2149. - Ук. 93).

6. Центри золотного шитва на Укра1н1 в ХУП-ХУШ ст. - Ки1в. -1993. - С. 1-51'..:.(Деп. в ДНТБ Укра1ни в!д 01.11.93. » 2148. Ук. 93).

7. Стилева еволюц!я укра1нського л!тург!йного шитва ХУ-ХУП ст. - Ки!в. - 1993. - С. 1-31. (Деп. в ДНТБ Укра1ни в!д 01.II.93.

й 2147. Ук. 93).

8. Образно-сиывол!чна зм!стовн!сть шитва у л!тург!I православно! церкви// Ки1вська отаровина . .- 1994. ЙЗ. - С.1-30.

9. Центри гаптарства та художня осв!та // Арх!ви Укра1ни — 1993, » 3-6. С. 1-44.

10/ Нац1ональиа ововр1дн!оть л!тург!Иного шитва ХУП-ХУШ ст. // Народна творч!оть та атнограф1я. - 1994. - И I. - с«1-24.

11. Значения орнамант!в давньоруоького шигва для розвитку традиц!й ук'ра1нсько! вшшвки. //ТрадицП народно-побутово1 куль-тури укра!нц1в. - Ки1в, Наук, дуика, С. ЭП-ВЗО. (рукопис).

12. Укра1ноьке гаптування ХУ1-2УШ ст. Т, П. // Укра!нц1: !оторико-етнограф1чна монограф1я в 5 кн. 0п1шня; Укра1ноьне на-родознавотво. - 1994-1995 р.