автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Малороссийская коллегия и реформа государственного строя Украины: 1722-1727 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Малороссийская коллегия и реформа государственного строя Украины: 1722-1727 гг."

РГ6 од 2 6 АПР 1993

тСТИТУТКТОРНУКРАШИ ЛИ УКРАШИ

На правах рухолнсу

ГОРОБЕЦЬ Виктор Миколайовнч

МалоросШська колепя та реформа державного устрою Украши: 1722-1727 рр.

07.00.02 - 1стор1я Украши

Автореферат лисертацН на эдобутта паукового ступени кандидата кггорнчнкх наук

КИ?В - 1993

Робога накопана в ¡ногиуг! Jciopti УкраКни АН Укра!пи

Науковий Kepiвник - доктор 1сторичних наук,

член-кореспондент АН УкраПш Смол id В.А.

0ф1Ц1 опоненти - доктор 1сторичних наук, професор Борисенко В.И., кандидат хсторичних неук, доцент Морив¡нцев В.Ы.

Пров1дна устиюва - Кам"янець-Под1льський державннй пыдагогччшй шститут гм. В.П.Затонського

dq захиету дисартацгй в 1нститут] icropil УкраТии АН УкраПш за ¡vipecoR.1: 252001, Ки1в-1, вул. М.Грушевського 4, 1нститут icropil УкраЛни АН УкраКни,

3 дисвртад1ек> можнй ознайомнтись у latent 1нституту tcTopil УкраКни АН УкраТни

Автореферат розтсланий "J&" __1993 р,

Вчений секретар / ___

спец1ал1зовено1 вчено! ради ' 1Ннчук U.A.

загальвд шшергстт роняй

Актуальн!сть досл!дження. 1стор!я запровэдкещш у 1722 р. на те-ритор!? Л!вобережно? Укра?яи рос!йськоУ владноГ сгруктури - ИплорооЮ-сько'1 колет!У /дал!: МК/ га П д1яльн!сть, опрямована на реформуваннл дерганного устрою Гетьмащяни, належать до числа найб!лыл важливих проблем вгтчпзпяно? /стер!ограф!У. Пояснюегьоя це насамперед гш, ко згадан! под!? , були-руб!жною в!хою в !стор!1 розввгку украхнеько? державном! нового часу - !нкорпорац!йн! нояинвост!, що погенц!йно !сну-вали в плог;ин! украпюько-росГйськях державиих в!диосин протягом дру-гоУ половили ХУП - початку ХУШ ст., в зазначений час були.реал!эо-ван1 урядом Петра I на практиц!. Вход! ре' ормк державного устрой Гетьманшини, що розпочалася запроваджеиням МК, було л!кв!довапо геть-манську форму правл!ння, перенесено на украТнський державпий грунт ро-с!йську владну структуру та переор!енговано на не! нац!ональн! !нсги-тути влади, случено украГнськ! ф1нанса на погреби Рос1Йсько1 1мпер!1, зд1йснено певну ун1ф!кац!ю украГнського судочиисгяа в!дпов!дно до за-гально!(.шерськ11х норм тощо. Започаткован! у 20-! роки ХУШ ст. напря-ми 1нкорпорац!йно1Г д1яльност! рос!Пського уряду, незважаючй па певн1 тактичн! в!дсгупи, залипалися незм!ннини протягом насгупного часу ук-рсинсько-росШьких державпих сгосунк!в аж до моменту осгаточноУ л!к-в!дац1 У укра'/нсысо! автоном11'.

Под! Г 20-х рок1в ХУШ ст. привертали до себе увагу !сгорик!в ! д!яч1в культури. Однак наукове досл!дження пол!тично? 1стор!1 УкраГн-сько'1 козацько'1 держави перебував на початков!Й стад! К розробки, а го-?.{у заляшегься одним !з на1;б1льм агсгуальгицс завдань в!тчазрлноИ наукл. Лктуальн!сть мае два аспекти - суто наукойий та культуролог!чний. У пауковому в!дпокенн! на перший план висуваеться досл1дженпя передумов, переб!гу та насл!дк!в !нкорпорац!йяпх д!й росШсько'! монарх!Ъ в Укрт!-н!, що слрияе з"ясувашт характеру украиюькоУ державносг! нового часу та причин ! тсштаб!в П занепаду. В кульгуролог!чному план! атсту-альн!сть визначаеться фактором в!дродт;ення нац!ональноХ самосв!домоет! украпщ!в та дертавотворчими процесами, що в!дбуваються на иин!пшьому етап1 рпзвитку нашого сусп!льства. Все це эуновлюе зросташш !нтересу громадськоот! до !сторичного минулого Украпм т'а, особлаво, !стор!!' П державност!.

Стан науково! розробки проблема не молена вважаги задов1льпим. Не-зсажапчи на те, що в 1стор!ограф1I !снуе пдвна к1лък!сгь праць, як! в т!й чи !не!й м!р! стосуються дано? проблема, одиак в!доугн! досл!д-

- г -

кення, в нких м1сгшюоя..б П комплексна висв!тлення. Кр1м того, окрем! вахлив! аспекта проблема взагал1 залишшшся поза у вагою досл!дник1в. Зровум!ло, що га умов, якЬоклалиоя в суоп1льств! протягом Х1Х-ХХ ст., у в!1чизнян1й 1огор!ографИ не було вивчено розглядувану проблему в контекст! еволвд!* украКноько! дергавносг!, оск!льки така постановка питання була табу йот на пануотою !деолог!ек.

Перш! згадки про под!К 20-х рок!в ХУП1 ст., як1 мають швидше характер л!топноного переказу, н!ж власне 1сторичного досл1джешш, м!с-тя?ьс* у коып!ляцН ХУШ ст.- так званому "Краткому историческое описаний о Малой России до 1765 года" Д1., 1843/ та анон!шюму твор! -"Истории Русов или Малой России. Соч.Г.Кониского"Л1.,1846/,в лких у ро шнтнчному стал! зображено державницьк! зшгашш наказного гетьмана П.Полуботка, спрямован! на захиот украКнськоК автоном!*. Нац1онально-дер:»авнидьк1 1деК, започаткован! згадапими творами, справили визначний внлац на 1сюричн! кочцедцП Д.Бантиша-Каменського та М.Глркевича. Зои реш, Д.Бантиш-Каменський вбачав в особ! наказного гетьшна, насамие-ред, героя,, котриЯ "....влекомый пламенной любовью к отчизне и долгом носимого звания... решил пожертовать собою для своих единозеыцев..

Як1сн! зм!ии у вивченн! 1стор!К Гетьманщини в1дбулися в друг1й половин! XIX ст. з появою нових методолог!й та залучешшм до паукового -об!гу значно!' джерельноУ бази. Так, М.Костомаров, базуючись на "допрос них речах" П.Полуботка та генерально!" старишни, заф!ксованих у протоке лах' Таемно? канцеляр!*, досл!див розвиток пал1тично¥ боротьби в УкраТ-н! в 20-1 роки ХУШ ст.. 1 прийшов до висновку, що запроваджешш МК бу ло протиправним актом рос!йського уряду. Саму 1млерську державну уста-нову. 1сторик оц1нював як орган "...предполагаемого государем слития ..1а лороссии с Россией"2. В оц!нц1 наказного гетьг.-ана досл1диик сшпдаризу ьався з1 своши попередникаш { називав його "'...одной из жертв, прине сешшх для государстбенних целей, которие во всей деятельности Петра всегда были на первом плане"®. Костомаров вперше у в.!тчизнян!й !стор!о граф11 звернув увагу на !снування серйо.зних соц!альних суперечностей в

•'Бантши-Каменский Д.И. История Малой России от водворения Славян в сей стране до уничтожения Гетманства /В 3-х частях/.- СПб.-К.-Харьков, 1903,- С.431.

о

Костомаров Н.И. Павел Полуботок / Исторические произведения. Автобиография.- К.,1989.- С,4 23-424.

Г)

Гам же. .

-•з -

уKpGin ському сусп1льств1, як! були вякоряоган! рооШоьюш урядом при • * дослгиенп! cboYx пол!тичних ц1лей.

- Досл1дження. соц1алышх супсречностей, що малп м!оце-в укра!нсько-му суоп1льств1, сгало-пр1оригегятлшрямом д1ялвчосг! 1сторик1в, mt належали до гак звано! народпнцько* течИ в !стор!ографП. Поклздапчи вину .за поневолешш й культурний занепад народНих юс вшшлно на ук-раУнськ! паШвн! верстви, вони р!пуче в1дмежовувалися в1д иац1онально~ дергавншьких традтИй своУх попередник!в t зюльовували козацьку старшину лише в негативному св1тл1. Так, зокрема, О.Лазг.ревський вбачав у П.Полуботку насамперед "честолюбца искавшего гетманства", для яного iHTepccii народу були чужими, оск1лька в своУН д}яльноог! в1н в1дсгохшв лише 1нгереси козацько? старшими. Разом з твм, у досл1дженн! О.Лазарев-ського-вперше.зпернуто увагу на заходи МК, спрямован! на реформуваняя-украУнського судочинсгва га ф1нано!в. Мотива ф1нансових-нововведвиь 1о-торик вбачав но у ф1скальШй пол!тиц1 poolßcbKo'f адмПИотрацП, а в тому, що э вини генеральноК старгапни у президента МК не було точних в!до-мосгей щодо npiimiíinfB оподаткув 'ння украУноького гаоелення*. Реформа Ш( у сфер! судочинсгва вчений оц1нював як руб1яшу Blxy IIÜ шляху ЙОГО С ВОЛГИ-

Uli2.

Пiд безпосередн1м впливом концешНГ О.Лазаревського /до того я, практично, без викорисгашш нов их джерел/ налисап! прац1 Я.Шульг1на та

B.Модзалевського. Проте, варто в1дзначити, ио оц1ночи1 характеристики -досл!дник1в щодо постат! наказного гетьмана та його пол1гично1 д1яльноо-т! у 1722-1723 pi. суттвво в1др!зняеться в!д тих, що були висловлен! paulen О.Лазаревським. Так, Я.Щульг1ц доводить, ио в чолобитних П.Полубог-ка не запади учуваеться корястолюбство стартини, гнобителя юродних дао, а навпакя - в них нер1дко в1дбивались tnrepeca посольства та рядового козацтпа3. Натом1сть В .Модзалевсышй стверджуе, що иакаэний гетьдан пе-рссл1дував лише приватн! 1нтереси - домагання владя, внасл!док чого.його опозицЮнг д1яльн1сть не.шла п1дтрпмки як.з Соку народу, гак I стар-шяня1*. Iimmft визначний представник украТнсько! 1стор1ограф1Т народницько-го папряцу О.Сфименко також вбачала в особ! П.Полуботка лише "хижого та

^•Лазаревский A.M. Павел Полуботок// Русский архив.- 1880.- Кн.1,- C.I48, 2його ж. Суди в Старой Малороссии// Киевская старина.- 1898,- Кн.II.-

C.75-115. ' . ^.Ш./ульгин/. Павел Полуботок, полковник черниговский Д705-1724/ // Киевская старина.- 1890.- Кн.31.- С.538.

4Модзалевский В.Л. Павел Леонтьевич Полуботок. Биографический очерк.-СПб., 1903.- С.66-67.

наполегливого кориммюбця"*. Базуючись на арх!вн1й знах!дц! /гак зван! "Дванадцять пункт!в Вельям!нова"/, досл!дницявисловила ряд.ц!кавих думок з.приводу mothbJb запровадження МК та эм!сту Н д1яльност1. Зокрема вона отвердасувала, то рос!йський уряд, створпочи НК, пересл!дував як по-л1тичн1 ц)л! -.л1кв!дац!ю автолом!И Гётьманщини, так 1 ф1скальн! - залу чення П ф!цанс1в на потреби 1мперН. Соц!альн! мотиви, на думку О.ефи-менко, були "..Лнгересом не по-суг! справа, а лише по тимчасовим пол1-тичним м1родванняи"^.

В ц1лому укра1нськ1 !оюрики, що належали до народшщько! теч11, у значн1й м1р! реал!зували заклик Т.Шевченка не !деал1зувати шлорос1йськ дворянство, фабрикуючи з нього над1ональшвс героКв, та провели велику р боту по соц!адьн!й критиц! Гетьманщини. На наступноиу етап! розвигку в1гчизняноК 1отор!ограф11 було досягнуто певних ycnlxlB у справ! вивчен ня досв1ду yKpa'ÍHCbKOÍ дерзави.у позитивному план!. Безперечно, пр!ори-тет у досл!дженн! державного устрою Гётьшнщини першо! половини ХУШ с належить 1,Джиджор1. Б коло його наукових пошук!в входило досл!дження економ1чио)( пол1тикв рос!йського уряду в УкраШ, ф!нансових нововведен МК, прерогатив.ГВК тощо®. Ф!нансову систему Гетьманщини та.реформатор» ськ! д1К.роо!йського уряду, спрямован! на залучення украшських ресурс! до iMnepcbKoi казни,-досл1джували В.Барв!нський, В.Рудн1в i М.Слабчемко Найб!льш повно ф!нансов! нововведёння МК висв!тлен! у.прац! В.Руднева. Проанал!зувавши витратну частину бюджету рос!йсько!( установи, !сторик прийшов до вионовку, то остання була своер1дною "...помпою для перекачу вання кошт!в з УкраКии до Москви . У доел!дженнях М.Слабченка, кр!м ф! нансових проблем, висв1тлювалися питания запровадження 1нституту комен-дант!в у полкових м!стах Гетьманщини, трансформац!* владних Etдносин в • УкраШ п!сля заснування МК,.рецепдП рос!йського права тощо5. Проте !ототним недол!ком праць згаданого.автора е те, що вони написан! на об-меженому джерельному'штер!ал!, м!стять у соб! чимало неточностей 1 не-достатньо обгрунтованих висновк!в.

- Заходи рос!йського уряду в сфер1 оудочинства Гетьманщини, вплив

%$именко А .Я. Двенадцать пунктов Вельяминова / Южная Русь: Очерки, из-следования ¡i заметки.- СПб.,1905,- Т.2.- C.I25.

2Там же.

3Джидаора I.Украина в перш!й половин! ХУШ'В!ку.- К., 1930.- 170 С.

4Рудн1в В. Ф!наноовий стан Гетьманщини за Петра I // Науковий зб!рник УАН за р!к 1925.- К.,1926.- С.107.

^Слабченко М.Е. Организация хозяйства Украины от Хмельниччины до' мирово войны,- Т.4.- Одесса,1925.- 330 С.; його ж. Опиты по истории права Мало россии ХУП и ХУШ вв.- Одесса, I9II.- ¿¡93 С. ia tum!.

судово!' практики МК на орган!зац!ю украУнського судового процесу стояли в центр! уваги М.Василенка, 1Леркаського, Л.Окикшевича, А.Яковл!-ва га А.Пашука..Персонал!! украУнських державних д!яч!в першоУ трети-ни ХУШ ст. висв!тлювалися-в працях Í.Борщка, Т.Коструби, М.Василен-ка, Б.Крупницького, М.Андрусяка та 1нших. . .

Окрем! аспекти ц!еУ теми п!дн!шлися у доСл!джечнях рос!йських !сторик!в. Так, С.Соловйов показав реформаторську практик Петра I в УкраУн! на широкому тл! пол!тлчноУ Icroptí Рос!йськоГ держави. Запро-вадження МК га наступи! д!У рос!йського уряду, спрямован! на обмекення украУнськоУ авгоном!У, íciopim оц!юовав як так1, що сприяли збереженню едност! держави, ставив Ух в один ряд з "приравнением Новгорода к Москве"1. П.М!люков, проанал!зувавши реформаторську д!яльн1сть Петра I, пряйшов до висновку, що заснування МК стало "...результатом дальнейшего централизаторского движения" !.було генетично пов"язане з ф!наноо-вою реформою, що в!дбувалася в Рос!У2. 3 даною тезою сол!даризувався вчений-правник 1.Б.Розепфельд, однак в1н п!дкреслював примат пол1тичних мотив1в3. - -

. Таким чином,-огляд !сгоричиоУ-л!гератури з досл!джуваноУ проблема засв!дчуе i'i недостатню розро<5лен!сть та погребу.в комллексь.му вивчеи-Ш сюжет1в, пов"язаних з реформаторсысов д!яльн!стю рос!йського уряду в Гетманщин! у 20-1.роки ХУШ ст., у контексг1 loioplí украУнськоУ дер-жавносг! нового часу.

- - Предметом досл!джешм дисертац!йноУ роботи s комплеко проблем, ио стосуються реформа державного устрой УкраУни 1722-1727 рр.

Мета досл!дження полягас в тому, щоб па основ! анал!зу арх!вних матер!ал!в, опубл!кованих документ!в 1 вионовк!в наукових праць, що стосуються досл!дяуваиоУ проблематика, виявити зм!ст ! характер-реформа 20-х рр. ХУШ ст.-та Н насл!дки для дол! украУнськоУ дердавиост!. 3 за-галъиоУ мети досл!дження випливають так! його оспови! завдаиня:

- визначити об"ективи! та суб"ективн!.передумови реформи;

- проанал!зуватп концепц!ю реформаторских д!й Уряду Петра I в.Укра-ÍHl , Ух мету та трансфор№1ц!ю у рядового куроу в процес! реал!зац!У проекту; .

Соловьев С.М. История России с древнейших времен.- СПб.,б/г.- T.I8.-

СТЛБ.830. - -- „тт. '

Милюков П. Государственное хозяйство России в первой четверти ХУШст.

upa.Великого.- СПб.,1892.,- С.613. -- -■

И.Б. Присоединение Малороссии "к России Д654-1793/. Истори-ко-юридический очерк.- Петроград,1915.- С.117.

и реформа и Зрозенфельд

- з" л су ват и роль i м!сце МК у реформаторскому pyci;

- досл1дитц х!д реформа та.вичленвти П основн! етапи;

- виявитв ставлення украПюького cycnf льства та його окремих труп до !нтеграц!йних д!й рос1йсысо1" адм!н!страцП в Украгн!;

- просл!дкувати характер нововведень уряду Петра I в окремих сферах державного життя Гетьтнщини та з"ясувати при цьоцу р!вень 1нтеграц!Ё-ного впливу на систему пол!тико-адм!н!страгивно1 владд, судочинства, ф1нанс!в;

- визначити причини, зм!ст i .масштаба контрреформ 1726-1727 рр.;.

- - досл!дити результата та насл!дки !нкорпорац!йно! д!яльност! pociü-оького уряду в Укра1'н! у контекст i еволицií 'fí нац!ональло! державнос-ri, розвитку укра*нсько-роо!йських винссин. .

Наукова новизна роботи полягае в комплексна постанови! та доа/йд-жекн! цих питань 1 введения до паукового odli? значноУ к!лькосг! арх!в-них матер!ал!в.

Хронолог!чн! меж! дисертац!* обумовлен! розвитком досл!джуваних под!й, як! були генетично пов"язан! з функц!онуваншш в УкраГн! МК. Тому основна уваш в робот! звернена на висв!тлешш под1й I722-I727 рр. Разом а тим, для.виявлення передумов та насл!дк!в реформа використову-ваися фактичний штер!ал у б!льш широких межах /друга половила ХУП-В0-! рр. ХУШ ст./.

Джерела. Дисертац!я п!дготовлека на широк!й джерельн!й баз!, яка вклЬчае в себе як опубл!кован!, так ! ориг!нальн1-арх!вн1-матер!али. Найб!льша к!льк!сть опубл!кованих документ!в, що сюсуигься досл!джува-hoí проблема, м!сгяться у. таких зб!рняках : Полное собрание законов Российской империя /Собр.1-е/.- СПб.,1830,- Т.6-7; Акты, относящиеся к ш • тории Юго-Западной России, собрание и изданные Археографической комиссией.- СПб.,1863-1892.-.Т.3,10; Источники Малороссийской истории, собранные Д.Н.Бантыш-Кайенским, и изданные О.БодяНским.- М. ,1858-1859.-4.1-2; Сборник Русского императорского исторического общества.- СПб., 1848-1856,- Т.54-56,59,60,66,69; Экстракт из указов, инструкций и учре; дений, с разделением.по материям на девятнадцать частей...- Чернигов, 1902; Матер!яли до 1сторПукра1нського права /П!д ред. акад.М.Василен-ка.- Т.I.-_}{.,1929; УкраКнський Археограф!чний зб!рник /Видае Археогра-ф!чна ком!с!я УАН.--ТД.- К.,1926.

Певна к!льк!сть джерел опубл!кована на'Мор!нках видань Археогра-ф!чних ком!с!й та в !сторичн!й пер!одиц!. -

Дисертанту вдалося виявити значний масив рукописних штер!ал!в,щ збер^оться в арх!вах та рукописних в!дд!лах б!бл!отек УкраУни га Рос Так, велика к!лък!сть ориг!шш,них документ!в з досл!джувано'/ проблема

ки знаходиться в Центральному державному !сторачному apxlBt Укра'1'ни в м.Кивв! /Ф.51,52,53,56,75,223/, Рос'Йському державному арх!в! давн1х -qktIb /Ф.2,7,9,13,124,165,24В/, рукописних в!дд!лах ЦентральноÏ науко-boï б!бл!отеки АН.УкраУни 1м.ВЛ.Вернадського /Ф.1,2,8,10,12,13,61,90, [60/ га PociflcbKoï дериавноУ <5!бл! отека /Ф.159,256/.

1снуючий масив документtв репрезентуе bcî 'ochodh! види !сторичних джерсл. Найб!льииЯ {нтерео при досл!дженн! отановлять актов! татер1али. Зраховуючи-специф!ку ситуацН,'в.як!й УкраШ в!дводилася роль об"екта рофортторськоГ д!яльност! рос!йського уряду, на особливу увагу при вив-•leHHi заслуговують матер!али законг/двчо! практики !млератора, Сенату та BepxDBHoï-TaeMHOï ради /дал1: ВТР/, Анал1з ulsï групи актових джерел дозволяв просл!дкувати генезу та роззяток 1нкорпорац1йно1' пол!тики ко-рони Романових в УкраШ в ц!лому i п!д чао п!дготовки та проведения реформа 1722-1727 pp., зокрема,.особливий !нгерес отановлять гак зван! "таемн! справа, що стосуюгься УкраУни", як! збер!гаються у сенатському фонд! РДАДА /Ф.248,оп.29/. Вивчеяня цього масиву документальних магерt-ал!в, якай вклшае в себе р!зного роду.наказа, !нструкц!У та розпоряд-ження централвних орган!в влади !мпер!У цароькш резидентам, комендантам, президентов! МК , дозволяв реконсгруговатп справки! мотивп та нап-рями пол!тики Москва. За випятком окремих документ!в /таемно? !нструк-ц!ï резидентов! А.1змайлсву та деяпих "таемних nymcrtD" м!н!стров! при гетьманоькону уряд! Ф.Наумову/ ц! важлшз! джерела з tcToplï Гетьманщини вводлться до паукового об!гу вперяе.

Великий !нтерео для досл!дженпя проблема отановлять ун!версала /з середана 1723 р. -указа/ наказного гегьмала, генерально! старшина та правител!в ГВК. - .

У прац! широко.представлено наррагави! джерела: протокола зас!дань ВТР, МК та прокурорськоГ контора пра МК, л!топаси, гетьманськ! д!ар!уи!, щоденнаки ГВК та окремих 1сторичнгос ос!б. Найб1лып повно з даного мася-ву матер!ал!в опубл1ковано протокол!! зас!дань ВТР, анал!з яках дозволяв ваявити генезис га мету к о нт рр сф ормзд 1flн их заход!в рсс!йського уряду d УкраШ 1726-1727 pp. Д!ловодськ! штер!али гетьмана та ГВК, як! е важ-ливам джерелом з !crop!ï УкраУна, опуйл!ковано !з.значними скороченнямп. Тому, врадовуоти ïx значпм!сть, на гашу думяу, назр!ла потреба в ïx ne- • ревяданн! у повному обсяз1. Останнв зауваженпя -стосуеться також ! "Дневных записок" Я.Марковича, як! було введено до тукового об!гу з певнамп гипюрами.

В ц!лоиу, оц!нюючи- стан джерельно? бази з досл!дяуваноУ проблбми, парто заувакити, що ступ!нь ïï документального забезпечення неоднор!д-

пай. Так, поряд 1з значним тсавом матер1ал1в, що сгосуються таких ао-~ пект!в проблема, як ф!нансова та судова д!яльн!сть МК, 1 сгаег!в, по-в"язаних з контрреформама 1726-1727 рр., 1сцують-пигання, як! недостат-ньо забезпечея! документами /наприклад, длани роо1Вського уряду на п!д-готовчому етап! реформа/. .

Практично значения дисертац!У полягае в тому, що И матер!али, ос-новн! висновки та положения можуть буги-Вйкористан!-при розробц!-широкого кола проблем з 1стор!У УкраУни. Насамперед це.стосуеться досл!джен-ня еволюц!У украУнськоУ державност!, украУнсько-рос!йських державних в!днооин, род! га м!сця рецепцМ державних традицМ заруб1жних краУн у Гетьманвдш!, вйсв1тленн1 1сгорачних постатей державних д1яч!в УкраУни, при п!дгоговц! узагальнпэчих наукових праць, п!дручник!в 1 популярних нарио!в.

- Апробац1я результат 1п досл!дження. • Основн! положения та висновки дисергацП дояов!даляся автором на ряд} наукових конференц!й. Результата досл1дження знайили в1дображелня в публ!кац!ях /статтях, тезах 1 матер 1а лах виступ!в на конференц!ях/. Дисертац1я обговорена на зас1данн! в1дд!лу 1стор!1 УкраУни оередн!х в!к!в 1нституту 1стор!У УкраУни АН Ук-раУни.

- Структура дисертац!¥ в!дпов1дае мет! та завданням досл!дження. Во на складаегься з вступу, трьох розд!л!в, висновк!в 1 додатк!в. В основу викладу матер!алу покладено проблемно-хронолог!чний принцип.

короткий аист дисбртацп

У вступ! обгрунтову еться виб1р теми дисертац!йного досл!дження, йо го акгуальн!сть, визначен1 предмет, мета, завдання, хронолог!чн! мвж! прац!, УУ.наукова новизна та практична значим!сть, охарактеризовано ста дкерельноУ база га огуп1нь вивчення проблема.

Перший розд!л присвячений досл!дженню об.ективних 1 суб"ективних г редумов реформа 1722^1727 рр., реконструкц!У сшет!в, пов"язаних з залр вадженням МК, та з"ясуванню УУ прерогатив 1 орган1зац!йних засад функц! нування. ... - .

Д1яльн!оть уряду Петра I, спрямована на обмеження украУнського сух рен!тету, була лог!чним продовжннням пол!тики його коронованих поперед! к!в, котр! оц!нювали укладений.у 1654 р. в!йськово^пол!тичний союз з В1 оьком Запорозьким з традиц1йно¥ для ментал1тегу московських монарх!в гс ки эору - як на продовження збирання "руських" земель. Одтк темпа та I

годи 1нтеграц1йних зтгань реформатора були значно швидшим" га радикаль--Шшими. Виступ гегьшна 1.Мазепи га його приб!чник!в лише на короткий час загальмував 1икорпорац!йн1 процеси, як! п!сля поразки автоном!ст1в продовжщшся з ново? силою.

Иравл1ння Петра I до 1722 р. виглядало як пев!шй-перех!дний етап в укра'шськ!й пол!тиц!, на якому сн!в1снували стар! московськ! п!даоди та викрисгал1зовувалася-нов! - 1мперськ1. Оотанн! гучьо зявяли про себе п!сля перемоги рос1йськоУ.арм!У в Полтавськ!й битв!. Так, уже в друг1й половин! липня 1709 р. рос!йський уряд запровадив в УкраУн! 1нститут царських резидент!в, поклавии на них функц!У пол!тичного нагляду, що суттево обмеяувало прерогатцви гетъмана. 1мперськ! тендеыцГ/ проявляйся в розквартируванн! десяти драг^нських полк!в на геритор!У УкраУни, утри-мання яких було покладено на плеч! украУнського народу,.активному втру-чанн! царськоУ адм1н!страц!У в кадрову пол!тику гетьманського уряду, на-маганн! поставити Шд св!й контроль д!яльн!сть ГВК га Генерального в1й-ськового суду /дал!: ГВС/.

Занровадження у 1722 р. в Глухов! МК зиамзнувало початок як1с.но но вого етапу украУноько-рос!йських державних стосунк!в, оск!льки вперше управл!ння Гетманщиною передавалося в руки дерхавноУ 1нституц!У Роо1й-ськоУ !мпер!У. Даний акт уряду Петра 1-суперечив правовш нормам 1 тра--диц!ям, що рехулюзали украУнсько-рос!йську угоду, 1, фактячно, остаточ-но л1кв!довував Переяславсько-московський догов!р 1614 р..

МК була суто !мперською державною структурою, д!яльн!сть якоУ грун-тувалася на засадах Генерального регламенту, В!Йськових артикулах, !н-струкц!ях !мператора.та Сенату. .

Штат МК складався з рос!йських чиновник!в 1 при заснуванн! станошш 39 чолов!к, а с;ме: президент, прокурор, 6 члеи!в присутносг! та 31 кап-целярський служитель. У 1724 р. к!льк!сть канцелярист1в була подвоена.

Угришння колезьких члеШв га забезпечекня фун;щ!онушшш ЦК оуло повШстю покладено на украУнських плагник!в податк!в ! обходилося казн! в суму близько 6 тис.крб. у р!к /зг!дно штатного розкладу 1722 р./. -

Прерогативи МК оф!ц!йно визначалися у тШфест! з приводу II огону -вання та 1нсгрукц!У президенту С.Вельям!нову в!д 16 травня 1722 р. Вони включали в себе фулиц!У вшцоУ касац!йно! !нстанц1У, вищого ф1нансопоги органу /з обмеженням права розпорядження коштами, яке перобувало.в под-вНшовд п!дпорядкуванн! - МК та гетьмана/ 1 вииоУ коитролшчоУ установи Гетьмашциня. В ц!лому, при-заснуванн! МК декларувалася як рос!йська ком-тролюгача структура, перенесена па державни.. грунт УкраУни.

У другому розд!л! розглянуто оюжети, нов"язап! з утвердженням ПК при влад! в УкраУн! та опозиц!йною д1яльн!сгю авюном!отично настроено'/

стар-дшш, досл1джено процес ирансформацН владних в1дносин Гетшшши в умовах наступу ¡мперських державних структур.

Угвердяеиш МК.прц влад! в!дбувалося за спрнягливах умев - смерть гетьмана I.Скоропадського /3 линия 1722 р./-призвела до певного владно-го вакууму, який штучно п!дтримувався-рос1йським урядом. 0станн1й не ли ше забороняв проведения нових гегьманських вибор!в, але й не визнавав за П.Полуботком титулу наказного гетьмана /з цього приводу 1снувало спец1альне розпорядкення Сенату/. За таких умов МК вже у друг!й полови-н{ 1722 р. значно розширила сво? повноваження за рахунок гетьманських прерогатив. - - -

Заходи бригадира Вельям1нова, спрямован! на захоплення вс!е'1 повно-ти.влади в Гетьманщяк!, зустр!ли активну протид1ю з боку партН автоно-м!ст1в, яку очолював П.Полуботок, а п!сля його виклику до-Петербурга -Д,Апостол. 0позид1онери пересл!дували мету зупинити процес розширення владних прерогатив МК /а по можливост! - припинити П д!яльн1сть в Укра-Ш, запровадившв на м1сце..останньо"1 суто апеляц!йну 1пстанц1ю.- гене-ральний суд у склад} семи чолов!к/, а також отримати дозв!л рос!йського уряду на проведения иових гетьманських вибор!в. Досягтя-ноставленюс зав-дань-вони намагалися шляхом орган!зацН широкомасштабно! чолобитно? ком панН,_яка, за 1х задумом, повинна була б засв1дчити прагнення всього украГкського народу жити зг!дно давн!х прав 1 звичаУв; бойкотуванням ро поряджень 1 наказ!в МК й апеляц1сщ до 1(.шератора та Сенату з приводу пе ревшення бригадиром сво!х прерогатив; л!кв1дац{ею непорлдк}в, що шли м!сце в орган!зацН державного життя Гетьмашцини, оск!льки вони ставали приводом для втручання рос!£сько1 адм!н1сграцП; пощуком впливових покр вител!в в {мперськоцу оточенШ.

Однак в умовах соц1ально-економ!чно1 та пол1тично! диференц!ацГ1 у рахнського сусп!льства опозиц!йна боротьба П.Полуботка та його однодум-ц!в не знайшла широко? п1дтримки, що дозволило рос!йському уряду вжити суворих репресивних заход!в. У перппй половин! 1723 р. за наказом Петра було викликано до Петербурга П.Полуботка, В.Савича, 1.Чарниша та 1нших козацьких старшин, яких 10 листопада ув.язнили в Петропавл1вськ1Й-форте ц1. Хвиля ареит!в 1 зв1льнень з старшивських уряд!в, що прокотилася по УкраШ у грудн! 1723- лют ому 1724 рр., знаменувала остаточний розгром автоном!ст1в.

Знищешш опозиц!! та утвердження МК спричинили до-серйозних зм1и у пол1гико-адм1н1стративн1й структур! Гетьтвцини. Сенатський указ в!д 16 кв1тня 1723.р. лсонсгитуював.положения, при яковд МК перетворивалася з контролюючо1 установи Рос№сько1 1мперН, розм1щенох в УкраШ, на вищ владну структуру Гетьтнщини, як!й п1дпорядковувалися м!сцев! органи са моврядування. В ход! репрес!й 1723-1724 рр. весь склад генерально! стар

- л -

шина було заарештовано рос!йською владою, а ГВК перетворено, по~сут!,в дорадчай орган при МК, оск!лькя У У розпорядження набували чинном! лише п1сля В1зуюн!и остапиьою. Нова владна ситуац!я закр1плювалася !мпера-торським указом в!д 23червня 1723 р. Документ м!стив, зокрема,.положения, що вказувало на МК як на установу, що успадковувала гетьманськ! пре-рогативи. . .

Трет1й розд!л приовячено досл!дженню реформаторских д!й МК у сфер! ф!нано!в, судочинства та м!сцевого самоврядування, Ух мети, масита-б!в ! насл!дк!в. Кр1м того, з"ясовуються причини, що зумовили прапянен-ня д!яльност! МК та реставрац!ю гетьманату. ..

Запровадяення I® було не самоц!ллн росИськоУ пол!гикй, а линю ие-обх!дною-передум[шою для проведения широкомасштабная !нкорпорац!йних за-ход1в. Останн! проявилися-у вс!х сферах державного жаття, однак найб!льш вагон! результата було досягнуто у ф!нансовому п!дпорядкуванн! Гетьдан-щини. В Ц1й сфер! державного життя рос1йський уряд ! президент МК проде-монстрували.найб1льше винах!длив ост!, енерг!у та наполегливост!. Посдле-на увага рос!йськоУ адм!н!страц!У до украУнських ф!нанс!в мала об"ектав-н1 передумови - вся а!!утр1шня полшжа уряду Петра I носила яскразо ви-ражендй ф1сиальний характер. Зац!кавлен1сть рос!йського монарха ф!налсовам станом Гетьыанщшш проявилася вже п1сля под!й 1708-1709 рр. У.таем-н1й !нструкц!У царському резидентов! при гетьшн! серед !ншого м1стило-ся розпорядження з"ясуваги розм!ря прибутк!в ! статт! Ух-викорясташш.а також.джерела поповнення В!йськового сгарбу. В цейяе час (,тер!нлы1! ресурси Л!вобережноУ Укра1ни почали активно використовуватися на рос!й-ськ! потреба, зокрема на утримання драгунських полк!в,' введение на УУ територ!ю. Ман!фест про заснування МК та !нструкц!я 11 президентов! у ф!нансов!й сфер! конституювали положения, за лкш кошти, з!бран! з ук-раУпського населения, надаоддли до казни МК, тобто вводился в орб!ту загалыш!мперськоУ фЬтпсовоУ система. Ман!фест декларував також консэр-вацт украУнських трад|щ!й у ф!нансов!й сфер! як у питанн! оргон!зац!У подагковоУ служба, так ! у впкорветаян! з!браних копнув.

Однак уже з перших дн!в фушщ!онутши.в УкраУн! МК проводила курс, спрямований на докор1ину реорган!зац!ю ф!нансовоУ служб» 1'етш.шщини. Н-ч-самперед було-реформовапо систему оподаткування. Збярання подитк1н у сотнях покладалося на збирач!в, як1 вибираляся украУнськоп адм1н1страц1ст1 та затверджувалися и приводимся до присяги ь МК. Збярач! щсшслцл 5а но трегинам року ?в!гупалися перед МК г надсилали до У; разня гровов1 подчг-ки. 1х призом ! обл!к здШснювали спец!алън! ф!нансов! агента - обл!коа~ ц! та ком!сар гроиовоУ казни. Д!яльи1сть останн1х коптролювали прокурор "К г один з асесор!в, а збирач!в - полкон! пг.глядач1.

. Кр1м того, МК зм!нила принципа оподаткування укра'1'нського наоеленн Восени 1722 р. Вельям!нов л!кв!дував податковий !мун!тет козацько! стар иини.та знатного в!йськового товариства. Збори, як! рэл!ше використову-валися м!сцевога адм!н!страц!ею, в!дтепер-також надходили до колезько! казни. Ваконуючи розпорядження Петра I, сформульоване в таемлШ 1нструк Uli президенту, МК виявила велияу енерг!ю у вишукуванн! нових статей оподаткування та розповсюдженн! дiI /як географ!чно, так 1 соц!ально/Л нуючих. Так,- уже.в серпн!-1722 р. Вельям!нов розпорядився збиратв з ус!: KaTeropiíl укра!нського населения ткгянову та медову десятвна, як! ран!ш мала локальний характер ! збиралися лише з посполитих. У середин! 1723 МК поширила на козак!в д!ю показанцини та в!нншдького збору, що ран!ше також збиралися лише з посп!льства. Найб!лыпий прибуток казн! приносив покуховний зб!р, д!ю якого Вельям!нов поширив 1 на т! товари, з яках ра н!ие збаралося менш продуктивне скатне. В ц1лому, д!яльн!сть МК по вишу куванн! нових джерел прибутк!в дозволила зб!льшцти обслг кошт!в, як! зб ралися, на 42тис.365крб. !.довести i'x загальну супу до П4тис.495крб. у р!к /дан! за 1724 р./.

В ход!-реформл кардинальних зм!н зазнав принцип використання ф!нан сових pecypciB Укра'/ни. Показовим у план! зм!ни пр!оритет!в при викорис танн! украКнських кошт!в-е анал!з витратно! частини бвджету МК за 1725 У цьому роц! рос!йсвка устаиова в!дправила до Военно! колегН Ю7тис.52 крб., в Московську рентерею - 86твс.731крб.,в Каб!нет Й.1.В.- 50тис.крб KilíBCbKOMy генерал-губернатору - близько бтис.крб. 3 загалыш!" сума.ват рат за вказаний piK - 260тис.362крб. на традиц!йн! для В!йськового скар ви"ратн1 статт! було використано лише 972крб., а саме: 254крб. на утрим ня найманого в!йська та 718 крб. на забезпечення життед!яльност! гоопо-дарств, що ран!ше належали до рангових маетк!в гетьмана.

Таким чином, анал!з ф!нансово! д!яльност1 МК переконливо засв!дчув перевагу ф!скальних мотав!в у пол!тиц! уряду Петра I в Украх'и! у 20-1 р кихуш ст. -

У сфер! судочинства роо!йська адм!н!страц!я, незважагачи на декларо нв1! превентивнай характер зайроваджешш МК, також проводила активну рефо 'маторську д1яльн!сть. Басамперед президент Вельям!нов прагнув переор!ен вата систему украКнського судочинства на МК, переел!дуючи-при цьому про гзгщистськ! ц!л! - дискредигуваги пров!дну украУнсьну верству 1 водноча переконати широкий загал громадськост1 в. справедливом! та д!йовост! но установи. Поряд з цим, д!яльн!сть МК у сфер! судочинства гола ч1тко ва кг-шй 1нтегпац1йний характер - .переел!дутлася мета широкого впроваджен у прапоЕС киттл Гетьманщини рос!йських юридичпих кппекс!в 1 порядк!в, я

до цього шоу не набули чин ноет! на УУ територ!У.

Важливою.под!ею в !сгор!У украУнського судочинсгва мало поширення д!У !мперагорського указу в!д 5 листопада 1723 р. "О суде по новоученен-ной форме" на суды ГетьманщиНи. Надання чинност! в УкраУн! закону, я.кий регламентував орган!зац1ю судового процесу та порядок оформления д!ло-водства, стало початком практично!! !нкорйорац!У украУнського судочинсгва до загальш!мперськоУ. судовоУ система. Арх!вн! магер!али га зроб-лений на Ух основ!.анал!з судовоУ д!яльносг! ГВК дають.п!дстави для перегляду -традиц1йноУ точки зору про ге, що поширення д!У згаданого указу в!дбулося на початку ЗО-х рок!в ХУШст. Довдменги промовляюгь, що вже у перш1й половин! 1734 р. I.® зобов"язала не лише ГВК, а.й полков! та со-тенн! судов! !нстанц!У керувагися положениями указу "О суде по новоуче-ненной форме". . ' _

П!д впливом судовоУ практики МК, яка активно втручалася в украУн-ське судочинство ! при розгляд! справ здёб!лыпого використовувала правов1 кодекси Рос!йськоУ держави, в судових 1нстанц1ях Гегьшнщини також набу-вають.поширення "государевы законы и.указы". Принципових зм!н зазнав процессуальная характер украУнського.судочинсгва. Поряд з так злапим зма-гальним або-конградикюр!йним процессы, у ход! якого сторона, що вели суперечку, самост1йно використовувала фактичн'ай ттер!ал 1 судов! дока-зи, доводячи за Ух допомогою свою Ьравату, дедал! ширшого засгосування пабувае гак.зваяий.- !нкв!зиц!йний, .зг!дно з яккм доказовшл матер!алом розпоряджався сам суд, а сторона з суб"екг!в судового д1йства перетворю-валися в його об"екги. В зазначений час у судових установах Гегьмалщшш з"являються характерн! для рос!йськоУ традиц!У "плети","кнуг","огонь". Зростання чютки !нкв1звд!йних процео!в у судочинотв! Гетььшщини пригнело до вграти ще одн!еУ важлпвоУ ознака украУнського суду - публ!чного характеру судового процесу. . . .

1нкорпорац!йна рефорг.а рос!йського уряду.в сфер! украУнського .м!с-цевого самоврядування полягала вйапровадженн! в деяких полкових м1стах /Полтав!, Шяин!, -Черн!гов! га Переяслав!/ комендантськоУ форми правл!н~ ня, як паралельноУ система влзди, призначення роо!йських оф!цер!в /з числа комендант!в/ на полков! у ради та п!дпорядкування кадровоУ пол!тики в Гетьшнщин! рос!йським дерхавним органам. .

Питания про запровадження в УкраУн! !Нститугу комендант!в, яке вперше з"явилося па порядку денному роботи Сенату у перш!й половин! 1722 р., було вир!шене у середин! липня цього ж року в контекст1 превентивних за-ход!в рос1ЙськоУ монарх!У, спрямованих на упередження виступ!в авюном1с-т!в у.непевних умовах м1жгетьтнства. Прерогатива комендант!в були окрео-лен! сенатською 1нструкц}<ш в!д 16 липня 1722 р. 1 включали в сейе рпг.!;

ксио Фупкц! с налы i их обов"язк!в,-а саме: орган!зац!я пол!тичного нагляду налагоджсння-контролю sa адм!н!стративною та судовою д1яльн1стю украКн сько? адм1Н1сграц1ï; oxoporn кордон!в, зб!р розв!дувалышх данних; фу ни Ut ï контррозв!дки. Комендантам п!дпорядковувалася козацька адм!н!стремя, в тому числ! полковники. Для матер!ал!зац!!' влади hoboï державно!' стр(уктури рос!йський уряд вид!лив cboïm представникам певн! континген-ти BiîicbK Дак, наприклад, полтавському коменданту 1.Чичер!ну було придано б!льш як 100 драгун/» .

Запровадження комендантсько'1 форма правл!ння уряд Петра I розгля-дав як перший етап реформа м!сцевого самоврядування. На наступному ета-ni передбачалося перем!щення комендант!з на полковницьк! уряди. Ь.шера-торсышй указ в!д 27 лютого 1723 р. конституц!йно закр!шш це полокенш а його апробац!я в1дбулася протягом 1723-1724 pp., коли на полковшштв) в, Стародубськай та Черн!г!вський полки було празначено комондант1в 1.Ш шкова та М.Богданова. Поглиблення реформа планувалося провести п!сля з"ясування реакцИ украУнсько! громадськост! на дiï Петербурга.

У цей час в!дбулися кардинальн! зрушепня в сфер! кадрово'1 пол!так1 Гетьманщини. Так, ящо у перш!й чверт! ХУШ ст. спостер!галося активн< втручання царсько'1 адм!н!страц!1 в дану сферу, то в роки правл!ння МК в!дбулося фактичне П п!дпорядкування рос!йськш державним структурам. Лише протягом npyroï половили грудня 1723 - береэня 1724 р. царсысим eMicapoM О.Рум"янцевтл було зд!йснено 20 призначень на старшпнськ] уря да, в тому числ! 12 - "на место" старшин, зап!дозрених в автоном!стичн настроях. У наступи! роки практика безпосереднього празначеннл на уряд в Украшу росШськима владнима оршнами нродовжувалася. При цьому, зро зумхло, кригер!ем вгдбору кандидат!в був принцип в!рносг! рос!йському тронов!. - ...

В ц!лому, реформаторська д!ялън!сть МК в Украш! пересл!давала ч! ко виражен! !нкорпорац!йн!.ц!л! та зиаменувала початок реального погли нання-укра1нськ01 державност! Рос!йською монархию. Соц1альне забарвле ия реформ м. .о пропашндисгський характер ! в.кПщевому результат! не дало позитивных нася!дк!в. Б!льше того, ф!нансов! нововведения МК, шо. були зумовлен! ф!скальними потребами !мперсько!' казни, призвела до пос лсния податного гн!ту вс!х категор1й укра'пюького населения. Удосконал ня структура державного управл!ння, що в!дбувалося за рахунок бюрократ зац! ï, перенесения на украшський державний грунт рос1йських градиц!й запровадження системи контролю за д 1 я л ь н 1 ст п адм ! н ! ст рац ! ï, лише в дея к!й м!р! л!кв1дувало !снуюч! Недол1ки. Натом!сть - породило нов!, зумг лен! вез' гнням м!сцевих звичаУв, ïx св!домоцу !гноруванн!, хабарництво

ia 1НШИМИ служб ob шли зловживаннями новоУ 1мперськоУ владноУ структура. Ц1леспрямована д!яльн1сть рос!йськоУ адм!н1страц!Уг направлена на ун1-ф1кац!ю державних лорядк!в Гетьманату у в1длов1дност! з загальло1млер-ськимп нормами, та 1гнорування самобутнього украУнського державного до-св1ду мала граг1чн! насл!дки для УкраУнськоУ козацькоУ держава.

Пол1тика уряду Петра I щодо-УкраУни значно випереджала час як у план! державних можливостей PoetY, так й 1деолог1чного забезпечення реформ. Ця обставина детерм}нувала л1берал1зац!ю курсу наступник!в 1мпе-ратора, що вилалося в прилиненн! д!яльност! МК та в1дмову в1д imniix пай радикальнших 1нкорпорац!йних нововведень в УкраУн!. Катал!затором процесу трансформацП" украУнськоУ пол!тики виступав комплекс чин пик 1 в як зовн1шньопол1тичного характеру /загроза в!йни з Туреччиною, загострен-ня стосунк!в з краУнами-члёнами ГановерськоУ коал!ц!У та актив!зац1я в дан ому контекст! дипломатично!" д!яльност! гетьмала в ем1грац!У П.Орлика, котрий прагнув привернута увагу европейськоУ громадськост! до украУнського питания/, так i внутр!шнього плану /утвердження в.св!домост! державного кер!вництва Рос!У думки щодо ефективност! одноос!бного прав-л!шш в лор1вняпн1 з колезьким, ¡¡еобх!дн!сть зменшешш виграг на угра-шння управл1нського апарату тощо/. Важливу роль при прийнятт! ршення подо закриття МК в!д!грали особист! imepecfl фактичного правителя !мпе • р!У кн.О.Мениикова, у якого склалися надзвичайно напружен! стосунки з президентом С.Вельям1новим, натом!сть приязн! з майбутШм гетьшном Д.Апостолом.

.Реставрац!я гетьманства супроводжувалася контрреформами державного устрою Гетьманщини, в ход! яких було закрато Vit, л1кв!довано УУ пай-б^льш радшальн! нововведения в сфер1 ф!нанс!в, судочинства, адмПпст-ративного управл1ння. Проте най1стотн1ш! 1нгеграц1йн1 досягнення 17221725 рр. було залишено, в томучисл!: контроль за Д1яльн1стю державних орган!в Гетьюнщини, п!дзв!тн!сть у с-фер! судочинства та ф1шшс1в, за-лучення частини украУнських кошт!в до загально!мперськоУ казни тшцо. Поступки, зроблен! урядом Петра II украУнськ!й сторон!, мали тимчасовий характер i невдовз! /п!сля сходження на рос!йський трон Анни 1оан1вни/ !нкорпорац!йи! змагання було продовжено.

У висновках дисертац!У сформульовано положения, як1 автор винссшь на захист: - -

' - реформа державного устрою Гетьманщини, проведена рос!йським урядом у 20-1 рр. ХУШ ст., була п!дготовлена -попереднхм розвитком укра'итько рос!йських в!дносин, особливо в роки правл!ния Петра I;

- запровадження МК з точка зору м!ждержавних угод 1 традиц!й, що ре-хулгавала вхдносини Украпш 1 Рос!?, йуло протиправним актом, якиС переел! дував ч!тко виражен! 1нкорпо'рац!йн! ц!л5;

- МК за ово'1М .складом, п!дпорядкуванням ! орган!зац!йними засадами бу'ла суто !мперськш державним органом петр!вського часу; - .

- МК, декларована при заснуванн! як контролгаоча установа Рос!ЙськоК !мпер!?, перенесена на державний грунт автономно! Украпюько* держав и, з середини 1723 р. перетворилася на в ищу владну структуру Гетьманщини, яка успадкувала гетьманськ! повноваження;

- !нкорпорац!йна д!яльн!сть рос!йсько? адм!н1страц!Г зусгргла спхр

з боку украУнсысих автоном!ст!в, яких очолтаали П.Полуботок ! Д.Апосто; Однак в умозах соц!ально-економ!чно! та пол!тичноУ диференц!ац!У сус-п!льства опозиц!онери не здобули широко? п!дтримки, шо дозволило рос1й-ськ!й влад! протягом друг о? половини 1723 - початку 1724 р. розгромити це' сгаршинське угрупування;

- ф!нансова д!яльн!егъ МК Переконливо засв!дчуе ф!ск1льний характер реформа 1722- 1727 рр.;

- судова практика МК.переел!дувала мету перенести на грунт Гетьтан-щини правов1 кодекси-Рос!йсько? 1мпер!? та ун!ф!кувати украУнське судо-чинство на зразок.рос!йського;

- заходи рос!йсько? адм!н1сграц!У в сфер! м!сцевого самоврядування сприяли налагодженню контролю !мпер'ських структур за д!яльн!стю украУнсысих м!сцевих орган!в влади та започатковуваля.практику передач!-влад-них повноважеиь на м!сцевому р!вн! в руки рос!йськоУ адм!н!страц!У;

- контррёформа 1726-1727 рр., що були зумовлен! рядом фактор!в як об"ектизного, так 1 суб"вктивного характеру, л!кв!довувалп деяк! най-б!лъш радикальн! нововведения уряду Петра I в.УкреУн!, як! випереджува-ли об"бктивний розвиток !нкорпорац!Шшх процес!в, однак у ц!лому, иай-важлив!и! !нтеграц!йн! надбання .було з'бережено. Це дас п!дстяви запере^ чувати традщ!йний погляд на рос!йську пол!тиву 1727-1734 рр. як на по верпення до допетр!вського курсу;

- реформ! 1722-1727 рр. була багатоплановою за зм!стом й !нкорпора щйнов за характером. .Бона започаткоЕувала як!сно новай етап !нгеграц! них змагань рос!Поько1 монарх!I в УкраШ, ио хараг.теризупався безпос? редн!м п!дпорядкувэнням останньох !мперським нлядпим структурам, ун)ф! кац!ею 'Н державна* порддк{в на рос!йський эразок, перенесениям. !мпер-ськпх держэвнпх у станов на х'У територ!п та !нтегрувэнням украУнсьпих !нститут?р влади до зчгально!мперсъкого орган!згг.

Загальн1 положения диоертацИ висвЦлен! в таких публ!кац!ях!

1. . Пол!тична реформа на УкраУн! в перш!й чверт! ХУШ С1. // УкраУнська козацька держава: витоки та шляхи 1сторачного розвитку /Матер!ала Республ1канськах !сторачних читань/.- К., 1991.-0,3 д.а.

2. Судова реформа, в УкраУн! 1722-1727 рр.: передумови, альтер-1штива, результата // УкраУнська козацька.держава: витоки та шляхи 1сторичного розвитку / Матер1али других ВсеукраУноькях !сторичних читань/.- Черкаси, 1992.- 0,3 д.а.

- 3. Правою культура Гетманщина га !нкорпорац!8на пол!тика ро с!йського уря^у: 1722-1727 рр.// Науково-практична конференц!я "Культура УкраУна 1 слов"янський св1тн/ Тези допов!дей та пов1дом-лень/.- Ч.1.- К., 1992.- 0,1 д.а.

. 4. Опозиц1йниЯ рух козацькоУ старшини централ1заторськиц реформам Петра I в УкраУн! /1722-1724 рр./ // Друга ВсеукраУнська на уково-теоретична конференц!я "Проблема 1стор!У пац1онального руху на УкраУн1 /до 1917 р./"/ Теза допоп1дей/.- Ч.1.- К.-МнколаУв, 10!'.:, 0,2 д.а.

5. Рецелз1я: Анисш.юв Е.Г. Время петровских реформ.-Л.: Лен издат, 1989.- 496 С. // УкрЛстор. журнал.- 1992.- Л 6.- 0,3 д.а.

6. Питания .'^ормування козацького стану в пол1тиц! царсышго уряду в УкраУн! /друга половши ХУН-початок ХУШ ст./ // УкраУн ське козацгво: витоки, еволшия, спадщина / Матер1али м1жпарод1Ш( науковоУ конференцГУ, присвяченоУ 500-р1ччю украУнського кпзгщтва / КиУв-Дн1пропетроасыс, 13-17 гравия 1991 р./. У трьпх вштусках. -Вип.1.- К., 1993.- 0,4 д.а.

7. До питания-про еволвд!ю геты.инськоУ влади в УкраУн! у пер ш!й третин! ХУШ ст.// УкрЛстор.журнал.- 1993.- № 2.- 0,5 д.а.