автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Машинно-тракторные станции в Украине (50-е гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Машинно-тракторные станции в Украине (50-е гг.)"

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РОВЧАК Лариса Володимир1в1Ря

МАШИННО-ТРАКТОРН1 СТАНЦИ В УКРА1Ш (50-tí pp.)

07.00.01 - icTopis Украши

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци" на здобугтя наукового ступени кандидата юторичних наук

УДК 940.55 (477)

Донецьк-2000

Дисертащао с рукопис.

Робота виконана на кафедр! ¡сгори УкраУни Донецького державного ушверситету Мшстерства освЬи I науки УкраТни.

Науковий кер!вник: доктор ¡сторичних наук, професор, Лях Роман Данилович, завщувач кафедри ¡стор11 УкраУни Донецького державного ушверситету

Офщшш опоненти: доктор ¡сторичних наук, професор, Панченко Петро Пантелеймонович, завщувач в:ддшом сучасноУ icTopi'i УкраУни 1нституту icTopi'i УкраУни HAH УкраУни;

доктор ¡сторичних наук, професор, Безпалов Микола Егорович, завщувач кафедри ¡сторн слов'ян Донецького державного ушверситету

Провщна установа: Харивський нацюнапьний ушверситет ¡м.

В.Н. КаразЫа (кафедра ¡сторн УкраУни) МЫстерства освгги 1 науки УкраУни

Захист вщбудеться: « 13 » жовтня 2000 р. о 13 годим на засщанш спещ'ал130ван01 вченоУ ради К.11.051.02. при Донецькому державному ушверситет1 (83055, м. Донецьк, вул. Ушверситетська, 24, корпус 2, аудитор1я 32)

3 дисертащею можна ознайомитися в науков1Й бКшотеш Донецького державного ушверситету (83055, м. Донецьк, вул. Ушверситетська, 24).

Автореферат розкланий « д » вересня 2000 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоУ вченоУ ради

0

O.B.KpanißiH

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Становления незалежноУ держави породило нимало проблем, обумовлених необхщшстю усунення тоталгтарних принцишв оргашзащУ сшьського господарства. Пошук нових прийо\пв супроводжуеться гл ибо кою економ1чною кризою, особливо помтюю в агропромисловому комплекс!. Лише останнього часу було започатковано аграрну реформу, яка вщкрила шлях до становления нових вщносин на сель ОсобливоТ ваги набувае питания матер1ально-техшчного забезпечення ситьського господарства, яким обумовлюсться р1вень розвитку агропромислового комплексу. Саме нестача матер1ально-техшчних ресурЫв спричиняе те, що залишаються незас1яними поля, багато площ стоять з осеш незораними. Машинно-тракторний парк сшьськогосподарських пщприемств спрацювався. Адже спад виробництва, диспаритет цш на сшьськогосподарську та промислову продукшю позбавили товаровиробшшп можливосп своечасно поновлювати своУ власж техшчн1 засоби. До того ж р1зко скоротилися обсяги наданих сшьгосппщприемствам довгострокових банмвських позичок. Стан машинно-тракторного парку на сел1 сягнув уже критичноУ меж1, за я кою - катастрофа.

При виршенш проблем, що постапи перед агропромисловим комплексом, необхшю спиратись як на св1товий, так 1 на власний досвщ, який був накопичений в попередш роки. Варто розглянути д1яльшсть машинно-тракторних станшй, як1 забезпечували техшчне обслуговування колгосшв. Ниш сшьському господарству республ1ки потр1бш под1бш шдприемства, насинен! високоефективиою техшкою, для надання допомоги оновленим колективним та фермерським господарствам.

Вивчення досвщу д1ялыюеп МТС с актуальним завданням юторичноУ науки. Дане дослщження може мати не тшьки шзнавальний характер, а й прикладний у вигляд1 рекомендаций щодо налагодження матер1ально-техшчного забезпечення у нижшшх умовах. Саме цим \ обумовлений виб1р теми "Машинно-тракторш станщУ в УкраУш (50-т1 рр.)" для кандидатськоУ дисертацн.

Об'ектом досладження с д1яльшсть машинно-тракторних станцш УкраУни у 50-т1 рр. XX сташття.

Предметом доел ¡дженни с стан 1 роль машинно-тракторних станцж УкраУни в колгоспному виробництв1 протягом 50-х рр.

Хронолопчш рамки доелмження охоплюють перюд з 1950 року по 1958 р. Нижня хронолопчна межа - 1950 р. До цього року МТС були в основному вщбудоваш, а в захщних областях майже завершилась Ух

оргашзащя. Друга половина 50-х pp. була ni ком рсформаторсько! д1яльност1 нового кер1вництва краигою, що дало змогу змщнити матер1ально-тсх1ичну базу сшьського господарства. Дании перюд в д1яльност1 МТС був часом ïx розширеноУ учасп в колгоспному виробництвк Значения МТС в сшьському господарств1 не тшьки збериалось, а й зростало. Це було пов'язано з тим, що колгоспи були не настшьки мщш, щоб взяти на себе витрати по утриманню техшки. Верхня хронолопчна межа зумовлена реорганизацию МТС. В березш 1958 р. МТС були реоргашзоваш в ремонтно-техшчщ станцп. Таким чином, перюд, що дослщжуеться, можна розглядати як завершальний етап д1яльносп МТС.

Територ1алып меж! дослщження визначаються кордонами Укршнськсн PCP за станом на 1950-1958 pp.

Мета дослщження визначена з урахуванням актуальное™ обрано'1 теми, науковоУ та практично!' цшност1 та р1вня и науково'1 розробки i полягае в об'ективному анал!з1 д1яльност1 МТС Укражи по обслуговуванню колгоспного виробництва, ïx матер1ально-техшчно'1 бази, економ1чних взаемин з колгоспами, кадрового потенщалу.

Для ïï досягнення дисертант вважае доцтьним виршення наступних дослщницьких задач:

- зробити огляд лператури з дано'1 проблем«, охарактеризувати ¡сторичш джерела;

- проанал!зувати динам¡ку мерою МТС;

- дослщити стан, розвиток та вдосконалення матер1ально-техшчно'1 бази МТС республши;

- розкрити основн! напрямки робгг МТС в колгоспах, з'ясувати роль i мюце МТС в колгоспному виробництв1 в перюд, що дослщжуеться;

- проанал1зувати стан подготовки та шдвищення квал1фшаци" мехашзатор1в та спещалгспв сшьського господарства для МТС;

- з'ясувати матер1альне забезпечення, умови пращ та побут Bcix пращвниюв МТС.

Наукова новизна дисертацп та особливий внесок автора полягае в тому, що вперше шеля реоргашзаци МТС машинно-тракторш станцп' УкраТни стали об'ектом спещального дослщження. На ochobI вггчизняно1 {сторюграфн, анал1зу р1зних за cboïm характером джерел автором зроблено спробу висвшшти питания д1яльност1 МТС УРСР в 50-tî pp., а саме:

- об'ективно, вшьно вщ застарших ¡деолопчних трактувань i штамп ¡в дати пояснения як уже вщомих, так i нововиявлених фаюзв з д1яльност1 МТС республши;

- оцшка аграрноУ ¡стор ¡У У кражи подаеться на осиов1 нового осмислення загальнолюдських цшностей та критерГ1'в сощально-економшного прогресу;

- проаналпувати матер1алыю-техшчну базу сшьського господарства, яка переважно була сконцентрована в МТС;

- узагальнити види робгг, яю проводили МТС в колгоспах;

- проанал1зувати шляхи та методи шдготовки кадр1в мехашзатор1в та спещалюлв сшьського господарства для МТС;

- дослщити р1зн| форми оплати пращ робпгнимв МТС та Ух побут;

- подальшого розвитку дютало питаиня про роль профсшлкових оргаш-зацш в дшльност1 МТС;

- в дисертаци розглянуто змют 1 наслщки роботи партщно-радянських владних структур щодо реконструкци сшьського господарства.

Елементом новизни с введения до паукового об1гу багатьох невщомих рашше арх1вних матер ¡ал ¡п. До особливого внеску здобувача також можна вщнести самостшш авторсью гпдрахунки ! узагальнення, яю дали змогу глибше висвгглити окрем1 положения дослщжувано'У теми.

Пракгтичне значения дисертащУ полягае в тому, що и фактичний матер1ал, теоретичш положения та висновки можуть бути використаш при дослщженш проблем з нов1тньоУ ¡сторн УкраУни, пщготовщ нормативних та спещальних лекцшних курав, написанщ гидручшшв, зокрема з аграрноУ ¡сторГУ, а також методичних поабниюв, монографий, статей. Дисерташйнс дослщження може стати пщгрунтям для створення такого спецкурсу, як "Аграрна ютор1я новЬньо'У УкраУни", розрахованого на студенев юторнчних факультетт. Деяю узагальнення, зроблеш автором, можуть бути використаш як практичш рекомендаци для реформування агропромислового комплексу УкраУни. Тим бшьше, що сьогодш в республщ1 створюються машинно-технолопч1и станци, як1 мають вциграти чималу роль в реоргашзащУ аграрного сектору. Отже, розв'язання цих проблем потребуе ретельного вивчення та узагальнення досвщу, як позитивного, так 1 негативного, який накопичений в УРСР.

Апробашя дослщження. Основш положения та певш висновки даного дослщження обговорювалися назасщаннях кафедри ¡сторн УкраУни Донецького державного ушверситету, доповщалися на наукових конференщях професорсько-викладацького складу у 1997 та 1999 рр., на третьому М1жнародному конгрес1 украУшст!в, що проходив 26-29 серпня 1996 р. у Харков1, на Другому аграрному симпоз1ум1, що вщбувся у 1998 р. у Черкасах та на М1жнародшй студентськш науковш конференщ'У, яка проходила 2-4 грудня 1999 р. в Донецькому державному ушверситетк

Головш положенш дисертаци вщображеш у 7 статгях, як1 опублжоваш в зб1рках наукових праць.

Структура дисертаци обумовлена метою 1 завданнями досладження. Вона складаеться зi вступу, чотирьох роздЫв, висновкчв, списку вико-ристаних джерел та лггератури, мютить 11 таблицы Обсяг тексту дисертаци становить 164 сторшки.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦИ'

У встуш обгрунтовуеться актуальшсть науково'1 розробки проблеми, визначаеться предмет, об'ект, а також мета, завдання дослщження, визначаються хронолопчш та територ1альш рамки, наукова новизна, практичне значения дисертаци та и апробащя.

Перший роздш 'Чсторюграфш, джерела та методолопя дослщження" присвячений анагнзу наявноУ хптератури 1 джерел по те\п дисертаци.

На сьогодшшнш день накопичено значний ¡сторюграф1чний потеншал дослщжень, що охоплюють р1зномаштш аспекта д1яльност1 машинно-тракторних станцш. Слщ вщзначити, що бшышсть монографш та наукових статей, присвячених данш тем1, були в и дан 1 саме в перюд д1яльносп МТС, або зразу теля Ух реоргашзаци, коли дослщники повинш були доводити "переваги сощал1зму", що практично виключапо можлив1сть критичного шдходу до висвттення негативних явищ у сусшльсЫ, а отже, 1 в сшьському господарствь Тому чимала частина праць носила фактограф1чний та описовий характер. Всю литературу про МТС вважаемо розподшити на 7 груп за проблемним принципом.

Деяю аспекти з д1яльност1 МТС УкраТни в 50-т1 рр. висвптиоються в працях по сшьському господарству загального характеру, яю склапи першу групу.1 У них надаеться увага переважно матер1ально-техшчному стану МТС, розвитку сшьськогосподарського машинобудування.

В багатьох роботах, шдноситься дшлыпсть КомушстичноТ парта в Ыльському господарствь2 Ц1 пращ склади другу групу. Фактичний матер1ал, -який наводиться у дослщженнях, дозволяе з нових позищй

1 1сторш Украшсько! PCP: У 8-ми т. 10 кн.- К - Т.8.- Кн. 1., 1979;

1стор1я народного господарства украшсько'1 PCP: У 3 т. 4 кн.- К.- Т.З.- Кн. 1, 1985.

2 Сай H.A. Из опыта борьбы партийных организаций Украины за расширение и совершенствование материально-технической базы колхозов в 1953-1956 г г.. //Тр./ Харьк. с.-х. ин-т,- 1962 - Т.40- С. 126 - 145; Черниш Й.Д. Комушстична парта -оргашзатор сощалютичних перетворень lia ce.'ii в захщних областях УРСР (19391958).- JIlbib, 1963; Лысенко H.A. Роль Коммунистической партии в решении проблемы сельскохозяйственных кадров (1951-1958 г г.).- К., 1968 та iiiuii.

розглянути стан Ыльськогосподарськсн галуз! в 50-т1 рр., роль МТС в колгоспному виробництв1 у перюд, що дослщжуеться.

Найбшьшу за обсягом групу складають монографп та науков! статп економ1чного спрямування, тобто Т1, що розглядають виробничу д1яльшсть МТС, IX матер1ально-техшчне забезпечення, роль в економщ1 колгосшв. Зокрема у монографп М.А. Вилцана комплексно доогиджено д1яльшсть МТС СРСР в перюд вщбудови та розвитку сыьського господарства.3 Однак, таю питания, як постачання сшьськогосподарсько! техшки в МТС, розвиток мехашзащТ окремих виробничих процеЫв, система оплати пращ робтшюв МТС, М.А. Вилцаном вивчеш поб!жно. У робот1 тчого не сказано про побут мехашзатор1в.

П.С. Кучумов, АЛ. Ромтко, Б.С. Св1рщевський, Р.Н. Карташов, 1.П. Нелип, П.С.Костик вивчали динамжу мехашзацП" колгоспного виробництва, розвиток сгльськогосподарського машинобудування, змщнення матер1ально-техшчно1 бази МТС, актив1зац1ю допомоги мюта селу тощо.4 У монографп П.С. Костика дослщжуеться змщнення та розвиток матер1ально-техшчно1 бази МТС в захщних областях УкраУни. Однак автори цих дослщжень оцнновали надбання сшьського господарства республжи, не пор1вшоючи з показниками ¡нших кра'ш, не враховуючи потреби сусшльства в сшьськогосподарськш продукнн.

Вагоме дослщження ¡сторико-економ1чного характеру зробила Г.К. Олылевська. Бона розглянула д!яльшсть МТС в останш роки ¡снування: Тх матер1ально-техшчну базу, виробнич1 стосунки з колгоспами, фшансування МТС тощо5. Ц1каву ¡нформацпо про практичш аспекта д1яльност1 МТС \пстять робота радянських економют1в

3 Вылцан М.А. Восстановление и развитие материально-технической базы колхозного строя (1945-1958).- М., 1976.

4 Кучумов П.С. Механизация и электрификация сельского хозяйства СССР. Машинно-тракторные станции и их роль в подъеме колхозного производства - М., 1951; Роютко А.1 МТС - ¡ндустральна матер1ально-техшчна база колгоспного виробництва // Наук. зап. Кшвськ. ун-ту- 1957.- Т. 16 - Вип. 10,- № 2 - С. 87-101; Свиртевский Б.С. Механизация социалистического сельского хозяйства - М., 1953; Карташов Р.Н. Развитие сельского хозяйства СССР после сентябрьского Пленума ЦК КПСС (1953) // Вопросы истории,- 1957,- № 11- С. 48-64; Нелип И.П. Помощь рабочего класса в развитии материально-технической базы сельского хозяйства в период крутого подъема //Укрепление союза рабочего класса и крестьянства в период крутого подъема сельского хазяйства,- М., 1961; Костик П.С. У боротым за техшчне оснащения сиьського господарства: /Д!яльшсть Компартп по створешпо 1 далыпому розвитку матер1ально-техшчно1 бази скчьського господарства захиних областей УРСР (1939-1970).-Лымв, 1967таишп.

5 Ольшевская Г.К. Реорганизация МТС и колхозы в 1958-1961 гг. // Ист. записки,- М., 1986,- Т. 114,-С. 5-47.

С.К. Гусева, I.I. Фраера.6

До четверто1 групп увшшли наумш пращ правниюв, яю присвячеш юридичним аспектам взаемин машинно-тракторних статей з колгоспами. В роботах А.А.Рускула та Н.Г.СашщевоТ, В.Мацькевича, П.П'ятницького, М.Хотенка анал1зуються правой! акти, що лягли в основу д!яльносп МТС i колгосшв, розглядаються Типов! договори.7 Однак, наведен! npaui будувалися переважно на коментуванш положень докуметпв, а конкретну характеристику цим стосункам автори не давали, тобто в них вщображалась тшьки теоретична сторона. Деяк1 питания з дЫльносп Ради МТС висвгглеш в статп К.Мальцева "Рада МТС".8

Важливе мюце в ¡сторюграфн займають дослщження, яю розглядають pi3H0MaHi™i проблеми кадр1в машинно-тракторних станщй. Праш цього напрямку склали п'яту групу. Заслуговуе на увагу монограф1я Ю.В.Арутюняна.9 Науковець зупинився на питаниях шдготовки кадр1в мехашзатор1в, оплат! i'x npaui в МТС тощо. Але в своТй робот1, як i багато дослщшшв, Ю.В.Арутюнян не використав матер1али, як1 правдиво показу-ють матер1альне забезпечення робггниюв МТС, умови Yx npaui, забезпечен-ня ними МТС. Дослщженшо рвномаштних проблем кадр! в МТС займались В.Корольков, В.С.Петренко, Н.А.Лисенко, Л.Л.Кузьмша.10 У CBOix роботах автори замовчували Ti недолжи, як! ¡снували в систем! пщготовки кадр ¡в для МТС. А.П.Тюрша зд1Йсшгла анашз гпдготовки cneuianicTiB с1льського господарства для МТС." В працях Н.Невинського, С.Огородника, В.С.Петренка шдшмаються проблеми культурного

6 Гусев С.К. Тракторная бригада МТС - М., 1952; Фраер И.И. Организация работы МТС в колхозах - М., 1952.

7 Рускул A.A., Салищева Н.Г. Правовое положение машинно-тракторных станций и характер ее договорных отношений с колхозами - М, 1956; Мацкевич В.В. Договф МТС з колгоспами- К., 1951; Пятницкий П. Договорные отношения МТС с колхозами - М., 1957; Хотенко М П. Машинно-тракторш станци - вирииалъна сила в розвитку колгоспного виробництва - К., 1955 та mini.

Мальцев К. Совет МТС // Машинно-тракторная станция,- 1950 - № 5 - С. 1-4.

9 Арутюнян Ю.В. Механизаторы сельского хозяйства СССР в 1929-1957 г.г.- М., 1960.

10 Корольков Н.В. Сельские индустриальные кадры в 1953-1963 г.г. //История СССР-1964.- № 2 - С. 33-35; Петренко B.C. Шдвшцення добробуту як вир1шальна умова зростання культурно-техшчного piuiw колгоспного селянства (вересень 1953-1961 p.p.) // 3 ¡сгори сошалютичпого будшництва на Укра'пн (1934-1961).- К., 1963,- С. 138-159; Лысенко H.A.. Подготовка кадров для социалистического сельского хозяйства. 19291958 г.г- М., 1975; Кузьмина Л.П. Деятельность местных советов Украины по подготовке механизаторских кадров для сельского хозяйства республики (1946-1950) // Вопросы истории,- 1984.- Вып. 29 - С.65-70 та шип.

" Тюрина А.П. Формирование кадров специалистов и организаторов колхозного производства. 1946-1958 г.г-М., 1973.

розвитку украУнського села.12 Але щ розробки носили пропагандиський характер 1 пщносили заходи парти в галуз1 культурно! революци.

До шостоУ групп належать пращ, присвячеш д1яльност1 окремих МТС. В роботах М.П. Хотенка, I. Лугова розглядаеться д1яльшсть першоУ в СРСР МТС ¡м. Т.Г.Шевченка Берез1вського району, що на Одещиш.13 Цжава шформащя про дшшп'сть СтаробеипвськоУ МТС мютиться в пращ Н.П. Макарова та К.Ф. Цимщанова.'4 Але ш дослщження не могли дати глибокого анал1зу УхньоУ робота, тому що вийшли ще до реоргатзащУ МТС. Частина праць була написана людьми, що безпосередньо займалися д1яльшстю МТС, яю висв1тлюються в лггературь

Останню, сьому групу, складають сучасш юторичш дослщження. В монограф1ях по сшьському господарству науковщ поверхово торкаються 1 роботи МТС УкраУни.15 В них розглядасгься оргашзащя виробничоУ дшльност! МТС, робота Ради МТС, оргашзащя нових форм використання техшки, матер1апьно-побутова сфера. Але ¡сторики-аграрники скорше заявляють про дану проблему, ашж и' виршують.

З'являються пращ, в яких розглядаються питания з оргашзаци сучасних машинно-технолопчних станцш. Автори звертають увагу 1 на д1ялыпсть Ух попередникт - машинно-тракторних станцш. Такою, наприклад, е монограф!я П.Г.Гайдуцького та М.Г.Лобаса.16

Таким чином, анагиз л1тератури про д1ялыпсть МТС УкраУни в 50-т1 рр. показуе, що створено певний фонд л1тератури. Ощнюючи ступшь вивченост1 даноУ проблеми в цшому, слщ вщзначити, що вона висв1тлювалася не завжди об'ективно, иаголос робився лише на позитивних аспектах д1яльносп МТС. Б1лышсть праць дають лише загальш ощнки учасп МТС в колгоспному виробництвк

1сторичнимп джерелами дослщження теми стали документа державних установ, партшних оргашв, яю збер1гаються у Центральному арх1в1 громадських об'еднань УкраУни (ЦДАГО УкраУни), Центральному

12 Невииський В. Культурно-масова робота ссрсд мехашзаторщ // Культ.-освпня робота,- 1953 - № 11- С. 14-15; Огородник С. ГПднесепня добробуту укра'шського народу в шелявоенш роки - К., 1957; Петренко B.C. Село на шляхах шднесення. Змши в склада умовах iipaui i життя колг. селянства Укр. PCP. (1951-1969).- К., 1970 та imiii.

13 Хотенко М.П. Перша в радянському CoK»i МТС // Мехажзащя Ыльського господарства- 1953,- № 12,- С. 9-10; Лугов 1.Т. 20 роюв МТС ¡м. Т.Г.Шевченка-К„ X., 1949 та imiii.

14 Макаров Н.П., Цимиданов К.Ф. Старобешевская МТС - М., 1955.

15 Сургай Г.1. Сшьське господарство УкраУни: Уроки минулого i сучасний курс- К., 1991; Украшське село у 20-90 p.p. XX столггтя: Короткий ¡сторико-еконокичннй нарис - К., 1998 га imui.

16 Гайдуцький П.1., Лобас М..Г. Вщродження МТС-К., 1997.

державному apxiei вищих opraniß влади та управлшня УкраУни (ЦДАВО УкраУни), а також в обласних державних apxißax, зокрема, ДонецькоУ та XapKÎBCbKOÏ областей. При написанш дисертацп було залучено ршюмаштш зб1рки документе, статистичш зб1рники, публшацн в центральних та мкцевих газетах та журналах. Bei джерела вважаемо допустимим розподшити на uiicTb груп.

До першоУ групи ув1йшли матер1али кершних державних та господарських органт Радянського Союзу та республик постанови Ради MinicTpiß СРСР, pÎ3iio.MaiiiTiii довщки та доповщш записки про заходи щодо полшшення робота МТС, подальше укршлення Ух кер1вними кадрами, систему оргашзаци оплати пращ тощо, яю збер1гаються у ЦДАВО Украши (ф. 2). Так, наприклад, там знаходяться документа, як1 дають можливють розглянути мережу МТС, штат робггниюв. В фонд! ЦК КП(б)У (ф.1) ЦДАГО Украши збер1гаються важлив1 матер1али вищих оргашв влади та управлшня УкраУнськоУ PCP: доповщш записки секретаря ЦК КП(б)У та Голови Ради MinicTpiß УРСР в ЦК КПРС та Раду MinicTpiß про оплату npaui, про реоргашзащю МТС, вщомосп MinicTepcTBa сшьського господарства про мехашзащю трудом1стких процесш у кол-госпах МТС.

При вивченш проблеми вагому допомогу падали документа фонду Мйнстерства сшьського господарства, що знаходиться у ЦДАВО УкраУни (ф. 27). Наприклад, зведення МЫстерства сшьського господарства про стан мехашзацп колгоспного виробництва, звгги про роботу з кадрами, довщки про стан матер1ально-техшчноУ та ремонтноУбази.

Значну увагу д1яльност1 машинно-тракторних стан ni й придшяла KoMyiiicTiiMHa парт1я, яка була специф1чним органом влади в СРСР. ÏÏ документи ми вщнесли до другоУ групи джерел. Постанови ЦК КПРС та ЦК КП(б)У пщносять кер1вну роль парти в сощашстичному буд1вництв1, тому Ух треба використовувати обережно. Важлив1 матер1али збер1гаються у фонд1 ЦК КП(б)У (ф. 1) ЦДАГО УкраУни, яю дають можливють розглянуть OKpeMi сторони д1яльносп МТС. Так, використовуються довщки КП(б)У про пщготовку мехашзаторських кадрш в школах мехашзацп та на курсах при МТС, про побугсш умови механ1затор1в тощо. До дисертащУ залучен i документи Сташнського та Харювського обком ¡в КП(б)У (ф. 326п, ф. 2п.), в яких розглядаються проблеми д1яльносп окремих МТС.

До uieï групи також вщносяться документи Республшанського комггету профепшки робггникш та службовщв МТС та Зсморгашв, що у 1953 р. переименовано на ком1тет профепшки робггникт та службовщв сшьського господарства та загот!вель, ям знаходяться у ЦДАВО УкраУни

(ф. 5060, ф. 5065). Це матер1али презщщ профсшлки об'еднаних пленум1в обласних ком1тет1в профсшлок, ¡нформацп про охорону пращ на пщприемствах тощо.

Для того, щоб конкретно проапалпувати поставлен! в дисерташУ питания, автор використав даш державноУ статистики, яю склали третю групу. Матер1али регулярного статистичного облку ¡снують у двох формах: статистичш звгги Центрального статистичного управлжня УРСР, обласних статистичних управлжь та статистичш щор1чш збфки. Важливим джерелом е первинш статистичш звш! обласних статистичних управлшь та Центрального статистичного управлшня, що збер1гаються в ЦДАВО УкраУни (ф. 582). В них наводяться цифров1 даш про забезпечення МТС тракторами та сшьськогосподарськими машинами, подаються групування МТС по проведению мехажзованих роб1т в строк, по проведению ремонту тощо. В дисертацГУ використовуються основш показники МТС УРСР з довщника Ради М1жстр1в УРСР по сшьському господарству, який знаходиться в ЦДАГО УкраУни (ф. 1). В робот! наводяться дат з сумарних статистичних зведень, як1 друкувалися в офщшних статистичних зб!рниках.17 Вони мають ¡нформацио про мережу МТС, мехашзацпо виробничнх процеЫв в колгоспах республжи, матер1алыю-техшчнпй стан та ¡и.

Четверту групу становлять документа окремих МТС, що збер1гаються в обласних державних арх1вах, зокрема, залучен! документа про д1яльшсть ВолодарськоУ МТС СталшськоУ област1 (ф. Р-3107). В матерках щеУ групп подаються щкав1 даш щодо матер1ального забезпечення робтпшв МТС. Проте, до них необхщно ставитись обережно, бо ¡нод1 Ух автори обгрунтовували своУ помилки, допускали необачшсть.

Певш в1"домост1 для розкриття дослщжуваноУ теми були почерпнут! з преси того часу 1 склали п'яту групу. Насамперед, це матер1али з газети "Колгоспне село" (Орган Центрального Колптету КП(б) УкраУни), журналу "Мехажзащя сшьського господарства" (Орган МЫстерства сшьського господарства УРСР", "Машинно-тракторная станция" (Орган Мнпстерства сшьського господарства СРСР). Вщзначаючись одноб1чнютю при висв1тлешн питань села в 50-т1 рр., Ух публ!кашУ, як ! факта з шших джерел, дозволяють повшше уявити загальну суперечливу картину цього процесу.

17 Народне господарство Украшсько! РСР. Статистичпий зб1ршж.- К., 1957; Народне господарство УРСР. Статистичпий зб1рник- К., 1958; Народне господарство Закарпатсько! областг Статистичний зб!рник - Ужгород, 1957; Народне господарство Льв1всько1 обласп. Статистичпий зб|р1шк - Львш, 1958 та шин.

До шостоУ групи джерел вщнесеш збфки документе, яю були опублковаш за радянськоУ доби.181х можна умовно подшити на дв1 групи: публ1кацп матер1ал!в вищих партшних оргашв та тематичш зб1рки докумснт1в. Вони дають змогу ознайомитись з ршсннями Центрального Ко.чптету КП(б)УкраУни 1 Ради Мппстрш СРСР по сшьському господарству, а також з розпорядженнями уряду та наказами по Мппстерству сшьського господарства УРСР. Але документи в цих збфках добиралися вщповщно до тенденцп "побудови сощалйму в СРСР", мають виражену державовипдну спрямованють, а тому потребують обережного практичного використання.

Отже, джерельна база дослщження вмицус р1зномаштш за походженням документи, яю дозволяють всеб1чно розглянути поставлен! перед дисертантом проблеми. Основу дисертацп склали передуам архшш документа, бшышсть з яких вводиться в науковий об1г вперше.

Методолопчну основу дисертацшного дослщження складають принципи юторизму, наукового та об'ективного пщходу до висв1тлення теми при поеднанш з загапьнонауковими конкретними ¡сторичними методами. Автор намагався максимально уникнути защеолопзованих оцшок, характерних для документе та лЬератури дослщжуваного перюду, а при анагиз1 тих чи шших конкретних проблем, постанов та ршень центральних республжанських оргашв з питань розвитку сшьського господарства виходив ¡з сшвставлення Ух ¡з конкретною практикою 1 досягнутими результатами. При написанш дисертацшноУ роботи були застосоваш пор1вняльно-кторичний, лопчно-аналггичний, статистичний та описовий методи дослщження. Вони дали змогу розв'язати виставлеш задачь

У другому роздип "Мережа МТС та кершництво ними"

розглядаються питания розташування МТС по УкраТш, Ух роз\при, кшькють, та кер1вництво ними.

До 1950 р. матер1апыю-техшчна база агропромислового комплексу змщшла саме завдяки МТС, як! були економ1чною формою 1 вир1шальним методом впровадження технжи в колгоспах. В 50-т1 рр. мережа МТС УкраУни розширювалася, в першу чергу, за рахунок Ух створення в захщноукраУнських областях, особливо в прських районах. До 1954 р. вона розгорталася ¡нтенсивно. 3 другоУ половини 50-х рр. юльюсть МТС на

18 Комушстична партш Радянського Союзу в рсзолюшях 1 ршсннях ч'Гшв конфсрснцй 1 пленум1в ЦК - К - Т. 6-7- 1980-1981; Зб1рник найважливиних ршень по сшьському господарству- К., 1955; Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. Сборник документов - М,- Т. 3-4, 1958 та шип.

УкраУш зменшувалася. Це пов'язувалось з пошуком нових форм використання машинно-тракторного парку МТС, бо з кожним роком щ шдприемства ставали важким тягарем для держави. Тому в колгоспах створювалися мехашзоваш бригади, за якими закршлювалися певш масиви земль технжа. Д1яльшсть таких бригад, по суп, базувалася на принципах орендних вщносин та госпрозрахунку. А в 1956-1957 pp. нав1ть була зроблена спроба продажу технши колгоспам. KpiM того, деям колгоспи разом з МТС, що Ух обслуговували, перетворювали в радгоспи. Hoei форми використання машинно-тракторного парку сприяли прискоренню реоргашзащУ МТС, яка розпочалася в лютому 1958 р., у ремонтно-техшчш станщУ, що лягло важким тягарем на украУнське село. Цей задум в цшому був позитивним, тому що таким чином скасовувалася зайва ланка i без того гром1здкоУ системи управлшня сшьськогосподарським виробництвом. Але ця реформа ще раз показала, як правильна за думкою i напрямом реоргашзащя в результат! посгпшноеп i шаблону, непродуманосп деталей, вщсутносп попередшх експеримент!в й економ1чного анал1зу може принести в кшцевому рахунку не користь, а величезну шкоду як альському господарству, так i всьому народному господарству краУни.

Машинно-тракторш станци були державними пщприемствами. OcuoBui питания стосовно д1яльносп МТС виршувапися як Радою MinicTpiB СРСР, так i республжанським урядом, а важлив1 питания -спшьними постановами Ради MinicrpiB СРСР та ЦК КПРС. Важливе мкце в д¡яльност! МТС выводилось MiHicTepcTBy сшьського господарства СРСР, в компетеншю якого входило визначення обсягу тракторних po6iT, встановлення змшних норм вироб1тку, затвердження планових показниюв тощо. Такими ж питаниями займалося й Головне управлшня МТС, яке було створено у 1947 р. Значну роль вшгравапи республжансьм та обласш управлшня Ыльського господарства, як1 контролювали д1яльшсть МТС на М1сцях.

У третьему роздЫ "1Чатер1ально-техшчна база МТС га Ух участь в д!ялыют колгосшв", який складаеться з трьох параграф1в, розглядаються там важлив1 аспекта проблеми: матер1ально-техшчна база МТС, мехашзашя альськогосподарських po6iT в колгоспах та економ1чш взасмини м1ж МТС та колгоспами.

Вщзначалося, що на початок 50-х p.p. матер1ально-техшчна база колгосшв була слабкою. Вщставання машинобудування агропромислового комплексу, несвоечасна вщправка машин та сшьськогосподарського реманенту з завод!'в призвели до того, що потреби колгосшв були задоволеш не повшстю. Юльккш зрушення в матер!ально-техшчнш 6a3i

сшьського господарства в1дбулися шсля вересневого (1953р.) Пленуму ЦК КПРС. Зросли темп« машинобудування. Так, в 1955 р., портняно з 1950 р., виробництво трактор1в збшьшилось в 2,5 рази, бурякокомбайшв - в 2,7 рази тощо.

В змщненш матер1ально-техшчноТ бази сшьського господарства в 50-т1 рр. простежувалося дв1 особливост1. Перша була пов'язана з тим, що кершництво придгляло бшыне уваги не стшьки кшьюсному збшьшешпо машинно-тракторного парку, сюльки його ямсному оновленню. Тракторний парк МТС поповнювався бшьш потужними машинами. Друга особлив1сть полягала в тому, що у виробництво впроваджувалися нов1 машини бтьш досконалих конструкцш та ексапуаташйних можливостей. Так, наприклад, якщо в 1940 р. на виробництв1 було 84 конструкцП', то в 1950 р. - 212 конструкшй сшьгоспмашин. А на Всесоюзшй альськогосподарськш виставщ в 1954 р. вже демонструвалося 1200 машин р1зних тишв по мехашзащУ та електрифжацп сшьського господарства.

Все це давало змогу поступово переходити до застосування яюсно новоУ технологи у виробництво цшого ряду сшьськогосподарських продуютв. Значний внесок у конструювання та вдосконалення сшьськогосподарських машин робили са\п мехашзатори. Проте, створепня нових конструкцш трактор!в та сшьгоспмашин, незважаючи на значш усшхи, йшло повшьними темпами.

Машинно-тракторний парк по областях був розподшений нер1вномфно. Добре були укомплектован! МТС твдешшх райошв УкраУни. В псрюд, що дослщжусться, швидкими темпами формувався машинно-тракторний парк МТС захщних областей УРСР. В МТС з'являлися спещал1зоваш сшьгоспмашнини: бурякокомбайни, льнокомбайни, картоплезбиральш комбайни. Проте, для широкого застосування в колгоспному виробництв! Ух не вистачало. Негативний вплив на формування та розвиток машинно-тракторного парку МТС республжи справляло невщповщне постачання машин та сшьськогосподарського реманенту. Тракторних плупв в МТС, наприклад, було значно менше, шж потрйно до трактор1в.

В 50-т1 рр. для змщнення матер1ально-техшчноУ бази сшьського господарства надавалася шефська допомога промислових шдприемств. Вона фактично стала додатковою експлуатащею робггничого класу. Дуже часто така допомога проявлялася у видшенш заводами, шахтами та ¡ншими установами буд1вельних матер1алш, деякого устаткування, яке взагал1 не було потр1бне МТС, обмежувалася оргашзащею концертш.

Машинно-тракторш станцн займалися мехашзащею робп- як в ршышцтв!, так I в твариниицтвк Найбшьш мехашзованою галуззю залишалося зернове виробництво. Завдяки МТС було мехашзовано трудом ¡стю роботи на токах, на збиранш та скирдуванш сша та соломи, на тваринницьких фермах, хоча р1вень був ще недостатнт. В 50-т1 рр. значна увага придшялася мехашзацп техшчних культур, картошивництву та овоч1вництву.

Роль МТС в колгоспному виробництв1 не обмежувалась проведениям мехашзованих робгг. Машинно-тракторш станцн викоиували агрономшне обслуговування колгосшв, надавали Ум практичну допомогу по впровадженню у виробництво досягнень сшьськогосподарськоУ науки та передового досвщу, а також готували для них кадри.

Взаемини м1ж МТС 1 колгоспами будувалися на основ1 затвердженого урядом Типового договору. Договфш вщносини були зафжсоваш юридично, ! Допдар мав силу закону. В ньому вщображалися зобов'язаня двох сторж. Проте часто зазначеш там положения виконувалися несвоечасно, або взагал1 не виконувалися.

У четвертому роздШ "Кадри МТС", який складаеться з чотирьох параграф1в, розкриваються там важлив1 питания проблеми, як штат пращвшшв, шдготовка та перешдготовка мехашзаторт 1 спещал1ст1в сшьського господарства для МТС, оплата Ух пращ та побут.

Вивчення структури штату пращвшшв мае особливо важливе значения, оскшьки оптимальна структура е важливою умовою полтшення ефективност! розвитку сшьського господарства. В 50-т1 рр. багато уваги придшялося створенню загону професшних пращвниюв, гцо здШснювали гехшчне обслуговування колгосшв.

Кершництво МТС було покладено на директора та його заступнимв (головного ¡нженера, головного агронома, заступника по полггчастиш). Значиу роль в д1ялыюст1 МТС вщ1гравала Рада МТС, яка була колепальним органом управлжня. Розширення кола робгг МТС спонукало кер1вних робпниюв збшьшувати штат МТС. Важливим кроком було залучення до нього мехашзатор1в (кр1м комбайнер1в), що значно зменшило плиншеть кадрш.

В машинно-тракторних станщях були зосереджеш не тшьки кадри мехашзатор1в, а й кадри спещал1ст1в сшьського господарства. В 50-т1 рр. МТС вщчували гостру нестачу квал1фжованих робггшшв. Це було пов'язано з тим, що в ¡снуючий систем! пщготовки кадр1в для народного господарства перевага надавалася кшькост! шдготовлених мехашзатор1в, ¡нженер!в, техншв.

Значну роль в укршленш МТС квал1ф1кованими кадрами вщ1гравала система оплати пращ. Оплата пращ робгпшкт МТС мала особливость По-перше, мехашзатори, на вщмшу вщ робггнимв промислових пщприемств та радгосшв одержували оплату пращ вщповщно до трудодшв, як1 оплачувалися як державою у грошовш форм1, так 1 колгоспом у форм1 натуроплати. По-друге, на вщмшу вщ колгоспниюв, робгпшки МТС мали гарантований мннмум оплати трудод1пв. Отже, Ух заробггок залежав вщ отриманого в колгоспах врожаю та державноУ оплати Ух пращ.

В МТС ¡снувала додаткова оплата пращ понад встановлену оплату по трудоднях. Бона була впроваджена з метою пщвшцення вщповщальност1 та защкавленост1 мехашзаторш в покращенш якосп тракторних робгг, виконання робгг в зазначений строк, шдвищення врожайност1 тощо. Додаткова оплата пращ проводилась як в форм1 додаткового нарахування трудодшв робтшкам МТС, так 1 в фор\и грошових премн! . Вона повинна була враховувати облш пращ механватор1в як за якютю, так 1 за кшькютю.

В 50-т1 рр. значно актив1зувалася сощальна сторона життя робгг-НИК1В МТС. В УкраУш активно проводилися сшьськогосподарська пропаганда та сощалютичш змагання. В 50-Т1 рр. соцзмагання охопили майже вс1 МТС. Кер1вники МТС, як 1 шших пщприемств, завжди "брали" ¡стотно шдвищеш зобов'язання, бо за це вони отримували найви!щ урядов1 нагороди: звання Героя СощашстичноУ Пращ, орден Ленша тощо. Кр1м того, за проведену роботу понад встановленого плану, який 1 так був завжди пщвищений, колгоспи бшьше нараховували роб1тникам МТС натуроплати, яка за низькими цшами переходила до держави.

В цшому, сощал1стичш змагання призводили до негативних явищ у виробництвь Так, швидко зношувалася техшка, кшьюсш показники не вщповщали яюсним, а найголовшше, вони негативно вщбивалися на здоров'У мехашзатор1в, особливо жшок. Проте, вс1 щ негативное^ всшяко замовчувалися, а в преЫ, на телебаченш, як по всш УкраУш, так 1 по областях чи районах гучно дзвешли вишукаш слова про взят1 зобов'язання та усшшш наслщки соцзмагання, друкувалися вщомосп про колективи, ям перемагали.

Надзвичайно тяжкими були житлово-побутов1 умови робтшюв МТС. Бшышсть мехашзатор1в мешкала в гуртожитках, де не було необхщних умов для вщпочинку. Сощальна ¡нфраструкггура села розвивапася вкрай повшьно. Головними причинами и" вщставання були не тшьки залишковий принцип фшансування, але й байдуже ставлення влади до потреб сшьського господарства.

В результат! проведеного дослщження автор дшшов до висновшв:

- машинно-тракторш станци, створеш наприкжщ 20-х рр., в цшому, вшграли помяну роль в розвитку колгоспного виробництва;

- саме завдяки МТС розширилася 1 змщшла матер1алыю-техшчна база сьпьського господарства, хоча потреби колгосшв в техшш все ще не були задоволеш;

- за допомогою МТС проводилися значш роботи по мехашзацп трудом1стких роб1т в р1льництв1 та тваринництв1, що значно зменшувало витрати робочоУ сили та полегшувало працю робггшшв сшьського господарства. В перюд, що дослщжуеться ршень мехашзацп вир1с, але потреби галуз1 не задовольнялися;

- в Д1'ялыюст1 МТС значне мюце вщводилося правильному плануваншо роб1т, вщ чого залежали висок1 показники МТС;

- МТС були не Т1льки матер1ально-техн1Чною базою сшьського господарства, а й центрами техшчного оргашзацшно-планового кер1вництва ними. Тому, в МТС зосереджувалися як кадри мехашзатор)'в, так 1 кадри фах1вщв сьпьського господарства з середньою та вищою спещальною осв1тою;

- шдготовка кадр!в мехаш'затор1в проводилась в школах мехашзацп та на курсах при МТС. Спещалю™ сшьськогосподарського виробництва готували в середшх та вищих навчальних закладах. С кладш умови пращ, низька заробтм плата, порушення принциш'в матер1альноУ зацжавленосп 1 госпрозрахунку у господарствах перешкоджали створенню постшних кадр1в мехашзаторт МТС та спещагпстпв галузй

- надзвичайно тяжкими були умови пращ та побут робтшкт МТС, що звичайно вщбивапося на Тх працездатносп.

ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ ЗНАЙШЛИ СВОС

В1ДОБРАЖЕ1ШЯ У НАСТУПНИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ АВТОРА:

1. Ровчак Л.В. Оплата пращ робтпшв машинно-тракторних станцш УкраУни у 50-т1 рр. // Науков1 пращ: Зб1рник- МиколаУв: МФ НаУКМА, 2000.- Т. 5:1сторичш науки,- С. 100-104 (0,5 др. арк.)

2. Ровчак Л.В. Машинно-тракторш станци Донеччини в 50-т1 рр. XX стогнття // Нов1 сторшки ¡сторн Донбасу: Кн. 7 - Донецьк, 1999.-С. 249-256 (0,5 др. арк.)

3. Ровчак Л.В. Роль профспшок у д1яльност! машинно-тракторних станщй УкраУни в 50-т1 рр. // Вюник академн пращ 1 сощапышх

вщносин Федерацп профспшок УкраУни- 1999 - № 1- С. 19-23 (0,5 др. арк.)

4. Лях Р., Добробог Л., Ровчак Л. Трудова д1ялыпсть та побут колгоспникш 50-х рр. // Пращ Третього мжнародного конгресу украУжстт- Харюв, 1996 - С. 140-143 (0,3 др. арк.)

5. Ровчак Л.В. Виникнення ! д1яльшсть машинно-тракторних станцш в 30-Т1 рр. // Матер1али вуз1вськоУ науковоУ конференцп професорсько-викладацького складу за пщсумками науково-дослщницькоУ робота: ¡сторичш науки, полпчэлопя (Ред. кол.: В.Ф.Бурносов (ред), В.М.Школьський, (вщп. секр.), Р.Д.Лях, А.П.Розкошний та ¡н).- Донецьк: ДонГУ, 1997 - В 2 кн.- Кн. 1- С. 132-134(0,3 др. арк.)

6. Ровчак Л.В. Мережа МТС УкраТни та Ух матер1ально-техшчне забезпечення в. 50-т1 рр.// 1сторичш 1 полгголопчш дослщження-1999 - № 1-2 — С. 142-147(0,5 др. арк.)

7. Ровчак Л.В. Роль машинно-тракторних станцш Укра'ши в колгоспному виробництв1 // Зб1рник наукових праць м1жнародноУ студентськоУ науковоУ конференщУ- Донецьк: ДонДУ, 1999В 2 т.- Т. 1.- С. 170-173 (0,3 др. арк.)

АНОТАЦИ

Ровчак Л.В. Машинно-тракторш станцн в УкраУш (50-т1 рр.).-Рукопис.

Дисерташя на здобуття наукового ступеня кандидата ¡сторичних наук за спещальшстю 07.00.01чстор1я УкраУни. Донецький державний ушверситет. Донецьк, 2000.

Дисерташя присвячена д1яльносп машинно-тракторних станцш в УкраУш протягом 50-х рр. На гидстав1 широкого кола джерел дисертант висвгглюе так1 питания як мережа МТС та управлшня ними, Ух матер^ально-техшчний стан, участь в колгоспному виробництв1, анашзуеться кадровий склад МТС, оргашзащя оплати пращ в МТС та побут робтпшв. Автором обгрунтовано доведено, що МТС вдаграли помяну роль в розвитку колгоспного виробництва, а також сприяли поповненню продовольчого фонду держави через вилучення у колгосшв натуроплата.

Ключов1 слова: машинно-тракторш станцн, сшьське господарство, матер1ально-техшчна база, мехашзащя, кадри мехашзаторш, натуроплата, трудодш.

Ровчак Л.В. Машинно-тракторные станции в Украине (50-е гг.).-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01-история Украины. Донецкий государственный университет. Донецк, 2000.

Диссертация посвящена деятельности машинно-тракторных станций в Украине в 50-е гг. На основе широкой источниковой базы диссертант раскрывает такие вопросы как сеть МТС и управление ними, их материально-техническое положение, участие в колхозном производстве, экономические связи с колхозами, анализируется кадровый состав МТС, организация оплаты труда, быт работников.

На протяжении исследуемого периода количество машинно-тракторных станций увеличивается. В работе показано, что сеть МТС в 50-е гг. развернулась прямо пропорционально площади колхозов, которые они обслуживали. В связи с поиском новых форм использования машинно-тракторного парка создаются бригады по механизации, деятельность которых, основывалась на принципах хозрасчета и арендных отношений. В диссертации раскрыты негативные последствия, вызванные реорганизацией МТС. Отмечается, что в связи с реорганизацией МТС было ликвидировано лишнее звено громоздкой системы управления сельскохозяйственным производством.

Машинно-тракторные станции являлись государственными предприятиями. Основные вопросы, касающиеся деятельности МТС, решались как Советом Министров СССР, так и республиканским правительством. А самые важные вопросы - совместными постановлениями Совета Министров СССР и ЦК КПСС.

Анализируя развитие и совершенствование материально-технической базы МТС Украины, необходимо отметить, что в исследуемый период она окрепла. Министерством автомобильного, транспортного и сельскохозяйственного машиностроения за это время был подготовлен ряд новых сельскохозяйственных машин, необходимых для выращивания и сбора овощных культур и картошки, а также для механизации животноводческих работ. Все это давало возможность постепенно переходить к внедрению новых технологий в производство целого ряда

сельскохозяйственных культур.

Особое внимание уделено изучению механизации колхозного производства, которая облегчала сельскохозяйственный труд крестьян и увеличивала его продуктивность. Машинно-тракторные станции занимались механизацией работ в полеводстве, животноводстве, помогали колхозам выполнять строительные работы. Благодаря МТС в колхозах были механизированы трудоемкие работы в земледелии и животноводстве, но значительный их объем все еще выполнялся вручную.

Рассмотрены взаимоотношения между МТС и колхозами, которые строились на основе Типового договора. Договорные отношения были зафиксированы юридически и имели силу закона. Необходимо отметить, что МТС и колхозы часто обязательства, отмеченные в договоре, выполняли несвоевременно.

Много внимания уделено освещению такого недостаточно изученного аспекта как кадры МТС. С этой целью изучено штат МТС, изменения в нем на протяжении данного периода. Автор рассмотрел мероприятия правительства направленные на совершенствование системы подготовки механизаторов и специалистов сельского хозяйства для МТС. Доказано, что плановая система подготовки кадров не оправдывала себя и МТС в 50-е гг. испытывали нехватку квалифицированных работников. Кроме того, тяжелые условия работы, нарушение принципов материальной заинтересованности в хозяйствах препятствовали созданию постоянных кадров механизаторов.

Впервые предметом самостоятельного изучения стала оплата труда работников МТС. Автор проанализировал формы оплаты труда (натуроплата, гарантированная оплата трудодней и дополнительная оплата труда сверх установленной оплаты за трудодни), их особенности в разных регионах страны, которые вызваны слиянием двух форм собственности -государственной и колхозной, специфики производственного процесса, зависимости МТС от конечного результата колхозов и ее влияние на увеличение продуктивности труда.

С целью глубокого осмысления проблемы изучен быт работников МТС. Отмечено, что жилищно-бытовые условия механизаторов были тяжелыми. Социальная инфраструктура села развивалась очень медленно. Главная причина - равнодушие правительства к проблемам тружеников села. В 50-е гг. большое место занимало внеэкономическое стимулирование работников МТС. Социалистические соревнования охватили почти все МТС Украины. Важная роль в деятельности МТС отводилась партийным организациям. Автор обоснованно доказал, что МТС сыграли заметную роль в развитии колхозного производства в

50-е гг., а также способствовали пополнению продовольственного фонда государства через изъятие у колхозов натуроплаты.

Ключевые слова: машинно-тракторные станции, сельское хозяйство, механизация, материально-техническая база, кадры механизаторов, натуроплата, трудодни.

Rovchak L.V. Machine and tractor station in Ukraine (50-th years). -Manuscript.

Thesis for a Degree of the Candidate of Historical Science on the speciality 07.00.01 - History of Ukraine. Donetsk State University. - Donetsk, 2000.

The dissertation is devoted to the activity of machine and tractor stations (MTS) in Ukraine of the fiftieth years. Based on wide resources the dissertant lights up such questions as the network of MTS and their controlling, their economical and technical conditions, participating in collective farming production, collective farms economical relationship. Personnel of MTS, work payment organization in MTS, workers way of life are analyzed. The author well-groundly proved that MTS had paid noticeable role in developing of collective farm production as well as promoted to replenishment of state provision fund via immobilization of natural payment from collective farms. Keywords: machine and tractor stations, agriculture, mechanization, economical and technical base, personnel of mechanizators, natural payment, work-day.