автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Межуровневые отношения в тексте (на материале сложноподчиненных предложений немецкой художественной прозы).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Межуровневые отношения в тексте (на материале сложноподчиненных предложений немецкой художественной прозы)."

РГ6

ОД КИЙСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Пявличко Оксана ОлексПвна

М1ЖР1ВНЕВ1 ШДНОШБННЯ У ТЕКСТ1

(на матер1ал! складнотдрядних речень н1медько)1 художиьо!

проэи)

Спец1альн1сть 10)02.04 - гермвнськ1 мова (н1мецька мова)

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття паукового ступеня кандидата ф!лолог1чних наук

Кшв —1998

Дисертаадею е рукопис

Робота виковднв не кафедр! нШецько! мови та загального мовознавства Черн1вецьного державного ун!верситету 1м> Ю.Федьковнча

Науковвй кер1внши диктор ф1лолог!чних наук, професор Лсвицькнй ЙЫтор Васильевич

. Оф1ц1йн1 оаовентШ доктор фшолог1чних наук, професор Скороходько Едуард Федорович

кандидат фиюлог1чнИХ наук, доцент СрЙко 1ван Васмльааич

Пров1два уставом: Прикарпатський ун!верситет 1м. В. Стефаника

Захист дисертацП в!дбудетЬся "_

1996 року о.

годиш на зас1даьн! спед1ал1аоваши вчено! ради Д 01.01.09 при Кшвському ун!верситет11мен1 Тараса Шевченка за адресою: Ки1в, Бульвар Тараса Шевченка, 14, гуманггарний корпус.

3 ДисертапДею можна ознайомитися у науковШ б1бл1отец1 КШвського ун!версйтетуДмен1 Тараса Шевченка.

Автореферат розклано

1996 року

Вчеввй сскретар

спец1ал1эоваио/ ради (__— ■

каядидат ф!лолог1чних наук, доцент &<ил. о £&__.А.Д.Белова

Сучасна наука, спираючись на досвщ окремих досл1джень, все пльше авертае увагу не на ¡аольоваш явища, а вивчае 1х у взаемода. Пропоноване досл1дження ув'язк!в м!ж синтаксичними конструкц1я-«и та IX лекснчним наповненням (на морфолопчному р1вн1) зб1гаеть-

:я 1з загальною тенденц1ею до б1льш глибокого 1 всеШчногорозгляду______

тексту. У дисертпцп робиться ¿проба проанал!зувати законом1рност1 :интаксичних конструкщй н1мецько1 художньо!" проз».

Досл1дженню складнопщрядних речень (дал! СПР) у н1мецьшй яов1 присвячена значна к1льк!сть праць. СПР розглядалися вже з бо-<у 1х комушкативно! функци та семантики, у плаш семантично-син-гаксичио! структур», але ще зовс'ш не вивчеш у плаш вплнву морфо-югп на синтаксичну структуру, взаемов1Д ношения г»пж типами СПР га !х лексичним наповненням.

. . Актуальшсть впбрано! теми. дослщження виэначасться такими шнннкями:

1. Сучасний етап роявитку синтаксичних досладжень потребуе )1зномаштного та глибокого досл1дженння структур« речень.

2. Необх1дщстю виявленнн спецйф!чних моделей н1медьких ШР для комплексного вивчення синтаксичних особливостей тексту.

3. Моделюванння СПР з урахуванням як1сних та кшьк1сних ха-¡актернстик иого складових мае важливе значения для р13Воман1т-шх систем "штучного ¡нтелекту", зокрема, для 1нтеракци "лгодйна-1ашина", оск!льки дозволяв провести кореляц!ю м1ж природного мо-юю та п синтетичним аналогом.

4. Незважаючи на велику к!лыисть праць, присвячених СПР, у ермашетищ немпе специального досл1джеяня СПР у плаш морфоло-о-лексично-синтаксично1 взаемодН, що також внзначае актуальн1сть ;акого досл1дженння.

МетодологЬшою основою досл!дження стали положения про за-алышй взаемозв'язок та взаемод!ю лвшц, форми та зм!сту, взасмо-в'язок мови, мнелення та св!домост1 1 концейц1я ц1л1сноет1 (Вруш-икский 1988, Цехмистро 1981), д1алектй4ййй метод, який передба-ае анал1з ус!х явищ у дикам1ц1, що в!дпов1дае процесуаЛьннм аспек-ам мовно! д1яльност1.

Теоретичною оснойого стали йрац! л1йгй!ст1й, йрйсвячен! йнал1зу интаксичнп* структур та 1х розГортайНю (В.Г.Адмон!, б.Й.Шен-ельс, Ё.Р1зел*>, 0,В.Рулйгп), як1сно-к1льк1снйм досл1дженням син-аксичних структур (Г.Ф.Калашникова, 1.П.Севбо, ВЛш-ве).

Новизна досл!дження полягас:

1, У бпгатоаспектному з1ставленш лекснчного наповнення г кожннм сиитаксичпим типом СГ1Р, що дпс змогу виявити кайб1лыг • типов! наповшовач! кожного типу СПР.

- 2. У тому, що вперше зробленп спробп вивчити закононпрност) сполучешш синтаксичнйх та морфолопчних категорш у моделях СПР.

3. У видшснн! ¡ндни1дуал1зуючнх авторських параметр1в у галу-з! стилхстнчного синтаксису.

4. У формал1аовйЬому метод» доелддження ийжр1вневих хореля-ц!й, що дае'об'ектнвш результаты пшипзу.

Матер1а лом дисд!дження стали тексти. сучасно» н1мецькоГ ху-дожньо! прози загальним обсягом б1ля 3,5 млн. словоформ. Обробкг двяих адДйсиюволася за допомогою контскстолопчного, компонентного, дистрибутивного та статистичного апал!зу (у тому числ!, критер1я "хЬквадрат", коефщ!ента сум!сногт1 1 кореляцИ). • 01ропдщсть за-безпечено достптньо великим об'емом екснериментального матер1алу : спещрльними статистИчннми крнтер1ямн.

Мета дисертацп полягае в комплексному шдход! до вивчення СПР, в опису 1'х структур». У в]дпов1диост1 до цього и робот! став ляться так!завдання:

1. Дати в!дпов!дно до результат! в проведено! виб!рки характе ристику статистичних параметр]в кожного типу СПР; виявити типо в! синтаксичн! та статистичш характеристики СПР.

2. Встановити можливост! взаемод!! м!ж формально-синтакснч ною структурою СПР та 1х лексичним наповненням.

3. Виявити фпктори, що зумовлюють кореляшнш зв'язки г.»я синтаксичннми ! лексичними категор!ями.

'4. Розглянути можливост! моделювання СПР, виявити ! описат? структура! модел! СПР.

5. Досл!дити СПР як !ндив!дуал!зуюч! параметри авторськогс стилю.

Ппотези даншджейня:

1. Складов! СПР мають стал! шльк1ст характеристики.

2. Обида! безпосередн! складов! СПР - головне ! п!дрядне речен ня - маю«, свою власяу валентн)сть.

3. СПР можва моделювати на основ! лексико-граматичшгх кла с!в сл!в; "

4. Розпод!л речеиь разного ступени складностч, а також СПР р1з-их тншв е п I д и в 1 д уалыгяи \ I параметрам»! авторського стилю.

----Хеоретичке_ значения досупдження полягас в подальшому роз-

нтку теорп грамптикп СПР у шмецькЬТ мовГГ вопо дае б!льш повне-явлекня не лише про структуру 1 функци СПР, але Й про безперерв-ш": взпсмозв'яаок г.пж р1зними р]пнями мови, доповнюе 1 поглиблюе 1нгв1стичну характеристику СПР. Результат!! доо'пдження сприя-1ть, на наш погляд, розвитку проблем функционального синтаксису 1 ,шгв1стшт тексту, розкривають перспективу для подальшого вйв-;ення СПР 1 його морфолог! чно-синтаксичних в1дношень. Отримлщ ¡исновки можуть бути використан! для вивчення 1нших структур у пмецькШ та тших кипах, бо машть дсспть широкий спектр застосу-¿ання.

Практична цшшсть роботи полягас в тому, що це дослщження «гоже бути використаним у нрактищ викладання шмецько! мови при штанн! вуз1всы<их курсш лексиколог!!, теоретично! граматики, сти-11стнки. Отримаш характеристики можуть бути використаш для ви-шачення авторства лиературного твору.

На захист шшосяться так1 положения:

1. У 1сиуе безперершшй перезид м!ж п р!внями, що прояв-ляеться у «заемному влливов! одиннць рлзних р;п:пп.

2. У прояв! зз'язшв м1ж морфолог!ею 1 синтаксисом спостер1гп-ються пеиш зако1ГОм1рпость

3. До чиннишв, як! обумоплюють взаемодпо морфологи 1 синтаксису, шдносятъся типов! нвповнювач! речень, як1 стають маркерами вщиов^дних моделей.

4. Частота вживания певних синтаксичних конструкций та piз-шгх ткша СПР е шдигидуалчзуючими параметрами авторського стилю. ...... -.....- - ........

Апробацш роботи, Результат досл1дя4еиыя обговорювалкся на шдсумкових наукових конференщях аешрантаа 1 викладачгв ЧДУ. Основпкй здпет дисертагцйиих матернипв вщображеи у п'яти публь кац!ях»

Структура роЗоуи. ДисертацЫ складаеться з вступу, тести роздь

л1в, зксновк1в, списку л1теритури та джерея, з яййх почерпнуто фак-тичний материал досл!дження.

У пступ! мотивуютисн яяб1р теми, обгруятозуеться актуальшеть визнячено! проблеми, встановлюються мета та павдания досладження,

наукова новизна 1 теоретично-практична значения диеертаад, виана чаеться методика досл1дження 1 формулюються положения, як виносяться на захист.

У першому розд1л! "Поняття та класпф!кац1я СПР" роэгля даються питания про текст як об'ект л1нгв1стичного досл!дження т про л1игв1стичний статус СПР.

У дисертаьДх авал!зуеться штор1я лШгвштичного досл!дженш тексту 1 в1дзначмоться р!зт аспекти цМ' пробЛеми. Так, зокрема вказуеться, що сполучувашсть з позицш зв'язшв лшк словами ] текстх, у речениях е найбшьш цшавим об'ектом досл1дження 1 том; в!и вибраняй для спещального вивчення. Досл1дження складню речень дасть можлив1сть вадкрити ще багато иедосладжених стор!н з питани! мехашзму реал1зацЦ у мов! системного взаемозв'язку, Г: р1зиих р^вшв. Продуктивним у дьому в1дношенн! постае шдхЦ сформульований В.М.Гаспаровнм: "Теор1я тексту повинна буи: одночасно теор1ею речения, у .тому розумшш, що огляд сполучу-, ваност! речень у м!жфразовнх синтагмах Повинен призводити дс вид!ленвя клас!в речень 1 до зображення м1жфразових синтагм } термшах цих класпв, Отже, повииш бути задан1 так! ознаки зв'язк} м!ж речениями, як! одночасно були б релевантними ознаками а точки зору розбиття речень на класи" (Гаспаров 1976: 47). Обгрун-товуеться виб1р складношдрядних речень як об'екта дослхдження. У ц!лому, для корпусу текст1в, на мовному матер1ал! яких базуеться наше досл1дження, характерна розчлеяовашсть на речения, частина яких е складноп!дрядн1 речения (СПР). СПР е тим родючим грунтом, на матер1ал! якого моисна розгляиути перетии ус!я сторш, р!вн1в, функцШ 1 аспект!в мови. ДаМ коротко розглядакугься основт озипк^ СПР, м!сце СПР у шмецькш мов! та вадношення м!ж складовнмн СПР. В1дзначаеться, що на р!вень СПР екстраиолюються в1дношеннл, як1кнують м!ж членами простого речення, алё у дещо видозм!нен1й формЬ

У другому розд!л1 "М1жр1вкев1 в1диошешгя та ктор!я Ух вивчення" розглядаеться питания досл!дження в!дношень м!ж р1зними р1виями мови в кягоричному плаа1 та анал^зуетъся найха-рактершше поняття, яке стойъ на меж! синтаксису, лексики та морфологи - валентшсть. Валентшсть сл1в у реченш оцшюеться з двох позицш: 1) як здатшсть конкретного слова сполучатися а шшими словами 1 склядати лексичне наповнення кожного окремого

зчення у склад! СПР( 2)'як адатн!сть слова сполучатися э розгор-утим членом речения, тоото, з п!дрядним реченням, Статистичн! арактеристики частив мови несуть значущу ЛнформацЬо • про 1отаксичт м1кроструктурп, про особливост! побудовн висловлго-шня в р!зних типах СПР. Шльк!сн! дан! про структуру частин мови /же !стотт, так як головне речения може бути представлене у ягляд! формального утворешш, яке е результатом взаемодИ схеми груктурп речения з формальннми можливостямн певши частили ови. В!дзначаеться, що анал1з СПР з урахуваиням понять валент-зст!, лексико-синтаксичного значения дае можлив!сть розкрити 1 >вести ¿снування певних зпконом1рностей при переход! в!д мор-олог!1 до синтаксису. .

Розд1л третш "Методика досл!д>ившгя взаемод1> спитакснчиого I морфолопчпсго аспект!в СПР"демонструе етапи анал!зу СПР. 3 етою дослдакення статистичних характеристик синтаксичних >кструкц!й було виписапо 18 730 речень (з них близько шести тисяч СПР) з шмецьких художшх твор!в р!зних авторов за методом 'ц!льно1 виб!ркл. Проанал1зуЕавши масив тексту загальним обсягом ля трьох з половиною м!льйошв сл!в, автор пважае його дос. дтн!м 1Я того,1цоб отримати в1рог!дя1 результата (гпдноена похибка сн-рки дор1пнйе двом в^дсоткам). Цьому ж сприяе строга формальна зоцедура анализу, яка грунтуеться па статпстичппх методах. У эоцесн пнплхзу материалу було прокяаснф!ковано ус1 паявт СПР за ункщонально-еемантичнгшп типами 1 отримано 13 тишз: об'ектш, б'ектн!, предшсатявш, атрибутивна, мети, пышдку, причин», юсоЗу да, обмежеиня, допустоях, часу, умови, пор1впяния. гаровгдп! речення розглядались окремо, поза ви51ркою, через 1хшй юбливкй статус (примикапня до складхюсурядыих речень). ,

У кояшш частад! СПР р1знихтишз було проапал1зоваке «сичне иапознення, виражене у чаетппах мовп.

Подальшзш аналЬ складасться з таких еташв: 1) розглядаеться ¡стота вжявакпя повяозна'шиа кдаЫв сл!в у р!зних типах СПР (за ;тодом "хЬквадрат"); 2) розглядаеться, яги з кореляцШ е законо-рними, ! на цШ основ! утворгоготься типов! модея! СПР.

Отримаш статистичн! дан! про частоту вживания кожпо! повно-ачно! частшш мови у кожному з тишв речень подаються у блицях (див., напр., табл.1).

Таблиц;

Частота вживания повпоэначних клас!в сл!в у СПР

(для головНих речень)___

Тиви речень Substantiv Verb Adjektiv Adverb Pronomen ' Peat

Prädikativsätze 04 63 74 44 26!

Subjektsätze 21 108 70 49 140 44?

Objektsätze 802 1062 281 2801 1702 768

Attributsätze 4485 2600 1405 800 2070 113Î

Temporelsütze 1411 1612 420 051 1351 534

Lokalsätze 1C3 75 70 28 47 422

Knusatsitze 334 602 201 83 334 161-

Finalsätze 284 221 66 74 143 787

Vergleichsätze 470 553 116 211 470 182<

Bediiißungstttze 338 586 122 174 464

Modalsätze 02 123 11 03 120 400

Konzessivsätze 00 00 46 8 62 281

KonsekutiVsKttt 111 142 98 17 loa 474

Разом 8701 8585 2974 510Z 7152 3251'

Акал1з таблнць две можлив!сть зробити виеновки про те, ч 1снують законом!рш зв'язки М1Ж типами СПР i частотою вживани повнозяачних клас!в сл!» у них. Розкриваеться методика викор! стання статистичного методу "xi-квадрат", який вказуе на фа» 1снування чи в1дсутност! певаих взаемозалежностей м!ж moj фолог1чним i синтаксичайм р1внйми у реченкЬ Якодо тйкий взвеш зв'язок ipHye, то стушнь сум1сност1 jeййтаксично!" ( ковструкцй' i лексячним наыовненням, вираженйм у категор!ях частая mobi обчйслгоеться за допомогою коефщ№нта К, що воображено таблицах (табл. 2; 0 < tC < 1).

Таблица 2

Коеф1ц!ент К для головних речень (т!льки значущ! результата)

'UB речения Stibstnwtiv Vprb Adjektiv Adverb Pronomen

'radikativsälze 0,015 0,033

Subjektsätze 0,020 0,027 0,020

Obiektsatze 0,329 0.01B

Attributsätze 0,02 t 0,Q81

emporalsaize 0,010 0,035

Lokals,Uze 0,05 o.oae

Kausalsätze 0,034 0,001

Finalsätze • 0,034

'ernleichsätze 0,022 0,032

:dmjiunysalze 0,046 0,031

Modalsätze 0,010

onzessivsKlze ' 0,018 0,027 .......'■ • •

msekutivsalze 0,040

Стримаш нами дан! са1дчать про те, що певиим сиитаксичнп« иницям, як! дор1внюють структурним частикам СПР, в!дпоа!дають вн! класи лексичиих напоннюпачш,

У четвертому роздЫ "Розпод1л граматичних клас!в сл!в у СПР" «начисться, що частоти ус!х частин мови е важливою характе-стикою структура тексту, оск1льки "наш! лсняття те уявлення игнеш у форму сл1в, а сам1 слова реально в1дои! нам у форм! т!е! ) ¡ншо! частили мови" (Головин 1971! 57)« -

Проведений анал!з сп!вв!дношення частин копя у р1знях типах [Р дозволив д!йти таких висновк!в: 1) статистйчи1 характеристики :тин мови несуть значущу 1йформац1ю про синтаксичи! структури, э особливост1 побудови висловлговашт В р!энлх типах СПР; 2) :тоти частин мови мають видороэркаиюшилЬйу Сйлу 1 аакоиоч1рко эактеризуютъ типи СПР; Э) м!ж 1мен«ииймн, д1есловаКш ! 1ншими тинами мопи о речениях кожного тийу СПР !сяуе значуща пряма

корелящя, тобто змпщ в частой одного явища викликають певш змши в частот! 1Ншого, при цьому найтияише корелюють м1ж собою д1еслова головного та тдрядного речень, а найб1льше розр1зняються м1ж собою пришпвшпш обох частин С'ПР; 4) м»ж лексичним наповненням головних та шдрядних дечеиь кожного типу СПР немае

'У

значущоI залежност1 (кр1м СПР умови та часу, що можна визнати випадковим); 5) найбпп.шу чистину тексту в ус1х СПР покривають д!еслова (як у головному тик 1 в шдрядному* речениях); 6) за сгав-шдношенням лексичного паповшчшя найближче до так звано!' "норми" СПР (середныл очжушшо! величнни) виявилися СПР пор1вняльш та темпоральш (головш речения) та суб'ектш, об'ектш 1 умовш (шдрядш речешш); 7) тип СПР залежить, насамперед, в!д лексичного наповнения головних речень, отже лексико-граматичн! 1ндекси СПР проявляються саме тут; 8) довжнна речення прямо пропорцШна активности вс1х досл)джуваних нами частин мови, але, насамперед, пов'язанп 31 зб1льшенням кшькост1 1менник!в; 9) тдвищена активтсть 1меиник1в спрнчиняе зб1льшення шлькот 1нши?с частин мови, те саме в1дбуваеться 1 з д1есловами, прикмет-никами, присл1вннками, займенниками; 10) серед ушх СПР перева-жають динам1ч!П, до якнх В1дпосяться суб'ектн1, темпоральш, каузальШ, пор1вняльн1, .умовш, концесивш та конзекутивш СПР. Отатичними можна назвати локальш СПР. .

У н'ятому розд!л1 "Сннтаксцчш I статнстичИ! особлнаосп рЫшх тнп'в СПР" проводяться досл^дженяя, що дозволяють комплексно р*арактеризувати СПР, а самс, визначити м1сце гшотаксису у сучасшй' нщецькШ мов!, м1ру вживания та довжнну рьзних тиши СПР у художнш проз1, а також виявити характерш модел^ СПР. СПР у сучасшй шмецькш мой! е продуктивною синтаксичною категорию. Доля г!потаксису у загальнШ мае! цыисних речень складае 13,8%, у мас1 складних речень - бЬльш 1/3. Ведуче м!сце серед СПР займають речення э одним шдрядним, !х доля складае 2/3 вах СПР. Чим вищнй ступшь шдрядного речення, тим менший його об'ем. Середня довжина СПР склала 10,8 словоформ, причому найдовшими ви-Явйлися атрибутивн! (19,8) та темпоральш (17,4), найкоротшими -шдметов1 (8,9) та присудхов! (8,3) СПР. НайвЖивашшими виявились атрибутивн! (32,3%) та додатков1 (27%) (нзчення. Серед СПР обста-винногр типу-п!дрядн1 часу (17%).

Саме на шдстав! етатистичного анал!зу виникае можлив1сть икористатн метод моделювання, що зд1йснюеться шляхом реестраци acTOTHocxi окремих к лас! и сл!в у наповнеши синтак^ичних конст-___________

УК1»Й. ___________: • —-----------' --------- ~~ '

СПР э тдрядпим еуб'ектним мало досл!джет на матер1ал1 Hi-ецько1 мови. О.В.Гулига пише, що шдрядн1 суб'ектш "заслуговують соблнво! уваги..., так як вони викликають багато суперечок i сумт-is" (Гулыга 1961: 113). СПР з шдрядним шдметовим • це rino-1ктична КонструкцЫ, де в головному реченш шдмет або зовс!м щсутшй, або представлений неповнознапним в1дносним словом-ко-глятом, а п!дрядне речения за в!дношенням до присудка головного ечення виконуе функц)ю пЦмета. Суб'ектш речения демоиструють засмозв'язок головних речеиь i3 д1есловами (К=0,029), прикметни-ами (К=0,027) на 6a3i к1лько'х моделей. Найпоширен1шими э них е:

1. Es + Verb + sich, daß...

Es stellte sich heraus, daß diese Gewächse durchaus unorganischen Ursprungs aren. (Tb.Malm. Buddenbrooks, 52).

2. Es + Verb + Adjektiv, daß...

Es kam mir unwahrscheinlich vor, daß der Vater meinen blödsinnigen Ausreden anben schenken könnte. (Lenz. Ein Haus, 172)

Es ist mir unangenehm, daß sie mir diesen Dienst erwiesen. (Th.Mann

tddenbrook;, 321)

У пррдикативних СПР шдрядне виконуе функвдю предикатива, (годжуючись з групою гндмета, присудок у головних речевнях ви-1жедий допом1жними дкелозями. Саме тому основний акцент у ¡ловшй частиш зм!щуеться на 1менник (К=0,01б). 3 метою конкре-1заци, уточнения в таких речениях досить часто вживаготься при-[1вники як у головних (К=0,033), так i в п1дрядних речениях L =0,039); . \

Substantiv + Verb (sein) + (es), daß / als / was / der...:

Die Sache ist vorläufig nur, daß wir auf eine sonderbare und schwermütige eise verroht sind. (Remarque, Im Westen, 30) -

Thomas Buddenbrook war es, der eine au/Talend elegante Erscheinung war. Ii.Mann. Buddenbrooks, 227)

Das Traurige ist, daß sie sich gar keine Mühe gibt, zu leben. (Th.Mann. Budden-,)oks, 418)

Додатков1 речения виконуготь функц1к> додатка. Дуже пошире додатков1 речения, як1 в1дпов!дають прийменниковим додаткам,

тод1 у головному реченш з'являетьоя корелят у форм! займенш нового присл1вника. Корелят надае головному реченню граматично! завершения, .а шдрядне речения - смислового. Це призводить / сильних кореляцШних зв'язшв Mi ж присл!вшшами i Головины речениями об'ектних СПР (К =■ 0,329):

Weshalb liast du mir dem» nie eiwas davon gesagt, daß du noch krank bis (Remarque. Drei Kameraden, 230)

...empfand ich beim Lesen seiner Briefe tiefe Genugtuung darüber, daß sie nie ihn, sondern ihr ganzes (.eben den anderen geliebt haue. (¡ rank. Malhilde, 205)

Атрибутивнг тдрядш речения залежн! в1д 1мекннк£1 (за] менника) у склад! головного речения i поясшоють ix. Через ¡менни шдмет або додаток вопи мають слабкий зв'язок i3 д!есловами. L робить найб!льш тнповнм зв'язок шж атрибутивиими речениями • !менниками (для головних речень К становить 0,21, шдрядних 0,019). Что характеристика означалыюго слова може залежати в ряду чииник!в. Це обумовлюе найбгльш гнпове лексичне иаловнеш головних речень СПР означальних (кореляц!йиий зв'язок м1ж за: менниками та п]дрядними речениями СприЧиияеться тим, що шдря Hi означальш речения вводяться здеб!лыпого саме в!дносними за менниками).

1) Зм!стовна завершешеть означалыюго слова (власне. im'я, з гальне 1м'я, термш) виражепа гменником:

Mathilde halle Wcston, der sehr früh von .daheim fortgefahren war, noch nii gesehen. (Frank. Mathilde, 167) -

Aber sie ha! Glfick: nicht die Frau, die meisl ein ¡'mir freundliche Wortoiiiit i wechselt, sondern der Mann öffnet ihr. (Fallada. Jeder stirbt, 20.1)

2) Тииовим для головних речень означальних СПР е р1зного р ду оэначення - найчаст!ше ирикметникй (К =0,081):

Er ging vorbei an ihm mit seinem feinen schlanken Rücken, diesem rhstmis leichten Wiegegang, der das Kind so bezauberte. (Zweig. Novellen, 67)

Hauptsächlich aber ärgerte sie sich über den immer religiosiiren Geist, dei weitläufiges Vaterhaus erfttllte... (Th.Mann. Buddenbrooks, 234)

Темпоральш. СПР виявили корелящйш зв'язки у головних г ченнях з даесловами (К =0,019) та займёиииками (К=0.035), у гадря них речениях з !менниками (К=0,042):

Er schloß sorgfältig die Wagentltr.. und wartete dann noch ein paar Stund reglos und gesammelt, bevor er anfuhr. (Frank. Mathilde, 254)

Dann, nachdem die Verkaufe ... beendet waren, begann man in der Stadt Hugo Weinschenk zu vergessen. (Th.Mnnn. Buddenbrooks, 539)

Омильки шдрядне локальне речения вказуе на просторопе шдно-

шення того чи шшого суб'екта^дп до 1меиника, який виотупае у -------—

функци обстпвини мшця головного речения, стае зрозум1лим кореля-цшний зв'язок головного локального речення а 1менниками (К=0,05). Цей iMenHiiK часто супроводжуеться, конкретизуеться, у эчнюеться приккетннком (Х=0,036), Для опнеу мкця пода, напряму да у шдрядних речениях пккористовуготься часто 1менники (К=0.029):

Bereitwillig ließ sie!) mein Alter fotografieren, schrieb seinen Namen ins Bordbuch des Schleppers, stand breitbeinig auf der Brücke und auf dem achteren Deck, wo sie die Leine übernehmen würden, (len?. F,in Hirns, 149)

im allen Wagen, dorl, uo er nicht hingehört, unter Beuteln, Schachteln und Schüsselstiinder, hatte ich einen Kasten mit Salbe gegen Brand und Schienen filr Brücke... (Kant. Schone lllise, 104)

Каузальн1сть чи причинно-насл1дковий зв'язок властив1 СПР умови, причини, насл!дку, мети, що надпе i'M певних под!бних ознак.

Центр каузального поля становлять СПР причини. За результатами нашого досл!дження, каузальним СПР властива п!дкреслена увиразнен1сть опису (нами пстйновлен! знячупр кореляц1йи1 зв'язки м1ж головиими речениями 1 прикметннками (К«О,О01), шдрядними речениями i прикметннками (К=0,078), присЛ1вннками (К=0,037)):

Du ich die Formation verhissen luitte, war ich schuld an den aufkommenden I tiibuleiize» . (Kam. Bronze/eil, 27)

Die Lippen hallen alle natürliche Form eingebüßt, waren einfach entgleist, überwürfe», weil die Ziilme sich aufeinandergebissen halten und sielt nicht mehr - nie mehr, zu lösen vermochten (Walser. Ehen, 191)

Den Beinamen hatte sie, weil sie so unverwüstlich war. (Reinarque. Drei

Kameraden, 40) _ . ............ ............

r.BpiHKMan стверджуе, що ф1пяльи1- п!дрядн1 речеяня виража-готь шлеспрямованнй результат св!домих д1й нос1я причини (Brinkmann ¡971: 679). Фтальне речення пов'яэине э цшеспрямованим еле-ментом головного речення, це викликае кореляидйний зв'язок головного речения з ¡менниками (К=0,034), п!дрядне ф1нальне речення ха-ракюрнзуеться увпразнешетго опису (для прикметник1в KHJ.017, для upiK.jiiBHHKin К-=0,013):

Wir führen zurück ölten die quitschende Motorhaube, klemmten etwas Gummi da/wischen, lullten heißes Wasser in den Kühler, damit der Motor gleich gut ansprang.

und spritzten den Wagen unten noch einmal mit einem PeiroSeumzerstüuber ab, damit er auch da glänzte. (Remarquc. Drei Kameraden, 70)

.. wie man die Handgranaten abziehen muß, damit sie eine halbe Sekunde vor dem Aufschlag explodieren... (Remartjtic. Im Westen, 110)

"» 11ор1вняльн1СПР e пол1преднкативною двочленною структурою, що передае пор1вняння двох ситуащй на основ1 прир1внювання iV.Hix як1сних характеристик. Глибинна структура такого речения трьох-членна: вона вклюЧае два об'екти пор!вняння (те, що пор1внюеться, виражаеться головним речениям, те, э чнм пор1внюеться - шдрядним речениям) та основу поршняння. Найчастотщшою моделлю даних СПР е модель, де основою пор1вняння к предикптив, який виражений д!есловом (К=0,022), Оскглыш пор!вняння вадбуваеться саме у тдрядшй частиш, а поргвняння завжди характеризуеться уви-разнешетю, зрозумШ корелящйш зв'язкн м!ж шдрядними nopie-няльними та прикметниками, як! саме увиразиюють опис (К=0,017): Weil ich keine tust hatte, auf ihre biOden Ausflüge und die Sonntagsspaziergänge,... und bei Geburtstagen finster wie eine Gewitterwolke in der Ecke holte und las..., pls ob alle Verwandten veffitckt darauf waren, zu hören... (Reimänn. Franziska, 161)

...Er liebt diese neu entdeckten Worte oder Wendungen, wie ein Zoologe ein neu entdecktes Tier lieben mag... (ßüll. Und sagte, 220)

Умовне речения вдаэуе на те, за яких умов в1дбуваеться/може вздбутися/могла б вгдбутися дгя головного речения. У багатьох випадках у головних речениях СПР умови присудки складни вони складаються з модального слова та ¡нфЫитива. Пор1вняно з yciMa шшимн типами СПР на долю умовних припадае максимум вживання модальних д1есл1в. Саме тому для умовних СПР г.арактерш коре-ляц!йц1 зв'язкн з д!есловами. Для головних речень коеф!щент К становить 0,045, для шдрядних - 0,012. Це св1дчить про те, що складн! присудки чаемше вживяються у головних речениях умови:

| . Und ich würde mich wundem, wenn das Leben dich das nicht gelehrt hatte. (Th.Mam Buddenbrooks, 273)

Du könntest nur geradeaus fahren, wenn ein anderer für dich steuert. (Remarquc Drei Kameraden, 80)

Wenn ich mich an irgendetwas erinnern will, brauche ich nur die Platte von damals aufzulegen... (Remarque. Drei Kameraden, 110)

Модалый СПР. викопують функцш обставнни способу да, вжи-ваються пор!вняно piflKO (1,42%), магочи багато конкурентних гра-

[атичних форм. Модалып речения виявили аначущ! зв'язки лише з айменияиамй, прнчому коеф!ц1ент ваяемозалежносм для головних а п1дрядних речень приблиэно однаковий (в1дпов1дно 0,010 та

,017)._______ _________ ______________________• - ---- -

"Ah", sagte Senator kurz, wobei er von einem kteinen Buch den Kopf erhob und ine Sekunde lang hell, fest und freundlich in das Gesicht Frau I Wersens blickte. Hi Mann. Buddenbrooks, 415)

Der Konsul las es, indem er die lange Spitze seines Schnurbartes langsam durch ie Finger gleiten lieft... (Th.Mann. Buddenbrooks, 321)

Концесивн1 СПР вказують на перешкоду для реал1зац!1 названо-5 в головному речещй процесу: перешкода, проте, усуваеться або пе-еборюеться. Концесивн! речения в1др!зняються в!д ¡нших тип!в СПР аузвльного пол« тим, що в1дношення тдстави (уступки) та нася1дку осить тут обернений характер. Концесивн! СПР виявшга значупц э'язки у головнШ частии) з д1есловамя (К»=0,018), прикметпиками i=0,027), у п!дрядних речениях з присл1вниками (К—0,067):

Obgleich ... ihr Außeres seinen Höhepunkt bereits erreicht hatte, war der ndliche, naive und kecke Ausdruck ihrer etwa hervorstehenden Oberlippe derselbe ¡blieben wie ehemals. (Th.Mann. Buddenbrooks, 192)

Er erinnerte mich an meinen Vater, obgleich die beiden nichts gemein hatten... Jeimann. Franziska, 122)

Obscho:i gar nichts dabei war, erschien es mir sonderbar. (Remarque. Drei ameraden, 210)

"У конзекутивних шдрядних виражаеться ненавмисиий стан, о не залежить в1д щлеспрямовяносп i вол1 суб'екта головного ;чення" (Brinkmann 1971: 679). За нашими спостережеиня*«и, найти-)Bima модель для конзекутивних СПР постае у вигляд1: ... so + jjektiv (К=0,049), daß...:

Die zwölf Apostel saßen sekundenlang so reglos, daß der heil beleuchtete Bera-igstisch mit dem alle überragenden Pauli in der Mitte wieder zu Leonardos Abend-ähl in realistischer Darstellung wurde. (Frank. Mathilde, 87)

Der Beamte war seine Sache so sicher, daß er seine Trümpfe sofort ausspielte:;. )ho. Kastanie, 143)

Sie setzte so fltlßig Text aufs Blatt, daß ich an spontanen Einfall nicht glauben jchte... (Kant. Bronzezeit, 59).

Ha ocHoni проведеного нами анал!зу можна узагальнити отрчма-результати у вигляд1 таблигЦ ствтистячно значущих зв'язк!в м!ж

типами СПР та ix лексичним напрвнеиням, вираженим у категордях частин мови,

Таблиця 3

Статистично эиачущ! зв'язки Miat типами СПР та повнозначнимн класами сл1в, як! ix наповнюють_

Tim речения Ml 1 ' 111 ro.'ioune |)U4«iiH)i ni;(i»i/(li(! peweiuui

Subjektsätze Verb, Adjektiv, Adverb Verb, Adverb

Prädikativsätze Substantiv, Adverb Adverb

Objektsiitee Adverb, Pronomen Verb

Attributsätze Substantiv, Adjektiv Substantiv, Pronomen

Temporalsätze Verb, Pronomen Substantiv

Lokalsätze Substantiv. Adjektiv Substantiv

Kausalsätze Verb. AUitfknv Adjektiv, Adverb

BedmjjwttjjsAttc Verb, l'ronomen Verb, Pronomen

Verjtleiehsiitze Verb, P'-v.omen Adjektiv

Finalsaue Substantiv - Adiektiv, Adverb

Modelsaue l'ronomen Pronomen

Konzessivsätze Verb. Adjektiv Adverb

Konsekutivsätze Adjektiv

Розглядаючи кожнйн тип СПР окремо, автор nopiamae ix mihc собою, з1ставляс, знаходнть точки перетину.

Для пояснения Bcix кореляц!йних зв'язк!в иеобхддне дослш-жения семантики лексичного наповнення у СПР. Так, наприклад, де-як! даеслова н1мецько1 мови з точки зору конкретиост! лексичного змкту.иаст!льки неповнощнн! (sich fühlen (wie?), aussehen (wie?)), що практично зайжди викликають необх)дн!сть у обставшшШ коикреги-зацИ яких-иебудь ознак протыкания дШсностЬ

Шостии розд!л "Статистичи! параметри авторського стилю" досл!джуе 1ндив1дуальш авторсьш параметри у га луз! стилктичного синтаксису. Мовний синтаксис та його моаш маи1фестаиД безпо-середньо пов'язаш з авторським стилем. Синтаксична структура тексту - це та об'ективна реальн1сть, на базх яко! здШснюеться ко-дування автором емоцШних i експресивних конотацш. Спещалын статистичн! метоДи та прийоми дають можлив1сть видшити особ-ливост! 1ндив1дуально1 творчоГ манери резнях акторов у галуз! синтаксису. Вузловим пунктом сиитаксично! побудовй текрту, який в!дображае загальи! законом1риост1 Стилю, с основна одиниця

синтаксису • речения. Щоб тд1йтп до визначення Tiei рол!, яку складне речения в!д1грас у стильовШ систем! того чи !ншого письменника, автор дисертацП tiposis к!льк!сний анал!з з метою досл!дити xapaKTepiii особливост! шдишдуалыюго авторського стилю на pisiii домшуючих спнтаксичних конструкц1й, а саме виявити cniB-в!дношення простих i складяих речеиь, складносурядннх i склад-нотдрядних, а також pi3Hiix тнп!в СПР у окремих автор!в. У даному досл1джс1!н1 розглядались твори таких стил1стично р!зних пись-меышмв, як Т.Манн, Г.Белль, Г.Кант та Е.М.Ремарк.

Дане досл1Дження представляв штерес у тому плаш, що вивчення форм аспекту творчост! цих письмениик1в перебувае пок» ?до на початковому етипь Вкчмпп чпстшш критично! антерату'ри тра-дяц1йно анал!зуе гиори перевожно п1д кутом тематики змиггу (Вет-liard, Linder, Wirtli). Дос! лише зр!дка аспекти форми i зм!сту окремих письменник!в розг ляда лися у ix функцЬиалыюму взаемозв'язку (Read, Vogt). I лише гид к!нець 80-х рокхв л!тературознавцем Вальтером Сксом було кинуто заклик присвятити максимум уваги структурному оформлению TBopia, зокрема, Г.Велля. Що стосуеться 1нших письменник!в, твори яких внал1зувались нами, то i'x синтак ?ична структура досл1джувалось лише у Т.Машга (Сальман, Адмони, Gading, Seidlin), хоча й тут не розглядалися функц!! иевних Timiu СПР.

Новизна даного досл1дження полягае i в застосуванш спешаль-иих статистичнях методду, зокрема, критерия "xl-квадрат", косфщь ента сум1сяост! i кореляца для акд!лешш ¡нд1,в1дуал1зую')их паря-r.ieTpie авторського стилю.

У творах кожного письменника анал!зувалось по 1000 речень методом сущльног вибгрки, а для дссл1дже!шя розподшу та довжшш структурно - семантичних тлтв складнотдрядних речень (СПР) - по 500 СПР. Додавши Твори кожного автора через i'x статистичн! характеристики, можна з!ставляти i'x як з характеристиками твор!в !нших iBTopie, так i з середньостильовпмп показниками. Таке з!ставленкя доыомогае шэнати, у чому кожййй пйсьменник дотримуеться канои1а «aiipy, а в чому в!дходить в!д них, вносячи щось свое, особисте,

Анал1з маТер!алу дозволив зробити так! висноаки:

Н5ксцкшй йрозаш Feiipix Белль - пров!дйий у 60-80-х роках за-идношмецький писькенн^к, постать, сгшвол!чпа у европейськШ л!--ературь Вивчення формйяьйого аспекту творчост! Бёлля перебувае гоки що на початковому etani. Нами простежеш найб)лып характер-

н! синтаксичн! конструкца письменника. Зпдно в вашим анал!зом к1льк!сть складник речень у г ворах Г.В елйя майже у 2 рази переви щуе к1льк!сть простих. Серед складних перевага надаеться екладносу рядним (Кет0,054) та ускладненим (К-ЮД25) речениям, що сз!дчит1 про досить складну синтаксичиу структуру твор!в. Уснладиея! речей ня письменника характеризуются значними розм!рами (середия дов жива - 38,6 словоформ), 1ндив1дуальиим параметром авторськох ма вери Белля е вживания СПР э п!дрядними темпоральними (К=0,079; та локальпими (К"=0,131).

Особливост1 стилю Г.Канта - груитовн!сть, деталыпсть, неквап-лив!сть опис!в, роздуми, спогади - обумовлюють вживания складних розвинутих речень, багаточисленних другорядних член!в речения, лавцюжк1в однор!дних означень, додатк!в. Все це зиаходить свое в1-дображення в синтаксичя1й структур! його прози, яка наближаеться до прози Г.Белля. Сумарний виклад думок автор!в, до яких взноситься, передуем, IX роздуми 1 анал!з зображуваиих подШ, а також переживешь геро!в, у даних творах переважас над дискретшш: у зв'язку з цим число складних речень перевищуе число простих при-близно у 2 рази. У Г.Канта сурядшсть переважае над шдрядн1стю, причому складносурядш речения характеризуються великими розмь рями (у середньому 20,3 словоформа).

Отже, одн1ею з особливостей стилю Г.Канта е зиачн1 розм!ри речень, шдвищений вм!ст складиосурядних (К=0,048) та ускладнених (К»=0,14) речень. Серед СПР бЫъш широке пор1вняно з 1ншими пись-менниками вживання пор!вняльних (К=0,066) та умовнах (К-=0Д21) речень.

Говорячи про розпов1дну манеру Томаса Манна, Дцмош 1 С1ль-ман в1дзначають "прагнеяня осягнути 1 б!льих точно визначити зобра-жувану дШсшсть", виявленвям чого е "грунтови1сть 1 повнота опис!в, неквашгатсть оповзд!, не в!льна в!д деякоа п1дкреслено! моиотоино-стГ (Адмони, Сильман 1900: 9, 43).

Синтаксична тканина прози Т.Манна - до; в основному, велит за розм!ром речения з складнями взаемов!дноеинами шдрядност! 1 сурядност 1. Фраза Т-Манна - це форма детал1зац11 1 уточнения зобра-жуваного. Синтаксичн! структуря, вщзначеш стислштю форми, лако-шчщртю вираз1в, яш запозичен1 з розмовно! мови, з'являються у тих сферах розттд!, де виникае необх1дшсть передати моменти емощй-

но-експресианого плану або вир!шити пеан! стилютичш звпданнк («<я-приклад, у диалогах).

Широке пживакня складних речень та '¿х уекладнених. структур «арактерне для ромашв Т.Мениа внасладок IX велико! фшософськох аасиченость Переважаючимн структурами складних речень с СИР К=0,082/. При зображекш конкретно! дшсност! 1 постШних персона-к!в, а також при опис! природи переважають СПР з п1дрядним озна-гаЛьним (К=0,187).

Таким чином, мн можемо в1дм!тити, що шдивадуальну стильову -ткеру Т .Манна визначас зиачкий разхпр речень, переважне вжквак-:я серед складних речень СПР та широке вжйвання атрибутивных ;ПР, ' " ' ■ _ _ -.,•.->'■-",;'"

Е.М.Ремарк - ггпсьменник зовсЫ шшого складу. Якщо для тво-ш Т.Машм ¡га Г. Каста' характеры! статичность дК та динам!ка дум-и, якщо в них опоз!дь переважае Над показом, то твори Ремарка 1дзначаготьея динам1чн!стю, розвитком, дхею, 1 показ у них домшуе ад розповхддю. Пксьменник вщмовнвся в1д комевтаря подш. У э'язку з цим дйскретний аиклад значно перевищуе сумарний, 1 к1ль-1ёть простих речень перевищуе складщ б!льше, н!ж у 2 рази. Кр1м >го, 1 при сумариому ьиклад! у Ремарка склада! речення значно пробил за структурою. Це, головмнк чином," двохчленш СПР. Дании т речень Ремарк виксрис.товуе здеШлыпого при пов!домленнях про 1 персонал:!« а5о про як!-небудь факти, яким автор з мег або ¡никл эичпни надае особливого значения. Р!дше двохчленш СПР вживаться при опис1 зозшшиост! геро1п ! при позндомлешшх про 1х ду-евний стан. Речеккя, и основному, короткх, з простою структурою, коли зм!ст першого речення розкриваеться не одним, а дешлькома ченнямн, кк! в1дд1лек1 один В1д одного крапками. Цим ящкреслю-ься б!льша самост!йшсть окремих вислозлювань.' В!дпов!дно до римвних дяних, у проэ1 Ремарка спостер1гаеться переважне {ивання простих речень (К=0,268), шдвищешш вмшт серед СПР йдикативних (К =0,134) та умовнлх (К=0,056) речень. Розподш чень за ступенями складности, й також частота вживания р!зних пхв СПР наблнжея! до эагальножанрових показникЗв.

У кшщ роботи ггодаш загальш висновки. та пропозици, що вишшвають 1з проведеного досл1дження, В1дзначасться, хдо результата роботи можуть бути використаш у процеы практичного вивчеиия шоземно1 мови.

Осиовт положения дисертаци в1Дображеш у таких публикациях:

1. Досллджеиня синтаксичних 1 статистичиих особливостей складношдрядних речень у шмецьшй мовь - Машиииа обробка 1нформацп // М1жв1Домчий яауковий зб1рник: Кшв, КДЕУ, 1996. -Вип. 68. - с. 190-197. ,

2. Опыт исследования синтаксических структур в немецком языке. - Черновцы, 1993. — 9 е.— Рус.— Деп. в ГНТБ Украины 17.06.93 N° 1169—Ук 93.

3. Текст как объект статистического исследования,- Черновцы, 1996. — 10 е.— Рус.—Деп. в ГНТБ Украины 10.05.95 №1045—Ук 95. .ч

4. Про деяк! результати статистичного доелгджения на синтаксичному р!вю.- Черщвщ, 1995. — 11с.— Укр.—Деп. в ДНТБ Украдни 06.07,95 Хэ 1700—Ук 95

5. Взаемозв'язок м1ж одиницями р1зних" р!вшв мови.—'Гези до м1жнародно1 конферекцН пам'ят! Жлуктенка "Мови европейськогс культурного ареалу: проблеми розвитку 1 взаемодК": Кшв, 1995.—с.90.

Павлычко O.A. Межуровневые отношения в тексте (на ма териале сложноподчиненных предложений немецкой художественно! прозы). Диссертация на соискание ученой степени кандидат« филологических наук по специальности 10.02.04 — германскш языки. Киевский государственный университет, Киев, 1996.

Предлагаемое исследование отношений между синтаксическим! конструкциями и их лексическим наполнением, выраженным i категориях частей речи, совпадает с общей тенденцией более глу бокого и всестороннего рассмотрения текста.

Диссертацией установлено: в языке существует непрерывны! переход между его уровнями, что проявляется во взаимном влнянш единиц разных уровней; в проявлении связей между морфологией i синтаксисом наблюдаются определенные закономерности; к факто рам. которые обусловливают взаимодействие морфологии и сиитакси

а, относятся типичные наполнители предложений, которые стано-ятся маркерами соответствующих модеяай.

Pavîychko О.О. Interlevei correlation in the text (on the Complex entence materials). The Dissertation applying for degree of Candidate"' f Science (Philology), spécialisation - 10.02.04 - Germanic languages, Lyiv State University, Kyiv, 1066.

The present investigation considers the phenomenon of correlation etween syntax constructions and their lexical fillers, expressed irough the Part of Speech Category, it coincides with general tendency f thorough detailed text investigation.

The dissertation has proved:

în language the Intermittent transition within its levels exists. It ;su!ts In interaction of units of different levels.

Syntax and Morphology correlation regularity ia observed.

Typical sentence-fillers are referred to the factors giving grounds > Syntax and Morphology interaction, and become correspondent Model larkers. !

Ключов1 слова: текст, м1жр1пнев1 в!дношення, складногпдрядш рчення, синтаксис, морфолопя.