автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Множественность словообразовательной мотивации глаголов в современном украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Множественность словообразовательной мотивации глаголов в современном украинском языке"

Національна академія наук України Інститут української мови

Топіха Віра Андріївна

УДК 801.314

МНОЖИННІСТЬ СЛОВОТВІРНОЇ МОТИВАЦІЇ ДІЄСЛІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

10.02.01. - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1998

Дисертацією е рукопис

Роботу виконано у відділі історії та граматики української мови Інституту уіфаїнської мови НАЇЇ України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ГОРОДШСЬКІ КАТЕГША ГРИГОРІВНА,

Інститут ущіаїнської мови НАН України, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ШЩ МАРІЯ ЯКІВНА,

Національний педагогічний університет ім. М.ЇЇ.Драгоманова, професор кафедри української мови

кандидат філологічних наук, доцент СТШОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ,

Київський державний лінгвістичний університет, докторант

Провідна установа - Національний університет ім.Тараса

Шевченка, кафедра сучасної української мови, Міністервтво освіти України, м. Київ

Захист відбудеться 20 травня 1998 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої рада Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (252001, Київ-І, вул.Грушевського,4)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української мови НАН України (252001, Київ-І, вул.Грушевського,4)

Автореферат розіслано "І6 " квітня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук

І

Загальна характеристика роботи

Становлення словотвору як окремої науки починалося з розв"я-зання його основної проблеми - проблеми словотвірної дохідності, суть якої полягає у встановленні структурного (формального) та семантичного зв"язку між двома спільнокореневими основами, одна з яких е твірною, а інша щодо неї виступав похідною. Упродовж багатьох років похідну основу визначали як мономотивовану, тобто як таку, що перебував у структурно-семантичному зв"язку з однією твірною основою, а похідність у словотворі - як мономотивацію. Загал досліджень із словотвору зорієнтований на встановлення саме єдиних твірних основ. Підручники і посібники для вищої та середньої школи також подають похідні основи як мояомотивовані.

Проте навіть на початковому етапі розвитку словотвору деякі вчені вказували на випадки можливого "подвійного членування слова". Згодом це засвідчила практика вивчення синхронного словотворення, яка підтвердила здатність частини похідних основ вступати в рівноправні структурні й семантичні зв"язки з двома і більше твірними основами. Таке явище стали кваліфікувати як множи,-ність словотвірної структури (мотивації), або словотвірна полімо-швація. У дериватології виник новий напрямок, який почав займатися вивченням словотвірної структури полімотивованих слів.

Посилений інтерес до цієї проблеми з боку російських дерива-тологів сприяв виробленню єдиної теорії полімотивації в синхронному словотворі, проте встановити чітко межі множинної мотивації на матеріалі похідних як російської, так і інших мов досі не вдалося.

В українській дериватології немає спеціальних досліджень, присвячених теоретичним аспектам проблеми множинності словотвірної мотивації. Першою і єдиною спробою розглянути її у практичному аспекті, зокрема на матеріалі суфіксальних іменників - назв осіб немодифікаційного типу, стала дисертаційна робота З.О.Касп-ришин "Множественность словообразовательной мотивации в современном украинском языке" (1989). Цілком зрозуміло, що досліджений у ній матеріал не дає повного уявлення про межі полімотивації похідних одиниць в уіфаїнській мові.

Здатність установлювати рівноправні структурно-семантичні зв"язки з двома і більше твірними основами мають деривати різних семантико-граматичних класів слів. Особливо цікавими з погляду

словотвірної мотивації є похідні дієслова, бо чимало з них має ряди спільнокореневих іменників, прикметників та дієслів, з якими вони можуть вступати у словотвірні зв"язки. Єдиною роботою, присвяченою систематизації полімотивованих дієслів сучасної російської мови, цілісному вивченню їх поліструктурності, є кандидатська дисертація В.Ф.Черепанової "Множественность словообразовательной структури глаголов в современном русском языке"(1980). Проблема множинності словотвірної похідності дієслів сучасної української мови зовсім не досліджена. Вона актуальна як у плані її теоретичного витлумачення, так і в плані виявлення конкретного потенціалу полімотивованих дієслів.

У дієслівній системі сучасної української мови похідні дієслова становлять більшість. Вони відзначаються різною спрямованістю своїх словотвірних зв"язків. На цю особливість вказували принагідно дослідники дієслівного словотворення, проте спеціально не займалися відбором полімотивованих дієслів. Саме це спонукало до проведення такого словотвірного аналізу, якай дасть змогу встановити моно- та полімотивовані дієслова, тобто ті, які з погляду сучасної української мови перебувають у структурно-семантичному зв"язку з однією, двома і більше твірними основами, який би був зорієнтований на визначення єдиних і множинних словотвірних мотивацій.

Зв"язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації пов"язана з планами науково-дослідної роботи відділу історії та граматики української мови Інституту уіфаїнської мови НАН України.

Мета дисертаційної роботи - дослідити словотвірну структуру полімотивованих дієслів у сучасній українській мові. Дяя досягнення цієї мети розв"язано такі завдання:

І/ з"ясовано суть явища множинності словотвірної похідності;

2/ встановлено коло полімотивованих дієслів у сучасній українській мові та їх співвідношення з одномотивованши дієсловами;

З/визначено основні типи словотвірної мотивації дієслів, утворених суфіксальним та префіксально-суфіксальним способами;

4/ проаналізовано словотвірні й граматичні зв"язки двомо-тивованих префіксальних зворотних дієслів з їх твірними основами;

5/ охарактеризовано структуру та семантику твірних основ у

з

межах іменниково-іменникової, іменниково-прикметникової та іменниково- іменниково-прикметникової мотивацій;

6/ обґрунтовано правомірність уведення поняття "множинність словотвірної структури";

7/ встановлено типи множинних словотвірних структур дієслів;

8/ подано практичні рекомендації щодо нормативності вживання деяких типів двомотивованих дієслів,

Об"ектом дослідження стали похідні дієслова, які здатні в сучасній українській мові встановлювати рівноправні семантичні й структурні зв"язки з двома і більше твірними основами.

Джерела фактичного матеріалу. Полімотивовані дієслова вибрано із Словника української мови в ІІ-и томах (К. : Наукова думка, 1970-1980), "Словаря української мови" в 4-х томах під редакцією Б.Д. Грінченка та з фондів лексичної картотеки Інституту української мови й Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. Дули також використані публіцистичні та художні тексти.

Наукова новизна виконаної дисертаці ї полягає в тому, що в ній уперше досліджено проблему множинності словотвірної дохідності на всьому масиві дієслів сучасної української мови, визначено основні типи словотвірних мотивацій суфіксальних, префіксально-суфіксальних та префіксально-постфіксальних дієслів. У зв"язку з цим розроблено відповідну методику проведення словотвірного аналізу полімотивованих дієслів.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження. Зроблені на основі обстеженого матеріалу висновки й теоретичні узагальнення поглиблюють цілий ряд проблем сучасної дериватології, зокрема таких, як словотвірна похідність, словотвірна структура, словотвірне значення та ін. Вони створюють також теоретичні засади для дослідження інших палімотивованих похідних одиниць.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для написання підручників і посібників із словотвору української мови, укладання словотвірного словника, а також для розроблення відповідних спецкурсів і спецсемі-нарів. Практичними рекомендаціями проведення словотвірного аналізу похідних дієслів скористаються викладачі, студенти та вчителі.

Особистий внесок здобувача. Уперле похідні дієслова сучасної української мови поділено на одно-, дво- та полімотивовані, визначено типи словотвірних мотивацій і словотвірних структур для

дієслів із множинною словотвірною похідністю.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені в доповідях та повідомленнях на Другій всеукраїнській міжвідомчій науковій конференції "Нові підходи до філології у вищій школі" (Київ, 1994), Третіх наукових читаннях, присвячених пам"яті професора Івана Ковалика "Актуальні проблеми українського словотвору" (Івано-Франківськ, 1995), науковій конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження професора С.П.Самійленка "Східнослов"янські мови в їх історичному розвитку" (Запоріжжя, 1996), а також на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. З досліджуваної проблеми опубліковано 6 праць, з них 3 статті.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Повний обсяг роботи - 160 сторінок. У описку використаної літератури налічується 155 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, вказано на її зв”язок з планами науково-дослідної роботи Інституту української мови, визначено мету, завдання, наукову новизну, джерела фактичного матеріалу, теоретичне й практичне значення дослідження, апробацію його результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі "Множинність словотвірної мотивації суфіксальних діеслів”проаналізовано словотвірну структуру суфіксальних дієслів з подвійною та потрійною мотивацією.

Встановлено, що більшість суфіксальних дієслів у сучасній українській мові перебував у структурно-семантичному зв"язку з однією твірною основою. Вони е мономотивованими дієсловами. Решта суфіксальних дієслів має рівноправні структурно-семантичні зв"язки з двома і більше твірними основами. Вони дістали в дери-ватології статус полімотивованих дієслів, або дієслів з множинною словотвірною мотивацією.

Ядро полімотивованих суфіксальних дієслів становлять б і мотивовані дієслова, тобто ті, які одночасно співвідносяться за

своею структурою та семантикою з двома твірними основами. Залежно від частиномовної належності виділяються іменниково-іменникова та іменниково-прикметникова словотвірні мотивації суфіксальних дієслів.

Іменниково-іменникова словотвірна мотивація зумовлена існуванням у сучасній українській мові сихльнокореневих непохідних та похідних основ іменників і дієслів, пор.: меценат, меценатство. меценатствувати: телефон, телефонізація, телефонізувати; кіно, кінофікація, кінофікувати та ін. Вона представлена чотирма основними типами. Перший тип реалізує мотивація: основа безсуфіксного (зрідка - суфіксального або складного) іменника - іменникова основа із суфіксом -ств-. Її мають 27 дієслів на -ствува-ти. Співвіднесеність цих дієслів з двома типами твірних іменникових основ має свої особливості, які виявляються в їхній словотвірній структурі та в їхньому словотвірному значенні. Перший тип твірної іменникової основи, що об”еднуе переважно агентивні іменники, зумовлює словотвірну структуру, в якій ця іменникова основа поєднується із суфіксом -ствува- , що є виразником словотвірного значення "бути тим, на кого вказує твірна іменникова основа,або поводитися так, як поводиться особа, що названа твірною іменниковою основою, уподібнюватися до неї", пор.: репетитор--*• репетитор- + -ствува-ти ("бути репетитором”); мародер—*- мародер- + -ствува-ти ("бути мародером або поводитися, як мародер”). Другий тип твірної іменникової основи, який репрезентують іменники, утворені за допомогою суфікса -ств- від співвідносних аген-тивннх іменників, спричиняється до іншого розчленування словотвірної структури дієслів, а саме до виділення в ній іменникової основи із суфіксом -ств- і дієслівного суфікса -ува-, що виражає словотвірне значення "займатися тим або виявляти те, на що Ека-зуе твірна іменникова основа", пор*; репетитор-ств-/-о/ репе-титор-ств- + -ува~ти ("займатися репетиторством"); матюдер-ств—/—о/ мародер-ств- + -ува-ти ("займатися мародерством").

Майже таку саму продуктивність має іменниково-іменникова словотвірна мотивація, друга твірна основа якої має суфікс -іза-цій-/-изацій-. Вона виділяє 21 дієслово на -ізувати/-изувати переважно іншомовного походження. Перлий тип словотвірної структури цих дієслів представлений непохідною іменниковою основою та дієслівним суфіксом -ізува-/-изува-, що виступає виразником де-в"яти словотвірних значень, основними серед яких є двоє: "забез-

печувати тим або перетворювати в те, на що вказує твірна іменникова основа", пор.: паспорт- паспорт- + -изува-ти ("забезпечувати паспортами"); кристал- кристал- + -ізува-ти ("перетворювати в кристали"). Другий тип словотвірної структури дієслів на -ізувати/-изувати охошпое іменникові основи іншомовного похо-дкення із суфіксом -ізадій/-изацій-, що поєднується з дієслівним суфіксом -ува-, який виражає одне словотвірне значення - "здійснювати те, на вказує твірна іменникова основа", пор.: паопорти-зацій-/-а/ паспортиз- + -ува-ти ("здійснювати паспортизацію"); кристал і зацій-/-а/ кристаліз- + -ува-ти ("здійснювати криста-

лізацію").

Два інших типи іменниково-іменникової словотвірної мотивації характерні для обмеженої кількості суфіксальних дієслів. В одному з них диференційну роль відіграє твірна іменникова основа із суфіксом -фікацій-, яка паралельно з непохідною іменниковою основою мотивує дієслова на -фікувати. Таких двомотивованих дієслів у сучасній українській мові налічується лише 10, пор.: газ-газ- + -и- + -фікува-ти ("забезпечувати газом") і газишіка-цій-/-а/ -у газифік- + -ува-ти ("здійснювати газифікацію"); тариф- тариф- + -Фікува-ти ("запроваджувати тариф) і таржбіка-цій-/-а/ тарифік- + -ува-ти ("здійснювати тарифікацію"). В ос-

танньому типі подвійної словотвірної мотивації розріздавальну функцію виконує твірна іменникова основа із суфіксом -ник, тоді як друга іменникова основа моте бути непохідною і похідною. Він властивий кільком дієсловам, що є наслідком спровокованого словотвору, а саме тим, які утворені за зразком дієслів російської мови на -ничать» пор.: саботаж—*- саботаж- + -нича-ти ("чинити саботаж") і саботаж-ник—*- саботажник- + -а-ти ("бути саботажником" ); сутяг-/-з/ сутяа- + -нича-ти і сутяж-яик—*- сутяж-нич- + -а-ти ("бути сутягою чи сутяжником або поводитися так, як поводиться сутяга чи сутяжник"). Для української мови органічними є однокотивовані дієслова без звукового комплексу -нича-: са-ботажити ("чинити саботаж"), сутяжити ("бути сутягою"), гріховодити ("бути гріховодою").

Суфіксальних дієслів з іменниково-прикметниковою словотвірною мотивацією майже стільки, скільки й суфіксальних дієслів з іменниково-іменниковою словотвірною мотивацією. Виділення цього типу подвійної словотвірної мотивації зумовлене вживанням у сучасній українській мові спільнокореневих іменників, прикметників

та дієслів, пор*: стабілізація, стабільний, стабілізувати: інтенсифікація. інтенсивний, інтенсифікувати: блаженство, блаженний. блаженствувати»

Іменниково-прикметникова словотвірна мотивація суфіксальних дієслів так само представлена чотирма типами, проте найпродуктивнішим е той, який реалізують похідна іменникова основа із суфіксами -ізацій-/-изацій-, -ій- (зрідка - непохідна іменникова основа) та похідна прикметникова основа із суфіксами -н-, -ічн-/ -ичн-, -ськ-, -ов-. Вона виділяє 43 дієслова на -ізувати/-изува-ти. Іменникова основа, до складу якої входить суфікс -ізадій-/ -изацій-, поєднується з дієслівним суфіксом -ува-, ідо є виразником трьох словотвірних значень: І/ "здійснювати те, на що вказує твірна іменникова основа": приватизадій-/а/ ппиватиз- + -уваги ("здійснювати приватизацію"); 2/"піддавати дії того, що визначено твірною іменниковою основою": вулкані зацій-/-а/ вулкані з- + -ува-ти ("піддавати вулканізації"); 3/ "спричинятися до того, на що вказує твірна іменникова основа": Фемікізаці8-/-а/ Фемініз- + -ува-ти ("спричинятися до фемінізації"). До непохідних іменникових основ та основ із суфіксом -ій- приєднується самостійний дієслівний суфікс -ізува-/-изува-, що передає різні словотвірні значення, зокрема такі, як: І/ "виявляти те, на що вказує твірна іменникова основа”: симпатій-/-а/ симпат-+ -изува-ти ("виявляти симпатію"); 2/ "запроваджувати те, що визичено твірною іменниковою основою": латин- латин- + -ізува-ти ("запроваджувати латинь"); 3/ "робити так, як роблять у країні, названій твірною іменниковою основою”: Англій-/-а/ англ- + -ізува-ти ("робити так, як у Англії") та ін.

Відприкметниковий тип словотвірної структури дієслів на -ізувати/-изувати об"єднує похідну прикметникову основу і дієслівний суфікс -і зува-/-изува-, що виражає одне словотвірне значення - "робити таким, як визначено твірною прикметниковою основою": пшватн-/-ий/ пшват- + -изува-ти ("робити приватним"); вулканічн-/-ий/ вулкан- + -ізува-ти ("робити вулканічним"); феміністичн—/—ий/ фемін- + -ізува-ти ("робити феміністичним");

латинськ-/-ий/ латин- + 4зува-ти ("робити латинським"); ан-глійськ-/-ий/ англ- + -ізува-ти ("робити англійським").

Три інших типи іменниково-прикметникової словотвірної мотивації належать до непродуктивних. Вони властиві небагатьом дієсловам на -ничати й -ствувати, які функціонують в українській мо-

ві передусім як марковані одиниці спровокованого словотворення, пор.: ліберал- лібераль- + -нича-ти ("бути лібералом, поводитися, як ліберал") і ліберальн-/-ий/ ліберальн- + -ича-ти ("бути ліберальним"; злоб-/-а/ злоб- + -ствува-ти ("почувати злобу, злість, лють до кого-нєбудь") і злобн-/-ий/ злоб- + -ству-ва-ти("бути злобним"). Частиномовна належність твірної основи і її структура визначають дієслівний словотворчий суфікс: з іменниковою основою поєднується лише суфікс -нича-, з прикметниковою основою, до складу якої входить суфікс —н—, --ота-; до іменникової основи із суфіксом -ств- приєднується дієслівний суфікс -ува-, а до прикметникової - -ствува-. Виняток становить лише дієслово злобствувати. в якого обидві твірні основи сполучаються тільки із суфіксом -ствува-.

Останній, четвертий, тип іменниково-прикметникової словотвірної мотивації представлений трьома дієсловами на -фікувати. Для відіменникового типу словотвірної структури цих дієслів характерним є поєднання іменникової основи, ідо має у своєму складі суфікс -фікацій-, з дієслівним суфіксом -ува-»який виражає словотвірне значення "здійснювати те, що означає твірна іменникова основа": інтенсифікадій-/-а/ інтенсифік- + -ува-ти ("здійснювати інтенсифікацію"). Відприкметниковий тип словотвірної структури пов”язує похідну прикметникову основу з дієслівним суфіксом -фікува-, який передав словотвірне значення "робити таким, як визначено твірною прикметниковою основою": інтенсивн-/-ий/ ін-

тенсиф + -фікува-ти ("робити інтенсивним").

Виділення іменниково—іменниково—прикметникової словотвірної мотивації ґрунтується на функціонуванні спільнокореневих іменників, прикметників та дієслів. Переважна їх більшість е словами іншомовного доходження. Із двох спільнокореневих іменників один має здебільшого непохідну, а другий - похідну основу, у складі якої виділяються суфікси -ізацій-/-изацій-, -ств-, -ник, -ій- та ін. Серед похідних прикметникових основ переважають основи із суфіксами -ІЧН-/-ИЧН-, -Н-, -ськ-, -ев-, -ив-, -дьн- тощо.

Іменниково-іменниково-прикметникова словотвірна мотивація суфіксальних дієслів представлена трьома типами. Основним її типом є той, що властивий дієсловам на -ізувати/-изувати, яких налічується понад 40. У потрійній словотвірній мотивації цих дієслів диференційну функцію виконує іменникова основа із суфіксом -ізацій-/-изацій-, бо саме її суфікс визначає співвіднесеність

із дієсловами на -ізувати/-изувати. Інша твірна іменникова основа може бути непохідною і похідною. Вони зумовлюють відповідні від-субстантивні тяли словотвірної структура дієслів. Непохідні іменникові основи й основи із суфіксами —ій—, -ізм/-изм, -ист поєднуються з дієслівним суфіксом -ізува-/-изува-, що є виразником 18 словотвірних значень, серед яких найуживанішими є такі; І/”забезпечувати тим, на що вказує твірна іменникова основа": вітамін-вітамін- + -ізува-ти ("забезпечувати, насичувати вітамінами";

2/ "впроваджувати те, що названо твірною іменниковою основою": автомат—*- автомат- + -изува-ти ("впроваджувати автомати"); 3/"подавати так, як це визначено твірною іменниковою основою": шаблон- шаблон- + -ізува-ти ("подавати за шаблоном"); 4/ "робити так, як це роблять у країні, визначеній твірною іменниковою основою": УктГн-/-а/ укради- + -ізува-ти ("робити все так, як в Україні"); 5/ "вдаватися до того, що визначено твірною іменниковою основою": гіпербол-/-а/ -*■ гіпербол- + -ізува-ти ("вдаватися до гіперболи"); 6/ "запроваджувати ідеї того (напрямку, течії), на що вказує твірна іменникова основа": мілітар-изм- мі-літар- + -изува-ти ("запроваджувати політику мілітаризму") та ін. До похідних іменникових основ із суфіксом -ізацій-/-изацій- приєднується дієслівний суфікс -ува-* як виразник лише двох словотвірних значень: І/ "здійснювати те, на що вказує твірна іменникова основа": автоматизацій-/-а/ автоматиз- + -ува-ти ("здійснювати автоматизацію"; 2/ "вдаватися до того, що визначає твіріа іменникова основа": гіперболізацій-/-а/ гіперболіз- + -ува-ти ("вдаватися до гіперболізації").

Відад"єктивний тип словотвірної структури цих дієслів становить поєднання похідної прикметникової основи і дієслівного суфікса -ізува-Аизува- як засобу вираження словотвірного значення "робити таким, як на це вказує твірна прикметникова основа": ві-тзмінн-/-иа/ вітамін- + -ізува-ти ("робити вітамінним") ,* мілі-таристськ-/-ий/ міді тар- + -изува-ти ("робити міл і таристськшЛ

Два інших типи іменниково-іменниково-прикметникової словотвірної мотивації репрезентує обмежена кількість суфіксальних дієслів. Це - 5 дієслів на -ствувати і 7 дієслів на -ничати. Подібно до двомотивованих дієслів такої структури більшість із них має негативне стилістичне забарвлення й обмежену сферу використання.

Залежно від твірної основи в потрійній словотвірній мотива-

дії дієслів на -ствувати виділяється три різних типи їх словотвірної структури. Перший відсубстантивний тип утворює поєднання непохідної або похідної іменникової основи з дієслівним суфіксом -ствува-, що передає словотвірне значення "бути тим, на кого вказує твірна іменникова основа або поводитися так, як поводиться особа, названа твірною іменниковою основою"; тоод-/-а/ город- + -ствува-ти ("бути юродою або поводитися, як юрода". Другий відсубстантивний тип словотвірної структури цих дієслів розчленовується на похідну іменникову основу, до складу якої входить суфікс —ств—, і дієслівний суфікс -ува-, що виражає словотвірне значення "займатися тим або чинити, виявляти те, що Еизначає твірна іменникова основа"; юродств-/-о/ юродств- + -ува-ти ("чинити, виявляти юродство")« Третій, відад"єктивний, тип словотвірної структури таких дієслів об"єднує похідну прикметникову основу й дієслівний суфікс -ствува-, що є виразником словотвірного значення "бути таким, яким визначає твірна прикметникова основа"; юродив-/-ий/ город- + -ствува-ти ("бути юродивим").

Дієслова на -ничати з іменниково-іменниково-прикметниковою словотвірною мотивацією вирізняються тим, що ксекен тип їх твірних основ має свій дієслівний суфікс, пор,; ктэамол-/-а/ крамол- + -нича-ти ("чинити крамолу"); крамольник—<- крамольнич- + -а-ти ("бути крамольником"); крамольн- /-ий/ крамольн- + -ича-ти ("бути крамольним”).

Потрійну словотвірну мотивацію мають понад 50 дієслів, що дає підстава кваліфікувати полімотивацію як нетипове явище в дієслівному словотворенні сучасної української мови.

Для суфіксальних дієслів з подвійною і потрійною словотвірними. мотиваціями характерні деякі специфічні морфонологічні зміни на стикові твірної основи і словотворчого дієслівного суфікса. До них належить: І/ усічення сегмента -ацій- твірних іменникових основ з суфіксами -ізацій-/-изацій-, -фікацій- у позиції перед дієслівним суфіксом -ува-; демократизацій-/-а/ демократиз- + -ува-ти: мобілізаній~/-а/ мобілів- + -ува-ти; звукофікацій-/_а/ звукофік- + -ува-ти: 2/ усічення суфіксів твірних прикметникових основ у позиції перед дієслівними суфіксами -ізува-/изува--ствува-, -фікува-: автоматичн-/-ий/ -*• автомат- + -изува~ти; стандартн-/-ий/ стандарт- + -изува-ти; українськ-/ ий/ окраїн- + -ізува-ти; юродив-/-ий/ юрод- + -ствува-ти; ідентичн--ий/ іденти- + -фікува-ти; інтенсивн-/-ий/ інтенси- + -фі-

п

кува-ти.

Другий розділ "Множинність словотвірно? мотивації префіксально-суфіксальних дієслів" присвячений дослідженню проблеми одномотивованості/двомотивованості префіксально-суфіксальних дієслів у сучасній українській мові.

На противагу суфіксальним, префіксально-суфіксальним відіменним дієсловам множинність словотвірної мотивації менш властива. Її репрезентує лише іменниково-прикметникова словотвірна мотивація, яку так само уможливлює існування ряду спільнокореневих іменників, прикметників та дієслів. Характерною структурною ознакою цієї подвійної мотивації є те, що з непохідним іменником ко-релюе префіксально-суфіксальний прикметник, до складу якого неодмінно входить префікс без- або префікс-частка не- і суфікс -н- чи нульовий суфікс, пор.: земля, безземельний, обезземелити: листя. безлистий, обезлистити: сила, безсилий (несидкй).- знесилити тощо.

Найбільшу за обсягом групу префіксально-суфіксальних двомо-тивованих дієслів становлять ті, у складі яких виділяються початковий сегмент обез- і суфікси -и~ або -і-. їхню подвійну словотвірну мотивацію представляє непохідна іменникова основа і префіксально-суфіксальна прикметникова основа, що має у своїй структурі префікс без-. Дієслів із цим типом мотивації налічується 38. На основі різних комбінацій твірних основ і словотворчих конфік-сів виділяється 4 типи їх словотвірної структури. Перший з них становить поєднання непохідної іменникової основи із дієслівним складним префіксом обез- та суфіксом -и-, що виражають словотвірне значення "позбавити того, що названо твірною іменниковою основою": зе?ді-/-я/ обез- + земел- + -и-ти ("позбавити когось права власності на землю"); вод-/-я/ обез- + вол- + -и-ти ("позбавити когось волі"). Другий тип словотвірної структура цих дієслів реалізує непохідна іменникова основа у зв"язку із складним дієслівним префіксом обез- і суфіксом -1-, які передають словотвірне значення "втратити те, що визначає твірна іменникова основа": зеш-/-я/ обез- + земел- + -і-ти ("втратити право власності на землю"); вол-/-я/ ->• обез- + вод- + -і-ти ("втратити волю"). Третій тип словотвірної структури - це поєднання прикметникової основи, до складу якої входить префікс без- і нульовий суфікс чи суфікс -н-, з простим дієслівним префіксом о- і суфіксом —и—, що є виразниками словотвірного значення "зробити таким, як визначено твірною прикметниковою основою": безземедьн-/-ИЙ/ -*-&- + безземел-ч- -и-ти ("зробити безземельним"); без-

вольн- /-ий/ о- + безвод- + -и-ти ("зробити безвольним"). Четвертий тип словотвірної структури цих дієслів характеризує зв"я-зок прикметникової основи того самого структурного типу із простим дієслівним префіксом о- і суфіксом —і—, що передають словотвірне значення "стати таким, як визначено твірною прикметниковою основою": безземельн-/-ий/ о- + безземел- -+ -і-ти ("стати безземельним"),* безвольн-/~йй/ -*• о- + безвол- + -і-ти ("стати безвольним” ) о

Двомотивовантс префіксально-суфіксальних дієслів з початковим сегментом збез- у сучасній українській мові зовсім небагато. Серед них дієслова збезлісити, збезлистити, збезволити, збезсиліти, збезволити, збезводіти та ін. їм властиві ті самі типи словотвірної структури, що й дієсловам з початковим сегментом обез-, пор.: ліс- -*» збез- + ліс- + -и-ти ("позбавити лісу яку-небудь ділянку, територію"); безліс-/-ий/ -*• з-+безліс- + -и-ти ("зробити безлісим"); сил-/-а/ збез- + сил- + -і-ти ("втратити силу"); безсил-/-ий/ з- + безсил- + -і-ти ("стати безсилим").

Двомотивованих префіксально-суфіксальних дієслів з початковим сешентом зне- так само мало. До них належать дієслова знесилити. знежирити, зневолити, знеохотити, знеплодіти та ін. їхня словотвірна структура цілком ідентична словотвірній структурі дієслів з початковими сегментами обез- та збез-, пор.; жир- -*>• зне- + жир- + -и-ти ("позбавити жиру"); неяирн-Л-ий/ •+- з- + нежир- + -и-ти ("зробити нежирним"); сил-/-а/ зне- + сил- + -і-ти ("втратити силу"); несил—/-ий/ з- + не сил- + -і-ти ("стати несилим,

безсилим").

Переважна більшість відсубстантивних дієслів з початковим сегментом зне- є одномотивованими дієсловами із складним префіксом зне-, що виражає словотвірне значення "позбавити того, що визначено твірною іменниковою основою", пор,: батзв-/-а/ -*-> зне- + барв- + -и-ти. кров- зне- + кров- + -и-ти. цін-/-а/ зне- + ЦІН- + -И-ТИ. ЦУКОР—*- зне- + ІХУКР- + -и-ти. біль—зне- + боЛ- + -И-ТИ. СТРУМ—*- зне- + СТРУМ- + -и-ти. Складний префікс зне- в цих дієсловах словотвірно перетинається із складним префіксом обез-, пор.знебарвити - обезбарвити, знекровити - обезкровити. знецінити - обезцінити. знецукрити - обезцукрити, знеболити - обезболити, знеструшти - обезструмти тощо. У сучасній українській мові спостерігається виразна тенденція до витіснення дієслів-термінів із складним префіксом обез- дієсловами із склад-

ним префіксом зне~. Це засвідчують насамперед нові термінологічні дієслова, що вже не мають відповідників серед дієслів з префіксом обез-, пор.: знекрохмалити. знегазити. знесірчити та ін.

У третьому розділі "Множинність словотвірної мотивації пре-фікс&шіо-постфі ксальних дієслів" встановлено тихш словотвірної структури дієслів, до складу яких входять префікси й постфікс -ся.

Множинність словотвірної дохідності префіксально-постфік-сальних дієслів має свої особливості. Вони виявляються, передусім у тому, що ці дієслова можуть вступати у словотвірні зв"язки лише з двома твірними основами, причому обидві основи є дієслівними. По-друге, словотвірні зв"язки похідних і твірних дієслів тісно переплітаються з їхніми видовими значеннями, чого зовсім не спостерігається в суфіксальних і префіксально-суфіксальних дієслів з їхніми- твірними основами. Це зумовлено тим, що в сучасній українській мові префікси функціонують переважно як виразники словотвірної і видотворчої функцій, тобто вони одночасно надають дієсловам нового словотвірного значення і значення доконаного виду. По-третє, постфікс -ся одночасно із словотвірною функцією реалізує функцію виразника неперехідності, тому що надає дієсловам нового лексичного значення, змінюючи їх перехідне значення на неперехідне, пор.: Я мию руки і Я миюся? Господар будує хату і Господар будується.

Найбільшу групу двомотивованнх црефіксально-постфіксальних дієслів становлять ті, які мають у своїй структурі префікс по- і постфікс -ся. Це зумовлено тим, що префікс по- є одним з основних засобів у префіксальному словотворенні та видотворенні дієслів сучасної української мови.

Твірні основи таких двомотивованнх дієслів за своєю структурою належать до двох типів. Перший із них представляють безпрефіксні або однопрефіксні дієслова на -ся, другий - дієслова з префіксом по- без постфікса -ся. Іексико-семантичне наповнення і граматичні характеристики цих твірних дієслів досить різноманітні, що спричинилося до різноплановості словотвірних і граматичних значень префікса по- й постфікса -ся. На основі різних комбінації цих значень в обох афіксів виділено 7 типів подвійної словотвірної структури таких дієслів, проте основними є тільки 2. Найбільший за обсягом тип утворюють ті двомотивовані префіксаль-но-постфіксальні дієслова, префікс по- яких надає твірним пост-

фіксальнш дієсловам дистрибутивного словотвірного значення, що вказує на багатьох або всіх виконавців дії або носіїв стану, пор.: по- + запрягатися позапрягатися ("запрягтися всім або багатьом" ); по- + розсихатися -*» порозсихатися ("розсохнутися всьому або багато чому-небудь"); по- + стиратися постиратися ("стертися всьому або багато чому-небудь"). На рівні другої дієслівної мотивації постфікс -ся перетворює перехідне префіксальне дієслово, що виражає дистрибутивне значення, у неперехідне дієслово з цим самим значенням, пор.: позапрягати + -ся -*• позапрягатися: постирати + -ся -»• постиратися. Крім цього, зазнає змін особово-числова парадигма неперехідних дієслів порівняно з твірними перехідними, зокрема: І/ повна особово-числова парадигма перехідних дієслів трансформується в неповну, представлену лише формами множини, пор.: позамикати - позамикатися, позабризкувати - позабризкуватися: 2/ повна особово-числова парадигма перехідних дієслів перетворюється в неповну парадигму неперехідних дієслів, в якій виділяються лише форми 3-ьої особи однини та множини, пор.: порозтирати - порозтиратися: порозсипати - порозсипатися: 3/ повна особово-числова парадигма перехідних дієслів перетворюється в одночленну парадигму неперехідних дієслів, яку репрезентуе форма 3-ьої особи множини, пор.: порозчепірювати - порозчепірюватися: ПОСПОРОЖНЯТИ - поспорожнятися.

До основних належить і той тип подвійної словотвірної структури, який формують префіксально-постфіксальні дієслова, префікс по- яких надає своєму твірному постфіксальному дієслову деліміта-тивного словотвірного значення - "виконувати дію якийсь час, здебільшого недовго", пор.: по- + веселитися -*• повеселитися ("веселитися якийсь час"); по- + вчитися повчитися ("вчитися якийсь час"). Словотвірна функція постфікса -ся виявляється в наданні дієсловам з префіксом по-, що передають дел імітативне значення, різних зворотних значень, зокрема загально-зворотного (повеселити + -ся -*• повеселитися: побавити + -ся побавитися), непрямо-зворотного (повчити + -ся повчитися) та ін. При цьому відбувається також зміна перехідного значення твірного дієслова на неперехідне значення зворотного дієслова.

Дієслівно-дієслівна словотвірна мотивація префіксально-пост-фіксальних дієслів, до складу яких входять інші префікси, зокрема з—/с—, на-, за- та ін., відрізняється від дієслівно-дієслівної словотвірної мотивації дієслів з префіксом по- і постфіксом -ся тим, що її першу твірну основу представляють лише безпрефікс-

ні дієслова на -ся, а другу - тільки однопрефіксні дієслова доконаного виду. Це означає, що названі префікси зовсім не поєднуються з префіксальними імперфективами на -ся, що істотно звужує їх словотвірну базу. Так, зокрема, префікс з-/с- може сполучатися лише із зворотними дієсловами різних тематичних груп, надаючи їм словотвірного результативного значення, від якого невіддільне значення доконаного виду, пор.: з- + бадьоритися (недок.) -*■ збадьоритися (док.); з- + групуватися (недок.) згрупуватися (док.); с- + калічитися (недок.) скалічитися (док.); с- + пакуватися (недок.) спакуватися (док.) та ін. Постфікс -ся перетворює перехідні дієслова доконаного виду із префіксом з-/с- у неперехідні дієслова із загально-зворотними, взаємно-зворотними, власне-зворотними, непрямо-зворотними значеннями: збадьорити (пе-рех.) + -ся збадьоритися (неперех., загально-зворотне); згрупувати (перех.) + -ся згрупуватися (неперех., взаємно-зворотне); скалічити (перех.) + -ся -¡- скалічитися (неперех., власне-зворотне); спакувати (перех.) + -ся спакуватися (неперех., непрямо-зворотне).

У префікса на- ще вужче коло твірних зворотних дієслів. Воно обмежене переважно дієсловами із власне-зворотними та загально-зворотними значеннями, яким він так само надає словотвірного результативного значення і значення доконаного виду, пор.: на- + карбуватися (недок., "фарбувати собі губи, брови, тощо") нафарбуватися (док.); на- + лякатися (недок.) -*• налякатися (док.). Постфікс -ся, приєднуючись до перехідних дієслів доконаного виду з префіксом на-, виконує аналогічну словотвірну функцію, пор.: нафарбувати (перех.) + -ся -*• нафарбуватися (неперех., власне-зворотне); налякати (перех.) + -ся -»• налякатися (неперех., загально-зворотне).

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження. Відзначено, зокрема, що множинність словотвірної мотивації дієслів - це реальне і специфічне явище в синхронному дієслівному словотворенні української мови. Це засвідчує те, що близько третини похідних дієслів здатні вступати в рівноправні семантичні і структурні зв"язки з двома й більше твірними основами,,тобто мають неєдину словотвірну мотивацію. До різної спрямованості словотвірних зв"язків похідних дієслів спричинилося вживання в сучасній українській мові спільнокореневих іменників, прикметників та дієслів. Множинність словотвірної похідності послідовніше вияв-

ляють дієслівні основи іншомовного походження, tío в сучасній українській мові вони встановили словотвірні зв"язки із запозиченими спільнокореневими іменниковими та прикметниковими основами.

Типовим виявом множинності словотвірної дохідності дієслів є двомотивованість, яку репрезентують іменниково-іменникова, іменниково-прикметникова та дієслівно-дієслівна словотвірні мотивації.

Основні положення дисертаді ї викладено в таких публікаціях:

1. Множинність словотвірної мотивації похідних дієслів // Актуальні проблеми граматики: 36. наук» праць. - Кіровоград,

1997. - Вил. 2. - С. 48-52.

2. Множинність словотвірної мотивації префіксально-суфіксальних дієслів // Мова та історія: 36. наук, праць. - К., 1997. -Вил. 33. - С.7-І2.

3. Відіменні двомотивовані дієслова на -ствувати в українській мові // Проблеми граматики і лексикології української мови: 36. наук, праць. - К. : НПУ хм. М.П.Драгоманова, 1998. - С. 97101.

4. Бімотивація дієслів на -ничати // Актуальні проблеми українського словотвору: Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам"яті професора Івана Ковалика. - Івано-Франківськ, 1995. - С. 138-139.

5. Бімотивація суфіксальних дієслів // Східнослов"янські мови в їх історичному розвитку: 36. наук, праць, присвячених пам"я-ті професора С.П.Самійленка. - Запоріжжя: ЗДУ, 1996. - С. I3I-I32.

6. Теоретичні засади словотвірної полімотивації // Матеріали звітно-наукової конференції викладачів Українського державного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова за 1993 рік. - К., 1994. - С. 340-341.

Топіха В.А. Множинність словотвірної мотивації дієслів у сучасній українській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю I0.CS2.0I - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 1998.

У дисертаційній роботі досліднено проблему множинності словотвірної структури дієслів у сучасній українській мові. Визначено типи іменниково-іменникової, іменниково-прикметникової,

іменниково-імешшково-прикметниковох та дієслівно-дієслівної словотвірних мотивацій. Встановлено співвідношення полімотивованих дієслів з власне українськими та іншомовними основами.

Ключові слова: словотвірна структура, твірна основа, похідна основа, множинність словотвірної мотивації, іменниково-іменникова мотивація, іменниково-прикметникова мотивація, іменниково-іменниково-прикметникова мотивація, дієслівно-дієслівна мотивація, полімотивовані дієслова.

Тоїшха В.А. Множественность словообразовательной мотивации глаголов в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, 1998.

В диссертационной работе исследована проблема мнояествен-ности словообразовательной структуры глаголов в современном украинском языке. Определены типы субстантивно-субстантивной, субстантивно-адъективной, субстантивно-субстантивно-адьективной и глагольно-глагольной словообразовательных мотиваций. Установлено соотношение полимотивированных глаголов с исконно украинскими и заимствованными основами.

Ключевые слова: словообразовательная структура, производящая основа, производная основа, множественность словообразовательной мотивации, субстантивно-субстантивная мотивация, субстантивно-адъективная мотивация, субстантивно-субстантивно-адьектив-ная мотивация, глагольно-глагольная мотивация, полимотивировал-ные глаголы.

Topikha V.A. Plurality of verbal derivative motivation in Modem ainian.

Dissertation for the Candidate’s degree in Philology on speciality )2.01 -- Ukrainian language. Institute of Ukrainian language NAS of aine, Kyiv, 1997.

Problem of plurality of derivative structures of verbs in Modern •ainian is investigated in dissertation. The types of noun-noun, noun-:ctive, noun-noun-adjective and verb-verb derivative motivations are :rmined. The correlation between polimotivated verbs with proper linian stems and stems belonging to another language is ascertained.

Kev words: derivative structure, derivative stem, derivatived stem, rality of derivative motivation, noun-noun motivation, noun-adjective ivation, noun-noun-adjective motivation, verb-verb motivation, motivated verbs.