автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Моделирование и технология редакторских систем.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Моделирование и технология редакторских систем."

Кшвський ушверситет ¡мен» Тараса Шевченка

? Г 5 6д ~ ■

4 Г) I ! ( Т)

• О и:и " IIа правах рукопису

Р13УН Володимнр Володиммрович

УДК 002.704.1:631.142.33

МОДЕЛЮВАНПЯ I ТЕХНОЛОГ!« редакторських. систем

I0.01.f8r— курналЬпгнка

Автореферат лнеертац!? на здобуття паукового ступени ; доктора ф!лолог!чиих наук

КиТв 1996

Робота внконана на кафедр! мови та спшстики

!нституту журнал1стикн Ктвського университету ¡мсш Тараса Шевченка

Наукоаий консультант доктор фиюлопчних наук, профссор Р.ГЛванченко

ОфщШн1 опоиеити: доктор фиюлопчних наук, профссор ВЛ.Шкляр, доктор фЬолопчних наук, профссор М-Д.Фсллср, доктор фЬлолопчннх наук, профссор С.Я.Ермоленко

Захнст вщбудеться 21 березня 1996 р. о 14.00 годиш на засвдаин! спец1гл13овано'1 вчено* ради Д 01.01.08 в 1нститут1 журналистики Ктвського университету ¡меш Тараса Шевченка (254119, Кшв, вул. Мельникова, 36/1).

3 дисертацкю можна ознайомитися у б!блютсц1 Кшбського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка.

Автореферат роз^слаяин 16 лютого 1996 р.

Протдпа установа УкраУнська академ!я друкарстпа

Учений секретар, спец1ал13овано'1 вчено! ради

Угтроваджеинл isasiTHtroi, комп'ютерноУ технологи у ре-

дакцшно-видавничу Сферу зумовлене подоланням другого шформацишого бар'сра1 у 1усп1льста1.

Щс у травш 1934 року на мьжнародному ccMinapi в Балатонсеп-лаке (Угорщина), який вадбувся з ¡нниагиви 1нституту дослщжень i документацн при ML-кнарадшй оргашзацп журиалктт i був присвя-чсиий проблем! нових технолопй у Maccmiii комушкацн, прозвучала фраза, що протягом nicihwccamx poKio у caixi рогповсюджсно тформаци бьльше, 1иж за вск> ictopiio людства. Обсяг жформацп подвоюсться через ciu-niciM poKio. Такий ¡нформацнший вибух спричииип рОЗВИТОК НОВГГШХ видавничик ТСХНОЛОГШ, OCKUlbKll в ycix сферах дтльносп стала помггною нер1вновага м«ж уведенням i пнведепням 1нс^юрмац,н (пропорщя дссь mix 5:1 i 13:1, тобго з п'ятн - тринадцати введеннх одиниць виводнться лише одна). Суспыьство, яке корнстусться т!льки паперовою технологию у видавшгнй сфер1, неспраможне обробити i пчасно видати шформацпо. Прнродно, питания иоянхвидашшчих технолопй настало як першочергове.

Социально зумовлсиа, тсхнолопчна модершзашя рсдакц!Йно-ви-давничоУ сфсрн мае в«дпов1датн трьом обов'язковнм внмогам техно-лопзацн внробничнх процссш, вимогам, як* випливають ¡з piana науково-техшчиого забезпечеиня внробництва: мат и систему оироб-ничих моделей, doeedeni до автоматизму процеси i мажли<юст1 мехашзацп цчх процесса.

Для успшшого ппрозадження у виробництво редакцпшо-пидавннч! технологи мають бути чпгко визначеж щодо основних технолопчних атрнбутш: техиологЫного предмета (овскта), технолагмнихзасобш прац1 та технологЫного процесу.

Анал130П1 технолопчно1 ситуацп, що склалася у сучасшй ре-дакшйно-вндавничш сфср1 на дишнц! л1тературного редагування редактор — (meip — автор) — читан, i присвячене дане доопдження. Актуальшсть ного полягае в omicoai стану та показ» закономерностей i перспектив технолопчного розвитку редакторськоИ система (PC) як ¡дсальноУ теоретично! модель що функцюнуе насамперед у ЗМК.

Упровадження нов1тньо» технологи у редакц1йно-видавничу сферу стало можливнм завдякн активнш автоматизацн н мехашзаца виробничих процесш у ЗМК. Аатоматизовми редакторы текст'ю (APT), снстеми макетупаяня н верстки, граф!чт редактори, банки

о

I

Першим 1нформац1йним бар'ером називаеться noplr складност! обробки ЫформацП оди1ею людиною. Другий 1нформац1йний бар'ер пов'яэаний !з вир!шенням складних 1нформац1йних завдань, що перевищуе можяивост! сукупност! людей (Глушкоа 8.М. Основы безбумажной информатики. М.. 1987. С. 11).~0?*сг Сноску!

даннх як 4пзичш модел» людинн-рсдактора обслугопують нии1 рсдакцшно-видавничу сферу, полсгшуючи ррацю, зокрема, редактора.

Поряд ¡3 цим ми не можемо назвати жодного APT, якин би в1дпов1дав уам вимогам, що стоять перед'людиного — мтсратурним редактором. На тс с калька nptmtut: (I) исмохсливкть надежно формашуватн й автоматизуватн "творч!" лроцсси редактора (анал!з вибору теми, и' розробки; корскц|ю актуальноТ теми тощо) через вщстал1сть маипАюбудшних ¡ндустрш i невйвчешеть тих "творчих" процеав на pißni пснхоф1з1олопчних мехашзм1п; (2) вщеутжеть надежно? взасмода програм|<гпв й скспсрти) (знаишв редакторськоТ еправи), через що Bei программ! засоби, покликан! матер|'ал13увати роботу редактора, обмежеш йоднотйпш у своУх функщях; (3) вадсутшсть enpanai глибоких, 3opiciiroiiaiinx на сферу автоматизаци и Mcxa11i3au.i1 розробок у галуз! теоретичного модслювання редактора i ЙОГО ВНробНИЧО? Д1ЯЛЬНОСП.

Остання причина, яку необх^дно розглядати у площин! насамлсред фшолопчшй i SKiii приурочена ця диссртац1я, можс i повинна бути розкрнта з позицш власнс фахтцш рсдакцшно-видавничоТ сфери.

ЕПтчизняна наука жодного разу не ставила питания про необхадшеть розробки модели редактора з прикладною метою — метою втьлення i'i у систему програмних 3aco6ie. Що стосусться заруб1жного досв'аду, то на сьогодш нам теж не в'щош монрграф^чш роботн, п яких би в сксплщитшй форм! тдшмалося питания про створения редакторсько? модели Проте заруб|жиий доевщ комп'ютсризацп рсдакторських функцш i створспня велико? кшькосп комп'ютерннх програм-рсдактор!в змушус нас думатн про Ыплщитме осмисленья рсдакторськоТ д»яльносп. Анализ заруб^жних програмних 3aco6iB дас можливкть сформувати уявлеиня про ¡мплщнтнутеорстичну модель редактора, якою послуговувалнся 3apy6ixHi нрогрзпети. Аде вже зараз можна сказати, що ця модель иеповна, функционально обмежена.

Серед В1тч11зняних i заруб1жнцх poöir, що звертають на себе увагу глнбиною оемнелеиня мехашзшв редакторсько! npaui й моделюють роботу редактора в кшькох аспектах, необх(дно назвати так«: 1ванченко Р.Г. Лтерсмурне редагування, Мильчин А.Э. Методика редактирования текста, Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактировании, Baskette Floyd К., Sissors Jack Z., Brooks Brian S. The Art of Editing, Kasaay Stefan. Riadenie zurnalistickych systemov, Vojtek Juraj, Bartak Jan. Metodiky novinarskej prace.

Моделювання редактора i йога npaui e складною проблемою. I навряд чи ця проблема можс бути розв'лзаною раз i назавжди.

Сучасне л!тсратурнс редагування належить до сфери сусшльнс-культурно? профсепшо? Д1Яльносп, спрямовзноТ на анал1з i удоско-налення мо&ннх Tsopin у зв'язку з тдготовкозо ix до друку. Слово "л1тературне" зовам не означгс, що такс редагування пов'язане

. - ч

виняткооо з анализом 1 правкою художтх, лггсратурних твор!в. Стосовно журиалктики, як I будь-яко! сфсри мовноТ Д|ЯЛЪНОСП, слово "л1тсрагуртш" пов'язусться з поняттям, що в свропейс^й культур! ХУП-ХУШ ст. означало красномовство, володшня л1тературною мовою (термш "л!тсратурна мова" з'явився у Франци в ХУШ ст.). ■ГПтературне рсдагупания — цс рсдагупания з погляду мовиого ¡дсалу та дотримання норм побудови тпору, закр'тлсних у практиц» публщистичного, д'шового, наукового та шшнх вид1в мовлснмя.

Процсс рсдагупания у народшй свиомост! в1дбнтнй псрсважно як д!я, спрямована лише на мовну правку тексту з огляду на нормн Л1тсратур»01' моей. Нсмас сумшпу, що мопнин об робки тексту с важливим ! необм'днпм для л1тературного редактора. Власнс, поза мовою I не може бут» здшенена правка матср1алу, оеккльки тема, думка, образ у текст! втиюються у слово \ через нього тгльки можуть Сути пом1чс!и й уточной. Алс слово у текст! — цс не причина, цс наелтдок активно'/ и складно? психолог!чноТ роботн мояця, пов'мзаноУ з утворенням задуму, пошуком факт1'в, »х анал1зом, роботою над лолкою викладу факт)в у межах лспноТ теми. Тому не можна зводити лггературнс редагупакня пиключно до мовиоУ правки. Лггературнс редагування, як 1 будь-якс пине,— ис, по-перше, аналЬ. Анал!з приск1пливий, багатоаспектний. Цс насамперсд проникнення у творчу лабораторию автора з метою зрозумт», шо хот!в сказати автор, якнй був його задум, з якою метою написав шн текст. По-друге, цс квал1ф!кована пюготовка твору до друку, яка псредбачас правку тексту. Але правка тексту — справа не стинжи редактора, як автора. Редактор — цс порадннк, покпчник у нелегки! справ! творения тексту автором. Словр для редактора мае бути не самощ'ллю його редакторськоТ робота, а лише засобом пираження авторськоУ думкк, поняггя, теми, образу, емоцгй, 1 насамперсд на них мае бути спрямована у вага редактора.

Штучний подм редагування на мовне й ¡дсолопчне у пипляд! цензурупання або иоине й профссжне (екопом!чнс, наукспс, правове « т.д.) — цс данина тоталггарно! епохи, коли 31 зм1сту поняття "л!тературний редактор" було вихолощене все, що зачтало штсреси парти, а залишено лише право коригувати правопис та мову твору \ т1льки » тих межах, як! не зачтали ¡деолопчних усто'Гв тоталггарноУ держав». Так поступово поняття "Л!тературний редактор" редукува-лося до поняття "мопник", "коректор" через ¡деолопчний вплив на редакторську роботу I перебирання функций редактора цензорами. Фактично пронес анализу й правки тексту штучно був подмени« на редагування з погляду розробки теми й редагування з погляду П розкриття. Л^тредагування обмсжувалося ггобудовою й мовннм выражениям фрази, в той час як фахове рсдагупания пов'язувалося з анализом фактичного мзтер!элу.

з

Фактолопчний » мовкий бпс редагування — и.с два боки одшс« медаль як1 не варто роз'сднувати тд час анализу й правки зм1сту 1 форми.

Мова с одн1сю з форм ¡скукання зм«сту свору. I в межах мовного зм!сту замша найменшоУ мовноУ одиниц\ — це 1 с нанменша змша зм!сту. Означенна "науковс", "еконошчне", "пол!тич не" тощо пов'язус родагуваши! лише з! сферою йога застосування I зовам не протиставляе його надуманому "мовному редагуваиню". Наукове, сконом1чнс, полггичне редагування завжди с "моваим редагуванням", оск1льки лггредагування творив будь-яких вид1в здшснюсться через мову. I фахтецъ, 1 редактор маготь правиги не мову, а мовний тв|'р у циому. Власне мовна правка твору без уваги до його змкггу, колд зктавлясться передрук з орипналом, назмвасться коректурою. Ко-ректура не е редагуванням, але гарпий коректор завжди редактор, бо ви< не пройде повз неточне слово, яке неточно виражас змйст.

Предметом дюльносп л1тературного редактора у ЗМК с жур-нал1стськин матер!ал як, по-перше, продукт професюнального мов-лення журналкгга, по-друге, як предмет читацького, глядацького, слухацького сприймання та розумшня, по-тротс, як воображения ткУ шформацшноУ системи, в якш вш буде функцюнувати, по-четверте, як ефектнвний зааб уплнву на читача. Редактор обов'язково розглядас тв1р у повиш комумкативно-мовленнсвш систем!, включа-ючи в не! й самого журналюа як професюнального мовця, як автора матершлу.

Лгтературне редагування ¡снус в систем! шших видт редакторськоУ д1яльиост1 — техничного та художнього редагування. кторично ва три види були нерозд<льними, оскмьки i сам твф — явище трисдине. Цс ! змкгг, це ! форма, що виражас змкт, це 4 естстика формл. У цьому розумшш редагування являс собою единый, але багатоаспек-тний лроцес. Розвиток видавничоУ справн, ускладнення технологичного процесу подготовки рукопису до видання фахово и технолопчно диференщювали редакторську працю.

У Ц1Й систем! видж редагування липературпе видьлясться насамперед як робота над композицию матер!алу, компонентами йоло зм!сту та -гимн первннними формами вираження змкту (мовою, правописом, арх1текток1чними слементачи — абзацем, заголовком), поза якими зм)ст не ¡снус. В компетенцп, наприклад, техшчного редагування — вторинш арх1тектошчш елементи, що виражають змкл-,— шрифти, видшення, заставки, тощо. Техшчне редагування газетиих видань включас макетування видань, оформления полоси газети I т.д.

Безперсчно, спещашзашя у редакторськш сфер» — р1ч виносна, хоч i необхщна через високин технолопчний розвиток шформацшноУ шдустрн. I очевидним с те, що Л1тсратурний редактор повинен знати й основи техшчного й художнього редагування, оскшьки в ¡и несе в¡дпов¡дальность за точшеть вираження змкггу; н байдуже, ккимн —

первинними чи вториннимм -арх!тсктожчними елементами буде выражений змкт, лисратурний редактор повинен стсжитн за Тх змктовою навантажежстю it дорсчжстю. Хоч л1тературний редактор у газет! й не займасться макетуванням вндань, хоч Bin i дивиться на текст як на в1днос»ю замкнуту в арх1тектожчному простор! сутн1сть, але профеемшни, доевщчекий редактор повинен все-таки анал!3уватн текст, виходячи з передбачуваного розташування тексту на полоа видения, а можливо навиъ » давати рекомендацн щодо доц1льносп його розташування та оформления. Все заложить вщ компетенци та доайдчсносп литературного редактора.

Под ¡л редакторськоУ npaui може »»дбуватися i в аспект! оргажзаци власнс редакцШного процсту — в1д молодшого до головного редактора, В1Д лггературного до редактора в|дд!лу i т.п. kpapxia редакторських посад шдтримусться практикою засоб1в масово? шформацп всього

СВ1Т>.

Для теоретичного обгрунтування й розробки модем л!тредактора необх:дне та кож розумжня природи литературного редагування.

3 цього поб^жного анал!зу редакторсько« прзце та функцж редактора стас очевидною проблема створенна як теоретично», так i фшчноТ модсл! лпредактора.

APT, як програмж засоби для комп'ютерш, моделкжхгь переважно процеси форматованого друку i коректури, що- безперенно с великою персмогою на шляху модерн Ьацм редакцшно-вмдавмичо* сфери i завдяки чому пронес виготовлення друкованого тексту пом»тно прискорився, а обробка жформацн стала набагат© еператившшок» й ефективжшою.

3 погляду журнал ¡стикознавчого i видавничого, иазви ирограм обробки тексту через термж "редактор" — претензгйн», оскшьки жодна з ¡снуючих програм не с власне редактором, його модели.». Цс лише модел1 окремнх редакторських функций. Але така постановка питания щодо програмних 3aco6ie як APT дас перспективу розвитков! програмних засобш у напрямку створенна найбшьш аде к ват ни ч живому редакторов! фвичних моделей.

Редагування як процес обов'язково включае (а) аналЬ тексту, (б) його оцшку, (в) роботу з автором, спрямовану на вдосконалеиня рукопнеу, i (г) при необхщносп — редакторську правку, Перил два фрагмента цього пронесу —<<а) та (б) -розкривають, no cyri, його контрольно-дтгностнчний характер. Третш (в) — кИерйетичний. Останшк (г) — текстотворчий, мовшщяльшений за характером. Ц» аслекти теоретично! модел! процесу редагування можуть бути покладеш в основу активно розроблюваннх ниш ф1зичних моделей, якими е APT. Тобто, якщо програмн для обробки текстов задуман! як автоматизоваш (або й автоматичш!) замжникн людини-редактора, так» програми повинш виконувати наносноажип функцн редактора — контролъно-Ыагностичну, мбернетичну й моаленневу.

Модслюпання вказаних функип"! засобами сучасноУ слсктронно-обчислюпалыюУ тсхшки лов'язане з трудношами, як> важко подолати сьогодш. Не гпддаються програмному моделюванню ri моменты д|'ялы1ост1людини-рсдактора, що важко формал1зуються. Сучасш APT поки що не здатш" оцшити текст ¡з точки зору смислу, ц1лсспрямованост1, вмотинованост! ннбору теми TOUIO.

Проблсмним до сих nip залишасться i оргашзащя тсхнолопчннх процеав у плаш включения APT в редакцшно-видавнмчу сферу. Традиццша технология ripaui не псредбачас внкористання APT; новтш ' технология ще не набрала сустлъноУ енли для повноУ nepeopiCHTauii редакцжно-видавничоУ справ» на внкористання APT.

Для шформацшноУ систсми сусшльства технолопя виготовлення книги, журналу, газсти не с шдиферентною. Адже нщ шпидкостч, зокрема, тсхнолопчних процеав залежить швндю'сть розповсюдження шформацн. Розвиток обчкслювальноУтехжки i cynixinix ¡з нею 3aco6iB, таких, як друкуюч! пристроУ (принтер»), когнювальш апарати (типу сканери), накопичувзч| шформацн на мапнтних ноаях (вжчсстсрн — негнучм, багатоемш диски; дисксти — гнучм магштш диски; магш'тш стрнки),-створив передумови для лротиставлсння традицпппй друкарськш комп'ютсрноУ технологи.

Комп'ютсрш технолопУ — цс не просто наявжеть обчислювальноУ техшкн на певн»г дшянках редак1нйно-видавничоУ роботи, Цс змша технолопчного пронесу, псрсрозподм обов'язмв пращшншв редакцш i видавництв, цс скорочсння внробничих операций,- циклш, штату. Цс рсволкнмя у рсдакцшно-видавничн1 enpaoi. ^

Технолопчний процес литературного редагування меншою Mipoio зазнав змш, оекмьки технолопя ли-редагування ще залишасться траднцшною. 3mikи тут эумовлеш перевзжно вировадженням нових тсхнолопчних 3aco6ie, якими с, зокрема, APT, та модерншшею шшнх тсхнолопчних лроцеав, таких, як процес коректури, верстки тощо. Повна автоматизация процессе корсктурн, зведення кьпькох коректур до од1псУ за рахунок неподмьносп процеав набору й верстки можс взагал! зробити процсси лпредагування й коректури не-подмышмн. Змжи технолопчного процесу редагування поки що мають персважно прогностичний й модсльний характер.

Для як1сноУ розробкн й устшного гпровадження технолог)? лНрсдагування необхгдна чггка позиция щодо технолопчного предмета, яхим с moip у будь-якШ формь На жаль, i внчнзняна н сп'ггова наукова практика не прнншли до единого визначення твору. Не ¡снус однозначно« модел« цього со^ально-психалопчиого явтца як продукту }нтелектуальи01 д1яльност! мовця персважно у форм! мови.

Для забезпечення технолопчносп предмета Д1ЯльноЫ редактора нсобх1дна иасамперсд модель 3Micry твору/тексту, шоб можна було здшенювлти пошук порушепь у тканин! твору й пизиачати fx причинн, тобто ставити д!ажоз "хворобн" твору/тексту.

Питания адекватности читацьких реакции с одним ¡з центральннх пнтаиь функцюнупання тексту, бо ni и icuyc тйчькн для чнтача й поза ним не мае смислу. Тому аналЬ тексту з точки зору сприймання читачем — першочергопс запдання редактора.

; Створеиня модел1 твор;' с проблемою, пов'язаною з труднощамн формал1зацп семантики. Науковин доевщ автоматнзацн тексту св!дчить, що модель твору на сучасному pimii розвнтку комп'гсгерннх техиолопй може триматися переважно на ф0рмал!3ованш ochobí, хоч жива практика текстотпорення пиходить за меж i nid. сфсрн. Текстотворення тримасться також на законах hmobíphícho'í й прог-ностично! лопкн, на законах психологи сприймання ii розумшня тощо.

Розробляючи модель твору/тексту, пеобхщно зважати на його технолопчний аспект. Сама собою модель твору чи тексту ще не с технопопчним предметом. Технолопчний предмет — це модель об'скта п певному àcncKTi, зокрема в.чробничому ракурс!, в якому проявляет«::! зв'язок об'скта як предмета внробтщтва i внробника (тп!р — редактор).

Таким чином, створенш! модел1 PC багатоаспсктне i проблемне. Очспидним с тс, що теоретична модель PC обаа'язково мае вклюнати модель редактора, модель meopyf тексту, модель читана, модель автора. Технологи! застосуг.апня PC мае базунатися на розробш шехнологмних прпцеав, технологечнчх 3acoôie i rnexn-олпгЫного предмета. Метою ламп/ росотп i с еггореннч теоретично! меделi PC та опис технологи редактора,кп:; систем -opra'îhmuiï ïx функшонування. Досягнення uicV мстиздшсшоеться на ochobí вивчен-îïît як реальних, так i прогнсстичних предметЗв дослцпггенш!, чкнмн с суасна система омг.'ннчацп робоги редактора, а та ппотстнчш систем!! рсдакторсько\';пял!,!(ос11. В останньому, плзене, и полягае .¡оанзна робот — у створенш ¡деальноУ ношгньоУ теоретично!' моделс роботи литературного редактора у <шгляд< редакторе).>;oï снстечи, здагнсУ функц!0!гуиати в аптомчтпзоилночу режим!, у розробц! теоретичных азсад для гобудови i функцюнугакчгт фпичнкх моделей PC.

МстодолпНчио:о основою модслювлнил и опису технологи PC стчлп пологкемнп теерп ан'лыюсп, до к рем a mcphoï д«яльносп, теорп шформашУ, психологи, а також теор'Т моделювпння, методологии засади технологи нрац{, аимсги до оргатзаци npani у ЗМК.

Теоретичною основою даного досл!дження стали положения багатьох в1гчизкяних i зарубькнкх учегшх стоссшш мовлення, моделгопаншг, технологи прац), литературного редагузания, психологтУ мовця й слухзча,текстотворення, л саме: положения тсорн дíяльн(xrri О.М.Лсонп епп, котрий поширговав 1дсТ Л.С.Виготського i С.Л.Рубшштгйнл, rcopiï мовио» д!тльносН О.ОЛеонтьСла; уявлення про латку ({.П.Павлов, А.РЛурш, НЛ.Чупркова, Н.П.Бехтерева), про речения i судження (Г.П.Щсдровпцькнй), про структуру

рсдакторського анал1зу, процсс редагування (А.Е.Мильчин, М.Д.Фел-лср, Baskellc Ftoyd К., Sissors Jack Z., Brooks Brian S.); положения психофЫолоп! про дно i мету (П.К.АнохпО, знания про особливост» стпорсння тексту автором i сприймаиня та розумншн тексту чнтачем (О.О.Потебня, МЛ.Жинкш, СЛ.Пронш, М.Д.Феллер, Р.Г.Гпаиченко, А.Е.М^ьчнн) тощо.

Оснооним методом, що використовусться у Д0Г-Т)Джспн), с метод модслюиання. Застосонуються також методи Ц1льопого анал13у зм!сту, метод спостсреження, сксперименталмн методи.

Метод модслюиання належить до загальннх метод!в гпзнання дшсносп. Серед yeix метод in nin нанбшьшою wipojo забезпечус розвиток пропюзуючих i передбачувальннх функцш дооидження. За допомогою цього методу можна ycniiuHO здшенюватн синтез сучасних наукових знань для опису предмета дослщження.

Дане дослщжсння мае велику теоретичну i практнчну зпачим!ст1.. У теоретичному план! зроблешш глубокий анал1з ситуаци, що склалася у ctjjepi модслюиання й автоматизащ! редакцншо-видавничих продеов; намщеш шляхи теоретичного розв'язання проблемн ф^зичного модслюиання роботи литературного редактора за допомогою програмного забезпечення для ЕОМ. Поряд is цим, тсорстнчш узагальнення можуть бути ycnimiio використаш у багатьох наукових галузях, що займаються вквченнкм могшо; дншьносп, тексту, редагування, моли, психологи стлкуяання. Так, модель твору i продссу його виникнсш1н с еэжлиьою не тшьки для розробки ГС, а й для сум1жнпх наук — текстологи, лшгшешкн тексту, Л1тсратур03»австна, психологи мовления, психолщгшстики, ней-ролшгшстнки, методики РККЛаДиННЯ мови Г. шк0л1, вуз! тощо.

Практично значения робот» очевидце: резробники ф!знчш1х моделей у сфер! редагуяання матимуть перед собою свого [юду -<- "замовлгашя" фах!вцш, сснгши положения якогс маюгь буп! птисн! и модель Власне, дане теоретично доследлссння породжене практикою фуикщопуоанля ав:оматизованнх редактор-!« тс ¿спи i включении ix у чехполэпчш процесп су'гасиих редапцй"-. Теоретичш иааодссннк роботи можугь бут» також викс-ристаш 1пд vac пшладання днещиипк фиэлопчного циклу.

Апробац!» роботи. Результат»! дослихення об говорю? ал пся на зааданш кафедр журнал ктсько» майстерносп ii моон та стклкггнки 1нституху журнал ¡сгикн Ктвського jfficcpci'Tcry, на ьпжнародимх науково-практичних та зв1гних наукових конференщяхпрофссорсько-викладацького складу КиТвсьхого ушверситету, зокрема нз таких конференщях:

1. Всесоюзна каукопо-практичиа конференция "Засоби масово? ¡нформацн у фор луванш нового мислсння" (Лсшшрад, 1939);

2. Нарада зав»дувач-1в кафедр факультет»» i з1дд]лень журнзл1'стики ужвсрситспв кра'ши (20—25 березня 19S9) < Ктв, 1989).

s

3. Всесоюзна наухово-практична конферснщя "Фотографы в преск Проблем» ¡сторн, тсорн 1 фотожурналютськоТ майстерносп" (КиТв, 1989);

4. М(жнародна науково-практична конференЦ1я "Украшська мова як шоземна: проблем» методики викладання" (Ялта, 1992);

5. М1жнародна науково-практична конференщя "Роль мас-мед1а в плюрал1стичному сусшльств!" (Кшв, 1995);

6. VI наукопо-методололчш читання "Психологи! мисленнсвоУ та мовно! д!яльностГ' (Терношль, 1995);

7. М|Ж1<ародна науково-практична конференщя "Журналистика й формування иопоТ полтшноУ ел1тн в посткомушстичних державах" (Кшв, 1996).

Результати дослиження використовувалися також п!д час читання куров литературного редагування, компьютерного набору I коректури в 1нсттуп журнал1стики та курсу украшського мовлення в ушверситет! "Кисво-Могиланська- Академ!я". Основы положения робот» викладеш в монографн та двох шдручниках, навчальних пособниках I науковпх статтях.

На захист виносяться так1 оснонн! положения дисертацп:

1. 3 розвитком редащШио-видавптсИ спраои на оспов1 активного впровадження у практику ЗМК гнформацШних технологш виникае необх1днкть в автоматизацн й роботизаци редакторських процеав. На сучасному етат розвитку редакцШно-видавничих технологш Iснують программ засоби, що частково моделюють функци редактора I забезпечують аатоматизацио редакторськоГ нрац1, спрямавсигаИ на подготовку тексту до друку. До таких засоб1в Ыдносить насамперед автоматизоват редакторы текспив. Щ та ¡нш1 программ засоби аарто розглядати як програмно модел1 редактора.

2. Створення редакторськоГ системы як ыбернетичноГ модеМ — це один 13 перспективных шляхгв роботизаци редакцшно-еи давничоь сфери, оскшьки редакторсько система у вигляд'1 людино-машинних моделей здатш' взяти на себе контроль за протгканням /нформацШних процеЫв у сусп1гьств1 через анализ / правку журналктських матер1алм на новЬпшх засадах обробки тскст\в.

3. В основг абернетично£ модем РС мае лежати теоретична модель редакторсько1 системы. Остання являс собою потухну подсистему, орга)пзооапу за модульным принципом, де кожен модуль с мщшюделлю основных компоненты РС. В осное1 РС-модем лежать механ1зми редакторськоГ пращ над журнал!стським материмом та основа закономгрност1 д'оялыюст] учасник1а РС, а також функцЬнуванНя и компоненты.

4. Одним 1з сажливих питань проектування РС-модел1 с з'ясуоання В технолога Зачатки таког технолога еже /снують у Сфер1 функцЬнування р1зних шформацШних I редакцШно-видавничих систем, ТехпологЬ ж РС повинна Ыдображати основ/и техгИки,

о ,

методики та методи оргашзаци редакторськотраци ооальки Ki6epuemu4ni модгл1 повита збериати ociiaaiii с пособи оргашзацИ тих процесм, ям сопи моделюють. °

Структура робот и'. Робота складаст^ся 3i вступу; трьох глав, висновмв, списку використано! Л1тератури та додатка. Перша глава прнсвячсна методолопчнии i тсоргтнчннм засадам модслювания рсдакторсько'ГдЫльноеп. У ц'т глав1 анашзуються icnyio4i на сьогодсЛ автоматизоваш редактори tckctîb. У другш глагп описана теоретична модель PC, яка мае лежати в ochobï ф'зичних моделей. Трети глава охоплюс питания технолопчно! сфери застосування модел! PC, розкривасться власне технолопя редакторськик систем. Обсяг роботн — 350 сторшок тексту. Список використаноТ литератур» нключас 245 найменувань.

Зм!ст роботи. У "ВступГ обгрунтоаустьев b»)6ip теми, тшш-часться актуалыпеть роботи, и мета, наукопа новизна, теоретична i практична значимость, методолопчна основа, формулгогаться положения, ям виносяться на захнет.

Перша глава "ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ МОДЕШОВАННЯ РЕ-ДАКТОРСЬКИХ СИСТЕМ" прнсвячсна обгрунтуванню загальнотсо-ретнчннх паложень дисертацншо'( роботн. Розглядаються питания про редакторськ! системи i лроблсми ïx модслювания, методолопчш основи модслювания редакторських систем, програмне забезпечення PC на сучасному еташ, подасться блок-схсмна РС-модель.

Теоретичш м^ркування випливають ¡з уявлення про редагування як високотсхнолопчний процес, р1вснь орган'шцн якого заложить в/д техничного й катсгор1ально-поняттсвого забезпечення.

Як рЬнопнд соц1алып!х шформац1йних технологш, технолопя литературного редагування породжеиа самою суспьчыюю исобхщшетю удосконалювати форму ¡спування ¡нформацн — TBip або текст з метою його поширення у суспшьст.

Технологш л1тературного редагування — цс наукопа органЬацся процесу аналгзу й правки твору nid час тдготовки його до друку.

Наукова оргатзащя npaui залежнть в!д уявлення про предмет npani (предмет технолопчного вплнву, тсхнолоНчний об'скт), eacoCia npau,i (тсхнолопчж засобн), ноая техпологшних фупкцш (прашвника, колективу тощо), pian я технологичного розвитку сустльства. Бона мае безпосередшй вияв у структур1 пнробинчого процесу (технолопчному npoueci).

Сфера лгсературнош редагування передбачас таку модель- оргашзаци npaui, в ochobï hkoï лежить поняття про редакторську систему. ' ■

Рсдакторською системою назипаст-ся технологична система, яка включас лтредакторо як itocia функцШ редакпюреько1" системы, предмет редакторського впливу — rneip/текст, читана, автора та часоби редагування.

1сдагупанн» — вид дЫлыюст); I як будь-який вид дшльност! воно мае складиу системно-структурну органЬацно, складни» мс-хашзм^ Д1ЯЛЫЮСТ1, складиу систему фактор!», «до УУ зумовлюють ирииалмш, »южна вндмита так| оеновт аспект» анал!зу редактор-сько! пращ: технолагйшш (оргашзащя пращ редактора на наукових засадах), Оимьшсшш (визначения структур» д!яльност|, мотивацжно-ШЛЬОПО! сфер» пращ, вплижв, що зумовлюють пращо, осмислешсть пращ), психоф1зюлог1чпий (шпчачення механтнп р >боти яку гш конус люднна як л)тсрзтурнии редактор). Кожей 1з дик аспект лередбачле анали предмета редакторськоТ д|'плыюст>. Внвчепнч предмета днмьност! редактора — журшшстського твору — теж мае р13ш аспект» пналоу: мовленпсвий, комушкатктий, мбсрнстичшш, соцгалыши, лшвктичиии, соц(альмпсихологЫтй тощо.

'Наипростниа, елсментарна, але суттспа модель функцШ редактора I принесу редагування схематично мае такнй вигляд:

Ф2

-д-

канал

—в-

читач

5 — редактор редягуе тш> Оснота функц1я (ф1) редактора I ргсактсрського прецаеу, ,

аб

осносз ргсвктсрсикога прецгху.

, ~ Редактор тпором вштвае на автора. Покдна ФункШя

(ф2) редактора. ■ ь

аг — редактор керуе автором. Паралельна фунщЫ (фЗ) редактора, що споссредковус'посторну роботу аатора пад тсороч (го) I автора на читача через тЫр (гбдв).

. Дана модель лепить в основ! власне редакторськоУ системн. 3 розвитком редакцншо-ввдавннчих технолопй в^дбулссй ускладнення основио! функцн модел! шляхом <1) детал!ззци артументально? частник функцп — • видЫенйя р!3)тх- аспект!» твору як окремих прсдметЬаналгзу й правки, (2) ор!енгацн на р1зн! ка'нали передач! шформаци як незалежн! каналк — засоби комушкацн, регулюванн* зв ЯЗК1В а утяоремш систем! тдфушецт основкоУ функцн — утворення

II

1 оргашзащя прац( редакци. В результат! маемо ускладненни елементарноУ модсл! у трьох напрямках: оргаднзацшному, моплеинсво-комушкативному (тсматнчш редакци, секретар!ат, коректорат тощо), видовому (прсса, телсбачеиня, радю, елекгронна журналистика тощо).

У Ц1Й розгалужемш систем! редагуванпя I редактор1в все ж ¡сиус основа — цс робота над твором, яка й об'сднус уах редактор!п, бо ва редакторн в кнщевому результат! редагують твф, але кожен ¡з них вщпошдас за певний аспект редагупання чн оргатзацн рсдакторського процссу.

В ¡срархн редакторськ!!х посад, зумовлених редакцшною системою, лггредактор над!лсмчй основною функцию в и чметому пигляд!: це прац1вник, часто пласне журналист, котрий апалЬус й штрзвляс журнгшстськнй тЫр. ЛЬрсдактор с поасм функцш власнс редактор-сько! системн. Редакторська система псрсбувас в функцюнзльному зг'язку з рсяакщйною системою » забезисчус У» аргументам ьну частику:

Редакц.сист. = f(PC„)

дс п с аспектами PC (жаирово-тсматичним, aismbiiicmiM, иенхо-лопчним тощо), a f — фуикщя, п даному випалку редагуканни.

Оптимкзашя й молершзлшн дзпоТ функцюиалыюУ залежноеп систем полягас и тому, шоб створити таку модель ГС, яка б одночааю булп над!лсна бага г ъгл а пщфупицЬми асиош;оУ, фуикцп. Цс б умежливило б'!лмн попне моделюваннн ретткцшноУ снстемп.

3 mom сштнвдношеиня систем шшливас, то редакцшиа система залежпть ш'д модел! PC з п основною, пешдною й паралельсою функц!ями. У даному досл;.джект розппшсться влдсне PC, анзлпуеться основна функш;; модели модсчюс! <с< сш тема управл'шнл в PC. Виробнич! гюл!, «Ki розподшеш м»ж рЬиими посадовимн особами р редакц.чшт сютем), розгладаюгьсн н,••модел! PC як значения змншен всличшш, якаю е величина c.clx, дс acts -функция, що тшкенуе редактор по вщиошенню до тсору, автора, читача. Аргументом функцн aclx е Мх (модуль: Ml — редактор, МЗ — inip, М4 — читач). Редагупання у PC (red) — цс комплексна функцш act, аргументом яксТ с змшна величина М я и система величии М:». Таким чином,

act - £(actl......actx)

М - 2<(М1,МЗ),<М1,МЗ,М4)....Мх\ red - act(M)

3 погляду редагування, оптим1эац1и модсл! РС полягас в автоматизаци комплексно? функцм аИ та такому перерозподЫ в СИСТСМ! Комплексно'!' фуНКЦН, ЗаПДЯКИ ЯКОМу МОЖЛИВ1 "ЯК!СШ змиш в прац| рсдакци"', а самс: гндвнщенш рол! кожного елсмента в журналютському тг.ор1 шляхом ¡нформашйно? насиченосп та (иформац1йно1 перепускно? здатносп журналктського твору не за рахунок змии« його обсягу, а завдяки яшсним змшам в орггпйзацп ефективного доступу автора й редактора до шформацш.шх джерел, ¡нформацшмо-анллтмшмх служб; лоснлснж впливу творш на читач/в. Цс можливо завдяки повнш автоматизаци РС та ефективиж взасмодп з жиаими системами в межах редакщйно? системи.

Прнкладне моделювання РС мае недовгу ¡стор!ю. Лерсд!стор1я ж цього питания беэперечно така давня, як 1 наука про редагування. Вона виявлялася насамперед у спробах теоретичного моделювання функцш редактора I структури редагування.

Елсменти моделей РС зустр'шаються найчастше у роботах з моделювання редакцнших систем I систем улравлнши в редакцжно-видавничж сферь Так, слонацькин » чсський автори Л.Уо^ек та ^ВаПак под1ляють процес редагування на два етапи: (1) пов'язаний з анализом тиору п «миальшй тематнчнш сфер! \ (2) анализом тканиии твору та, його правки1. В целому процес редагування розглядасться як внробничий процес. "Результатом прац1 редакци с журнал ¡стський твф у потешипльнж форм!, який реал!3усться через виробництво його, мультипликаций (тиражувания) I дистрибуцио (поширення) в процес! прямого чи непрямого впливу на читана"1. У цьому пизначенш процесу редагування просгсжусться бачення жур-иал1стського твору як предметного змгсту виробничо? мети рсдакци 1 пндашшцтда. Дане внзначення посднусрсдакторську, редакжйну { йидавннчу снстсми. Для модел1 РС воно щннс тим, що дозволяс розглядати редакторську працю як ццлсспрамовану працю, а тв1р у його кшечному яигляд! — як внробнмчу мету редактора.

Ц1 ж автори розглядають редагування у функжоналышму план! I в рол! регулятора системи сусшлыюго упрашшжя. Роль "перероз-под1лювача" ! контролера за персрозподЬюм шфармацн у редакцишо-гтдавничп') сфер! виконус редактор.

Дане положения надзвичаино пажлипс для мод ел I РС, сскшьки на р1ви1 розподЫу I сгрж^вання ¡нформаци РС повинна матн

Уо^ек ¿ига' Шлак ]ап. МскчКку по\1лапкс\) ртсе. ВппЫауг, 1985. С. 131 2 • Там же. С. 84.

Там же. С. 131.

¡чформацш1(1 фьпьтри (коптептний,, шумоаий, сшпл1фЫащйний, эворотно-аферентацшний, лшгс/сшычммц), через який проходить лише потр[бна для дано! сустльно/ систем» ¡нформащ'я, — свосршний ¡муштет, систему захисту в«д июдлнве! ¡нформаин. 1нформац!йиий фильтр у суспшьсЫ безпсрсчио мае »деолопзований характер, алс В1И все одно с обов'язковим компонентом систем управлшня. 1 не враховувати нопо рол!, закривати на нього очг, ¡жорупатн ного — це загубит» систему управления, розаалнти п. Вважат» ж, що система управлшня може ефектнвно ¡сиуватн без. жформашйного фшьтра, — це обманювати себе: вс» природн1 систем» мають ¡муштстшш захист,— то закон природи.

Важливим с зауваження авторов шодо модслювання процесу редагування з познцш ¡нформац'шного забезпечення комушкатнвного процесу. Висока читацька ентрошя (невпзначешеть) вхвдноУ шформацн мае змшнтися на мнпмальну читацьку ентрошю гйсля отримання повно! ¡нформаци. Зняття ентропн мае эабеэпечуватися журнал!стським твором. Для цього автором I редактором побинш бути приведен! у Д1Ю вег внутршньотекстов! мехашзми, що забезпечуватимуть даиий процес. Дана особлив'.сть поведшкн твору повинна бути вщбнта на Гюго модсл1 в ¡нформацшшй фактолопчщй структур!.

Активно розроблягочн модсл! су чаемо? ксмужкаци*, амсрикаксыа вчеш вщводять редакторов» роль "захненнка" ^ак-кеерег) комушкатнвного процесу на четвертому р!вж комушкаци — рщш ыасовоУ комушкаци.

Модслювання рсдакторських процеав р!ч налзвичайно складна, оск1льки вона пов'язана з алгоритмшцгсю творчих процеав. На сьогодш алгоритм^зааан! иайбишш рутнши операиД ре-дакцШновндаышчоТ прац!, як! стосуюгься- персважно сфсрн набору, модслювання I форматупання тексту, його верстки, коректури. Даш алгортми знайшли программе втшення 1 фуикщонують як програшй засоби, що с частиною ш'х д^алоговнх систем, забезиечують редагування, введения, коректування I тскстову обробку ¡нформацн 1 являють собою систему для обробки текстш, текстово! ¡нформацн, що с складною лопчною програмою. • '

Авюматнзоваш редактор» текспв безперечно ще не можна назватн РС. Ц| прообраз» майбутн!х РС можуть пргтендувати лише на окрему функцюнальну роль в структур! РС. В якому ж напрямку иеобхвдно розвпватн стрателю удосконалсния АРТ аж до перетво-

Hieben Ray E„ Unguralt Donald F., Bohn Thomas W. Mass Media VI. N.Y. and London. 1991. C. 116—121. 2 ■ ...:••..' Hiebiii Ray E., Unguraii Donald F., Bohn Thomas'W. Mass Media VI. c. 10; Vivian John. The Media of Mass CommnnictDon. Allyn and Bacon, 199h C. 21.

■э

рення Ух у модел 1 РС? На нашу думку, у чотирьох напрямках, у напрямку: ^

- теоретичного о^рунтуваиня сгрздегн розширення функцш АРТ (забезпеч^оть фах1вц! у сфер1 редагування — експерти);

- розширення функцн! АРТ в плаш ¡нтелектуал1заци АРТ (за безпечують експерти I прогоам|'сти);

- розширення засоб1в прогрлмного забезпечення 1 функцтиу вання АРТ через залучення СУБЛ, шформащйних мереж тошо (забезпе-чують програмшти);

- удосконалення матер1ально-програмно'| бази (забезпечують шженерно-техшчш пращпники та програмшти).

Основою моделювання будь-якнх процсов 1 явищ " наявшеть загальнонауково! систсми знань, необх!дноУ для здшенення процссу моделювання, а також тих знань, як! лежать в основа розумшня явиша 1 процесс, що моделюються.

Методолопчш ос нов и моделювання РС включають так) знания: (1) основи теора систем; (2) основн теорп моделювання; (3) систему профссшних знань, що в!дображас загалып закономфиостм д1яльност! редактора.

Рсдакторська система, як I будь-яка шша система, с вариантом суспипьноУ систсми, в якш обов'язково ¡снують дихотоми аиробпика I кер'шшка виробництаа; оиробпика / споживача продукту; виробиика I контролера виробиицтва тощо. РС мае безпосереднс вщношення до мсзосистеми, зазнас и впливу.

РС являс собою таку надскладну потужну систему "людина -машина", для побудови якоУ мають бути залучен! знания з багатьох наукових сфер, зокрема к!бериетики, теорп шформацн, теорп управлшня ¡теорп систем.

У загалынй теорп систем та методологи науки с важливе поняття гдеально! ибо гдеалмоаапоИ система (¡деального або ¡деашзоваиого об'скта), яка ¡снус лише абстрактно як еталон, на якнй мають ор!снтуватнся реалын систсми. РС мае бути представлена насамперед як щеальна система, в як!й зосереджеш найважливЫ) моментн редаиторсько! дальность

Для створення ¡дсально! РС застосовусться метод моделювання. У педакцжно-вндавшонй > журиалгстськш сфери найбшьш природного будс к!бернетична модель, в основ! якоУ лежить система управлшня, оскшьки редагування пов'язане безпосередньо з шформат'йними упраалшськими процссами.

Проектуючи к!бернетичну модель РС, необх)дно виходити з таких принцишв шбернетичного моделюванння:

- РС повинна мати вх'|д ! вихщ;

- на^вход! дат повннн! мати р!зш прюритети;

„ - РС повинна базуватися на постулат» стабшьносп процеав;

- час прот!кання процеав в модел« повинен бути сумкним з часом протжання процес!в у реальних системах;

- з погладу експлуатацп модели в шших часовнх умовах вона

мае переключатися на íhuií умови, тобто модель повинна

будуватнея на мбернетнчмому принцип! скстраполяци функцш;

- модель мае бути формалышм (або, й ¡дсалгэовашш) ¡зоморф ним образом даноУ системи на даному piem.

Концептуально мена йде про створення РС-модел! як утверсальпое аотоматичыоё штерактиапш штелектуальнсИ системи бага-тоцыьового призначеиня, яка здатна самоиавчатися в процеЫ активное взасмоди з учасниками комуп /кат ион ого процесу, приймати експертш решения i призиачена для еметацИ pisuux операцш, здшеиюваних людиною в процеа розумовоё iчастково ф'езичпие disuibiiocmi у редакцшно-видавначш сфере. Конкретна конструкция такоУ системи не мае значения, тыьки б у Ti структур! були системи — сенсорна, керуюча» моторна i зв'язку з людиною.

3 цього визначення i структурн системн crac очевидним статус пропонованоУ РС-модсли Концептуально цс с робот 3¡ штучним штелектом, котрий працюс за правилами експертноУ системи i функцюнус як АРМ-Редактор (автоматизоване робоче м1сцс редактора). Мова зараз не йде про можливкть фиичного вт^лення м одел i. Питания поставлсне ¡накше: виробнти концепт РС-модсл», дати Vi методолопчне i тсоретнчне обгрунтування, розробитп словесну ¡деальну модель, дати и опис, зробити прогноз функцюнування и оптнм1эацн, nopiniiiiTii з близькими до ¿деалу ф!знчними моделями й зробити апл!кац!ю ¡деальноУ модел! до реального ршня розвитку редпкщйно-видашшчоУ сфери у засобах масовоУ комушкацн, зокрема npcci.

Шд час проектуваиня модел1 РС необхино уевщомлювати насамперед природу редакторськоУ npaui. Для розкрилгя ж природа редагуаання як сустльно-культурноУ професпшоУ дншьнасп ü осиоа-ннх еташв його розвитку псобхйно добре уевщомлювати насамиеред (а) психолопчну основу, на якш биникло редагугаиня як професиша, виробнича дЬ'льшсть, а також (б) зв'язок редагусаннк з ааторською, зокрема журнал1сгською, творчктю.

Шо ж лежнть в ochobí л!тературиого редагу baiíhii як професжноУ д1яльноеп, а також як технологи, спрчмованоУ на удосконалсшш твору? Як1 природш пронеси м одел юс ця д1ялыпеть?

Фах1нц1 з редагування М.Д.Фсллер i К.М.Накорякопа однозначно вважають <i¡eympiutniú контроль мощя за своём моалениям прообразом редагування. "Контроль,— пише К.М.Накорякова,— необидна умова породження розгорнутого висловлювдшш"1.

Накорнкоьз K.M. Редактирование материалов массокой информация. М.. 1482. С. 15.

Зиаходженмя психоф131олопчноУ субстанци редагування мае над-звичайно важливс значсцня для ьизнання його професшною дмлыйстю i обгрунтувлння rcopii та методик цьопо процесу. Тим б1льшс цс важливо для переконаиня тих опонснт!в л!тературного редагувания, як! заперечують його об'сктивну основу, не визнають закономерностей у рсдакторсыа'й робот!, вважають, то редактором можна стати, ал с навчитися редагувати не можна.

Ця об'сктивна основа редагування мае велике значения для розумжия його зв'язку з журнал!стикою, психолопсю творчосп журналкта, оск!льки мовлення останнього с професЫним i воно обов'язково повинне передбачати редагування як евщомий контроль за висловлюванням.

ПсихофЬюлопчна основа редагування мае бути об'еднуючим коннептом PC, то просктусться, i визначати стратепю створення

МОДСЛЬ

У структур! професюнального мовлення редагування, що ab ovo е функцкю контролю гид час мовлення, стало окремою про-фссюнальною дкю (чи системою дш), виконуваних людиною-фахшцем — Л1тсратурним редактором. Редагування не сдиннй процее, що В1докрсмився в|д мовця i почав виконуватися чужою вщносно твору i його автора людиною. В ждустри масового жформування i масово! комужкацн Bei процеси живого текстотворення спежалюоваж, дискрстш у npocTopi й час«. Моделлю живого мовця виступае шформацпжий пгант, яким с той чи жший зааб масовоТ комужкацп

— газета, журнал, радю, тслебачення тощо. 1нформац'|йна ждустр1я насильки спсц1ал130вана, що виникас, як на будь-якому виробннцтв1, проблема контролю за стикуванням виробничих лроцеав, дотриман-ням технологи процссш i т.д. В жформацшнж «ндустрн теж е своерщний вмдм Texiii4Horo контролю у вигляд! жституту редактор в

— л!тературних, техшчних, художжх, як1 й зобов'язаш контролювати процее продукування твору.

Цсй СВ1ДОМНЙ контроль, якщо дивитися з погляду розвнтку природи людини як MOBHOi особнстосп, став можливим лише за двох умов — завдяки усв1домлеиню мовця себе автором i в0жученню тексту eid автора.

3 урахуваиням природи редагування й мае вшбуватися його матер1альне втьтення. с

Матер1ашзацш процест редагування стала можливою завдяки розробц/ спешальних програм, що отримали, зокрема, назву авто-ыатизованих редактор^ текст)в (APT). Щс в 50-х роках ¡снували npoeri лрограми tckctoboi обробки, а в 60-х були сгвореш ncprni программ автоматичного переносу сл!в. Розвиток программой) забез-печення для редакшйно-видавничо? сфери стимулювався розробками у сфер! автоматичного перекладу. ГПзжше проблема автоматизовано'1 обрубки тексту стала окремою спеш'альноюпроблемою, над розробкою акпг гючали працювпти окрем1 спецт1!стн i науково-дослщж

о ,

колективи. Особливого розвитку ком п'юте риза ui я рсдакцжно-видав-ничо! справи досяглл у 80-90-х роках. На сьогодш маемо багато тсорстичних розробок ¡3 питань автоматизацй редакш'йно-видавничих процеав i ix практичного втйлення. Десятки програмних засоб>в використовуються для обробки текстовик. MacHBiB.

3 погляду журнал ¡стського i пндавннчого, назви програм обробки тексту через термш "редактор" — претензжж, оск1пьки жодна' з ¡снуючих програм не с власне редактором, його моделлю. APT — дс автомати 3i строгою структурою, необхщною для викоиання повторюваних операцж, з ч1тко визначеними алгоритмами.

1снуюч| APT, на жаль, не враховують специфжи "живо"»'" редакторсько/ д|яльносп, i ix лише умовно можна назнвати моделями-редакторами. Поки що нсмас, таких , APT, Korpi б виконували i контролыю-Д1'агностичну, и мбсрнстнчну, й текстот-ворчу функцн, керуючись певною концептуальною моделлю тексту як единицею анал1зу та правки, виробляючи рскомендацп авторов! щодо вдосконалення твору й пропонуючи сво» варшнти виправлення. Сучасш програми обробки тексту виступають лише ¡нструментаркм для подготовки та обробки текст, зв1пьняють людину-редактора вщ виконання одноманггннх операцш, як< викикають тд час виконання та обробки тексту: вставляння та викидання лпер, рядыв, фрагменлв, виршнювання тексту по правому та л1вому пг -,,> . перенесения i дублювання фрагменте тексту; макетування i верстки набору тощо.

Одним тз важливих завдань шд час створення сучасник APT с завдання автоматизованого пошуку i виправлення помилок у текстах. 3 щею метою створюються САК — системи автоматизованого контролю, шо здшенюкягь орфографщний, синтаксичний i семан-тичний контроль.

Орфограф^чннй контроль реал«зуеться за допомогою процедури морфолопчного анал!зу з використанням досить потужного сталонного машинного словника основ сгнв.

Синтаксичний контроль набагато складжша процедура машинного анализу. Проблема синтаксичного анашзу нсформатзованих текспв щс не вир(шена. Лише там, де формал1зований синтаксис текстов, успешно Д1С синтаксичний контроль. Прикладом цього може бутн середовище алгоритмшних мов, де легко виявляються синтаксичш помилки у текстах програм. ' *

Семантичний контроль текспв - вн оситься до типу складних штелектуальних завдань. Процедура семантнчного контролю мае базуватися на основ! моделювання процеав людського мислсння. Для цього необхадно створювати потужнГ бази знань i програми маншуляцн ними.

Для створення таких баз знань може" бути застосована гшертекстова технолопя. Суть да hoi технологи у "вириванш" з тканини текспв даних (тез), об'еднаних макротемою, м!ж якими ¡снують рЬжсемантичш зв'язки.

Псрспектнвними у плат розробок САК с також створення профшыжх слопннюв-тезауруап, словштв користувачт, hk¡ можуть бути автономними або подключатся да ¡снуючих автослопникп!.

Особливого значения у напрямку створення САК нзбувае проектування i втЬтсння МФМ (машинннх <|юнд1в мови), на 6a3i як их можуть стлорюватися i функцюиупати, зокрема, систем» ссмантнчного контролю.

У розвитку контролыю-д!агиостичних функцш nporpíM редактор-cbkoí обробкн тексту перспективними с nporpaMicrci.ki рнпення, рсашзоваш в сучасннх системах програмупання та СУБД, а також закладои у функцюнуючих банках даних.

Розробка PC мае забезлечуватнея системою програмних засоб|в. У результат! це повинно бути автоматизованс робоче mícuc редактора (АРМ).

АРМ Редактор, окрн.1 забезпеченна cnoVx пласних функций анал!зу й правки, попинис легко входит» в ш^юрмаийно-комушкативне ссредовнщс, тобто мати програмие забезпечення в npoucci отрнмання шформацн, обре-бки, збереженнн, г.пкористаиия та Tí розповсюлження.

Отрнмання й розпопсюдження ¡иформацн може бути реал1зопане на ociiobí включения АРМ Редактор в жформацнин мереж» типу Internet, локалын 1шутршн!Ьорсдакц!И1П мережь При цьому АРМ на пход! може брати шформацпо разного статусу: текстн для редагунлння, фактн-даш для ашшзу взятого тексту. На .чи ход i мшогь бути редаговаш текстн або поа'щоилсмт для ЗМК u плат застереженпи, порздн, консультацн тощо.

Використання й обробка шформаци пошипи забезлечуватнея спет'альиими внутршпимн програмами АРМ Редактор. Це i використання отриманого для редагування тексту, i фактов-даних.

Збереженнн ¡иформацн може эдшешоватнея засобамн СУБД у вигляд! внутр'ншйх банкш даних АРМ Редактор.

У друпй глав? "ТЕОРЕТИЧНА PC-МОДЕЛЬ" onncani модул! РС-модел», зокрема мехашэми редакгорськоТ upaui (модуль "Редактор"), модуль "Tßip/текст" як основа РС-модел1, опи-санПнформаццшо-крмунЬсатшш! засади функцюнування модуля "TBÍp/текдт", тематична оргашзащя твору як основний атрибут модуля "Тк1р/текст", розкрит» модул! "Автор" i "Ччтач".

Исобхйно гшорити про с^ладний мехашзм або систему мехашзмт редагування. LU механтш мають насамперед психсф|'з;олопчтш статус,сало ix робота сбсв'язково обумовлена соцюльнопенхолопчнимн факторами.

Мехашзм редакторсм'.оТ npaui включас мотивацчо (блок управления), редакторський йнал!3 (блок анализу), прнйнятгя ргшеняя (блок ohchobkib), правку i контроль (блок ко ре к itií). У спою чергу можгш говоритн окремо про мехашзм мотвацн, мехашзм прийптгп? рнмення i т.д.

(

Опис пиленого мехатзму рсдагування мае здшснюватися п систем! певпих тсоретичних знань. Серед ршшх систем знаш> найб1пьш адекватною внмогам, шо вияпляються до рсдакторськоУ роботн, с система знань у вигляд! тсор'н' д>яльнсчгп, застосовано? до сфсри шформупзння и комушкацн. Щодо засоб-1в масовоУ ¡нформацн як прояву потужноУ ггформацнптУ ¡ндустрп з високорозвннсними шформащйними тсхнолопями, то ТСОрИ! д1яльн0ст1 (стосовно сфсри моплення — теор1я мовноУ Д1яльност0 вимагас уточнения й нсвноУ модифшащУ, або подалыиого розвитку. у вигляд! теори про-фесюпального мовлсшш. Ця тсор1я дозволяс нам побудуватн модель журнал1ста як профссюналыюга моаци, камупмчтора, з яким мае виробшин стосунки лпературннй редактор. Та й сама модель л1тсратурпого редактора ш'д упливом останньоУ тсорн левннм чиномвидозмнносться, шо руйнус побутовс унилення про лп-сратурного редактора т^лькн як мовннка. На цш основ! н формусться безпосерсдньо теория лггературнего рсдагування у ЗМК. Таким чином, в основ! теори л(тературного редагування у ЗМК лежить теор'ш дшдьност!, зокрема профссшноУ, визначадьиим концептомяко» с уявленпя про журналиста як профссюиального мопця п рамках теорн' професюнадьного моплення, комушкативно-мсвленнсва дшлыпеть котрого входить у предметну сферу вироб-ничоУ дшльносп литературного редактора.

Системно-структурна организация редактора.коУ дальность Як вид науковоУ, ¡нтслсктуалыюУ, суспъпьно-культурноУ, профшйноУ д|}!льност'|, лпредагунання мае бути системою певпих д!й, операцшно забезпечених.

.Штсратурнс рсдагування с насамперед системою виробннчнх д1й, що забезпечують гид гогот; у магср1алу до друку або озьучеиня чн показу в сф1р». Подготовка матсрЬтлу до друку на р1'вш лЬературного редактора включас за необхгдшетго роботу з автором 1 обов'язково редакторську правку. Редактор через автора або ианчаепше самостийно зд1йснюс:

— актуализацию (корекцио) теми,

— селекцио фактичного матер1'алу,

— корскщю композицппю-архгтектотчноУ оргашзаиД матер1алу,

— моЕно-правопнсну правку.

На вщмшу н¡д багатьох ¡нших вид1в д^яльносп лггературне рсдагування ис може бути здшснсис без пщготовчого стану роботи редактора, пов'язаноУ з формулюванням рсдакторського пмсиовку шодо якост! поданого матср1алу I нсобх'щносп рсдакторського втручання в нього. Редакторськнй же писнонок можебути эробленнн тЬтьки на основ! редакторського аналЬ." материалу.

Редакторськнй анализ як вид суспйпьно-культурноУ д!яльносп включас так! дм:

— пизпачення авторськоУ теми й анал!3 тсматичноУ органшцн

матер1алу, е, '

— анал'и назначено)' anюрськоУ теми на актуальность,

— aiia/iia роаро'жи теми актором,

— анал13 розкриття теми аптором,

— рсдакторський шкноиок.

Фактори i мехашзми дпкп.ност! лпредактора. Для вид1'лсння основних фактор!«, шо зумоплюють дЬыынсть редактора, можна застосуяати да ni загалыюУ тсорп д1яльност!. У загальному motoiu д1Яльност1, яка утнорюс людське життя в и внщих, onoct редконаннх пошчним воображениям проявах, апа/пз видшяс, no-nepuic, окрем1 (особливО дЫльнскгп — за критерием побуджуючих iк motmbib. Дал! вид1ляються aiï — пронеси, шдпорядковлш сшдомим щлям. Нарешт! це операцн, як! безпоссредньо залежать вщ умов досягнення конкретних цьтей. Таким чином, мотив, мета, умови (ситуащя) — це tt фактори, що внзначають системно-структурну оргашзашю вироСничоУ д1яльност1 редактора, а також ïï 3mi'ct. Фактори д^яльносп, кр|'м того, дифсренщ'юють механизм» редакторськоУ прац! за характером i 3mïctom.

Mexaiii3M мотивацп i мотив.

Мотивацшний аспект д!яльност1 редактора — найбьпьш ¡деолоп'зована сфера його npaui. Саме на цьому ста ni роботи, коли спрацьовують механизм»! мотивацп', проявляются ¡дсолопчш погляди редактора, його ставлення до свосУ npaui, характер -переживания ним сусшльних потреб. В|Д повного шпл1зму сусшльних потреб i яскравоУ особиспсноУ мотивацп' до ciirioro визнання сусшльних потреб — така амшнтуда внробничо'У мотиваци рсдакторсько\" npaui. Якщо говорити про РС-модель, то саме на цьому pinni iï функцюнування нанбьчьше проявлятиметься характер зв'язку PC з псрифсрюо, куди входить зв'язок з редакцию i людиною-редактором.

У проблем! мотивацп сусшльно'У npaui важливим е питания зиисту виробничнх motmbib — того предмета д^яльноси, якин задовольняе cycnwbHÎ потреби. Таким предметом для л ¡треда «тора с реальни» журнал^тський материал, що мае, одна к, апперцешнаний i прог* ностнчний характер.

Побуджуючу силу мае не сам собою журналктський матср!ал, що лежнть перед редактором, а як такий, що в yasi редактора постас або в po.it вже досконалого твору (редактором керус ¡дсальие уявлення про цей TBip), або, в рол5 нсдосконалого твору (редактор мае упереджеке ставлення до' твору. Таким чином, апперцептнвшеть предмета-мотиву мае одну з двох коноташй — позитивпу, зумовлену бпжанням удосконалити реальний TBip, 1 пщтягти" його до ¡деальноУ форми; i негативну, "рецензентську", поя'язану з та? к ом недолши у TBOpi.

Мотив формус »иробничу мету редактора, предметним smîctom якоУ стае журналкггський TBip у його ¡деальшй форм!. Основною йпмогою при утворенн» мсти е фармувйння уявлсш я про дпекпналий KOHKpetnmtû m«fp конкретного автора з його яаЯумпм, установками

тощо. ГПзнати автора — и уявити, то п ¡дсал|' вш хотт наиисатн, а не нав'язати йому "чужин" зм!ст, "чужу" форму, виходячи лише г\ свого рсдакторського досгйду, споУх редакторських бажань.

¡деалышй пкйр не в уявлсши редактора, а а уявлсши автора — принцип, яким повинен керуватися редактор.

Такии рсдакторський шдхщ пов'чзаний з глпбекнм анал1зом журнал1стського матер1алу в систем! авторських мовленнсвих факторов I подальшим синтезом Ызнаного на сташ пр;шняття" рниення.

Отже, виробничому щлепокладаншо редактора передус рсдакторський анал1з реального журнал¡стського матср1алу. Цен анализ мае подвишни статус, забезпечусться роботога мислитсльннх мсхашзм!в I пов'язусться з профссшною мислителыюю д1ялыпстю, що прот!кас в реальних сощалыю-внробничих умовах.

Мсха/йзми рсдакторського ана/изу ; ситуащя (умови пращ). На ршш оргашзацп пращ реданалЬ с системою внробничих дш (умшь), спрямованнх на постановку виробпичоТ мсти у вигляд1 виробиичого завдання ! у форм! редвисновку.. На р!вн1 шдивиуальноУ Д1ялыюст1 редактора реданал1з являс собою систему навичок, тобто систему автоматнзованих операцш, включених у правку твору. Але в будь-якому випадку суть рсдакторського анализу полягас в тому, "що редакторов), якщо вш хоче глибоко уандомити й оемнелитн зм1ст твору, необхшно активно працювати з цим зм1стом, а не пасивно спрннматн його"'. А.Е.МЬпьчии вважас 'одним ¡з основних правил редакторського вивчення твору — активну роботу над змютом.

Рсдакторський анализ — вид мислительноУ активносп редактора, спрямованоУ на формувашш об'сктивного уявлення про зм|'ст твору 1 зумовленоУ впливамн сощально-пиробличоУ ситуашУ, в як!й працюс редактор.

Рсдакторський анал!з полягас в розчленуванш твору на частшш, що дозволяс виявнти його структуру, вид1лити суттеве I несуттсве, законом1рне 1 помклкове.

Анашз охоплюс дш сфери: (1) розумшня твору з позишй чнтацького сприймання 1 (2) його наукову штерпретацно в систем! авторських факторов,

Розумшня твору — це робота над його зм1Стом у плане тематнчноТ оргашзацп (перший вид анализу У, фактолопчцого забезпечення (другнй вид анализу) 1 яираження зм>сту (трст!й вид анал!зу).

Оргашзашя процссу розумшня як виробиичого для редактора процссу базусться на усп^домлешн того, що будь-яка д!ялыисть пролкас в конкретних умовах, як1 визиачають и спрямовашсть 1 зм1ст. До умов 'як атрибут конкретних «шробничих ситуацш, у яких прот1кас процее розумшня, .необхщно вщнести: социальный

Мнлкчин А.Э. Мсголике релякпщлианиа текста. И., 1930. С. 103.

npocmip, соцгалышй час, eupoúnuui рол i (оточспня), засоби прац{, предмет аиробчичог д/яльносгп! (maip).

Для успнннопо здшенення рсдакторського анал1зу необхиш профссиип знания, аолодшня моапю та тшими засовами выражения змкту i розаипап мислителып мехапизми.

На ocnoni профссшннх знпнь розгортасться мислитсльна д^ялмнеть редактора над твором, що мае pi3tn формн вираження SMicry. Рсдакторськин анал13 проходить у 4>°PMi лопчного висловлювання — судження про тсматичиу оргашзацпо твору, фактолопчне забезпечення зм!сту твору та його вираження як в аспект! апторського задуму, так i в аспект! чмтацького сприймання; у форм i умо»ивод1в, шо утворюються з суджень, тобто у форм1 м'|ркуван1!Я.

Основними мехашзмами утворення суджень с зктавлення, уза-гальисня i абстрагування.

Механизм прийняття ршенпя i мета та оцгнка твору.

Пиробниче одлепокладання с фактично прийняттям piiиення. У сфер1 л!тредагування поно веде до формулювання рсдакторського висновку, в якому сксшпцктно виражена ош'нка й загальна мета редагування конкретного матср)алу та позначен! ulai у пигляд! програмн ai ¡i редактора, що магать бути досягнут! в ход« шдготовки матср(алу до друку. Таким чином, редакторське цьпспокладлння модслюс надзвичайно важливий • пснхоф1зтлопчний процес форму-вання ди — процес прийняття ршклшя, що завершусться формулю-ваиням мсти, а також програми ди. Ця програма дн, зафшеована у редвисновку, с системою конкретних виробничнх завдань у певши послшовносп, як! стоять перед редактором. Зв1дси виплипас и ще одне положения: редакторський висиояок -обов'язховий виехшний компонент редактореько1 дшльносп, поза яким редагування просто не вадбудетьел.

Одним ¡3. важливйх завдань шд час анал1зу щлепокладання с розумйшя предметного зм(сту мети. Для лкературного редактора таким 3míctom с уявленпя про досконадий конкретний жур-нал1стсыснй материал, який шдпотдае yeift вммогам i нормам. 3m¡ct мети редактора у кожному конкретному внпадку буде рЬннм, хоч загальне уявлення про ¡деальшш тв!р у р!зиих редакторов може бути одним i тнм же. У сферу мсти попадають ¡дезлын уявлення нзеамперед про tí стороии журнал1Стського матер1алу, як1 потребу-ютьудрсконалення.

1з сказаного внще вигтлнвас, що инребннча мета 07 предметний 3míct), сформована на erani прийняття р1шення, — с уявним або документально заф!ксованнм образом уявного твору, наприклад у вигляд! редвисновку. Уявлення про конкретний журнал ¡стський матерЬл, придатний до друку,— це той оч!куваний результат, що збер^гаетьем у пам'ят! редактора (в акцептор! дГО або зафжсований документально у редвисновку i керус редактором протягом yeieí роботи над рсалы;им матер1ал«м. У па м'яг i редактора або редвисновку

мають зберкатися також I промни рсзультатн-цЫ (завдання), пов'язаж з подготовкою материалу до друку.

Механими породження очелоолювшшн У аиробниче заедании.

Стосовно л»тредагуваш1я, головним ннробннчнм завдаиням для Л1трсдактора с шдготовка до друку (програма дн) конкретного журнал1стського матер1алу, що ¡снус в уя!и редактора як образ конкретного довершеного твору, готового до друку (мета).

Якимн ж механизмами мае володт! редактор, щоб забезпечитн правку ' матер!алу зпдно з результатами анализу? Безперечно, механизмами мовлення — мехашзмами породження вислоялювання. Але на в'имшу в1д звичайного мовця, редактор, як профеаоналышн мовець, коригуе роботу своУх мовних мехашзчив, удосконалюс Ух, св^домо керус ними. Необхмно говорити про три р'шш роботн механЬмш породження висловлювання: Ш малоконтрольована робота мехашзмт на р1вж звичайного, непрофесюнального мовлення (р!вснь непрофссшних навичок); (2) контрольована, регульована робота мехашзмт (породження висловлювання як праця, як умжня); (3) малоконтрольована робота мехашзм^в на р!вш профеаонального , мовлення як результат профеепшого навчанни 1 профссшноУ подготовки редактора (ржень лрофодйних навичок).

Другий ршень робот« механ!зм1в правки — це р1вень активно! мнслнтельноУ дЫ.тносп редактора, пов'язаноУ з умишями з1ставляти р!зн! вар1анти однниць твору, вибирати кращий вар1ант, застосовуючи правила лопки, а також знания стосовно одиннщ твору.

Праця редактора над матер!алом шд час його правки прот!кас у двох площинах — власне мовленнежй, коли редактор сам править, 1 юбернетичнш, коли редактор ксрус автором, який править. Р]ч у т»м, що редактор не завжди мае вар1анти одиниць,-редактор не може все знати! У процес правки иключасться автор, який I волод!£ багатством 1 лопкою факт!в. Редактор лише спрямовуе автора на пошук правильного вар1анта. Таким чином, праця редактора пш час правки перетворюсться у стьпрацю з автором.

Мехамзм контрольного зктавдення с досягнепия мети.

Одним 13 важливих момент)» досягнения будь-якоУ мети с зютавлення отрнманого результату з оч!куваним, що збср^астъся в пам'ятк

Внконавши найменшу правку, редактор обов'язково подумки з1ставляс виконаке з очшуваннм, уянним, Зб1г викоманого з оч(куваним енщчить про уешшне виконання заедания. Виправивши весь тв1р, редактор шс раз його перечитус, зотавляючм з тим образом твору, який с ирсдмстним змиггом виробничо! мети. Якшо пщредагованнй тв1р принципопо не В1др1зняетьси в!д реального образу твору, редактор робить виснспок про уешшне закшчення редагування твору.

. Механ1зм досягненни мети психологёчно нескладний: зкгтавиги фрагмент» твору або весь 1Рф ¡з очкуааннм образом твору, змайти

у виредагованому -rnopi ознакн образу ¡дсального твору, зробити умопивм про 36ir або розходжсння твору i образу тпору, перейти до наступноУ або повернутнея до поисрсдньоУ правки.

На ochobi вишеопнеаних механшнв рсдакторськоУ npani можна запропонувати моделмн дсфиицн "л^тературнс редагувания" j "лггературннй редактор".

.Штературне редагуиання — ц с вид сусгпльно-культурноУ д1ялмюсп, пов'язаноУ з регулюванняи ¡нформацшно-комушкативних пронес in у -cycnLibCTBi через засоби масовоУ шформаци i спрямовоноУ на шдготопку журналютського матср1алу до друку або виходу в сч}нр. Як вид д)'ялъност|, л1тредагування с системою профссшннх д1й, спрямованих на внконання ниробничих запдань, як'| формулюються за результатами редакторського аналЬу ж у р н ал i с т с ь к о го матер1алу П1Д впливом рсальноУ виробничоУ ситуацй'.

Л1тсратурш<11 редактор — це фах1пець у сфср1 сусшльноУ шформаци й комушкаци з проблем профссюналыюго мовления i перцепцн журнал>стських творж, виребничз дшлынсть якого мае сусшльну мотивацию у вигляд! журналютського твору; виробшии дн якого цЬеспрямоват на конкретипй журнашстський матерюл, котрий нсобх!дно готувати до др\ч • чи в еф1р. Це фах1всць, який володк системою спсщальнмх гсхык, нсобхиних для проведения редакторського анал1зу, приннятгя рпиення шодо правки й рсдакторськоУ правки, а також науковпми знаниями про TBip, профестнальне мовления, сприймлння й розумпшн твору тощо, Цс особа, яка спроможпа шдшматнея до ришя суспишшх проблем у tcj)cpi масовоУ шформаци и комушкацп.

Знания про журнал^стський Tnip с фахопими знаниями для лггературного редактора, осшльки вони лежать в основ! виробничоУ мотнвацн i щлепокладання.

Основою фахових знань л!трсдактора с знания про журнаМстський meip, Mamepia.i як такий, що повинен маши сфектиону структуру; знания про механшми творения i перцепци' цш структуры; а також способы й засоби тдвшцсннн ефектианостг структуры твору.

Пропонусмо розгорнутс сксшнцнтне внзначення журнал1Стського твору у вигляд! трьох постулапв.

1. Перший постулат — журнал¡стський TBip можна анал!зуватн й правити тмьки вщносно людннн як автора або читана.

2. Другим постулат пиплнвас з першого: TBip мае багатоаспсктш авторську зм!стоау (з погляду автора) i перцептиапу змгетову (з погляду рецитента) структур». Кожна з цих структур у певному аспект» с BapiaiiTOM. До таких BapianTmix структур належить фахтолопчна структура, яка можс бути загальною i тематичною структурою; тсматична структура мае композкцшну й архггектошчну структур» твору; тсматична фактолопчна структура в свою чергу мае napianTH — лопко-поняттеву, емоцшно-скспресивну, ко-мушкативну, шформацЬшу, психолопчну структурн. Змгстова струк-

тура пнражлсться тмьки через образцу структуру й моинп-абстрак-тну структуру, им можуть ¡снувлтм або у вигляд! звуково'/, або графЬню-змакопо! структур. Останш чотирн вшюсио зм1сту утворю-ють його форми.

3. Трети! постулат. Структура тиору ¡снус ниключно п образшй, мовно-абстрактшй, знуковж, графпшо-знакоиш, а та коя; па-ралшпнетнчшй формах. Звукова форма властива усному мовленшо (сюди иарто шдносити не тальки артикуляцио знук!в мовн, а п ¡нтонацпо, тембр, рнтмо-мслодику тощо). За допомогою звуково» систсми монн ми можемо внражатн р^зш нюанси зм1сту твору. Уснсму мовленню та кож властива паралшгшетнчна форма — жести, мЬ.ика для нираженни нюанст зм1сту твору. До парх1Н1ГВ1Стичио! форм« необхадно пщнести й музичннй супровщ твор1н, якнй служить сфсктивннм засобом для пираження емоцш.

Кожнл форма мае сио! правила оргашзацп, сво! нормн. Сшльною впмогою до рЬннх форм тьору с токе »'х посдиамня, щеб понн служили пираженпго одше! темп. Редакторов! £>:облнво треба бути . уважним до ¡люстрацш, фото в газетах, журналах, оск1пы:и воин часто не пираждють тему.

Редакторський пна.из й правка ;курнал!стсьз:его материалу спря-мован! па видиеы структур».

Кожна структура передбачас слсмснти, ми; якнмн ¡спують структурн! зв'изкн. Сукупшсть елсыснтш стапо:;ить вдаовщну систему. Таким чином, редакторський аналга ! правка тпору мшоть завжди сисгемно-структурпип характер.

Особлишстга кожного тпору с хлрактерннн тЬпьхи для !!ього зв'язок шиплених структур. На основ! повтерюклних у рЬних творах зп'изк1в структур ипдкляютьс» типи тпорт, пбо ;хаири.

Питании жанру т!ено пов'язане з питаниям стилю.

ГПд стилем моилсшш .чс0бх!дн0 розукп'и ссобливий способ, манеру оргашзаци зг.нсту, що траднщйно ¡¡нкористовусться ¡¡к ¡нту'тшно 1 в результат! иаездувашел, так ! сшдомо, з метою досяпи вцщовдного результату сприЛмання иовщомлення.

Журнал ¡стськ!) Г» матср!ал с фрагментом за га лыки шформацишо; снстеми суспглъства Онформащйний аспект), и «кому матер!ал Ш1ко»:ус роль засобу вгалнву па людей (комущкативиш"; аспект). При цьому сусныьство необхкдно розглядати як щбернешчну систему, ь кхш шдбуваються ¡нформащйш пронеси.

У цьому план® класичшш можна вважати опис пращ редактора, зроблений М.Д.Фсллсром. Учений зазначас, що робота сучасного редактора складна * багатогранна. Це насамперед — су сильна д!яльшсть (участь у формулами! шформацн'шоТ систем» сусшльства або окремо! гг.луз! пауки, теглпки, екоиом^п, культури, побуту), яка починастмя з пнзпачешш того, як! пидання, на як! теми, з якнш! особлиюостами розробки, Бпкдаду й оформлений! потреби! сьогодн!, ! нродойжустьс» ЯК П1яб!р ПВТОрШ, формування тборчи*

колсктивт, свосрщне ксрування '¡хньою працсю. Дал!, працюючи над конкрстним рукописом, редактор оцннос i обробляс йога як складову певноУ шформацншоУ систсми, зкггавляючи з тим, що вже с на книжковому ринку i в б!блютсках i що потр!бно вщповщним групам читач1в. Редактор розглядас i обробляс книгу також як самоспйну закшчену ¡нформацжно-пошукову систему. Bin обирае такий поди 'и на рубрики, там видЬпення в tckcti, систему примпхж, покажчнк1в ¡т.д., щоб читач Mir швидко ор!снтуватися в матср!ал1 книги. Накжець, редактор стежить за поширенням книги, внвчас i'i fliceicn. i суспипьний резонанс1.

Екстраполюючи цей опис на журпал1стику, можемо сказати, що редактор у ЗМК повинен розглядати журиал!стськин материал як (I) частину загальиоУ ¡нформацн"шоУ систсми того социуму, в якому функцюнус ЗМК; (2) пщносно завершену шформацШно-пошукову систему; (3) як дквий 3aci6 упливу на люден.

Основним атрибутом твору с тема. У роботах 13 редагування анал1з авторськоУ теми, и розребки i л!тературного опрацюпання вважасться одним ¡з основиих завдань редактора. Об'ектом редак-торського анал!зу стас тема рукопису з точки зору актуальное» вибору, мстодолопчноУ, щеолопчноУ й науковоУ розробки, з точки зору выбору фактичного матер1алу, йога якосп, достов1рност1, лопчноУ оргашзацн текстового зм!сту i його мовного внраження.

Тема с атрибут твору як вщчуженаго шд мовця продукту мовлення. Вона с конституюючий элемент змкту твору. С основною структурою 3Micry, що посднус частини твору в одне Ц1ле. Тема — це абстракция в«д породження твору. Тема невццильиа вщ са мого твору, оскшьки Bin с и формою внраження. Вона ¡снус тщьки завдяки вщчуженим ноаям вщображення дШсиосп. М1Ж вщображенням дшсност! як темою твору i воображениям ¿¡йсиосп як предметом мовлення аспектуальна р>зниця. Вщображення дане як 3Micr твору — це тема; вщображення дане у форм! д^яльносп з ним — це предмет. I не розмежовувати цих аспскт!в — неприпустимо, як неприпустимо отожнювати 3MicT твору з пред метом людськоУ

д!яльност1.

Визначаючн тему твору як вщображення у Tuopi факту реально! або соц!ально! джсносп, яхе с основою 3Micry твору, ми тим самим звертаемося до фактолопчноУ систсми твору i факту взагали Фактолопчне забезпечення твору с матср1альною основою утворення теми, Розробка теми власне й пов'язана з вибором фактт, утворенням фактолопчноУ системи твору, а також розташуванням фактов (розробкою композицн).

Феллер М.Л. Эффективность сообщении и литературный аспект редактировании. Львов, 1978. С. 7—8.

Фактом ми називаемо вЦображеж у cruomocti сторони джсносп разного piniiJt узагальненпя » разного предметного зм«сту. Факт — поняття ширшс, жж просто цифра, дата, назва, пр!звищс. Пщ фактом нсобх!дио розумт! не нльки рсалып, що були або с, а й прогаостичнЦ ппотетичж, ймовфшсж явшца, процеси, поди, як! ще будуть, алс вжс ¡снуюють у псих1чнж дшсносп, уяв1 людей.

3 поняттям факту пов'язане одис Ï3 важливих питань редактор-ського фактолопчного анал!зу — поди зчкту на факти. Що с критср1см такого под1лу?

KpiiTepicM под5лу зм'1сту на факти е поняття-тема. Оскьчькн будь-яке поняття являс собою icpapxÎMHO оргажзояану систему ознак-понять, то система фактов твору теж мае ¡ерархину оргажзац'но. Фактами першого pieux будуть факти, що мюструють ознлки, як« становлять основу понягтя-теми. Кожне поняття-ознака може мати cboï ознаки, як! й забезпечуються фактами другого pieux i т.д.

Кожен факт у TBopi мае як1сну характеристику. Ochobhï яшеш характеристики факт!в такк правдивость, або достов!ржсть, ти-nonicTb, соц1ально-пол'|тична значимкть, ¡дейжсть, точность i до-речжсть.

Журнал1стськпй матср!ал як змктова структура мае аналЬуватися й правитися в кЬтькох загальних аспектах, шо вщбивають суть комушкативного процесу. Одним 13 таких аспскт1в с ,анал1з матер1алу з позицж автора.

Для.лпгрсдактора цс положения про журнал ¡стський материал мае два значения: (а) материал як продукт реального, живого процесу мовлення (mobhoï д1яльносп); (б) матер1ал як продукт про-фссюнального мовлення, як евщомо регульовано! самим же автором власноУ mobhoï активность Якщо в першому внпадку Tfiip стае прнродним витвором мовця, то в другому мн маемо справу з ¡.штацкю nid природнкть процесу мовлення: автор св!домо попра-цював над вибором актуально! теми, обм!ркував и розробку й розкриття, зпажив факти, вибрав композишю i т.д. Профеаонально написати текст — це значить Ытувати bcï рсальш процеси текстотворення, щоб tbi'p був досконалим, природним продуктом mobhoï Д1ялыгосп. Цс значить: ¡мкувати зв'язок твору з мотивом, комуткативним смислом, комушкативною метою, комужкативним задумом, комужкативною ситуацию, ¡м1тувати процеси збору, обробки й подач! у пеан ж форм1 фактов. Оскмьки Л!тредактор у ЗМК найчасттше мае справу з професюнальним мовленням, то його завдання — бути на сторож! природно/ авторсько'! ¡мгтацп процесу породження твору. Але для цього редактор повинен знати, як же породжусться TBip.

Будь-який TBip, а значить i журналкггський матер1ал, с результатом акту авторсько'! предикацн (судження). Teip е образно-смоцшно-мовно-знаковою та парамовною формою ¡снування преди-

îa

ката, який ¡снус у вигляд! розгалуженоУ поняттсвоо снстсми, що водображас предмет мовлення в образшй або/о мовшй, графочно-зна-ковш, текстовш, а також парамовшй 1 емоцшной формах. Мсхашзм процееу породження твору мае лопко-психолопчний аспект, пов'яза-ний з особливостямн акту предикацп.

Поряд ¡з лопко-психолопчним можуть бути ноош аспекти: лшпистичний, паралжгв!стичний, текстовий, музичний, ¡конографочннй (пов'язаний ¡з будь-якою образною системою — у твор1, у фишм^ на картнш тощо). Але вс1 аспекти — це погляд на роботу лопко-психолопчного механизму з шшого боку, з боку ( плану вираження змосту. Тому шукатн причину, наприклад, лонгвктичних порушень треба не в самш мов1, а в робот1 того ж лопко-психолопчного мехашзму. На стиково всох цнх аспектов формусться ! композишя, I архотектоно'ка, тезн й аргумеотщоя твору.

Лопко-психолопчний механизм породження твору працюс тпькн в умовах дояльносто мовця I забезпечусться д1сю усох тих факторов, якЛ зумовлюють д1ялынсть люди ни взагало' 1 мовну активность зокрема. Таким чином, окром будови, мехаойзм породження твору мае те й функцюнальннй аспект.

Отже, системно-структурна оргаойзащя зм!сту будь-якого твору мае снстемне (будова) I функцюнальне (мовна д1ялыпсть) забезпе-чення в перюд предикацп змкггу твору. Виповодио до цього, лпредактор повинен видияти дво категорп помилок у твор1 — (А) помилки пов'язаа1 з забезпечеооням системио-структурноУ оргашза ш твору, тобто процееу породження твору, I (Б) помилки, поп'нзаон з Л1ялынстю автора, в систем! яко'У народжусться тонр.

Помилки перюду прсдикаоцУ пов'язаои з порушенными у забезпе-чеиш системно-орукг. рноУ оргашзацп твору, тобто у робото лопко-психолопчного мехашзму породження зм!сту твору. Помилки в процеа дояльносто автора зумовлено порушеннями у сфср1 забезпе-ченпя функцоонування твору. Цо два типи помилок лежать в основ! порушень структур» 1 функций твору 1 с Ух причиною. Так, порушення тсматнчноУ структур» твору треба шукати в неправильиш робото лопко-психолопчного мехашзму або в недотримашн законов автор-Со.коУ дояльносто.

Нижчс подасмо поетапнин релльний процее формуваиня змкту твору з корекшею на професюнало>не мовлення. Отже, робота лопосо-психолопчь'ого мехашзму водбувастъся на кйпькох р1анях:

1. Пвень долокутивноХ предикацп (1-ий р'мень предикацп). У професюнальному мовленн1 це етап збору материалу та Ьч'таци мотиваци (неабх1дност1 написания) твору.

2. Р1вень локутивно! внутршньомовно! предикацИ (2-ий рмень предикацп). У професюнальному мовленнI це Мтацгя ко-мунтативного задуму, комушкативно1 мети, це розробка теми.

3. Пвень локутивно1 явног мовноИ предикаци. (З-ш ревень предикаци). У професюналыюму мовлеши це розкриття теми, це ¡мтащя процесу вибору форми выражения.

4, Пвень локутивно! неявно1 мовноХ предикаци. (4-ий р1вень предикаци)- У професюнальпому мовлеши це робота з подтекстами, це св^доме програмувапня процесу сприймання й розумшня твору нитачем, глядачем, слухачем. Це ¡мипацы роботы механиму асощативного мислеиня.

Увесь псрюд предикаци зм1сту твору тривас на фон! д!яльносп автора як особистосп, наделено! своТмн I сустльними потребами. Тому анашзувати формування зм1сту твору необхшно також > з урахуванням цього фону. Цен, дЫльшсний фон аизначас насамперсд функцно твору, вщ я к 01 вже зал ежить 1 сама системно-структурна органшщя зм1сту. Основна функщя журналкггського твору — це вплив на людину. Яким же чином фактори дшльност! автора формують функцию твору, а вщповЦно 1 йога зм!ст? Насамперсд таким чином, що фактори д!яльноеп (комушкативна мета, мотив, комушкативна снтуац!я, хомушкатившш емнел) уточнюють змнгг функцн I вщповщно систсмно-структурну орга1Нзац1ю твору.

Редакторський анал!з й правка журналкггського матер1алу завжди спрямован! на сприймача — читача, глядача, слухача. Адресами матер!алу — чн не найважлшнший момент журнал!стсько1 прац!, а [идиошдно й редакторсько!. Через це в уах роботах з л1тературного редагунання внзначення процесу редагування включас поняття оршнтаци редактора на рецитента.

Першим I найшльш акешмагичним положениям теорп сприймання й розумшня висловлювзнь, яке мае бути взяте на озброення редактором,— с закон Гумбольдта-Потебш про об'сктившсть суб'сктив1зму читацького розум1<шя твору.

Суб'сктшйзм рОЗуМ1НИЯ мае П1Д собою И ПСИХ0ф1з!0Л0ПЧНу основу, оскьпьки сприймання як нсихоф1з1олог1Ч1шн прои,ее залежить насамперсд Б1д особливостей • сенсорно! систем», тобто системи, яка сириймас.

Серед причин, що порушують процес вадчуття, а вщтого ! розумшня твору, можна назвати невдалу оргашзац!ю процесу сприймання: роз1рвашсть у чаа й простор! процесу сприймання; швидкий темп читання; далске розгашування теле- або радюпрнймача; негагивну соцшльну оц!нку диктора або ведучого, через "¿хн^й слабкий голос, нерозб!рлив!сть вимови тощо; поб!чш перешкоди — гамф, крик; поганий психоф!зюлопчннй стан адресата - втома, роздратован!сть тощо; перешкоди, пов'язан! з невдалим оформлениям тексту: надм!рна кмькиггь ¿люстрацш, погано побудо-ваний 1 розташований текст, правописн! помилки тощо.

Природною основою сприймання рецшнента с синтетичнкть цього процесу. Це означас, що робота, спрямована на "отримання," твору, с единою, внутр^шньо непод!льною. А це в свою чергу

ускладнюс процсс розумнш» i с причиною неадекватного розумншя тпору. Синтетизм сприймання проявляется и тому, що pcminiciir Ыдносно одночасно змушений сприймати TBip на р1зиих piBHax йога побудовн. Так, читання тексту за два заходи — спочатку, наприклад, сприйнятн й 3p03yM¡th yei слова, a hotím, з маймемшим пром!жком у nací, сприйнятн й чрозумгги образну систему -с аналпичннм, фаховим читаинам; воио спрямованс на якнайбьаьш точне розумшня твору. Силтстичшсть спринмання також означас й тс, шо процсс сприймання прнродно включасться в структуру сдиноУ предметно? д1яльносп рецишента, а процсс розумшня т'дпорядкований сшльннм факторам дглльносп. Ця природиа особлшпсть процссу сприймання мае бути взята доуваги редактором, оскьчьки bíh завжди повинен бути на сторожг адекватного розумшня тексту, а синтетизм сприймання природно порушус адекпатжеть i особливо тод!, коли текст як цшешеть побудопаннй не за правилами допустимого синтетичного сприймання. А до цих правил сл1д в|'днссти: правило про допустиму доажину фраз, мшмальну величину часово1 розбЫност1, правило про пормативпе л'шгвктичне й правописпе забезпечечпя твору, про допустимость "шулт" у meopi, про логшне розгортаиня змкту na ocnoei adulcí теми (тематичпу перспективу), про стереотиппкть змкту й форми твору.

До причин, що бсзпосередньо порутуюгь пронес тзнапання н розумшня, належать також (1) специфична робота мехашзму роцепцн (розум'шня) сприймача; (2) piíiniii емоцй"ший досви автора й рецншента; (3) p¡3na Д1яльшсна основа продукування и розумшня твору.

Таким чином, закшчуючи огляд модул!в РС, нсобхщно визнатн, що системио-структурний i функцюналышй анал1з основних модутнв РС с обов'язковою умовою проектування шбсрнстичиоУ модел» на era ni "ñ теоретичного опису. Безисречно, не bcí зауважеиня, що стосуються людиии-редактора, людини-автора та яюдннн-спринмача, мають бутиреал!зо»а1и у PC-модел!. Але ui зауважеиня с тим тсорегичним фоном розумшня живих редакторських процессе, íx елементш, без якого иеможлипс розумне проектування й глибока розробка модел! РС.

Трети глава "ТЕХНОЛОПЧНИЙ АСПЕКТ РС-МОДЕЛЕЙ" присвячсна технологи редакадГню-видавничих систем, тсхшчно-мсто-дичному забезпеченню та технологи функи.юнування Р С-мод ел i.

У систем! редакцшнкх процсс i в л!тературне редагування поа'дас цситралытс м!сцс. Однак ¡з липикненням редакторських систем вйбувасткя поступова ¡1ггсграц!я лггературного, техшчного i худож-нього редагування, оскшькн РС намагаються моделюоатн редакторськг •5 процсси в щлому.

Традицшно процеси редагування i друкарськ! виробиич! процеси е розд!Льними. Особлив!стю сучасного редакщнного процссу t

посднання IX. РС покликана оитим!зувати виробництво твору шляхом посднання творчих, редакторських I друкарських процсс.в.

Одним ¡з важливих момент РС с питания способ) п 'н функцюнування, або технологи. Для технологи РС важлиас науково обгрунтованс функцкжуяанни РС в цщому, а також взасмоза'язок та поондовшеть прояву подсистем.

Технолопчиа специфика РС проявлястьса насамперсд а тсхн-олопчннх операц'ых (функцию), як! вона аиколус, I специф'щ! внутршшьо- I м«жсистемного унраелшня, то сизначас посликшшсть внконання операцн». 3 одного боку, тсхнолопнна специфика мае в»дтворювати реалым жив» процес« редакторе их о» и рай»; з другого боку, вона мае бут» оемнелена на иоэмх засадах, шо й модершзус технолопчний нроцес, систему упраклшня, ро5>пь»х на мод ел» б1льи> сфективними, »нж в рсачькоет».

У иайзагальшыкту вмглнд» тсхнолштчним прочее л»тредагу&аш»а у ЗМК традицнню акляе собсш систему таких дт (модель траднцншого техкатойчното процесу);

1. редакторський аыад»з:

1.1. шшючення теми твору та аиал»з УУ актуальиссп,

1.2. анализ розкриття актуально« теми,

1.3. редакторськин висновох;

2. редакторе!, к а правка:

2.1. актуал!зац1я теми й корскц!я тематнчноУ структур!! твору,

2.2. корекцы 'розкриття теми.

Рдаглядаючи сучасне редагування, не можна обминути усатою и' лроцеси в оргажзацн прац1 редактора, що зараз проходят»,. Активно впроваяження комн'ютерних технологи"! у рсдахц!Йш-г.ндаБНИчу сферу »юдерн»зус I саму технолопю редзхторсько» працк

Оргашззц»» редакторськоУ прац» в епоху активного впрокаджеиня тформацнншх технолог»! у ЗМК аде по шляху ахлгочення прац! редактора в загальну редакцншу систему. Так, наукоао-прзктнпнз конференция "Сучасн"» технологи в редакцшно-вндавиичих процссах Ыформацнших орган»»" (Москва, 18—20 листопада 1991 року) ртхрнла тс кол» пнтоиь » нам»тила т! проблем», як» постають на иляху тсхкалопчисй модертзацн рсдакцн'пю-видавннчоУ сфер». Поряд ¡з питаниям» кибору техшчних засобЬ, редакцшних комплексов, прогнозу тсхн»чного розвнтку, якосноро друку, програмного эабеапе-чсннй, правового аспекту, майстсрност» користусачт нагальним було в шгтакня оргашзац» пращ редактора тексту и св1тл! мовгпмх технатогш. На думку В.С.Дубровша, кожежз основних за будь-якнх технолопй етапш п»дготовки видання — набф, редагуванна, корект-ура, версткэ, подготовка »люстрацп», художне оформления — повинен забезпечуватися АРМами, тобто автоматизованими робочимн мкцямн. АРМ редзгування мае базуватнея на програмннх засобах типу МБ \Vord та техник класу РС АТ з частотою 12—16 Мгц, вшчестером па 40—60 Мб, можторами ЕвА, УОА. Перспективним у розвитку

АРМ релагуванпя с пключснни uiioro А PN! у до загальноУ локально! мерена рсдакци.

Аптоматизоваж рсдакишно-видаптий системи (АРВС) стали природним середопнщем для пропкання редакторськнх процсав. Па жаль, пласнс редакторов ироцесн мало автоматизоваш. Редакторсьм системи мають бьтьше людський, 1Иж машинннй компонент. Для ирикладу розглянсмо млькл АРВС i вйзначнмо, яку роль в^грають i який характер мають редактсрсыо процсси на тсхнолопчшн лннУ АРВС.

Wcslcm Electronic Со (США) сксплуатус АРВС UNIX. Основний ' обсяг роботи виконують три релактори. ixui обов'язки: рсда1-ування i написании статей, анал1з роботи рецензотв, nuöip ¡люстр,ттшшого матср!алу, контроль за шдготопкого орипналш-макетш i набором. Редагувпння здН'юносться персважно на стаж одноразового введения ¡нфоршцп. U'\4X здшснюс контроль i оиправлення орфографи й пупшуацй' та а ноли докуменпие. (Mamepiajiie), даючи поради щодо ix noßinuteinisi, ana.xi.1 стилю документа щодо р'мпя читабельности 1Пформяцизг1дно з уасдсними й систему стандартами. Можна зробити виснопок, то и ccpwioniuuijUNIX Д1С PC, здатна здшенгапати аиал!з i иранку текстш,

Видапничлн шдроздп корпорацй IBM (США) теж мае АРВС. Ця система забсзпсчус насамперед автоматнзований контакт редактора 3 аг.тором в ¡нтеракгипному режим!. Уяедепий п оператнвну пам'ять ЕОМ текст з'пплясться на скраш; редактор позначас фрагмент тексту для реддгуздння. Дал! гидбуг.астьс;, процес авто.матично!х> редагуваиня з влкористанням стандлртиих текстових блох!», що зберн'аються в /там':т ЕОМ. ГНсля ааторсдагуваиня виреда^паний файл каналами зп'язку г-Цпраилястьсз автору для узюджения. Контакт автора i редактора тримс до тих nip, гюки редакция тексту не будс схиалена автором i людлною-редактором.

iT4pf.fi! IBM-Charlotte, NC, Xerox та >ь. « piwii ыструмагив редагуваиня використовують домаипн термшали, пи'еднаш до оф:снпх мсрс.к. Редагуваиня ьдома, як визнають пращвннкн ф|рм, бишл ЯК1СПС.

Основою названия систем с аптоматизованлй зв'язо* типу "автор — редактор — автор", аьтоматизашя пеиних штелектуальних npcuecin редагування текспв. На жаль, наил ытчизмяш та близького заруб(жхя ЛРПС, то забезпечують перезажно випуск шформацнших иаань в сучасних автематизованих шформацШннх системах (А!С) на зразок НТИ, ВИНИТИ, ИТАР-ТАСС, слектроиноУ газети "Все bcim", Укр{кформ дуже вщетають у цьому план! в»д захщнпх. Автоматизованими переважно с процеси передмашинннх формулю-, вань, класиф|кзцш шформацлшлх документ!» за формулярами. Передмашинний формуляр являс собою псрел)к за псвиою схемою основних атрибут тексту (автор, лазва, дата тощо), ключових crin до нього.

До початку 90-х рокш у нашш краТш та в кражах близького заруб!жжя шжикло швальне замовлоши' на насплый видаоинч! систем» (НВС), я к i завоювалп ¡нформацЬЪшй рииок через доступну нартуть, сфективжсть, cpronoMÍ4ii¡ характеристики, иайвищу тсхн-олопчну надшшсть i дружит штерфейс u систем! "людина — машина". Програмне забсзпечення НВС, оркнтовапе на журна лстш, редакторов, спежалоспп тдроздЫв науково-тсхжчиоУ жформацн, фактично зияло пенхолоп'чний бар'ср, то випикас пщ час взасмодн гумангпцня з технпсою.

Редакцжно-вндавтпп комплекс» на базг НВС комплектуютьса програмннм забезпеченням тину Xerox Ventura Publisher Proffessional Extentiori, Page Maker, MS Windows, MS Word, Coral Draw тощо, яке здатне в план! редакторськоТ обробки текстових Macimiu здженювати лише виправлення орфографц тексту, роботу з си-нон1М1чними рядами.

ОрфографЬший контроль технолопчно с супров!дннм вводу жформацн провесом. Тобто контроль зджснюсться автоматично гнд час введения тексту в лам'ять ЕОМ. Як окрема технолопчна oncpauisi орфограф:чнин контроль може здшеиюватнел гнели набору тексту.

Закшчуючи вступнии оглад ¡з проблсми сучасно! орган?зацн редакторсько'1 npaui, необходно занешшти, що редагуваннн твору як профссжна д!ялыисть мае повис право i nci передумови дли ¿¡ого пауково! оргаишцн, тобто редагування може бути впсокотсхно-лопчною працею » сучасних умовах, бо г он о являс собою техиолопчну систему i мае модель технолопчного процесу, ай'гома-тизоваж процеси, метод», методики i tcxhíkh npaui. Високотсхно-лопчн) ж процеси я к раз i повниш вщпорлдаг» щ?м п'яти вимогам.

Будь-яка працк, а значить i лггературие -редагування, як «езшш чином оргашзованнй виробннчнй процес, передбачас пану систему вщпрацъованнх, науково обгрунтопаннх операщй, необхйишх для досягнення виробничих результат!». Кожна така вщносно замкнута система опера uin утворюс erweiu анализу або правки материалу. Технолопчш способи ж, за Е.П.Каширшим, ивлшеть собою MHCisstiiy взасмоза'яззннх i в5асиоаалег:;них цыеспрямованих взаемодгн J процесс, що виксристовуюгия для шримашш яевншй сфекту. Технолопчш способи i с методами npaui.

Володшке методам» апал!зу або правки — це володшня пщповднимн методиками, тобто тпм окерацШимм арсеналом i знаниями про нього» якнй необхщний для уиишно» рсдакторсько! npaui.

Волод(тн методикою анализу чи правки означае володгт су-купшетю í послццовшстю застосуваняа методов аналозу й правки тиору. Усшшнс гк володишз методикою лежнть в основ» tcxhíkh, маистерносп редагуелиня.

Нижче подасмо «деальну систему технологичного забсэпсчення процссу редагупаяня. Ця ¡д сальна система повинна лежатн в ocuofli технологи PC.

TexiiiKa aita.iiay Техшка анализу реал!зусться в систем! методик анализу тематичноУ оргажзацп твору, штерпретаци актуально! теми, аналЬу розкриття теми.

Методика анализу тематично'1 орга>пзаци твору Знайомство л»тредактора з матер!алом автора завжди починастъся з тематичного анал!зу, в результат якого редактор повинен зробнти висновок, про що пнше автор i чи придатна для опублжування тематична оргашзашя твору.

Редакторов! доводиться цЫсннн процес спрнймання твору перет-ворюватн на окрем» акти професюналыюi, анал'1тично1 перцепци, розкладаючи процес спрнймання н розумжня твору на i'x складов!. В результат! певн» перцептивш операцн перстворюються в шдснстемн, як! назнваються способами, або методами, тематичного анализу. До таких метод in належать метод фразового членування твору, метод пофразноговизначення тематнчноИ системи твору, метод тематичного прогнозування (антиципаци), метод рубрикаци, метод тематиччих 31стаалень, метод модглюва1ШЯ mexanwtHoi структура.

Методика штерпретаци актуальноi теми Дана методика застосовусться для внзначения актуальност! теми. 3 ц!сю мстсю застосовуються так! мстоди: метод яKicnoi оценки теми та метод прогнозування читацьки.х реакцШ.

Методика анализу розкриття теми АналЬ розкриття теми «алежить до важливих процедур оргашзаци змкту твору. В основ! цього анал1зу лежить фактологЫний анализ, спрямований на визиачення якюшго й KUbxiaroro фактолопчного забезпечення зм!сту, а також композицшно-архтектотчний оналгз, що включае оргзшзацно й внражения 3Micry твору.

Для анал!зу власнс якосп фактт, а також композицшно-арх1тектотчно! оргашзаци 3Micry твору необхйио ззстосовувати pi3iii метод», сбов'язковими серед яких е метод зктавлення факт1в, метод ранжирування факг.иа, метод nidpaxynxie, метод експлкаци логичных зв'язпа, метод тдукци змкту, метод дедукци змкту, метод семантичного анальзу, метод логгчнЫ перспективы i семантичного зондуваипя, метод тлумачепня терммга, метод рубрнкафТ, метод схематизацикомпозицшних зв'язюв, метод образ-not штерпретаци тематичнЫ системи.

Техшка приннпття решения Майстершсть прийнягтя pimcniia щодо правки тексту безперечно залежить В5Д майстерносп застосу-вання методов анал!зу, а також оргашзаци власне процесу анализу твору. Але кр'!м цього редактор повинен володтт й деякпми методичннми секретами прииняття редакторсъкого pimcinia.

Методика прийияття решения базусться «а ум1ин1 зробити рсдакторський або редакцнший , висновок щодо вартосп жур-нал!стського матер!алу теля його анал1зу. При цьому осиовним методом прнйняття р1шення буде метод експлжацн, тобто паукового обгрунтування помилок у тиорь

Техн'нса правки Для забезпечення техн'жи правки необхщно заетосовуватн ршп методи. До метод ¡в правки вщносять метод корекци тематичпоХ система I структуры, метод актусийзаци теми, метод селещи фактичного материалу, метод корекцц розкриттятеми. Кожен ¡з цих метод1в включае ряд обов'язковнх прийом!в правки.

Одним ¡з важливнх питань технологи РС с литання фупкцюнуоапня системи на технолопчних засадах, олисаних влще. РС-модель повинна дшти на основ! певного алгоритму, що вабивас структуру живого технолопчного процесу.

Структура технолопчного процесу редагування включае рсдакторський анал13, прийияття ршеиыя й правку. Таким чином, алгоритм РС являс собою таку схему:

- /

Основною, провщною ланкою тсхнолопчного процссу с трстя познщя алгоритму РС — прийняття ршсння. РС повинна бути так скоиф!гурованл, що Bei процсси, як! проткають у систем!. Bei функцн, як! вона пиконус, мають бути пщнорядковаш генеральши функцн систем» — функцп прийняття рвения. Прюритетшсть даноУ функцн впзначасться нсобх|'дш'стю тсхнолопчно забезпсчитн таке функц!онування PC, ükj дозволило б, з одного боку, програмно ш'тсгрувати й крарх1зувати вс! процедур», операцп систем», з шшого боку, знайти ту тсхнолопчну ланку, яка нанбип>ш вип'дна для зв'язку РС ¡3 живимн системами — лгодиною редактором, автором тощо. Якщо впажати пров!дною ланкою, наприклад, чствсрту гтозицпо алгоритму, то анал!з i прийняття р!шсння залншаться для людини приховаиими, нскерованими процссами. Доля помнлкового прийняття р!шсиня чинсточпого апал1зу зростас, в1дпов!дно коригування структур тексту, naniTb за втручання людшш в цен процсс, будс нсточннм. Зоссреджсп!сть РС на анал!зов! й пщкр»т!сть система для птручання людшш в цсй процсс бшыи вип'дна, алс при цьому процедура прийняття ршгеняя й правки будс автоматичною й прнхопаною «ид людшш. Чи с ncBiiiCTi., шо РС самостийно прийме правильно piuieiina щодо доцгльност! правки, правильно поставить д!ашоз тексту? Зважаючи на x;i з^стсрсжсння, доречно ппажатп процедуру прийняття решения кайбшьш вдалою технологичною ланкою, ¡нтсрактивною, тобто ш'дкритого для людини, коли через преграмний штерфейс лгод!ша здлтпа будс втручатися в -систему прийняття решения шодо постановки д!апшзу тексту й доцЫьност! правки, сихсдячн з результат!» анал!зу. Таким чином, автоматично здшенюючи аналтз t правку тексту, ГС залишитьея шдконтрольнсю людшп-редактору у шйважлпвшпш момспт функцшиування систем» — момент прийняття ргшення.

Тг.хис-сппмл л hü'л п!д час реддгуваннн тексту матимс г.щносно замкнений межами систем!! характер. Bei тсхнолопчно значим! процсси — редпншнз, формулювапкя редписновку й правка -прсггпсатимуть лгпемптгрпю й приковано. Людина-редактор включа-тпмст!.ся г. FC як одпе з найпажлшнших джерел шформаци, необх!дно1 для прийняття системою правильного р!шення й постановки правильного д!атозу тексту.

Основшш технолопчннм принципом, за якнм повинна фумкдтонупати PC, е принцип, що покладеиий з основу програм 'Чизкового штурму", або програм "генерування щей", типу Brainstonncr ф1р>щ Soft Path Systems, IdcaFishcr ф!рми Fisher Idea Systems, Idea Generator Plus ф!рми Experience in Software, Thoughtlinc ф1рмн Xpercom. В оснош функшокурання програм цього тппу лежать дв! viiMcm — ч!тка июначеш'сгъ проблема або ситуацп та зоссреджсння на ц»лях. Стосовно редагування тексту цс мае такнй вияч: PC ?а докомогею людини-редакторл ониеус анал!зоваиий текст

i формус уявлення про текст на виход». ТЬтьки шсла цього РС

переходить до автоматично"» правки.

***

У висновках сформульоваш основш результат роботи. Р С внступас единою ¡нтегруючою жформацшш виробнжн процесн системою, в межах якоУ подготовка журнаш'стського матер1алу до noumpeinisi crac гидконтрольшш, регульованим i висскоефектившш-процесом.

Просктува(И1я i розробка майбутшх РС повинна базуватнея насамперед на теоретичних засадах науки про редагування. Сучасне редагування в ссредовшш ш(|юрмацшш:х технологий перебувас на шляху iiiTcrpauií пщносно самостпЪгих процеав обробки твору. Уособленшш такого синтетизму с РС, яка эдатна поеднуватл функци , лпературнога, техжчного к художнього редактора. Основою РС с закон», методи, методика л/ тературного редагування, сск1льки техшчно~художш:"| б'ж редакторсько? ирацг бьньшшо Mipoio залн-шасться внутр1шньопрчхо1!ат!м, певшетю гг.томатичн'.ш процесом РС, пох!дним мд лл-ерлтурно! пг;н:;:я твору. Ось чому модель РС мае базувдтиса »¿азмггеред на тсорст шчшн модели л!терзтурного редактора.

Оснавним Kc:vií;Di?efr!í''.í •tsvpcrmroi мидел: РС с уявленшг npü Д1яльн!сть редакто;^? твору, и снецпфшу, а ча^еж про 'iuip бсзпосереджй предмет виробннчог редактора,хте дуальность Головнями концептами теоретично! моделг FC с рсдакгорськ! мекашзми та у явления i¡|:c ru'tp як едмегь pianoiviunoam структур, об'едпуючою ланкою для котркх с тема.

Теоретична кегдеяь РС передбдчл; медглюьакня тих жформацшинх яроцеак, иго ггрот!ка:оть у chcicmí s лседнують актора i редактора, редгкторз i тшр, тп!р i чгтачз, автора i читача, редактора ¡члтача i т.д. Модслюкання вказзгагх ¡кформацшнш; процессе стяноиить суть проекту FC, i поза моделями них npouecic PC не може ¡снувати. Розробка теоретичних моделей РС с перспектиг.ннм 1<:\"рям5ом >• розребц! редакторських систем.

Для створения модсл! PC мае бути належна програмно-тех»нчиа база, яка дозволяс мат^р1ал1зувати штслектуально-шформацЫш процеси.

Тсхшчно-шформацнше и программе забезпечення с основною вымогаю технолопзацн рсдакторською процесу, i воно повннне розвиватися в киькох напрямках.

Перший напрямок — цс використання техшчно-програм!стського доевщу в сфер1 створення автоматизованих редакторш tckctíb. Власне, u,i редактори за cbo'ím признаменням с першими моделями живого редактора i прообразом майбутшх редакторських систем.

Сучасн» автоматизоваш редактори tckctíb — це потуж)п програмш системи техиннюУ обробки тексту з прообразами ¡нтелектуальних функцш, що с елементами лЬературного редагування. До таких »нтелектуальних функцш належать, наприклад, функцн перешрки орфографн тексту, робота з прим!ткамн, посиланнями, 3míctom i похажчиками докуменлв, переносами у текст» (редактор Microsoft Word 6.0, n chctcmí Windows), робота з ciíhohímí4hhmh словниками (Coral Draw 3.0 в систем» Windows) тощо.

Розробка сучасних автоматизованих редактор1в tckctíb для машин будь-якого класу we винятково шляхом удосконалення програмних засоб»в як техшчних редактор!и. Систем»» макетування й верстки, що е вершиною у модслюваин! процеа'в техи»чного редагування, — безперечно велико доенгнення у сфер» видавничо-друкарсько» справи. Ц1 систем»» мають бути важлнвим компонентом PC, але ненайго-ловн»шим. У справ» створення редакторських систем як aaco6iB не TWbXíi техшчноУ, а й л1тературноТ обробкн тексту необхщио йтн шляхом !ителектуал!зацн програмних заеобщ, тобто шляхом створен* на автоматизованих робочух ¿¡»¡сць на 6aai експергних систем, систем 3Í штучним ипелектом. PC повинна бути роботом, в основ"! фуикц1снуваиня лкого закладеш принцип»! д»ялыюст» живого редактора тексту. Через це на теоретичшй модел! редактора мають бути обоп'язково показан! мехашзми редакторськоТ npau»,Korpi й повинн! бути змодсльован1 програмними засобами. 1нтелсктуал1зац1я PC —

це другий перспективний напрямик технолопзацп рсдакторськоУ практики.

Очевидним с тс, що РС як жтелсктуальна система повинна функцюнуватн в певному жформацшному простор'), дс прот!кають процеси збору, обробки, зберсження и подач! ¡нформацп'. Ефективною формою збору, обробки, розгюдщу I подач! ¡нформаци с банки даннх та жформацжш мереж!.

Говорячи про РС як ¡нтелектуальну систему, ми безперечно маемо на увазь що джерелом багатьох понять I уявлень системи стануть ¡снуюч! профес!йш знания, зокрема, у редакц!йно-видавнич!й сфер», оск!Льки для жтелекту роботе таким джерелом знань завжди с навколишня джсжсть.

Трст1м напрямком технолопзацн рсдакторськоУ сфери с розробка РС як складних людино-машинних систем, Жодна РС не зможе повноцшно функцшнувати поза людиною. Редакторськ! системи придуман! для людини, 1 з нею вони повинн! вступати в контакт. Цей контакт може бути двох пла.-пв: для обм!ну ¡нформац!СЮ I для здшенення управлшня з боку людини I людиною.

Симбюз людини I машнни дозволить ефективно керувати редакторським процесом. Кер1вником РС мае бути людина-редактор, що володк знаниями 1 вмшнямн л!тературного, техжчного й художнього редагування, що може приймати орпинздижж ршеннн гид час шдготовки тексту до розповсюдження в ¡нформаиишому простор!.

Основш положения дисерггацй знайшли вшображенни у таких публ!кац1ях:

МОНОГРАФ!*

Моделювання I технология редакторських систем / 1нститут системник досл!джень оемти; 1нститут журналистики КиУвського ужверситету.— К., 1995.— 200 с.

НЛУК0В1 СТЛТТ1 ТА ТЕЗ и

1. Объект, предмет и аспект изучения в лингвостилистическнх исследованиях // Особенности языка и стиля средств массовой информации / Киев.гос.ун-т.— Киев, 1985.— С. 224—262.— Деп. в ИНИОН АН СССР 5.02.86 N 24005.

2. Газета почииасться ¡з заголовка // Журналкт У кражи.-) 986.— N 7,— С. 41—42.

3. О теме текста и тематической группе слов (теоретический аспект) // Язык и композиция газетного текста: Теория и практика.— Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1987.— С. 32—37.

4. Определение темы текста: Проблема редакторского анализа: Автореф.... на соиск. уч.ст.канд.филол.наук.— К., 1988.— 22 с.

5. Журналктикознавство ¡ Tcopia mobhoí дЫльносп // Перебудова: Досвщ, проблем«, пошукн. Роль журналютсько1 т вор мост i в рево-люцшкому онопленж соц1ал1стичноа> сустльства / Тези доп. i пошдомлень.— К., 1988.— С. 29—30.

6. Речь в структуре профессиональной деятельности журналистов // Тезисы конференции "Советская журналистика в 1988 году, Проблемы эффективности печати, телевидения, радио в условиях перестройки",— М., 1989.— С. 78—80.

7. Коммуникативная целеустановка автора и эффективность воздействия на читателя // Средства массовой информации в формировании нового мышления / Материалы научно-практической конференции.— Ленинград, 1989.— С. 9—10.

8. Психолингвнстнческий аспект моделирования учебной деятельности студентов-журналистов // Материалы совещания заведующих <афедрлми факультетов и отделении журналистики университетов гграны (20—25 марта 1989 года).— К., 1989.— С. 66—68.

9. Использование ЭВМ в учебном процессе при подготовке ■'.уриалистов // Там же.— С. 70—71 (у ствавторсьв1 - 75% авт.).

10. Редактор и тема (психолингвистический аспект) // Жур-алктика. Преса. Телебачення. Рлдю.— К.: Вища школа, 1989.-Вип. 1.- С. 24—30.

11. Фотография как средство окстсриорнзации образной системы текста // Фотография и прессе: Проблемы истории, теории и фотожурналистского мастерства / Тезису докладов всесоюзной научно-практической конференции.— К., 1989.— С. 45—47.

12. Использование ЭВМ при изучении дисциплин языковедческого цикла // Проблемы высшей школы.— К., 1990.— Вып. 70.-- С. 51—58 (у сшвавторств! - 75% авт.).'

13. Редактор — ¡нтерпретатор тексту // Журндл!ст Укра'нш.— 1990.— N 2.— С. 42—44.

14. Монлспня в структур! ирофссшноь д!ялыюст'г журнал)ст!в // Журнал!стика. Преса. Телебачсння. Рад!о.— К.: Вища школа, 1990.— Вип. 22.— С. 73—78.

15. Автоматизован! редактори ! д!агностика тексту // Жур-налостнка. Преса. Телебачсння. Рад!о.— К.: Либ|"дь, 1991.— N 23.— С. 144—151 (у сшвапторств! - 90% авт:).

10. Новгтш програми з д!агностики та розвнтку мовленнп // Украшська мова як шоземна: проблем» методики викладання.-Льв!в: Камсняр, 1994.— С. 103—105.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА Л1ТЕРАТУРА. ШДРУЧНИКИ

1. Методичш вказшки до внвчення текстового редактора ТЕОШМ! / Кшв. ун-т.— К., 1991.— 16 с.

2. Ьформаципи мереж! в засобах масовоУ жформаци. Канал ИНФО-ТАСС / Кшв. ун-т.— К., 1992.— 96 с. (у сшвавторств« -50% авт.).

3. Основи комп'ютерного набору I коректурн.— К.: Либщь, 1993.— 172 с. (пдручннк).

4. Гуман!тарн! технологи.— К.: Видашшчин дш "КМ Асайеппа", 1994.— 60 с. (у спшзвторств! - 30% апт. й за редакцию).

5. Основи комп'ютерноУ ' журнал ¡стнки / [¡¡статут системник досл!джень осшти; {нститут журнатстнки Кшвського университету К., 1995.— 240 с. (у сшвавторств» - 10% авт.).

6. Лгеературне редагування.— К.: Либшь, 1996. — 240 с. (пдручник)

РЕЗЮМЕ

Рмзун В.В. Mодел иров а ни с и технология редакторских систем. В диссертации рассматривается редакторская система как теоретическая и кибернетическая модель, функционирующая в сфере СМК в условиях компьютерных информационных технологий. Анализируется технология редакторских систем, описаны современные автоматизированные редакцнонно-издательскне системы в аспекте редакторской обработки текста. Показаны перспективы моделирования и програм много воплощения функций редактора текста.

SUMMARY

Rizoun V.V. The modelling and the technology o[ editing .чуstems. The dissertation deals with editing systems. These systems arc analysed as the theoretical and cybernetic model, that functions in the mass media under condilions of computer information technologies. The technology of editing sysicms and modern editing programs arc described in aspect of the editor adaptation of a text. Perspectives of the modelling and the program employment of editor's functions are shown.

Ключо1н слова

о

автоматизований редактор тексту, анал1з тексту, модслювання, модель, модуль, правка, редагупання, редактор, рсдакторський писновок. редакторська система, та|'р, текст, тема, технолопя