автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Народная культура в жизни современного украинского общества

Полный текст автореферата диссертации по теме "Народная культура в жизни современного украинского общества"

Нащональна академм наук Укра'ши 1нститут соцюлоги

, • 1ванкова-Стецюк Оксана Бориавна

УДК 301.085

НАРОДНА КУЛЬТУРА В ЖИТТ1 СУЧАСНОГО УКРАШСЬКОГО СУСПШЬСТВА

22. 00. ОЗ.- сощальна структура, соц'юльт шститути та сощальш вадносини

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сощолопчних наук

КИ1В - 2000

Диссртащею е рукошс.

Робота виконана у Льв1вському нащ опальному утверситегп ¡мет 1вана Франка.

Науковийкер1вник: доктор соцюлопчнихнаукЧерниш Наталия Йосишвна, Льв1вський нацюналъний уншерситет 1мсш1вана Франка, професор кафедрн егаологи.

Офщшш опонентн:

доктор соцюлопчних наук Донченко Олена Андривна, 1нститут социально-!' 1 полггичноТ психологи АПН УкраТни, завщувач лабораторй психологи мае та оргашзацш

кандидат соцюлопчних наукБевзенко Любов Дшщмвна, 1ншпуг соцюлоги НАНУкраши, вщц'1Лсоц1альноТ психолог», докторант

Провщна установа:

Одесысий державний утвсрсигет ¡м. I. Мечшкова, кафедра соцюлоги 1нстигуту сощальних наук, м. Одеса

Заетствшбудеться^^^г''^У^ 2000 року о на заоданш

спещалЬовано! вченоТ ради Д. 26.229.01 в iHcnnyri соцюлогй'HAH Укрш'ни за адресою: 01024, вул. Шовковична, 12, Кшв 24.

3 дисертащсю можна ознайомитись у б1блютеЦ11нсгатуту соцюлоги HAH Украши за адресою: 01024, вул. Шовковична, 12, Кшв 24

Автореферат роз!слапо ^5 ¿е/зге/д? 2000 року.

Вченийсекретар / Nf|JMf

спещал1зовано1 вченоТ ради у Стукало С. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р ОБОТИ

Актуальшсть дослщженпя. В даний час в Украци вщбуваеться перехвдвщ стану кш>кавжово1 бездержавносп до стану розбудовинезалежно! держави. 3 отриманням пезалежносп Украша теоретично отримала можлив1сть стати системою, спроможною до самозабезпечення свое! життедаяльносп, зокрема - у сощокультуршйсферь В цьому плашважлива роль вщводиться сощальним шститутам (в першу чергу - шсгатуту держави), здатним створити вщповщш оргашзацшно-духовш умови сощокультурного поступу. Однакмусимо консгатуБати, що реально пашою державою назваш функпд невшсонуються: культур^ як 1 ранние, вгцводиться другоряднешсце на уз 01441 сощального процесу; щодо на в сучасному украшському сусгпльста х дал1 спрацьовуе так званий залишковий принцип. Водночас все вказуе на те, що т економиса, т политика саш по со61 не здатш зцементувати 1 гармошзувати сусшльне життя. Все частипе звучать думки (висловлюв аш як науковцями, так 1 представникамивладних структур) про те, що самекультура здатна вивесгги украшсъке сусщльство з глибоко! кризи, тожявляе собою в сучаснихумовахреальнупрактичну проблему, в1двиршгенняяко1багато в чому залежить обличчя держави, яку ми зараз будусмо.

При цьому обов'язково потр1бно враховувати, що основою, на якш розвиваеться культура украшського сусгнльсгпа, е украгаська народца культура. Без знания останньо!, урахування сощально-психолопчного характеру ц творщв; без володшня шформащею про засоби передач! культурного досвщу; без ураху-вання культурно-репональних асйекттв розвитку суспшьства неможливо передбачити хщ 1 наслщки сощальних процеав.щовщбуваються зараз.

В украшсьий народшйкульщнважливуроль вщграе декоративнета ужитковемисгевдво.жерозвиваегьсяна осшштрадицш, впоошнихпроцесах взаемовшшшв, взаемозв'язюв м1ж шшими народами, що живуть в УкраМ та суадшминародами. Особливо воно розвинуто в Захвдному репога, деслугуе основою ирофеойного мистецгва, що сгановтьособливишнгерес дая сощолопв, яюдоашджуготь особливосп сощокультурного розвитку репошв.

Отже, актуальшсть дослдокення зумовлена потребою у достижениях, в яких би здщснювався сощолопчний аналв культурно-мисгецьких явищ, розроблялись проблеми оптимальних взаемовщюсип укра'шсько! народног культурщгощальнихшс1тут,виробляли(ъкрИ1^^

мисгщгвав жигп шшьнот. Супишь иауково1проблеми-ыеобхуцпсп, визначення сощального статусу 1 рот народно! культури в сучасному украшському суспшьстш, внаслщок чого стае можливим розробка концептуалышх основ окремихпрограм сощокультурного характеру (в т.ч. региональногоpiвня).

Стутнь наукового опрацювания проблеми. Культурознавча сфера як така е в достатнай м1рГдослщжена у сучасних сощогумаштарних науках як украшськими, так 1 заруб1жними досшдниками. В першу черту, проанатзовано р1зт аспекта взаемода культури 1 суспшьства: 1) "культура е важливим елементом суспшьства" (Т.Парсонс, Л .Уайт, Л .Козер, Р.Мертон, О.Якуба, Н.Смелзер, В.Б1блер, В.Соколов); 2) "культура е домшантою сусшльства" (П.Сорокш). Концешдя П.Сорокша виступае практично,як самосгшна в хстори сощолопчно! думки, хоча останшм часом набувае всезростаючох популярносп 1 продовжуе певним чином розвиватись в контексйпраць К. Поппера, I.Пригожппа, А.Свщшнського, базуючисьна тв орчому використант дослщшками фитософських щей Платона, Г.Гегеля, М.Бахтша, Г.Сковороди, В.Вернадського, П.Тейяра де Шардена, а також досягненьнесум1жних(на перший погляд) з соцюлопею "точних" наукових дисциплш, представлених, зокрема, у працях Дж.Касп, У. Ешбт

Якзцо дившись на проблему "культура 1 сусшльство" в контексп питань, пов'язаних з соцхальним управлшням, то тут дослвдники (В.Овчинников, М.Стр1ха) видаияютъ таю основт модел1 взаемовщносин культури 1 держави: Пошчника (в паявиостч високий р]вень власжл гошодарчо1ефжтивност1культурно-осв1тихзакладш); Патрона (пщгримка культури державою за принципом "витягнуто! руки" через автономш 1 нашвдержавш шституцц); Архитектора (потужна, довол1 централпована державна щдгримка культури в крапп; ор1ентащя на масову культуру), а також модель 1нженера (1ЦДкоренш1 культури щеолопчному дтшлу).

Для украшсько! сощологи також е характерним заглиблення в проблемиетнокультурних особллвостей сотралънихпроцеав (В.Свтух, М. Шульга). При цьому дослцщики, викор истовую чи досягненняряду сум1жних дисщшлш(пожтологи, етнологи),пропонуютьвар1антивирш1енняпроблеми взаемода державотворчого та культуротворчого процеслв (О.Мотиль, Я.Дубров, Л.Дашкевич, Н.Черниш, О.Семашко, 1.Дзюба).

;' Особлш1стьв1тчшняпихдослвдженьузазначеншсфер1такожполягае у тому, що туг з особливою гостротою порушуютьсяпроблемиформування нащоналыкн ел1ти (О. Братасюк, Л.Гуменюк, Л. Мазур). Велика роль при цьому покладаегься на сощальнийшститут освпи (тр адацд його дослздження беруть свш початок у науковш спа/ццищ Т.Парсонса, П.Сорокша 1 творчо розробляютьсявггчизняними соцюлогами, зокрема, О.Якубою).

Щодо соцшлопчнгосдослщжень безпосередньо народно! культури, то IX частково знаходимо у працях представниюв ршшх культурознавчих дисциплш: культурологи (I. Дзюба), етнографи (М.Костомаров), етпопсихологи (В.Яшв, Г.Шпет, О.Кульчицький, М.Шлемкевич), етнологи (Е. Дж. С\ит). Окрем1 р1зновиди народного мистецтва прямо чи

опосередковано становлять предмет дослщження у культуролопв та соцюлопв мисгецгва (М.Каган), мистецгв ознавщв (€.Ангонович), етнограф1в (Г.Павлуцький). В одночассучасшшисоцюлогами практично неанал1зуються потенщйт мо ж.'(ив о сп народно! куль тури в суспшъствг, хоча ними й визнаеться, що шформахля, з осереджена в творах традицшного мисгецгва, е щннимджерелом вивчення сощорегуляптш1хфункгцйнародно1культурив| жига людських сшльнот (О. Донченко, Л.Бевзенко).

НедослшЕьорозробленигфоблашосЕгсижзасобувуцвфаш^ культури; ця роль освпи дослщжуеться лише опосередковано (Г.Скотпикова). Про можливосп використання даного сощального шстигугу щодо формувапня сощ&тано-профеойно!версгвипрац1вниюв культуршмистецтваяк активного колективного творця культури опосередковано вказуегься у рядя публжацш у виданнях Льв1всько1 акдеми мистецтв, зокрема й'Вюнику.

Таким чином, як бачимо, культурознавчими дисциплшами, в пфшу черту - сощолопею, загалом дослвджено багато р1зних аспеюпв взасмовщносин культури г сощуму; водночас проблема встановлеппя сощального статусу та рот народно! культури в сучасному украшському СуСГПЛЬСГВ! ЗаЛИШасТЬСЯ МаЛООПраЦЬОВаНОЮ.

МетаI завданнядослщження. Мета дошдженняполягаевтому,щоби, опкраючись на теоретичний аналЬ сощокультурвнх явищ та матер:алгг сощолопчних дослщжень, всхановити реальний сощальний статус народно! культури в сучасному украшському сусшльстй та розробити концепщю гадптде1пиУ|потетщи1птксоща1гы111Хможливоотей,яка бвраховувала характер та спрямоватсть взаемовцщосин украшсько! державита народно! культури на основ! сучасного розумшня процеав управления соцюкультурного сферою. Обрана мета досягалась шляхом посяодовного вирдпення наступних завдань:

- проашьшзувати вущовщно до тематики даного досшдження ¡снугоч] в соцюлогата сумтжних науках всрсй культури як сощального феномену;

- розглянути сощокультурний. аспект етнонащоналышхпроцеав;

- сформулювати прюритетну в умовах сучасного украшського сусшльства модель взаемовщносинкультурищержави;

- вшвити сощорегулятивш властивосп традицшного мистецтва 1 загфопонувативар1анти!х використання з метою налагодження согцальних вадносинв кризовому сощум1;

- дослщити роль мистецько!освггив 1фоцесахвщгворення нар одно! культури;

- окреслити концептуальне поле ппотетично! програми пщгримки державою нар одно! культури в УкраМ на региональному р1вт.

Об'ектом дослщження виступають взасмовшгосшш "культура -суспшьство - держава".

Предметом дослщження обрано украшську народцу культуру, й сощальний статус та роль в сучасному сустльстш.3 загального предметного поля украшсько! народно! куль тури вирпыено народне декоративне та у Житкове мистсцтво як одну з пнайважлившщх тдсистсм.

Метод и дослгдження. Теоретико-методолопчною основою досшдження е структурний функщонашзм та штегральна соцшлопя. Проблема дослщження социального статусу та рош. народно! культури в сучасному украшському суспшьств1 ввдчалась шляхом сходження вщ абстрактного до кошфетного, за допомогою багатощаблевого анал1зу культури та з урахуванням культуролопчного пщходу в його сощолопчнш штердретацй. Використовувались пршщипи системного моделюванпя та м1ждисциплшаряого збагачеяня доотщницьких парадигм (О.Донченко). Урахування матергалъних, формальних та функщональних пщходдв (В.Оссовськии) до визначення i аналйу сощальнихшститупв уможливило створення вереи народно! куль тури як специф1чного сощального шсгатуту.

Емтричяою базою дослщження служатъ дат: 1) шформацшно-довщникових матергал1в (статистичш довщники, матер1али вщомчих оргашзацш), а також перюдачних видань та публщисгаки (частково); 2) отримаш в результата проведеного авторому 1997-1998 роках конкретно-сощолопчного дослщження "Мистецька освгга в галузг декоративного та ужиткового мистецтва i художшх ремесел як 3acio вщгворепня народши культури в сучасному украшському сусшльствГ'. Його гшотезами були: гтотеза-тдстааа - художньо-рем1снич! осередки потребують сощогумаштарних pecypciB власного вщтворення; гтотези-натдки - 1) осередки самооргашзовуються, "делегуючи" члешв cboix сшльнот на спещальненавчання; 2)осередкиутворюють "замкнутийланцюжок" осв1ти в конкретномурепош: осередок, неформальна осв1та - професшна осв1та -осередок, професшна дальшсгь. Данедослщженнявюпочалов себе:вивчення думки студент!в, яю заюнчували у 1997-1998 н.р. Льв1вську академш мтт(ггецгв,про стан cnpas в Мастецькй освш (формалЬованештерв'ю; опитано 60 oci6, поминка репрезеятзтивносп - 2,5-3%); пор1вняльний анал1з согцального походження студент вищих мистецытх закладов Захщного perioHy I-II p.a. - Льв1вського коледжу декоративного та ужиткового мистецтва та Вижницького коледжу декоративно-прикладного мистецтва (анализ офщшнихдокуменпв - особовихсправ сгуденпв; суцшьне обстеження, 540 документов); анали сощально-психолопчнихпроблем мол одахмитщв Захщного perioHy в умов ах сусшльства, що трансформу еться (б1ограф1чне дослщження; 50 автобюграфщ; теоретична виб^рка).

Ш)1<ованоишиодч)я^п1хре}ультатВтсщцокрозв'язанш:шсташ®их эавда1шдося111а1оргау:1ьта'1щ,щох/1рак1хрт>тотьсяпевпо1о науковою новизною:

- запропоновано варгант побудови лйждисциплгнарного мтрокомпенЫуму, що стосуетъся культуры як социального феномену. В даному зв'язку культура розглядаеться, з одного боку як неввд'емна компонента свггоусгрою.що забезпечуевзаемоддо духовно-шформацшного, сощогумаштарного та матер1альпого складниюв сощокультурного итого, а з другого - як зосередження адаптивно-негентрошйного потеищалу сусгольства, внутршше джерело його розвитку (с.17-50);

- здшснено багатощаблевий аналЬ культуры суспшъства, в результат! якого можна стнерджувял и, що народна купътурамае подвтний сощальний статус, виступаючи, з одного боку, як спедшЫчна цшсшсть пре/гметгшх витвор1в, дй, цшностей 1 норм, котра щшьно пов'язана з культурою сшльнот традищйного або локального типу (еттчна трупа, громада, село, сш'я, суодство тощо). Комушкащя в таких спшьнотах харатеризуеться перевалено безпосередшми 1 неформальними контактами творщв та споживата. А з другого боку, е согцальним шетитутом, який через певш органЬацшш форми (профссшти об'еднання, асощацц, о сб ¿ту тощо) намагаеться створювати, вщтворювати 1 розповсюджувати предмета! витвори, да, вз1рщ та норми культури егвльнот'фадктшшого або локального типу. В цьомуЕНпадку твори; не обов'язхово безпосередньо контактуютъ з1 споживачами. Маевластивкпъ локально знижувати сощалъпу ентрошюу кризовому сощум1 (с. 50 - 76);

- доведено, що з фактичных моделей взасмотдносин "культура -сустлъство - держава"(модеш 1нженера, Пошчника, Патрона, Архитектора) немас жодни)', цепком придатпог до тровадження в сучасному укратському суспыъстт; найнаближенипою до сучасних умов е модель Арх1тектора. Адапто н у ю ч 11 о ста шподо сощокультурно1Ситуацив 5Тфашськом}'сощум1та враховуюодприштшшконцепццеф<жтшно1со1да^^

(упорядкування, об'еднання, синхрошзащя), еироблено пршритетну модель взашовгдносин культури г укратсько! державы - "держава-Стимулятор". Суть ща" моделг полягае у приведены процеав сощокультурно1 системи у вщповщЕасть, з одвого боку, до об'ективнихвимог сучасного украшського сусшльства вцшому, а з другого - з потребою у потпуковх тляив подолання кризового стану культури зокрема. Модель передбачае утворення сгруктури шетитупв \ органвацш ¡ерарх1чггого типу, жа характершуегься, з одного боку, прямимп (к онсультатив! 1 гош, коордананданимн) зв'язкамив^д етеменш вищого рангу до нижчих, а з другого - зворотшми (шформацшними, самооргаызащшшми) зв'язками, 1 реалазусгься за допомогою моппорингу процесу фуншдонування культури в УкраМ (с. 79 -95);

-розроблено аналгтичну схему сощолог1чного аналгзу зосереджених в зразках народно/' культуры значенъ, цтностей г смитв самооргашзаци сощалъного життя, основним елементом яко! виступае сощетально-психолопчний аяатз. Дана схема мае достатт евристичт можливосп, яю дозволяють пццгвердати доцшьшсть використання модел! "держава-Стимулятор " для украшського сощуму (с. 107 -131);

- запропоновано модель ткулътураци художнъо обдароеано¡' молодь яка мае на ме-п запустити мехашзм повноцшного використання согцогумаштарного потешдалу художньо-ремкничих осередюв в процесах самовщгворення народно! культури (оюташащя вцдаовщного сегменту сощально! структури суспшьства - сохдально-професшно1версгви митщв та худошпх рем1сщшв) шляхом угворення у репонах УкраМ своерщннх зон-ланцюжгав мисгецько! освгга: осередокхудожньогоремесла, неформальна освгга -нрофесшна освгга - о следок ремесла, ггрофесшна даялыпсть (с. 141 -165);

' - в руап модсш "держава-Стимулятор" розроблено кощептуальт засади гтстетично! програми тдтргтки дероюавою украшсъкоТ народног культури в УкраМ в умовах кризового сощуму на регюналъному р1вт, згцщо яко! нередбачасться максимально використовувати потсшцал народно! культурив процесах самоусвщомленняукрашським сощумом свогхсощально-психолопчних особливостей (вадтак - шого самокорекцн), зокрема, шляхом декодування зм1сту, зосередженого в творах народного мистецтва, та розроблення 1 вир овадження рпномаштних моделей шку льтур ацп мисгсцьки обдаровако! молодц, Бщповщно до потреб конкретного репону, а отже, сприяючи актуал1защ! зосереджениху витвор ах народно! культури значень, цшнностет смисшв самооргашзаци сощалъного жштя (с. 166 -173).

Практична зпачупцсть результапв дослщження полягае в можливосп !х використання для здшснення окремих державных захода у сощокультурнш сфери Деямрезультатаможливхдлязастосуванняунауково-иеда1 опчр11й сфер1. Так, запропонована в дослщженш схема анал1зу мистецьких твор1в засгосовувалась у 1999 р. в кура занять з украшського декоративного та ужиткового мистецтва викладачем в1дадлення мистецтвознавсгва КиСвського слов'янського университету Гоголь О.Б.тав штегрованомукурс! образотворчого мистецтва та художньо!пра1двчителем вищо'гкатегорц Микола!всько1 украшсько! пмназп Швидченко В. М.

Тематично дасертащяпов 'язана з держбюджетними дослщженнями кафедри теори та кторй культури Львгвського национального ушверситсту, в аст-рантур1 яко! проходила навчання здобувач: "Духовна культура украшського па-роду в 1егорп свггов о! культури" (1991-1994) та "Украшська культура 1 слов'-янський св1т: ¿стор1я та сучасшсть" (1994-1996). Теми затверджещ Мшютерством освгш Украши. Дослщження проводилось в

контексп Нащоналыю! державно! програми "Осшта - Укра'ша 21 ст." та державных комплексных програм - "Нащональна культура" \ "Пошук, навчання 1вихованя обдаров апо! молода".

Алробашя результате, Результата дослздження онрилгоднено на Гупжнародних наукових конференцшх - "Проблеми украшсько! науково-техшчно!термшолоп!" (Льв1в, 1994), "Нащональна елгга таштелектуальний потенщал Украши" (Лынв, 1996), "Харювсью сощололчт читання - 98" (Харгав, 1998).

Структура робот». Дисертащя складаеться з встуну, двох роздашв, висновкш, списка використаних джерел (213 найменувань), додатку. Загальний обсяг дасерташ! - 182 с. Список джерел. додаток, 5 таблипь, 5 рисунюв займають 32 с.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш розкрито актуальшсть теми, стушнь й науково! розробленосп, сформульовано мету 1 завданнядослщжеггня, позначенойого

ГлЯ ' СТ/*Т 1 ТТПрТП ГАТ" ПГПУТТО ТТАТТЛ ФйЛ^РТГПЛЛ* /<УГЛ ТТУ"\ ТГЛГ^ТИ М оолотттп £>» »ГТ1»»Г»Т| ГТЛ

\-гчч. жи^р^Д^т^!) ихдд^хидини х^у^уци^и^тидиДилии^и ^а\,идг1 Iа ^^нириша

база дослздження, визначено наукову новизну одержаних результата та !х практичне значения, зв'язок з науковими програмами, планами, темами, наведено дашпро апробацио робота.

У першому роздш дисертацц "Проблема взасиови)иосин "культура -еустльство-держава"всоцюлогшспит, проблема, /п£ид£кцн"розглядаються р1зномантпвар1анти соцюлопчного баче1шя культури як сощального явища в хонтсхсл тематики даного дослщження; дослщжутоться закономерности взаемоввдносин культури 1 сусшльства з урахуванням специфики !х переломлення через етнонащональшвщносини,визначаетьсязм1стпонятгя "народна культур а ".цсощальний статус та роль в сучасному су сп1 льстят; розглядаються варханти (яратеп! державношолггаки у сфер! культури.

Внринуегься питания проблемипервинносп (вторшшосп культури) сусшльства, ! розглядаються таи точки зору: 1) культура - тдсистема суспшьства: сощально-упорядковуючий (сощальний порядок залежить вад збалансованост1 шдсистем сусшльства, в т.ч. культури), конфлгкторегулюючий (культура е засобом урегулювання сусшльних конфлпспв), тсптатуцшний (культура ешститутом сощального контролю), системно-векторннй (наявшсть в культур1-систем1 "вектор1в-шдсистем", ята залежатъ вщ ситуацц'в сустльст), нормал1зацшнодаяльтсний (акцент на адагггавно-негентропшних функщях культури в сусшльсга); 2) суспшъство -тдсистема культури. Зазначаеться, що перша точка зору е домшуючою в сучаснш сощологи i вщображае реально кнугочий стан речей в сучасному

сусшльстш; протилежна ж - виступас практично як самостШна в кторц сощолохтчно! думки, хоча останшм часом набувае всезростаючо! популярное^ в контексп синергетичюи (здатшеть сощокультурних систем до самооргатзацн), ноосферно! (наявтеть суперсистем по вщношенню до одиничних систем) та тр1адично1 (триедшеть духовно-шформацшного, сощогумаштарного та матср1ального начал) парадигм. Внаслодж анашзу юнуючих поглядв щодо культури як социального феномену запр опоновано вар1ант побудови м1ждисциплшарного мшрокомпендауму. В даному зв 'язку культурарозглядаеп.ся,з одного боку якневад'емнакомпонентасвгеоустрою, що забезпечуевзаемодаю духовно-гнформацшного, сощогумаштарного та матер1ального складнтав сощокультурного цшого, а з другого - як зосередження адаптивно-негаггрохшио-го потенщалу суспшьства, внутрипне джерелойого розвигку.

В результат! дослщження сощокультурного аспекту буття етнонащональних сшльнот всгановлюеться, що народ-стнос е стрижнем народу-наци, а етшчна семютична мережа "консервуеться" в умовах сшльнот "традицшного" типу (т.зв. локальних епшьнотах). Дана знакова система при наявнога сприятливих для процесу сощогенезу факторш розширюеться, частково видозмшюегься, однак залишаеться основою семютичних мереж вищогого р!вня - сощокультурних. А тому саме традицшну культуру пропонуеться ототожшовати з народною.

Також звертаеться увага на адаптивно-негентропшш властивосп народног культури,й'здатшеть локально знижуватир1вень сощально! ентропи в сусшлъстЫ, покращувати сощальне самопочуття члешв сощуму. Вплив народно! культури вщутншгий за наявност1 у суспшьств! певних оргашзапЩнихформ - професшних об'еднань, асощащй,рЬних форм оевгги тощо. 3 1х допомогою створюються, вдаворюютъея 1 розповсгоджуються предметш витвори, да, вз1рщ та норми епшьнот-ноаго народно! культури, ум о жлттв лтототт, ся пронеси ткультурацц та сощашзацц членш сощуму, даеться змога останшм зрозумгги свое призначення в сусшльств1 та виконувати вщповщш пубтчш функцц (до реч1, "автори" при цьому не обов'язково безпосередньо коитактують з "користувачами"). 3 цього погляду народна культура загалом вщповщае тим умовам, яю визначають певний феномен як сощальний шетитут, виступаючи при ць ому як сталий мехашзм самооргатзаци житгя людських епшьнот.

Здйснений багатощаблевий анатз культури суспшьства уможшавлюе висновок, що народна культура нараз1 мае подвшний сощальний статус. 3 одцого боку, вона виступае як специфична пщещеть предметних вигвор1в, дщ, ЩШЮстейшорм,котранцльнопов'язаназкультурою сшльнот традицшного або локального типу (етшчна група, село, сш'я тощо), а з другого боку - е

сощальним шсгагутом, який через певт оргашзацшш форми намагаегься створювата,вщ1вор1овати1розповсюджувахипредме11пвигвори,ди,вз1рщ танормикультурисшльноттрадипщного або локального типу.

Дашврозддц анал]Ьуються особливосп основншиснуючихв сштовШ сощокулътурнш практшд моделей взаемовцщосин культури I держави: Пом1чника (високийр1вент.власно1господарсько1 ефективностакультурно-мистецьких закладев), Патрона (розподакопгпв через автономно недержавт та пагавдержавш оргашзацц), Архггектора (потужна, довол1 центра.тпзована державна шдгримка культури), 1нженера (зосередження державою в сво!х руках в ах засобгв на розвиток культури). Обгрунтовуеться висновок про недопустишсть використання в Укра1ш модел1 1нженера як тако!, що характерна дтатоталггарнихсусшльств, та недоцишп'сггь - моделей Патрона 1 Пом1чника (небезпека масов!зацц, шдриву самобутносп вггчизняног культури) i Архггектора (небезпека волюнтаризму). П-дкреслюеться, що окрем1 иринципи дц даних моделей (в першу чергу, Архггектора) можна використовуватив процеа пошуку новихмоделей. Як вар1ант дая Укр аши ггропонуеться модель держави-Стимулятора, що передбачае утворення сгруктури шетитупв 1 оргашзащшерарх1чного типу, яка характеризу-еться як прямими (консультативними, коордипацшними) зв 'язками вщ елемепттв вишого рангу до нижчих, так 1 зворотшми (шформащшшми, самооргашзацшними) зв'язками, ¿реа.тоусться за допомогою мониторингу процесу функщонування культури в УкраМ, структурно-функщональну схему якого показано на рис. 1.

Рис. 1 Структурно-функцюналъна схема мониторингу процесу функцюнування укратсъкоИ культури.

Основш елементи схеми: блок 1 - об'ект управлшня (рвновиди культури та IX корисгувачг, основна увага прщцляеться груш продуцента та транслятор1в шформацц - державш службовщ, науковщ, тв орщ пращвники, осв1тяни тощо); блок 2- стратего-програматор - вироблення основнихщпей, завдат. (консульта-тивно-координацгана рада "Украшський центр культури"); блоки 3,4,5 - анальзатори - здщсненнявиб1ркового мошторингу стану культури, дослщження тенден-цш та причин його змш (сощалын оргатзаинижчого рзвня); блок 6 -синтезатор - оциювання, корекщя (сощальш оргашзацц середнього р1вня); блок 7 - опттазатор - науково-практична 1 виконавча функци - заход и впливу на об 'ект управлшня (сощальш оргашзацц яищогор1вня); специф1чний елемент схеми - колективний зворотнш зв'язок (цкркулящяиформацн у сощокультурному простор!). Дана модель перздбачае можлш1сгьрозробкивимежахокремихиро1рам,спршованихнарегулювання взаемовщносин "культура - суспшьсгво - Дфжава".

У другому роздш дисертаци "Функцшнування украшського народного мистецтва в призовому сощумЬ (на матер1алах декоративного та ужиткового мистецтва) " обгрунтовуеться потреба в розробщ концепци шдтримки державою народно! культури б сучасному украшському суспшьств1, атакожрозкриваегьсяцзм1ст. Вказуетьсянаскладшумови дня розвитку украшського народного мистецтва в Украш1, повноцшного викорисгання можливосгей даного феномена як такого, що пов'язаний з центральшши ценностями украшського сусшльства. Так, недосконашсть держа вно! сисгеми онодаткув ання призв одаль до втр ати пар одпими майстр амиг можливосгей займатись промислом шдиввдуально. Не набула на державному р;вш статусу прюр^етного напряму в процесах культурного вщродження1 мистецька о света у ввдповщншгалуз!, що й зумовлюе и нштттш стан. Лише за три осганшрокиприйом до мистецьких заклада освгга окорочено на 35%, з 1593 нпол естегачного виховання детей 70 припиниш свое гснування. Звщси - необхщшсть вироблення концепци шдтримки украшською державою народно! культури, один з можливихвар1аштв яко! пропонуетьсяв роздал. Мета дано! концепци полягае у сприянш процесам самоусвщомлення украшсыотм сощумомсво!хсо1цально-психолопчних особливостей, авщгак -його самокорекци шляхом актуалвацй осганшх.

В даному контекст! в роздш запропоновано аналгшчну схему сощололчного апал1зу народно-мисгецькихтвор!в: 1) аналЬ конкретного зразканародного мистецтва з викорнстанням системно! (систашо-векторний пщхад) та тр1адично! парадигм культури; "концепци функцюнальних сшввщношень мистецького виробу" (аналггачний подан народних мисгецтв на ужитков1, декоративно-ужитков1, декоративш), "концепци незалежного орнаменту" (видшення орнамента як самостщно! мистецько! одинищ);

2) сощетально-психолопчтш анашз особливостей окремого р1зновиду народного мистентва, здшснюванийв рамках котщепцйсощетальношсихши (дослщження зв'язюв м1ж сощетальною психисою як неусвщомленою установкою сощуму 1 реально ¿снуючою його культурою); 3) встановлення евристичних можливосгей схеми. Пропонуються приклада застосування дано! схеми. Зокрема, поширешсть тахр1зповида народаого мистентва в Украгш, в яких зосереджена велика юлыасть символ1в, оцшюеться тут з позищй психокультурних особливостей украшського сощуму, яга виявляються при пopiвняльнoмy сощетально-психолопчному анал1з1 характерних рис украшських, росшських та японських декоративних розпиав. Паралельно дослщжуються проблеми сучасного культур о лопчного назовництва (доцшьшстьвживаннятермццв "мистецька культура" та "художнякультура") та символ1чний змкт таор1в народного мистентва (традицшна, християнська та свиська символжив сучасних "аном1чних" сусшльствах).

Що стосуеться актуал1заци в сучасному сустльст значень, цшностей 1 смиалв самооргатзацц сощального житгя, зосереджених в мистецьких творах, то тут велика роль выводиться шституту мистецько! осв!ти, який виступае як "кузня" тагов ацгатго-мистецьких кадр ¡в - вагомого социального ресурсу народно!культури, а тому потсбуе особливо! уваги з боку держави. Найвужчими мicцями у систем 1 самовщъорсння народно! культуи е: 1) використання творчого потеншалу молодих художншав \ майсгр}в худошпх ремесел (тшыш одинищ з тих, хто закшчуе вищмистецью навчалыа заклади Львова займаегься проблемами вщновлення художнього ремесла в своему репош); 2) вир1внювання старгових можливостей аб1тур1ентавинцьхмисгецькихзакладав:1з-занедостатньо!в Украйкшькосп художшхлпалв с1льськшшсцевост1 - бшя 1%вщ загатьшлюлькосп - бар'ер вступних1спипв долають переважно дои, чт батьки здатт забезпечити дитину репетитором (у Льв1вському колсдаа декоративного та ужиткового мистецгва бшя70%учив -зродинцгтеяц'енгц!, зних 10%-творчо1). Позишвнимвинятком слугуе ситуащя на Гуцулыциш (впевншм!р1 - Полтавщиш! Кшвщит), де е достатня юлыасть навчальних заклащв вщговшгого профшю уск ступеней 1р1вгав Фактично тут маемо в наявносп зони-ланцюжки освгги: осередок ремесла, неформальна осв1та - професшна оевгга - осередок ремесла, професшна дальшеть (у Вижницькому коледж1 декоративно-прикладного мистентва до 7% студент походить з художньо-ремкничих "династш", понад 50% випускншав мистецьких заклада Гуцулыцини працююють у своему репот). Таку модель шкультурацц мистецьки обдаровано! молода можна вважати еталонною длявахрепотв Украши.

Як узагальнення в роздШ викладено концептуальт засади ппотетично! пробами пiдтp^мкидq)жaвoтoyкpaiнcькoi народно']'ку.чьт}фи

в Укранп в умовах кризового сощуму на регюнальному р1вш. Зокрема, вдеться про створення умов, як! б передбачали вивчення студентами мистецьких заклада особливостейпсихокультурир1знихсощум1в (в першу черту-укуа'шського), зартикульованихв творах народного мистецгва, з метою IX (особливостей) подальшого урахування при створенш самобутшх мистецьких твор1в, а такожрозробляючи 1впров аджуючи р!з! юмаштш модел1 шкультурацц мистецьки обдаровано! молода, вщповщно до потреб конкретного регюну. В зазначеному контексп пропонуетъся структурно-функцюналъна схема гшотетично! модет ращонально! мисгецько! освгга в УкраМ показано на рис. 2.

Рис. 2. Структурно-функщоналъна схема гтотетичноХ моделг рацюнальног мистецьког осепти в УкраМ.

Основш елементи схеми: блоки 112 (система мистецьких заклада, якшадаготь повну або базову вшцу освйу, включаю чи мережу IX фитш), блок 3 (художш ПТУ та приватш Школи художтх ремесел), блок 4 (мистецьы вщцлення лще!в для обдарованих д1тей з сшьсько! м!сцевост1 та з "неблагополучиях " смей), блок 5 (дитяч! художш школи та школимисгецтв), блоки 617 (пщсистема заклада, яю забезпечують подготовку художниюш-

педагога), блок 8 (родинненеформальненавчання). Функщонувант блогав 1! 2забезпечуетьсякомбшащею на виб1р: 8-3-1,8-3-2 тощо (пряшзв'язкив схем1). Обернена комбшащя (зворотш зв'язки) вказуе в ар 1 ат 1ти мхсця пр ащ художниюв з вузькою спешашзатцгго ("художник-педагог").

висновки

Увисновкахдисфтацйсформульовашосновтпщсумкипроведеного дослвдженняпроблеми. Щцкреслюегьсяпракгачне значения р о зр о блено! теми. Наголошуехъся, що в щеат культура повинна в майбугньому перетворитися на соцюкультуру, вщ якох залежатимуть хвд 1 скеровашсть розвитку суспшьства. Однак покищо, на даному етагп розвитку украгаського суепшьства культура (вюпочаючи окрем1 ц р1зновиди), знаходиться в складвих умовах. Попри те вона ввдграе значну роль в процесах його розвитку. Зокрема, народна культура, виступаючи водночас 1 як специф1чна идасшсть предалетнихвитвор1в, дда, щнностешнорм.котра щшьно пов'язана з культурою сшльнот традипшного або локального типу (етшчна група, громада, село, с!м'я, сусщство тощо), 1ж специф1чний сощальнийшститут, який через певш оргашзацйш форми (професхйш об'едиання, асощаци, освпу гощо)намагаетьсястворювати,вщгворюваш1розповсюдж5Т?ати1тредг«1етш витвори, да, вз1ргц та нормикультури спшьнот традицйного або локального гипу, виконуе в сусшлъсга особливу, так звану адагггивно-негентротйну фушащо, скеровану на зниженняв ньому р1впясощальношапруги. А тому тотребуе особливо! пщгрххмки з боку держави.

Осильки пародна культура мае здатшеть до саморегуляци, эегулюванняц розвитку в держав1 повинно здшснюватись з урахуванням ;ощально-психолопчного характеру тих, хто ц творить. Такий шдхщ /м о ж лив то е перехщ до формулговання пропозицш щодо здшененпя сонкретнихкроыв в зазначеному папрямку. Вони полягають у розребц! 1 ¡провадженшв Украхшмоделей 1 програм в !х межах, здатних стимулювати троцеси самооргатзавдв сощокультурних системах та спрнхганттенстфжацй )бмшу шформащею в них. Зокрема, йдетъеяпро застосуваннянових засобш юкодування змкту, зосередженого в творах народного мистецтва зметою :амоусвщомлення украшсышм сощумом свохх сощально-психолопчних >собливостей (а вщгак - його самокорекпд) та актуатзапд зосередженихв разках народно! культури значень, щнностей 1 смисл1в оргашзацп овального життя в сучасному украшському сусгнльста, зокрема, шляхом юзробленпя 1 впровадження вщповщпих моделей !нкультурацпмистецьки |бдаровано! молода.

Вишовлгостъсясподаашшщодо можттост!продовженшдоа>ццжеиь сощалъного статусу народно!культуривсучасномуукрашськомусусшльстй, зокрема, в аспект! п взаемовщносин з щсгитутом держави (стосовно р1зних perioHÍB i краши в цшому) вщповщними державними та науковимй структурами, i сгворення -якнаслщок - шшихрозробоктакого плану. Автор переконаний, що не о б xi дно посййно шукати шляхи покращення сощокультурно! ситуацц в УкраМ, щоб в кшцевому результат! прийти до створенняунас справда висококультурного,гармоншного сусгпльства.

ПУБЛЖАЦП

Ochobhí положения дисертацп вщо бр ажено у 3 -х статтях у наукових фахових видавнях, 3-х матергалахконференцш.

1. Гванкова О. Шляхи розбудови професшно! та неформально! мисгецько! освгга в УкраМ // Гумашзм та утвердження ipомадянського сусшльсгва в УкраМ/ Bíchhk Лъв1вського ушверситету. - JTlbíb: Cbít, 1995.

- С.150-154.

2. Ьанкова-Стецюк 0.1нтелектуальнийпотешдалнаццшащональна мистецька освгга (фшософсько-сощолопчний анал1з) // Людськийштелект: Фшософсько-методолопчш дослщження / Фшософськшошуки, вил. I(V -VT).

- J1 ьв1в: Cogito - Центр Свроии. - 1998. - С.253-256.

3.1ванкова-Стецюк О. Культура в кризовому сощумд i державна пщтримка народно! культури в УкраМ // Сощолопя: теор1я, метода, маркетинг. - 2000. - №1.- С. 89-98.

4. 1ванкова О. Про подолання деяких хиб у культур олопчному назовнищш // Проблеми украшсько! науково-техшчпо! термшолош. Тези доповщейЗ-! ТуЬжнародно! наук. конф. (20-23 вересня 1994 р., Льв1в) / М-ство ocbíth Украши; НАНУкра!нита íh. - Льв1в, 1994. -С.54-55.

5.1ванкова-Стецюк О. Художньо-педагопчна штелйгенщя, або хто виховуватиме украгнщв украгнцями // Нацюнальна елгга та духовний потенщалнацн. Тезидоповщей М^жнародио! науково! конференцн (18-20 квггая, 1996р., Лыпв) / HAH Украши; 1нститут репон. дослщжень та íh. -UbBiB, 1996. - С.91-92.

6.1ванкова-Стецюк О. Мониторинг процесу розвитку укра!нсько! кудьтури:спробапобудовиструктурно-функЩонаЛьно!схемигшотетично! модезц//Харьковские социологические чтения- 98: Сб.науч.раб. -Харьков, ЦЭПП "Радар", 1998. - С.280-286.

1ванкова-Стецюк О.Б. Народна культура в жигп сучасного украшського сусгнльства. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступени кандидата сощолопчних наук за спещальтстю 22.00.03 - совдальна структура,"сощальншгститути та сощальш вщносини. - 1нституг соцюлогц HAH Укра'ши, Кшв, 2000.

Дисертащя присвячена дослщженшо сощального статусу та po.ii народно! культури в сучасному украшському сустльсшп та розробщ концепцш, спрямованих на шдвищення й потенщйних можливостей. Проанал1зовано icHyi04i в совдологи верей культури. Розгляпуто сощокультурний аспект етнонащональних процеав, визначено сощальнйй статус народно! культури в украшському сучасному суспшьствь Сформульовано прюритегну длясучасногоукрашського сусшльства модель взаемонщпосин культури i держави. Запропоновано Bapiamn викорисгання сощсрегулятивнихвластивостей народного мистецтва. Дослщжено роль мистецько! оевпи в процесах вщгворення народно! культури. Окреслено концептуальнеполе гшотетичпо! програми пщтримки сощалышм щетшутом держави народно! культури в УкраМ.

Kjno4oiii слова: народна культура, народне мистецтво, модель, согиальний шетитут, пщтримка культури.

Иванкова-Стецюк О.Б. Народная культура в жизни современного украинского общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.03 - социальная структура, социальные институтыи социальные отношения. - Институт социологии HAH Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию социальной роли и статуса ! тар одной культур ы в современном украинском еттиуме и рязр я боттге конпетитий, напр явленных на повышение еепотетщиалт.ттых возможяоетейпа основании совремегтого понимания процессов управления социокультурной сферой.

Проанализировано » соот^етсчБпистсма'пгкои данного исследования существующие в социологии версии культуры как социального феномена. Культура при этом рассматривается, с одной стороны, как неотъемлемый компонент мироустройства, обеспечивающий взаимодействие духовно-информационной, социогуманитарной и материальной составляющих социокуль-турного целого, а с другого - как сосредоточение адаптивно-негентр опийного потенциала общества, внутренний источник егогразвития.

Параллельно рассмотрено социокультурный" аспект этнонациональныхпроцессов. Подчеркивается, что народ-этнос является стержнем народа-нации, а этническая семиотическая сеть (своего рода

комплекс рекомендаций отдельным членам социума) "консервируется" в условиях общностей "традиционного" типа (так называемых локальных общностях). Указанная знаковая система при наличии благоприятных для развития социума факторов расширяется, частично видо-изменяется, оставаясь, однако, основой семиотических сетей высшего уровня -сощюкультуршк, являясь таким образом оаховньмэлшеет Поэтому именно традиционную культуру следует отождествлять с народ ной.

Также обр ащается внимание на адативно-негентропийные свойства народнойкультуры, ее способность локально снижать уровень социальной энтропии в обществе, улучшать социальное самоувствие его членов. При этом влияние народной культуры ощутимее при наличии в обществе оцредшенных организационных форм - профессиональных об'единешш, ассоциаций, различных форм образования и т.д.

Вследствие осуществления многоступенчатого анализа культуры определен двойной статус народдой культуры в современном украинском обществе и как специфической целосности норм, ценностей, тв орений, и как специфического социального института. Указывается на необходимость ее поддержки со стороны государства ввиду имеющегосяв ее наличии адагтгавно-негентропийного потенциала, и сформулир овано приоритетную в условиях современного украинского общества модель взаимоотношений культуры и государства -''государство-Стимулятор'', создающую структуру организаций иерархического типа, характеризирующуюся прямыми (консультативними, координационными) и обратными (информационными) связями.

С целью исследования социорегулирующих возможностей украинского народного искусства предлагается вариант схемы социологического анализа его произведений, основной частью которой выступает социетально-психологический анализ. Также исследуется роль художественного образования в процессах воспроизведения народной культури, включая возможность усовершенствования одного из сегментов социальной структуры общества - социально-профессиональной прослойки художников и художественных ремесленников путем создания в Украине своеобразных зон-цепочек художественного образования (центр художественныхпромыотов,неформальное образование-профессиональное образование - центр промыслов, профессиональная деятельность). Таким образом очерчивается концептуальное поле гипотетической программы поддержки социальным институтом государства народной культуры в Украине на региональном уровне, согласно которой предполагается оптимальное использование потенциала народной культуры с целью самоосознания украинским социумом своих социально-психологических особенностей, а отсюда - его самокоррекции. В частности, имеется ввиду

оздание условий, предполагающих изучение студентами художественных аведений особенностей психокультуры различных социумов (в первую чередь - украинского), сартикулированных в произведениях народного скусства с целью их (особенностей) дальнейшего учтения при создании ригинальных художественных произведений, а также разработку и педрение разнообразных моделей инкультурации художесгвешю одаренной голодежи, соответственно потребностям конкретного региона.

Ключевые слова: народнаякультура, народное искусство, модель, оциальный институт, поддержка культуры.

Ivankova-Stetsiuk О. В. Folk Culture in Modem Ukrainian society's life. -Manuscript.

The dissertation is to seek the candidate's degree in sociological sciences on peciality 22.00.03 - social structure, social institute and social relations.- Institute of lociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2000.

The dissertation is devovted to folk culture's social status and role in the aodern Ukrainian society and to the elaboration of the conceptions to be directed to t's potential possibilities increase. Existence sociological vertions ofthc culture as a ocisal fenomen are analised. The sociocultural aspect of ethniconational processes s investigated, the folk culture's social status in the modern Ukrainian society is ietermined. The prioritial model of the culture's and the state social institute's rela-ions to be adapted to the modem Ukrainian socium's conditions is formulated Vertions if socioregulative caracteristics of the folk art with the purpose of their useiiig fore the idjustsng of cocial relations in the ciisisal socium are proposed. The role of the artist ducation in processes of the folk culture's reproduction are analised. The conceptual ield of the hipotatical program of the state institute's support of the folk culture at a egional level is described.

Key words: folk culture, folk art, model, social institute, culture's support.

Щцписано до друкуЗ 1.08.2000p. Формат 60x90,1/16. Ум. друк арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,96. Тираж 100 прим.

ТзОВ "Лгга-Прес" вул. Замкнена, 9, Львгв 16