автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Национально-патриотическое и общечеловеческое начала в лирике Ивана Франко

Полный текст автореферата диссертации по теме "Национально-патриотическое и общечеловеческое начала в лирике Ивана Франко"

ОДЕСЫГ! ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.1.ИЕЧИК03А РГЄ ОД На оравах рукопгоу

Г ПІ ІГ) іт

1 шіз !:>.

ТКАЧУК. Олсза £л.іфгр і ївна

НАЦІОНАЛШО-ПАТРІОТІШЕ і З/.ГАЛШШЩСЬКЕ НАЧАЛІ Б ЛІК1Щ І.5РАНКА /НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЙ 70-х' - СЕРЕДИНИ 90-х РОКІВ/

Спеціальність I0.0I.Q2 - українська література

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступрня кандидата філологічних наук

Одеса - 1994

Дисертація є рукопис

Дисертація виконана на кафедрі української література Одеською державного університету імені 1.і.Мечникова. "

Науковий керівник - доктор філологічних наук,

професор Брісовський Євген Миколайович

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

дрсфесср Грнірзга Микола Сидорович; кандидат філологічних наук, доцент Клаи”ек Юрій Іларіонович

. Прозідаа організація - Дніпропетровський дершвний

університет

Захист відбудеться "‘ЗЛ’' 1995 р.

на аасіл/шні спеціалізованої вченої ради К.068.24. 07 з філологічних наук в Орському державному університеті ім. І.І.Ивчни-коза /270058, м. Одеса, французький бульвар, 24/26, ауд. 91/.

З гдсертацією могна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського дгркаьногс університету ііл. І.І.Мечникова.

»

Учений секретар спеціалізсраної вченої ради кандітат філологічних наук, доцзит

Н. ’. Пашковська

Загальна зпрактарчогяка роботи Актуальність дослідження. Творча спадщина І.Осанка постійно перебуьала в дслі зору літературознавчої наука, ала в умсвах колоніального становила української нації і пультура головні її аспак-тв замовчувалися, не розглядалася, з відомгх ярвчян заборонялись для всебічного дослідїєння. Це стосується, зокрема, національного асязкту творчого доробку гозта. ^

Радянська літературознавство наголошувало здебільшого га ін-тернаціонйлькнх мотивах, соціальній тематиці творів. Що г до проблеми національно-патріотичного, то її вясзіглгвало однобоко, переважно у взаємозв'язку із соціальним, з плакі зоброкення І.Сран-кои боротьби прста соціального гноблення. Вкходало, цо І.гранко, турбуючьсь долею пригноблених .чадій, свободо» від паніз-визаску-вачів, "забувая" про визволення рідного народу г-ід чузіа. гнобителів, про національний гніт, про націоазльн" незалежність України. Цей ларад-лсальявй фаігг вапливез з багатьох праць, ирисяяче'"« теорчості І.брамш, зокрема: "'¿яорчість Сранкз" Ю.КобвлеЦ/”ого /ІуЬб/, 'тічна;; революціонер" б.Кярслгка /1966/, "1.іранко. Нлтт-,-впй і торчка штх." І.Баесо, Л.Каспрука /1983/, "1.іранко - пооср-•ля-л грукоа українського і російського пародії." О.іЗідоусз /і.50/, "І.і'ранго. Літературна« аортрвї” П.Г«есиака /1366/.

5 іизтшіях мекогра.ііях ігноруються зволезлеа: І.Срлнксм д\г-про необхідність г.і ці овальної свободи, полігячнох самосгіГнс-сті Укіаїнй. В статті "Поза иокама козлового" /1600 р./ а.Оранко зазнач«?: "А¡це змагання до усунете економічного ьвзьску мусить гвм саглім бу'Е зміші.чнм до усуненім зизвекурачіз своїх чя чузях,

з в разі даного зя<5зру певно насамперед чужих, а потім своїх"

'. Оранко І. Зіб?. тяо.-ін: У 50-ти т. - : Наук, думка, 198". -

Т. 45. - С. 2В0. ; г»ді з їєк'т’’ вкз: ;р?ься тем і сті^інкв

НЬОГО НЙДПННЯ.

Отже, ЕІН ЧІТКО їсвідоші&ав необхідність "УСУНЄННЯ" ПЧ!£ИХ" і "огоїх" гнобителів. Ала такі твердження 1.Франка про національну свободу, незалежність України літературознавці 80-х років воліли не згадувати. В результаті, крім вузького, обмеленого погляду на патріотнвм І.франка, крім уоіх неточностей, псмялок. зумовлю-них впливом політичного клімату, в означених працях ш не можемо знайти відповіді на питана , які в часи відродженій українсько! культура, всіх сфер суспільно-політичного еиття набувають особливої значимості. ^

Перш за все, .нас цікавить, як поет відобразив у сзохіі творчості шляхи роззаїку української нації, пргчани, які дай ро5аиток обумовлюють і які йому завакають; як обстоював він ідею українського державотворення. Нао цікавить позиція Каменяра в питанні співвідношення національно-патріотичного й загальнолюдського, яке на певному етапі становлення ііого суспільно-політичних поглядіз ніби "розкрилюстьоя1! включає в себе й соціально-класове начало. Важливим також є питання: яким бачив І.Фравко майбутнє нації у зв'язках з іншими народами, питання міжнаціональних езйєудіі. Цікаво також простежити еволюцію їворетичних поглядів Ї.ФраніИ на проблемі національного й загальнолюдського в літературі, конкретніше роз~\пя-нути дискусії з М.Драгошнгаим, І.Нечуєм-Лєвйцьким, ".Єфремовпм додо цієї проблеми.

Критична література 60-70-х років X/. ст. ..алигила і;ез"ясора-нима питання вирішення І.крайком "вічних" проблем янутріпльої свобод, житгя і смерті, особи й суспільства, спіеиідноізсішя » поезії характеру ліричного г.роя і світовідчуття уіфаїнсг>кого каро-ду; зв"язок ко.ивіз тр^рчості І.йрануа з мотвгами, які зустрічаться у світлій літературі. ",

Актуальнім* аЗоРЧквх іштапь дй*сгує потребу більш сявціаль-

ного, з акпентсм на національно^ аспекті ргзглчду творчості Каменяра. Треба сказати, що в цьому плані ми вже маємо значні здобутки. 3"явелесь праці І.Денисвка "пінкова когцепція нг Зональної літератури"./1991/, "На далеку дорої? жаття •’'ранкове візьмемо слово" /Ї99І/, "Дзякі "білі" плями франкіани" /1990/* Л.Сеникз "Шедевра "вічної" тама е ліриці <Ірянкап/І?90/, О.Багака "1.Франко і теперішнє стагтаище нації" /1991/, ґ.Грс^"яка "Роль Фра-ка а національно-політичному самоусвідомленні українців /1991/, М.Ійь-гюка "І.¿ранко і деякі проблеми ж::ття єврейської людаюсті в Галичині" /1993/. Ца нове слово у франке навстві стає нині відправною точкою для багатьох дослідників у їхній роботі над творчістю Фрэнка.

Торкаючись національного аспекту творчості Каменяра, автори названих праць, як нам здається, не вповні розглядали творчість

1.Франка на загальнолюдському рівні. 1'ідеться про Франкове розуміння і розв'язаная "вічних" вселвдаьких проблем - внутрішньої свободи людини, розвитку індивідуальності, категорій добра, краси, правда. За винятком Д. Пазлачка /"З глибинг душі”, 1985/, 1,Дениси« /".Любовні історії української белетристики", і993/. М.Мороза /•’Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Франка "Зів"яла листя", 1990/, не привертала належної уваї'я літературозаавчої наука інтима лірика Франка. Це пояснюється 'традиційною првглушеністго уваги в роки комуністичної заідеологізованості науки до тих аспектів духовного світ» лвдини, які ве мала безпосерьдаього соціального виразу й заслуговувала лине на негативне ставленій, і світлі сказаного ейзд про історію вивчення творчості І.Фрмікь стає зрозумілою актуальність обраного дослідження. Пріоритет національного ¡і загальнолюдського над соціальним, класовим - це та суттєв": прикмета творчості 1.Франка, 'до наближає його до сучасності, до тепе-

. • - 6 -рішнього oía нов вда каці!, яка обргла шлях ни утвзргїення національних і вселюдських цінностей і як кікочв потребує освячених Франковим "святим Храмом Натери-Музв" крапель "доброта, лагідності,то-лерандії ке тільки для відмінних по глад із і вірувань, але навіть дая людських блудів і похибок і прогріхів..

З другого'боку, це Гі та прикмета, що втднривае нам справжнього 1.Франка, благородного ладяного патріота І.Іранка як творчу особистість ренесансового тиду. /За словами Ч.Цехпа, ренесансовою особистістю е то;, "хто внзнаваа і сповідував у творчості пріоритет загалы олюдського я національного над класовим і партійним” 2/.

Об'єктом анялізу в дисертаційній .оботі е -лірика І.Франка, його широкий епістолярій, теоретичні праці автора, співвідносні в ідейно-тематичному аспекті з пр.тлчншіші.

Предмет дослідазння сіановить поетична творчість 1.Франка кін-гч 70-х - періпої полеванк 9п-х років, зокрема ті ліричні поезії, ідо ввійшла т;о збірок " 3 верши і низин" та н3ів"яла листя".

1'пта дисертації полягає в тому, щоб дослідити ¿‘.рику 1.Франка в аспчкті національно-патріотичного й загальнолюдського, на конкретному естг-гичному рівні ^"ясувати актуальність цієї проблеми. Для досягнення мети необхідно розв'язати такі завдання:

- систематизувати результати досліджень творчості 1.франка;

- окр-.слити к^чо питань, не вповні з"ясотани>' літературознавством, але значимих у період відгодаеь.ш української культури;

; - визначити причини, що перешкоджала повному проникненню

дослідницької думки в творчість 1.франка;

з”ясувет& позицію І.Франка що-о означених питань і проблз-ме співі, ідношелня національно-патріотично.?;; К загальнолюдського,

1. Франко 1. Мій Ізг'арзгд. - Львіг, IS98. - С. 8.

2. Цеі ;в ¡D. Речесансова особистість в українському письменстві 20-х років // Слово і час. - 19Э4. - ¡í 2. - С. 20.

визначити контекст епохи, що впливав на сзігоглядно-есготачні принципи ар гора;

- здійснити текстуальний аналіз лірики 1.Оранка в аспекті національно-патріотичного й загальнолюдського;

- дсслідята худохньо-об^азне в тіл зн дія національної й загальнолюдської проблематика в творах 1.Франка:

- визначити місцз і значення гоетичної спадщина І.<їтмика в

українському і світовому літературному процесі. .

Метода дослід^ння. Д*ч досягнення кета Я ііирішенм поставлених завдань автор дисертації поєднував систєм-чо-олпсовііЯ та порівняльна -типологі'зяй метода наукового завчання яза'д художньої ліа ера тури.

Наукова нозпзна рсйо'^и полягає в то?ду, ідо в ній при системному аналізі лірнмі 1. Франхє в аспекті національно-патріотичного й загальнолюдського особлива увага приділяється ро-’гтчду поезій, які замовчувалася, олшзляся літерятурозш-стьом /цикл "Україна"

- в повному обсязі не вмилений у 50-то.мне зібрання творіг І.Сран-ке/ або і упродсзг. довгого часу зазнавали прп аналізі нищівних

ЗМІСТОВИХ перекручень /поезії збірки "З ЕераійН і низки"/. У цьому плані національні проблеми, що їх порушував І.Фрзнко і подиве::) як

загальнолюдські, вагиіиьі дія всіх народів, висвітлюються як його думки з приводе певних явищ дійсності /Ддеться про уярмлення України Росією і Польщею, пію питання нвціональної свободи, міннаціо-нальїшх взаємин, національна” і вселюдсь"их цінностей/.

Вперше при .дослідженні лірики 1.Франка /В3тв"ялв листя”/ робиться спроба системного валізу засобів художньої реалізації "вічних", вселюдських проблем. ,

Теорет.икс—методологічя.7 остечу дисертації складають праці И. Грушсаського, В.'абітиноького, ї.Огіг-нка, Д. Донцава, М. Берда-єьа, І.Дзюби, Л.Иог -.ченка, дослідження !/. Возняка, Є.іСирилпка,

; : ■ - 8 -

С. Шахов оь кого, наукові розвідки І.Данвсгака, м. Григога, К.Гнатю-, ка Д.Павличк'’, Р.£ром"ыса, О.Багаиа, В. Корнійчука,

Практичне значення роботи

Ічзслідки дослідеєняя можуть бути використані в процесі викладання вузівських курсіл історії української літератури, пра розроб-, ці спецкурсів і спбЕХіеміаарів, написанні курсових і дипломних робіт, лрв створенні посібників ДЛЯ ВЧЕТЄ-.І2 і студантів-філслогів.

Апробація роботи. Дисертація обговорювал-сь на засіданнях кі.|>едри української літератури Одеського університету. Основні її полоза.-ШЯ викладені автором у доповідях і повідомленнях нг мігка-родній конференції "Леся Українка і сучасність" /Одеса, 1993/, на міжрегіональній науковій конференції "І.-їранко і розвиток франкознавства" /Криворівня, 1993/, на науковій конференції "Треті вол-ковські читання" /Одеоа, 1993/. Матеріалі; дисертації висвітлені т" чотирьох оубл^саціях. '

. Обсяг і структура дослідження. Робою складається зі вступу, двох розділів, висновків і бібліоірафії.

Зміст роботи

. У Вступі обгрунтовується актуальність обраної проблеми', завдання й мета роботи. В процесі огляду Історії вивчення гаорчості І.Фр'нка, визначаючи стуаінь дослідкенооті творчого доробку поета в аспекті національно-патріотичного й загальнолюдського, автор торкається питання причин, що перешкоджали потшоиіу. проникненню дослідницької думки в творчість і.Франка. Основною причиною, що но дозволяла розглянути українську літературу як національну, були тоталітаризм, насилля, стара і штучна теорія великодержавництва, єдиної російської культура, до якомусять приєднатись інші народи. Кохен із учених, політичних діячів, чаї праці, як ми вказували вища, сгавоыягь тесрегако-методдлогічну оснозу напої роботи.

- 9 -

датально описуючи процес насильного насадження російської культури, хоч і під різним кутом зору, але гак чи інркяє торкався проблема національно-патріотичного й загалшомдаького.

7 вступі такій здійснюється спроба г.з основі капвсапта з різні часи літературно-критичних, нанкових, публіцистичних т філософських творів І.Франка, з котрих найбільш і /разно представлені думки Каменяра щодо співе ідаошення національнс^о й загальнолюдського в літературі, з"ясувата позицію І.Франка в цьому питанні, просте-яати еволюції) його теоретичних поглядів. Принагідно автор торкається питання складних взаємин І, Франка В М. Драгоманов а. Визначаючи вплиз М.Драгоманова на вироблення світоглядних засад 1.Франка, показуючи, як позначались його літературні і політичні погляде нч еволюції поглядів 1.Франка щодо проблема національного й загальнолюдського, авторові необхідно було звернутись, з одного боку, до аналізу /п хронологічному порядку/праць М. Трагома ,ювя, "Література російська, великоруська, українська і галицька", "Листи не Наддніпрянську Україну", "Шевченко, українофіли і соціалізм", "Чудацькі думка про українську національну справу", о другого - до робіт . 1.Франка "Літератира, її завдання і кайважніші піхи", "Критлчні писька о галицькій інтелігенції", "Дещо лро себе самого", '*Інтернаціоналізм і націоналізм з сучасних літературах", "Поза ме_амв можливого", "Принципа і безпринципність", "і'іо тако поступ”, "Суспільно-політичні погляди й.Дра-оканг’а". При засуванні цього питання в процесі дослід&еі.ня названих праць дисертант зосереджує увагу й на деяких аспектах полеміки Франка з І.Нечуем-Лев кць ким, С.С кремовим, М.ворогим. У зступі такса ідеться про практичну цінність роботи та її апробацію.

Перший розділ дослідтання - "Національнс-иатріогичпе ,і за-га;-¿нелюдське начала в громадянсько-політичні? ліриці Франка" -

- 10 - . частково присвячений з"ясуэзнню змістової наповненості циклу поезій "Україна" /циклі, найменш досліяаеног літературознавством/ та розгляду на ідейно-яробламноку рівні і на рівні художньо-образного втілеі’ня думї'и поета іниих циклів поезії збірка " 3 вершик і гизик".

Гоставившв ключовим у розв"язанні досліджуваної проблеми до недавніх Оа^ів заборонений, за мов чув ан ай цикл поезій "Україна", дисертант з"ясовує, ідо головними проблемами цаклу е проблеми національної свободи, нсзалешіос"і України, взаємин української нації з іншими народами. Специфіку порушених в означених поезіях національних прсолем становлять ххнс загальнолюдсько звучання та зв"язок в окремих віраах ¿з соціальними лотиваьи. Зв"язок національно-па-тг і отечного й соціального відчутний вже в перілому, найбільш дослідженому вірші - "Исч лвбов". Зін виявляється у ствердженні поетом любозі до України, до гласного народу й "До всі;:, котрих гкетуть

0..3-. и” /т. І, с 83/. Ьа дуит*у дисертанта, наведений вислгв 1.франка разом із ре'ігійно забарвленою ле::сикою вірша: "сокце боке", "братіа", "відректися", "святу любов" - створює й інший підтекст, змістом і.отроп є значно ширші, всеобіймавчі, слизькі навіть до релігі.лих почуття любові псетч не тільки де бідного ладу, а й до всіх люде а, до кожної людини. 1 вже зогс'к по-евакгельськи, глибоко емболічно сприймається зізканач псета в "другій, святій любові”, холи згадати святого мучяника Ісуса Христа. Найперш рін уболівав за немічних, плачущих, хворих, пикрквдкеиих: "Прийдіть до Мене,¿сі струдаені та обтяхені, - і я Вас заспокою!”

Хоча втрш " Ь!оя любов" вписується в контекст громадаісько-по-літичьої лірики, хоча гін написаний і.Фрэнком в пору його революційної молодості, пафос віраа, яскраво виражена релігійна лексика засвідчують його загальнолюдське качання. Тк.і-то л цьому вірші

1. Біблія Мв. 11:28.

- II -

дисерта ,т розглядає два плани: не тільки соціальний, a ií загальнолюдський. Але загальнолюдська тут органічно пон"яза«в з національно-патріотичним. Цей зв"язок розкривається на рівні емоцій поета, почуттів, ідо включають патріотичні і все*вдські, близькі до християнських. Ці вартощі були загладені в підсвідомості nos та, постійно живили його поезію.

Дещо ілиий зв"язок національно-патріотичного Я загальнолюдського - в наступних поезіях циклу "Україна”. ЕмоціШо-афорвстичнв висловлення 1.Франком любові до власного й кожного ііщого народів тут детально розшифровується, переростає в своєрідний маніфест, програму почувань українця серед іншях народів, з”ясуввшш нам свого місця й ролі в світі. 1.іранко наголошує, ідо історична доля 'цедро наділила українця багатствами і крзсоэ природи, але вона несправедливо обійшлась із ним, віддавай на знущання різчіи політичним реав-мзм: польському /"Ляхам"/, російському /"Не пора"/, а тому він, маючи в серці "другу святу” загальнолюдську любов, зэдаеняЯ "обережно” віддавати її народам. Важливо, що патріотична ідея незалежності України, яка виразно звучить у кожній dpcti віриа "Не пора" /"¡іпм пора для України жить...” "Для України наша лвбса..." "Під Укрлшш єднаймось прапор!.."/ будуча иакіоіізльі.ои, патріотично«, є р повні;! мірі і: загальполюдсь ою. З процесі детально/о аналізу вірша робиться акцент на з'ясуванні актуальності національно-виз-. вольної проблематики поезії " lie пора” , франків час, з"ясувані!я причин, що зумовили чітка рвяалпцШе звучання яірао, особливо ;“.ого початку: " líe г'р;), нр нора, не пора і.іоскалепі і! ляхові слунить!"-. Бисповок про те, ідо 1. іранко і в часи злхоплпння соціалістичними

і. Гранко І. Ті* ори. - ллркіті. Гух, ІУ£о. - С. £5.

Гл:.- V!.

ідеями не примзншуваЕ і не •’ідксдав ідеї національної незалеяності України, й тоді на жалував ні російських "дерм:лорд" г їхньою політикою, "руйнування, визискування та гглушшзання окраїн для добра центра" /45, 403/, ні польських верховодів-шовіністів з їхаігч ідз-ями давньої історичної Дольщі, знаходить своє г.родоскен^я й підкріплення при аналізі вірша "Ляхам". Справжній патріот повинен жити і працовати для щастя свого народу, стерегтися ''братерського"

. ярма, зважаюча на народну мугрість: "брат братом, а брккдзя за гроші" Причини, що спонукали п^ета до такого з відтінком категоричності, безапеляційності народного вислову, ховаються у складних українсько-польських взаєминах. Непростима вони стали ще з ХІУ от., з часу занепаду Галицького князівства, хоч польська шляхта лицемірно & іменувала ці взаємини "братерськими". Яяса булоце "братерство" після Брестської унії, описує Т.Щрччгнко у зірші "Полякам": "Украйна плаче, стогне-плые" 2.’/Детальний зналіз поезії "Полякам" подано в роботт/. Про. наслідки шовіністичної політика Польщі стосовно України, про природу україіюько-додьсьйих взаємин писав 1.Франко у багатьох градах: "Най погляд па польська літання"; "Нові причин::и до історії: польської суспільності на Україні в "'ЇХ ст.':

. "Католицький панславізм", "Дещо про себе с.змого". Дейі мотивом дах праць а думка про те, що удродовж віків польська шлягта намагалась забезпечити своє панін"е становище стоссено українського народу, гдакчись при цьому до насильства, притиску, гш.ілекня. У йірші "Ля-співзвучному поезії Т.Шевченка "Пслякзм", Франко, осмислю-юч*. історичне минуле, суворо-тверезо, реалістично аналізує стосунки ,’чраїнського £ польського народів і зіставляє минуле/ з сучасні-

1. Франко 1. Твори. - «ар^із, Р^х, Іі/26. - С. 36.

2. Шевченко Давне зібр. творів: У 12-тн т. - К.: Наук, думі.а,

,1990. - Т. 2. - 0. 3?. "

- ІЗ -

стп. Він бачить, як з "німецької ласки" діставша владу, польські верховоди гноблять свого брате-українця, бачить, як часто польський нарсд виявляється отруснпй націоналістично:- політикст шляхтя. Эток, сповідуючи п ідеалі рівність, братерство народів, 1.Франко в корстскому реальному сьогоденні приходить до цього тверезого, афористично переданого висновку: "Брат брято. , а бриндзя за і^оші". Звоб ставлення го чертог-ої хвилі польськогс шовінізму, свпв позиція щодо взаємин українського й польського народів І.Франко висловив у вірші "Ляхам". Патріотична *дея незалежної України - "І кожний нз свойому полі Для себе і жиГ-мо і. працюймо Для власного щастя і долі!’’ 1 - з одного боку, була чіткою відповіддю загарбницьким намірам і кланам польських верховодів, з другого - набувала загальнолюдського зг^чання. Бажаючи ьолі, свободи своєму народові,

І.бранно тим самим піклувався про "кожний народ", про болю і т,еза-іеяність усіх народів. Закликаючи кожний народ до праці на своєму іслі, він тут підкреслює: "Рятуймось п біді", тобто живімо за ?уманнши, людськими законами.

Б ідеї братерства народів на осгтві вселюдських цінностей іранко знову ж таки відптовхуєг ься від глибин національного, від іаціокальних цінносте", які, крім любов* до рідної землі, волелюб-юсті, одвічного прагнення до свободи, включають і л^ов ло бляа-іьсго, повагу де чуяих святинь і вірувань, співчуття до всіх по-¡ривдяених людай. і народів. Отже, національне і загальнолюдське на-[Ало становить у цьому віриі органічну єдність.

Благородна цілісність людського й національною поотає тэкок вірші "Розвивався та, високий дубе", де ідея воскресіння України, ;рія про власну хату з її щасливим юспогчрєг/. /а не слугсю По о ке і. и Ляхові/ переплітає?-: гі із загальнолюдською іде-п "товар',''тва

. Іранко І. Твори. - Хгркі*. Рух, 1926. - С. 86.

. - 14 - .

чесного", чеснвх і товариських взаємин міх народами; у вірші "Січовий марш”, де провідна національно-визвольна ідея /рух січових стрільців/ звучить і як загальнолюдсько ідея волі, свободи, "власної хвтв". Цей образ спостерігаємо і в попередньому вірші, де він символізує ідею власної держави, ідею державотворення.

Поскільки в Галичині з давніх-давен жили поруч українці, поляки, євреї, то проголошена Франком ідея незалежності України, очевидно , мала принципове значення і для цих народів. Окремо слід сказати про єврейську лютість у Галичині: адже її життя, ментальність, побут, інтереси завжди цікавили Франка. Свідченням цьому є стаття Сранка !.!ої жидівські знайомі". Крім специфічної характерності, ментальності, 1.іранка цікавили певна подібність, спільність єврейського народу українського. Обидва ці народи розділені на багатих і бідні:х, однаково переживають вони ;• гострий національний гніт, однаково єврейський люд /як і українськії!!/ страждає від "своїх" і "чужих" панів.

З циклах "Галицькі сбразки", "¡¿індійські мелодії” ^.Оранко, з одіого боку, представляє цілу гаїерсю образ лихварі”, пиикарів, орендаторі?, ту частину єкре/.ської су сп ільп ост і, їо, за словами ?.іл;отингь::сто, виконувала "утилітарні" 1 функції, ту чорну й бруд-н} ;:îotv по експлуатації місцевого шюелипш, якаю грсбугали па--і: і?.;і кол:..

V-. дрі гого ооку, -:p!ü:o бачить і показує інзу частину єрреПської

ді.ості - с'іді.и.: прости:: лгд. 1 ккцо в зображенні шянгаря-еврея

/"?. і.ч'нку"/, орендаря /":.:кха.1.:о”/ п: «сутня авторсь’я іронія, в які:;

- і т; пгічзіа пересторога, о«йдіі’іія в ідихати єрре /.ському’ і всім па-

тлгг.%: рг.сськс пркьггг.гнгл, покірність перед в.« до», силь»ііпй!.:к па —

і. -^vOTîu-CbKB.': і*. Е;:бр;ічі сіатті з л*;і::оі-зль;:ого питлшія. - X. : i’-îCîî.v'."йсс:;іяі:ія укрчїі;оаії*м;ір, ¡<*'Л. - С. '41.

нівнвми народами, якщо в цих циклах поезія відчутний гнівний осуд з боку мудрого Оранка-Мойсея, то у змалюванні бідного єврейського народу переважають глибокий біль, співчуття, щира вболівання і за єврейку-по: ритку /"Сурка"/, і за прозрілого, світлого в неправедности свого життя героя вірша "і' цадика", а за кожну людину, якої

б національності вона не була. "Ыи люди” /т. І, с. 223/ - цей вислів повторюється й у вірші "У цздика" /"Хіба ж то ми пси, а не люде" /т. І, с. 227/; незримо присутній у кожній поезії означених циклів, на думку дисертанта, він розвиває ідей вселюдських цінностей, кіш .учи за якими люди к'-.олв б на втрачали доброти, гідності, милосердя, за будь-яких обставин залишалися б людьми.

Характерно, що в циклах "Галицькі образки", "Жидівські мелодії" моральні вселюдські проблема тісно пов"язані із соціальними й національними. Говорячи про соціальнії;; і національний гніт,

1.Франко устами героя вірша "У шдика" запитує: "...коли а Кінець тій ненависті буде?" /т. І, с. 227/.

У поезіях циклів " Веснянки" П "Осінні думі!" провідні загальнолюдські проблеми смислу життя, зкття і смерті, любові, гуманізму поет трактує і розв"язує як національні. Наприклад, у віриі

/«пам«Ятай ПрС ниття"/ вселюдська тела смислу у.иття, супроводжувана палким пристрасним почуття:/, єдності ¿і всі ка людьми, знаходить своє втілення в афоризмі: "Лип боротись значить лить" /т. І, с. З Є/. Цей вислів конкретизує названу проблему, обертає її до нових якостеГ як до проблеми боротьби зз воля й щастя кояхої людини і як до національної проблеми волі, кезодезг.ості у ;;рг; ї вс і-ясго йор оду.

:: пі'-лі "Осінні думи" тілосомські роздум.-: про плшкіо?ь ксго к;:' ";:, ііро вдвічі1 и:: рух /'весну, літо, осіиь/ в складній природі Лгідсьпкх почуттів беруть свій початок від с;ізг.пядашія рсалььсгл

кнття конкретних людей, зід національної ді.‘;снооіі. З сонетах "£у-рамі", "Яісланщ яівночіі", "Падз додолу листя з деревини" з болем і гіркотою пише поет про обдерті хати, пусті городи, бідні сала. Пого латріоггші почуття виявляються і і оппсі прирот-», * в ставленні до бідного люду, і б Саванні сказати всьому світові про "стаі без^тіані ІЛи, до стоя'-ь на нашім ввдсхрузі" /т.І, с. 38/. Водночас патріотизм 1.Франка поєднається зі співчуттям до хоч і на рідних, але так само нещасних країв, де "бідні схн^ть, терплять, ридають" /т. І, с. 38/.

¿¡ялосзрдність, слівчутхя поета до есіг пригноблених народів виявляється в попіях циклів "Кмні дуі..л", "Дума прслетарія",

" Лезтмотивом ЦИКЛУ "НІЧ!!І думи" є мотив неп ШОВНО-

ГО явлю до нещасних: "Та слуга ьдааснгх" /т. І, с. 50/ /’"Ке покидай мене, пекучиН болю"/.

В ім" любові до людини закликав поет до революції в циклі "Думи пролетарія”, нагололую".и при цьому на духовних началах: не на зброї, не на силі, а на правді, праці й науці /”Ка суді"/. Цей суттєвий момент, тема основи: і ваяелів, якими мовда перевернути будімо : зсправедливого світу, розкривається в прідесі детального аналізу поезій "Гімн", "На суді", 'Не люди наші вороги". При цьому особлива увага звертаєтеся на внутрішнє несппиііняття Франком марксистської '-зорії класової боротьби навіть у пору Г'.то реЕолючійіо! молодості /хоч Сранко і цікавився марксизмом, але не був же він послі дс-никс вчення, що передбачало однозначний поділ людстга на ворогуючих/. Не хотів він бачити в людях ворогів /"Не люди наші вороги"/, ае міг він погодитись із вбивсом мільйонів СПІВВІТЧИЗНИКІВ. З роботі наголошується й на критиці деспотизму марксистською вчен-"яв пралі "їїо таке доступ". .

В наступних поезіях циклу " ккс " ( розв"язуючи про-

блеми гідності і національної честі /"Найлит"/, прсблеі..л моральних якостай провідників .у боротьбі за прогрес /"Каменярі"/, згод "Профілі і маска", порушуючи тему "двох великих сил" - пісні і праці, г циклі "Осїї", критикуючи мораль пристосованців-егоїсіів з числа "своїх" земляків і кояяого народу, поет послідовно roso-дать, що втявші цінності, загальнолюдські й національні вартості

- цз найголовніший закон для нього самого, наіїзкща філософія для зсіх, і тільки цзй закон, ідо включає в себе любов до Батьківщина, слуяіння своєму наридозі, визначає шлях людства до га р;.і он і х, ",.а-встрічу сонцю золотому" /т. І, с. 71/.

Друїлй розкіл дисертації - "Кя ці опальні й загальнолюдські мотиви в інтимній ліриці Сраньа" - присвячений дослідженню взаємозв'язку нопіошльного й загальнолюдського, головнем чином у збірці "З із "яле листя'-, хоча тут .акон робгтьсг. спроба системного аналізу лірики їранка від першої збірка "Балядп і рссклзи" до збірки "Мій ї^марягд1*. В йолі зг^у дисертанта - й лерапй віра на любовну тематику "Арб"янка~, 8 и"кл "Картка любові" /"З верлин і нп-3E ■"/, і окремі поезії "Моїй не моїй“, "ФР", "Ользі С.", "Споийн" збірки "Мій їзкарагд". ’

У порівнянні зі збіркои "З вершин і ннз"н” діалектика національного й загальнолюдського тут деіпо інша. Тут меш представлені ідеіінг-бстетичні іі національно-політичні погляди поета,' бо s автор поставив перед собо., завдання "вздоровягь деяк; хору душу"

/т. 2, о. 120/. Отке, на першому плані <-т діалектика душі "\j~ кої" для Сранка людини. 1 яоскільки сама людина, “ї внутрішній > світ цікавила поета, то в поезіях " Зів"ялого ластя" домінують здебільшого морально-етичні, загальнолюдські психологічні пробче-^ -м /соціальне ледь відчутне в окремих поезіях, aj.j воно далекі др.уго;ядна/.

: . - 18 -

Найголовнішою проблемою в "Зів"ялому листі" є проблема діа-лвктвка людської душі, і вона розгортається за трьома актами, трьома дійотвами. Три етапи зміни почуттів героя і три жмутки поезій становлять } драмі зв"язок між планом розвитку почуттів і композицією. Цей зв"язок диктуї.ав потребу аналізу художнього тексту /на рівні діалектики почуттів героя та художньо-образного відтворення її/ за циклами. . . •

В першому циклі, на першому етапі розвитку почуттів, душу героя наповнює любе®, споневірена погордою коханої /"Не надійся нічого"/, уявлявана в триєдиному образі: земна красуня /портрет, реальні прикмети її зовнішності представлені у вірші " Не боюсь я не Оога, ні біса”}; пречистий образ /у вірші "Я нелюд..." трикратне повторення виразу "образ твій": "чистий образ", "лице троє пречисте" "образ твій яснів" засвідчує . эбов героя до коханої вже як до святин', божествф блудниця /у вірші "Привад” кохана являється герою у вигляді повії а викликає у нього суперечливі почуття: захоплення красою, обожнювання, ідеалізація коханої, палку любеє до жінки з усіма її недоліками і гріхами/. І псі ці почуття, які найкраще характеризує океюмороннаіі вираз "ясна непривітна 'зоро", викликані ревнивою уявою героя, бо зустрічався з коханою він рідко; крім фраза, "Не надійся нічого" /т. 2, с. 126/ від неї більше слів не знав. .

■ Складна природа людських почуттів .мінливі переходь лю. ької поихології й настроїв від любові до байдужості, нелюбові, від екзальтації до нудьги, від пригніченості і: крз-.Піьсї зневіри до оптимізму в другому циклі "Зір"ялого лаетя" наблкзамть ц» драму до "Богественної комедії" Двнта. Ліричнії:! гсрс : ртрячае

кохану, він любить її .с льгіше, болючії::*. Але п<: чхе ти« і*- -ої лк’бові - культ, обокпювання кіикн. П ліг«і»пуи»геи-’і!«ст»і

значилась гялологічгш близькість в розробці теки осіопдаванш жінки, жінха-мрії, ідеалу франка і всесвітньоїідомях поетів: Шекспіра, Петрарки, .Дакте, Блока /С.Шховські:7і "ІЛаГ.стеї.чість 1.Станка"/. Специфікою поетичного ьтіленаї цієї теми 1.Оранка є чітко вирааане національне начало, національний характер героїні. Ця думка під-. тверджується конкретним аналізом поезій ” колений явір, ьеленяй явір", "Ой та, дівчино, з горіха зерня", '"Ч-рвона калино, чого в лузі гнешся" /за всієї загальнолюдської наповненості цих віршів, в них відчутні риси саме української жінки, взагалі українського менталітету/.

При характеристиці близькості 1.Ср.іш;а в зображенні діалегтв-ки почуттів І'ероя до Данте, звертається .уіяга на те, що на пляху до ідеалу, в прагненні досягти його, герой "Зів"ялого листя" проходять ті к кола підземного й надземного світу /Рай, Чистилищ., Пегло/, що Я герой "Божественної комедії". V вірші "Як не бачу тебе...", усеідоїчдюючи крах своїх ілюзій о;:>до ідеалу, герой ча хвилях могутніх любовних почуттів пьу вносяться в гнший світ: "анге"ь-ські руки" і "пекельнії муки" хзрлкте^іизуюаь даіі світ як проміжний мі:ї небом і землею прастір /на и дать подорох Ділі те до коханої Беатріче/: "1 земля не лрийдз, Ох, і нс5о навіки закрите" /т. 2, с. 151/. Паралель - переміщення душі город " Зів"ялОіо ли”тя", пов"язаної з Раєм і Пеклом, і цочуттеяі повороти Дайте, діалектика почуттів героя "Божеств''нної комедії" розглядається при детальному аналізі поезі" другого циклу. Широко при цьому викоргхтоьуоть-ся стаття 1.Франка " Данте Алігізрі”. 3"ясовується, до цей цикл псезій написаний у народнопісенному ключі, що дає змогу авторові передати національні витоки, суть саме українського характеру, але еиявляється це національне начало т? загальнолюдсько;.''! почутті ла-Оогі.

' - 20 - _

Агїор не копіюо фольклорні зразки, елемента, не перпноовть їх ;.:еханічко у твір, е творчо вакорисгов^с їх, пере осмислює, змушує фольклорний образ, моіез жита новим життям. До того ж фольклорна ПОеТЕХЗ ПОЄДНУЄТЬСЯ в нього з досягненнями найсучаснішої поеїлки, з ламчими і тривожними ритмами, інтонаціями, щг передають зб^джеки,;, знервований, неспокійний стан ладани само кінця XIX ст., стан, характерний уяе навіть для людей тривояного майбутнього XX ст.

" поезіях "Зелений явір,зелений явір", ''Ой Тії, дівчино, з горіха зерня", "Червона кзлйно, чого в лузі гнешся", "Ой ти, «бочку кучерявий", "Ой жалв мій, іал»", які можна квакати циклом у циклі, при відтаорзнні внутрішніх імпульсів поведінки, почуттів гзроя Сланко використовує властиві саме уіфаїиській фольклорній поетиці образі*: калини, дуба, зерня, голубки. З одного боку, ці образи засвідчують риси саме українського світовідчуття героя: ліричність, рог.-.інгіїчність, сднісгь із природо»; з другого боку, в кої.гексті поезій всього другого циклу вони набивають триеоз»ього, загадкового змісту, репрезентувть ''дан із етапів рститку почуттів гарОя, падіння дна", коли його "сила слабк^, гнеться”. З цьому плані фольклорні образи разом із художніми емоційно-експрееизкимн засобами, метафорами: "серце сохне, тане", ",:раса в"яне, г"яке", "зра-нсл:: серце чорні очі”, епітетами - "те: і і неї і”, "листочки зв"ялі, зв"ялі", "дрібні с-.ьозе”, "вітер зимний", "отль нестримний" /"Ой ти, дубО'..:у кучерявий"/, порівняннями: “тнсс серденько -- колюче терн^", "івої устоньки - тиха молитва" /Ь0Й ти, дівчино, з горіха зерня"/, словосполученнями: "забрала за собою Кой дуиу з тіла", "упустив голубочку", "забрала всі втіхи, надії" /"Ой палю, мій жалю”/ - програмують трагічний фінал драми.

В третьому кму:ку поезій гер*й, перш ніж пітіі з жаття, що та і: "закпило" з ньою, сиінає гімн, хвзлу гі,,ти, як втіленню краси

■ : - 2i -. ■

■ ' ■ ґ зиття /"Я хтів хиттп кінець зробить"/- Поезію "Тричі мені являлася любоз..." можна вваната центральною в плані осягнення, визначення либові героя. Цз була одна лэбоз, але кожного разу в трьох різних іпостасях. Вперше вона постала білою лілеєю, тендітною, НЇ7.ЯСЮ і сміливою. Вдруге - просвітленою, ОїМНОЮ, ¡эдлезоэ, "мов святиня". .Втроте - ползм"ям червони освітила, досягла діді 2 тіла, це любов цалка, болісна, гріховна, мов сфінкс зі стратника,

' ■ . _ _

ПОВНИМИ кагн ОЧЕ’Й. Тричі явлені Б образі "лілеї", "ТЯХСІ СВЯТИНІ", "сфінкса" любові становили суть душі ліричного rapwi, псетал-но гивйли її різнобарвніша почуттями і ярястрастяма. 1,406 показа-ТЯ 130 Дуг? В ЦІЛІСНОСТІ, е діалектичній сднссті різнпх, але споріднених мік собою лябовках почуттів, І.Фран::о зводять тря любояі героя в один иречясява образ, іи"я котрому "лвбсг і аатгя". Подібне узагальнення »ласая* в по.езі! Гэнте /"Три пані"/, а тапоз творчості

0.Блока, зокрема поезії а циклу "Арфа к скрапки*: "]! я любпл. >1 я азгедал". Тшіологічга блззякість їх розглядгатьсл в процесі аналізу зірша "Триг; меті яялялася дыоон.

В наступних поезіях образ героя постає у філософських вимірах. Слід відзначити високу .духовність героя, його "глибокі чуття", свободу в думках і вчинках, внутрішню свободу.

У Засновках підводяться підсумка дослідження, констатується, що громадлнсг.кс-політйчяа лірика Франка поєднала в собт національно-патріотичні іі загальнолюдські темп й мотиви. ! гоча е окремих поезіях співвідношення яаиіоьально-патрі.-я,ачііого й загал * нолиг ь-кого ніба "розкрилюзться", включає в себе "коїкглікг" - соціальне, ; класово начало і, таким чином, в деяких поезіях соціальна й наці-онпьне урівновануоться /" Галицькі образкц"/, в інших - ивревака-з національний дух /" Україна"/ '-•і соціальнії“! /"Думч пролетарі«",

{¿'¿L "/, ал., в цілісності ~воїй поезії 1.Франка ствердну-

ють пріоритетність націон^чьного й загальнолюдського начал. В ліриці 1.Франка Еяа 70-х років чітко окреслюються етичні цінності того "старого, щиролюдського" соціалізму" який докорінно відрізняється, за сливами самого І.франка, лід "формальної релігії, основаної на дотах ненависти та к.-дсової боротьба"

Те, що франко ніколи не належав до послідовників такої релігії, «стверджує поетична спадщина І.Оранка. Навіть в часи захоплення марксистським вченням він не применшував і ї'т більше не з і зрої -ДаВ ідеї національного ввзвол.-шня, даркавотиореная України. Ці ідеї е провідними в циклі "Україна”. Водночас патріотичні, гзціональні ідеї е е повній мірі загальнолюдськими.

1 в такому зв"язку, в широкому звучанні порушені франком проблеме боротьба проти всіх форм ґ засобів експлуатації, проблеми ьезалеаносгі народу Í1 особистості знаходять своє продовкення і в зодальиій творчості Фраїла. В збірці І90бр. /віра

"Конкістадори"/ розлого розвивається поставлена у віршах "Каменя-рі", f,'e- lh ¿mente* проблема лиття-боротьба, одвічного поєдин-

ку добра і зла. Пок-зово, що в означених віршах носі’ акцептує ка духовног.і началі в катті-боротьбі, використовує, лк і в згейірном; до збірки " 3 вершин і низин" вірші "Гімн", образ духа, втілення ЖЯГТ*. зтвврядос.і людини, невмирущості її оправ.

В плані загал ьг о людських цінностей, моральних законів зборку "З вершин і низин” продовжують збірка "Зів "яле листя" і "наскрізь моральна" /у. 2, с. 180/ /за словами І Франка/ книга І^марагд" /1898/.

Якщо у Франкових "1а:ларагдах'; переваяають "моралізаторські", за означенням самого ■’.Франка, "суі, .¿-навчаючі", проповітш.-цьг.ого

І. $ранко 1. Мій І^марагд. - Львів, 1890. - С. £.

- 23 -

характеру вірші, 25 котрих поет торкається переважно етичних, загальнолюдських цінностей, так би мовити зовнішньої моралі /пов"я-заної з прагилами людської поведінки/, і цим, їласне, вели близькі поезіям збірки "З вершин І низин", ТО У " Зів"ялпмг лис І-і" 1. Франко ставить головний акцент на внутрішнім житті людини, складній природі людських почуттів. Головна тема збірки "Зів"яле ,.истя" -це загальнолюдська тема любові. До неї дотігсаються пробле"и діалектики людської душі, смислу життя, любові і смерті, прагнення до ідеалу, проблеми внутрішньої свобода.

V розкритті широкої ьагальнолюдзької /яка є водночас і національною/ проблематики твору автор використовує народно-пісен.іі образи, ритми.та інтонації. Національна начало відчутне тут не тільки на "поверхні" худохнього твору, в його лексиці, художніх засобах. Зоно виявляється в своєрідності уявлень і почуттів героя, що особливо мають місце в обробках народних пісень "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", "Червона калино, чого d лузі гнешся”, " 01 ти дубочку кучерява!:", "Ой жалю, мій палю".

Почуттєві повороти й цінності, нюанси бачення гьроя, створюючи емоційний підтекст усіх елементів ¿уноинього твору, сприймаються як щось рідне, близьке, специфічно українське. Звісно, ці властиві українській нації, українській літературі образи, уявлення, форми мислення збагачують скарбницю загальнолюдської культури. Отже, Í.Франко виє постає перед "юдством на тільк" як національний геній, а і як геній світорсї літератури.

Основні положення дисертації викладені б публікаціях:

І. Типологічна близькість І.Франка й 0.Блока в розробці проблеми національно-патріотичного й загальнилюдського // Матеріали наукової конференції. Треті золковські читання. - Одесо.

22-43 жовтня 1994. - С. 82.

2. Біблейські мотиви в ліричних творах Лесі Українки й

І.Срашса /до проблеми взасмозв"язку національно-патріотичного й загальнолюдського/ // Тези доповідай та повідомлень міжнародно; науково-теоретичної конференції " Леся Українка й сучасність". -Сдеся, 23-25 листопада 1993. - С. 36.

• 3. проблеми національно-патріотичного й загальнолюдсько-

го /на матеріалі публіцистики Д.Лондона і Б.І.Днтонича/ // Питві кя літературознавства. - Чернівці, 1994. - " 2. - С. 9-19.

4. Проблема національно-патріотичного й загальнолюдського в ці'.:;лі паеьіГ: 1.Франка "Осінні думи" // Наукові записки кафедри українознагства. - Одеса, 1994. Вип. І. - С. 15-25.

Ткачук Е.£. Кзодонально-патрпотическое я общечеловеческое начала в лир^е Ивана іранко. .

Двссертапія ка соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.С1.0'.! - уіфаинская литература, Одесский государственный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 1994. ■ '

В работе на идейно-проблемном а ф.рмальвом /ьоэтичес;.-ом/ урзьаос расс;.штривается взаимосвязь лационально-петриотического к общечеловеческого начал в лирике Франко; раскрывается зевиси-•/.ость художественных особенностей от проблематики псвэзии.

Установлено, что национальные проблемы, поставленное 11.Сран ко. в грагдакско-полвтичгскоЯ лирике, обэдчелоз ечны по своему сократив. Оскорвыми проблемами интимной лирики И.Франко являйте, . проблвмы диалектики души, лзобви, стремления к идеалу, пессимиз-

■ ш, внутренней свободы человека. . . -

'Tkachuic E.E. .

liationsl-patriotic and hu::?n principles in I.pranko’s poetry

Candidate dissertation in Hii 1 olo>gr. Soeciciitv IC.C1.02 Ukrainian Literature, Odessa otate Univei’-aity, v.1eaaii,I9v'4

Presented for defence mai ¿script deali with.the correlation of national-pat-iotic and hur:£r. principles in I.frapko's C^etr.y; the, dependence cf stylistic, devices upor. ttie poetic ■problems is revealed. It «as found 0>ut that nations* yrobie. s .l'.Frarifco is concerned with <h his p;ctry are tuxan in .its essence. Themain •prob1,eiiS of I.franko's intimate poetry nr., tnose of dialectics of the soul, 3c/e; as7>3rAtjO:v for i pessimism,, inner frefidotn of man

i.'ioni c.".osa: ■

HicnajiLHa ccenamiKa .

r3^£>H0^DflC£>KJ npodneMaTHKa aaeMBKa jjjni' jTpinK« cEcdofta

iiatifnal specificity har.an problf. js dii.ier.tics of the coul inner rie;,loa