автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Николай Лысенко и Петр Сокольский: "Майская ночь" Н. Гоголя и гоголевская тема в украинской опере

Полный текст автореферата диссертации по теме "Николай Лысенко и Петр Сокольский: "Майская ночь" Н. Гоголя и гоголевская тема в украинской опере"

НАЦИОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМ1Я 'ш.ПЛ.ЧАЙКОВСЬКОГО СПЕЦ1ЛЛ¡ЗОВЛНЛ ВЧЕНА РАДА Д 50.27.01

- - г» Г\

.4 О С.1

11 НОЯ «96

На правах рукопису

13ВАРША ОЛЕНА МИКОЛАТВНА

МИКОЛА ЛИСЕНКО I ПЕТРО СОКАЛЬСКИИ: "МАЙСЬКА ШЧ" М.ГОГОЛЯ ТА ГОГОЛ1вСЬКА ТЕМА В УКРАШСЫСШ ОПЕР1

Спещальшсть 17.00.03- Музичие мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Кшв-1996

Дисертащео е рукопис .

Роботу виконано на кафедр1 ^сторх! зарубхжно! музики Нацхонально! ыуэично? академ1? Украхни Чм.ПЛ.Чайковсысого.

Науковий кер1вник - доктор мистецтьознавства, професор

Марина Романовна Черкашина 0ф:ц1ЙН1' опоненти - доктор ыистецтвознавства, професор

Лщхя Пилил1вна Лорнхй . кацгшдат ыистецтвознавства, доцент Лариса Анастаспвна Пщтвк Провхдна оргаяхзацхя'^ Харковський институт мистецтв

хм. 1.П.Котляревського , Захист вхдбудеться "%)" -МлЬтИк, 199 ¿р. с 15 год. 30 на засхданн1 спецхал1зованоТ вчено? ради Д 50.27.01 по захисту дисертацхй на здобуття наукового ступени доктора наук у Национальна ыузичнхй академ!? Укра?ни 1М. П. 1.Чайковського за адресов: 252001, Ки1в» вул.Арххтектора Городецького, 1/3, поверх, ауд. 36.

3 дисертащео ыожна ознайомитиоь в б1бл1отец1' Нац1онально? цузично? акедемЛ.

Автореферат, роз!слано " с&З " ' 199 ^р..'

Вчений секретер 'спецхалхзовано? ради,~ • кандидат иистеЦтвознавст»«1

доцент

Загальна характеристика роботи

Сюжет "Майськох ночГ' о^'сднуе три великих 1мен1, що належать украхнсыий культур: - М.Гоголя, ¿{.Лисенка, П.Сокаль-ського. Опери на цей сюжет В1дп"раяи важливу роль у становлен-•п укра'г'неького музичного театру I створенн1 свгтово! музнчнот гоголхани.

Сучаснхсть потребуй грунтового усвхдомлення досягнень национально! культури мннулого, без яких немогглиЕо уявити П подальший розвиток. Справущй кауковий погляд на 1Стор1ю ук-ра!нсько1 культури створюеться у паи час:, який вхднрив невх-дрм1 ранше факти I матер тали. Серед 1Нтого це стосуеться гакон яггтя х трорчостх корите!'в укратнсько-! музичног культури М.З.Лисенка /1842-1912/ та П.Л.Сокальського /1832-1887/.

В^дтворення'у музикознавств1 творчих особистостей Лисенка I Сокальського не равнозначна. ОстошЦцп десятир1ччями силами укра!нських .вчешвс поступово роэширгаоться I набувас ста-лих рис фундаментальна лисешиана / про це СЕ1дчкгь, зокрема ювхлейна збхрка "Украгнськэ цузикознавство", вип. 27. - К.; 1992/. Р1зноб1чне вясв1тлення б1ограф1чдах подробиць, всеб^ч-

' V

гай йнаЛ1э творчостх Лисенка, сол1дка наукова опрацьован1сть з рхзних точок зору багатьох аспект1в його музично! спадаини не мояуть 1ти у поргЕНлння зх скромним обсягом досл:джень про Сокальського. До створеног калька десятир1Ч тему монографп Т.Карипево1 "Петр Сокальський: жизнь и творчество" за останнхй час додалася лето збгрка статей та реценз1Й композитора, изготовления до друку Р.Кулик.

Одним з науяовгас стимул1в овернення до оперког спаддиии П.Сокальського I М.Лисёнка стала В1дсутн1сть достатнхх материал! в щодо паралельного розвитку :х ■"ворчостг та особистих гворчих взавмин. Моиливхсть нового погляду на В1Д0М1 лвиза,

прагненнл до переосмысления двяких усталених уявлснь обуыо-зили вибip тема дослгдаення. Лротягсн сорока п'яти рокхв М.Лисенко i П.Сокальський жили й творили одночасно, зверта-лись у cBOíx опусах до тих самих enseria, зокрека, гогсиЦв-ських, листувалися, обмхнивалися поглядаш но мастецтво. Ало й досi но гснуе праць, де б розглядалася ця паралеяьшсть життевих шляхiв i творчих процесхв двох ыитцхв, аналхзуеала-ся слхлыцсть або вгдашийсть ix естсгичшх noaitnitl. Тому актуальна с розглед доиуыентхв та матерхагхв, цо bucbíms-шь ца проблему, - як надруковгалх, так i рукописных. Напть-оя на у ваз i епхстолярна спадцина, свхдчекля сучаснлкхв, а також eos, 140 пов*кзане з хеиуваш.гч двох оперши верехй сю-■ дету "Майськог кочх" М.Гоголя.

Мата i заедания роботи У дисертацп ставиться за ыету дослдасния особливостей ' вхдбиття сшзгу гогол1всько1 nouicTi "МаЯська hív" у творах ' М.Лисенка i П.Сокальського та анал1з на цхй основг процесу . форыування укра1иоьхог музичнох rorqni^ ^ оперц^й «Щвн^, ix BiiTOKíB, вписаностх у загальну панораму icTopií украш-сьзсох опери. У зв'язку з цш знахсдиться .рвения ряду конк-ретних зацдань, слряиоэаних на вняв геторжсо-стнльових особ-ливсстеЯ та естетичшк принцкпхБ, властивих обрати тверау 4yjy;avopiB оперно! гоголхани. Цьоау допокагас зверкешш до проблема украгпсысого у Гоголя. Пород г. ции "Вечери" розгля-дааться з точки зору музикальнасп драматурги, cl\chí4hoctí лхтературного тексту та хшия особлизостей, якх обушвши неодноразов1 зверненнп конпозьисорх» до творхв Гоголя. Caisoc-TifltüM завдшйши стало осшслсшш /i переосыиолення/ ы!сця i! poBi творчостх П.Сокальського, особливо "Майськох нечх", в iCTopii украхнськох опери та цультурно-1СТоричному кон-

текст! епсхи. Всеб1чний роэгллд "Майсько! ночх" П.Сокальсьно-го та "УтопленоЗс" М.Лисенка призов до уточнения жанрових де-ф1Н1Ц1й, до визначення драматургччко: та композиц1Йно1 под16-ностх або ж В1ДЫ1ННОст1 названих творхв. У робот1 зроблено акцент на своергдностх лхбретто х драматург^, на особливос-тях муэичнкх характеристик персоналов, рол1 ансамблхв та хо-рових сцен, оркестрових засобхв. Внсвхтлено також вакливу проблему спхзвхдношення автороького х фольклорного в операх, впливу народно-пхсекгак джерсл на оперний стиль Лисенка I Сокальського.

Для ргшешш цих завдань було обрано метод поргвняльного зхставлення, де основоноложними отапи естетико-категорхальт поняття: паралельнгсть - парнхсть /бгнарнхсть/ - конллемен-тарнхсть. Лисенко г Сокальський були сучаскиками, але нпсолн не зустр 14злись особисто, хоч х перобували у нетривалому листуванн!. 3 точки зору хх оточення вони розвивалися пара-лельно, незалежно один вхд одного. Протэ з днстанцп часу паЯже в стор1ЧЧя ш вхдчуваемо пэрнгсть цих гвсрчих п:ен з хсторхх украхнсько! культурн /подгбно до Баха - Генделя, Гайдна - Моцарта, Прокоф'ева - Шостаксвкчч, Гете - Шгалера, Шеллг - Кхтса та хн./. Ксшиементарнхсть IX творчкх зхдкрить для наступи!« поколхнь уираТнсыик ксипозиторхв, хх взаемо-дхя мали великий вшшв на подальший розЕигок укралмысо! му-зша*.

Науксва новизна роботи полягае у тому, що склада! про-цеси становления украхнськох нацхснальнох опери розглядають-ся в гсторико-нультуролоНчному аспектх й у взаемозв'язку з розвиткоы л^ератури та драматичного театру, а також у звер-неннх до рукопису опери "Майська н*ч" П.Сокальського 1 все-бхчному аналхзх клазхру х партитури, що в такоыу обсязг ви-

конано вперше. Новкм для украшського ыузикознавства е х ви-користаниЯ у дисертацП метод порхвняльного 31ставлення твор-чих особистостей 1 конкретних творгв як за ыузично-стильови-ми параметрами, так х в культуролог1Чному контекстх. Цо дало эыогу уточнити жанров! дефиацп обох опер, а цодо тпорчостг М.Гоголя - запропонуиати узагальнену формулу /сценхчщстъ -музикальнгсть - национальна хсрактсрщсть/ для пояснения феномену постойного звернешя коипозиторхв, що процюать у га-луз: музичного театру, до гоголхвських схшетхв. Вперае да-еться такоз класифхкацхя украгноьких пгсснь, введошх Гоголи у його прозу, виходячи з '¿х функцхонально1 рол1 в текстI /еп1граф, портрет й т. хн./.

Методологхчною базой дксортащ! стали теоретичн! хде'х, що ыхстяться у фувдамеитальних працях з проблем опернох дра-ыатургхх, опернох естетики, пов'язаних хз загальшаш х спе-цгальшши питанняш музичного театру /Л.Арххыович, Б.Асаф'-ев, В.Брянцева, Т.Булат, Л.Данько, Т.Крунтяева, 0.0лШ1ш:, Г.Тшенбзза, М.Черкашина, Б.Ярустовсысий/. В даоертацгх за-ч1паються х тша питания, вивчення яках обушвлЕс звернення до даерел з хсторП, культури, лхтератури, фольклористики /Н.Аркас, Д.Яворницький, Х.Огхенко, б.Иалашк, В.Вересаев, М.Бахтхн, Ю.Манн, Л.€рьом1на, Ы.Лксенно, П.Сокальсышй, Й.Колесоа, К.Кв1тка, З.Василенко, С.ГрлцаЛ Використано такая метод пор 1шшл!лю1 характеристики, цо грунтусться на

явщ, виходяч1 як з принципу контрасту 1 вхди1К-носяей, так 1 спхльноотх й спорхдненостх /Дав.: Плутарх. Избранные гжзнеописаная. В 2-х т. - Ы.: Правда, 1990; Ливанова Т. Бах и Геадель /Проблегы стиля/ //Русская шшга о Бахо. - Ы.: Цузыка, 1985. - С.183-203/.

На захист виносяться такт положения:

- Роль М.Лисенка як фукдатора.украхнськог оперног школи би-значастьсл досягнутки ним в його творах синтезом трьох обо-в'язкових компонентхв: нацгонального сюжету, нащонального фольклору, недгокальних традищй х стило виконання.

- Украхнськг народах пхсн! у поветях М.Гоголя не'тхлыш збагачують його прозу : надаить 1й нащональних барв, ало

й стаять своергднкм сценариям планом для оперного вхдтворен-ня "Зечорхв".

- Каир о - , стиле- й формоутворюшим першоелементом в операх "Майська Н1ч" П.Сскальського та "Утоплена" М.Лисенка е куп-летна народна пхсня.

- Сп!дьним у гоголхвсыак творах обох композятсргв е став-лення до хоргв, IX питома вага I роль у драматургах опер як воображения духовно-генеткчно! суттевостг украхнського ыен-тал1твту.

- Найб1льа 1сор1НН1 вадьинностх оперннх зерсхй /або художн1х рхшень/ "Майсько! ночх" »хстяться у разному структуруванн! либретто /И Д11 та 1У дг!/, в 1нд;шдуалхэац11 комхчнох стен-нох Л1НХ1, у оргснгадхх на ргзнх жанров! лрототпгш /жанров! ноделх/: вшапзчно спхв у Сокальськсго, сп1в з розмовшми

ап 13 одами у Лисенка.

- На вхдихну вхд /¿.Лисенка стильове виргшення гг/зпто! характеристики Левка П.Сокальським спнразться на йхлька сти-льових шар!в, результатом чого с еклектичн1сть образу.

Практична ц!ки!сть роботи Результата дсслхддеиня шяуть бути пнксркстсж у вузхв-ських курсах г.стори украхнськох музи»н та опернох драматурги, а такси стати ксриснини для оперних митцхв та доелхдни-кг в, що ц!кавля?ься проблемами национального опорного театру.

Апробащя дослхдтення

Дисертащв було обговорено на заехдашх кафедри 1сто -рИ зарубежно'! музики Национально? музично! шсецюм! г Украхни iM.II. 1.Чайкорського. Основнх хде: та положения викладен1 у доповхдях на «Цшародних I Всеукрашських наукових конференции; в Одесх /1991/, Киевх /1992/, Сумах /1992/, Харковх /1993/, а токож у опублпсоваанх ыaтepiaлfflc.

Структура роботи

Дисертащя мхстить вступ, чотири роздан, иотщ прикла-ди, додатки, що включаять роздан "Рукописна спаджина П.Со-кальського" /I/, "Л.Сокальський та 0.Бopoдiн: життевх й творя! паралелГ' /П/, "Ыайська И1ч" Ы.Гоголя: опернх вереи М.Римського-Корсакова та О.Серова" /Ш/, "Порхшялъна таблиця п1сенних жанрхв в операх П.Сокальського та М.Лисенка" /1У/, "Хрог.ологхчна таблиця'опер на сюжета и.Гоголя" /У/. "Хрно-лоИчна таблиця твор1Е на сгаети "Вечорхв" М.Гоголя" /У1/.

Основний зм1ст роботи

У Вступ1 обгрунтобуеться актуалы^сть теми, II новизна, визначаоться иета х завдадая дэслхдгення, подазться огляд л!тератури, во стосуеться I/ творчост! М.1Ъголя та проблеми "Гоголь 1 Украхна", 2/ ¡стордх уирапасько! опери в вдлоуу, !? окремкх канр1в та питань опернох драматурги, 3/ творчо-ст1 .П.Сокальського I Ы.Лисенка та 1х стосушйв.

У перилй главх "Гоголь х Украгна" годиться стислий 1сторико-культурологхчний огляд становления украХнськот на-ц1онально1 лiтepaтypи х театру у XIX ст. 1 ьисия в цьему процесх "Вечорхв на хутор! б:ля Дикаяьки" П.Гоголя. Розгля -даоться передууовн вхдродження укряхнсько! лхиератури з «истецтва як в^.биття росту национально: самосв1доыостх у

середов'лщх ArCTíB yKpaÍHCbKO'i культура /Г.КотляревсышС;, М.Костомароа, М.Максимович, Г. Кв i тка-Осноз'яненко, Т.Шевченко, С.1улак-Арте*овський, б.Гребшка та ta./. Вгдэначаеться зростания зощяавленостх до не! з боку рос!Йськнх л1терато-pi0, худсяннкхв, ыузикаш^в/К.Рилеев, О.Цулпин, Ф.Гл1»ка, М.Глхнка, 0.Сомов, М.ПопШн, B.TponiHin та tu./. Прово-дяться паралелх Я згставлення характерна ряс особистоотей i творчостг М.Гоголя й Т.Шевчекка для вяявлекня двсх спосо-óíb хснузання та входкення у б!льш пнрокий контекст украхн-CbKoi" культури в складних умовах царськ01 Pocií.

В ícTopiB Л1тератури М.Гоголь увгйшов як украхнський письмешшк, що пзппе росгйською. Як i Т.Шевченковг, Гоголю теж судилося стати Спхвцем Украпи, tí горохчнох хсторхх,народно! мови, побуту i характеру. Першкм ке эначнии кроком мнтця на шляху до майбутнього сзхтозого визнадая е цикл по-BicTcfi "Вечори на xyropi 61ЛЯ Днканькн" /1832/.

У nepniñ главг шювхтлвюгься танах естетичнх погляди Гоголя на значения национального фольклору у фахсвхй творчос-tí та роль музики як виду (-истецтва . Щдкрослветься, що вежливою константной расоа його поетгаа! е присутнхсть комгчного начала. Колхчиэ у Гоголя виступае у персонажах його творхв укра1нсысого циклу як невхд'еина склодова укра1нського мента-лхтету i дае зногу В1дбити специфЬсу нацхональио-украхнського. Народнх барви в повхстях "Вечорхв" прмананнх i гогол1ссы«й фангастицг. Дослгдаенкя причин пхдвхгденох зацхкавленостх г;оч-позиторхв творами письыенника дозволило виявити деяк1 вгжлив1 стильовх ознаки його прози, що ншш обуиовлено i i друге iCHy-вання у сцен1чних адаптащях.

Музикальнхсть гоголхвськох прози, що характеризуй особ-ливостх лхтературнох мови "Вечорхв", розгледаеться як з

внутрхснього, так i 3 ЗОВЩСШЬОГО боку. Влходячи В Ш1Ш113У литературного тексту робитьея висновок, що емсгця, iHTOHa-цхя, ритм - це загальш з музико» властивост! ыови Гоголя, визначають BuyTpisis спорхдненгсть íi з музикса i роблять ' природниы íi музичне втхленил. 1з зоь:-цшнъого боку вежливо» ознакою ыузикальноез^ "Вочор1в" е багатство фольклорних фрагмент i в у текст i. Ix ыолша класш^кувати за функции: а/ nicHÍ-enirpa$ii /до кгано! з глав "Сорсчинського ярмарку"/, б/ пхсщ-хнтермедп /"Сонце низенько" з "Майсько'1 ночх"/, в/ niCHi-портреги /"Хлопцы, слышали ли вы?" з "Майськох mii?, г/ niCHi-nipii4Hi визнання /пхсня Левка "Ой ти, мхсяца ыхй, ы1сячскьку" з Tiei s kobíctí/, д/ nicHi ситуацхйщ, що вина-кавть у эалачй/огт1 вхд розв«;т|?у сюжету i його роз'яенкдагь /"Меяi з женкой не возиться" з iiíchí "Ой на ropi, там женщ етутьи - фраза Вакулл з "Ночх на Рхздво", або nicui Дангиа та Катерина з "Стройно! помети"/. Таюш чиноа, украхнсьхх nicHi, чудоьо зиан1 Гоголш, не тхльки надають Його npo3i нацхонадьно! характерное?!, але й ставть СЕСерхдшш ецзнар-. ниу планов для оперного вхдбиття його "Вечорхв". \

Драма'гургхя циклу повхстей тез мае аналог:» з 1:уз;гчно.о драыатургхео вокально-екыфонхчних ТЕорхв тпу opasopiñ або culi. "Вечера" ы1стять Biciu повхстой, розтеновашх у двсх частннах ео чотири в кош'хй. Обидаi честил я почкнаа<?ьоя св-торською ПоредыоЕоа га словнике». У (Цлзрмоутворешй "Ва-зорхв" спостер1Гст.ся об'сдаашш у цикл оа принципом контрасту. Драматург1я обох частцн циклу ц1лг,си «саткчна. Цулыдхнацхя в Koaiiñ чогтшЦ пршхздас на другу повхегь, а загальна куяь-uiHaqiK ycici кшлоз;щ11 - "Страшна помета" - роэтаяоваиз у "золотого перетину". З'ясувашя причин сценхчиостх по-uicsefl "Сорочинськнй ярмарок", "Ыайська hí4", "Щч на Рхэдво"

дозволило встановити настутп ix hkocti:

1. Оптималышй для сцени склад д1йосих oci6, р!зних за BiKOM, статтю, ф>тн1сцгя1ли /пари головних персонажа - лхричних, пари KOMi4H!ix персонал:в, епхзодэтн: персонаж!, wacoBi сцони/.

2. Дшам1чний спжет сполучасться з обов'язковгаи зупинкамн Д11 - 1нтермсд|ями /ЫтермвдП - nicui, спис природи, ко-Mi4Hi, НЕЙЛОВ "ГЛИбОКОДуШй" роздум'л-парод:! на ф1ЛОСОфеыЛ

выступи.

3. Вмцезгаданг сюжета однотигап за часом fli'i, еднхсть мхсця ' дхх такая додержана усюди.

Таким чином, фор?,!улу популярностг сюжетов Гоголя у му-зкчному театр: вивести за допемогои трьох обоз'язкош«.

ознак: сцШ1Чнос11 - музикальностх - нац10налыш1 характерно-cTi у Ix синтезi. Bei qi риси властивх повхстг "Найська нхч", до яко1 у XIX ст. звернулись чотири В1домих композптори. Перишм буз O.Ccpoö, якнй у 1853 р. створив оперу одноГшсгаш назви, алв, незздоведсний неа, у подалыпому рукопис зшпцив. Першим заиерпеним твором музично! гоголхани суднлосл стати onepi П.Сокальського "Майська нхч" /1863/, однак ix сценхчна доля не склалася i вона залишлася у рукопису. 3годсм той са-мий скшет надихнуэ Ы.Риыського-Корсакова /1830/, опера якого стала найвхдомхшою i популяритою на оперних сценах Pocii у його час. У 1883 р. з'явилась "Утоплена" М.Лисенка - порто реальне вт1лення noBicTi М.Гоголя на kohi украхнського щ-зичного театру.

Необххдн1Сть окрамох глави, де розглядаеться опера Л.Сокальського "Майська Hi4", обуыовлена вхдеутнхетю опублх-кованого клавхру i партитури цього твору, його докладного, спецхального й всебхчного аналхзу, а такоя обмеленхетю вве-

дених у науковий сб1г ведомостей про його автора.

У другхй глав1 "Рукопис опери П.Сокальського "Майська Iцч" широко Ешсорпсталг матерхаяи архгву рсдкли Сокальських э фовдхв Вхддхлу рукописхв ЦНБ 1м.В. 1,Вернадского АН Укра-хни, на пхдстав1 яккх подано творчий портрет цхсх р1знобхчно обдаровано! I неординарно': лвдини. П.Сокальський був вхдомий як ххмхк, аграрий, лгтерагор, лублхцнст, музичний вчений х критик, фольклорист, композитор, грсаадський д!ет. В 1стор1ю Украхнн вхн увхйиов як визначнкй д1яч национально* культура, але нагемпоред - як композитор. Усо хеття Сокальський вчився новому I вдосконалював вже вхдоке, а завдяхк неабиякхй енер-гп вмхв досягати свос1 мсти. Вхн свхдомо-намагався виявити себе у нойр{зноман1тнших галузях ^яльностх. I семо тому вхн був 1н?елхгентои з велико"! лхтери, ладиною, що майде повнгстю змогла реалхзувати себе.

Рукописщ ыатер1али.опери "Майська н1ч" [.цстять кхлька вархонтхв литературного лхбретто та чернеток до скреыих дхй з виправленнями, рукописи 'клавхру опери у чотирьох дхях та незавераенох оперло! партитуры. Зроблешй у дпсерггцхх коглп-лексний аналхз опзрн ох о гига с хсторхю п отворення, розгдвд особлкБостсЙ л1бретто, свкетшк лхнхй та драматургхх, ыугкч-г;их образ1в головнях Д1йових осхб х другорядшгх шросна-^в, характеристик! фантастично! сцена, хороша сцен га оркестро-вих 0П130дхв. Анализ рукогоюшхх виправлень I переробок дас синяткову моошехсть простсжити творчу.й процео в1д становления оперного эсдуиу до його реалхзацп. Це дозволило виявити доякх новх факти х внести уточнения у рад полояень, цгншх для 1сюри укра'хноького оперного театру.

П. Сокальський саы був лхбреттистом свое! опзри. В£н пер-' са в хсторп нацхоналыюх культура запровадив у текст л!б-

ретто поезхи Т.Шевченка. Композитор набяизив гогол1Бську по-BicTb до народшх прототип^ /багатиЯ сватае сироту/, наслхду-ючи 1.Котляревському /"Наталка Полтавка" М.Лнсенка з'явилась тгльки у 1889 р./. "Майська шч", хоч i рукописна, але е перша в icTopi'x спроба реалхзацп смету И.Гоголя у муэиц1, i один з перших в укра'гнському музичному театрх творхв у дус1 оперно'х традицп XIX ст. - часхв формування нацхональних опершее шкхл /польськох, чесько! та ih./. Опзра Сокальського створена в раннЬЧ, долисенк1Всыий, перход формування qiei тколк; гЛ притаманнх yci ознаки i иро.ткрхччя сеого часу. В:дсу?н1сть усталених традиц1й поставила перед автором ц1л-ком нсваторськх завдання; Сокальськи?. прагнув украхнську лхрияо-кемхчну оперу створити шляхом поеднання рис заххдно-свропейськох романтично! опери i росЫсько'г традицП М.Глхн-ки - О.Даргомнжсьаого. На цьому шляху його очпеунали не тхль-)сл TBop4i эдобуткн, ало П втрати, обуиовленх вхдсутн1стю зласно национального оперного театру /як композиторсысох, так х анконавськох толп/. У тодханхх хоторичних уиовах нв-^олозиво було навхть нрхяти про Tarty акцхю, як збудувашя на народн1 кошти театру Национально! опери i вгдкрнття його прем*срою национально? опери /я*, сталося в 4exi£ 1881 р./. Попри все опзра П.Сокальсыюго, хоч i не втьчена на сцеих, о позпоцхнншд творси ¡гуз'.пного шетецтва. Кезвшкавчн на рукописной стан i В1дсутнхсть постановки, d icTopii украхнсько! иузнин вона на pibhhx cninicnye з iinisoui опусами на цей сга;ет. Серед всього imaoro ваясливокгбнаххдкою композитора стала особлива дрш/атург1чна функция xopyj точнхше, хорово! nicHi, цо вперяе була реалхзована у цьому творх i яка у подальшему розвитку украхноько! опери перетворилася в один з головних стильових компонент!в.

Третя глава, "М.Лисенко I П.Сокальський: творчх парало-та музично-естетичнх погляди", метить поргвняльне з1став* лення життевого I творчого шляху обсх митщв, IX художнгх принципхв та музично-естетичних погляуцв. Посл{довно висвхт-люються етапи формування молодих композитор1в, роэглядалться основн1 сфери 1х творчо1 д1яльност1, аналхзувться спхльнгсть I вхдмЫнхсть музично! естетики Лисенка I Сокальського. Тут, як I в попереднгй глао1, кр1м цитування друкованих джерел, використанх арх1вн1 матерхали. Узагальнення зроблон1 на пгд-ставх листування обох авторхв, хх реценз1й та висловливань у прес1.

Протягом маГжв пiБCTopiччя життя 1 творчхсть двох корифеев украшсько1 кудьтури розвивались у трьох умовних "режимах" вгдносно один одного:

1. так званох парность коли вони дхяли "однаково", а основ-н1 факти та етапи 1х б10граф1й спгвпадали: походдення, ша-цтво, початок творчого шляху - однаковий соцхальний стан, однакова освхта, образ киття, музичне покликання;

2. так званох паралельностх: вибхр мети /коыпозицхя як покликання, а не професхя/, завдань твopчocтi, пристрасти х види дхяльност1 /освоения одних й тих самих сюжетхв х тя-жхння до одних х тих оперних жакрхв, а також вхдмова вхд державно* служби х обрання профосхй "вхльних художникхв: викладача музики /власна музична школа/, або журналIста /власна газета/;

3. так звано1 комгахеыентарност1 - взаемодоповненостх, особливо вхдчутно1 у зр1лий пер1од творчостх, коли остаточно сформувалися 1ндив1дуальн1 авторськ1 стилх х вхдтхнки у на-прямках '¿х д1Яльностх /наприклад, у сферах фольклору та му-гичнох естетики/.

Щодо зхстазлення музично-естетичних поглядхв Ы.Лисенка х П.Сокалъського, то вони охошпсють три кола питань, взаемозв'-лэаних I суттсво пажлив:к для проблематики дисертащйного доел хдаекня: а/ музичне ф&тове виховання; б/ роль фольклору в життх, навчанн1 I творчостх /эокрема, в обох операх/; в/опор-на естетика. Шдсумовуючи гюрхвняльнх зхстаэлення естетичних иогладхв Лисенка I Сокальського, можна вхдповхсти на важливе питания: чому саме Лисенко став фундатсрол украхнсько! опери? 3 анал1эу наечно виводиться формула його опернох естетики: триеднхеть нацхонального сюжету, нацхонального фольклору /украхнська пхеня/ та нацхонального жанру I стилю виконання /музично-драыатична трупа як спосхб сцетчнох' реал!заци/ обновили пародяення национально! опери. Лисенко став фунда-торсм укрз1нсько! опери закононхрно, то.чу що йоыу вдалося врахувати ус1 обставини хсторичного 1 творчого характеру, а такса врахувати I подолати негативний доевхд своГх поперед-никхв, одним з котрих був П.Сокальський. Останнхй обрав дещо хшх ествтичн! ор1ентири I не змгг реалхэувати IX у тих хс-торичшк умовах.

Сюрмування украхнсько! опернох школи у серединх XIX ст. проходило у р1Ч!сц аналог1чних роцесхв у слов'янсышх оперши сколах бэропи. З'явилися перси опори в Рос1х, Полыдх, Чаххх. У кожнхй з цих крахн були створен! влаенх нацхональнх типл опер. В Украшх н:ш стала пхеенна опера як виразник на-цхональних тр.-дащЫ, в япих викорнстовувались рхэнх пхееннх яанри. Лисенкхвський тип ояерй с ориг!нальним надбанням ук-рахнсько'1 культури.

У четвертхй глав! "МаЯська нхч" Ы.Гоголя в опершее верфях П. Сокальського та М.Лисенка" иетодипа порхвняльного з!-ставлення реазхзована у музичнему аспект!. Тут перед уса ви-

СБгтлюетьоя эагальне : особливе у пгдходх до трактовки композиторами повгстх Ы.Гоголя, що досягаеться шляхом пор:внян-ня обох Л1бретто /П.Сокальського I М.Старицького/ з порто-джерелом на сюжетному ргвнх.

Основний ЗМ1СТ глави складае паралельний розгляд ''Утоплено* * та "Майськох ночх" на композиц1Йно-драыатург{ч-ному рхвн1, а також спхвставлення музичних образхв головних х другорядних дхйових 0С1б, фантастичного фрагменту, рол1 хорових сцен та оркестру.

Пхдсумок результатов паралельного аналхзу обох опер по б!льшост1 параметров дозволяс зробити висновки.про подхбнхсть I в^дмгннхсть, спормнещсть I особлив1Сть, загальне I ха-рактерне в творчостх Лисенка х Сокальського, тобто вийти на важливх муэично-стильоз1 узагальнення, якг й були метою да-ного доел¡давняя.

Обидва композитора прагнули реалхзуватп 1 пхдкреслити начхональне забарвлення гоголхвськсго сюжету. Звхдси насичен-ня музики народно-пхсеннкыи I танцювальшии елементами, фоль-клорнхтть мелосу. Тому панхвною структурною единицею форыоут-ворення в оперх стас варйовака куплетщсть у хорових та соль-них еп1зодах. Незважаючи на авторськ} визначенпя канрових характеристик - п1сня, серенада, архя, балада Левка у Лисенка; архя, балада, дума Левка у Сокальського, - куплетна пер-зюоснова простежуеться у бхльшостх випадкхв дуже виразно. Перед нами СЕоорхдш "пхсеннх" опери, дз пхсня виступае як 1Н-тонащйний жанровий прототип /або першоджерело/ ирактстно всхх номерхв: сольних /щсня та ар1я - пхсня/, ансамблевих /пхсня - дует, пхсня - трхо/, хорових /пхсня - хор/.

Знания народнох творчостх э'еднуеться в обох ксмпозито-рхв з особливою дел1катн1стю ставлення до минулого I сучасно-

него украгнськсн культури. Так, вони, на вхдмхну вгд М.Риы-. ського-Корсакова, не скористалися "пхдказкою" Гоголя г на ввели П1снн "Сонце низенько" до свохх опер. Певно тому, що для них, як I для В01Х украхнцхв, класичний вархант "Наталки Полтавки" не миеливоя без цгех пхенх у вустах Петра. 1нлшй персонам в гшому творх не мхг повторит» п. Сокальський обирае для Левка пкии-романс "Не так мене правда, как думка зеушила" /на ихрец Л.Глхбова/, Лисенко створве серенаду на текст М.Старицького "Нхчка спускаеться".

Щсеннхсть як першооснова нацхонального ыузичного мис-лення спорхднена безпосередньо з хоровими засобами веления худежнього задуму. То!1у такой значком е драматургхчна роль хорхв'у обох операх, г такою вакливо» для комлозиторхв у звуковому вхдношенН1 хорова темброва барва. Лорхвняльне з1став-лення показало, що найбхльша сщльнхсть нхж двома операыи ле-кить у близькостх творчого методу, що сполучуе два вгсценаэва-них стлльових компонент!!. 1х мохна вваяати нацхональними ознахаии, притаманшши украгнськхй оперь Вони сформувались у перход II становления х зберегли свох родов1 риси в сучас-шос творах нащадкхв Лисенка та Сокальського.

Уточнвсчи жанрову природу опер, СЛ1Д эауважити, що пов --ноцхнними х визначальшми чинникаыи эалишаються наявнх у Гоголя двх лхни: лхрична 1 комхчна. Комплементарн1сть цих двох лхН1Й мае грунт також у драыатург1чшос властивостях иансго жанрового типу опери з розновники сценами. Фантастич-не присутне як обов'лзкове, але допомхжне начало.

Зхставлошя рукописного нереалхэованого твору Сокальського з оперою Лисенка, ща мае сцен1чна життя, ц1каве не тхль-ки для уевхдонлення хсторх'х оперного процесу в УкраШ, ала ? допомагае зроэущти, чому Сокальський залишкнея тхльки

предтече», а роль фундатора украшсько! оперног школи випа-ла на долю Лисенка.

В1ДМ1нностх у пхдходх до оперного твору, що хсцують у Сокальського та Лисенка, зумовлен1 двадцятирхчним промхжком часу М1Ж етворенням обох опер. 1снують докорхннх розбхжностх в умовах хх появи, ЯК1 у цьому особливому синтетичному жанрх вШгравть велику роль. Сокальський пише у примарнхй надп на постановку в Марх1нському театра пхдкоряючись законам "велико* сцени". Лисенко не тшить нхяких "столичних" над{й I з самого початку орхентусться тхльки на М1сцев1 виконавсь-кх можливостх та традицп украхнських ыузично-драматичнкх вистав. Сокальський наголошуе на яскравостх етнографхчного колориту, перенасичуе х тим сачим гальмуе дхю хорами, на-рсдними щснями х танцями.

Деяка рхэниця свхтоглядхв та естетичних поглядхв двох митцгв вхдчуваегься у стильовому виршеннг музичного образу головного героя опери. У Сокальського простереться опора на кхлька стильових шархв, найважлив1Ш1 з яких европейський романтичний "стереотип", росхйський романс та укра!нська пхсня. Проте цх коыпоненти не з'еднуються органхчно у синто-' 31, тому особливо помхтиа своерхдна "еклектика", надо^рна суперечнхсть та строкатхсть цього образу. В пор1внянн1 з ним музичну характеристику Левка Лисенка можна назвати "од-ностильовою", що грунтуеться на народнхй тсенностЬ Опора Лисенка вадзначаетьол сувордаш художнш вгдбороы засоб1в, у тому числх х фольклорних, рхвновагою хорового та сольного начал, тому сприймаеться бхльш природною та органхчнои.

Завернув дисертацгю роздхл, що стисло висвхтлюе вхдбит-тя сюяетхв гoгoлiвcькиx "Вечорхв" у музиц1 XX ст. Лерелхчу-ються твори, що належать украшським, рос!йським, нхмецьким,

американсышы, фшськны, англ{йськкм, французьким, шведським

композиторам.

По темг дисертацтх опублхкованх такх роботи:

1. Никола Лисенко та Петро Сокальський /До 1нтерпретацп го-голхвсысих сюжетIв в украхнськх;'! оперх/ // Микола Лисенко та музичний свхт /До 150-рхччя вхд дня нарсдження/. Тези доповхдеЯ Мхжнародно1 науковох конференцП. - Кихп, 1992.-С.24-26.

2. "Травнева Н1ч" Микоян Лисенка I Петра Сокальського // Вя-вчення життя х творчостх М.В.Лисенка в школх I вуз!. Ме-тодичн1 рекамендацхх. - Суин, 1992. - С.14-16.

3. культурна та громадська дхяльнхсть П.Сокальського в Харко-31 та Укра1Н1 /за арх!шшми ыа?ер1алами/ // Тези доповхдей Всеукра1кськох наукозо-ыетодично! конференщ1 "Шяяхн роз-витку шстецтва та куль тур и Слобоаамцинн: проблем« 1стор11, теорп 1 практики". - Харкхв, 1993. - С.124-125.

4. Опера в хсторхЗЕ украхнськох нелокально! культури ХУШ -

. XIX ст. - Державна (Иблхотека Украхни. ¿нформацШшй центр э гатань культуриста мистсцтва. Серхя "Музика". Вип.З. - . Ки!в, 1993. - 0,8 арк.

5. Розвиток оперного жанру в Украшх ХУШ - XIX ст. Методична розробка. - Донецыа5й облаоний Методкабхнот учбових закла-дхв. - Донецьк, 1993. - I арк.

6. Еагатогранна сссбнсткть. Стаття // Цузика. - 1993. - !> 6.-С.25.

Изварина Е.Н. Николай Лысенко и Петр Сокальский: "Майская ночь" Н.Гоголя и гоголевская тша в украинской опере. /Рукопись/.

Диссертация на соискание ученой степени кавдвдата искусствоведения по специальности 17.00.03 - музыкальное искусство. Национальная музыкальная академия Украины им.П.И.Чайковского. Киев, 1996.

В диссертации исследуются особенности воплощения сюжета "Майской ночи" в операх П.Сокальского и Н.Лысенко, процесс формирования украинской музыкальной гоголианы, ее происхождение и развитие как части общей панорамы истории украинской оперы в культурно-историческом контексте эпохи. Освещаются проблеыы украинского у Гоголя и анализируются причины популярности сюжетов его "Вечеров" у композиторов. На основе введения в научннй обиход новых данных и пересмотра некоторых устаревших сведений достигается переосмысление места к роли П.Сокальского, значения его творчества в истории украинской оперы. На основе сопоставления общих моментов в биографиях и этапов творческого становления М.Лысенко к П.Сокальського раскрыто взаимодополняющее значение их деятельности и подчеркнут индивидуальный вклад каждого в исторшз украинской музыкальной культуры.

Izvarina E.N. "И. Lisenko tmd P. Sokalskys "Aiay Wight™ by N. Gogol and the theme of Gogol in Ukrainian opera". /Manuscript/.

The3i3 for a doctor s degree of art criticism candidate in speciality 17.00.03, that i3 art of anisic. The Chsikovsky national iiasic Academy of Ukraine. Kiev, 1996.

Features of realization of tiw subject of "Hay Ui&bt" in operas of p. Sokalsky end N. Lisenko, the process of forming of Ukrainian nuaical gogoliana, its origin and development as a part of a general рапогада of tae nistory of Ukrainian opera in cultural-historic coutc-xfc of the epock are examined in the thesis.The problems of Ukrainian in tne works of Gogol are taken up and the causes of popularity of trie subject:; of Gogol's "Evenings" in the works of composers are analized. iiew understanding of the place and role of e. Sokalsky, the meaning of his creative work in the hintory of Ukrainian opera is reached on the basis of the introduction of the new information into the scientific practice and the revision of sone' cut of date infornation.Oa the ' basis of conparison of the general aspects in the biographies and.of stages of creative formation of 11. Lisenko and P. Sokalsky autually coapleaentary meaning of their activities is discovered ' and the individual contribution of every one in the history of Ukrainian nuaicxL culture iB emphasized.

Клпчов! слова: Гоголь i Укра!на, гоголгзськ] с гая от и в музицг, шляхи роэвитку нацЮнально? оперн.i школи, музична драматург, украТнськ! nicni в onepi, Гоголь i Лисенко, Гоголь i Сокальський.

Сдано « производстве 02.№. Формат 60x90/16.

Офс.печ. Тираж /00. Заказ Уч.-изд.л. /. (/.

ЦБНТИ угольной промьшпсшюсти

Цех оперативной полиграфии

340000 ¿.Донецк, ул. Артема, 60