автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Образ Украины в перцепции создателей "украинской школы" польского романтизма

Полный текст автореферата диссертации по теме "Образ Украины в перцепции создателей "украинской школы" польского романтизма"

(<"> НАЩОНАЛЫА АКАДЕШЯ НАУК УКРАСИМ

кТ>

52 1нстигут л1тератури-1м. Г.Г.Шевченка

из

«_ со

а, »

На правах рукопису

ЛЕВАНДОВСША Гренй

ОБРАЗ УКРА1НИ В ПЕРЦЕПЩ! ТВ0РЦ1В "УКРА1НСЬК01 .ШКОЛИ" БАННЬОГО ГОЛЬСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (С. -Б.3АЛВСЫШЙ, А.МАЛЬЧЕВСЫОДЙ, С.ГОЩИНСЫШЙ)

10.01.04 - Л1тература заруб(жних кра'1н

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на зддбуття наукового ступенл кандидата ф1лолог1чних наук

Ки1в - 1995

Дасертац1ею е рукопис.

Работа виконана у в1дд1л! слов"янознавства та 0алкан1стики 1нстигуту л1тератури 1м. Т.Шевченка HAH Укра1'ни.

Науковий кер!вник - академ1к HAH Укра!ни, доктор ф!лолог1чних наук, професор Вервес Г. Д.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог1чНШс Наук Моренець В.П.

кандидат ф1лолог!чних Наук Крементулло В.К.

.. Пров1дна орган!зац!я - Ки.1вський лац1оналЬиий ун!верситет

1м. Тараса Шевченка

Захист в1д0удеться___8 червня____1995 року на зас!данн!

спец!ал1зовано¥ вченоХ рада Д 01 24 01 при 1нститут1 л!тератури 1м. Т.Шевченка HAH УкраУни (252601, KhYb-I, вул. М.Грушевського, 4)

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б!бл1отец1 1нституту л!тератури 1м. Т.Шевченка HAH Укра'1'ни.

Автореферат роз!сланий "¿6_"__/(^¿тнЛ^ 1995 р.

Вчений секретар si

спец!ал1зованог л / /

вчено! ради М/'/^ <гайя1черу 0.1.

Актуальн!сть о б рано г теми, Польсько-украУнськ! 1 украУнсь-ко-польськ! л!тературн! зв"язни як досл!дницька проблема, не-залежно в!д складного 1сторичного минулого польського 1 укра'/н-ського народ!в, здавна привертела увагу досл!даик!в. Не без п!дстави Нестор польського слов"янознавства Мар"ян Якубець на IX М!жнародному конгрес! слав!ст!в у Киев! в 1983 р. твердив: "Немае !стор!1 польсько'1 л1тератури, 1 то, починаючи в!д Рене-сансу аж до сучасного нам пер!оду, яка б так чи 1накше не брала до уваги справ, пов"язаних з УкраУною, !, навпаки, немае !сто-р! У укра'1нсько'1 л!тератури, яка б обминала польську проблематику в р!зних аспектах в!д рел1г!йно1 в!йни навколо унП, через польську участь у формуванн1 сучасноУ украУнськоУ л!тератури, ах до сьогодн!шн}х зв"язк!в украУнськоУ 1 польсысоУ л!тератур*.

Егн!чна слОв"янська сп!льнота Польпи ! Рус!, культурна I мовна спор1днен!сть, переплетения культур цих народ!в на прикор-донних територ!ях створюють надзвичайн! монлявост! для пор!в-няльних досл!джень, яй!, з огляду на пост!йну актуальн!сть, маюгь Iдеолог!чний аспект. Виходить в!н поза меж! звичайжп рецепц!У в досл!дницьких {нтересах сучасноI л!тературноУ компа-ратив!стики, яка охоплюе р!зн! аспекти л!тературних зв"язк!в в!д паралел!зм!в аж до залежностёй, що вйзначаоться як аф!л!а-д!I, гомолог!У, чи л!тературн! конвергенц! I2. Створюеться мон-

1 И^ак<5Ъ1вс, ПисгоУв ргоЬ{ету Ь1я*ог11 яtoamlk^5w 111;вгаск1сЬ ро1вк6-акга1пак1ЬК, (¥:) Ъ ро1«к1сЬ гЬасИйу в1а*1^уе«пус&. ЬИега-Ьигогпа»в1;\»о. Ко1к1огу8*ука. РгвЫвиа^ука Ма^огусвпа. Ргаее па 1Х Мч(1гупагоао*эг Коптев * НЗо*1в 19вЗ.

- *аг»га*а, 1983, 3.97. ' Див. прац! польських вчених: Н.7апав1ек-1 уап^йКоуа', О *Врд1а*е ¿)йеЗ' копрага^угЛусв Шегас-к1ёЗг (1, 1930^ II, >939 ровгеггопе).

Н,Иагк1в¥1вг, 2аНт^в 1 рбагн! те^шго5!!па*й1;*а рог<3«па*в«в-во// НисЬ 1«егаек1. - 1959. - Й.г.- 3;62| 1»3<И;ёг, гава<1п1с2е ргвМевоу котр1вкво»згсЬ Ьайав р»г<5*па*«увЬ// Ра-аЦгШк ЬПегаск!. - 19&3. -3.3. - 3.307 *.4угпгапвк1, РгоЫвшу М 8*огусепо-1»гй$та*с2;1е Ьада£ Н1;егаск1сН // Раш1ц-Шк Ы1:егаек1. - '1969. - г.З. - 3.292; Б.В1а1окогох1вв, Ро1вкв-квсЬойп1оа1о»»1а4вк1в ^овопк! 1^вгаск1в Зако ргоЪ1вга

лив!сть охоплення культурних явищ в широк!й досл!дницьк!й перспектив!, яка дозволяе зрозуьпти л!тературний процес як ц!-л1сть, що сприяе формуванню концепц!i сп!льноти европейських культур. Однак, польсько-украшськ! культурн! зв"язки зараз все ще належать до т.зв. б i лих плям на" л!тературн!й карт! Евро пи. Наш! знания про м!сце i значения укра'шсько! культури в розвитку польсько'1 культури е недостатн!ми. Польськ!й л!тера-турн!й компаратив!стиц! бракуе як праць рецепц!йного типу, так ! синтетичних п!дход!в в осягненн! проблеми3.

Ось чому в IcTopl'í польсько-украУнських культурних зв"яз-к!в досл!дження саме впливу украшсько! стих! i на польську (що тягнеться десятшйттями) видаеться дуже важливим 1 акту-альним, а над;, и з уваги на належну оц!нку взасмних творчих !мпульс!в 1 визначення м!сця укра!нського хшсьменства в контекст! св!тового л!тературного процесу.

Вшшв укра'1нського кореня, його справжне "вторгаення" в польську л!тературу досягло, як в!домо, апогею в перш! десяти-л!ття XIX ст., у переддень доби раннього романтизму.

Отже, перед досл!дником л!тератури виникас проблема пошук!в передумов та !дейних джерел, що зумовлюготь процес "вторгнення" укра'1Нсько'1 культури в польську ,ранньоромантичну л!тературу. В цьому в!дношенн! !стор!я зм!цнення культурних зв"язк!в обох' cyciflHix народ!в i виникнення в польськ!й л!тератур! *"укра1н-

tadavezy // Studla Polono-Slavica Orientalia. Acta Lltteraria I, pod red. B.Bla3:okozowlez% Zaklad Narodowy lisíenla Osao-lltiekich. - 1974. - S.7. - 49; W.Mokry, Uvagl e dorobku polBkleJ ukralnletykl hlatoryetnollternoklej w ostatnlm dzleslq-cloleclu. Stan 1 potfrzeby badari // "Slavla Orientalia". -1977. - 3. - S.321-334.

Про компаратив!стськ! досл!джепня украх'нсышх вчених дал! в текст!.

>э

До певно/ мгри цю прогалину у св!й час заповннла украшська праця:

H.Werwes, Tam, gdile Ikwy erebrne fale p?ynq, Z dzlejów etosnnvów polnko-ukralriekích w XIX 1 XX wleku, - Warsawa, 1972.

сыта* школи" романтик!в орган!чно пов"язан! 1э формуванням су-часно! нац!онально! л!тературвюУ модел!, яка вир!знясться в кол1 !нших европейських л!тератур. Бо "укра'Унська школа" поет!в внесла в польську л1тературу, кр!м украУнсько! тематики, мотив!в та естетичних !дей, той автентичний украУнськйй локальний колорит, котрий дозволив створити своер!дну польську л!тературну модель, великою м!рою незалеяну в!д зах!дноевропейсышх л!тературних даерел. Таким чином, створений авторами ц!сУ писъменницько! школа романтичний образ Украгни став неповторним явишем 1 всуц!ль ориг!налышм на фон! зах!дноевропейських романтичних л!тератур.

Водночас суттеву роль "укра'Унська школа" в!д!грала у форму-ванн! раннього романтизму на Укра'Ун!. Шд впливом поет!в ц!сУ письменницько! групи украУнськ! романтики актив!зували св!й !н-терес до пребагатих даерел власно! народно! творчост!, 1стор!? УкраУни, УУ героУчного минулого, - шо мало безпосередн!й вшшв на прискорення романтичного-перелому.

Отже, можна сказати, то "укра'Унська школа" до певно! м!ри проклала як польськ!й, так 1 украУнськ}й л!тератур! шлях до створення модел! нов!.тнього письменства, зг!дно з родоводом власно У нац!ональноУ культури, яка спиралась, однак, на програму ■ свропейськоУ романтично! естетики. Ось чому досл!дження теми, якою зайнялася дисертантка, - "Образ Украгни в перцепцГ! творц!в "укра!нсько! школи" раннього польського романтизму? з огляду на недооц!нювану л!тературознавцями проблему м1сця I рол! украУн-сько! стих!! в поЛьсысому .письменств! (а надто у створенн! його романтично! модел!), як !. характеру та обсягу в!длуння "школи" в л!тератур! укра!нськ!й, - видаеться актуальний! своечасни/А.

Метою ! завданням дано! дасертад!! (як можна зробити висно- ■ вок !з вишесказаного) е показ рол! ! значения "украУнськоУ школи" у розвитку ! формуванн! польськоУ та украУнськоУ л!тератур у початков!й стад!! раннього романтизму. Дисертантка прагне при-цьому заперечити стереотипне ставлення до творц!в ц1«У школи як до другорядного, перифер!йного явища, оск!льки вони не т!лыш збагатили польське письменство новими !деями, проблематикою й л!тературними мотивами, а й зберегли значну незалежн!сть по в!дношенню до зах!дноевропейсышх л!тературних вз 1рц!в. Водночас "школа" вплинула на формування молодоукраУнського над!о-нального руху, зац!кавленого в !нтелектуальному пожвавленн1л!те-ратурного життя в УкраУн!, у зростанн! нац!ональиоУ самосв!до-

мост!. Отже, "украшська школа" гоет!в в!д!грала велику куль-туротворчу роль в 1стор11 обох л!тератур, стала "культурною ун1ею", яка еднала два слов"янськ! народи.

Наукова новизна дисертац!'1 полягае у розкритт! 1дейно-ху-дожн!х даерел виникнення "укра'1'нсько1 школи" поет!в на фон! тогочасних культурних змагань, розкритт! письменницького до-роб ку "иколи" як ориг!нального я вита, неповторного в 1сторН польсько! л!тератури в контекст! актуальних тод! естетичних пошук!в.

Методолог!чн! основи дисертацП. Праця будуеться на засадах нов!тн!х досл!джень польсысих, украшських 1 почасти за-хгдноевропейських вчених з д1лянки л1тературноУ компаративистики 1 теор!I раинього романтизму, зокрема, розвитку його поети-ки 1 л!тературних жанр!в, а особливо романтично! поетичшн по-в!ст! (Г.Маркевич, М.Ян!он, В.Жирмунський, ЬНеупокоева, Г.Вер-вес, С.Козак, Д.Наливайко ! !н.). В дасертацИ також взято до уваги-монограф!! ! прац! про кожного з письменник!в-основопо-ложник!в "укра1нсько1 школи" поет!в (ЮгБ.Залеський, А.Мальчев-ський, С.Гощинський), нашсаних з урахуванням IX !ндив!дуаль-них творчих звершень.

Структура дисертац!I зумовлена загальною концепц!ею досл!д-ження. Робота складасться з! вступу, трьох роздШв про пись-менник!в - основоположник!в -"украшсько? цколи" поет!в (Ю.3а-леський, А.МальчевськиЙ, С.Гощинський) 1 висновк!в.

У Всгуп! дисертантка обгрунтовуе виб!р теми досл!дження, II актуалъш сть у стосунку до головнох проблематики польсько-укра-¡нських ! укра1'нсько-пальсышх лгтературних зв"язк!в, п!дкреслю-ючи 1'хню специф!ку, обумовлену плинн!стю культурних границь. Авторка намагаеться проанал!зувати джерела !дейно-художнього виникнення "украшсъко! школи". поет:в на тл! ранньоромантичних тенденц!й часу. Анал!зуючи !дейн! та сусп!льн! передумови романтичного перелому в Польщ!, а також трохи п!зн!ше в Украш!, дисертантка пильну увагу звертае на пу<5л1кацп заххдноевропейсь-ких теоретик!в преромантизму, а особливо на робота н!мецького ф!лософа Й.-Г.Гердера, йкий у сво'1й прац! "Думки про !стор!ю ф{лосо$!I" п!дкреслив особливе значения слов"ян та IX народноI культури. Його гасла культурного вхдродження, а також фолькло-ризму здобули велику популярн!сть в Укра1н1 ! спонукали укра'ш-

ських д!яч!в активн!ше зац!кавитись р!дною мовою, !стор!ею t фольклором, що в результат! прискорило процес формування укра-1'нського романтизму.

У Вступ! дисертантка уточнюс терм!н "украшська школа" поет! в, шо був уперше введений в польську 1стор1ограф1ю Олек-сандром тишинськйм (1837), автором теорП т.зв. рег!ональних шк!л, як! надавали перевагу мод ел i р!дно!' культури, глийоко вцор1ненох саме в даному рег!он!. Це дозволило краше збагнути роль i значения в ранньоромантичн!й польськ!й л$тератур! укра-Унського фольклору, як в!н був освоений групою письменник!в, зор!ентованих на самобутн!й м!сцевий колорит. Терм!н "укра'/н-ська школа" був пот!м спопуляризований в польськ!й л!тератур-н!й критид! М.Грабовським (1839), який на приклад! поетично? пов!ст! Гошинського "Кашвсысий замок" сформулював теор!ю т.зв. первишю'1 романтично! поезП. Зг!дно з ц!ею теор!ею т!льки народ, не з!псований впливом бездушног цйв1л!зац11, може зберегти первинну автентичну духовн!сть. Грабовсышй одним з перших польських критикiв звернув увагу на р!зн! !нтерпретац!1 укра-1'нського матер!алу, що породило р!зн! образи Укра гни, як, ска-х!мо> аркадсысу, . гайдамацьку, арйстократичну тошо.

Звертаючи увагу на розвиток фольклористики та етнограф!í, шо спричинилися до визнання народноi творчост! як значно? 1дейно-естетично1 вартост!, авторка дисертац!? вир!знюе д!яль-н!сть Зор!ана Дэленги Ходаковського., речника прадавньоТ Слов"яп-шини, представлено? в його публ1кацЯ "Цро Слов"яншину до хри-стиянства", та 1нших прихдоьник!в украГйсысого фольклору, таких, як: Крист!ая Лях-Ширма, Негота Паул!, Ян Чечот, Август Бсльовський, Луц!ан Семенсысий, Ромуальд Подберський чи Вашав Залесысий.

У BcTyni дисертантка також робить огляд лттератури на обра-ну нею тему. Шонерами Досл!даень "украшсько'1 пшоли" були так! украхнськ! 1 рос!йськ! знавц!- фольклору, як: П.Чубинський, М.Драгоманов, О.Шп!н, М.Дашкевич. Але в коло хх зац!кавлень не завяда потрапляв повний фактограф! чний материал, ! тому íx-н! висновки мають обмежений характер.

Глибоку оц!нку доробку письменник!в nle'í школи дав 1ван Франко, п!дкреслюючи вэличезне значения 1'хнього творчого здобут-

ку для в!дродаення укра1'нського письменництва. Bíh прагнув дос-л!дити ц!л!сть польсько-укра'1Нсышх л!тературних зв"язк!в в!д найдавн!ших час!в, р яких "укра'шська школа" повстала б у док-ладаих !дейно-естетичних опрацюваннях, вписаних у контекст л1-тературних явшц nepmo'i половши XIX в.^. Вивченням поетично!' творчост! Ю.Б.Залеського спец!ально займався Олександр Колесса, досл!джуючи даерела його художньо! !нсп!рацП. В польському л!тературознавств1, на nopoei XX ст., досл!даення культуротвор-чог рол! украхнського кореня в польськ!й л!тератур! за!н!ц!ю-вав Юзеф Третяк5.

У десягих-сорокових роках XX ст. зац!кавлення письменниць-ким доробком "укра'1'нсько1 школи" як в кол! польських, так i укра'1нсышх л i r ературо з навц i в не затухае (В.Щурат, М.Белянка-Люфтова, М.Мочульський та irnu.), однак т!льки Григор!й Вервес рефератом "Головн! проблеми укра'1Нсько-польсышх л!тературних зв"язк!в XIX ст." (Москва, 1У М!жнародний з'Чзд слав!ст!в,1958) започаткував комплексне вивчення ц!е'1 проблеми. Др робок "укра-iHcbKOí школи" перебував також у кол! зац1кавлення льв!вських досл!дник!в - Теоктиста Пачовського i Романа Кирч1ва. Публ!ка-ц!í останнього спиралися на багатий фактограф!чний матерiал.

У своему огляд! критично? л!уератури дисертантка анал!зуе також публ!кац!1 польських досл1дник!в ш!стдесятих ! Ымдеся-tijx poKÍB, як! эаймалися проблематикою "школи" (Мар"ян Якубець, Вацлав Кубацькнй, Мар!я Ян!он, Ришард Шибвдьсышй, Стефан Ко-зак), пов"язуючи i'x генезис з процесом формування раннього романтизму i floro естетичних концепцШ не т!льки в слов"янських л1тературах, але також 1 в европейському письменств!. На думку авторки дисертац!!', незважаючи на чималу лгтературу про "школу" польською 1 укра'1'нською мовами, комплексного досл!дження, яке б охоплювало ц!л!сть проблематики, зв"язано1 з виникнеаням, розвитком, сшльнотою творчих пошук!в, специф!кою фольклоризму,. ун!версалышм образом Украх'ни у поет!в "укра'шсько! школи" ран-

* Franko 1. Wzajemny stosunek literatury polskiej i ruekiej // Pami^tnlk zjazdu Metoryków i deiennikarzy polskich. -Iwéw, 1894.

5 Tretiak Zyvloi ruskl w literaturze polskiej //

Pami?tnik III zjazdu hlstoryków polskich w Krakowie. -Kraków. - S.1-7.

ньоромантичноУ польськоУ поезГУ поки mo нема с. Реферована праця i в св!домою спробою заповнення ц!е!' прогалини.

У Роздал! I - Юзеф Богдан Залеський - сентименталышй cni-вець козацькоУ Украгни' - авторка дасертацгif звертасться до пер!оду дитинства 1 ранньоУ юност! майбутнього поета, до його юнацького зачарування УкраУною. Романтичний 'fí образ зродився з велико? любовг до краю свого дитинства, краю, який, за прису-дом дол1, Залеський змушений був покинути в!с!мнадцятир!чним юнаком назавжди. 3 1832 р. поет перебував на ем!грац!У, де УкраУна, цей укоханий край, залишалася в його пам"ят{ як ар-кадська оаза шастя, шо з роками оформилася в сентиментименталь-но-романтичний мотив давньо'У "козацькоУ УкраУни". Дисертантка у CBOíx роздумах п1дкреслзое, шо Залеський як поет належав до першого покол!ння польських романтиков, котр! створили т.зв. модель польськоУ ранньоромантичноУ л!тератури. Водночас поет був зв"язаний також з градацией згасаючого польського сентимен-тал!зму, який дуже заважив на його !дейно~естетичн!й концепц!У. Ця концепц!я базусться на европейськ1й ф}лософськ!й думц! ХУШ ст., зокрема на Модел} т.зв. чулоУ лвдини К.Ж.Руссо, то живе.у повн1й гармотУ 3i cbítom природа.

Важливу роль у процес! визр!вання поетачноУ св!домоет! Залеського в!д!грав також Й.-Г.Гердер як теоретик л!тературного руху "stürm and Drang ". пропагуючи вз^рець народноУ культури, серед якб'У в!н вир!зняв, зокрема, народну слов"янську поезтю. В н!й-бо можна в!днайти, на його думку, жадану гармон!ю людини si cbítom природа. Цей образ навколишньоУ дхйсност! був особливо близышй естетичним зацшавленням молодого Залеського. Зро-щення 1дил1чно1, сентиментально У традацП з ранньоромантичними BiflHHHMH сфэрмувало молодого поета, шо знайшло в!дбиття ! в floro позбааленому реальност! ранйьому образ! УкраУни, з!ткано-му Í3 вигаданого художником CBÍTy. Зв!дси t в!дсутн!сть в цьому образ! р!дного краю будььяких сусп!льних протир!ч. Поет осп!вуо сп!льну польсько-козацьку боротьбу проти татар ! турк!в у ХУ1 ст., замовчуючи криваву !стор!ю украУнсько-польських стосунк!в. Та-кий шдх!д до вторичного матер! алу ц!лком вписувався у поетич-ну програму Залеського, який бачив свою вимр!яну УкраД'ну як !деал!зовану Аркадтю еерця, котра реал!эуеться в св!т! т!еУ по-

езй', яка шукае м!цних зв"язк!в лише з геро1'чним минулим, поза соц1альними конфл!ктами.

Цю тезу зреал!зував поет уже в одному з! сво!'х перших в!р-ш!в пгд заголовком "Дума гетьмана Косинського" (1823), в якому в !м"я створення свое'! слов"янсько'1 Аркад! Ч обминув суперечнос-т1 польсько-украгнського пограниччя. Одночасно в цьому к твор! зреал1зована Залеським 1 вельми суттева теза для поетики романтизму, а саме: госилання на фольклор (в наведеному випадков! фольклор украшський) як головне джерело художнього натхнення.

Цристосування под!й з минулого УкраХни до власних !сторич-них концепций стало очевидним у багатьох !нших поетичних творах Залеського, м!к !ншш, I в лицарсько-козацышх рапсод! ях, де !сторичним тле;« виступала л!тературна ф1кц!я, потр!бна авторов! для пропагування 1дилИ польсыга-украгнсько! згода. Створений поетом !сторичний образ Укра'ши з його уславленням хороброст! козацьких героев та I стор! I слов"лнсько'1 збро'1, своер!дао вилом-лювався з укра'1Нсько'1 народно!' стих! I, в як!й "простонародна п!сня" в!д!гравала головну культуротворчу роль, була основним джерелом художньох !нсп!рад!'1'.

Такими е ! л!ричнг в!рш! Залеського. Побудован! на особистих переживаниях, найчаст!ше автоб1ограф!чного характеру, вони були водаочас пересп!вом або поетичною переробкою популярних украУн-ських п!секь. Представлений в них !дил!чний образ Укра'пш посту- . пасться м!сцем елег!йним роздумам рел!г!йно-м!стичного зм!сту. В його !стор!ософськ!й поем! "Дух В1Д степу" (1835). !стор1я св!-. ту представлена як сонне марево, переплетене з нереальним м!ф!ч-ним дитинством, яке пройшло на ототоюован!й з раем УкраМ.

У шзн!шому пер!од! життя Залеського можна вид!лити два еле-менти, як! формутеь його поетичн! образи - Украшу, шо живить його творче натхнення, 1 в!ру, шо в!дкривае перед ним нов! незв!-дан! евхти. Представлений Залеським св!т стае зб!ркою сонних картин з конкретно визначеним м!сцем - Укра1'нов рок!в дитинства. Сон розщнюеться поетом як символ вишого пророцтва, шо з"еднуе мес!анську !дею з романтичною концепц!ею поета-в!щуна, пророка, який веде св!й народ до зв!льнення.

Так в поезП Залеського постаа узагалышюча постать сшвця люду, яка ув!брала в себе риси укра'шських геро!в з його ряпньо! поетично! творчэст!; щораз б!льш очевидною виступае мес!анг.ька

тема. У в!д!рваного в!д батьк!вишни поета Mectaufзм цей ст воровав над! Y на духовне в!дроддення р!дного народу, стаю'Ш новлм м!фом, виразом oflBÍ4Ho'f туги лвдини за новою аркад!ею. Остання висувае у нац!ональн! героГ визначну особист!сть !з народу з Н природним прагненням свобода i иочуттям власно'1 г!дност! й сшш. Так виникас ушанування могутнъо'1 постат! Шевченка в по-ез!í "Тарасова могила".

Як сентиментальний романтик (uio прагнула показати дасертант-ка в л1тературознавчому анал!з! його поезН) Залеськнй був uf ц-но зв"язаний з народною теч!ею раиньоромантачно!' поезгi. У нов!I! мес!анськ1й програм! в!днайшов в!н спор!днен! мотиви з! своУм аркадсько-козацьким образом Украпш, котра шораз виразн!ше ру-хаеться в налрямку створення християнсысо!' шдел! культури. Шлях до свободи в ц!й утоп!'/ вимальовуеться через християнську пок!рн!сть i терпптя, - ! саме в них поет побачив майбутне в!дродження як окремо'У особистост!, так t и^лого народу.

Треба, одиак, зазначиги, що Залеський, сягаючи мес!анськоУ теми, не обмежувався визволенням т!льки одного польського народу. Як речник культурно'! сп!льност! Слов"яшшш, в!н був прпхильни-ком об"сднання yclx слов"ян, в т.ч. i поляк!в, у едон!й р!вно-правн!й родин! народ!в.

Отие, в HoeTii4Htii творчост! Залеського нн не знайдемо типо-во романтичного конс[л1кту м!ж лвдиною ! всесв!том з floro все-влад1шшгун!версалышш законами (лк у творчост! Мальчевського або Гошинського). Навпаки, лвдська одиниця в иього орган!чно "вкомпонована" в природу, i завданням поета е в!днайтн цей лад 1 гармрнНэ в навколшшьому cbítí. Глибок! зв"язки людшш з природою дозволили постов! розкрити таУну украшсъкого пейзажу ! показати його неповторну екзотнку - безменниЯ, зарослий буйною травою степ, мелаихолШшй смуток курган!в, заворояуючу красу Дц!яровських порог!в, неповторний чар фантастичних iстот, - все те, що так привяблывало i украУнськнх романтик!в.

Пластичний образ Укра'пш увиразнюс також мовна плетениця його поез!"1, ido стала не т!лыш романтичшш пров!сншсом краен польсъкоУ мовн сх!дних крес!в, але й способом поетичього вислову, no напостШю ув!Пшов у польську л!тературу, розкирив обсяг i"í культурного шлнву, збагатив - опосередковяно - польську поен!¡о

(t не лише романтичну) ритмомелодикою украУнських народних п!-сень.

Ритм1чн{сть строф1чноУ будови BfprnÍB Залееького стала (як де прагнула довести авторка роботи) одн!ею з найсуттев!ших рис його укра'шства. Бона так зворушшво зачарувала'сучасник!в, шо його повсвдно було визнано майстром мелод!йност! I музикалыю-ст!, a Bipiai його не раз ставали нац!ональними пгснями.

Використання украУнських народних ni сень дозволило поетов! не т!лыш збагатити подьську л!тературу новими мотивами í тема-гичними циклами, але також зумовило перенесения на польський грунт нових як!сних форм i жанр!в, насамперед таких типових для украУнськоУ народно!' поез!Y, як думка, веснянки чи шумки. За-лесышй, створшчк св1Й образ "козацькоУ УкраУни", не т!льки xotíb воскресит И героУчне. минуле, а Й прагнув простий слов"ян~ ський люд зобразити силою, здатною до духовно'/ перем!ни св1ту. Цю силу bíh добачав, як можна зробити висновок, в поетичн1й творчостг украУнц}в, у загальнослов"янсыпй культуршй едност}, гобудован!й на фундамент} христиннськоУ ^лософН й етики.

В РоздШ П - "Образ "польсько-шляхетськоУ" УкраУни" в пов!с-т! Антон!я Мальчевського "Мар!я" - авторка дисертац! í наголошуе на тому, то появою поетичноУ пов!ст! "Мар!я" (1825) датуеться не лише початок л1тературного !сторизму, витриманого у вальтер-скот1всько-бш1ро1йчному дус!, ал° й утвердженкя украУнського напрямку в шльсыий л!тератур1 раннього романтизму. "Иар!я" як вид романтичноУ eobíct!, якому була надана перевага, зайняла суттеве м!сце в icTopti польськоУ еп!ки, викликавчи багато конт^р-оверзних оц!нок та 1нтерпретац1йних суджень в кол! досл!дник!в.

Анайзуючи генезис "Mapi'í" Мальчевського, дисертантка звер-нула увагу на вплив б!ограф1чних елемент!в (як! мали значения для !дейно-художньоУ концепц!У явору), зокрема на те, що 1818 р. Мальчевський вирушив в екследиц!ю до Альп i став першим польсь-ким ajibiiiaicroM. Ця пс ия, в св!тл! автоб!ограф!чних даних, вплинула на ставлення майбутнього поста до св!ту, на його л!ричне сприйклття природа в надрям! узагальнень космолог!чного плану, наклала свою печать на автотентичи! л!ричн! рефлекс!У, як! накутать над цШстю фабулярноУ основи поеми.

"Мар!я" порушувала модну в tí часи у Зах(дн!й Европ! ~ з огляду на контроверзну творч!сть Байрона - екзистенц!ал!стсъку

проблематику "лвдсько! дол!" i "фатал! стично'1 неминучост! просу-вання усього сущого до посгупового вмирання", то поет увесь час t ц}дкреслюе у роздумах над марНстю лвдського буття.

Поема в!д!грала в польськ!й л!тератур! переломну роль, по-казуючи драму людшш, вплутаноУ в t сторнчи! kohííjií кти . йэго образ батьк! вишни ХУП ст., накреслений перед Листопадовим повстан-ням 1830 р., став лише приводом виранення авторського погляду на шляхетську Польшу взагал!, яка стала краУною жорстокого права t безкарних злочин!в. Треба зауважити, шо на такий хвилшчий t одночасно сугестивний образ шяхетсько* Полна!, змальований в "Liapii", вплинуло I походдення поета, яш1Й народився i виховяв-ся на пiвденно-схiдному кордон! давньох Реч! Посполито1.

Звинувачушчи у своТЙ поем! шляхетську Польшу, Y'í станов! пересуди, порушення моралышх й етичних прав лвднни (легенда про Гертруду Коморовську та íi траг!чну смерть), Мальчевський досними героями поеми зробив "иабухлий 1стор!сы краевид батьк! вщи-ни" - Украшу. Пов"язуичи в ц!л!сну наргатнвну структуру л!тера-турний !сторизм, л!ризм ! водночасно "народний кор!нь", який ототожнював з над1оналышм, поет f дейним героем свого твору ро-бив "сумн! i одиомаи!тн!" украУнськ! поля. Стали вони "похмурим малюнком" ц!лост! його поетичного образу, до болв знайомого авторов! з час!в його дитинства.

Варто пригадати, що д1я "Uapi'í", названо'! автором "укра'ш-ською noBiстю", в!дбувасться правдопод!бно в околмцях Немирова ! Тульчина, в той час, коли шведи ! татари нападаюгь на теритс-p!i Реч! Посполито'!.

Над д!л!стю флбулыю! основи твору пануе автентизм рефлек-с!Иного розкриття душ! самого автора, чому п!дпорядкован! структура! компонента ц5лог поеми, а вони, в свою чергу, вплинули на зм!ни, шо торкалися постат! головного героя. Ось чому в побудов! поетичноУ пов!ст! найголовн!шу роль в!д!грае розпов!дь. Тв!р стае своер!дною днскус!ею míh героями поеми i навкилишн1м cbítom. Довкола розиовтдно í структури групуиться такi елементи, як описи, монологи, д!алоги, а понад усе з!знания í л!ричн! рефлекс:!, в яких автор або опов!дач, що його заступае, висловлюе ов!й !сто-р!ософський коментар чи то э проблем, пов"язаних з життям лвди-нц, чи то геро1чного мннулого Укра'пш. Насл!дком саме таких засад орган! зацП розпов!д! е намагання автора до максимал!зац!i

засосЯв худокньо! експрес!! шляхом застосування прямо!" мови у поеднанн! з вяшваншш тепер!шнього часу. Показовими е, наприк-лад, авторськ! риторичн! питания козаков!, який мчить по степу. Власне ь!н, "лодина з народу", вг!лення козацько!, дико! Укра-1ни, I е справжн1ы героем теми. Представляючи читачев! козака "гордого володаря степу", - Мальчевський в!дродкував тим самим забутпй св!т геро!чного минулого УкраХни, "повний степових могил" 1 "тихих курган!в".

Шстать козака, шо проходить кр!зь увесь тв!р 1 становить канву його фабули, е одночасно нос!см тривалост!, нетл!нност$ народно'/ культури. Саме довкола постат! "в!чного козака" автор "Мар!!" снуе сво! рефлекс!!, пов"язан! ¡з втратою народом вторично! мети п!сля позбавлення його пол!тичного !снування. Зг!д-но з 1дейною концепцию Мальчевського, геро!чне минуле УкраХни не можка прочитати з "тихих ! пустах украТнських п!ль", бо природа не дае панте!стичного заспокосння,'а лише еднання з нею внасл!док смерт!. Це роз!рвання одв!чних зв"язк!в м!ж лвдиною I природою нав!вае безменний смуток, вираз надзвичайно сугестив-но1 екзистешйонально! пустки в душ! кокнох людини. Вт!ленням ц!е! самотност!, нос!ем !! дол! стае символ!чна постать Находка, який 1 передав "ту простонародау п!сню" про вхчного козака, вм!е погамувати траг1чш!Й в!дчай романтично настроено! лвдини, ! вка-зати !й на т! неминуч! ц!нност!, як! е в автентичй!й украшсь-к!й народи¡й культур!.

Цейрромантичний, надзвичайно сугестивний образ Укра!ни не був би мокливий, якби Мальчевський не вв!в у св!й тв!р т.зв. ' м!сцевий колорит, ш вин!с його з батькхвського дому на Волин!. Нова поетично! пов!ст! насичена укра!н!змами, як! у твор! Маль-чевського виконують лексшсо-художшз ! сишстичну функц!ю. Часто в!д!гранть вони роль п!дтексту чи т.зв. другого плану, в якому м!ститься авторська ощнка представлено! д!йсност!. Сло-веаи повторения з од:.очасним вживаниям паралельно! побудови речення(£ако! типово! для украхнсько! народно! творчост!) напов-нлють розпов!дь л!ризвдм, шдкреслюнть !1 драматизм ! одночасно створшгь той ностальг!чний настрШ, на тл! якого показаний зво-рупшивий, надзвичайно вшшвовий ! виразний образ давньо! Укра!ни.

В РоздШ Ш - "Гайдамацька Укра!на в поетичн!й пов!ст! Северина Готинсыюго "Кан!вський замок" - наголошено на тому, шо

цей тв1р е св1дошм протиставленням 1дил!чному, аркадському образов! Укра'хни, створеному Залеським, шк!льним приятелем 1 коле-гою автора "ШИвського замку".

0риг1нальн!сть Гощинського як одного з творц!в "укра'1'нсько1 школи", перш за все, в його автентичност!, в показ! гострнх сус-п!льних конфл!кт!в кр!зь призму в!дчутт1в самого украпюького лвду. Пишучи свою поему, Гошинськнй нэ обменився лише !сторични-ми матер!алами ! переказами, а черпав творче натхнення з безпо-середньо бачених картин лвдського життя ! природа п1д час довгих cbo'ix шндр1вок по берегах Дн1пра 1 Рос!.

Завжди жива пам"ягь укра!нського народу про гайдамадьке пов-стання э 1768 року, яке зак!нчилося уманською pfзнею 1 спален-ням замку в Канев!, захопила творчу уяву майбутнього бельведер-ця. Кривавий еп!зод "Кол(i'вишни" продовмував жити в пам"ят! упо-корених, як здавалося, мешканц!в пов!тового м!стечка Шпвсько! губ ери! i. Др того к сам Гошинськнй часто брав в Уман!, де зустр! чався з наочними св!дкаш утлансько'1 р!зн!. Будучи п!д безпосеред-нтм враженням тих !сторичних под!й, Гошинсышй намагався н!би "з середани", власне з точки зору укра'1'нського лвду, 3p03y1.1t ти 1 показати суть польсько-украгнсысого конф»пкту.

Кривавий еп!зод, героями якого не ъ окрем! лвди, а багато-в1ков! сусп!льн! чвари, у сприйнятт! Гошшського стае пересторо-гою на майбутне, голосом на захист украУнського люду, шо особливо гр!зно звучнть у в i до маму зверненн! до потомив. Не випадко-во !стор!осо$ська основа поеми Гоишнського перелякала деяких польських критик!в, бо к автор представив навколшшйй св!т як суц!льне нагромадження пристрастей t зла, ио породлували hobi злочини.

На думку Гоишнського, революц!я вшшкас тод!, коли сусп!льл1 чи кац!ональн! конфп!кти доводить лвдей до крайнощ!в.

Однак в {сторичних под!ях поет шукав лише претексту, щоб пе~ реказати ун!версальну правду !стор!ософського характеру. Тому "Кан!всышй замок" можна сприймати 1 як TBtp про метаф!зичне значения iCTopi'i.

Поетичний св!т "Кан!вського замку", як ирагне доьзсти автор-ка, був створений поетом-романтиком, схильним в!дчувати св!т як одв!чне панування земного хаосу, в якому вс!м непод!льно волод!е фатая1зм, a bci подвиги героУв заэдалеггдь визначеш долею. Ця

глумлива доля, то пересл!дуе героУв романтико-поетичних пов!стеЙ Байрона, визначае також родов!д головного героя "Кан!вського заику" - Небаби, якого дволичн!сть польських магнат!в зробила ворогом Реч! ПосполитоУ. Небаба, представлений Гошинським, -це козацько-романтичний герой з роздертою св!дом!стю, його л!те-ратурний портрет ув!брав в себе як риси байрон!чного "корсара-бунт!вника", так i козацького ватажка. Треба тут згадати, шо концепц1Я романтичноУ "лвдини дол!" була пов"язана з поняттям необх!даост!. Траг!чна приречен!сть долею орган!чно пов"язана з якоюсь провиною героя, в даному раз! - зведенням "шаленоУ" Ксен!, яка, зг!дно з народною м!фолог!ею, е посланицею самого Бога. Небаба може т!льки усв!домити свое власне призначення ! п!дкоритися дол!, яка тяаить над ним.

Прийняття автором "Кан!вського замку" саме народноУ нерспек-тиви, як остаточно визначально!, проявилося в манер! створення ним в!даов!дного героя поеми, яким е Ксен!я, - лодина ! одно-часно "м!ф!чна й косм!чна" постать, "сваха сатани" 1 демон. Зг!дно украУнських народних noBip"i'b цей демон в неУ вселився. Народ в!дчувас в Ксен!У цей "демон!чний" б!к У У особи, вважаю-т Ti i святою, i р!вночасно гр!зною силою природа. Гощинський часто ототохнюе Уí постать з дикою стих!ею вихору, во так само, як i вогонь, стае причиною нешастя для лвдей. Не випадково у вступн!й сцен! своеУ поеми Гоаиноьклй п!дкреслюв, то д!я твору в!дбувасться у в!тряну ос!нню н!ч. У постат! Ксен!У м!ститься границя м!ж св!том природа 1 cbítom людини, бо вона переймае в!д природа не т!лыш св!тл!, а й злочинн! iмпульси. Через це постать Ксен!У стае н!би прихованою правдою про лвдську душу, що виявляеться !нод! в орг!! руйнування i нав!ть божев!лля.

Введения у тв!р украУнсько? народноУ демонслог!У дозволило Гоиинському пересунула сусп1льний наголос у б!к фатал!стичноУ философ! У. Зг!дао з ц!ею концепц!ею, революц!я у твор! стае рознузданою стих! ею, 1.ровожерн!стю, уособленням якоУ е образ Швачки, котрий також генетично пов"язшшЙ з украУнськими мгфами га народними легендами.

Демон!зм поеми Гошинського п!дкреслюетвся також введениям !нфернально"У метафорики, яка надае творов! специф!чного м!сце-вого колориту, що демонструе його !дейну концепцию: лвдина ц! злочшш! спонукання переймае в!д природа, оск^льки певн! сфери

лвдського iснування повн!стю Уй п!дпорядкован!. Зв1деи виникае CBOGpiflHa мотивуюча двоУст!сть твору - фольклора а та !стор1о-•софська.

За Гощинським, cbítobí й падал! загрохус зло, бо леди сам! добров!льно п!ддаються floro диявольський сил!. Полем!зуючи з !деалом природа, який с основою ранньороманти'шого погляду на св!т, Гошинський акцентус фатал!стичну замкнен!сть лвдшш в кол! природа, шо е дом!нуючою сатанинською силою. Тому "Кан!всь-кий замок" зараховуеться польськими досл1дникаш до найбтлыа темних, t "упирних" твор!в ПОЛЬСЬКОГО романтизму. ¡loro демоно-лог!я перестае бути виключно зб!ркою поетичних формул; завдяки своему автентизмов! "Кан!вський замок" стас осередком энань про народа! в!рування, культуру й мораль.

"Кашвськпй зашк" Гошшського д!йсно побудовшшй "в дус! простонародних уявлень", бо поет сп!лкувався !з своУм пародом 1 був зачарований його м!фолог!ею. Таким чином, "глйдамацький" образ Укра'1'ни, збагаченмй фантастично-казковш.га мотиваш! з ук-раУнсъкоУ народно'/ демонологi У, послужив Гогаинсысому для показу револвц! i як певного феномену природа, предстаменого водночас ! в !стор!ософському ! космолог!чному внм!рах.

Висновки. У к!нцевих заувааеннях 1 зисновках стверджуеться, шо "украУнська школа" поет!в, яка сфюрмувалася в польськ!й л!-тератур! в ршшьоромантичну добу (20-т!грр. XIX ст.), в!д!гра-ла -чи не основну роль у польсько-украУнсышх 1 укрппюько-поль-ських взаеминах як приклад культурного сп!вроб!тництва ! взашо-вплив!в двох близьких слов"янських культур. Прсдстагшнкн ц!еУ л!тературно! школи в!дкрили для польсысого пнсьменшщтвя новий, дос! нев!домий свтт укра'шського фольклору кра'пш, з якоУ вони вийлии ! яка була i'x малою батьк!вшиною.

Оц!ншчи виэначну роль "украУнськоУ «¡коля" в лольськ!Й ро-мантичн!й л!тератур!, треба передус!м звернути увагу на той факт, ио вона була н!дгрунтям ориг!налыгаУ моделi ufjioro напряму польськоУ романтично! л!тератури, культури взагал!, який живив творч!сть найвидатн'ших i"i представшие тв - в!д Ю.Словацького, Ю.-ЬКрашевського ! Я.Матейки, аж до С.Виспяпсысого, Ч.Оркана та ЯЛвашкевича включно. Водночас суттеву роль от трупа письмен-ннктв вгдДграла í в процес! формування раннього украУнського романтизму, його естетики, спричинившись до пожяявлення утеря Ун-

-16 -

ського л!тературного в!дродження 20-40 рр. XIX стол!ття.

Оснозннй зшст робота в!дбито в таких пу<5л1кац!яхг

1. Аркадський образ Украши в творчост! Юзефа Богдана Залеського. - Варшава, 1994. - 28 с. (польською мовою);

2. 1стор!осо$ська концепщя Украши в поетичн!й пов!ст! Анто-н!я !,1альчевського "Шр!я". - Варшава, 1994. - 28 с. (польською твою);

3. Образ гайдамацько'1 Укра'ши в "Кан!вськ!м замку" Северина Гощинського. - Варшава, 1995. - 32 с. (польською мовою).

SUMMARY

Lcvaridcvska Irena. "Ukraine itv perception of the "Ukrainian school" in Polish Romanticism".

The dissertation submitted for a scholary degree of Candidate of Philology in specialization 10.01.04 - Foreign Literature, at Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1995.

This study examines the works of the founders of the "Ukrainian school" in Polish Romanticism, J.-B.Zaleski, A-Malczewski, S.Goszczynski, who played an important role in interaction of Ukrainian and Polish Romanticism as well as in the development .of both Slavic cultures. The complex investigation of that problem brought the possibility to define the three original models o( folkloricism, which arose from assimilation of Ukrainian folklore by the Polish writers. The .investigation was based on the famous works of earky Polish Romanticism of „-1820s, such as Zaleski's lyric», Malczewski's poem Maria, and Goszczynski's poem Ksnev Castle.

The "Ukrainian school" is considered on wide background of philosophical, aesthetical, poetical and stylistical searches of the early Romanticism and its concrete realization in c. ^ative practice erf both "Ukrainian School" and Ukrainian writers of 1820s - 1840s.

In this dissertation an attempt has been made to determine the place and the role of "Polish experience" in genre and stylistical development of new Ukrainian literature.

. - 17 -

АННОТАВДЯ

звандовская Ирена. Образ Украина в перцепции создателей украинской школы" польського романтизма, яссертация на соискание научной степени кандидата филологи-эских наук по специальности 10.01.04 - Литература зарубенных гран, Институт литературы им. Т.Г.Шевченко ¡1АН Украины, лев, 1995.

Защищается рукопись, содержащая анализ творчества создателей украинской школы" польского ромййтйзма (Ю.-Б.Залеский, .Мальчевский, С.Гощин скйЙ) i Сыгравших важную роль во взаимо-эйствии польского и украинского романтизма, в развитии двух здюнальных славянских культур. Комплексное исследование зпроса дало возможность определить своеобразие трех моделей эльклоризма, возникших в процессе освоения польскими писате-эми украинской народной поэзии и создания ими видающихся роизведений, относящихся к эпохе раннего польского роыантиэ-1 - 20-м гг. XIX века: лирика Ю.-Б.Залесного, поема А.Маль-звского "Мария" и поэма С.Гоишнского "Замок Каневский". Твор-эство поэтов "украинской школы" рассмотрено на широком фоне алософских, эстетических и поэтико-стилевых поисков раннего эмантизма и их конкретного преломления как в художественной эактике каждого из представителей "школы", так и в творчестве краинских писателей 20-40 гг. В диссертации сделана попытка иределить место и роль "польского опита" в становлении кан-эвых и стилевых структур новой украинской литературы.

яючов! слова: фольклоризм, козаччина, степ, Украгна, народна гика, ханрова своор1дн!сть. . VI л -Г

1дппсаио до друху 25.0f.I995 р.Об.О, 9.«армат 60хМ 1/16. рук о$сетниЯ.Тир ЛСО.сем.12'*,Бозплатео. ОД УДГОЕ 1м.Драге нанова.КиТв,Пкротсвп,9.