автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Обрядово-звичаевий фольклор Яворiвщини

Полный текст автореферата диссертации по теме "Обрядово-звичаевий фольклор Яворiвщини"

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА

РГО ол '

На правах рукопису

ЛУНЬО

Євге:: Андрійович

УДК 398.3(477.83)+ 398.33 +392.3

ОБРЯДОВО-ЗВИЧАЄВИЙ ФОЛЬКЛОР ЯВОРІВЩИНИ

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

Львів — 1993

~:íс-г.-j,'-i’гидïil o ícc;;¿: I ; ..::.u..:.:;::c...:;... Lulclkovv

^:-;;^грс:лст1 LjfvHSU. ko::::::cî:.;c.j:.\ o.:. r.nt:coc\,;

Г,с.3017, 'ù:'iz~ïlt Oyr:.r?;5 I';" r:;;r:, K»

3 p;c y:-iauitó ^¡^-с.слгс.:; :■ : ;I. Jiv^ioauaí l..,ïzz:

гі-го ~;і*::с?с:;ї-:ї;' íí^vcí:;:.". .L\"iг.;¡їг..,; ocl-ä., £j/.

¿as-opt^epbT i>oüicz:^ú rt.

Е?:гг::й ссі-хетгр. сгзці глісованої род: го:-ад:цгг фіхологі^-їа: Г'~,у::

укаєвське

С.ІГЛЗН ГРДІО^ГЙЇІЛ'Л FCTDLI

/ .. 0~:;^л о г^г.гту.:^і гроті з процесу !-:->• zzzT, су-■•гг™с-:г:ср5н:’~ і сзогсаншї гоціоіальгаї сс;:сгзі« г.зі:ссїі у:гр.гї:‘.-::г-.ггз ¡rnjorc' 2 пзііі?:гз зі грозите ікгерегу до влз.о* ::з* ападг;:.:, ог-Кісз о іотзгрелітзг спладог:^

ллс: а •5о-пьл.-ср..- Е-2ГГГ2 цз ггіргЗ'З ерс±;гл "л с'лз^линп: всього ул г.:о і У;^ г-і jy—:лг.: :у. Олі-:::;; з :т :•-•

.т."-~: л."~::з слгггг-л:^.- цісх тглтз a zaiuuzz-M грзлі^зннд Оолькязр--»

.о;гг.:._ч;: ^гісліо Угрій і.::«,

:h агуг,:~ :гд узнсгсзп'.г.:.::^ сгсЗлігзст-л; ::с=кзго гон-

•.у :т:'згз регіону глус-оі: ліси^сз1?:: о лслл'.лістз ог^сзпт:: пзв-ліг аг: scrr^r-cc: ‘;гго ™¡ і :~зго у'jzí-z.~.z~ii:o"o глл-г^і, "::гіа.с:т.і г’игз у/\. . у с:.'ісц-2їі;г.:.> лог’.ілі-»

і ::";Іуг;рану:. Тг:і_ -у.злі—гзійи г.гдзї;. ’-із.^лпісг^

У'." л'.лліі .ліл^о:; тртл'.'ції, ry Í7 ^ллупллН-'С с”.у.‘лл’’

:; лглглл: узгл.л'уу .'У: л.\ -і:' ^*:.уУ . л ул'’.слі':

г,2- й£.> і -лілле ілс.їо.ллілзціі Усц;;;;-.:!

сгі:-:-у.ис;-?і:зі: ;:г:лл-У:::л : ::л -Г^с.; іл-уліл.-.; . .... ...• •

•з;г Гінеї аілосгі У:ул:лл, уз, і_і лзлл», : ^ лгліл і з : л:. -лі. 7;г--.:т;ц; л ?,с.ллл: ллі. Іллл .~лел ігсслі л-., ¿;lc,-. j. ліуії ^

; r ■.■—jUítrK..'-::” і ‘ л . ... Н-:лл ГУ^ ¿2:.;Л„ ^-сіллг,

;v¿„. < л..-ллсго ?4c.¿¿ лісі - ';y:.:r;s .-y o лЛ'-'-зл л

i ¿y 4.'- лзлллул Лл.;;-Л-ЛЛ. С.л;лл;л|. -u:-.. .._: -y л«.,- улч. л^ілі Нзорі^г.ого раЛоцу ^ ^ .y i.-*

тиіс^іл ;:ажа5с»агз E-vgiBCbua. j aosi'., t і с-л^і -у-

лУїіУ '.іісцзпокі i.-L^pici-is • Го7;,".:;ь::оіі:5 ;.оіл:с^-

;л:.го pecáis.

Сдкл:; '’ЯзсзіЕЗіК^3 «• із їіль;іі гззіуцуіч;^ с: ад.-;іністрлг:;>-ьі поют?а. Цз своєрідкій еткогра^ічи-ій пі^раЛон У.-^злікзл^огз Гсі» карсс-ття. Він калеяить до за::іцнох чагтикі еткограї'-Ж/і ¿-.ь:і Гг?-ліЧік-;, яка і-ai сході межус з Спіл.тсм,а нл заході перзхоп'.іть з ггл^— CñlÓiíI.

Впроцоаа віків на Вворіваійні інтенсивно розвивалися традиційні киї?! иароцшго цэгоретавно»Ернклацного ьаствцтга, створош своєрідні зрази шроіуюї £греввяюї срхітокїурн, оброзотзортаго шстецтва, різьби иа цзреві та камені. Аг до XX сї* на йзорігпр“

¡ú ьбєрігед відюсга сїЕЗігькіЙ ’cess.?, езтсеітонкзго пісцзиого на» сглсингг* і зссршгуер ссціально-евоисшічного укладу життя* цо сприд» до вїзроблзто певшх гіісцгпкх культурио-поЗугошк градацій і прс-Ц2сог-і їх їііелоколі кшї гранзаісіх. .

S раадкгьЕій tse пд локальна специфіка Нзорівгяка була іртоі-но сорусгка особ ліво у ввеязку о будівн:цтзои на її території одного s каЛбільезг у €:;пог:і гіпсьяовгос полігонів, гаселаннсі більсз 5S0K даойткіз сіл і срісілхів та бур:ся:вк:; jjoskisbss: гіршо-ао» бузках cnoîiîCÆoscoïri» І$::гд ':а рлр.оц ін”'лх -їіпкдкіз ссїшшіх ::ízi~ ::xt сггхгк:гітг> sy¿or.sz:¿ ^л-гу-рісо^склльні :-:і j-gaiû йні ігроцгс::, а ггсс; істсіжізгаїї гйоілсгіокальїйгс аа іізоїлііеяго' касс-

Де D eso :::■ r.c5yvi. | :гул~7ж~ Тс-.

;:у cäip і кїзг.2ї2їг f¿ro гуг^лу^;;, 2 се:;у »¿sç*-

лі і ciJpncoBC^sævbçucrs ör.'..;:zopy с г.зЕіц^аг.нс^ сїнслсз,

^"ц?2;гхл£^л'л; еольіілсро:: Z?.ï~ï *Ясз£7Дсяі, г. ccny у:слі Г, c-îj>sno2c~ônitses2s;, r?08ïtc*yeïî>C£ :■ "xzzaî zoxcz:::zi l'.Zl Г:^і çl::z: -»iî: t.an,:c^ :^pc”-

:.:rï vorrzpa аг, р?сд?;::сс сг:з::гїг;. с;:сЗлекі у SC-і; poss;; у е.&а-э ‘ l^rMxr^tr.'. 5ггл:.\" ¿ cr,-:r^-::;:cv fUlinirsbira:, Г *.С-с:

& £;зрсг* гх^тг.. г;;г ;сіг.п: ^:о;ігл;х:-:.с:П cor-xíu їсГ:-";>’

Г к/ізг-е;: ¡1111 «* сїї. crí.::c:;o сайд Сігл:,.;

to:zs p*sizxzz¡te¡¿!;-¿l+ І :^v^3K3~cdcr¿;csn£ i socin-Ä^Cp^pr.:!: Олл^^згї re. tí г~* : i:?. lujo:-:ít dcíwí* CaCr~*

r(vs, Gjfyz^^czx&n;", Л«!іуслгз2лї:, г!”~ Солоній. jr:cii*sîa-£i;r:

г.'сзі^каггі Soapier., £.Л2ь:ир~Ш, В.Лгз. € ц-" •?ir>7a r.::r::ei2s c^c3i2i:s; riuHat:scî£;^î 5¿ jr,c;tr.r: сссЗс^і. 2а сд^::^з>ьзї csncj ебр^озлП ^одышоп ^ігсувгасс j/ ангчзо таигій "і*:і, .0 ц^-огс озу oœcîKi г;го«оп;уг Н.2гсрсс-оп:; ВчЗтгад ї^--» і. езісз? 1!*%гіка8 c-r/^iib'iin Jbciccc/.toro ,г;.;;т?з {^угаъ'эго Ії:— í¿:„ r.J^iczî:::::^ " '

V- 2«r;esc^a’6íлйсгь :'^2г.*ос2сї“гз S-cíir~Hó в £U> «• по«:,

IS civ сЗраяоЕОГо onj-Srisoasis у сЗіркіках "Кзродша

Z-.3VJ Тц2ИЦ20ы и ^з;:^ ?^:,в Я.Гслої:зд::оі«4 aT¿:iviz*ta}iSKz¿~¡ і ЬцрІСйй* B.íteai¿» “ÿ^cxi^îd. Î^?ôaiü голасіїия" І^Сгвйціцькс

'і ■ '

го* та. в раці пгріоцдчнях видань /"Зоря", "Правда" та ін./.

В існул^х Д0СЛІДЙ9ШЯХ обрядово-звитаєвий фольклор ЯворіBS<~ аа згадувався липа епізодично. Маємо літ о крені спостереження і зауваження стосовно деяких штань цієї тала у працях В.Гната ка, • ВДур®та» І.Свенціцького, Ф.Колесси, О.Дея, ВЛева. Дослі дзугга весільну обрядовість України, до яворіаського матеріалу зверталася Б.Здорозога й ШЕорисонко.

Мата і завдання послі схоння .Із врахуванням зробленого попередниками, опублікованого і архівного відповідного матеріалу розкрита і поглибити знання про обрядово-звичаєвий фольклор Яворів» . е;іш, згерцувга основну увагу на такі помети:

- Екскога по в ні не зібрати тексти обрядово-звичаєвого традиційного фольклору йзорів^іни та відомості еро його побутування і по» гарекня.

•» Розкрита ка основі аналізу зміст цього катеріалу, тралищі^ ні структури і виси, ехкетю-тематичний склад календарю та сіиз;;»

рядового фольклору Язорівщіга.

- Фіпсугчн регіональні оссблівості фольклору Яворівсіки, праг»> іто проставити на основі порівняльного зіставлення його загально» національній контекст а тапез тапологі^нз сяізвідносвгщя з обрядово-поетичною традицісз ііпліх народів, зокрема польського, а якій фольклор Язорівсяж безпосередньо стикався.

- Показати збереженість, структурні та і дейко»змістові гніт,

характер побутування сЗрппраого фольклору дослічуваної иісцевос— ті з ная час. ’ .■

?ііетодологічна основа і г.гтодичні даикципи дослідження. У процесі дослідження автор керузавел історкко-порівняльним та типологічним кетодв)ги* опиравшись на наявний науково-методичний досвід ' досліедеикл фольклору OüpeiCtX лісцевостей українських та ІНШХ у ■’-•є із::-:. В останні десятиліття значно посилилася увага до вивчення фольклору окрег-іїх етнографічке: ареалів і місцевостей України /праці В-Гозовськогд, ПЛішура, Р.Кирчіва, С.&ішанича, Н.Муганхи, Г.Демялна та ін./. Значною ніров ist користувалися такса .методом безпосередніх 'польових спостережень.

В осмисленні матеріалу, Ного аналітичній розробці авторозі допомогли, зокрема, підходи, положення і.висновки, со містяться у працях відомих вітчизняних і зарубіжних фольклористів: І .іранка,

Б. Гнате ка, Олени Пчілки, О.Беселовського, <і>.Колесси, К.Сосенка,

К.Квітки, П.Богатирьозз, О.Зілинського, -З.Проппа та ря^у інз:х

СЗСЛІЦКІЇПІЕ» í

У-:.-’-':.-?. pcSoto: Пзрлп г,i ег2.г.и:~::: crr:;í.".i:;зг-акии iizz^iс.••£.•:;: s r.:ccpçc:iiï sszsszc-íchí г-п;:ібпі гпер&лс,, гог?5.*га Бідгі.’"* пукоь.:-» sis Її-з^тугу гг.:гг:цх2ог;:^2Сг;а., co^jxo’r.-.ar,:^: îv. {.гммг:: ЛП Г.-рсї;~;, J'.:cins!.r;o£ ;:-v.o'.3*¿ CUzzczz'z: і:\Е.,Ст. 7;.]¡ j'Vvc’î::^ c?::isy їкг^яугу Kijaçssinrsïsa ДК Гхг.сїї~» пс“

і^сспії £.Г5:-гр*0і- ЕЦ^го ---Э :с-»‘-~зго

її:, KJfcKtK». ' '

. г::ег^г.с: r.~:: pz'Joz.: ï.ïzz-.r._vc’;ii.-

- v.- - -Г <_ •_

/¿сі-;:.:':*- z~¿z7?zzr.u: ¿інгЛспж,

Г->"-,лг.:‘ г^нгкг.^'С^птгл?" гоглггз у їс;у» -Р » пій гс^пи '.-¿гісс:- г.згліг^у;ггьс;: сІрг^о^с^гс-с-лП ior.'.:r:;¿ Z^jïr.:\:i:u ЗЦ'-;:г::з і ^гг-чійл, ;..™2 г.'.';

поггхг/лі foríoi";::.::?. cccScircst; сЗу-ггпога •: алм.'гуу г: эго

■ ¿ -• ::~:n;r!:.::;:¿ у c?*t •“. T< ncrj *•• i ?~?0 їіхл; ?r.:'Jc:ry

” " ‘ •

Оригінальність робота полягає в тому, що в ній подсаться нові зі-цомості й розглядаються деякі недослідяені та кало досліджені питання і фольклорно-етнографічні явища, зокрема риндзівки, колядування піц час палення ці духа та колядування при загінках, локальна назва "Перса коляда" для введенських звичаїв, весільні обрядодії "віцграванці" та "квочка", похоронні пісні та ін.

Практичне значення робота» Результати дослідження можуть бути використані для поглибленого народознавчого вивчення Яворівадіни та інпих районів, особливо суміжних, для складання каталогу форм, с»-аетіз і мотивів обрядового фольклору з подальші* картографуванням географії їх побутування, Фактичний і теоретичний матеріал иохка використати для лекційного курсу фольклористики в університетах і педінститутах, на уроках з народознавства і краєзнавства з загаль-шосвітніх школах. На основі зібраних численних текстів і мелодій иохі» видати регіональній збірник обрядово-звичаєвого фольклору.

Основні положення, винесені на захист:

1. Обрядово-звичаєвий фольклор Яворі валіни розсзірх,є і,доповнює віцс-иості про ця місцевість як своєрідній історико-етнографічкиЯ підрайон з певниии місцевим! реалі дай тратті йіа-поб.у'гозої нультури.

2. Основнгалі і визначальнім:! рисами обрядово-звичаєвої пс зії Язо-рівщіни є такі, які вказуоть на її : генетичний органічний сз"я-зок із загальтоуіфаїнськоп поетичноа творчістю.

3. Поряд з явищами загальнонаціонального характеру на ЯвсріЕціні зафіксована низка локальних обрядових явищ з відповіднії! фоль лорним супроводом, а також помітні свосріг,:іі риси у місцевому фольклорному супроводі обрядів загальнопозіреига.

4. Аналіз обрядово-звичаєвого фольклору Язорішцига дає змогу краг-е побачити і процес новстворення на місцевому грунті.

Апробування роботи, Дисертація обговорена на засіданні відділу фольклорне таки Інституту народознавства АН України, розглянута Вченою радо» вказаного інституту. Основні її положення викладені з доповідях і повідомленнях на наукових коі4еренціях і з публікаціях, пов"язаіих з темою дисертаційної робота.

Структура робота; Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку та бібліографії. •

Зміст робота

У вступі' розкриті актуальність, наукова новизна, практичне значення обраної темп, визначені мета і завдання робота, ьмтодо-'о-гічні і методичні приліпи, висвітленій ступінь цосліпдаїезті г.рсо-

ЛЄ2ЛЗ-., окреслена територія і хронзлогічні рсдкц доадідзешгя.

У nep.aouy розділі - "Календарно-сбрядовцй фольклор" досяі дується тематика, осшвиі коюївіі і озеета, їх текстові варіації, тракті fita поетика, форіа; фуніздоцуванкл, сЕособя í! ианера внігонанця piaiw: видів к&ленаиркз-обркаової твортасті Язорівопл, вказується іпскя загальнонаціональна основа і локальні особливості.

Календарні фольклор Язоріг^хк: головкам х.и~и вира-екій з пі-сзнио-поетінаах форішх. Та раз сі: з tjsí тут с:^але иісце посідають ; прозові ¿cpiz:: гршівпї, вінці ви;, заговляння *'* благословення.

Боні їй такі o6"c¿kí, як пісонлі, з вугда.з форіїсз побутуваїзія, але ІіІСЗНЗДЕЗїТІЛЯ ВріІЩТіКО ЗИй^іКІСТО ft чудесні cía.

Зі структур гагс ЕОГЛЯДУ У СЗОЇ- СОЮЗНИХ прожер ¡{слондсркі DCÍ-слповість с загальнопоареісг, багато п тау ідентична z близька з обрядовісто íkzi: иісцзЕсгтсй-ГдрЕЇн;.. Í цс гакокоиірір, бо Язо-рісг;піа розвивалася в тіскгс етнокультур»:« ав"язках з zisaia уі> раїнгьгліз: регіонам:. Та разси з г,:и тут иадао і своєрідні, притаманні лиез цій «ісцссості обрядові слоноігг;; і скнзї о відіюьіцкш тольклорким супроводом.

Колядка’традиція кз. Яворі вг;ші i¿ae чітко окрсслсні часові г.і від Взедекіщ 4 грудня до Стріто rey; 15 язтого. «араптерко, цо ця •’орса. дата зберегла ту? в окрсіаїх села: цз назву нПсрса коляда*1, і::?; s ііелх «ісцевос?ях із: яокі'цо ю зустрі час:. Суїсацокаліли ' »ийгсзпаіспг:! дстея; ритуального полядуяаїшл бу~: Caciscsip і ds-tüp ja Коляду Другого дат Ріодвякіх свят» 8 сі^іа/о ішлась /за дз:ад іі.'гсри.тсрів/, колядували т&яск зраку ьл Коляду» соли пі:» ::оз::~: р ::стл tac:r.i дідуга, у ггрсд23Ч2р"я Нового роду за стар.аі стияза, а каяк аід хза сс^зшок» цо другая;: :л ІЦздраН вочір.

Трас:ці £пз іяділязтіся vari гру::: ~оллц:::

г/ цічп З зі caira, 5/ молодь, 2/ гсяяцеия зарад-; еднзго зірсЗіяу / псбрага, ::алі:з;4 гргстаріді і т»ц./> г/ еояяцкіж ка церкву. Ks-;:.ід!г;П "згззтуап в даній місцевості гасить сбсхркШ: даз ні ілрод-:і ~ллд:п і цзцріЕКі, цгр кегні когясі» доллдіа ;п. су«:: лью-годі-с.'їпту тог^тнЕу й іголядіз:-Я£родії.

‘ П:: і з і^ісцзяостях -іфаї:::, г^лодій і:оляді=і годіля^ться

:.-.-*ота?я. cckdsk: сград:тціГ.ні групи; длл'госводпря, господині, діб-і парубків^ Ще с ¿:оллд::: длп ссія членів ciu": - "j:i весь дій", изкзз буя:; гтопрещ та::--, ксляди; для с:ірітіз:, здсеі!, дівсім:-а^рубі^, г;о сл^гать у війсь:г-', сувійка, с;т.<г^і, стрілець-vi , ^оггтсівькі. ’

мз '

У колядка i’QTAzax иазіз простежити від кайдавніїих, no3Kats>-кк доісторична аіфологіоші сяітогллдоя, до супасігк: — гро с:тх-ffi« стрільців і позотаїдіа. Помітна їіісцз посіпають лолядкі прогос-тавання Господа на сзятій вечорі в господаря та хліборобський носгг-* caïc:. 2а детальні ста огасіз, пойлідозга поцашх кайзвялчаіїнл: моменті з з ляіболобськогз гтїгтл гак: би?а&кі по вмісту ряду білоруських вологсбігк пісзкь* .

Ні Dctíl'“:;:! >:г;о~т;і пслядг: пс::іт:о е?діл_--:зт:>сл ^піхлсз рос-« будозсз і розгинані зтз хлібарсбсьгіїс кетязів з відвозі щез іянзо-ггшіЯгсгз росбудспсз j пзслідзлігігтз. Eîpsc&a і строгі «■% структура, . голос«» тггясві алл цгього -акру Я кічи істотн:*.»« нз ггзізнгзться.

Пополяці ira. Язоііт.-;аіі пз кгзть тг^ох гі-згості "опзіз, тддої багатої їх рогбуцози і їпігіого лудсяїього одгоблзигм, лк n і i-rrsrc иісцзпозтяг» кідридлад, на Лзгїдіпзпні* С-трійгпй. тз ПотсглІ^гЗ,.

Es і;: їх исзіа подіс:ї:і кз. дві гаупз: mpm « для госпо:syr. і resto*. ÇÎHi, Г,0 ЗЗОСІТЬСЛ ДО ПОСфЗЮГО псбслаквп Г-'ЙТЛ І 3!lC-p'52Kflî)S3JT:'. група ПЗГ.ОЛЯДЗй ~ ДЛЯ КОЛОДІ **' З ДСИЇНуЗСДЛІ ЛЕбеЗї'О-їїзбКДГЗ Г.ОГ'--сг?сі. Крім пололяді, з окреїзїл сеяех псбугухсь і презоаі аікділдгі: для гезпоцзріз - релігі Гггї>:^::ет5£лкз:і»зго гмісту, для колоді « лз» бознего.

гЬвспічиі поздорозлаїая на Ззеріткі сбг’ргглтї с;-і стмзпгяїп назву *нгзолітузаиа**. Їорзуяа r.c6czznvsi .Іулг. ередздійугз, -Т™ і сз es Ці Україні, огеблаео, гетузкз її ^"ггїїкг, Б аг^гг-гз: сг.":л t-! зустрілася з aisaaisí р-зліятсм hodojí'cííoí поті2, "толі гс5~-лліл~ слово побдкзкз із спеціальні» діо; oüixwar&zs&szi дідуис, від гдг його ратуального гаяогу з гатк до стодолй.

Каггндаріїо-сбрсдсгиП фольклор вгегед-аго цігху ка йеріг.лгїгі ■ ;.тализ поділити кз дві сскзгкі груса: гаїзот і ряицзізгя* K£iu

ГО, ВИХОф!« З ВІДОМОГО їВЗрЦ'«'ЗКНЯ В.ПСКГЗЕЗ, ™0 К» пекку ЕЗСЯЛК5У

кскна відюста до гаїзок, агя :-;ст.і.“і гзїв--а гздг-л’сь до ззендзед, зяоілягмо аз Я нзезгїо'у грутіу rcsK7î»etr:-;rî?'iеог. ‘Дсі;о ngr,î2ca:Kz обрядів та їл піезипро сугрозоду, со з г,ггій »гіе^ссгі ссетіал.-того ísp®2BCbiíoro ^олазлору кг ai4'i«ïos:u-^« ■ - ■.

НгйЗідап етгпрзьж-і буп гаівп-f, Кглл.к’г.рг-тІ цього роді*-дісеиь га. Яворі вг^іиі :“лагодойка",“ягодойвів,алгівгЛ“гаї.-т’' гоиувалі гаївш з оснозюму всі їря дні Еал?кодійгч «їзлт, а та^іс-г кілька, неділь по Бзлндодні. Дані польовах обстедвЕЬ saiççars -.?дзс«* qo 2,3 »а початку и&еого століття в багатьох сзлж,кс^пфк; гаїйі'М

це до Беллкоцкк. Цей звичай також згідний з традицією багатьох місцевостей України, це веснянки викочували з ранньої весни ед до зе-ЛБКІК свят. '

Основним! «ісцями гаївнових забаЕ, як і по всій Галичині, було Ц2РК03НЄ ПОІШІр"я, коли біля церкви не було ДОСИТЬ МІСЦЯ, Ігри Bilf бувалиея ¡іа вигоні чи посеред вулиці. Розпочинали гаївки відразу після обігну, закі»псували по різному: до заходу сонця /за Головаць-в:м, цс характер»; для Галивдш/, до початку вечірні, б ряді сіл гаївпові ігрл тривали до пізнього вечора»

Осковниги виконавцям гаївок на ЯвсріЕіцині були дівчата, але Її також співали діті: обох статей, жінки та чоловік! старшого віку, їрекнці£во казна. з вікових іруп тяжіла до повного складу репертуару.

Ті жодному а обстежених населених пунктів ще й сьогодні фіксується побутування значної кільюсті'гаївок." Це пошреііі. "Дрквий танець", "Чорнушк.","їеяьиак","Вербовая дощечка", "ІІак*, "Просо", "Воротар", "Кострі", *Ро:.щн зілєйко копас”, "І.'ссг,:1' та іі;.' Mafee всі вони відсіЛ е різких варіантах і в іклх-місцевостях України, а також иазоть близькі паралелі у чеському, словацькому, поравсь кому, польському фольклорі. Іігга х. час ти і а гаївкового репертуару характерна лзісз для Еаорівіцйіи і в ікаїх місцевостях ко зустрічається. Це гаївки: сДе ■

С.1 тос дітс діло®,® На дорозі когут віє","'Хотів ИЄІІЗ ведмідь зісти*'1 ”Г~ то гус ¡¡2. по ставу гинвас*5,"Мала вдовойка та й три дівойці0,

'■% з городі вг;:рл_ііагав- їа ін. Іновірно, цо немало шх останні;:

ГіДВОК ВЛІЛйДН С£МЄ в цій Місцевості. Це одну групу локальних гаї—

, аак на Язоріва?іні становлячі, ті, цо е інзкх місцевостях всЗу-густь '. J3K ліричні - чя діро-епіпні віскі.

, Тсиатефкй споктр г&ївкового реозртуору на Яворівцкгіі досить слрокія. ІЗсрза, група - своїм етістои поввязана з міфологічмми ио~

. тивсаи ї сбразаіс:. Цг *'Костру5к,"Рутарв,всбо "Воротар*,"Ксшия" або "Оборіг*. }!аЯбідіз яоп:;рев:>£! і семантично кайвивоонішми с гаївки лсйові^-'Е.’^й'їіої текаїягя. СЬр» відносимо: "Еелк.іан", "Качур", "Голу<£-іал «• ін. Гаївка "лелікан* на Язорівснні кас особливе ероцевжекня,

: цо, в запасах з іішх регіонів «г зустрічається і яке серсконгаїво свідчать,..:?» саіст цісї гьївкі стосується одруження, а не среіаоря

■ Зйямша.‘А це.є ца оцим гхпхверциежіяа слупссгі поглядів досліц-шсів //іХзкднщьг.ого, О.гілгкського, 2!.і$пьонзсвха та ін./, ::отрі

¿а‘с^сн;txa, цо Пого свата^ї, ч..

»ін іезв сеататяся сам. £з од::а іодгяічяа груга - гаЇБіаі на істо-'йзду. та еусяільгансояіяи WJseu&niKy:аГей, дівчата, станьмо в ~одо*

"Ти, сивая зазуленько',,"ОЯ s-за гсри високої, з-за гори".

В окремих нісцях Яворівадш* зафіксовані цікаєі моменти цифєреи-ціеції гаївок і веснянок. В ряді сіл еєснкізгкяі наливалася пісні, які виконували ранньо» весною, як тільні зійде сніг,- Сюда належали "А вяе весна скресла, скресла","Гей, дівчата, весна крпс!іа","Сгаіїьте, не лежіте, город городіте". В інззіх селах ці пісні гшлєяали цо гаївок і виконувалися на Великдень.

Риндзівки с одним з реліктових явищ українського обрядового фольклору. Вони були зафіксовані головній одно« m Яворівн^ні,. а -■ґакол поодинокі пісні з подібно« назвою записані на Лсмківи^ні і на лемківсько-бойківському пограшччі. У великодній понеділок, взевдрі компанія парубків з одіин-дсона муси наші риидзквалн, тобто ЕПксі-ува-ли їх під вікнам! дівчатам, за цо ті гкносилі їй писанки і горю дякували.

1 Вагилевич вважав слово "риндзізка" польського походження. Б.Гнатюк намагався зв"язати його зі словами "ряндл","ря!ідяя»'.й" -лсха, обдертех. Заразом він пзз"язузаз vp назву зі слово:/ "ризіч", цо наявна в одній з російських золочебжх'пісега». Народна етиколо» гія виводять назву "риндзізка”' від слова "рано", бо, мовляв, їх співали ьх до ракйу. З.іііурат знсз^таки повертається до версії ініомсо» його походження і пов"язус йога з литовський слоеом я rityjU " - тобто Еолокіта. Дисертант по діл,тс думку цього дослідника. Б окремих сплах як синонім до -’риндзівка" побутує слово "лолхізхга'*, від 12-ого ’’лої/катн", сс-Зто співати риндзіпкя.

2?. струятурсз і мотигагзі риндзівки - цз ті -з-колядка» з однієз . лн’сз різіицса - зелизсцнін приспівом:

Ss Я Хрнстос, рі. Я гсспрес,

• £е й зоїстану та й 2ос:-гресі

З різких селах зін ніг лати кознавші варіації, иасго такса зі донос?:, зр в киулоііу рнігдзізга виконувалися взагалі без цього прлсяізу. У дсслі“лузаній місцевості гдt зефіхсуваяі ідентичні текси тл ::о.'лдо:с і рандгізоя з відеіннсги тільки пркспі земя і деякими ва»

■J і мотивів. Суттзпов РІ умінні ста мій холядхяа і риндзівка:«

z 'І.слггла останніх. Цз не зі кивка, бо, як правило, у синдзівкея її ас. Сггцпфгксг '/сякої ?і:аізки о нова про писанні. За рікдзіз- •

:.у ’’грасну аісіь* ггаубкі кікетеять у ці задня писагек:"гарнець**

г:іілу ::сбілг/'/ -:q:zik~h з рсгога/, "сто тридцять сість" та хн. Та~ ' • ітзиеугі**г з усіх бел зинтеку риндзіакзх.

Vi

Chae, секаїшічмм стеркиеи риндзгвання є ритуальна о^дарітішил шсаккедгі. Цз й підтверсхує думку В.Гтпока /з яноа того вдувались і всі іші сосліцшки/, ¡до рикдзівк:; перєбуваить у повному типологіt.-ісму .спібвідіоезнні з волочебшгла пісня»:, які особливо добрз збереглися в Білорусії і яодзкуди в і ¡1-ї, ка Волині. 1 дійсио, зал:с:::

.ооряду воло«кб»:і?гва а рнгугяькшії ційстесьа, повпязаі:;:^: з кгсгш-иаз, зсфікгуваз m Волині О.Домап!іщ.шЕ, ¿¡а Поділлі - С*Чубянцзд;2( кз, Гуцульгрні - B.üíysSEíiti та А.Оіг.гдук. В тзігтах білоруська воло* табвгг оісєго такса чаато зустрічаться котив волоадбіаго лЯцс. Та все с таї:: рпедзівкі слід роогляд&та як пізнісз, іс. їм когляд, ву.:, та вг здо&кю: в:сЗрунькузанш віц волочзЗюх яісзнь. їх саг&фі--;:са в та, с;о о5°євгсу їх величального спрягання в ліги дівся::, • а у бо£очсЗі:с: nidi's:, як і б кародшх колядках, - господат, гсспс~ Віка a гавез іклі тагкі сіииї.

Дітшгй-огішігй «jes календарного фольклору, на вісдіиу сіц а..»» «сзого П всскаюго, і— físopicywii проявляється сд^Зсг. Оссс,:ило ц-з стосується русслькас, купальській, Петріво««» яісзнь, якв: в цій ^ісцавссті t:oS.:.c кз зафіксовано. Насио йіиз декілька зос;еі.з та;;;:;: пісгк», які на биязлезть якоїсь лоїізлької специфік:.

Структура еі&вгрської обрядовості така s, як і в усій Сдоь“ск* EEfjKi £ швдизва з трьох осноокіх етагіи зЗарашаї Брсем: зазид;:, власкг гшоа й о&зішаї. Яізкгось спеціальних зг^лкіозкх пісень і-л fcopitajüíi нз видалено, але в півдекно-звкідній її чгеткні r¡o¿y-тувев цікавкЯ згичай: первзій налатай сніп ставкли сторчма на стер-» ні, каваоло. нього збиралися всі сищі і раащ колядували "Бог прояві щ¿1 й”• Подібнзій зви<зй Еіцоївій подекуди кі БоЕ:;іь^;ті, Опіллі, По-кумі. Взс^аето його .реліктом давнього сімзарського ритуалу, а кс-ляда *Бог одедзічшй*, счзеидко, пізніеій додаток, ср зсиіків якусь давні сг обрядову колядку. Пісні«' які викоиувасгсл він xzz г&рзд* кл sposso, в дакій иісцзвості у свідомості лздей ьз псьпязузел:ед is »»квсрсавоа обрздогіесз« Цз звясійні трудові пісні, які ж?.оіф~ вшшся.си від lac іиодс робі», так і на дозвіллі. КаШілья sáeps-sctziñ іа Язррі£^;кі. фояьслоршЯ сусровід завертання sk:b. Храдк- • ційкиісї для обаїюгошх иісакь цього криз, є образ щедрої кава, та» . рспілка, ¡iza. H£jjas- да сховатися, бо иаата вся шва, сспівук&имя oíz^HEcsoro вінка, апащуванна господаря. Сзоерідністо обгяккозох" вісааюсгі е те, ¡до вона не зиогла настільки відірватися від тру-доеііх сроцзсіа і обрядошпс дійств, втратити в такій мірі сзої ри-. •

туальні caían!, цсб цата иісцг й гз5озна»-сроточній ^г^тіяЦ, яз цэ сталося з цэктралыга і східних регіонах України. 2араггерксэ

ОССЗлНВІСТО ИЄЛ0ДИКИ СЙЕИКПОЕЛХ ПІСвіГЬ ЦЬОГО Ярсэ с ссглз НЭЛОДЯТ?»

::ій ротт'таглв, ¡цо властивий, як зазкат^з Ф.Колссса, для дуда давніх галузей української исроціаї поезії.

У пру гему розділі " "Сііізйт-сбрлцоЕнй фольклор” - послідзусть» сл структура, тематика, традиційна поетика, фор:"! функціонування, способи Я і'акзра виконання с і: - е П но-с бр я до в о го фольклору ЯзоріВ"пгі.

Струятура традиційного весілля Язсрізз^ш rías ті а пегаонз.кта« qo Я з і:г:іх цісцзвостос України, зогріла з супіакпс з дослі дхупаиго тзрктеріез. Спількпяі с обрядодії сватання, спросин, вінхопяетян, післзщіз, посагу, весільного походу, перепел, чіпсін, при дані в та деякі ііса. Регіональна особливість полдгас хіба цо з ЗільсіЯ *:і ::снлій питаній вазі певних актів у загальній структурі сЗрлду. Така

- ситуація і з усгапоотичнайу супроводі цих обрлдодіЛ.

З ггсрсдссеілької обрлдозссті Я2СрІЕГг1ІН іайбсгатсі:! фольклорний супровід ifíc сватання. Роггісза старостів і батьків діз<снп оіеі-ралася га традиційне розігрування "міслмвцівя т;і"кущізч. Стеростн такез ayca.zi з ката різні пр:::г£з:::і: "біліти пригоаі дата", "знати, що;’ позісти”,"говорити цо складу".г!£іслівці" як дійові осс-Зя сватання :5у.г! ні £зорівг?пі більз посірсні, і з цьому плані дата місцезість урс більг.е спільного з централ:-’гам паПонаглі Уграїіл. !Г,одо гссг. -ізгтих пзргдзесількге глтіз - огляди і езрутгш, то з послі дг.увшг::1 У-Г.—Л період ПОШ 333 ДОСИТЬ ПОГ’ЛТІі I-ítlO ЗОВСІМ НЗ ССзрОГ.'П ZZ&* vcz:> обрядового сфот'г.сннл.

. Нлаекз весільні сЗрядспіст:» ‘а SscpiSEjuá cácpeiwrsa r.ccur:> г.сЗрз. Тут фіпвузгсел розс:;::"кі піезкні siesi до вікг'пгстаа, від-* права:ці з, спрссш, пгсільного походу, ¿зреяоз. У нісгіззгсзта'тао»

-•у супроводі ~сзідля досліджуваної місцевості гацілоться дві 00« CT3H. Цо Д"ЛНї сбр-Г.ОЗІ si СНІ Із аМЯГЛПІЗСІ Ї'Л "CTAZClZl, ггр?:*тернез зіпсзвгз форгтоэ і ."елад:іксг>, та прмзігсзігя пізійгзго гасу «» ;}іскі прчепіпгп, так звані "псрстзі" аЗо ^Tcusxzd0.

Г:с:-. гг'сцзс спаді таиня вінціз, цо на «aopissjuti взегапся сЗ--’лг.о-.т.! пз-чт^о:.! гэггллд, сугровосзугапся cnises!. Спрей з :г.сі, сзс5г:пс сТ^лцсві, ras гзай ‘,г;Озгі", с по=іре:гла і з *:с:с: рс~ rici’.'.t, грд-да, зі сзоїія зласідізі локглькйя 0505^!ПС2т.*г.:і. üpo-вільгість езфі псованого kí.'.ci пі свіжого супроводу *гііяіз* пр:"-

для Лзсрігг;я:і9 і 3 ізс:« іеісцевоотях, юсзільаі г:~і . зі дс:/о, ;.= зустрінеться. Цз гслсш:'.;і іг.інси стосується ксротіак

приспівок. 1 lia "вінцях", і піц час іниих обрядових дійств - "віії- -граванців","спросин", нєрспок - їх виконувані переважно дівчата. • За будовою цс б більшості чотарирядкоьі пісні, які не . шїжци мають якійсь постійний текст, інколи позначені і мирові задіКшы характером твореній. Своєрідністю приспівок Яворійа^іи є те,, цо вони -.охоплюють пирокнй спектр мотивів, поЕ)"язаних з різними обрядодія-ми. За формой і ритмічною структурою вони більи динамічні, ніж, скажімо, трасяційні лідканки. Примітиш для даної місцевості е тахож те, що в багатьох з цих пісень можна констатувати певну іо-торкчку ретроспективу відобрсжешх життєвих реалій минулих епох.

Е давнину вони були позначені- вербальїо-магічшм навантаженням, а тепер мають жартівливий характер, часто пов"язу£ться з веселісто, сміхом. Специфіка смішного вимагає постійного оновлення, свіжості, »есподіваності. Ти»-то ці співи, цо несуть основшй вантаж сміхового елемента, на Яворівіцкні найбільш оригінальні, найвиразні'пе пов'язані з локальними особливостями. Регіоняльиіми ознаками коротких співанок е такох шроке вживання діалектизмів. Поря-і з діалектизмами фонетичного, морфологічного, лексичного рівнів характернім е використання місцевих і регіональних топонімів і віit— топонімних прикметників. Згадуються також найближчі міста Яворів, Перемипль, Львів, Ікблин.

Обряд "відграванці" на Україні пошрений дуяе слабо і липе в окремих місцевостях Галичіш. Із порівняння з наявними записами випливає висновок, що найбільш повний і обаїршй він на Яворіва^іні, «Звертас на себе увагу те, що типологічно пісенний супровід "від-граванців" Язорівщіни за ознакам! форми і змісту мас багато спільного з аналогічною складовою польського народного еєсілля з Краг* КІ8И5Ш!. Але разом з тим традиційний пісенний супровід цього об’ ряду в кожному селі даної місцевості набув у значній мірі оригінальних рис, розмірений своєрідними мотивами, продовженій новими те-

■ катичними лініями. ‘

Характерним для традиції даної місцевості є те, цо дорогоа під час сиросин молода з дружками і молодий з дружбами повинні були весь час співати, цоб всім було чути, цо просять на весілля, Давні обрядові пісні при цьому переплітаються з приспівками. ІДцх останніх ми зафіксували значно більше, це цілі цикли для всієї ро-сизі, хресної мами, сусідів, парубків і дізчзт з сусіднього села

і навіть для "ворогів". Одні співанки виконуються серед воротами, іклі перед порогом, одні в хаті, ікаі - як виходити з хати.

І2*гзнг;3 г^гчсзід roj cvC:oto сП^пу «o :c.-s 5-sSia»n>»

"•л. "r-jarr.v?:-::4; гул i.-rjcrcSi^ra сіз- лу Гх,і.:.г-;і:л с тс, rp trr re-:-їП;'-> zl'cfjp-íz.-r :-іо: :..з n?S'>i:ti?a'ï£>»'

ряду постійшх епітетів покійиїе опоетизовувався, ідеалізувався»

В різкого роду риторичних запитаннях і спонуканнях виражалася do-шана і любов до нього. 1 існування інституту плакальниць, і твєр-госення попередніх дослідників» цо часто рідні плачуть JSISS гуія форга, говорить, цо на йзорівщіні з народній свідомості голосіння „сприймалися як певний ритуальний елг. & і в інаих місцевостях, тут вот поряд з гзэрально-етичюзо, виконували такеє і естатнчцу функцію. •

У третьому розділі - “Обрядово-звичаєвий фольклор в сучгсгаиу побутуванні" - ставимо за мету проаналізувати структурні ü фуизціс*-» кальні ги і ю обрядового фольклору Еворівз^ш за останнє сі бстсліт-> тя. Показати, як нові реалії суспільно-політичного і культурного характеру вплинули на його побутування й художній рівень, просте*» жити мокенти загальні, спільні для всісї України, а такое ексвіт-лити особливі, локальні.

В останнз півстоліття на фольклорну трап^ців взагалі, і іа обрядову творчість зокрема вплинуло цілий ряд >їішіікіб. Де ирзцас зростання національної свідошсті українців, прагнення до загально» національної консолідації, історична тенденція до стирання ловиа» кіх і регіональшх відмінностей. Дедалі Еірпого рознаху набуває по» лі ти чиє пробуцг.ення, ідо переростас у збройну форму національно»» визвольної боротьбі! 40 “ 5С*-х років. Водночас комуністичний тота» літпршй режим активно виступас проти релігії та церкви, проводить ІЛТЄНСИВЦУ русифікаторську ПОЛІТИКУ, ряд обрядів І ЗЫГСЦП вульгарно трактує як непотрібні і шкідливі пережитки, а і най насильно припасовує до "соціалістичного способу життя". Ііемалоаажкіи об^ектив-иш чинником с те, вд в епоху засобів касової інформації, коли населення все більше оріснтусться на мистецтво загальнонаціональне, професійно, місцева фольклорна традиція все більше втрасіс сесз регіональну "прив"язаність", та й узагалі послаблюс сьоа фушгціояу-ьання як цілісна система. Саме викликані передусім цими чнннхкалзд оешвні зміни в обрядовому фольклорі робить спробу дисертант розглянути у цьому розділі.

У 40 - ЄОх роках на Яворівідині набули помітного поаирення колядки isa національно-визвольні та суспільно-політичні мотиви. Здебільшого бони творилися за зразкаглі відокіх колядок релігійно-'

Го змісту, або в текст останніх вводилися позі світські moticeu. Аналіз записаних текстів цих нових творів обрядового-фольклору дас підставу Ева?.аті:, ідо більшість їх виходила о-під пера самодіяль-

них аз торі a. Ада вош дооть активна бхосшї в каденодзко-обряцо» еий репертуар, вошрвваяася з народному середоЕнгр Я паліть у наА* Eas^ü tura переслідувань тоталітарній рсхамои на перестасали побуту-вата в isc^y. •

Щосравца, підпільне функціонування значно» ці риз уповільнило процес їх кругообігу і шліфування. Оцкаг цей гроц-зс все-таки відбувався. У заіисох з різгах ідісць іїатгшо вгшіезанил різгах нотавів, рссбуцозу струетури ташпе творів. Себто, з їх иіістсео-воєтичніЯ . сутності Я характері побутування присутні ознаки фольклорності: <

анонімність, пере вала» va усність по^їргпнд, ггфіагипійсть» Ка іЬс-рІЕ^їНі з цій швітщЯ верстві яоуітко :з:!аід.'."ТГ:.ся ззаі.і а народі повстанські іюляцки, ¡цедрі в»і, гаїзк:. За süctoîj pokj t—.сто езгзяу» • sts погарені на той кзл пісенні иаігіСзати, гі:гг.і Я vcpii нздіога-г.:л::>-г-ловольного руху. Оновлення, л-зреосісіслеігня, октуалігація ідеЯі»» TO"arat2ioro смісту звичайно v,ocz.>J"X з ¡зикорке'гаїзг.'П традиціЯкзі хуг.сг:::йох їоркі: стильових :?лі»;з Я 'г.:зноз:'рї;їалькї>; засобі з. Dîi;*:T5;ei5t5 П побутування ясзстакських гзлядон, ї;сдріі:сх, гаї 20:1 гезоп.чть, цо у своїх нгцхоигльнО“ЕИЗї.’Ольїі"г: окрім

;Î"r>;!::oï боротьби» народ но-Зілі^ус-з і с:?іЯ ?іуховиїй .:-:г-ї;гдіал -"сгі-пі-діу творчість» При цьеглу осторог-?» озли сл ; ;'а:<і гя • сгс-:г;> с;г;’'і_с:? з ср;\г.нційт ог-^сл-'гг-:; :ггк-’п по;1-

•т:-п '‘зльллорїгі "а?~г:г яз гаг.*:игзрих:їрг.г.юі

,’г €0 ~ ЄО-ті рсіп нсьїуніст■ :t”г’1 тсгйзігз.?"*.” .^err/'

?у г-сгл гел|г:ї П і!03гї::5 прот:з •: -:'і-у:*'огз

;л>:\х;'а:гза» Відбувається груЗ-з ,1 позліцезіч» гог'гг-гг" -jV'-z лгіП-->

~-й:п тг с'ірлдіз» occteiuo їсогвга^ркого і сі:'п’‘::тгі г^пл-з«. Цс глзно пззсиггїяесь іг. :гіи:о::олінні5 тргі:г:<і-зії тр '-глцТп.о^-о рспгрт^їг-;;у, ггггП унаслідок цього. всчіспо авукізс::. Та ^гтг-Пїу кі

".тдхося зоакісгз груПі-узата сбрядово-сптазву Tiïc.p'àcîs. æsçeva "¿.■»КДСЗЦу.. НСХСІІ І .7 3yr«I3?ti' сбС.ТЗІ, 2Л” ЗО!"". ГІЯ!2Л2. і; .'.-»срегласт до лапі:; гніл. ГЬ г^ипшіяасл.і творчість у ці," схрі, е'Тулетлсл Л ¡ззахзсра. ,

оа останні дезлтпліттл ї'лГав гозсіа на Лзоріг^ий огрзстляа г.с'.'-;?уз2,п'. трас-иіДі,і”і яківеясь:'.^ обрядовість. Нгзі колгоспні cGx-iîf : ;істіл:^'5 ocsifas! струат^ііпк: і функціокагьиа амін, по в карод-іу С?р-31»Сг;іТ5І їх НІ?;ТО ЇО слрмйіав - як їяодсгтгши Г.^0П.ґ.''Л ~-раП;-

СО - ôO-x ?о?пх на Езсрісї?іні глгосо гсзілгл спс^ілосл zo

і?

ї^здїДіП-'^ zzzr.zzzr.:, i:¿^,zzzz^zz"'zz'¿eízzz, it}ï. cja у сілідіпіГі t'.ic-цсгзсгі ї^сгізозо cáspircs дозній =іе£:нк:Г. сузрозіг,. Драге, s вдгмдз £ci7 223 гзу«&£і поз.зззрг.з,2зі іззредьі та иозчдзиц пісні л?.

Ti?arÿgi»rô Пйосз'се. Cpoat^jc-.c.-: гакдгі-ді:: грс::::.::зіз:;: y ссз: stzz^tyz-j i uiiCí-iiC.. £icc:~. Sai::, сд-.Зідт-зогз, y пи

■адгдЦ czzzi-.: ізусзїдгз-г.’іБ, кз ¡ч'-диги сз”лзгу o дсгілікс:) с5рлг. s і ста, чзедзь рогг*іг.ііЕі‘лЛ nc^as.'r.^j. Естрад::! l;:uOicz:^;^. лаьзрз. «л ecu; когагазю saeisas і-з. ti p;.c:i:- лзр.ддздгз'э e:;:ryt ~o геезкуст -', ci£p:TJsi3;:. .

У 60-s poucz :іл Лзаріг-^JHi, по суті, Езрзззсх: Иї/З/гу^з-гі: та:.. Uifisi езхегглькі голосіux¿. Ез-цсхь jcuí сд^ог^лтьс;: хр::;злг:з::з:?: ;: КІ, сгрец лкісс s і слідісліі:; ддд сс-їсрдх::. Fbso:: с т:::.* ry.-з пс.:г; з:ісцз & сохорэшацу рзс-гріузрі czizzcz-ïb г.іс:й нздзрдздпзге г.о:-г.ог: з из. Б ïcüïïçiï^' алдиі дссась öcrarj і рісіоі!с.:і:їи:, і:і si з: si ;• \с. Ç3îü сііїсіїсід: іх-їїіззззі, сэ&бю де сіедід» цзпдосігд: ~ :сзг гг еро cuit- і с^зр-п,, si-ciisri, ;^-.piáCíi гггтт;, jneessy ггЛ: ., ?д

c:5U¿s лірз:д2н:;л: пі одні. Зіїіотозі г.зглзл і;.::-; szzzil, ::зр:д"; ::cr.::-. ес^гієл s біблійкцд; 2. згззрз^ісз:::: c^r.ç?c:r.:, zr-.jzzazz.zr. і \. гт.г.

ЦІ^-У £зЛ^;:Л0рКу СОСїЛ^у.

2 £0-:; років, кзя. дз-ізлз. j з дг.і cзгу.г:гд ir,':.: дз--г.зз::з'

;;іі:іхгз с.'іг.кдо2сго ço-зідг.сру. Пзрззузіг- оззсуд':;/:-. -ті

^¿діеі осзкзьік; i^c:í.’:íís¡43í;.:; п;ус:.:ан; гзлл"з:\ г..,;гр:г.г:*., г

£.CíJvw^jj¿:i %... р оз...*і р X » t.». à , чз л..,. _• **.*, .*—- - - .. - * .... _. з.—

пені tzi'¿ir¿zz сочя&і b;::;oJv's-*«sí л.. ^ :~рзд:л/.^;зсрсдзз;:д:, zz:: : ВіУаоглсл u прегрглз; .різкого роду ::y^Ltyp:;>;'.;333:c’i3-3; рз'зг.:. з ¡?дді сіл Бозірїсаї&ся до и.'гтя оі.?с_і езз;;:з;;і tir.zzzc. із едеї:. з; &:ці£киі еісьНідд: cyzpcbü33j; ciii¿, 4¿Cw-::t діс.:зідз;*. ззрзззі’.. Ц еродзз oriSpïiîii lia кісцзі:!:;, ¡.ззіть рогзіикзс зрззлціг;:^

. ' У в'.іспзска;: водмтьая ос»35і:-ї£ підсос;: ¡z-ззсдз:з:зо г' -'.:;зз,т. іослі сазі«« сірядоиі»г2к«£ісЕОГС йолзгз-.Сиу & зрізе:; з:. Сзі-„::.:з; і U!ôi-^.CJU>Kt'.i3: piiCLL.;: josatssr^co: еззр^зез: дз::зз :::з";зсззі с гд. KOÎgi DK33J-Eïi ЯЗ її геьзсисеїй СЗГаїІЧгЇ'.й за"д20ї: із ОЗЛіЛЬІГу:.-

раїнськоа обрядово-заичаевсо поезісо, Цз аасаідчуз загальній с::лад реизртуеру, ііого дкутріиіл езрузт^рз, зд'.іст, тра5кцій::п дсспіга, лоццкг., ¿орізі $yhio¿ oiÿBtucuc, способ:: П ь*лк°ра с:а:з:з^шл. Се но г н* СЗІІСЇОВІ УОТИЬИ, ЕОЗЇйКа ВСІХ ЕйіірОЕЛл ПІДВИДІВ сбрядзвої TBOptTJO-і'і Яворіbiîçiiüs, лепри її локальні текстові впріації fc окрс:.:і сзое~

. і ■ ' • ^ - ' .

iñ

,.:*.. 2л:ил»чг:.щісиг.’іьи'ї ногарсн» Пополе.".:::, у~г.ріл:;и, гаїпп, о£:-л:г.г-п л и-:-оі:;:>5і лісні

': •'“■•сні . •"' ;/ rr-^j ди;х .":r:v’.“о?: • -їло 1 у "і гдсіло»-

Г" ;;:е:г;п! р.:гісн:г I'-paiFi,. Гг.р-", ~ яагл-ьнонауіо-

■ге;:' :- глктеуу, ;; ' і ' л:/';лс • г;::га сгоспі~-

.-:з: . • c5r~rcrv; л:-у ' з і л:-у-; -ij-- у:;н ■ *:і і=;:::-:: c'T'j,

у: пгцвлл, лоллуулр. ■- ry:: '■ л"0;л'-: ’'сто

Я: ер;-утлу гс.-гм сусліл:-:,:». у::-: у:-сз -зо::: •’.іГ.г.іг.:; у Іор’і лг"; :;о ccyeyn::

уугої груп:; лі дглг: :;о ті- і'1"* тикглсталі лулоллел ;г; ссгозі ' -;з? регіогллнгх сссїі.'.їгссггГг cciua:b!:c~e:-oi::”i чі’ого уу„~-ллет;:, луо::ацеьллго Я сії'єі'.хзго иоСу-гу.

.'..’v.ic: с1плг,с0с~гп;:ігасігсс-о (еллллочу Я-срізг;-іі;: < а сокові iaxwni» : зі-ir .’кого :л: г:d:;-:ууv:;і:т;-итj :г . і

пі" '-nc гяйскс: гіол,;оїг;; ('5стс-:',гл. гкгсятгнга, розгуле і пспср-*»і гро и:Я :<раГі .1:: .сгссріикіД ‘істопикс-отногрг-;]ічуаН

:ї:-м з гзв:лгл; :'ісуїі:л::і poa.iz.v: ?рпг,;:ці.'л::--г.оіу:ог:ої нуль-г. тс-у і у у., поугісгл с-5ряг;с :л>~;?:лг: ~л:-0Г2. '

0-V:’o:-1y.i я о.чс" ог^сс-атглії лїт;с5пг:лпні у :яст;л,:г.;г.: njiS-Ti хгціях ера; ’

// Н:з'ліа глоу^уст;» лг. ::і!:2Г[л:-Іїг;„ « КлЗ.™ З,- С.'17~ S3. . • ■

Р:н';*зізгз Jvcopiirt.Ti » рігшшц с5пг:цової гзезіх // сольялер у . 7^':оз:.';:,7 г;яті ,'/"раїмт-';; сто 2-х.;оду: Тези рег*снальіях нзуког:« “ітяіЗ) 2-1-25 сі*:нл 1591 з» - Я*>зіа,. 1591. -• С. сй-СО,

Зольхло? Язср j лглггі з ьзуяових огдікаолеіайх З.Гнтпсна // Роль Бохог;::".;ра Пйг=::а у резлгеау української нзціоігальної гсульсури: Тес:! -оповіцеЯ - повіцег'лель наукової ;го2її"рещ,ії- присзлчоїсї -!І0'?і-та від у-л ійрогу.2:і-!л Еолог^і-іра Палеха /29 тапвяі -1 тгргінл 1991 року/ ~ Тернопіль, 1291. ~ G. ЕО~31.-Стастл І.йранка "ЬЧ-л коляци" // Іаан іранко і національне Biq-por;:ic-:ri-: Tsai республіканської іізуїювох і:оіїі-ероj-sjiх 22-24 верес-і-іл 19'? 1 р. » Львів, М991. - С. 64-65. ' .

Ій>ллді'2с.»2ія під час ааяііінів. До' еитоішя про сегшгг;?ку обряду // СгковПс - 1993. /я еруку/. ’

‘.З