автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Общественно-культурная деятельность интеллигенцииУкраины во второй половине 50-х - в начале 60-х годов XX века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Общественно-культурная деятельность интеллигенцииУкраины во второй половине 50-х - в начале 60-х годов XX века"

Г. - • •

1 '.1

КиУвський ун*верситет {мен! Тараса Шевченка

На правах рукопису ДУДКА РаУса Анатол4Увна

СУСШЛЬНО-КУЛЬТУРНА Д1ЯЛЬН1СТЬ 1НТЕЛ1ГЕНЦ11 УКРА1НИ Ч ДРУГ1Й ПОЛОВИШ 50-х - НА ПОЧАТКУ 60-х Р0К1В XX СТ0Л1ТТЯ

Моо.сь

Спец1альн!сть 07.00.01 - 1стор!я УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац!У на здобуття наукового ступени кандидата !сторичних наук

КиГв - 1996

Дисертац!вю в рукопис. Робота виконана на кафедр! нов!тньоУ 1стор!У УкраУни КиУвського ^ верситету 1мен! Тараса Шевченка.

Науковий кер!вник - доктор !сторичних наук, професор Король В.X).

0ф!ц!йн! опоненти - доктор !сторичних наук, Шевченко Л.А.

кандидат !сторичних наук, доцент Конашевич А.П.

Пров!дна орган!зац!я - Черн!г!вський державний педагог!чний

титут !м. Т.Шевченка.

Захист в!дбудеться (^А^е/С^Я 1996 року о годин! н1

зас!данн! спец!ал!эованоУ вченоУ ради Д. 01. 01. 32. в КиУвськоц ун!верситет! 1мен! Тараса Иевченка. /252017, м. КиУв - 17, вул. 1 лодимирська, 60, дуд. 349/.

3 дисертац!вю ыожна ознайомитись у недков!й б!бл!отец! КиУва го ун!верситету /вул. Володимирська, 58/.

Автореферат роз!слано року

Вчений секретар спец!ал!эованоУ вченоУ ради,

кандидат !сторичних наук ОЛ.Божко

- г -

Структура дослгдкення. Дисертацгя складасться 31 вступу, трьох розд1лхв, вксновкхв, додатк1в, списку використаних джерел та лттератури.

Вступ. Актуальш сть теми. Актуальш сть теки обумовлена, на-самперед, очевидним в1дставанням базових наукових розробо- хсто-рико-соцшлогччних проблем радянського периоду в Украгш - розро-бок як загального плану, так I конкретних, присвячених хсторГУ тих чи 1нших сусгпльних верств УкраУни радянсько'1 доби. Остакнз повною мгрою стосуеться I висв1тлення гсторично':' долг гнтелгген-Ц1У УкраУни, включаючи той И в!др1зок, який сшвпав з кризою то-тал1тарного режиму. Враховуючи ж специфгку рол: хнтелггенц!I у всякому еуепгльствг, як акуцулятора ¿сгорично: долг свого народу, I водночас генератора нових щнностей, обраний нами хронологгчний в1др1зок викликае особливий гнтерес: адже суперечливг тенденцП того часу наклали наст1льки сильне вщбиття на Ц1нн1сн1 ор1енти-ри, психолог!» та життввий стиль 1нтелггенц1'1 Украгни, що з Ух глибинними наслгдками доводиться зустргчатись I ниш. Тим бгльше, що багато хто з представник1в того поколгння гнтел1генц11 I тепер беруть активну участь у громадському житт1 сусп1льства, формуючи його духовну палг тру, парт1йно-полIтичний спектр та ¡нше.

В бгльш вузькому плаш пропошване дослгдження мае допомогти г у виргшеннг ще одн1вг актуальнаУ проблеми - з'ясування сусшль-них мехашзмгв вгдтворення вгтчизняноУ культурно^сторичноУ тра-диц1У, яка живилась I збагачувалась нав1ть у найнесприятливш1 часи. Адже за Ц1ею традицгею стояли конкретш суспгльнг групи та 1сторичнг постат!, якг рухали вперед культурний процес в УкраУш. До того ж, в1дпов!дний досв1д, накопичений в часи хрущовськоУ вгдлиги, далеко не втратив свого значения 1 ниш, коли доводиться розв'язувати аналогхчнг проблеми /мовну, в1дтворення 1сторичноУ

пам'ят! тощо/, зустр!чаючись при цьому з! схожими на минул: пере шкодами. Тож звернення до цього досв!ду на етап! розбудови неза-лежноI укра¥нсько¥ держави уявлявться ц!лком обгрунтованим.

Виходячи з окреслено¥ проблематики, об'вктом досл!дження в сусп!льно-культурна ситуац{я в республ1ц! в роки "в1длиги". Ире; метом доел!дження 8 основн! форми та напрямки д1яльност! гнтелЬ генцН УкраКни.

Хронолог!чн! рамки досл!дження охоплюють пер!од з другоI по-ловини 50-х рок!в, тобто в1д початку "хрущовсько? В1длиги", яки! дав поштовх процесу певноУ л!берал!зац!I та демократизацН сус-п!льства, що дало змопу 1нтел!генц!¥ приступити до реаб!л!тацН незаконнорепресованих д!яч!в укра'/нськоУ культури, розпочати кш пан!ю по в!дродженкю П нац!ональних особливостей та п!двшценню культури ыови, по актив1зац!¥ м!жнародних культурних зв'язк!в т< що, до початку 60-х рок1в, коли в республ!ц! остаточно визначив« поворот в!д л!берал!зацп та демократизац!У до посилення автори-тарних метод!в кер!вництва в республ!ц! та репресивних заход!в проти прогресивноУ 1нтел!генц!1".

1стор!ограф!я проблеми. Сл!д зазначити, що т! чи 1нш1 фраг-менти обрано? теми вже привертели до себе увагу як в1тчизняних, так 1 заруб!жних досл!дник!в. Проте, створений ними фонд моногр. ф1чко! та пер!одично! л!тератури сфорцувався переважно ще в дру г!й половин! 60-х - на початку 60-х рок!в, в епоху "холодно/ в!1 ни" ! жорсткого !деолог!чного протистояння, а тоцу м!стить спец ф!чн! риси сусп1льствознавчо! л!тератури т!в! епохи.

Анал!э цих публ!кац!й методолог!чно доц!льно розпочати з праць радянських «штор!в, оск!льки саме вони складали переважни: пот!к публ!кац!й, а в!дтак 7 ! Ухню спрямован!сть. Насамперед, 1

фундаментальна узагальнюкш пращ, що охоплюють велик! хроноло-г!чн1 вхдргзки. .Зкремг вгрнг констатацШ та досить значит /хоч í тенденщйно шд1браш/ фактолопчш матер1али повднуються э! схе-матичним переказом 1деолог1чних настанов партийного кер1вництва, елементами затушовування реальних протир14 тощо.^

Автори п1дводять пгдсумок розвитку укра'1'нсько1 культури за роки радянськоУ влади: наводять цифровг показники, розкривають взаемовплив I взаемозбагачення культур союзних республ!к, частко-во згадують про ¡.очатий процес реаб!л1тац11. В кшц1 роблять вис-новок про переростання в республщ! соц1ал1стично¥ культури в ко-мун!стичцу, дякуючи кер!вництву КЛРС.

3 урахуванням специфгки теми та полгтичног ситуацгУ, в якгй велась П розробка, окремо'1 уваги засдуговують прац!, присвячен! саме парт1йному кер!вництву розвитко.ч культури. йк I попередн^ вони позначен! рисами апологетики, свхдомим акцентом на позитив-них досягненнях, замовчуванням явних недолив, гдеологхчними "кл!шё". Проте осмисленг з сучасних позиц1й, вони дають змогу ба-гато в чому в!дтворити мехашзми парт!йно-державного контролю над

^ Розвиток украгнськоТ культури за роки радянсьюп влади. - К., 1967; Укра'Уна в першд розгорнутого будгвництва комун!зму. Розк-BiT культури. - К., 1967; УкраУна за 50 poKiв /1917-1967/. Ста-тистичний довгдник. - К., 1967; Левченко Л.А. Розвиток украУнсь-Ko'i радянськоУ культури в 1959-1965 p.p. - К., 1967; Ыевченко JI.A. Повышение культурного уровня трудящихся в условиях развитого социализма. /На материалах УССР/. - К., 1985.

цультурними процесами i зрозумхти лоНку останнгх.^

До uie? групи публ1кацгй лог1чно примикають монографП i статтт так званого контрпропагандистського спряадування, тобто су-то :део логичного. Спрощений виклад позицй' опонента /а {нколи i'f перекручення/, фронтальне в1дкидання його думок, рщкгсть аргу-ментацП /П часто П1дм1няють цитуванням праць К.Маркса, 52 .Ен-гельса, З.Ленша та тодтшх парт!йних керхвник!в/, апологетика ¡снуючэго стацу речей - все це загалом притаманне лгтератург по-Д1бного плану.^

Поск1льки в той период в СРСР було неможливим жодним друкова-ни-м словом згадувати про ¿снуючг нац1ональш проблеми, то саме э л^тератури критичного плану ми д1знаемося про вих1д дослгджень з цих проблем за кордоном.

1снуе ряд конкретно-сощологхчних цубл1кащй, присвячених тю

^ Овчаренко II.A. Деятельность КПСС по руководству народным образованием и культурой /на материалах УССР/. Учебное пособие по теме "Духовная культура советского общества". - Одесса, 1971; Украинцев Б. КПСС - организатор революционного преобразования высшей школы. - U., 1963; Гайворонюк В. Деятельность Компартии Украины по развитию культурных связей УССР с европейскими социалистическими странами /1956-1965 г.г./. - Львов, 1970.

^ Дрбрускин М,Е. Несостоятельность антикоммунистических концепций роли советской интеллигенции. - К., 1983; Варварцев H.H. Национализм в обличье советологии. /Критика современной буржуазной историографии Украины/. - К., 1984; Ткаченко В.Н. Критика буржуазных фальсификаций развития культуры Украинской ССР. - К., 1964; Добруск1н M.S. Радянська !нтел!гекц1я i нац!онал1стичн1 фальсифЬ катори // У12. - 1974. - » 2.

чи iHGiHM проблемам формування украшсько!" 1нтел1генц1Х,^ а також

Ц1лий ряд робгт, як1 показують icTopira формування наукових кадр1в

2/

республгки в названий пер!од та icTopito окремих вуз1в П.

В досл!дженнях про активгзацш мгжнародних культурних зв'яз-kïb j краг ни поруч з названи.ми усшхами в цьому процесг -ються труд но'цт, як1 виникали при цьоку: обмежешсть. ïx, плануван-ня i кер^вництво з Коек в и тощо.^

I/ Лутченко A.I1. Создание инженерно-технических кадров в годы построения социал'"ма в СССР, 1926-1958 г.г. - Минск, 1973; Пуч-ко O.A. Розвиток вищоУ texhi4hoï ocbîth в УкраУнсыий PCP в роки четверто!" п'ятиргчки // УПК. - 1975. - № 3; Петренко B.C. О подготовке сельскохозяйственных кадров на Украине /1946-1965 г.г./ // История СССР. - 1969. - № 4; Ходячий Û.3. Организаторская работа комцунистов Украины по укреплению колхозов специалистами сельского хозяйства /1953-1959 г.г./ Кз истории борьбы КПСС за формирование кадров советской интеллигенции в период строительства социализма. - Л., I960; Беляев Е.А., Дубинкин Б.Г. Рост численности научных кадров в сошных республиках /1917-1970 г,г./ // История СССР. - 1972. - № 5.

^ Вища школа Украшсько}' PCP за 50 рок!в: В 2-х частинах. - К., I9oü, ч. 2; Король Б.Ю. Сила велико! дружби. - К., 1985; Курно-сов Ю.О., Бондар А.Г. У навчанш та прац1. Шдготовка кадрхв ïh-тел1генцП в ¿PCP. - К., 1564; Чуткераивили Б.В. Развитие высшего образования в СССР. - И., 1961; Очерки истории высшего медицинского образования и научных кадров на Украине. - К., 1965; 1стор:я Академм наук Укра'/нськоУ PCP: В 2-х кн. - К., 1967; 1стор1я Ки-1'вського ун1версктету, IÖ34-I959 p.p. - К., 1959.

^ Гайворонюк В.А. Деятельность Компартии Украины по развитию культурных связей УССР с европейскими социалистическими странами /I956-I9Ö5 г.г./ - Львов, 1970; 1ваницький М.Н. Братерськг зв'яз-ки i сп1вроб1тництво Радянсько'1 Укра'/ни з краУнами народно!" демократ! ï. - К., 1957; Островерхий I.I. Нашй дружб} мгцшти. -К., 1964; Колосова К.А. ;«Ижнародн! культурнг зв'язки УкраУни. -h"., IS65; Духовний розквгт украг'нського народу. - К., 1972; Укра-ÏHa i зарубгжний евгт. - К., 1970.

Bci щ та нижче назван! публ^ацП mi стять досить багатий фактичний матерiал, що в!дображае механгзм в!дтворення штел1ге! qtï як соцхальноУ категорп, проблеми i напрямки ïx д!яльност1. Однак, ai зрозум1лих причин поза полем зору цйх авторов залши-лись Ti аспекти теми, що пов'язанх з реальндаи духовними процес! ми в радянськоцу сусп}льств!, а також проблема сусп!льно-пол1ти' ного структурування !нтел!генц!ï УкраГни.^

0станн1м часом увагу науковоï громадськост1 привернула Л1те-ратура дисвдент!в.^ В!дцаючи належне громадянськхй мужност! ав-тор!в, враховуточи ц!нн!сть цих публ!кащй як iсторичного джереж сл1д водночас мати на уваз!, що осташп все таки в1дносяться до жанру публ!цистики, чим i диктуеться в1дпов!дне до них ставленш Так, робота 1.Дзюби була написана ще у 1965 р., э 1968 р. друку-валась за кордоном р1зними .мовами, а у нас вийшла аж у 1990 p. i робот! висв!тлюються проблеми национального, еконошчного та культурного розвитку УкраУни.

Проблеми penpeciB проти украКнськоУ !нтел!генцГ1 П1дн1мають cboïx спогадах та зб!рниках матер!ал!в Л.Лук'яненко, В.Чорнов!л

^ Курносое Ю.О. 1нтел!генц!я УкраУнсько'х PCP i науково-технхчш прогрес /1959-1970 p.p./. - К., 1975; Иого ж. Роль 1нтел!генцН УкраКни в копушстичноцу вихованн! трудящих /1959-1965 p.p./. -К., 1968; ЛЪкалюк А.И. На принципах интернационализма: подготов! кадров национальной интеллигенции в СССР, 1951-1956 г.г. - Льво1 1981.

^ Дэюба I. 1нтернащонал1зм чи русиф!кац!я? // Б!тчизна. -1990. - Ш 5, 6, 7, 8; Лук'яненко Л. CnoBiflb у камер! смертни-к!в. - К., 1991; Сверстюк S. Блуднг сини УкраТни. - К., 1993; Не в!длюбив свою тривогу ранню... Василь Стус - поет i лодина. - К. 1993; Чорнов!л В. Лихо э розуму. /Портрети двадцати "злочиш^в"/ Зб!рник матер1ал!в уклав В.Чорнов!л. - Льв!в, 1991; Кого ж. Я Hi чого у вас не прощу. Лист В.Чорновола до секретаря ЦК КПУ П.Ю.Ц« леста. - Торонто, 1968.

- 8 -

¡.Сверстюк та 1нш дисиденти.

Сказане вище стосовно радянськоi icTopiorpa$ii даноi теми ювною Mipoio стосуеться i праць представникгв зарубежного украг-юзнавства. Тиск ifleoflori'i антикомушзму, поеднаний з впливами ¡ац i о нал i ст ичних стереоткп!в, схематизмом анал i ay та обмежешстю (керел здеб1льшого ставали на завадг висвгтлення реальних проце-:iв культурного розвитку УРСР в 50-60 p.p. Надмгрн! акценти на югативних явищах цих npoqeciB, посилена увага до етн!чних особ-[ивостей та теми опору радянськ1й систем}, прим!тив1зована 1нтер-|ретац!я складноi взазмодП украУнськоУ культури з рештою культур 'особливо росгйською/ поряд з численними пропагандистскими трафаретами - npHMiTHi риси таких публ1кац1й. Елементи справдг нау-сового анал!зу в них р1дкгсть.^

Зарубгжн! видавництва публ1кували багато матерiалtв по тем!, iKi на Батькгвцшп надрукувати було неможливо. Так, гнформац!» ipo арешти 1нтел1генцп та судовг процеси над ними мгстить зб1р-1ик документального характеру "УкраУнська 1нтел1генц!я nifl судом '.'ДБ". Водночас, не можна не помхтити того, що принципи в!дбору !атер1алгв до нього i 1хн1й змгст лежать у русл! домшуючих у той jac на Заход! гстор1ографгчних та 1деологгчних тенденц!й. Теж case можна сказати про трьохтомник "УкраУнська суспгльно-пол!тична

2/

цгмка в XX стол1тт1", опубл1кований видавництвом "Сучасшсть". '

^ В оборон: украУнськоУ культури i народу. Збгрник матер!ал!в шуковоI конференцгI FHTill. - Торонто, 1966; Перший св1Товий конг-)ес в1льних укра'1'нц1в. - Вшшпег-Ныо-Порк-Лондон, 1969; Два ета-7и: катергали п'ятого i шостого великих зборгв украгнських нац!о-lanicTiB. - Наклади ОУН. - 1966.

УкраУнська 1нтел1генцгя шд судом 1\ДБ. Матер!али з процесгв ;.Чорновола, Ы.Масютка, М.Озерного та ih. - Мюнхен, 1970; УкраУнська сусп!льно-пол}тична думка в XX стол!ттК - Мюнхен, 1963.

Экрем1 анал:тичн1 розробки, що вийшли на 3axofli з-пщ пера дисидент1в в щлому теж не виходять з даного 1стор1ограф1чного ряду, хоча i становлять спецкфгчну частицу останнього - своею гн формативное базою, живим психолог^чним стереотипом "жертовного протистояння" правлячолу режимов!. Найхарактернший приклад л!те ратури такого плану - книга Л.АлексезвоУ, активно'/ учасницг ро-с1йського правозахисного руху.*/ 1й вдалось, спираючись на влас-ний ДОСВ1Д i знания, документи самвидаву, зокрема, матерiали мое ковського самвидавчого гщгрнаду "Хроника текущих событий", написа ти ньйкращу з точки зору 1нформативност1 книгу про рух опору i iнакомислення в СРСР, перший розд1л якоУ присвячений украУнськом нацюнальному руховг. Окрем! фактолог!чн! неточност! i не sobcim коректнг висновки викликан! браком гнформащУ, не знм^ують ц!н-ност! цього доелгдження. При всьому цьоцу в книз1 малопом1тн1 проблеми культурницькоУ д1яльност1 штел!генц1У, та вона ! не ма ла це за мету, на яких зосередауеться увага дисертац1У.

Перспекткви подальшоУ розробки теми пов'язанг з УУ зв1льнен-

ням в1д 1деолог1чного тиску, залученням до наукового об!гу нових

джерел /переважно арх1вних/, впровадженням сучасдаУ методологгУ

та методики 1сторико-соц!олог!чних дослхджень. Локазово, що ос-

танн!м часом э'явились сол!дн! прац!, якi знаменують початок

2/

"наукового прориву в цьому напрямцу вивчення теми. '

Оц!нюючи Ух аагалом позитивно, можна водночас в!дм!тити, що

^ Алексеева Л.Ы. История инакомыслия в СССР. Новый период. -Вильнюс: М., 1992.

2у/ Зайцев Ю. Дисиденти: опозиц!йнкй рух 60-80-х p.p. / Сторгнки icTopii УкраУни XX ст. - К., 1992; Касьянов Г. Незгоднк украУн-ська штел!генц!я в pyci опору 1960-Ш-х рок1в. - К., 1995; Кур-носов Ю.О. 1накомислення в J'KpaiHi /60-Ti - перша пол. 80-х p.p. XX ст./. - К., 1994.

/вага цих автор!в зосереджена, головним чином, на пол1тичних аспектах дгяльност! !нтел!генц!У доби "в!длигин. До того ж йдеться про ту 'П частину, яка започаткувала рух опору радянськ!й систем!. л.ле дещо в "тЫ!" опинився !нший аспект, пов'яэаний э культуро-гворчою роллю гнтел!генц!У. Його в!дносно самост!йне зна»-,п::ня п!д-креслшться ! т!вю обставиною, що в нац1онально-культурницьк1й а!яльност! брали активцу участь I тг прошарки !нтел!генц!У., котр! д!лком лояльно ставились до системи влади, УУ структур та св!тог-лядних ц1нносте".

ьета дисертацгг полягае в проведенн! комплексного анал}зу ос-иовних форм та напрямкхв д!яльност! !нтел!генцП УкраУни в залеж-ност1 в1д пол!тично'1 ситуации в республ!ц!. Для реал!зац!У ц!вУ иети дослгдником були поставлен! так! завдання:

- дослгдити пров!дн! !сторичн! фактори, як! зумовили культурний розвиток республ!ки в середин! 50-х - на початку 60-х рок!в;

- з'ясувати механгзм, стиль та спрямован!сть парт!йно-державно-го кер!вництва культурной сферою в цей пер!од, докладно висв!тли-ги його соц!альний аспект - пол1тику щодо 1нтел!генцП;

- розкрити внутрган! процеси в середовищ! !нтел!генцП УкраУни породжен! суперечливими факторами хрущовськоУ "в!длигин;

- проанал!зувати основн! напрямки сусально-кулмурно У д!яль-ност1 1нтел!геН1цУ УкраУни в цей пер!од;

- дати об'вктивну, науково-обгрунтовану оц!нку сусп!льноУ рол! !нтел!генц!У та насл!дк!в ц!зУ д!яльност!.

Методолог!чнор основою дисертац!У являються загальн! принципи 1ст0рик0-с01Ц0л0г1чних досл!джень, що базуються на повднанн! эб'вктивност!, всеб!чност! та конкретност! анал!зу предмету дос-а!дження у загальному контекст! культурно-цив1л!зац!йних оц!нок вторичного розвитку УкраУни. Автор намагалась при цьому уникцути

- и -

тиску 1деологччних чинник1в. Вищезазначеними м{ркуваннями продит тован! i запропоноваш в дисертац1 У п!дходи до критики джерел.

джерельна база дисертацп' д!литься на так! блоки: джерела, и вже опубл1кован1. Перш за все.сюди вноситься зб1рник документ! "Культурне буд!внидтво в УРСР. Найважливш! р!шення Комун!сткчнс парт!У i радянського уряду. 1917-ISuO p.p.", який вийшов у двох томах у I960-I96I p.p. В ньоцу яскраво демонструеться кер!вна роль КПРС у розвитку культури. Частина документ!в м!ститься в bi щезгаданих зб!рниках матер!ал!в, укладених В.Чорноволом, та мюн-хенських виданнях: "УкраУнська !нтел!генц!я П1д судом КДБ" ! "У! раУнська сусп1льно-пол!тична думка в XX стол!тт!".

Найважлив!тий блок джерел - матер!али з арх!в!в УкраУни, б!льш!сть яких вперше вводиться до наукового об!гу. Поск!льки культурна сфера i !нтел!генц!я були Инструментами" в руках KI1PC для !деолог!зац!i населения республ!ки, то найб!лыпе матер!ал!в по тем! М1ститься в партарх!вах: центральному /ЦЦАГО/ та партар-xiBi КиУвськoY облает! /ДАКЭ/. В першому фонд! ЦСДГО, фонд! ЦК КГ1У, в описах 31 /несекретн! справи секретар!ату ЦК КПУ/ та 24 /секретна частина/ збер!гаються матер!али по питаниях пропаганд] аг!тац!У, розвитку науки, осв!ти, л!тератури, мистецтва га вида] ництв, як! дають значку !нформац1ю про сусп!льно-культурну д!ял! н!сть !нтел!генц!1 та реакц!ю на не У системи. В!дображають вста-новлений в той час стиль ! механ!зм парт1йного кер!вництва твор-чою !нтел!генц!вю протоколи зас!дань партком!в та парт!йних збо-piB Сп!лки письыенник!в /ф. 28/, художник!в /ф. 1711/ та композ] тор!в УкраУни /ф. 1778/, що збер Таиться в ДАКО. У першому фонд цього арх!ву збер1гаються документи КиУвського м!ськкому И1У, Я1 тек мхетять !дентичцу !нформац!ю.

Як керував розвитком культури уряд республ!ки можна простеж:

ги по наказам та роэпорядженням м1нгстргв культури СРСР та УРСР, \ також по постановам Ради MinicTpiB УРСР. Bei документа 36epi-гапться у Центральному державному apxiBi орган!в влади УкраУни -ДДДВО /ф. 5116/.

Виходячи з того, що найб!лыцу актившеть в пер!од "в!длиги" проявили украУнськг л}тератори, автор в apxiBi-музеУ л!тератури 1 иистецтва Укра'1'ни опрацювала фонд 593, де эберггаються протоколи зборхв Спхлки письменникхв УкраУни, заегдання ПрезвдН СР11У, на-кази CeKpeTapiaTy СРГ1У, постанови Ради MiHicTpiB СРСР та УРСР э питань д1яльност{ СРПУ, листування СРПУ з м^стерствами, з ЦК КПУ, Cni лкою письменник1в СРСР, з краУнами демократ!У у видавни-чих справах, з обкомами тощо, а також протоколи зас^дань СекцГУ поезГУ, СекцхУ критики, СекцП перекладгв тощо.

Найб!льщу ¿нформац!» по третьому розд1 лу дисертац1Т мгетить apxiB Сд?ужби безпеки УкраУни /ApxiB СБУ/. На жаль автор змогла познайомитись з елгдчими справами лише двох дисидент!в: 1.М.Дзюби /справа № 55/ та С.О.Сверстюка /справа № 50/.

Останшй блок джерельних матергал1в подають публ!кацгУ nepio-дичних вццань, особливо - в HOBiTHix вгтчизняних та зарубхжних.^

^ Курносов Ю.О. Сощалыю-пол1тичниЙ роэвиток УРСР у 50-х - перша половина 60-х p.p. // Укр. icTop. и^рн. - 1990. - № 5; Дан-ко 0. Сучасний стан украУнськоУ гсторичноУ науки та сусп1льно-по-Л1тичних дисципл1н // Сучасн1сть. - 1962. - № 6; Соловей Д. Декада украУнськоУ л^тератури i мистецтва в Mockbi. // Вiльна УкраУ-на. - 1961. - 36. ч. 30; Дзюба I. В1льиий за самого себе; йиттв-вий шлях украУнського поета Еасиля Симоненка, 1936-1964 p.p. // Наука i культура. УкраУна. - К., 1989. - Вип. 23; Коцвк В. ...I не набрався скверни. /Про Левка Лук'яненка/. // УкраУна. -1990. - № 39; Лук'яненко Л. йиттепис. // Б1тчизна. - 1992. - Х> I; Стус В. Автобиография // QIлософська"i соц!олог1чна думка. -1990. - № 2 тощо.

- 13 -

Шдсушвуючи сказане вице, можна зробити висновок про наяв-шсть досить широкоУ та р1зноман1тноУ джерельноУ бази для ¡сто-ричних досл1джень з названо? теми, хоч { не вс1 И потенцгйно важливг компоненти в!дкрит1 для В1льного ознайомлення досл1дник ми.

Наукова новизна дисертащУ полягае, насамперед, у тому, . н!й вперше робиться спраба комплексного анализу сусшльш-куль-турноУ д^яльност! }нтел1генцхУ УкраУни на цьоаду руб1жному 1сто-ричному еташ. Не меншою м1рою вона пов'язана I з впровадженням сучасноУ методолоНУ науково-1сторичного анал1зу та залученням , наукового об!гу нових джерел /переважно арх!вних/ поряд з нового !нтерпретащею уже в1домих. Останне дозволяб зробити ряд нових висновк!в та висловити практичн} рекомендац!У, що пропонуються нижче.

Практичне значения дослгдження полягае в тому, що зроблен1 н!й висновки та фактологхчний материал молуть бути використан! при написанн! наукових праць з 1стор11 УкраУни, читанн! лекц{йн та спец^альних курсив.

На захист виносяться такг положения:

- в результат! л!берал!зац!У та демократизац!У радянського су п!льства в пер!од хрущовськоУ "вгдлиги" 1нтел1генц:я УРСР отрим ла можлив1сть розпочати д1яльн!сть по в!дродкенню I збереженню нац!ональних культурних надбань;

- в силу надм!рно¥ за1деолог1зованост1 ус!х гадузей культури панування компарт1йного кер1вництва над вс1ма сферами життя в краУн!, ця д1яльн1сть натикалась на ряд перешкод;

- виходячи з р{зних 1деолог1чних переконань 1 св1тоглядних щ ностей, 1нтел1генц!я республ!ки Д1лилась на сл1дуюч1 групи: кул турну ел!ту, опозищйну до тсчуючого в краУн! режиму та сощаль

пасивну - В1Дпов{дно до цього под!лу вони ! дхяли;

- натхненна прогресивними зи!нами в суспгльств! ¡нтел!генц{я переживала творчий п!дйом, особливо молодь, яка всходила в!д методу соцреалгэму i компарт!йних "кл1ше", щукаючи новг форми, од-ночасно обер!гаючи нащональну культурну спадщину;

- на цьому грунтi культурницького руху новаторства та вгдрод-ження виникав новий рух опору i снуючому режимовi, ненасильниць-кий, опозицгйний - дисиденство;

- з припиненням демократизашi та лхберал!зац!У поширюються ав-торитарш методи кергвництва культурою, penpecii" проти {накомис-лячих.

Апробац!я дослгдження: Результати дослгдження апробоваш у доповгдях на У1 Всеукражськгй конференцг? з гсторичного краез-навства у м. Луцьку /вересень-жовтень 1993 р./, конференцН, при-свячешй ЮО-рхччю Шжинського 1сторико-ф!лолог!чного товариства у м. Шжин! /кв1 тень 1994 р./.

У периому розд!л{ "УкраУнська нацгональна !дея в контекст! политичного, енономгчного та культурного розвитку республики" на-зиваються змгни в пол!тичному, економ!чному та культурному житт! республ1ки i аналгзуються насл!дки, викликаш цими зм!нами. Пос-коьки л1берал!защя та демократизац!я радянського сусп!льства з приходом до влади М.Хрущова здхйснювалась частково ! непосл!дов-но, то i результати були малоефективними: реоцубл!ка залишалась в Союзt на провтнщйних правах з обмеженою м!сцевою владою. Багато-об1цяючий початок "в!длиги" не прюпс оч1куваних результат!в, але розбудив до д!1 cBiflOMi сили сусп!льства. Такими силами була опо-зиц!йно настроена 1нтел1генц!я. Особливо УУ хвилювала складна ситуация в нацюнальному питанн!, зокрема, прогресуюча русиф!кац!я республ!ки та проблеми в сферх культури. Не знец!нюючи Ti досяг-

нення в культурному роэвитку за п1слявоенний пер1од /в республщ! функц1онувало 34,6 тис. загальноосвтих ишл, де працювало 400,7 тис. учител1в; для ргзних галузей народного господарства було п!дготовлено 534,4 тис: cneqtaJiicTiB э вищою ocBfTO»; в рес-публ!ц1 д1яли 833 науков1 установи з 94 тис. науковц!в, 26509 клубн1 установи, 29265 масовг б*бл1отеки тощо/, слгд В1дм1-тити, що укра'шська культура переживала складн! часи. Г1роанал1зу-вавши ситуац1ю в краУнх, автор прийшла до висновку, що щ трудно-iqi були викликан! вхдведеною ¥й винятково вежливою роллю в ¡део-,лог!чн!й пропаганд! компарт1¥, а це шкодило творчим силам респуб-л!ки. Так само обмежував свободу творчост! пануючий тод1 метод соц!ал!стичного реал!зму. Безперечно, багато.талановитих TBopie були написан! саме цим методом, але, перетворений в догму, BiH ' часто заважав творчим пощукам. Митцям та лгтераторам не дозволялись н!як! новаторства. Bcix, хто порущував це правило /А.Малиш-ко, Л.Костенко, 1.Драч, Л.Первомайський та !н./, вс!ляко переслг-дували, клеймували "абстракц!он!стами, !ндив1дуалистами, прислужниками ворокого Заходу" тощо.

Щоб уникнути !накомислення владодеркцг посилювали !дейно-ви-ховцу роботу, починаючи И з! школи. В вузах збглыцували к!ль-KicTb сусп!льних дисципл!н /icTopiя Ы1РС, марксистсько-ленхнська ф!лософ!я, етика, естетика тощо./, а та коя продовжували в респуб-л!ц1 активну боротьбу з "укра/нським 6ур»уазним нац!онал!змом".

Особливу трлвогу викликала у штелггенщУ нова програма пар-Tii 1961 р., яка ставила найближчим завданням формування "радян-ського народу" та "!нтернащональноУ культури" i м!роприемства, пов'язан! з вт!ленням Yx у життя - широкорозгорнений в KpaYHi процес русиф!кац!У, який шкодив розвитков! украУнськоУ культури, а так само ! украУнському народов!.

Досшдивши арх1вн1 фонди та публ1кац11, автор вид1ляе к!лька канал1в русиф!кац1У республик: ведения оф!ц!йноУ державноУ, пар-тгйноУ, комсомольськоУ та профсшлковоУ документа^У; навчання в б1льшост1 учбових эаклад1в та виховання в бгльшостг М1ських са-дочк!в; служба в арм1У; робота б1лыиост1 культурно-осв!тн1х осе-редк!в; вццавництво друкованоУ продукт I.

Автор приходить довисновку, що утиск!в зазнавали саме нац!о-нальнг особливост!, то^у становище украУнськоУ мови, культури, загалом, а вгдтак I самоУ нацГУ в середин! XX стол^ття було неза-дов1льним. II(дтвердженням можуть слугувати к!лька показник1в: з ус!х ¡снуючих ШК1Л республ!ки навчання украУнською мовою велось лише в 30%; з надр.укованих у 1966 р. 3021 примгрншив книг украУнською мовою було лише 40% тощо. Тому саме национальна гдея послав перше мгсце в творчост! I д1яльност! 1нтел!генц1у УкраУни.

У другому роздШ "Основн! напрямки та форми сусп!льно-куль-турноУ Д1яльност1 1нтел1генц1У УкраУни" визначен! ! охарактеризован! основн! напрямки ! форми д!яльностг гнтел1генц{У республ!ки. Одним з вагомих можна назвати такий напрямок дхяльност!, як участь в процесг реабШтац!У незаконнорепресованих д!яч!в культури УРСР. На жаль, цей процес був обмеженим I непосл1довним, тому-поза ним эалишились т!, кому приписували "украУнський буржуазний нацхона-л!зм", чи був пов'язаний з нац!онал-комун1эмом: М.Бойчук, М.Зе-ров, М.Хвильовий, О.Щумський та 1нш!. Часткоьо реабШтували та-, ких Д1яч!в як В.Бинниченко, О.Олесь та !нш;, бо влада не приймала Ухню громадську позищю, а зв!дси - ! частичу твор!в. Старанно "прос1ювала" цензура ! творч!сть М.Кул!ша та Ю.Яновського.

Колеги домагалися, щоб реаб!л!тованим ! Ухн!м сгм'ям призна-чали гонорари за надруковаш I поставлен! в театрах твори, а ок-ремим стм'ям вигшачували пенсгУ.

Досл1дивши фактичний матерIал, автор в^дзначаб покращення ви-давничоУ справи, дякуючи намаганням прогресивноУ штел1генц!¥: у 1956 р. було в!дновлено Державно видавництво дитячоУ л1тератури, п!дготовлен! ! видан! ряд нових сусп!льних 1 наукових журнал!в тощо. Взагал! з початком Ив!длиги" вс! республхканськ! вцдавницт-ва зб!лыпили св!й тираж, але з У У згортанням вгдбуваеться його пад!ння: так, журнал иБ!тчизна" у 1958 р. виходив тиражем 24 тис. прим!рник!в, а у 1963 р. - 15,265тис.

Турбував !нтел!генц!ю незадов!льний стан видавництва музичноУ та мистецькоУ л!тератури, деяких наукових журнал!в ! таке ¡нше.

Не зовс1м вдало проходила в республщ! гуман!зац!я науки ! осв!ти, але вина за це,в основному,лягае на плеч! республ!кансь-ких орган!в влади.

Автор показуе, що пл1дно попрацювали кгно- ! телемитц! рес-публ!ки: було зб!льиено випуск ф!льм1в до 16-20 в р1к, почала працювати з 1957 р. нова к!ностуд!я - Ялтинська, у 1961 р. для жител!в м. Киева ввели другу програцу телепередач, ф!льми знят! в УкраУн! займали призов! м!сця на р!знйх престижних фестивалях тощо.

Використовуючи арх!вн! та друкован! матер!али в робот! показана актив!зац!я сп!вроб!тництва !нтел!генц!У УРСР з заруб!жними та союзними яолегами. Цопраада,- вона проходила не без ускладнень.

Та найяскравше проявилась громадська позиция !нтел!генцГ1 у вир!шенн! таких питань, як щдвищення статусу украУнськоУ мови в республ!ц!, захист ! сбережения нацгональних особливостей украУн-ськоУ культури, культурноI спадщини. В дисертацг¥ шдкреслюеться, що саме ц! елементи культурницького руху в 50-т! - на початку 60-х рок1в в УкраУн! привели до зародження правозахисного руху опору !нтел!генц!У - дисвденства.

- 18,-

Трет!й роэд!Л мае назву *Чнтел!генц!я УкраУни за умов поси-лення авторитарних тенденц!й в нультурн!й пол!тиц! !ШУ та уряду" I висв1тлюе питания посилення репресгй союзного та республгкансь-кого кер!вництва проти ¡нтел}генцГУ республ1ки в названий пергод та реакцш на таке посилення само!' штел1генц1 'I.

В робот! досл!джено м!ри покарання проти шакомислячих: вгд вдм1Н1стративних переел:дувань до табор!в суворого режиму. Так, наприклад, забороняли друкувати певн! твори в республгц!, тому вони виходили самвидавом та за кордоном /так, у 1965 р. було заборонено зб1рку поезгй "Зимовг дерева" Б.Стуса, яка у 1970 р. вийшла у Лондон!/. Зн!мали з репертуару п'вси та ф!льми' опальних авторов, знищили в1тран-роботу художник!в-ппстдесятншив А.Горсь-ко'х', Л.Семшаног, Г.Севрук та Э.Заливахи, спалили укра'/н!ку в ЦНБ у 1964 р. тощо. Повед!нку опозиц!онер!в розглядали на партзборах творчих сп!лок, проводили парт!йн1 та адм!н!стративн! стягнення,

(С

а дёкого обробляли в !деолог!чних структурах НПУ та ВДВ.

Першим могутшм ударом по укра¥нськ!й !нтел!генцП в пер!од "в!длиги" були арешти I розправа над групою Левка Лук'яненка у 1961 р. Наступний погром вчинили у 1965 р., коли эаарештували близько 30 викладач!в, л!тератор!в, науковц!в: Я.Геврич, I.Гель, О.Заливаха, 5.Кузнецова, В.йЬроз, брати Горин!, М.Осадчий та !н-

Б!льш!сть з них були засудженг за статтею 62 частина. I КК УРСР, тобто за антирадянську аг!тац!ю 1 пропагавду. Ця стаття бу-ла сама протизаконною, тому що суперечила Конституц!I СРСР /ст. 125/, протизаконними були ! закрит1 суди, де огологцувався вирок.

Тяжке перебування в Мордовських таборах завдало великоУ щкоди здоров'ю та творчому потенц!алу засуджених, а тим самим I укра'/н-

ськ!й культур! загалом.

Автор, анал1зуючи ситуац!ю в республ!ц1, в!дзначае, що колеги покараних на вол! по-р1зному в!дреагували на цг под:У: дехто благословляв ! виправдовував арешти /0.Лопухов - один !з кер!вник!в Сп!лки художншав, Н.Ужв!й - Голзва укра'1'нського театрального То-вариства та !нш!/, б1льш!сть не втручалась в подII, а передова !нтел!генц!я - протестувала. Перша акц1я проти арешт!в вхдбулась вгдразу - 4 вересня 1965 р. в к!нотеатр! "УнраУна" шд час прем'е-ри ф1льыу С.Параджанова "Тшг забутих предк!в", що викликало нов! арешти: Б.Чорновола, С.Караванського, !нших. Ц!ла кампан!я перес-л!дувань була орган!зована проти одного з найв!дом1Ших опозиц!о-нер!в - I .Дэюби, автора популярно'! самвидавчоУ робот к 'Чнтерна-ц!онал!зм чи русиф!кац!я?", написаноУ шсля арепгпв, тощо.

Проте, виходячи з в!домих подальших под!й в республ!ц!, автор приходить до висновку, що ц! переел¡дування були неспроможн! зу-пинити рух шестидесятник!в ! закономерно породжували нов! форми морального опору систем!, так! як: колективн! клопотаннл, ство-рення фонд!в матер!альноУ допомоги потерп!лим, а в окремих випад-ках ! нових нелегальних осередк!в зразка Клубу творчоУ молод!. А головне: шестидесятники стали !нтелект.уально-духовним шдгрунтям подальшого руху опору в республщ!.

У висновках дисертацГУ п1дведен! п!дсумки, показана еволюц!я д!яльност! !нтел1генц!У в!д початку "в!длиги" до 'У! згортання, подан! практичн! рекомендац!У.

Процеси частковоУ демократизацГУ суспгльства, певного пом'як-шення адм1н!стративно го контролю над культурною сферою, подолання деяких найб!льш од!озних стор!н пол!тики централ!зац!У влади та русиф!кац1У нац!ональних республ1к,притаманн! хрущовським реформам, надали поштовх, незалежно в1д вол! парт!йного кер!вництва,

незворотьпм сусгпльним зм!нам в УРСР. Зрган!чною частиною цих зм1н стали як!сно нов1 явища в середовищ! !нтел!генц!У: УУ твор-чий шдйом, сусальна актив!зац!я, початок внутр!шньоУ диферен-ц1ац11 на базг свгтоглядних цпшостей взагал!, ставлення до на-ц!опально-культурних надбань, зокрема. Саме эавдяки активн1й по-зиц!1 1нтел1генц!У УкраУни вдалося добитись значних позитивних змгн у таких галузях, як видавнича справа, к(номистецтво, музич-но-театральне мистецтво. Значно обновився зм!ст л1тературно-ху-дожнгх публгкапгй, вдалося добитись позитивних зм!н в мовн!й сфер!, а також започаткувати процес реабглгтацГУ репресованих д!яч!в нацюнальног к.ультури. А все це разом взяте, в свою чергу, стало каталIзатором нацгонального самоусвщомлення украгнського сус-пгльства та й само.усв!домлення самою 1нтел1генц1ею своеУ рол! у цьому сусшльствт.

На базг новоУ сктуац!У, яка склалась в духовно^ житт! УкраУ-ни,стало неминучим структурування !нтел!генц!У, видглення в нгй найбгльш активних та новаторськи мислячих груп, як! поступово ви-сувались на роль першорушгя демократичного оновлення як культури, так I сусп!льно-полгтичних в!дносин. Стоячи переважною м1рою на грунтг щнностей радянськоУ системи, вони, однак, добивалися пословного вт!лення проголошених "зверху" перетворень, повноУ реа-<51Л1тац!¥ незаконнорепресованих, подолання наг.л1дк!в пол1тики ру-сифгкац1У, пIдняття суспгльного статусу та престижу украУнськоУ мови, н ац г о нал ь но-куль турних надбань украУнського народу взагал!. Така Д1яльн!сть на певному еташ приходила в суперечн!сть 1з спрямуванням, стилем та механ!змами парт!йно-державного контролю над культурно-1деолог1чною сферою. Оакти св1дчать про те, що вони не зазнали принципових змгн, а шсля 22 з'Узду КПРС стали значно жорстокшими. По республ!ц1 прокотилась нова хвиля арёшт!в найагг-

тивншог опозицхйноУ iнтелiгенцii. If В1дп0в1ддю став pyx морального опору систем! у ргзних формах. Найрадикальн!шою ланкою цього руху опору стало так зване дисиденство, яке започаткувало пол1-тичну опозиц!ю владним структурам. .

Аналхз !сторичного матер!алу по дангй тем! дозволяе зробити так! практичн! рекомендац!i:

- не в^дпускаючи розвиток культури на самоплив, держава мусить розробити таку систему кер!вництва qieu сферою, яка буде пгдтри-МУвати i заохочувати вс! творч! шукання, щоб нкнайповнше розкри-вались нац10нальш таланти i зростав загальний культурний р!вень населения, забезпечувалась свобода ¿цй i гарантувалась матергаль-на п!дтримка;

- сшв1снування {нтернацшнального i нац!онального завжди буде присутне у будь-якiй культури Блада не мае права в!ддавати перевагу тому чи irnnoMy елементу, а мусить п1дтримувати обидва, щоб вони,не перекриваючи один одного, сприяли кращому розвитку bcix нацгональних культур в держав!;

- необх!дно пркпинити штучне протиставлення рос!йськоУ та укра-YHCbKoY культури в держав!, тому що воно уже привело до того, що багато талановитих людей змушеш покидати УкраУну;

- виршення мовного питания вимагае величезноi дел!катност! i посл!довност1, щоб не пострандало населения, яке сшлкуеться ¡н-шими мовами.та не втратились Ухи! профес!йн1 здхбностк

Головне завдання, що стоУть сьогодн! перед кергвництвом дер-жави f !нтел!генц!ею, зокрема, полягае у п!днятт! нагаY краУни та культури на належний р!вень; сприянн! повноц!нному розвитку Bcix нац!й, що населяють Украшу, та 'fxHix культур, 1нтел1ген!ия разом з !ншими верствами сусп!льства мусить допомогти вивести держав.у з кризи i дати CBiTy неперевершен! шедеври укра'шськоУ культури.

Основний 3MicT дисертац^ викладений в наступних публ!кац1ях:

1. Сусгнльнэ-культурна д{яльн{сть украУнсько? 1нтел1генц{У в середин! 50-х - середин! 60-х рок!в XX ст. // Тези допов!дей i пов!домлень на 6 ВсеукраУнськ!й конференцг? з {сторичного кравэ-навства. - Дуцьк, 1993. - 0,07 д.а.

2. До питания розвитку украУнсько? куль тури середини XX ст. -Деп. в Укр. IHTEI - Jf 17-94 вгд 13 с!чня 1994 р. - 1,12 д.а.

3. До питания розвитку культури в м. Н{жин1 /1955-1965 p.p./. // Тези i матер1али конференцг Y "До 100-р1ччя Мжинського 1стори-ко-флологичного товариства". - Ш*ин, 1994. - 0,13 д.а.

4. Основн! форми та напрямки сусп{льноТ та культурно? д!яльнос-Tf ;1нтел1генцН' УкраТни у др. пол. 50-х - на поч. 60-х рок!в

XX ст. - Деп. в Укр. IHTEI - J? 2606-УК 95 в!д 5 грудня 1995 р. -1,87 д.а.

5. До проблеми розвитку украУнськоУ культури 50-60-х рокгв

XX стол1ття // Biсник КиУвського ун!верситету. 1стор!я. - 1995. -Вип. 33. - С. 170-180./в сп!вавторствi/

Дудка Р.А. Общественно - культурная деятельность интеллигенции Украины во второй половине 50-х - в начале 60-х годов XX века.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины, Киевский университет имени Тараса Левченко, Киев, I9S5.

Диссертация является рукописью. В работе комплексно исследован процесс активизации жизнедеятельности интеллигенции Украины в период "хрущевской оттепели", который стал возможен благодаря частичной демократизации и либерализации общества.

С начала 60-х годов в советском обществе прослеживается усиление административно-авторитарных методов управления. Это негативно отражается на развитии культуры и деятельности интеллигенции. Значительный вред принесли аресты той ее части, которая выступала носителем и защитником украинской национальной адеи.

Dudka R.A. Social and cultural activity of the Ukrainian in- • tellectuals In the late fifties and early sixties of the XX th century.

Deesertation presented to acquire candidate degree in history, speciality 07.00.01 - History of Ukraine, Kyiv Shevchenko University, Kyiv, 1995.

The dessertation is presented as a manuscript. 'The thesis deals with all the aspects of the rise of the activity of the Ukrainian intellectuals in the period of "Chrushchov thaw" which was a result of partial démocratisation and liberalisation.of society.

The early sixties saw a shift to the administrative and authoritarian methods of government. It negatively influenced the development of culture and hampered the activity of the Ukrainian intellectuals, e>rpecially the imprisonment of these representatives who were exponents and supporters of the Ukrainian national idea.