автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Общественно-политическая позиция интеллегенции Украины в 1921-1928 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Общественно-политическая позиция интеллегенции Украины в 1921-1928 гг."

РГ6 од

г 1 ШОП 1993

ÍHCTWTTT tCTOPtï TOAÏIBI АН УКРАШ1

На правах рукопиоу

МШШККО В1тал1Я Васильевич

стсгйл^ю-пайг.пга. позицИ îHralnialï

TKPAÏHH в 1921-1928 pp.

07.00.02 - toTopifl 7кра1нз

Автореферат дасертацИ на здобуттл паукового ступвкя кандидата ¡сторэтнетс наук

КИ1В - 1903

Робота виконана на кафедр! 1стор1Т УкраТни Ки1воького педагог1чного 1нституту 1ноаемтос мов

- доктор !сторичнюс наук, професор КУРИЛО В.М.

- доктор 1сторичтгс наук, профеоор ПАНЧУК МЛ.

- кандидат 1сторичних наук, отарший науковий сп1вроб1тник КАСЬЯНОВ Г.В.

I

- Запор1аький держав кий ун!вврситет

Захист в*дбудетьоя " '<- 1993 року о'/^ год.

на зас!данн1 спец1ал1зоваио! вчено! ради ДО 16.31.01 ло дахисту диоертад!« в 1иститут1 1оторН Укра!к» АН Укра!нн аа адресов: 252001, Ки5в-1, вул. М.Груновомого 4, 1нотятут 1оторН Украсив АН Ухра1ня.

Пауковий кер1внкк 0ф1ц1йн1 опонекти

Пров{дна уотанова

3 дисертац1вю мохка оанаЯомжпоь у <51йл1отоц1 1иотитуту 1оторН Украткк АН Укра!нв

Автореферат роз I слагай 1993 р.

7

Вчений секрэтар спец1ал1эовано1 ШНЧУК Б.А.

вчено! ради

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБ СПИ

АЕ2Щ2ьн}сть_теш}_дос£!{35ення. Суспхльно-полхтична позипгя хнтел1ген1Ш лоствтньо адекватно вхддэеркалию загальнх пронеси розвитку сусп}льства, стан його сусп!льно-еконсмЬл!о!, полНи'Шох, культурно! й духовно! сфери, р1вень В1Дкритост1 1 пивЫзованост!. Особливу зах^кавлешсть пя проблема «ас лля такого складного I су-перечливсго пер1оду, якйй перекивала Украгна у 20-х роках XX ст.

Певн1 поступки в боку правлячого бхльвовипьхого режиму у ви-гляяг цепу г реалгсги'гнгпог наснонально! полхтики породкували у оастини !нтелхгенш! нади на можливхсть активно! у«аст: в справ1 национального вхдродження Украхни, !! господарю! та культурно! розбудови. Але перманентне посилення тотал1тарнсго лоау все б!льте ставало перешкодоо не липе громадськхй, а й пробег Ян 1Й дхяльност! хнтелхгегап!. 2 тако! токи зору лослдаення участх хнтелхгени!! в суспхльному китт1 мае-велике значения для о<5"ективного вис^тлення 1стори Украхни в означений пер!од.

Пол{тиада позюНя Й ссшально-психологЬтниЯ стан р{эних груп епеп!ал1СТ1В характеризувалися рхзнсман{тн!ств Я неолнозначн1стю. Процес еволстШ поглялхв {нтел^енцП дозволяв окреслити низку за-кономгрностей эагальн0сои1олог1чного гатунку. Таких, як взаемов!д-носини влади та хнтел1генш! в суспхльнхй сфер}, проблем* спалко-вост! р!зних генера^й }нтел1гетш та !1 сохИально! мобильность формування й дсшнування нових груп спехИал^тг в.

Питания сусп1льно! активностх хнтел1генхш есобливу актуаль-шсть мають в сучасних умовах становления неэалежно! демократично! укра!нськох держави. Пр1оритет загальнолетських ц{нностей перед класовими, принципи громалянського суспхльства й рииково? ексном!-ки, цо стоять на порядку дня, були в багатьох вШнооениях усв{дш-лен1 переловили представниками ¡нтелхгенпП Украхни вже в 20-т! роки.

ВажлкЕИМ с i досв1д, набуткй на окреких яiлянкax сусального життя. Так, пол^ика укра!н1зац1! й участь в II адхйсиенш хнтел!-генпи можо прислужитися справ1 сучасного нац!ональиого в1дрсджен-ня. Крах прорадянських 1лхшй "змхнов!х1вцхв" да раз доводить об"е-ктивну необххднхсть полхтичного плюрализму й багатопартхйностЬ

Виходячи з вищезаэначеного, обрана для дослтдження тема мае наукове, эагальногуманхтарне х, в певн!Я пол1тичие значения, '

чим х обумовлюеться !! аггуальн1сть.

Пре^втои_2исвргап|Яного^осл|25вння с сусп{льно-пол!тичн1 поаицП 1нтел{генпН Укра:ни, як! визначаються шляхом анализу гро-ыадянсьхо! реакпН на найважяивЫ проблем* сусп{льства: нашо-нально-державне й хультурне буд!вниптво, ставлення до !снуючо! вла-дк та перспектив подальгаого еконон!оного роз витку. Ори пьому вра-ховувався р!зний ступень можливого вляиву ¡нтел1гетт на пepeбiг оэнаиених пронес!в.

При аналШ громадсько! позипП оштелхгенцН також розгляца-лися II пол^ичн! погляди Я соц1ально-психолог1чний стаи, 1х ево- ' Ш11Я в умовах радянськох д1йсность Для досл!дження видхляються т! прсх^есМт групи 1нтел{генп!1, як{, на нашу думку, спричиняли найбйьший вплив на сусп1льно-пол1тичне життя Украхни: науковш, особливо ¡ж гукан1тарна частина, виклада<<1 вуз1в, вчительство й Л1-терагурн} кола.

. Говорячи про 1яейно-пол1тичн1 погляди }нтел1генцк у 20-т1 роки, неприпустиыо характеризувати IX як "буркуазнх" чи "цр!бнобур-куаэн!" /стереотип оф!шйних документхв компартИ продубльований радянською {стор^графхеп/. Заради створення об"ективно1 картини враховувався широкий спектр граций й укра!нськ01 сустльно-пол1-тично! думки й та обставила, що в умовах радянського тоталхтариэ-му в{лбулося Н1велювання пих напрям{в, яке призвело до дом}нувам-ня оф1п{йно! ксмун1стионо1 1деологН.

1921 - 1928 рр. В означений пер}од пол1тичн! поэта! 1нтел1генц11 мали своер?дн( риси, зумовлен! 1с-торичним розвитком кра!ни. 1Ндбувалося певне поднесения громадськга активност1 спец!ал1ст!в, як1 намагалися використати вех можливост1 для участку вир1тенн! нагальних проблем сусп!льного киття. Шсля фальсиф!ковано! "Еахтинсько5 справи" /травень - червень 1928 р./ розпочався новий Пер!од }снування 1нтел1генц11, коли в умовах ма-сових релрес|Я. з боку правлячих структур и самостийна громадська роль була повн1стю виключена 1 введена до виконання т.эв. "громад-ських навантажень".

Територ^альн^рамки дисертап!! включаить земл1 Украхни в кордонах тод1шньо1 Укра!нсько! СРР, без эах!дного резону I Криму.

$тац_раукрвоз[.розробки теми. Вивченню р1знмх аспект!в феномену {нтел1генц11 Укра1ни в пер1оц л!сля громадянсько! вхйни лрисвя-чена значна Ильмсть дослхцжень як в ме*ах колишнього Союзу, так 1 власне укра!нських. Але панування у В1тчизнян{й }сторичн1Й наущ радянського лер{еду догматично! за1деолог1зовано! методологхчно!

традиц!! привело до майже повного !гнорувания процес!в внутр!ш-нього розвитку !нтел!гега1Н як особливо! сон!ально! групи. Тим б!льп проблематичним був розгляд II незалежно! сусп!льно-пол!тич-но! позип!!. Все я таки пеана робота по вивчеинв теми була~ проведена.

В!тчиэняну !стор!ограф!ю э теми можиа уыовно под!лити на де-к!лька етап!в: перший, - 20-т! роки; другий, - Х-т! - середина БО-х рр.; третхй, - к1непь 50-х - середина 80-х рр. На не«! 80-х-90-х рок!в почав форыуватися новий 1стор!ограф!чний етап винчения }нтел1генп!!, який принпипово в!др!зняеться вгд поперецнгх як постановкою проблем, так 1 хх об'ективним розглядсм.

У 20-т! роки спостер!гаетъся повна в{дсутн!сть прапь профе-с!йних 1Сторик{в. Питаниями, пов"язантш з ролло !нтел!генп!1 1 пол^иков комгарт!! щодо не1, эаЯмалися партхЯно-державн! д!яч! та публшисти: Г.Ф.Гринько, Я.П.Ряппо, Ы.О.Скрипиик, Е.Й.Кв!р!нг, В.П.Затонський та !н. Лосить виважену оп!нку позиц!й украЗЕисько! 1нтел1генц11 1 лропесу II пол!тионога розяарувания знахсдимо в книз1 А.Козаченка, присвячен!й !сторп укра!нсько1 культури*. Про-те д{йсна позгаПя спец!ал!ст!в в ц! роки розглядалася кр!зь призму пол!тичних завдань диктатур» пролетар!ату I тому набула знатного викривлення.

У ЗОтт! - першхй половин! БО-х рок1в !стор!я !нтел!генп!1 майже не вивчалася. Культиповале стал!нсылш режимом негативно п!-дозр!дв ставлення до спеп!ал!ст!в 1 загальна логматизаа!я вторично! науки призвели до написания маси пропагандистских опус!в, Як! громили "контрреволганйну" д!яльн!сть !нтел!гент!в I не маяи аж н!якого наукового значения. Певним вииятком було дослхдження А.6.Бейл!иа*\ в яксму показан! зм!ни, по в!дбулися у склад} !нте-л!гонп11 за роки радянсько! влади. Хоча проблема саме пол!тично! поэип!! спеи!ал!ст1В у ц!й прац! не висв1тлен!.

'3 друго! половини БО-х рок!в эначно актив!зувалось вивчення рол! !нтел!генп!х в !стор!1 сусп!льства.

* Козаченко А. Укра1нська культура, П минувшина 1 сучасн!сть. — Харкхв, 1931.

2 Бейлин А.Б. Кадры специалистов СССР. Их формирование и рост.

** и» I 1935«

- А -

В ряд} po6iT, присвячених проблемам культурно: револвuiï, по-руяуються окрем} аспекти ynacTi в н:й iHTeiiremiï^. В yoix моно-граф!ях пього периоду окргм {деолоНчних стереотипов автори часто припускаються i суто псняНйних неточностей, ототожнвючи професхй-ну Д1яльн1сть iKTeflireKniï з переходом П на 6ïk радянсьгсог влади.

В 60-70-т! роки пр:оритетн1 nosraiiï в дослижешп icTopiï ïh-renireHuiï заЯняли московськ! та ленгнградськ! вчен:, якг розгля-дали дану проблему в рамках колишнього Союзу. В ряд: узагальнюючих робхт^ були сфордульован! досить CTitiKi методологхчн! принпипи, що стали своер!Дним каноном для наступних радяноьких Д0СЛ1Дник1В.

Ц1 «етодолог1чи1 походи були покладенх в основу роботи i ук-рагнських icTopHKis. Укра1нська 1нтел!гетпя розглядалася ними лише як "ншНональний aarÏH" загальносопзно1 "apMiî cnenianicTiB", дам створювалась реальна загроза ¡гнорування особливостей ïï фор-хування, 1стори«них трддишй, noniTWHoï no3itniï i форм сусально: активность

Характерною рисов сталть дослшження piswix профессиях груп спец:ал!ст1в. Особливо !нтенсивно вивчалась :нженерно-технгтна 1нтел1геншя, HaflTicHiae пов"язана тэ шийсненням економхинох политики правлячого режиму. Р1эниы аспектам iiieï проблеми зокрема присвячен1 кандидатськ! дисертацП В.П.Литвиново! та Н.А.Рижово!. .

В роботах С.К.ГУгяиського, Г.1.Ясницького, М.С.Гриценко в певн1Й uipi аналхзуеться становище вчительських кадр!в, ïx став-ления до радянсько! влади i ïï пол!тики. Суспыьна Д1яльн1сть сту-дентсгва в контекст! впливу на нього КП/б/У знайшла воображения в монограф!ï М.А.Бистрова.

Проте ив sci npo$eciftai групи iHTenireHuiï стали в р!вн!й uipi об"ехтом досл!дження украхнських кторикхв. Досить слабо вис-в!тлена сусп^ъна'позгаця науково! iHTenireHtiiî. Деяк1 аспекти nieï проблеми виса1тлвються липе в монограф!ï Д.В.1ваново1 "Формирование советской научной интеллигенции /1917 - 1927 гг./" i

* Шевчук Г.М. Куль*урне буд!вииптво иа УкраШ у 1S21 - 1925 рр. - К. | 1963: Ленинский план построения социализма и его осуществление иа Украине. - К., 1982;,Б1лоцерк1вський В.Я. Комунютич-на партгя - орган!затор культурно! революпп на Укра*« /1926 -1937/. - XapKiB, 1965. .

^ Советская интеллигенция: История формирования и роста /1517 -1965 гг./ - Ы., 1968; Советская интеллигенция: Краткий очерк истории /1917 - 1975 гг./ - 1., 1977; Федюкин С.А. Партия и интеллигенция. - М., 1983.

статт! В.Н.Шейке, яка розглядас культурно-оевтга рсботу наукевнх кадров. Грсмадська тцялыпеть творчо! хнтелхгенш! Украгни со не знаРшла свого наукового досл1дяення.

Помхтикм яиицем була моногряфгп ЛЛ.Ткаоово'/Ч В щй на 6aoi великого документального матер!алу розглядасться еволгшя пол1тич-Hoi opieHTaniü ргзиих труп спег^алтсНв, простекуються певн: íop-ми ix громадсько! Д1ЯльностЬ Хоча автор розглядас 1нтел1ген1пю липе як об"ект впливу правлячих структур, позбаплоний будь-яких проявгв внутр1Шньо! динашки. Вгдповтдно i апнки суспхльно! по-smjiii creuianicTiB дапться зг1дно з ix "вгдданхетя" ссшалхстич-ним 1деалан. Таким «ином складих прсцеси, що вгдбувалися в íhts-л1гентських колах, штучно вмонтовувалися в т.зв. "заксном1рний" х1д побудови сошал13му.

оаслуговуе на увагу Я колектипна монографхя "Интеллигенция Советсной Украины /некоторые вопросы историографии к методология исследования/" - К., 1S88, яка гпдеумовувала даний icTopicrpai^it!-ний егап. В híЯ м:ститься г^кавиЯ материал з аналтэу в:тчизкяно1 гсторично1 Л1тератури радянського пер10ду з проблем Ьггелхгешнх. Стосовно к методологй тут переважали догматичн: стереотипи, як1 ставали на перескед! пауковому подходу до виявлення }стини.

Новий етап досл!Дження icTopií ¡¡нтел^енцН розпочався на Meisi 80-20-х poKÍB. Bíh викликаний загальним сновленням В1тчиз-няно1 1Сторичцо1 науки. Елементи новизни виявилися у звернешй досл1дник1В до panitae заборонених евхетгв i д1я'Ив. Так, Г.Касьянов в ряд1 статей aHaflieyc вплив репресивно! полынки когтартп на становище ¡нтелхгешп. Окрем! аспекти рол1 yKpaÍHCbKOÍ ÍHT9-niremiií в справ! нацхонального вхдродження 20-х poKÍB дослхдку-вться у статтях Н.Горбача, В.С.Лозицыгого, Я.Р.Дашкевича, В.А.Че-ховича, присвячених проблемам украгнтзапм. Участь зах1дн^укра!и-cbKOÍ 1нтел1генп{! в сусп1льному життх УСРР розглядають О.С.Руб-льов та D.A.4epveHKO.

Сл1Д виэначити nepai спроби створення на баз: нового походу узагальмзвчих potíiT з icTopíi 1Ител!генцП Украгни в 20-tí рр. В пьсну план! видхлясться монографх! Даииленка В.М., Кульчицько-

1 Ткачова J1.I. 1нтел{геншя Радянськог Украхни в перход побудови основ со!нал1зму. - К., 1Л<85.

го C.B., Касьянова Г.В.*, в яких переосыислюеться ставлення до cneniantcriB, по склаяося в cycninbcrBi, перекопливо доводиться, цо полхтика сталЫського кер1вниптва привела до дегуман1заиН i денгш1онал1эап1 ï укра!нсько! культури та iHTeniremîtï. Важливим моментом в спроба анал1эу еусп1льно-пол1тичних гоэип{й cnenianic-TiB.

Теки* окном в1тчизняна icToptorpaidfl мае значну к1льк1сть враль з р!зноман1тних проблем феномену inreflireHulï Украгни 20-х рок!в. Проте îï роль в сусп!льному житт!, еволщ{я пол!тичних по— sraiifl i до тепер:пнього «асу не адобула niflicHoro досл:дження. Ut обставили эумовияи звертання автора до дано! теми, визначили мету, аагаання i наукову новизну днсертац1йно! роботи.

ïeSâJLSawîlîLsaiSaffltJ^al^îffib, Биходяии э вищеокресле-ного, автор ввакав аа основну мету - проанал!эувати й уэагальни-ти наявний i вперае виявяений матер1ал, цо дозволить зробити Bifl-пов1дн| висновки стосовно сусп1льно-пол1тичних поэгаНй !нтел!ген-ni Ï.

ЗдМснення поставлено! йети передбачае вир!шення таких зав-

дань:

- виявкти ochobhî фактори, як! виэначали суспгльну активнгсть iHreiiremiï в оэначений nepicat;

- проанал|зувати оп}вв1днопення "лравляч! струнтури - iwre-л!генц1я";

- визначитк wicue i роль укра!нсько! 1нтел1генхп! в справ! нелокального в!дродяення, ïï ставлення до c$iu:rh0ï пол1тики yKpaîHisaniî;

- лростежити особливост1 "зм{нов!х!всько!" теч1! у середо-вищ1 укра!нсько! iHTeiireHuiï, ввернувши увагу на основн! принци-ли !ï 1деологН;

- висв!тлити поэип1ю 1нтел{ген111! э перспектив сси!ально-економ!чного i культурного буд!внихггва, виявивши ïï взаемозв"я- , аок з т.зв. укра!нським нап!онал-коыун1змом;

- досл!дити прояви сусп!льно! активност! р!эних профес!йних груп 1нтел1генцП, розглянути еволга}d хх пол!тично! позицП i сои1ально-психолог!иного стану.

* Касьянов Г.В., Даняленко В.М., Стал!н1зм i украхнська iKreni-геид!я /20-30-ri роки/. - К., 1991; Даниленко В.Ы., Касьянов Г.В., Кульчипький C.B. СталМзм на Украт: 20-30-ti роки.-К., 1991: Касьянов Г.В. УкраЬюька iHTeairemnfl 1920-30-х ро-Kie: Соцхальний портрет та исторична доля, - К.; Едмонтон,1992.

Науко52_нрвизна_дрсл1дж§нилг_ Те ново, чо, на думку автора,

виноситься на захист, полягае ось у чему:

- в робот 1 зроблена спроба дати комплексно лосл!дкення сус~ п!льно-пол1ттлю1 позии!! !нгел!гени!1 Украхни як самост{йноГ сопельно! групи в умовах посилення тотал!торного режиму;

- п!ддан! детальному анализу ран!ше малодосл!д*уван! явища: "зм!нов!х!вська" теч!я в укра!нському середовиш!, ставлення !нте-л!генц!1 до политики укра!н!звы!!, прояви незалежно! сусп!льно! думки, взаемов1дносини офМйно! 1 неофш!йно! !деолог!1 у сприй-нятт! окремих профес!йних груп спеп!ал!ст!в;

- вводиться в науковий об!г ряд нових документальних матер!а-л!в, виявлених у в!тпизняних арх!вах, як! характеризуют участь !нтел1генц!1 в сусп!льному житт!.

Все пе дозволило б!лыз повно з"ясувати складиий провес пол!-тично! диференщацН !нтел!генц!!, неоднозначну оп!нку иео курсу, здМснюваного радяиськсю владов,

положения:

- розум!ння !нтел!генп!! як особливого самост1йного соп!аль-ного формування, яко завдяки ц1л!сн!й систем! сусп!льних в!дносин ад!йснюе !нтеле;ггуальиу д!яльн!сть ! вШграв важливу роль в жкт-Т1 сусп!льства;

- визнання детер<!нованого характеру сусп!льно! св{домоет! I гроыадсько! активное^, як! залетать в1я соп!ально-еконоы!чних умов, пол!тичного режиму, традип!й сусп1льно-пол!тично! думки, пропесу становления ! психолог!: само! !нтел!генп!!;

- використання методу критичного анализу конкретного документального матер!алу, виходячи з принпип!в сб'ективност! та !сто-ризму.

^ерельна_базд^осл15женняЛ1 Спедиф!чн!сть II обуиовлена тим, ио б!льи!сть документальних матер!ал!в мають опосередкований характер, тобто в!дображавть суб"сктивну ои!нку позиц!й !нтел!ген-ц!1 чи парт!йно-державними структурами, пи продставниками громад-ськост!.

До окремо! групи дкерел вЛдносяться документа орган!в ком-парт!! та радянсько! влади, в яких порупувться питания взаемов!д~ носин з !нтел1генп!еп. Вони вм!щен! в р!зного роду хроиолог!чних ! тематионих зб!рниках, стенограф!чиих зв!тах з"1эд!в РКП/б/ -

ЕКП/б/, конференшй i э"1зл1в КП/б/У, з"!зд1В Рад р1зшх piBHiB, пер1одичних виданнях. 1Нд таким же кутом зору розглядалися npoui B.I.XeHiHa i охарактеризован! вище роботи паргпйно-державних ке-piBHHKiB УСРР. При використаннх uici групи джерел автор врахову-вав ix тенденщйну faeitoy спрямован1сть i досить неадекватну свдн-

Ку Д1ЙСНОСТЬ

До досл1дження активно залучалася публ1пистика того nepiony. Зокрема, пов"язана з "Л1тературнсю дискус1ею" 1925 - 1928 рр. -лаыфлети М.Хвильового: "Камо грядеши", "Думки лроти течи", "Апо-логети писаризму", "Укра!на чи Малоросхя?", статт1 i виступи йо-го прихильнмк!в та опонент1В. Важливу роль у справ: виявлення со-1^ально-економ1чних поглядев хнтел^ентських к:л мае стаття М.Во-лобуева* i та полем!ка, що розгорнулася навколо них.

Стосовно "sMiHOBtxiBCbKOi" Te'iii проанал1Эовано публииотику вхдомкх громадських д{яч!в Ю.Бачинського, В.Винниченка, Д.Донцова, М.Шаповала*".

Цгкавиыи, але слабо вивченими до тепер1шнього часу джерелами е матерхали периодично! преси, в яких подаеться характеристика суспхльно! позицН р}зних груп спеи1ал1ст1в. Проанал1зован{ пуб-niKaui'i, mimeui у "Червоному шляху", "Китт! fl револшН", "Куль-Typi й побут:", "Вапл1те", Tapri", "Шляху осв1ти", "Hayni на Украхнх" та 1н. Знатно розпирило джерельну базу эалучення мате-р!ал1в eMirpaHTCbKoi перходики: 'ТЛтературно-наукового в1сника", "Ново! громади", "Накануне".

Особливу групу джерел складають матер!али пол^ичних судових nponeciB над представниками iHTeniremiii: справа членiв ЦК УПСР, Ки!вського обласного центру д}! та 1н.

В дисертап11 використан! матер1али мемуарно-епгстолярного характеру: спогадй Н.В.Суровиево!, О.Ыартинова, 1.Гончара; щоден-ники М.Драй-Хмари, С.О.бфремова; яисти В.1.Вернадського, М.С.Гру-шевського. Bei вони дають ыожлив1сть просл1дкувати за еволюц^ею

* Волобуев Ы. До проблеми укра'хнсько! економйи П Б1льшовик Укра!ни. - 192В. - » 2, 3.

^ Бачинський D. Большевипька револгапя i укра!тн: Критичнх замени. - Берл1н, 1925; Винниченко В. Поворот на Укра!ну. -OibBiB; Пшбрам, 1926; Донцов Д. Ешгрантська "сменовеховщина" // JxiTe-ратурно-науковий bichhk. - 1922. - Т.1.ХХУ1. - Кн.УП.-С.80-8б; Ср10лянський Ы. Big III 1нтернац1оналу до EJ Риму /"Смена вех"/.-Прага; Берл1н, 1923.

пол!тичних погадав ч1ш1юс представник!в !нтел!генцН.

До неопублхкованих джерел в^дносяться матер!али, як! знайде-т в ходт опращовання арх!вних фонд!в.

Знаоний !нтерес мають документальн! ыатер!али Центрального державного арх{ву. вкщих орган!в державно: влади та управл!ння Укради /колипшй ЦЦАКР Укра1ни/. Це, перш за все, документи Наркомату осв!ти /ф. 166/, як! свхдчать про псзицп вчительства, ви-кладач1В вуз!в, письменник!в. Важливий матер!ал м!ститься в фондах Щвденного бюро ЩРПС /ЕУРПС/ ф. 2605, лрофсгплки роб^тниктв осв!ти - Робос /ф. 2717/, ком!сп сприянню вченим /ф. 331/, Наркомату внутрхсшх справ /ф. 5/, Наркомату !ноземних справ /ф. 4/, особгстого фонду Я.П.Ряппо /ф. 4805/.

Ряд важливих документ!в здаРдено в Центральному державному вторичному арх!в! Укра1ни /ЦД1А Укра!ни у Киев!/ у фонд: родини Групевських /ф. 1235/. Це лнстування М.С. Грушевського, документи рхзних полпичних ! громадських орган!зац!й,як! дають уявлен-ня про И ого лоэиц!в.

Значний масив документ!в виявлено у Центральному державному архгв! громадських об"еднань Укра1ни /ЦЦАГО Укра1ни/: фонд 1 - ЦК Компарт!! Украгни. Документи полхтбюро, оргбюро, секретар!ату ЦК, пленум!в ! конференц1й дають досить динамгчну картину розвитку сусп!льного жяття Украхни, участ! в ньому !нтел!генц!1 1 пол!тики правлячо! парт!! щодо цих прсцес!в.

Под!бн! документи, як! висв1тлвють лод!1 на м!спевому р!пн!, збереглися в державних арх!вах Днхпропетровськох, Донецько!, Ки-томирськох, Ки1всько1, Одесько!, Полтавськох, Харк!вськох областей.

Велика к!льк1сть арх!вних документ!в вперше вводиться п нау-ковий 061г. Всього дисертантои дослужено 29 фонд!в десяти держав-них арх!в!в.

Матер!али 1 вис-

новки дослхдження можуть прислужитися справ! об"ективного э"ясу-вання головних тенденц!Я розвитку украхнського сусп!льства в 20-т! роки. Результат« роботи доц!льно використати при роэробп! в!дпо-вхдних навчальних нурсхв о !стор1х Украхни, спецкур^в з 1сторх1 суспхльно-по^тично! думки та культури; для продовження дослад-«ення хстсричного феномену !нтел!генц!1. Таксж можна застосувати хх для краезнавчо! та !нпих прикладних вид!в роботя.

Результати досл!джения апробоЕанх в допов!яях на конфарен-ц1ях вчених-1с*орин!в Кихвського педхнституту хнооемних мов,Ки!в-ського ун1вэрситету, Мровоградського та Черхаського пед}нститу-tíb /1989 - 1992 рр./» У1 рвспубл1канських сусп{льно-пол!тичних питаниях /и. Новгород-С1вороький - 1991 р./. Ыатер1али дисертац}! широко використовувалися автором у cnpaet полуляризацН 1сторич-них энань в и!спев1й i республикански npect, лекц1ях t виступах.

QlH£!üE5_2í£§DIM!ÍIi Досл{дження складаеться ia вступу, двох глав та списку використаних дкерел i л!тератури. В П основу по-кладений проблемно-хронолог1чиий принцип. Глави, вхдповхдно до проблем, що розгляцавться, д1лягься на параграфи.

Н. ГОЛОВНИЙ 2И1СГ РСБОТИ

У BCTynt обгрунтоваяа актуальность теми, обрано! для досл}д-хсення, визначаеться його предмет, хронологхчн! i територ!альн1 рамки, ставиться пета i вавдання дисертац1ЙН01 роботи, характеризуются теоретичн! i ыетодолог1чн1 принципи, роэглядаеться 1сто-р}ограф1Я. проблеми та джерельна база, використана для !i досл1д-хення.

Першяп глава "1нтел|гет|я_1_визна«альн|_П2^леми_ пол!ти2ного_життяя присвяоена досл1дженнг позтпй спец1ал!ст1в Укра1ни а найактуальнхших питань розвитку сусп}льства у 20-tí роки. BiflnosiffHO вгаЦляпться так! напрямки: ставлення до 1снуючого пол1Тичного режиму, питания нац{онально-культурного i державного буд1вництва, перспективи соа{ально-економ!чного розвитку.

5lj]§E®CES4Í_D®E™£íf2 "Ochobhí фактори, як1 обумовили сусп!ль-ну позиц1ю ÍHTeniremiii п1сля зак1ж»ення громадянсько! в!йни" п!д-даеться анал!эу стан суспхльства nícwi пораэки виэвольних змагаиь 1917 - 1920 рр., на тл1 якого в!дбувалося визначення политично! орхентац!! та формуваиня громадсько! позиц}! лвдей 1нтелектуаль-Hoi npani.

Передус}м розглядаються матер}альн1, npaooBi i моральн1 уыо-ви, в як} була поставлена хнтел1тшя новою радянською владою. Документальн} матерхали констатують зникення киттевого рхвня спе-uianicTÍB п!сля громадянсько! В1йни i досить низьку його яНсть протягом ycix 20-х рок}в. Стан 1нтел}генцх! також значно norip-шився голодом, який охопив з 1921 р. значну частпну Украхни. Типо-вим явищем було i масово безробхття серед прац1вникхв iHTeneirry-альнох прац!. За сф1ц1йними даними у 1925 р. 16,5 % члешв проф-

сп!лоя Робос, Медсантруд, Секц)П наукових роб1тник!в не мали роботи.

Тяжи! матер!альн4 умови доповнювалися слабким правовим захис-том. Широкого розмаху набуло т.зв. "спеце'|дство", що лроявлялося у моральних 1 ф1зичних роэправах над фах1виями при эгод! 1 п!дтрим-н! частили парт1йно-державного апаре(гу.

На позип1о ЬггвлхгениН сугтевий вплив мала проблема сп1вв!д-ношення: "правляч! структур« - 1нтел1генц1я". Саые КП/б/У визнача-ла 1деолог{чн1 рамки сусп!льного життя 1 обмежувала можливост! гро-мадсько! активное^ спеи1ал1ст}в. Сл!д констатувати, що 1 доктри-нальн! положения марксизму /погляди Ф.Енгельса, В.Лен{на, М.Буха-píнa/, } подвига правлячо! компарвгг на практиц! булн спрямован1 на вир{шення свогх вузькокласових эавдань 1 не ор1ентувалися на 1н-тереси 1нтел{гениН. Остання розглядалася ними липе як зас1б для розгортання широкомасштабного експерименту по пoбyдoвt нового сус-пхльства.

Б2льш}сть умов були надто несприятливими для громпдсько-пол1-тичнох ахтивност! 1нтел1генп11. Однак, навхть при такЖ реальносТ1 вона намагалася займати активну позип1о. Причини пього явища сл1д пукати в сяпальшй прироцх 1нтел1гени11, значних традиц!ях П громадськог д!яльност! та привабливих {деях нац!онального в!дрод-ження 1 сои!ально1 справедливо«!, закладених в унраХнськ1й рево-лтаШ.

розглддасться проблема "Пол1тииа украг-н!зац!1 та роль |нтел1генп|1 в справ1 нац!онального в{дродження". Саме в!д позитивного вир!шення «азонального питания в основному залежала й пояНична ор1ентап1я 1нтел1генц11.

Заради збережеиня свого панування правлячий режим вимушений був перейти до проведения пол!тини кореихэацН, яка на територН УСРР набула вигляду укра1н!зац11 й розвитку нал!ональних мениин. Проте ця оф!н!йна пол!тика зд!йснювалася досить непослиювно. Велико'! шксди завцавали великодержавн! {млерськ! поэихш эначно! частинн державно-партМного апарату, надм{рна ¡деолог{эаи{я культурного й духовного життя, систематична боротьба э т.зв. "навонял! змом".

Не дивлячисъ на це, практичн1 результат« нелокального буд{в-ництва були досить вмчутними. Систёма освхти адеб1льшого була приведена у в1дпов1дн1сть э нац{ональним складом населения, укра-

!нська ыова поширилася у державних установок, В1дбулася укра!н1-зац!я MicbKoro киття. Як показуе анализ документального ыатерхалу, в них досягненнях найб1льш суттевий внесок укра!нськох поэалар-тШю! хнтел{генцп. Активна ü участь у нащональному вщроджен-hí була втхланням на практик^ тих визвольних 1цей, як! формували-ся багатьма покол!ннями укра!нсько! громадськост!.

Ставлення 1нтел{генц1! до o$iuiñHoí наЫонально! пол!тики на теоретичному piBHi виявлялось не таким однозначним. Безперечна р1зниця в тих мотивах, якими керувалися КЛ/б/У й б!льш1сть демократично! !нтел1ген1й! при зд1йсненщ yKpaíHÍ3auii. 1нтел1Гвнцхя, беручи участь в нашональнсму вхдроджегой, не переслхдувала будь-яких cTopoHHix полхтичних шлей. Ií д1яльн:ссть на цьсму TepeHi була слряыована на peaflisanin загальнолпдськкх i загальнонахх10-нальних ÍHTepeciB.

3[_третьомх_парагра^{ аналхзуеться "зм1Нов:х1вська" течхя в середовищх укра!нсько! inTeniremii!. "Smíhobíxíbctbo" було склад-ним 1дейно-пол1тичним явкдем, повирвним як в eMirpauií, так i в УСРР. Головна його 1дея полягала у 3míhí пол1тично! лозихпх в 6ík визнання 1сн}точо1 влади, лрипинення будь-яко! боротьби з нею в Haflii на íi внутр1шне переродження.

До виникнення пзм1hobíxíвствап спричинилася принципово нова ситуация, що склалася п!сля лоразки нац!онально-визвольних зма-гань 1917 - 1920 рр. Хоча при цьому ся!д розрхэняти зм1ну noni-тично! позиа!!, характерну для "smíhobíxíbuíb", й вхдносну ста-nicTb íx св1тоглддних 1дейних принципхв; тобто вони ctíbpo6ítmi-чали з радянською владою без 1цеолог1чного консенсусу. Зв1дси надзвичайно широкий спектр 1деологхчних логляцхв представник1в ц1е! теч11.

Особливостх саме укра!нського р!зновиду n3MÍH0BÍxÍBCTBa" полягали у ставлент до нашональиого питания. Якщо pccificbKi íh-тел1генти мхняли "вххи" в над!! на вЬхродження радянською владою "единох-нблояхльно!!? iunepii /що в рештх-ревт i сталося/, то ук-рахнськ! - мали над1ю на вхдновлення укра!нсько! державностх хоча б i в радянськ1й формЬ Тому найбхльший лхдйом niel течх! серед укра!нщв cnocTepiraeMO, починаючи з 1923 р. - переходу до про-кламовано! укра!нхзацх1.

Однак пол1тичн1 й соц1ально-економхчн! реал!! радянського ладу швкдко показали утоП1чн!сть таких слодхвань. KepiBHÍ органи

УСРР передус!м розц!нювали 1х як загрозу власн1й 1деолог1чн{й мо-нопол!!. Подальше посилення тоталхтаризму привело до повного краху 1люз1й "зм1иов!х1вц!в".

роэглядаеться позип1я 1нтел1генцН э перспектив соц1альио-ексном1т»ного та культурного розвитку Украхни. Найбхльш розробленою виявилась культурна галузь, як доступн!ша з 1цейно-пол1ти'?них м1ркувань. Менше 1нтел1геиц1я мала можлив1сть займатися економ!чними й пол!тичними проблемами. Тут погляди б!ль-шост! и представникхв обмежувалися п!дтримков загально-демократич-иих 1 в1льноринкових принцип1в. Хоча Я така пслиркована позиц!я викликала крайни стурбован!сть правлячого режиму 1 квал1ф1кувала-ся ним як "буржуазна" та "контрреволюшйна".

Б^ьшхсть 1нтел!гент1 схвально ставилась до непу. Внутр1-парт1йн1 дискусП середини 20-х рсшв викликали значив пожвавлен-ня в 1нтел1гентському середовищх. Висловлввалися спод!вання на мо-жливу демократизаы1ю сусп1льства Я неприхильн!сть до опозиц1х,яку небезпхдставно зараховували до велиходержавницького табору.

Своериним в1дбиттям економ1иних погляд!в }нтвл1генп11 була стагтя М.Волобусва "До проблем украхнськох еконоы{ки", в як!й об-стоювалась {дея самост1Йностх господарства Укра1ни.

Еезперечний {нтерес мае оркгхнальна конпегш!я розвитку укра-х'нськох культури, сформульована Ы.Хвильовим. Базуючиеь на цикл{ч-Ий теорп, в:н з позииМ марксистськох доктрины намагався виэна-чити м1спе Укра!ни у св^овому прогрес!, зор1ентувати украхнську культуру на кращ досягнення европейсько1 гшв1л1защх, вирвати П з пров!нп1йност1 1 рабськох психолог}!, культивовано! Москвою. Аналхз громадсько! оп!нН св1дчить про те, що певи! кола Ытел!-генцп Украгни подхляли погляди пих представникхв украхиського нацхонал-комуихэму.

В ц{лому 1нтел!генп1я висловлювала об"ективиу необх!дн1сть в1льного й повнокровного розвитку национального орган1зму, ор!ен-тованого в кхииевому рахунку на вхдновлення укра!нсько? держав-ностх.

та_ево^1я_1х_пол1тичних_пог;1^}в2 присвячена розгляду проблеми на р1внх найактивн!ших професхйних груп спец!аЛ1ст{в: науковц}в, викладач1в вищо! пколи, вчител!в, л!тературних к!л.

дослхджуються позицй' науковох та вуз{8<-сько! 1нтел1генц1х, яка в 20-*1 роки ще мала досить широкий спектр

!дейно-пол!тичних погляд!в. У б!льшост! вихована в дореволггц!й-них умовах, вона лритримувалася лом!ркованих загальнодемократип-них позиц!й. В той час тиловим кредо вченого та викладача вузу була пхдкреслена аполхтичнхсть, декларована лояльнхсть до радян-сько1 влади 1 чисто профес!йна д!яльн!сть.

Посилення пол1тизаи11 суспхльства проводило до зм!ни погля-д!в вчених. Певна частина IX д!йсно переходить на офшхйн! !дей-засади, !нш! лише декларувть про цегз конформ!стських м!рку-вань. Т!, хто продовжував займати незалежн! лозин!!, л1дпадае п!д хдейний I моральний тиск, стае об"ектом репресивних д!й. 1дейно-пол1тиод1 моменти стають дом1нуючими в науковхй сфер!.

анал1зусться сусп{льна позитНя наймасо-в!шо1 групи 1нтел1генп1Х - вчительства. В середин! 20-х рок!в вчи-тельство в деяк!Я м!р1 змогло позбутися синдрому пол!тичцо! недо-вхри ! п!доэр!лост!, який посилено иав"язувався компарт!ею у по-переднхй пер!ся. В!дбуваеться процес пол1тично1 диферентлап!! ос-в1тян. Порад з! 8б1льшенням прихильнимв соц!ал!стичного ладу ч!т-к!ше виэначаються групи, як!, визнавши де-факто !снупчий пол!тич~ ний режим, шукали альтернативн! шляхи розетку. На зм!ну пол!тич-нох лози1ш вчительства вплинула та оббтавина, то його склад пороняно з дореволюшйним оновився на 40-45 %. Це був найб1льший локазник серед ус!х профес!йних груп. Неве покол!ння вшр! знялося невисокими профес!йними якостями, зате у пол!тичному план! було ; лояльн!вим до радянсько1 влади. Однак вести мову про лрийняття вчительством наприк!нц! 20-х рокхв !дей комларп! передчасно. Погляди педагог!в мал» певне розмаЗЕття й не вмщалися в оф!ц1Йн1 1дерлог1чн! схеми.

присвяиений розгляду сусп!льно-пол!ти"них позицхй л!тературних к!л Украгни.

Б^льша частина письыенншпв 1 лубл!цист!в лояльно ставилася до радянсько1 влади. 1х лолхтичн! противники до того часу вже опи-иилися в емхграв!!. Молоде покол1ння л!тератор!в активно сприйня-ло револгапю» вбачаючи В н!й, перш за все, виэволення в!д нагио-нального ! соц!ального гноблення. У 20-Т1 роки процес бурхлшого нащонального розвитку позначився Я розквхтом л!тературно! твор-чостх. Виникли р!зноман1Тн! напрями ! орган!заыи письменни^в. В умовах радикальних соп!альних зм1н нав!ть чисто творч! ^гаауки набували широкого сусп!Льного значения й були пом!тними явицами

сусп!льно-пол!тичного життя. Зокрема визначну роль вШгравали так! орг«и1в«п1! як "Плуг", Тар«", "ВАЛИТЕ"} журнали "Чврвоний шлях", "Ниття й рвволюц!я" та 1н.

Однак в!дсутн!сть пол!тичного плюрал1эму, монопольно становище комун1стично1 гарт}! знатно обмажували громадську активн!сть письменник!в рамками оф}ц}йноИ ¡деологП. На перешяод! свой од и л*-тературно! творчост! стас посилвння тотал!таризац!! сусп!льства, яке энаходило св!й вияв у д ом 1 ну ванн! казенно-бюрократичного походу, вульгарно-класових гаИнок л!тературного процесу.

§_2£1®!1йьомз[_параграф^ анал1зуеться стан !нтел!гени!1 напри-К1ни! 20-х рок!в. Змшнення стал!нського режиму, повернення до военно-комун!стичних метод!в зд!йснення експерименту по перебудов! сусп!льства позначилося на пол!тичн1й позицхх хнтелхгенц!!. На зм1ну певним над!ям на мождивхсть нормально! громадсько! д!яльнос-т! прийшла занепокоен!сть за долю кра!ни й свою власну, що привело до зменшення сусп!льно! активност1 !нтел!генц11. В таких умо-вах вона позбавлялася можливост! виконувати свое соц!альне покли-кання. Правлячий режим поставив'спеи!ал1ст!в перед д!ламою: чи в!дмовитися В1Д власних 1деал!в 1 п!ти шляхом конформ!зму, чи про-довжувати !х спов!дувати ! стати жертвою репресМ.

л!дведен4 п!дсумки досл!дження, сформу-льован! деяк! практион! рекомвндац!! по пслалыося^ вивченню теми.

Проведений аналхз дозволяв ствердясувати, що протягом 20-х рок!в !нтел!генц!я вШгравала досить вагому роль у сусп!льно-по-л!тичному житт! Укра!ни, особливо в зд!Йсненн! нац1онального в!д-родження 1 становленн! ново! укра!нсько! культури. Не дивллчись на посилення !дейно-пол!тично! монопол!! правлячого режиму, в цей лер!од ще не зупинився розвиток сусп!льно! думки, хоча й був сут-тево обмежений рамками оф!ц!йно! {деолог!!.

Суспхльно-пол!тичн! позицИ !нтел!генц1Г дв в!др!знялися ба-гатовар!антн!стю, ало пост!йний тиск правлячих структур не давав ыожливост! оформити 1х у певн! 1деолог!чн! системи. В той же час ! оф!п!йна ¡дволог1я не амогла достатньо сильно вкоренитися у св!-домост! б!льшост! !нтел!гент!в. Зв1дси неминучим став !х внутри* Н1Й психолог!чний конфл!кт 1з владою, який на меж!. 20-30-х рокхв вилився у духовну ! св!тоглядну криеу.

ОсновниЯ зм1ст дисвртац!! викладений автором у таких публ1кац!ях:

1. Полянка корен1аац11, або деяк{ аопвкти 1сторичного дос-в!ду партi'i 20-х рок in у вир!шенн1 национального питания // Чер-каська правда. - 1989. - 2 кв{тня.

2. Взаимоотношение Коммунистической партии и интеллигенции на Украине в 20-е годы /концептуальные подходы к исследование проблемы/ // Актуальные проблемы перестройки и усоверпенствова-ния учебно-воспитательного процесса в педвузе и общеобразовательной школе: Тезисы науч.-практ. конференции. - Кировоград, 1990.

- С. 6-8.

3. 3 питания застосування адм1н!стративних заход:в додо ос-BiTHboi 1нтел1генцп на 6лисаветградщин1 у 1922 роц! // 1Нжвуз1в-ська наукова конференц{я з хсторичного краезнавства. - Кхрово-град, 1990. - С. 73-75.

4. Деяк! аспекти пол!тики КП/б/У з питания становления ос-в1тньо1 iHTenireHuii i радянсько! школи /1921-1925 рр./ //Актуальные вопросы исторической науки: Материалы науч.-практ.конференции молодых историков. - Киев, 1990. - С. 149-158. /У enis-автор./.

5. Вчительство та становления ралянсько! иколи в nepoifl половин! 20-х рок1в // Укра1нський {сторииний журнал. - 1990. -

J* 12. - С. 100-104. /У cnieaBTop./.

6. До питания особливостей пзм1нов1ховства" i "поворотницт-ва" серед укра!нсько1 iHTeniremjii в euirpanii у 20-х рр. XX ст.// 1сторичн1 дослиження: Зб1рник статей. - Khib, 1991. - С. 33-41.

7. Ы.С.Грушевський i Украхнський ссшолоИчний гнетитут // 1стор1я Укра1ни: доелдаення та iHTepnpHTanifl. Тези У1 республ1-канських сусп!льно-пол}тичних читань. - Kjiib, 1991. - С. 96-99.

8. Нарком Г.Ф.Гринько i проблема нашональнсго вщродження на початку 20-х рокхв // Пр:оритетн1 проблеми навчально-виховно-го процесу вищо1 та середньо5 иксли: Тези наук.-прак. конферен-пi'i молодих вчених. - Юровограя, 1991. - С. 9-11.

9. ДослЬження сусп1льно-погЛтичних процес!в у середовиш! укра'1нськ01 {нтел!генцп в 1920-х роках // Miene та роль Черкась-кого педагог!чного iHcriiTyry у розвитку в{тчизняно1 науки, ocBi-ти й культури: Тези доповхдей. - Черкаси, 1991. - С. 17-18.

10. Трибунал 1923 року в Черкасах // Черкасысий край. - 1992.

- 15 KBiTHfl. ___