автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Общественное мнение как фактор формирования дициплины труда, правопорядка, сознательной деятельности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Общественное мнение как фактор формирования дициплины труда, правопорядка, сознательной деятельности"

РГ6 од

1 О і1'І м^рСШ1й ДЕ™311® УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису ■ ■ ХАДТОБІН ВАЛЕРІЙ ОЛЕГОВИЧ

ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ДЙСіріЛІіМ ПРАЦІ, ПЕВНОГО ПОРЯДКУ . ДОЦІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

22.00.01. - Теорія, методологія і історія соціології

. АВТОРЕФЕРАТ '

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Харків

1993

Робота виконана на кафедрі соціології Харківського державного університету

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Якуба С.А.

Офіційні опоненти : доктор соціологічних наук,

Ведуча організація: Українська юридична академія

на засіданні спеціалізованої ради Д 053.06.05 Харківського державного університету /310077, м.Харків, площа , Свободи 4, ауд. 4-65/.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці ХДУ. ' ,

Автореферат розісланий 9 квітня 1993р.

професор Соболев 8.0./ХПІ/

кандидат філософських наук, доцент МаленковяЛ.А./ХІБІ/

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК* РОБОТИ

Актуальність теми дослідження

Останні роки в суспільстві все більие усвідомлюється, що роль громадської думки /Г.Д./, її вплив на соціальні процося постійно зростає. Об"єктивне зростання ролі Г.Д. обумовлено прискоренням ходу всесвітньої історії, глобальними проблемами, які стоять перед людством кінця XX століття, підвищенням рівня культури, освіти людей, різзсим поліпшенням інформаційних і комунікаційних зв'язків в суспільстві. .

Разом з тим, цей процес в нашій державі є дуже складним і суперечливим. Практично не виникли суттєві зміни в оцінці ролі Г.Д. при прийнятті відповідальних соціальних рішень. І тепер замало уваги приділяється оцінці Г.Д., праці, її кількості і якості, дисципліни праці. /Д.П./

Кризис мотиваційного механізму праці був достатньо сильний і раніше, а в умовах інфляції суспільних цінностей виникають що більші збої в стимулюванні праці, особливо творчої і розумової. -Складний, суперечливий в соціальному, економічному і мотиваційно-психологічному аспекті процес формування дисципліни праці, як визначеного порядка цілеспрямованої діяльності, практично неможливо оцінювати без постійного, адекватного вивчення і обліку в управлінських рішеннях всіх рівней, соціальних механізмів функціонування Г.Д. Актуальність постійної оцінки Г.Д. полягає в тому, що вона не завади обумовлена лише прогресивними тенденціями розвитку суспільства. Однак, чи відображає вона істину, чи не о такою, являє собою об'єктивний чи суб"єктивний момент соціальної еволюції суспільства, воно впливає на доцільну трудову діяльність.

Таким чином, вплив Г.Д. на дисципліну праці, її вплив на формування цінностей, потреб, інтересів, соціальних-установ особистості, колективів повинно досліджуватися завжди, в будь-якому суспільстві, яке прагне до соціального прогресу, гуманістичним ставленням, гармонійній взаємодії з природою.

Ступінь наукової проблеми

Проблема впливу Г.Д. на певний порядок доцільної діяльності, на дисципліну праці розглядається суспільнознавцями з філософської, соціологічної, психологічної, економічної, управлінської /менеджер-

ської/ точок зору, тому що вона знаходиться на стикуванні наук.

Проблеми теоретично-методологічних аспектів аналізу Г.Д* та її впливу на дисципліну праці освітлені в роботах: Ананьева В.Г., Аіотова H.A., Грушина Б.А., Горшкова М.К., Ганчева Д., Джафа-рова С.А., Єрунова Є.А., Норобейнікова U.C., Кузьміна Е.Л.,

Ноель E., Падеріна В.K., Соніна М.Я., Салтоьського I.A., Уле-дова А.К. та багатьох інших.

Соціально-психологічним аспектам доцільної діяльності присвячений перелік робіт: Абдульханової-Славської К.А., Вигодсько-го Л.А., Донцова А.1., Лебедева В.І., Платонова К.К., Рубінштей-на С.Л., Сорокіна П.А., Теплова Б.М., Узнадзе Д.Н., Фрейда 3., Фромма E., Франкла В., Хекхауэена X., Ядова В.А. та інших.

Різним аспектам управління працею, його дисципліною присвячені роботи: Аганбегяна А.Г., Заславської Т.І., Іванова В.H., Карне-гі Д., Князева Ю.К., Масконі М.К., Парсонса Т., Суворова Л.I., Тарасова В.K., Федосеева П.H., Френонса Д., Фріша та ікпих авторів.

Методико дослідження Г.Д., її роль в різних сферах громадського життя висвітлюються в роботах: Докторова Б.В., Капелюше Я*С», Левади D.A., Ошерова М.С., Паннитто В.М., Полторака В.А., Соколової Г.Н., Токарева Г.Д., Чурілова H.H. та інших. .

При значному науковому зацікавленні процесами трудової поведінки, формуванню дисципліни праці, функціонування Г.Д., взаемо-зв"язок Г.Д. і дисципліни праці у теперішній час досліджені далеко невичерпно. .

Багатофакторна залежність дисципліни від впливу Г.Д. у.значній мірі детермінована протиріччями в системі праця-споживання-угірав-ління-розподіл, а також цінностями, інтересами, потребами суспільства, колективе, особистості у відомих автору роботах практично не освітлена' як в теоретичному, так і в емпіричному аспектах.

В сьогоденних умовах реформування суспільних відносин як ніколи потрібні соціологічні дослідження /ексггрес-оцінки/ мотивації трудової діяльності, аналіз впливу Г.Д., її складових і функцій, в першу чергу репродуктивної і регульованої, на дисципліну праці, як певний порядок доцільної діяльності.

Мета і задачі дослідження

Після проведення пошукового дослідження була поставлена кета: визначити вплив Г.Д. на дисципліну праці як визначений порядок доцільної діяльності. Для її реалізації необхідно було вирішити завдання: р’дчнити^оняття соціологічних категорій "дисцпліна праці" і ^ !/8іиШСЬду(/ка", їх взаємозв'язок, визначити розуміння категорії "дисципліна праці" респондентами регіону; визначити ступінь впливу Г.Д. на дисципліну праці; проаналізувати вплив виробничої демократії на дисципліну праці; вивчити взаємовзаємини громадських і особистих інтересів у функціонуванні дисципліни праці; вивчити взаємовплив праці, ступені задоволення потреб і дисципліни; виробити соціально-технологічні рекомендації по управлінню дисципліною праці.

Об"ект дослідження: Представники різних соціально-професійних і демографічних груп населення м.Запоріжжя та області.

Предмет дослідження: Вплив громадської думки на формування дисципліни праці в умовах реформування суспільних відносин.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є роботи відомих вчених в області філософії, соціології, психології, управління /менеджемента/. Автор зробив спробу реалізувати соціологічний метод /роботи Вебера M., Доргейма E., Сорокіна П.А., Смелзе- ’

ра І.Ж., Яяова В.А./, на основі використання системного комплексного /роботи Богдаюва A.C., Булгакова С.Н., Леніна В.І., Маркса K., Парсона Т., Пригожина Д.1., Енгельса Ф./; процесо-ситуаційного /роботи Дру.’лра П.З., Томпсона C., Москоні М.К., Мертона Р.К., Щедровицького П.П./; психолого-інформаційно-ентронійного /роботи Бекера Г., Гансона Е.А., Заславської Т.1., Катона Дж./ сприяв їх сінергетичній діалектичній єдності.

Емпіричною основою дисертації сприяли дані конкретно-соціологічних досліджень, проведених в м.Запоріжжі та області під керівництвом автора:

¡.Соціальні причини порушень трудової дисципліни. Замовник:

ЗПО "Мотор-Січ" /1983-1986 p.p. вибіркові сукупності 508 і 406 чоловік, репрезентативні для підприємства/.

2.Соціальний стан і цінності орієнтації молоді. Зауовник: Запорізька міськрада /1989-1990 p.p., вибіркова сукупність 1060 чоловік, репрезентативна для молоді до ЗО років м.Запоріжжя/.

3.Антигромадські проявлення в середовищі молоді. Замовник: Запорізька міськрада /1991 p., Еіібіркова сукупність 1080 чоловік, репрезентативна для колоді м.Запоріжжя/. -

4.Потреби молоді в організації культурного дозвілля. Замовник: Запорізька обласна рада профспілок /I987-IS83 p.p., вибіркова сукупність 1408 чол., репрезентативна для молоді Запорізької області/.

Обмеження припустимих помилок в дослідженнях 3 -+- 4$.

Окрім вищеперелікованих робіт у дисертації використовувалися дані кількох соціологічних досліджень, проведених в м.Запоріжжі і області, в яких автор приймав участь як виконавець окремих фрагментів обстежень.

Наукова новина роботи полягає у слідуючому:

- у спробі аналізу ступеня впливу Г.Д. на дисципліну праці в сучасних умовах;

- в обгрунтуванні концепції соціологічної категорії "дисципліна праці" в широкому значенні слова, як певного порядку доцільної діяльності;

- в оцінці динаміки взаємозв'язку суспільних і особистих інтересів у формуванні'дисципліни праці;

- в обгрунтуванні висновків про процес посилення адміністративного стилю управління і послаблення виробничої демократії на промислових підприємствах України, що суперечить тенденції, яка характерна на цей час для передових фірм розвинутих держав;

- у розробці методики єкспрес-оцінки взаемозв"язку праці, споживання /ступеня задоволення потреб/ та дисципліни, автор пропонує інтегральний індекс вааємозв'Язку /трудоподія/;

- у розробці соціальних технологій управління дисципліною праці, частково впроваджено в місті Запоріжжя і в ЗПО "Моторобудівник*;

- в оцінці впливу громадської думки на дисципліну праці в залежності від спрямованості доцільної діяльності особистості.

Практичне значення дослідження визначається актуальністю проблеми і ступеня її розробки і складається з наступного:

- одержані результати мають значення для подальшого вивчення взаємозв'язку дисципліни праці, громадської думки і демократії.

- соціологічні дані, отримані в дослідженнях, використовувались

при розробці рекомевдацій і були застосовані в управлінських рішеннях адміністрації ЗПО "Моторобудівник" і Запорізької міськради, фрагменти соціальних технологій можуть бути використані в інших міста та на підприємствах; -

- при проведенні соціологічних досліджень, особливо експрес-аналізів, можна використовувати розроблену автором методику оцінки інтегрального індексу взаємозв'язку праці, споживання /ступінь, задоволення потреб/ і дисципліни /трудоподів/.

Апробація роботи. Грунтовні положення дисертації відображені в опублікованих роботах. Підсумки дослідження доповідались; на загальносоюзній науково-практичній конференції "Суспільна свідомість в умовах поновлення соціалізму" /м.Кривий Ріг, 1989 р./; на регіональній науковій конференції "Естетична свідомість як фактор соціального поновлення" /м.Запоріжжя, 1988 р./; на Запорізьких обласних та міських семінарах соціологів /І985-І99І p.p./; на ,.4_ : сумісному засіданні кафедр соціології, соціології праці та управління, лабораторії конкретно-соціаологічних досліджень ХДУ /м* Харків, 1992 р./.

На захист виносяться наступні положення:

- дисципліна праці є процесом взаємозв'язку суспільства, колективів та особистостей з працею і в процесі праці, суть якого виявляється в діалектичній сінзргетивній єдності об"єктивних і суб"єктив-них соціальних умов і виражається певним порядком цілеспрямованої діяльності. На неї в значній мірі впливає громадська думка, яка відображає реальний стан протиріч в системі праця - споживання -розподіл - управління і соціальна спрямованість особистості;

- в регіональній Г.Д. немає формованої позиції про існування гармонійного сполучення громадських, колективних та особистих інтересів у функціонуванні дисципліни праці. В Україні /зокрема, в Запорізькому регіоні/ на державних підприємствах йде процес посилення адміністративного стилю керування, що суперечить тенденції передових, фірм розвинутих держав на зростання підприємницької демократії, розширення участі трудящих в управлінні;

- для забезпечення дисципліни праці, впливу на неї Г.Д. необхідна розробка і впровадження соціальних технологій на рівні держави, регіона, міста, підприємства. Сумісно з соціальними технологія- .

ми управління дисципліною праці необхідно впроваджувати соціальні технології забезпечення здорового складу життя.

Структура і об"ем роботи

Дисертація складається із введення, двох глав, в які входять шість параграфів та висновки, викладена на 148 сторінках. Бібліографія включає 158 найменувань. Робота утримує: таблиць - 5, малюнків -3, додаток -І.

Грунтовний зміст дисертації

У введенні обгрунтовується актуальність теми дисертації, освітлюється ступінь наукової розробленості проблеми взвємозв"язку дисципліни праці як певного порядку доцільної діяльності і Г.Д. Визначається об"єкт, предмет, мета, завдання і гіпотези дослідження, зазначені вихідні теоретичні джерела та емпіричний грунт дослідження, відображена його наукова новина та практична значимість.

У першій главі "Методологічні проблеми соціологічного аналізу впливу Г.Д. на дисципліну праці, певний порядок доцільної діяльності", - розглядається суть соціологічних категорій дисципліни праці і Г.Д., їх взаємозв"язок. Оцінюється роль Г.Д. в сполученні громадських та особистих інтересів, демократії та дисципліни праці.

В §1.1."Загальна характеристика соціологічного категоріального статусу понять Г.Д." і "дисципліна праці" - дається аналіз підходів до суті категорій "громадська думка" та " "дисципліна праці". Сучасний стан соціологічної науки характеризується її прагненням розглядати суспільство як єдину систему, а окремі суспільні явища як її сторони. Таким чином, суспільна дійсність являє собою органічну цільність, в котрій кожне складове явище, подія, відношення, процес -інтегральне слідство усього залишку явищ і саме в доступних йому обмеженнях впливає на них.

У зв"язку із складовою природою тлумачення суті поняттів Г.Д. і Д.П. дуже різнрманітні. Відомо більше трьох десятків дефініцій, які визначають суть категорії Г.Д. Категорію Д.П. визначають більше, ніж 50 поняттів. Це пов"яз8но з тим, що Д.П. і Г.Д. - феномени з різноманітними сферами, кожна з яких може претендувати на сутність. Коло процесів і явищ, що охопили суть Д.П. і Г.Д. в свою чергу складно-визначальні.

Г.Д. як соціологічна категорія по сучасному тлумаченню - це специфічна проява суспільної свідомості і поведінки людських легальностей, що включає в себе потайне чи явне відношення різних соціальних верств населення до актуальних проблем соціальної дійсності. .

Закони функціонування Г.Д., її виникнення і розвитку на рівні треннових тенденцій на теперішній час адекватно не розкриті. В роботі відзначаються такі закономірності функціонування Г.Д.: зростання його ролі в світових і регіональних соціальних процесах; посилення взаємозв'язку засобів масової інформації і Г.Д.; глобалізація проблем впливу і оцінки Г.Д.; відносна самостійність Г.Д., відставання його розповсюдження і компетентності від суспільних потреб; опережения прогресивною, науковою Г.Д. суспільного буття.

В останні роки багато вчених пов"язують працю не тільки з доцільною діяльністю людини по утворенню засобів для задоволення потреб, але і з діяльністю по прийманню, переробці, передавання і створення інформації^, яка часто не а ситуаційно необхідною для людини і суспільства. Таким чином, праця як загальна умова розвитку суспільства складно адекватно виразити в змісті одного поняття і це обумовило появлення багатьох визначень праці. У всіх цих визначеннях, гранах - праця може поєднуватись з категорією - дисципліна.

Відомо, що класики соціології приділили багато уваги проблемам праці, так, наприклаа: М.Вебер розглядав працю як раціональну роботу поведінку, бюрократичне управління і доцільне використання капіталу;

Е.Дгаргейм вважав, що праця є необхідним аспектом соціальної інтеграції суспільства; К.Маркс досліджував соціальні конфлікти в праці і в "Капіталі", вказував, що праця с загальна умова обміну речовин між людиною і природою, вічна природна умова життя людини. Однак аані ними парапігми в сучасних умовах вже недостатньо характеризують суспільний кризис праці. Сучасний кризис праці - це кризис тейлоризма і фордизма, традиційних формально-раціональних методів організації праці. В розвинутих країнах наука як "загальне знання" стала основною продуктивною силою. Коли знання, інформація в систематичній формі залучається в практичну переробну ресурсів /у.вигляді або організаційних вдосконалень/, можна сказати, що знання, а ію праіщ виступав основним дяерелом вартості. Отже, більш важливе зня-

•^Современная запаяная социология. //Классические трааиции и поиски новой парадигмы. М.: ИШОН АН СССР, 1990, с.7.

чення повинні приділятися дисципліні духовної, Наукової, інтелігентної праці,'яка в багатьох формується на самодисципліні, відповідальності і більш залежна від громадської думки.

Дисципліна праці, т думку автора, с процес взаємозв'язку суспільства, соціальних груп населення, колективів і особистостей з працею і в процесі праці, сутність якого проявляється в синерге-тичнііі, інформаційно-енергетичній, діалектичній єдності об'єктивних і суб"сктииних соціальних умов управління, виробниіггвп та розподілу, єдності суспільних та особистих інтересів, демократії і централізму, права і відповідальності, трудової активності в громадському і особистому житті і підкорення установленому в суспільстві і трудовому колективі соціальному порядку поведінки, тобто в певному порядку доцільної діяльності. На неї в значній мірі впливає громадська думка, яка відображає реальний стан протиріч в системі праця - потреба - розподіл - управління.

Таким чином, на думку автора, категорію дисципліни праці необхідно розглядати в широкому сенсі слова. Разом з тим, вона включає /перекривя/ і такі категорії, як "відношення до праці", "трудова дисципліна", "Трудова мораль", "трудова поведінка", "трудовий спосіб життя" і виражається в певному порядку доцільної діяльності. У вузькому смислі ця категорія, як правило, розуміється тільки як трудова дисципліна, тобто певний порядок взаємин між людьми в процесі виробництва. В роботі аналізується розуміння респондентами суми категорії "дисципліна праці". За даними випробування 10^2? трудящих розуміють дисципліну праці в широкому розумінні слова, як активну та цілеспрямовану діяльність по задоволенню своїх та громадських по тре б, В3±& під дисципліною праці розуміють тільки її вузький зміст,тобто суворе і добросовісне виконання своїх обов'язків, 5±7% ще не визначились у своїй думці. В соціологічних випробуваннях вплив громадської думки нд дисципліну праці повинен звертатися до оцінки респондентами змісту поняття "дисципліна праці". Більшість соціологічних випробувань цього боку питання уваги не приділяють. Відзначаючи значний вплив громадської думки на поведінку людей, частково, на дисципліну праці, обмаль уваги приділяється й оцінці його функцій і характеристик.

І/ У даній роботі робиться спроба розгляду дисципліни праці в широкому розумінні.Вплив громадської думки нл процес дисципліни праці

випробовується більшою частиною на міському регіональному рівні, а також на рівні трудового колективу і групи. Слід відзначити, що в сучасних умовах громадського кризу та прискорення науково-технічного прогресу, глобалізації загальнолюдських проблем відбувається дійсне розширення поняття дисципліни праці як в науковому, так і в щоденній свідомості. Принциповим направленням його розвитку с органічне сполучення виконання та дисциплінованості з ініціативністю, підприємливістю, діловитістю.

В §1.2. глави перлої "Громадська думка і сполучення громадських та особистих інтересів у дисципліні праці" дані основні результати випробувань по оцінці в громадській думці дихотомії громадських та особистих інтересів. В останні роки в нашому суспільстві спостерігається гіпертрофопована тенденція, направлена на звеличення особистого інтереса, мабуть, протидія тієї направленості на громадські інтереси, яка панувала в офіційній ідеології останніх 75 років. Але в системі цінностей,орієнтованої на особистий інтерес,по Е.Фромму, на "володіння",людина виступає перш за все як продавець і покупець.А загальне благо - як би побічний продукт сукупності різних індивідуальних прагнень.Дійсно відомій формулі А.Сміта прагнення окремих осіб до власної вигоди направляються "невидимою рукою" таким чином, що це біль'л ефективно сприяє інтересам громади,аніж якби у своїй дзяльності люди керувались загальними інтересами. В громадській свідомості переконливо в останні роки сформувався стереотип про те,що без ринкя не досягнути добробуту і подальшого прогресивного розвитку. Цієї точки зору в Запорізькому'регіоні /травень 1992 року/ додержувались 90% респонденті в,трудящих,з них 4<$ вважають, що до ринку перехід повинен бути швидкий і радикальний.

Разом з тим тільки 32й респондентів маять явне уявлення про ринкову економіку, а 33? такого уявлення не мають.

Де найбільше відображається громадська думка, як спілкування громадських і власних інтересів? Гнітюча більшість респондентів відзначили, що на зборах трудових колективів. Дослідження показують, що на зборах трудових колективів найчастіше розглядаються питання, пов"язані з дисципліною праці./Це відзначили 73? респондентів/. На другому місці /по частоті розглядання/ виявились питання,які стосуються підбиття підсумків праці /72$ опитаних/,на 3-му місці питання організації праці /51?/,на 4-му питання якості випущеної продукції /49#/ і далі - охорона праці /43л/, житлово-побутові /39?/, виділення матеріальної допомоги /39^/. Разом з тим, по частоті

розгляду на зборах посуваються на задній план питання, які можуть суттєво змінити стан трудящих, більш повно враховуючи їх загальні інтереси. До числа таких питань відносяться: Проблема розподілу дохода /прибутку/; стратегічні питання діяльності трудового колективу; методи діяльності адміністрації; підвищення кваліфікації; питання дотримання трудового законодавства; проблеми самоуправління та управління колективом і трудовими процесами, захисту оточуючої середи; медичного та оздоровчого обслуговування працівників та ін. ■

Таким чином, хоч дисципліні праці в обговоренні на зборах в трудових колективах надається багато уваги, вона у більшості зосереджується лише на підтримці трудової дисципліни, як суворого й точного виконання зобов'язань, а формування трудової ініціативи, відповідальності, зміни характере цілеспрямованої діяльності колективу та особи, у формуванні громадської думки при публічних обговореннях приділяється незначна кількість часу.

Думка трудячих про вибір шляхів дальшого розвитку колективу така: 8/с вважають, що вибір шляху розвитку колективу повністю або -багато в чому залежить від самого колективу: 10% - від колективу залежить мало в чому; 62й - від колективу зовсім не залежить. Отже, в регіональній громадській думці немає сформованої позиції про наявність гармонійного сполучення громадських, колективних та особистих інтересів у дисципліні праці. Як правило, звичайно, за Д.Д. в основному приймають лише трудову дисципліну на підприємстві, хоча процент, який розуміє Д.Д. в широкому понятті слова за останні роки помітно збільшується. Ієрархія відповідей на запитання про складання компонентів громадської думки, які впливають на дисципліну праві, така: сім"я, родичі /42л/; трудовий колектив /39/; друзі, товариші, референтна група спілкування /34??/; соціальна обстановка в суспільстві /21%/', СМІ /ТБ, радіо, газети/ /1552/. В роботі подана примірна функціональна блочна схема впливу О.М. на

д.т.

Робиться висновок про те, що якщо в глобальному масштабі роль і значення О.М. зростає, то в регіональному плані - зменшується, тому що знижується роль і значення громадських інтересів у формуванні дисципліни праці, а збільшується в громадській свідомості орієнтація на індивідуальну трудову поведінку, в першу чергу на благо тільки своєї особи або сім"ї і родичів, а не суспільства в цілому.

- ІЗ.

Автором створена спроба розробити методологію експрес-оцінки взаємозв'язку праці, ступеня задоволення потреб і дисципліни - інтегрального іцдекса трудоподії. Результати обстежень покяапли, що на громадських підприємствах сукупний індекс трудоподії знижується, з 1989 по 1991 рік він змокайвся з 0,4 до 0,1. Разом з тим на малих підприємствах з колективною /акціонерною/ формою власності він, як правило, на 20—30?' вищий, ніж на державних. Найбільш високого значення він досягає у тимчасових творчих колективах. Чим вищий рівень трудоподії в колективі, тим більш адекватно реагуо колектив на громадську думку по формуванню дисципліни праці.

Таким чином спостерігається тенденція зниження рівня вітальної трудоподії, про що свідчать бягаточисленні висновки як наших, так і закордонних соціологів,про відчуження від праці. Це пояснюється тим, що необхідна совокупна праця для задоволення вітальних потреб зменшується у зв"язку з науково-технічним прогресом. Разом з тим ментальна трудоподія постійно збільшується. Це підтверджують відповіді респондентів про прагнення підвищувати кваліфікацію і працювати більш творчо й вільно. На вітальну трудоподію громадська думка впливає не явно, посередньо і достатньо слабо,на ментальну трудоподію - сильніше і в неї більше реалізується сполучення громадських і особистих інтересів в дисципліні праці, як визначному порядку.цілеспрямованої діяльності.

В параграфі І.З "Роль громадської думки в забезпеченні взаємозв'язку дисципліни праці і демократії на підприємстві та в суспільстві" аналізується стан виробничої демократії, тенденції й умови її функціонування на підприємствах в Україні. Розглядається закордонний досвід її розвитку. Грунтується висновок про те, що на вітчизняних крупних піпприемствах виробнича демократія знаходиться тільки на першому рівні співучасті в управлінні, та й то більш декларативного. Подаються дані випробувань про рангові місця і ступінь впливу виробничої демократії та дисципліни праці на ефективність виробництва.

Так, на думку керівників державних підприємств виробнича демократія по ступеню впливу на ефективність виробництва знаходилась на останньому місці. Разом з тим, на думку працівників та ІТР державних підприємств ранг виробничої демократії та її вплив на ефективність вироб ництва на три пункти вища, а дисципліна праці нижча. '

Вплив виробничої демократії та дисципліни праці на ефективність виробництва залежить від інформовяності трудящих, від ступеня розвитку ся функціонування громадської думки. Отже, на державних підприсм-

ствах громадська думка про виробничу демократію в більшості знаходиться на стадії формування, тільки як оціночне судження. Рівня реальної дії і поведінки в оцінці виробничої демократії та дисципліни праці, громадська /колективна/ думка досягає тільки на дея- ,

ких малих підприємствах і орендних підрозділах і більшістю тимча- '

сових творчих колективах.

У 83й випадках ні робітники, ні ІТП на 20 великих підприємствах м.Запоріжжя не звогли правильно відповісти на запитання: "Хто по Уставу підприємства відображає інтереси трудового колективу": 89% опитаних ІТП і працівників підприємств /1992 р./ вважають, що адміністративний тиск на них з боку керівництва з ліквідацією СТК посилилось. В дисертації грунтується досвід про те, що в Україні на державних підприємствах відбувається процес підвищення адміністративного стилю управління. На рівні самоуправління /самоорганізації/ виробничої демократії знаходяться тільки тимчасові творчі колективи і незначна кількість орендних підрозділів і малих підприємств.

Глава друга "Соціальні механізми формування дисципліни праці" побудована на підставі аналіза проведених автором конкретно-соціологічних досліджень та аспектів впровадження соціально-технологічних рекомендацій, розроблених на їх основі.

В §2.1 "Сучасні соціальні проблеми формування дисципліни праці" викладаються протиріччя, які, на думку автора, формують громадську думку і визначають її вплив на дисципліну праці. Мається на увазі: протиріччя між працею, споживанням, управлінням, розподілом; протиріччя між декламуючим добровільним характером праці і переважно примусовою працею, що викликає відчуження від праці, власності, влдаи у всіх сферах життєдіяльності суспільства; відсутність оптимального сполучення матеріальних, моральних і творчих стимулів до праці і, в першу чергу, до розумової праці і навчання; послаблення моральних норм в суспільстві; матеріально-фінансова незбалансованість; зберігання каркаса адміністративної системи з накладанням його нестачею і нестачею "дикого" ринка; невизначенкя відносин влади і власності на реніональному, колективному і власному рівнях; розходження між необхідністю повного розкриття трудового потенціалу суспільства і практично повної незаінтересованості в праці та його дисципліні. Ці проблеми праці на його дисципліни відображаються в громадській думці і свідомості людей.

Дослідження показали, що більшість /Ь%/ молодих людей, в складних умовах кризи всіх сторін громадського життя працюють /або вчаться/ без“ напруги, тобто виконують все, що від них зараз вимагають, але не вільне. Кожний гГятиП із молоді /20л/ в основному працює /вчиться/ без бажання по необхідності. І тільки кожний десятий /11%/ намагається віддати праці, навчанню всі сили. Звертає на себе увагу той факт, що чим молодпа кагорта, тим біль:зе частка осіб, які в основному працюють, вчаться без бажання, по необхідності. Такої думки тримаються ‘Уі - 25-28-річних, 26% -І8-20-річних, 35« - І5-Іб-річних. Дані дослідження свідчать, ідо на думку колоді протиріччя між їх життєвими інтересами і можливостями їх задоволення шляхом інтенсифікації праці і навчання в сучасних умовах невирішене.

Які ж шляхи поліпшення свого матеріального становища обирає молодь? В першу чергу це прагнення перейти на більш високооплачурпну роботу /35% опитаних/. Потім зайнятися підроботкога /ЗІГ'/; вступити в кооператив /21%/', підвищити кваліфікацію, освіту /21%/', чокати підвищення зарплати на виробництві /І2£/. Таким чином С6% молодих людей бажають перейти на більш високооплачуЕану роботу або вступити в кооператив. Звертас на себе увагу той факт, що Iff', які відповіли на відкрите питання, обирають для себе криміногенні методи поліпшення свого матеріального становища, такі як: зайнятися форцовкоп і спекуляцією; красти, стати валютною проституткою.

Результати дослідження свідчать, що це не створені умови, які ‘ сприяють активній трудовій діяльності, які формують трудову мотивацію і дисципліну праці, як у всіх трудящих в цілому, так і серед молоді. При такому становищі реально вирішити сучасні проблеми праці неможливо.

В 52.2. "Соціальні технології стимулювання дисципліни праці" викладаються фрагменти сиціально-технологічних рі:пень, які впроваджувались по результатам соціологічних дослідженнях, проведених під керівництвом автора. Запропоновані принципи створення Запорізької соціальної служби молоді, їо структура, необхідні функції, блоки цільової планової діяльності по вирішенню молодіжних проблем і, частково, по формуванню дисципліни праці і трудової активності молоді.

У другому підрозділі §2.2. надаються основні елементи технології управління дисципліною праці і формування здорового способу життя, які впроваджувались на Запорізькому ПО "Моторобудівник". Зміст тех-

нології управління трудовою дисципліною повинен складати комплекс робіт по зміненню матеріальних і духовних умов на підприємстві, які забезпечують дію елементів дисциплінованої поведінки! відповідальності, невідворотності санкцій і залея;ності матеріальних і моральних стимулів на підприємстві від безпосередніх результатів праці. Виходячи із існуючого становища, визначаються основні напрямки праці в технології управління трудовою дисциплінок?; організація обліку та аналізу причин порушень трудової дисципліни; розробка ' обліку та аналізу причин порушень трудової дисципліни; розробка і організація функціонування соціально-правової системи відповідальності працівників; виховна і психотерапевтична робота з кадрами, соціологічні дослідження проблем трудової дисципліни; аналіз ї. удосконалення умов праці і побуту по ключовим направленням, створення умов реалізації трудового потенціалу. Кожен з цих напрямків -праці може мати свій набір форм і методів, які враховують соціально-демографічну специфіку трудових колективів. ■

Разом із соціальною технологією зміцнення дисципліни праці на підприємствах і в регіоні /країні/ просто життєво необхідно, на • думку автора, впроваджувати соціальні технології формування' здорового способу життя. Робота в цьому напрямку після поразки з преслову-тим антиалкогольним указом практично зведена на ніщо. Забезпечити реалізацію здорового образа життя трудящих можливо тільки завдяки комплексу соціальних, інженерно-економічних, організаційно-технічних, психологічних і медичних заходів, які підпорядковані одній меті і зв"язаних між собою єдиними організаційними принципами. Найважливішими з них слід рахувати: комплексність, безперервність, гласність, диференційований підхід, постійний аналіз механізме відродження і функціонування громадянської,;думки.

§2.3. "Вплив громадської думки на направленість особи, як механізм формування дисципліни праці" присвячений кратному аналізу результатів досліджень по оцінці регулятивної ролі О.М. в трудовій діяльності особи. Наводиться соціологічний типологічний аналіз особи в залежності від направленості визначного порядка цілеспрямованої діяльності. .

Тип "А" - особи, діяльність яких направлена у значній мірі на

задоволення індивідуальних потреб /21^3!«/;

Тип "Е" - особи, діяльність яких направлена головним чином на

задоволення потреб сім"ї, дітей, родичів /43±3д7;

Тип "В" - особи, діяльність яких направлена у значній мірі

на задоволення потреб колективу, всеого суспільства /5±2Й/;

Тип "Г” - особи, із ситуаційно не чіткою направленістю дія-

льності /30_±£Г'/.

Дослідження показали, що особи типу "В" Є найосвіченішимн і культурними, їх кета більше знаходиться за межами особистого життя. І саме такий тип особи найчастіше формує громадську думку і в той же час більше піддасться його впливу. В той же час наймете піддаються впливу громадвької думки особи типу "А". Дійсно, направленість особи за даними характеристики достатньо рухома. Разом з тим, у 1992 році особливо яскраво, на думку експертів, виявляється в Суспільстві тенденція на збільшення кількості людей, орієнтованих тільки на задоволення особистих, індивідуальних потреб. У зв"язку з цим фактор впливу громадської"думки вя поведінку людей значно зменпується, Л|°ДИ менле читають газети, менше довіряють засобам масової інформації /ТБ і радіо/ і направляють свою діяльність, в першу Чергу, на задоволення первинних, вітальних потреб, а діяльність по задоволенню ментальних духовно-підвищених потреб з-за різкої зміни соціальної обстановки, втрати ідеалів і віри в майбутнє в значній мірі утруднена і їй можуть присвятити свій час або його частину все менва і мейша кількість членів суспільства.

В заключенні підриваються підсумки дослідження, проводяться висновки по роботі в цілому, надається перелік опублікованих праць і апробації результатів. Основні положення дисертації знайшли відображення в слідуючих публікаціях:

І.Адекватное отображение общественного мнения - путь повышения зрелости общественного сознания // Тез. докл. в сборнике "Общественное сознание в условиях обновления социализма". М.: Изд-во АОН и Криворожского пединститута. 1980 - с.80-81.

■2.Общественное мнение как фактор управления // Статья депонирована в ИИИОН АН СССР, УДК. 163.0.02.31.21 в сборнике: "Проблемы методологии и теории социально-философского познания". - Запорожье, ЗИП им.Чубаря В.Я., 1989 - с.65-76. Библиогр. 17 найм. .

3.Общественное мнение о потребности молодежи в организации культурного досуга // Тез.докл. в сборнике "Эстетическое сознание как фактор ускорения. - Запорожье, : І988-- с.121-122.

4.Общественное мнение об оценке деловых и личностных качеств руководителей // Тез.докл. в сборнике: "Опросы общественного мнения в области". - Запорожье, Днепровский металлург, 1989 -

5.Методика проведения социологических опросов в комсомольских организациях г.Запорожья, в соавторстве с Рябиченко B.C. - Запорожье, Днепровский металлург, 1989 - 50 с.

6.Методические материалы. Формирование здорового образа жизни и организация работы на предприятии с лицами злоупотребляющими спиртными напитками. Социологический анализ. Москва, НИИ авиационной технологии и организации производства, 1988 - с.31-60.

с.17-18.

Подп. к печ. oj-ev-vz Формат 60Х841',5. Бума Уч.-нзд. л. //С Тираж экз. За к. №

Формат 60Х841',5. Бумага тип, Печать офсетная. Уел. псч. л. /,(> С Тираж -?0 экз. Зак. № Бесплатно.

Харьковское межвузовское арендное полтрафпческое предприятие. 310093, Харьков, ул. Свердлова, 115.