автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Основные тенденции структурных змiн субъекта производства под влиянием современного этапа НТР

Полный текст автореферата диссертации по теме "Основные тенденции структурных змiн субъекта производства под влиянием современного этапа НТР"

РІ" ^ ® МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

2 З ШР ідд/^иївськиП університет ім. ТАРАСА Шевченка

на правах рукопису І>УРКАЛО ВАЛЕНТИН ВАСИЛЬОВИЧ

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТРУКТУРНИХ ЗМІН СУБ’ЄКТА ВИРОБНИЦТВА ПІД ВПЛИВОМ СУЧАСНОГО ЕТАПУ НТР

Спеціальність 09.00.11 — соціальна філософія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук

Київ - 1994

Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрах політології та філософії філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник

кандидат історичних наук,

доцент Фененко Володимир Максимович

Офіційні опоненти

доктор філософських наук,

професор Крисаченко Валентин Семенови

кандидат філософських наук, доцент Клепіков Олександр Іванович

Провідна установа

Украінський університет харчових технологій, кафедра філософії, м. Київ.

Захист відбудеться «28 » березня 1994 року о Ш- годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 01. 01. 04 при Київському університеті Імені Тараса Шевченка за адресою :

252017, м. Київ-17, вул. Володимирська 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету Імені Тараса Шевченка ( вул. Володимирська, 58 ).

Автореферат розісланий " Л5 " МОТО'іО 1994

року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради ) ' проф. Скрипка П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політика реформ вимагає нання тенденцій та динаміки розвитку соціально-класової труктури суспільства. Ми виходимо з того, що !одним із сновних суб’єктів виробництва є робітничий клас як безпо-ередній виробник матеріальних благ суспільства, як провід-ик науково-технічної революції. Тому обмежуємо об’єкт ослідження робітничим класом. При цьому основні тенденції труктурних змін під впливом сучасного етапу НТР характерні для інших елементів соціально-класової структури суспїль-тва. З’ясування суті, основних напрямків, масштабів, глибини аких змін дає можливість здійснювати наукове управління роцесом розвитку структури суб’єкта виробництва та приве-енням її у відповідність з потребами практики. Це вимагає ритичного переосмислення існуючих теоретичних конструкцій.

Заперечення соціальних ієрархій, відчуження, антагоніз-ів, абсолютизація концепції становлення суспільства соціаль-ої однорідності перешкоджали об’єктивному дослідженню не ільки відомих, але й виявленню латентних соціальних груп; ереходу від опису зовнішньої до аналізу внутрішньої струк-ури соціальної спільності (тобто не тільки відносин рівності нерівності, але й панування та підпорядкованості)'.

Очевидно, що назрілі суспільні зміни для свого успішного ункціонування вимагають певної соціальної стабільності, оча самі реформи повинні порушити її, перевести до іншого ¡іпу рівноваги. Отже, реформи не можуть не призвести до змін к в самих соціальних групах, їх інтересах, так і у співвідно-іенні між ними, до зростання чи зменшення їх питомої ваги ролі в суспільстві, загострюючи або згладжуючи супереч-ості між ними.

Тому з’ясування механізмів впливу НТР на структуру збітннчого класу, суперечностей трансформації цієї структури ззволяє передбачити труднощі процесу перетворення, виявити соціальні групи, які зацікавлені в цих змінах, а також ті, кі чинять їм опір з причин об’єктивного і суб’єктивного харак-?ру; з’ясувати причини, умови зростання соціально-політичної ктивності окремих груп, соціально-професійних верств, що

З

мають як конструктивний, так і деструктивний характер; визначити шляхи розв’язання суперечностей, що виникають в процесі структурних змін суб’єкта виробництва; обгрунтувати критичне ставлення до всього попереднього досвіду в сфері виробництва, утримуючись від тотального нігілістичного заперечення і разом з тим рішуче відкидаючи важкий тягар догматизму, некомпетентності, бюрократизму та диктату.

Ступінь розробки проблеми. Проблема впливу НТР нг структурні зміни суб’єкта виробництва є комплексною і вивчається багатьма науками. Історики, соціологи, економісти, філо софи і демографи, а в останній час психологи та політолог} аналізували окремі сторони таких змін.

Посилення уваги дослідників до даної проблеми викликані

а) постійним розгортанням різних граней самої НТР, ї сутності і неоднозначним відображенням даних процесів н; робітничому класі;

б) кон’юнктурою, оскільки заняття цією проблемою сти мулювалось владними структурами, прив’язувалось до певни дат.

У філософському плані дана проблема пов’язана з ана лізмом: сутності НТР, з діалектикою об'єктивного і суб’єктні ного в матеріальному виробництві, що знайшло своє відобрг ження в роботах Волкова Г. М., Гвішіані Д. М., Касьяна В. І Косолапова В. В., Кеф,елі І. Ф., Надольного І. Ф., Стрюкої кого В. Н., Тарасенко М. Ф.;

взаємозв’язку технологічного і соціально-економічног способів виробництва (Глозман А. Б., Гудожник Г. С., Кш зев В. М.);

діалектики сфер суспільного виробництва (Афанас’єв В. Г Барулін В. С., Бойченко І. В., Кремінь В. Г., Межуєв В. М Семашко Л. М., ЯценкоО. І.);

процесу зародження інформаційного суспільства (Каш гін Ю. М., Михалевич В. С., Моісеєв М. М., Ракітов А. ] Урсул А. Д.); _

питань взаємозв’язку праці і техніки (Волков Г. Н., М лещенко Ю. С., Мокляк М. М., Леонтєва А. І., Хилько М. І. праці тя способу життя (Богиня Д. П„ Буслинський £. / Михальченко М. І., Пазенок В. С., Томчук П. В., Украї ський В. П., Ширяев Ю. І.), формування особи в процесі пра (Андрущенко В. П., Бадєєва Г. В., Губерський Л. В., Кос ляпов Р. Н., Сохань Л. В., Стогній І. ГІ., Шинкарук В. Ширяев Ю. І.). Інтерес викликають обговорювані на сторі ках «Вісника Академії наук України» проблеми інформатиз ції українського суспільства, відповідні праці зарубіжних до

лідників. Адже деякі процеси, які в нашій країні знаходяться в зародковому стані, в індустріально розвинутих країнах набувають більш чітких контурів та форм.

В цілому ряді монографій на основі соціологічних досліджень аналізуються структура 'ріобітничого класу, зміст та характер мого праці, потреби та мотиваційна структура життєвої позиції робітників (Бляхман Л. С., Кревиевич В. В., Чанглі І. І., Шкаратан О. І.). Основні тенденції розвитку робітничого класу в 60- поч. 80-х років детально розглядались Ґордоном Л. А., Назимовою А. К-, Клоповим Е. В. Вказуючи на певні суперечності і проблеми подальшого розвитку, ці дослідники разом з тим розглядали структурні зміни суб’єкта виробництва в основному під кутом зору формування соціальної однорідності суспільства. Така ж спрямованість аналізу соціальної структури суспільєтва притаманна й іншим авторам (Амврасов А. А,, Когтева А. А., Ругкевич М. І., Семенов В. С., Сенявський С. Л.). Науковим працям того періоду властиве некритичне ставлення до командно-адміністративної системи, технократизм в підході до людини, однозначне і безальтерна-тивне трактування взаємозв’язку технологічного і соціально-економічного способів виробництва.

Перебудова дала поштовх дослідженням, в яких усвідомлювалась відчуженість працівника від засобів виробництва, процесу, умов та результатів праці і робилась спроба знайти вихід, не торкаючись при цьому сутності пануючої системи (Купріяшин Т. Л., Смірнов І. П., Міхеєв В. А., Янов-ський Р. Г., Сбитов В. Ф.). Пізніше було поставлено під сумнів традиційне розуміння соціальної структури і навіть повне його заперечення (Заславська Т. І., Ривкіна Р. В., Ядов В. С.) . В статтях Кочерги Б. Н., Старікова Е. та Ф. Р. Фі-ліпова ставиться питання про соцізльні групи, які раніше навіть не згадувалися, з’ясовується сутність устрою, при якому ми жили, його соціальна структура, виникнення маргинальних верств на зламі структур та інші питання.

Проте цими роботами далеко не вичерпується тема, оскільки сам об’єкт дослідження — робітничий клас, як і НТР, знаходиться в постійному розвитку, ускладнюються методи пізнання цієї соціальної реальності. Крім того, деякі суттєві моменти проблеми зовсім не привертали уваги або аналізувались поверхово.

Викладені міркування і зумовили вибір теми та мету дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації — розкрити роль, механізм та канали впливу НТР на зміну структури

суб’єкта виробництва, виявити суперечності і визначити основні тенденції структурних перетворень, можливі шляхи та форми розв’язання суперечностей. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

— дослідити методологічні аспекти аналізу структурних перетворень всередині робітничого класу в межах різних наукових традицій;

— проаналізувати механізм впливу науково-технічної

революції на зміни в структурі робітничого класу, канали, по яких здійснюється цей вплив, а також основні тенденції структурних перетворень; .

— виявити суперечливий характер такого впливу, суперечності структурних перетворень, форми їх прояву, ступінь соціальної активності окремих верств робітничого класу та шляхи розв’язання суперечностей;

' ■— показати, в якій мірі сучасні соціальні перетворення

визначаються змінами в технологічних, організаційних і соціальних структурах способів виробництва, а зростання соціального консенсусу — зняттям технологічного, організаційного і соціально-економічного відчуження робітника і навпаки.

Наукова новизна роботи. В результаті системного аналізу впливу НТР на структурні перетворення суб’єкта виробництва виявлено механізм такого впливу, визначені основні тенденції змін в його структурі, система, форми прояву та шляхи розв'язання суперечностей, що виникають при цьому.

Показано, що соціальна технологія управління структурними перетвореннями суб’єкта виробництва повинна виходити із необхідності приведення у відповідність один одному нових укладів в технологічному, організаційному та соціально-економічному способах виробництва. Цей процес полягає в тому, що сприяючи переходу від індустріального до інформаційного технологічного способу виробництва, НТР викликає необхідність переходу від тейлористсько-фордистського типу організації праці до гуманізації («японізації») трудових відносин, до широкого і глибокого розвитку виробничої демократії. На соціально-економічному рівні це означає перехід від найму робочої сили до ЇЇ високовартісної аренди, до делролетаризації робочої сили, «розмиття» відносин найму і робітничого класу як соціальної спільності. Бажане для суспільства стимулювання цього процесу передбачає всебічний розвиток систем співучасті в управлінні, співволодіння власністю та участі в розподілі прибутку. Відсутність такої відповідності унеможливлює отримання максимального соціального ефекту від іно-вацій, перешкоджатиме глибині розгортання самої НТР.

З’ясовано, що під впливом НТР відбувається переструкту-ризація робітничого класу, поглиблюючи його стратифікацію. Переструктуризація полягає в протилежних дезинтеграційно-інтсграційних тенденціях. Дезинтеграційна тенденція проявляється в розкладанні доіндустріально-індустріального ядра робітничого класу, тих його соціальних верств, що склалися в умовах командно-адміністративної системи, супроводжуючись зникненням раніше привілейованих верств робітників. Інтеграційна тенденція проявляється у формуванні нового інформаційного ядра.

Зроблено висновок про те, що соціальна криза суспільства модифікує прояв двох вищевказаних тенденцій. Відбувається подрібнення, диференціація соціоструктурних утворень і спрощення соціальної ідентифікації. Подрібнення пов’язане з технологічною, організаційною багатоукладністю, з різноманітними формами власності та динамікою відносин розподілу. Процес спрощення визначається поляризацією соціально захищених і незахиіцених верств. їх результат — зростання різноманітних соціальних інтересів диференційованих спільностей, груп та розвиток тенденцій до змикання інтересів бідних — багатих, найманої праці — підприємців і окремо — середніх верств.

Показано, що подальше розгортання другого етапу НТР буде пов’язане з переходом провідної ролі та значення в житті суспільства від індустріального до інформаційного ядра робітничого класу. В політичному житті такий перехід буде супроводжуватись загостренням соціально-економічних суперечностей між ипми двома частинами представників найманої праці та посиленням соціально-політичної активності тих соціально-професійних груп індустріальних робітників та їх організацій, які пов’язані зі стагнуючими галузями.

В період структурних перетворень зростає роль владних інститутів, їх компетентності в реалізації таких перетворень. Однак на сьогодні слабкою ланкою державної політики в стимулюванні змін структури робітничого класу є:

1) зволікання з виробленням галузевої стратегії структурних перетворень в економіці, а також прнорігетів науково-технічної політики держави;

2) недостатня розробленість законодавчої бази цих перетворень;

3) відсутність чіткої системи стимулювання інтелектуальної робочої сили як основного носія інтелектуальних ресурсів України, гаранта її процвітання і незалежності;

4) нерішучість виконавчої влади у проведенні радикаль них реформ і заходів щодо приведення структури робітничогс класу у відповідність з вимогами НТР. як результат організо ваного опору зі сторони індустріальних робітників і їх органі зацій.

З’ясовано, що ;ефективнісгь соціального механізму роз в’язання суперечностей структурних перетворень в робітничом; класі під виливом НТР зумовлено: гнучкістю і компетентністк державної політики зайнятості, перенавчання та перекваліфі нації; мірою самоуправлінських започаткувань в суспільств і на виробництві зокрема; стимулюванням мобільності робочо сили; гуманістичною спрямованістю всіх форм організаторсько роботи; престижем і зацікавленістю суспільства у розвите; своїх інтелектуальних ресурсів; мірою розвинутості вищи: потреб в суспільстві.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її основи положення можуть бути використані для поглиблення філо софсько-соціологічного осмислення закономірностей структур них змін р. епоху переходу до інформаційного суспільства а також при розробці науково-технічної політики державних господарських органів і організацій по перебудові та удоско паленню трудової діяльності виробничих колективів, у прак тиці прийняття управлінських рішень, при складанні плані; соціально-економічного розвитку підприємств, трудових колек тивів, скороченню ручної праці, атестації робочих місць і ї: перспективного розвитку, підготовки та перепідготовки кадрів а також як робочий і навчальний матеріал для викладачів студентів вузів із окремих тем соціальної філософії, соціології політології та соціальної психології.

Апробація роботи. Дисертація обговорювалась і бул схвалена на засіданні кафедр філософії гуманітарних наук т політології Київського держуніверситету. Основні положенн та висновки дослідження були викладені на II обласній наукс вій конференції молодих вчених і спеціалістів (Ужгс род, 1989 p.); науково-виробничій конференції «Аналіз кате горії суперечності в динаміці розвитку соціалістичного сус пільства» (Пряшев, Чехословаччина, 1989 p.); конференці молодих вчених, присвяченої 45-річчю Ужгородського держаг ного університету (Ужгород, 1990 р.) ; на міжнародній наукове практичній конференції «Природа, феноменологія та динамік конфліктів у сучасному світі» (Чернівці, 1993 p.); на методе логічних семінарах кафедри політології та соціології Ужгоро; ського університету.

Матеріали дисертації широко використовувались автором в навчально-виховному процесі, лекційній пропаганді серед трудящих, по темі дисертації є наукові публікації.

Структура дисертації: Робота складається з вступу, трьох розділів, заключення і рекомендацій та списку використаної літератури. Послідовність викладання матеріалу зумовлена специфікою теми, мети та завдань дослідження. Для їх реалізації необхідно було проаналізувати різні точки зору щодо розуміння сутності та структури робітничого класу як суб’єкта виробництва, НТР, визначити зміст проблеми впливу НТР на структуру робітничого класу, розкрити сутність вихідних понять, їх структуру та взаємозв’язок, класифікувати способи виробництва та притаманні їм уклади в їх єдності з соціальними типами робітників, визначити основні канали, по яких відбувається такий вплив та основні тенденції, що при цьому спостерігаються, їх специфіку в умовах України. Це в свою чергу дає можливість з’ясувати сам механізм впливу, виявити основні суперечності процесу і ті соціально-політичні наслідки для незалежної України, якими вони можуть супроводжуватися. На цій основі запропонувати можливі варіанти їх подолання, пом’якшення. .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, показано рівень наукової розробки проблеми, формулюються мета і завдання роботи, аргументовано наукову новизну та практичне значення.

В першому розділі — «Методологічні підходи до вивчення структурних змін суб'єкта виробництва» — автор прагне з’ясувати методологічні основи наукового погляду на проблему аналізу впливу НТР на структурні зміни суб’єкта виробництва.

В розділі показано, що науковий аналіз структурних змін всередині робітничого класу вимагає подолання абсолютизації марксистської традиції, гіперкритицизму щодо теорії соціальної стратифікації; врахування комплексності та взаємодопов-шованості принципів, методів та підходів. Підкреслюється, що хоча система «НТР — робітничий клас» і виступає як дещо цілісне, проте вона не є монооб’єктом. її компоненти (НТР та робітничий клас), маючи складну будову, не втрачають своїх специфічних якостей в процесі їх взаємодії. Вони субордино-

вані не морфологічно, а тільки функціонально. Тип їх звязк визначається ситуаційно, в залежності від етапу взаємодії.

Розкриваючи різні порядки сутності НТР, автор відзнач а < що переворот у технологічному способі виробництва явля собою технологічний аспект сутності НТР. Управлінськії (організаційний) аспект полягає в переході від спільних д всезагальних продуктивних сил. Із закону взаємозвязк} єдності технологічної та соціальної революції випливає, щ сутність НТР проявляється і як переворот в суспільних відно синах. На рівні суспільства сутність НТР, синтезуючи сутносл попереднього рівня, полягає в переході суспільства до свог якісно нового «інформаційного» стану, з іншим типом розвите}

Розгляд робітничого класу як другого компоненту комп лексу «НТР — робітничий клас» дозволив авторові система тизувати неоднакові підходи та різне ставлення дослідникіі до понять «клас» і «робітничий клас», показати причини тако розбіжності. Ці причини е:

а) відображенням суперечливої природи самого об’єкт; дослідження (об’єктивний фактор);

б) результатом різних методологічних підходів до йог< аналізу (суб’єктивний фактор).

їх можна уникнути, дотримуючись певних методологічний засад:

1) Застосуванням принципу доповнення.

2) Розглядом межі між соціальними групами не як лінії а скоріше широкої полоси з множиною перехідних відтінків Тому чітко виділяється основний кістяк, ядро робітничого кла су. І чим ближче до периферії, тим більш розмитою, аморф ною, неоднозначною стає картина.

3) Чим далі в процесі еволюції просувається соціальниі суб’єкт по шкалі свого власного розвитку, тим більше повинне бути ознак, що суперечать його вихідним і класичним харак теристикам.

Саме таку суперечливість, перехідність, «розмитість» ха рактєристик соціальної спільності на пізніх стадіях свого роз витку і намагаються схопити Е. Маклеллан Джеймс, Дж. Со мервіл, Васильчук Ю, А,, Гордон Л. А. та «культурні мате ріалісти» (клас — «культурне і політичне утворення», це не «річ, а хепенінг»; не «колективність», ііе «конкретний», і абстрактний об’єкт, де кожний індивід може бути членом де кількох класів одночасно»), В той же час Ё. ЛаКло вказує не непридатність, неадекватність категорії «клас» при розплив чатості і нестабільності самих критеріїв в умовах постійню змін, а Д. А. Гущін та В. М. Межуєв твердять, що «робіт-

шкн — це не кдас, а професія». Тому найбільш зручним для сонкретного аналізу в конкретний період є підхід в рамках еорії стратифікації. Однак він зручний б констатації, але не і передбаченні.

Виходячи з трьохрівневого розгляду продуктивних сил і шробничих відносні} та факту багатоукладності, дисертант іоказує, що логічна та історична сторони аналізу руху суб’єк-а виробництва в межах ^рьох способів виробництва (техноло-ічнрго, організаційного, соціально-економічного) повинні іідображати логіку та історію руху суб’єкта виробництва в алежності від логіки та історії розвитку технологічних укла-іів, організаційних форм праці та форм власності.

Розкриття діалектику взаємозв'язку змісту та форми тех-юлогічного способу виробництва (ТСВ) з врахуванням трьох юго історичних типів (аграрного, індустріального, інформаційного (універсального) і аналіз взаємопереходу технологіч-юго і соціально-економічного способів один в одного дозво-іило авторові окремо виділити організаційний спосіб (ОСВ) ік ланку, що їх опосередковує. Відзначено, що як продуктивна ила організація включає в себе поділ, кооперацію, комбінацію раці, а як виробничі відносини — майнові, адміністративні та ».егламентаційні відносини. Показана двоїста, суперечлива рирода ОСВ'. Адже як організація він зв’язує різні технології а основі інформаційно-управлінських зв’язків і в топ же час цій же якості сам є зв’язаним економікою на основі вартіс-их зв’язків. Через прямі і зворотні зв’язки всі три способи заємодіють між собою. Такий підхід дозволяє зрозуміти, як ехнологічні зміни «переплавляються» в соціально-економічні зумовлюють зрушення в структурі суб’єкта виробництва.

Трьохрівневому розгляду продуктивних сил та виробничих ідноенн відповідає трьохрівневий розгляд дисертантом змісту а характеру праці. Таким чином, аналіз кожного із рівнів ;яє змогу розкрити залежність змін у відповідному рівні аспекті) змісту та характеру праці від змін у всіх структурах елементах певного (технологічного, організаційного, соці-льно-економічного) способу виробництва.

Метододогія пізнання організаційних форм праці, прак-цки управління повинна виходити із трьох тісно пов’язаних >акторів:

1) фундаментальних принципів управління;

2) механізмів, правил, за допомогою яких принципи вті-юються в життя;

3) соціальної, .політичної та культурної специфіки країни, іторичиих традицій, рівня суспільної свідомості, націонала ого характеру.

Засування методологічних засад дозволяє перейти до б< посереднього аналізу механізму впливу НТР на структур зрушення спільності, яка розглядається в дисертації.

Другий розділ — «Основні напрямки і механізм впли НТР на структурні зрушення в суб’єкті виробництва» присі чено з’ясуванню каналів, по яких відбувається вплив НТР структуру робітничого класу, механізму самого впливу, оснс них тенденцій та закономірностей, що супроводжують дан процес в умовах незалежної України, чинників його оптиі зації.

Дисертант підкреслює, що механізм впливу НТР на стрл турні зміни в робітничому класі здійснюється через механі функціонування та розвитку технологічного, організаційне і соціально-економічного способів виробництва в їх взаєі зв’язку, опосередкованих спілкуванням, системою освіти і іш ше — системою соціалізації особи. При цьому проглядають деякі тенденції та закономірності.

Аналіз показує, що:

1) становлення інформаційного ТСВ опосередковуєм перехідними формами (науково-індустріальне, науково-інф< маційне виробництво) як відображення розгортання влас І та II етапів НТР;

2) структурні зміни в робітничому класі є функцією зи в суспільному поділі праці в його різних формах і відповів в структурі виробництва. Особливу роль в цьому процесі ві грають інтелектуальні технології, формуючи інформації суспільство. Розкривши основні ознаки, притаманні йому і ж економіці, автор зазначає, що перехід до них проявляється деіндустріалізація з багатьма болючими процесами.

Відзначено, що фундаментальний чинник принципів упр; ління передбачає:

а) пошук та розширення спільних інтересів, сфер жит діяльності між робітниками та керівництвом підприємств;

б) пріоритет колективістських засад перед індивідуал мом, всебічне стимулювання кооперації людей в різного рс невеликих групах, атмосфери рівності незалежно від посад

в) вміле підтримування балансу впливу та інтересів трі сил, що забезпечують функціонування підприємства — упр лінців, решти працівників та інвесторів.

Реалізація вказаних принципів через механізми, праві^ (другий чинник) вимагає: подолання жорстокості в обов’ ках, стимулювання виконання різних видів робіт, взаємоза ни, постійного навчання, перекваліфікації, регулярних ротаї поетапного просування по службі, розширення участі в упр .ПИТїі виробничо-технологічним процесом.

Саме з цим пов’язані видозміни організаційного змісту раці. Зростає роль трудового колективу при зменшенні фор-¡алізації відносин та адміністративного підпорядкування з дночасним посиленням взаємоповаги та довір’я. Управління ехнологічним процесом доповнюється зростаючою тенденціє*

0 управління власного особою, вписуванням себе в творчу тмосферу спілкування при колективних формах праці. Фор-іується єдина гамотехнічна система, в якій майнові, регламен-аційні та адміністративні відносини суттєво змінюються. Ви-обнича демократія перетворюється в технологічну істину.

1 організаційному характері праці відбувається перехід від нільної до всезагальної праці.

Врахування специфіки України (третій чинник) пока-ує, що:

1) потрібно відмежуватися від псевдоколективізму радян-ького взірця;

2) не слід сліпо копіювати західні зразки, а опиратися на ласний та зарубіжний позитивний досвід;

3) більш уважно підходити до ідей сьогоднішніх та нині озабутих співвітчизників, які виходять з корпоративної осно-и економіки України, де людина є співвласником і має відно-існия до управління.

На соціально-економічному рівні зміни проявляються в енденціях диференціації речових форм власності, в її депер-оналізації, соціалізації, демократизації і демонополізації, іони характеризуються зростанням особистого володіння кціями і масштабів викупу підприємств у колективну влас-ість; розширенням числа різноманітних фондів, кооперації к демократичної форми організації виробництва; спробами аснування транснаціональної виробничої та споживчої коопс-ації; розукрупненням великих підприємств, їх обростання-рібннми, середніми субпідрядниками; залученням трудящих о участі та розподілу капіталу. Тим самим розширюється ідтворення неексплуататорської власності, зростають масшта-н прані не по найму, що свідчить про:

1) зміну тенденції до пролетаризації тенденцією депроле-аризації внаслідок створення технологічних, організаційних, оціально-економічних та особистісних передумов;

2) «переплавку» індустріальних робітників в якісно нову пільність;

3) формування нового ядра сукупного працівника, в ме-еах якого основними стають права користування та розпоряд-<ення, а не володіння;

4) зміну матеріальної форми капіталу «символічною», обто знаннями, з їх принциповою невідчужуваністю і поєднан-ям власника і працівника в одній особі;

5) становлення нової соціальної структури, з інтелек' альною кваліфікацією в основі;

6) зміну відносин розподілу через розвиток систем уча робітників в прибутках.

Зростання значення споживання та обміну знаннями, ку. турними вартостями є першими, поки що слабкими сигнала про ймовірні тенденції змін у відносинах споживання та об ну. З підпорядкуванням економічних атрибутів буття гумаи тичннм вартостям така ймовірність збільшуватиметься.

Автор відзначає, що дані тенденції виражають логіку п| цесу. Свідоме їх стимулювання і приведення у відповідні« один одному зазначених укладів вимагає ефективного виї ристання зворотних позитивних зв’язків, передбачаючи ці. спрямований вплив політичних структур на взаємопов’язг функціонування та розвиток трьох способів виробництва, дисертації розкрито систему параметрів, оптимуми функціоі вання кожного із рівнів яких повинні в умовах НТР співпала інакше в системі розвивається «ефект ракової клітини». НТ1 безпосередньої продуктивної перетворюється в безпосеред руйнівну силу суспільства, про що свідчать непоодинокі аваї Зазначено, що розгортання НТР в Україні поглиблювати стратифікацію всередині робітничого класу, поскільки до т ніко-технологічної багатоукладності додаватиметься разод^ організаційною і соціально-економічна багатоукладніс Ускладнюються інтергомогенні (прямі і непрямі) та інгої генні відносини, змінюються самі ознаки, за якими йде дж ренціація, посилюючи систему суперечностей процесу стр; турних змін.

В третьому розділі — ; «Суперечності структурних 3} суб’єкта виробництва під впливом НТР» розкривається систе суперечностей структурних перетворень В робітничому КЛс форми їх прояву, наслідки в соціально-політичному житті ? раїни та шляхи їх розв’язання.

В розділі показано, що. дані суперечності зумовлен значній мірі суперечностями в сутності самої НТР. На техі логічному рівні функціонування і розвитку продуктивних с суперечності зумовлені сутністною суперечністю НТР мі інформаційним та індустріальним ТС,В. В значній мірі воні безвідносними до соціально-економічних та політичних чі ників і пов’язані з функціонуванням та розвитком ТСВ. організаційному рівні суперечності, в основному зумовлююті типом виробництва, хоча і чутливі до. соціально-економічш впливу. Соціально-економічні суперечності ніби акумулюк в собі суперечності попереднього (технологічного, органі ційного) рівнів, надаючи їм більш або менш різких форм.

Розкриваючи соціально-психологічні та соціокультурні зи горизонтальних та вертикальних суперечностей, відзначе-що в умовах переструктуризації вони набувають чіткого іітичного забарвлення і матимуть певні наслідки. По-перше, клюватиметься роль зростаючої маргиналізації, збільшення іробіття і та небезпека, яка прихована в появі поряд з мпен-пролетаріями нових високоосвічених маргиналів.

По-друге, зростатиме напруга суспільних пристрастей як >аз сутністної суперечності НТР між індустріальним та юрмаційним загонами осіб найманої праці. Не усвідомлюю-ь суспільною свідомістю, зовнішньо ця суперечність проявиться як тиск найбільш активних соціально-професійних п цих двох загонів на державні структури з метою покра-шя свого добробуту. З одного боку — це шахтарі, мета-іги, залізничники, транспортники, з іншого — авіадиспет-и, ІТП, вчителі, лікарі, вихователі. Слід чекати в майбут-му не послаблення, а посилення даної суперечності. По-тре-сама переструктуризація створює сприятливі умови для стання політичного потенціалу тих соціально-професійних п, що пов’язані з «відмираючими» галузями.

По-четверте, зростатиме політична роль тих об’єднань і анізацій, зокрема, галузевих профспілок, що орієнтуються індустріальних робітників. Позиція останніх в певні момен-може стати потужним чинником блокування структурних етворень. -

На основі такого передбачення автор приходить до виску, що такий перебіг подій в умовах кризи і політичної габільності об’єктивно сприятиме нерішучості, суперечли-гі і непослідовності в діях уряду й парламенту щодо при-гшія структури народного господарства і структури робіт-ого класу у відповідність з вимогами сучасної НТР, або ж охатиме уряд на проведення політики зіткнення обох заго-найманих працівників з метою отримати необхідний прос-для маневру дій. Це може мати катастрофічні наслідки незалежної України. Все це говорить про зростання ролі жави як соціального інституту на період структурних гтворень, актуалізує її регулятивну та інтеграційну функ-передбачає розробку механізмів інституціоналізації конф-ів, спрямування їх руйнівної енергії в соціально прийнятні ми.

В заключенні формулюються основні висновки та рекомен-ії, накреслені перспективи дальшого дослідження пробні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Буркало В. В. Методологические вопросы исследования влиян

НТР. на изменение структуры рабочего класса/ /Научные разі ботки и достижения молодых ученых — народному ХОЗЯЙСТІ Тезисы докладов. — Ужгород: Ужгород, ун-т, 1 — 3 июі

1989. — С.176.

2. Буркало В. В. Противоречивое влияние НТР на социальное р; ВНТИе рабочего класса//Anal і za Kategorie protirecenia V dinam

VyVinu social isficKeJ spoloxnosfi. — PresoV. — 1989. — P. 141 — 142

3. Буркало В. В. Системный подход к изучению структурных изі нений внутри рабочего класса/ /Научные разработки и достижек молодых ученых — народному хозяйству. — Ужгород, 1989. С.129 —133.

4. Буркала В. В. Формування нових верств робітничого класу впливом НТР/1 Тези доповідей науково-практичної конфереі. молодих вчених, присвяченої 45-річчю Ужгородського держави університету 29—31 жовтня 1990 року. — Ужгород, 1990.

С. 19—20.

5. Буркало В. В., Заболотная H. М. НТР и социально-психолс ческие противоречия структуры рабочего класса/ /Новые ра; ботки в области естественных и гуманитарных наук. Часть II. Ужгород, 1990. — С.284—293.

6. Олексик X. М., Буркало В. В, Політичний конфлікт як йідоС 5кення структурних змін робітничого класу під впливом НТР/ /П рода, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному сі Тези доповідей міжнародної науково-практичної конфереї 19—21. жовтня 1993 року. Часть І. _ Чернівці, 1993. — С.86—