автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Особенности чешской литературной критики 30-х годов ХХ века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности чешской литературной критики 30-х годов ХХ века"

!2 1) 2 3 2

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ Л1ТЕРАТУРИ ím. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Ц Ь О X

Лариса Йосишвна

ОСОБЛИВОСТ1 HECbKOÏ ЛИЕРАТУРНОГ КРИТИКИ 30-х POKIB XX СТОЛ1ТТЯ

10.01.04. — Л1тература заруб1жних краж

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття паукового ступеню кандидата ф1лолопчних наук

КШв — 1992

Робота виконана на кафедр! юторн заруб1жних л1тератур Льв1вського державного утверситету ¡мен! I. Я. Франка.

Науковий кер1вник — доктор фшолопчних наук, професор Н. X. КОПИСТЯНСЬКА.

Оф1ц1йн1 опоненти —

доктор фмолопчних наук, професор А. Р. ВОЛКОВ, кандидат фмолопчних наук, доцент В. К- ЖИТНИК.

Пров1дна установа —

Одеський державний ушверситет ¡м. I. I. Мечнжова (кафедра заруб!жноТ лггератури).

Захнст вщбудеться « . . »........ 1993 р.

о « . . » год. на засщанш спещал1зованоТ вчено! ради по захисту дисертацш на здобуття наукового стуиеню доктора наук (Д. 016. 35. 03) при 1пститут1 лггератури ¡мен! Т. Г. Шевченка АН Украши (252001, КиТв, вул. Грушевсько-го, 4, трели поверх).

3 дисерташею можна ознаномитись в бдблютещ 1нституту лггератури ¡м. Т. Г. Шевченка АН Украши.

Автореферат розклашш « . . »...... 1992 р.

Вченнй секретар спсшал^зовано? вчено? ради.

ГАЙШЧЕРУ

; . Актуальж cib доел! дження. Вивчення лгтературного процесу Чех! ! i Словаччини стало традишею для напюго Л1 тературознавства. Розгляну-ri найвизначнш! явища та творч! особистост1, на цьому MaTepiani поставлено багато ванливих теоретичних проблем. Зннчно менше угаги лрщилялось л! терзгурш й критищ . Вазр1ла необх1дшсть при вивченш чесько! лгтерагури 30-х pokíb - вансливого переду, що в значн1й mí-pi визначив напряли подалычого рэзвитку,- об"екгивно осмислити роль i значения л!тературно! критики.

JliTeparypHa критика - ваялива скпадова литературного процесу в-mschíM KpaíHi. в залезсност! в!д ¡сторичного переду, рсхль критики юке зростаги або послаблюватись, проте П присутн1сть i взаемод1я 5 основними ланками цього процесу е занкди в1дчутною, осщльки критика зумовлюе характер i спрдоування силэвих л i н| й, що ¡&уть В1дл1-'ературно! градицп, допоманае ор1ентуватись у ^тааленн! до сучасно-1о мистецтва, до його основних тенденций.

иодалыпий розвигок критики, вдосконалення методологи лгт'ератур-ю-кригичного анал1зу передба'ае глибоке i всеб1чне вивчення того, (О було створено paHiríe в галузг теорп, в npoueci (^ормування i ícto-шчного руху основних П ¡дей i положень. Важливе значения при цьому iae врахування i узагальнення досв1ду ргзних нашональних культур, юкмьки накогшчення окремого MaTepiany дае можлив1сгь наступного noli вняльного анал1зу i встановяення загальних законом! рностей розвит-;у, (|ункщонування i специф1чних рис л1тературно1 критики як особли-юго сусшльного яви из та особливо! творчо! flimbHocri.

Mera i завдання досгпдкення. Дисертащя присвячена комплексу пробей, пов"язаних з розвитком, функш онуюннял i канрэвэ-стильовими собливостдаи чесько! л1тературно! критики 30-х pokíbXX спшття.

30^Т1 роки XX сголгття знаменували новий етап у розвитку чесько! ;ритики. Громадсь'ке i Л1 Гературне життя цього переду було багатим,' !асиченим, динами чним i сгрогатим.В цей *яс публгкуеться ряд tbopíb, ip ввШоли в майбутньому в-чеську та .словацьку класику XX стол1ття, ici вони обговорювались, часом дуке бурхливо, iHOfli з полярних есте-ичних, а Фсгпче псиптичних га .iдеолоп чних позшим. Це твори К.Ф-;ека, 1.0льбрахга, я. Кратохв!ла, У. ¡.Мерою!, К.Нового, С.К. Ней-' ана, Я-Дур1ха, Я. Оеи'рерга, Р. Гори га íh. гаклк i iBOp4icrb зару-¡кних а вг эр i в 'чироко оогэв^юеться в чеськИ npeci. Кокна naprin наивпливэвгчими оули сошал-дшокрагична, комут стична, агуарна /, :ожне лЬе^йту рне об"еднання в1дсгоюе сво! нозицП перт за все. у вла-них виданнях.ТЗ Ktaini риходигь багат.о газет, журнал! в, алшанах!в.

на сторгнках котрих ведуться полешки, друкуються модш на той час анкети, публ! куються огляни, схатт!, рецензп. Найв1домппими з них були "Фн" / 1929-1933 /, '^Нтерарш новгни" / виходять з 1927 року /, "Творба" / 1929-1928 /, "1ндекс" / 1929-1539 /, "Леаэ фронта" / 19301933/. "План" / 1929-1932 /, "Розгледи" / 1932-1937 /. Иер-пою спробою створити профес1йне перЫдичне видання, присвячене власне л! тературшй критиш, стали " л^сти про умеш а критику ", що виходили з 1933 по 1937 Р1К П1Д редакшею Бедр»иха ^уч1ка I В1лема Завади. Шсля закриття цього альманаху В.Черни став випускати " Кр!т1цк1 мес!чшк " / 193Я-1942 /. Ун1кальнт явищем був журнал одного пис ьменника I критика ф.Кс. Щальди - 'Ийльдув зашсшк", що ввдавэвся регулярно, щолпсяця, з 1929 по 1937 ргк. 3 1929' по 1933 р1 к р1знс>маштну роботу проводила л1тературна I громадсько-пол;тична орган!защя Нева Фронта", що об"ед нувала як приб:чник1в пролетарського мистецтва так 1 представним в аю гарду. И очсшювали в ргЗН1 часи К. Тейге, с.К- Нейман, Зд.Неедли, ак-тивну участь в л!тературно-критичя1 й та культурн0-пр0св1тительсьшй д1яльнуст1 брали Ю.Фуч!к, Б.Шодавек, Ф.Кс.Шальда, ¡.Сйьбрахг, В.Шн-чура. В- Незвал, м. Новомесш , Й- Гора, Л. Итслл. АКгнв1зуеться група католицьких письченник1в з централ в Оломоущ , до кэгро! належали р13-н1 худокники. тут були I (¿¡стики, I гумористи, 1 автори народно! сентиментально! балетристики / л.'-шикала, З.Масак, Й.Тйгл1дал, К.Д. Лутков, А.Кол1сек, д.Пецка /. в той ке <ас эктиено виступають рурал1сти котр! {деал]зутли пагр1архальний уклад, вдавались до г-"лф1зацп земл1 { селянства.

Нр^ге роль I вплив р1зних теч1й були неоднаковими. ^¡^¡льше значения у розвитку програми ново! л1терьхури, пигань теоретичного плану, а такок у 'Ьормуванш единого янти^чисгського Фронту в галуз1 Л1терат} ри 1 мистеигга мала гак звана "л1ю критика", що об"еднувала I критика в-марксист1 в Ю-"Еуч1 ка, К.Шцлавека, К-Конрада, С.К. Неймана, й. Горз 1 теоретикгв ашнгарду В.Незвала I КЛ'е»ге, I незалекних лгтераторгв ф.Кс. Шальду га ф.Гепк, ;цо не привдну вались до «одних угрупувань I платформ.Сл1д зазначиги, :иэ л1 гернтурний пронес чехП 30-х рошвбув В1льн*м в1д де{х^^ац! й пол1Тичного хара к^еру .Цей багагий, р13номаИ1ТШ матер1ал дае моаи1ив1сгь рэзглянути його не тиьки в 1Сторико-л1терату! ному, але й у теоретичнтму плаш , спробуяати вирЫити ряд питань, вах-ливих для загально! теорН критики.

Врахэвуючи особливэсп тали Гсгушнь П розробки, в дослгдкеня! передбачаеться вирИення таких з^чцань:чстановити загальш законом] р-яост! розвитку чесько! критики ЗУ-х ром в, II ¡дейно-естетичш 1 худо; особливосП провести кпасиф! кашйний анал!3 жанр! в лГтературцо1 к

гики; охарактеризуют гакий феномен критики як лгтературна диседс!я, просл1дкуваги роль дискусИ в сганэвленн! л1тературних програм, ваз-начиги основы риси полемично! стати ; розглянуги сгильоя! особлввост! чесько! л!герагурно! критики 30-х ромв, намгтити П основн! стальов! л!нп, вид ¡ливни харакгерн! риси кожно! з них.

Наукова новизна роботи. проблема чесько! критики 30-х рок! в знайш-ли висв^лення в ряД1 праць чеських га словацьких л!тературознавц$в га спещал! епв з естегики. идним з центр! в вивчення критики став ун!-верситет ¡м.ф. Лалацьюго в иломоуц! , де проводились науков! конферен-ц!1 I видавались зб1рники роб!т з акгуальних питань л!тературознавстга. днал1зу л¡тературно-критично! спадщини 30-х рок! в присвячен! статт! Я- Дворжака, я. 'Йпера, В. Кохола, Г. Грзалово!, 5.Бур!анека, Ь0пед1ва.

Шжвоенний пергод чесько! л!тератури ¡нтенсивно ! пл!дно вивчався в Л1тературознавсгв!, придьтяпась увага ! критиШ , хо^в значно менша, Н1ж л^ератури в загальних працях з ¡сторИ л!тератури, естетики, в числених книгах ! стаггях про окремих автор! в. Спец!альне вивчення критики 20-30-х рот в проводилось, в основному, одноб!чно: ретельно доел!джуюлось все те, що стосугалось становления марксистсько1 критики. Але нав1ть у цьому русал проявлялась виб!рков1сть: про одних авто-р1Вбагато писалось, чим завищувалась 1х роль, Iнш1 ж замовчувались або згаду вались поб1жно.

Зараз виникла ¡нша крайня, але протилежна тенденШя: м!няги автоматично знаки"шиос" на'Ъинус", що також не сприяз !сторачно-обЧвктив-ному, науковому вивченню питания.

Не можна також переносити на 30-^ рока буржуазно! республ!к& оц!нку цих ром в в СРСР: тут д1яли I нш! умови, традиц!!, пол!тична ситуащя I, в1дпов!дно, зовс1М ¡шою була роль !деслог!чно1 боротьба 1 Л1вих сил. Словосполучення "л!ва критика ", " Л1вэ л!тература " широко вживались в той ^вс для означення складно! неоднор!дно! сп!ль-ност! прогресивних сил, в котру входили люди, близьм за ¡дейнима та моральними позищши, але ¡«да ! Т1, що дотримувались р!зних, «асом протилежних есгетичних погляд!в. Наприклад, у 20—роки до '*л!вах- " зараховували поетист!в, в 30-Т1 сюрреал!ст!в. Сюди к в!дносили пвсь-меннимв ! критик! в незалежного напрдау, таких як 'Р.Кс. Шальда, К. Чапек. тому тут мог по в!дбуватись не пльки прэтистояння, але й взав-мозбагачення. На основ! анал!тичного, критичного вивчення наявних ма-тер!ал!в авторка робота керувалась бажаннда дати об"вктивну гаукову ошнку чесьмй Л1тературн1й кратиц! 'Зо-х рок1в, !! рол! в загальному л1тературному процес! цього часу.

ирийняга в робот! методика досл1даення / комшексний анал13 проб-

леи чесько1 л!тературно! критики / дае можлив1оть системного анал1зу тематики л!тературно-критич них вистуШв аи-х рок! в, 1х ¡дейног-смисло-во1 та канрово-стильово1 специф1ки i тлях:в вплицу на литературу в ц!лому. иричому новизна досл!дження пилягае не т!льки в залученш нового ыатер1алу, але й в загальному ракурс! його розгляду. Назр!ла не-обх1да!сть визначити свовр!дн!сть чеськоГ критики 30-х рок! в> р1вень 1! творчого потенц!алу i л!тературно-сусп!льно! вяли во воет;, ос к! ль ки пер1од, що дося!дкуеться, е важливим етапом в с-гановлеши л!тератур-,аоГ критика ЧетН, пер to'д формувзння методолог! I критичного дословная, пранцшПв та критер!fв критично! оц!нки. Цим зумовлюеться введен-ая в роботу теоретично узагальнених спостереаень за природою литературно! критики, !! особлавостяли, функц!онуваннда в л!тературному про-цео1. Вл!тературознавств! !снуе значна к^чьк^сть статей i досл1дкень про л!тературну критику i проте в данн!й робот! на основ! критичного осниояення л!тературознавчого матер1алу пропонуеться самост1йне вир: -шенвя ряду теоретичних питань.

Практично заотосуванпя. Результата проведеного досапдкення монуть бути викорисган! в уч5овому процес!: при читана лекц!й з icTopil чесько1 л!тератури ! fстор!I чеоько! л1тературно1 критики, на практич-них занягтях, спецкурсах та спецсем!нарах, при написанн! курсових та дипломних роб!т, а такок при створенн! узагальнених праць, присвяченш чеоьк!й критиц! XX стол!ття, в георегичних доел; даеннях проблем л!те-ратурно! критики.

Апробац!ю робота проходила на кафедр! tстор!I заруб!жних л!тера-тур I конференц!ях Льв!всьюго державного ун1верситету iM. 1в. Франка Основа! палоаення робота викдаден1 в грьох публi muiях авторки.

ДисертаШя складаеться t-8 вступу, трьох розд!л1в, Шдсуммв ! списку основно! вакористано! л!тератури.

I Современная литературная критика. Вэпросы теории и методалогии.-М.: Наука, I97V.-27I с; Проблемы теории литературной критики. -М.: Изд-в ЫГУ, I980t - 261 с.; Баранов В.И., Бочаров А.Г., Суровцев Ю.И. Литера турно-худокествеяная критика.- М.:, Высшая школа, 1982. - 207 о. ; Современная литературная критика. Семидесятые годы. - М.: Науга, 1985. - 208 с. ; Современный литературный процесс и критика. - М.: Ыысль, 1975. - 294 с.;Брвховецький B.C. Естетика - л!тераг-урознавств д1тераодга критика // Оучасна наука про л 1т ера туру. Деяк! метидоло-Пчн1 аспекта. - К-: Вэукова дум га. 1985. - С. 138-194; Брюховецький В.С. Спениф1ка I фнга1! л!тературно-кратично1 д!я льност!.- К.: Нау-кова думка, 1986.

У bctyai давться обгрунтугання тема, з"ясэдудться ступ1нь вавче-hocti питания, мета, завдання i методика досл1даення.

Перший розд}д дисертацП " Критага як предмет вавчення " м! стать короткий огляд основнах етап!в становления чесьго! л!тературно1 оптики, бо 30-"п роки з поопдовно лог!чною ланкою у розвапдг нац1ояаль-ного мислення про литературу, i для розум!ння особливостеЯ цього периоду необхЦно врахофвата досв^д пройденого иляху. При цьому акцен-туються Ti явища, в кот pax були закладен! традац( f, як1 знайзаа. пргг? ■'• ме продовження в Л1тературн1й кратищ ЗО-х poKiB. В чеськ!й л1терз-Typi традицП яскраво! громадя нсько! критика сягають ще до епохй' ' нащонального вгдродкення. в середиш сороковая рок1вХП стол1ття К- Гавл1чек-Боровський виступив з рядом л1тературно-крптичннх праць, в котрих стверджу вались основн1 принцапи реал1стичного мястецтга. Ця ж л1 hi я була продонсена Я- Нерудою ! В. Галеком, як!, зробили ба-гато для створення нзукових, теоретичнях кригерЯв оц1нка худозШзс твор!в. в po6oii проводиться думка, що в ксясн1й нац!овальн1й л1тера-Typi ё nepiод, в1д котрого можка вести в!дл{кяспраганьо1профео!й-но! критика. Прошении neBHi стадП розвитку / напригаад, рукопвся! тексти, еШграми, дифузш вкрапления в друкован1 текста 1нпшх езд1в, окрем1 журнальш канри /, на певному erani критика стае ясобливов формою д1яльност1, що стимулюе Л1тературний розваток. Цей момент, як правило, пов"язаний з появою талановато!, самобутньо1 особиотоот Ti , критика, якому в майбутньому судаено стати родоначальником ш-щонально! трздацп то: чи хнщог л1тературн.'В чеськ!й л!тератур1 цьому периоду в!Дпов1дають 90-^ri роки XIX -900-rt рока XX стол!ття, i та кет критика.", став <5.Кс. Шальда.вадатний талант, глибинвий 1н-теле'кт i шльш сть, незалеян1сть позицП котрого забезпечала йому пров!дне становище в чесьшй критиш на протяз! десятал!ть.

Насгупним етапом у розвитку л!тературно! критика 4exil стала 20—тi роки XX стсштгя, на kotpi припадають neprai ваступа таких та-лановатих-критик!в, як Б. Вэвдавек, К. Конрад, К. Тейге, А. Нован, . з критичними розробками виступають caMi писшенника-практвки -С.К. Нейман, й. Гора, I. Волькер, A.M. 1Шва. На Шй стадП проявля-зться ваклива риса чесько! критики: теоретачн1 врограми складаються в дискус1ях та суперечках, тому пров1дним жанром отав пол ем t чна стат-гя.

Розгляд особливостей чесько1 л1тературно! критики 30-х рок1в вшагае висв!тлення ряцу теоретичнях литань. На основ!• проведеного 10сл1даення авторка робота приходить до висновку, що критика мае

не зчльки св1й специфгчний предает вивчення, але й за метою, спря-мован1стю I характером В1др!зншться 1 В1Д науки про Л1тературу, I В1Д публицистики, I В1д тасне л^тератури. Для Шдтвердаення цгв! думки розглядаеться питания про природу л1тературно! критики, сшв-ставляються р!зн1 визначення И сугносп. Систематизация I узагальне ня р!зних думок дае мокливгсть вядглити найзагальн™ погляди на природу Л1тературно-критично1 д1яльност1:

I. Критика - наука про лггерагуру.

2- Критика - вид л1тературно! Д1яльност1.

3. Критика - синтез науки I мистецтва.

4« Критика - синтез науки ! публ!цистики.

5. Критика - вид публ1 цистично! д1яяьности

6. Критика - особливий самост^йний вид творчо! д1яльност1.

%. Критика - феномен культури.

Анал1з ус1х груп дозволяв п!дсумувати, що останшм часом зросла к!лькгсть науковах роб1т, 'в когрих Л1тературна критига визнаеться особливам, специф1чним видом творчо! д1яльност|. Цю точку зору подЬ ляють В-А. Коваленко, Р.Т. Громяк, В-Ъ. Курилов, н.А. Николаесв, Ы.с. Каган та 1н. Критика, на 1х думку, функщонуе як "щось трете " в!да1нне в1д науки та мистецтва, як складний синтез р13них галузей знань: сощологП, мисГецтвознавзтва / лгтературознавства включно / психологЛ ! т.д., що створюе шлксм особлицу ощночночПзнавальну галузь лодсько! думки ^.Такий пэгляд на критику видаеться дисертант Ш найб!льтп продукгивним, бо Н1 науга, н! мистецтво, ш публ1цистик не охошшоть вс1е1 складносП цього виду д1яльност1, I в той же час критика не е 1-х мехашчним об"еднаннш.

Критика мае повне право на в1дносну самоопшисть, I в робот! и доводиться ц!лим рядом I! специф1чних особливостей: шасний предмет розгляду, шнн1сно-ор1енташйний шдх1д до матер1алу та його ¡нтер-притацП, особлива аудитор! я, що не совпадав повести з адресатам! будь-яко! ¡«"¡о! п/знаиально! чи творчо! д^яльност!. Под1бш к риси критики I л! тературознавствз, мистецтва чи публ!цистики можуть бут! пояснен» !х пеним взаемовдлявом, осмльки !х ¿нтереси пост1йно пе] тинаються. В роздШ наводиться приклади такого взаемоволиву.

I Шган М. С. Художественная критика и научное изучение искусства Советское ис!<усствэзнание, I&76. - Вьгп. I. - С. 330. 2. Николаев H.A. Самосознание литературной критики // проблемы теории литературной критики, м.: Изд-во МГУ, 1980. - С. II.

У га.-у рэздЫ " ,}соблиюсп дискусп: е «еськ! л л1гературнШ куигищ 30-х poKÍB " »едлячгься харакгерш риса лггера-гурних диску-ciü, ароюдигьсч íx класи И raui ."ни/, a;iaj!i з, iiujímí дкопуягься 1х роль в л1тературноку upoueci. í i герзг\ рая диенуci я - проблема мало доелiд-хена в л1 repary розна всгв!. A проге а.чглгз цього яви'ца з да ген про'яс нити наквакливг"!! законов! рносг! < »иаиАченмя георегачялх прэграм i.юн-\епц!И, вг1леняя 1х в .-Лг^рчтурн! •' кршгац!, а гаках -ляха взавмовгии-1ул1герагурл i k-j;iгик.:. ч д1!сррга:н I прэпонуюгься прлнщши wiácuíirali I л1герагурчах пола: i к: . 1/ зг, к1льк!сгю у'«сник! в: а/ пэл1ица-Д1алог, гэбто дискусдя г.:i:í-: двот.';п авторами; о/ axnevi кч-^оруг.', гобго дискус1ям1ж ба-гатыиа предега вникали; 2/ за змiстам: п/ дис'к»с1я к!я ие".ники противна юми,спряюйанв «а сиросгування прогилекно! позищ I ; б/ д1лова подал! ка "м!а-преде га внакяма одше! ¡дейно! плат^оомд, але з р!знша погля-дами на пракгичне досягнення сп!льно! мета, спр.члоюна на оСаднання сил для пзтук1в найдои.иьнп'гого "¡ляху;. 3/ за предаете*» обговэрення: а/ л!г ерагу j-hhvt процес в шлому б/ гв0рч1сгь окршого автора; в/ окреки:: худо-пн:-! rniр; г/ шитання л!терагурних хянр!в. Найвахливгчою з ознак в грегя - класиН t-víaiя иjlief.ii к за предметом оогэвэрення. Зг!дно э нею дискусП в чесью й лггбратур'н! кригищ 3Ü-x рок! в мак на подойти на чотира групи. Нерпа гру'па збиеднуз дио-кус!! про wikjmobí те.)регичн1 пигання розвитю л1 Гературнэгэ процесу, проблеми напряму га осчопчих рис нового мисг^цтва / палаИга про пролегарську л: repafv pv, про conianicfH4HH!í peaniM i сюрреалГзм, лискуciя про нова:! pepaiMtii-'чай геагр'/..Друга грую торкалась канро-Biix пигань су чаемого u^piоду. До грегьо! групи напекать дискусП про ГРООЧ!СГЬ одного пвгорп / гпнрлкппд, пр) гвэрч1сть I .Волыюра i В. Шичурл /. !, ¡etp'VHTt, до "^гверго! груии можна'в!днести дас- ' Kycil, ¡o ни чикали донкола )-нлм худокигого rpjoy / няпряклад, про " Дзеркило за í'p'ir.-mni ", " :,;икола га \ роде t.*H«t к " J. ияьбрахга, " Плогина " i " " :/.. :.'я.^оэво1. " Ми хочада «лги " зал!з-нйг. круг " К- '-'.оного, " Forosrpo.t " Т. '"¡шгогпука4 BiflHa з саламандрами ", " Го.-»"• " >'гоор " К- Süjoki га i н. /.

з-'.-ия.'но, г-ж;'-, i:v.jck>cí ■?•.>?•• osh;w, ">о гео.р^гичн! дискусП O'VO нали-ь Р'.ульно i ^11;у)Ч|.:"' :: j-г^ла гуряi ; i:,vrкти:■! , n.r-f.M ки про о."чр k-i If.uiy;: t-.c до -о-"1 ti к ¡íj) г°ооч1сгь чч?)л ч '¿i талу, "'•••-•'." ; 'у "л гцу «>«>5ЬК'01 л i P'.-rvi гу,).!. Ti о пь,' í, :*.',рс::«;кга-i. <.;н'.о', i ri ! - i-ri н- .1гл.! я-'--? ; '.аа: ^r.».'.'

Цроте встановлена класиф!кац!я бере до уваги дошнуюч! мотиви, питан ня та явивд, котр! розгядались.кожним уадсником дискус!!.

Звачм1оть дис«ус!й в л1тературному процес1 Зо-х рок!в I в !сто-р!1 чеоько! критики в безсумн!вною, осшльки при 1х розгортанн! в1д-бу велось р|зноб!чне формування концепцП лЬ-ератури, доопдхувався взаемозв"язок худикньо1 творчост! 1 сусп!льного життя, взавмод!ял1-тератури I критики, !х зворотШй зв"язок з читачем. ,

НайобширШшши та найбиьи ривалими були дис«ус!Т 1ершо1 групи -про програму, завдання та основа! риси мистецтва, до котрих належать полем! ка про. " нову хвалю пролетарсько! лгтерагури про соц1ал!стич-най реал!зм та сюрреалш, про завдання нового революШйного театру, " поет 1 сусп!льство " та 1а.

Дискус1я-про " нову хвалю пролетарсько! л!тератури " була про-дошеняям полем! ки про риси ! завдання мистецтва на сучасному етап!, що активно проб!гала на стор!нках чесько! ! словацько! пер!одика в 20-т1 роки. В л!тературознавчих працях. астанн!х роив просаидковують-оя негативно ставлення до так звано! * «ролетарсько! лГгератури " як до чогось прим!тивного, назькохудшнього, штучно створеного. Фото негативне ставлення зумовлюетьой -рае самим терином. Проте в !сто-р!1 св!тово! л!тератури ! рашше ввникали моменти, коли той чи ¡нший новий канр чи напряи отримувала зазву за соШальною або класовою оз-накою: лидарський роман, м!чнноьжа драма та !н., по не впливало на 1х худокню ц!нн1сть, а лише -шГдчило про т!сний зв"язок л!тератури з пров!дними соШально-шштичвями процесами певяоГ епохи.

В дисертац!1 просл1дковегься ця к тенденшя ! в чесьмй л!тера-тур! 20-30-х рок!в. Суть понягтя"пралегарська л!тература" була сфор-мульошяа ще ¡.вмькером яа потатцу 20-х рок1в: л!тература не про прсяетар!ат, не твоои тамих роб!тнишв, л1тература для пролетар!ату,

здатна. збагатити людсьхий досв!д ! стверджувати висок1 гумашстичн! !деали. При так1й поотановщ проблэли не Яйла мова про зниження есте тачних вилог до художны>1 твэрчости В суперечках про пролетарсьцу л1тературу виступили Кс. шальда, I. ильбрахт, С.К. Нейман, Й. Гора, М. Майерода, Б. Т&цлавек та ¡н. цосл!довний анал!з дискусн, про ведений вдиоертац!Г, дозвалш зробити висновки про П роль I значения.

Вир!шення проблем, поставлених в ход! диснус!I про пролетарську л1гератуяу, було продовкене на новому еташ - вход! поддав про адяхи розвитау ! завдання сучзсногэ мистецтва 1534-1935 ром в, котру умоано мок на назшти " сошал!стичний реалГзм-- сювреал!зм Приводом. 1! ваникнення були дв! подП. Иэ-перие, в 1У34 роц! В. Незюл

створив групу чесышх сюрреал!ст1в, rai. заявили про себе зб!рнн1гам-мат фестом " Сюрреал1зм в Чехослош^чин! Ilo^-друге, зяачний резонанс в культурному khttî краТна мав I 3"1зв радянських письменная! в, що вясунув лозунг " сощал1 стачного реал!зму i орган!чнш дяя чесьжм критики було прагнення осмислити його,cni вв!дносячи з зав-данндаи i традищдаи В1тчизняно! Л1тература.

Таким чином, на середину Зи-х pokîb в чеськ1й л!тератур! сфодеу-вались abi ochobhï Teopiî, обговорення когрих валилось у травзлу дисцусш.

Р13номан1тнши на цей раз були форда полем1чних вистуШв. "Лева фронта " оргашзувала два дискус1йн1 вечори / 26 вересня i 14 листопада 1934 року /, вйданались ман1феста i зб!рнаки,' суперечка велись на cTopiнках пер^дики, причому не т!лыш в л!тературнвд, але й в пол'1тичних i профес!йних изданиях дауку вались анкета I в1дпов!д! на них.

Характерною для висту ni в приб!чник!в обох програм / обидв! для чесько! л1 Гератури були втораннвми: !снував радянський вар!анг со-шал! стачного реал1аму i Французький сюрреал1зм /була впевненп1 оть в недопустимост{ механ!чного насл1лувзння i необх!дност! творчого пошуку на нащ ональному грунт i. Сл!д також зазначита, що програма не сприйшлись ïx авторами як антагон!стичн!. Шд-чис поделка були розглянуп ваялив! теоретичш проблали: концелц! я лядина, прян-ципи i предмет художнього зображення, " чистота " поетично! творчост!, роль творчо! уяви художнига, градицИ i новаторство, Ix cniBBiдно-га ення. Шдкреслювалось перш за все нова ставлення до реальност!, не допускалось звуження реализму до певних форм - ™ ™ «анровпх, чи образних, ча стильовах.

Таким чином, новий реализм, не був для чесько! критика 30-« ро-kîb Hi художшм св^оглядом, hî методом, н! стилем, в!н не осмехував-зя Hi засобами виракення, Hi формальнами озныами. Biн в!добракав ^ове ставлення до явищ д1йсност1, що вимягало попуцу новах худоа-iix засоб1в, шо були б адекватними динам!чному, активному характеру зеальност! з II багатобарвн1 стю i вЫма суяеречностя*и.

В ход1 дискусН про нов! паяхи i завдання сучасно! ,л!тератур1. зиникали ! активно обговорювались i окрем! питания, що спряяля де-чал1 aaui i ! поглибленшо загально! концепцИ. В робот! розглядрвть-:я дисцус!я " поет i сусаиьство ", яка винакда м!е 0. Преязм, ;.' Вила веком ! ф.Кс. Шальдою i яка могла ! люстру вата пярокай д!а-азон Шднягих nia час псл€М1ки проблем.

Анал!з найваклав1иах мсмент!в дискус!! про програму розватиу

су*всноГ чесько! Л1тератури дозволяв уявити особлитосп 'Еункщону-вання критик в лГгературному пронес! Яи-х рош в,'а такок дае мокли В1 сть визначити деяк! характера! риси полем! ки як л!тературно-крити|

НОГО ЯВИЦ0.

Авторка риботи враховуе при цьому концепШю Ч.Х. клшсгянсько! про чогири взаемозв"язаних срери вивченяя ¡канрових понять I

Л1 Гературн! дискусН / сЬера I / - дшча Ьорма впливу критики на лIГературний прэцео, що В1 д!грае значну роль в культурному г поличному китт! сусШльства. функцП полешк р13номаштш: I/ нау-кива; 2/ творчо-збудкувальда ; 3/ ¡деэлоп чна; у ¡н|ориащ Яна.

'.']{Гературна дискус1я " про нову хвилю пролетарськи! литература ./ ЗО-П роки / / сфера 2/, в!дпов!даючи ввдменим характеристикам мала сво! особливост!. По-перте, впор1внянн1 з 29-ми роками, пшрше I глибше зд1йснюзться постановка теорегичних питань - програма новс Л1 тератури, I! тегатяка, фуншш, яанри, диалектика форли 1 зглIсту, методолог! я лгтературйог^ досупдження, виробляогься бмьм р^зносто] Н1 кратер!! ошнки. худ^нього тпиру. По-друге, я силу складно! ¿сг( рично!-сигуаш-! зросгае ¡деоло^чна (¡ункшя полем! ки, про що обучить I центральна проблема обговорення / уиси ново! ревилюшйно! л!терагури / I 'при^нял "кратер!! ои!нки / чи сприш сгведасенню . певних ев! гогляднях ¡дёалГв /.

Дискус!я-про програму розвитку ново! Л1терагури / с!юра 3 / кала I нашональну-специф! ку. исобливого значения чеська критика надае пиганнда тенденш йност! I народност! л!тератури, а такок мо-ральним питаннда, щэ сгалэ те традицию, яка була закладена ще К. Гавл! чеком-Еоровським ¡'развивалась на прргяз! XIX ! Перчйх дво десятюить XX статпття. Характерною рисою цих дискус!й було прагне ня ¡х учаснимвдо гворчого пошуку орипнальних тлях!в в розвитку литература на нашональн'иму грунт! з врахуванняи В1тчизняних трэда шй. аавдяки глибоким кореням, :цэ походили з фольклору I л!тёрату( наш энальйого виродження,- в чеськ!!* культур! в!дбувалось самобут-нз коректування *вс1х теч! й' ! ■ наирш! в, що приходили ззовн!. Тому Ч сюрреализм,'! сошалйзгичний реал км и Чех! Т значно В1др1знялись в! д французького 1 радянськэго аналог) в I не були чимось чужер1дн) дня иаШ овально! л!гератури. Льиму. слриял.а ! свобода вГд дотаат!131

I Дав.: 1{оп.ыст янскз я Н.'ф. яанрэвые модификация.в*чешской литерат Период становления сошалисгич еского реализма. - Львов: Вища шко 1978. 258 с.; Копыстянская Н-Ф. Пзilятиe'>taнp,, в. его устойчивом в изменчивости // кэнтексг. 1986. лйгерагурно-теэретические иооле дошшя. - и.: Наую.198'7. - С. 178-304.

В 4exi I Mi« сторонниками couiэластичного реал!зму i сюррмл1зму не ■ i сну вал э непримирих ¡де^них суперечносгей / це такс« нац!ональна особли ni сгь розвитку цього пер ¡оду /, в той час як в СРСР в 30-^1 роки 'Зудь-яким <{юрмальним пэтукам прйписувалась !деолог!чна ворож!сть. Таким чином, результатом полем! к про нову л1тературу стало формуван-ня !!iHpjKof синтетично! програми I! розвитку.

Аналiз полем1чяо! майстерност! окремих критик!в- у*асник1в диску-cil / С({юра 4 / дае можливгсть розглоду багатьох важливих питань, наприклад, тону пала/Нки, прийом1в ползи! чно! майстерност!, особливо сте К kj/шозицп поле/цчних статей окремих авторов та iH.

Друга трупа об"еднуе дискусИ про жанров! проблема, котр! велись в основному довкола дол1 роману в 30-30-т! роки XX стол!ття. Жанров! пал ем i ки вини ми з досить вузько! проблеми " роман - репортаж а вилились в широке обговорення нових рис цього жанру, як! б в!дпов1-дали вим о гам, поставленим перед л!тературою складними сусп! льно-! сто-ричними процесами сучасност!. ВдискусП взяли участь критикй, пись-менники, л1тературознавц!: ЪКс. 1Чальда, i. Гетц, A.M. Шгаа, I. ильб-рахт, С.К. НейманГА. Новак, К. Сез!ма, й. Гора. В центр! ix критич-них вистущв стали питания тип!зац!1 характеру суасника, зверненост; роману до злободенних проблем, зв"я зку роману з icTopieio, pani осо-бистого, !ндив!дуального в художньому твор!. ибговорювались також риси таких жанрових р1зновид!в, як психолог! чний, репортажний, екЭо-тичний, баладний рема ни, диску ту валась 1х в!дпов!дн!сть громадським. i духовним запитам сучасного сусп!льства. В робот! показано, що супе-речки про роман проходили в загальному русл! юкливих !дейних i есте-т'ичних дискус1й, а критичн! craTTi, присвячен! но вил рисам роману 1 його перспективам, в!дображали складний, суперечливий-процес формуван-ня нових . явищ i св!дчили про високий теоретичний р!вень чеськоГ . критики 30-х poKiB, IT BniHHH поеднувати злободенн!сть ! анал!тичний niflxifl.

Це питверджують 1 дискусК третьо! групи - про творч!сть одного автора. 3 ЭО-Ti роки велись полем! ки про творч!оть Я.Гашека, К. Чапека, I. ольбрахта, М. Майерово!. В розд!л! анал!зуються суперечки про В. Ванчуру та I. Волвкера, вид1ляоться характера! риси цього р!э-новиду полем! к.

Найчислен1тими га найр! зноман!тн1пшми за форлоп була в Э0-*1 роки дискусП npo oKpeMi твори. Сл!д зазначити, що поза увагою чесько! критики не залашився нодеН ц!кавий. тв!р, причому не т!лыш романа,, але й зб!рнака в!рп!в, драматачн! твори, !х оцен!чне вг1лення, к!ао-сценарП / наприкдад, бурхлаву полем! ку ей кликав ф!льм трьох пасшей-

ник! в. I. Ольбрахта, В. йн^ри, К. Нового " Hesipm Mapiйка " /. Активно обговоравались не т!лыш твора вггчизняних автор1в, але й новинка всесв1 тньо! л1тератури / Ф.Кс. Шад.ъда писав про Е.М. ремарка, сучасних 1тал1йських, французьких, американських awropiB; С-К. Нейман про А. Барбюса та Р. Роллана; I. Ольбрахт про радянську л!тературу /.Критики прагйули вивчати pi дну л!тературу в загально-европейському контекст!, просапдковувати зв"язок л1тератури з ¡нши-ми видами мястецтва. Споет ер!гаеться загс>ном1рн1сть: чим значншим був художн)й tbip, тим част!ше звлчайш реценз! i, ¿нформащ! перероо-тали в з1ткнёння думок i нав{ть тривал! суперечки, в Korpi включались диоьменника, критика, журнал!сти.

В робоП проанал13ована полем! ка про роман С.К. Неймана " Золота хмара котрац!кава, зокрема, тим, що, .виникнунпи з приводу одного твору, вона, проте, вилилась в обговорення важливих теоретич-них питань: про риси нового роману, про тенденц!ю в художньому тво-pl i-способа II вПлення засобами Л1тератури.

В дисертащ! такок розглядае гься жанрове р!зноман1ття чесько! кри гики 3£/-«рок1в, проводиться аналгз р1зних Шдходгв до канрових кла-сиф!«аг1й л1терату'рно-критичних роб it / И. Гроссмана, Б. бгорова, М. Еэякова,. В- Баранова, А- Бочаров»- /, пропонуються TaKi принципи цвлрового под1лу критичних виступ1в: I/ об"ект достндження / тв!р, •лвтор, л1тературний процес /; предмет досипдкення / один чи де-к!лька твор!в, один ча трупа asiopiB, один чи б!льше nepiofliB твор-чост! письменника або розва®ку литературного процесу 3/ творче завдання конкретного васхупу; 4/ широта охоплення явищ i глибина узагальнень i bhchobkib; 5/ р?вень i нтерпритац! I ; 6/ характер мов-но-стильових 3aco6i®.

да оонов! анаа1зу дискуй й в чеськ!й критицгЗО-х ромвдисер-тантка вад1л® if особливост1, котрг в^знашоть розглянут! поле-м!чн! стат! йд канрових р!зновид1в л!тературно! критики: I/ ви-сока гршадсько-псиМтична актива сть; 2/ синтез, posiMKHeHiсть ана-л1 Э}. крупномасштабн) сть судкень та ¡дей; 3/ яскраво виракене осо-Зготе начало; 4/ приналеасн1ст.ь автора до колективу,"сусально! трупа; 5/ експромгн1сть, деяка необ"ективнгегь i екстремгзм судкень, п1двищений тон.

В третьому розд!л1 " Стильове р13номашття чесько! л!тературно! критики 30-х рок}в " анал!зуеться публ1цистичне, художне та анал!-тичне в!дгалукення критики, визначаються ix основш риси i особли-BOCXl

цуйл!цастичност1 як певно! тендепщ i гворчост! зумовлена од'ЪвШаЬи погребами ! полягаз в яскраво виракешй {¡озиц!! авто-

pa кокно; статт1, його зверя енн! зверяеня! до найб!лып актуальная проблем Д1 йсност!. Якщо в журнал ioTnui .зустр! чзються р!зноман!тн! прояви публ1 цистичноотг, то в Л1тературн1й критиц! вони в основному зводяться до постановки важлявих сусп!льних питань при aHani3i за-гальнах тевденщй литературного процесу, -гворчост! письменник! в, ок-ремих Л1тературних твор!в ado fx nepcoHasiB.

Типовими зразками чесько! публ!цистично1 критики-в статт! K)w фу-ч!ка про литературу, в цент pi коано! з них сто! тьсусп! льна проблема , висвтена через особист!сть автора 1 характера його героГв.

В'публ1цистичних критичних статтях можна просл!дкувати перех!д в!д анал1зу фак-пв - творчост1 окремих пясьменнин!в чи конкретяих TBopi в - до важлиих узагальнених тез. Критика наближаються до потр!б-ного узагальнення поступово, наче б то певнима " сходинкама Стаь -логична специф!ка тут полягае в тому, що н!льк1сть них п сходанок " не значна, при цьому думка проводиться органично, без вилучення " невиг!дного материалу ", без спрощень або викриоиень. В роздШ авал!зуються роботи С.К. Неймана, ф.Солдана, Ю. фуч!ка, В. Бор!на, Й. Рибака, написан! за такою " схемою

Для публ1цистично1 критики е характерним 1 те, що л!терагурний'" waTepian, дослгджений i осмыслений критиком, включаються ним в б!лнп складну i розгалужену систему роздум!в / при цьому автор не бо!ться пристрасно i навить тенденщйно виражати сво! оц!нки i коментар! /. ^аме так написана стаття/i. Штсшла " В'дгукнулись ", Й. Риба^ " Заборонязться ! и i багато immx л!тературно-критичних вистуШв 30-х poKiB.

Чеська публ1цистична критика 30-х poKi в характеризуемся пол!тич-*ою злободенн1стю i гостротою. Високим громадянськш паюсом спов-ieHi статт1 Зд. Неедли, Ф.Кс. Шальди цих рок! в про прогресивн! тра-;ицП чесько! культури. Поеднання коричного п1дходу з уважнам став-1еннда. до живо! д!йсност! приводить до масштабност! л1тературно.-кра-?ачнях роздумiв в ix роботах, щэ досягаеться завдяки аналог!ял ! асощаШял, яш дають можлив!сть сп! вставляги, пор1внювати або роз-кравата паралельно ^кти р1зного порядяу. Такий анал!з дозвол® пог-шбити i роз'пирити висновки i узагальнення, точн(гае висв!тлити зутн!сть процесу або яшда. Цьому сприяв ! використання особливах ¡тильових прийом!в: риторичних запитань, ригоричних оклик1в, !рон!1, игромадкення, ;isктIв, що розкривають. одну тезу, пор!внянь, публ!-[истичних В1дступ!в, гШербол!3auii. такими е статт! J. ильбрахта, !.К. Неймана, В. EopiHa. Таким-чином, прогресивна публ!цистична фитика мала значний миив на розвиток л!тературного процесу Чех!!

ЭО-х poKiB. В!н полягав, пергп за все, в тому, до критика змогла мо-, бШзувати л1тературу на вир!тення найб!лып актуальних злободенних проблем свого траг!много часу.

Публ!цистичн!й критиц! були властив! депо недостагня глибина ан л1зу худоян1х яващ, нада!рна пристрасн!сть або категоричн!сть oui-нок, !нод! нав !ть деякэ упередкен1сть у вибор! матер!алу або acnei т! в досл!дхення, перевасно !деолог!зований анал!з без врахування внутр!шн!х закон!в мистецтва, але все це пояснюеться II основною ¡ft кц1ею - бути зв"язковою ланкою Mis сусШльно-полГтичним i л1терату! процесоы, i Шй '{¡ункц! I гидкоряеться П стильова.жанрова, проблвш t -тематична свовр1дн(сть.

одна з характерних ознак худохнього в!дгалукення критично! тво] чост! проявляеться в обрязност!.Суть II полягав в тому, що в ташй статт! 1дея, висловлена лог!чними пэняттлш i нзлежним чином аргу-ыеятована,.на певному р1вн! мохе оргашчно перевПлюватись в образ викликаючи в!дпов!дн! емои!1 i роздуми читач!в. I навпаки, худохн! образ, створений критикам, здатен лоПчно переростати в думку або сист«у дуыок, не вгра«вючи при цьому woui иного вллияу. Це дозволяв критиц! виконувати подв!йну 1Йункц1ю: впливати на виховання кул тура лочутт1в ! на розвитои !нтелекгу.

Звичайно, образ в л!тературн!й критиц! мае сво! особливосг!, С п!д час критичного осмислення i ви кладу в!дбуваеться о х у д о я нения понять. Спроби автора в cboIx роздумах та сп!всташенш вийти за рамки одного явищв, перенести анал!з в мааптабн!тпу си ста його щара стурбовэн!сть матер!аломоб"ективно створюють можлив!сть !носгазання. Це може в!дбиватись на лексиц!, коли нан!ть в понят! них ви разах, лог!чних диф!н!ц!ях нкиваються емоц!йно-забарвлен! с ва. При клади образно! лексики знаходимо в реценз!ях ! критичних статтях ф. Ко. Шалвди, 3. Незвала, I. и«ьбрахта, PI. Гори, В. ®нч ря, A.M. П1тв, К* фпека, O.K. Неймана, К. Оез!ми.

' Худокн! образи орган! чнэ входягь в л!терагурно-критичний текс п1дкоряоться його законам i зандэння*. Це i зу манил о опеци $ ку xj докнього образу в л!терагурн1й критиШ: в!н в! знапеться ч!тк!ст» лаконЬзмом, в!дсутн!стю др!бно! детал!зацЦ, психолог! чпого а нал! зу, як це буваё- в худошньому твор!. Гакил чином, ч вс! Шдмрви говорит» не т!льш про охудокнення понять в пронес! критичного кисаення I ваклаад, але Й про о р а ц i падения худокн образ! в через насичення 1х понят! Иними елементами.

1'прэпес " эху док нем им " гпиять, i пронес " opauioimeiiHH "

художШх o6pa3iB, що дшть в л!тературно-критичному контекст!, народ-кують особливу форму художньо! образност!. Мова йде про Шлу систему-образ словесний, картинний, образ-деталь, образ-теза, образ-символ, образ-алeropiя. В po6ori анал!зуеться (йункШонування таких образ!в в чесьмй л1тературшй критиШ 30-х рок!в, 1 це дозволяв зробита висновок, що р!вень образност! в крах-ид! залежить в!д глибини 1 чут-ливосг! авторського мислення, котре зумовлюе i !нш! досто!нства критично! пращ, i етушнь !! впливу на л!тературний процес.

KpiM образност!, критика може вакористовувати 1 iнш1 прийоми ху-дожнього мовлення : патетику, л!ризм, сарказм, риторичн! запитання, ipoHiio, полш i чш випади. Художни лгтерагурш-кригичну статгю в!дзна-чае також п1двищена емощйшсть в сприйнягт! i осмисленн! л!тератури, прагнення автора до самовираження, здатн!сть переконувати, активно впливаючи одночасно на розум ! почутгя читача. При цьому суб"вктивне начало в працях кращих майстр!в чесько? художньо! критики базувться на висомй культур! логичного мислення, коли розвиток ! рух !де! суп-роводжуеться аргументошнн!стю i переконлив!сгю доказ!в.

Специф1ку художньо! критики визнача® i особливий Шдх!д до матер! -алу, що анал!зуеться. Якщо мислення публ!цистичне чи анал1тичне перед-бачае детальний i р!зноб!чний розглдд л!тературних явищ, то в худож-н!й критиц! звичайно схоплюеться емоц!йно-смислове ядро твору без членугання його власне науковим анал!зом.

В ЗО-ri роки пильяа увага до теоретичних проблем стала для чеоь-ко! лгтератури же традищею, i критика, а саме I! анал!тичне в!дга-луження, брала активну участь в цьому npuqe'ci, вир!шу!чи теоретичн! проблема на своему pibhi i в CBirai сво!х завдань ! специф!ки.

Характерною рисою анал!тично! критики е постановка !! авторами, вакливих теоретичних пигань - проблем методу, напрда^, загальних тенденщй л!тературногэ процесу, жанргв та iH, Анал!зуючи робота Б. Водавека, к. Конрада, Зд. Неедли, Ф. Гетда, Ф.Кс. Шальди, А. Но-вака, дисертантка зазначае, що анал!тична критична стаття, як правило, в!дитовхуеться в!д теоретично! проблеми, а до конкретного твору - i здеб Энного не одного, а дек!лькох - вдазться як до прякяа-ду, !люстрац1!. Така проблема е смисловим i ксмпрзиц!йнам. стержнем роботи, довкола котрого групуеться регата !! компонент!в.

АнаЗптична критична стаття може будугатися i на розглэд! конкретного твору або творчост! одного автора, але при цьому анал!з проводиться в широкому теоретичному контекст!.-Автор!в анал!тично! критики . шкавлять не таи окрёмГ гвэри чи !ндив!дуальн! портрета митц!в, як стан лгт.ератури на супесному етап!, творч!сть письменника в Шлому,

особливост! того чи !ншого жанру. Конкретний матер1ал тут часто слу-кить ." вих!дною точкою " роздуШв, певним " зардцом " в доведенш власнях теоретичних та методолопчних псшожень.В такому руоп написан! критичн! виступи ф.Кс. .Шальди, С.К. Неймана, Зд. Неедли та !н.

На основ! анал!зу реценз1й Ф. Кс. Шальди 30-х рок! в в роздШ проел!дковуються особливост1 композиц!! анал1тичних праць. Аналтп-не в!дгалукення лггературно! критики було тгено пов"язаним з л!тера-турознавсгвом, тому на нього мали вшив л¡терзтурознавч! школи, щэ 1снуваля в Чехооловаччин! в 30-т! роки, особливо структуральна гаколэ на чол! з я• Мукарковським I психолопчна на чшп з А. Новаксм. При. розгляд! л1тературно-критичних виступ1в Я- Мукарсовського в дисерта-ц11 вщиляються особливост! структурально! критики ! просупдкощуеть-ся I! вклад-в сгворення високого теоретичного потенЩалу анал!тич-но! критики.

0сновн1 риси анал1Тично! критики мали валив I на мовя1 особливос-т! цих роб!т. Сшльним для них е чаете вживання л1тературознавчих термШв, обмежена шльшеть образ!в та емощйно-забарвлено! лексики та ! н.

Сл!д зазначити, що вид1лен! стильов1 л!нп критики не протисто-ять одна одн!й, складаючи единий пот!к, котрий в свою чергу е нев!д"-емною щетиною л!тературного процесу Чехословаччини 30-х рошв. Д1а-пазон кояивань " худокшегь критики - П науков1Сть ", " еотетика -публ1 цистита " моке бути великим. Цроте всяка худокня критики е за увоею природою складним синтезом яаукового I худомього шчал. I ле-?евага того чи !ншого, або !х п!дкорення публ! частичному пафосу ! складае одну з найважливпчих стильових характеристик критичних твор11

У тдеумках узагальнюються результат досл!д«ення чесько! л!тера-турно! критики 30-х рок! в.

30-Т1 роки - важливий етап у формування нац1онального мислення пцо л!тературу, котрий характеризувався значною р1 зномаштн! стю тематичних, канрових I стильових критичних прояв!в.Високий творчий .потенщал чесько! критики 30-х рок!в зробив !! д1евою силою, важли-вим фактором вшшву на сусШльно-культурну ситуацш I лгтературний проц«г, оприяв розвитку критично-естетично! думки, Шдвищенню духовного р!вн народу.Днал!з цього характерного явища л; гературного кит-тя ов!дчить, що чеськ1 критики ЗО-х рок! в брали активну участь у розробщ нових л!тературнях програм, осмиаленн! кращих досягяень оучасно1 чесько! л!тератури, пропаганд! класично1 спадщини, виршен-н! актуальних теорегяко-метододог! чних питань. проведена робота доз'еоляз угочнити ряд !оторико-д!тературних уявлень про процес ста-

новяення чесько! л!тературно! критики, про роль i Зункц!! Г! р!зно-маштних канрових i стильових р!зновид!в. Досл1дяення в!дкригае пер-спективи для дальшого вивчення чесько! л!тературно! критики, теоретичного осмислення критики як специф1чно! творчэ! д!яльност1. За матер1алами дисертацН опубл! кован! таи прац!:

1. Концепщ я сощал! стичного реал!зму в працях Ладислава Штолла // Проблеми слав"янознавства. Республ!канський м!квхдомчий зб!рник, вип. 37. -ЛЬВ1В1 1988. - С. 11-18.

2. Перша дискуыя про пролетарську л!тературу в Чехосяоваччин! ff Проблеми слов"янознавства. Республ!ганський м!кв!домчий зб!рник,вил.39, 1989. - С. 25-323. Особливост! чесько1 пусипцистично! критики 30-х рок!в XX с-гол!ттuff 1ноземна ф!лолог!я. Республ!канський м!кв!домчий зб!рник, вип. 30. -JlbBiB, 1990. - С. 33-41-