автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.05
диссертация на тему: Особенности украинского электората в процессе демократизации и становления национальной государственности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности украинского электората в процессе демократизации и становления национальной государственности"

р г Q gi| MlulcTEPCTBO OCBITH УКРАТНИ

КИТВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

-Т "7 t ; г> ,* .*■» *

На правах рукопвсу

В13НИЦЯ ЮРШ ВАСИЛЬОВИЧ

ОСОБЛИВОСТ1 YKPAÏHÇbKOrO ЕЛЕКТОРАТУ В ПРОЦЕС! ДЕМОКРАТИЗАЦ1ТТА СТАНОВЛЕНИЯ НАЦЮНАЛЬНО! ДЕРЖАВНОСТ1

1 22.00.05 — пол1тична соц]олог1я

Автореферат двсертацЯ на здобуття ваукового ступеня кандидата соШолопчних наук

Kills- 1993 р.

Робота вихонаиа в КиТвськоку утверситет!1м. Тараса Шевченка.

Науковий кер!вник—доктор ф!лософсысих наук, професор ВОЛОВИЧ Володямир 1лл!ч,

Оф1ц1Гш1 оповентп: доктор ф1лософсыивх наук, професор М1ХАЛЬЧЕНКО Микола 1ванович;

кандидат сощатолчнях паук, ст. внкладач БУКРАБА Олена Мяхайл1вна.

Пров!дна уставова — 1нстятут соц!ологЛ АН Укра!як.

Захист в1дбудетьс2 "10" лютого 1994 р. яа зас1дапи! спец1ал!зовано1 вчеио! ради Д.01.01.05 в КиГвському ушверситет! 1м. Тараса Шевчепка за адресою: м. КиЗв, вул. Володимнрська, 64.

Э дисертацкю мохяа ознайомитись у б1бл1отеа1 КяТвського ун1верситету 1м. Тараса Шевчепка.

21--Ж

Автореферат розкланий _1993 р.

П чеки Г; сегретар

спец!ал1зопано1 вчено« радк // У Л.Г.ШКОЛАеНКО

Д. С ¡.01.С!

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

Актуалмйсть теми досл1дазння. ЗагальноБизнаним вванаеться, що дослхдження вш5ор!в та повадхнки ваборцгв е ода!ей з централь-них проблем соц!ологП цолинки. Ыасштабн1сть вибор^в як по за-лучзнност1 до нього громадян, так I по валливост! для самого функ-цгонування сусп1льства значно дом!нуе над 1ншшлл формами дрояву поэтично! поведхнки громадян в розвитку демократичного сусдгль-ства. Особливо названа тема ваклакае увагу за цьогочасних умов сусп1льно-пол1тично? кризи в УкраШ 1 тенденцГг до сяроби вир1-венкя П шляхом виборгв. Звернзння до темп повед1ика виборцхв зумовлано рядом обставин, с град яких, на нашу думку, це явно не-цостатнШ р!взнь розробка теми перед за вса чзрзз брак практики зиборчо! боротьби та те, що цей тип соц1ально1' повед1нки знахо-деься пока що в процасх становления.

3"ясузання залекностей повздШса громадян в процесх виборхв -Фпродне прагнання вс1к гроиадських сил, що пратзндують на участь > реалыий пол1тичн1й боротьби Таким чаном, в павному, вузькшу |0зум1нн1 зм!сту теми актуальность еивчзння особливостай приинят-я виборцяш ршення викликана соцхальншд земовленшш з боку за-Дкавлених суб"екг|в полгтично? боротьби - кандидат1в та нолк'ач-их партЫ, руххв, трупа и!дтри.;ка та соц!альша груп.якими бонд исунут 1 та ча* 1ктереса в -па чи м!р1 в1дбцвають або наиа-

аються в1дбпвати.

3 ■1ншого боку, в бхлыл широкому розумШЦ, эктуалыйсть ви-аачно¥ теми заловлена значениям аохЦолог1чного анал$зу алекго-ально! поезд шел як вахтового засобу розум!ши политично)! едтуа-Г/ 1 для п'одалыаого використання одзркаклх данах в сисгелашх эсл1дгащтх громадсыии. проблей - апсцсшчнцх, соцхааьнах. со~ Еально-психологйких, национальная, рздхгпдщх.

- г -

Таким чаном, з прикладной точки зору, актуальшсть визна-чено! теш долягае в потреб! учасншйв подлинного процзсу в Укра1'н! в знаниях про особливостi мзхаМзму прийняття р!шення виборцяма, ефзктивн!сгь saco6iB вдлдву на громадян з метоп ош мально! побудови стратег!! вдборчо! кампаиИ.

В той кз час пер1одичне проведения EadopiB, анал!з ix результат та ходу виборчо! боротьби, даить ваклпчно uiffit! за cboIm значениям дан! про стан суспШства та тенденцП його роэвигну, розклад пол1тичних сил, cycnij.bHi настрой тацо.

Sa цих умов дослхджакля особливост ей повед!нки електорат] його реекц!! та т! чи !нш! пол!гичн! процзсл та захода пол!ти* них орган!зац!й в актуальною проблемой пол1тично1с соц!олог!1.

Стан досл!дкення проблемп. Довед!яка виборц1в, як форма прояву пол1тично! повед!нка, II суть, фактора детерм!нац!1, м< хан!зм формуваняя е комплексна, багатогалузева м!вдисципл!н8р1 проблема. Ii повноц!нний науковяЛ анал!з немоклизи! без опора на фущ',амзктальн1 загальнометододог!чн1 досл!джзння в галуз! загально? теорН оообистост!, П повад!кки як соц!ально-психсц г!чного яввда /роботв Виготського Л.А., Донцова АЛ», Руб!нит£ на С.Л., Сорок1на H.A., Ядова В.О., Грущ!на Б.А., Головаха E.I та inj. При внал1э1 пол!твчно1 д11, П глибанних корен!в, npi няття пол1тичного р!шення особою, довелось звернутись в першу пергу до досл1дг.ання пол1гичноК офори, пол1тично! д!яльност! як способу виробшщгва "пол!тичного буття" !ндав!да, i немину^ до пол!тачно! реальном!, в як!й в!дбувасться процас формувая! особи, И "йол!тично соц!вл!аац!я" /прац! Вебзра М., Двркгей-ма Е.,'Лассуела Е., Л!пмана Е., Л!псета СЛ./.

Пзрш! спроси проведения альтернативних вабор!в на теренш Уц.о'iнп 1989-1931 рр. вкклпколи кваву зац!кевлен!сть з боку

1,осл1дник1в. Було проведено ряд соцголоНчнпх розвхдок, в тому $асл1 i таких, що охоплювали всю УкраУну, як! даля пзвний матв-лал для анал1зу.

Сзред фактор1в, що визначають характер стану вивчения особ-швосгей повед1нки укра'/нського электорату, можна вазначитв

;aki:

I. BiflcyxHicTb традидШ проведения вгльнах деиократачних mtíopiB, а зв1дса i досв!ду у вивчешй повзд1ннн виборц!в; об-№S9HÍCTb практики виборчоЕ боротьба об"ективно ускладнюе дос-11джешя вабор!в.

2. Б1льва частика дослхдкень носить оперативнай характер, i них анал!зуеться ситуец!я в окремих paríснах, i перед за воз, [айб1льа подОтвзованах.

3. Bíjtotho девку полггичну заангааован!сть частика доелiд-шк1в, що зумовлено бззпоезредньо блазьк1сто тема до практика юл1тичного процвсу.

Сл1д в1дзначата, що в б!льшост1 публ1кац1й украУнський ректорат доел1деуеться, як на кашу думку, з яеним перзб1льшэц~ ии його радакальндх рис, i разо»,i з г им - з nocriílmui пхдкрве-¡енням його нздостатньо! досв1дченост t t здатноет! до bíahobí-сального вибору. Значна узага пркд1лялась внзначеняп е^активнос-■i тих чи 1яиих £-актор!в вшшву па повед!нку ваборц1в, перзд за ica засобами mscoboí 1нформацП. Недостагня увага прад1лона, на 1аш погляд, рег1ональшш вадйнностям у повад!нц1 ваборц1в.

Б1льш1сть досл!днак1в приходить до висновку /який в ц1ло.му !п1взвучний до результатов заруб1кних досл1дазнь/ про немоялц-liCTb дооать точно скорелюватя пэвн1 цол1тичи1 оринтацП в тре-;иц!йнша ознаками социального статусу шборця. Разоц з тип, як :ам здаеться, яедостатня угага прид1дялась вявченню елзкторадь-.

но! поведШки певних соц!альних груп, перед за все с!льсышх меиканц!в.

В ц!лому, на авакаши на р!зкв эб1льыення уваги досл!дни-к!в до прочем вибор!в та повед1нки виборц!в, зростання кглько публ!кац!й на цр тематику, дану проблему н!як на можна визн чити як в достбтнш м!р! висв!тлену те розкриту, Грунтовна дос л!дкення особливостей електорально! повед!нки громаден Укра!ни щеоч!кув на св!й чао.

ДЩ та завдання досл!дяення.-Метою даного досл!дкення е спроса впзиачити особливост! електорально! повед1нка узфа!нськ внборц1в через анал!э пронесу прийняття рЬення про голосуванн те його результата. На шляху до ц!в! мегп пастве нвобх!дн!сть р!аэння ряду эавдань, а саме:

- розкрити суть та характарн1 риси електорально! повзд1нк як форма прояву пол!тично! повед1нки;

- дата анал1з заруб1кного досв!ду вивчення повед!нка вибо ц1б та визнвчитк основн1 ознвки електорально! повед!нки в кра! нах 8 розвилутою системою вибор1в;

- на основ! матер!ал!в соц!олог!чних досл1д£ень, проведен в ход! передвиборних кампвкШ 1989-1991 рр. виэначнти особливо т1 побзд!нкк укро!нськях виборц!в через алал1з м8хан1эму прпйн тя громадянани р1шекпя про голосування з урахуваиням соц!ально демограф 1чш1х, рэг!оналытх ! т.п. в!дм1нностей.

Об"ект досл1дкеяня: Електорот Укра!ни,

рредмат досл1р-ения; Особливост! повзд1нкл Биборц1в Укрв

ни в процзо! прш'лшттл грогладпнама р!пешя про учесть в голосу »

ванн! та ¿ого мотквп.

усорат^шою 1 .мдтодолог1унои основою досл!^.г.зшш с робота ь1д';иих в'!?ип/ в гвлуй! (¡1лосо()1!, с0ц!0л01'П, пол1толог11, со

,hoY психологи. Автор опаравня на сод1олог1чк1 ызтода /робо-Бебзра lL, CopoKina П.А., Смедззра 1.21., лдова В.О,/ ка ос-¡i спстзмного, комдлзксяого подходу /робота Маркса К., Парсо-Г./ е Д1алэктиЕНо:лу поеднанн: з процзсо-сатуацхйнал /робота конi U.K., Мзртона F.K., Щздровацького П.П./ та теоретичная ука.'ли в галузi полхтологП /Арон Р., ДюБерке П., Лзбон Г., мен Г./ та ссщгльно! психолог!]? /ЗаслаЕОька T.I., Кон 1.0., ihdt3iih СЛ./.

Емп1ричнсю ссноЕоа даезртец!!' стела дан! конкрзтнах ссцхо-!чнах досл!д2энь, цо проЕОдалась як по ecu yicpsiai, так i скрзглнх рзгхенах, в яках аЕтср прислав участь як Еикснзвець емпх фрагмент iE сбстекзнь.

Автор прзтзндуе на наукову новизну робота щодо:

- анал!зу электорально! повздхнкл як прздмзту еибчзння по-ино! ссц!олсгП в УкраШ;

- розробка самого пскяття злзкторально! поездхнки та в!д-1дно1 соц!одог!пно! кокцзищ!;

- Еизначзння ссоблавостзй повед!нка та характзрних рас з!нського елзктсрату;

- з"ясування сб"бктавн2х фактор is вплаву на продес прай-\я piaiSHb громадлнамц/соц!ально-аконсшчнз стаковще, пол!тач сультура ваборщв, нац!ональн1, рзгхональн! та !ш! вШ-Фшос

та суб"ективних фактор!в поЕЗд!нка суб"ект iB пол!тичного (асу.

Практична значения досл{д;каняя визначаеться актуальн!стю лзми i ступеней П розробка i складаеться в наступного:

- одеркан! результата мають значения для подальшого ¡вавчеи-вхащзму прааняття ваборцяма р!шзння при голосуванн!;

- ccuicJioriMHi дан1, отриман! в досладханнях, та виснс виксристовувалпся ирцрсзробцх ракшендагцй i була заетосох в ходх виборчих кампаний I990-1991 pp., дегпа з mix мохуть корястовуватися при п1дготозц1 до участi у наступних виборг

Ап&обацхя робота. Cchoeki положения дисартацП Е1дсбр£ Hi в опубл!ковэних роботах. И «сумки дсслхдкень дсноЕхдалпс конференциях "Соцхальнх 1яновацН: проблаш i перспектива" /м.Мссква, 1990 р./, "Сучасний соцалхзм: методология вивчг протир1ччя, перспектива розвитку" /м.Гродно, 1990 р./, на и Hifl конференцх! студзнпв та acnipaHiiB факультету ссщолох та психолог!i Шивського ун1верснтету /1993 р./, обговорювг на сильному зас!данн! кафедр ссвдологП та полхтологН Kin кого !нстатуту пол!тологН та соцхального управл1ння.. Скрек матер!ала дасертацП використовувалась для д!дгстовка хнфор ц!йнях бгаетен!в для Верховно! Рада УкраКна.

На захист виносят ься наступи! полокзння:

- електоральна повед!нка е формою вияву полхтичнок' iioi ки громэдян з приводу делагування власних вледнах повнозане шляхом персон 1ф!кацП засобами виборчого продзсу. Електорал повед!нка, як спос1б реал!зац!!' соцгельно-полхтичних opieHT впборця, б результатом вплнву умев i фактор!в, ¡до в ключ а ют t себе оссбливост! внутр!- i зсвн!цньопол!тично1 ситуацН', са ф!ку повэд!нки пол1тичних оргзн!зац!й,характер i р!вень ефе тивкост! засоб!в масово! комун!кяц!i, соц!8Льно-1сторичний в!д электорату, характер полхтично! культура ввборц!в;

- в основ! розмежування основних груп виборд!в та поля ЦП ПрИХПЛЬНОСТХ громэдян ДО ТИХ ЧИ iffiUHX прзтендзн?1В леки на стыькп соц!алыю-профес!1:ний статус, скхлькк ногоджанкн скстегда 1кдйыдуальних та грунових piuiaHb, уявлзнь про суть

рсмадсышх проблем та идях1з Хх впрЬенкя, власних полхтичнах Лннастей I ршень по окреких актуальных питаниях /"Ьщикато-ахя/ - з одного боку, г системою форыальнпх озиаг. социального татусу - з другого;

- за ц!лим рядом фактор /1н$ор.мован1Сгь, вимоглив!сть

о особистост! претзндент1в, здатн!сгь до побудова реально! споили яол1тичнпх ор1ентац1й, 1нтерес до лол^ики, 8Ктивн1сть на сборах/, цо скдадаоть основу моклавост! в1дпов1дального сехдо-зго вибору, украХнськкй вцборзць из поступаеться зразкаы елзк-эрадьноХ иоведгнкц в краХнах.традицШноХ демократIX;

- наЛб!льа рельефгоо СЕоер1дн1стя украХнського елакторату в1ды1ии1сть м!е елакторатсм сходу 1 заходу крайни та в*тчут-

рхзшщя у позед!кц1 :.пськлх та с1льських впборц1ь на тл1 мнения чглност! согЦально-иро^есШного статусу ввборц!в в 1>ереищац1Х Я1дгрщл:кл претендент1в.

Структура лнсэртап! I. Диезртахця складастъся 1з вступу, ох глав, як! «сладаетьея з чотирьох параграф^ га в;;сновк1е» :яг робота - стор1нск. Б1бл1сграф1ц по те«| нарахсвус

41 аойменулен». робота м1сш?ь V таблаць, додаток з 7 табдиць, I схему.

оснобей з:аот робсгш

У в ступ! обгрунтовусться актуглмпегь тема дисе^чщИ, класться ступень лауковоХ розроблзносп «роблг,.'.л ышченнл блпвостай поведхнки украХнського электорату, визначьйгъел скт, предает, «ста, завдашш та г1аотвэа досд1 д;».аннп, ька-гься на вшйдн* теорстичнх дкарела та 8:.ш1рпч:;у базу доаид-ия, в1дображена його пзукова тс практична знач,ш1сть,

У перш Иг глав! "Электоральна поведшка як предает полхты но? соцхологП" розглядаетьоя сутнхсть соц1олог1чно! категорП "електоральна повед1нка", вазначаеться 11 роль 1 ьисце в проце с1 досл1даення суспхльства, перш за все пол1тично1 сфери його функц10нування, робиться сцроба анал1зу методик вивчення пове-д1нки виборц!в в зарубхжних кра?нах.

В § 1.1. "Повед1нка виборц!в як соц1альне явиде" даеться анал1з досл1давцьких п1дход!в до з"ясування суг1 кат агор П "электоральна повед1нка", звертаеться увага на те. цо електо-ральна повед!нка б формою прояву пол1тично! поведшки 1ндив1да через вивчення якок' т!льки 1 можлвво визначити в1дносини ладиноо та владов, II Институтами. Автор розпрд1ляб найб1лыи загальн! 1 розповсюдкен! визначання пол1тично¥ поведхнка як всякох форми участ! у зд!йсненн1 влади /або протидш Н зд1йс-ненню/, цо охоплюе участь у формальних 0рган1зац1ях ! масових рухах, налекн!сть до рОзних елемент1з система чи усв!домлювану в!дсторонен1сть в!д них, публ!чяу ман1$естац1ю погляд!в з меток впливу на громвдську душу, нол1тичнх хнститути чи керхвн! по-л1тичн! групп.

Иаукова думка у п!дходах до проблзми пол1тичноЗ£ иоведхккп перетерпхла значку еводклио, ор1внтуючись протягом часу на ту чи 1{юу "теорИю дамокрвтП". Почпкаючи з "клосично"! тзорН" /О.Лохк, А.иитт, Т.Пенн/, посл1довнкки яко* конструюваля 1деальну модель ппол1тично1£ людпни", робились серйознх с проб а дослхдати механхзм функцЮкувапнд 1ндив1да в полилчнШ о;ее 1.

Теор1я "прздетавницько* пол1тичнох система" х'рунтувалась на

> - - .

гязненн! за основною масою гро\щдяи мсгд/ьост 1 доц1дьно1 у част! у пол 1" яцд засобгта регулярного голосува!пш.

Одахею з модиф!кац!й теорЦ' "првдставницько1 демократiï" яала теор!я "дамократачного панування ел!т" /в.Паретто, Г.Моо-а, Р.Шхазльс/. Серед досягнень посл!довнах!в ц!е! школи -юзкриття механ!зоду взаемодН Mis л!дзром t масою ваборц!в.

Широко використовувться в емп1ричш1х досл!джвннях "ринко-ia модель" /Г.Лсасуел, Ч.Мер!ам/. Зг!дно ц!в! концепц! Ï в га-|уз! полiтики хснуе такай жа "в1льнай ранок", як i в господарей. Основна вада qieï Teopiï полягае в тому, що анал!з специф!-а функц1онування складно! i своер!дяо! система п!да!ншгься ростам упод!бненням одне !ншрму,

■ ТрадицШай марксастськай п!дх!д в досл!дкенн! пол!тично! овзд1нки полягае у розглядх мотивов повед!нки ыаси людей, з!тк-ень ïx iHiepsciB, як насл!дку обябктавнах умов матер!ального иття, що s своер!дноа базою Bcteï !сторачно! д!яльВосг! лидей. овед!нка !ндав!д!в на пол!тачн!й арен! з марксистських позац!й ввлявться перед за все як участь в бороты!! за !нтереса свого ласу, соц!ально! трупа.

Васновка', що булз зроблен! в середин! XIX ст. про перманент-! класов! протает аяння i наявн!сть тендзнц!й до його подальшо-о загострзння не знайшли свого п!дтвердазння на сучасному -етап!. той ке час занадто оптим!стачниш була прогноза посл1довшш1в 1ення К.Маркса в!дносно ыонлавостей св!домого "формування нау-эвого св!тогляду мае".

На основ! анал!зу теоретичних розробок в галуз! пол!тнчно! звзд!нка !ндав!д!в автор робить спробу визначання електоральноу эвзд1нки як форма прояву асоЦтачно! повед!нка громадян з право-г делегування власнах владнах повновакзнь шляхом персон!ф!кац!Х зобами виборчого процесу. Електоральна повед!нка являв собой tociû раал!зацП соц!ально-пол1тичних ор1ентвц!й виборця, як! •

в результатом впливу умов i фактор1в, що включаюсь в себе ооо ливост! внутр!- t 30BKiuiHb0ncwtTH4H0Ï ситуад!ï, специф!ку пове д1нки пол!тачних орган1аад!Й, характер i р!вень ефективноотt д яльносЯ sacodiB mbcoboï комун!кац!?, соц!ально-!сторични2 доо-в!д електорату, характер пол!тачноХ культури виборц!в.

3 метOD вазначенкя м!сця д!й, пов"язаних з участи у вибо-рах, серед !ншах вид!в пол!тично! актавност1 !ндив!д!в, або со-ц!альних груп, автор робить спробу сконотруювати шкалу !нтенсш ноет! пол!тачнах д!й на зразок такоУ: а/ реакц!я, що не пов"язе на s необх1дн1отю власно! високо! активное;! /позитивна або нех тавна/ на 1мпульса, що йдуть в!д пол!тично1! система, в!д ÏÏ 1н статут !в чи ïx предотавнах!в; б/ участь у периодичная д1ах, пов"язанах s делегуванкям повновакень /електоральна повед!нка/; в/ д!яльн1сть в пол!тичнахта блазьках до них орган!эац1ях; г/ ваконання пол!тичних фунпЦй в мехах !нститут!в, що входят ь в пол!тичну систему або д!оть проти Bel; д/ пряма д1я; е/ актив на /в тоглу числ! кер1вна/ д1яльн!сть у поза1нституц!альних пол! тачних рухах.

Субнект политично! д!Т функц!онально paanlaye себе в рол1 виборця на втапах, як1 дасартант розмековуе таким чаном:

1. Участь в акц1ях первдвиборчо! кампанП /участь в збор1 koîitIb на виберчу кампан!ю i п!дпвс!в на корпеть претендентов, участь у пврадвиборнах м1тингах, зустр!чах з претендентами/.

2. Участь /або неучасть/ безпоевредньо в процедур! голосу-¡бання»

. 3. Етап "реал!зованоХ електорально! повед!нки", зм!ст яко-rô пов"язаний з д!ями ваборц!в, спрямоваьих на контроль sa д!яль HiCTB обренц!в, Еключаши вимоги в!дозви депутат!в чи в!дставки президента або iJiuoï bhcokoÏ урлдовоХ особи, .

Автор вбачае певну в1дм1нн!сть ьпж явшцем, що розглядаемо, а рядом !нлих, зовнх дещо под1бних. Маеться на уваз!, наприк-ад, вибори складу кер1вних органОв в маках пол1тичаих 1 громад-ьких орган1зац1й, обрання кер1вних орган!в 1 кер1вник1в у рудових колектавах, голосування на референдумах /плебхсцитах/. пзршому та другому вшадках !ндив!да не вступають у в!дноси-и з приводу внрадення проблеш1 деркавно? влади; у третьому, р!м того, голосування взагал1 депереон1ф1кованз - мова ¡{да ро вияв стаЕлення населення до тхб! чи 1ншох пол1тичноК 1да¥, ле не до особи.

Закономерною в щ>ому зв"язку вбачавться постановка питан-я про визначення тих ознак, що в!др1зняюгь традацШно дзмокра-ичн1 полпичн! система; в яках электоральна повед!нка мае рояв в найб1льш зак1нченому вигляд! до о6ов"язкоеих умов, на ашу думку, сл1д в1днести:

X. Довготрпвала Оснування хнституту вибор1в.

2. Розвынутий характер пол1тично1 систами, що забезаачуе онкуренц1ю полОтичких сил.

3. В^даосно висока ефзктивнхсть функц1онувшшя виборних нститутхв влади.

4. Гршадсышй контроль за ходоы виборчо*' кампанП.

'5. Значнай соц1альний досв!д елзкторату по участ1 у голо-уванн1.

Социальна дзтерм1нован!сть дав можлив^Ьсть розглянути елек-оральну повед!нку як явще, що фокусуе ц!лий наб!р реально снуших проблем 1 протир!ч, анал!з даних про вибори дев момен-альшй зр1з стану сусп|дьстЕа в ц!лому,

Певний Стерео монз мата розгляд прояв1в повадЬша ваборщв

на значному в!др1зку часу в умовах розвинуто! форми демократ il на приклад! анал!зу даних про piBHi п!дтрамки pi3Hax napTiË в KpaïHax Зах!дно! бвропи за пер!од 1945-1983 рока. Наведен! дан: переконливо св!дчать про наявн!сть тенденцИ до bïâhochoï зага) hoï стабШзацИ р!вн!в п!дтримка нарт!2. центристського нерада-кального типу, що эбирають переванну б!льш1сть голос!в, що в значн!й Mipi в!дображае стаб!л!зац!ю сусп!льних npouecia в кра! нах з демохфатичнщя. традац!ями зах!днобропейського рег!ону. В ракурс! Haiaoï проблема можна зробити висновок про цринципову здатн!сть електорально! повад!нки до рефяективно! функц!!, б!лг шо! чи меншоГ адзкватност! у в!добракенн! проблем i теядеший реальности

Таким чином, за умов панування демохфатичних принцшйв hoj мат явного рвгулпвання сусп!льних в!дносин найб!льш широкоэ ! вначною формоп прояву су0°ект!в пол!тичного'процесу е елект оран на повед!нка. Цри анал!з! П0Бедан!ка ваборц!в с необх!дн!сть вр хування хараксерних обставан, серед яках досертант визначае:

1. Визнання соц!ально! детарм!нованост! електорально! пове д!нка не влклшае врахування д!яльного, активного елементу в ля дин!. Сусп!льн! в!дяосини, проблами i супзречностi створюють якдо ! досйгь вплавовий, алэ липе фон, на якому розгортаеться

; процес учаот! !ндав!да в пол!тиц!. В основ! пол!тпчного вибору громадянина лекать эасноване на гласному баченн! сусп!льних проблем уявлення про шляхи . ïx вир!шекня, i оц!нка претендент!в s точка зору ïx ад!бност! до ефоктивного розв"язання сусп!льних протир1ч.. .'..'. \

2. Залелн!сть повед!нки виборц!в в!д пол!тичного середоввщ де .вона знаходать св!й прояв» для. повед!нки вцборц!в характерн! лаб!льн!сть, спрпйнятлшйсть до. ц!ласпрвдованого св!домого впли

пол!тичнах сил. Процес реал!зац!1 виборцяда власних пол!тичних $ункц!й батато в чому аумовязний !снуючою под!тичною системою, II" ефективн!стю i спрямован1стю.

В § 2.1. "Заруб!жиий досв!д вивченяя електорально! пове-Д1нпап евтор став!© coöi за завданяя зсобаФи спробу розглянути валвлек! закордоннамд досл1дййкзми основн! характерн! риса, тенденцИ ! взаемозв"язка у повед!нц! виборц!в; васв!тлити подходи эах!дних вчзяих до впрюёшш проблем побудови iepgpxil причин, що впливають на повед!нку людей п!д час виборчих кампа-н!й ! роль окремих фзкторiB; розкрити такз явшдз, як зросте»-чий абсенте!зм у враХнах з традацхйноо демократ!ею; проанал!зу-вати повед!нку окремих соц!альних труп на виборах. Вир!шення цах эавдань повинна скласта аоиук в!дпов!д! на питания: що являют ь з себе типов! зразка едвкгсьвльно! повед!нки в сусп!льст-вах, де в!льн! вябори набули найб!льш повного t,посл!довного розватку? Тобто, що е собою стереотип ваборця в умовах демокре-т!Х, у nopiBHHHHi з.яким »!льки i моит впзначпти оярач! особ-ливост i кошфетних виборц!в в кошфетних .умовах?

Соц!олог!чн! досл!джвння.вибор1в доводяться практично у вс!х краХнах традац!йяо1 демократ!!. Рдйак виэнаним л!дером у ц!й галуз!, безумовно, в ЩА. ТрадицН внвчеяад повед!нка вибор-ц!в, багатство накопиченого досв!ду t одерканпх зяань, аирокз висв!тлеиня Ix пресс® эумовила неа ваб!р енал!зу сама досв!ду досл!дяань амеракаиських соц!олог!в. Дяя прмсладу розглядаеться одна з нов!тн!х методик таполог!зсц!1пол1тпчно1 повод!якя аме-риконськсго влекторату /Е.Когут,. Л.Ористейн, л:*!йкартн!/. Ця: таполог1я базуеться но застосувеан! методик факторного анелгзу, чо дають моклав!сть вид!лита ряд так званих "базовая ц1нлосгей" га П!ндиз!дуальних ор!ентац!й", щомаоть варЬаяьняй вили? кг

под!тичшШ виб1р американц1в. Це так1 ц!няост! та ор!ентац!1 як "рел1гШш в!ра", "вОдчудаання", "с|!нансовий црес!нг", "толерантность", "нетолерштн!сть", "соц!альна справедлив!сть", "аазриканська виклшан!сть", "ставлення до б1знесу" 1 т.д. Вико-ристовуюча дан! опитувань 1 запропоновану амерщсанськами досл!д-:никаш методику класиф1кац|К пол!тичнах *погляд!в вибордхв, да-сартантом розроблзнасхеыа розмезкуванля елакторату США на основ! труп громаден за поедканням озвак соц!ально-демограф!чного статусу з тиш чи 1Щ1ИШ уподобашшми. Адвл!8 показав, що таких груп II, 10 з-яках голосуигь на виборах, а I - н!.

Таким чййш, зах!дн! досл!дншш вважають електорат конгломератом. В основу типолог!зац!1 осноенйх хруп виборц!в складаеть-. сд погодхання сцстещ !ндив!дуальних 1 групових ршень, уявлзнь про суть гршадських проблем та шлях!в до 1'х вир!шення, власних полЬичних ц!нноетай Гршень по охфвмих питаннях.цо знаходяться а зон! нубл!чних ,рй6куо!й X як! вдатн! бути !ндакаторами - з одного боку, 1 системою формальна* ознак сопельного статусу -э.другого. Такий п!дх!д веда до оптимального /м!ж зайве прдшти-еовашш ! вкрай заплутанам/ уявланняи про настрой виборц!в, яке «оке використовуватдсь як база для розробка р!зних вар!ант!в стратэгН ! тактики вибррчо! {сампан!!, а цэ, в принцип!, ! е досягненням мета, що стоУть перед дослОдникаши

I . ' '

Анал!з досв!ду вивчання вибор!в за кордонш дозволяе вазна-чйта так1 характёрн!'риси електорально! повед!нки в умовах роз-вш^их £орм традицйно? демократ!!, .

I, Наявн!сть груп елакторату 9 притаманнши 1м даференц!йо-ссняиа вразкеш повад!нки на виборах. Так! грули в принцип! мож-лхшо ок± ¿слита, вакористовуша весь наб1р формальных ознак социального статусу в' комплекс! з. суиованама ознакаыи пол!тичних

opi6HTa«iii, моралышх ц!нностей t особист!снах оц!нок. Сучасний р!вень розробки методик соц!олог!чних досл!джень дозволяв це зробити.

2. ГНдвищення вшшву засоб!в масовоХ. !нффмац! Z на процас прийяяття виборцями pi кення.. Достатка заталЬна.Сформован!сть виборц!в.

3. Ми не ыашо п!дстав ствэрджувата, що в краХнах з трада-ц!йними демократичнида хнститутами маоа виборц!в приходить до гласного вабору все в б!лып!й м!р! пхд вшшвом зац!кавленого рац!овального п!дходу до кандадатур - навпаки, продовнуе пере-важата емоц!йне сприйняття !м!додг пол!тика. Потеяц!альяо вибпр-ц! здатн! до адекватно! оц1нки об"ективних суcntльнах проблем ! суперечностей. Значяо складаioie для них, у тому числ! .! за умов демократИ, правильно пов"язувати рац!ональн! шляха вир!неккя цах проблем з тими ча 1ншами псяхтичними салаки ado козкретяиш пол1тикама.

4. Тевденц1я до эростання абсенте!зму як прсяву в!дчудган-ня 1ндав!да в пол!тиц1 1 сусп!льств!. АбсентеХзм набув характеру суттевох раса пол!тачно! культура Заходу*

Глава 2 "Особлавост! повзд1нка виборц!в УКраХна" побудова-на на основ! анал!зу результат!в ряду конкретно-соц!олог! чнах досл!джень, з якихдеяк! була проведен! зй участи автора.

В § 2.1. "Характер»1 раса персах вроак!в поввд1яка ухфа!н-ських виборц!в в ход! альтернатазких вибор!в" даетьсй оц!нка передвиборно! практика минулого з точки вору Цнасл1дк1вдяя формуваяня певнах сфер пол!тичноХ св1дсмоот! вйборц!в,, складаняя спзцаф!чних традац!й, стереотип!в, пов"язаних а вибором!1. Уало в кого викяикае сумн!в, що ми зрептою будемо ката Сйраву з ао-вэд!нкою виборц!в в нам1Й 'краШ як з чимоеь досить близькям

по своШ оут! з вагальноприЕнятими зразкаш електорально! повв-д!нки в краКнах з сталими демократичней традац!ями. Це прилу-щеная знаходиться в одноа1у ключ! з !деею про !снування сучасно! тандещ11 до эм!щеяня акцент!в на загальн! риса розвитку вс!вХ р!зношш!тност! тип!в соц!альних систем.

Первшй доовЦ проведения альтернативных вибор!в /вабори народных депутат!в СРСР весною 1989 року/ зазна$ на co6i энач-ни11 вшшв iHepniï минулоро. Характерн! риси,'свобр!дн!сть поведана ваборц!в в ход! передвиборно! кампан!! 1989 року як с!м-б!оз старше, що скдадалися цротягоа десятир!ч стереотип!в в процао! голосування ! вплив "в!тр!в перец!н" на прийняття вибор-vfiim р!шення.

Результата ршиувань св!дчшш, що абоолгана <5!льш!оть населения схвально поставадась -до ам!н у виборч!й систем!. Одно-чеоно 65 в!дсотк!в ваборд!в висловшшсь за зы!ни закону про ш-ббра народних депуяат!в СРСР. Цо-р!зному, але в ц!лому критично . Суда спрямована грсшдсьКа- думка стоодао окремих сфер та еле-MQHtib передвиборно! кампак!! 1939 року. Дан! опитувань робшш ыоетавша висновки цро тв, що- виборц! спрайняли. в!льн! вибори «к ефективну форму прояву громадсько! думки ! мовлив!сть реального впливу на пол!тичн! .под!^. Не иокна ве в!дзначити, що не давлячиоь на во! нсся!даа минулого, удаления про суц!льну nouii-тмчну яа!вй!сть виборц!в не справдились.

Досл!дкення рол! aeqoôiç масово! !нформац!! показали, що вони зд!1снили значний.хоча i менший sa спод!ваний, вшшв на к!д та -результата передвиборно! боротьби. Ор!ентад1я вдборц!в , а дшшм кнттевшл досв!дом'1 б!льш виооклм р!внем осв!ти на га~ 'f м*«У !кформац!ю аная!тачн<»о myaiy в ц!лоиу псд!бна до оитуа-; uiï.B кра!нах 8. дамократичнйш^'традад1я5,щ /напрнклад.США/,

Той фа:гг, цо ллст1вкп за ступеней вшшзу зипередили телебачен-яя, свздчюь лише про те, цо неформальна лист!вка були справою ногою. Телебачеякя ггшвилось просто не готовим до ефектквного заливу на зиборц!в.

Абсолютна б1льпхсть виборц!в прийяяла участь у голосуваня! /93,4/?/. При пояснзши цього факту сл!д матл на уваэ!, ¡цо ста-тистака сз1дчить - чим розкутхшим було полхтичне життя регЮну, тим нижчого була активнхсть гиборц1в; на сел! в середньому б!ль-аа частка виборщв приймае участь у "виборах. Автор приходить до висновку, 'до в основ! актавност! лежать насл1дки семидесятал!т-нього сощального трен1нгу /народ ваявився просто привченлм" до гслосуваняя/ 1, кр!м того, продоЕжував !снувати алемент соц!ель-яого контролю за псзед!нксю громадян,

Ткпсдсг!зац!я укра^нського влееторату за методикою профвсо-ра З.С.Комарозського дала моялив1сть визначита ст!йку групу борц!а, ¡до прийнпла р!аення не голосувати цз до з!дкриття перэд-впбррно! капшанИ та таких, до голосували прота зс!х пгндадзтхз. Як правило, ц1 впборц! нэ зм1нсоть сзого р!шення.

При спроб! виявпги загальн! елзкторально-регЮнальч! зйко-ногл!рност! автором був використаивй кластерная анал!з по г/лгл наибов::] локазовим електоральням параметрам /ступ!нь участ! селення у виборах;- частка тих, хто проголосував прогп эс!х кандидатов; серздне число кандидатов в окруз!; ентролН сдартп-л: кандидатами голос {в; сп!вв!днопг5Шя ранг1в кандидат 1з 0 дегугз-т1з/ 1 розроблена класиф1кзщя 1ТУП областей /рег!о;Ш;/ ухра!'ни за характером елзкторальноХ поведшсп в ход! впбор!в 198? року.

При анзл!эх тых!в елзкторально!" повед1яки п рзг!о;;а;с рогл було сстановлэпо, «о у якосг! нгйбОльп зир&зкого д<зргвд1к>-шого показника вяступала частка еОкок серед геалдзда?!?. ц?, .и;

выявилось,могло бути одним з наакредах ХкдакаторхЕ заоргаахзова-ност1 вкборхв, апарагного цхдбору необх*дндх для "правильно!" структура депутатского корпусу кандидатХв. В рег1оаах электорально! розкутоси, що дала нтигиху частку ехкок серед кацдп-даххв, одночасно вшзвався найменшам 1 вхдс!в кхнок-капдидат!в на ваборах. 0стаян1 йшяи на загальнах засадах, а не для гаяочка, I иройыла не г1риа кандидатХв-чояовХкХв.

Перший дссв!д вльтернативких ваборхв /весна 1983 року/ дав ¡доклевать пра всШ непослХдовяостХ виборчо! реформа та педсшках практика пзредвпборноХ кампанх! Еиявага своерХдност! повед1нки удраХнськах ваборд1в, серед яглх:

- домХнування б мотивах выбору орХентацХй ЕиборцХв на осо-бпсмхсн! характерастака претендента як ласл1док облененост X нродоцозаного ваборцям набору пзрздваборнах програц, печш;сс-•г1 розиеяуванни. полХтичшо: сил, вхдсутиос?! досв!ду учсст 1 электорату у вХльнш: альтернативна* выборах. Значнай вплав ешедко-БЮ; фактор 1в; •

- пр1оратеткш1 у иасовХй свХдсоостХ була гЛсцзв! пробле-ш», с ксвдада? розглядався перед за вез з точка зору Пого едег-11ССТ1 ьнэсти ОСООПСТЕЙ ЕНеСОК У XX ЫфХйвЕЕЯ;

- вХдкосяо кзвясокс студХяь иксву ЗШ на цраХшяття

.Г1;борцег. рхиехшя; " ' • - ьшаеаХ скх цианоз гайорцХв е оцХек82 саодХдкХЕ ваборХв,

С1 2.Я. "Осозллвост! роввдХша! едехторогу в црсцесх станов-леяки у^аишьюх дорЕШ1осг1И, прассячзндИ дос.гЛдг.зшю пергдш-1530 ~ 1991 рокХв. АиагЛз году виборХв до Вер-г,:.;;;; Укради;'1990 року та Хх результатХь да с пХдстава .УМ х-с^Фх-упро ишшЦсть двох типХв субкультур у подХтичяШ кас&шаи: УкраХии, що-у вар1ыальяХИ п!рх ебумовлаг

два ccHor;;:¡x тппа псведшки унра1КСЬК0Г0 елохторату, причалу впр!шальи;:\! факт ерш д^рренцхахй! в рвг1оиалышй 1 урахузання itero, за взяткою длсертаята, е впклачно ванлавим.

Дая1 D;!óop40'i ка'ляанГх 1990 року надает*» мостив i сть вияви-тп прецае складаняя 1дзологхчяого плюрализму з Укра'х'н!, цо слу-SÍ3E за основу плюрзлхзму поэтичного i виявив п1дспудний процес складання багатопартхйностх в кра!н!, та мхетять вих!днпй материал по визначеннэ елзкторальнох п!дтришш екрзмих пертхй та pyxis.

В ход! опптувань tepapxin motubíb вибору, що визначалась сампмп репрезентантами, дзмонструвала серйо-знай i легхчкяй п!д-Х1Д впборц!в до прдйняття р!шень про голосувагшя.

На основ! даних дссл!дкень дасертант робить спробу еяэнз-чяти оссбливост! поведхшш с!льськях впборц!в. Звертаеться ува-ге на б!льиу активн!сть на впберах в с!льс.ышх виборчах округах, npiopu76THi сть м!сдевих господарсько-побутовпх проблем для впбер-ц!в, вразливхсть селян вплпвом зассб!в аг1тацН. Наявя1сть пез-ного р!вня соц!ального контроля на сел! приводить до пссплгшш рол! окремах труп меиканц!в с!л /перед за все кер!внаки,то особи, що предаст h з («асами впборц!в - л!кар!, зод!Х автс<5ус1в, прац!внпки торг!вл!, почтальона 1 т.!н./. Значно кекша, ni;?, в míctí, питона вага тих виборц!в на сел!, ícto прпд!лае увагу проблемам куль тур и, мовп, наука 1 т.!н.

Б ход! анал!зу передвиборно? президентсько! какпшШ ISSI реку було вилвлэно, що для голосних прзтендент!в на пои президента була характерна в ц!чог,ту plsua п!дтршка а ослорнп:: есц1-

9

олько-демогрзЗ!чиах трупах а врахуваянш, приро^но, зегольпог1? сп! в в i да с>;; г ння peíiTiiarin, що склалася.

Так;::,! чинем, соц!альао^профвсШпЛ статус виборцл нз uir

бути в1днзсений до фактср1в, що зумовлював результат Еибср1з, 1 не одна з труп населения, яка вазначаеться трададШниш формальными соц1 ально-нрофас 1 ональнами характеристикам, на могла роз-глядатнсь як "соц1альна база" претендента. Щодо рейтингу, то увагу автора привернув напрочуд просордШний за данам1кою, про-дас розцод!лу переваг'ваборд1в и!ж основнама претендентами. Де моаа св!дчиги про те, що випадков! фактора, як ^ суто 1деолог1ч-най вшшв як з боку претендент хв, так 1 1х "кашдд", а такоа ! з боку 8М1, не 8д1йсяшш скхльки-небудь хидчугнсго ЕЯдаву на результат Вйб0р1В. -

Нз стали ¿изначальною в прайнятт! рхшзнь про годосуваназ 1 надЮнальна наленн!сть виборця. Нззр1Енянно б1льь вхдчутндма выявилась розходаешш у ор!ентад1ях Еаборц1в на т1 ча кандидатура в залекност! з!д рег1ону проживания респондзнт1в.

У Еасновках дисертадп наведаться так1 п!дсумка досл1д23квя. I. За углов трансформацИ псицтачно! та суспхльно-ексно;д1ч-

л '

но! оистеш специфика ситуадН в сусп1льств! можз бута вазначе-на як еысы1и /тобто зникненням старах норм, що реглаиентують по-д1тачну повздхнку, ! вхдсутнхстю нових, характерних для нового сусдыышго поредку,. Такай стан немануча накладае в!дбиток на д И людзИ у сфер* подсаки, значно ускладнюз аналхз поточних по-д1й. Ось чту базсумнханнй !итерес виклакае порхвняння поведшки електорату- у трьох ваборчах кампаниях - 89, 90, 91 рр. - що дозволяе ваявата ст 1йкх е^эменти срхентацИ ваборц1в та зразка едэкзорально! поведхнка.

Результата досл!дя.ень св1дчать, що характер годосування » цеи.,1й и!рх, нп: ыокна було собх уявати, детерм1нован! сод!аль-ао-црсфасхйн&д фактором. Цайбхлыд рельефно» ознакою е рег1онадь-иа, 1 I цьсму е. аЕйб1дьш спеда$1чна раса укра!нського електорату.

1гнорувнння лкоК немоклава без ризику як для успшного проваден-ня виборчо! кампанН там ча 1ншим суб"ектом передвиборно!' бороть-би, так 1 для цивШзованого прот!кання поличного процасу в ц!лому.

3. Пом!тн1 в!дм1нност1 в повед!нц1 м!ського та сЛльського електорату. Значивсть врахування цього чинника зумовлена наав-н!стю майжз чисто с1льських виборчих округ1в.

4. За р1внем компетентност! /хоч зм!стовне наповнення цього поняття мае властив!сть зм1нюватись на протяз! часу/ та здатн1стю до в!дпов1дального вибору укра!нськ! виборц! не посту-паються зразкам електорально! повед1нки в кра?нах розвинутих .форм демократ Н.

5. Виоока ступ!нь участ! виборц!в у голосуванн1, 1 цеД феномен мае даней на зберекення в майбутньому.

Основн! положения дисертацИ знайшли воображения в сл!дую-чих публ!кац1ях:

1. Электоральное поведение как предмет социологического исследования // Тез.докл. в сб. "Социальные инновации: проблемы и метода" /Мат.конференция молодых социологов/. - М»: Пзд-во

1С АН СССР, 1990. - С.32-56.

2. Поведение избирателей - новая форма социально-политических отношений в советском обществе // Тез.доклада в сб. "Соврала шшЛ социализм: методология изучения, противоречил, перспективы развития". - Гродно, 1990. - 0.243-245.

3. Электоральное поведение. Ст. в "Социологический спгйвоч-шк". - К.: Политиздат, 1991. - 0.203-205.

4. Поведение избирателен кок предает изучения '//"СусШльство, юл1тпкр, упрзвл1ння". Сб1рник науковнх праць. - К., Г.1?!.