автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Отечественный джаз и проблема стиля

Полный текст автореферата диссертации по теме "Отечественный джаз и проблема стиля"

ри ин

\ 3 ШМ

ШН1СТЕРСТБ0 ЮГЛЬТУРИ УКРА1НИ КШВСЫСА ДЕРЖАВНА КОНСЕРВАТОРIЯ 1М. ПЛ .ЧАЙКОВСЬКОГО

На правах рукопиау

ШПЩАРЬОВ Вадим Школайович

В1ТЧИЗНШИЙ ДЖАЗ ТА ПРОБЛЕМА СТИЛЮ

Спец1альн!оть 17.00.02 - ^зиянэ миотвцтво

Автореферат дисэртацН на вдобуття наукового отупэня кандидата мистецгвознавотва

Кнхв - 1995

Диоертац1я е рукопяоом.

Роботу винонано на кафедр 1 теор!У муэики

Ки'1всько1 державно!' консерватор!'!' 1ы. ПЛ Дайковського.

НауковиА кар 1 вник - доктор маотецтвознавотва

1ван Ароен1йовяч КОТДЯРЕВСШЙ

0ф!ШАн1 опоненги: доктор мшстещвознавогва Ангон Гванович МУХА

кандидат маатаодвознавотва Олекоандр В1кторович СОКОЛ

Пров!дна орган1эац!я - Харк1вськиЯ державний

!нстигут мимецтв !м. I .П.Котляревоького

Зазсисг в!дбудетьоя "" чэрвня 199.4 р. о 15 год. 30 хв. на аао1данн! спвц!8л!зовано! вчено! рада Д 092. 14.01 по захиоту дясертац1й на адосЗуття наук ов ого ступеня кандидата наук у Ки1воькШ державнШ консерватор!! !м,ПЛЛай-яовоького /252001, Ки!в - I .вул.К.Маркоа 1/3,11 поверх,ауд.36/.

3 дисвртац!ев мохна ознайомятись у б!(5л1огец1 Кя!воько! державно! консерватор!! 1м. ПЛЛаЯковоького.

Авторе$вра1 роз!сяавий . травня 1995 р.

Вчений секретар с,пеи{ал!эовайох вчено! радя, кандидат мпотеитвознавства

С^е^ 1.М.К0ХАИИК

(у

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актудльн!оть доод{джэяняг В сучасн!Я культур! ч!яьие м1о-цэ пос!даа маоова «узняа, одиак р!ввнь II вивчення далекий в!д доотатнього. Б!льш!ать праць мае узагальнэниЯ 1 критичний характер. Виходячи 8 ц!в1 обставили доц1яьно зоовредитись на розгляд1 окремих р!зновад1в маоово1 музики, эокрема, джазу. Оставим нараховуе майке стол1тгаэ 1отор1ю, алэ Я зараз 1нколи вважаетьоя випадковим лвищэм у в!тчизнян!А культур!. Тому го-ловна мета диовртацИ полетав у внзначвнн! 8аконон!рноотвй фуккц!онування цього жанру в нвш1й кра!н!. Для И досягнення Я0обх1дао вир1щити сл!дуот! ооновн! завдаиня:

а/ нам!тити зм!стовну сПрямоваи!сть жанру в зв"Я8ку з по-бутуваяням в р1аних культурах - акэрикаясьнШ та в!т-чизяян1Я;

б/ 8"яоувати принцип 'орган1аац!1 музично-виражальних ва-соб!в у джаз!;

в/ проанав1зувати. практику вИчизняяих ансам<5л!в 60 - 80-х рок!в - у пер!од знатного п!даищання р!вня музяяувания з кето» вшшяэння яснравих у отвльовому в!даошенн! во-дектив!в та ввзначення властнвах 1и рио. Мэтодолог!я досл!дженна. Ф1яософсьио-еот9тичнтга засадами днсертацН стали роботя I.Блауберга, I.Волкова, 6.Волод!на, С.Гольдвнтр1хта, А Л лова, М.Пврф!л'*ева, С.Рапопорта, В.Садовоь-кого, БЛЗд!на та 1н. Кр!зь призму взаёмозв"язку з ними розгля-далиоь положения а фуядамэптальнпх цузннознавчих праць Н.'Го-рвх!но!, Ю.Квадшпа, В.Кояен, I.Котляревовкого, Й.Мэзвля, В.Мэ-душавоького, 6.НазаЯл1ноьяого, А.Сохора тощо. Також викориотано деяк! думки про опациф!ку естрадяо! адузини ! джазу, вякладвн1 в роботах О.Баташэва, С.Гершун!, Д.Кол1ера, О.Кон!кова, С.Куз-

- г -

ненова, У.Сарджента.

Наукова новизна доод}дження. Дана диоартац!я - одна а перших, присвячених в1тчизняному джазов!. Бона первдбачав: а/ докладной розгляд сучаоно? ансаыблевоТ практики; 6/ опрашивания в1дпов1дно! методики анал!зу; в/ кристал1зац!ю теры1нолог1чного агмрату; г/ виоувакня низки принципових положень, то оюоуютьоя пи-тань зм!сту та форма в джаэ1 В сприятимуть, на думку автора, поглибленяю уявлень про даний жанр. Теоретична 8начим<оть роботи полягае в розширенн1 оучае-них знань в галуз! джазу, иирша - маоовоХ мувики.

Практична п!нн1оть диоестааП в тому, що П результата моху» бути викориотан1 при розробиД теоратичних та 1сторичних навчаяьних куро!в, розрахованих на еотрадних мувиканИв. Деяк! розд!ли отановлять опец1альни2 1нтерео для компоаитор1в та виконавц1в екадем1чно! ор(ентац1* - в зв"язку г типовим характером ааярово! ы!грац!1.

АпсобаШя результат!в яооя!дження. Основн! полохення ди-сертецП обговорвваля^ь ва зас1даннях кафедр теорй' музаки Донецько! та Ка1воько1 державвшс коноерватор1й,наукових воеоо-юэних те рвоцубл1каноьких конференц!ях. Матер1али доол1дкеяня сиотеыатичяо викориотовувтьоя автором в Л8кц1ях ва факультетах п1двищення квал1$1квц1! для виклвдач!в муэичних шк!л та училищ, а такох у навчаяьних курсах для «отрадно! 0П81д1ал1зв-Ш! в Докецьк1й дэркавн1Й консерваторII 1м.Прокоф"вва та До-нецьяому деряавному училищ!.

Структура диовстацП .ДиоестаШя екладаетьоя з вотупу, трьох глав /19 роздШв/, заключения, б1бя1ограф!У, нотограф1!, дискограф!!. Загальний обояг 193 отор!ики, б1бл!ограф1я 369

найменувань, 2 гайлицi, 28 нотник приклад1в, 24 охеми.

3MICT РОБОТИ

У вступi обгрунтовуеться вш51р та актуалыйоть теми ди-сертацП, накреолано тло для И розгляду - проблему жанрово! «írpanlí. Спираючяоь на результата П вяргшзтя в прзцях Ю.Кея-двша, А.Сохора уточнится первдумовв, Heoóxi;mt для появи му-зичяого р1зновяду в Ifflüifl нульгур4 /кр!зь призму запропонова-ного поняття "жанрона поле"/ та лог1ку floro подал^лого розвит-ку/ в!д коп!пваняя через створення аналогу до оригиналу/. Дал! обговорйетьоя шта та коло завдань, шляхи íx вир!шення, накрес-лвються можлив! перопективи використання результатíb роботи.

Глава I. Про зм1стовну опсямован1оть джазу в амесиканоь-Kta га в1гчизняк1й музичних культурах вкллчае три розд1ли. В первому розглядаютьоя штодолог1чн1 засади доол1дкення. Фунда-ментальним е положения про в1дображальну сутн!оть шствцтва, котрэ обумовлюе наотупний розгляд поб"ект1в" та "предмету" в1добраяення за дэдуктивним принципом - в!д загального до част-коворо, .в 1д семантики мистецтва в ц i лому до емоц!йного зм!сту жанру. Так1й доступов i й конкретизац!* в1дпов!дае перегЛщэкня. центру уваги з цраць ф!лооофсько-еотетичних /С.Волод!на, С.Гольдвнтр1хта, О.Д1лова, С.Рапопорта/ на власне музикознав-чi /Н.Горюх1но1, В.Конен, В.Иэдушэвського, А.Сохора/. Шг!дн*оть такого п}дходу мае п1дтвердити анал1з "жанрового поля" джазу у клвчовиЯ момент floro вняаянеяня Й становления в р!зних адзятаих культурах.

Другий розд!л присвячено розгляду ваконом1рноотаЗ Фосму-ванвя жанрового поля дяазу в американоьк{й музипК На час появи дказу в американский муэичн!й культур! в!дбуваютьоя íotot-hí зм!ни, пов"язан{ з íí урбан1зац1ею Люрем1щенням центр1в

кулмури в мегапол!си/, профво1онал!8ац1ев/ ам1ною отатуоу «узи-кант!в/ та !нотруыентал!зац1вю /нооилё'нням рол! 1но тру ментального начала у вокальних жанрах, зрооганням к1льяоот1 ор!енто-ваних на оркестр р!зновид!в/. Дан! тенденц!! найяокрав!ие ви-явйли оебе в а$ро-американоьких жанрах, що поотупово зайняля пров!дне ы!оце в культур! США. Одночасно розширилаоь легкожан-рова система 1. в!дпов!дно, зроола погреба в узагальнюючочу р!зновид!. Саме його фуянцП передирав на себе дхаз. 0б"едну1ь ч! потенцП оотаннього со в!даошеннс до поп9редаак!в /вуличних, опереткових, робочих пЮень, блюзу, регтайму, оп!р!чуелу тощо/ добре в!доы1, але нереванно в мовмоцу аопекг! /Д.Кол!ер, У.Сард-*ент, С.Ф!шгалотвйн, Г.Щулер/. Сую зы1отовний ав"язок заяииив-ся поза увагою. Разом а тим суперечлива оеыангика джаау безде-рэчно обумовлена айо-вмериканоькими жанрами, ор!ентованиын на в1дображення прягнобявного огановиша нвгр!в в гогочаоноыу оуо-и!льств!, однак при швн12 овобод) побутовах в1дноойн. Недавно, що саые побутов! жанри осади в1д!гравати ключову роль в кубична сиотвы!; набуда поширення ошцвф!чна форма 1х зм!сту, що вражала протир!ччям м!ж значим!ото почутт!в I перео1чшш, бу- -деннпм характером виодовлвння, коннентрац!вю на виклочно одному почутт! за умови Його пол1вар!антного вирахення. Дрестоыа-т1йн! приклади - менестрельна комед!я та блпа/. Нарешт!, дооить часта зм!на смиолових в!дт!нк!в { разом 8 тим вамкнений характер руху: в!д усв!домлення власното безправ'я до вислозлаякя протесту з цього приводу, наступне в!дчуггя Його безглувдя !, як наол1док, - намагання "забумоя у розвагах" з неминучим по-верненням до перв1сного пригн!ченого стану. Своер!дним с те, .во кожяе эаперечення не абсолвтне, а в1двосне, що залишае дэ-що в!д попередяього зн!сту н!бито в "п!дтекст!". Той чи 1нший

афро-американський канр, як правило, п!дкреслював "овгй" еле-мент, наприклад, кекуок - весёЛ1сть з в!дтшком гротеску, а робоч! П1сн1 - в!дчуття пршчйченост!. Таке."обмеження" злнс-товного потенциалу жанру компенсувалось р!зномаТттяы в}дг1н-к!в почуггя. /Деталъну систематику у межах блюзу подав В.Кояен/. Посл1довно зм!нюючи один одного, вони частково заперечу-ють значения попередника. Цей принцип, на думну автора, 5 отав засадничим в подальше даазов!й гр!, поииривиись з блюзово! го-ризонтал! на всю вертикаяьно-горизоитальну площину джаз-банду.

У гретьог<у роздШ розглядаоться ванонои1рноот! форгпгаан-ня яансового по'ля дяазу у в!тчизнян!й вдзачн1й культур!. Загаль-нов!домим фактом е поява джазу в СРСР на початку 20-х рок!в /О.Баташев, М.М1нх, Г.Терй!ловськкй/. Сама ж потреба в узага-лыгошовд в шжах масово! ыузшш жанр! мала з"явигись ран!ие, оск!лькп д!яля аналог¿чн: амэрикансьхШ музпц! тенденцП. До -перио! св{тово? в!йни наы1тився 1 широкий аанровиЗ д!апазон /1.Неот"ев/. Шсля революц!! в!н почав пом!тно зм!шазатись п!д вшшвоы нових !д0олог!чних наоганов, що прискоршга виникнення "об"еднуючого''жанру. 7 в!дображальноаду аспект! в!н мав значпо в!др¡зиятпсь в!д заокааноьяого аналога, оок!льки побутов! в!д-вооини од с п.та в!д!йти на другий план перед "величчю"" державного буд!вництва" ! стати тотокн1ыа 1ншим формам соц!ального бут-тя. Передбачалооь, що в зм!отовномУ план! будуть сп1впадати I р!зн! вцди миогецтва, вокрема, муэичного. Широко в!дом! о$1ц!й-н! вимоги худокнього в1добраЕення "социального опгжЛзму", радовав, веоелоц1в, як абсолотних дом!нанг в емощйному отроЗГ оусп!льотва /Дм .Г.'олдевсъкий, б.Уварова/. Д!йсн!сть же п!дтверди-ла необх!дн!оть широко! емоц!йно! гами, адекватно! чиоленшам потребам людей. В!дпов!дао ргзноманхтнйми мають бути 1

вираження почутпв. Одна в них, досить поширена, характеризуемся нвзк'Лнн1Стю та тривалготю - & умовним под!лом на "етапи розвитку" почуття. /Можна говорити про П традиц!i у дореволвцгШШ естрад!/. Близька iii $орма демонструе посилен-ня почагкового настрои, /Це своергдне "драматурггчне крещендо"/. Трет Hi р1зноввд емоцгйного стану пов"язани2 з певною трансформа-uiero структура зм!сту шляхом зм!ни сп1вв1даошення елемент4в, а також частиово5 зам1ни новими. Ilepmi два типе емогЦйного стану nouiEgeHi в естрада1й - вокальн!й та 1нотрумектальк1й - музти. Tperifi став засадаичим у дказ!. Bin репрезентуе "прабатыавщи-ну" t ют ввакатись 1стотним внеоком у в^тчизняну культуру, на жаль, ще й дос1 до кЗнвд не усв^долгаэним, - на в1дм1ну в!д мовного аспекту впливу америнаноьного джазу.

Глава П. Шзично-висажальн! заооби джазу та псикципи IX орган1зацН

В jiiTeparypi, зокрема, американсък1й, вони розглядались неодноразово, але, як правило, з акцентом на окрвыих засобах у нерозривному эв"яэку псих!чного, ф!з1олог1чного та адузично -технологinsoro аспекпв творчого процесу. Тому мета iiiei гла- . ви полягае в систематизацИ та уточнена 1сяуючих погляд1в за допомогою надбань в4тчизяяно1 науки. Об"ектом аналхзу стають ладова, ритм!чна, структурна та 1нтонац1йна opraHiaanii.

Засади ладов о? орган! sani'i даазу, жим прясвячено другий розд}л uiez глава, обугавлен! вплывем даЕ-rfix фольклорних систем а$ро-американського походаення та б!льш сучаоних евролейсь-ких. Про де св!дчить звуковкй склад орган!зацн, котрий поед-нуе ч!тко визначен! за висотою та в1дносн! тони. Ilepmi оганов-лять основу звукоряду /пентатон1ку/, доповнену лаб!льнимя /рух-лквими/ звуками /спочатку Ш, УП ступенями, пот if.: 1тш:л/, що

призвало до 12-тоновост1. Сп1цв1днопешщ м!н тонами звичайно розглядаеться кр!зь призцу тяж1ння нестойких звун!в до одного центру, але, ян вказуе В.Конен, те пхд чао форадування ла-дово! орган!зац!! дказу в недрах блюзу визначилися два центры. Подальше еволюц!я виявила тенденц!в до IX зб!льшення та вар!ювання в!дстан! ы!ж ними. /Мають м!сце кварти, кв!нти, тер-цН, секунда, щшчоцу перш! найпоширен!ш! ./Взаеыозв"язок м!к няни досить сталий: никня опора дом!нуе над верхньою як по го-ризонтал!, так 1 по вертикал!, але в р1зн!й м!рх - залекно В1Д м!сця в форм!, отильового нацрямяу музики, типу дадово! система тощо. Центри' взаемод!ить з неотИкими тонами у межах комплексу /акордового, г/онодичного, пол!акордоЕого, пол!монодично-го, м!шаного/. Перех!д в!д одного комплексу до !ншого в1дбувае-ться в основному частинами до "ладових рядках" /вертикальншс компонентах система/, збер!гаочи високий р1вень напруги на протя-з! во1е! И д11.

В центр!.уваги другого розд!лу /"Ритм!чна орган!зац}я"/ -метр. Спочатку виявлено характер Аого зв"язну з ритм!чним катиком, зокрема, м!ж чаоткои та тривал!ств звуку, визначеною точно або приблизно. /Окремо говориться про в!дпов!дне значения акцен-т!в оф-б!г/. Специф!ка цього зв"язну виявляеться у поруиенн! метро-ритм!чного узгодаення, коли на сильк1й частц! з"являеть-оя короткий звук, а на слабк!й, навпаки, довгиА. Чаете повторения призводить до руйнування даного мэтру 1 виникнення нового - тотожнього або контрастного. Тотожньому властив! однакова з першим метром к!льк!оть такт!в, часток, але 1ншш1 за часом початок руху. /Р!знпця у форм! црезентацН "метричних рядк!в", тобто вертикальних компонент!в свстеми: суто ритм!чн! засоби -У ниш!х, ритмо-шлодичн! - у верхн!х/. Контраста! ж метри р!зня-тъея трявэ^ств базових ос8реда!в, к!льх!ств часток. Генеза

тридольност! у меках чотирьох^--дольноет1 - нр!зь амф!брах1ч-п!сть у широкому розум1нн! /ЛЛ.'азэль/ ритмоформули та •

И вар!ант1в. Сп1вв1дношення метр!в у джаз! гаке: у нижн!х рядках/ разом - нижня площяна/ - головний, "реальний", у верх-н1х/ В.пл./ - по(Ичней, "реад1я" або "алюз1я" /натяк/. Засоби виявлення р!зн1: фсн!чн1, теыбральн! якост1 1нотруыентар1я, рит-м!чн! га колодичя!. Результатом заотооування стае не однакова ступ!нь яокравоот! базового осередку, тривалост! метру. Шд •час еволвдН жанру визкачилиоя тенденщ I до руйнування головного метру II.пл./л авангардам геч!ях/ I навпаки, - його сгабШ-зац1я у мейнстргм! /основой течН джазу/, а такоя зростання рол1 поб1чних ыотр1в у В.пя./зб1льшвння району дН, контрастное г 1 ; р1зноман1тн1оть форм переходу/. Загальна лог1ка метряч-ного розвитну /по вертякал! / - вгд синхронносг! до полхметр Г// через порушення мэтро-ритм1чного узтоджешя/ з наступним повер-ненням.

У роздШ третьощ розглядаеться отсткгусна осган1зац1я. К1льк1сть поиирених у джаз! форм обменена: вар!аци, рондо, сюхта. Пор1вняно з акадеШчною музикою вони мають дэякг оооб- . ливоот1, 1нколи наст^ёлъни попЛгн!, зонрема,.у вар!ац1ях, що ви-никае потреба уточнения назви. '/¡Наприклад, пропонуегься понят-тя "вар1ац1йно-1мпров1зац1ино1 форма" в огляда на специфичная характер розвшеку у середн1х розд1лах, тотоюп тегл ладогармо-н!чшш план та травалгеть звучания, але ионтрасгн! мелодику, ритм, аргикулядш, йразування/. Суто структурн1 особливом 1 б1льш яскраво виявляються у вертикальному ракурс! - у вигяяд1 к!лькох "ряда¡в" /площан/, за своею будовою тотокн!х або конт-растних. Н.пл. як правило, квадратна, симетрична. В.пл. в разх тотокност1 або сп!впадае з в!зав! /наприклад, в гематичних роз-д1.1ах/, або зглцена п1д певцам куюм до не! /в' третину чи поло-

вину такту - у диксиленд!, меянсгр !м!; в деяких випадках на-в!ть у такт, про що св!дчить Гра Ч.Паркера на початку 40-х рок1в/, Генетичн1 витоки нього явща - у реггаймх та блюз!. КонтраотниЗ тип В.пл. ор!ентовании на аоиметричну будову з певним випередженням Н.пл. Р!зн! отильов! течП-, почиыаючи з 61 бопу, ов!дчать про його багатовар!антн1сть. У деяких аван-гардних теч!ях пом!тна тенденц!я до асиметрН" Н.пл.

В шгона1пш!й орган!заш? /розд1л четвертий/, з одного боку, споотерггаегься зкеншення - пор^вшшо з европейоькои практикою - роЛ1 "основних" заообхв /ладу, ритод, структура/, наол!дком чого'е тип!зац!я, ставка на кл!шё /Берендт/ !, в!д-пов!дао, - певна 1гезм(нн!агь, !ктонац{йного црсцесу. 3 другого боку, пооилюеться значения "поб!чних" /артикуляцП, тембру, особлизостей звукоутворення/, б!льи 1ндпв!дуал!зованих I спря-мованих на виявлення кайдр1бн!ших в1д1!шк1в. Б!яып!оть засоб!в мапть суперэчлввай характер. /Як приклад, одЕочасн!сть д!I ритму на розпод!л та !нтеграц!п в Рипку /. Сп!вв!дношвння заооб!в хитке, моб!льнэ. Воно заложить в!д к!лькоот1 засоб!в, Ухньо! рол! в данШ ситуац11 або систем! взагалх, манери адузикування, стил!отики теч!!' ! т.!н. Можна виявиги ол!дуюч! типи сп!вв!дно-шення: I/ один зао!б протидге !ншим, 2/ м!к июли - певна р!вно-вага, 3/ !онугать кШка шар!в зв"язку ы1е засобами, а загалом -складна, перехресна форма. Ц! типи обумовлююгь р!зяий виглэд !нтонац!йного цроцасу, В першолу випадку т!льки нам!чаеться його розчленування; в другому воно б!льш пом!тн8, але структура мае ще "нэпод!лъю1й" вигляд. Трет1й тип сп!вв!дношення розд!-ляе $орму - ч!т»о ! однозначно /лриойнхронност! заооб!в/ або багатовар!ангно /щ>и несинхронна Их дН/. Так в тем! М1ав хиоу мелодичниЯ мзленок, звуковисотн!сть вкозують на трьохелемент-н!сть мотиву, а ритм ! лад - на двохелементн!сть. Прояз цих

оп1вв1дношекь спостер!гаемо на р!зншс маошгабаих р!внях, ала особливо ч!гко - на м1крор1вн!. В центр уваги потраплявть най-

I

др1бн1т! семантичн1 одиниЩ - 1шульси, 0ц1нюючи !х кр!зь призму аса$"евських принщиИв, треба вказати на дом1нування тоток-н!х елемент!в над нонтрастниыи завдяки багатовар1антноот1. спря-мован1й на посилення перв1сних яностей або часткову 1х втрату. Дал1 розглядаються типа вэаекодП у межах мотив!в: двочаотин-них /а+а/, тричаотинних /а+в+а.а+в+с/, ьпшаного типу / ■ —/.

Осташпй вар1ант немонотруе зародаання певно? ам1стовно! "спрямо-ваиоот1" 1нхояац1йного руху на чимал!й площин!. Таким чином вини-кае б1лыи шсштабняй рхвень семантики, котрнй поряд з 1мпульоним розглядаеться на приклад1 творчоот1 в1тчизняних митц!в.

_Глава Ш. В1тчизняний джаз 60 - 80-х рок!в.

Б центр! уваги внаходигься ансамблева форма музинування, найб!льш ноширена в цей чао. Серед колектив1в вид!ляемо н!д ке-руванням 1.Бриля,"Алегро" п!д керуванням М.Лев1новоького та "Каданс" п!д керуваняям Г.Лук"янова эа ол!дуючими критер!ями: виоо-кий художн1й р1вень на протяз! тривалого ча'оу, ор!ентац1я на кра-щ! джазов! традвдП, зкзчний суоШльний реэонано /плаПвки, каое-. ти, ноги.преоа/. .

Трети розд)л приовячено вивчвняп $тзл!отики ансамблю п!д кеоуванняы I .Бриля.

Для ладово! орган!эац11 характерна багатовар!антн1оть окладу /в!д 2 до 12 звук1в валежно в1д канрово-огЕльово! ор1ентац!1 тво-ру, наприклад, пентатон!ка, тетрахорда у коыпозицИ "В народном духе" або дванадцятитоиов1оть "Баллада"/, градиц1йне для джазу ввявяення опорних тон!в га допомогою р!эних заооб!в /ладових, м9троритм{чних, мелодичних/, сполука двох опор на кварто-кв1нто-в?В Е1Дстан1 /у монод1йно-гармон1чнощу ладу/, кварто-кв!нтов!Й !

секундов!й /у гарг/он1чному/, $!зн! Зорми об"еднання з неопор-нини гонами /нонодичн! - "В народном духе", акордов! - "Баллада", гомофонно-гармон!чн! - "Движение"/, ,3м i на сп!вв!дношень опор розглядаеться як один з гояовних факторíb розвитку ладу, Сл!дупчим р!внем s сп!вв1дношвння тип!в, напринлад, монод1йно-гармон!чного з гармон!чним в к. "Движение"/ та тональностей /на перший план виходагь кварто-кв!нтов! та секуядовi ïx сп!в-в!днопзння/.

Ритм1чна осган1зйи!я.анадог1чио до ладово!, мае р!зноыа-Hirao.HopiiniH! регтаймовэ в композитï "Движение" - через оп!в-в1дноШ0ння стой, порушення головного метру /ГМ/, виникнеиня по-б!чного метру, /ШЛ/ в kíhiíí будови; модэрке в "Балладе" - через протиставлэння мэтрично! регулярност! та пол!мэтрШ фольклор-нэ в кокпозац!Х "В народном духе" - у вигляд! перем!нно1 метрика. Один з основних п0кззндк!в ритму - сп!вв!дношекня метричних .рядк!в, По гориэонтал! мавть Kicue як 1денти*и! за трпзал!отю чаотка мэтру, так 1 р!зя! /"дальний" та "тр!ольний"/, як тоток-н! за й!льк!сти чзоток/44 + щзискоротчий''44/, так i нонтраотн! /44+34/, Перех!д в!д одного мэтру до imioro в!дбуваеться даома засобамя: а/ пор1вшшо довго шляхом одно- чи к!лькаразового порушення П1, б/ивндко як безпооередне ïxhb сШвставлення. Для створения р!вяовагя 1.Бриль заотосовуз чаоту зм!ну - арегуляр-яу /"В народном духе"/ та регуяярну /"Балканский орнамент"/. Парно повторения pisHujc ыэтр!в утворйе складниЗ вар!ант: ^оимет-ричниЗ /28 + % - "В народном дум"/ або асииегричний /44 + 34 -"Балканский орнамент"/. По вертикал! 1.Бриль робить наголоо на

сп!воравленн! мэтр!в, одяакових за тривал!сти часток, але pis»

них за ïx к!лы<!отнз/ за принципом "три на чотири"/. Сполука то-toshíx за к1льк!отю чаоток зустр!чаеться значно р!дше. В ц!лому

ж пол1метрхя слриймаеться як тимчасове в!дхилення. 1нша справа, що таких вгдхилеяь багато I тому на порядку денному постае пи-тання про спрямованють метричного розвитку на певних дглянках форми. Серед бршивських прийомхв: а/ в!дхгд вхдГМ з наступним поверненням /по горизонталг/, б/ взаомов1ддаленхсть або набли-аенхсть метричних ряд к г в /по вертякалг/, в/ одночаснхсть дг I щойно згаданих засобгв»

Базовою формою структурно! орранхзацгх I, Бриля е вархацхй-но-гмпров!эац1йна. В остатй роки вона дниатзуеться шляхом поед-нання з 1ншими структуркими принципами, аокрема, тричастиннхстю репризного типу, що вступаа як рел"ефна конструкцхя композицгх з ургвновакеними частиками /"Балканский орнамент", "Движение"/ замхать форми, крайН! роздгли котро! виконують функщю тематич-кого обрамления /"Ах, не растет трава", "В пути", 'Наша самба"/. Спостер1Гаеться проникнення двочастинност! в тематичнг роздхли у вигляд1 фольклорного за сво"1м походженням парного сшвставлен-ня пов1льног та йввдкого танц'в /'Балканский орнамент", "В народном духе"/. 3 бхльш складних форм репреэентовано куплет-но-вархацхйну /"В народном духе", 'Уроки джаза"/; з"являються оз-наки й коицентричнох /'Балканский орнамент"/,"

В штонацтйнтй органхаацх!, схгачатку розглядаёться II мело-дичний аспект /^нтервалхка, тили руху, медодичний малюнок/. 1н-тервал1ка диференщйована вхдп0в1дто до мхсця у формх: в тема-тичних будовах коло шгерсалхв досить вузьке /вхд прими до кв1Н-ти/, а в усхх 1нших розшярюзться до октави. Найчаетше зустрхча-ються секунда та терЦ1я, до яких додаються вех 1ншх. 1х поед-■ нання мае рхзний характер: а/ односпрямований /в бкк эб!льшен-ня або зменшення розм1ру интервалу/, б/ рхзноспрямований /з пе-

рходичноо або нер1вномхрною змхною/. Аналоггчною рхзномашт-нхстю В1дзначагаться i типи мелодичного руху /II.iP/. Ix имшпту-да - В1Д репетищй, колквань, до складних, о(5"еднуючих багато звуив в гамо- або акордовоподгбному pyci. /¿сього II/. ТМР можуть зшнювати один одного повхльно, демонстругачи зб1льшен-ня або зменшення ключових 1нтервалгв, або, навпаки, каст1льки швидко, що здаються лише ескгзно намхченими* Рглкий nepexifl В1Д одного ТМР до другого звичайно вхдиувзеться на стику будов; поступова змхна - на будь-якому структурному pisni.

Не менш ргзномангтним в творчостх t. Бриля виглядае мелодич-ний малюнок, Bïh репрогонтований трьома основничи типами ДММ/:

перебуванпям на одному висотногу piBHi, односпрямованим - ви-сххдним чи низх1дним - рухом та об"еднуючою "хвклею". 1хне чер-гування може~ й1дбуватись за "сюхтнш" принципом ДШ пост1йно оновлюиться/ або "репризним", що передбачаа повернення до одного з ИМ.

. За жанровою традицхею протиргччя у спрямованост1 мелодич-них засобхв посшпоеться за рахунок "побхчних" засобгв /артику-ляцп та ÎHt/, внаслхдок чого виникають ргзноман1тнх змхстов-HÏ елементи. /Розглянуто писания ïx рел"ефностх, зв"язку з структурою, драматурйчною ситуащею/. Далх анал1зуються семан-тичнх nporpeciï, заснованх на повторение одного 1мпульсу або поеднанн! К1льиох, причому тотодшсть переважае контраст. 1хня спряиованхсть може бути р1зною: ствердження початкового гмпуль-су пхсля часткового його заперечення чи посилення або перемене пхдкреслення того чи imiroro гмпульсу без надання переваги жодному. Ui спрямованост! дгють на piBHÏ мотиву, фрази.

- 14 -

Б1льа гасштабн! побудови демонстругать або к!лькаразове в!д-. творения повноi спрякованоогi /"Балканский орнамент"/ або посл!довн{сть- к1льхох.р!зних /"Движение"/. Загальна ж картина вцглядае таким чаном. В номпозяцП "Движение" репрезен-товзнай на початку кон£л1кг к! к "прагненняк", "пориванням" та стриианим "наказом" nocríiino посялюаться, дооягагачи в кулыЛ-нацй" тако! патетика, що повернення до nspBíоного стану 'сприй-лаегься не як реальн!сгь, a li' дзеркальне воображения - спо-ыин. В розгорнутих кошозиШях подаеться к1лька."лШй". Дета-льниЗ анал!з "Балканского орнамента" демонсгруе íx в1дносну саыоог iüHtcTb, пев ну свободу включения в !нтонац!йний процес, що обумовлве моза!чну картину всього теору.

Розд1л трет И - сгил!огияа аноамблго "Ллэгро" п 1ц, керувант

НЯЛ! M.JIeBÍHOEObKOrO. '

Дадова орган!зац!я iffle так! характеристики. Звуковий склад верхньо!' площини широкий - Ыд 2 до 12 tohíb. 1з звуко-ряд!в наичаст!ие зустрхчаються натуральниЗ MÍHOpi зменшений та блюзовии. Нижня площина завкди ше наксиыальний оклад, ре-презентованиы, як правило, а к ор доя о. Взае;юд1я míe площинами обуковлюеться сп!вв!дношенням оаорних tohíb, функШонально под!бним до брил1воького: нижня опора - головна, вередя -ыдлегла. Але доы!аують ihtnt !нтервадьн! зв"язки - секувдов!. Загальний рух - в!д полЬпорност! до моноопорноот! /"Прелхь ДЙа-экопромт", "Фантастичеокий танец"/.Лк противага ц!й склад-н!Я вертикал 1 мае виступити простий тойалькиЗ план композицП.

У ритм!чн!й орган!заа!У для Й.Пл. характерна взаемодопов-нення рядк!в у маках основного б!ту 44, Вархн! голоси тяж!вть до автоношоот!, маючи досить широкий Д1апазон метр!в та |оры íx показу. loriKa "киття" В.пл. знайома - в!д головного метру,

синхронного з Н.пл., через iloro порушення до появи ознак поличного метру з поол!дуючим Лого закр!пленням, але за утовц на-ступного повернення до початку. Центральнии елеыентом в вини-кнення ПМ i, в1дпов!дно, полгметрП /по вертикал!/. МЛев1новсь-кий застооовув два типи оотакньо!. Перший поеднуе ряди з одинаковою тривал!отю частой /за принципом "три на чотири"/, дру-гий - з р!зною тривал!отю/ "дуоль на тр!оль"/. Вони зуотр!чаю-тьоя у pisHHX ы1оцях формя: другиИ - на початку та в к!нц1 по-будов, а перший - в середин! /Як вз!рвць - "Прелюдия - экспромт"/.

У структурой орган!аап!? зг!дно а традиШею велику ува-гу првд1л9Н0 оп!вв!дношенню структур по вертикал!. Анал!з "Прелюдии - экопромта" мае продемонструвати ix гнучкий зв"язок за-лежно в!д умов !нтонац!йно¥ фсрми - наблихепня чи в!ддалення. Однак е 1 поодинок! приклада тотожн!х будов /"Фантастический танец"/. Обидва п!дходи до вертикал! реал!зовано в р!зних му-зичних формах - проот!й тричаотиншй, окладн!й тричастинн!й, концентричн!й, але здеб1лыпого - вар!ац!йно-!мпров1зац!йн1й.

, В 1нтонац!йн!й осган!заШ1 1нтервал1ка демонструо зв"я-зок з формою, под!бний до брил!воького: "вузы*!" ходи - на початку побудов," широкi"- в середин!. Приблизно так диференШио-вано i TMP: оклада! вуотр!чавться переважно п!д час розгортан-ия композите, а на початку експонуються репетицН, коливання, трихорди. Але пор!вняно в 1.Брилсы б1льш ч!тко виглядае зага-льна опрямован!оть руху - в1д п1сенних через декламацП до мо-торних.

Вертикаль демонотруе певну р!зницю ы!ж мелодикою В.пл. та Н.пл. - Min перелпннЮтю га огаб!льн!отю.

Зг!дно з жанровою традиц!ею мелодика !снуе в т!оному зв"яз-ку з "поб1чни1/и" засобами /аргикуляц1ею, особливостями звуко-утворення, тембром/, що надае *Я специ^чно амбивалентного

¿абарвлення 1 В1ДП0В1ДН0 позначаегься на оемангищ. Шд чао хТ, аиал1эу було зосереджвио увагу на загалън1й спрядаваяоот! ро: -вигк^ зи1оту. Бона мае хвальовий характер - "прагнання", "уот-ремлшня" зм1нювгься "в1 доту пом", "заопокоенням" 1 пот1М по-вертаються знов /"Импровизация"/. Ш опрямовашсть проявляевь-оя на резнях ыасштабних р1внях. Нскраваи зразок - "Дрелюдия-зкспромт". При пор1внянн! з 1.Брилем впадае в око перевага, що в1Ддаетьоя М.Левхновським "прагненню", що надае "хвил1" б!льшо1 направленоот!. Тема сприйыаеться як "опов1дання"ч Середопй не розд1л демонструе картину поогупового перетворення на актив-ну дгю шляхом шдвищэння рол! 1мпульс1в тицу "поривання", "за-клик". Рязультати '¿х взаемодп з контр1мпульсама ставть зрозу-м!лими на р!вн1 великих фраз, тобто як певн1 "лшН розвитку". Б Шлому я ситуашя набувае драматичного характеру; розв"язан-ня к 11 означав Т1льки повернення до початкового стану. Роз-глянутии процео мохе вщ5уватиоь I в 1нших образних сферах -скерцозшй, фантастичнШ /"Фантастический танец"/ або суто реальней, емоцНшо-стриманШ /"Фантазия ч - аиг"/»

Розд1Л треИй присвячено отшпстиц! ансамбли "Каданс" П1Д кес.уванням Г.Дук"янова.

Дадова орган1зацЦ мае широкий ввуковий склад, що реал1-зуетьоя у взаемодП з характером композшШ, м1свдм у $орм1, канровою природою теми 1 тин. Яв приклад, - акцент на д!ато-н1ц1 в М9Л0Д1ЯХ грайливого типу 1, в1дпов4дно, - хроматиц! -у■ медитагивн!й ыузиц!. Ехдстанг М1& опорами найргзномангтн!-пп: кварти, кв1нти, терцП, секунди. ПериИ превалюють в тема-тичннх роздглах, 1ни1 - в середши $ормп. Широкий виб1р 1 форм поеднання з неопорними тонами /близько десяти/. Вони чергують-ся з принципом постунового зб¿льиення в!дстая! ыхк опорами. Зворотнкй вар!аит зустргчаеться значно Посл^овнхоть

тональностей подобна до прогрес1й опорних тон1В /кирша, ладових комплекс1в/ з загальнои тенденц1еи до в1ддалення в1д головно! тональноот! з посл^дуючм поверненням до не!" /"Крестьянская свадьба", Квартет/.

3"ясування рол1 метра у ритм!чн1й оргая1эацГ1 розпочато з вивчення метричних стоп. Репрезентовано во1 1снуюч! тридольн1 та чотиридольн! вар1анти, причог^у вони часто починаться з суб-частки - як кваз1вар!ант отоп. На 1'х засадах виникають рптм!чн1 прогресН, побудованг на одни стоп1, парному повторешп, зруиен-н! на частку чи и половину. Вони ж обумовлюють наблияення до основного метру або В1дх1д В1Д нього. 0ск1льки останне вхдбувасть-ся чаохткае, ГМ виглядае хиотким. Мог о "розгойдування" г-ожо три-вати досить довго /за рахунок вар1ювання стоп, контрастних 1'х зм1н/, п1сля чого наступав попереднИ метр або новий. К1лыисть р!зновид1в останнього та форми прояву р13номан1Тн1м1, Н1ж у ¡.Брила та МДевшовського. Н.пл.виглядае парадоксально, але типово для сучаоного даазу - як "опйка нестиШсть". В.пл. дае приклад часПшо'* .перем1нноот1. 3 конкретных тишв сшввхдногсання м1к дво-■ма площинаки описано П, вд свщчить про максимально широку мет-ричну базу творив Г.Лук"янова/ вз!рець - "Крестьянская свадьба"/.

Д1апозон використаних форм структурно"! орган!зацП надзви-чайно широкий - в!д просто'/ двочастинно'1 до фуги. Центральна ж значения мае вар1ац1йно-1ш1ров{зац1йна, про що св!дчить 11 р1з-нома1'ття. Вар1юеться к1льк1оть 1шровхзацШ, 1'х посл1довн1сть, з"являються контрапункти, неодноразово повторяешься тематичний матер1ал /ознака рондальност1/. Структура власне тем також р13-ноб1чна: блюзовий пер¡од, дв1Ч! повторений, двочастинна повторена, репризна, контрастна, проста тричастшна в скороченону або розгаиреному вигящи, складена. Засадничими гут е нвадратн! будови. .

дук"янов "Л1кв1дуе" i'x mohotohíd за рахунок зрушень по в!дно-шенню одна до одно! /по вертикали, pisHoro ступеня рел"ефнос-Ti структурних рядцйв. Ut яввда значно пхдсилштьоя в оередн1х частнах.

Серед широкого кола 1нтервал1в, що окладають ¡нтонэцпст олгаилзаг.ш в!дзиачамьоя секунда та герцН. 1нш1 к приеднують-ся до них на кшалт тотожнього або контрастного доповнення. Засаднив штервали дотлнують у шжах фрази чи речення. На великих дх-лянках форми öittbci homíthí загальн! тэнденц11 спхвв^дношення íh-тервал1в, наприклад, поотуповэ i невшише розширення мел1ки /"Крестьянская свадьба", "Один в поле не воин"/. Уточнююгь характер вл-користання 1нтервал1в TMP, репрезентован! в!д репетиц1йного до дхатопгчного чи хроматичного руху по степенях. /Всього близько 20/. Незалекно вц míjh попшреност1 вони д!ють на протяз! певно-го часу - сиыетрична /по 1-2тт./ в експозиц1йних розд!лах i всщ-хронно в середин! твору, змшюючись ва принципом "В1д простого до складного" або "хвильовим", весь час повертаючись до поперед-híx. МежодичниЙ малюнок такоа.репрезентований великою к!лък1отю pi3ii0BHAiB, що деыонотрують pisna сп1вв1дношення "п1дйом1В" та "спад!в". 1хн1й зв"язок 8 ыелхкою та ТИР в1дзначаеться синхрон-nicTK) /в тематичних умовах/ або не(шнхронн1стю/ в середн!х роз-Д1лах/. Щкаво, що "no6i4Hi" засоби по-р1зноад взаемод1ють з ме-лод1ев: тембр, як правило, не змхнюеться на протяз1 тривалого часу, а артикуляц!я, навпаки, пШфвслюе кайже кожен звук. Це допо-ыагае максимально виявити !мпульсну природу Boro ШгонацШного матер ¡алу. Ео горизонтали Г.Лук"янов часто розм1щуе totohhí еле-менти; контраст^ ж - як еп1зодичн1 "вотавки" /"Композиция для белых клавиш", "Путь к Олимпу"/. 1ниа справа - вертикаль, вз1рець awöiBaneHTHoi штсемантики в тендетЦе» до взаемов1ддалення "Л1-

н1й розвитку". Таким чином основне навантаження приходиться на вертикальн! сп1вв1днош0ння, в чог^у й полягае особливгсгь музи-ки Г.Яук"янова.

Заключения.

АналоНчний накресленому в Ш глав! п:дх1д до розв"язання отильово! проблеш демонструють ансамбЛ1 шд керуванням Д.Голо-щок1на, Ю.;,'е|:к1на1 1.Назарука, Гр.Зайна, Л.Чикика ... Вони ма-ють 0П1льн1 засадним 1 нринципи, але р1зняться корками IX проя-ву. У деяких !нших - менте тотожнього на засадничочу ргвн1: так у ГТЧ /тр1о у склад! В-.Ганел1на, В.Тарасова, В.Чекасша/ дошнують театралы^ принципа; "Арсенал" П1д кер!вництвом Ол.Козлова значно розширив жанрову базу свого ыатер!алу. В зв"я-зку з к1льк1сною перевагою ансамбЛ1в первого типу доев и виходу на власний стиль, вироблений 1.Брилем, М.Лев!новоьким, Г.Лук"я-новим, здаеться ш!дним. Виходяча з нього, звертаемо увагу на необх1днхсть олЦогючих передумов: наявностг Л1дера, близькост1 до нього шшх музикан1!в, яичного 1нструмвнтар!я, можливосп регулярно! концертно"! або отуд1йно'1 роботи, певного сусгпльного резонанса. Щ передумови у 70-80-Т1 роки споогер!гались в пев-н1й М1рх т1льки у Моакв! та Лен1нгради "Провшщя" тгльки почи-нае сприйматиоь у вигляд1 життедайного жанрового середовища. Жше у другие половин! 80-х рок1В нам!тились деяк! зшни: зб!льшилось коло Л1дер!в, в!дбулося оновлення окладу джазових ансамбл!в за рахунок самод!яльних митщв I випускншив кузич-них училищ. На жаль, у зв"язку з! зм1ною ооц!ально-економ!чно'1 ситуац!! не оклалася апробована у овШ мережа розважэльних за-клад!в /кафе, бари, клуби/. Не сформувалася ! розгалужена аудита в!деоотруктура.

^о цих передумов треба додати власне музичнх принципи, закрещу, тякхння до асинхронно! аляЯваденгно! взаемодН заосиИв та адекватне пому спхввдаоашння зм1стовних елекентхв. Оновленню н шдцаватиметься хнтонацШний матерхал /за рахунок В1дкриггя нов их штонащйних ciapiB - як ззовн!, так i з середини В1тчиз-няно1 культури/. Але плгдною, як св1дчигь 1огоричний досвхд, буде його 3iiiHa за якимось одним параметром при збереиенн! 1н-ших або, прицустимо, 'Чнкрустацгя" тшпзовано! мелодх!' окреми-ми зворотами, öto репрезентуюгь 1ншу штонащйну культуру. В!д-повхдно, в семантши бахано робити ставку на 1мпульсному plBHi, чоыу сприяе сучасне розширення ыппатюрних музичних форм у виг-ляд! рекламних ролик!в, штерлвдй в теле- та радюпередач i3 запозиченням конструктивних прикцип!в з ikiusix сфер.

Разом з там в мхркуваннях про перспектива еволюцП жанру заввди мае бути Miene для terra inoognita ,що надасть бакано-го в!дт1нку cBiKOcri та новизни.

Зг1дно теми дисертацп' опубл!кован1 олШюч! роботи:

1. Понятие "советский дказ" и проблей формирования национального стиля // Проблеш музыкальной культуры. - К. : Муз.Укра-Хна, 1989. -В.2. - С.65-76.

2. Про логiHy 1нтонац1йного процеоу в джаз! // Укра'1'нське музи-кознавство. - К. : Муз.Укра'1на, 1903.-Я 23. -.С.79-86.

3. Про специфику викладання ку в ично-т е ор е тичних дисщшлпх на естрадному факультет! // Актуальн1 питания педагог!чно1 п!д-готовки студентiB музичних учбових заклад!в. - Донецьк, 1993, Ч.П. - С.34-38.

4. Джаз в системе -советской музыкальной культуры // Традиции и новаторство в музыке: Тезиоы докладов мэкресп. конференции.-Алма-Ата, 1980. - С.93-95.

- 21 -

5. Проблемы истории и современной практики джаза в учебних курсах : Тезиоы докладов Всеооюз. конференции по проблемам воопитания и обучения педагога-вдзыканта. - Тбилиси, 1980. - С.170-172.

6. Стилиотичеокие аопектн отечественного джазового музицирования 60-70-х годов // Задачи дальнейшего развития социалистической культуры и искуоотва в свете решений ХШ сьезда КПСС. Тезиоы докладов Реоп. конференции. - Харьков, 1981. -С.136-138.

Олендарев В.Н. Отечественный джаз и проблема стиля. /Ру~ нопиоь/.

Дисоертация на ооиоканиэ ученой степени кандидата искуо-отвоведения по опециальнооти 17.00.02 - музыкальное иокусотво. Киевокая государственная яоноерватория им. П.И.Ч8йкобокого, Киев, 1995.

Диосертация посвящена изучению закономерностей джаза в отечественной музыке. Вначале выясняются его возможности художественною отражения в американской и советской культурах. Затем исследуются муэнкально-выразительнмэ средства и типичные для них принципы. Основной обьект их применения - отечественная ансамблевая практика 60-80-х годов; творчеотво Бриля, Яевиновс-ного, Лукьянова - в качестве примера их индивидуальной интерпретации.

Кличов! олове: жанрове поле, амб!валентна вэаемод!я му-зично-виражальних aaootítB, драматург1чний принцип "часткового заперечення".

The dissertation ia devoted to study of Jazz regularities at the native musio. At first, jazz possibilities of artistio

reflection at emerican end soviet cultures. The musical tnesn.9 are explored and determined typioal principles. Main objeot of application is native ansambl es praotioe of 60—80 years. Briel's, Levinovsky's end Lookjanov's norks are the examples of it's individual interpretation.

Main words: ground of genre, contradictory interaction of musical - expressive means, prinoiple of detail's negation.

Mfliutcano apyny 03.05.1995 p.OC.1.1,çopMaT 60x81 I/I6. IpyK oicsTHiîi».THp.I00.3aM.I37.EestuiaTHO. JOJ yjny ÏM.2p8roMBHOEa,KHÏB.rinporoBa,9.